Укр Рус

Дата: 17.06.2019

Підписка на новини

САМООЦІНКА ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ЛІЦЕЇ/ГІМНАЗІЇ

Автор:
Володимир Бєлий.
Опубліковано
28.02.2019

ЗАВДАННЯ

Керівник закладу відповідно до закону «Про освіту» (ст. 41 "Забезпечення якості освіти" п.2 - система забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти)) має сформувати адекватні цьому завданню механізми самооцінки.

У першу чергу, вони мають враховувати базову сутність зовнішніх систем забезпечення якості та стандарти освіти. Щоб потім не впадати у розпач від того, що ганялися за зовсім іншим ніж загальнодержавні основні виміри стандартів та індикаторів якості.

Тільки з усього цього вийде пшик, якщо керівник закладу не зможе зробити так, щоб учні не дурили вчителів, а вчителі — директора/завуча, тобто — заклад не обманював сам себе та батьків учнів.

ІНСТИТУЦІЇ

Як приклад стандартизованого щодо загальнодержавних вимог підходу до положень, які варто зафіксувати у відповідному розділі Статуту  закладу пропоную наступну їх версію.

Витяг зі Статуту для розділу (7)

«Забезпечення якості освіти»

7.1. Система забезпечення якості освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти у ліцеї/гімназії може включати:

- стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;

- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

- критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

- критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

- критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників ліцею/гімназії;

- забезпечення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи учнів ліцею/гімназії;

- забезпечення інформаційних систем для ефективного управління ліцеєм/гімназією;

- створення у ліцеї/гімназії інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

- інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або цим Статутом.

7.2. Академічна доброчесність з боку педагогічних працівників передбачає:

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання правдивої інформації про методики та результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну, творчу діяльність;

- контроль за дотриманням академічної доброчесності учнями ліцею/гімназії;

- об’єктивне оцінювання результатів навчання.

7.3. Дотримання академічної доброчесності учнями ліцею/гімназії передбачає:

- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання правдивої інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

7.4. Порушенням академічної доброчесності вважається:

- академічний плагіат — оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

- самоплагіат — оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

- фабрикація — вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

- фальсифікація — свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

- списування — виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

- обман — надання свідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

- хабарництво — надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

- необ’єктивне оцінювання — свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

7.5. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники ліцею/гімназії можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

- відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;

- позбавлення присудженого наукового (освітньо-творчого) ступеня чи присвоєного вченого звання;

- відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

- позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

7.6. За порушення академічної доброчесності учні ліцею/гімназії можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

- повторне проходження оцінювання (контрольно-атестаційна робота, іспит, залік, ДПА тощо);

- повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;

7.7. За дії (бездіяльність) щодо визнаних законодавством порушень академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів відповідальності з підстав та в порядку, визначених законом.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для практичного втілення у поточну освітню діяльність новітніх закладів для старшокласників нормативно заявлених і вище перерахованих елементів як обов’язково-системних пропоную опиратися на наступні два основних принципи внутрішньо-ліцейського самооцінювання:

Принцип А: «навчає один учитель, а атестують підготовку його учнів інші – незалежні експертні комісії». Спочатку атестує колектив кафедри ліцею, потім (колись це були приймальні комісії ВНЗ, а тепер маємо ідеальний варіант) - Український центр оцінювання якості освіти;

Принцип Б: відповідність атестаційних вимог до ступеня занурення в освітню підготовку учнів, яких заклад атестує. Він передбачає, зобов’язання закладу по забезпеченню вагомих обсягів роботи учителів з учнями по формуванню вмінь застосовувати програмну теорію під час занять за розкладом, а не сподівання на обсяги домашніх завдань, для чого мають бути оптимально розподілені години на:

  • урочні заняття;
  • лекції та практичні заняття;
  • позаурочні заняття;
  • поточні консультації;
  • тематичні суботні консультації (тематичні предметні «занурення»);
  • спецкурси й факультативи;
  • підготовка курсових робіт (навчальна науково – дослідницька робота учнів).

Тут доцільно дещо описати тематичні суботні консультації як метод профільно-цільового предметного «занурення» учнів у плині поточної роботи за тижневим розкладом, який накриває двадцять з лишком обов’язкових предметів з освітніх програм українських класів старшої ланки, чого до речі давно не має чи не у всьому світі.

Річ у тому, що в умовах пострадянського патерналістського спадку запроваджені у нашому ліцеї суботні (тематичні) консультації за тридцять років свого застосування показали, що мають надзвичайно потужний вплив на формування особистісного потенціалу самомотивації старшокласників до вивчення профільних дисциплін на високому рівні складності. А саме таке ставлення до навчання здобувачів освіти є першим і головним засобом до підвищення якості національної освітньої системи загалом. Як-не-як, а бажання (формується педколективом в учнів якби мимохідь) приходити на консультації у суботу, коли не має уроків за розкладом, зокрема й у вільному від прийнятного зазвичай одязі, багатого вартує.

Проводяться такі консультації з предметів профільного циклу й з української мови. Їхня прагматична мета у тім, щоб допомогти старшокласникам виконати домашнє атестаційне завдання, текст якого вони отримують у п'ятницю після занять, а виконану роботу мають здати на перевірку у понеділок до занять, або у цю ж суботу. Завдання за обсягом і за складністю нагадує колишні екзаменаційні письмові випробування у найпрестижніші університети країни.

Кожної суботи проходять консультації з іншого профільного предмета (згідно зі спеціальним розкладу, зафіксованому у річному плані роботи). У підсумку, таке «занурення» у даний предмет відбувається один раз на місяць.

Наявність цього підсистемного елементу освітньої програми дозволяє інституційно звільнити як ліцеїстів-старшокласників, так і їхніх вчителів від потреби у поточних фрагментарних домашніх завданнях з усіх предметів без виключення.

Річ у тім, що навички набуті старшокласниками на суботніх домашніх завданнях, підтриманих консультаціями, з профільних предметів природно «всмоктуються» у їхнє єство і мимохідь переростають у звичку до самостійної домашньої підготовки вільного формату у частині загально освітніх, тобто й непрофільних, предметів.

Оцінювання

- аудиторна атестаційна робота проводиться по завершенню теми, після домашньої атестаційної роботи, при цьому клас ділиться на групи. Кількість варіантів визначається вчителем. У зміст завдання закладається різний рівень складності. На цьому етапі головним для вчителя є завдання усунути найменші можливості учнів до списування. Тому вчитель не має права під час атестаційної роботи, приміром, перевіряти вже написані роботи чи тим більше читати щось з екрана смартфона. Учні мають знати, що за їх поведінкою весь слідкують і спроба до списування чи тому подібного буде відразу покарана.

- «директорські/кафедральні» атестаційні роботи здійснюються як елемент внутрішньо-ліцейського моніторингу. Він передбачає планову (один раз на рік) атестаційну підсумкову «сесію», для якої запроваджується спеціальний режим, який ми називаємо за прикладом французьких колег «стоп-тижнем».

Під час цього тижня призупиняються поточні навчальні заняття за тижневим розкладом, а натомість визначається перелік дисциплін, за якими проводяться письмові атестаційні роботи у рамках відповідного додаткового розкладу.

Варіанти завдань друкуються за день до проведення роботи з використанням комп'ютерної та розмножувальної техніки. Конкретні завдання й питання вибираються із загального банку завдань відповідальною особою. Зазвичай завкафедри вчителів-предметників. Банк завдань, сформований відповідними кафедрами, щорічно поповнюється й корегується.

Цей щорічний етап роботи є також внутрішнім моніторингом і як показала тридцятирічна практика — дієвим засобом до спонукання учителів ліцею вчасно і у повному обсязі опрацьовувати плановий зміст навчальних програм відповідно до цільної освітньої програми закладу загалом.

Така практика моніторингової роботи має неформальну позитивну підтримку з боку вихователів (тьюторів) класів та батьків учнів і стабільно забезпечує високе реноме закладу в очах місцевої інтелектуальної спільноти.

- теоретичний предметний диктант може проводитися на практичних заняттях для

закріплення та контролю рівня засвоєння фундаментальних елементів програмної науково-теоретичної бази, опрацьованої на лекційних заняттях. Практикується якісна перевірка визначень основних понять, уміння пояснити сутність величин, привести приклади й дати необхідні пояснення.

- індивідуальні відпрацьовування – це спеціальні завдання, розроблені для учнів з

проблемами за підсумками триместру, що надає цим учням додаткову можливість виконати необхідний для продовження успішного навчання в ліцеї навчальний мінімум. Видається на канікули та має бути зданим на перегляд вчителем (зараховано/не зараховано) у формі індивідуальної співбесіди або письмово в перший тиждень занять нового триместру.

- додаткові заняття – відпрацьовування («п'яті пари») до стандартних для ліцею чотирьох

пар/день (70 хвилин великої перерви між другою та третьою) впроваджені для учнів, які прогуляли або допустили зневажливе ставлення до конкретної персональної роботи на заняттях за основним розкладом. Проводяться за особливою схемою організації в режимі особистої відповідальності учня, який бажає виправити ситуацію. Організація цієї роботи не допускає зовнішній примус з боку педагогічного колективу. Її мета: дати можливість виконати формально-обов'язковий обсяг програмної навчальної роботи.

Підсумки

- підсумкова оцінка за триместр/семестр виставляється як середня  за аудиторні тематичні письмові роботи й корегується при необхідності деякими іншими оцінками.

Базисною є вимога, щоб оцінка показувала ступінь володіння програмним матеріалом на рівні вміння його практичного застосування, й, обов'язково, виходила за рамки констатації формальних знань.

Спірні ситуації вирішуються вчителем на користь учня. Поточне переписування робіт на покращення оцінки виключається. Для підвищення оцінки виділяється один тиждень наприкінці семестру й за спеціальним розкладом учні виконують тематичні атестаційні завдання. Текст завдання готує не вчитель, а кафедра. Роботи учнів шифрують, а їх перевірку здійснює колектив кафедри.

Щоб учні не застосовували принцип «раптом пощастить», а опиралися на ґрунтовну підготовку, оцінка повторної атестації є остаточною навіть у випадку, якщо виявиться нижчою ніж за попередню розрахунково-підсумкову.

- педрада за підсумками освітньої діяльності проводиться тричі на рік як триместрові підсумки.

Матеріали до педради готуються на базі загально ліцейської системи електронних журналів у розрізі системи показників. Головний зміст таких засідань педради в тім, щоб детально оприлюднити всю інформацію навколо «проблемних» учнів і групи лідерів і подати її через детальні цифрові та якісні індикатори у персональних учнівських табелях-відомостях (електронна та паперова форма).

Володимир Бєлий, заступник директора фізико-технічного ліцею Херсонської міської ради

САМООЦІНКА ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ЛІЦЕЇ/ГІМНАЗІЇ
САМООЦІНКА ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ЛІЦЕЇ/ГІМНАЗІЇ

ЗАВДАННЯ

Керівник закладу відповідно до закону «Про освіту» (ст. 41 "Забезпечення якості освіти" п.2 - система забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти)) має сформувати адекватні цьому завданню механізми самооцінки.

У першу чергу, вони мають враховувати базову сутність зовнішніх систем забезпечення якості та стандарти освіти. Щоб потім не впадати у розпач від того, що ганялися за зовсім іншим ніж загальнодержавні основні виміри стандартів та індикаторів якості.

Тільки з усього цього вийде пшик, якщо керівник закладу не зможе зробити так, щоб учні не дурили вчителів, а вчителі — директора/завуча, тобто — заклад не обманював сам себе та батьків учнів.

ІНСТИТУЦІЇ

Як приклад стандартизованого щодо загальнодержавних вимог підходу до положень, які варто зафіксувати у відповідному розділі Статуту  закладу пропоную наступну їх версію.

Витяг зі Статуту для розділу (7)

«Забезпечення якості освіти»

7.1. Система забезпечення якості освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти у ліцеї/гімназії може включати:

- стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;

- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

- критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

- критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

- критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників ліцею/гімназії;

- забезпечення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи учнів ліцею/гімназії;

- забезпечення інформаційних систем для ефективного управління ліцеєм/гімназією;

- створення у ліцеї/гімназії інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

- інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або цим Статутом.

7.2. Академічна доброчесність з боку педагогічних працівників передбачає:

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання правдивої інформації про методики та результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну, творчу діяльність;

- контроль за дотриманням академічної доброчесності учнями ліцею/гімназії;

- об’єктивне оцінювання результатів навчання.

7.3. Дотримання академічної доброчесності учнями ліцею/гімназії передбачає:

- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання правдивої інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

7.4. Порушенням академічної доброчесності вважається:

- академічний плагіат — оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

- самоплагіат — оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

- фабрикація — вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

- фальсифікація — свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

- списування — виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

- обман — надання свідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

- хабарництво — надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

- необ’єктивне оцінювання — свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

7.5. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники ліцею/гімназії можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

- відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;

- позбавлення присудженого наукового (освітньо-творчого) ступеня чи присвоєного вченого звання;

- відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

- позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

7.6. За порушення академічної доброчесності учні ліцею/гімназії можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

- повторне проходження оцінювання (контрольно-атестаційна робота, іспит, залік, ДПА тощо);

- повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;

7.7. За дії (бездіяльність) щодо визнаних законодавством порушень академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів відповідальності з підстав та в порядку, визначених законом.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для практичного втілення у поточну освітню діяльність новітніх закладів для старшокласників нормативно заявлених і вище перерахованих елементів як обов’язково-системних пропоную опиратися на наступні два основних принципи внутрішньо-ліцейського самооцінювання:

Принцип А: «навчає один учитель, а атестують підготовку його учнів інші – незалежні експертні комісії». Спочатку атестує колектив кафедри ліцею, потім (колись це були приймальні комісії ВНЗ, а тепер маємо ідеальний варіант) - Український центр оцінювання якості освіти;

Принцип Б: відповідність атестаційних вимог до ступеня занурення в освітню підготовку учнів, яких заклад атестує. Він передбачає, зобов’язання закладу по забезпеченню вагомих обсягів роботи учителів з учнями по формуванню вмінь застосовувати програмну теорію під час занять за розкладом, а не сподівання на обсяги домашніх завдань, для чого мають бути оптимально розподілені години на:

  • урочні заняття;
  • лекції та практичні заняття;
  • позаурочні заняття;
  • поточні консультації;
  • тематичні суботні консультації (тематичні предметні «занурення»);
  • спецкурси й факультативи;
  • підготовка курсових робіт (навчальна науково – дослідницька робота учнів).

Тут доцільно дещо описати тематичні суботні консультації як метод профільно-цільового предметного «занурення» учнів у плині поточної роботи за тижневим розкладом, який накриває двадцять з лишком обов’язкових предметів з освітніх програм українських класів старшої ланки, чого до речі давно не має чи не у всьому світі.

Річ у тому, що в умовах пострадянського патерналістського спадку запроваджені у нашому ліцеї суботні (тематичні) консультації за тридцять років свого застосування показали, що мають надзвичайно потужний вплив на формування особистісного потенціалу самомотивації старшокласників до вивчення профільних дисциплін на високому рівні складності. А саме таке ставлення до навчання здобувачів освіти є першим і головним засобом до підвищення якості національної освітньої системи загалом. Як-не-як, а бажання (формується педколективом в учнів якби мимохідь) приходити на консультації у суботу, коли не має уроків за розкладом, зокрема й у вільному від прийнятного зазвичай одязі, багатого вартує.

Проводяться такі консультації з предметів профільного циклу й з української мови. Їхня прагматична мета у тім, щоб допомогти старшокласникам виконати домашнє атестаційне завдання, текст якого вони отримують у п'ятницю після занять, а виконану роботу мають здати на перевірку у понеділок до занять, або у цю ж суботу. Завдання за обсягом і за складністю нагадує колишні екзаменаційні письмові випробування у найпрестижніші університети країни.

Кожної суботи проходять консультації з іншого профільного предмета (згідно зі спеціальним розкладу, зафіксованому у річному плані роботи). У підсумку, таке «занурення» у даний предмет відбувається один раз на місяць.

Наявність цього підсистемного елементу освітньої програми дозволяє інституційно звільнити як ліцеїстів-старшокласників, так і їхніх вчителів від потреби у поточних фрагментарних домашніх завданнях з усіх предметів без виключення.

Річ у тім, що навички набуті старшокласниками на суботніх домашніх завданнях, підтриманих консультаціями, з профільних предметів природно «всмоктуються» у їхнє єство і мимохідь переростають у звичку до самостійної домашньої підготовки вільного формату у частині загально освітніх, тобто й непрофільних, предметів.

Оцінювання

- аудиторна атестаційна робота проводиться по завершенню теми, після домашньої атестаційної роботи, при цьому клас ділиться на групи. Кількість варіантів визначається вчителем. У зміст завдання закладається різний рівень складності. На цьому етапі головним для вчителя є завдання усунути найменші можливості учнів до списування. Тому вчитель не має права під час атестаційної роботи, приміром, перевіряти вже написані роботи чи тим більше читати щось з екрана смартфона. Учні мають знати, що за їх поведінкою весь слідкують і спроба до списування чи тому подібного буде відразу покарана.

- «директорські/кафедральні» атестаційні роботи здійснюються як елемент внутрішньо-ліцейського моніторингу. Він передбачає планову (один раз на рік) атестаційну підсумкову «сесію», для якої запроваджується спеціальний режим, який ми називаємо за прикладом французьких колег «стоп-тижнем».

Під час цього тижня призупиняються поточні навчальні заняття за тижневим розкладом, а натомість визначається перелік дисциплін, за якими проводяться письмові атестаційні роботи у рамках відповідного додаткового розкладу.

Варіанти завдань друкуються за день до проведення роботи з використанням комп'ютерної та розмножувальної техніки. Конкретні завдання й питання вибираються із загального банку завдань відповідальною особою. Зазвичай завкафедри вчителів-предметників. Банк завдань, сформований відповідними кафедрами, щорічно поповнюється й корегується.

Цей щорічний етап роботи є також внутрішнім моніторингом і як показала тридцятирічна практика — дієвим засобом до спонукання учителів ліцею вчасно і у повному обсязі опрацьовувати плановий зміст навчальних програм відповідно до цільної освітньої програми закладу загалом.

Така практика моніторингової роботи має неформальну позитивну підтримку з боку вихователів (тьюторів) класів та батьків учнів і стабільно забезпечує високе реноме закладу в очах місцевої інтелектуальної спільноти.

- теоретичний предметний диктант може проводитися на практичних заняттях для

закріплення та контролю рівня засвоєння фундаментальних елементів програмної науково-теоретичної бази, опрацьованої на лекційних заняттях. Практикується якісна перевірка визначень основних понять, уміння пояснити сутність величин, привести приклади й дати необхідні пояснення.

- індивідуальні відпрацьовування – це спеціальні завдання, розроблені для учнів з

проблемами за підсумками триместру, що надає цим учням додаткову можливість виконати необхідний для продовження успішного навчання в ліцеї навчальний мінімум. Видається на канікули та має бути зданим на перегляд вчителем (зараховано/не зараховано) у формі індивідуальної співбесіди або письмово в перший тиждень занять нового триместру.

- додаткові заняття – відпрацьовування («п'яті пари») до стандартних для ліцею чотирьох

пар/день (70 хвилин великої перерви між другою та третьою) впроваджені для учнів, які прогуляли або допустили зневажливе ставлення до конкретної персональної роботи на заняттях за основним розкладом. Проводяться за особливою схемою організації в режимі особистої відповідальності учня, який бажає виправити ситуацію. Організація цієї роботи не допускає зовнішній примус з боку педагогічного колективу. Її мета: дати можливість виконати формально-обов'язковий обсяг програмної навчальної роботи.

Підсумки

- підсумкова оцінка за триместр/семестр виставляється як середня  за аудиторні тематичні письмові роботи й корегується при необхідності деякими іншими оцінками.

Базисною є вимога, щоб оцінка показувала ступінь володіння програмним матеріалом на рівні вміння його практичного застосування, й, обов'язково, виходила за рамки констатації формальних знань.

Спірні ситуації вирішуються вчителем на користь учня. Поточне переписування робіт на покращення оцінки виключається. Для підвищення оцінки виділяється один тиждень наприкінці семестру й за спеціальним розкладом учні виконують тематичні атестаційні завдання. Текст завдання готує не вчитель, а кафедра. Роботи учнів шифрують, а їх перевірку здійснює колектив кафедри.

Щоб учні не застосовували принцип «раптом пощастить», а опиралися на ґрунтовну підготовку, оцінка повторної атестації є остаточною навіть у випадку, якщо виявиться нижчою ніж за попередню розрахунково-підсумкову.

- педрада за підсумками освітньої діяльності проводиться тричі на рік як триместрові підсумки.

Матеріали до педради готуються на базі загально ліцейської системи електронних журналів у розрізі системи показників. Головний зміст таких засідань педради в тім, щоб детально оприлюднити всю інформацію навколо «проблемних» учнів і групи лідерів і подати її через детальні цифрові та якісні індикатори у персональних учнівських табелях-відомостях (електронна та паперова форма).

Володимир Бєлий, заступник директора фізико-технічного ліцею Херсонської міської ради

28.02.2019
Володимир Бєлий.
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews