Укр Рус

Дата: 23.02.2018

Підписка на новини

Голосування

Найхарактерніша ознака пострадянської освіти:
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
Всього голосів:
Перший голос:
Останій голос:
Назад
 
Powered by Sexy Polling
 

Тьюторинг: уроки «практики, яка працює» в школі «Афіни»

Автор:
Тетяна Швець
Опубліковано
22.01.2018

«Сила та майбутнє держави залежить значною мірою від того, чи зможе вона розумно скористатися талантами своїх громадян.  Ті країни, в яких завданням освіти  є пошук талантів молодої людини, розвиток їх  та створення умов для їх реалізації  -  виграють. Але для такої роботи потрібні  навчені дорослі особи – готові брати на себе відповідальність за роботу з такою винятковою річчю, як людський талант. Саме тьютори і можуть бути тими дорослими особами»

Пьотр Чекєрда (Piotr Czekierda), президент Collegium Wrtaslaviense.

Тьюторинг: навіщо це робити?

Тільки лінивий сьогодні не говорить про те, що освіту потрібно змінювати, що школа вчить по-старому, що потрібні нові методики, нові компетенції від вчителів. Усі ми стикаємося з різними ідеями та інноваціями в освіті, які здаються такими, що можуть щось змінити, але потім згасають, або виявляються неефективними. Найчастіше це те, що з’являється «зверху», бо єдиним їх джерелом є мотивація - «так має бути». Але ті проекти чи інновації, які з’являлися як ініціативи творчих педагогів, досить живі та ефективні.

Чому так відбувається?

 Тому що варто завжди розуміти «навіщо ти це робиш».

Саймон Сінек під час свого виступу на TED розповів історію, яка вразила мене до глибини душі. Це історія винаходу літака. На початку ХХ століття Семюел Ленглі, професор Смітсонського інституту та Гарварду повинен був стати людиною, яка вперше у світі зробить відкриття й винайде літальний апарат. Він отримав фінансування в 50 тис. доларів, зібрав команду найкращих фахівців того часу, використав найкращі матеріали того часу. Його завжди супроводжувала преса. Водночас брати Райт працювали над своїм літальним апаратом у своєму скромному магазині велосипедів. Вони не мали ні спонсорів, ні фахівців, у них не було вищої освіти. Але саме вони у 1903 році втілили свою мрію у життя. Семюел Ленглі згорнув свій проект. Чому? Тому що тільки брати Райт почали з питання «навіщо ми це робимо», їх відповідь були досить проста. Вони вірили, що літальний апарат змінить життя людей, взагалі змінить світ.  А Семюел Ленглі хотів стати відомим та багатим. Мета - однакова, підхід - різний.

Запроваджуючи будь яку ініціативу, інновацію, проект, запитайте себе: навіщо ви це робите? Щоб стати відомим, отримати винагороду? Тоді ваша ідея приречена.

Будь яка діяльність має мету, і ця мета несе в собі певну цінність – насамперед для людей.

Так само з тьюторингом. Цей метод може змінити освіту, реально поставивши в її центрі дитину. 

Практика тьюторингу, яка працює

Не буду вдаватися до теоретичних розмірковувань про тьюторинг, поділюся досвідом впровадження цього методу в Приватній школі «Афіни», де практики тьюторингу працюють. Практично всі вчителі школи мають тьюторські компетенції (46 вчителів сертифіковані тьютори, пройшли навчання в Школі тьюторів), які дозволяють вчити учнів вчитися та кожній дитині мати свій персональний прогрес. Учні об’єднані в групи та мають своїх тьюторів - по факту в школі реалізовується фінська модель, коли вчитель має групу підопічних та відстежує їх прогрес протягом року.

У тісній співпраці з польськими партнерами й колегами з Collegium Wratislaviense (освітня установа в Польщі, яка багато років навчає педагогів тьютьорським компетенціям, спираючись на традиції англійських вишів та сучасні дослідження в педагогіці, філософії та психології) ми впровадили в школі індивідуальний тьюторинг.

Тьюторство може бути ефективним лише у випадку, якщо «вписується» у систему роботи школи, спрямовану на ініціативну, пошукову, з можливостями для проб і помилок, планування, аналіз та зорієнтовану на реальні результати діяльність тьюторів.

У школі створені необхідні умови для тьюторської діяльності(організовано простір для тьюторіалів, аналізу та рефлексії тьюторами своєї роботи, оформлено функціонал тьюторів тощо).

Індивідуальними тьюторами у нас можуть бути педагоги, які пройшли відповідне навчання та мають сертифікат. Індивідуальні тьютори отримують супервізію та наукову, методичну підтримку від фахівців Academy of Tutoring (Школа Тьюторів).

Від початку навчального року і до його завершення тьютор супроводжує свого підопічного, відслідковує його прогрес у будь-якій діяльності. Стає дорослим наставником, який вислухає, приділить увагу, допоможе визначити мету і шлях до неї.

У школі дотримуються принципу вільного вибору: індивідуальний тьюторинг потрібний не всім учням або не на всіх етапах їхнього освітнього шляху.

Вибори тьюторів відбуваються на початку кожного навчального року. Учень обирає собі дорослого наставника, а дорослий – підопічного-учня. Вибори починаються з 3 класу, а в 1-2 класах підбираються дорослими.

Вибори відбуваються наступним чином: сертифіковані тьютори школи (ті, що бажають та готові бути індивідуальними тьюторами) презентують себе учням (у вигляді експрес-інтерв’ю, розміщення свого профілю – особистого та професійного на спеціальних дошках, сайті, проведення особистої презентації на зборах учнів), а учні (які вважають за необхідне мати індивідуального тьютора) також пишуть про себе невеличке есе та/або мотиваційний лист: що цікавить, чим хотів би займатися, чому бажає мати індивідуального тьютора, чому саме цього, обирають трьох тьюторів (тобто три особи, з якими б хотів співпрацювати). Три вибори робляться з метою уможливлення проведення потім обрання тьюторами собі підопічних. Після чого проводиться визначення: тьютори обирають собі підопічних з урахування збігу інтересів, уподобань чи можливості надати підтримку саме цьому учню. 

Напевно ніхто не хоче, щоб сьогоднішня школа була подібна до маленької фабрики, яка забезпечує учням порціонні "пакунки" зі знаннями. Така школа, напевно, виховувала б ідеального споживача - молоду людину, звільнену від потреби виражати власну думку про світ, а також позбавлену звички ставити незручні питання та готової до безглуздого прийняття будь-якої правди й визнання її за власну. Тьюторинг уможливлює роботу, яка зосереджується на учнях як на індивідуальностях, а не "ідеальних споживачах"…

      Богдан Новак (Bogdan Nowak), директор Спілки політехнічних шкіл, місто Вжешня (Zespół Szkół Politechnicznych we Wrześni). 

Окрім  індивідуального тьюторингу, у нас є тьюторинг розвивальний та науковий, результатами якого можуть бути індивідуальні проекти учнів, розвиток життєвих навичок, самостійного мислення, критичного мислення, планування свого майбутнього, здатність визначати свої цілі, способи їх досягнення, враховуючи свої потреби, інтереси, здібності.

У науковому тьюторингу дорослий супроводжує учня в його наукових пошуках. Результатами можуть бути захист наукового дослідження, участь в конкурсах, виставках, олімпіадах, конференціях тощо. 

Особливості освітнього середовища, яке сприяє тьюторингу

Для успіху тьюторингу повинна бути необхідна різноманітність освітнього середовища та можливість вибору для учнів форм навчальної активності.

Окрім традиційних гуртків, театру та заходів виховного характеру, на яких кожен учень має можливість спробувати та знайти себе, учні школи мають можливість обирати свій бажаний рівень навчальних досягнень.

На початку кожного триместру (школа працює по триместрах) всі учні разом з тьютором та батьками підписують договір на триместр, в якому зазначається бажаний рівень навчальних досягнень з кожного предмету, тож учень бере на себе певну відповідальність. Наприкінці триместру відбувається аналіз результатів та робляться висновки, що досягнуто, що ні та чому, якими можуть бути подальші кроки.

