Укр Рус

Дата: 16.06.2019

Подписка на новости

«Кавалькада заходів» на папері і порожнеча в душі…

Опубликовано
17.12.2018

Учора в одній із популярних освітянських груп добрі люди виставили посібник «Виховуємо громадянина-патріота».

Встиг поставити авторам лише одне-одненьке чемне запитання: "Дякую, а як ви відстежуєте реальну ефективність цієї роботи? Можливо, є якісь дослідження змін у ціннісних орієнтаціях учнів унаслідок проведених заходів?". Тільки почали з'являтись коментарі моїх шановних колег...

Бац, посібник і пост десь пропали… Добре, що встиг скачати.

А писали ж гарно:

«Посібник розкриває кращий досвід педагогічного колективу ліцею по реалізації Концепції національно-патріотичного виховання учнівської молоді, розглядаються основні завдання, напрями виховної роботи з національно-патріотичного виховання учнів ліцею, представлені виховні заходи.

Збірник буде корисним для класних керівників, керівників гуртків, педагогів-організаторів, заступників директорів з виховної роботи, які відповідають за національно-патріотичне виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів та ПТНЗ».

І чому моє запитання виявилось ударом «нижче пояса»?

Чи є хоч десь «практика, яка працює» самооцінювання ефективності наших «виховних заходів»?

Поділіться, будь ласка, напрацьованим інструментарієм.

Уже не раз писав про цю проблему. Невже "дело Ленина живет и побеждает" у нашій НУШ!?

Бо давати "показову відкриту" виховну годину, замість того, щоб вибудовувати "систему освіти, яка ґрунтується на цінностях", - це суто радянський підхід.

Уже втомився писати про те, що заходи, які у нас проводяться для імітації так званої "виховної роботи", - це суто радянський підхід, який і після декомунізації продовжує домінувати у наших школах...

У радянські часи використовували поняття «культурно-масовий захід(рос. мероприятие)». Ті чи інші виховні заходи в основному проводились не для дітей, а "для галочки" у звіті. Як правило, проводили їх за готовим сценарієм з використанням усього арсеналу засобів так званої репетиційної педагогіки.

Досі згадую той «цирк», який почався в моїй рідній Новопразькій середній школі після того, як у 7 класі наша класна керівниця віднайшла в журналі «Воспитание школьников» сценарій виховної години на тему «Красная гвоздика – цветок революции» і вирішила провести відкритий захід. Два місяці нас мордували репетиціями після уроків, а іноді й замість уроків. Ми виходили з цих репетицій голодні і злі… Тоді я був готовий власними руками задавити революцію червоних гвоздик у Португалії. Мене досі тіпає від слів пісні «Красная гвоздика» (слова Л.Ошанина, музыка А.Островского): «Красная гвоздика — спутница тревог, красная гвоздика — наш цветок». Тху!!!

Тож результат тієї виховної години(ми робили зразково-показовий «монтаж»), яку ми кілька разів показували якимось тіткам з райвно був прямо протилежний, задекларованій виховній меті. Утім нашу класну керівницю усі хвалили, а нас вона сварила, що все одно могли б і краще проспівати ту кляту пісню. Дякую, Ларисо Михайлівно, за те, що «сформували» в мені стійкі антикомуністичні переконання і відразу до репетиційної педагогіки.

Ще тоді продвинуті педагоги "били в набат": ми перетворюємо всю "виховну роботу" у серію "холостих пострілів", у нас має місце «кавалькада заходів» на папері і порожнеча в душі…

Як тільки "там, на верху" прийняли «Концепцію національно-патріотичного виховання дітей та молоді», практично все що робиться у цій сфері "тут, внизу" перетворилось на профанацію.

Як показує вітчизняна "практика, яка не працює" впровадження чогось, будь-яка "бамага" зверху лише породжує паперову лавину і має виключно зворотній ефект.

Алгоритм давно відпрацьований і за останні три роки, на жаль, не змінився: Концепція - Заходи - Методичні рекомендації - Звіти.

Згадайте, як було із спробою здетонувати патріотичний вибух зверху:

1. Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді (Див.: додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 16. 06. 2015 р. № 641).

2. План заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді(Див.: додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06. 2015 р. № 641).

3. Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах.

4. Звіти, звіти, звіти…

Тепер "на виконання концепції" від шкіл вимагають окремий план роботи з національно-патріотичного виховання та окремі звіти. Вчителів запрошують на тренінги з патріотичного виховання, дітей женуть на чергові флешмоби...

Одним словом: фініш!

Звісно, на щастя, є в освіті окремі ентузіасти, які "своє робили і роблять", не зважаючи на концепції та плани заходів, але...

«Кавалькада заходів» на папері і порожнеча в душі…
«Кавалькада заходів» на папері і порожнеча в душі…

Учора в одній із популярних освітянських груп добрі люди виставили посібник «Виховуємо громадянина-патріота».

Встиг поставити авторам лише одне-одненьке чемне запитання: "Дякую, а як ви відстежуєте реальну ефективність цієї роботи? Можливо, є якісь дослідження змін у ціннісних орієнтаціях учнів унаслідок проведених заходів?". Тільки почали з'являтись коментарі моїх шановних колег...

Бац, посібник і пост десь пропали… Добре, що встиг скачати.

А писали ж гарно:

«Посібник розкриває кращий досвід педагогічного колективу ліцею по реалізації Концепції національно-патріотичного виховання учнівської молоді, розглядаються основні завдання, напрями виховної роботи з національно-патріотичного виховання учнів ліцею, представлені виховні заходи.

Збірник буде корисним для класних керівників, керівників гуртків, педагогів-організаторів, заступників директорів з виховної роботи, які відповідають за національно-патріотичне виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів та ПТНЗ».

І чому моє запитання виявилось ударом «нижче пояса»?

Чи є хоч десь «практика, яка працює» самооцінювання ефективності наших «виховних заходів»?

Поділіться, будь ласка, напрацьованим інструментарієм.

Уже не раз писав про цю проблему. Невже "дело Ленина живет и побеждает" у нашій НУШ!?

Бо давати "показову відкриту" виховну годину, замість того, щоб вибудовувати "систему освіти, яка ґрунтується на цінностях", - це суто радянський підхід.

Уже втомився писати про те, що заходи, які у нас проводяться для імітації так званої "виховної роботи", - це суто радянський підхід, який і після декомунізації продовжує домінувати у наших школах...

У радянські часи використовували поняття «культурно-масовий захід(рос. мероприятие)». Ті чи інші виховні заходи в основному проводились не для дітей, а "для галочки" у звіті. Як правило, проводили їх за готовим сценарієм з використанням усього арсеналу засобів так званої репетиційної педагогіки.

Досі згадую той «цирк», який почався в моїй рідній Новопразькій середній школі після того, як у 7 класі наша класна керівниця віднайшла в журналі «Воспитание школьников» сценарій виховної години на тему «Красная гвоздика – цветок революции» і вирішила провести відкритий захід. Два місяці нас мордували репетиціями після уроків, а іноді й замість уроків. Ми виходили з цих репетицій голодні і злі… Тоді я був готовий власними руками задавити революцію червоних гвоздик у Португалії. Мене досі тіпає від слів пісні «Красная гвоздика» (слова Л.Ошанина, музыка А.Островского): «Красная гвоздика — спутница тревог, красная гвоздика — наш цветок». Тху!!!

Тож результат тієї виховної години(ми робили зразково-показовий «монтаж»), яку ми кілька разів показували якимось тіткам з райвно був прямо протилежний, задекларованій виховній меті. Утім нашу класну керівницю усі хвалили, а нас вона сварила, що все одно могли б і краще проспівати ту кляту пісню. Дякую, Ларисо Михайлівно, за те, що «сформували» в мені стійкі антикомуністичні переконання і відразу до репетиційної педагогіки.

Ще тоді продвинуті педагоги "били в набат": ми перетворюємо всю "виховну роботу" у серію "холостих пострілів", у нас має місце «кавалькада заходів» на папері і порожнеча в душі…

Як тільки "там, на верху" прийняли «Концепцію національно-патріотичного виховання дітей та молоді», практично все що робиться у цій сфері "тут, внизу" перетворилось на профанацію.

Як показує вітчизняна "практика, яка не працює" впровадження чогось, будь-яка "бамага" зверху лише породжує паперову лавину і має виключно зворотній ефект.

Алгоритм давно відпрацьований і за останні три роки, на жаль, не змінився: Концепція - Заходи - Методичні рекомендації - Звіти.

Згадайте, як було із спробою здетонувати патріотичний вибух зверху:

1. Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді (Див.: додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 16. 06. 2015 р. № 641).

2. План заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді(Див.: додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06. 2015 р. № 641).

3. Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах.

4. Звіти, звіти, звіти…

Тепер "на виконання концепції" від шкіл вимагають окремий план роботи з національно-патріотичного виховання та окремі звіти. Вчителів запрошують на тренінги з патріотичного виховання, дітей женуть на чергові флешмоби...

Одним словом: фініш!

Звісно, на щастя, є в освіті окремі ентузіасти, які "своє робили і роблять", не зважаючи на концепції та плани заходів, але...

17.12.2018
1291
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews