Укр Рус

Дата: 29.06.2017

  • DSC02884.jpg
  • DSC02904.jpg
  • DSC02925.JPG
  • DSC02931.JPG
  • DSC036541.jpg
  • DSC03725 1.jpg
  • e-dis_2012_imag56.jpg
  • Unti.jpg

Підписка на новини

Голосування

Чи сприятиме запровадження безвізового режиму перенесенню на вітчизняний ґрунт передових освітніх технологій та західних «практик, які працюють»?
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
Всього голосів:
Перший голос:
Останій голос:
Назад
 
Powered by Sexy Polling
 

Точка зору

Середня спеціальна – вища – професійна – вища професійна – фахова …?

Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 23.06.2017

При розробці нового закону про освіту одним з найбільш дискусійних виявилися питання освітньо-кваліфікаційного рівня молодших спеціалістів та ВНЗ 1-2 рівнів акредитації, які їх готують. Пошуку рішень у цьому випадку суттєво перешкоджало намагання окремих учасників дискусій базувати свою аргументацію не на законодавстві, фактах і логіці, а на міфах. А також нерозуміння ними того, що не існує варіантів рішень, які б захистили коледжі та їх викладачів від необхідності змінюватися, підвищувати якість освіти і конкурувати за абітурієнтів. 

Ура, нас розвантажили!?

Автор: Віталій Дрібниця
Опубліковано 19.06.2017

Див. початок тут http://education-ua.org/ua/component/content/article/19-blogi/tema-1/990-ura-nas-rozvantazhili

Короткий аналіз проекту програми для 10-го класу з історії України (проект винесено на обговорення 29.05.2017 р.).

ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ …. (майже за Тарасом Шевченком про оновлення програм з історії)

Автор: Віктор Мисан
Опубліковано 17.06.2017

Цитата 1.

Чому люди не літають? Чому люди – не птахи?

Цитата 2. 

Народжені повзати – літати не можуть!

Виховуємо патріота чи плекаємо особистість?

Автор: Ольга Васильченко
Опубліковано 14.06.2017

«Что-то заговорили о патриотизме. Наверное, опять проворовались». 

Салтыков-Щедрин

ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ОСВІТУ: ДИСКУСІЇ ТРИВАЮТЬ

Автор: Олена Биковська
Опубліковано 27.05.2017

У Комітеті Верховної Ради України з питань науки та освіти триває робота над проектом нової редакції Закону України «Про освіту» (№ 3491-д).

Інновації в освіті: місія неможлива?".

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 22.05.2017

Відеолекторій для вчителів та керівників навчальних закладів.

Інновації vs кубування в освіті

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 22.05.2017

Портал «Освітня політика» започатковує авторський онлайн проект з професійного розвитку вчителів та керівників навчальних закладів.

Про мотивування і оцінювання в навчальному процесі

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 14.05.2017

Протягом багатьох століть європейської історії школа була інструментом у розпорядженні церкви та держави. Практики мотивування учнів шкіл значною мірою визначалися вищезазначеними інститутами. Побудова людиноцентричної  школи означає відмову школи  від її фактичного статусу інструменту та  її розбудова як самостійного суб’єкта. На цьому шляху потрібно позбутися нав’язаних школі ззовні практик мотивування, що передбачає поміж іншого і переосмислення феномену (інституту) оцінювання. Цього не можна досягти шляхом несвідомого наслідування закордонних рецептів, бо останні часто виписуються в системі координат, яка потребує переосмислення.  

Функції вищої освіти в Україні: амортизація безробіття, альтернатива службі в армії чи задоволення потреб ринку праці?

Автор: Павло Штутман, Віктор Громовий
Опубліковано 08.05.2017

Приводом для розмови з Павлом Штутманом, головою Нaглядових рaд ПрAТ “Гідросилa ГРУП” тa ПрAТ "Ельворті ГРУП", членом Нaціонaльного комітету з промислового розвитку при Кaбінеті Міністрів Укрaїни стали його коментарі до посту першого заступника Голови Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України, Олександра Співаковського, який на своїй сторінці в Фейсбуці описував свій візит до Центральноукраїнського (донедавна - Кіровоградського) національного технічного університету.

Лідерство чи …?

Автор: Віктор Огнев'юк
Опубліковано 05.05.2017

Управління справедливо вважається доволі складним, багатоаспектним і значною мірою залежним від суб’єктивних чинників процесом. З усіх сфер управління найскладніші ті, в яких людський чинник є вирішальним. Сфера освіти належить саме до таких. 

Аналітика

Проект закону "Про освіту". Друге читання

Опубліковано 29.06.2017
Автор: Комітет з питань науки і освіти

Порівняльна таблиця до проекту Закону України Про освіту реєстр.№ 3491-д (Друге читання)

 

Вища освіта в Україні: порядок денний для реформ

Автор: Євген Ніколаєв
Опубліковано 29.06.2017

Публікація присвячена висвітленню основних реформ у сфері вищої освіти в Україні. Пропонується короткий огляд здобутків та проблем цієї сфери з часу здобуття Україною незалежності по 2013 р. Основна увага приділена реформам, що розпочалися з часу прийняття у 2014 р. Закону України «Про вищу освіту» у новій редакції. Досліджуються питання державної політики щодо вищої освіти, впровадження системи внутрішнього і зовнішнього забезпечення якості вищої освіти, еволюції розуміння важливості сприйняття освітянською спільнотою принципів академічної доброчесності. Узагальнюється досвід кількох студентських ініціатив, пов’язаних із захистом їхніх прав. Висвітлюються ключові виклики, перед якими стоїть розбудова високоякісної вищої освіти у Німеччині та Європейському Союзі.

Зелена книга про ПТО в Україні

Автор: Європейський фонд освіти
Опубліковано 29.06.2017

«Освіта — найвеличніше з усіх земних благ, але тільки тоді, коли вона найвищої якості. Інакше вона абсолютно даремна». 

                                        Редьярд Кіплінг

Освітні вимірювання в Україні. Дорожня карта.

Автор: Інна Совсун
Опубліковано 29.06.2017

У цій праці аналізується роль та розвиток ЗНО упродовж 10 років, можливості, які надають незалежні освітні оцінювання для реформування окремих напрямків освітньої та професійної підготовки.

Звіт «Огляди ОЕСР на тему доброчесності в освіті: Україна-2017»

Автор: OECD Education
Опубліковано 29.06.2017

27 березня в приміщенні Київського національного університету ім. Тараса Шевченка відбулась презентація звіту Організації економічного співробітництва та розвитку * “Огляди ОЕСР на тему доброчесності в освіті: Україна 2017”.

Безоплатність шкільної освіти: міфи та реальність

Опубліковано 29.06.2017
Автор: Одеська аналітична група

Батьки школярів добре знають, що таке «фонд класу» та «фонд школи» і на своєму гаманці відчувають, скільки їм коштує «безоплатна» шкільна освіта, яка гарантується статтею 53 Конституції України.

Як могло статись, що місцева влада зняла з себе обов'язок забезпечити повне утримання середніх навчальних закладів, і по суті вимушує батьків співфінансувати школи, називаючи це красивим словом «благодійництво»?!

У даній статті проаналізуємо принципи фінансування освіти, з'ясуємо чий це обов’язок, ретельно роздивимося фактичні видатки по загальноосвітніх школах (КТКВ 070201) за кодом економічної класифікації видатків 2210 за 2014-2016 роки та висвітлимо стосовно загальної середньої освіти ситуацію з «благодійництвом» в Україні.

Реформа вищої освіти України: реалізація профільного закону в 2014–2016 рр.

Опубліковано 29.06.2017
Автор: Євген Ніколаєв, Олександр Длугопольський

Звіт присвячений оцінці прогресу у здійсненні ключових реформ у сфері вищої освіти України, що були визначені новою редакцією закону «Про вищу освіту», прийнятого влітку 2014 р. Досліджуються питання розбудови нової системи гарантування якості вищої освіти, розвитку академічної та фінансової автономії вищих навчальних закладів, забезпечення чесних умов вступу до вищих навчальних закладів, інтеграції вищої освіти України до Європейського освітнього і наукового простору. Публікація вивчає прогрес у здійсненні відповідних заходів державної політики у дворічний період між вереснем 2014 р. (дата набрання чинності новим законом про вищу освіту) та вереснем 2016 р., а також містить окремі пропозиції із подальших необхідних кроків у цій сфері.

Вплив соціально-економічного середовища на результати навчання учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів

Опубліковано 29.06.2017
Автор: Інститут освітньої аналітики та Український центр оцінювання якості

У червні 2016 року з ініціативи Міністерства освіти і науки України Інститут освітньої аналітики та Український центр оцінювання якості освіти провели моніторингове дослідження про вплив соціально-економічного середовища на результати навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Дослідження мало на меті з’ясувати, чи пов’язані умови, у яких живуть і навчаються учні, з успішністю навчання в школі.

Експертна оцінка системи досліджень та інновацій України

Опубліковано 29.06.2017
Автор: Комітет з підтримки Програми "Горизонт 2020"

Комітет підтримки Програми "Горизонт 2020" рекомендує Уряду України всіляко сприяти розробці та реалізації реформ національної системи НТІ, керуючись поданими нижче сімома методологічними заявами:

Обговорення

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ про круглий стіл «ВИЩА ОСВІТА В УКРАЇНІ: ЧИ Є НАДІЯ НА ОДУЖАННЯ?»

Автор: "Освітня політика"
Опубліковано 29.06.2017

З огляду на глибоку кризу вищої освіти в нашій країні, портал «Освітня політика»  виніс на обговорення чергового віртуального «круглого столу» тему «Вища освіта в Україні: чи є надія на одужання?» 

Що може стати реальними зовнішніми силами змін, які здатні спричинити радикальні трансформації вітчизняної освіти?

Автор: "Освітня політика"
Опубліковано 29.06.2017

Закінчилось on-line опитування відвідувачів порталу «Освітня політика».

Проект Закону України про освіту (доопрацьований) напередодні другого читання: чи стане він законодавчою передумовою для радикального реформування вітчизняної системи освіти?!

Опубліковано 29.06.2017
Автор: Робоча група

Добігає кінця тривалий процес із підготовкою нової редакції Закону України «Про освіту», який Постановою Верховної Ради від 6 жовтня 2016 прийнятий за основу.

Верховної Рада України (див. пункт 2. цієї постанови) доручила «Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні».

Пропонуємо увазі читачів порталу «Освітня політика» доопрацьований Проект Закону України про освіту у тому вигляді, який є станом на кінець травня 2017 року.

Чи вірите Ви в успіх реформ, започаткованих новою командою очільників МОН?

Автор: "Освітня політика"
Опубліковано 29.06.2017

На порталі «Освітня політика» завершилось on-line опитування відвідувачів 

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ «ЯК ЗДІЙСНЮВАТИ УПРАВЛІННЯ СЕРЕДОВИЩЕМ ВЗАЄМОДІЇ УСІХ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ?»

Автор: "Освітня політика"
Опубліковано 29.06.2017

Освітній менеджмент стрімко розвивається. У нас же ще навіть не відбувся перехід до процесуально-орієнтованого управління, а в новому тисячолітті все більше замість терміну «освітній процес» використовується термін «освітній простір» («освітнє середовище», «освітній ландшафт» тощо).

"Ким має здійснюватись організація процесу оновлення навчальних програм?"

Автор: "Освітня політика"
Опубліковано 29.06.2017

Закінчилось on-line опитування відвідувачів порталу «Освітня політика».

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ «КРУГЛИЙ СТІЛ» НА ТЕМУ «Управлінська культура в освіті сьогодні і в майбутньому»

Автор: "Освітня політика"
Опубліковано 29.06.2017

Міністерство освіти і науки презентувало концепцію “Нової української школи” – ідеологію реформи середньої освіти, що почне діяти в 2018 році.

ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ з діловодства у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності

Автор: Міністерство освіти і науки України
Опубліковано 29.06.2017

Міністерство освіти і науки виносить на громадське обговорення нову інструкцію з діловодства у загальноосвітніх навчальних закладах.
Після затвердження розроблений документ встановить обов'язкові загальні вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами в школах усіх типів і форм власності.

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ «КРУГЛИЙ СТІЛ» НА ТЕМУ «Освітній округ як засіб створення єдиного освітнього простору та забезпечення рівного доступу осіб до якісної освіти»

Автор: "Освітня політика"
Опубліковано 29.06.2017

Як відомо, ще 2005 року під час чергової спроби розв’язання проблеми утримання малокомплектних шкіл, викликаної наслідками демографічної кризи, з’явилася ідея створення освітніх округів у сільській місцевості. У 2010 році уряд затвердив Положення про освітній округ, яке в січні 2016 року отримало нову редакцію.

Цифри і факти

Офіційний звіт про проведення в 2016 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти

Автор: УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
Опубліковано 29.06.2017

 Зовнішнє незалежне оцінювання в 2016 році, як проект загальнодержавного значення, відбулося десятий рік поспіль. За цей період система зовнішнього незалежного оцінювання інституціоналізувалася, стала невід’ємною складовою галузі освіти України. Український і регіональні центри оцінювання якості освіти, використовуючи напрацювання вітчизняних фахівців, здобутки розвинутих країн у сфері освітніх вимірювань, апробували та впровадили в практику сучасні технологічні моделі проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів України та моніторингу якості освіти.

КОНЦЕПЦІЯ реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року

Автор: Кабінет Міністрів України
Опубліковано 29.06.2017

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ 

№ 988-р від 14 грудня 2016 року

УКРАЇНСЬКА ПСИХОЛОГІЯ: ІНДЕКСИ ЦИТУВАННЯ, МУРЗІЛКИ І ФАХОВІ СПІЛЬНОТИ

Автор: Віктор Пушкар
Опубліковано 29.06.2017

Локальна наука та її (не)видимість в світі 

Використання кількісних показників в оцінці наукового доробку фахової спільноти за певних обставин є необхідним. Хоч як би представники гуманітарних наук заперечували проти переміщення своїх іноді дійсно важливих текстів із любого їх серцю світу Слова у холодний світ цифр, однак наука про людину, повністю ізольована від кількісних методів, лишається недонаукою.

Українська освіта у європейському вимірі: Деякі дані

Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 29.06.2017

Під час обговорень освітньої реформи в Україні виникає багато непорозумінь стосовно кількісних показників поточного стану української освіти. При порівнянні з аналогічними показниками європейських країн посадовці і експерти нерідко використовують непорівнянні дані, що стосуються різних моментів часу, одержані за різними методиками тощо. Тому важливим для прийняття обґрунтованих рішень є врахування об’єктивних даних, які наводять авторитетні джерела. Деякі показники глобальної масовизації вищої освіти я наводив раніше у статті [1]. У цій статті показано динаміку окремих показників для різних рівнів української освіти а також аналогічних показників інших країн за даними інституту статистики ЮНЕСКО [2]. Для більшості країн основні показники є лише до 2012 або 2013 р. Також треба зазначити, що для окремих країн відсутні дані щодо деяких показників або деяких років.

Гарячі шедеври української науки за даними Web of Science

Автор: Сергій Штовба
Опубліковано 29.06.2017

Стрімкий розвиток науки часто визначається не масою посередніх робіт, а малим числом проривних статей – шедеврів. Саме шедеври явно ініціюють біфуркаційні процеси, які можуть вивести науку на якісно новий рівень.

Топові наукові проекти 2016 року: експрес-аналіз конкурсу МОНУ

Автор: Сергій Штовба
Опубліковано 29.06.2017

Відповідно до Наказу №630 від 15.06.2015 р. Міністерство освіти і науки провело експертизу проектів наукових досліджень і розробок, які будуть виконуватися за кошті державного бюджету з 2016 р. Всього надійшло 855 заявок. Кожну заявку оцінили 2-3 експерти протягом жовтня-грудня 2015 р. Результати експертизи розміщено на сайті МОН України [1]. 

Із 855 проектів 127 отримали низьку оцінку і практично не мають шансів на фінансування. Високу оцінку отримали 143 проекти, а середню – 585. Саме ці 143+585=728 проектів можуть профінансувати, тому і проаналізуємо їх.

Звезды и шедевры украинской науки по статистике Web of Science

Автор: Сергій Штовба
Опубліковано 29.06.2017

Для оценивания научных исследований все чаще применяют наукометрический подход на основе учета публикаций и их цитирования. Мировым лидером в сфере сбора и обработки научной библиографии является компания Thomson Reuters – собственник информационной системы Web of Science (WoS). Система WoS индексирует около 12 000 скрупулезноотобранных научных журналов. 

Динаміка застою української науки, як рушити з місця?

Автор: Юрій Халавка
Опубліковано 29.06.2017

В Україні внаслідок хронічного недофінансування науки, та намагань вирішити це питання епізодичними рішеннями склалася досить складна і малоефективна система державної підтримки наукової діяльності, особливо в університетах.  

Як прирівняти непорівнянне?

Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 29.06.2017

В Україні продовжуються дискусії з приводу законопроекту № 2335, який, зокрема, пропонує враховувати при вступі до вищих навчальних закладів сертифікати ЗНО всіх років. На першій погляд, ідея непогана. Особливо, якщо взяти до уваги те, що абітурієнтів українським університетам не вистачає, а у багатьох країнах результати подібних стандартизованих іспитів дійсні протягом 2 – 5, а іноді і більше років.

Потенціал вітчизняного ринку освіти протягом життя

Автор: Світлана Благодєтєлєва-Вовк
Опубліковано 29.06.2017

Блоги

Іноді знання бувають зайвими

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 24.06.2017

Японці за п'ять тижнів занурення у їх освітню реальність навчили мене, що іноді знання бувають зайвими!

Це руйнує наші педагогічні аксіоми(знання ніколи не бувають зайвими!), але це так.

НОВА ШКОЛА: ОЧІКУВАННЯ ... І РОЗЧАРУВАННЯ

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 22.06.2017

Ось і настав день визначеності щодо заявлених намірів і реальної правди життя сьогоднішнього дня. .

 

Оце попросила чоловіка розказати щось хороше про школу

Автор: Олександр Остапчук
Опубліковано 19.06.2017

Скільки критики, скільки пропозицій, скільки ідей написано на сторінках ФБ стосовно освіти!!! Читаєш і думаєш: та ж це дороговказ, потрібно лишень на практику перенести й стане краще і дітям, і батькам, і вчителям. Але – руху немає. Чому, чому ми чекаємо якоїсь вказівки зверху, чекаємо так званої, реформи? 

Ефект «неправильно застібнутого першого ґудзика»

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 18.06.2017

Абсолютна більшість людей бачать лише певний фрагмент освітньої реальності. Вони неначе розглядають мозаїку зблизька, а от відійти й глянути здалеку їм не вдається. Хоча тільки здалеку видно все.

Якою бути вищій педагогічній освіті?

Автор: Леонід Булава
Опубліковано 18.06.2017

Ця система закладів дісталася Україні у спадок від СРСР, і створена за інших соціально-економічних умов. 

УРА, НАС РОЗВАНТАЖИЛИ!

Автор: Віталій Дрібниця
Опубліковано 15.06.2017

Перше, що хочеться вигукнути, прочитавши нову програму з історії України, 7 клас:  "Автора!".

Якщо...

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 14.06.2017

Якщо ми стверджуємо, що ефективним ресурсом до розвитку творчої здатності нашої освітньої системи є чітке делегування повноважень на первинний рівень вчителя та учня, то формалізація цієї концепції вимагає, наприклад, відмовитись від фрагментарно-поточного контролю як конспектів уроків вчителів, так і їхньої поточної роботи на уроці, а щодо учнів – відмову від щоденного контролю їхньої домашньої роботи.

Законопроект про освіту: обговорення триває…

Автор: Олена Биковська
Опубліковано 11.06.2017

7.06.2017 р. у Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти під головуванням першого заступника голови Комітету, Народного депутату України Alexander Spivakovsky відбулося засідання робочої групи із законопроекту про освіту щодо позашкільної освіти. 

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД, А-У-У-У-У !!!! ТИ ДЕ-Е-Е-Е?

Автор: Віктор Мисан
Опубліковано 10.06.2017

Зразу ж зауважу, що є прихильником компетентнісного підходу в освіті взагалі та навчанні історії України зокрема. І хоча його почали упроваджувати ще з 2008 р., особисто у мене складається враження, що самі розробники ідеї та сучасне найвище освітянське керівництво «зеленого поняття» не мають, що воно таке - отой компетентнісний підхід. Чому? От поясніть мені, якщо упродовж 10 років в освітній системі України упроваджувався компетентнісний підхід, то за цей час він мав би не просто укорінитися, а витіснити з освітянської ниви стару систему, зорієнтовану на заучування та запам’ятовування знань. Але ж «старушка» не просто «здравствує», вона зайняла «кругову оборону» і вперто не дає пробитися паросткам нового. Вже не говорю про шкільні підручники з історії, які «клепають» за державні гроші на старій основі і які непосильним тягарем задавлюють дитячі голови фактологічним матеріалом замість того, щоб вчити мислити і аналізувати. Спробую проаналізувати останні завдання ДПА-ЗНО з історії України, щоб переконатися наскільки вагомим є поступ сучасної історичної дидактики у цій царині.

РЕФОРМИ!!! РЕФОРМИ?

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 10.06.2017

Чому наші очікування змін на краще не підкріплюються масовим тиском громадян на державні служби до реального, а не лише декларативного реформування?

Про "дві великі різниці" між конкурсами Global Teacher Prize і Global Teacher Prize Ukraine

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 31.05.2017

До сьогоднішнього дня я був переконаний, що гучно розрекламований український Global Teacher Prize Ukraine є відбірковим етапом всесвітнього конкурсу Global Teacher Prize.

Коли це закінчиться!?

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 27.05.2017

Скільки ще років ми будемо читати заголовки на кшталт «Школам доручено підготуватись до канікул»?

 

Лінійки як колективне покарання

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 23.05.2017

Скоро в усіх школах України пролунає: ура, канікули! 

Дуальна освіта починається зі школи

Автор: Сергій Іщеряков
Опубліковано 19.05.2017

Як уже не раз було зауважено, кожен період історії проходить під певним інформаційним брендом, який стає дотичним до різних сфер людської діяльності. Що стосується освітніх тенденцій, то нинішній час – це бренди дуальної освіти, STEM-освіти, ІТ-освіти, нової української школи.
І наразі я хотів би зупинитися на питаннях дуальної та STEM-освіти. Саме це стало темою моє доповіді на нещодавній (Не)конференції EdCump в Харкові.

«Не компетентнісним підходом єдиним…»

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 05.05.2017

Насправді компетентістний підхід є феноменом західної освіти 70-х 80-х минулого століття. Наприклад, у США перехід до зорієнтованої на компетенції освіти (competence-based education — CBE) відбувся в 70-х роках минулого століття. Американський науковець Ноам Хомський (Massachusetts Institute of Technology) застосував поняття «компетенція» ще в 1965 році. 
Як і будь-яка педагогічна мода, компетентістний підхід прийшов до нас із величезним запізненням. 

ЯКБИ МОЯ БАБУСЯ ВСТАЛИ, АБО ЧИ ПОВИННІ ВЧИТЕЛІ ПИСАТИ ЗНО?

Автор: В'ячеслав Ярмак
Опубліковано 04.05.2017

Досить тривалий час продовжується обговорення - дискусія з приводу чи повинні вчителі складати ЗНО? Чи повинні вони вміти виконувати завдання ЗНО? 

Чому нізззя без вертикалі?!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 28.04.2017

Щойно почув  фразу, яка описує ідеал управлінської культури освітянського керівника: я чхнув, а мені в усіх школах сказали «Будьте здорові».

Хмарній освіті – так! Примусовості шкільної освіти – ні!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 24.04.2017

Коли як кажу, що нам найбільше не вистачає в освітній сфері свободи, я маю на увазі й необхідність ліквідації примусовості шкільної освіти. Бо корінь більшості шкільних проблем саме у легітимній примусовості обов'язкової загальної середньої освіти

"Освітні послуги" чи засіб «розумного, доброго, вічного»?!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 23.04.2017

Для багатьох освітян неприйнятне поняття "освітні послуги". Ми звикли сприймати школу (університет) як "храм мудрості та світла". Тобто  у кожного з нас є певний елемент місіонерсько-релігійного ставлення до роботи вчителя

Думки з приводу публічних дискусій щодо «нової» української школи.

Автор: Володимир Уруський
Опубліковано 14.04.2017

Мене кожного дня муляє думка, що весь «пар» публічних дискусій щодо «нової» української школи черговий раз йде «в свисток».

Ефект пам'яті форми в освіті ("пам'ять металу")

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 13.04.2017

Існують металеві сплави, які при нагріванні, після попередньої деформації, демонструють явище повернення до початкової форми.

Школа №266 Київ vs CATS London

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 12.04.2017

Вибір CATS London 

Проблеми освіти є проблемами «маленьких українців», бо люди, у яких є гроші та влада, дуже легко їх вирішують в масштабах власної родини.

Потрібні люди з інсайтом

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 07.04.2017

Нашій освіті катастрофічно не вистачає сутнісних управлінців. Такий управлінець має перш за все керуватися сутнісною основою справи, прагнути з'ясувати сутнісні характеристики та взаємозв'язки, дбати про сутнісне наповнення будь-якої діяльності.
Він має відчувати сенс і глибинну сутність тих чи інших освітніх процесів, а не лише "професійно" виконувати заданий кимось "там наверху" алгоритм дії. Така людина ненавидить офіціоз, Сізіфову працю, гостро реагує на фальш і непрофесіоналізм, вміє деконструювати спрощену картину освітнього буття.

Відсутність творчості веде до примітивізму

Автор: Олександр Остапчук
Опубліковано 04.04.2017

Перечитую коментарі директорів і вчителів про стан справ в школах і впадаю у відчай. А ще як побачу, що пишуть ті ж директори, заступники, вчителі про шкільне життя, про свою діяльність, про заходи з національно-патріотичного виховання – розумію: ніяка реформа не допоможе нам з тим освітнім менталітетом, що у нас є.

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ № 24 Каргокульт в освіті

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 23.03.2017

Широко відомою є історія, яка відбулася після Другої світової війни на одному з островів Мікронезії. Під час війни там був американський аеродром, на який великі металеві птахи приносили різні вантажі(англ. cargo). Усілякими смаколиками американці ділились із тубільцями, але війна скінчилася, американці забралися звідти геть… 

Та через кілька років етнографічна експедиція знайшла аеродром у повному порядку: на злітній смузі стояли плетені з соломи літаки,  в хижі радиста сидів дикун з половинками кокосових  горіхів замість справжніх навушників, по плато марширували тубільці.  Дикуни вірили, що наслідуючи білих людей, вони матимуть "манну небесну".

 Вони закинули землеробство, голодували, але продовжували надягати кокоси на голову і вимовляти слова, які нагадували  позивні.

У них форма абсолютно замінила зміст, вони запозичили формальні речі, думаючи, що таким чином зможуть задобрити чарівних залізних птахів і ті знову прилетять з вантажем. 

Та смаколики з неба так і не впали…

УРЯД – ПРОФІЛЬНЕ ВІДОМСТВО – ЦІЛЬ

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 19.03.2017

Пропоную подивитись на останнє (рівень доцільності існування) як уряду, так і одного з його «робочих інструментів» (МОН) у теперішньому їхньому форматі та функціоналі на одному конкретному прикладі...

ОСВІТА І ЗНО: who is who?

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 19.03.2017

Консерватизм у формі махрового популізму виходить на  "стежку війни" та, у міру просування, набирає дедалі нових прибічників.

Володимир Горбулін

Чужа школа: треба глибоко копати!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 18.03.2017

Дякуючи Центру інноваційної освіти, який організував освітній тур до Фінляндії, упродовж тижня уся фейсбучна громада мала можливість роздивлятись фотки та читати захоплені рефлексії про фінську школу.

Свята віра в те, що "систему не треба ламати"

Автор: Олена Панич
Опубліковано 10.03.2017

Вчора знову мала нерівний бій на робочій групі з законопроекту "Про освіту". На цей раз стосовно ЗНО. Не секрет, що мені хотілось би реформувати систему ЗНО. Але не тому, що вона погано працює. На сьогодні вона відлагоджена доволі добре (принаймні, залежно, з чим порівнювати). Реформа необхідна тому, що ЗНО є монополією. Державна монополія на доступ до освіти (в даному разі вищої). Я проти монополій. По суті це ідеологічна позиція, яку важко довести людям, які кажуть: для чого відмовлятися від монополії, якщо вона добре працює? Монополія є злом в стратегічній перспективі, яке важко побачити з точки зору сьогоденного прагматизму.

Предметний «шовінізм» чи розвиток дитини?

Автор: Ольга Просіна
Опубліковано 10.03.2017

Ми звикли мислити вузькопредметно – історик мислить, як історик, музикант, як музикант, літератор, як літератор тощо. Змінити вузькопредметну логіку дуже важко, але виходити за рамки свого предмету вимагає сучасний світ.

ПОЧИТАЕМ ВЫГОТСКОГО ВМЕСТЕ?

Автор: Сергей Курганов
Опубліковано 09.03.2017

Комментарии к Главе 7 "Мысль и слово".

Л.С.Выготский. Мышление и речь. Собр.соч., т.2, М.: Педагогика, 1979, 1982 - с.307-313.

Важко робити зміни, нічого не змінюючи

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 06.03.2017

Важко робити зміни, нічого не змінюючи, але ми будемо… якщо не відважимось самі собі поставити наступні запитання:

Про що «мовчить» Програма та інструктивно-методичні рекомендації вивчення іноземних мов

Автор: Ксеня Смірнова
Опубліковано 06.03.2017

На сторінці Фейсбук Україна Speaking за 17 грудня 2015 року є ось такий допис: «Дослідження TNS: Лише 18% українців володіють англійською на рівні вище середнього». Далі з’являється Указ Президента України № 641/2015 «Про оголошення 2016 року Роком англійської мови в Україні». Рік пройшов успішно, про це відзвітували 28 грудня 2016 року на святковому заході, який ініціювала та протягом всього року промотувала команда GoGlobal. Тут же TNS подає нові дані: у 2016 році інтерес українців до вивчення англійської мови значно збільшився, 61% населення міст України у віці 18-55 років наразі вивчає іноземну мову.

Ні, примітивізації!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 05.03.2017

Чому я категорично проти відновлення ще дорадянської практики активного впливу церкви на школу в Україні, клерикалізації вітчизняної освіти?

Про війну, пісню і душу.

Автор: Юрій Бак
Опубліковано 04.03.2017

Близько п’яти років тому кілька освітянських чиновників різних рангів, ніби по команді, почали стверджувати, що такого розділу, як військово-патріотичне виховання у плані роботи школи чи класного керівника не повинно бути, що це анахронізм радянської доби, що ні омріяна Європа, ні «дружня» (для них) Росія, цього не вітає.

РЕФОРМА НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЫ В УКРАИНЕ.

Автор: Сергей Курганов
Опубліковано 01.03.2017

 Украинский язык: чтение и письмо. 

Способности и компетенции. Авторская письменная речь.Звуковой анализ. 

Як вчити їздити на велосипеді дітей, які вже самі навчились на ньому їздити?!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 01.03.2017

На VI Міжнародній конференції „Освітні паралельні світи” Myroslava Tovkalo нагадала стару байку про різницю між «знанієвим» і компетентісним підходами до навчання.

Освітні паралельні світи існують

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 27.02.2017

Так, освітні паралельні світи існують!

Об'єктивне оцінювання

Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 26.02.2017

Одним з основних видів порушень академічної доброчесності є необ’єктивне оцінювання. У широкому розумінні, це будь-яке оцінювання, що здійснюється в академічному середовищі – оцінювання здобувачів освіти, викладачів, науковців, закладів освіти, керівників, органів управління тощо. 

Хто має оновлювати навчальні програми?

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 19.02.2017

За наказом Міністерства освіти і науки України від 13 січня 2017 року № 52 «Про оновлення навчальних програм для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» на платформі EdEra розпочато перший етап їх громадського обговорення.

Оновлення навчальних програм для 5-9 класів: чому знову?

Автор: Тетяна Засєкіна
Опубліковано 19.02.2017

З 13 лютого розпочато громадське обговорення навчальних програм 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. У багатьох виникають запитання. Для чого це потрібно, адже їх нещодавно «розвантажували»? Яке може бути оновлення, адже підручники для 5-8 класів надруковані і триває конкурс для 9 класу? Для чого це робити у рамках чинного стандарту, можливо нехай все і так буде, а якісно розробити новий стандарт і програми?

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №22 Дві системи освіти в одній країні: «елітарні навчальні заклади» для небагатьох і «школи відстійники» для всіх.

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 17.02.2017

Коли я у 1991 році організовував оргкомітет із відродження Єлисаветградської гімназії, ця ініціатива була способом надати уніфікованій традиційній радянській системі шкільної освіти необхідної різноманітності. Тільки так можна було створити передумови для успішного розвитку всієї муніципальної системи освіти. Ніхто, звісно, тоді не міг передбачити поступального занепаду більшості інших «масових» шкіл.

Бомбардування любов'ю (уроки вчорашнього скандалу).

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 07.02.2017

На уроці природознавства в 5 класі вчителька показала відеокліп нового російського пропагандистського проекту “Жить.РФ”, який обурив одного з батьків, учасника АТО Юрія Козачінського. 

«Великий Брат спостерігає за тобою» («Big Brother is watching you»).

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 31.01.2017

Дякуємо Марку Цукербергу за можливість проводити Facebook-аналіз особистості керівника навчального закладу!

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №21 Кабінетоманія

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 30.01.2017

Є дивна пострадянська традиція: новоспечений начальник(ректор, директор, завідувач тощо), як правило, починає свою діяльність із ремонту та переобладнання власного кабінету. Звісно, не всі хворіють на «кабінетоманію», але вона вражає велику частину начальнико-ректорсько-директорського контингенту. Якщо в сільській місцевості, кабінетомани трапляються не часто, то у великих містах їх можна легко знати, особливо, серед керівників так званих «престижних шкіл».

Вилізти з "освітнього Аушвіцу"

Автор: Ксеня Смірнова
Опубліковано 26.01.2017

У книзі Еріка Еммануеля Шмітта(Eric Emmanuel Schmitt) "Двоє Добродіїв із Брюсселя" є історія, в якій  колишній в'язень Аушвіцу описав своє існування ось такими словами: "Я був недолюдиною у світі надлюдей".

Чи можливий феномен «Марка Цукерберга» в українській освіті?

Автор: Володимир Глущук
Опубліковано 24.01.2017

У школах нема молоді, працюють бабусі віком 60-65 років. Отримують зарплату 6-7 тисяч, бо мають купу годин, категорії й звання якщо не методиста, то "старшого вчителя"(не забувайте, що у них є ще й пенсія!). Молодь, якщо і прийде, матиме копійки. А ще бабусі за години перегризуть горло(з коментарів на порталі http://osvita.ua ).

Як навчатися та працювати без насильства над собою?

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 19.01.2017

Геніальний іспанський мультик Alike(Однаковий) byDanielMartínezLaraandRafaCanoMéndez(2015). https://www.youtube.com/watch?v=PDHIyrfMl_U

Потрібне ЗНО з інформатики

Автор: Сергій Іщеряков
Опубліковано 17.01.2017

Останнім часом багато розмов йде про те, що вітчизняна IT-галузь зможе далі розвиватися тільки за умови переходу на вищий щабель: від аутсорсінгового обслуговування чужих проектів до створення власних кінцевих продуктів. Пояснюється це досить просто: є ряд країн (Індія, Бразилія, Аргентина і, навіть, Росія), де послуги програмістів коштують дешевше.

ПРОЕКТ НУШ: КОМПЕТЕНЦІЇ – КОМПЕТЕНТНІСТЬ та ОСВІТА – ОСВІЧЕНІСТЬ

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 08.01.2017

Поборники радянської методології «знань, умінь та навиків» мимовільно визнають, що здолати кризу низького рівня умінь та навиків ніяк не вдається як за колишньої 9/10-річки, так і за теперішньої 11-річки. І це попри зміщення поглибленого вивчення окремих предметів на все більш ранній вік – аж до початкової школи.  «Фокус» життя у тім і полягає, що й не вдасться, бо результативність опрацювання складних абстрактних наукових понять не може не залежати від природних вікових особливостей людини. 

Досить бути «рабинями в гаремах», пора ставати «принцесами в палацах».

Автор: Володимир Глущук
Опубліковано 03.01.2017

Якось сидів і дивився на «компі» відео обласного конкурсу «Вчитель року».

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №20 Псевдоблагодійність

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 30.12.2016

 ДЯКУЄМО ТОВАРИШУ СІ ЦЗІНЬПІНЮ ЗА НАШЕ КОМП'ЮТЕРИЗОВАНЕ ДИТИНСТВО!

Вони працюють!? Передноворічний атракціон небаченої щедрості…

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №19 ГДЗ(готові домашні завдання)

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 23.12.2016

А хто-небудь з організаторів нашої системи освіти та авторів підручників у курсі(чи в долі?!), що майже в кожному книжковому магазині на видному місці лежить ганьба нашої системи освіти - ГДЗ для всіх класів? 

Так, з мовчазної згоди всіх і кожного, триває відвертий саботаж освіти з цими ГДЗ.

Не дати втоптати вчителів в багнюку, або наповнюємо змістом концепцію «Нова українська школа».

Автор: Володимир Глущук
Опубліковано 20.12.2016

Слава Богу, в освіті нарешті з’явилося розуміння напрямку руху. Тиск громадськості, прихід людей з адекватним баченням освітянських викликів в керівництво МОН, починають давати перші маленькі надії. В країні було презентовано проект «Нова українська школа». Як завжди, в нашому суспільстві, зневіреному пустими обіцянками, виникає головне питання, чи не перетвориться ця концепція в чергові «НЬЮ-ВАСЮКИ»? Чи не перетвориться ця концепція на красиву ширму для освітянських проблем? Чи остаточно не доб’є українського вчителя як особистість? Тому, на обговорення винесу тему, яка в тій, чи іншій мірі, зачепить більшість вчителів.

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №18 Визначення змісту освіти кожної дитини ще до того, як вона переступить поріг школи.

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 16.12.2016

Хто зараз визначає зміст шкільної освіти Тані Петренко із 9-Б класу?

«Чахлик невмирущий», або в чому сила «кащея» освітньої системи.

Автор: Володимир Глущук
Опубліковано 15.12.2016

Як відомо, у сумнозвісного казкового персонажа, сила знаходилась у голці, яка була в яйці, яйце було в качці, а качка в скриньці, а скринька на високій горі за сімома морями.

«Чахлик невмирущий», або в чому сила «кащея» освітньої системи.

Автор: Володимир Глущук
Опубліковано 15.12.2016

Як відомо, у сумнозвісного казкового персонажа, сила знаходилась у голці, яка була в яйці, яйце було в качці, а качка в скриньці, а скринька на високій горі за сімома морями.

Є ТАКА АСОЦІАЦІЯ… МОЛОДИХ ОСВІТЯН ЗАПОРІЖЖЯ

Автор: Оксана Гусак
Опубліковано 01.12.2016

Що більше інновацій відбувається всередині системи, то більша ймовірність, що вона розвиватиметься загалом. Для цього потрібні три речі: критичний аналіз теперішньої ситуації, бачення того, як усе має виглядати, і теорія змін, яка підкаже, як перейти від одного до іншого. 

Кен Робінсон

ШАМАНІЗМ В ОСВІТІ ПОВИНЕН БУТИ ЗНИЩЕНИЙ.

Автор: Володимир Глущук
Опубліковано 01.12.2016

Гортаючи сторінки інтернету, випадково натрапив у Вікіпедії на визначення Шаманізму. Шаманізм — віра у те, що людина може бути духовним посередником між світом живих і світом духів. Релігійне явище, властиве народам Сибіру, ЦентральноїАзії, Північної Америки, Індонезії та Океанії. Зазвичай, шаманізм співіснує з іншими формами магії та релігії. Вирізняється вірою в особливо могутні надприродні можливості стародавніх професійних служителів культу, зв’язком з духами, та використанням екстатичних технік. Якути ще в XIX ст. вважали, що людину може вилікувати тільки Шаман. Процедура його лікування складалася із заклинань, пісень, танців, звернень до духів. Якщо після такого "лікування" людина перемагала хворобу, слава приписувалася шаману, а якщо помирала, винним оголошувався злий дух, що вкрав душу хворого. Але у цьому визначенні мозок постійно чомусь намагався замінити слово «лікування» на «навчання». Пересічний громадянин, як і якут в 19 столітті, поки що вважає, що учня може навчити тільки вчитель. Процедура його навчання складається із заклинань, пісень, танців, звернень до духів та інших «продвинутих» педагогічних методик. Якщо після такого «навчання» учень чогось навчився - то славу приписували вчителю, а якщо ні, то винним оголошується злий дух, хоча у вчителів і в батьків точка зору з приводу цього дещо різниться. Медицина з того часу зробила величезний стрибок, і навіть в провінційній амбулаторії, практично, неможливо зустріти медика з бубном. Лікар, ставлячи діагноз і приступаючи до лікування, призначає на початку комплекс аналізів і досліджень, а не керується внутрішніми баченнями та переконаннями.

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №17. МОНоцентризм

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 28.11.2016

«Будь-які суспільні зміни можна здійснити лише знизу. Якщо б був інший шлях, Бог послав би свого сина в царську сім’ю, а не в сім’ю теслі з Назарета».

А може сірість лише зверху?

Автор: Олександр Остапчук
Опубліковано 20.11.2016

Найбільшою проблемою в освіті є наскрізне проникнення сірості у всі її ланки, які формують особистість. Оця сірість накладається всією державною системою, способом життя, ідеологією. Чомусь подумалося про те, як зростає більшість учителів у нашій системі:

Чи знайде англійський вчитель Грем Макквін паростки міністерської "реформи" у нашій українській школі?

Автор: Віктор Мисан
Опубліковано 07.11.2016

У недільних підсумкових новинах "Плюсів" мали можливість спостерігати за тим, як англійський вчитель історії Грем Макквін відвідував одну зі шкіл м. Києва. Ці відвідини вкотре переконують, що сучасна типова українська школа залишається прихованою радянщиною, яка вилазить із кожної шпарини та кожного закутка: традиційні чергові, яких зривають з уроків і садовлять за шкільний стіл-парту; діти початкової школи, що сидять (мов загнані цвяхи у дерев'яну дошку) з піднятими головами, схрещеними руками, бантами, краватками, при повному "параді" (напевно всіх попередили про приїзд англійця); грамоти; досягнення, …. Та найбільш показовим виявився урок історії, хоча самого дійства ніхто не побачив. Камера вихопила лише вчительку, карту, підготовлену дошку, кількох учнів. Але ми почули здивування Грема стосовно того, чому учні не обговорюють причин Першої світової війни і його класичний коментар: "ми в Англії найбільше уваги приділяємо тому, щоб школярі змогли зрозуміти й розібратися ЧОМУ ТАК СТАЛОСЯ" (спеціально виділено мною).

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №16. Ритуали минулих епох

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 07.11.2016

Ритуа́л від лат. ritualis (обрядовий) — дія, що здійснюється внаслідок своєї символічної важливості та спроможності викликати емоції у присутніх...

Ритуалом слід вважати обряди надзвичайно урочистого, демонстративного характеру, де форма виконання жорстко регламентована. До ритуалу відносяться норми складних символічних дій, що історично виникли або були навмисно встановлені й система яких набула жорсткої канонізації. Ритуал являє собою демонстрацію форми, що втілює не стільки змістовність цінностей, скільки ставлення до них — визначення, повагу.

Вікіпедія  

Подивіться, хто нами керує?

Автор: Олександр Остапчук
Опубліковано 05.11.2016

Це стосується не тільки навчальних закладів, а багатьох ланок нашого загальногосподарського устрою. Дивишся на спілкування різнорангових керманичів і ,,диву даєшся”. Як, як, як таких можна призначати? Але зразу ж зазначу: народу мудріші не потрібно, бо ,,жаба задушить”, що хтось мудріше міркує, вишуканіше одягається і, о, боже, їздить на … ага аж на ,,Опелі”. Та залишімо цей аспект в стороні, а поміркуємо над роботою керівників навчальних закладів. Я викладу свої міркування.

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №15. Зворотня селекція управлінських кадрів

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 24.10.2016

Подивіться, хто нами керує....Одні пластилінові та безхребетні в яких на думці лише одне - гроші та влада і, навпаки, - влада і гроші... Усі посади без винятку купуються і продаються!

                                            Гелена Смірнова 

Ефективний горизонтальний менеджмент у сучасній неофеодальній школі вибудувати не можливо, бо всі директори шкіл є васалами різних феодалів. У моєму місті за останні 20 років жоден директор школи не потрапив до школи без хабара в декілька тисяч доларів начальнику відділу освіти. У нас навіть посада вчителя продається. Вихідці із бідних сімей у вчителі не йдуть, бо не мають достатньо коштів та блату, щоб купити робоче місце в школі. Ті ж директори, які таким чином потрапили до школи на довічне «кормління», зовсім нездатні до самоорганізації та самоуправління, бо вміють лише вести паразитичний спосіб діяльності. Паразит має причепитися до якогось живого організму та ссати з нього життєві соки, при цьому не приносячи жодної користі організму, бо сам не здатен підтримувати власну життєдіяльність автономно. 

                                              Голосzнарода

Ключова ланка

Автор: Юрій Халавка
Опубліковано 21.10.2016

Управління сучасним університетом не може бути ефективним без тісної взаємодії усіх виконавчих та управлінських ланок. Виконання функцій управління та прийняття рішень в університетах здійснюється через систему вчених рад та посад вздовж вертикалі кафедра-факультет(інститут)-університет. При цьому маємо частку управлінців середньої ланки (завідувачі кафедр, декани (директори), начальники відділів та керівники наукових тем), яка складає понад 20% штатних працівників університетів.[1]

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №14. Кріпосницькі порядки в школі

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 10.10.2016

Усі, хто організовував які-небудь семінари(майстер-класи, конференції, круглі столи тощо) для вчителів, неминуче  стикались із проблемою: відпустять - не відпустять того чи іншого вчителя, щоб він міг взяти участь у цьому дійстві.

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №13 Акцент на месіанстві і жертовності

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 01.10.2016

Учительство - не труд, а отреченье,

Умение всего себя отдать,

Уйти на долгий подвиг и мученье,

И в этом видеть свет и благодать.

Учительство - когда в глазах холодных

Зажжется понимания заря,

И ты поймешь: старался не бесплодно

И знания разбрасывал не зря. 

              Елена Кучаева

«Стоп маразм»: перші висновки

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 27.09.2016

На основі контент-аналізу коментарів у соціальних мережах, на порталі Освітня політика" та "Osvita.ua", можу зробити перші висновки щодо реакції широкого освітянського загалу на мою серію публікацій «Стоп маразм».

Заграница поможет, если …

Автор: Рафик Алиев
Опубліковано 13.09.2016

Швейцария запустила проект по поддержке профтехобразования в Украине (газета «Европейская правда» - пятница 10 июня 2016 ??  Осуществится  ли этот проект успешно?   Отрасли подготовки рабочих кадров нужны прогрессивные разработки и проекты развития профтехшколы, в том числе, финансируемые иностранными и международными донорскими организациями. Однако  сотрудничество с ними фактически ни на йоту не улучшило уровня подготовки рабочих кадров хотя бы по одной из профессий. Это связано с тем, что иностранные и международные донорские организации представляющие проекты развития профтехшколы и предлагающие финансирование их, не знакомятся  с состоянием отрасли подготовки рабочих кадров в составе Министерства образования.  Что касается финансируемых средств на проекты, то  здесь выигрывает не система подготовки рабочих кадров, а чиновники Министерства образования, за подготовку на средства этих организаций бредовых проектов, программ.

Що робити з проблемою "малокомплектних" груп у внз?

Автор: Леонід Булава
Опубліковано 10.09.2016

Набір 2016/2017 року загострив проблему "малокомплектних груп" (по 2-3-5-7 студентів). Вона існувала й раніше, але тільки для окремих спеціальностей/спеціалізацій. У цьому ж році ситуація стала загрозливою (іноді по 20-30% від усієї чисельності груп стали малокомплектними; звичайно, по різному в різних внз).
Значною мірою, ця проблема загострилася у зв'язку із "дробленням" на 2-4 частини попереднього ліцензійного обсягу в актах узгодження спеціальностей за новим і старими переліками. А також у зв’язку зі зменшенням кількості потенційних абітурієнтів (через демографічний чинник та через те, що значна частина їх не склала ЗНО).

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №11 Ювілейоманія

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 08.09.2016

Окрім конкурсоманії (Див.МАРАЗМ №9  http://education-ua.org/ua/component/content/article/19-blogi/tema-1/788-likvidovuemo-marazmi-v-shkilnij-osviti-marazm-9-konkursomaniya ), наші школи(і не тільки школи) потерпають від ювілейоманії.  

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №9 Конкурсоманія

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 04.09.2016

Прошу вас звернути увагу ось на що: у школи приходять численні листи про конкурси різних напрямків і рівнів. Іноді цих листів до сотні за місяць. Ось одні із найтупіших конкурсів: конкурс на кращу ідею вигнання кротів з городу, не застосовуючи хімії, конкурс "Якби я був горобцем", "Якби я був деревом"… Ще є численні конкурси про податки, безпеку праці і т. Особливо «цікаві» були конкурсні роботи про бджіл...

Згадую слова одного з викладачів універу після практики: "Вам там у школі  хоч учня живого показали, чи ви весь час якісь тексти набирали?". 

Школа молиться, коли це безглуздя припиниться. Діти, бувало, таке напишуть у конкурсних роботах... Вони їм теж обридли, а більшість з них проходять у добровільно-примусовому порядку…

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №8 Конспект уроку

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 03.09.2016

Ранок. Школа № … обласного центру в Центральній Україні. На порозі школи стоїть начальниця міського управління освіти і перевіряє у вчителів конспекти уроків.  Звісно, перевірка здійснюється виключно за одним критерієм оцінювання: мало написано – багато написано. 

Ліквідовуємо маразми* в шкільній освіті. Маразм №7 Шкільна новомова

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 02.09.2016

Щоб щось змінити в шкільній освіті, ми маємо спочатку почати по-іншому думати про школу, а значить використовувати інші слова і фрази.

Ліквідовуємо маразми* в шкільній освіті. Маразм №6 Існуюча практика обліку дітей «у нас на районі»

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 30.08.2016
Скільки вже можна мордувати вчителів цим «мікрорайоном», збором довідок про навчання, писаниною і вештанням по квартирам, де тільки дуже виховані люди (яких меншість) не криють їх всілякими неприємними словами і не звинувачують майже в усьому, що відбувається в країні. 
Скасуйте нарешті проходження мікрорайонів. Це найнеприємніша і незрозуміла діяльність, яку нав'язують учителеві. Замість того, щоб витрачати час на підготовку до уроків, він змушений  ходити по будинкам і школам і збирати довідки про чужих дітей.

Ліквідовуємо маразми*. Маразм №5 Цифрова номерація шкіл

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 30.08.2016
Мой младший брат - первоклассник. Он каждое утро садится на 137-й троллейбус, потом делает пересадку на 564-й автобус, доезжает до 94-го микрорайона и идёт в 1128-ю школу, чтобы научиться считать до десяти.
Така ситуація можлива лише на пострадянському просторі, де школа "номерна", а не "іменна". В інших країнах кожна школа замість порядкового номера має власне ім’я.
 

Ліквідовуємо маразми* в шкільній освіті. Маразм №4 Підготовка школи до нового навчального року

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 28.08.2016

Форум „Артеківські діалоги-2008».  На секції "Якість середньої освіти. Як вирішити множинність проблем?" присутні відразу три міністри освіти і науки, діючий на той момент міністр Іван Вакарчук та два його попередники - Василь Кремень(керував МОН у 1999–2005 рр.) та Іван Зязюн (очолював МОН у 1991–1992рр.).

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №3.

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 26.08.2016

                                  «Квітуче життя»

Букети на 1 вересня схожі на пожертви язичницьким, та й не тільки, божкам і духам. З одним зауваженням: символічну роль божків виконують за суміщенням жриці-вчительки. Це ірраціональне поклоніння тре робити щиро і самозабвєнно, бо мстиві божки знайдуть за що доколупатися і покарати.

Поклоніння вчителям, як і будь-яке поклоніння, передбачає необхідність впасти на коліна і розбити собі лоба об долівку в щирих молитвах, зокрема за інтелект нації. 
Отаке воно буття в сутінках розуму.

                                                            Світлана Вовк

Ліквідовуємо маразми* в шкільній освіті. Маразм №2. «Накази»

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 22.08.2016

Школа, рівняйсь! Струнко!

(традиційна команда на початку шкільної лінійки)

Про тематичне оцінювання та класні журнали

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 22.08.2016

РІШЕННЯ УРЯДОВОГО ОРГАНУ: «Ви мене почули?»

Ліквідовуємо маразми* в шкільній освіті.

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 21.08.2016

Маразм №1. «Норма відвідування уроків».

Не треба створювати «колектив однодумців»

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 17.08.2016

Ми звикли говорити про створення „колективу однодумців” як найбільше досягнення директора школи. Саме у цьому і виявляються рудиментні ознаки тоталітарної ментальності, яка виробилась у суспільстві в якому потрібно було „бути як усі”, де гасили будь-який прояв несанкціонованої активності репресіями чи окриком: „Тобі що більше всіх треба?!”. Здоровий глузд підказує, що у випадку, коли всі думають однаково, не думає ніхто. Тож, „колективом однодумців” легко керувати, але сам факт його створення є контрпродуктивним.

Як же я ненавиджу ці айстри...

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 14.08.2016

Люблю-ненавиджу школу: ось вісь координат на якій варто робити відлік ефективності будь-яких наших реформаторських зусиль. Станом на 2016 рік понад 90% учасників освітнього процесу патологічно ненавидять школу. Якщо у 2017 році таких буде лише 60%, значить ми таки маємо позитивні зрушення.
Почитайте "глас народу" напередодні 1 вересня. Як пише Наталя Височина, мабуть, це єдине загальнонародне ненависне свято.

Освітнє фінансування: як проконтролювати?

Автор: Тетяна Єфімова
Опубліковано 11.08.2016

Необхідно здати гроші в школу: на ремонт, на підручники, на нові меблі, на штори, на зошити, на…, на... , на… Виникають логічні запитання. Чому бюджетних коштів завжди не вистачає? Чи зобов’язані батьки утримувати державну школу? І головне - як зрозуміти, скільки коштів отримує школа і на що вона їх витрачає? Спробуємо розібратися.
 

Форми атестації здобувачів вищої педагогічної освіти (ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯЯ)

Автор: Леонід Булава
Опубліковано 11.08.2016

VІ ФОРМИ АТЕСТАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
(для обговорення і узгодження членами Н-МК  з галузі 01 Освіта і громадськими активістами)

 

Усі регалії слід зневажати, але спочатку їх слід мати!?

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 10.08.2016

Усі регалії слід зневажати, але спочатку їх слід мати!? Наші школи ніяк не можуть зайти відповідь на питання: чому не відбувається нагородження нагрудним знаком МОН України "Відмінник освіти"? Місцеві управління освіти, науки та молоді відмовляють у нагородженні, даючи в усній формі пояснення, що в МОН України відсутні значки для нагородження. Два роки немає значків!!! Тому протягом 2014-2016 років, згідно вказівок відділу з питань нагороджень Міністерства освіти і науки України, педагогічні працівники і не нагороджувалися нагрудним знаком «Відмінник освіти». От такі фігня, малята. Ну не можемо ми з об'єктивних причин достойне матеріальне стимулювання праці вчителя запровадити, а чому хоч поганенький значок копійчаної вартості не можемо вручити?! Якщо ж вирішили відмінити цей знак як рудимент радянської епохи, треба сказати шо "кіна не буде", а то люди ж за інерцією подають на нагородження...

Усе пізнається у порівнянні: зарплата вчителя і зарплата поліцейського.

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 05.08.2016

Згадую, як ще в 90-х роках до  нас приїхав батько освітньої реформи у місті Рочестері (штат Нью-Йорк) Адам Урбенські. Він мав статус special guest star рамках програми «Лідери освіти ХХІ століння» на семінарі в Яремчі. Там нас охороняли напівроздягнуті міліціянти(стояла спека). Пана Адама спочатку вразив їх «пляжний»  прикид, а потім він отримав справжній культурний шок, коли взнав, що ці опудала з кобурою на голому пузі отримують платню набагато більшу не тільки вчителя, а і навіть директора школи(в Америці директор школи отримує у два-три рази вищу зарплату у порівнянні із зарплатою вчителя).

Не ображайте "веселих трійочників".

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 04.08.2016

Громадськість України дуже болісно сприйняла звістку про те, що на педагогічні спеціальності українських ВНЗ вступають ті абітурієнти, у який зафіксований найнижчий рівень якості знань.

"Скрєпи" vs гендер?

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 23.07.2016

Я один із тих, хто вчив вимовляти слово гендер 15 років тому... Їздив до Швеції подивитись на їх освітні реалії і впроваджував їх у Єлисаветградській гімназії. 

ДО ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ МОЛОДІЖНОГО ТОВАРИСТВА "СОКІЛ" В УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

Автор: Роман Расевич
Опубліковано 10.07.2016

Нині нагальною стала потреба творення нової виховної системи - національної, складовою частиною якої є наявність дитячих товариств та об"єднань, базованих на виховних традиціях українського народу. Пошук нових технологій педагогічної праці вимагає і адекватних їм нових критеріїв оцінки діяльності школи, і безпосередніх їх виконавців, тих, хто буде реалізувати цю технологію на практиці.

Шукаємо Мері Поппінс

Автор: Ірина Терещенко
Опубліковано 28.06.2016

Щойно прочитала пропозицію Віктора Громового провести типологізацію нашого учительства. Відразу згадала публікацію Тетяни Лаврентьевої «Карабас-Барабас как позиция воспитателя»(журнал «Обруч», 2007). Ця стаття розкриває декілька виховательських позицій. Шість із них не забезпечують повноцінного розвитку здібностей дітей. Лише сьома виховательська позиція є  адекватною і ті, хто здатен її зайняти, можуть розкрити творчий і особистісний потенціал кожної дитини. Усі позиції представлені через образи, що дозволить легше сприйняти кожну з них.

Пропоную їх розглянути. 

Учитель початкової школи має отримувати найбільшу зарплатню

Автор: Тетяна Сердечна
Опубліковано 17.06.2016

Сьогодні вчитель державної школи заробляє стільки, що без сторонньої допомоги, або додаткового заробітку прожити та прогодувати власну родину на достойному рівні не в силі. Але ж  є шанс на те, що настануть часи, коли держава буде в змозі оплачувати роботу людей, які працюють із її майбутнім, закладаючи в нього все те найкраще, що здатне буде засвітити країну на світовому рівні. Через те хочу всього лиш показати причину того, чому саме вчитель початкової школи має отримувати найбільшу зарплатню по відношенню до інших категорій вчительства. Певно, якщо брати до уваги і дошкільну освіту, до вихователь дитячого садочка у тарифній сітці має бути у найпривілейованішому становищі

Амалія йде до школи

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 15.06.2016

Уже розповідав про листи від вчительки, які отримали майбутні першокласники Waldschule ("Лісової школи") у м. Бохумі в Німеччині. Див. сайт школи http://www.waldschule-bochum.de

Освітній вимір 4 промислової промислової революції (виступи на конференціях).

Автор: Михайло Жук
Опубліковано 13.06.2016

Друзі, вибачаюсь за паузу - Давос 2016 переварював, апробовував EDU Workshop з ДДУУ (м. Маріуполь) та КазНУ ім. аль-Фарабі (Республіка Казахстан). Тому більше думав і виступав, ніж писав. Хочу поділитись тим, з чим виступав. 

Псевдонаука в Україні та деградація вищої школи

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 12.06.2016

Сьогодні на слуху обговорення захищеної  дисертації (деградації) на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук в НУБіП. Авторка дисертації була звинувачена в плагіаті та в псевдонауковій діяльності. Свідомо не називаю прізвища дисертантки, яке, звісно, всі добере знають, і не роблю я це, бо її дисертація не є винятковим явищем в Україні. Та дисертація є вже, на жаль, типовим явищем, принаймні, якщо мова йде про гуманітарні науки. Ще з часів Радянського Союзу більшість гуманітарних наук існували швидше де-юре, ніж де-факто. Ситуація не набагато змінилася і в пострадянській Україні. Історія не набула б, звісно, такого розголосу, якщо б мова не йшла про дружину члена уряду. Однак ситуація дозволяє нам оцінити ступінь деградації вищої школи в цілому.  

Дитиноцентрована педагогіка у "дрібницях".

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 10.06.2016
Ось такі листи отримали сьогодні майбутні першокласники Waldschule ("Лісової школи") у м. Бохумі в Німеччині. Див. сайт школи http://www.waldschule-bochum.de Дитину інформують, що їй будуть дуже раді у школі. Учителька ніяк не дочекається, щоб нарешті з нею познайомитись. 14 липня відбудеться ця довгоочікувана зустріч з дітьми і їх батьками.
Також повідомляють, що вона навчатиметься в класі собачок(усі класи там називаються за ім'ям якоїсь тваринки). За день до початку занять у школі(цього року вони почнуться 23 серпня) з дітьми зустрічатимуться знову, щоб змайструвати кепки собачок.

ДО КОНЦЕПЦІЇ ПІДГОТОВКИ УЧИТЕЛІВ-ПРЕДМЕТНИКІВ

Автор: Леонід Булава
Опубліковано 09.06.2016

Комплекс чинників, які зумовлюють невідкладні зміни в підготовці вчителів, передусім, учителів за предметними спеціалізаціями:

 

1)    Реформування системи середньої освіти, яка передбачає упровадження компетентністного підходу, пов’язаного з підготовкою дітей до реалій життя у ХХІ столітті, а значить і зміни у підготовці й післядипломній освіті педагогічних працівників;

2)    Не може не викликати тривогу зниження рівня теоретичної підготовки студентів, які вступають на педагогічні спеціальності. Слабо підготовлений випускник  школи (і, як наслідок, частіше – слабкий студент)  вступає до педагогічного університету, майже гарантовано отримує диплом учителя, йде працювати до школи – і …буде готувати ще слабкіших випускників. Цей небезпечний цикл відтворення некомпетентності потрібно упередити, а місцями вже й перервати. У зниженні якості підготовки студентів, які вступають до педагогічних внз, не можна звинувачувати їхні колективи, оскільки чинників, які зумовили таку ситуацію є декілька, зокрема, на жаль, зниження оплати й престижності  праці педагога.

3)    Система підготовки учителів, в основних рисах, залишається незмінною з 1933 року, коли відбулася реорганізація інститутів соціального виховання та інших навчальних закладів у педагогічні інститути, тобто майже не реформувалася понад 80 років. Тому виникає потреба проаналізувати, чи відповідає це система вимогам підготовки педагогічних працівників для школи ХХІ століття, у тому числі враховуючи досвід європейських країн;

4)    Саме в цей час розпочалася робота з розробки проектів державних стандартів вищої, у т.ч. педагогічної освіти, і її  подальше продовження вимагає вирішення деяких концептуальних питань не тільки змісту, але й структури підготовки майбутніх учителів;

У зв’язку з надзвичайною важливістю для держави, вважаємо за необхідне ініціювати розробку Концепції підготовки і розвитку педагогічного персоналу

На)в(коло) реформування освіти: прорив у майбутнє чи «бег на месте общепримиряющий»?!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 05.06.2016

Система освіти здатна точково змінюватись. Проте без активізації «сил змін» внизу, появи масового громадського руху за реформи, інфільтрації(просочування)  реформаторів усередину системи на операційному рівні(біля керма окремої школи чи ВНЗ) ці зміни будуть частковими і замалими, щоб мати трансформаційний ефект для всієї країни.

НА «ПОРОЗІ» УНІВЕРУ

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 28.05.2016

Мова про поріг «склав/не склав». Звісно, не кожен здатен співати, але горлати пісні схильний чи не кожен з нас. І так у будь-якій справі: не кожен зможе її зробити, але зімітувати мастаків багато.

Міністерство освіти продовжує лобіювати інтереси видавництв, пов’язаних з одіозним Табачником? Ми вимагаємо змін!!!

Автор: Катерина Ткачук
Опубліковано 26.05.2016

 Днями, в інтерв'ю одному з українських кореспондентів, в. о. директора Інституту модернізації змісту освіти Юрій Завалевський однозначно заявив про те, що видавництва, пов’язані з одіозним екс-міністром Дмитром Табачником, такі як ВД "Освіта" , "Генеза", "Сиція" та ТОВ «Видавництво «Світоч» в Державній програмі з закупівлі шкільних підручників, цього року приймати участь не будуть!
https://www.youtube.com/watch?v=10noDCI5ERk

Про реформу системи професійної освіти в України – детально.

Автор: Ольга
Опубліковано 25.05.2016

Конкретні дії, які необхідно вчинити для успішної реформи сфери профтехосвіти

Мої враження від зустрічі Лілії Гриневич з представниками громадської платформи РПР 24 травня

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 25.05.2016

Позитив: пані міністр продемонструвала толерантність та пунктуальність, розуміння ситуації в царині початкової та середньої освіти, вміння розрізняти поточні проблеми та стратегічні завдання у реформуванні початкової та середньої школи. Була дана зважена відповідь на питання про долю нового Порядку присвоєння. Сама ця відповідь дозволяє мені стверджувати, що ми маємо міністра освіти, який спроможний самостійно розглядати будь-яке питання, не покладаючись лише на думку своїх заступників. Пані міністр розуміє проблемність нового Порядку.

ЗНО. Система проти системи

Автор: Тарас Ткачук
Опубліковано 24.05.2016

Усі знають відомий жарт про британські газони, які один раз посіяли, триста років не копали й щотижня підстригали. Тому вони такі гарні. Усе просто… Спроектуймо це на систему зовнішнього незалежного оцінювання. Посіяно було правильно, сподіваємося, що й копати на цьому місці ще довго ніхто не буде (тобто скасовувати цю систему оцінювання знань, умінь та навичок). АЛЕ з підстриганням (тобто контролем незалежності оцінювання) можуть виникнути проблеми. Поки що ми спостерігаємо перші тривожні дзвіночки, на які негайно потрібно реагувати. Бо якщо газон не стригти, то за один сезон з нього нічого гарного не залишиться, незалежно від того, яке було посіяне зерно і наскільки родючою є земля. 

Старі граблі замість нових підручників для школярів?

Автор: Катерина Ткачук
Опубліковано 23.05.2016

Як годиться в нашому просунутому суспільстві, «новий віник», чи-то пак - новий чиновник, незалежно від того, в якому аспекті соціально-політичного життя він профілюється, неодмінно має мести по-новому, змітаючи за собою всі помилки та «схеми» папєрєдніків та, безперечно, обіцяючи карколомні зміни та перетворення.

 

ПАРАД ЗАКОНОПРОЕКТІВ ЩОДО ПІДТРИМКИ НАУКИ. ХТО БІЛЬШЕ?

Автор: Ілларіонов Олександр Юрійович
Опубліковано 14.05.2016

Це добре, коли виникає конкуренція проектів Законів України щодо збільшення фінансування науки в Україні з катастрофічно недостатнього до мінімально необхідного рівня. Але за умов початку «сезону передосінньої обробки електоральних полів» до деяких пропозицій слід відноситися з насторогою.

Тедді-лікарня в Рурскому університеті

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 13.05.2016

Лікарня плюшевого ведмедика Тедді в Рурскому університеті в Бохумі(Ruhr-Universität Bochum), Німеччина. 

Прийшов час переглянути єзуїтський підхід до заохочення дітей навчатися в школі.

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 13.05.2016

Більшість вчителів, мабуть, не знає, що система оцінювання та оцінки, якими сьогодні часто доволі безвідповідально послуговується значна частина вчителів, були запропоновані єзуїтами. На той час (16-17 ст. ) нова система дозволила врятувати дітей від фізичних покарань у школі. Єзуїтів часто сприймають доволі однобоко та неадекватно. Європейська культура і Католицька церква багато в чому мають завдячувати єзуїтам.

ЗІПСОВАНІСТЬ

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 11.05.2016

"Час минає!" - Звикли ви говорити внаслідок 

усталеного невірного поняття. 

Час вічний: минаєте ви! 

М. Сафір

 

Наука Донеччини після де окупації (окремі думки та пропозиції)

Автор: Ілларіонов Олександр Юрійович
Опубліковано 07.05.2016

Що буде з наукою Донеччини після деокупації? Які перспективи повернути науковий потенціал, втрачений завдякияк діям окупаційної адміністрації, так і в результаті відсутності комплексної державної програми щодо вчених-переселенців. Давайте спробуємо заглянути в майбутнє.

Стратегічне завдання реформи шкільної освіти – почути дитину

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 21.04.2016

Слідкуючи за змінами останніх двох років, що відбуваються (чи, можливо, хтось скаже, що не відбуваються!) в системі освіти, беручи участь в обговоренні реформи системи освіти, зокрема шкільної освіти, я ловлю себе на думці, що дорослі обговорюють наступне питання: якою вони (дорослі) хочуть бачити школу для дітей? При цьому дорослі мало звертають увагу на те, чого хочуть діти. Дорослі мужі говорять то про “прорив” у системі шкільної освіти через відкриття мережі опорних шкіл, то про епохальні зміни, які нібито мають настати після того, як запрацює система підготовки чи перепідготовки директорів шкіл. Багато говорять про новий базовий Закон про освіту, який, звісно, є важливим та потрібним, однак в силу його базового характеру, звісно, не може містити відповіді на багато речей, зокрема ті речі, які в першу чергу цікавлять дітей. Та й чи можна останнє взагалі прописати в законах?!

Думки навиворіт для нового міністра освіти.

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 18.04.2016

Дуже типовий "глас народу", адресований новому міністру освіти:

Оптимізація!?

Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 18.04.2016

В нас дуже часто говорять про оптимізацію в різних сферах – оптимізацію бюджетних витрат, оптимізацію програмного забезпечення, … 

АТЕСТАЦІЯ ВЧИТЕЛІВ: ВЕРСІЯ ОНОВЛЕННЯ

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 18.04.2016

СТАН

Про необхідність оновлення існуючого механізму атестації вчителів не говорив хіба що лінивий. При цьому є два підходи.

Запитання без відповіді

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 16.04.2016
 Можна скільки завгодно обурюватись вчителькуватістю багатьох неадекватних представників педагогічної спільноти, але спочатку треба задуматись: а звідки в школах візьмуться інші, - молоді, прогресивні, симпатичні вчителі ХХІ століття?! Вчора не зміг дати відповідь на прості запитання цьогорічної випускниці педуніверситету. Допоможіть, бо якщо не дамо відповідь, вона, попри патріотичну налаштованість, поїде працювати нянькою у ... Москву. 

Проблеми використання інформаційних технологій у «класних» школах

Автор: Тарас Олексин
Опубліковано 12.04.2016

Однією з основних проблем, характерних для української системи освіти, є надмірна консервативність останньої та вкрай повільне сприйняття будь-яких інновацій. Так, ми можемо говорити, що це дозволяє забезпечити стабільність конструкції і готовність використовувати лише перевірені методи навчання. Проте, в той час, коли у розвинених країнах світу школярів готують до дорослого життя, дозволяючи їм на певному етапі обирати найбільш цікаві предмети, користуватися комп’ютерними технологіями у навчанні та частково брати на себе тягар відповідальності за власне майбутнє, наша школа продовжує дотримуватися авторитарних і часто застарілих методів виховання. Та чи допоможе такий підхід нашим дітям зараз, в умовах всесвітньої ринкової економіки, коли самостійність і свобода доступу до інформації є вирішальними у формуванні конкурентоспроможно-го фахівця? Звичайно, що ні.

Гроші (фінансування) і освіта

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 10.04.2016

Роль грошей (фінансування) для забезпечення якості освіти дуже часто переоцінюють. Звісно, краще переоцінити, ніж недооцінити. Однак, як видається, все ж найкраще будь-що оцінювати адекватно.

ФЛАГМАНИ ОСВІТИ: ЦЕ ХТО?

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 08.04.2016

УЯВНІСТЬ 

Статистика щодо закладів загальної середньої освіти столиці (у Києві 53% шкіл є спеціалізованими) прямо вказує на хибність поширеної думки про флагманську роль спеціалізованих шкіл у справі забезпечення високого рівня освітньої підготовки учнів.

Питання про майбутнє вищої освіти в Україні для будь-якого наступного потенційного міністра освіти і науки

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 06.04.2016

1. Чи маєте Ви та ваша команда стратегічне бачення майбутнього  системи вищої освіти в Україні?

Аналіз пропозицій до Закону про наукову та науково-технічну діяльність від Комітету з питань науки і освіти ВР України

Автор: Ілларіонов Олександр Юрійович
Опубліковано 05.04.2016

Будь-який прийнятий Закон не є статичним, і внесення змін до нього – нормальне, звичайне явище, особливо коли йдеться про техніко-юридичне доопрацювання окремих його положень. Але при цьому слід мати на увазі, що таким чином та за підказками зі сторони можуть «протягувати» норми, які складно сприйняти однозначно в сучасних умовах, або які не мають фінансового забезпечення їх реалізації.

Нотатки на полях Законопроекту «Про освіту» в ред. - другого першого читання

Автор: Анастасія Кислинська
Опубліковано 30.03.2016
Загальні враження
Законопроект відображає перевагу прав держави перед правами людини.

Концептуально переважає патерналізм у стосунках держава/людина, тобто більшість ключових завдань в освіті держава сама і реалізує, і регламентує, і контролює, а людині залишається тільки спожити те, що є.
З’явилися нові хороші розділи, пункти та уточнення по тексту. І велике «дякую» всім тим «бійцям невидимого фронту», що виборювали буквально кожне слово у важливих моментах.

ШКОЛА: БІДНІСТЬ & МАРНОТРАТСТВО

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 30.03.2016

Мова піде не про ті додаткові батьківські кошти на освіту, без яких наші школи позакривались би і як казав Олександр Лукашенко «всі ходили б п’яні і дурні», а про рівень економічної ефективності тих грошей, якими держава сплачує працю вчителів  кожної місцевої громади.

Чому обдаровані в початковій школі діти не підтверджують обдарованості в старшій?

Автор: Тетяна Сердечна
Опубліковано 30.03.2016

Питання обдарованості дитини. З моєї точки зору  сьогодні обдарованими   вважають дітей, які щось трохи більше знають, чи щось трохи більше вміють за основну масу дітей. 

Українській системі освіти реанімація не потрібна, їй потрібна евтаназія

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 23.03.2016

Як мені «подобаються» терміни, на кшталт «реанімаційний пакет реформ»(щойно прочитав чергову  Заяву експертів ініціативи Освіта «Реанімаційного пакета реформ»…).

ФАНТОМ РУЙНАЦІЯ ОСВІТИ БРОДИТЬ УКРАЇНОЮ

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 22.03.2016
Так повелося у новітній історії незалежної України, що чи не кожна конкретна ідея супроводжується голосними заявами опонентів про те, що вона (ідея) зруйнує освіту. Особливо регіональну. 
Вдумаймося, а чи є у світі хоча б один регіон без державної системи освіти? 
Підемо далі: а чи є у світі приклади, коли б освітня модель століттями лишалася без змін?

СПОКОНВІЧНІ ПРОБЛЕМИ: ДОРОГИ – ДУРНІ - ПІДРУЧНИКИ

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 21.03.2016

Практично всі ступають на «дороги» щоранку та милуються на своїх телеекранах дурнями, котрі «підіймають» престиж країни, оголюючи зад своєму народу щовечора. Лише вчителі, учні та батьки, що виконують своїм дітям домашні завдання  потерпають від «ПІДРУЧНИКІВ» весь божий день. Часто й ночами.

ПЕДАГОГІЧНІ КАДРИ і РЕФОРМА ОСВІТИ: механізми підняття мотивації

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 20.03.2016

Дякувати Богу активність освітньої громади щодо підготовки та здійснення реформ власної системи є, а значить зберігається надія. Це добре, але ПОГАНО, коли ініціативи змін підносяться лише на рівні нових назв, за якими комфортно «всідаються» ті ж радянські та пострадянські моделі.иявлялися   черговим оновленням назв у моделі старої формації та змісту.

Найкраще з того, що сталось з системою освіти Нового Орлеану за останні 100 років – це ураган Катріна.

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 19.03.2016

Весь мир насилья мы разрушим

До основанья, а затем

Мы наш, мы новый мир построим, —

Кто был ничем, тот станет всем.

12-річка: чому окрім школи потрібні ще й ліцеї

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 18.03.2016

Позвольте мне предложить, чтобы педагоги несли

ответственность за защиту детей от трех

интеллектуальных пороков:

невежества,глупости и ограниченности.

Невежество — это когда кто-то многого не знает.
Глупость — это когда кто-то знает только то, что ему

сказали.
Ограниченность — это когда кто-то знает только то,

что он хочет знать.

В.А. Карпентер

 

«Перевинаходимо» школу чи намагаємось зробити «школу як школу».

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 16.03.2016

Раніше ми, вчителі, казали учням: «перепиши цю вправу» чи «перероби цю задачку». Тепер учні вимагають від нас, педагогів: «винайдіть заново, перевинайдіть( англ. toreinvent) школу», збудуйте нарешті «школу, яка не школа» у якій нам було б цікаво навчатись.

Перезаснування органів управління освітою як шлях до освіти без начальника

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 14.03.2016

Найглибша криза, яка є в освіті, це криза управління цією сферою. Будь-які реформи не можливі без  ліквідації ієрархічної структури управління освітою, переходу від неефективного зовнішнього управління навчальними закладами до школобазованого менеджменту.

Якщо ми справді хочемо щось змінити, замість існуючих зараз бюрократичних «контор», мають з’явитись принципово нові управлінські структури. У них мають працювати не чиновники, а топ менеджери нової формації. Не обов’язково ці люди мають бути генераторами нових ідей, але вони неодмінно мають бути поцінувачами цих ідей, фасилітаторами якісних змін, організаторами руху «маленьким кроками до великої мети»…

Інтеграція курсу «Філософія для дітей» у програми підготовки вчителів України почнеться у 2016 роц

Автор: Іламі Ясна
Опубліковано 12.03.2016

Питання про те, в якому віці та в якій формі доступна та необхідна філософія як навчальна дисципліна, в тій чи іншій формі обговорюється представниками академічної філософії та освітянами давно та активно. Особливої актуальності це питання набуло минулого року, коли низка законотворчих ініціатив у галузі науки та освіти (зокрема, гуманітарної) поставила під питання існування філософії як загальнообов’язкової дисципліни на рівні бакалаврської освіти.

Про потребу в професійному об’єднанні освітніх експертів

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 11.03.2016

Сьогодні назріло питання створення професійного об’єднання в Україні освітніх експертів. Потрібно вийти за рамки громадських об’єднань та груп. Такий вихід, звісно, не означає відмову від останніх. Об’єднання могло б відбутися навколо ідеї та практичних дій по розблокуванню діяльності Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти. На жаль, члени, які були обрані до складу останнього, пасивно спостерігають за таким блокуванням, тим самим дискредитуючи саму ідею нової інституції. Україна потребує незалежного освітнього консалтингу, який буде незалежним від примх чиновників та політиків. Це потребує відповідної зрілості суспільства. Форма та спосіб об’єднання мають стати предметом обговорення.

Децентралізація освіти: створюємо нове чи копіюємо існуюче?

Автор: Сергій Пазюк
Опубліковано 10.03.2016

Минуло два місяці з початку роботи новостворених територіальних громад. Не секрет, що у спадок громадам в більшості випадків перейшла неефективна мережа навчальних закладів. До проведення децентралізації існували певні плани оптимізації, але в силу різних причин вони не виконувались і основним фактором вважався спротив громади. На мою думку, наряду з цим фактором однією із причин був і залишається опір всередині освітньої системи. На даний час багатьом громадам бракує коштів освітньої субвенції і питання оптимізації освітньої мережі стає для них першочерговим завданням. Певним викликом також є організація управління освітою в новостворених громадах. Мова йде не просто про створення певних органів управління, а про можливість побудови нової системи відносин між навчальними закладами та громадою. Але спробую проаналізувати дане питання, виходячи із реалій та намірів міністерства освіти і науки.

Не треба «гризти граніт науки»!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 07.03.2016

Мій земляк, один з ватажків жовтневого перевороту Лев Давидович Троцький(1879-1940) на V Всеросійському з’їзді  Російської комуністичної спілки молоді (РКСМ)  11 жовтня 1922 року сказав вікопомну фразу: «Наука не простая вещь, и общественная наука в том числе, — это гранит, и его надо грызть молодыми зубами. Я обращаюсь к вам и через вас ко всем наиболее чутким, наиболее честным, наиболее сознательным слоям молодого пролетариата и передового крестьянства с призывом: учитесь, грызите молодыми зубами гранит науки, закаляйтесь и готовьтесь на смену!».

Директори шкіл: від директора-господарника до директора, якого не чекали.

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 03.03.2016

Зайве доводити банальну істину про те, що школа завжди схожа на свого директора, що саме від його професіоналізму, мобільності, готовності до змін, творчого підходу до справи залежить доля освітніх реформ в Україні.

Про новий Порядок присвоєння вчених звань або нові пригоди “Буратіно” в “Буратінії”.

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 03.03.2016

Коли я був маленьким хлопчиком, то я чекав часу побудови комунізму. Регулярно перевіряв у місцевому магазині появу безкоштовних “комуністичних” цукерок, які мали задовольнити мої безмежні потреби в останніх. Фільм про Буратіно та його пригоди посприяв моєму інтелектуальному оздоровленню. Кіт та його подружка показали мені, як можна дурити наївного “Буратіно”. Іноді мені видається, що вічно юні комсомольці та комсомолки завжди поруч, а в їх добрих та привітних обличчях можна розгледіти образ шахраюватого кота та підлої лисиці, вони лише змінюють личину. Саме ці “коти“ та “лисиці“ швидко в моїй країні зметикували про важливість вивчення іноземних мов, вони якось умудрились так чи інакше “підучитися” на Заході, а тепер вирішили мене перетворити в дурного “Буратіно”. За певного розвитку ситуації ці пройдисвіти були б у перших рядах будівників комунізму. Ні, вони ніколи не займалися серйозно наукою, навряд чи вони зможуть запропонувати добротний та новаторський навчальний курс. Однак це не їх стихія. Їх стихія розбудова країни “Буратінії”. Я не хочу ставати професором-Буратіно, проте я вірю та буду докладати зусиль з тим, щоб здоровий глузд та розум у моїй країні взяли гору над хитруватістю сучасних пройдисвітів.

Чому ідея створення т.з. «опорних» шкіл є хибною?

Автор: Георгій Зайцев
Опубліковано 01.03.2016

Останнім часом в освітньому комьюніті йде жвава дискусія щодо створення т.з «опорних» загальноосвітніх навчальних накладів (по іншому «шкіл-ХАБів»). Такі школи, наскільки я зрозумів, планується створювати в містах (яких? за якими принципами будуть відбиратись?) на базі існуючих, з метою створення «проривних точок росту».

Українська освіта 2016: геть торгівлю індульгенціями!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 29.02.2016

В освіті нам абсолютно не потрібні "реформи, які не реформи" зверху.

«Прополювання» і «селекція» як умови існування елітарної групи директорів шкіл

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 27.02.2016

Будь-яке суспільство має майбутнє тільки тоді, коли в ньому ефективно функціонують елітарні групи. Для того щоб елітарна група керівників навчальних закладів успішно розвивалася, потрібне послідовне дотримання двох умов:

Шкільне життя як свято?! 3. Від «великої нерадості» до «школи радості»

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 25.02.2016

Справжнє свято уособлює щось радісне, надзвичайне і небуденне. Звісно радість є почуттям, яке не можливо викликати штучно чи передати у «спадщину». Скільки б ми не організовували святкових дійств, вони аж ніяк не створять атмосфери справжньої школи радості, якщо ця радість не виникатиме з самого укладу шкільного життя. Радість як відчуття повноти буття є фундаментальною емоцією в основі якої лежить саме соціальний компонент. Відчуття радості з’являється лише в процесі спілкування(радість успіху, радість пізнання, радість зустрічі, радість від того, що ми живемо, що світить сонце...).

Edu workshop on-line "Інноваційне мислення: вимір міждисциплінарної аналітики"

Автор: Михайло Жук
Опубліковано 25.02.2016

Пробую експерементувати. Чесно кажучі, хочеться чогось нового. Затіяв пошук моделей неформальної освіти. Провів 19.02.2016 р. спільно з керівником стартап-центру СумДУ А.Г.Півнем  воркшоп для студентів Казахського національного університету ім. аль-Фарабі (перший вуз РК). Сучасна техніка СумДУ дозволила зразу записати захід. Адреса запису на ЮТУБі нижче. Буду вдячний за коментарі. Да, там є більш детальна інформація. Класність "Бізнес скайп", що можешь легко переходити від власного зображення до відображення любих ресурсів для аудиторії з якою працюєшь

https://www.youtube.com/watch?v=ef8EqJcHE88

Шкільне життя як свято 2. «Квітуче життя».

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 23.02.2016
Квіти, як правило, є одним із атрибутів свята. Попри всі маразми нинішньої школи, досить часто вчитель повертається зі школи із квітами в руках. Свято знань чи свято останнього дзвоника, 8 березня чи день вчителя, традиційна зустріч з випускниками чи навіть звичайнісінький іспит у нас є приводом для урочистого вручення квітів вчителям.

Шкільне життя як свято?!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 22.02.2016
1.Свято без свята
У фотоальбомах випускників моєї гімназії, які розміщені на «Однокласниках», постійно зустрічаю написи на кшталт такого: «знову щось святкуємо і коли ми встигали навчатись»?! У кабінеті ж начальника управління освіти Тернопільської міської ради Олександра Остапчука сфотографував відзнаку переможцю в номінації «Шкільне життя як свято». Це відзнака вручається людям, які справді роблять шкільне життя святом для вчителів, учнів та батьків(перш за все оцінюється вміння проводити свято першого і останнього дзвоника). Відрадно, що управління освіти Тернопільської міської ради та деякі інші продвинутих управліннях освіти запровадили такі емоційно чутливі відзнаки. На мій погляд саме такий підхід до шкільного життя має бути покладений в основу створення омріяної ще В.Сухомлинським школи радості.

Конкурси на посади директорів шкіл: підводні камені.

Автор: Сергій Пазюк
Опубліковано 22.02.2016

У нашому суспільстві йде активний пошук шляхів реформування освіти і стосовно цього існує багато  думок та бачень. Своє бачення висловлюють і журналісти, і депутати, і  експерти, і педагоги.  На порталі громадських експертів «Освітня політика» було організовано опитування стосовно того, який чинник може стати силою змін в українській освіті. Станом на 20 лютого 43% анкетованих вважає, що щось змінити в українській освіті зможе лише нове покоління керівників шкіл. Цілком погоджуюсь з даною думкою, але відразу виникає запитання: «Яким чином вони зможуть прийти в навчальні заклади?».

«Зовнішнє» управління школами vs. «школобазований менеджмент» і лідерство.

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 20.02.2016

У рамках дослідження "Управління освітою та шкільна автономія: погляд зі школи" я  проводив контент-аналіз нормативних документів МОН на предмет виявлення  ознак домінування одного з двох підходів до управління шкільною освітою. Зокрема, проаналізував діючі  Закони   України  «Про  освіту» та «Про загальну середню освіту», Положення про загальноосвітній навчальний заклад, Державну національну програму «Освіта» ("Україна ХХІ століття"), Національну доктрину розвитку освіти.

Слова-маркери пострадянської школи

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 19.02.2016

Українська освіта летить за інерцією з пострадянського минулого. Є чимало маркерів нашої інтелектуальної неспроможності зробити якісний стрибок до нової освіти.

Про головну проблему в реформуванні системи вищої освіти

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 18.02.2016

Головна проблема в реформуванні системи вищої освіти виявилася, даруйте за можливу тавтологію, в неспроможності бачити масштаб проблем та формулювати відповідні стратегічні завдання, що є саме ознакою відсутності в українських можновладців ґрунтовної університетської освіти, яку важко надолужити запозиченням чужого досвіду.

Школа як «камера зберігання»

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 17.02.2016

Як розглядають більшість батьків школу? Місце куди вони відводять дитину вранці і забирають ввечері! Вимоги до роботи школи дуже прості: дитина має бути там в «целости и сохранности», нагодована, знаходитись в теплі, мати гарні оцінки і… щоб ніхто не діставав батьків з будь-якого приводу. Тобто ідеальна школа – це «камера зберігання» на вокзалі з назвою «Життя». Бажано, щоб «зберігання» було безкоштовним або з мінімальними витратами. Тема «поборів» чи не єдина тема, яка заводить батьківську громаду, а жвавий інтерес викликала лише тема встановлення відеонагляду у «камері зберігання».

Несвобода у всьому як головна проблема освіти

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 16.02.2016

Ще Жан-Жак Руссо Руссо (1712-1778) стверджував, що в освітній сфері "випробувані всі знаряддя, окрім одного, єдиного, яке може вести до успіху, окрім добре спрямованої свободи"(трактат "Еміль, або Про виховання").

Як здійснювати набір учнів до першого гімназійного(5-го) класу?

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 15.02.2016

Звісно, ця процедура всюди є дуже стресогенною(вступить – не вступить). А в умовах України ще і досить корупційно небезпечною("жнива" для багатьох директорів гімназій і проблемні питання для батьків: скільки кому дати, який «вступний внесок» сплатити, з ким «рєшіть вопрос», щоб взяли по блату…?).

Батьківський рух: бідкаємось біля «стіни плачу» чи «лупаємо сю скалу»?!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 14.02.2016

Сторінки груп батьків у соціальних мережах зараз нагадують «стіну плачу»( наголос на першому складі). Звісно, більшість плачів були і будуть з приводу плачу(наголос на останньому складі) або тих «дрібниць» в яких ховається диявол тоталітарної педагогіки. Це дає підстави звинувачувати організаторів цих сторінок у неконструктивності і в тому, що вони об'єднують тих, хто «реально з глузду з'їхав на ґрунті тотальної ненависті до школи»…

На короткому повідку і на голодному пайку

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 14.02.2016

Саме за таким принципом досі здійснюється зовнішнє управління школами метою якого є досягнення їх максимально можливої слухняності. Звісно, в умовах існування школи як надлишковокерованої організації завжди є підстави для того, щоб "вказати на недоліки у роботі" будь-якої школи. Найгеніальніший директор, навіть будучи фантастичним трудоголіком, не в змозі якісно виконати всі покладені на нього обов'язки в умовах існуючої нині функціональної надлишковості. Він, в умовах доведеної до абсурду інформаційної надлишковості, аж ніяк не встигне "вчасно" подати "на гору" і всі "бамаги". Тож, його взаємини з управлінням освіти можуть будуватись лише на принципі взаємної амністії. Директору школи "вибачають" окремі "недопрацювання", а він у свою чергу "вибачає" працівникам управління освіти відсутність стратегічного бачення перспектив розвитку локальної освітньої системи, невиконання функцій сервісного центру для шкіл тощо.

КРИЗА ШКОЛИ? ЗМІНИМО НАЗВУ

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 13.02.2016

КРИЗА ШКОЛИ? ЗМІНИМО НАЗВУ

Причини невдачі реформи: хибна стратегія,
помножена на поганий менеджмент.
Олександр Співаковський

Уміння зазирати за горизонт

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 13.02.2016

Відвідуючи Maillard West High School(м. Омаха, штат  Небраска), я задавав її педагогам дуже просте запитання: чим займається ваш директор школи? Відповідь на просте запитання була непростою і, на перший погляд, досить туманною. Характеризуючи роботу директора, його заступники  та вчителі підкреслювали, що він є членом багатьох  громадських організацій(зокрема Ротарі-клубу), їздить по всьому світові на різноманітні конференції і головне – він є дуже розумною людиною, яка має бачення, уявляє школу завтрашнього дня. Може саме тому, що директор має бачення Maillard West High School(єдина із шкіл Небраски) і отримала „Blue Ribbon Award”, спеціальну відзнаку Департаменту освіти США.

ІКТ в школі: як діяти системно і ефективно?!

Автор: Сергій Пазюк
Опубліковано 13.02.2016

Коли я вперше ознайомився з наказом Міністерства освіти і науки України №9 від 12.01.2016р. «Про систематизацію досвіду використання електронних освітніх ресурсів», то не надав йому великого значення - черговий наказ без суттєвого впливу на навчально-виховний процес. Проте, коли у школи прийшов лист, що зобов’язував надати Інституту модернізації змісту освіти інформацію щодо використання власних відкритих електронних освітніх ресурсів, довелось  детальніше вивчити цей документ. Мета заходів даного наказу полягає в тому, щоб «…провести аналіз та систематизацію досвіду використання педагогами навчальних закладів електронних освітніх ресурсів для дистанційного, індивідуального навчання та самоосвіти». Таке формулювання викликає у мене подвійні відчуття:

Для чого потрібно радикально змінювати зміст освіти у «школі «навиворіт»?

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 12.02.2016

Почну з риторичних запитань… Вам зручно було б жити у такому будинку(див. малюнок)? Вам зручно ходити у вивернутому навиворіт одязі?

Як керувати школою не керуючи нею?

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 12.02.2016

Барабан - может заглушить весь оркестр,но не может заменить его.Эмиль Короткий
Хорошою школою не можна і не треба керувати, вона сама знає що робити, тож нагальною вимогою часу є перехід від зовнішнього управління до школобазованого менеджменту та лідерства.

Доповнення інформаціх про Work-shop від 05.02.2016

Автор: Михайло Жук
Опубліковано 12.02.2016

Шановні колеги, я вже розповідав про Work-shop для студентів Донецького національного університету управління. Я хотів би запропонувати пезентації свою та А.Г. Півня. Будемо раді за коментарі. Шкода що зв"язок не дозволив зробити запис.

Додаю ще два лінка з СумДУ та Сумського ОІППО. Але мабуть головний лінк в тому, що студенту вже запитують про термін наступної зустрічі. Дуже вдячні Г.О. Чечель за ініціативу провести цей захід.

http://sumdu.edu.ua/ru/ru-news/7356-u-sumdu-dlya-studentiv-donetskogo-derzhavnogo-universitetu-provedeno-work-shop-innovatsine-mislennya-mizhdistsiplinarni-vimir.html

http://soippo.edu.ua/index.php/home/1547-innovatsijne-mislennya-mizhdistsiplinarnij-vimir

Про так званий попит на неякісні “освітні послуги”

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 11.02.2016

Часто доводиться чути про так званий попит на неякісні “освітні послуги” в Україні. Вже сам вираз “освітні послуги” в багатьох викликає не лише несприйняття, а й роздратування. Часто в певних розмірковуваннях про освіту відчувається спроба проведення паралелі між освітою та торгівлею. Іноді про якість так званих “освітніх послуг” намагаються розмірковувати, порівнюючи її з якістю продуктів у супермаркеті. Облишу поки що тему якості освіти та обговорення поняття “освітня послуга”.

Ми і "вони": вічний пошук цапа відбувала

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 10.02.2016

На межі хаосу

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 09.02.2016
Чітко продумана сума хаосів часом дає добре  впорядковану систему.
Мойсей Фішбейн, поет, перекладач         

Керувати не людьми, а процесами!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 08.02.2016

Нам слід зробити справжній прорив до європейських стандартів і в обладнанні шкільних приміщень(так званий євроремонт), і в організації сучасної системи управління освітою(позбавитись від давно забутої у Європейських країнах надмірної зарегульованості(over-regulation), перейти від зовнішнього управління до школобазованого менеджменту, і в педагогічних технологіях, і в шкільному «укладі» та стилі педагогічного мислення, і в розумінні того, що прогрес у освіті рухається волею і енергією вільних самодостатніх людей. 

Освіта у громадах: виклики децентралізації

Автор: Сергій Пазюк
Опубліковано 07.02.2016

У нашій країні багато говорять про реформи, але мало роблять для того, щоб вони стали реальністю. В цей же час децентралізація стала реальністю. Незважаючи про те, що про об’єднання громад знали ще з жовтня минулого року, децентралізація впала як сніг на голову. Вибори пройшли і з першого дня нового фінансового року всі мали б почати жити за новими правилами. Проблема лиш в одному – поки що немає чітких правил. Адже сама децентралізація випереджує законодавче творення!

«Принцип стоніжки» як метод проведення змін та підготовки управлінських кадрів в освіті

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 07.02.2016
Дедалі чудесатіше  та й чудесатіше...
«Аліса в країні чудес»
 

Про патерналізм у системі освіти

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 07.02.2016

Наше суспільство є патерналістським, пересічні громадяни шукають собі патера – захисника та оборонця. Потужна тенденція до такого пошуку в суспільстві є ознакою незрілості суспільства в цілому. Громадяни-освітяни в приватній бесіді щиро повідомляють, кого б вони підтримали на посаду керівника власного навчального закладу, не задумуючись при цьому про раціональні аргументи, що лежать в основі їх вибору. Широка освітянська громадськість висловлюється з приводу підтримки того чи іншого претендента на посаду міністра. Цього підтримую, а того ні, ця гарна, а та не дуже. Мова не йде про підтримку програми, яку пропонує політична сила, що висуває певного претендента. Патери не спираються на програми, вони виконують лише функції.

Школа без наказів

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 07.02.2016
          Школа, рівняйсь! Струнко!
(традиційна команда на початку шкільної лінійки)

Освіта: агресія по вертикалі, агресія по горизонталі

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 06.02.2016

Бюрократична вертикаль в освіті – це організована система регулярної інституційної агресії проти тих, хто тут працює. Вона має різноманітні форми, є досить масштабною(охоплює велику кількість сфер і процесів) і проникає досить глибоко.

Про політичну гру навколо посади міністра освіти і науки

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 06.02.2016

Завжди критикував теперішнє керівництво Міністерства освіти і науки за ті нерозважливі кроки, які воно здійснювало. Разом з тим, намагався за можливості уникати давання персональних оцінок. Сьогодні спробую, якщо не захищати Міністерство, то подивитися на ситуацію неупереджено.

Які види надлишковості присутні в шкільній освіті?

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 05.02.2016

1. «Змістовна» надлишковість(перевантаженість шкільних програм, перенасиченість різноманітними «заходами» тощо).

2. Управлінська надлишковість(школа як надлишково керована організація)

3. Функціональна надлишковість(на школу покладається виконання надмірних і не притаманних їй функцій)

4. Інформаційна надлишковість(надмірні паперопотоки, збір даних заради даних, а не заради прийняття управлінських рішень)

5. Структурна надлишковість(існують «не потрібні» структури – методкабінети, бібколектори тощо)

6. Кадрова надлишковість(надмірна кількість заступників директора, удвічі більша кількість вчителів на одного учня в порівнянні із Західною Європою тощо).

7. Ресурсна надлишковість(явно надмірні приміщення у багатьох сільських і частині міських шкіл тощо)

Ситуація навколо буковинських університетів як віддзеркалення провалу реформи вищої освіти

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 04.02.2016

Шановні керівники МОН!

Важко зрозуміти, в чому саме полягає відмінність політики теперішнього керівництва МОН  від політики попередників. Чи стала вона менш кулуарною та більш прогнозованою? Можливо, така відмінність полягає лише в риториці та в декларуванні різних зовнішньополітичних векторів? Що означає бути проєвропейським? Невже це визначається лише кількістю поїздок до Європи у порівнянні з кількістю поїздок до Росії та наявністю у людини диплома європейського університету?! Однак чи захищає це нас від хуторянства у системі вищої освіти, яке ми продовжуємо розбудовувати, навіть цього не помічаючи.  Бути європейцем означає мати мужність послуговуватися власним розумом, а не вдаватися до нерозважливого мавпування чужого.

Ще раз про МОНотеїзм в освіті

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 04.02.2016

Монотеїзм (від грец. monos - один, єдиний і theos - Бог) - релігійна концепція, яка виходить із поклоніння єдиному Богові; віра в єдиного Бога.

Міждисциплінарна аналітика, практичний вимір (Запрошую на воркшоп)

Автор: Михайло Жук
Опубліковано 04.02.2016

http://sumdu.edu.ua/…/7326-vorkshop-u-formi-telekonferentsi…
Воркшоп у формі телеконференції на базі стартап-центру СумДУ “New Generation”

5 лютого 2016 року, з 11.00 до 12.20. (http://startup.sumdu.edu.ua/)
"ІННОВАЦІЙНЕ МИСЛЕННЯ: МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ВИМІР"
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДОНЕЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ УПРАВЛІННЯ (м. Маріуполь).
Спікери заходу:
Півень А. Г., координатор стартап-центру СумДУ “New Generation” (м. Суми);
Жук М. В., завідувач кафедри Сумського ОІППО;
Чечель А. О., завідувач кафедри адміністративного менеджменту Донецького державного університету управління (м. Маріуполь).
Тематика заходу:
- Інноваційний формат людського капіталу ХХІ ст.
- Стартап-центр як фактор інноваційного розвитку.
- Креативний потенціал міждисциплінарної аналітики.
Адреса веб-конференції:
https://meet.lync.com/sumdu/sumdu/4JRR4M2M
Тестування веб-конференції 04 лютого 2016 року з 10:00 до 12:00.
Онлайн-конференція в Skype для бізнес-додатку, призначеному для ділового спілкування та зібрань (раніше називалося Lync). Для участі необхідна веб-камера та мікрофон.

«Моя дружина (мама, теща тощо) вчителька».

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 02.02.2016

Міф про можливість опосередкованого набуття компетентності з питань розвитку освіти.

Кілька років тому прослухав виступ "ні про що" голови обласної державної адміністрації на семінарі керівників навчальних закладів нового типу лейтмотивом якого були слова: «Моя мама теж учителька». Його прізвище і регіон немає сенсу називати, бо це типовий аргумент, яким послуговуються високопосадовці всіх рівнів для обґрунтування власної причетності до освітньої сфери.

ШКОЛА і ШКОЛА (НАУКОВА)

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 30.01.2016

"Титанік" профтехосвіти

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 30.01.2016

Коли найсучасніше і, як здавалось його творцям, судно, яке не може втонути, - "Титанік" наштовхнулось на айсберг, капітан і команда сприйняли це як проблему. Тільки тоді, коли судно почало йти на дно, всі зрозуміли, що сталась катастрофа, тож слід спускати шлюпки і рятувати людей. Якщо б екіпаж судна з перших хвилин після зіткнення не марнував час на малоефективні потуги, спрямовані на те, щоб вирішити набір проблем, зміг вчасно об’єктивно оцінити реальність, можна було б мінімізувати кількість жертв. Звісно, спосіб дії у ситуації катастрофи інший, ніж у ситуації, коли слід вирішувати проблеми.