Укр Рус

Дата: 17.06.2019

Підписка на новини

Про освітню послугу, освітнє середовище та партнерство у сфері загальної середньої освіти

Автор:
Іван Осадчий
Опубліковано
12.02.2019

Важливо, що законодавство України про освіту створюється з урахуванням викликів та можливостей, які характерні для ринкового інформаційного суспільства. Але результативне упровадження новацій в освітню практику завжди передбачає їх освоєння педагогічною наукою з наступним розробленням на їх основі досконалого інструментарію управлінської та педагогічної діяльності.

У цій роботі здійснено спробу з позицій педагогіки як науки про організацію освіти розкрити сутність нових понять і підходів, акцентувати увагу на положеннях, які мають важливе практичне  значення та розробити педагогічний інструментарій аналізу і удосконалення практики у сфері загальної середньої освіти.

Освіта належить до основних (базових) потреб сучасної людини та є «основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного суспільними цінностями і культурою, та держави» (преамбула ЗУ «Про освіту»).

Важливість освіти як визначального фактора цивілізаційного поступу кожної нації зумовлює постійну та посилену увагу до її стану і розвитку з боку особи, суспільства і держави, а суспільні відносини, які виникають у процесі реалізації права громадян на освіту, урегульовуються законодавством кожної країни.

Освіта в Україні є «державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства» (ст. 5 ЗУ «Про освіту»), а фінансування освіти є «інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави» (п. 1 ст. 5 ЗУ «Про освіту»).

Держава гарантує усім громадянам України та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, право на «якісну та доступну освіту»  (п. 1 ст. 3 ЗУ «Про освіту»), «безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до стандартів освіти»  (п. 1 ст. 4 ЗУ «Про освіту»), а «повна загальна середня освіта є обов’язковою» (ст. 53 Конституція України).

До нових понять сучасного законодавства про освіту, які суттєво оновлюють його зміст,  належать освітня послуга –«комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб’єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання» (ст. 1 ЗУ «Про освіту»),  здобувачі освіти – «…  учні…, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти» (ст. 1 ЗУ «Про освіту») та  результати навчання – «знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можуть ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів»  (ст. 1 ЗУ «Про освіту»).

На основі наведених норм та термінів законодавства про освіту розглянемо процес здобування загальної середньої освіти в інституційній формі (ст. 9 ЗУ «Про освіту»), яке організовує, забезпечує та реалізує заклад освіти – «юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність» (ст. 1 ЗУ «Про освіту»), а сама освітня діяльність –  це «діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті» (ст. 1 ЗУ «Про освіту»).

Важливо зазначити, що під послугою будемо розуміти певну  самоцінність  як результат дії (діяльності) виробника (створювача) послуги, яку він надає споживачеві послуги для задоволення його потреби, і яка «споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності» (ст. 901 Цивільний кодекс України).

Із урахуванням зазначеного, розкриємо такі аспекти (загальні характеристики) освітньої послуги, яку надає (виробляє, створює) заклад загальної середньої освіти.

1. Особистісно та суспільно цінною є не сама діяльність закладу освіти, а її результат – самоцінність у вигляді  упорядкованої сукупності умов, створених та наданих здобувачеві освіти для здобування ним відповідного рівня освіти, що  відображається  у його результатах навчання.

2. Здобувач освіти може здобути відповідний рівень освіти лише в процесі спеціальної особистої діяльності визначеного змісту і у встановленому порядку, адже освітня послуга споживається лише під час її вироблення (створення) закладом освіти. Цей вид спеціальної цілеспрямованої та упорядкованої діяльності здобувачів освіти називається навчальною діяльністю або навчанням і не співпадає із іншим видом людської діяльності – грою, якою можуть займатися як діти, так і дорослі люди без цілей щодо здобування відповідного рівня освіти.

У сфері навчальної діяльності також не працює метафорична «теорія солоних огірків»  за якою, якщо свіжий огірок покласти в банку  із солоними огірками, він обов’язково і скоро стане солоним, а учень, відвідуючи заклад освіти, обов’язково здобуде відповідний рівень освіти.

3. Заклад освіти, виробляючи (створюючи)  самоцінність  у вигляді упорядкованої сукупності необхідних і достатніх умов для здобування здобувачами освіти відповідного рівня освіти, обов’язково має забезпечувати «спрямованість» цієї самоцінності на «досягнення здобувачами освіти очікуваних результатів навчання», визначених в стандарті освіти та освітній програмі, організовуючи, забезпечуючи та реалізуючи освітній процес.

4. Здобувачі освіти «зобов’язані: виконувати вимоги освітньої програми…, та досягати результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти (п. 3 ст. 53 ЗУ «Про освіту»).

5. Результати навчальної діяльності здобувачів освіти не є результатами освітньої діяльності закладу освіти, а є особистими якостями здобувачів освіти, здобутими (набутими)  в процесі навчання, виховання та розвитку, їх характеристики залежать від особистих зусиль здобувачів освіти, якості спожитої освітньої послуги та впливу інших чинників.

Заклад освіти в односторонньому порядку не може надати здобувачеві освіти відповідний рівень освіти, якщо той відмовляється спожити надану йому освітню послугу, здійснюючи навчальну діяльність, незалежно від  якості освітньої послуги.

Відповідно, і заклад освіти не може присвоювати собі навчальні результати здобувачів освіти, які є їх особистими якостями.

Отже, освіта відповідного рівня не надається, надається лише освітня послуга, а освіта здобувається завдяки споживанню освітньої послуги здобувачем освіти, яке відбувається під час його навчальної діяльності.

6. Освітню послугу здобувачеві освіти надає заклад освіти, а не педагогічний працівник (педагогічні працівники), педагогічна діяльність якого (яких) є лише складником освітньої діяльності закладу освіти.

7. Споживачами освітньої послуги, яку надає заклад загальної середньої освіти, є учні, її замовниками – учні, їх батьки  та держава, а в якості усіх зацікавлених сторін виступають споживачі і замовники освітньої послуги, а також засновник (засновники) закладу освіти, соціум (громадськість), органи місцевого самоврядування та державної влади.

8. Споживачі та замовники освітньої послуги, яку надає заклад освіти, мають право на захист своїх інтересів, зокрема право на задоволення освітньої потреби, якість та доступність освіти, інформованість, вибір, бути вислуханим, впливати на вироблення (створення) освітньої послуги та інші права споживачів, гарантовані законодавством України.

9. Заклад освіти має гарантовану державою «академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію» (п. 1 ст. 23 ЗУ «Про освіту»), а результат його освітньої діяльності зі створення освітньої послуги є предметом оцінювання та особистого, суспільного і державного нагляду (контролю).

10. Складність задач, які стоять перед закладом освіти, наявність застосовних (визначених державою) вимог до його освітньої діяльності, важливість освіти для життєдіяльності та розвитку особи, суспільства і держави, необхідність забезпечення набування компетентнісних результатів навчання,  зумовили нагальну потребу в широкому упровадженні принципу партнерства між закладом загальної середньої освіти, споживачами і замовниками освітньої послуги, а також  усіма зацікавленими сторонами.

Для створення зручного у використанні цілісного уявлення про результат освітньої діяльності закладу освіти пропонуємо під виробленою (створеною) і запропонованою на ринок освітньою послугою як самоцінністю розуміти  освітнє середовище здобування освіти відповідного рівня, створене цим закладом освіти.

Під освітнім середовищем здобування загальної середньої освіти будемо розуміти створену закладом освіти упорядковану сукупність умов, які уможливлюють здобування учнем загальної середньої освіти.

Ураховуючи наявне правове забезпечення здобування загальної середньої освіти в інституційній формі, вимоги та можливості сучасного ринкового інформаційного суспільства стосовно особи, у тому числі необхідність здобування компетентнісної освіти, представимо модель освітнього середовища закладу загальної середньої освіти у вигляді сукупності 8 параметрів досконалості (скорочено – Модель ОС:8ПД). Під параметрами досконалості розуміємо об’єктивну макровеличину стану, за якою оцінюють повноту позитивних якостей (довершеність) будь-чого.

І. Визначеність. Освітнє середовище здобування загальної середньої освіти є самоцінністю та відокремлене від освітньої діяльності закладу освіти і навчальної діяльності учнів, а його цінності і допустимі (прийнятні) механізми (процедури) діяльності в ньому  чітко визначені,  сформульовані у зручній для сприймання, розуміння і використання формі, відображені у документах закладу освіти та оприлюднені.