У початковій школі протягом року проходить ігри (Рейтингова, Екіпажна), які по суті є інтегрованими курсами з різних предметів. Діти опановують зміст цих предметів в ігровій формі, виконуючи різні завдання під керівництвом дорослого – капітана. Так відпрацьовується здатність працювати в команді, самостійність, креативність, ініціативність та відповідальність за результати.

У 5-6 класах запроваджено інтегрований курс Science, який дає можливість почати учням опановувати дослідницькі навички та продовжуються відпрацьовуватися навички роботи в команді.

Учні 7-9 класів тричі на рік складаютьтриместровий екзамен, який об’єднує три предмети та містить не лише демонстрацію певних знань, а також реальний продукт своєї діяльності (частіше індивідуальний), наприклад: макет, модель, книга, журнал, буклет. Тут більше уваги звертається вже на індивідуальний результат, який досягається завдяки вмінню планувати свій час та зусилля, застосовувати набуті знання на практиці, бути відповідальним, креативним та самостійним.

Учні 10–11 класів об’єднані у «факультети»: медіа, природничо-науковий, соціальний. Вибір факультету – справа учнів, адже вони обирають його з метою розуміння свого подальшого навчання. Два дні на тиждень учні працюють на факультеті й наприкінці триместру презентують на загал результати своєї роботи: виставка в арт-галереї, журнал, дослідження, дитяча громадська організація, спектакль, імітаційна гра, соціальний проект. Така діяльність дає учням можливість зрозуміти себе, свої схильності, обрати подальше навчання чи, навпаки, переосмислити свій попередній вибір.

Школа відкрита зовнішньому світу, тому багато часу учні проводять поза межами школи на екскурсіях, зустрічах з експертами, виставках, у театрі тощо.

Також у школу ми часто запрошуємо професіоналів своєї справи: режисерів, юристів, соціологів, журналістів та інших.

Двічі на рік (травень для 7, 8, 10 кл., вересень для 9-11 кл.) проводиться «занурення» – поглиблене вивчення певної теми («Професія майбутнього», україно-польський «Проблеми та перспективи розвитку старопромислових регіонів України та Польщі», «На перехресті епох» та ін.), коли на тиждень учні «занурюються» в певну проблему та за певним сценарієм (включають різні види діяльності. наприклад: імітаційна гра, дослідження, дебати) розробляють або власне бачення вирішення проблеми, або презентують певний продукт своєї діяльності. Також школа має свій дебатний клуб, в якому учні з 8 класу опановують вміння критично мислити. Тричі на рік ми проводимо дебатні турніри, а раз на рік організовуємо наш «Афінський форум».

Отже, завдяки варіативності, відкритості освітнього середовища та шляхом взаємодії школи із зовнішніми експертами та професіоналами, учні залученні до свідомого вибору і формуванні власного освітнього шляху. Саме в таких умовах, завдяки тьюторській підтримці, індивідуалізація навчально-виховного процесу стає реальною. 

Тьюторство в початковій школі

У 2016 році було прийнято рішення про впровадження індивідуального тьюторингу і в перших класах. Молодший шкільний вік – це період становлення мотиву успіху, активний розвиток самооцінки, стосунків з різними людьми, потреба в повазі, формування відчуття власної гідності, початок становлення здібності до рефлексії. Властивістю молодшого шкільного віку є наявність великої кількості спонтанних пізнавальних інтересів, в яких дитина продовжує робити вибір, і саме тут потрібним є тьютор.

Актуальність тьюторства в перших класах, посилюється ще й тим, що школа «Афіни» є школою повного дня, а також особливістю організації навчального процесу: в першому класі викладає не один учитель, а кілька.

Тьютори мали щоденник спостережень, до якого вносили результати діагностики: темперамент, риси характеру, мотивація, бажання, цінності, пізнавальні інтереси тощо. Було зібрано дитячу медіатеку: мультфільми, казки, оповідання, після читання чи перегляду яких проводилися індивідуальні бесіди тьютора з підопічним.

Після встановлення довірливих відносин, проведення діагностики тьютори разом з дітьми шукали цілі, які учні цього віку здатні визначати та досягати. Умовно тьютори (для себе власне) визначали цілі: короткотермінові, середньо термінові, довготермінові.

Для того, щоб діти розуміли та їм було цікаво рухатися в цьому напрямку, було використано методику мапування. Разом з тьютором підопічний робив умовну мапу, за допомогою якої учень подорожував, долаючи перешкоди, шукаючи «скарби», а тьютор діяв як дороговказ, допомагаючи дитині дійти до визначеної мети. Мапи мали різний вигляд: футбольне поле, настільна гра, подорож лісом, горами, політ в космос та ін. Вид мапи цілком залежав від інтересів та уподобань дитини. Фактично, мапа ставала планом дій для учня. Зрозуміло, що цілі також були важливими саме для дітей: знайти друзів, навчитися самостійно щось робити, розповісти однокласникам про свою подорож (особливо, якщо учню хотілося, але соромився), навчитися чогось, спробувати щось.

Завдяки створеному варіативному освітньому середовищу школи, учням було надано можливості робити вибір та спроби. Тьютор у цій діяльності ставав помічником, порадником, інколи просто тим, хто уважно вислухає. Наприкінці навчального року було проведено підбиття підсумків співпраці. Спочатку діти висловлювали свої міркування, потім тьютор разом з батьками та учнем вели розмову: що було заплановано, що було зроблено, що можна буде наступного року зробити краще, над чим варто попрацювати.

Результати, які були досягнуті, завдяки тьюторингу в перших класах: діти, які мали індивідуальний тьюторинг краще могли висловлювати власну думку, відзначено підвищення мотивації до навчання, уміння здійснювати самооцінювання (у різних дітей різною мірою), покращення комунікативних навичок, а також визначення напрямів інтересів дитини.

Це була спільна праця дорослого та дитини щодо створення і реалізації цілого ланцюжку кроків в розвитку інтересів, отримання першого досвіду та його фіксація, визначення цілей, інтеграції ресурсів для досягнення мети, і в результаті - усвідомлення процесу опанування шляхів власного розвитку. Батьки зазначили, що така праця з тьютором допомогла їм краще пізнати власну дитину, вони побачили можливості розвитку її особистості. Дехто сказав, що знання важливі, але важливішим є розвиток характеру дитини. 

             Загальні висновки щодо організації тьюторингу в школі:

1. Не існує ідеальної моделі тьюторингу чи ідеального тьютора. Кожна школа може вибудувати власну систему тьюторського супроводу. Однак, найважливішим, на мою думку, є висока відповідальність дорослих, які починають працювати за тьюторською методикою. Кожного дня, прийшовши в клас ми здатні  дати своїм учням багато більше, ніж передбачено навчальними програмами. Одна з колег після поїздки до Фінляндії сказала: «Що мені заважає в своєму класі, на своїх уроках впроваджувати ці методи вчительської праці, які я тут побачила? Нічого». 

2. Для того, щоб тьютори не лише прийшли до школи, але дійсно виконували тьюторські функції, а не функції психолога, класного керівника чи соціального педагога, необхідно  розуміння ролі тьютора адміністрацією, яка має сприяти роботі тьютора, створюючи відповідні умови(час та місце для проведення тьюторіалів, відкрите освітнє середовище в якому учень зможе за допомогою тьютора поступово вибудовувати своє майбутнє тощо).

3. Тьюторинг може бути запроваджений в школі і як ініціатива окремих вчителів, і як ініціатива адміністрації при наявності команди однодумців. Але він не буде реалізований, якщо його ввести «адміністративно». Цей метод передбачає, що той, хто його практикує, хоче бути тьютором, а також знає «навіщо це йому».  

4. Навряд чи  можливе масове впровадження тьюторингу у вітчизняних школах. Тьюторинг можуть впроваджувати лише ті заклади, які мають певну мету, ідеологію, одним з пунктів якої – навчити своїх учнів чи студентів самостійно мислити.  Тому, поки що, тьюторинг – залишатиметься справою окремих ентузіастів, в основному, у приватних школах. 

5. Тьюторинг не може стати «панацеєю» від усіх бід системи освіти в Україні. Тьюторинг не вирішує всі проблеми освіти, але може стати методом для розкриття потенціалу кожного учня.  Тьюторинг не може та не повинен бути універсальним методом для всіх, однак, він повинен бути доступний кожному, хто вбачає в ньому потребу.

Тетяна Швець, заступник директора Приватної школи «Афіни», директор програмв International Academy of Tutoring

Тьюторинг: уроки «практики, яка працює» в школі «Афіни»
Тьюторинг: уроки «практики, яка працює» в школі «Афіни»

«Сила та майбутнє держави залежить значною мірою від того, чи зможе вона розумно скористатися талантами своїх громадян.  Ті країни, в яких завданням освіти  є пошук талантів молодої людини, розвиток їх  та створення умов для їх реалізації  -  виграють. Але для такої роботи потрібні  навчені дорослі особи – готові брати на себе відповідальність за роботу з такою винятковою річчю, як людський талант. Саме тьютори і можуть бути тими дорослими особами»

Пьотр Чекєрда (Piotr Czekierda), президент Collegium Wrtaslaviense.

Тьюторинг: навіщо це робити?

Тільки лінивий сьогодні не говорить про те, що освіту потрібно змінювати, що школа вчить по-старому, що потрібні нові методики, нові компетенції від вчителів. Усі ми стикаємося з різними ідеями та інноваціями в освіті, які здаються такими, що можуть щось змінити, але потім згасають, або виявляються неефективними. Найчастіше це те, що з’являється «зверху», бо єдиним їх джерелом є мотивація - «так має бути». Але ті проекти чи інновації, які з’являлися як ініціативи творчих педагогів, досить живі та ефективні.

Чому так відбувається?

 Тому що варто завжди розуміти «навіщо ти це робиш».

Саймон Сінек під час свого виступу на TED розповів історію, яка вразила мене до глибини душі. Це історія винаходу літака. На початку ХХ століття Семюел Ленглі, професор Смітсонського інституту та Гарварду повинен був стати людиною, яка вперше у світі зробить відкриття й винайде літальний апарат. Він отримав фінансування в 50 тис. доларів, зібрав команду найкращих фахівців того часу, використав найкращі матеріали того часу. Його завжди супроводжувала преса. Водночас брати Райт працювали над своїм літальним апаратом у своєму скромному магазині велосипедів. Вони не мали ні спонсорів, ні фахівців, у них не було вищої освіти. Але саме вони у 1903 році втілили свою мрію у життя. Семюел Ленглі згорнув свій проект. Чому? Тому що тільки брати Райт почали з питання «навіщо ми це робимо», їх відповідь були досить проста. Вони вірили, що літальний апарат змінить життя людей, взагалі змінить світ.  А Семюел Ленглі хотів стати відомим та багатим. Мета - однакова, підхід - різний.

Запроваджуючи будь яку ініціативу, інновацію, проект, запитайте себе: навіщо ви це робите? Щоб стати відомим, отримати винагороду? Тоді ваша ідея приречена.

Будь яка діяльність має мету, і ця мета несе в собі певну цінність – насамперед для людей.

Так само з тьюторингом. Цей метод може змінити освіту, реально поставивши в її центрі дитину. 

Практика тьюторингу, яка працює

Не буду вдаватися до теоретичних розмірковувань про тьюторинг, поділюся досвідом впровадження цього методу в Приватній школі «Афіни», де практики тьюторингу працюють. Практично всі вчителі школи мають тьюторські компетенції (46 вчителів сертифіковані тьютори, пройшли навчання в Школі тьюторів), які дозволяють вчити учнів вчитися та кожній дитині мати свій персональний прогрес. Учні об’єднані в групи та мають своїх тьюторів - по факту в школі реалізовується фінська модель, коли вчитель має групу підопічних та відстежує їх прогрес протягом року.

У тісній співпраці з польськими партнерами й колегами з Collegium Wratislaviense (освітня установа в Польщі, яка багато років навчає педагогів тьютьорським компетенціям, спираючись на традиції англійських вишів та сучасні дослідження в педагогіці, філософії та психології) ми впровадили в школі індивідуальний тьюторинг.

Тьюторство може бути ефективним лише у випадку, якщо «вписується» у систему роботи школи, спрямовану на ініціативну, пошукову, з можливостями для проб і помилок, планування, аналіз та зорієнтовану на реальні результати діяльність тьюторів.

У школі створені необхідні умови для тьюторської діяльності(організовано простір для тьюторіалів, аналізу та рефлексії тьюторами своєї роботи, оформлено функціонал тьюторів тощо).

Індивідуальними тьюторами у нас можуть бути педагоги, які пройшли відповідне навчання та мають сертифікат. Індивідуальні тьютори отримують супервізію та наукову, методичну підтримку від фахівців Academy of Tutoring (Школа Тьюторів).

Від початку навчального року і до його завершення тьютор супроводжує свого підопічного, відслідковує його прогрес у будь-якій діяльності. Стає дорослим наставником, який вислухає, приділить увагу, допоможе визначити мету і шлях до неї.

У школі дотримуються принципу вільного вибору: індивідуальний тьюторинг потрібний не всім учням або не на всіх етапах їхнього освітнього шляху.

Вибори тьюторів відбуваються на початку кожного навчального року. Учень обирає собі дорослого наставника, а дорослий – підопічного-учня. Вибори починаються з 3 класу, а в 1-2 класах підбираються дорослими.

Вибори відбуваються наступним чином: сертифіковані тьютори школи (ті, що бажають та готові бути індивідуальними тьюторами) презентують себе учням (у вигляді експрес-інтерв’ю, розміщення свого профілю – особистого та професійного на спеціальних дошках, сайті, проведення особистої презентації на зборах учнів), а учні (які вважають за необхідне мати індивідуального тьютора) також пишуть про себе невеличке есе та/або мотиваційний лист: що цікавить, чим хотів би займатися, чому бажає мати індивідуального тьютора, чому саме цього, обирають трьох тьюторів (тобто три особи, з якими б хотів співпрацювати). Три вибори робляться з метою уможливлення проведення потім обрання тьюторами собі підопічних. Після чого проводиться визначення: тьютори обирають собі підопічних з урахування збігу інтересів, уподобань чи можливості надати підтримку саме цьому учню. 

Напевно ніхто не хоче, щоб сьогоднішня школа була подібна до маленької фабрики, яка забезпечує учням порціонні "пакунки" зі знаннями. Така школа, напевно, виховувала б ідеального споживача - молоду людину, звільнену від потреби виражати власну думку про світ, а також позбавлену звички ставити незручні питання та готової до безглуздого прийняття будь-якої правди й визнання її за власну. Тьюторинг уможливлює роботу, яка зосереджується на учнях як на індивідуальностях, а не "ідеальних споживачах"…

      Богдан Новак (Bogdan Nowak), директор Спілки політехнічних шкіл, місто Вжешня (Zespół Szkół Politechnicznych we Wrześni). 

Окрім  індивідуального тьюторингу, у нас є тьюторинг розвивальний та науковий, результатами якого можуть бути індивідуальні проекти учнів, розвиток життєвих навичок, самостійного мислення, критичного мислення, планування свого майбутнього, здатність визначати свої цілі, способи їх досягнення, враховуючи свої потреби, інтереси, здібності.

У науковому тьюторингу дорослий супроводжує учня в його наукових пошуках. Результатами можуть бути захист наукового дослідження, участь в конкурсах, виставках, олімпіадах, конференціях тощо. 

Особливості освітнього середовища, яке сприяє тьюторингу

Для успіху тьюторингу повинна бути необхідна різноманітність освітнього середовища та можливість вибору для учнів форм навчальної активності.

Окрім традиційних гуртків, театру та заходів виховного характеру, на яких кожен учень має можливість спробувати та знайти себе, учні школи мають можливість обирати свій бажаний рівень навчальних досягнень.

На початку кожного триместру (школа працює по триместрах) всі учні разом з тьютором та батьками підписують договір на триместр, в якому зазначається бажаний рівень навчальних досягнень з кожного предмету, тож учень бере на себе певну відповідальність. Наприкінці триместру відбувається аналіз результатів та робляться висновки, що досягнуто, що ні та чому, якими можуть бути подальші кроки.

У початковій школі протягом року проходить ігри (Рейтингова, Екіпажна), які по суті є інтегрованими курсами з різних предметів. Діти опановують зміст цих предметів в ігровій формі, виконуючи різні завдання під керівництвом дорослого – капітана. Так відпрацьовується здатність працювати в команді, самостійність, креативність, ініціативність та відповідальність за результати.

У 5-6 класах запроваджено інтегрований курс Science, який дає можливість почати учням опановувати дослідницькі навички та продовжуються відпрацьовуватися навички роботи в команді.

Учні 7-9 класів тричі на рік складаютьтриместровий екзамен, який об’єднує три предмети та містить не лише демонстрацію певних знань, а також реальний продукт своєї діяльності (частіше індивідуальний), наприклад: макет, модель, книга, журнал, буклет. Тут більше уваги звертається вже на індивідуальний результат, який досягається завдяки вмінню планувати свій час та зусилля, застосовувати набуті знання на практиці, бути відповідальним, креативним та самостійним.

Учні 10–11 класів об’єднані у «факультети»: медіа, природничо-науковий, соціальний. Вибір факультету – справа учнів, адже вони обирають його з метою розуміння свого подальшого навчання. Два дні на тиждень учні працюють на факультеті й наприкінці триместру презентують на загал результати своєї роботи: виставка в арт-галереї, журнал, дослідження, дитяча громадська організація, спектакль, імітаційна гра, соціальний проект. Така діяльність дає учням можливість зрозуміти себе, свої схильності, обрати подальше навчання чи, навпаки, переосмислити свій попередній вибір.

Школа відкрита зовнішньому світу, тому багато часу учні проводять поза межами школи на екскурсіях, зустрічах з експертами, виставках, у театрі тощо.

Також у школу ми часто запрошуємо професіоналів своєї справи: режисерів, юристів, соціологів, журналістів та інших.

Двічі на рік (травень для 7, 8, 10 кл., вересень для 9-11 кл.) проводиться «занурення» – поглиблене вивчення певної теми («Професія майбутнього», україно-польський «Проблеми та перспективи розвитку старопромислових регіонів України та Польщі», «На перехресті епох» та ін.), коли на тиждень учні «занурюються» в певну проблему та за певним сценарієм (включають різні види діяльності. наприклад: імітаційна гра, дослідження, дебати) розробляють або власне бачення вирішення проблеми, або презентують певний продукт своєї діяльності. Також школа має свій дебатний клуб, в якому учні з 8 класу опановують вміння критично мислити. Тричі на рік ми проводимо дебатні турніри, а раз на рік організовуємо наш «Афінський форум».

Отже, завдяки варіативності, відкритості освітнього середовища та шляхом взаємодії школи із зовнішніми експертами та професіоналами, учні залученні до свідомого вибору і формуванні власного освітнього шляху. Саме в таких умовах, завдяки тьюторській підтримці, індивідуалізація навчально-виховного процесу стає реальною. 

Тьюторство в початковій школі

У 2016 році було прийнято рішення про впровадження індивідуального тьюторингу і в перших класах. Молодший шкільний вік – це період становлення мотиву успіху, активний розвиток самооцінки, стосунків з різними людьми, потреба в повазі, формування відчуття власної гідності, початок становлення здібності до рефлексії. Властивістю молодшого шкільного віку є наявність великої кількості спонтанних пізнавальних інтересів, в яких дитина продовжує робити вибір, і саме тут потрібним є тьютор.

Актуальність тьюторства в перших класах, посилюється ще й тим, що школа «Афіни» є школою повного дня, а також особливістю організації навчального процесу: в першому класі викладає не один учитель, а кілька.

Тьютори мали щоденник спостережень, до якого вносили результати діагностики: темперамент, риси характеру, мотивація, бажання, цінності, пізнавальні інтереси тощо. Було зібрано дитячу медіатеку: мультфільми, казки, оповідання, після читання чи перегляду яких проводилися індивідуальні бесіди тьютора з підопічним.

Після встановлення довірливих відносин, проведення діагностики тьютори разом з дітьми шукали цілі, які учні цього віку здатні визначати та досягати. Умовно тьютори (для себе власне) визначали цілі: короткотермінові, середньо термінові, довготермінові.

Для того, щоб діти розуміли та їм було цікаво рухатися в цьому напрямку, було використано методику мапування. Разом з тьютором підопічний робив умовну мапу, за допомогою якої учень подорожував, долаючи перешкоди, шукаючи «скарби», а тьютор діяв як дороговказ, допомагаючи дитині дійти до визначеної мети. Мапи мали різний вигляд: футбольне поле, настільна гра, подорож лісом, горами, політ в космос та ін. Вид мапи цілком залежав від інтересів та уподобань дитини. Фактично, мапа ставала планом дій для учня. Зрозуміло, що цілі також були важливими саме для дітей: знайти друзів, навчитися самостійно щось робити, розповісти однокласникам про свою подорож (особливо, якщо учню хотілося, але соромився), навчитися чогось, спробувати щось.

Завдяки створеному варіативному освітньому середовищу школи, учням було надано можливості робити вибір та спроби. Тьютор у цій діяльності ставав помічником, порадником, інколи просто тим, хто уважно вислухає. Наприкінці навчального року було проведено підбиття підсумків співпраці. Спочатку діти висловлювали свої міркування, потім тьютор разом з батьками та учнем вели розмову: що було заплановано, що було зроблено, що можна буде наступного року зробити краще, над чим варто попрацювати.

Результати, які були досягнуті, завдяки тьюторингу в перших класах: діти, які мали індивідуальний тьюторинг краще могли висловлювати власну думку, відзначено підвищення мотивації до навчання, уміння здійснювати самооцінювання (у різних дітей різною мірою), покращення комунікативних навичок, а також визначення напрямів інтересів дитини.

Це була спільна праця дорослого та дитини щодо створення і реалізації цілого ланцюжку кроків в розвитку інтересів, отримання першого досвіду та його фіксація, визначення цілей, інтеграції ресурсів для досягнення мети, і в результаті - усвідомлення процесу опанування шляхів власного розвитку. Батьки зазначили, що така праця з тьютором допомогла їм краще пізнати власну дитину, вони побачили можливості розвитку її особистості. Дехто сказав, що знання важливі, але важливішим є розвиток характеру дитини. 

             Загальні висновки щодо організації тьюторингу в школі:

1. Не існує ідеальної моделі тьюторингу чи ідеального тьютора. Кожна школа може вибудувати власну систему тьюторського супроводу. Однак, найважливішим, на мою думку, є висока відповідальність дорослих, які починають працювати за тьюторською методикою. Кожного дня, прийшовши в клас ми здатні  дати своїм учням багато більше, ніж передбачено навчальними програмами. Одна з колег після поїздки до Фінляндії сказала: «Що мені заважає в своєму класі, на своїх уроках впроваджувати ці методи вчительської праці, які я тут побачила? Нічого». 

2. Для того, щоб тьютори не лише прийшли до школи, але дійсно виконували тьюторські функції, а не функції психолога, класного керівника чи соціального педагога, необхідно  розуміння ролі тьютора адміністрацією, яка має сприяти роботі тьютора, створюючи відповідні умови(час та місце для проведення тьюторіалів, відкрите освітнє середовище в якому учень зможе за допомогою тьютора поступово вибудовувати своє майбутнє тощо).

3. Тьюторинг може бути запроваджений в школі і як ініціатива окремих вчителів, і як ініціатива адміністрації при наявності команди однодумців. Але він не буде реалізований, якщо його ввести «адміністративно». Цей метод передбачає, що той, хто його практикує, хоче бути тьютором, а також знає «навіщо це йому».  

4. Навряд чи  можливе масове впровадження тьюторингу у вітчизняних школах. Тьюторинг можуть впроваджувати лише ті заклади, які мають певну мету, ідеологію, одним з пунктів якої – навчити своїх учнів чи студентів самостійно мислити.  Тому, поки що, тьюторинг – залишатиметься справою окремих ентузіастів, в основному, у приватних школах. 

5. Тьюторинг не може стати «панацеєю» від усіх бід системи освіти в Україні. Тьюторинг не вирішує всі проблеми освіти, але може стати методом для розкриття потенціалу кожного учня.  Тьюторинг не може та не повинен бути універсальним методом для всіх, однак, він повинен бути доступний кожному, хто вбачає в ньому потребу.

Тетяна Швець, заступник директора Приватної школи «Афіни», директор програмв International Academy of Tutoring

22.01.2018
Тетяна Швець
*
Поділитися

Додати комментар

Через сайт
Через Вконтакті
Через Фейсбук

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews