Укр Рус

Дата: 18.01.2018

Подписка на новости

Нові матеріали

Голосування

Перехід до інклюзивної освіти із застосування методів навчання, що враховують індивідуальні відмінності й особливості, спрямовані на пошук оптимальних шляхів розвитку, на користь усім дітям
  • Голосов: (0%)
  • Голосов: (0%)
  • Голосов: (0%)
  • Голосов: (0%)
  • Голосов: (0%)
Всего голосов:
Первый голос:
Последний голос:
Назад
 
Powered by Sexy Polling
 

Автор:
Володимир Бєлий
Опубликовано
16.01.2018

У продовження опису індикаторів справжності нашої освітньої реформи пропоную до уваги читача з переліку позицій, викладених у ч.1 цієї статті http://education-ua.org/ua/articles/1097-osvitnya-reforma-indikatori-spravzhnosti-chastina-i-zauvazhennya

наступне продовження: 

У продовження опису індикаторів справжності нашої освітньої реформи пропоную до уваги читача з переліку позицій, викладених у ч.1 цієї статті http://education-ua.org/ua/articles/1097-osvitnya-reforma-indikatori-spravzhnosti-chastina-i-zauvazhennya

наступне продовження: 

16.01.2018
Володимир Бєлий

Яскраві «мурали» та  медіатеки з вай-фаєм, пандуси та інтерактивні дошки, мобільні робочі місця та енергоефективні фасади, лабораторне обладнання та «класи без стін» – чого тільки не знайдеш у мережі за тегом «новий освітній простір». Зорієнтуватись у цьому потужному потоці інформації не так вже й просто. Начебто й очевидно, що освітній простір – це матеріальні засоби освіти: архітектура та інтер'єр шкільної будівлі, меблювання та обладнання, різноманітне навчальне приладдя тощо. Неочевидним є інше: яким чином цей «освітній простір» взаємодіє із власне педагогічною складовою, зі змістом, формами та методами освітньої діяльності? Що з того, що пропонується як новація, є дійсно потрібним у сучасній школі, а що є лише швидкоплинною модою чи давно відкинутим результатом невдалого експерименту? Якими є принципи створення сучасного освітнього простору? Врешті, який освітній простір може вважатись «сучасним» чи «новим», а який таким не є?

Яскраві «мурали» та  медіатеки з вай-фаєм, пандуси та інтерактивні дошки, мобільні робочі місця та енергоефективні фасади, лабораторне обладнання та «класи без стін» – чого тільки не знайдеш у мережі за тегом «новий освітній простір». Зорієнтуватись у цьому потужному потоці інформації не так вже й просто. Начебто й очевидно, що освітній простір – це матеріальні засоби освіти: архітектура та інтер'єр шкільної будівлі, меблювання та обладнання, різноманітне навчальне приладдя тощо. Неочевидним є інше: яким чином цей «освітній простір» взаємодіє із власне педагогічною складовою, зі змістом, формами та методами освітньої діяльності? Що з того, що пропонується як новація, є дійсно потрібним у сучасній школі, а що є лише швидкоплинною модою чи давно відкинутим результатом невдалого експерименту? Якими є принципи створення сучасного освітнього простору? Врешті, який освітній простір може вважатись «сучасним» чи «новим», а який таким не є?

09.01.2018
Данило Косенко

Автор:
Володимир Бахрушин
Опубликовано
08.01.2018

Нещодавно було внесено зміни до Бюджетного кодексу України [1] (п. 46 Прикінцевих та перехідних положень), які передбачають, що «обсяг видатків державного бюджету на вищу освіту розподіляється між вищими навчальними закладами на основі формули, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, та затверджується Кабінетом Міністрів України і має враховувати, зокрема, такі параметри:

Нещодавно було внесено зміни до Бюджетного кодексу України [1] (п. 46 Прикінцевих та перехідних положень), які передбачають, що «обсяг видатків державного бюджету на вищу освіту розподіляється між вищими навчальними закладами на основі формули, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, та затверджується Кабінетом Міністрів України і має враховувати, зокрема, такі параметри:

08.01.2018
Володимир Бахрушин

Автор:
Олена Панич
Опубликовано
03.01.2018

Вища освіта, як відомо, націлена не лише на відтворення знань, а й на розвиток дослідницьких та аналітичних здібностей людини. Через те підготовка майбутніх науковців у сфері вищої освіти є важливою. Під поняттям «науковці» я маю на увазі фахівців, здатних проводити наукові дослідження та оприлюднювати результати цих досліджень у такій формі, яка забезпечить адекватне сприйняття їх фаховою академічною спільнотою і суспільством в цілому. Останнім часом проблема актуалізувалася у зв’язку з кампанією боротьби проти плагіату й академічної недоброчесності. Проте поширення плагіату в дисертаціях і інших кваліфікаційних роботах є всього лише наслідком процесів, які потребують глибшого осмислення. У цій статті зроблено спробу ще раз привернути увагу до проблеми, зокрема, в контексті реформи аспірантури й впровадження програм підготовки докторів філософії [1].

Вища освіта, як відомо, націлена не лише на відтворення знань, а й на розвиток дослідницьких та аналітичних здібностей людини. Через те підготовка майбутніх науковців у сфері вищої освіти є важливою. Під поняттям «науковці» я маю на увазі фахівців, здатних проводити наукові дослідження та оприлюднювати результати цих досліджень у такій формі, яка забезпечить адекватне сприйняття їх фаховою академічною спільнотою і суспільством в цілому. Останнім часом проблема актуалізувалася у зв’язку з кампанією боротьби проти плагіату й академічної недоброчесності. Проте поширення плагіату в дисертаціях і інших кваліфікаційних роботах є всього лише наслідком процесів, які потребують глибшого осмислення. У цій статті зроблено спробу ще раз привернути увагу до проблеми, зокрема, в контексті реформи аспірантури й впровадження програм підготовки докторів філософії [1].

03.01.2018
Олена Панич

Україна сьогодні стоїть перед низкою викликів. Прийняті нещодавно закони надають потенційну можливість сформувати інструменти для здійснення змін в освітньому середовищі. На жаль, чіткого бачення стратегії необхідного розвитку ще не сформовано. Як наслідок, Україна не просто втрачає темп реформ і підтримку викладачів. У нашій країні формується освітнє середовище із кастовою системою управління та прийняття рішень на кожному з ієрархічних рівнів.

Україна сьогодні стоїть перед низкою викликів. Прийняті нещодавно закони надають потенційну можливість сформувати інструменти для здійснення змін в освітньому середовищі. На жаль, чіткого бачення стратегії необхідного розвитку ще не сформовано. Як наслідок, Україна не просто втрачає темп реформ і підтримку викладачів. У нашій країні формується освітнє середовище із кастовою системою управління та прийняття рішень на кожному з ієрархічних рівнів.

28.12.2017
Анатолій Шиян

Автор:
Віктор Мисан
Опубликовано
24.12.2017

Завершується календарний рік і всі ми, в очікуванні новорічних і різдвяних свят, можемо дозволити дещо відійти від робочих справ, розслабитися і поринути у світ домашніх і сімейних приготувань. Та це не означає, що після свят до нас не завітають будні, які загалом у нашому житті мають іншу вагу, оскільки саме повсякденням наповнені події, які згодом фіксуються як факти, явища, процеси. На тлі святкової метушні хотілося б поміркувати далеко не про святкові речі, а про будні, що формують сьогодення шкільної історії, а якщо точніше – формуватимуть його у найближчий час і роки. Йтиметься про інтегрований курс, запропонований МОНУ для 10-11 класів «Історія: Україна і світ».

Завершується календарний рік і всі ми, в очікуванні новорічних і різдвяних свят, можемо дозволити дещо відійти від робочих справ, розслабитися і поринути у світ домашніх і сімейних приготувань. Та це не означає, що після свят до нас не завітають будні, які загалом у нашому житті мають іншу вагу, оскільки саме повсякденням наповнені події, які згодом фіксуються як факти, явища, процеси. На тлі святкової метушні хотілося б поміркувати далеко не про святкові речі, а про будні, що формують сьогодення шкільної історії, а якщо точніше – формуватимуть його у найближчий час і роки. Йтиметься про інтегрований курс, запропонований МОНУ для 10-11 класів «Історія: Україна і світ».

24.12.2017
Віктор Мисан

Автор:
Юрій Федорченко
Опубликовано
23.12.2017

Одним із найбільш обговорюваних питань, що стосується сфери вищої освіти, є питання академічної недоброчесності (нечесності) у вищій школі. Особливо активно сьогодні   обговорюються випадки зухвалого плагіату. Однак, чи є питання академічної недоброчесності таким, що може бути зведено виключно до моральних чеснот окремих учасників навчального процесу та наукової спільноти? Чи не є воно частиною питання, що стосується системної кризи  сфери вищої освіти? Від розуміння даних питань та відповіді на них буде залежати вибір підходів до проблеми та вибір конкретних рекомендацій.

Одним із найбільш обговорюваних питань, що стосується сфери вищої освіти, є питання академічної недоброчесності (нечесності) у вищій школі. Особливо активно сьогодні   обговорюються випадки зухвалого плагіату. Однак, чи є питання академічної недоброчесності таким, що може бути зведено виключно до моральних чеснот окремих учасників навчального процесу та наукової спільноти? Чи не є воно частиною питання, що стосується системної кризи  сфери вищої освіти? Від розуміння даних питань та відповіді на них буде залежати вибір підходів до проблеми та вибір конкретних рекомендацій.

23.12.2017
Юрій Федорченко

(Окремі положення «Закону про загальну середню освіту»  у редакції від 05.09.2017р. та їх імплементація у поточну практику діяльності закладів загальної середньої освіти )

(Окремі положення «Закону про загальну середню освіту»  у редакції від 05.09.2017р. та їх імплементація у поточну практику діяльності закладів загальної середньої освіти )

20.12.2017
Юрій Шукевич

Диверсифікація системи післядипломної педагогічної освіти в Україні в контексті вимог Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 р.№ 2145-VIII актуалізувала потребу у створенні дорожньої карти на перехідний період, яка повинна узгоджуватися із відповідним світовим досвідом, певні аспекти якого вже висвітлювалися в матеріалах «Освітнього порталу» (Ковальчук В. Професійний розвиток вчителів: зарубіжний досвід [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://education-ua.org/ua/porivnyalna-pedagogika/485-profesijnij-rozvitok-uchiteliv-zarubizhnij-dosvid)  і брати до уваги стратегічні цілі розвитку освіти в Україні.

Диверсифікація системи післядипломної педагогічної освіти в Україні в контексті вимог Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 р.№ 2145-VIII актуалізувала потребу у створенні дорожньої карти на перехідний період, яка повинна узгоджуватися із відповідним світовим досвідом, певні аспекти якого вже висвітлювалися в матеріалах «Освітнього порталу» (Ковальчук В. Професійний розвиток вчителів: зарубіжний досвід [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://education-ua.org/ua/porivnyalna-pedagogika/485-profesijnij-rozvitok-uchiteliv-zarubizhnij-dosvid)  і брати до уваги стратегічні цілі розвитку освіти в Україні.

14.12.2017
Вадим Лунячек

Автор:
Володимир Бєлий
Опубликовано
09.12.2017

Щонайперше варто зауважити, що сама декларація щодо тієї чи іншої візії реформ апріорі не може бути справжнім виразником останньої. Так, бачення сутності, змісту та реформаторських цілей, як і прагнення до їх втілення у життя є важливими, але це ще, навіть, не їхній початок.

Щонайперше варто зауважити, що сама декларація щодо тієї чи іншої візії реформ апріорі не може бути справжнім виразником останньої. Так, бачення сутності, змісту та реформаторських цілей, як і прагнення до їх втілення у життя є важливими, але це ще, навіть, не їхній початок.

09.12.2017
Володимир Бєлий

Існування та діяльність значної частини українських вищих навчальних закладів є демонстрацією брутального нехтування якістю освіти та неприкритою насмішкою зі спроб забезпечення академічної доброчесності в сфері вищої освіти країни. Важко вимагати від окремої людини дотримання стандартів академічної доброчесності, якщо на інституційному рівні діють геть інші «стандарти». 

Існування та діяльність значної частини українських вищих навчальних закладів є демонстрацією брутального нехтування якістю освіти та неприкритою насмішкою зі спроб забезпечення академічної доброчесності в сфері вищої освіти країни. Важко вимагати від окремої людини дотримання стандартів академічної доброчесності, якщо на інституційному рівні діють геть інші «стандарти». 

28.11.2017
Юрій Федорченко

Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 р.№ 2145-VIII, який набрав чинності 28.09.2017 р., передбачає низку змін в системі післядипломної педагогічної освіти. Ретельний його аналіз з урахуванням практики підвищення кваліфікації педагогічних працівників за новітній період, ознайомлення з концептуальними засадами реформування загальної середньої освіти в Україні, що відображені в документі, який отримав назву «Нова українська школа», свідчить про необхідність реформування не тільки форм і методів підвищення кваліфікації вчителів, внесення суттєвих змін в зміст навчальних планів і програм, а й веде до висновку щодо необхідності створення нових організаційних механізмів.

Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 р.№ 2145-VIII, який набрав чинності 28.09.2017 р., передбачає низку змін в системі післядипломної педагогічної освіти. Ретельний його аналіз з урахуванням практики підвищення кваліфікації педагогічних працівників за новітній період, ознайомлення з концептуальними засадами реформування загальної середньої освіти в Україні, що відображені в документі, який отримав назву «Нова українська школа», свідчить про необхідність реформування не тільки форм і методів підвищення кваліфікації вчителів, внесення суттєвих змін в зміст навчальних планів і програм, а й веде до висновку щодо необхідності створення нових організаційних механізмів.

21.11.2017
Вадим Лунячек

Автор:
Олена Єфименко
Опубликовано
18.11.2017

Єдиний спосіб відкриття меж можливого —

це зробити крок за ці межі, у неможливе.

(Другий закон Артура Кларка)

Єдиний спосіб відкриття меж можливого —

це зробити крок за ці межі, у неможливе.

(Другий закон Артура Кларка)

18.11.2017
Олена Єфименко

НОРМАТИВИ 

Згідно з новим рамковим законом «Про освіту»  система має перейти до стану з більш високим кадровим потенціалом завдяки тому, що:

НОРМАТИВИ 

Згідно з новим рамковим законом «Про освіту»  система має перейти до стану з більш високим кадровим потенціалом завдяки тому, що:

12.11.2017
Володимир Бєлий

Автор:
Володимир Бахрушин
Опубликовано
09.11.2017

28 вересня набув чинності новий Закон України «Про освіту». Він закладає підстави для створення більш сучасної та ефективної системи освіти, на основі децентралізації управління, суттєвого перегляду принципів управління, значного розширення академічної, організаційної, фінансової та кадрової автономії закладів освіти і академічних свобод учасників освітнього процесу. У зв’язку з цим потребує оновлення все освітнє законодавство, у тому числі й відносно нещодавно прийнятий закон про вищу освіту. Крім того, три роки роботи за новим законом виявили окремі неузгодженості між його нормами. Деякі норми не мають ефективних механізмів їх реалізації, деякі досі не працюють через колізії з іншими законами, спротив старої системи, відсутність чи застарілість потрібних підзаконних нормативних документів, проблеми зі створенням передбачених законом нових структур та з інших причин. Тому при Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти створено робочу групу з напрацювання комплексних змін до закону про вищу освіту.

28 вересня набув чинності новий Закон України «Про освіту». Він закладає підстави для створення більш сучасної та ефективної системи освіти, на основі децентралізації управління, суттєвого перегляду принципів управління, значного розширення академічної, організаційної, фінансової та кадрової автономії закладів освіти і академічних свобод учасників освітнього процесу. У зв’язку з цим потребує оновлення все освітнє законодавство, у тому числі й відносно нещодавно прийнятий закон про вищу освіту. Крім того, три роки роботи за новим законом виявили окремі неузгодженості між його нормами. Деякі норми не мають ефективних механізмів їх реалізації, деякі досі не працюють через колізії з іншими законами, спротив старої системи, відсутність чи застарілість потрібних підзаконних нормативних документів, проблеми зі створенням передбачених законом нових структур та з інших причин. Тому при Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти створено робочу групу з напрацювання комплексних змін до закону про вищу освіту.

09.11.2017
Володимир Бахрушин

Автор:
Олександр Остапчук, Віктор Громовий
Опубликовано
05.11.2017

Віктор Громовий: Читаю коментарі з нагоди ювілею Тернопільського навчально-виховного комплексу "Школа-ліцей №6 ім. Н.Яремчука".  

Віктор Громовий: Читаю коментарі з нагоди ювілею Тернопільського навчально-виховного комплексу "Школа-ліцей №6 ім. Н.Яремчука".  

05.11.2017
Олександр Остапчук, Віктор Громовий

Автор:
Сергій Штовба
Опубликовано
28.10.2017

Захисти кандидатських дисертацій вже багато років є достатньо рутиною процедурою. В Україні щогодини захищають 3–4 дисертації, і так кожного робочого дня, із року в рік. На фінальну частину відкритої експертизи дисертації – на засідання спецради залучають 15 – 25 фахівців найвищої кваліфікації. Це достатньо дороге задоволення. Чи виправдано воно для такої пересіченої події? Напевно, що у більшості випадків – ні.

Захисти кандидатських дисертацій вже багато років є достатньо рутиною процедурою. В Україні щогодини захищають 3–4 дисертації, і так кожного робочого дня, із року в рік. На фінальну частину відкритої експертизи дисертації – на засідання спецради залучають 15 – 25 фахівців найвищої кваліфікації. Це достатньо дороге задоволення. Чи виправдано воно для такої пересіченої події? Напевно, що у більшості випадків – ні.

28.10.2017
Сергій Штовба

Автор:
Юрій Федорченко
Опубликовано
26.10.2017

Український університет традиційно завжди був зорієнтованим на німецький університет, якому притаманні поділ на факультети та кафедри. Розуміння кафедри з часом суттєво змінювалося. Раніше вираз «отримати кафедру» буквально означав отримати право читати лекції з кафедри як ординарний професор, наприклад як професор математики чи філософії, отримуючи при цьому гарантовану платню з казни (бюджету). Університет традиційно мав і приват-доцентів, які отримували платню лише зі студентів, котрі записалися на їхні курси. 

Український університет традиційно завжди був зорієнтованим на німецький університет, якому притаманні поділ на факультети та кафедри. Розуміння кафедри з часом суттєво змінювалося. Раніше вираз «отримати кафедру» буквально означав отримати право читати лекції з кафедри як ординарний професор, наприклад як професор математики чи філософії, отримуючи при цьому гарантовану платню з казни (бюджету). Університет традиційно мав і приват-доцентів, які отримували платню лише зі студентів, котрі записалися на їхні курси. 

26.10.2017
Юрій Федорченко

 Форум QUDWA 2017 був спрямований на розширення можливостей учителів для покращення освіти майбутнього.  QUDWA в перекладі з арабської означає «приклад для наслідування». 

 Форум QUDWA 2017 був спрямований на розширення можливостей учителів для покращення освіти майбутнього.  QUDWA в перекладі з арабської означає «приклад для наслідування». 

25.10.2017
Ганна Дудіч

Автор:
Оксана Данилевська
Опубликовано
15.10.2017

Підручник як масова навчальна книжка для школи має свою історію. Для пересічного користувача ця історія – це історія поліграфії, тобто те, на якому папері надруковано навчальну книжку, якої якості в ній ілюстрації, скільки тих ілюстрацій, який дизайн обкладинки тощо. Якщо ми подивимося поглядом сучасного користувача на перші масові підручники, наприклад, української мови Івана Огієнка, опубліковані 1918 р., то оцінимо їх не надто високими характеристиками. Та ці характеристики аж ніяк не применшують тієї ролі, яку відіграли згадані книжки для становлення національної системи освіти. Адже в них закладено ідеї, які спонукали до розвитку українську лінгводидактику. Більше того: ці ідеї не втратили актуальності сьогодні. Саме тому про них зобов’язаний знати той, хто береться створювати навчальну книжку сьогодні, і не просто знати, а намагатися втілити в сучасній поліграфічній формі.  Так само потенційний автор має знати й про спадок радянських підручників – аби розуміти, з одного боку, чого потрібно уникати сьогодні в школі, а з іншого – щоб краще розуміти, на чому ґрунтується, як це не прикро констатувати, методика роботи багатьох учителів.

Підручник як масова навчальна книжка для школи має свою історію. Для пересічного користувача ця історія – це історія поліграфії, тобто те, на якому папері надруковано навчальну книжку, якої якості в ній ілюстрації, скільки тих ілюстрацій, який дизайн обкладинки тощо. Якщо ми подивимося поглядом сучасного користувача на перші масові підручники, наприклад, української мови Івана Огієнка, опубліковані 1918 р., то оцінимо їх не надто високими характеристиками. Та ці характеристики аж ніяк не применшують тієї ролі, яку відіграли згадані книжки для становлення національної системи освіти. Адже в них закладено ідеї, які спонукали до розвитку українську лінгводидактику. Більше того: ці ідеї не втратили актуальності сьогодні. Саме тому про них зобов’язаний знати той, хто береться створювати навчальну книжку сьогодні, і не просто знати, а намагатися втілити в сучасній поліграфічній формі.  Так само потенційний автор має знати й про спадок радянських підручників – аби розуміти, з одного боку, чого потрібно уникати сьогодні в школі, а з іншого – щоб краще розуміти, на чому ґрунтується, як це не прикро констатувати, методика роботи багатьох учителів.

15.10.2017
Оксана Данилевська

Говорячи про українську вищу освіту, песимісти зазвичай називають її «совковою», а оптимісти стверджують, що вона все ще «зберігає кращі радянські традиції». 

Говорячи про українську вищу освіту, песимісти зазвичай називають її «совковою», а оптимісти стверджують, що вона все ще «зберігає кращі радянські традиції». 

12.10.2017
Олена Панич

Автор:
Антоніна Міщук
Опубликовано
07.10.2017

Сучасна система освіти переживає кризу і вимагає негайного впровадження реформ.

Сучасна система освіти переживає кризу і вимагає негайного впровадження реформ.

07.10.2017
Антоніна Міщук

Автор:
Володимир Бахрушин
Опубликовано
30.09.2017

5 вересня Верховна Рада України прийняла новий Закон «Про освіту» [1]. 25 вересня Закон був підписаний Президентом і 28 вересня набув чинності. Тим не менше не припиняються обговорення окремих норм. Ще більш важливими є питання практичної реалізації нового закону.

5 вересня Верховна Рада України прийняла новий Закон «Про освіту» [1]. 25 вересня Закон був підписаний Президентом і 28 вересня набув чинності. Тим не менше не припиняються обговорення окремих норм. Ще більш важливими є питання практичної реалізації нового закону.

30.09.2017
Володимир Бахрушин

Автор:
Юрій Федорченко
Опубликовано
27.09.2017

Реформа теперішньої школи передбачає формування старшої школи, що має постати як цілком самостійний навчальний заклад. Повноцінне реформування вищої освіти також передбачає появу старшої академічної школи. Більш того, старша академічна школа має стати ключовим елементом  у переході від середньої до вищої освіти. Сьогодні між середньою та вищою освітою спостерігається певний розрив. Подолати такий розрив і має бути покликана старша академічна школа. Потрібно не лише подолати такий розрив, а й зробити сам доступ до вищої освіти більш цивілізованим. 

Реформа теперішньої школи передбачає формування старшої школи, що має постати як цілком самостійний навчальний заклад. Повноцінне реформування вищої освіти також передбачає появу старшої академічної школи. Більш того, старша академічна школа має стати ключовим елементом  у переході від середньої до вищої освіти. Сьогодні між середньою та вищою освітою спостерігається певний розрив. Подолати такий розрив і має бути покликана старша академічна школа. Потрібно не лише подолати такий розрив, а й зробити сам доступ до вищої освіти більш цивілізованим. 

27.09.2017
Юрій Федорченко

Автор:
Анатолій Шиян
Опубликовано
25.09.2017

Вступ 

Закінчилася вступна кампанія 2017 у ВНЗ. Проводилася вона за тією ж схемою, що і в 2016 році: «Кошти ходять за студентом».

Вступ 

Закінчилася вступна кампанія 2017 у ВНЗ. Проводилася вона за тією ж схемою, що і в 2016 році: «Кошти ходять за студентом».

25.09.2017
Анатолій Шиян

Автор:
Володимир Бєлий
Опубликовано
11.09.2017

МЕТА

Метою цієї статті є побіжний аналіз ефективності використання освітніх ресурсів у загальноосвітньому сегменті міської громади типового обласного центру.

МЕТА

Метою цієї статті є побіжний аналіз ефективності використання освітніх ресурсів у загальноосвітньому сегменті міської громади типового обласного центру.

11.09.2017
Володимир Бєлий

Автор:
Віктор Громовий
Опубликовано
06.09.2017

«Я все-таки хочу, чтобы меня правильно поняли наверху …». 

                                                            Михаил Жванецкий

«Я все-таки хочу, чтобы меня правильно поняли наверху …». 

                                                            Михаил Жванецкий

06.09.2017
Віктор Громовий

Автор:
Юрій Федорченко
Опубликовано
29.08.2017

Для того, щоб можна було вирішити певну проблему, її потрібно насамперед правильно сформулювати. Проблему університетської науки в Україні належним чином до цього часу ще не сформулювали. Більш того, про це дуже часто навіть не підозрюють у тих владних кабінетах, в яких пропонують плани порятунку вітчизняної університетської науки. 

Для того, щоб можна було вирішити певну проблему, її потрібно насамперед правильно сформулювати. Проблему університетської науки в Україні належним чином до цього часу ще не сформулювали. Більш того, про це дуже часто навіть не підозрюють у тих владних кабінетах, в яких пропонують плани порятунку вітчизняної університетської науки. 

29.08.2017
Юрій Федорченко

Метою початкової освіти є гармонійний розвиток дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, виховання загальнолюдських цінностей, підтримка життєвого оптимізму, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Метою початкової освіти є гармонійний розвиток дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, виховання загальнолюдських цінностей, підтримка життєвого оптимізму, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

28.08.2017
Олена Єфименко

Автор:
Володимир Бахрушин
Опубликовано
26.08.2017

Вступна кампанія 2017 р. виявилася однією з найскладніших за останні роки. Причин багато. Насамперед, це затримка із запровадженням нових моделей фінансування вищої освіти. Тим не менш, на сьогодні прийом у в основному вже закінчився, і можна робити попередні висновки, необхідні для роботи над Умовами прийому – 2018.

Вступна кампанія 2017 р. виявилася однією з найскладніших за останні роки. Причин багато. Насамперед, це затримка із запровадженням нових моделей фінансування вищої освіти. Тим не менш, на сьогодні прийом у в основному вже закінчився, і можна робити попередні висновки, необхідні для роботи над Умовами прийому – 2018.

26.08.2017
Володимир Бахрушин

Автор:
Олексій Греков
Опубликовано
25.08.2017

В Україні є люди, які тут і зараз творять іншу освітню реальність. Портал «Освітня політика пропонує вашій увазі інтерв'ю з одним із найяскравіших представників альтернативної педагогіки Олексієм Грековим, співзасновником столичної Приватної школи "Афіни", президент International Academy of Tutoring.

В Україні є люди, які тут і зараз творять іншу освітню реальність. Портал «Освітня політика пропонує вашій увазі інтерв'ю з одним із найяскравіших представників альтернативної педагогіки Олексієм Грековим, співзасновником столичної Приватної школи "Афіни", президент International Academy of Tutoring.

25.08.2017
Олексій Греков

Автор:
Олена Панич
Опубликовано
23.08.2017

Інститут акредитації в українській системі вищої освіти має свою історію [1]. Він склався як дозвільна процедура, в результаті якої вищий навчальний заклад отримує «право провадити освітню діяльність» і видавати диплом «державного зразка» [2]. Закон України «Про вищу освіту» 2014 року визначив основні засади реформи цього інституту, згідно з якими акредитація має стати одним із засобів забезпечення якості вищої освіти у відповідності до Європейських стандартів та рекомендацій [3]. Підготовка до реформи розпочалася декілька місяців тому, так, що нова концепція акредитації, як очікується, має бути оприлюднена найближчим часом. Ця стаття є спробою узагальнити досвід і думки автора, що з’явилися під час підготовки нової концепції акредитації на етапі роботи спеціальної робочої групи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Варто окреслити декілька проблемних аспектів, навколо яких виникали помітні дискусії і які заслуговують на увагу експертної спільноти. До таких слід насамперед віднести питання ролі стандартів освіти у процесі акредитації, критеріїв оцінювання, роботи експертів, місця акредитації в системі забезпечення якості, а також ціни, у яку обійдеться нова система акредитації навчальним закладам. Врахування всіх цих аспектів потребуватиме виважених рішень та суспільної згоди.

Інститут акредитації в українській системі вищої освіти має свою історію [1]. Він склався як дозвільна процедура, в результаті якої вищий навчальний заклад отримує «право провадити освітню діяльність» і видавати диплом «державного зразка» [2]. Закон України «Про вищу освіту» 2014 року визначив основні засади реформи цього інституту, згідно з якими акредитація має стати одним із засобів забезпечення якості вищої освіти у відповідності до Європейських стандартів та рекомендацій [3]. Підготовка до реформи розпочалася декілька місяців тому, так, що нова концепція акредитації, як очікується, має бути оприлюднена найближчим часом. Ця стаття є спробою узагальнити досвід і думки автора, що з’явилися під час підготовки нової концепції акредитації на етапі роботи спеціальної робочої групи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Варто окреслити декілька проблемних аспектів, навколо яких виникали помітні дискусії і які заслуговують на увагу експертної спільноти. До таких слід насамперед віднести питання ролі стандартів освіти у процесі акредитації, критеріїв оцінювання, роботи експертів, місця акредитації в системі забезпечення якості, а також ціни, у яку обійдеться нова система акредитації навчальним закладам. Врахування всіх цих аспектів потребуватиме виважених рішень та суспільної згоди.

23.08.2017
Олена Панич

Проблема  

Усім відомо, що жодні зміни у бік покращення результативності справи неможливо здійснити простими засобами. Просто робляться лише погані речі. Гарні вимагають складних механізмів здійснення. 

Проблема  

Усім відомо, що жодні зміни у бік покращення результативності справи неможливо здійснити простими засобами. Просто робляться лише погані речі. Гарні вимагають складних механізмів здійснення. 

21.08.2017
Володимир Бєлий

Автор:
Ксеня Смірнова
Опубликовано
14.08.2017

У червні «народилися» нові навчальні програми для 5-9 класів з 17 основних предметів загальноосвітньої школи. Як йдеться у відеорепортажі від pravdatut.uа, «запропоновані у профільному міністерстві зміни мають допомогти школярам швидше і якісніше опановувати українську та іноземні мови, розвивати звичку вчитися впродовж усього життя, спонукати ініціативності». http://pravdatut.ua/news/onovleni-programy-dlya-uchniv-5-9-klasiv

У червні «народилися» нові навчальні програми для 5-9 класів з 17 основних предметів загальноосвітньої школи. Як йдеться у відеорепортажі від pravdatut.uа, «запропоновані у профільному міністерстві зміни мають допомогти школярам швидше і якісніше опановувати українську та іноземні мови, розвивати звичку вчитися впродовж усього життя, спонукати ініціативності». http://pravdatut.ua/news/onovleni-programy-dlya-uchniv-5-9-klasiv

14.08.2017
Ксеня Смірнова

Автор:
Володимир Бахрушин
Опубликовано
27.07.2017

Понад два роки тому робота над новим Законом України «Про освіту» перейшла у нову фазу публічного обговорення. 20 травня 2015 р. в Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти відбулися слухання на тему: «Про підготовку проекту Закону України «Про освіту»: концептуальні засади». У резолюції слухань, зокрема, було зазначено [1], що українська освіта перебуває в критичному стані для виходу з якого необхідно комплексне оновлення нормативно-правової бази та прийняття нового закону про освіту. Серед основних причин такого стану у проекті резолюції зазначалися:

Понад два роки тому робота над новим Законом України «Про освіту» перейшла у нову фазу публічного обговорення. 20 травня 2015 р. в Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти відбулися слухання на тему: «Про підготовку проекту Закону України «Про освіту»: концептуальні засади». У резолюції слухань, зокрема, було зазначено [1], що українська освіта перебуває в критичному стані для виходу з якого необхідно комплексне оновлення нормативно-правової бази та прийняття нового закону про освіту. Серед основних причин такого стану у проекті резолюції зазначалися:

27.07.2017
Володимир Бахрушин

Для того, щоб уникнути непорозуміння, відразу зазначимо, що мова йде не про заснування академічної інституції, вищого навчального закладу тощо. Мова йде про формування повноцінного  феномену незалежного освітнього експерта в країні, діяльність якого буде уможливлюватися зокрема і завдяки тим інституціям, які ще мають бути розбудовані. 

Сьогодні інститут незалежного освітнього експерта в країні майже відсутній, вірніше кажучи, незалежний освітній експерт мало впливає як на систему освіти в цілому, так і на практику ухвалення управлінських рішень на всіх рівнях  сфери освіти. Освітянські управлінці, керівники вищих навчальних закладів самі для себе виступають експертами з усіх питань. 

Для того, щоб уникнути непорозуміння, відразу зазначимо, що мова йде не про заснування академічної інституції, вищого навчального закладу тощо. Мова йде про формування повноцінного  феномену незалежного освітнього експерта в країні, діяльність якого буде уможливлюватися зокрема і завдяки тим інституціям, які ще мають бути розбудовані. 

Сьогодні інститут незалежного освітнього експерта в країні майже відсутній, вірніше кажучи, незалежний освітній експерт мало впливає як на систему освіти в цілому, так і на практику ухвалення управлінських рішень на всіх рівнях  сфери освіти. Освітянські управлінці, керівники вищих навчальних закладів самі для себе виступають експертами з усіх питань. 

23.07.2017
Юрій Федорченко

Автор:
Віктор Мисан
Опубликовано
07.07.2017

(Ніколи не пізно аналізувати навчальну програму, навіть якщо вона вже рекомендована колегією МОНУ)

Див. попередній матеріал тут ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ …. (МАЙЖЕ ЗА ТАРАСОМ ШЕВЧЕНКОМ ПРО ОНОВЛЕННЯ ПРОГРАМ З ІСТОРІЇ) http://education-ua.org/ua/articles/991-dumi-moji-dumi-moji-majzhe-za-tarasom-shevchenkom-pro-onovlennya-program-z-istoriji

(Ніколи не пізно аналізувати навчальну програму, навіть якщо вона вже рекомендована колегією МОНУ)

Див. попередній матеріал тут ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ …. (МАЙЖЕ ЗА ТАРАСОМ ШЕВЧЕНКОМ ПРО ОНОВЛЕННЯ ПРОГРАМ З ІСТОРІЇ) http://education-ua.org/ua/articles/991-dumi-moji-dumi-moji-majzhe-za-tarasom-shevchenkom-pro-onovlennya-program-z-istoriji

07.07.2017
Віктор Мисан

Автор:
Юрій Федорченко
Опубликовано
03.07.2017

Реформа вищої освіти, яка ніби то мала б забезпечити формування сприятливих умов для становлення і розвитку вищих навчальних закладів, зокрема університетів, відбувається під гаслом: зробимо так, як на Заході. Намагаючись скопіювати західні зразки та практики, ми не враховуємо того, що самі західні університети перебувають у складному процесі трансформації, яка значною мірою викликана тими змінами, що принесло з собою сучасне інформаційне суспільство. 

Реформа вищої освіти, яка ніби то мала б забезпечити формування сприятливих умов для становлення і розвитку вищих навчальних закладів, зокрема університетів, відбувається під гаслом: зробимо так, як на Заході. Намагаючись скопіювати західні зразки та практики, ми не враховуємо того, що самі західні університети перебувають у складному процесі трансформації, яка значною мірою викликана тими змінами, що принесло з собою сучасне інформаційне суспільство. 

03.07.2017
Юрій Федорченко

Автор:
Володимир Бахрушин
Опубликовано
23.06.2017

При розробці нового закону про освіту одним з найбільш дискусійних виявилися питання освітньо-кваліфікаційного рівня молодших спеціалістів та ВНЗ 1-2 рівнів акредитації, які їх готують. Пошуку рішень у цьому випадку суттєво перешкоджало намагання окремих учасників дискусій базувати свою аргументацію не на законодавстві, фактах і логіці, а на міфах. А також нерозуміння ними того, що не існує варіантів рішень, які б захистили коледжі та їх викладачів від необхідності змінюватися, підвищувати якість освіти і конкурувати за абітурієнтів. 

При розробці нового закону про освіту одним з найбільш дискусійних виявилися питання освітньо-кваліфікаційного рівня молодших спеціалістів та ВНЗ 1-2 рівнів акредитації, які їх готують. Пошуку рішень у цьому випадку суттєво перешкоджало намагання окремих учасників дискусій базувати свою аргументацію не на законодавстві, фактах і логіці, а на міфах. А також нерозуміння ними того, що не існує варіантів рішень, які б захистили коледжі та їх викладачів від необхідності змінюватися, підвищувати якість освіти і конкурувати за абітурієнтів. 

23.06.2017
Володимир Бахрушин

Автор:
Віталій Дрібниця
Опубликовано
19.06.2017

Див. початок тут http://education-ua.org/ua/component/content/article/19-blogi/tema-1/990-ura-nas-rozvantazhili

Короткий аналіз проекту програми для 10-го класу з історії України (проект винесено на обговорення 29.05.2017 р.).

Див. початок тут http://education-ua.org/ua/component/content/article/19-blogi/tema-1/990-ura-nas-rozvantazhili

Короткий аналіз проекту програми для 10-го класу з історії України (проект винесено на обговорення 29.05.2017 р.).

19.06.2017
Віталій Дрібниця

Цитата 1.

Чому люди не літають? Чому люди – не птахи?

Цитата 2. 

Народжені повзати – літати не можуть!

Цитата 1.

Чому люди не літають? Чому люди – не птахи?

Цитата 2. 

Народжені повзати – літати не можуть!

17.06.2017
Віктор Мисан

Автор:
Ольга Васильченко
Опубликовано
14.06.2017

«Что-то заговорили о патриотизме. Наверное, опять проворовались». 

Салтыков-Щедрин

«Что-то заговорили о патриотизме. Наверное, опять проворовались». 

Салтыков-Щедрин

14.06.2017
Ольга Васильченко

Автор:
Олена Биковська
Опубликовано
27.05.2017

У Комітеті Верховної Ради України з питань науки та освіти триває робота над проектом нової редакції Закону України «Про освіту» (№ 3491-д).

У Комітеті Верховної Ради України з питань науки та освіти триває робота над проектом нової редакції Закону України «Про освіту» (№ 3491-д).

27.05.2017
Олена Биковська

Автор:
Віктор Громовий
Опубликовано
22.05.2017

Відеолекторій для вчителів та керівників навчальних закладів.

Відеолекторій для вчителів та керівників навчальних закладів.

22.05.2017
Віктор Громовий

Автор:
Віктор Громовий
Опубликовано
22.05.2017

Портал «Освітня політика» започатковує авторський онлайн проект з професійного розвитку вчителів та керівників навчальних закладів.

Портал «Освітня політика» започатковує авторський онлайн проект з професійного розвитку вчителів та керівників навчальних закладів.

22.05.2017
Віктор Громовий

Автор:
Юрій Федорченко
Опубликовано
14.05.2017

Протягом багатьох століть європейської історії школа була інструментом у розпорядженні церкви та держави. Практики мотивування учнів шкіл значною мірою визначалися вищезазначеними інститутами. Побудова людиноцентричної  школи означає відмову школи  від її фактичного статусу інструменту та  її розбудова як самостійного суб’єкта. На цьому шляху потрібно позбутися нав’язаних школі ззовні практик мотивування, що передбачає поміж іншого і переосмислення феномену (інституту) оцінювання. Цього не можна досягти шляхом несвідомого наслідування закордонних рецептів, бо останні часто виписуються в системі координат, яка потребує переосмислення.  

Протягом багатьох століть європейської історії школа була інструментом у розпорядженні церкви та держави. Практики мотивування учнів шкіл значною мірою визначалися вищезазначеними інститутами. Побудова людиноцентричної  школи означає відмову школи  від її фактичного статусу інструменту та  її розбудова як самостійного суб’єкта. На цьому шляху потрібно позбутися нав’язаних школі ззовні практик мотивування, що передбачає поміж іншого і переосмислення феномену (інституту) оцінювання. Цього не можна досягти шляхом несвідомого наслідування закордонних рецептів, бо останні часто виписуються в системі координат, яка потребує переосмислення.  

14.05.2017
Юрій Федорченко

Приводом для розмови з Павлом Штутманом, головою Нaглядових рaд ПрAТ “Гідросилa ГРУП” тa ПрAТ "Ельворті ГРУП", членом Нaціонaльного комітету з промислового розвитку при Кaбінеті Міністрів Укрaїни стали його коментарі до посту першого заступника Голови Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України, Олександра Співаковського, який на своїй сторінці в Фейсбуці описував свій візит до Центральноукраїнського (донедавна - Кіровоградського) національного технічного університету.

Приводом для розмови з Павлом Штутманом, головою Нaглядових рaд ПрAТ “Гідросилa ГРУП” тa ПрAТ "Ельворті ГРУП", членом Нaціонaльного комітету з промислового розвитку при Кaбінеті Міністрів Укрaїни стали його коментарі до посту першого заступника Голови Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України, Олександра Співаковського, який на своїй сторінці в Фейсбуці описував свій візит до Центральноукраїнського (донедавна - Кіровоградського) національного технічного університету.

08.05.2017
Павло Штутман, Віктор Громовий

Автор:
Віктор Огнев'юк
Опубликовано
05.05.2017

Управління справедливо вважається доволі складним, багатоаспектним і значною мірою залежним від суб’єктивних чинників процесом. З усіх сфер управління найскладніші ті, в яких людський чинник є вирішальним. Сфера освіти належить саме до таких. 

Управління справедливо вважається доволі складним, багатоаспектним і значною мірою залежним від суб’єктивних чинників процесом. З усіх сфер управління найскладніші ті, в яких людський чинник є вирішальним. Сфера освіти належить саме до таких. 

05.05.2017
Віктор Огнев'юк

Автор:
Світлана Олексюк
Опубликовано
27.04.2017

Розпочато громадське обговорення нової інструкції з ведення шкільної документації. Уважно ознайомившись з текстом, вимушено констатую, що більш невчасного та несучасного документа сьогодні на теренах освіти важко уявити! 

Див. текст проекту: http://education-ua.org/ua/draft-regulations/940-tipova-instruktsiya-z-dilovodstva-u-zagalnoosvitnikh-navchalnikh-zakladakh-usikh-tipiv-i-form-vlasnosti

Розпочато громадське обговорення нової інструкції з ведення шкільної документації. Уважно ознайомившись з текстом, вимушено констатую, що більш невчасного та несучасного документа сьогодні на теренах освіти важко уявити! 

Див. текст проекту: http://education-ua.org/ua/draft-regulations/940-tipova-instruktsiya-z-dilovodstva-u-zagalnoosvitnikh-navchalnikh-zakladakh-usikh-tipiv-i-form-vlasnosti

27.04.2017
Світлана Олексюк

Автор:
Володимир Бахрушин
Опубликовано
11.04.2017

Ухвалений у 2014 р. закон України «Про освіту» передбачає створення нових стандартів вищої освіти, які суттєво відрізнятимуться від попередніх державних і галузевих стандартів. Зокрема, вони не будуть містити переліки навчальних дисциплін, а вимоги до компетентностей і обов’язкових результатів навчання суттєво скорочуються. Замість звичних «знань та вмінь» з дисциплін ці вимоги будуть містити інтегровані формулювання, що стосуватимуться не тільки спеціальності чи освітньої програми, але і загальних якостей випускника чи фахівця. На сьогодні проекти більшості стандартів для освітнього рівня «бакалавр» вже пройшли громадське обговорення і можна сподіватися, що найближчим часом будуть затверджені. Однією з галузей знань, для яких підготовка стандартів вищої освіти відбувається з істотним запізненням, є галузь 01 – Освіта/педагогіка. Така затримка, насамперед, пов’язана із необхідністю врахування у стандартах вимог, що висуватимуть до педагогів Концепція Нової української школи та новий закон України «Про освіту».

Ухвалений у 2014 р. закон України «Про освіту» передбачає створення нових стандартів вищої освіти, які суттєво відрізнятимуться від попередніх державних і галузевих стандартів. Зокрема, вони не будуть містити переліки навчальних дисциплін, а вимоги до компетентностей і обов’язкових результатів навчання суттєво скорочуються. Замість звичних «знань та вмінь» з дисциплін ці вимоги будуть містити інтегровані формулювання, що стосуватимуться не тільки спеціальності чи освітньої програми, але і загальних якостей випускника чи фахівця. На сьогодні проекти більшості стандартів для освітнього рівня «бакалавр» вже пройшли громадське обговорення і можна сподіватися, що найближчим часом будуть затверджені. Однією з галузей знань, для яких підготовка стандартів вищої освіти відбувається з істотним запізненням, є галузь 01 – Освіта/педагогіка. Така затримка, насамперед, пов’язана із необхідністю врахування у стандартах вимог, що висуватимуть до педагогів Концепція Нової української школи та новий закон України «Про освіту».

11.04.2017
Володимир Бахрушин