ІІ.  Оцінюваність. Освітнє середовище здобування загальної середньої освіти  має об’єктивні характеристики, а тому може бути та є предметом оцінювання, в т. ч. внутрішнього і зовнішнього аудитів.

ІІІ. Структурованість. Освітнє середовище здобування загальної середньої освіти є структурованим, має матеріальний (приміщення і територія із встановленими фізичними властивостями; необхідне обладнання та засоби навчання з відповідними властивостями та у достатній кількості) та нематеріальний (освітні програми з наявними можливостями вибору і реалізації індивідуальної освітньої траєкторії для здобувачів освіти;  організаційне забезпечення педагогічної та навчальної діяльності відповідно до освітніх програм; кадрове забезпечення освітньої діяльності) складники.

IV. Відкритість. Освітнє середовище здобування загальної середньої освіти є відкритим, не має чітких меж (тільки визначенні цінності та механізми взаємодії), є педагогічно доцільно організованою частиною глобального освітнього простору сучасної людини.

V. Активність. Освітнє середовище здобування загальної середньої освіти є активним, воно постійно мотивує і стимулює педагогічну і навчальну діяльність учасників освітнього процесу, їх удосконалення та результативність.

VІ. Динамічність. Освітнє середовище здобування загальної середньої освіти є динамічним, воно постійно змінюється з урахуванням потреб і очікувань замовників освітньої послуги та покращується завдяки використанню технологій управління якістю.

VІІ. Безпечність. Освітнє середовище здобування загальної середньої освіти є фізично безпечним та психологічно комфортним для учасників освітнього процесу.

VІІІ. Партнерство. Освітнє середовище здобування загальної середньої освіти створюється за обов’язкової участі закладу освіти, споживачів і замовників освітньої послуги, а також  усіх зацікавлених сторін на засадах партнерства.

         Значення  кожного параметра  досконалості   знаходять як суму значень  його показників, виражених   у  балах  ( від 1 до 5).  Рівень якості освітнього середовища здобування загальної середньої освіти визначають  як суму значень усіх восьми параметрів досконалості з урахуванням їх вагових коефіцієнтів. Цей результат є також рівнем якості освітньої послуги, яку надає заклад освіти.

У нинішніх умовах особливо важливу роль для забезпечення  якості освіти відіграє партнерство. Зазвичай, під партнерством розуміють «узгоджені, злагоджені дії учасників спільної справи» [1, с. 708].

Натомість, у сьогоднішній освітній практиці партнерство часто розуміють як «сюсюкання» із учнем, слідування за його «примхами»  або ж підставу для взаємних претензій та перерозподілу відповідальності –   від «це ваші(!) обов’язки!» та «це моє(!) право!», аж до «ну, … нехай буде по ващому…».

Пропонуємо під партнерством в освіті розуміти узгоджені, злагоджені дії закладу освіти, споживачів і замовників освітньої послуги та усіх зацікавлених сторін у справі здобування здобувачами освіти відповідного рівня освіти.

Використовуючи  Модель ОС:8ПД та  умовні позначення (заклад освіти – 1; споживач освітньої послуги (здобувач освіти ) – 2; замовник освітньої послуги (здобувач освіти) – 3.1,  замовник  освітньої послуги (батьки здобувача освіти) – 3.2, замовник  освітньої послуги (держава) – 3.3; зацікавлена сторона (засновник закладу освіти) – 4.1, зацікавлена сторона (місцевий орган управління освітою) – 4.2, зацікавлена сторона (соціум, громадськість) – 4.3, зацікавлена сторона (державні органи управління освітою) – 4.4, зацікавлена сторона (державні органи  контролю) – 4.5) заклад освіти може створити Матрицю партнерства (Табл. 1).

Табл. 1. Матриця партнерства закладу загальної середньої освіти

 Використання Моделі ОС:8ПД та Матриці партнерства сприятиме розумінню особливостей процесів здобування загальної середньої освіти в умовах ринкового інформаційного суспільства,  розкриттю їх сутності з позицій педагогіки як науки про організацію освіти та розробленню сучасних інструментів забезпечення якості освіти. 

Література

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с.

2. Закон України «Про освіту» – Режим доступу : https://zakon.rada.gov. ua//laws/show/2145-19

3. Цивільний кодекс України – Режим доступу : https://zakon.rada.gov. ua//laws/show/435-15  

Іван Осадчий, доктор педагогічних наук

Про освітню послугу, освітнє середовище та партнерство у сфері загальної середньої освіти
Про освітню послугу, освітнє середовище та партнерство у сфері загальної середньої освіти

Важливо, що законодавство України про освіту створюється з урахуванням викликів та можливостей, які характерні для ринкового інформаційного суспільства. Але результативне упровадження новацій в освітню практику завжди передбачає їх освоєння педагогічною наукою з наступним розробленням на їх основі досконалого інструментарію управлінської та педагогічної діяльності.

У цій роботі здійснено спробу з позицій педагогіки як науки про організацію освіти розкрити сутність нових понять і підходів, акцентувати увагу на положеннях, які мають важливе практичне  значення та розробити педагогічний інструментарій аналізу і удосконалення практики у сфері загальної середньої освіти.

Освіта належить до основних (базових) потреб сучасної людини та є «основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного суспільними цінностями і культурою, та держави» (преамбула ЗУ «Про освіту»).

Важливість освіти як визначального фактора цивілізаційного поступу кожної нації зумовлює постійну та посилену увагу до її стану і розвитку з боку особи, суспільства і держави, а суспільні відносини, які виникають у процесі реалізації права громадян на освіту, урегульовуються законодавством кожної країни.

Освіта в Україні є «державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства» (ст. 5 ЗУ «Про освіту»), а фінансування освіти є «інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави» (п. 1 ст. 5 ЗУ «Про освіту»).

Держава гарантує усім громадянам України та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, право на «якісну та доступну освіту»  (п. 1 ст. 3 ЗУ «Про освіту»), «безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до стандартів освіти»  (п. 1 ст. 4 ЗУ «Про освіту»), а «повна загальна середня освіта є обов’язковою» (ст. 53 Конституція України).

До нових понять сучасного законодавства про освіту, які суттєво оновлюють його зміст,  належать освітня послуга –«комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб’єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання» (ст. 1 ЗУ «Про освіту»),  здобувачі освіти – «…  учні…, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти» (ст. 1 ЗУ «Про освіту») та  результати навчання – «знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можуть ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів»  (ст. 1 ЗУ «Про освіту»).

На основі наведених норм та термінів законодавства про освіту розглянемо процес здобування загальної середньої освіти в інституційній формі (ст. 9 ЗУ «Про освіту»), яке організовує, забезпечує та реалізує заклад освіти – «юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність» (ст. 1 ЗУ «Про освіту»), а сама освітня діяльність –  це «діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті» (ст. 1 ЗУ «Про освіту»).

Важливо зазначити, що під послугою будемо розуміти певну  самоцінність  як результат дії (діяльності) виробника (створювача) послуги, яку він надає споживачеві послуги для задоволення його потреби, і яка «споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності» (ст. 901 Цивільний кодекс України).

Із урахуванням зазначеного, розкриємо такі аспекти (загальні характеристики) освітньої послуги, яку надає (виробляє, створює) заклад загальної середньої освіти.

1. Особистісно та суспільно цінною є не сама діяльність закладу освіти, а її результат – самоцінність у вигляді  упорядкованої сукупності умов, створених та наданих здобувачеві освіти для здобування ним відповідного рівня освіти, що  відображається  у його результатах навчання.

2. Здобувач освіти може здобути відповідний рівень освіти лише в процесі спеціальної особистої діяльності визначеного змісту і у встановленому порядку, адже освітня послуга споживається лише під час її вироблення (створення) закладом освіти. Цей вид спеціальної цілеспрямованої та упорядкованої діяльності здобувачів освіти називається навчальною діяльністю або навчанням і не співпадає із іншим видом людської діяльності – грою, якою можуть займатися як діти, так і дорослі люди без цілей щодо здобування відповідного рівня освіти.

У сфері навчальної діяльності також не працює метафорична «теорія солоних огірків»  за якою, якщо свіжий огірок покласти в банку  із солоними огірками, він обов’язково і скоро стане солоним, а учень, відвідуючи заклад освіти, обов’язково здобуде відповідний рівень освіти.

3. Заклад освіти, виробляючи (створюючи)  самоцінність  у вигляді упорядкованої сукупності необхідних і достатніх умов для здобування здобувачами освіти відповідного рівня освіти, обов’язково має забезпечувати «спрямованість» цієї самоцінності на «досягнення здобувачами освіти очікуваних результатів навчання», визначених в стандарті освіти та освітній програмі, організовуючи, забезпечуючи та реалізуючи освітній процес.

4. Здобувачі освіти «зобов’язані: виконувати вимоги освітньої програми…, та досягати результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти (п. 3 ст. 53 ЗУ «Про освіту»).

5. Результати навчальної діяльності здобувачів освіти не є результатами освітньої діяльності закладу освіти, а є особистими якостями здобувачів освіти, здобутими (набутими)  в процесі навчання, виховання та розвитку, їх характеристики залежать від особистих зусиль здобувачів освіти, якості спожитої освітньої послуги та впливу інших чинників.

Заклад освіти в односторонньому порядку не може надати здобувачеві освіти відповідний рівень освіти, якщо той відмовляється спожити надану йому освітню послугу, здійснюючи навчальну діяльність, незалежно від  якості освітньої послуги.

Відповідно, і заклад освіти не може присвоювати собі навчальні результати здобувачів освіти, які є їх особистими якостями.

Отже, освіта відповідного рівня не надається, надається лише освітня послуга, а освіта здобувається завдяки споживанню освітньої послуги здобувачем освіти, яке відбувається під час його навчальної діяльності.

6. Освітню послугу здобувачеві освіти надає заклад освіти, а не педагогічний працівник (педагогічні працівники), педагогічна діяльність якого (яких) є лише складником освітньої діяльності закладу освіти.

7. Споживачами освітньої послуги, яку надає заклад загальної середньої освіти, є учні, її замовниками – учні, їх батьки  та держава, а в якості усіх зацікавлених сторін виступають споживачі і замовники освітньої послуги, а також засновник (засновники) закладу освіти, соціум (громадськість), органи місцевого самоврядування та державної влади.

8. Споживачі та замовники освітньої послуги, яку надає заклад освіти, мають право на захист своїх інтересів, зокрема право на задоволення освітньої потреби, якість та доступність освіти, інформованість, вибір, бути вислуханим, впливати на вироблення (створення) освітньої послуги та інші права споживачів, гарантовані законодавством України.

9. Заклад освіти має гарантовану державою «академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію» (п. 1 ст. 23 ЗУ «Про освіту»), а результат його освітньої діяльності зі створення освітньої послуги є предметом оцінювання та особистого, суспільного і державного нагляду (контролю).

10. Складність задач, які стоять перед закладом освіти, наявність застосовних (визначених державою) вимог до його освітньої діяльності, важливість освіти для життєдіяльності та розвитку особи, суспільства і держави, необхідність забезпечення набування компетентнісних результатів навчання,  зумовили нагальну потребу в широкому упровадженні принципу партнерства між закладом загальної середньої освіти, споживачами і замовниками освітньої послуги, а також  усіма зацікавленими сторонами.

Для створення зручного у використанні цілісного уявлення про результат освітньої діяльності закладу освіти пропонуємо під виробленою (створеною) і запропонованою на ринок освітньою послугою як самоцінністю розуміти  освітнє середовище здобування освіти відповідного рівня, створене цим закладом освіти.

Під освітнім середовищем здобування загальної середньої освіти будемо розуміти створену закладом освіти упорядковану сукупність умов, які уможливлюють здобування учнем загальної середньої освіти.

Ураховуючи наявне правове забезпечення здобування загальної середньої освіти в інституційній формі, вимоги та можливості сучасного ринкового інформаційного суспільства стосовно особи, у тому числі необхідність здобування компетентнісної освіти, представимо модель освітнього середовища закладу загальної середньої освіти у вигляді сукупності 8 параметрів досконалості (скорочено – Модель ОС:8ПД). Під параметрами досконалості розуміємо об’єктивну макровеличину стану, за якою оцінюють повноту позитивних якостей (довершеність) будь-чого.

І. Визначеність. Освітнє середовище здобування загальної середньої освіти є самоцінністю та відокремлене від освітньої діяльності закладу освіти і навчальної діяльності учнів, а його цінності і допустимі (прийнятні) механізми (процедури) діяльності в ньому  чітко визначені,  сформульовані у зручній для сприймання, розуміння і використання формі, відображені у документах закладу освіти та оприлюднені.

ІІ.  Оцінюваність. Освітнє середовище здобування загальної середньої освіти  має об’єктивні характеристики, а тому може бути та є предметом оцінювання, в т. ч. внутрішнього і зовнішнього аудитів.

ІІІ. Структурованість. Освітнє середовище здобування загальної середньої освіти є структурованим, має матеріальний (приміщення і територія із встановленими фізичними властивостями; необхідне обладнання та засоби навчання з відповідними властивостями та у достатній кількості) та нематеріальний (освітні програми з наявними можливостями вибору і реалізації індивідуальної освітньої траєкторії для здобувачів освіти;  організаційне забезпечення педагогічної та навчальної діяльності відповідно до освітніх програм; кадрове забезпечення освітньої діяльності) складники.

IV. Відкритість. Освітнє середовище здобування загальної середньої освіти є відкритим, не має чітких меж (тільки визначенні цінності та механізми взаємодії), є педагогічно доцільно організованою частиною глобального освітнього простору сучасної людини.

V. Активність. Освітнє середовище здобування загальної середньої освіти є активним, воно постійно мотивує і стимулює педагогічну і навчальну діяльність учасників освітнього процесу, їх удосконалення та результативність.

VІ. Динамічність. Освітнє середовище здобування загальної середньої освіти є динамічним, воно постійно змінюється з урахуванням потреб і очікувань замовників освітньої послуги та покращується завдяки використанню технологій управління якістю.

VІІ. Безпечність. Освітнє середовище здобування загальної середньої освіти є фізично безпечним та психологічно комфортним для учасників освітнього процесу.

VІІІ. Партнерство. Освітнє середовище здобування загальної середньої освіти створюється за обов’язкової участі закладу освіти, споживачів і замовників освітньої послуги, а також  усіх зацікавлених сторін на засадах партнерства.

         Значення  кожного параметра  досконалості   знаходять як суму значень  його показників, виражених   у  балах  ( від 1 до 5).  Рівень якості освітнього середовища здобування загальної середньої освіти визначають  як суму значень усіх восьми параметрів досконалості з урахуванням їх вагових коефіцієнтів. Цей результат є також рівнем якості освітньої послуги, яку надає заклад освіти.

У нинішніх умовах особливо важливу роль для забезпечення  якості освіти відіграє партнерство. Зазвичай, під партнерством розуміють «узгоджені, злагоджені дії учасників спільної справи» [1, с. 708].

Натомість, у сьогоднішній освітній практиці партнерство часто розуміють як «сюсюкання» із учнем, слідування за його «примхами»  або ж підставу для взаємних претензій та перерозподілу відповідальності –   від «це ваші(!) обов’язки!» та «це моє(!) право!», аж до «ну, … нехай буде по ващому…».

Пропонуємо під партнерством в освіті розуміти узгоджені, злагоджені дії закладу освіти, споживачів і замовників освітньої послуги та усіх зацікавлених сторін у справі здобування здобувачами освіти відповідного рівня освіти.

Використовуючи  Модель ОС:8ПД та  умовні позначення (заклад освіти – 1; споживач освітньої послуги (здобувач освіти ) – 2; замовник освітньої послуги (здобувач освіти) – 3.1,  замовник  освітньої послуги (батьки здобувача освіти) – 3.2, замовник  освітньої послуги (держава) – 3.3; зацікавлена сторона (засновник закладу освіти) – 4.1, зацікавлена сторона (місцевий орган управління освітою) – 4.2, зацікавлена сторона (соціум, громадськість) – 4.3, зацікавлена сторона (державні органи управління освітою) – 4.4, зацікавлена сторона (державні органи  контролю) – 4.5) заклад освіти може створити Матрицю партнерства (Табл. 1).

Табл. 1. Матриця партнерства закладу загальної середньої освіти

 Використання Моделі ОС:8ПД та Матриці партнерства сприятиме розумінню особливостей процесів здобування загальної середньої освіти в умовах ринкового інформаційного суспільства,  розкриттю їх сутності з позицій педагогіки як науки про організацію освіти та розробленню сучасних інструментів забезпечення якості освіти. 

Література

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с.

2. Закон України «Про освіту» – Режим доступу : https://zakon.rada.gov. ua//laws/show/2145-19

3. Цивільний кодекс України – Режим доступу : https://zakon.rada.gov. ua//laws/show/435-15  

Іван Осадчий, доктор педагогічних наук

12.02.2019
Іван Осадчий
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews