Укр Рус

Дата: 16.10.2018

Подписка на новости

Нові матеріали

Автор:
Віктор Громовий
Опубликовано
07.10.2018

Надивитися кращих «практик, які працюють» дав змогу проект  "Відображення: цінності німецької та української освіти у взаємному порівнянні", який організували ГО «Vita e.V» (м. Дортмунд), "Асоціація Керівників Шкіл м. Львова", ВБО «Громадська соціальна Рада», товариство Європа без кордонів (Дортмунд) та «Асоціація медіапсихологів та медіапедагогів України». https://www.facebook.com/Europa.Grenzenlos/posts/2097854793830405 

Надивитися кращих «практик, які працюють» дав змогу проект  "Відображення: цінності німецької та української освіти у взаємному порівнянні", який організували ГО «Vita e.V» (м. Дортмунд), "Асоціація Керівників Шкіл м. Львова", ВБО «Громадська соціальна Рада», товариство Європа без кордонів (Дортмунд) та «Асоціація медіапсихологів та медіапедагогів України». https://www.facebook.com/Europa.Grenzenlos/posts/2097854793830405 

07.10.2018
Віктор Громовий

Автор:
Юрій Федорченко
Опубликовано
22.09.2018

Сьогодні ідея студентоцентризму проголошується як одне з головних гасел реформи вищої освіти. Багатьом видається, що ця ідея є чимось абсолютно новим, породженим викликами, що постали перед європейською системою вищої освіти. Насправді ж, ідея студентоцентризму у вищій освіті обговорювалася майже протягом всього ХХ століття, особливо активно її почали обговорювати після завершення Першої світової війни. Мабуть, найбільш повно ідею студентоцентризму 88 років тому назад сформулював іспанський філософ Хосе Ортега-і-Гассет, який наполягав на тому, що «при організації вищої освіти, при проектуванні університету потрібно виходити з позиції студента, а не знання чи викладача… університет повинен бути інституціональною проекцією студента».

Сьогодні ідея студентоцентризму проголошується як одне з головних гасел реформи вищої освіти. Багатьом видається, що ця ідея є чимось абсолютно новим, породженим викликами, що постали перед європейською системою вищої освіти. Насправді ж, ідея студентоцентризму у вищій освіті обговорювалася майже протягом всього ХХ століття, особливо активно її почали обговорювати після завершення Першої світової війни. Мабуть, найбільш повно ідею студентоцентризму 88 років тому назад сформулював іспанський філософ Хосе Ортега-і-Гассет, який наполягав на тому, що «при організації вищої освіти, при проектуванні університету потрібно виходити з позиції студента, а не знання чи викладача… університет повинен бути інституціональною проекцією студента».

22.09.2018
Юрій Федорченко

Автор:
Ірина Костюк
Опубликовано
18.09.2018

Реформа освіти розпочалася. Дуже не хотілося б, аби задекларовані цілі реформи, прописані ключові та предметні компетентності зникли з навчальних планів та програм через можливу зміну прізвищ людей, що приймають рішення. Однак запобіжником щодо таких побоювань стало б чітке дотримання процедур змін, про які говорилося ще у 2014 році[1], однак, на жаль, без наслідків.

Реформа освіти розпочалася. Дуже не хотілося б, аби задекларовані цілі реформи, прописані ключові та предметні компетентності зникли з навчальних планів та програм через можливу зміну прізвищ людей, що приймають рішення. Однак запобіжником щодо таких побоювань стало б чітке дотримання процедур змін, про які говорилося ще у 2014 році[1], однак, на жаль, без наслідків.

18.09.2018
Ірина Костюк

Автор:
Володимир Бєлий
Опубликовано
11.09.2018

Так вийшло, що автору за свою більш ніж сорокарічну професійну педагогічну діяльність випало власним спинним мозком пізнати особливості освітньої політики:

- авторитарної радянсько-імперської заідеологізованої системи;

- реально демократичних закордонних систем сталого освітнього розвитку;

- перехідної системи на зорі незалежності;

- розбалансованої системи компромісів між старим і новим теперішнього часу.

Дозволю собі нагадати деякі очевидно назрілі  напрямки/лінії змін в актуальній освітній політиці, які у нас ігноруються десь методом замовчування, а десь відтермінуванням під приводом «браку коштів».

Так вийшло, що автору за свою більш ніж сорокарічну професійну педагогічну діяльність випало власним спинним мозком пізнати особливості освітньої політики:

- авторитарної радянсько-імперської заідеологізованої системи;

- реально демократичних закордонних систем сталого освітнього розвитку;

- перехідної системи на зорі незалежності;

- розбалансованої системи компромісів між старим і новим теперішнього часу.

Дозволю собі нагадати деякі очевидно назрілі  напрямки/лінії змін в актуальній освітній політиці, які у нас ігноруються десь методом замовчування, а десь відтермінуванням під приводом «браку коштів».

11.09.2018
Володимир Бєлий

Хто дуже хоче змінити український правопис?

1. Лінгвісти, які прагнуть реанімувати (хоча б частково) «репресований» правопис 1928 року, котрий нібито відображав норми справжньої української мови, серед яких, наприклад, форми на зразок радости, ночи, любови, міт, етер, авдиторія индик, проект тощо.

Хто дуже хоче змінити український правопис?

1. Лінгвісти, які прагнуть реанімувати (хоча б частково) «репресований» правопис 1928 року, котрий нібито відображав норми справжньої української мови, серед яких, наприклад, форми на зразок радости, ночи, любови, міт, етер, авдиторія индик, проект тощо.

05.09.2018
Тарас Ткачук

Автор:
Володимир Бахрушин
Опубликовано
30.08.2018

Забезпечення якості української освіти – це одне з основних завдань її реформування. Але саме поняття якості освіти є багатозначним і має різні значення в різних контекстах. Це зумовлює складність створення нормативної бази, що стосується забезпечення якості. Деякі підходи до розв'язання цієї проблеми я розглядав раніше на Порталі «Освітня політика», зокрема у статті [1].

Забезпечення якості української освіти – це одне з основних завдань її реформування. Але саме поняття якості освіти є багатозначним і має різні значення в різних контекстах. Це зумовлює складність створення нормативної бази, що стосується забезпечення якості. Деякі підходи до розв'язання цієї проблеми я розглядав раніше на Порталі «Освітня політика», зокрема у статті [1].

30.08.2018
Володимир Бахрушин

Можливо я помиляюся, але … Складається враження, що ті, хто в останні роки (2010 - 2017) активно долучався до реформування шкільної історичної освіти, не лише не усвідомлювали відповідальності за справу, яку обрали добровільно, але й не знали як і що змінювати у цій царині. На основі чого зроблені такі висновки? По-перше, всі навчальні програми фактично залишилися старими. Вони не зазнали суттєвих змін. По-друге, обсяги матеріалу, не зважаючи на проведені маніпуляції (щось скоротили, додали, об’єднали), не дозволяють повноцінно реалізовувати компетентісний підхід, оскільки змісту і надалі залишається багато, а навчального часу на його опрацювання - мало. Подібне спонукає до упровадження "галопної" організації освітнього процесу. Фактично ми історії не вивчаємо, не досліджуємо, а "скачемо" минувшиною, втрачаючи її суть і основне – не використовуємо досвід поколінь, не розуміємо як і чому відбувалися події, критично не осмислюємо їх, не аналізуємо і відповідно – не змінюємо свій поступ на краще, враховуючи помилки тих, хто відійшов у небуття. По-третє, спроба запровадити практичну складову (практичні заняття) у редакціях програм 2012 та 2017 рр. виглядає намаганням щось змінити, але не докорінно. Загалом ці заняття дещо стишують вищезгаданий "галоп" і переконують у іншому - історію можна і потрібно вивчати по-новому, досліджуючи її. Ми не можемо дозволити собі досліджувати минуле, оскільки не лише бракує часу, але і відповідного структурування змісту, підбору інструментарію, технологій тощо. По-четверте, розрекламована інтеграція шкільних курсів історії для 10-11 класів більше схожа на "латаний кожух". Проблемно-тематичний принцип у "інтегрованому" курсі так "законспірований", що ніяке збільшувальне скло не спроможне його виявити. Чи зможе новий-старий зміст спонукати до іншої організації навчальної діяльності? Саме "інше" варто сприймати як нове, те, якого ще не було, яким не оволоділи, але до якого всі прагнуть, оскільки за ним нова якість. Власне саме таким повинен бути сенс реформування - досягти нової якості.

Можливо я помиляюся, але … Складається враження, що ті, хто в останні роки (2010 - 2017) активно долучався до реформування шкільної історичної освіти, не лише не усвідомлювали відповідальності за справу, яку обрали добровільно, але й не знали як і що змінювати у цій царині. На основі чого зроблені такі висновки? По-перше, всі навчальні програми фактично залишилися старими. Вони не зазнали суттєвих змін. По-друге, обсяги матеріалу, не зважаючи на проведені маніпуляції (щось скоротили, додали, об’єднали), не дозволяють повноцінно реалізовувати компетентісний підхід, оскільки змісту і надалі залишається багато, а навчального часу на його опрацювання - мало. Подібне спонукає до упровадження "галопної" організації освітнього процесу. Фактично ми історії не вивчаємо, не досліджуємо, а "скачемо" минувшиною, втрачаючи її суть і основне – не використовуємо досвід поколінь, не розуміємо як і чому відбувалися події, критично не осмислюємо їх, не аналізуємо і відповідно – не змінюємо свій поступ на краще, враховуючи помилки тих, хто відійшов у небуття. По-третє, спроба запровадити практичну складову (практичні заняття) у редакціях програм 2012 та 2017 рр. виглядає намаганням щось змінити, але не докорінно. Загалом ці заняття дещо стишують вищезгаданий "галоп" і переконують у іншому - історію можна і потрібно вивчати по-новому, досліджуючи її. Ми не можемо дозволити собі досліджувати минуле, оскільки не лише бракує часу, але і відповідного структурування змісту, підбору інструментарію, технологій тощо. По-четверте, розрекламована інтеграція шкільних курсів історії для 10-11 класів більше схожа на "латаний кожух". Проблемно-тематичний принцип у "інтегрованому" курсі так "законспірований", що ніяке збільшувальне скло не спроможне його виявити. Чи зможе новий-старий зміст спонукати до іншої організації навчальної діяльності? Саме "інше" варто сприймати як нове, те, якого ще не було, яким не оволоділи, але до якого всі прагнуть, оскільки за ним нова якість. Власне саме таким повинен бути сенс реформування - досягти нової якості.

28.08.2018
Віктор Мисан

Щойно проаналізувала матеріали про вивчення історії на пострадянському просторі. З усієї інформації сформувались кілька тез.

Щойно проаналізувала матеріали про вивчення історії на пострадянському просторі. З усієї інформації сформувались кілька тез.

23.08.2018
Ірина Васильків

МОН запропонувало для обговорення проект Тимчасового Порядку присудження науково-освітнього ступеня доктора філософії. https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-do-gromadskogo-obgovorennya-proekt-timchasovogo-poryadku-prisudzhennya-naukovo-osvitnogo-stupenya-doktora-filosofiyi

МОН запропонувало для обговорення проект Тимчасового Порядку присудження науково-освітнього ступеня доктора філософії. https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-do-gromadskogo-obgovorennya-proekt-timchasovogo-poryadku-prisudzhennya-naukovo-osvitnogo-stupenya-doktora-filosofiyi

19.08.2018
Юрій Федорченко
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews