Укр Рус

Дата: 17.08.2018

Голосування

У старшій школі слід відмовитись від традиційної класно-урочної системи з тим, щоб в учнів з’явилась реальна можливість рухатись за індивідуальною освітньою траєкторією

Строительная доска объявлений на сайте fortstroi.com.ua
Как заработать на недвижимости, подробнее на сайте comintour.net
Придомовая территория, норматив здесь http://stroidom-shop.ru/pravila/pridomovaya-territoriya.html

Підписка на новини

Нові матеріали

Зламана дверна ручка в одному із закладів освіти змусила автора розглянути у попередній статті поняття Нового Освітнього Простору (НОП) і встановити, що насправді в українських медіа мова йде про наздоганяючий освітній простір, а не про справжній НОП, який можливий і необхідний за сьогоднішнього розвитку освіти, науки та педагогіки у світі. Звичайно, економічні труднощі не є поясненням втрати інтересу до адекватного плану нового розвитку освіти. Ми маємо інтелект, який здатний подолати економічні проблеми, лише, на мій погляд, цей інтелект, на жаль, є зламаним, а тому велике українське освітнє ЛЕГО необхідно розпочинати укладати з ремонту зламаності цього інтелекту. Цей ремонт проводиться зараз методом скопусизації українських учених, і цей метод частково допоміг би, якщо б він не реалізовувався як абсолютний і у відриві від інших проблем українських інтелектуалів. А так він лише доламує український інтелект, спрямовуючи його на розв'язання проблем англомовних видань, а не проблем українського суспільства. 

Однією з останніх є розроблення та розбудова НОП як Дослідницького Підтримуючого Навколишнього Середовища, у якому втілено принцип зосередження навчального процесу на справжніх артефактах. Щоб пояснити використання цього принципу, звернемося, з певною дозою іронії, до вже згаданих дверних ручок, які учні спостерігають як справжні артефакти в аутентичних ситуаціях, проілюструємо на їх прикладі глобальні проекти НОП.

Зламана дверна ручка в одному із закладів освіти змусила автора розглянути у попередній статті поняття Нового Освітнього Простору (НОП) і встановити, що насправді в українських медіа мова йде про наздоганяючий освітній простір, а не про справжній НОП, який можливий і необхідний за сьогоднішнього розвитку освіти, науки та педагогіки у світі. Звичайно, економічні труднощі не є поясненням втрати інтересу до адекватного плану нового розвитку освіти. Ми маємо інтелект, який здатний подолати економічні проблеми, лише, на мій погляд, цей інтелект, на жаль, є зламаним, а тому велике українське освітнє ЛЕГО необхідно розпочинати укладати з ремонту зламаності цього інтелекту. Цей ремонт проводиться зараз методом скопусизації українських учених, і цей метод частково допоміг би, якщо б він не реалізовувався як абсолютний і у відриві від інших проблем українських інтелектуалів. А так він лише доламує український інтелект, спрямовуючи його на розв'язання проблем англомовних видань, а не проблем українського суспільства. 

Однією з останніх є розроблення та розбудова НОП як Дослідницького Підтримуючого Навколишнього Середовища, у якому втілено принцип зосередження навчального процесу на справжніх артефактах. Щоб пояснити використання цього принципу, звернемося, з певною дозою іронії, до вже згаданих дверних ручок, які учні спостерігають як справжні артефакти в аутентичних ситуаціях, проілюструємо на їх прикладі глобальні проекти НОП.

10.08.2018
Сергій Клепко

Автор:
Едуард Рубін
Опубліковано
06.08.2018

З кожним роком дії безвізу, який зробив Європу доступною для українців, буде все яскравіше вимальовуватися картина, яка стала наочною в цьогорічну вступну кампанію: наші ВНЗ тепер змагаються не один з одним, а з європейськими університетами. І щоб оцінити поточну конкурентоспроможність української вищої освіти, досить поглянути на світові рейтинги, де в тисячі найкращих наша «най-най» шістка вишів займає місця між п'ятою та дев'ятою сотнями ранжиру.

З кожним роком дії безвізу, який зробив Європу доступною для українців, буде все яскравіше вимальовуватися картина, яка стала наочною в цьогорічну вступну кампанію: наші ВНЗ тепер змагаються не один з одним, а з європейськими університетами. І щоб оцінити поточну конкурентоспроможність української вищої освіти, досить поглянути на світові рейтинги, де в тисячі найкращих наша «най-най» шістка вишів займає місця між п'ятою та дев'ятою сотнями ранжиру.

06.08.2018
Едуард Рубін

Ця стаття породжена роздратуванням автора від зламаних двох дверних ручок у навчальному закладі, які тривалий час не можуть відремонтувати чи замінити. Добре, що ці дві зламані дверні ручки з'явилися наяву, "в реалі", бо якби зламана дверна ручка постала перед вами уві сні, то вона була б, як пишуть сонники, передвістям великих проблем, або, щонайменше, загрозою очікування невдач, попри всі ваші зусилля. У нашому випадку зламані дверні ручки реальні, до того ж вони не є масовим явищем і ці дві зламані ручки аж ніяк не презентують повно освітній простір України, є лише окремим випадком зламаності, підтвердженням тези про відсутність вічності всього сущого, але Ґете казав: "Що є загальне? Окремий випадок". І не обов'язково цим окремим випадком можуть бути дверні ручки, адже в українських освітніх середовищах немало інших зламаних речей, та що говорити про них, коли у центрі міста Полтави стоїть два десятиріччя зламана (зруйнована) дев'ятнадцятого століття могутня будівля Петровського Полтавського кадетського корпусу, а у суспільстві незліченно інших зламаних механізмів і відносин, які ремонтують переважно постправдою (тобто брехнею), дискурсом про корупцію, популізмом і тарифним залякуванням.

Ця стаття породжена роздратуванням автора від зламаних двох дверних ручок у навчальному закладі, які тривалий час не можуть відремонтувати чи замінити. Добре, що ці дві зламані дверні ручки з'явилися наяву, "в реалі", бо якби зламана дверна ручка постала перед вами уві сні, то вона була б, як пишуть сонники, передвістям великих проблем, або, щонайменше, загрозою очікування невдач, попри всі ваші зусилля. У нашому випадку зламані дверні ручки реальні, до того ж вони не є масовим явищем і ці дві зламані ручки аж ніяк не презентують повно освітній простір України, є лише окремим випадком зламаності, підтвердженням тези про відсутність вічності всього сущого, але Ґете казав: "Що є загальне? Окремий випадок". І не обов'язково цим окремим випадком можуть бути дверні ручки, адже в українських освітніх середовищах немало інших зламаних речей, та що говорити про них, коли у центрі міста Полтави стоїть два десятиріччя зламана (зруйнована) дев'ятнадцятого століття могутня будівля Петровського Полтавського кадетського корпусу, а у суспільстві незліченно інших зламаних механізмів і відносин, які ремонтують переважно постправдою (тобто брехнею), дискурсом про корупцію, популізмом і тарифним залякуванням.

03.08.2018
Сергій Клепко

Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
29.07.2018

23 травня набули чинності суттєво оновлені Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності [1]. Тим не менш невдовзі почали виникати нові запитання, на які вони не надають відповідей. А нещодавно розпочався збір пропозицій щодо потрібних змін [2]. Чому так сталося?

23 травня набули чинності суттєво оновлені Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності [1]. Тим не менш невдовзі почали виникати нові запитання, на які вони не надають відповідей. А нещодавно розпочався збір пропозицій щодо потрібних змін [2]. Чому так сталося?

29.07.2018
Володимир Бахрушин

Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
23.07.2018

Одним з ключових питань, на яке мала б дати належну відповідь реформа сфери вищої освіти, мало б бути питання про суб’єктність та новий статус викладача вищої школи. На жаль, реалії реформування засвідчили, що стара вітчизняна модель вищої освіти, якій притаманне патерналістське ставлення до викладача вищої школи, лише зазнала незначного переоформлення, проте не демонструє тенденції до суттєвих змін. Не лише поміж освітянських управлінців, а й певної частини викладачів вищої школи та освітніх експертів існує певний консенсус щодо того, що викладача вищої школи потрібно постійно контролювати та спрямовувати, ставлячи перед ним все нові й нові завдання, які б дозволили залишитися в системі вищої освіти лише особливо наполегливим та готовим до компромісів, хоча, можливо, й далеко не завжди найкращим. Проте, людина, яка усвідомлює, що вона спроможна на щось більше, ніж постійно бути спрямованою кимось, рідко коли погодитися на те, щоб нею постійно помикали та не бажали бачити в ній самостійного та відповідального суб’єкта, спроможного ухвалювати власні зважені рішення, зокрема на власний розсуд формувати свій академічний кейс.

Одним з ключових питань, на яке мала б дати належну відповідь реформа сфери вищої освіти, мало б бути питання про суб’єктність та новий статус викладача вищої школи. На жаль, реалії реформування засвідчили, що стара вітчизняна модель вищої освіти, якій притаманне патерналістське ставлення до викладача вищої школи, лише зазнала незначного переоформлення, проте не демонструє тенденції до суттєвих змін. Не лише поміж освітянських управлінців, а й певної частини викладачів вищої школи та освітніх експертів існує певний консенсус щодо того, що викладача вищої школи потрібно постійно контролювати та спрямовувати, ставлячи перед ним все нові й нові завдання, які б дозволили залишитися в системі вищої освіти лише особливо наполегливим та готовим до компромісів, хоча, можливо, й далеко не завжди найкращим. Проте, людина, яка усвідомлює, що вона спроможна на щось більше, ніж постійно бути спрямованою кимось, рідко коли погодитися на те, щоб нею постійно помикали та не бажали бачити в ній самостійного та відповідального суб’єкта, спроможного ухвалювати власні зважені рішення, зокрема на власний розсуд формувати свій академічний кейс.

23.07.2018
Юрій Федорченко

Автор:
Ірина Костюк
Опубліковано
07.07.2018

Серед усіх медійних розмов, балачок і часом справді дискусій проблеми освіти виглядають часом настільки хаотично, що виокремити напрямок, якому саме зараз має бути приділена найбільша увага, доволі складно. Не піддаючи сумніву важливість тих чи інших тем, які розглядаються на педагогічних майданчиках, звертаю увагу на те, що поки що під спорадичною увагою.

Серед усіх медійних розмов, балачок і часом справді дискусій проблеми освіти виглядають часом настільки хаотично, що виокремити напрямок, якому саме зараз має бути приділена найбільша увага, доволі складно. Не піддаючи сумніву важливість тих чи інших тем, які розглядаються на педагогічних майданчиках, звертаю увагу на те, що поки що під спорадичною увагою.

07.07.2018
Ірина Костюк

Нещодавно у Верховній Раді України зареєстровано Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо зміни системи управління закладами вищої освіти [1]. Трохи пізніше, МОН оприлюднило для громадського обговорення пакет законопроектів, які стосуються фінансування вищої освіти [2]. Всі вони зустріли неоднозначну оцінку ключових стейкхолдерів, і, зокрема, різке несприйняття з боку Спілки ректорів України [3, 4], а також ЦК профспілки працівників освіти і науки України [5].

Нещодавно у Верховній Раді України зареєстровано Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо зміни системи управління закладами вищої освіти [1]. Трохи пізніше, МОН оприлюднило для громадського обговорення пакет законопроектів, які стосуються фінансування вищої освіти [2]. Всі вони зустріли неоднозначну оцінку ключових стейкхолдерів, і, зокрема, різке несприйняття з боку Спілки ректорів України [3, 4], а також ЦК профспілки працівників освіти і науки України [5].

Нещодавно у Верховній Раді України зареєстровано Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо зміни системи управління закладами вищої освіти [1]. Трохи пізніше, МОН оприлюднило для громадського обговорення пакет законопроектів, які стосуються фінансування вищої освіти [2]. Всі вони зустріли неоднозначну оцінку ключових стейкхолдерів, і, зокрема, різке несприйняття з боку Спілки ректорів України [3, 4], а також ЦК профспілки працівників освіти і науки України [5].

27.06.2018
Володимир Бахрушин

Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
23.06.2018

У вітчизняних дискусіях, що ведуться навколо питань захисту дисертацій та присудження наукового ступеня, помітна тривожна тенденція. Обговорення даних питань, як правило, відбувається в контексті чергових академічних скандалів. Саме через призму таких скандалів і обговорюються ці питання, останнє накладає свій відбиток на їх розуміння. Власне, повноцінного обговорення даних питань ми ще не досягли. Більш того, як видається, обговорення проблеми захисту дисертації, як правило, обумовлено хибним розумінням самого феномену дисертації. Як наслідок, ми маємо доволі химерні уявлення про те, за що саме присуджують науковий ступінь.

У вітчизняних дискусіях, що ведуться навколо питань захисту дисертацій та присудження наукового ступеня, помітна тривожна тенденція. Обговорення даних питань, як правило, відбувається в контексті чергових академічних скандалів. Саме через призму таких скандалів і обговорюються ці питання, останнє накладає свій відбиток на їх розуміння. Власне, повноцінного обговорення даних питань ми ще не досягли. Більш того, як видається, обговорення проблеми захисту дисертації, як правило, обумовлено хибним розумінням самого феномену дисертації. Як наслідок, ми маємо доволі химерні уявлення про те, за що саме присуджують науковий ступінь.

23.06.2018
Юрій Федорченко

Автор:
Віктор Громовий, Андрій Близнюк
Опубліковано
19.06.2018

Віктор Громовий: Ви є  організатором ГО «Батьківська спілка» та групи з такою ж назвою (близько 5 тис. учасників) у ФБ, яка є взірцем толерантності та конструктиву. https://www.facebook.com/groups/bspilka/?source_id=140267163373969

Яка мета та основні напрямки активності цієї групи?

Віктор Громовий: Ви є  організатором ГО «Батьківська спілка» та групи з такою ж назвою (близько 5 тис. учасників) у ФБ, яка є взірцем толерантності та конструктиву. https://www.facebook.com/groups/bspilka/?source_id=140267163373969

Яка мета та основні напрямки активності цієї групи?

19.06.2018
Віктор Громовий, Андрій Близнюк

10 травня 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 347 [1] про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1187 про «Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності» (надалі буде використано назву «Ліцензійні умови»).

У статті буде проаналізовано тільки фрагменти, що застосовуються до викладачів ЗВО – закладів вищої освіти (раніше ВНЗ – «вищі навчальні заклади»).

10 травня 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 347 [1] про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1187 про «Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності» (надалі буде використано назву «Ліцензійні умови»).

У статті буде проаналізовано тільки фрагменти, що застосовуються до викладачів ЗВО – закладів вищої освіти (раніше ВНЗ – «вищі навчальні заклади»).

17.06.2018
Анатолій Шиян
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews