Укр Рус

Дата: 17.06.2019

Підписка на новини

Основні результати міжнародного порівняльного дослідження якості природничо-математичної освіти TIMSS 2011

Автор:
Прокопенко Наталія
Опубліковано
04.09.2013

Однією з особливостей розвитку освіти у багатьох розвинутих країнах світу є підвищена увага до питань якості та ефективності освіти. Освіта стає стратегічною сферою, що забезпечує національну безпеку. Рівень конкурентоспроможності країни у багатьох сферах її життя залежить від рівня освітньої підготовки підростаючого покоління.

Натепер складається міжнародна система моніторингу якості освіти, в якій беруть участь вже близько 70-ти країн світу. Організаторами цієї системи є: Міжнародна асоціація з оцінювання навчальних досягнень — ІЕА (The International Association for the Evaluation of Educational Achievement) та Організація економічного співробітництва та розвитку — OЕCD (Organisation for Economic Co-operation and Development).

Глобалізація економіки та освітньої сфери призвела до інтенсифікації проведення міжнародних моніторингових досліджень в освіті. Найбільш масштабними з них є дослідження якості загальної середньої освіти, зокрема: TIMSS (Trends in International Mathematics and Science Study), дослідження якості природничо-математичної освіти, що проводилось у 1995, 1999, 2003, 2007, 2011 рр.; PIRLS (Progress in International Reading Literacy Study), дослідження якості читання та розуміння тексту (2001, 2006, 2011 рр.); PISA (Program for International Student Assessment), міжнародна програма з оцінювання навчальних досягнень учнів (2000, 2003, 2006, 2009, 2012 рр.).

Країни об’єднують зусилля в розробленні методології, технології та інструментарію міжнародних порівняльних досліджень якості освіти. Основна увага приділяється не ранжуванню країн за рівнем підготовки учнів, а поясненню відмінностей, що існують між країнами, та виявленню факторів, що впливають на результати навчання.

Міжнародні порівняльні дослідження дозволяють оцінити стан системи освіти в національному та міжнародному контексті за результатами досліджень, що проводяться на представницьких вибірках учнів країн-учасниць з використанням того самого інструментарію, що створюється з урахуванням міжнародних пріоритетів в освіті. Міжнародні дослідження дають змогу виявити сильні та слабкі сторони освіти в Україні і на основі аналізу результатів розробити шляхи вдосконалення системи освіти в цілому.

11 грудня 2012 року були оприлюднені основні результати Міжнародного порівняльного дослідження якості природничо-математичної освіти TIMSS 2011, в якому взяло участь більш ніж 600 тисяч учнів з 63-х країн світу та 14-ти штатів чи окремих регіонів, серед яких: Австралія, Австрія, Азербайджан, Англія, Бахрейн, Бельгія, Ботсвана, Вірменія, Гана, Гондурас, Гонконг, Грузія, Данія, Ємен, Індонезія, Іран, Ірландія, Ізраїль, Іспанія, Італія, Йорданія, Казахстан, Катар, Кувейт, Ліван, Литва, Македонія, Малайзія, Мальта, Марокко, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Об’єднані Арабські Емірати, Оман, Палестина, Північна Африка, Північна Ірландія, Польща, Португалія, Республіка Корея, Російська Федерація, Румунія, Саудівська Аравія, Сербія, Сінгапур, Сирія, Словацька Республіка, Словенія, США, Таїланд, Тайвань, Туніс, Туреччина, Угорщина, Україна, Фінляндія, Хорватія, Чеська Республіка, Чилі, Швеція, Японія, а також окремі провінції Канади (Альберта, Квебек, Онтаріо), окремі штати США (Алабама, Індіана, Каліфорнія, Колорадо, Коннектикут, Массачусетс, Міннесота, Північна Кароліна, Флорида) та окремі емірати ОАЕ (Абу-Дабі, Дубай).

33 країни брали участь у дослідженнях серед учнів як 4-х, так і 8-х класів, 19 країн — тільки у дослідженнях серед учнів 4-х класів і 11 країн — тільки у дослідженнях серед учнів 8-х класів. Результати учнів Ботсвани, Гондурасу та Південної Африки виокремлено, тому що у дослідженні серед 8-х класів брали участь учні 9-х класів цих країн.

Основна мета дослідження — порівняльна оцінка якості навчальних досягнень учнів 4-х і 8-х класів з математики та природознавства і виявлення факторів, що впливають на якість цих досягнень.

Міжнародне дослідження TIMSS (Trends in Mathematics and Science Study) вперше було проведено у 1995-му році і з того часу проводилось кожні 4 роки — в 1999, 2003, 2007 та 2011 рр. Кількість країн-учасниць збільшилась з 45-ти у 1995 році до 63-х — у 2011 році.

З 1999-го року дослідження TIMSS планується як квазілонгит’юдне моніторингове дослідження і за його результатами можна також прослідкувати тенденції в математичній та природничій освіті кожні чотири роки, коли учні 4-х класів стають учнями 8-х класів. Це дає можливість порівнювати країни за динамікою змін рівня підготовки школярів при переході з початкової до основної школи.

Додатково вивчаються особливості змісту шкільної математичної та природничої освіти у країнах-учасницях дослідження, особливості навчально-виховного процесу, а також фактори, що характеризують навчальні заклади, вчителів, учнів та їх сім`ї. Для цього додатково до міжнародного тестування проводиться анкетування учнів, учителів та керівників загальноосвітніх навчальних закладів, що беруть участь у дослідженні.

Основні запитання, на які відповідає дослідження TIMSS:

  1. Який стан природничо-математичної освіти з точки зору міжнародних стандартів?

  2. Як змінились результати українських школярів у порівнянні з попереднім дослідженням 2007 року?

  3. Як змінюються результати учнів при переході з початкової до середньої школи?

  4. Які фактори впливають на рівень навчальних досягнень учнів з природничо-математичних дисциплін?

  5. Які перспективи розвитку природничо-математичної освіти в Україні?

Україна вже двічі брала участь у дослідженні — у 2007-му (серед учнів 4-х та 8-х класів) та 2011-му (серед учнів 8-х класів) рр. Учасниками дослідження 2011-го року стали 3378 учнів 8-х класів зі 148-ми загальноосвітніх навчальних закладів з усіх областей України, міст Києва та Севастополя. Навчальні заклади були відібрані Канадським центром статистики (Statistic Canada) відповідно до вимог проведення дослідження з урахуванням типу населеного пункту, в якому знаходиться навчальний заклад, типу навчального закладу та кількості учнів у ньому.

Формування вибірки відбувалось імовірнісним методом зі списку всіх загальноосвітніх навчальних закладів країни, окрім: шкіл для дітей з особливими потребами; з малою кількістю учнів; з навчанням мовами національних меншин.

В Україні дане дослідження здійснювалось Міністерством освіти і науки України за підтримки Національної академії педагогічних наук та Українського центру оцінювання якості освіти.

Кількісною характеристикою досягнень учнів кожної конкретної країни є середні бали, що визначаються за результатами виконання завдань з математики та природничих дисциплін (біології, географії, фізики та хімії) учнями цієї країни.

Результати міжнародного тестування з математики та природничих наук серед учнів 4-х та 8-х класів оброблялись та оцінювались окремо. За результатами статистичної обробки кожному учню були нараховані бали за 1000-бальною шкалою, окремо за виконання завдань з математики та природознавства. Для дослідження 2011-го року, як і для дослідження 2007-го року, було визначено 500 балів як середній міжнародний бал. Цей бал не є середнім арифметичним середніх балів всіх країн-учасниць, а задає певний, визначений міжнародними експертами, рівень.

Порівняння середніх балів країн-учасниць дає можливість зіставити середню успішність виконання завдань учнями відповідної країни із середньою успішністю виконання завдань учнями інших країн. Крім того, для України є можливість проаналізувати тенденції в досягненнях учнів у 2007-му та 2011-му рр. та порівняти результати сукупності учнів 4-х класів дослідження 2007-го року з результатами сукупності учнів 8-х класів дослідження 2011-го року.

Найвищі середні бали серед учнів 8-х класів з математики показали учні Республіки Корея (613), Сінгапуру (611), Тайваню (609), Гонконгу (586) та Японії (570).

Найкращими з природничих наук стали Сінгапур (590), Тайвань (564), Республіка Корея (560), Японія (558) та Фінляндія (552).

За останні роки упевнено лідирують країни Південно-Східної Азії та Тихоокеанського регіону. Результати з математики та природничих дисциплін за всі роки досліджень подані у таблиці 1.

Таблиця 1

Результати учнів 8-х класів з математики та природничих наук у дослідженнях 1995, 1999, 2003, 2007, 2011 рр.

1995

1999

2003

2007

2011

МАТЕМАТИКА

Сінгапур

Сінгапур

Сінгапур

Тайвань

Республіка Корея

Республіка Корея

Республіка Корея

Республіка Корея

Республіка Корея

Сінгапур

Японія

Тайвань

Гонконг

Сінгапур

Тайвань

Гонконг

Гонконг

Тайвань

Гонконг

Гонконг

Бельгія (фл.)

Японія

Японія

Японія

Японія

ПРИРОДНИЧІ НАУКИ

Сінгапур

Тайвань

Сінгапур

Сінгапур

Сінгапур

Чеська Республіка

Сінгапур

Тайвань

Тайвань

Тайвань

Японія

Угорщина

Республіка Корея

Японія

Республіка Корея

Республіка Корея

Японія

Гонконг

Республіка Корея

Японія

Болгарія

Республіка Корея

Естонія

Англія

Фінляндія

 

У порівнянні з попередніми етапами дослідження TIMSS (2007, 2011) результати країн-учасниць змінились: у деяких країнах рівень математичної та природничо-наукової підготовки учнів 8-х класів зростає, в деяких — знижується, результати певної частини країн залишаються практично незмінними. У таблиці 2 відображені ці зміни.

Таблиця 2

Зміни в результатах країн з математики та природничих наук за період з 2007 по 2011 рр. 

 

Математика

з 2007 по 2011 рр.

Природничі науки

з 2007 по 2011 рр.

Країни, результати яких статистично значно зросли

Палестина, Російська Федерація, Грузія, Україна, Сінгапур, Республіка Корея, Італія, Гонконг

Чилі, Сінгапур, Палестина, Російська Федерація, Україна, Іран

Країни, результати яких статистично значно знизились

Малайзія, Йорданія, Сирія, Таїланд, Індонезія,

Малайзія, Йорданія, Македонія, Сирія, Бахрейн, Угорщина, Індонезія, Таїланд

Країни, результати яких статистично не змінились

США, Словенія, Румунія, Литва, Ліван, Японія

Тайвань, Австралія, Грузія, Гана, Гонконг, Японія, Швеція, США

За результатами дослідження 2011-го року, учні 8-х класів України підвищили результати з математики (на 17 балів) і з природничих наук (на 16 балів) у порівнянні з 2007-м роком: середній бал з математики становить 479 бали, а з природничих наук — 501 бал. Це дозволило підвищити позицію країни у міжнародному рейтингу: з математики — з 25-го місця у 2007-му році до 19-го місця у 2011-му році; з природничих дисциплін — з 19-го до 18-го місця серед 42-х країн-учасниць. Результати українських школярів за середнім балом та місце в загальному рейтингу країн-учасниць подані у таблиці 3.

Таблиця 3

Результати учнів 8-х класів з математики та природничих наук

за середнім балом у дослідженнях TIMSS 2007 та TIMSS 2011

 

 

Середній бал

Рейтинг України

2007

2011

2007

2011

Математика

462

479

25

19

Природничі науки

485

501

19

18

 

Результати України за середнім балом можна порівняти з результатами Швеції (484 бали з математики і 509 балів з природничих наук) та Норвегії (475 балів з математики та 494 бали з природничих наук).

Для визначення рівня навчальних досягнень учням були запропоновані тестові зошити, що складались з двох частин — математичної та природничої.

Загальна схема розробки тестових завдань визначена двома складовими — змістом та видами навчально-пізнавальної діяльності. У дослідженні 2011-го року було виділено: чотири змістових блоки з математики — Числа, Алгебра, Геометрія, Аналіз даних; чотири змістових блоки з природничих дисциплін — Біологія, Хімія, Фізика, Географія; три види навчально-пізнавальної діяльності — Знання (застосування знань у стандартних ситуаціях), Застосування (застосування знань у дещо змінених ситуаціях), Обґрунтування (застосування знань у незнайомих ситуаціях, для вирішення складних багатокрокових завдань із обґрунтуванням їх розв’язування).

Математична частина тесту, запропонованого учасникам дослідження, була розподілена за змістовими блоками у такому співвідношенні: Числа (30%), Алгебра (30%), Геометрія (20%), Аналіз даних (20%). Результати восьмикласників у порівнянні з дослідженням 2007-го року підвищились за всіма розділами: за розділом «Числа» — на 14 балів, за розділом «Алгебра» — на 23 бали, за розділом «Геометрія» — на 11 балів, за розділом «Аналіз даних» — на 22 бали. Тобто зростання результатів за розділами «Алгебра» та «Аналіз даних» було найбільшим. Найкраще учні виконали алгебраїчні завдання, а найбільший приріст виявився при виконанні завдань з розділів «Алгебра» та «Аналіз даних».

Тест із природничих дисциплін дослідження складався з 35% завдань з біології, 20% — з хімії, 25% — з фізики та 20% — з географії. У порівнянні з попереднім циклом дослідження (2007 рік) результати восьмикласників з усіх природничих предметів також підвищились: з біології — на 17 балів, з хімії — на 22 бали, з фізики — на 10 балів та з географії — на 15 балів. Водночас найвищі результати учні отримали при виконанні завдань з хімії та фізики.

Тільки у 16-ти країнах із 42-х, що брали участь у дослідженні серед 8-х класів, предмет «Природничі науки» (Science) розподілено на чотири предмети: біологія, хімія, фізика та географія. З цієї групи країн тільки Словенія, Фінляндія та Російська Федерація мають досить високі середні бали з природничих наук.

За видами навчально-пізнавальної діяльності завдання математичної частини були розподілені таким чином: 35% завдань групи «Знання», 40% завдань групи «Застосування» та 25% завдань групи «Обґрунтування». Найкраще восьмикласники виконали завдання груп «Знання» (середній бал — 481) та «Застосування» (середній бал — 480), гірше — завдання групи «Обґрунтування» (середній бал — 467). Водночас у порівнянні з 2007-м роком суттєво підвищилось оволодіння учнями всіма видами пізнавальної діяльності, зокрема, найбільше — на 27 балів — зріс середній бал по завданням з групи «Обґрунтування», тобто завданням на використання знань у нестандартних ситуаціях, складних багатокрокових завданнях з обґрунтуванням їх розв’язання.

Розподіл завдань з природничих наук за видами навчально-пізнавальної діяльності незначною мірою відрізнявся від розподілу завдань математичної частини: 35% завдань групи «Знання», 35% завдань групи «Застосування» та 30% групи «Обґрунтування». За результатами виконання завдань у 2011-му році середні бали за виконання завдань усіх видів навчально-пізнавальної діяльності також зросли. Проте найбільше зростання виявилося по завданням групи «Знання», що орієнтовані на виконання знань у стандартних ситуаціях, а найнижче — по завданням групи «Застосування», при розв’язуванні яких необхідно було застосувати знання у змінених ситуаціях.

В залежності від кількості набраних балів, усі учні розподіляються за чотирма відповідними рівнями підготовки з математики та природничих дисциплін, що виділені у дослідженні: найвищим (625 балів і більше), високим (від 550 до 624 балів), середнім (від 475 до 549 балів) та низьким (менше ніж 400 балів). У порівнянні з попереднім дослідженням 2007-го року Україна покращила свої показники розподілу учнів за рівнями підготовки з математики та природничих дисциплін. Так, з математики найвищий та високий рівень підготовки показали 22% учнів, середній рівень — 31%. Тобто п’ята частина восьмикласників спроможна розв’язувати достатньо складні завдання з математики та обґрунтовувати свої відповіді, а більше половини учнів уміє застосовувати свої знання в стандартних ситуаціях. Водночас, викликає занепокоєння той факт, що 28% учнів показали низький рівень математичної підготовки, а 19% — тільки фрагментарні знання з математики.

З природничих наук 6% учнів продемонстрували найвищій рівень підготовки, 23% — високий рівень, 35% — середній рівень. На низькому рівні знаходяться 24% учнів, а 12% мають фрагментарні знання, що не відповідають міжнародному стандарту низького рівня підготовки з природничих дисциплін.

Для порівняння: середній міжнародний відсоток учнів, які досягли найвищого та високого рівня математичної підготовки, становить 17%, а у країн-лідерів дослідження — від 61% (Японія) до 73% (Тайвань); з природничих дисциплін середній відсоток учнів, які досягли найвищого та високого рівня, становить 21%, а у країн-лідерів дослідження — від 53% (Фінляндія) до 69% (Сінгапур).

Додатково до розподілу учнів за рівнями математичної підготовки, що прийняті у міжнародному дослідженні, наводиться розподіл учнів за результатами виконання завдань в середині кожної країни-учасниці. Це дає можливість порівняти результати всієї сукупності учнів, виділивши окремі групи, наприклад, найменш підготовлених та найбільш підготовлених учнів.

У якості кількісного показника, що характеризує виконання тесту різними групами учнів, використовується процентиль. У дослідженні TIMSS використані 5-й, 10-й, 25-й, 50-й, 75-й, 90-й та 95-й процентилі.

Процентилі дозволяють розподілити учнів за групами, що вирізняються за рівнем навчальних досягнень. Наприклад, 5-й процентиль дозволяє робити висновки про результати найбільш слабо підготовленої групи учнів, а 95-й процентиль — про результати найбільш сильної групи.

За результатами міжнародного тесту 5% найбільш слабо підготовлених учнів набрали 326 балів і нижче з математики та 356 балів і нижче з природничих наук. Дані по 95-му процентилю показують, що 5% найбільш підготовлених учнів України отримали за виконання математичної частини тесту більш ніж 621 бал, а природничо-наукової частини тесту — більш ніж 648 балів.

В Україні різниця між результатами 5% найсильніших та 5% найслабкіших учнів 8-х класів складає 295 балів з математики та 274 бали з природничих наук. Нижче наведені результати виконання учнями 8-х класів математичної та природничо-наукової частин тесту (за процентилями) у 2007-му ті 2011-му рр.

Отже, у порівнянні з 2007-м роком, результати всіх груп учнів підвищились, проте різниця між досягненнями найсильнішої та найслабшої груп учнів залишається дуже великою.

Дослідженням TIMSS було також передбачено вивчення різниці між досягненнями учнів різної статі. Приблизно в половині країн цією різницею можна було знехтувати.

За гендерною ознакою результати українських школярів майже не відрізняються: 478 балів у дівчат та 481 балів у хлопців — з математики; 499 балів у дівчат та 503 бали у хлопців — з природничих дисциплін.

Для порівняння: середній міжнародний бал з математики серед дівчат — 469, а серед хлопців — 465; з природничих наук — 480 балів у дівчат та 474 у хлопців. Найвищі результати з математики показали дівчата Сінгапуру (589 балів) та хлопці Тайваню (564 бали) і Республіки Корея (563 бали). Найбільша різниця була між дівчатами та хлопцями з Оману (63 бали з математики та 78 балів з природничих наук).

Дівчата України краще розв’язують завдання з алгебри та біології, а хлопці — з розділу «Числа», геометрії, хімії, фізики та географії. Найбільша різниця у середніх балах спостерігається з фізики (13 балів), географії (15 балів) та розділу «Числа» (13 балів). За видами навчально-пізнавальної діяльності, такими як «Знання» та «Обґрунтування», результати дівчат і хлопців суттєво не відрізняються. Проте завдання на застосування знань у змінених ситуаціях і з математики, і з природничих наук хлопці виконують краще (різниця у середніх балах становить 13 балів з математики та 6 балів з природничих наук).

Цікавим є також порівняння результатів сукупності учнів 4-х класів дослідження 2007-го року з результатами сукупності учнів 8-х класів дослідження 2011-го року (табл. 4). Адже восьмикласники 2011-го були чотирикласниками у 2007-му році.

Таблиця 4

Результати сукупності учнів 4-х класів (2007 р.) та сукупності учнів 8-х класів (2011 р.)

 

2007 рік

2011 рік

4 клас

8 клас

Математика (середній бал)

469

479

Природничі науки (середній бал)

474

501

Аналіз даних показує, що через чотири роки сукупність учнів 4-х класів, яка у 2011-му році опинилась у 8-му класі, підвищила свій міжнародний показник з математики на 10 балів, а з природничих дисциплін — на 25 балів.

Для порівняння: значно підвищили свої результати у порівнянні з результатами сукупності учнів 4-х класів 2007-го року і з результатами сукупності учнів 8-х класів у 2011-му році з математики такі країни: Сінгапур, Тайвань, Гонконг, Японія, Російська Федерація, США; з природничих наук — Сінгапур, Тайвань, Японія, Словенія, Російська Федерація, Гонконг, Англія, США, Угорщина, Австралія, Литва та Швеція. Суттєво знизили результати і з математики, і з природничих дисциплін учні Ірану, Тунісу, Грузії та Норвегії.

Для виявлення факторів, що впливають на результати навчальних досягнень учнів, додатково до міжнародного тестування проводиться анкетування національних експертів з освіти, учнів, учителів та керівників загальноосвітніх навчальних закладів, що беруть участь у дослідженні.

У дослідженні TIMSS були виділені групи факторів, що характеризують:

— учнів (вік, стать, ставлення до навчальних предметів, мотивація до навчальної діяльності, перспективи подальшого навчання, використання вільного часу тощо);

— родини учнів (освіта батьків, домашні освітні ресурси, кількість книг удома, наявність комп’ютера та Інтернету, участь батьків у шкільному житті тощо);

— загальноосвітні навчальні заклади (розміщення, тип, кількість учнів у школі, матеріально-технічне забезпечення, безпека у школі тощо);

— учителів (стаж роботи, освіта, стать, професійна підготовка та перепідготовка, організація навчального процесу, позаурочна діяльність тощо);

— навчальний процес (навчальні програми, структура уроку, навчальна діяльність на уроках, навчальні матеріали та засоби навчання, оцінювання навчальних досягнень тощо).

У дослідженні TIMSS 2011 високі результати показали учні, родини яких мають достатні ресурси для підтримки навчання своїх дітей. Міжнародний показник «Ресурси родини для навчання» складається з таких індикаторів: освіта батьків, загальна кількість книг і кількість дитячих книг у домі; доступ до мережі Інтернет та наявність окремої особистої кімнати в учня. За результатами опитування тільки 25% учнів мають удома 100 або більше книг, 48% — мають окрему кімнату і підключення до мережі Інтернет, у 39% учнів хоча б один з батьків має вищу освіту.

В Україні тільки 12% учнів 8-х класів, які брали участь у дослідженні, можна віднести до групи з високим рівнем ресурсів родини. Середній бал таких учнів з математики становить 530 балів, а з природничих наук — 551 бал, що значно вище середнього міжнародного значення. Результати учнів, які належать до родин із низьким рівнем ресурсів родини для навчання (їх в Україні 9%), значно нижчі: 408 балів з математики та 434 бали з природничих наук.

Для порівняння: найвищі показники кількості дітей з родин з високим рівнем ресурсів для освіти в Республіці Корея (32%), Норвегії (32%), Швеції (27%), Сполучених Штатах Америки (23%), Фінляндії (22%), Австралії (22%). Проте учні таких родин з Норвегії мають нижчі результати (504 бали з математики та 530 балів з природничих наук), ніж учні України.

Ще одним фактором, що впливає на рівень навчальних досягнень в Україні, є розмір населеного пункту, в якому знаходиться навчальний заклад. У дослідженні брали участь 30% шкіл, розташованих у населених пунктах з чисельністю населення більше 100 тисяч мешканців; 18% шкіл, розташованих у населених пунктах з чисельністю від 15 до 100 тисяч мешканців; 52% шкіл, розташованих у сільській місцевості, з населенням менше 15 тисяч мешканців. Результати учнів сільських шкіл є набагато нижчими за результати учнів міських шкіл. Різниця між середніми показниками з математики становить 50 балів, а з природничих дисциплін — 41 бал.

Результати дослідження 2011-го року показали також, що вищі досягнення мають учні, які навчаються у школах, де більшість дітей — із соціально благополучних родин, навчальний процес спрямований на успіх, а діти почуваються у безпеці.

Найвищі середні показники мають також учні, які навчаються в школах, що мають 1 комп’ютер на 6 або більше учнів. Значно нижчими є результати учнів тих шкіл, що мають 1 комп’ютер на 3-5 учнів та 1 комп’ютер на 1-2 учня.

Це можна пояснити тим, що найвищі показники забезпеченості комп’ютерами — у сільських школах, учні яких мають нижчі результати, ніж учні міських шкіл, у яких забезпеченість комп’ютерами є не такою високою.

Водночас на запитання про доступність використання комп’ютерної техніки позитивно відповіли тільки 42% учнів — щодо уроків математики і 50% учнів — щодо уроків з природничих дисциплін. Різниця в результатах тих учнів, які мають вільний доступ на уроках до комп’ютерів, та тих, які не мають такого доступу, є несуттєвою: 2 бали з математики та 5 балів з природничих дисциплін.

Залежить успішність і від досвідченості вчителів. Найвищі бали з математики отримали учні, вчителі яких мають стаж роботи від 10-ти до 20-ти років, найнижчі — ті, чиї вчителі мають стаж роботи менше 10-ти років. З природничих наук картина дещо інша. Найвищі результати показали учні, вчителі яких мають стаж роботи більше 20-ти років, найнижчі результати мають учні, вчителі яких працюють у школі від 5-ти до 10-ти років.

Загальна кількість учителів математики в Україні, стаж роботи яких більше 20-ти років, становить 68%, що значно перевищує середній показник (36%) по дослідженню. Найбільший відсоток учителів з таким стажем мають також Литва (73%), Марокко (69%) та Російська Федерація (67%).

Тільки 3% вчителів мають стаж роботи менше 5-ти років. Цей показник в Україні значно нижчий за середній по дослідженню, що становить 18%.

З природничих наук ситуація така сама. Україна поряд із Російською Федерацією, Угорщиною, Італією, Грузією та Литвою входить у групу країн, в котрих відсоток учителів, які мають стаж роботи більше 20-ти років, набагато перевищує (59-62%) середній по дослідженню (33%). А кількість молодих учителів (4-8%) значно менша, ніж у середньому за результатами дослідження (20%).

Цікаво, що у Російській Федерації найвищі бали з математики отримали учні найбільш молодих учителів, а з природознавства — вчителів, стаж роботи яких становить від 5-ти до 10-ти років.

Суттєво відрізняються від середніх значень по дослідженню показники використання різних засобів навчання на уроках (підручників, робочих зошитів, приладів та матеріалів, комп’ютерних програм).

Так, підручники як основний засіб навчання використовують 83% вчителів математики і 85% вчителів природничих наук України. Середні показники по дослідженню становлять 77% та 74% відповідно.

Водночас тільки 1% вчителів математики та 4% вчителів природничих наук використовують комп’ютерні програми як основний засіб для навчання, а 53% вчителів математики та 65% вчителів природничих наук — як додатковий.

Для порівняння: найбільш високі показники використання комп’ютерних програм як основних засобів у навчальній діяльності на уроках природничих наук у Республіки Корея (50%), Катарі (45%), Саудівській Аравії (42%), Малайзії (33%) та Гонконгу (32%). Середній показник по дослідженню становлять 16%.

Показники використання робочих зошитів як основного засобу навчання також значно нижчі за середні по дослідженню: 4% — на уроках математики (34% — середній по дослідженню) та 17% — на уроках природничих дисциплін (35% — середній по дослідженню).

На результати навчання також впливає ставлення учнів до навчальних предметів та перспектив подальшого навчання. Так, різниця між середніми балами тих, хто планує отримати вищу освіту і науковий ступінь, і тих, хто вирішив закінчити лише середню школу, становить 76 балів з математики і 83 бали з природничих наук.

Також суттєвою є різниця в навчальних досягненнях тих, кому подобається вивчати математику та предмети природничого циклу, і тих, кому не подобається, хто почуває себе впевнено у їх вивченні і хто почувається невпевнено, хто вважає їх важливими для подальшого навчання та життя, і тих, хто не вважає.

За результатами дослідження 36% учнів в Україні віднесені до тих, кому подобається вивчати математику — їх середній бал становить 502 бали, що на 52 бали вище за показники тих учнів, яким не подобається вивчати математику. Таких учнів 20%, а їх середній бал становить 450. 

Такі ж тенденції спостерігаються у природничих науках. Чим більше учням подобається вивчати предмет — тим вище середні бали, і навпаки. Тільки з біології учні, яким не подобається вивчати цей предмет, мають бали вище, ніж у тих, кому іноді подобається біологія.

Ставлення до вивчення предметів природничого циклу також відрізняється. Учням 8-х класів найбільше подобається вивчати біологію (56%) і найменше — хімію (8%), 25% учнів не подобається вивчати хімію.

Кращими виявились результати тих учнів, для яких математика є важливим предметом і які вважають, що математику необхідно вивчати для опанування інших навчальних предметів, продовження навчання у вищих навчальних закладах та використання у подальшій роботі. Таких учнів в Україні 54%, їх середній бал становить 488. 12% учнів не вважають математику важливим предметом, середній бал таких учнів — 466.

З природничих дисциплін найменш важливими учні вважають хімію (26%) і географію (24%), а найбільш важливими — біологію (32%) і фізику (29%). Викликає здивування кількість учнів, які вважають неважливими природничі предмети: хімію (40%), географію (38%), фізику (36%) та біологію (32%).

Проте середні бали тих учнів, які вважають біологію, хімію та географію неважливими предметами, вищі за результати учнів, які вважають ці предмети важливими. Різниця складає 19 балів з біології, 8 балів з хімії та 14 балів з географії.

Тільки 5% учнів впевнено почувають себе при вивченні математики та мають дуже високий середній бал — 574. 48% учнів почувають себе впевнено в деякій мірі та 47% учнів почувають себе невпевнено при вивченні математики. Їх середні бали становлять відповідно 507 та 445 балів.

З природничих наук впевненість учнів на уроках набагато вища. Найбільш впевненими учні почувають себе на уроках біології (22%), найменш впевненими — на уроках хімії (13%), фізики (13%) і географії (15%). Результати учнів прямо пропорційно залежать від цих показників.

Спостерігається також різниця в результатах учнів у відповідності до часу виконання домашнього завдання. Найвищими є результати з математики тих учнів, які витрачають на виконання домашнього завдання від 45-ти хвилин до 3-х годин, найнижчими — результати учнів, які витрачають на виконання домашнього завдання менше 45-ти хвилин. Найкращі результати з природничих наук мають ті учні, які витрачають на виконання домашнього завдання менше 45 хвилин, найнижчі результати у тих учнів, які виконують домашнє завдання більше 3-х годин. Відповідні дані подані у таблиці 5.

Таблиця 5

Розподіл учнів відповідно до часу виконання домашніх завдань

 

Час, що витрачається на виконання домашнього завдання

Більше 3-х годин

Від 45-ти хвилин

до 3-х годин

Менше 45-ти хвилин

з математики

Відсоток учнів

26%

53%

21%

Середній бал

477

489

468

з природничих дисциплін, зокрема

з біології

Відсоток учнів

7

35

58

Середній бал

489

498

507

з хімії

Відсоток учнів

12

40

48

Середній бал

484

503

508

з фізики

Відсоток учнів

12

41

48

Середній бал

498

503

505

з географії

Відсоток учнів

7

33

60

Середній бал

485

499

509

Ми зупинились тільки на деяких аспектах результатів дослідження. Зрозуміло, що глибокий та всебічний аналіз результатів ще попереду, після оприлюднення у лютому 2013-го року повної бази даних TIMSS 2011.

Спробуємо окреслити відповіді на запитання, що були поставлені на початку.

1. Який стан природничо-математичної освіти з точки зору міжнародних стандартів?

Безумовно, Україна зробила крок уперед. За всіма показниками є тенденція до зростання. І хоча у загальному рейтингу дослідження серед 42-х країн нижче України опинились 23 учасники за результатами тесту з математики і 24 країни за результатами тесту з природничих дисциплін (серед яких заможні ОАЕ, Катар, Саудівська Аравія), результати нашої країни залишають бажати кращого. І це стосується не лише методик навчання.

Найвищі показники індексу розвитку людського потенціалу (ІРЛП), за яким Програма розвитку ООН порівнює рівень соціального й економічного розвитку різних країн, мають Норвегія, Австралія, Нідерланди, США, Нова Зеландія, Канада, Ірландія, Ліхтенштейн, Німеччина, Швеція.

Тільки Норвегія і Швеція за результатами TIMSS 2011 мають такі ж показники, як і Україна, всі інші країни — значно вищі.

Сім пострадянських країн взяли участь у дослідженні 2011-го року: Азербайджан, Вірменія, Грузія, Казахстан, Литва, Російська Федерація та Україна. Високі показники мають Російська Федерація та Литва. Досвід участі у дослідженні TIMSS з 1995-го року та участь у всіх міжнародних дослідженнях в освіті дає певні переваги цим країнам. Найбільші тенденції до зростання рівня навчальних досягнень показали Російська Федерація та Україна.

2. Як змінились результати українських школярів у порівнянні з попереднім дослідженням 2007-го року?

З природничих дисциплін Україна досягла середнього міжнародного балу, проте піднялась у міжнародному рейтингу тільки на одну сходинку. Рейтинг України з математики піднявся на 6 пунктів, що є безперечним досягненням, проте ми так і не досягли середнього міжнародного балу.

Після проведення TIMSS 2007 була проведена велика робота з аналізу результатів дослідження. Організовано науково-методичні семінари для методистів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, «круглі столи» з розробниками програм і авторами підручників, навчання вчителів на курсах підвищення кваліфікації з питань моніторингових досліджень в освіті.

З 2008-го року у підручниках з’явилося більше задач практичного змісту, тестових завдань різних форматів, цікавих задач на застосування знань у нестандартних ситуаціях; розробляються нові збірники для проведення державної підсумкової атестації з предметів природничо-математичного циклу з урахуванням рекомендацій, наданих після аналізу результатів дослідження TIMSS 2007.

Все це вкупі з систематичною роботою проректорів з моніторингу та методистів обласних інститутів післядипломної освіти, вчителів математики та природничих наук тих класів, що брали участь у пілотній та основній сесії міжнародного порівняльного дослідження, та разом з самовідданою працею робочої групи з організації та проведення TIMSS 2011 сприяло підвищенню результатів та рейтингу України.

3. Як змінюються результати учнів при переході з початкової до середньої школи?

У цьому питанні є також позитивні зрушення. Результати учнів 8-х класів 2011-го року виявилися кращими за результати учнів 4-х класів 2007-го року. Це є прогрес, бо в багатьох країнах ці показники, навпаки, знизилися.

Проте, якщо Україна буде брати участь у дослідженні TIMSS 2015, їй ні з чим буде порівнювати результати восьмикласників, бо учні 4-х класів не брали участь у дослідженні 2011-го року.

У 2011-му році всі країни мали унікальну можливість порівняти математичну, природничо-наукову та читацьку грамотність учнів 4-х класів. Одночасно з дослідженням TIMSS проводилось дослідження читацької грамотності PIRLS. З причини різної періодичності проведення досліджень, вони співпадають один раз на 20 років. Україна втратила свій шанс у 2011-му році. Будемо сподіватись, що Укази Президента України щодо участі у міжнародних дослідженнях якості освіти будуть надалі виконуватись.

4. Які фактори впливають на рівень навчальних досягнень учнів з природничо-математичних дисциплін?

Забезпечена родина, сильна школа, кваліфікований небайдужий учитель, підвищений інтерес та мотивація до навчання — ось запорука успіху. Сільська школа зі слабким матеріально-технічним та кадровим забезпеченням (навіть з одним комп’ютером на одного учня), відсутність вищої освіти у батьків, родина з достатком нижче середнього, невмотивованість учня — дорога у безвихідь. І це є найгострішою проблемою для України. Розшарування суспільства веде до розшарування шкіл.

Проблема рівного та справедливого доступу до освіти є однією з найбільш акцентованих в останні роки в міжнародних документах з питань розвитку освіти.

5. Які перспективи розвитку природничо-математичної освіти в Україні?

Участь України у міжнародних порівняльних дослідженнях має велике стратегічне значення для розвитку освіти в країні, зокрема — природничо-математичної:

— отримані результати дозволяють робити висновки про якість освіти в нашій країні та її відносне положення у світовій системі освіти;

— аналітичні матеріали щодо програм, підручників та вимог до навчальних досягнень учнів у різних країнах світу дозволяють спеціалістам України приймати обґрунтовані рішення щодо реформування змісту освіти і створення освітніх стандартів;

— використання технологій педагогічних вимірювань сприяє створенню в Україні національної системи моніторингу якості освіти на рівні світових стандартів.

Що дасть дослідження TIMSS 2011 нашій освіті? І що робитимемо далі? Ці та інші стратегічні запитання чекають ґрунтовного аналізу, виваженої відповіді і відповідних рішень.

Прокопенко Наталія, національний координатор TIMSS 2007-2011

 

Література

1. Mullis, I.V.S., Martin, M.O., Foy, P., & Arora, A. (2012). TIMSS 2011 international results in mathematics. Chestnut Hill, MA: Boston College.

2. Martin, M.O., Mullis, I.V.S., Foy, P., & Stanco, G.M. (2012). TIMSS 2011 international results in science. Chestnut Hill, MA: Boston College.

3. Mullis, I.V.S., Martin, M.O., Ruddock, G.J., O'Sullivan, C.Y., & Preuschoff, C. (2009). TIMSS 2011 assessment frameworks. Chestnut Hill, MA: Boston College.

4. TIMSS & PIRLS International Study Center. (2008). TIMSS and PIRLS 2011 survey operations procedures unit 1: Sampling schools and obtaining their cooperation. Chestnut Hill, MA: TIMSS & PIRLS International Study Center, Boston College.

5. TIMSS 2007. Частина 1. Результати дослідження на національному рівні / Бурда М.І., Прокопенко Н.С. та ін. // — К.: Видавнича група BHV, 2010. — 400 с.: іл.

6.  TIMSS 2007. Частина 2. Результати дослідження у порівнянні з іншими країнами. — К.: Видавнича група BHV, 2010. — 360 с. (упорядкування та загальна редакція Н.С.Прокопенко).

Основні результати міжнародного порівняльного дослідження якості природничо-математичної освіти TIMSS 2011
Основні результати міжнародного порівняльного дослідження якості природничо-математичної освіти TIMSS 2011

Однією з особливостей розвитку освіти у багатьох розвинутих країнах світу є підвищена увага до питань якості та ефективності освіти. Освіта стає стратегічною сферою, що забезпечує національну безпеку. Рівень конкурентоспроможності країни у багатьох сферах її життя залежить від рівня освітньої підготовки підростаючого покоління.

Натепер складається міжнародна система моніторингу якості освіти, в якій беруть участь вже близько 70-ти країн світу. Організаторами цієї системи є: Міжнародна асоціація з оцінювання навчальних досягнень — ІЕА (The International Association for the Evaluation of Educational Achievement) та Організація економічного співробітництва та розвитку — OЕCD (Organisation for Economic Co-operation and Development).

Глобалізація економіки та освітньої сфери призвела до інтенсифікації проведення міжнародних моніторингових досліджень в освіті. Найбільш масштабними з них є дослідження якості загальної середньої освіти, зокрема: TIMSS (Trends in International Mathematics and Science Study), дослідження якості природничо-математичної освіти, що проводилось у 1995, 1999, 2003, 2007, 2011 рр.; PIRLS (Progress in International Reading Literacy Study), дослідження якості читання та розуміння тексту (2001, 2006, 2011 рр.); PISA (Program for International Student Assessment), міжнародна програма з оцінювання навчальних досягнень учнів (2000, 2003, 2006, 2009, 2012 рр.).

Країни об’єднують зусилля в розробленні методології, технології та інструментарію міжнародних порівняльних досліджень якості освіти. Основна увага приділяється не ранжуванню країн за рівнем підготовки учнів, а поясненню відмінностей, що існують між країнами, та виявленню факторів, що впливають на результати навчання.

Міжнародні порівняльні дослідження дозволяють оцінити стан системи освіти в національному та міжнародному контексті за результатами досліджень, що проводяться на представницьких вибірках учнів країн-учасниць з використанням того самого інструментарію, що створюється з урахуванням міжнародних пріоритетів в освіті. Міжнародні дослідження дають змогу виявити сильні та слабкі сторони освіти в Україні і на основі аналізу результатів розробити шляхи вдосконалення системи освіти в цілому.

11 грудня 2012 року були оприлюднені основні результати Міжнародного порівняльного дослідження якості природничо-математичної освіти TIMSS 2011, в якому взяло участь більш ніж 600 тисяч учнів з 63-х країн світу та 14-ти штатів чи окремих регіонів, серед яких: Австралія, Австрія, Азербайджан, Англія, Бахрейн, Бельгія, Ботсвана, Вірменія, Гана, Гондурас, Гонконг, Грузія, Данія, Ємен, Індонезія, Іран, Ірландія, Ізраїль, Іспанія, Італія, Йорданія, Казахстан, Катар, Кувейт, Ліван, Литва, Македонія, Малайзія, Мальта, Марокко, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Об’єднані Арабські Емірати, Оман, Палестина, Північна Африка, Північна Ірландія, Польща, Португалія, Республіка Корея, Російська Федерація, Румунія, Саудівська Аравія, Сербія, Сінгапур, Сирія, Словацька Республіка, Словенія, США, Таїланд, Тайвань, Туніс, Туреччина, Угорщина, Україна, Фінляндія, Хорватія, Чеська Республіка, Чилі, Швеція, Японія, а також окремі провінції Канади (Альберта, Квебек, Онтаріо), окремі штати США (Алабама, Індіана, Каліфорнія, Колорадо, Коннектикут, Массачусетс, Міннесота, Північна Кароліна, Флорида) та окремі емірати ОАЕ (Абу-Дабі, Дубай).

33 країни брали участь у дослідженнях серед учнів як 4-х, так і 8-х класів, 19 країн — тільки у дослідженнях серед учнів 4-х класів і 11 країн — тільки у дослідженнях серед учнів 8-х класів. Результати учнів Ботсвани, Гондурасу та Південної Африки виокремлено, тому що у дослідженні серед 8-х класів брали участь учні 9-х класів цих країн.

Основна мета дослідження — порівняльна оцінка якості навчальних досягнень учнів 4-х і 8-х класів з математики та природознавства і виявлення факторів, що впливають на якість цих досягнень.

Міжнародне дослідження TIMSS (Trends in Mathematics and Science Study) вперше було проведено у 1995-му році і з того часу проводилось кожні 4 роки — в 1999, 2003, 2007 та 2011 рр. Кількість країн-учасниць збільшилась з 45-ти у 1995 році до 63-х — у 2011 році.

З 1999-го року дослідження TIMSS планується як квазілонгит’юдне моніторингове дослідження і за його результатами можна також прослідкувати тенденції в математичній та природничій освіті кожні чотири роки, коли учні 4-х класів стають учнями 8-х класів. Це дає можливість порівнювати країни за динамікою змін рівня підготовки школярів при переході з початкової до основної школи.

Додатково вивчаються особливості змісту шкільної математичної та природничої освіти у країнах-учасницях дослідження, особливості навчально-виховного процесу, а також фактори, що характеризують навчальні заклади, вчителів, учнів та їх сім`ї. Для цього додатково до міжнародного тестування проводиться анкетування учнів, учителів та керівників загальноосвітніх навчальних закладів, що беруть участь у дослідженні.

Основні запитання, на які відповідає дослідження TIMSS:

  1. Який стан природничо-математичної освіти з точки зору міжнародних стандартів?

  2. Як змінились результати українських школярів у порівнянні з попереднім дослідженням 2007 року?

  3. Як змінюються результати учнів при переході з початкової до середньої школи?

  4. Які фактори впливають на рівень навчальних досягнень учнів з природничо-математичних дисциплін?

  5. Які перспективи розвитку природничо-математичної освіти в Україні?

Україна вже двічі брала участь у дослідженні — у 2007-му (серед учнів 4-х та 8-х класів) та 2011-му (серед учнів 8-х класів) рр. Учасниками дослідження 2011-го року стали 3378 учнів 8-х класів зі 148-ми загальноосвітніх навчальних закладів з усіх областей України, міст Києва та Севастополя. Навчальні заклади були відібрані Канадським центром статистики (Statistic Canada) відповідно до вимог проведення дослідження з урахуванням типу населеного пункту, в якому знаходиться навчальний заклад, типу навчального закладу та кількості учнів у ньому.

Формування вибірки відбувалось імовірнісним методом зі списку всіх загальноосвітніх навчальних закладів країни, окрім: шкіл для дітей з особливими потребами; з малою кількістю учнів; з навчанням мовами національних меншин.

В Україні дане дослідження здійснювалось Міністерством освіти і науки України за підтримки Національної академії педагогічних наук та Українського центру оцінювання якості освіти.

Кількісною характеристикою досягнень учнів кожної конкретної країни є середні бали, що визначаються за результатами виконання завдань з математики та природничих дисциплін (біології, географії, фізики та хімії) учнями цієї країни.

Результати міжнародного тестування з математики та природничих наук серед учнів 4-х та 8-х класів оброблялись та оцінювались окремо. За результатами статистичної обробки кожному учню були нараховані бали за 1000-бальною шкалою, окремо за виконання завдань з математики та природознавства. Для дослідження 2011-го року, як і для дослідження 2007-го року, було визначено 500 балів як середній міжнародний бал. Цей бал не є середнім арифметичним середніх балів всіх країн-учасниць, а задає певний, визначений міжнародними експертами, рівень.

Порівняння середніх балів країн-учасниць дає можливість зіставити середню успішність виконання завдань учнями відповідної країни із середньою успішністю виконання завдань учнями інших країн. Крім того, для України є можливість проаналізувати тенденції в досягненнях учнів у 2007-му та 2011-му рр. та порівняти результати сукупності учнів 4-х класів дослідження 2007-го року з результатами сукупності учнів 8-х класів дослідження 2011-го року.

Найвищі середні бали серед учнів 8-х класів з математики показали учні Республіки Корея (613), Сінгапуру (611), Тайваню (609), Гонконгу (586) та Японії (570).

Найкращими з природничих наук стали Сінгапур (590), Тайвань (564), Республіка Корея (560), Японія (558) та Фінляндія (552).

За останні роки упевнено лідирують країни Південно-Східної Азії та Тихоокеанського регіону. Результати з математики та природничих дисциплін за всі роки досліджень подані у таблиці 1.

Таблиця 1

Результати учнів 8-х класів з математики та природничих наук у дослідженнях 1995, 1999, 2003, 2007, 2011 рр.

1995

1999

2003

2007

2011

МАТЕМАТИКА

Сінгапур

Сінгапур

Сінгапур

Тайвань

Республіка Корея

Республіка Корея

Республіка Корея

Республіка Корея

Республіка Корея

Сінгапур

Японія

Тайвань

Гонконг

Сінгапур

Тайвань

Гонконг

Гонконг

Тайвань

Гонконг

Гонконг

Бельгія (фл.)

Японія

Японія

Японія

Японія

ПРИРОДНИЧІ НАУКИ

Сінгапур

Тайвань

Сінгапур

Сінгапур

Сінгапур

Чеська Республіка

Сінгапур

Тайвань

Тайвань

Тайвань

Японія

Угорщина

Республіка Корея

Японія

Республіка Корея

Республіка Корея

Японія

Гонконг

Республіка Корея

Японія

Болгарія

Республіка Корея

Естонія

Англія

Фінляндія

 

У порівнянні з попередніми етапами дослідження TIMSS (2007, 2011) результати країн-учасниць змінились: у деяких країнах рівень математичної та природничо-наукової підготовки учнів 8-х класів зростає, в деяких — знижується, результати певної частини країн залишаються практично незмінними. У таблиці 2 відображені ці зміни.

Таблиця 2

Зміни в результатах країн з математики та природничих наук за період з 2007 по 2011 рр. 

 

Математика

з 2007 по 2011 рр.

Природничі науки

з 2007 по 2011 рр.

Країни, результати яких статистично значно зросли

Палестина, Російська Федерація, Грузія, Україна, Сінгапур, Республіка Корея, Італія, Гонконг

Чилі, Сінгапур, Палестина, Російська Федерація, Україна, Іран

Країни, результати яких статистично значно знизились

Малайзія, Йорданія, Сирія, Таїланд, Індонезія,

Малайзія, Йорданія, Македонія, Сирія, Бахрейн, Угорщина, Індонезія, Таїланд

Країни, результати яких статистично не змінились

США, Словенія, Румунія, Литва, Ліван, Японія

Тайвань, Австралія, Грузія, Гана, Гонконг, Японія, Швеція, США

За результатами дослідження 2011-го року, учні 8-х класів України підвищили результати з математики (на 17 балів) і з природничих наук (на 16 балів) у порівнянні з 2007-м роком: середній бал з математики становить 479 бали, а з природничих наук — 501 бал. Це дозволило підвищити позицію країни у міжнародному рейтингу: з математики — з 25-го місця у 2007-му році до 19-го місця у 2011-му році; з природничих дисциплін — з 19-го до 18-го місця серед 42-х країн-учасниць. Результати українських школярів за середнім балом та місце в загальному рейтингу країн-учасниць подані у таблиці 3.

Таблиця 3

Результати учнів 8-х класів з математики та природничих наук

за середнім балом у дослідженнях TIMSS 2007 та TIMSS 2011

 

 

Середній бал

Рейтинг України

2007

2011

2007

2011

Математика

462

479

25

19

Природничі науки

485

501

19

18

 

Результати України за середнім балом можна порівняти з результатами Швеції (484 бали з математики і 509 балів з природничих наук) та Норвегії (475 балів з математики та 494 бали з природничих наук).

Для визначення рівня навчальних досягнень учням були запропоновані тестові зошити, що складались з двох частин — математичної та природничої.

Загальна схема розробки тестових завдань визначена двома складовими — змістом та видами навчально-пізнавальної діяльності. У дослідженні 2011-го року було виділено: чотири змістових блоки з математики — Числа, Алгебра, Геометрія, Аналіз даних; чотири змістових блоки з природничих дисциплін — Біологія, Хімія, Фізика, Географія; три види навчально-пізнавальної діяльності — Знання (застосування знань у стандартних ситуаціях), Застосування (застосування знань у дещо змінених ситуаціях), Обґрунтування (застосування знань у незнайомих ситуаціях, для вирішення складних багатокрокових завдань із обґрунтуванням їх розв’язування).

Математична частина тесту, запропонованого учасникам дослідження, була розподілена за змістовими блоками у такому співвідношенні: Числа (30%), Алгебра (30%), Геометрія (20%), Аналіз даних (20%). Результати восьмикласників у порівнянні з дослідженням 2007-го року підвищились за всіма розділами: за розділом «Числа» — на 14 балів, за розділом «Алгебра» — на 23 бали, за розділом «Геометрія» — на 11 балів, за розділом «Аналіз даних» — на 22 бали. Тобто зростання результатів за розділами «Алгебра» та «Аналіз даних» було найбільшим. Найкраще учні виконали алгебраїчні завдання, а найбільший приріст виявився при виконанні завдань з розділів «Алгебра» та «Аналіз даних».

Тест із природничих дисциплін дослідження складався з 35% завдань з біології, 20% — з хімії, 25% — з фізики та 20% — з географії. У порівнянні з попереднім циклом дослідження (2007 рік) результати восьмикласників з усіх природничих предметів також підвищились: з біології — на 17 балів, з хімії — на 22 бали, з фізики — на 10 балів та з географії — на 15 балів. Водночас найвищі результати учні отримали при виконанні завдань з хімії та фізики.

Тільки у 16-ти країнах із 42-х, що брали участь у дослідженні серед 8-х класів, предмет «Природничі науки» (Science) розподілено на чотири предмети: біологія, хімія, фізика та географія. З цієї групи країн тільки Словенія, Фінляндія та Російська Федерація мають досить високі середні бали з природничих наук.

За видами навчально-пізнавальної діяльності завдання математичної частини були розподілені таким чином: 35% завдань групи «Знання», 40% завдань групи «Застосування» та 25% завдань групи «Обґрунтування». Найкраще восьмикласники виконали завдання груп «Знання» (середній бал — 481) та «Застосування» (середній бал — 480), гірше — завдання групи «Обґрунтування» (середній бал — 467). Водночас у порівнянні з 2007-м роком суттєво підвищилось оволодіння учнями всіма видами пізнавальної діяльності, зокрема, найбільше — на 27 балів — зріс середній бал по завданням з групи «Обґрунтування», тобто завданням на використання знань у нестандартних ситуаціях, складних багатокрокових завданнях з обґрунтуванням їх розв’язання.

Розподіл завдань з природничих наук за видами навчально-пізнавальної діяльності незначною мірою відрізнявся від розподілу завдань математичної частини: 35% завдань групи «Знання», 35% завдань групи «Застосування» та 30% групи «Обґрунтування». За результатами виконання завдань у 2011-му році середні бали за виконання завдань усіх видів навчально-пізнавальної діяльності також зросли. Проте найбільше зростання виявилося по завданням групи «Знання», що орієнтовані на виконання знань у стандартних ситуаціях, а найнижче — по завданням групи «Застосування», при розв’язуванні яких необхідно було застосувати знання у змінених ситуаціях.

В залежності від кількості набраних балів, усі учні розподіляються за чотирма відповідними рівнями підготовки з математики та природничих дисциплін, що виділені у дослідженні: найвищим (625 балів і більше), високим (від 550 до 624 балів), середнім (від 475 до 549 балів) та низьким (менше ніж 400 балів). У порівнянні з попереднім дослідженням 2007-го року Україна покращила свої показники розподілу учнів за рівнями підготовки з математики та природничих дисциплін. Так, з математики найвищий та високий рівень підготовки показали 22% учнів, середній рівень — 31%. Тобто п’ята частина восьмикласників спроможна розв’язувати достатньо складні завдання з математики та обґрунтовувати свої відповіді, а більше половини учнів уміє застосовувати свої знання в стандартних ситуаціях. Водночас, викликає занепокоєння той факт, що 28% учнів показали низький рівень математичної підготовки, а 19% — тільки фрагментарні знання з математики.

З природничих наук 6% учнів продемонстрували найвищій рівень підготовки, 23% — високий рівень, 35% — середній рівень. На низькому рівні знаходяться 24% учнів, а 12% мають фрагментарні знання, що не відповідають міжнародному стандарту низького рівня підготовки з природничих дисциплін.

Для порівняння: середній міжнародний відсоток учнів, які досягли найвищого та високого рівня математичної підготовки, становить 17%, а у країн-лідерів дослідження — від 61% (Японія) до 73% (Тайвань); з природничих дисциплін середній відсоток учнів, які досягли найвищого та високого рівня, становить 21%, а у країн-лідерів дослідження — від 53% (Фінляндія) до 69% (Сінгапур).

Додатково до розподілу учнів за рівнями математичної підготовки, що прийняті у міжнародному дослідженні, наводиться розподіл учнів за результатами виконання завдань в середині кожної країни-учасниці. Це дає можливість порівняти результати всієї сукупності учнів, виділивши окремі групи, наприклад, найменш підготовлених та найбільш підготовлених учнів.

У якості кількісного показника, що характеризує виконання тесту різними групами учнів, використовується процентиль. У дослідженні TIMSS використані 5-й, 10-й, 25-й, 50-й, 75-й, 90-й та 95-й процентилі.

Процентилі дозволяють розподілити учнів за групами, що вирізняються за рівнем навчальних досягнень. Наприклад, 5-й процентиль дозволяє робити висновки про результати найбільш слабо підготовленої групи учнів, а 95-й процентиль — про результати найбільш сильної групи.

За результатами міжнародного тесту 5% найбільш слабо підготовлених учнів набрали 326 балів і нижче з математики та 356 балів і нижче з природничих наук. Дані по 95-му процентилю показують, що 5% найбільш підготовлених учнів України отримали за виконання математичної частини тесту більш ніж 621 бал, а природничо-наукової частини тесту — більш ніж 648 балів.

В Україні різниця між результатами 5% найсильніших та 5% найслабкіших учнів 8-х класів складає 295 балів з математики та 274 бали з природничих наук. Нижче наведені результати виконання учнями 8-х класів математичної та природничо-наукової частин тесту (за процентилями) у 2007-му ті 2011-му рр.

Отже, у порівнянні з 2007-м роком, результати всіх груп учнів підвищились, проте різниця між досягненнями найсильнішої та найслабшої груп учнів залишається дуже великою.

Дослідженням TIMSS було також передбачено вивчення різниці між досягненнями учнів різної статі. Приблизно в половині країн цією різницею можна було знехтувати.

За гендерною ознакою результати українських школярів майже не відрізняються: 478 балів у дівчат та 481 балів у хлопців — з математики; 499 балів у дівчат та 503 бали у хлопців — з природничих дисциплін.

Для порівняння: середній міжнародний бал з математики серед дівчат — 469, а серед хлопців — 465; з природничих наук — 480 балів у дівчат та 474 у хлопців. Найвищі результати з математики показали дівчата Сінгапуру (589 балів) та хлопці Тайваню (564 бали) і Республіки Корея (563 бали). Найбільша різниця була між дівчатами та хлопцями з Оману (63 бали з математики та 78 балів з природничих наук).

Дівчата України краще розв’язують завдання з алгебри та біології, а хлопці — з розділу «Числа», геометрії, хімії, фізики та географії. Найбільша різниця у середніх балах спостерігається з фізики (13 балів), географії (15 балів) та розділу «Числа» (13 балів). За видами навчально-пізнавальної діяльності, такими як «Знання» та «Обґрунтування», результати дівчат і хлопців суттєво не відрізняються. Проте завдання на застосування знань у змінених ситуаціях і з математики, і з природничих наук хлопці виконують краще (різниця у середніх балах становить 13 балів з математики та 6 балів з природничих наук).

Цікавим є також порівняння результатів сукупності учнів 4-х класів дослідження 2007-го року з результатами сукупності учнів 8-х класів дослідження 2011-го року (табл. 4). Адже восьмикласники 2011-го були чотирикласниками у 2007-му році.

Таблиця 4

Результати сукупності учнів 4-х класів (2007 р.) та сукупності учнів 8-х класів (2011 р.)

 

2007 рік

2011 рік

4 клас

8 клас

Математика (середній бал)

469

479

Природничі науки (середній бал)

474

501

Аналіз даних показує, що через чотири роки сукупність учнів 4-х класів, яка у 2011-му році опинилась у 8-му класі, підвищила свій міжнародний показник з математики на 10 балів, а з природничих дисциплін — на 25 балів.

Для порівняння: значно підвищили свої результати у порівнянні з результатами сукупності учнів 4-х класів 2007-го року і з результатами сукупності учнів 8-х класів у 2011-му році з математики такі країни: Сінгапур, Тайвань, Гонконг, Японія, Російська Федерація, США; з природничих наук — Сінгапур, Тайвань, Японія, Словенія, Російська Федерація, Гонконг, Англія, США, Угорщина, Австралія, Литва та Швеція. Суттєво знизили результати і з математики, і з природничих дисциплін учні Ірану, Тунісу, Грузії та Норвегії.

Для виявлення факторів, що впливають на результати навчальних досягнень учнів, додатково до міжнародного тестування проводиться анкетування національних експертів з освіти, учнів, учителів та керівників загальноосвітніх навчальних закладів, що беруть участь у дослідженні.

У дослідженні TIMSS були виділені групи факторів, що характеризують:

— учнів (вік, стать, ставлення до навчальних предметів, мотивація до навчальної діяльності, перспективи подальшого навчання, використання вільного часу тощо);

— родини учнів (освіта батьків, домашні освітні ресурси, кількість книг удома, наявність комп’ютера та Інтернету, участь батьків у шкільному житті тощо);

— загальноосвітні навчальні заклади (розміщення, тип, кількість учнів у школі, матеріально-технічне забезпечення, безпека у школі тощо);

— учителів (стаж роботи, освіта, стать, професійна підготовка та перепідготовка, організація навчального процесу, позаурочна діяльність тощо);

— навчальний процес (навчальні програми, структура уроку, навчальна діяльність на уроках, навчальні матеріали та засоби навчання, оцінювання навчальних досягнень тощо).

У дослідженні TIMSS 2011 високі результати показали учні, родини яких мають достатні ресурси для підтримки навчання своїх дітей. Міжнародний показник «Ресурси родини для навчання» складається з таких індикаторів: освіта батьків, загальна кількість книг і кількість дитячих книг у домі; доступ до мережі Інтернет та наявність окремої особистої кімнати в учня. За результатами опитування тільки 25% учнів мають удома 100 або більше книг, 48% — мають окрему кімнату і підключення до мережі Інтернет, у 39% учнів хоча б один з батьків має вищу освіту.

В Україні тільки 12% учнів 8-х класів, які брали участь у дослідженні, можна віднести до групи з високим рівнем ресурсів родини. Середній бал таких учнів з математики становить 530 балів, а з природничих наук — 551 бал, що значно вище середнього міжнародного значення. Результати учнів, які належать до родин із низьким рівнем ресурсів родини для навчання (їх в Україні 9%), значно нижчі: 408 балів з математики та 434 бали з природничих наук.

Для порівняння: найвищі показники кількості дітей з родин з високим рівнем ресурсів для освіти в Республіці Корея (32%), Норвегії (32%), Швеції (27%), Сполучених Штатах Америки (23%), Фінляндії (22%), Австралії (22%). Проте учні таких родин з Норвегії мають нижчі результати (504 бали з математики та 530 балів з природничих наук), ніж учні України.

Ще одним фактором, що впливає на рівень навчальних досягнень в Україні, є розмір населеного пункту, в якому знаходиться навчальний заклад. У дослідженні брали участь 30% шкіл, розташованих у населених пунктах з чисельністю населення більше 100 тисяч мешканців; 18% шкіл, розташованих у населених пунктах з чисельністю від 15 до 100 тисяч мешканців; 52% шкіл, розташованих у сільській місцевості, з населенням менше 15 тисяч мешканців. Результати учнів сільських шкіл є набагато нижчими за результати учнів міських шкіл. Різниця між середніми показниками з математики становить 50 балів, а з природничих дисциплін — 41 бал.

Результати дослідження 2011-го року показали також, що вищі досягнення мають учні, які навчаються у школах, де більшість дітей — із соціально благополучних родин, навчальний процес спрямований на успіх, а діти почуваються у безпеці.

Найвищі середні показники мають також учні, які навчаються в школах, що мають 1 комп’ютер на 6 або більше учнів. Значно нижчими є результати учнів тих шкіл, що мають 1 комп’ютер на 3-5 учнів та 1 комп’ютер на 1-2 учня.

Це можна пояснити тим, що найвищі показники забезпеченості комп’ютерами — у сільських школах, учні яких мають нижчі результати, ніж учні міських шкіл, у яких забезпеченість комп’ютерами є не такою високою.

Водночас на запитання про доступність використання комп’ютерної техніки позитивно відповіли тільки 42% учнів — щодо уроків математики і 50% учнів — щодо уроків з природничих дисциплін. Різниця в результатах тих учнів, які мають вільний доступ на уроках до комп’ютерів, та тих, які не мають такого доступу, є несуттєвою: 2 бали з математики та 5 балів з природничих дисциплін.

Залежить успішність і від досвідченості вчителів. Найвищі бали з математики отримали учні, вчителі яких мають стаж роботи від 10-ти до 20-ти років, найнижчі — ті, чиї вчителі мають стаж роботи менше 10-ти років. З природничих наук картина дещо інша. Найвищі результати показали учні, вчителі яких мають стаж роботи більше 20-ти років, найнижчі результати мають учні, вчителі яких працюють у школі від 5-ти до 10-ти років.

Загальна кількість учителів математики в Україні, стаж роботи яких більше 20-ти років, становить 68%, що значно перевищує середній показник (36%) по дослідженню. Найбільший відсоток учителів з таким стажем мають також Литва (73%), Марокко (69%) та Російська Федерація (67%).

Тільки 3% вчителів мають стаж роботи менше 5-ти років. Цей показник в Україні значно нижчий за середній по дослідженню, що становить 18%.

З природничих наук ситуація така сама. Україна поряд із Російською Федерацією, Угорщиною, Італією, Грузією та Литвою входить у групу країн, в котрих відсоток учителів, які мають стаж роботи більше 20-ти років, набагато перевищує (59-62%) середній по дослідженню (33%). А кількість молодих учителів (4-8%) значно менша, ніж у середньому за результатами дослідження (20%).

Цікаво, що у Російській Федерації найвищі бали з математики отримали учні найбільш молодих учителів, а з природознавства — вчителів, стаж роботи яких становить від 5-ти до 10-ти років.

Суттєво відрізняються від середніх значень по дослідженню показники використання різних засобів навчання на уроках (підручників, робочих зошитів, приладів та матеріалів, комп’ютерних програм).

Так, підручники як основний засіб навчання використовують 83% вчителів математики і 85% вчителів природничих наук України. Середні показники по дослідженню становлять 77% та 74% відповідно.

Водночас тільки 1% вчителів математики та 4% вчителів природничих наук використовують комп’ютерні програми як основний засіб для навчання, а 53% вчителів математики та 65% вчителів природничих наук — як додатковий.

Для порівняння: найбільш високі показники використання комп’ютерних програм як основних засобів у навчальній діяльності на уроках природничих наук у Республіки Корея (50%), Катарі (45%), Саудівській Аравії (42%), Малайзії (33%) та Гонконгу (32%). Середній показник по дослідженню становлять 16%.

Показники використання робочих зошитів як основного засобу навчання також значно нижчі за середні по дослідженню: 4% — на уроках математики (34% — середній по дослідженню) та 17% — на уроках природничих дисциплін (35% — середній по дослідженню).

На результати навчання також впливає ставлення учнів до навчальних предметів та перспектив подальшого навчання. Так, різниця між середніми балами тих, хто планує отримати вищу освіту і науковий ступінь, і тих, хто вирішив закінчити лише середню школу, становить 76 балів з математики і 83 бали з природничих наук.

Також суттєвою є різниця в навчальних досягненнях тих, кому подобається вивчати математику та предмети природничого циклу, і тих, кому не подобається, хто почуває себе впевнено у їх вивченні і хто почувається невпевнено, хто вважає їх важливими для подальшого навчання та життя, і тих, хто не вважає.

За результатами дослідження 36% учнів в Україні віднесені до тих, кому подобається вивчати математику — їх середній бал становить 502 бали, що на 52 бали вище за показники тих учнів, яким не подобається вивчати математику. Таких учнів 20%, а їх середній бал становить 450. 

Такі ж тенденції спостерігаються у природничих науках. Чим більше учням подобається вивчати предмет — тим вище середні бали, і навпаки. Тільки з біології учні, яким не подобається вивчати цей предмет, мають бали вище, ніж у тих, кому іноді подобається біологія.

Ставлення до вивчення предметів природничого циклу також відрізняється. Учням 8-х класів найбільше подобається вивчати біологію (56%) і найменше — хімію (8%), 25% учнів не подобається вивчати хімію.

Кращими виявились результати тих учнів, для яких математика є важливим предметом і які вважають, що математику необхідно вивчати для опанування інших навчальних предметів, продовження навчання у вищих навчальних закладах та використання у подальшій роботі. Таких учнів в Україні 54%, їх середній бал становить 488. 12% учнів не вважають математику важливим предметом, середній бал таких учнів — 466.

З природничих дисциплін найменш важливими учні вважають хімію (26%) і географію (24%), а найбільш важливими — біологію (32%) і фізику (29%). Викликає здивування кількість учнів, які вважають неважливими природничі предмети: хімію (40%), географію (38%), фізику (36%) та біологію (32%).

Проте середні бали тих учнів, які вважають біологію, хімію та географію неважливими предметами, вищі за результати учнів, які вважають ці предмети важливими. Різниця складає 19 балів з біології, 8 балів з хімії та 14 балів з географії.

Тільки 5% учнів впевнено почувають себе при вивченні математики та мають дуже високий середній бал — 574. 48% учнів почувають себе впевнено в деякій мірі та 47% учнів почувають себе невпевнено при вивченні математики. Їх середні бали становлять відповідно 507 та 445 балів.

З природничих наук впевненість учнів на уроках набагато вища. Найбільш впевненими учні почувають себе на уроках біології (22%), найменш впевненими — на уроках хімії (13%), фізики (13%) і географії (15%). Результати учнів прямо пропорційно залежать від цих показників.

Спостерігається також різниця в результатах учнів у відповідності до часу виконання домашнього завдання. Найвищими є результати з математики тих учнів, які витрачають на виконання домашнього завдання від 45-ти хвилин до 3-х годин, найнижчими — результати учнів, які витрачають на виконання домашнього завдання менше 45-ти хвилин. Найкращі результати з природничих наук мають ті учні, які витрачають на виконання домашнього завдання менше 45 хвилин, найнижчі результати у тих учнів, які виконують домашнє завдання більше 3-х годин. Відповідні дані подані у таблиці 5.

Таблиця 5

Розподіл учнів відповідно до часу виконання домашніх завдань

 

Час, що витрачається на виконання домашнього завдання

Більше 3-х годин

Від 45-ти хвилин

до 3-х годин

Менше 45-ти хвилин

з математики

Відсоток учнів

26%

53%

21%

Середній бал

477

489

468

з природничих дисциплін, зокрема

з біології

Відсоток учнів

7

35

58

Середній бал

489

498

507

з хімії

Відсоток учнів

12

40

48

Середній бал

484

503

508

з фізики

Відсоток учнів

12

41

48

Середній бал

498

503

505

з географії

Відсоток учнів

7

33

60

Середній бал

485

499

509

Ми зупинились тільки на деяких аспектах результатів дослідження. Зрозуміло, що глибокий та всебічний аналіз результатів ще попереду, після оприлюднення у лютому 2013-го року повної бази даних TIMSS 2011.

Спробуємо окреслити відповіді на запитання, що були поставлені на початку.

1. Який стан природничо-математичної освіти з точки зору міжнародних стандартів?

Безумовно, Україна зробила крок уперед. За всіма показниками є тенденція до зростання. І хоча у загальному рейтингу дослідження серед 42-х країн нижче України опинились 23 учасники за результатами тесту з математики і 24 країни за результатами тесту з природничих дисциплін (серед яких заможні ОАЕ, Катар, Саудівська Аравія), результати нашої країни залишають бажати кращого. І це стосується не лише методик навчання.

Найвищі показники індексу розвитку людського потенціалу (ІРЛП), за яким Програма розвитку ООН порівнює рівень соціального й економічного розвитку різних країн, мають Норвегія, Австралія, Нідерланди, США, Нова Зеландія, Канада, Ірландія, Ліхтенштейн, Німеччина, Швеція.

Тільки Норвегія і Швеція за результатами TIMSS 2011 мають такі ж показники, як і Україна, всі інші країни — значно вищі.

Сім пострадянських країн взяли участь у дослідженні 2011-го року: Азербайджан, Вірменія, Грузія, Казахстан, Литва, Російська Федерація та Україна. Високі показники мають Російська Федерація та Литва. Досвід участі у дослідженні TIMSS з 1995-го року та участь у всіх міжнародних дослідженнях в освіті дає певні переваги цим країнам. Найбільші тенденції до зростання рівня навчальних досягнень показали Російська Федерація та Україна.

2. Як змінились результати українських школярів у порівнянні з попереднім дослідженням 2007-го року?

З природничих дисциплін Україна досягла середнього міжнародного балу, проте піднялась у міжнародному рейтингу тільки на одну сходинку. Рейтинг України з математики піднявся на 6 пунктів, що є безперечним досягненням, проте ми так і не досягли середнього міжнародного балу.

Після проведення TIMSS 2007 була проведена велика робота з аналізу результатів дослідження. Організовано науково-методичні семінари для методистів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, «круглі столи» з розробниками програм і авторами підручників, навчання вчителів на курсах підвищення кваліфікації з питань моніторингових досліджень в освіті.

З 2008-го року у підручниках з’явилося більше задач практичного змісту, тестових завдань різних форматів, цікавих задач на застосування знань у нестандартних ситуаціях; розробляються нові збірники для проведення державної підсумкової атестації з предметів природничо-математичного циклу з урахуванням рекомендацій, наданих після аналізу результатів дослідження TIMSS 2007.

Все це вкупі з систематичною роботою проректорів з моніторингу та методистів обласних інститутів післядипломної освіти, вчителів математики та природничих наук тих класів, що брали участь у пілотній та основній сесії міжнародного порівняльного дослідження, та разом з самовідданою працею робочої групи з організації та проведення TIMSS 2011 сприяло підвищенню результатів та рейтингу України.

3. Як змінюються результати учнів при переході з початкової до середньої школи?

У цьому питанні є також позитивні зрушення. Результати учнів 8-х класів 2011-го року виявилися кращими за результати учнів 4-х класів 2007-го року. Це є прогрес, бо в багатьох країнах ці показники, навпаки, знизилися.

Проте, якщо Україна буде брати участь у дослідженні TIMSS 2015, їй ні з чим буде порівнювати результати восьмикласників, бо учні 4-х класів не брали участь у дослідженні 2011-го року.

У 2011-му році всі країни мали унікальну можливість порівняти математичну, природничо-наукову та читацьку грамотність учнів 4-х класів. Одночасно з дослідженням TIMSS проводилось дослідження читацької грамотності PIRLS. З причини різної періодичності проведення досліджень, вони співпадають один раз на 20 років. Україна втратила свій шанс у 2011-му році. Будемо сподіватись, що Укази Президента України щодо участі у міжнародних дослідженнях якості освіти будуть надалі виконуватись.

4. Які фактори впливають на рівень навчальних досягнень учнів з природничо-математичних дисциплін?

Забезпечена родина, сильна школа, кваліфікований небайдужий учитель, підвищений інтерес та мотивація до навчання — ось запорука успіху. Сільська школа зі слабким матеріально-технічним та кадровим забезпеченням (навіть з одним комп’ютером на одного учня), відсутність вищої освіти у батьків, родина з достатком нижче середнього, невмотивованість учня — дорога у безвихідь. І це є найгострішою проблемою для України. Розшарування суспільства веде до розшарування шкіл.

Проблема рівного та справедливого доступу до освіти є однією з найбільш акцентованих в останні роки в міжнародних документах з питань розвитку освіти.

5. Які перспективи розвитку природничо-математичної освіти в Україні?

Участь України у міжнародних порівняльних дослідженнях має велике стратегічне значення для розвитку освіти в країні, зокрема — природничо-математичної:

— отримані результати дозволяють робити висновки про якість освіти в нашій країні та її відносне положення у світовій системі освіти;

— аналітичні матеріали щодо програм, підручників та вимог до навчальних досягнень учнів у різних країнах світу дозволяють спеціалістам України приймати обґрунтовані рішення щодо реформування змісту освіти і створення освітніх стандартів;

— використання технологій педагогічних вимірювань сприяє створенню в Україні національної системи моніторингу якості освіти на рівні світових стандартів.

Що дасть дослідження TIMSS 2011 нашій освіті? І що робитимемо далі? Ці та інші стратегічні запитання чекають ґрунтовного аналізу, виваженої відповіді і відповідних рішень.

Прокопенко Наталія, національний координатор TIMSS 2007-2011

 

Література

1. Mullis, I.V.S., Martin, M.O., Foy, P., & Arora, A. (2012). TIMSS 2011 international results in mathematics. Chestnut Hill, MA: Boston College.

2. Martin, M.O., Mullis, I.V.S., Foy, P., & Stanco, G.M. (2012). TIMSS 2011 international results in science. Chestnut Hill, MA: Boston College.

3. Mullis, I.V.S., Martin, M.O., Ruddock, G.J., O'Sullivan, C.Y., & Preuschoff, C. (2009). TIMSS 2011 assessment frameworks. Chestnut Hill, MA: Boston College.

4. TIMSS & PIRLS International Study Center. (2008). TIMSS and PIRLS 2011 survey operations procedures unit 1: Sampling schools and obtaining their cooperation. Chestnut Hill, MA: TIMSS & PIRLS International Study Center, Boston College.

5. TIMSS 2007. Частина 1. Результати дослідження на національному рівні / Бурда М.І., Прокопенко Н.С. та ін. // — К.: Видавнича група BHV, 2010. — 400 с.: іл.

6.  TIMSS 2007. Частина 2. Результати дослідження у порівнянні з іншими країнами. — К.: Видавнича група BHV, 2010. — 360 с. (упорядкування та загальна редакція Н.С.Прокопенко).

04.09.2013
Прокопенко Наталія
uk-UA
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews