Автор:
Віктор Громовий
Опубликовано
11.02.2016 |
Дата: 28.03.2024
Автор:
Віктор Громовий
Опубликовано
11.02.2016 |
Автор:
Віктор Громовий
Опубликовано
11.02.2016 |
Автор:
Віктор Громовий
Опубликовано
11.02.2016 |
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубликовано
13.01.2016 |
Останнім часом освітянська громадськість активно обговорює питання формування та повноважень органів управління вищих навчальних закладів. Зокрема, у Верховній Раді України зареєстровано законопроекти:
№ 1151 від 02.12.2014 «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (щодо статусу керівника вищого навчального закладу)» [1];
№ 2025а від 04.06.2015 про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо збалансування порядку управління у вищих навчальних закладах [2];
№ 2135а від 19.06.2015 «Про внесення змін до статті 42 Закону України «Про вищу освіту» (щодо удосконалення вимог до кандидата на посаду керівника вищого навчального закладу) [3];
№ 2603 від 08.04.2015 про внесення зміни до Закону України «Про вищу освіту» (щодо обрання керівника вищого навчального закладу) [4].
Останнім часом освітянська громадськість активно обговорює питання формування та повноважень органів управління вищих навчальних закладів. Зокрема, у Верховній Раді України зареєстровано законопроекти:
№ 1151 від 02.12.2014 «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (щодо статусу керівника вищого навчального закладу)» [1];
№ 2025а від 04.06.2015 про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо збалансування порядку управління у вищих навчальних закладах [2];
№ 2135а від 19.06.2015 «Про внесення змін до статті 42 Закону України «Про вищу освіту» (щодо удосконалення вимог до кандидата на посаду керівника вищого навчального закладу) [3];
№ 2603 від 08.04.2015 про внесення зміни до Закону України «Про вищу освіту» (щодо обрання керівника вищого навчального закладу) [4].
Автор:
Григорій Клочек
Опубликовано
14.10.2015 |
Ось уже кілька років не можу забути однієї студентської акції, свідком якої став у Стамбулі.
Ось уже кілька років не можу забути однієї студентської акції, свідком якої став у Стамбулі.
Автор:
Василь Ковальчук
Опубликовано
17.09.2015 |
Молдова
Підвищення кваліфікації педагогічних працівників у післядипломній освіті здійснюється на підставі рамкових програм, розроблених за модулями згідно з вказівками Міністерства освіти і молоді, які передбачають актуалізацію знань за фахом, дидактикою предмета, психолого-педагогічних знань, з їх прив’язкою до концептуального, куррікулумного, технологічного і оцінювального оновлення освіти Республіки Молдова. Мета цих програм: забезпечити відносну рівновагу між навчанням за фахом і професійною підготовкою вчителя. Рамкові програми неперервної освіти надають можливість розробити власну програму і маршрут навчання в залежності від інтересів і прагнень, що сприяє і стимулює їх професійний розвиток [1, с. 69].
Молдова
Підвищення кваліфікації педагогічних працівників у післядипломній освіті здійснюється на підставі рамкових програм, розроблених за модулями згідно з вказівками Міністерства освіти і молоді, які передбачають актуалізацію знань за фахом, дидактикою предмета, психолого-педагогічних знань, з їх прив’язкою до концептуального, куррікулумного, технологічного і оцінювального оновлення освіти Республіки Молдова. Мета цих програм: забезпечити відносну рівновагу між навчанням за фахом і професійною підготовкою вчителя. Рамкові програми неперервної освіти надають можливість розробити власну програму і маршрут навчання в залежності від інтересів і прагнень, що сприяє і стимулює їх професійний розвиток [1, с. 69].
Автор:
Василь Ковальчук
Опубликовано
14.08.2015 |
Серед актуалітетів психолого-педагогічних наук у розвинених країнах світу – проблема патріотичного виховання і виховання громадянської свідомості молоді. В Україні, попри наявність Концепції національно-патріотичного виховання [5], цілісний підхід до розв’язання зазначеної проблеми відсутній. Це зумовлює необхідність осмислення та використання зарубіжного досвіду у проектуванні дієвої системи патріотичного виховання та громадянської свідомості молоді.
Серед актуалітетів психолого-педагогічних наук у розвинених країнах світу – проблема патріотичного виховання і виховання громадянської свідомості молоді. В Україні, попри наявність Концепції національно-патріотичного виховання [5], цілісний підхід до розв’язання зазначеної проблеми відсутній. Це зумовлює необхідність осмислення та використання зарубіжного досвіду у проектуванні дієвої системи патріотичного виховання та громадянської свідомості молоді.
Автор:
Інна Семенець-Орлова
Опубликовано
02.08.2015 |
Вчителі часто нагадують левів, які йдуть за віслюками.
Старе англійське прислів’я
Найбільша революція в освіті, на думку відомого дослідника освітніх змін М.Фуллана – реформа професії педагога, що уможливлює, зокрема «навчання на робочому місці»( on the job learning activities)[6]. Згідно із британським звітом «Підйом та становлення реформ педагогічної освіти», питання кореляції між підготовкою викладачів і тими реаліями, які вони переживають у своїй кар’єрі є проблемою, «такою ж мірою не вивченою і поверхово обговореною сьогодні, як і в попередні десятиліття» [цит. за 2]. Однак, як показав досвід масштабних освітніх реформ 90-их рр. ХХ ст. у Великобританії, вітер системних змін зумів принести свіжі імпульси у педагогічну професію.
Вчителі часто нагадують левів, які йдуть за віслюками.
Старе англійське прислів’я
Найбільша революція в освіті, на думку відомого дослідника освітніх змін М.Фуллана – реформа професії педагога, що уможливлює, зокрема «навчання на робочому місці»( on the job learning activities)[6]. Згідно із британським звітом «Підйом та становлення реформ педагогічної освіти», питання кореляції між підготовкою викладачів і тими реаліями, які вони переживають у своїй кар’єрі є проблемою, «такою ж мірою не вивченою і поверхово обговореною сьогодні, як і в попередні десятиліття» [цит. за 2]. Однак, як показав досвід масштабних освітніх реформ 90-их рр. ХХ ст. у Великобританії, вітер системних змін зумів принести свіжі імпульси у педагогічну професію.
Автор:
Олена Гарцула
Опубликовано
13.04.2015 |
Портал «Освітня політика» продовжує рубрику «Діалоги». Цього разу ведемо розмову на тему «Канадська шкільна освіта і українська перспектива» із спеціальний радником з української мови і культури Міністерства освіти провінції Альберта Оленою Гарцулою.
Портал «Освітня політика» продовжує рубрику «Діалоги». Цього разу ведемо розмову на тему «Канадська шкільна освіта і українська перспектива» із спеціальний радником з української мови і культури Міністерства освіти провінції Альберта Оленою Гарцулою.
Автор:
Тарас Ткачук
Опубликовано
27.02.2015 |
Найголовніше, що завжди впадає у вічі під час професійних візитів до шкіл у США – це свобода, яка панує у стінах будь-якої американської школи. Ця свобода дивним чином завжди поєднувалася з порядком та організованістю всіх членів шкільної громади. Саме про свободу та організованість навчального простору йтиметься нижче.
Найголовніше, що завжди впадає у вічі під час професійних візитів до шкіл у США – це свобода, яка панує у стінах будь-якої американської школи. Ця свобода дивним чином завжди поєднувалася з порядком та організованістю всіх членів шкільної громади. Саме про свободу та організованість навчального простору йтиметься нижче.
© 2013-2022 "Освітня політика"
Використання матеріалів сайту — тільки за наявності гіперпосилання на www.education-ua.org
Портал функціонує за сприяння Одеського центру професійного розвитку педагогічних працівників
Шеф-редактор порталу "Освітня політика" Віктор Громовий
E-mail редакції: osvit.portal@ukr.net
E-mail вебмастера: wm@education-ua.org
Хостинг-партнер TheHost
Портал не несе відповідальності за вірогідність інформації в авторських матеріалах. Матеріали публікуються в авторській редакції. Редакція порталу може не поділяти думки авторів. Форум порталу і коментарі до матеріалів модеруються.
Создание сайта — eL'Dom
Поддержка сайта — Google Analytics