Укр Рус

Дата: 19.11.2018

Подписка на новости

5 пропозицій до правил вступної кампанії 2017

Автор:
Сергій Штовба
Опубликовано
30.09.2016

В 2016 р. прийом на навчання бакалаврів здійснено за принципово новим принципом «гроші за студентом». Раніше в розподілі держзамовлення діяв чиновникоцентровий підхід – головним було зробити там, щоб особи з МОНу, які приймали рішення, виділили університету найбільшу кількість місць. Для цього застосовувалися різні механізми, наприклад, потрібно, щоб в університеті працювало X професорів – університет надавав відповідну довідку, потрібно, щоб університет займав перші сходинки у рейтингах – університет працював на рейтинги тощо. Неформальний вплив на осіб, які приймали рішення, можливо, теж застосовувався.

У цьому році запрацював абітурієнтоцентрований підхід. Міністерство лише встановило університетам верхні границі прийому на держбюджетні місця на кожну спеціальність. Сумарна кількість місць за цими конкурсними пропозиціями вдвічі перевищила кількість абітурієнтів. Розподіл місць здійснили самі абітурієнти таким чином, щоб у першу чергу здійснювалися бажання кращих претендентів. Бажання абітурієнтів формалізовано заявкою із 15 пунктів – переліком спеціальностей в університетах із зазначенням пріоритетів.

Абітурієнти приймали рішення за трохи іншими мотивами, ніж чиновники. Якщо абітурієнт не може відкрити сайт університету з смартфону чи швидко знайти там релевантну інформацію, то йому байдуже місце університету в рейтингу «Вебометрикс». Якщо абітурієнт знає, що професори працюють тільки на папері чи читають лекції з папірця, то його не цікавить який відсоток професорів цього університету вказано в міністерському звіті, і скільки із них відмінників освіти. Абітурієнту та його батькам не так важлива, яка площа навчальних корпусів припадає на 1 студента, якщо вони знають, що зимою в приміщеннях університету і в гуртожитках температурний режим оптимізований для зберігання бананів, а не для навчання та наукової діяльності.

Під час вступної кампанії за нового абітурієнтоцентрованого підходу виявлено низку проблем. Відповідно, міністерство модифікувало умови прийому в 2017 р. ‑ але вони запобігають лише частині цих проблем. Деякі загрози залишилися, тому для їх нейтралізації нижче обґрунтовуються 5 пропозицій до «Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2017 році». 2 пропозиції стосуються структурних змін, а 3 – параметричних. Пропозиції викладено в порядку пріоритетності. 

1. Зарахування у 2 тури

Однією із проблем вступної кампанії 2016 р. є відмова багатьох абітурієнтів від отриманих бюджетних місць. В 2016 р. таких випадків було 6779. Відмови сталися за різних причин: від імпульсивних ‑ вже не хочу вчитися там чи за тією спеціальністю, до запізнілорозсудливих – безкоштовне навчання на бюджеті в іншому місті обходиться значно дорожче, ніж на контракті в рідному. Деякі відмови спричинені і форс-мажором, наприклад, погіршенням здоровя абітурієнта чи змінами у родині. Відмови абітурієнтів будуть і в 2017 р. І хоча їх число зменшиться через скорочення максимальної кількості пунктів заявки із 15 до 9 та навчання батьків абітурієнтів на цьогорічних помилках, слід запровадити додаткові механізми реагування на відмови.

Другою проблемою вступної кампанії 2016 року є малі групи ‑ в багатьох університетах на окремі спеціальності зараховано лише 1, 2, 3 студенти. Такі ситуації були і за минулих кампаній, але тоді обходилося без істерик. Хоча ефективне навчання за екстра-малих груп студентів і можливе, але воно потребує філігранної роботи керівництва університетів. Причому ця робота має вестися на випередження і розпочинатися ще на етапі проектування освітніх програм з можливістю динамічного формування лекційних потоків із споріднених спеціальностей. Окрім першокласного освітнього менеджменту, має бути відповідна інфраструктура, яка забезпечує студентам і викладачам комфортне перебування в університеті і результативну діяльність протягом усього дня. В Україні мало університетів готових функціонувати в такому режимі, тому доцільно так організувати вступну кампанію 2017 р., щоб суттєво скорити кількість екстра-малих груп.

Для скорочення кількості вакантних бюджетних місць та зменшення розпорошеності абітурієнтів пропонується організувати зарахування у 2 тури. Перший тур відповідає процедурі зарахування 2016 року. В другому турі відбувається додатковий конкурс на вакантні місця держзамовлення. Вакантні місця держзамовлення утворюються в результаті:

  • відсутності в першому турі достатньої кількості претендентів на конкурсну пропозицію за окремими спеціальностями;
  • відмов абітурієнтів від зарахування;
  • автоматичної ануляції рекомендацій у випадку екстра-малих груп, наприклад, із 1-2 студентів.

У другому турі конкурсні пропозиції формують університеті лише за тими спеціальностями, за якими вони вже отримали студентів. Це унеможливить утворення нових екстра-малих груп студентів та збільшить вже наявний в університетах контингент. Коли за деякою спеціальністю кількість вакантних місць перевищує сумарну конкурсну пропозицію до другого туру допускається додаткові учасники. Їх відбір здійснюється за спеціальним алгоритмом, який тут не деталізується.

В другому турі змагаються абітурієнти, що не отримали рекомендацій на зарахування та абітурієнти, що потрапили під ануляцію. Є 2 варіанти проведення другого туру. За першим варіантом усі абітурієнти корегують свої електронні заявки відповідно до нових конкурсних пропозицій. Для корегування достатньо виділити лише кілька днів, тому що абітурієнти у заявку вносять лише зміни без повторного завантаження документів. Якщо абітурієнт не змінив заявку, тоді він бере участь за заявкою першого туру. За другим варіантом заявки корегують лише абітурієнти з ануляцією. Замість анульованого пункту заявки вони можуть обрати іншу конкурсну пропозицію з тим самим або із слабшим пріоритетом. Наприклад, анульовано пункт заявки з сьомим пріоритетом. Абітурієнт може вписати в сьомий пункт заявки інший університет чи спеціальність. Або він може посилити на одиницю пріоритети пунктів 7, або 7‑8, або 7‑9, тобто перемістити їх догори. Тоді нова спеціальність записується у заявці на вільне місце з пріоритет 7, 8 або 9, відповідно. Перевага першого варіанту полягає у високих шансах заповнити усі бюджетні місця. Перевага другого варіанта – надання преференцій абітурієнтам, які потрапили під ануляцію. На мою думку, трохи кращим є другий варіант, який потребує меншого корегування заявок і залишає більше місць для абітурієнтів з пільгами. 

2. Антидемпінгова політика МОНУ

В 2017 р. керівники усіх університетів остаточно зрозуміють, що їм треба вести потужну конкурентну боротьбу за абітурієнтів саме в середовищі абітурієнтів та їх батьків. Як і на інших ринках, за відсутності обмежень деякі гравці застосовуватимуть нечесні прийоми конкурентної боротьби. Типовими прикладами таких прийомів є неправдива інформація про освітні послуги та відкати. Неправдива інформація може стосуватися доступності гуртожитків та якості житла, кваліфікації викладачів, рівня лабораторної бази, закордонних стажувань студентів тощо. Таке інформування направлене як на піднесення свого університету, так і на очорнення конкурентів. Відкати можуть бути реалізовані за різними схемами, наприклад, виплатою першокурсникам різних премій, надання їм подарунків, гарантуванням лояльності викладачів на екзаменах та виплатою стипендій протягом усього навчання, виділення комфортних місць у гуртожитках за рахунок старшокурсників тощо. Тому пропонується в умови прийому на 2017 р. вести розділ «Антидемпінгова політика МОНУ», в якому прописати, які дії університетів потрапляють під нечесні прийоми конкурентної боротьби і яку відповідальність за них несуть університети. 

3. Міністерське обмеження на бали ЗНО профільного предмету

В Проекті зазначено, що «вищий навчальний заклад самостійно визначає мінімальне значення кількості балів сертифікатів ЗНО, результатів вступних іспитів, творчих конкурсів, з яким вступник допускається до участі у конкурсі».

Сьогодні жоден університет обмежувати бали не буде – це ж зменшить фінансові надходження. Університет може виставити обмеження на бали в обмін на додаткове фінансування. Наприклад, якщо університет набирає на бюджетні місця лише абітурієнтів з балами не нижче 175, тоді він отримує фінансування на цю спеціальність з коефіцієнтом 1.5. Якщо обмеження у 125 балів, тоді коефіцієнт 1, а якщо без обмежень, тоді 0.7. В таких правилах зацікавлені у першу чергу зіркові університети, щоб працювати за принципом «краще менше, але краще» і не втратити свою елітність через наплив слабких студентів.

Сьогодні, фінансування не залежить від рівня знань студентів. Тому обмеження на кількість балів сертифікатів ЗНО має встановити МОН – розпорядник бюджетних ресурсів. Мета цього обмеження – не допустити зарахування, наприклад, на фізику абітурієнтів з нульовим знанням фізики, але з гарними балами з української мови та історії. Для цього, слід на міністерському рівні встановити мінімальні пороги за профільним предметом, наприклад, не менше 125 балів. Краще централізовано встановити профільний предмет для кожної спеціальності. Визначення профільного предмета можуть зробити науково-методичні комісії та підкомісії МОНу. Якщо МОН не буде втручатися у вибір предметів (як це передбачено Проектом), тоді ознакою профільного предмета буде максимальний ваговий коефіцієнт. Якщо університет встановив максимальні вагові коефіцієнти для кількох предметів, тоді усі вони вважаються профільними. Відповідно, оцінка по кожному профільному предмету має бути не меншою за 125 балів. Як варіант, можна встановити різні пороги для університетів третього і четвертого рівнів акредитації, наприклад, 120 та 130 балів.

А як же поріг ЗНО у 100 балів, подолання якого визначає придатність випускника школи до навчання в університеті? Так, оцінка у 100 балів визначає загальну придатність до навчання в університеті, але не за профільню до цього предмета спеціальністю. Якщо випускник школи отримав 100 балів з української мови, то він здатен навчатися в університеті за спеціальністю «Математика», «Металургія», «Хімія», «Агрономія», «Науки про Землю» тощо, де цей предмет не є профільним. Але є нонсенсом витрачати бюджетні гроші на навчання журналістиці, політології чи філології студента, із стобальним знанням української мови. 

4. Збільшення стимулу найкращим

У Проекті зазначено, що максимальний обсяг державного замовлення для університету в 2017 р. за деякою спеціальністю може зрости лише на 10%. Таке преміювання надається лише тим університетам, які в 2016 р. закрили конкурсну пропозицію за відповідною спеціальністю у повному обсязі.

Вважаю, що такий стимул для найкращих є замалим. Наприклад, в 2016 р. конкурсна пропозиція на деяку спеціальність в університеті склала 14 студентів і була виконана на 100%. Приріст в 2017 р. складе 10%, що дорівнює 1 студенту. Відповідно, конкурсна пропозиція збільшиться із 14 аж до 15, що, звичайно, несуттєво. За такого підходу, щоб збільшити набір із 10 до 20 треба 7 років поспіль набирати максимальну кількість студентів. Пропоную, приріст із 10% збільшити до 25%. Інший варіанти – до запропонованих у проекті 10% додати ще 2 студенти. Таким чином, нижня межа приросту складатиме не 1, а 3 студенти. Зверху приріст бажано обмежити, наприклад, на рівні 10 студентів на 1 спеціальність.

Зауважимо, що на деякі непопулярні спеціальності приросту конкурсної пропозиції не буде в жодному університеті. Сумарна конкурсна пропозиція буде скорочена за рахунок тих університетів, які в 2016 р. виконали її менше ніж на половину. Якщо така ситуація повториться кілька років поспіль, тоді виникне ризик принципової неможливості виконати держзамовлення. Це пов’язане тим, що постійне скорочення сумарної конкурсної пропозиції за спеціальністю призведе до того, що вона стане меншою за держзамовлення. 

5. Скасування обмежень на кількість спеціальностей

У Проекті зазначено, що «вступники можуть подати до дев’яти заяв на закриті та відкриті конкурсні пропозиції не більше, ніж з чотирьох спеціальностей». Не зрозуміло навіщо вводити явне обмеження ‑ 4 спеціальності. Мотивація, що абітурієнт має обирати спеціальності осмислено, ‑ не вражає. Наприклад, абітурієнт осмислено обрав галуз знань «Інформаційні технології», яку утворюють 5 спеціальностей (і, напевно, незабаром їх буде 6), або обрав «Аграрні науки та продовольство», що має 8 спеціальностей. Можливо, абітурієнт осмислено бажає вчитися лише в одному університеті – через різні причини, наприклад, в місті лише один університет, або університет розташовано поруч з житлом, а він за сімейних обставин має вчитися в своєму районі. Навіщо обмежувати бажання 4 спеціальностями – нехай обирає хоч 9, якщо склав успішно ЗНО за усіма відповідними предметами. Звичайно, таких унікальних абітурієнтів буде мало.

Якщо наведені вище аргументи виявились непереконливими, і потреба обмежити вибір є нагальною, тоді відповідне правило краще сформулювати не в спеціальностях, а в галузях знань. Наприклад, абітурієнт може подати до 9 заяв на спеціальності, не більше ніж із 2 галузей знань. 

                           Сергій Штовба, д.т.н., професор Вінницький національний технічний університет

5 пропозицій до правил вступної кампанії 2017
5 пропозицій до правил вступної кампанії 2017

В 2016 р. прийом на навчання бакалаврів здійснено за принципово новим принципом «гроші за студентом». Раніше в розподілі держзамовлення діяв чиновникоцентровий підхід – головним було зробити там, щоб особи з МОНу, які приймали рішення, виділили університету найбільшу кількість місць. Для цього застосовувалися різні механізми, наприклад, потрібно, щоб в університеті працювало X професорів – університет надавав відповідну довідку, потрібно, щоб університет займав перші сходинки у рейтингах – університет працював на рейтинги тощо. Неформальний вплив на осіб, які приймали рішення, можливо, теж застосовувався.

У цьому році запрацював абітурієнтоцентрований підхід. Міністерство лише встановило університетам верхні границі прийому на держбюджетні місця на кожну спеціальність. Сумарна кількість місць за цими конкурсними пропозиціями вдвічі перевищила кількість абітурієнтів. Розподіл місць здійснили самі абітурієнти таким чином, щоб у першу чергу здійснювалися бажання кращих претендентів. Бажання абітурієнтів формалізовано заявкою із 15 пунктів – переліком спеціальностей в університетах із зазначенням пріоритетів.

Абітурієнти приймали рішення за трохи іншими мотивами, ніж чиновники. Якщо абітурієнт не може відкрити сайт університету з смартфону чи швидко знайти там релевантну інформацію, то йому байдуже місце університету в рейтингу «Вебометрикс». Якщо абітурієнт знає, що професори працюють тільки на папері чи читають лекції з папірця, то його не цікавить який відсоток професорів цього університету вказано в міністерському звіті, і скільки із них відмінників освіти. Абітурієнту та його батькам не так важлива, яка площа навчальних корпусів припадає на 1 студента, якщо вони знають, що зимою в приміщеннях університету і в гуртожитках температурний режим оптимізований для зберігання бананів, а не для навчання та наукової діяльності.

Під час вступної кампанії за нового абітурієнтоцентрованого підходу виявлено низку проблем. Відповідно, міністерство модифікувало умови прийому в 2017 р. ‑ але вони запобігають лише частині цих проблем. Деякі загрози залишилися, тому для їх нейтралізації нижче обґрунтовуються 5 пропозицій до «Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2017 році». 2 пропозиції стосуються структурних змін, а 3 – параметричних. Пропозиції викладено в порядку пріоритетності. 

1. Зарахування у 2 тури

Однією із проблем вступної кампанії 2016 р. є відмова багатьох абітурієнтів від отриманих бюджетних місць. В 2016 р. таких випадків було 6779. Відмови сталися за різних причин: від імпульсивних ‑ вже не хочу вчитися там чи за тією спеціальністю, до запізнілорозсудливих – безкоштовне навчання на бюджеті в іншому місті обходиться значно дорожче, ніж на контракті в рідному. Деякі відмови спричинені і форс-мажором, наприклад, погіршенням здоровя абітурієнта чи змінами у родині. Відмови абітурієнтів будуть і в 2017 р. І хоча їх число зменшиться через скорочення максимальної кількості пунктів заявки із 15 до 9 та навчання батьків абітурієнтів на цьогорічних помилках, слід запровадити додаткові механізми реагування на відмови.

Другою проблемою вступної кампанії 2016 року є малі групи ‑ в багатьох університетах на окремі спеціальності зараховано лише 1, 2, 3 студенти. Такі ситуації були і за минулих кампаній, але тоді обходилося без істерик. Хоча ефективне навчання за екстра-малих груп студентів і можливе, але воно потребує філігранної роботи керівництва університетів. Причому ця робота має вестися на випередження і розпочинатися ще на етапі проектування освітніх програм з можливістю динамічного формування лекційних потоків із споріднених спеціальностей. Окрім першокласного освітнього менеджменту, має бути відповідна інфраструктура, яка забезпечує студентам і викладачам комфортне перебування в університеті і результативну діяльність протягом усього дня. В Україні мало університетів готових функціонувати в такому режимі, тому доцільно так організувати вступну кампанію 2017 р., щоб суттєво скорити кількість екстра-малих груп.

Для скорочення кількості вакантних бюджетних місць та зменшення розпорошеності абітурієнтів пропонується організувати зарахування у 2 тури. Перший тур відповідає процедурі зарахування 2016 року. В другому турі відбувається додатковий конкурс на вакантні місця держзамовлення. Вакантні місця держзамовлення утворюються в результаті:

  • відсутності в першому турі достатньої кількості претендентів на конкурсну пропозицію за окремими спеціальностями;
  • відмов абітурієнтів від зарахування;
  • автоматичної ануляції рекомендацій у випадку екстра-малих груп, наприклад, із 1-2 студентів.

У другому турі конкурсні пропозиції формують університеті лише за тими спеціальностями, за якими вони вже отримали студентів. Це унеможливить утворення нових екстра-малих груп студентів та збільшить вже наявний в університетах контингент. Коли за деякою спеціальністю кількість вакантних місць перевищує сумарну конкурсну пропозицію до другого туру допускається додаткові учасники. Їх відбір здійснюється за спеціальним алгоритмом, який тут не деталізується.

В другому турі змагаються абітурієнти, що не отримали рекомендацій на зарахування та абітурієнти, що потрапили під ануляцію. Є 2 варіанти проведення другого туру. За першим варіантом усі абітурієнти корегують свої електронні заявки відповідно до нових конкурсних пропозицій. Для корегування достатньо виділити лише кілька днів, тому що абітурієнти у заявку вносять лише зміни без повторного завантаження документів. Якщо абітурієнт не змінив заявку, тоді він бере участь за заявкою першого туру. За другим варіантом заявки корегують лише абітурієнти з ануляцією. Замість анульованого пункту заявки вони можуть обрати іншу конкурсну пропозицію з тим самим або із слабшим пріоритетом. Наприклад, анульовано пункт заявки з сьомим пріоритетом. Абітурієнт може вписати в сьомий пункт заявки інший університет чи спеціальність. Або він може посилити на одиницю пріоритети пунктів 7, або 7‑8, або 7‑9, тобто перемістити їх догори. Тоді нова спеціальність записується у заявці на вільне місце з пріоритет 7, 8 або 9, відповідно. Перевага першого варіанту полягає у високих шансах заповнити усі бюджетні місця. Перевага другого варіанта – надання преференцій абітурієнтам, які потрапили під ануляцію. На мою думку, трохи кращим є другий варіант, який потребує меншого корегування заявок і залишає більше місць для абітурієнтів з пільгами. 

2. Антидемпінгова політика МОНУ

В 2017 р. керівники усіх університетів остаточно зрозуміють, що їм треба вести потужну конкурентну боротьбу за абітурієнтів саме в середовищі абітурієнтів та їх батьків. Як і на інших ринках, за відсутності обмежень деякі гравці застосовуватимуть нечесні прийоми конкурентної боротьби. Типовими прикладами таких прийомів є неправдива інформація про освітні послуги та відкати. Неправдива інформація може стосуватися доступності гуртожитків та якості житла, кваліфікації викладачів, рівня лабораторної бази, закордонних стажувань студентів тощо. Таке інформування направлене як на піднесення свого університету, так і на очорнення конкурентів. Відкати можуть бути реалізовані за різними схемами, наприклад, виплатою першокурсникам різних премій, надання їм подарунків, гарантуванням лояльності викладачів на екзаменах та виплатою стипендій протягом усього навчання, виділення комфортних місць у гуртожитках за рахунок старшокурсників тощо. Тому пропонується в умови прийому на 2017 р. вести розділ «Антидемпінгова політика МОНУ», в якому прописати, які дії університетів потрапляють під нечесні прийоми конкурентної боротьби і яку відповідальність за них несуть університети. 

3. Міністерське обмеження на бали ЗНО профільного предмету

В Проекті зазначено, що «вищий навчальний заклад самостійно визначає мінімальне значення кількості балів сертифікатів ЗНО, результатів вступних іспитів, творчих конкурсів, з яким вступник допускається до участі у конкурсі».

Сьогодні жоден університет обмежувати бали не буде – це ж зменшить фінансові надходження. Університет може виставити обмеження на бали в обмін на додаткове фінансування. Наприклад, якщо університет набирає на бюджетні місця лише абітурієнтів з балами не нижче 175, тоді він отримує фінансування на цю спеціальність з коефіцієнтом 1.5. Якщо обмеження у 125 балів, тоді коефіцієнт 1, а якщо без обмежень, тоді 0.7. В таких правилах зацікавлені у першу чергу зіркові університети, щоб працювати за принципом «краще менше, але краще» і не втратити свою елітність через наплив слабких студентів.

Сьогодні, фінансування не залежить від рівня знань студентів. Тому обмеження на кількість балів сертифікатів ЗНО має встановити МОН – розпорядник бюджетних ресурсів. Мета цього обмеження – не допустити зарахування, наприклад, на фізику абітурієнтів з нульовим знанням фізики, але з гарними балами з української мови та історії. Для цього, слід на міністерському рівні встановити мінімальні пороги за профільним предметом, наприклад, не менше 125 балів. Краще централізовано встановити профільний предмет для кожної спеціальності. Визначення профільного предмета можуть зробити науково-методичні комісії та підкомісії МОНу. Якщо МОН не буде втручатися у вибір предметів (як це передбачено Проектом), тоді ознакою профільного предмета буде максимальний ваговий коефіцієнт. Якщо університет встановив максимальні вагові коефіцієнти для кількох предметів, тоді усі вони вважаються профільними. Відповідно, оцінка по кожному профільному предмету має бути не меншою за 125 балів. Як варіант, можна встановити різні пороги для університетів третього і четвертого рівнів акредитації, наприклад, 120 та 130 балів.

А як же поріг ЗНО у 100 балів, подолання якого визначає придатність випускника школи до навчання в університеті? Так, оцінка у 100 балів визначає загальну придатність до навчання в університеті, але не за профільню до цього предмета спеціальністю. Якщо випускник школи отримав 100 балів з української мови, то він здатен навчатися в університеті за спеціальністю «Математика», «Металургія», «Хімія», «Агрономія», «Науки про Землю» тощо, де цей предмет не є профільним. Але є нонсенсом витрачати бюджетні гроші на навчання журналістиці, політології чи філології студента, із стобальним знанням української мови. 

4. Збільшення стимулу найкращим

У Проекті зазначено, що максимальний обсяг державного замовлення для університету в 2017 р. за деякою спеціальністю може зрости лише на 10%. Таке преміювання надається лише тим університетам, які в 2016 р. закрили конкурсну пропозицію за відповідною спеціальністю у повному обсязі.

Вважаю, що такий стимул для найкращих є замалим. Наприклад, в 2016 р. конкурсна пропозиція на деяку спеціальність в університеті склала 14 студентів і була виконана на 100%. Приріст в 2017 р. складе 10%, що дорівнює 1 студенту. Відповідно, конкурсна пропозиція збільшиться із 14 аж до 15, що, звичайно, несуттєво. За такого підходу, щоб збільшити набір із 10 до 20 треба 7 років поспіль набирати максимальну кількість студентів. Пропоную, приріст із 10% збільшити до 25%. Інший варіанти – до запропонованих у проекті 10% додати ще 2 студенти. Таким чином, нижня межа приросту складатиме не 1, а 3 студенти. Зверху приріст бажано обмежити, наприклад, на рівні 10 студентів на 1 спеціальність.

Зауважимо, що на деякі непопулярні спеціальності приросту конкурсної пропозиції не буде в жодному університеті. Сумарна конкурсна пропозиція буде скорочена за рахунок тих університетів, які в 2016 р. виконали її менше ніж на половину. Якщо така ситуація повториться кілька років поспіль, тоді виникне ризик принципової неможливості виконати держзамовлення. Це пов’язане тим, що постійне скорочення сумарної конкурсної пропозиції за спеціальністю призведе до того, що вона стане меншою за держзамовлення. 

5. Скасування обмежень на кількість спеціальностей

У Проекті зазначено, що «вступники можуть подати до дев’яти заяв на закриті та відкриті конкурсні пропозиції не більше, ніж з чотирьох спеціальностей». Не зрозуміло навіщо вводити явне обмеження ‑ 4 спеціальності. Мотивація, що абітурієнт має обирати спеціальності осмислено, ‑ не вражає. Наприклад, абітурієнт осмислено обрав галуз знань «Інформаційні технології», яку утворюють 5 спеціальностей (і, напевно, незабаром їх буде 6), або обрав «Аграрні науки та продовольство», що має 8 спеціальностей. Можливо, абітурієнт осмислено бажає вчитися лише в одному університеті – через різні причини, наприклад, в місті лише один університет, або університет розташовано поруч з житлом, а він за сімейних обставин має вчитися в своєму районі. Навіщо обмежувати бажання 4 спеціальностями – нехай обирає хоч 9, якщо склав успішно ЗНО за усіма відповідними предметами. Звичайно, таких унікальних абітурієнтів буде мало.

Якщо наведені вище аргументи виявились непереконливими, і потреба обмежити вибір є нагальною, тоді відповідне правило краще сформулювати не в спеціальностях, а в галузях знань. Наприклад, абітурієнт може подати до 9 заяв на спеціальності, не більше ніж із 2 галузей знань. 

                           Сергій Штовба, д.т.н., професор Вінницький національний технічний університет

30.09.2016
Сергій Штовба
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews