Укр Рус

Дата: 24.02.2018

Подписка на новости

Нові матеріали

Голосування

Найхарактерніша ознака пострадянської освіти:
  • Голосов: (0%)
  • Голосов: (0%)
  • Голосов: (0%)
  • Голосов: (0%)
  • Голосов: (0%)
Всего голосов:
Первый голос:
Последний голос:
Назад
 
Powered by Sexy Polling
 

Автор:
Юрій Федорченко
Опубликовано
22.02.2018

Ухвалення Закону «Про вищу освіту» в 2014 році мало дати старт реформі вищої освіти. Ухвалений Закон став не юридичним оформленням концепції майбутньої системи вищої освіти, а лише результатом компромісу стейкхолдерів. Сьогодні на різних рівнях існує розуміння проблемності чинного Закону. Про необхідність внесення змін до Закону «Про вищу освіту» на Колегії МОН заявила міністр Лілія Гриневич. 

Ухвалення Закону «Про вищу освіту» в 2014 році мало дати старт реформі вищої освіти. Ухвалений Закон став не юридичним оформленням концепції майбутньої системи вищої освіти, а лише результатом компромісу стейкхолдерів. Сьогодні на різних рівнях існує розуміння проблемності чинного Закону. Про необхідність внесення змін до Закону «Про вищу освіту» на Колегії МОН заявила міністр Лілія Гриневич. 

22.02.2018
Юрій Федорченко

Автор:
Кучеренко Роман
Опубликовано
21.02.2018

За чверть століття незалежності України динаміка розвитку її Збройних сил нагадувала лижні стрибки з трампліна. До 2014 року наш «лижник» стрімголов летів донизу, набираючи швидкість, проте так само швидко наближуючись до падіння. Тимчасом, ЗСУ повністю втрачали боєздатність, свій кількісний та якісний склад, руйнувалася цілісність структури. Здавалося, такий стрімкий спуск триватиме до повного знищення армії, проте, несподівано, хоч і не бажано, лижник, відірвавшись, так само стрімко злетів догори. Допінг у вигляді агресії з боку сусідньої держави та дещо запізніла відповідь на неї у вигляді антитерористичної операції на сході до невпізнанності змінили ЗСУ, зробили військо України найбоєздатнішим у Східній Європі. Наразі, за рейтингом Global Firepower, військо України посідає 25 місце між арміями Швеції та Сингапуру. 

Дзеркально мав би змінюватися і зміст викладання предмету «Захист Вітчизни» в загальноосвітніх навчальних закладах, адже армія, що воює, вдосконалюючись, незворотно змінюється. Проте чи відреагувала школа на зміни? Розберемося із цим спершу з погляду звичайного військового комісаріату, як органу місцевого військового управління.

За чверть століття незалежності України динаміка розвитку її Збройних сил нагадувала лижні стрибки з трампліна. До 2014 року наш «лижник» стрімголов летів донизу, набираючи швидкість, проте так само швидко наближуючись до падіння. Тимчасом, ЗСУ повністю втрачали боєздатність, свій кількісний та якісний склад, руйнувалася цілісність структури. Здавалося, такий стрімкий спуск триватиме до повного знищення армії, проте, несподівано, хоч і не бажано, лижник, відірвавшись, так само стрімко злетів догори. Допінг у вигляді агресії з боку сусідньої держави та дещо запізніла відповідь на неї у вигляді антитерористичної операції на сході до невпізнанності змінили ЗСУ, зробили військо України найбоєздатнішим у Східній Європі. Наразі, за рейтингом Global Firepower, військо України посідає 25 місце між арміями Швеції та Сингапуру. 

Дзеркально мав би змінюватися і зміст викладання предмету «Захист Вітчизни» в загальноосвітніх навчальних закладах, адже армія, що воює, вдосконалюючись, незворотно змінюється. Проте чи відреагувала школа на зміни? Розберемося із цим спершу з погляду звичайного військового комісаріату, як органу місцевого військового управління.

21.02.2018
Кучеренко Роман

Автор:
Павло Штутман, Віктор Громовий
Опубликовано
18.02.2018

Портал «Освітня політика» уже брав інтерв’ю у голови Нaглядових рaд ПрAТ “Гідросилa ГРУП” тa ПрAТ "Ельворті ГРУП", члена Нaціонaльного комітету з промислового розвитку при Кaбінеті Міністрів Укрaїни Павла Штутмана в травні минулого року. 

Портал «Освітня політика» уже брав інтерв’ю у голови Нaглядових рaд ПрAТ “Гідросилa ГРУП” тa ПрAТ "Ельворті ГРУП", члена Нaціонaльного комітету з промислового розвитку при Кaбінеті Міністрів Укрaїни Павла Штутмана в травні минулого року. 

18.02.2018
Павло Штутман, Віктор Громовий

Автор:
Ірина Сокол, Маргарита Калюжна
Опубликовано
16.02.2018

24-27 січня у Лондоні відбулась щорічна Міжнародна освітня виставка BETT-2018 на якій були презентовані найновіші тренди для побудови сучасного освітнього середовища: 850 компаній, 103 нових стартапів в освіті, понад 34.700 учасників з 131 країни світу. Розглянемо найцікавіші продукти. 

24-27 січня у Лондоні відбулась щорічна Міжнародна освітня виставка BETT-2018 на якій були презентовані найновіші тренди для побудови сучасного освітнього середовища: 850 компаній, 103 нових стартапів в освіті, понад 34.700 учасників з 131 країни світу. Розглянемо найцікавіші продукти. 

16.02.2018
Ірина Сокол, Маргарита Калюжна

За останні два-три роки тема академічної доброчесності в Україні встигла пройти шлях від повної новизни до певного визнання освітньою і науковою спільнотою. Про останнє свідчать як конкретні дії університетів із прийняття кодексів академічної етики й передплати на «антиплагіатні» комп’ютерні системи, так і прописування змісту, складових академічної доброчесності, видів її порушення (зокрема надане визначення академічному плагіатові) й варіантів відповідних санкцій у статті 42 нової редакції Закону України «Про освіту», ухваленої восени 2017 р. Портал «Освітня політика» надав свої електронні сторінки для кількох дуже слушних матеріалів з цієї теми й нещодавно на віртуальному «круглому столі» [1] узагальнив найбільш важливі питання, що виникають в академічної спільноти у зв’язку із просуванням «доброчесних» цінностей.

За останні два-три роки тема академічної доброчесності в Україні встигла пройти шлях від повної новизни до певного визнання освітньою і науковою спільнотою. Про останнє свідчать як конкретні дії університетів із прийняття кодексів академічної етики й передплати на «антиплагіатні» комп’ютерні системи, так і прописування змісту, складових академічної доброчесності, видів її порушення (зокрема надане визначення академічному плагіатові) й варіантів відповідних санкцій у статті 42 нової редакції Закону України «Про освіту», ухваленої восени 2017 р. Портал «Освітня політика» надав свої електронні сторінки для кількох дуже слушних матеріалів з цієї теми й нещодавно на віртуальному «круглому столі» [1] узагальнив найбільш важливі питання, що виникають в академічної спільноти у зв’язку із просуванням «доброчесних» цінностей.

09.02.2018
Євген Ніколаєв

Останнім часом з’являється все більше матеріалів про глибоку кризу академічної доброчесності, свідченням чого є збільшення кількості зафіксованих випадків плагіату, фальсифікації та фабрикації результатів в наукових працях українських вчених та освітян. До факторів, що її зумовили, належать:

Останнім часом з’являється все більше матеріалів про глибоку кризу академічної доброчесності, свідченням чого є збільшення кількості зафіксованих випадків плагіату, фальсифікації та фабрикації результатів в наукових працях українських вчених та освітян. До факторів, що її зумовили, належать:

07.02.2018
Володимир Бахрушин

Автор:
Олег Охредько
Опубликовано
27.01.2018

Нещодавно Міністерство освіти і науки України запропонувала для громадського обговорення Концепцію розвитку громадянської освіти в Україні (далі просто Концепція). 

Нещодавно Міністерство освіти і науки України запропонувала для громадського обговорення Концепцію розвитку громадянської освіти в Україні (далі просто Концепція). 

27.01.2018
Олег Охредько

Автор:
Юрій Федорченко
Опубликовано
24.01.2018

В університетську аудиторію як викладач має заходити той, хто сьогодні  є найкраще підготовленим поміж потенційних кандидатів для відповідної науково-педагогічної роботи, а не був таким 20-30 років тому назад. 

В університетську аудиторію як викладач має заходити той, хто сьогодні  є найкраще підготовленим поміж потенційних кандидатів для відповідної науково-педагогічної роботи, а не був таким 20-30 років тому назад. 

24.01.2018
Юрій Федорченко

Автор:
Тетяна Швець
Опубликовано
22.01.2018

«Сила та майбутнє держави залежить значною мірою від того, чи зможе вона розумно скористатися талантами своїх громадян.  Ті країни, в яких завданням освіти  є пошук талантів молодої людини, розвиток їх  та створення умов для їх реалізації  -  виграють. Але для такої роботи потрібні  навчені дорослі особи – готові брати на себе відповідальність за роботу з такою винятковою річчю, як людський талант. Саме тьютори і можуть бути тими дорослими особами»

Пьотр Чекєрда (Piotr Czekierda), президент Collegium Wrtaslaviense.

«Сила та майбутнє держави залежить значною мірою від того, чи зможе вона розумно скористатися талантами своїх громадян.  Ті країни, в яких завданням освіти  є пошук талантів молодої людини, розвиток їх  та створення умов для їх реалізації  -  виграють. Але для такої роботи потрібні  навчені дорослі особи – готові брати на себе відповідальність за роботу з такою винятковою річчю, як людський талант. Саме тьютори і можуть бути тими дорослими особами»

Пьотр Чекєрда (Piotr Czekierda), президент Collegium Wrtaslaviense.

22.01.2018
Тетяна Швець

Автор:
Володимир Бєлий
Опубликовано
16.01.2018

У продовження опису індикаторів справжності нашої освітньої реформи пропоную до уваги читача з переліку позицій, викладених у ч.1 цієї статті http://education-ua.org/ua/articles/1097-osvitnya-reforma-indikatori-spravzhnosti-chastina-i-zauvazhennya

наступне продовження: 

У продовження опису індикаторів справжності нашої освітньої реформи пропоную до уваги читача з переліку позицій, викладених у ч.1 цієї статті http://education-ua.org/ua/articles/1097-osvitnya-reforma-indikatori-spravzhnosti-chastina-i-zauvazhennya

наступне продовження: 

16.01.2018
Володимир Бєлий
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews