Укр Рус

Дата: 29.07.2016

  • DSC02884.jpg
  • DSC02904.jpg
  • DSC02925.JPG
  • DSC02931.JPG
  • DSC036541.jpg
  • DSC03725 1.jpg
  • e-dis_2012_imag56.jpg
  • Unti.jpg

Підписка на новини

Голосування

Оновленя змісту початкової освіти (новий курікулум) має передбачати
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
Всього голосів:
Перший голос:
Останій голос:
Назад
 
Powered by Sexy Polling
 

Точка зору

Що робити з педагогічною освітою?

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 25.07.2016

Усім відомий той факт, що праця педагога сьогодні не є престижною. У педагогічні вищі навчальні заклади значна частина абітурієнтів йде не стільки з бажанням у подальшому присвятити себе педагогічній діяльності, скільки з цілого ряду інших міркувань, які мало пов’язані з педагогічною діяльністю. 

Сьогодні вкрай важливо припинити подібну практику. Немає сенсу надалі марнувати бюджетні кошти на підготовку людей, які як на момент вступу, так і під час навчання у педагогічному вищому навчальному закладі не мають жодного бажання працювати в системі шкільної освіти. 

 Найгірше, що може трапитися з такими людьми, це вимушена робота в школі. Такі невмотивовані люди, які лише в силу збігу обставин потрапили на роботу до школи  отруююватимуть життя не лише собі, а й учням. Відсоток таких вчителів в українських школах доволі значний і має тенденцію до зростання. Ця тенденція обумовлена кількома факторами: падінням авторитету педагогічної роботи, процесом вступу та навчання у педагогічних ВНЗ, природою самих педагогічних ВНЗ, кадровою політикою в системі шкільної освіти. 

Проект нового порядку захисту дисертацій: що залишилося поза увагою?

Автор: Євген Ніколаєв
Опубліковано 15.07.2016

На початку липня МОН запропоновував до громадського обговорення проект нового Порядку присудження наукових ступенів [1]. У цьому зв’язку хочу, по-перше, прокоментувати окремі положення оприлюдненого проекту та, по-друге, запропонувати певний контекст, в якому слід визначати оптимальні напрями оновлення формату захисту дисертацій.

Роль школи: погляд з позиції держави і батьків

Автор: Юрій Шукевич
Опубліковано 07.07.2016

Темою даної публікації є виокремлення найбільш загальних рис, що характеризують роль сучасної української школи з позицій як держави, так і батьків, громадськості. Важливо дізнатись, у якій мірі погляди співпадають, а у якій відрізняються.

Чи потрібно Україні НАЗЯВО?

Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 01.07.2016

Останнім часом частина освітянської громадськості, окремі народні депутати та урядовці активно обговорюють проблеми початку роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). Це агентство є новою для України структурою, яка мала б сприяти підвищенню якості української вищої освіти. Воно повинно було почати роботу майже рік тому, але з різних політичних, юридичних, організаційних та інших причин не працює і досі.

Реформа вищої освіти: від хуторянства до каргокульту

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 28.06.2016

Найбільшою нашою ілюзією у царині вищої освіти є наша віра в те, що в Україні все ще продовжує існувати система вищої освіти. Саме ця ілюзія перешкоджає оцінити реальний стан справ та визначитися з адекватними кроками у реформуванні вищої школи. Хтось може не погодитися з цією тезою. Особливо заперечувати чи не погоджуватися можуть українські чиновники від освіти. Мовляв, як так, – скажуть вони собі, – ми є, ми отримуємо зарплатню. Хіба може в такому разі не існувати система вищої освіти? Так, може. 

Чому "тьомєн і нєясєн" світ шкільної історії?

Автор: Віктор Мисан
Опубліковано 19.06.2016

Під час цьогорічного ДПА-ЗНО з історії України у тестових завданнях був використаний фрагмент оцінки Революції Гідності, поданий в інтерпретації Оксани Забужко. Щоб дізнатися правильну відповідь на тестове завдання, одинадцятикласники «атакували» запитаннями письменницю. Це викликало у неї емоційну реакцію: 

"Панове, а якби прибрати з тексту прізвище Забужко – ви що, правда б на це питання не відповіли? Чи ж для вас справді аж ДО ТАКОЇ МІРИ "тьомєн і нєясєн" смисл історичних подій, котрі відбуваються за вашого життя і на вашій пам’яті?" (Оксана Забужко).

Оптимізація і «оптимізація» в освіті та управлінні

Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 11.06.2016

Питання оптимізації закладів освіти, наукових установ, лікарень тощо перебувають на слуху вже протягом багатьох років. Стосовно освіти їх досить часто використовують у поєднанні з такими словами та словосполученнями, як «скорочення» (кількості, фінансування, ...), «закриття» (навчальних закладів), «об’єднання» (навчальних закладів), «економія» (бюджетних коштів) тощо. Все це свідчить про те, що управлінці, які приймають подібні рішення, а також журналісти та експерти, які їх коментують, дуже часто не розуміють, що таке справжня оптимізація. Ось і в ухваленому днями Плані пріоритетних дій Уряду на 2016 рік згадуються «Оптимізація процедур розробки та прийняття урядових рішень», «створення оптимальної системи центральних органів виконавчої влади», «оптимізація правового регулювання у сфері здійснення державного контролю», «оптимізація територіальної організації влади», «формування оптимальної системи навчальних закладів, закладів охорони здоров’я та соціального захисту, дільничних інспекторів» тощо [1]. Але зміст відповідних пунктів плану немає жодного відношення до справжньої оптимізації.

ОНОВЛЕННЯ ШКІЛЬНОГО УСТРЮ: пропозиції практика

Автор: Володимир Бєлий
Опубліковано 24.05.2016

Здоровий глузд підказує організаторам будь-якої  діяльності системно і взаємопов'язано опиратися на два  наступних важливих  чинники успіху:

- культивування в системі позитивістських цінностей;

- використання в поточній діяльності відповідного інструментарію та формату організації  діяльності.

Про реформу системи фінансування вищої освіти

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 22.05.2016

Система фінансування може і має стати потужним інструментом, через який має здійснюватися ефективне управління системою вищої освіти. І хоча сьогодні мова йде здебільшого лише про розподіл бюджетного фінансування поміж вищими навчальними закладами. Все ж у наших умовах мова йде про суттєвий важіль впливу на систему вищої освіти. Разом з тим, доводиться констатувати, що може мати місце і, як мені видається, вже має місце неадекватна оцінка значення та ролі системи фінансування у системі вищої освіти в цілому. Розмови про справедливість розподілу бюджетного фінансування можуть підміняти собою пошук ефективної моделі системи фінансування як механізму, що буде сприяти забезпеченню якості вищої освіти.

Освіта – це не витрати, а інвестиції

Автор: Олена Колесникова, Віктор Громовий
Опубліковано 18.05.2016

Нещодавно  портал «Освітня політика» взяв інтерв'ю у  новопризначеного міністра освіти і науки України Лілії Гриневич. Див. http://education-ua.org/ua/articles/700-osvita-potrebue-uvagi-elit-ta-investitsij 

А зараз нашу рубрику «Діалоги» продовжує розмова про актуальні питання розвитку сфери освіти з міністром освіти опозиційного уряду Оленою Колесниковою.

Аналітика

Financing Education 2030 (The IIEP Letter)

Автор: International institute for education planning (IIEP)
Опубліковано 29.07.2016

Пропонуємо увазі читачів порталу «Освітня політика»  нове видання IIEP 

ТУРИНСКИЙ ПРОЦЕСС 2016–17

Автор: The European Training Foundation
Опубліковано 29.07.2016

Туринский процесс представляет собой анализ политики на основе фактических данных в сфере профессионального образования и обучения, при этом ответственность за результат берут на себя страны-партнеры при широком и открытом участии заинтересованных сторон, представляющих государственный и частный секторы. Основной элемент Туринского процесса — проводимый раз в два года мониторинг политического прогресса, позволяющий странам-партнерам контролировать реализацию реформ ПОО и оцениить их развитие и влиятельность.

Torino Process 2014 in Ukraine(Туринський процес 2014 в Україні)

Автор: The European Training Foundation
Опубліковано 29.07.2016

Туринський процес був запущений в 2010 році. Його метою є  розробка загального розуміння (в рамках середньострокового бачення) пріоритетів і стратегії розвитку професійної освіти і навчання, вивчення можливих варіантів реалізації цього бачення і / або досягнення подальшого прогресу.

Підтримуючи професіоналізм педагога(Supporting Teacher Professionalism

Автор: TALIS
Опубліковано 29.07.2016

У цій доповіді розглядається характер і ступінь підтримки професіоналізму  педагога за  матеріалами опитування вчителів і директорів шкіл Teaching and Learning International Survey (TALIS) 2013 у 34 країнах світу.

Про основні компетенції для навчання протягом усього життя

Автор: Європейський Парламент та Рада (ЄС)
Опубліковано 29.07.2016
Рекомендація 2006/962/ЄС Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 18 грудня 2006 року
 

Фінансування освіти м.Одеса у 2015 році

Опубліковано 29.07.2016
Автор: Одеський аналітичний центр.

Вступ

На сучасному етапі розвитку освіти України найголовнішою загрозою є корупція та застаріла система управління, яка цю корупцію породжує і підтримує.

Сфера фінансування освіти м. Одеси також має такі загрози.

В освітній сфері підгрунтя для можливих корупційних схем зявляється у звязку з існуванням надлишкових повноважень органів управління освітою, які не несуть перед державою і суспільством належної відповідальності за свої дії. 

Так, відсутнє зобов’язання органів управління освітою та казначейства щодо оприлюднення  фінансових звітів за своїх офіційних сайтах. Відсутні також будь-які нормативи розподілу коштів між школами. Цьому також сприяє відсутність будь-яких нормативів та принципів висвітлення фінансової інформації щодо цієї діяльності, хоча формально Закон «Про доступ до публічної інформації» дозволяє вільно отримувати вказану інформацію за особистим запитом(та його ще треба  правильно скласти та чекати «доброї волі» на відповідь). Тож, можна констатувати, що складовою частиною проблеми є "закритість" інформації щодо руху бюджетних коштів.

Загальноосвітні навчальні заклади України на початок 2015/2016 навчального року.

Автор: Держстат України
Опубліковано 29.07.2016

Пропонуємо вашій увазі статистичний бюлетень «Загальноосвітні навчальні заклади України на початок 2015/2016 навчального року», який підготувала Державна служба статистики України. Для підготовки цього бюлетеня використано дані форм державних статистичних спостережень № 77-РВК «Звіт про кількість дітей шкільного віку» та № 2-буд «Звіт про реалізацію дозвільного документа на виконання будівельних робіт», а також матеріали адміністративної звітності Міністерства освіти і науки України № 76-РВК «Зведений звіт денних загальноосвітніх навчальних закладів», № ЗВ-1 «Зведений звіт вечірніх (змінних) шкіл», зведена таблиця № Д-4 «Відомості про матеріальну базу денних загальноосвітніх навчальних закладів», зведена таблиця № Д-7-8 «Відомості про мови навчання та вивчення мови як предмета у загальноосвітніх навчальних закладах» та звіт про виконання зведеного бюджету України по видатках.

 

Індекс свободи освіти 2016 (Freedom of Education Index)

Автор: OIDEL
Опубліковано 29.07.2016

Неурядова організація OIDEL (Женева) опублікувала дослідження, присвячене можливостям систем освіти в 136 країнах світу. В якості критеріїв свободи освіти були обрані такі показники, як можливість створення приватних шкіл і отримання ними державного фінансування, рівень грамотності населення, ступінь залучення в систему початкової та середньої загальної освіти, відсоток бюджетних коштів, що спрямовуються на потреби освіти, у тому числі на фінансування приватних шкіл, участь у міжнародних конвенціях про право на освіту та інші фактори.

Обговорення

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ «КРУГЛИЙ СТІЛ» НА ТЕМУ Державні санітарні правила і норми: погляд з позиції освітян

Автор: "Освітня політика"
Опубліковано 29.07.2016

Тема віртуального «круглого столу», що проводився у червні 2016 року, викликала неабиякий інтерес освітян: як науковців, так і практиків. Учасники «круглого столу» аналізували санітарні правила зарубіжних країн, наводили приклади нових підходів до визначення певних норм. Але основним документом, що обговорювався, були «Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, затверджені Постановою Головного державного санітарного лікаря України 14.08.2001 № 63 та погоджені Міністерством освіти і науки України (Лист від 05.06.2001 № 1/12-1459). Чи відповідають вони сучасним підходам до організації навчально-виховного процесу? Це головне питання, яке було винесене на обговорення.

Яким шляхом можна зупинити процес професійної деградації вчительства?

Автор: "Освітня політика"
Опубліковано 29.07.2016

Закінчилось чергове on-line опитування відвідувачів порталу «Освітня політика».

Аналітичний звіт про круглий стіл на тему «Тіньова економіка» школи: легалізувати не можна заборонити?!».

Автор: "Освітня політика"
Опубліковано 29.07.2016

Портал «Освітня політика» та ГО «КМО «Батьки  SOS» провели круглий стіл на тему «Тіньова економіка» школи: легалізувати не можна заборонити?!».

Програма предмета «Я у світі»: спроба нової редакції

Автор: Роман Пастушенко
Опубліковано 29.07.2016

Поміщена далі «Навчальна програма для ЗНЗ. 3 – 4 класи. Я у світі. Варіант нової редакції» з’явилась як відгук на звернення Міністра освіти і науки до освітян долучитись до спільного проекту МОН України та відкритої платформи EdEra «Розвантаження програм початкової школи». Не маючи досвіду роботи з учнями молодшого шкільного віку, автор не зголосився до участі у робочій групі з розвантаження чинної програми «Я у світі». Однак, ознайомившись з програмою на платформі EdEra, зрозумів, що звичайним коментарем чи окремими поправками до цієї програми не обійтися. Потрібна її нова редакція, суть якої – оновлення змісту і цілей курсу в межах обраної її авторами композиції та виділеної на освоєння матеріалу кількості навчальних годин.

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ «КРУГЛИЙ СТІЛ» НА ТЕМУ: Шляхи оновлення змісту освіти в початковій школі на основі використання «практик, які працюють»

Автор: "Освітня політика"
Опубліковано 29.07.2016

В опублікованому нещодавно інтерв’ю на порталі «Освітня політика» Міністр освіти і науки України Л. Гриневич зазначила: «Щоб здійснити серйозний прорив до нової якості освіти нам треба задіяти два потужних чинники. Мова йде про  застарілий зміст освіти, який вимагає оновлення, і вчителя, який має володіти сучасними методиками донесення цього змісту до учнів. Це непрості чинники і їх реформування вимагає часу. Я не знаю, скільки часу відведено цьому урядові, але ми вже розпочали зміни, які вважаємо необхідними. По-перше, почали перегляд навчальних програм, насамперед, початкової школи, на які є надзвичайно багато нарікань. Дітей слід розвантажити від зайвого інформаційного баласту, а програми переорієнтувати на формування компетентностей у дітей відповідно їх віку. Цей процес вже запущений і ми розраховуємо, щоб перші результати були відчутні в школах вже з 1 вересня  цього року.

Що є завданням №1 для української системи освіти?

Автор: "Освітня політика"
Опубліковано 29.07.2016

Завершилось чергове опитування на порталі "Освітня політика".

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ «КРУГЛИЙ СТІЛ» НА ТЕМУ «КОНЦЕПЦІЯ СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ, РОЗРОБЛЕНА НАПН УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ДЛЯ ПРОРИВУ ДО СВІТОВИХ СТАНДАРТІВ ШКІЛЬНОЇЇ ОСВІТИ ЧИ НАБІР «ПРАВИЛЬНИХ СЛІВ»?»

Автор: "Освітня політика"
Опубліковано 29.07.2016

Зважаючи на те, що Президія НАПН України 23.03.2016 р. винесла на громадське обговорення проект Концепції середньої загальноосвітньої школи України, портал «Освітня політика» зробив це темою чергового віртуального круглого столу.

Створення опорних шкіл("hub-schools") це типова «показуха» та імітація реформ

Автор: "Освітня політика"
Опубліковано 29.07.2016

Чергове опитування на порталі "Освітня політика" - завершилось.

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ «КРУГЛИЙ СТІЛ» НА ТЕМУ «ОПОРНА ШКОЛА ШКІЛЬНОГО ОКРУГУ: ІННОВАЦІЯ ЧИ ЧЕРГОВИЙ ПРОЖЕКТ?»

Автор: "Освітня політика"
Опубліковано 29.07.2016

Створення опорних шкіл(hub-schools) прем’єр-міністр Арсеній Яценюк назвав "програмним завданням" на 2016 рік. Він запропонував уряду ухвалити рамкову постанову про створення опорних шкіл та якнайшвидше оголосити в областях тендери на закупівлю автобусів, які мають довозити дітей до базових шкіл.

Цифри і факти

УКРАЇНСЬКА ПСИХОЛОГІЯ: ІНДЕКСИ ЦИТУВАННЯ, МУРЗІЛКИ І ФАХОВІ СПІЛЬНОТИ

Автор: Віктор Пушкар
Опубліковано 29.07.2016

Локальна наука та її (не)видимість в світі 

Використання кількісних показників в оцінці наукового доробку фахової спільноти за певних обставин є необхідним. Хоч як би представники гуманітарних наук заперечували проти переміщення своїх іноді дійсно важливих текстів із любого їх серцю світу Слова у холодний світ цифр, однак наука про людину, повністю ізольована від кількісних методів, лишається недонаукою.

Українська освіта у європейському вимірі: Деякі дані

Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 29.07.2016

Під час обговорень освітньої реформи в Україні виникає багато непорозумінь стосовно кількісних показників поточного стану української освіти. При порівнянні з аналогічними показниками європейських країн посадовці і експерти нерідко використовують непорівнянні дані, що стосуються різних моментів часу, одержані за різними методиками тощо. Тому важливим для прийняття обґрунтованих рішень є врахування об’єктивних даних, які наводять авторитетні джерела. Деякі показники глобальної масовизації вищої освіти я наводив раніше у статті [1]. У цій статті показано динаміку окремих показників для різних рівнів української освіти а також аналогічних показників інших країн за даними інституту статистики ЮНЕСКО [2]. Для більшості країн основні показники є лише до 2012 або 2013 р. Також треба зазначити, що для окремих країн відсутні дані щодо деяких показників або деяких років.

Гарячі шедеври української науки за даними Web of Science

Автор: Сергій Штовба
Опубліковано 29.07.2016

Стрімкий розвиток науки часто визначається не масою посередніх робіт, а малим числом проривних статей – шедеврів. Саме шедеври явно ініціюють біфуркаційні процеси, які можуть вивести науку на якісно новий рівень.

Топові наукові проекти 2016 року: експрес-аналіз конкурсу МОНУ

Автор: Сергій Штовба
Опубліковано 29.07.2016

Відповідно до Наказу №630 від 15.06.2015 р. Міністерство освіти і науки провело експертизу проектів наукових досліджень і розробок, які будуть виконуватися за кошті державного бюджету з 2016 р. Всього надійшло 855 заявок. Кожну заявку оцінили 2-3 експерти протягом жовтня-грудня 2015 р. Результати експертизи розміщено на сайті МОН України [1]. 

Із 855 проектів 127 отримали низьку оцінку і практично не мають шансів на фінансування. Високу оцінку отримали 143 проекти, а середню – 585. Саме ці 143+585=728 проектів можуть профінансувати, тому і проаналізуємо їх.

Звезды и шедевры украинской науки по статистике Web of Science

Автор: Сергій Штовба
Опубліковано 29.07.2016

Для оценивания научных исследований все чаще применяют наукометрический подход на основе учета публикаций и их цитирования. Мировым лидером в сфере сбора и обработки научной библиографии является компания Thomson Reuters – собственник информационной системы Web of Science (WoS). Система WoS индексирует около 12 000 скрупулезноотобранных научных журналов. 

Динаміка застою української науки, як рушити з місця?

Автор: Юрій Халавка
Опубліковано 29.07.2016

В Україні внаслідок хронічного недофінансування науки, та намагань вирішити це питання епізодичними рішеннями склалася досить складна і малоефективна система державної підтримки наукової діяльності, особливо в університетах.  

Як прирівняти непорівнянне?

Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 29.07.2016

В Україні продовжуються дискусії з приводу законопроекту № 2335, який, зокрема, пропонує враховувати при вступі до вищих навчальних закладів сертифікати ЗНО всіх років. На першій погляд, ідея непогана. Особливо, якщо взяти до уваги те, що абітурієнтів українським університетам не вистачає, а у багатьох країнах результати подібних стандартизованих іспитів дійсні протягом 2 – 5, а іноді і більше років.

Потенціал вітчизняного ринку освіти протягом життя

Автор: Світлана Благодєтєлєва-Вовк
Опубліковано 29.07.2016

Інтернаціоналізації вищої освіти у цифрах

Автор: Світлана Благодєтєлєва-Вовк
Опубліковано 29.07.2016

Інтернаціоналізація вищої освіти України надає реальний шанс для її розвитку. На глобальному рівні для цього склалася надзвичайно сприятлива ситуація: у більшості країн Африки та деяких країнах Азії і Латинської Америки продовжується демографічний вибух. 

Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної діяльності вчителя

Автор: Міністерство освіти і науки України
Опубліковано 29.07.2016

MIHICTEPCTBО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАІНИ

№ 1/9-630 від 05 грудня 2014 року

Органам управління освітою

Керівникам інститутів післядипломної
педагогічної освіти

Керівникам методичних кабінетів (центрів)

Керівникам навчальних закладів

Педагогічним працівникам

Блоги

"Скрєпи" vs гендер?

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 23.07.2016

Я один із тих, хто вчив вимовляти слово гендер 15 років тому... Їздив до Швеції подивитись на їх освітні реалії і впроваджував їх у Єлисаветградській гімназії. 

ДО ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ МОЛОДІЖНОГО ТОВАРИСТВА "СОКІЛ" В УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

Автор: Роман Расевич
Опубліковано 10.07.2016

Нині нагальною стала потреба творення нової виховної системи - національної, складовою частиною якої є наявність дитячих товариств та об"єднань, базованих на виховних традиціях українського народу. Пошук нових технологій педагогічної праці вимагає і адекватних їм нових критеріїв оцінки діяльності школи, і безпосередніх їх виконавців, тих, хто буде реалізувати цю технологію на практиці.

Шукаємо Мері Поппінс

Автор: Ірина Терещенко
Опубліковано 28.06.2016

Щойно прочитала пропозицію Віктора Громового провести типологізацію нашого учительства. Відразу згадала публікацію Тетяни Лаврентьевої «Карабас-Барабас как позиция воспитателя»(журнал «Обруч», 2007). Ця стаття розкриває декілька виховательських позицій. Шість із них не забезпечують повноцінного розвитку здібностей дітей. Лише сьома виховательська позиція є  адекватною і ті, хто здатен її зайняти, можуть розкрити творчий і особистісний потенціал кожної дитини. Усі позиції представлені через образи, що дозволить легше сприйняти кожну з них.

Пропоную їх розглянути. 

Учитель початкової школи має отримувати найбільшу зарплатню

Автор: Тетяна Сердечна
Опубліковано 17.06.2016

Сьогодні вчитель державної школи заробляє стільки, що без сторонньої допомоги, або додаткового заробітку прожити та прогодувати власну родину на достойному рівні не в силі. Але ж  є шанс на те, що настануть часи, коли держава буде в змозі оплачувати роботу людей, які працюють із її майбутнім, закладаючи в нього все те найкраще, що здатне буде засвітити країну на світовому рівні. Через те хочу всього лиш показати причину того, чому саме вчитель початкової школи має отримувати найбільшу зарплатню по відношенню до інших категорій вчительства. Певно, якщо брати до уваги і дошкільну освіту, до вихователь дитячого садочка у тарифній сітці має бути у найпривілейованішому становищі

Амалія йде до школи

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 15.06.2016

Уже розповідав про листи від вчительки, які отримали майбутні першокласники Waldschule ("Лісової школи") у м. Бохумі в Німеччині. Див. сайт школи http://www.waldschule-bochum.de

Освітній вимір 4 промислової промислової революції (виступи на конференціях).

Автор: Михайло Жук
Опубліковано 13.06.2016

Друзі, вибачаюсь за паузу - Давос 2016 переварював, апробовував EDU Workshop з ДДУУ (м. Маріуполь) та КазНУ ім. аль-Фарабі (Республіка Казахстан). Тому більше думав і виступав, ніж писав. Хочу поділитись тим, з чим виступав. 

Псевдонаука в Україні та деградація вищої школи

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 12.06.2016

Сьогодні на слуху обговорення захищеної  дисертації (деградації) на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук в НУБіП. Авторка дисертації була звинувачена в плагіаті та в псевдонауковій діяльності. Свідомо не називаю прізвища дисертантки, яке, звісно, всі добере знають, і не роблю я це, бо її дисертація не є винятковим явищем в Україні. Та дисертація є вже, на жаль, типовим явищем, принаймні, якщо мова йде про гуманітарні науки. Ще з часів Радянського Союзу більшість гуманітарних наук існували швидше де-юре, ніж де-факто. Ситуація не набагато змінилася і в пострадянській Україні. Історія не набула б, звісно, такого розголосу, якщо б мова не йшла про дружину члена уряду. Однак ситуація дозволяє нам оцінити ступінь деградації вищої школи в цілому.  

Дитиноцентрована педагогіка у "дрібницях".

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 10.06.2016
Ось такі листи отримали сьогодні майбутні першокласники Waldschule ("Лісової школи") у м. Бохумі в Німеччині. Див. сайт школи http://www.waldschule-bochum.de Дитину інформують, що їй будуть дуже раді у школі. Учителька ніяк не дочекається, щоб нарешті з нею познайомитись. 14 липня відбудеться ця довгоочікувана зустріч з дітьми і їх батьками.
Також повідомляють, що вона навчатиметься в класі собачок(усі класи там називаються за ім'ям якоїсь тваринки). За день до початку занять у школі(цього року вони почнуться 23 серпня) з дітьми зустрічатимуться знову, щоб змайструвати кепки собачок.

ДО КОНЦЕПЦІЇ ПІДГОТОВКИ УЧИТЕЛІВ-ПРЕДМЕТНИКІВ

Автор: Леонід Булава
Опубліковано 09.06.2016

Комплекс чинників, які зумовлюють невідкладні зміни в підготовці вчителів, передусім, учителів за предметними спеціалізаціями:

 

1)    Реформування системи середньої освіти, яка передбачає упровадження компетентністного підходу, пов’язаного з підготовкою дітей до реалій життя у ХХІ столітті, а значить і зміни у підготовці й післядипломній освіті педагогічних працівників;

2)    Не може не викликати тривогу зниження рівня теоретичної підготовки студентів, які вступають на педагогічні спеціальності. Слабо підготовлений випускник  школи (і, як наслідок, частіше – слабкий студент)  вступає до педагогічного університету, майже гарантовано отримує диплом учителя, йде працювати до школи – і …буде готувати ще слабкіших випускників. Цей небезпечний цикл відтворення некомпетентності потрібно упередити, а місцями вже й перервати. У зниженні якості підготовки студентів, які вступають до педагогічних внз, не можна звинувачувати їхні колективи, оскільки чинників, які зумовили таку ситуацію є декілька, зокрема, на жаль, зниження оплати й престижності  праці педагога.

3)    Система підготовки учителів, в основних рисах, залишається незмінною з 1933 року, коли відбулася реорганізація інститутів соціального виховання та інших навчальних закладів у педагогічні інститути, тобто майже не реформувалася понад 80 років. Тому виникає потреба проаналізувати, чи відповідає це система вимогам підготовки педагогічних працівників для школи ХХІ століття, у тому числі враховуючи досвід європейських країн;

4)    Саме в цей час розпочалася робота з розробки проектів державних стандартів вищої, у т.ч. педагогічної освіти, і її  подальше продовження вимагає вирішення деяких концептуальних питань не тільки змісту, але й структури підготовки майбутніх учителів;

У зв’язку з надзвичайною важливістю для держави, вважаємо за необхідне ініціювати розробку Концепції підготовки і розвитку педагогічного персоналу

На)в(коло) реформування освіти: прорив у майбутнє чи «бег на месте общепримиряющий»?!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 05.06.2016

Система освіти здатна точково змінюватись. Проте без активізації «сил змін» внизу, появи масового громадського руху за реформи, інфільтрації(просочування)  реформаторів усередину системи на операційному рівні(біля керма окремої школи чи ВНЗ) ці зміни будуть частковими і замалими, щоб мати трансформаційний ефект для всієї країни.

НА «ПОРОЗІ» УНІВЕРУ

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 28.05.2016

Мова про поріг «склав/не склав». Звісно, не кожен здатен співати, але горлати пісні схильний чи не кожен з нас. І так у будь-якій справі: не кожен зможе її зробити, але зімітувати мастаків багато.

Міністерство освіти продовжує лобіювати інтереси видавництв, пов’язаних з одіозним Табачником? Ми вимагаємо змін!!!

Автор: Віктор Таранов
Опубліковано 26.05.2016

 Днями, в інтерв'ю одному з українських кореспондентів, в. о. директора Інституту модернізації змісту освіти Юрій Завалевський однозначно заявив про те, що видавництва, пов’язані з одіозним екс-міністром Дмитром Табачником, такі як ВД "Освіта" , "Генеза", "Сиція" та ТОВ «Видавництво «Світоч» в Державній програмі з закупівлі шкільних підручників, цього року приймати участь не будуть!
https://www.youtube.com/watch?v=10noDCI5ERk

Про реформу системи професійної освіти в України – детально.

Автор: Ольга
Опубліковано 25.05.2016

Конкретні дії, які необхідно вчинити для успішної реформи сфери профтехосвіти

Мої враження від зустрічі Лілії Гриневич з представниками громадської платформи РПР 24 травня

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 25.05.2016

Позитив: пані міністр продемонструвала толерантність та пунктуальність, розуміння ситуації в царині початкової та середньої освіти, вміння розрізняти поточні проблеми та стратегічні завдання у реформуванні початкової та середньої школи. Була дана зважена відповідь на питання про долю нового Порядку присвоєння. Сама ця відповідь дозволяє мені стверджувати, що ми маємо міністра освіти, який спроможний самостійно розглядати будь-яке питання, не покладаючись лише на думку своїх заступників. Пані міністр розуміє проблемність нового Порядку.

ЗНО. Система проти системи

Автор: Тарас Ткачук
Опубліковано 24.05.2016

Усі знають відомий жарт про британські газони, які один раз посіяли, триста років не копали й щотижня підстригали. Тому вони такі гарні. Усе просто… Спроектуймо це на систему зовнішнього незалежного оцінювання. Посіяно було правильно, сподіваємося, що й копати на цьому місці ще довго ніхто не буде (тобто скасовувати цю систему оцінювання знань, умінь та навичок). АЛЕ з підстриганням (тобто контролем незалежності оцінювання) можуть виникнути проблеми. Поки що ми спостерігаємо перші тривожні дзвіночки, на які негайно потрібно реагувати. Бо якщо газон не стригти, то за один сезон з нього нічого гарного не залишиться, незалежно від того, яке було посіяне зерно і наскільки родючою є земля. 

Старі граблі замість нових підручників для школярів?

Автор: Віктор Таранов
Опубліковано 23.05.2016

Як годиться в нашому просунутому суспільстві, «новий віник», чи-то пак - новий чиновник, незалежно від того, в якому аспекті соціально-політичного життя він профілюється, неодмінно має мести по-новому, змітаючи за собою всі помилки та «схеми» папєрєдніків та, безперечно, обіцяючи карколомні зміни та перетворення.

 

ПАРАД ЗАКОНОПРОЕКТІВ ЩОДО ПІДТРИМКИ НАУКИ. ХТО БІЛЬШЕ?

Автор: Ілларіонов Олександр Юрійович
Опубліковано 14.05.2016

Це добре, коли виникає конкуренція проектів Законів України щодо збільшення фінансування науки в Україні з катастрофічно недостатнього до мінімально необхідного рівня. Але за умов початку «сезону передосінньої обробки електоральних полів» до деяких пропозицій слід відноситися з насторогою.

Тедді-лікарня в Рурскому університеті

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 13.05.2016

Лікарня плюшевого ведмедика Тедді в Рурскому університеті в Бохумі(Ruhr-Universität Bochum), Німеччина. 

Прийшов час переглянути єзуїтський підхід до заохочення дітей навчатися в школі.

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 13.05.2016

Більшість вчителів, мабуть, не знає, що система оцінювання та оцінки, якими сьогодні часто доволі безвідповідально послуговується значна частина вчителів, були запропоновані єзуїтами. На той час (16-17 ст. ) нова система дозволила врятувати дітей від фізичних покарань у школі. Єзуїтів часто сприймають доволі однобоко та неадекватно. Європейська культура і Католицька церква багато в чому мають завдячувати єзуїтам.

ЗІПСОВАНІСТЬ

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 11.05.2016

"Час минає!" - Звикли ви говорити внаслідок 

усталеного невірного поняття. 

Час вічний: минаєте ви! 

М. Сафір

 

Наука Донеччини після де окупації (окремі думки та пропозиції)

Автор: Ілларіонов Олександр Юрійович
Опубліковано 07.05.2016

Що буде з наукою Донеччини після деокупації? Які перспективи повернути науковий потенціал, втрачений завдякияк діям окупаційної адміністрації, так і в результаті відсутності комплексної державної програми щодо вчених-переселенців. Давайте спробуємо заглянути в майбутнє.

Стратегічне завдання реформи шкільної освіти – почути дитину

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 21.04.2016

Слідкуючи за змінами останніх двох років, що відбуваються (чи, можливо, хтось скаже, що не відбуваються!) в системі освіти, беручи участь в обговоренні реформи системи освіти, зокрема шкільної освіти, я ловлю себе на думці, що дорослі обговорюють наступне питання: якою вони (дорослі) хочуть бачити школу для дітей? При цьому дорослі мало звертають увагу на те, чого хочуть діти. Дорослі мужі говорять то про “прорив” у системі шкільної освіти через відкриття мережі опорних шкіл, то про епохальні зміни, які нібито мають настати після того, як запрацює система підготовки чи перепідготовки директорів шкіл. Багато говорять про новий базовий Закон про освіту, який, звісно, є важливим та потрібним, однак в силу його базового характеру, звісно, не може містити відповіді на багато речей, зокрема ті речі, які в першу чергу цікавлять дітей. Та й чи можна останнє взагалі прописати в законах?!

Думки навиворіт для нового міністра освіти.

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 18.04.2016

Дуже типовий "глас народу", адресований новому міністру освіти:

Оптимізація!?

Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 18.04.2016

В нас дуже часто говорять про оптимізацію в різних сферах – оптимізацію бюджетних витрат, оптимізацію програмного забезпечення, … 

АТЕСТАЦІЯ ВЧИТЕЛІВ: ВЕРСІЯ ОНОВЛЕННЯ

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 18.04.2016

СТАН

Про необхідність оновлення існуючого механізму атестації вчителів не говорив хіба що лінивий. При цьому є два підходи.

Запитання без відповіді

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 16.04.2016
 Можна скільки завгодно обурюватись вчителькуватістю багатьох неадекватних представників педагогічної спільноти, але спочатку треба задуматись: а звідки в школах візьмуться інші, - молоді, прогресивні, симпатичні вчителі ХХІ століття?! Вчора не зміг дати відповідь на прості запитання цьогорічної випускниці педуніверситету. Допоможіть, бо якщо не дамо відповідь, вона, попри патріотичну налаштованість, поїде працювати нянькою у ... Москву. 

Проблеми використання інформаційних технологій у «класних» школах

Автор: Тарас Олексин
Опубліковано 12.04.2016

Однією з основних проблем, характерних для української системи освіти, є надмірна консервативність останньої та вкрай повільне сприйняття будь-яких інновацій. Так, ми можемо говорити, що це дозволяє забезпечити стабільність конструкції і готовність використовувати лише перевірені методи навчання. Проте, в той час, коли у розвинених країнах світу школярів готують до дорослого життя, дозволяючи їм на певному етапі обирати найбільш цікаві предмети, користуватися комп’ютерними технологіями у навчанні та частково брати на себе тягар відповідальності за власне майбутнє, наша школа продовжує дотримуватися авторитарних і часто застарілих методів виховання. Та чи допоможе такий підхід нашим дітям зараз, в умовах всесвітньої ринкової економіки, коли самостійність і свобода доступу до інформації є вирішальними у формуванні конкурентоспроможно-го фахівця? Звичайно, що ні.

Гроші (фінансування) і освіта

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 10.04.2016

Роль грошей (фінансування) для забезпечення якості освіти дуже часто переоцінюють. Звісно, краще переоцінити, ніж недооцінити. Однак, як видається, все ж найкраще будь-що оцінювати адекватно.

ФЛАГМАНИ ОСВІТИ: ЦЕ ХТО?

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 08.04.2016

УЯВНІСТЬ 

Статистика щодо закладів загальної середньої освіти столиці (у Києві 53% шкіл є спеціалізованими) прямо вказує на хибність поширеної думки про флагманську роль спеціалізованих шкіл у справі забезпечення високого рівня освітньої підготовки учнів.

Питання про майбутнє вищої освіти в Україні для будь-якого наступного потенційного міністра освіти і науки

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 06.04.2016

1. Чи маєте Ви та ваша команда стратегічне бачення майбутнього  системи вищої освіти в Україні?

Аналіз пропозицій до Закону про наукову та науково-технічну діяльність від Комітету з питань науки і освіти ВР України

Автор: Ілларіонов Олександр Юрійович
Опубліковано 05.04.2016

Будь-який прийнятий Закон не є статичним, і внесення змін до нього – нормальне, звичайне явище, особливо коли йдеться про техніко-юридичне доопрацювання окремих його положень. Але при цьому слід мати на увазі, що таким чином та за підказками зі сторони можуть «протягувати» норми, які складно сприйняти однозначно в сучасних умовах, або які не мають фінансового забезпечення їх реалізації.

Нотатки на полях Законопроекту «Про освіту» в ред. - другого першого читання

Автор: Анастасія Кислинська
Опубліковано 30.03.2016
Загальні враження
Законопроект відображає перевагу прав держави перед правами людини.

Концептуально переважає патерналізм у стосунках держава/людина, тобто більшість ключових завдань в освіті держава сама і реалізує, і регламентує, і контролює, а людині залишається тільки спожити те, що є.
З’явилися нові хороші розділи, пункти та уточнення по тексту. І велике «дякую» всім тим «бійцям невидимого фронту», що виборювали буквально кожне слово у важливих моментах.

ШКОЛА: БІДНІСТЬ & МАРНОТРАТСТВО

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 30.03.2016

Мова піде не про ті додаткові батьківські кошти на освіту, без яких наші школи позакривались би і як казав Олександр Лукашенко «всі ходили б п’яні і дурні», а про рівень економічної ефективності тих грошей, якими держава сплачує працю вчителів  кожної місцевої громади.

Чому обдаровані в початковій школі діти не підтверджують обдарованості в старшій?

Автор: Тетяна Сердечна
Опубліковано 30.03.2016

Питання обдарованості дитини. З моєї точки зору  сьогодні обдарованими   вважають дітей, які щось трохи більше знають, чи щось трохи більше вміють за основну масу дітей. 

Українській системі освіти реанімація не потрібна, їй потрібна евтаназія

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 23.03.2016

Як мені «подобаються» терміни, на кшталт «реанімаційний пакет реформ»(щойно прочитав чергову  Заяву експертів ініціативи Освіта «Реанімаційного пакета реформ»…).

ФАНТОМ РУЙНАЦІЯ ОСВІТИ БРОДИТЬ УКРАЇНОЮ

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 22.03.2016
Так повелося у новітній історії незалежної України, що чи не кожна конкретна ідея супроводжується голосними заявами опонентів про те, що вона (ідея) зруйнує освіту. Особливо регіональну. 
Вдумаймося, а чи є у світі хоча б один регіон без державної системи освіти? 
Підемо далі: а чи є у світі приклади, коли б освітня модель століттями лишалася без змін?

СПОКОНВІЧНІ ПРОБЛЕМИ: ДОРОГИ – ДУРНІ - ПІДРУЧНИКИ

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 21.03.2016

Практично всі ступають на «дороги» щоранку та милуються на своїх телеекранах дурнями, котрі «підіймають» престиж країни, оголюючи зад своєму народу щовечора. Лише вчителі, учні та батьки, що виконують своїм дітям домашні завдання  потерпають від «ПІДРУЧНИКІВ» весь божий день. Часто й ночами.

ПЕДАГОГІЧНІ КАДРИ і РЕФОРМА ОСВІТИ: механізми підняття мотивації

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 20.03.2016

Дякувати Богу активність освітньої громади щодо підготовки та здійснення реформ власної системи є, а значить зберігається надія. Це добре, але ПОГАНО, коли ініціативи змін підносяться лише на рівні нових назв, за якими комфортно «всідаються» ті ж радянські та пострадянські моделі.иявлялися   черговим оновленням назв у моделі старої формації та змісту.

Найкраще з того, що сталось з системою освіти Нового Орлеану за останні 100 років – це ураган Катріна.

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 19.03.2016

Весь мир насилья мы разрушим

До основанья, а затем

Мы наш, мы новый мир построим, —

Кто был ничем, тот станет всем.

12-річка: чому окрім школи потрібні ще й ліцеї

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 18.03.2016

Позвольте мне предложить, чтобы педагоги несли

ответственность за защиту детей от трех

интеллектуальных пороков:

невежества,глупости и ограниченности.

Невежество — это когда кто-то многого не знает.
Глупость — это когда кто-то знает только то, что ему

сказали.
Ограниченность — это когда кто-то знает только то,

что он хочет знать.

В.А. Карпентер

 

«Перевинаходимо» школу чи намагаємось зробити «школу як школу».

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 16.03.2016

Раніше ми, вчителі, казали учням: «перепиши цю вправу» чи «перероби цю задачку». Тепер учні вимагають від нас, педагогів: «винайдіть заново, перевинайдіть( англ. toreinvent) школу», збудуйте нарешті «школу, яка не школа» у якій нам було б цікаво навчатись.

Перезаснування органів управління освітою як шлях до освіти без начальника

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 14.03.2016

Найглибша криза, яка є в освіті, це криза управління цією сферою. Будь-які реформи не можливі без  ліквідації ієрархічної структури управління освітою, переходу від неефективного зовнішнього управління навчальними закладами до школобазованого менеджменту.

Якщо ми справді хочемо щось змінити, замість існуючих зараз бюрократичних «контор», мають з’явитись принципово нові управлінські структури. У них мають працювати не чиновники, а топ менеджери нової формації. Не обов’язково ці люди мають бути генераторами нових ідей, але вони неодмінно мають бути поцінувачами цих ідей, фасилітаторами якісних змін, організаторами руху «маленьким кроками до великої мети»…

Інтеграція курсу «Філософія для дітей» у програми підготовки вчителів України почнеться у 2016 роц

Автор: Іламі Ясна
Опубліковано 12.03.2016

Питання про те, в якому віці та в якій формі доступна та необхідна філософія як навчальна дисципліна, в тій чи іншій формі обговорюється представниками академічної філософії та освітянами давно та активно. Особливої актуальності це питання набуло минулого року, коли низка законотворчих ініціатив у галузі науки та освіти (зокрема, гуманітарної) поставила під питання існування філософії як загальнообов’язкової дисципліни на рівні бакалаврської освіти.

Про потребу в професійному об’єднанні освітніх експертів

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 11.03.2016

Сьогодні назріло питання створення професійного об’єднання в Україні освітніх експертів. Потрібно вийти за рамки громадських об’єднань та груп. Такий вихід, звісно, не означає відмову від останніх. Об’єднання могло б відбутися навколо ідеї та практичних дій по розблокуванню діяльності Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти. На жаль, члени, які були обрані до складу останнього, пасивно спостерігають за таким блокуванням, тим самим дискредитуючи саму ідею нової інституції. Україна потребує незалежного освітнього консалтингу, який буде незалежним від примх чиновників та політиків. Це потребує відповідної зрілості суспільства. Форма та спосіб об’єднання мають стати предметом обговорення.

Децентралізація освіти: створюємо нове чи копіюємо існуюче?

Автор: Сергій Пазюк
Опубліковано 10.03.2016

Минуло два місяці з початку роботи новостворених територіальних громад. Не секрет, що у спадок громадам в більшості випадків перейшла неефективна мережа навчальних закладів. До проведення децентралізації існували певні плани оптимізації, але в силу різних причин вони не виконувались і основним фактором вважався спротив громади. На мою думку, наряду з цим фактором однією із причин був і залишається опір всередині освітньої системи. На даний час багатьом громадам бракує коштів освітньої субвенції і питання оптимізації освітньої мережі стає для них першочерговим завданням. Певним викликом також є організація управління освітою в новостворених громадах. Мова йде не просто про створення певних органів управління, а про можливість побудови нової системи відносин між навчальними закладами та громадою. Але спробую проаналізувати дане питання, виходячи із реалій та намірів міністерства освіти і науки.

Не треба «гризти граніт науки»!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 07.03.2016

Мій земляк, один з ватажків жовтневого перевороту Лев Давидович Троцький(1879-1940) на V Всеросійському з’їзді  Російської комуністичної спілки молоді (РКСМ)  11 жовтня 1922 року сказав вікопомну фразу: «Наука не простая вещь, и общественная наука в том числе, — это гранит, и его надо грызть молодыми зубами. Я обращаюсь к вам и через вас ко всем наиболее чутким, наиболее честным, наиболее сознательным слоям молодого пролетариата и передового крестьянства с призывом: учитесь, грызите молодыми зубами гранит науки, закаляйтесь и готовьтесь на смену!».

Директори шкіл: від директора-господарника до директора, якого не чекали.

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 03.03.2016

Зайве доводити банальну істину про те, що школа завжди схожа на свого директора, що саме від його професіоналізму, мобільності, готовності до змін, творчого підходу до справи залежить доля освітніх реформ в Україні.

Про новий Порядок присвоєння вчених звань або нові пригоди “Буратіно” в “Буратінії”.

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 03.03.2016

Коли я був маленьким хлопчиком, то я чекав часу побудови комунізму. Регулярно перевіряв у місцевому магазині появу безкоштовних “комуністичних” цукерок, які мали задовольнити мої безмежні потреби в останніх. Фільм про Буратіно та його пригоди посприяв моєму інтелектуальному оздоровленню. Кіт та його подружка показали мені, як можна дурити наївного “Буратіно”. Іноді мені видається, що вічно юні комсомольці та комсомолки завжди поруч, а в їх добрих та привітних обличчях можна розгледіти образ шахраюватого кота та підлої лисиці, вони лише змінюють личину. Саме ці “коти“ та “лисиці“ швидко в моїй країні зметикували про важливість вивчення іноземних мов, вони якось умудрились так чи інакше “підучитися” на Заході, а тепер вирішили мене перетворити в дурного “Буратіно”. За певного розвитку ситуації ці пройдисвіти були б у перших рядах будівників комунізму. Ні, вони ніколи не займалися серйозно наукою, навряд чи вони зможуть запропонувати добротний та новаторський навчальний курс. Однак це не їх стихія. Їх стихія розбудова країни “Буратінії”. Я не хочу ставати професором-Буратіно, проте я вірю та буду докладати зусиль з тим, щоб здоровий глузд та розум у моїй країні взяли гору над хитруватістю сучасних пройдисвітів.

Чому ідея створення т.з. «опорних» шкіл є хибною?

Автор: Георгій Зайцев
Опубліковано 01.03.2016

Останнім часом в освітньому комьюніті йде жвава дискусія щодо створення т.з «опорних» загальноосвітніх навчальних накладів (по іншому «шкіл-ХАБів»). Такі школи, наскільки я зрозумів, планується створювати в містах (яких? за якими принципами будуть відбиратись?) на базі існуючих, з метою створення «проривних точок росту».

Українська освіта 2016: геть торгівлю індульгенціями!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 29.02.2016

В освіті нам абсолютно не потрібні "реформи, які не реформи" зверху.

«Прополювання» і «селекція» як умови існування елітарної групи директорів шкіл

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 27.02.2016

Будь-яке суспільство має майбутнє тільки тоді, коли в ньому ефективно функціонують елітарні групи. Для того щоб елітарна група керівників навчальних закладів успішно розвивалася, потрібне послідовне дотримання двох умов:

Шкільне життя як свято?! 3. Від «великої нерадості» до «школи радості»

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 25.02.2016

Справжнє свято уособлює щось радісне, надзвичайне і небуденне. Звісно радість є почуттям, яке не можливо викликати штучно чи передати у «спадщину». Скільки б ми не організовували святкових дійств, вони аж ніяк не створять атмосфери справжньої школи радості, якщо ця радість не виникатиме з самого укладу шкільного життя. Радість як відчуття повноти буття є фундаментальною емоцією в основі якої лежить саме соціальний компонент. Відчуття радості з’являється лише в процесі спілкування(радість успіху, радість пізнання, радість зустрічі, радість від того, що ми живемо, що світить сонце...).

Edu workshop on-line "Інноваційне мислення: вимір міждисциплінарної аналітики"

Автор: Михайло Жук
Опубліковано 25.02.2016

Пробую експерементувати. Чесно кажучі, хочеться чогось нового. Затіяв пошук моделей неформальної освіти. Провів 19.02.2016 р. спільно з керівником стартап-центру СумДУ А.Г.Півнем  воркшоп для студентів Казахського національного університету ім. аль-Фарабі (перший вуз РК). Сучасна техніка СумДУ дозволила зразу записати захід. Адреса запису на ЮТУБі нижче. Буду вдячний за коментарі. Да, там є більш детальна інформація. Класність "Бізнес скайп", що можешь легко переходити від власного зображення до відображення любих ресурсів для аудиторії з якою працюєшь

https://www.youtube.com/watch?v=ef8EqJcHE88

Шкільне життя як свято 2. «Квітуче життя».

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 23.02.2016
Квіти, як правило, є одним із атрибутів свята. Попри всі маразми нинішньої школи, досить часто вчитель повертається зі школи із квітами в руках. Свято знань чи свято останнього дзвоника, 8 березня чи день вчителя, традиційна зустріч з випускниками чи навіть звичайнісінький іспит у нас є приводом для урочистого вручення квітів вчителям.

Шкільне життя як свято?!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 22.02.2016
1.Свято без свята
У фотоальбомах випускників моєї гімназії, які розміщені на «Однокласниках», постійно зустрічаю написи на кшталт такого: «знову щось святкуємо і коли ми встигали навчатись»?! У кабінеті ж начальника управління освіти Тернопільської міської ради Олександра Остапчука сфотографував відзнаку переможцю в номінації «Шкільне життя як свято». Це відзнака вручається людям, які справді роблять шкільне життя святом для вчителів, учнів та батьків(перш за все оцінюється вміння проводити свято першого і останнього дзвоника). Відрадно, що управління освіти Тернопільської міської ради та деякі інші продвинутих управліннях освіти запровадили такі емоційно чутливі відзнаки. На мій погляд саме такий підхід до шкільного життя має бути покладений в основу створення омріяної ще В.Сухомлинським школи радості.

Конкурси на посади директорів шкіл: підводні камені.

Автор: Сергій Пазюк
Опубліковано 22.02.2016

У нашому суспільстві йде активний пошук шляхів реформування освіти і стосовно цього існує багато  думок та бачень. Своє бачення висловлюють і журналісти, і депутати, і  експерти, і педагоги.  На порталі громадських експертів «Освітня політика» було організовано опитування стосовно того, який чинник може стати силою змін в українській освіті. Станом на 20 лютого 43% анкетованих вважає, що щось змінити в українській освіті зможе лише нове покоління керівників шкіл. Цілком погоджуюсь з даною думкою, але відразу виникає запитання: «Яким чином вони зможуть прийти в навчальні заклади?».

«Зовнішнє» управління школами vs. «школобазований менеджмент» і лідерство.

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 20.02.2016

У рамках дослідження "Управління освітою та шкільна автономія: погляд зі школи" я  проводив контент-аналіз нормативних документів МОН на предмет виявлення  ознак домінування одного з двох підходів до управління шкільною освітою. Зокрема, проаналізував діючі  Закони   України  «Про  освіту» та «Про загальну середню освіту», Положення про загальноосвітній навчальний заклад, Державну національну програму «Освіта» ("Україна ХХІ століття"), Національну доктрину розвитку освіти.

Слова-маркери пострадянської школи

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 19.02.2016

Українська освіта летить за інерцією з пострадянського минулого. Є чимало маркерів нашої інтелектуальної неспроможності зробити якісний стрибок до нової освіти.

Про головну проблему в реформуванні системи вищої освіти

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 18.02.2016

Головна проблема в реформуванні системи вищої освіти виявилася, даруйте за можливу тавтологію, в неспроможності бачити масштаб проблем та формулювати відповідні стратегічні завдання, що є саме ознакою відсутності в українських можновладців ґрунтовної університетської освіти, яку важко надолужити запозиченням чужого досвіду.

Школа як «камера зберігання»

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 17.02.2016

Як розглядають більшість батьків школу? Місце куди вони відводять дитину вранці і забирають ввечері! Вимоги до роботи школи дуже прості: дитина має бути там в «целости и сохранности», нагодована, знаходитись в теплі, мати гарні оцінки і… щоб ніхто не діставав батьків з будь-якого приводу. Тобто ідеальна школа – це «камера зберігання» на вокзалі з назвою «Життя». Бажано, щоб «зберігання» було безкоштовним або з мінімальними витратами. Тема «поборів» чи не єдина тема, яка заводить батьківську громаду, а жвавий інтерес викликала лише тема встановлення відеонагляду у «камері зберігання».

Несвобода у всьому як головна проблема освіти

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 16.02.2016

Ще Жан-Жак Руссо Руссо (1712-1778) стверджував, що в освітній сфері "випробувані всі знаряддя, окрім одного, єдиного, яке може вести до успіху, окрім добре спрямованої свободи"(трактат "Еміль, або Про виховання").

Як здійснювати набір учнів до першого гімназійного(5-го) класу?

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 15.02.2016

Звісно, ця процедура всюди є дуже стресогенною(вступить – не вступить). А в умовах України ще і досить корупційно небезпечною("жнива" для багатьох директорів гімназій і проблемні питання для батьків: скільки кому дати, який «вступний внесок» сплатити, з ким «рєшіть вопрос», щоб взяли по блату…?).

Батьківський рух: бідкаємось біля «стіни плачу» чи «лупаємо сю скалу»?!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 14.02.2016

Сторінки груп батьків у соціальних мережах зараз нагадують «стіну плачу»( наголос на першому складі). Звісно, більшість плачів були і будуть з приводу плачу(наголос на останньому складі) або тих «дрібниць» в яких ховається диявол тоталітарної педагогіки. Це дає підстави звинувачувати організаторів цих сторінок у неконструктивності і в тому, що вони об'єднують тих, хто «реально з глузду з'їхав на ґрунті тотальної ненависті до школи»…

На короткому повідку і на голодному пайку

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 14.02.2016

Саме за таким принципом досі здійснюється зовнішнє управління школами метою якого є досягнення їх максимально можливої слухняності. Звісно, в умовах існування школи як надлишковокерованої організації завжди є підстави для того, щоб "вказати на недоліки у роботі" будь-якої школи. Найгеніальніший директор, навіть будучи фантастичним трудоголіком, не в змозі якісно виконати всі покладені на нього обов'язки в умовах існуючої нині функціональної надлишковості. Він, в умовах доведеної до абсурду інформаційної надлишковості, аж ніяк не встигне "вчасно" подати "на гору" і всі "бамаги". Тож, його взаємини з управлінням освіти можуть будуватись лише на принципі взаємної амністії. Директору школи "вибачають" окремі "недопрацювання", а він у свою чергу "вибачає" працівникам управління освіти відсутність стратегічного бачення перспектив розвитку локальної освітньої системи, невиконання функцій сервісного центру для шкіл тощо.

КРИЗА ШКОЛИ? ЗМІНИМО НАЗВУ

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 13.02.2016

КРИЗА ШКОЛИ? ЗМІНИМО НАЗВУ

Причини невдачі реформи: хибна стратегія,
помножена на поганий менеджмент.
Олександр Співаковський

Уміння зазирати за горизонт

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 13.02.2016

Відвідуючи Maillard West High School(м. Омаха, штат  Небраска), я задавав її педагогам дуже просте запитання: чим займається ваш директор школи? Відповідь на просте запитання була непростою і, на перший погляд, досить туманною. Характеризуючи роботу директора, його заступники  та вчителі підкреслювали, що він є членом багатьох  громадських організацій(зокрема Ротарі-клубу), їздить по всьому світові на різноманітні конференції і головне – він є дуже розумною людиною, яка має бачення, уявляє школу завтрашнього дня. Може саме тому, що директор має бачення Maillard West High School(єдина із шкіл Небраски) і отримала „Blue Ribbon Award”, спеціальну відзнаку Департаменту освіти США.

ІКТ в школі: як діяти системно і ефективно?!

Автор: Сергій Пазюк
Опубліковано 13.02.2016

Коли я вперше ознайомився з наказом Міністерства освіти і науки України №9 від 12.01.2016р. «Про систематизацію досвіду використання електронних освітніх ресурсів», то не надав йому великого значення - черговий наказ без суттєвого впливу на навчально-виховний процес. Проте, коли у школи прийшов лист, що зобов’язував надати Інституту модернізації змісту освіти інформацію щодо використання власних відкритих електронних освітніх ресурсів, довелось  детальніше вивчити цей документ. Мета заходів даного наказу полягає в тому, щоб «…провести аналіз та систематизацію досвіду використання педагогами навчальних закладів електронних освітніх ресурсів для дистанційного, індивідуального навчання та самоосвіти». Таке формулювання викликає у мене подвійні відчуття:

Для чого потрібно радикально змінювати зміст освіти у «школі «навиворіт»?

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 12.02.2016

Почну з риторичних запитань… Вам зручно було б жити у такому будинку(див. малюнок)? Вам зручно ходити у вивернутому навиворіт одязі?

Як керувати школою не керуючи нею?

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 12.02.2016

Барабан - может заглушить весь оркестр,но не может заменить его.Эмиль Короткий
Хорошою школою не можна і не треба керувати, вона сама знає що робити, тож нагальною вимогою часу є перехід від зовнішнього управління до школобазованого менеджменту та лідерства.

Доповнення інформаціх про Work-shop від 05.02.2016

Автор: Михайло Жук
Опубліковано 12.02.2016

Шановні колеги, я вже розповідав про Work-shop для студентів Донецького національного університету управління. Я хотів би запропонувати пезентації свою та А.Г. Півня. Будемо раді за коментарі. Шкода що зв"язок не дозволив зробити запис.

Додаю ще два лінка з СумДУ та Сумського ОІППО. Але мабуть головний лінк в тому, що студенту вже запитують про термін наступної зустрічі. Дуже вдячні Г.О. Чечель за ініціативу провести цей захід.

http://sumdu.edu.ua/ru/ru-news/7356-u-sumdu-dlya-studentiv-donetskogo-derzhavnogo-universitetu-provedeno-work-shop-innovatsine-mislennya-mizhdistsiplinarni-vimir.html

http://soippo.edu.ua/index.php/home/1547-innovatsijne-mislennya-mizhdistsiplinarnij-vimir

Про так званий попит на неякісні “освітні послуги”

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 11.02.2016

Часто доводиться чути про так званий попит на неякісні “освітні послуги” в Україні. Вже сам вираз “освітні послуги” в багатьох викликає не лише несприйняття, а й роздратування. Часто в певних розмірковуваннях про освіту відчувається спроба проведення паралелі між освітою та торгівлею. Іноді про якість так званих “освітніх послуг” намагаються розмірковувати, порівнюючи її з якістю продуктів у супермаркеті. Облишу поки що тему якості освіти та обговорення поняття “освітня послуга”.

Ми і "вони": вічний пошук цапа відбувала

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 10.02.2016

На межі хаосу

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 09.02.2016
Чітко продумана сума хаосів часом дає добре  впорядковану систему.
Мойсей Фішбейн, поет, перекладач         

Керувати не людьми, а процесами!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 08.02.2016

Нам слід зробити справжній прорив до європейських стандартів і в обладнанні шкільних приміщень(так званий євроремонт), і в організації сучасної системи управління освітою(позбавитись від давно забутої у Європейських країнах надмірної зарегульованості(over-regulation), перейти від зовнішнього управління до школобазованого менеджменту, і в педагогічних технологіях, і в шкільному «укладі» та стилі педагогічного мислення, і в розумінні того, що прогрес у освіті рухається волею і енергією вільних самодостатніх людей. 

Освіта у громадах: виклики децентралізації

Автор: Сергій Пазюк
Опубліковано 07.02.2016

У нашій країні багато говорять про реформи, але мало роблять для того, щоб вони стали реальністю. В цей же час децентралізація стала реальністю. Незважаючи про те, що про об’єднання громад знали ще з жовтня минулого року, децентралізація впала як сніг на голову. Вибори пройшли і з першого дня нового фінансового року всі мали б почати жити за новими правилами. Проблема лиш в одному – поки що немає чітких правил. Адже сама децентралізація випереджує законодавче творення!

«Принцип стоніжки» як метод проведення змін та підготовки управлінських кадрів в освіті

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 07.02.2016
Дедалі чудесатіше  та й чудесатіше...
«Аліса в країні чудес»
 

Про патерналізм у системі освіти

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 07.02.2016

Наше суспільство є патерналістським, пересічні громадяни шукають собі патера – захисника та оборонця. Потужна тенденція до такого пошуку в суспільстві є ознакою незрілості суспільства в цілому. Громадяни-освітяни в приватній бесіді щиро повідомляють, кого б вони підтримали на посаду керівника власного навчального закладу, не задумуючись при цьому про раціональні аргументи, що лежать в основі їх вибору. Широка освітянська громадськість висловлюється з приводу підтримки того чи іншого претендента на посаду міністра. Цього підтримую, а того ні, ця гарна, а та не дуже. Мова не йде про підтримку програми, яку пропонує політична сила, що висуває певного претендента. Патери не спираються на програми, вони виконують лише функції.

Школа без наказів

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 07.02.2016
          Школа, рівняйсь! Струнко!
(традиційна команда на початку шкільної лінійки)

Освіта: агресія по вертикалі, агресія по горизонталі

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 06.02.2016

Бюрократична вертикаль в освіті – це організована система регулярної інституційної агресії проти тих, хто тут працює. Вона має різноманітні форми, є досить масштабною(охоплює велику кількість сфер і процесів) і проникає досить глибоко.

Про політичну гру навколо посади міністра освіти і науки

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 06.02.2016

Завжди критикував теперішнє керівництво Міністерства освіти і науки за ті нерозважливі кроки, які воно здійснювало. Разом з тим, намагався за можливості уникати давання персональних оцінок. Сьогодні спробую, якщо не захищати Міністерство, то подивитися на ситуацію неупереджено.

Які види надлишковості присутні в шкільній освіті?

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 05.02.2016

1. «Змістовна» надлишковість(перевантаженість шкільних програм, перенасиченість різноманітними «заходами» тощо).

2. Управлінська надлишковість(школа як надлишково керована організація)

3. Функціональна надлишковість(на школу покладається виконання надмірних і не притаманних їй функцій)

4. Інформаційна надлишковість(надмірні паперопотоки, збір даних заради даних, а не заради прийняття управлінських рішень)

5. Структурна надлишковість(існують «не потрібні» структури – методкабінети, бібколектори тощо)

6. Кадрова надлишковість(надмірна кількість заступників директора, удвічі більша кількість вчителів на одного учня в порівнянні із Західною Європою тощо).

7. Ресурсна надлишковість(явно надмірні приміщення у багатьох сільських і частині міських шкіл тощо)

Ситуація навколо буковинських університетів як віддзеркалення провалу реформи вищої освіти

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 04.02.2016

Шановні керівники МОН!

Важко зрозуміти, в чому саме полягає відмінність політики теперішнього керівництва МОН  від політики попередників. Чи стала вона менш кулуарною та більш прогнозованою? Можливо, така відмінність полягає лише в риториці та в декларуванні різних зовнішньополітичних векторів? Що означає бути проєвропейським? Невже це визначається лише кількістю поїздок до Європи у порівнянні з кількістю поїздок до Росії та наявністю у людини диплома європейського університету?! Однак чи захищає це нас від хуторянства у системі вищої освіти, яке ми продовжуємо розбудовувати, навіть цього не помічаючи.  Бути європейцем означає мати мужність послуговуватися власним розумом, а не вдаватися до нерозважливого мавпування чужого.

Ще раз про МОНотеїзм в освіті

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 04.02.2016

Монотеїзм (від грец. monos - один, єдиний і theos - Бог) - релігійна концепція, яка виходить із поклоніння єдиному Богові; віра в єдиного Бога.

Міждисциплінарна аналітика, практичний вимір (Запрошую на воркшоп)

Автор: Михайло Жук
Опубліковано 04.02.2016

http://sumdu.edu.ua/…/7326-vorkshop-u-formi-telekonferentsi…
Воркшоп у формі телеконференції на базі стартап-центру СумДУ “New Generation”

5 лютого 2016 року, з 11.00 до 12.20. (http://startup.sumdu.edu.ua/)
"ІННОВАЦІЙНЕ МИСЛЕННЯ: МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ВИМІР"
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДОНЕЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ УПРАВЛІННЯ (м. Маріуполь).
Спікери заходу:
Півень А. Г., координатор стартап-центру СумДУ “New Generation” (м. Суми);
Жук М. В., завідувач кафедри Сумського ОІППО;
Чечель А. О., завідувач кафедри адміністративного менеджменту Донецького державного університету управління (м. Маріуполь).
Тематика заходу:
- Інноваційний формат людського капіталу ХХІ ст.
- Стартап-центр як фактор інноваційного розвитку.
- Креативний потенціал міждисциплінарної аналітики.
Адреса веб-конференції:
https://meet.lync.com/sumdu/sumdu/4JRR4M2M
Тестування веб-конференції 04 лютого 2016 року з 10:00 до 12:00.
Онлайн-конференція в Skype для бізнес-додатку, призначеному для ділового спілкування та зібрань (раніше називалося Lync). Для участі необхідна веб-камера та мікрофон.

«Моя дружина (мама, теща тощо) вчителька».

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 02.02.2016

Міф про можливість опосередкованого набуття компетентності з питань розвитку освіти.

Кілька років тому прослухав виступ "ні про що" голови обласної державної адміністрації на семінарі керівників навчальних закладів нового типу лейтмотивом якого були слова: «Моя мама теж учителька». Його прізвище і регіон немає сенсу називати, бо це типовий аргумент, яким послуговуються високопосадовці всіх рівнів для обґрунтування власної причетності до освітньої сфери.

ШКОЛА і ШКОЛА (НАУКОВА)

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 30.01.2016

"Титанік" профтехосвіти

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 30.01.2016

Коли найсучасніше і, як здавалось його творцям, судно, яке не може втонути, - "Титанік" наштовхнулось на айсберг, капітан і команда сприйняли це як проблему. Тільки тоді, коли судно почало йти на дно, всі зрозуміли, що сталась катастрофа, тож слід спускати шлюпки і рятувати людей. Якщо б екіпаж судна з перших хвилин після зіткнення не марнував час на малоефективні потуги, спрямовані на те, щоб вирішити набір проблем, зміг вчасно об’єктивно оцінити реальність, можна було б мінімізувати кількість жертв. Звісно, спосіб дії у ситуації катастрофи інший, ніж у ситуації, коли слід вирішувати проблеми. 

Hub schools: надії і ризики

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 29.01.2016

Чи не єдине радісне повідомлення, яке стосується перспектив розвитку шкільної освіти: «Опорні загальноосвітні навчальні заклади(hub schools), що створюватимуться на місцях, будуть оснащені сучасною матеріально-технічною базою, зокрема, кабінетами фізики, хімії, біології, географії, математики, навчальними комп’ютерними комплексами, мультимедійним обладнанням тощо. З цією метою у грудні минулого року Уряд збільшив фінансування освітньої галузі на 121 771 000 гривень».

Що принесе 2016 рік? http://www.bbc.com/ukrainian/in_depth/151223_cluster_yearender_2015

Автор: Михайло Жук
Опубліковано 28.01.2016

Цікаво. Мабуть тому, що експерти не віщають з ТВ роками, а визначаються тим, наскільки їх аналітика і прогнози підтверждуються

Найбільша спільнота шкіл Європи eTwinning у 2015 році відзначає своє 10-річчя. http://gimnazia.sumy.ua/category/mizhnarodna-spivpracya/najbilsha-spilnota-shkil-evropi-etwinning-u-2015-roci-vidznachae-svoe-10-richchya.html

Автор: Михайло Жук
Опубліковано 28.01.2016

Приємно, що і Сумах є активісти цієї програми. Інформацію побачив на сайті гімназії № 1 м. Суми (директор - Бондарева К.І)

Щасливе вчителювання(Happy teaching)!?

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 28.01.2016
Набираємо пошук в  Google слова «Happy teaching»! Отримуємо результатів: приблизно 204 000 000 (за 0,45 сек.). 204  мільйонів джерел інформації англійською мовою про щасливе вчителювання!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Набираємо пошук в  Google слова «Щасливе вчителювання». Отримуємо результатів: приблизно 3 440 (0,59 сек.). Всього-на-всього близько 3,5 тисяч…

Гранти Advocate Europe: фінансування ваших ідей http://gurt.org.ua/news/grants/30764/

Автор: Михайло Жук
Опубліковано 28.01.2016

Гранти Advocate Europe: фінансування ваших ідей

Advocate Europe надає до 50 тисяч євро на фінансування інноваційних ідей, спрямованих на об’єднання та посилення партнерських відносин між представникамигромадянського суспільства у Європі. Сфери проектів можуть бути різноманітними: соціальні інновації, мистецтво, культура чи громадянська освіта. Останній день подання - 8 березня 2016 року (далі - англ.).

Американці презентували технологію 4D-друку Січень 28, 2016 03:45 http://www.akcent.org.ua/amery-kantsi-prezentuvaly-tehnologiyu-4d-druku/

Автор: Михайло Жук
Опубліковано 28.01.2016

Вс кудись прискоренно рухаються. На жаль, ми масово і 3-D не уявляємо, а світ входить в 4-D. Як і в масу інших речей - наприклад, через 5 років "натільні технології в освіті стануть масові"... Я про них знаю, але візуалізувати, на жаль, не можу

  

«Диявол» тоталітарної педагогіки ховається у деталях.

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 27.01.2016

У продвинутій гімназії ви можете побувати на чудових відкритих уроках і позаурочних заходах, але попри те, що там взимку в класах може бути низька температура повітря дітей все одно змусять бути у формі і у змінному взутті. Тож, тітки на задніх партах сидітимуть у шубах, а малесенькі дітки синітимуть від холоду у біленьких сорочечках, показуючи цим тіткам чергове зразково-показушне шоу. Усе буде красиво і ніхто не задумається над тим, що наступного дня півкласу захворіє і не прийде до школи.

Вчителювання vs вчителькуватість

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 26.01.2016

Так, це я придумав неологізм «вчителькуватість» і навіть написав статтю про професійні хвороби вчителів!

Див.: Громовий В. Професійні хвороби вчителів, або Хто нам лікар? // Завуч (газ.) (Шкільний світ). -2005. -№35. - С. 3-4.

Від лінчування розлюченими колегами, мене рятує лише те, що я самокритично збагатив нашу педагогічну думку ще й терміном «директоруватість».

МОНоцентризм

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 26.01.2016

Якось президент Асоціації «Відроджені гімназії України» Ярослав Туринський подарував мені каталог у якому міститься перелік членів цієї організації та їх контактні дані. Зверху на титульному листі типовий для нас напис «Міністерство освіти і науки України». Звісно, усі дуже добре розуміють, що Міністерство освіти і науки України не відіграло ніякої ролі у гуртуванні двох сотень керівників закладів освіти нового типу у досить потужну спільноту. На Заході такі об’єднання освітян називають NGO(неурядова організація). Ми теж ніби і є такою ж самою недержавною організацією, але чомусь продовжуємо по-лакейськи вигинатись перед Міністерство освіти і науки України: ми теж ваш, ми теж «під вами». Можна було б сприймати це як данину традиції, якщо б справа була лише в тому, що ми формально «із ввічливості» осяюємо всі наші заходи назвою найвищої освітянської контори. Нам, як правило, потрібен лист Міністерства освіти і науки України адресований місцевим освітянським чиновникам, щоб вони таки «відпустили» членів наших організацій на з'їзд чи конференцію. Потрібен і дозвіл місцевого управління на те, щоб нас пустили у якусь школу. І як же нам обійтись без весільного генерала з МОН(місцевого управління) чи священної корови з АПН(якогось інституту післядипломної освіти чи методкабінету)!? Жоден захід у нас не набуде «високого» статусу, якщо їх не буде у президії і ми не надам слова для ритуальної промови. 

Global Education Futures (GEF)

Автор: Михайло Жук
Опубліковано 25.01.2016

Раджу. Цікавий ресурс. Особливо, як на мене, цікавим є прогноз до 35 року http://map.edu2035.org/futuremap?force. Якби наші теоретики робили частіше пронози, то можливо і ми б працювали в вимірі європейського освітнього трикутника знань.  

Порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих.

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 24.01.2016
Постійно вислуховую від своїх колег-освітян одну мантру: від нас нічого не залежить, нас не чують… Якщо від нас нічого не залежить і нас не чують, то давайте зробимо так щоб ЗАЛЕЖАЛО, щоб нас ПОЧУЛИ!!! Досить «скігліті!», - казав один із сумновідомих українських прем’єрів.

У Польщі відкривається форум "Європа-Україна"

Автор: Михайло Жук
Опубліковано 24.01.2016

http://www.day.kiev.ua/uk/news/240116-u-polshchi-vidkryvayetsya-forum-yevropa-ukrayina

 

 

«Секс по телефону» як провідний принцип спілкування в системі управління освітою

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 23.01.2016

Зараз спілкування між школою і тими, хто «над нею» нагадує «секс по телефону». За такого типу взаємин не має значення що там, на іншому кінці ланцюжка спілкування відбувається насправді(у офісі інтим-оператора чи в тому чи іншому навчальному закладі). Головне, що на словах(як правило, викладених на папері) школа демонструє бажання виконати і створює враження що виконує будь-яку забаганку. Хоча усі учасники подібного спілкування чудово розуміють, що в процесі реалізації обіцянки «Любые твои фантазии - я воплощу в жизнь» удавана реальність стає важливішою за "дійсну" реальність... По суті відбувається підміна дійсності, створюється паралельна реальність.

ТРИРІЧНА СТАРША ШКОЛА І НОВІ КАДРИ: ДЕ ВЗЯТИ?

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 23.01.2016

Коли  відбувається комунікація активної громадськості з владою,

то позиція влади  виглядає так: ми щось таке знаємо,  і це знання

нас змушує діяти саме так, а ви це щось таке не знаєте, тому

говорите всілякі дурниці і пропонуєте неадекватні речі.

Сергій Дацюк, 

 «Напередодні ультиматуму або  Велика українська таємниця».

Про списування та моралізаторство (шахові аналогії!)

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 22.01.2016

Відразу зазначу, що мова не йде про захист списування, плагіату тощо. Списування – це те, чим пишатися не варто. Зрозуміло, яким має бути відношення до учня, якого “спіймали” на ЗНО, та яким має бути відношення до людини, яка вдалася до плагіату.  Однак мова не про це. 

Списування є певним симптомом наявності проблем в навчальному процесі або навіть системі освіти, яка є складовою суспільної практики. Повальне списування є ознакою “епідемії”, яку не можна подолати боротьбою з симптомами.

ШКІЛЬНА МЕРЕЖА. ЯК ЗРОБИТИ СУЧАСНОЮ?

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 22.01.2016

Надання освітніх послуг чи засів «розумного, доброго, вічного».

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 21.01.2016

«Вы все обслуживающий персонал», а «учителя - обслуживающий персонал с навыками, позволяющими лучше услужить», - такі фрази полюбляє кидати вчителькам директорка колись інноваційної гімназії, яка тепер перетворилась у непродвинуту школу для мажорів. Зумієш «услужить» барині, тобто їй персонально, можеш «услужить» мажорам та їх недалеким маманькам, будеш «у шоколаді».

Хвіст і надалі метлятиме собакою… Нам і надалі "гадитимуть" на голову.

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 20.01.2016

Якщо здоровий глузд полишив голову, назвіть її хвостом.
                                      Румі

Див. Методичні рекомендації з розроблення положення про структурний підрозділ освіти виконавчого органу об’єднаної територіальної громадиhttp://osvita.ua/legislation/other/49450/

Хвіст і надалі метлятиме собакою… Нам і надалі "гадитимуть" на голову.

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 20.01.2016

Якщо здоровий глузд полишив голову, назвіть її хвостом.
                                      Румі

Див. Методичні рекомендації з розроблення положення про структурний підрозділ освіти виконавчого органу об’єднаної територіальної громадиhttp://osvita.ua/legislation/other/49450/

Майже сповідь освітнього аналітика-консультанта та позаштатного філософа

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 19.01.2016

Здається, що про освіту можуть говорити майже всі, адже всі колись навчалися чи навчаються, хтось викладав чи викладає. Здається, будь-хто може і має право висловлювати свою думку про систему освіти. Батьки, учні та студенти, вчителі шкіл та викладачі вищих навчальних закладів, менеджери та чиновники від освіти є великою армією стейкхолдерів, які можуть та навіть готові говорити про освіту. Однак одна справа говорити –  інша справа шукати відповіді, які будуть виходити за межі інтересів окремих груп стейкхолдерів. Щось подібне з філософією, кожен час від часу може розмірковувати над філософськими питаннями, однак лише одиниці спроможні формулювати самі філософські питання та проблеми, а потім роками намагатися шукати відповіді. Далеко не всі власники документів про філософську освіту спроможні це робити.  

ПРИЗРАК СЕРТИФІКАЦІЇ БРОДИТЬ ПО ВКРАЇНІ

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 19.01.2016

Каргокульт в освіті.

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 17.01.2016

Школи не повинні змагатися одна з одною, вони мають змагатись самі з собою, бігти наввипередки з «власною тінню». Я був директором гімназії в центрі міста, до якої дітей відбирали за конкурсом, ледь не 100 % наших батьків мали вищу освіту… Як могла зі мною змагатись школа в спальному районі Кіровограда? Звісно, за будь-яких зусиль педколективів моя гімназія була приречена бути на вершині рейтингу, а та школа в кінці. Але ж це не чесно!

Голові та членам робочої групи Міністерства освіти і науки України з питань реформування закладів післядипломної педагогічної освіти

Опубліковано 16.09.2015
Автор: Дмитро

Останнім часом педагогічна громадськість, експертне освітнє середовище досить жваво обговорюють ініційований Міністерством освіти і науки України колегіальний розгляд питання ліквідації обласних інститутів післядипломної  педагогічної освіти та передачу їх функцій у частині курсового підвищення кваліфікації педагогічних кадрів педагогічним університетам. Одним з дискусійних майданчиків став портал громадських експертів «Освітня політика». Що цікаво – серед тих, хто висловлює свої думки на користь таких дій  чи, навпаки, аргументовано доводить їх хибність, не чути жодного голосу керівників педагогічних чи класичних  університетів. Хіба що обережний коментар ректора Київського університету ім. Б. Грінченка. Невже чекають, що «партія накаже» прокоментувати проект рішення колегії? Не чути думки й керівників органів управління освіти.

Так як у складі робочої групи два представники Одеси, то, очевидно, саме тут зацікавлені в першу чергу в просуванні даного  проекту. Одещина цікава тим, що педагогічні кадри готують два педагогічних університети, класичний університет і три педагогічні коледжі обласного підпорядкування. Звідки, як не з Одеси, розпочати експерименти з об’єднавчим  процесом у вищій школі, задекларованим міністерством? А як уберегтися від нього – треба стати великими у кількісному відношенні. Додати  до не дуже чисельного студентського контингенту 6-7 тисяч слухачів курсів підвищення кваліфікації, декілька тисяч студентів педколеджів і хто тоді з тобою захоче мати справу.

Можливо все й не так. Можливо автори проекту «ліквідація» вболівають за спільну справу, націлені на нову якість безперервної освіти педагогічних працівників, а через неї й на якість освіти підростаючого покоління?

У будь-якому випадку хочеться переконатися  в тому, що  вони розуміють, що роблять і бачать не тільки процес  технічної передачі педагогічних працівників із рук в руки, але й бачать можливі наслідки таких дій, і мають план  подальших кроків у реформуванні не тільки системи післядипломної освіти, але й системи управління  організацією й змістом навчально-методичної  роботи в закладах освіти.

Фахівцями на дискусійному майданчику «Освітньої політики» висвітлені багаточисельні проблеми, що виникнуть у разі реалізації даного проекту. Не повторюючись, хотілося б почути відповідь авторів  проекту на декілька питань.

Потрібна «шокова терапія»: ліквідація управлінь освіти!

Автор: Viktor
Опубліковано 22.12.2014

Ні миру, ні війни, а (бюрократичну)армію розпустити! Це гасло Льва Троцького, можна перефразувати щодо підсумків сьогоднішньої спільної дискусії двох робочих груп( з розробки Концепції розвитку освіти та з розробки проекту концепції законопроекту «Про освіту»).
Погодились на структуру 5+4+3. Попри те, що я прихильник 6+3+3, голосував за це як за допустимий компроміс(«менш травматичну модель»).
А от щодо бюрократичної вертикалі, компромісу бути не може. Це той випадок, коли потрібна «шокова терапія»: ліквідація управлінь освіти і створення замість них департаментів(відділів) сервісного забезпечення роботи навчальних закладів. Тільки так можна прийти до освіти без начальника, освіти без наказів, освіти без пустопорожніх нарад, освіти без конкурсоманії, освіти без хабарів, освіти без страху…

Про руйнацію вищої школи і загрозу здичавіння

Автор: Станіслав Ніколаєнко
Опубліковано 28.11.2013

Поки була підготовка до парламентських виборів, то освіту, науку, культуру, охорону здоров‘я всі любили. І владці, і опозиція. Та пройшли вибори. Любов закінчилась, не розпочавшись. На освіту в Держбюджеті-2013 так і залишилась цифра в 6,2% від ВВП, а на науку 0,3% ВВП, що відповідно нижче на 3,8% і 1,4% від передбаченого Законом. Ніхто обіцяні вчителям і вченим зміни до бюджету за підсумками І кварталу вносити не буде і не збирається.

Учителі знайшли в текстах завдань моніторингу помилки

Автор: Ігор Лікарчук
Опубліковано 14.11.2013

Розпочався "моніторинг" знань учнів 5 і 10 класів. Учителі, які перевіряють завдання, почали знаходити у них помилки

УЦОЯО почав гратися у "схованки"

Автор: Ігор Лікарчук
Опубліковано 10.11.2013

Замість традиційних слів вітання з Днем працівника освіти

Автор: Ігор Лікарчук
Опубліковано 05.10.2013

Напередодні нашого професійного свята шукав якісь матеріали у своєму особистому архіві. А знайшов вірш про долю сільських учителів, що був опублікований в газеті "Освіта України у 2002 р. Його автори А. Фесюра та Н. Бакай.
Пройшло дванадцять років. Але ці рядки свою актуальність не втратили. От і вирішив, замість традиційних вітальних слів, розмістити на своїй сторінці слова цього вірша. Щоб у святковий день згадали окремо про долю сільського учителя

 

Кілька слів про забуте свято і забуту систему

Автор: Ігор Лікарчук
Опубліковано 03.10.2013

2 жовтня у колишньому СРСР відзначали День профтехосвіти. У незалежній Україні такого свята немає.

Про освіту і не тільки

Автор: Григорій Науменко
Опубліковано 27.09.2013

Шановні колеги, пропоную вести мову про освіту як чинник державотворення і виконання державою своїх зобов'язань щодо освіти.

Цікаві думки про місію університету

Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 21.09.2013

Куди дівати молодь, яка ще нічого не вміє, але вже не потрібна?

Про ситуацію з виданням українських підручників

Опубліковано 13.09.2013
Автор:

12 вересня у Львові, в рамках 20 Міжнародного форуму видавців, відбувся круглий стіл "Сучасний стан та перспективи видання навчальної літератури в Україні". Виявляється, що в цій галузі нашого освітянського життя  далеко не все так гарно і благополучно, як про це кажуть і пишуть офіційні особи.

90-річчя з дня народження Віктора Михайловича Глушкова

Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 12.09.2013

В Україні відзначають 90-річчя з дня народження Віктора Михайловича Глушкова - одного із засновников кібернетики та сучасних інформаційних технологій.

Чого очікувати від нового навчального року?

Автор: Михайло
Опубліковано 08.09.2013

Дорогі колеги, хочу привітати Вас з початком нового навчального року! Побажати терпіння, сил, та натхнення, а також здійснення всіх очікувань і задумів.

Мені соромно за горлівських педагогів

Опубліковано 08.09.2013
Автор:

Кілька годин тому Інтернет поширив інформацію про "нові" методи виховання у школах м. Горлівка

Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews