Укр Рус

Дата: 17.06.2019

Подписка на новости

Демократія та права людини в школі: результати моніторингу

Опубликовано
04.08.2016
Автор:
Мажена Рафальска, Христина Чушак, Ірина Сабор

Як підготувати випускника до успішного життя у майбутньому, а водночас подбати про подальше закорінення принципів демократії, прав людини та верховенства права у суспільстві – такий виклик постає сьогодні не лише перед Україною, але й іншими демократичними країнами Європи. У процесі модернізації змісту освіти міжнародна спільнота (а насамперед міжнародні організації – ОЕСР, ЄС, ООН) розробляють рекомендації щодо формування у молоді ключових компетентностей, які сприяють якнайповнішій особистій та професійній самореалізації, ефективній соціальній та громадянській взаємодії, а також розвитку суспільних інститутів[1]. Рада Європи приділяє окремої уваги розвитку громадянських компетентностей, визнаючи їхню провідну роль у формуванні та поглибленні культури демократії, а відтак, підтримує зусилля європейських країн із пропагування освіти для демократичного громадянства і прав людини (ОДГ/ОПЛ).

Оцінка якості громадянської освіти та розвитку громадянських компетентностей

Останнім часом у експертних колах точаться дискусії довкола ефективної оцінки якості й результативності системи освітніх заходів, націлених на розвиток громадянських компетентностей – як у цілому, так і на рівні окремих загальноосвітніх навчальних закладів, а також оцінки розвитку самих компетентностей. Така необхідність зумовлена насамперед стрімкими суспільними змінами та, відповідно, потребою постійного удосконалення громадянської освіти, реагуючи на виклики сьогодення.

Так, з 2009 року проводиться міжнародне дослідження громадянської освіти IEA International Civic and Citizenship Study (ICCS), – яке дозволяє оцінити готовність молоді виконувати роль активних громадян у 21 столітті та відслідковувати зміни у їхніх знаннях, ставленнях та цінностях з плином часу[2], а також оцінити зусилля урядів, спрямовані на формування цих громадянських компетентностей у системі формальної освіти. У цілій низці країн, які взяли участь у дослідженні 2009 року, було виявлено потребу поглиблення участі молоді у громадському житті та зацікавленості в політичних процесах, розвитку критичного мислення у школі, формування атмосфери рівної участі та діалогу в класі тощо, таким чином окреслюючи завдання для подальшого розвитку громадянської освіти[3]. 

Міжнародна програма оцінки знань та вмінь учнів PISA, починаючи з 2018 року (а на той час Україна повинна приєднатися до цього дослідження), окрім традиційних тестів з математики, природничих наук та читання, також міститиме модуль «Глобальні компетентності» (PISA Assessment of global competence). Очікується, що цей модуль дозволить оцінити успіхи систем освіти різних країн у формуванні у школярів компетентностей, які сприяють мирному розвитку суспільства в умовах культурного багатоманіття, як-то повага до інших, відповідальність, цінування людської гідності, відкритість та толерантність.

Рада Європи також здійснює періодичну оцінку ситуації довкола освіти для демократичного громадянства і прав людини (ОДГ/ОПЛ) в країнах-членах Організації, у тому числі й в Україні. Наступного 2017 року будуть оприлюднені результати останнього міжнародного моніторингу виконання положень Хартії про освіту для демократичного громадянства і прав людини (ОДГ/ОПЛ) (2010). Триває робота над Рамками компетентностей для культури демократії й розробкою індикаторів, що у майбутньому дозволить, серед іншого, розробити відповідний діагностичний інструментарій. Згідно з першою версією Рамок, компетентності для демократичного громадянства – це цінності, ставлення, вміння та знання, які дозволяють особам брати участь у демократичних дебатах у суспільстві та громадському житті, поважати інші культури та успішно взаємодіяти з іншими, протистояти поширенню мови ненависті, нетолерантному ставленню, усталенню стереотипів, дискримінації, розрізняти і протистояти пропаганді, приймати і поважати принципи демократії, прав людини і верховенства права[4].

Інструментарій з оцінки якості  освіти для демократичного громадянства та прав людини в школі

Водночас, попри важливість організації системи громадянської освіти у цілому, основна робота із формування громадянських компетентностей все ж здійснюється на рівні навчального закладу. Саме у школі практично кожен із нас отримує перший досвід суспільного життя й інституційних процесів. При цьому, як свідчить практика, відповідні знання, вміння, ставлення та цінності найкраще засвоюються через збалансований комплекс освітніх заходів – як у рамках навчально-виховного процесу, так і через забезпечення сприятливого шкільного середовища, створення можливостей для рівної участі у шкільному врядуванні, розвитку практичних навиків демократичної участі під час реалізації позакласних заходів, співпраці з місцевою громадою тощо.

Прагнучи долучитися до спроб розробити ефективну модель розвитку освіти для демократичного громадянства і прав людини у школі, а також Відповідаючи на запит шкіл-учасницьПрограми «Демократична школа», було напрацьовано спеціальний інструментарій для здійснення моніторингу, планування, а також оцінки ефективності зусиль школи у сфері ОДГ/ОПЛ.

Всеукраїнська програма освіти для демократичного громадянства в Україні  “Демократична школа” (2016-2018рр.) була розроблена Європейським Центром ім.Вергеланда у співпраці з Міністерством освіти і науки України та Радою Європи з метою сприяння демократизації та децентралізації середньої освіти в Україні. Програма пропагує поглиблення культури демократії та формування демократичних громадянських компетентностей через загальношкільний підхід – комплексне виховання громадянських компетентностей через координовані зусилля та партнерство усіх учасників освітнього процесу у всіх сферах шкільного життя. Навчання в рамках Програми відповідає положенням та підходам Хартії Ради Європи про освіту для демократичного громадянства і прав людини (ОДГ/ОПЛ) та іншим рекомендаціям Ради Європи у цій галузі.

Так званий «Інструмент демократичного розвитку школи» дозволяє оцінити ситуацію в школі, скласти план дій із її покращення, а згодом здійснити оцінку досягнутих змін за такими напрямками:

Важливим був і сам процес розробки Інструменту. Усі учасники, залучені до Програми, отримали можливість висловити свою думку щодо структури та індикаторів документу, цілей та методів проведення дослідження. Такий підхід відповідає вимогам так званого IV покоління оцінювання процесів, що передбачає публічність проекту дослідження на всіх його етапах та участь усіх зацікавлених сторін. Дослідження, проведене відповідно до цих згаданих принципів, спрямоване насамперед не на оцінку, а на пізнання та розвиток і підтримує процеси трансформації навчального закладу.

Інструмент не передбачає можливостей здійснювати моніторинг власне рівня розвитку демократичних громадянських компетентностей у школі. Водночас, враховуючи на поступовий перехід української освіти на компетентносний підхід у майбутньому, команда Програми розглядає можливість доповнити Інструмент і цим виміром оцінки. Рамки компетентностей для демократичної культури, які розробляються експертами Ради Європи, можуть слугувати важливим орієнтиром у цьому зв’язку.

На основі цього Інструменту упродовж квітня-червня 2016р. Програмою була здійснена діагностика ситуації в школах-учасницях Програми. Результати та попередні висновки проведеної діагностики можуть слугувати корисним матеріалом для модернізації підходів до розвитку демократичних громадянських компентностей в школі. 

Результати дослідження

Дослідження, проведене у 32 школах 22 областей України із застосуванням розробленого в рамках Програми Інструменту демократичного розвитку школи, свідчить про високу зацікавленість серед шкільної адміністрації, вчителів, батьків та школярів, представників громади у демократизації шкільного врядування, збільшенні автономії середньої школи, спрямування навчально-виховного процесу на формування демократичних громадянських компетентностей для успішного життя у суспільстві в 21 столітті.

З аналізу узагальненої інформації з усіх шкіл-учасниць Програми зрозуміло, що найскладніша ситуація в українських школах наразі є з включенням принципів, підходів та тематики, пов’язаної з демократичним громадянством та правами людини, у навчально-виховний процес.

Загалом у ході дослідження були ідентифіковані наступні головні виклики, пов’язані з процесами демократизації середньої школи:

  • недостатнє включення підходів, методів та тематики, пов’язаної з освітою для демократичного громадянства і прав людини у навчальні програми, а також позакласну роботу; недостатньо напрацьовані міжпредметні зв’язки у цій сфері;
  • переважання «знаннєвого» підходу до громадянської освіти, недостатнього для комплексного формування демократичних громадянських компетентностей у випускників;
  • звуження розуміння шкільного самоврядування до «учнівського самоврядування»; формальне існування органів самоврядування у школі;
  • розходження шкільних практик та задокументованих правил й процедур;
  • недостатня розробка процедур у школах – передовсім, пов’язаних із вирішенням конфліктів у навчальному закладі та правил, які гарантують рівне ставлення та рівний доступ для всіх учнів, вчителів та інших членів колективу, незважаючи на походження, культурну ідентичність, стиль життя чи переконання;
  • відсутність інституціональних або реальних можливостей для молодіжної участі, як у межах школи, так і (більшою мірою) в громаді;
  • брак рівних та партнерських відносин школи у стосунках з громадою та іншими інституціями, організаціями з метою формування демократичних громадянських компетентностей;
  • недостатньо можливостей для професійного розвитку вчителів у сфері освіти для демократичного громадянства і прав людини. 

Розвиток громадянських компетентностей, як і загалом компетентностей для життя у демократичному суспільстві – чи не найголовніше завдання середньої школи. Відтак, робота із вдосконалення системи їх формування та оцінки повинна бути одним із пріоритетних в умовах реформування школи й оновлення змісту освіти. Адже, як наголосив Генеральний секретар Ради Європи Т. Ягланд у своїй доповіді «Стан демократії, прав людини та верховенства права: головні виклики в Європі (2016), «Недостатні інвестиції у розвиток демократичної культури та освіти – один із найбільших викликів демократії» [3].

Ознайомитися із текстом звіту за результатами дослідження українською мовою можна за наступним посиланням (або англійською).

[1]Компетентнісний підхід у сучасній освіті : Світовий досвід та українські перспективи / за заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : К.І.С., 2004.

[2]Kerr D., Sturman L., Schulz W. and Burg B. (2010)ICCS 2009 European Report Civic knowledge, attitudes, and engagement among lower-secondary students in 24 European countries, Amsterdam: IEA.

[3]State of Democracy, Human Rights and Rule of Law. A Security Imperative for Europe. – Report by the Secretary General of the Council of Europe, 126th Session of the Committee of Ministers, - Sofia, 18 May 2016.

 

[4]Україна участі у згаданому проекті не брала. Водночас, методика дослідження з деякими модифікаціями застосовувалася авторами дослідження «Сучасний стан громадянської освіти в Україні» Агенції розвитку освітньої політики (2013).

Демократія та права людини в школі: результати моніторингу
Демократія та права людини в школі: результати моніторингу

Як підготувати випускника до успішного життя у майбутньому, а водночас подбати про подальше закорінення принципів демократії, прав людини та верховенства права у суспільстві – такий виклик постає сьогодні не лише перед Україною, але й іншими демократичними країнами Європи. У процесі модернізації змісту освіти міжнародна спільнота (а насамперед міжнародні організації – ОЕСР, ЄС, ООН) розробляють рекомендації щодо формування у молоді ключових компетентностей, які сприяють якнайповнішій особистій та професійній самореалізації, ефективній соціальній та громадянській взаємодії, а також розвитку суспільних інститутів[1]. Рада Європи приділяє окремої уваги розвитку громадянських компетентностей, визнаючи їхню провідну роль у формуванні та поглибленні культури демократії, а відтак, підтримує зусилля європейських країн із пропагування освіти для демократичного громадянства і прав людини (ОДГ/ОПЛ).

Оцінка якості громадянської освіти та розвитку громадянських компетентностей

Останнім часом у експертних колах точаться дискусії довкола ефективної оцінки якості й результативності системи освітніх заходів, націлених на розвиток громадянських компетентностей – як у цілому, так і на рівні окремих загальноосвітніх навчальних закладів, а також оцінки розвитку самих компетентностей. Така необхідність зумовлена насамперед стрімкими суспільними змінами та, відповідно, потребою постійного удосконалення громадянської освіти, реагуючи на виклики сьогодення.

Так, з 2009 року проводиться міжнародне дослідження громадянської освіти IEA International Civic and Citizenship Study (ICCS), – яке дозволяє оцінити готовність молоді виконувати роль активних громадян у 21 столітті та відслідковувати зміни у їхніх знаннях, ставленнях та цінностях з плином часу[2], а також оцінити зусилля урядів, спрямовані на формування цих громадянських компетентностей у системі формальної освіти. У цілій низці країн, які взяли участь у дослідженні 2009 року, було виявлено потребу поглиблення участі молоді у громадському житті та зацікавленості в політичних процесах, розвитку критичного мислення у школі, формування атмосфери рівної участі та діалогу в класі тощо, таким чином окреслюючи завдання для подальшого розвитку громадянської освіти[3]. 

Міжнародна програма оцінки знань та вмінь учнів PISA, починаючи з 2018 року (а на той час Україна повинна приєднатися до цього дослідження), окрім традиційних тестів з математики, природничих наук та читання, також міститиме модуль «Глобальні компетентності» (PISA Assessment of global competence). Очікується, що цей модуль дозволить оцінити успіхи систем освіти різних країн у формуванні у школярів компетентностей, які сприяють мирному розвитку суспільства в умовах культурного багатоманіття, як-то повага до інших, відповідальність, цінування людської гідності, відкритість та толерантність.

Рада Європи також здійснює періодичну оцінку ситуації довкола освіти для демократичного громадянства і прав людини (ОДГ/ОПЛ) в країнах-членах Організації, у тому числі й в Україні. Наступного 2017 року будуть оприлюднені результати останнього міжнародного моніторингу виконання положень Хартії про освіту для демократичного громадянства і прав людини (ОДГ/ОПЛ) (2010). Триває робота над Рамками компетентностей для культури демократії й розробкою індикаторів, що у майбутньому дозволить, серед іншого, розробити відповідний діагностичний інструментарій. Згідно з першою версією Рамок, компетентності для демократичного громадянства – це цінності, ставлення, вміння та знання, які дозволяють особам брати участь у демократичних дебатах у суспільстві та громадському житті, поважати інші культури та успішно взаємодіяти з іншими, протистояти поширенню мови ненависті, нетолерантному ставленню, усталенню стереотипів, дискримінації, розрізняти і протистояти пропаганді, приймати і поважати принципи демократії, прав людини і верховенства права[4].

Інструментарій з оцінки якості  освіти для демократичного громадянства та прав людини в школі

Водночас, попри важливість організації системи громадянської освіти у цілому, основна робота із формування громадянських компетентностей все ж здійснюється на рівні навчального закладу. Саме у школі практично кожен із нас отримує перший досвід суспільного життя й інституційних процесів. При цьому, як свідчить практика, відповідні знання, вміння, ставлення та цінності найкраще засвоюються через збалансований комплекс освітніх заходів – як у рамках навчально-виховного процесу, так і через забезпечення сприятливого шкільного середовища, створення можливостей для рівної участі у шкільному врядуванні, розвитку практичних навиків демократичної участі під час реалізації позакласних заходів, співпраці з місцевою громадою тощо.

Прагнучи долучитися до спроб розробити ефективну модель розвитку освіти для демократичного громадянства і прав людини у школі, а також Відповідаючи на запит шкіл-учасницьПрограми «Демократична школа», було напрацьовано спеціальний інструментарій для здійснення моніторингу, планування, а також оцінки ефективності зусиль школи у сфері ОДГ/ОПЛ.

Всеукраїнська програма освіти для демократичного громадянства в Україні  “Демократична школа” (2016-2018рр.) була розроблена Європейським Центром ім.Вергеланда у співпраці з Міністерством освіти і науки України та Радою Європи з метою сприяння демократизації та децентралізації середньої освіти в Україні. Програма пропагує поглиблення культури демократії та формування демократичних громадянських компетентностей через загальношкільний підхід – комплексне виховання громадянських компетентностей через координовані зусилля та партнерство усіх учасників освітнього процесу у всіх сферах шкільного життя. Навчання в рамках Програми відповідає положенням та підходам Хартії Ради Європи про освіту для демократичного громадянства і прав людини (ОДГ/ОПЛ) та іншим рекомендаціям Ради Європи у цій галузі.

Так званий «Інструмент демократичного розвитку школи» дозволяє оцінити ситуацію в школі, скласти план дій із її покращення, а згодом здійснити оцінку досягнутих змін за такими напрямками:

Важливим був і сам процес розробки Інструменту. Усі учасники, залучені до Програми, отримали можливість висловити свою думку щодо структури та індикаторів документу, цілей та методів проведення дослідження. Такий підхід відповідає вимогам так званого IV покоління оцінювання процесів, що передбачає публічність проекту дослідження на всіх його етапах та участь усіх зацікавлених сторін. Дослідження, проведене відповідно до цих згаданих принципів, спрямоване насамперед не на оцінку, а на пізнання та розвиток і підтримує процеси трансформації навчального закладу.

Інструмент не передбачає можливостей здійснювати моніторинг власне рівня розвитку демократичних громадянських компетентностей у школі. Водночас, враховуючи на поступовий перехід української освіти на компетентносний підхід у майбутньому, команда Програми розглядає можливість доповнити Інструмент і цим виміром оцінки. Рамки компетентностей для демократичної культури, які розробляються експертами Ради Європи, можуть слугувати важливим орієнтиром у цьому зв’язку.

На основі цього Інструменту упродовж квітня-червня 2016р. Програмою була здійснена діагностика ситуації в школах-учасницях Програми. Результати та попередні висновки проведеної діагностики можуть слугувати корисним матеріалом для модернізації підходів до розвитку демократичних громадянських компентностей в школі. 

Результати дослідження

Дослідження, проведене у 32 школах 22 областей України із застосуванням розробленого в рамках Програми Інструменту демократичного розвитку школи, свідчить про високу зацікавленість серед шкільної адміністрації, вчителів, батьків та школярів, представників громади у демократизації шкільного врядування, збільшенні автономії середньої школи, спрямування навчально-виховного процесу на формування демократичних громадянських компетентностей для успішного життя у суспільстві в 21 столітті.

З аналізу узагальненої інформації з усіх шкіл-учасниць Програми зрозуміло, що найскладніша ситуація в українських школах наразі є з включенням принципів, підходів та тематики, пов’язаної з демократичним громадянством та правами людини, у навчально-виховний процес.

Загалом у ході дослідження були ідентифіковані наступні головні виклики, пов’язані з процесами демократизації середньої школи:

  • недостатнє включення підходів, методів та тематики, пов’язаної з освітою для демократичного громадянства і прав людини у навчальні програми, а також позакласну роботу; недостатньо напрацьовані міжпредметні зв’язки у цій сфері;
  • переважання «знаннєвого» підходу до громадянської освіти, недостатнього для комплексного формування демократичних громадянських компетентностей у випускників;
  • звуження розуміння шкільного самоврядування до «учнівського самоврядування»; формальне існування органів самоврядування у школі;
  • розходження шкільних практик та задокументованих правил й процедур;
  • недостатня розробка процедур у школах – передовсім, пов’язаних із вирішенням конфліктів у навчальному закладі та правил, які гарантують рівне ставлення та рівний доступ для всіх учнів, вчителів та інших членів колективу, незважаючи на походження, культурну ідентичність, стиль життя чи переконання;
  • відсутність інституціональних або реальних можливостей для молодіжної участі, як у межах школи, так і (більшою мірою) в громаді;
  • брак рівних та партнерських відносин школи у стосунках з громадою та іншими інституціями, організаціями з метою формування демократичних громадянських компетентностей;
  • недостатньо можливостей для професійного розвитку вчителів у сфері освіти для демократичного громадянства і прав людини. 

Розвиток громадянських компетентностей, як і загалом компетентностей для життя у демократичному суспільстві – чи не найголовніше завдання середньої школи. Відтак, робота із вдосконалення системи їх формування та оцінки повинна бути одним із пріоритетних в умовах реформування школи й оновлення змісту освіти. Адже, як наголосив Генеральний секретар Ради Європи Т. Ягланд у своїй доповіді «Стан демократії, прав людини та верховенства права: головні виклики в Європі (2016), «Недостатні інвестиції у розвиток демократичної культури та освіти – один із найбільших викликів демократії» [3].

Ознайомитися із текстом звіту за результатами дослідження українською мовою можна за наступним посиланням (або англійською).

[1]Компетентнісний підхід у сучасній освіті : Світовий досвід та українські перспективи / за заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : К.І.С., 2004.

[2]Kerr D., Sturman L., Schulz W. and Burg B. (2010)ICCS 2009 European Report Civic knowledge, attitudes, and engagement among lower-secondary students in 24 European countries, Amsterdam: IEA.

[3]State of Democracy, Human Rights and Rule of Law. A Security Imperative for Europe. – Report by the Secretary General of the Council of Europe, 126th Session of the Committee of Ministers, - Sofia, 18 May 2016.

 

[4]Україна участі у згаданому проекті не брала. Водночас, методика дослідження з деякими модифікаціями застосовувалася авторами дослідження «Сучасний стан громадянської освіти в Україні» Агенції розвитку освітньої політики (2013).

04.08.2016
Мажена Рафальска, Христина Чушак, Ірина Сабор
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews