Укр Рус

Дата: 24.04.2019

Підписка на новини

ЯКОЮ МАЄ БУТИ КОНЦЕПЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ?

Автор:
Василь Шуляр
Опубліковано
16.07.2014

Проблеми літературної освіти взагалі та україномовної зокрема тепер як ніколи стали архіважливими та болючими.

Концепція літературної освіти, яка була затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України №58 від 26 січня 2011 року, приймалась ударними темпами. У серпні 2010 р. на сайті МОН було «почеплено» проект, а за декілька днів учителів-словесників зібрали для обговорення та прийняття Концепції.

Звісно, під час відпусток мало хто заходив в Інтернет, тож більшість учасників зібрання не бачили в очі цей проект. Інші ж проекти було просто проігноровано. Так, мій варіант Концепції, який був підготовлений ще в 2006 році,  «завис» і ніякої інформації про його долю мені так ніхто і не надав. Мене, як і багатьох інших носіїв альтернативних точок зору, не запросили для обговорення «правильного» варіанту Концепції. Попри задекларований  демократизм процесу розробки та затвердження Концепції, на практиці і мова не йшла про те, щоб винести на обговорення різні варіанти, піти на компроміс, спробувати об’єднати колективи розробників…

Попереднім складом керівництва Міністерства освіти і науки України були проігноровано і звернення провідних українських філологів з вимогою її відміни.
Див. «Небезпеки нової концепції літературної освіти»  http://litakcent.com/2011/02/11/nebezpeky-novoji-koncepciji-literaturnoji-osvity/

Для мене є очевидним, що вже відмінений варіант Концепції не відповідав утвердженню національних інтересів ВЕЛИКОГО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, ЇЇ КУЛЬТУРИ, УКРАЇНСЬКОГО ЧИТАЧА.

З огляду на  те, що згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України №458 від 16 квітня 2014 року, нарешті «втратив чинність» згаданий вище Наказ «Про затвердження Концепції літературної освіти», зупинюсь на принципових підходах до створення нового документу.

Концепція як нормативний документ, за моїм переконанням, має мінімум два спрямування: науковий і прикладний, або я називаю технологічний. Якщо в першому (офіційному варіанті) представлено автором (-и) стратегія, то в другому (авторському) – стратегія і тактика реалізації. Відповідно моя Концепція є технологічною. Для мене важливо було, щоб цей документ став настільною книгою, щоб учитель мав орієнтовний методичний компас у плануванні та реалізації літературної освіти. На це мене наштовхнула статистика опитування вчителів: біля 700 філологів і майже 300 інших категорій педагогічних працівників зазначили, що концепцію до рук вони беруть і вибірково читають тоді, коли змушені виступати на педраді чи семінарі, таких становить 92 %. Причина: подане в концепції представлено загальними фразами, а нам хочеться мати чіткий алгоритм, план дій, щоб досягти результату співпраці. По-друге, учитель має чітко розуміти, що заплановане має будуватися в системі й результат матиме кожен суб’єкт літературної освіти, якщо вона буде реальна. Тому курикулярний (рамковий) підхід для мене став основним у виписуванні ходу організації вивчення літератури в середніх загальноосвітніх навчальних закладах різного типу.

Система літературної освіти(і це слід зафіксувати у новій Концепції)  має вибудовуватися в такий спосіб:

- українська література як обов’язковий предмет для всіх загальноосвітніх навчальних закладів; зарубіжна література, а не світова (і це однозначно), може вивчатися як обов’язковий предмет (для 5-9) або за вибором навчального закладу, батьків, громадськості та ін. у 10-11 класах (зважаючи на те, що старша школа – профільна); рідна література (для громадян України інших національностей); інтегрований курс «Література» може бути лише в старшій школі для технологічного та спортивного напряму профілізації та викладатися переважно українською мовою, де будуть твори з української і зарубіжної літератур;

- концепція літературної освіти має бути технологічною, із закладеним рамковим підходом та об’єктивно виваженою кількістю годин для текстуального вивчення художніх творів (і не тільки), але все має бути реально виконуване;

- цей документ повинен закласти умовну формулу літературної освіти: 50 % + 30 % + 20 % часу, де літературний стандарт художніх творів, який є як обов’язковий для всіх закладів і може умовно становити 50% навчального часу, за ним проводитиметься зовнішнє незалежне оцінювання читацьких досягнень; 30% – твори (не тільки художні, а й документалістика, мемуаристика, публіцистика та ін.), які відповідають допрофільній підготовці, профільному напряму й відтворюють професійний світ людини різними засобами, допоможуть старшокласникові відчути, зрозуміти й побачити різноманіття й багатство літератури взагалі, а головне – зацікавить читача тим, що стане в майбутньому його професійно-фаховими інтересами (можливий варіант включення питань до ЗНО); 20% – твори регіонального рівня, які відтворили/передали дух краян, їх професійно вибраний чи/і штучно сформований простір, але в цьому оточенні діти жили; можливо, і це вплине на їх професійний, життєвий вибір (і не тільки), також можливий варіант представлення в ЗНО;

- кількість текстів для вивчення має бути докорінно скороченим;

- концептуально маємо закласти для вчителя можливість самостійно комбінувати та моделювати зміст літературної освіти, щоб словесник і учень-читач зрозуміли, що це реально можна засвоїти, виконати й одержати естетичне задоволення;

- передбачити, що результат читацької діяльності матеріалізується в учнівському продукті: зв’язна усна і письмова відповідь, тому комунікативно-мовленнєва діяльність повинна бути посилена; відповідно уроки розвитку мовлення, контролю літературних досягнень учня-читача мають бути зорієнтовані не написання тільки твору-роздуму (це прерогатива мовників) та виконання тестових завдань (де акцент більше на виявлення поінформованості, ніж літературного розвитку), а й читачі вправлялися в підготовці літературних текстів, художніх творів, які відповідали б родово-жанрово-стильовій манері письма того автора, який вивчався учнями; тому творча робота на уроках української літератури має зайняти посутнє місце (про це мною написано досить багато в цілому ряді публікацій), виразне (художнє) читання є одним із резервів формування естетичної культури читача; формування риторичної компетентності на уроках літератури в результаті дослідно-пошукової, проективної діяльності учня-читача є також очевидною;

- однозначним є момент, який сьогодні жодна концепція не заклала: реалізація змісту літературної освіти має бути узгоджена з методичними законами, приписами тощо, починаючи від класифікації уроків літератури, методів, прийомів, засобів і т. ін., які відповідатимуть специфіці літератури як мистецтва слова; тож важливо таку класифікацію уроків (занять) літератури подати як орієнтир не тільки для вчителів-філологів, а й керівників навчальних закладів, які відвідують ці заняття й аналізують їх (більшість управлінців аналізують літературні заняття вчителів із позицій дидактики, не враховуючи, що література – це мистецтво слова);

- концепція, навчальна програма та програма підготовки до ЗНО мають включити чітко окреслений та описаний кінцевий (планований) результат літературних досягнень школяра відповідно до його рівня та реакцій на літературно-мистецький текст. На основі цього в державній програмі або на кінець чи до початку навчального року вчитель й учень повинні мати чітко окреслену програму-результат співпраці суб’єктів літературної освіти. Наприклад, тема «Шевченко»: для початкового рівня – учні зможуть відтворювати 1-3 факти з біографії та дати їм умовну назву; … учні, які хочуть мати 12 балів, зможуть відтворювати 12 фактів відповідно до запропонованих назв; у такий спосіб виписуються і зміст художніх творів, інші теми та матеріали. Тоді правила гри є прозорими, засоби діагностики шляхом ЗНО є чіткими й змагатимемося «у знанні», а не підловлюватимемо вчителя на тому, чого він не додав, а учня в тому, чого не засвоїв;

- принциповою є моя позиція ще й до творення УЗГОДЖЕНИХ між собою нормативних документів: має бути Державний стандарт – Концепція (технологічна) – Державна програма – Регіональна програма; або Державний стандарт літературної освіти – Концепція літературної освіти школярів України – Концепція вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах - Концепція вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах – Концепція вивчення рідної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах – і т. д. – Державна програма «Українська література». Тільки в такій послідовності суб’єкти літературної освіти не стануть заручниками незрозумілих і непередбачуваних ситуацій;

- принциповим є набір творів для вивчення, які репрезентують різний час і регіони України. Очевидним для мене є те, що учні ХХІ століття все-таки мають більше вивчати літератури, яка враховує реалії сьогоднішнього дня. Це не значить, що маємо відмовитися від давньої літератури, усної народної творчості та класики, але вони мають бути представлені дозовано. І цим викликана та умовна формула та рамковий підхід до технологічної концепції, які будуть мобільними, створюватимуть умови для гнучкого реагування на розвиток літературного процесу, появу нових імен, текстів (і не тільки оповідань, повістей …, а й мемуаристика, епістолярій, документалістика, публіцистика тощо). Для нас важливо, щоб учні ЧИТАЛИ, розуміли, що УКРАЇНСЬКА література – ЄВРОПЕЙСЬКА і СВІТОВА, одержували естетичну насолоду, а не відчували ущербність і меншовартісність українського літературного продукту.

Про підходи до створення літературного канону для українських читачів:

1. Літературний освітній канон як документ має будуватися за рамковим форматом, уключати інваріантну і варіативну складову, де перша повинна враховувати різні типи навчальних закладів, відповідну кількість імен і текстів, безпрофільну і профільну школу, класи з поглибленим вивченням української (зарубіжної/світової) літератури; варіативна складова також потребує свого поділу: тексти для позакласного читання для різних вікових груп читачів-школярів; тексти для додаткового читання у відповідності до літературної теми; тексти для самостійного читання за творчістю письменника чи літературного напряму.
2. Принциповим моментом укладання літературного канону є його наскрізність: від дошкілля до випускника школи; системність, наступність у відборі текстів, а також: кількість художніх творів повинна бути якісна, щоб вихованець/учень без надриву, а в задоволення міг виконати офіційний стандарт і організуватися на самостійне, додаткове читання, обговорення прочитаного з однолітками, членами сім’ї, родини.
3. До кожного пропонованого художнього твору (-ів) додати список текстів, суголосних темі, ідеї тощо із зарубіжної/світової літератури і навпаки; мистецькі твори, які відповідають жанрово-стильовій манері письма, тематиці, проблематиці й т. ін., з тим, щоб зреалізувати критерій «компарабельності».
4. Літературний канон має враховувати і базуватися на принципі «ощадності», реальній можливості фізично опанувати в прочитанні та вивченні тих текстів, які будуть складати інваріантну складову. Якщо цього не буде враховано, усі прожекти не увінчаються успіхом. Учителі змушені програму з літератури «прогнати», а учень-читач змушений буде калейдоскопічно фіксувати імена авторів і героїв (і не більше).
5. Літературний канон для профільної школи повинен передбачати набір творів, які розкривають профільні напрями. Це як мінімум умотивує цю категорію учнів зрозуміти як світ майбутньої професії розкрито засобами мистецтва: у літературних текстах, митецьких творах тощо.
6. Орієнтири літературного канону як документ пропонуємо чітко структурувати, складовими якого можуть бути такі розділи:
Передмова, вступ, 1 р. Орієнтовний канон літературної освіти для дошкілля: мета і завдання; критерії і принципи; тексти для опрацювання: художні твори української літератури: інваріантна складова, варіативна складова, для позакласного читання, для додаткового читання, для самостійного читання, для родинного (сімейного) читання; художні твори зарубіжної/світової літератури; мистецькі твори до літературної теми (живопис, музика, архітектура, кіно, театр тощо).
Наступні розділи: 2. Орієнтовний канон літературної освіти для початкової школи, 3. … для основної школи (безпрофільної), 4. … для старшої безпрофільної і профільної школи, 5. … для вищої школи (гуманітарної, технічної і т. ін.).
Наступні розділи в такому ж форматі і з додаванням своїх елементів, які враховуватимуть вік читача, мету закладу або його рівень тощо.
7. Назву документа подати в такій редакції «Орієнтовний літературний освітній канон в Україні». Підготовлений документ винести на всенародне обговорення, яке має тривати не менше року з наступним проведенням відповідних форумів за участю фахівців з літератури, педагогіки, психології, методики, гігієни читання, вихователів ДНЗ, працівників початкової школи, учителів літератури, батьків, учнів, громадських культурологічних організацій, спілок тощо. Провести апробацію в різних навчальних закладах упродовж 2-3 років, узагальнити напрацьоване, а потім упроваджувати в системі дошкільних закладів, початкової, основної, старшої та вищих шкіл. 

На сьогодні вже є «перспектива» пройти старими шляхами: знову на сайті МОН 27. 06. 2014 р. з’явилася інформація про участь в обговоренні змін до навчальних програм. Пропозиції подати до 10 липня, і це в той час, коли всі освітяни у планових відпустках. Можемо спрогнозувати, наскільки ця робота буде відкрита, продуктивна й результативна. Знову поспіхом, знову кабінетно, знову формально?!

Логічно було б зібрати представників усіх зацікавлених сторін, вибудувати стратегію й тактики модернізації чинної програми та скоординувати подальші дії співпраці, не звинувачуючи один одного. Як ніколи сьогодні важливо почути один одного і вибудувати національну систему літературної освіти своїх громадян заради майбутнього України. Це необхідно зробити відкрито, виважено, бути терпимим і терплячим, ґрунтовно відпрацювати всі варіанти та вийти на бажаний результат. А паралельно розробляти пакет нових документів, щоб літературна освіта в Україні сприяла у формуванні патріотів своєї держави, людини КУЛЬТУРИ, яка здатна буде толерантно жити й діяти як людина нomo sinergiosus (людина спільнодіюча) і нomo spiritus (людина духовна).

ЛІТЕРАТУРА

1. Айзерман Л. С. Пятьдесят лет спустя // Литература в школе. – 2006. - №№ 6, 9. – 2007. – № 1.
2. Антоненко Н. В. Ноосферное образование как образовательная система для устойчивого развития // http://raen-edueation.webhost. ru/plan.
3. Безруких М. Шкільні фактори ризику і здоров’я дітей // Педагогіка толерантності. – 1999. – № 3-4.
4. Борисенко К. Класика в школі: не без привидів … // http://www.baroqu.ru/classic.
5. Виговська О. Професіоналізм Учителя як гарант збереження його здоров’я // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2005. – № 2.
6. Волошина Н. Й. Формування готовності майбутнього вчителя літератури до особистісно зорієнтованої професійної діяльності // Науковий вісник Миколаївського державного університету: Збірник наукових праць. – Випуск 19: Педагогічні науки. – Миколаїв: МДУ, 2007.
7. Клочек Г. Королева искусств – на задворках образования // http://www.zn.ua.
8. Марковская Е. Формирование космического сознания методами ноосферной педагогики // http://raen-edueation.webhost.ru/plan.
9. Новиченко І. Інформаційне перенавантаження //  http://www.man.gov.ua/ statti.
10. Слоневская О. Косметический ремонт или реконструкция, или Беды и напасти украинской литературы в школе // http://www.zn.ua.
11. Українська література нам «без надобності»? публікація відкритого листа голів методоб’єднань учителів української мови та літератури до ректорату Львівського національного університету імені Івана Франка // http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2007/03/22174/ від 12 березня 2007 року.
12. Шуляр В. Урок літератури в умовах 12-річної школи: 5-9 класи // Практико-орієнтована монографія. 2-ге видання – Миколаїв: Вид-во «Іліон», 2008.
13. Шуляр В. І. Концепція літературної освіти школярів у системі профільного навчання (проект) Українська мова та література. – 2007. – Липень (27-28).
14. Шуляр В. І. Літературна освіта школярів : сучасний стан і перспективи / В. І. Шуляр // Українська література в загальноосвітній школі. – 2008. – № 12. – С. 10-13.
15. Шуляр В. І. Сучасний урок української літератури : науково-метод. посібник / В. І. Шуляр. – Х. : Вид. група «Основа», 2009. – 121 с. – (Бібліотека журналу «Вивчаємо українську мову та літературу»).
16. Шуляр В. І. Сучасний урок української літератури : теорія, методика, технологія : монографія / В. І. Шуляр. – Миколаїв : Іліон, 2012. – 876 с.

Додаток. Наказ Міністерства освіти і науки України №458 від 16 квітня 2014 року «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 26.01.2011 N 58».

ЯКОЮ МАЄ БУТИ КОНЦЕПЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ?
ЯКОЮ МАЄ БУТИ КОНЦЕПЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ?

Проблеми літературної освіти взагалі та україномовної зокрема тепер як ніколи стали архіважливими та болючими.

Концепція літературної освіти, яка була затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України №58 від 26 січня 2011 року, приймалась ударними темпами. У серпні 2010 р. на сайті МОН було «почеплено» проект, а за декілька днів учителів-словесників зібрали для обговорення та прийняття Концепції.

Звісно, під час відпусток мало хто заходив в Інтернет, тож більшість учасників зібрання не бачили в очі цей проект. Інші ж проекти було просто проігноровано. Так, мій варіант Концепції, який був підготовлений ще в 2006 році,  «завис» і ніякої інформації про його долю мені так ніхто і не надав. Мене, як і багатьох інших носіїв альтернативних точок зору, не запросили для обговорення «правильного» варіанту Концепції. Попри задекларований  демократизм процесу розробки та затвердження Концепції, на практиці і мова не йшла про те, щоб винести на обговорення різні варіанти, піти на компроміс, спробувати об’єднати колективи розробників…

Попереднім складом керівництва Міністерства освіти і науки України були проігноровано і звернення провідних українських філологів з вимогою її відміни.
Див. «Небезпеки нової концепції літературної освіти»  http://litakcent.com/2011/02/11/nebezpeky-novoji-koncepciji-literaturnoji-osvity/

Для мене є очевидним, що вже відмінений варіант Концепції не відповідав утвердженню національних інтересів ВЕЛИКОГО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, ЇЇ КУЛЬТУРИ, УКРАЇНСЬКОГО ЧИТАЧА.

З огляду на  те, що згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України №458 від 16 квітня 2014 року, нарешті «втратив чинність» згаданий вище Наказ «Про затвердження Концепції літературної освіти», зупинюсь на принципових підходах до створення нового документу.

Концепція як нормативний документ, за моїм переконанням, має мінімум два спрямування: науковий і прикладний, або я називаю технологічний. Якщо в першому (офіційному варіанті) представлено автором (-и) стратегія, то в другому (авторському) – стратегія і тактика реалізації. Відповідно моя Концепція є технологічною. Для мене важливо було, щоб цей документ став настільною книгою, щоб учитель мав орієнтовний методичний компас у плануванні та реалізації літературної освіти. На це мене наштовхнула статистика опитування вчителів: біля 700 філологів і майже 300 інших категорій педагогічних працівників зазначили, що концепцію до рук вони беруть і вибірково читають тоді, коли змушені виступати на педраді чи семінарі, таких становить 92 %. Причина: подане в концепції представлено загальними фразами, а нам хочеться мати чіткий алгоритм, план дій, щоб досягти результату співпраці. По-друге, учитель має чітко розуміти, що заплановане має будуватися в системі й результат матиме кожен суб’єкт літературної освіти, якщо вона буде реальна. Тому курикулярний (рамковий) підхід для мене став основним у виписуванні ходу організації вивчення літератури в середніх загальноосвітніх навчальних закладах різного типу.

Система літературної освіти(і це слід зафіксувати у новій Концепції)  має вибудовуватися в такий спосіб:

- українська література як обов’язковий предмет для всіх загальноосвітніх навчальних закладів; зарубіжна література, а не світова (і це однозначно), може вивчатися як обов’язковий предмет (для 5-9) або за вибором навчального закладу, батьків, громадськості та ін. у 10-11 класах (зважаючи на те, що старша школа – профільна); рідна література (для громадян України інших національностей); інтегрований курс «Література» може бути лише в старшій школі для технологічного та спортивного напряму профілізації та викладатися переважно українською мовою, де будуть твори з української і зарубіжної літератур;

- концепція літературної освіти має бути технологічною, із закладеним рамковим підходом та об’єктивно виваженою кількістю годин для текстуального вивчення художніх творів (і не тільки), але все має бути реально виконуване;

- цей документ повинен закласти умовну формулу літературної освіти: 50 % + 30 % + 20 % часу, де літературний стандарт художніх творів, який є як обов’язковий для всіх закладів і може умовно становити 50% навчального часу, за ним проводитиметься зовнішнє незалежне оцінювання читацьких досягнень; 30% – твори (не тільки художні, а й документалістика, мемуаристика, публіцистика та ін.), які відповідають допрофільній підготовці, профільному напряму й відтворюють професійний світ людини різними засобами, допоможуть старшокласникові відчути, зрозуміти й побачити різноманіття й багатство літератури взагалі, а головне – зацікавить читача тим, що стане в майбутньому його професійно-фаховими інтересами (можливий варіант включення питань до ЗНО); 20% – твори регіонального рівня, які відтворили/передали дух краян, їх професійно вибраний чи/і штучно сформований простір, але в цьому оточенні діти жили; можливо, і це вплине на їх професійний, життєвий вибір (і не тільки), також можливий варіант представлення в ЗНО;

- кількість текстів для вивчення має бути докорінно скороченим;

- концептуально маємо закласти для вчителя можливість самостійно комбінувати та моделювати зміст літературної освіти, щоб словесник і учень-читач зрозуміли, що це реально можна засвоїти, виконати й одержати естетичне задоволення;

- передбачити, що результат читацької діяльності матеріалізується в учнівському продукті: зв’язна усна і письмова відповідь, тому комунікативно-мовленнєва діяльність повинна бути посилена; відповідно уроки розвитку мовлення, контролю літературних досягнень учня-читача мають бути зорієнтовані не написання тільки твору-роздуму (це прерогатива мовників) та виконання тестових завдань (де акцент більше на виявлення поінформованості, ніж літературного розвитку), а й читачі вправлялися в підготовці літературних текстів, художніх творів, які відповідали б родово-жанрово-стильовій манері письма того автора, який вивчався учнями; тому творча робота на уроках української літератури має зайняти посутнє місце (про це мною написано досить багато в цілому ряді публікацій), виразне (художнє) читання є одним із резервів формування естетичної культури читача; формування риторичної компетентності на уроках літератури в результаті дослідно-пошукової, проективної діяльності учня-читача є також очевидною;

- однозначним є момент, який сьогодні жодна концепція не заклала: реалізація змісту літературної освіти має бути узгоджена з методичними законами, приписами тощо, починаючи від класифікації уроків літератури, методів, прийомів, засобів і т. ін., які відповідатимуть специфіці літератури як мистецтва слова; тож важливо таку класифікацію уроків (занять) літератури подати як орієнтир не тільки для вчителів-філологів, а й керівників навчальних закладів, які відвідують ці заняття й аналізують їх (більшість управлінців аналізують літературні заняття вчителів із позицій дидактики, не враховуючи, що література – це мистецтво слова);

- концепція, навчальна програма та програма підготовки до ЗНО мають включити чітко окреслений та описаний кінцевий (планований) результат літературних досягнень школяра відповідно до його рівня та реакцій на літературно-мистецький текст. На основі цього в державній програмі або на кінець чи до початку навчального року вчитель й учень повинні мати чітко окреслену програму-результат співпраці суб’єктів літературної освіти. Наприклад, тема «Шевченко»: для початкового рівня – учні зможуть відтворювати 1-3 факти з біографії та дати їм умовну назву; … учні, які хочуть мати 12 балів, зможуть відтворювати 12 фактів відповідно до запропонованих назв; у такий спосіб виписуються і зміст художніх творів, інші теми та матеріали. Тоді правила гри є прозорими, засоби діагностики шляхом ЗНО є чіткими й змагатимемося «у знанні», а не підловлюватимемо вчителя на тому, чого він не додав, а учня в тому, чого не засвоїв;

- принциповою є моя позиція ще й до творення УЗГОДЖЕНИХ між собою нормативних документів: має бути Державний стандарт – Концепція (технологічна) – Державна програма – Регіональна програма; або Державний стандарт літературної освіти – Концепція літературної освіти школярів України – Концепція вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах - Концепція вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах – Концепція вивчення рідної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах – і т. д. – Державна програма «Українська література». Тільки в такій послідовності суб’єкти літературної освіти не стануть заручниками незрозумілих і непередбачуваних ситуацій;

- принциповим є набір творів для вивчення, які репрезентують різний час і регіони України. Очевидним для мене є те, що учні ХХІ століття все-таки мають більше вивчати літератури, яка враховує реалії сьогоднішнього дня. Це не значить, що маємо відмовитися від давньої літератури, усної народної творчості та класики, але вони мають бути представлені дозовано. І цим викликана та умовна формула та рамковий підхід до технологічної концепції, які будуть мобільними, створюватимуть умови для гнучкого реагування на розвиток літературного процесу, появу нових імен, текстів (і не тільки оповідань, повістей …, а й мемуаристика, епістолярій, документалістика, публіцистика тощо). Для нас важливо, щоб учні ЧИТАЛИ, розуміли, що УКРАЇНСЬКА література – ЄВРОПЕЙСЬКА і СВІТОВА, одержували естетичну насолоду, а не відчували ущербність і меншовартісність українського літературного продукту.

Про підходи до створення літературного канону для українських читачів:

1. Літературний освітній канон як документ має будуватися за рамковим форматом, уключати інваріантну і варіативну складову, де перша повинна враховувати різні типи навчальних закладів, відповідну кількість імен і текстів, безпрофільну і профільну школу, класи з поглибленим вивченням української (зарубіжної/світової) літератури; варіативна складова також потребує свого поділу: тексти для позакласного читання для різних вікових груп читачів-школярів; тексти для додаткового читання у відповідності до літературної теми; тексти для самостійного читання за творчістю письменника чи літературного напряму.
2. Принциповим моментом укладання літературного канону є його наскрізність: від дошкілля до випускника школи; системність, наступність у відборі текстів, а також: кількість художніх творів повинна бути якісна, щоб вихованець/учень без надриву, а в задоволення міг виконати офіційний стандарт і організуватися на самостійне, додаткове читання, обговорення прочитаного з однолітками, членами сім’ї, родини.
3. До кожного пропонованого художнього твору (-ів) додати список текстів, суголосних темі, ідеї тощо із зарубіжної/світової літератури і навпаки; мистецькі твори, які відповідають жанрово-стильовій манері письма, тематиці, проблематиці й т. ін., з тим, щоб зреалізувати критерій «компарабельності».
4. Літературний канон має враховувати і базуватися на принципі «ощадності», реальній можливості фізично опанувати в прочитанні та вивченні тих текстів, які будуть складати інваріантну складову. Якщо цього не буде враховано, усі прожекти не увінчаються успіхом. Учителі змушені програму з літератури «прогнати», а учень-читач змушений буде калейдоскопічно фіксувати імена авторів і героїв (і не більше).
5. Літературний канон для профільної школи повинен передбачати набір творів, які розкривають профільні напрями. Це як мінімум умотивує цю категорію учнів зрозуміти як світ майбутньої професії розкрито засобами мистецтва: у літературних текстах, митецьких творах тощо.
6. Орієнтири літературного канону як документ пропонуємо чітко структурувати, складовими якого можуть бути такі розділи:
Передмова, вступ, 1 р. Орієнтовний канон літературної освіти для дошкілля: мета і завдання; критерії і принципи; тексти для опрацювання: художні твори української літератури: інваріантна складова, варіативна складова, для позакласного читання, для додаткового читання, для самостійного читання, для родинного (сімейного) читання; художні твори зарубіжної/світової літератури; мистецькі твори до літературної теми (живопис, музика, архітектура, кіно, театр тощо).
Наступні розділи: 2. Орієнтовний канон літературної освіти для початкової школи, 3. … для основної школи (безпрофільної), 4. … для старшої безпрофільної і профільної школи, 5. … для вищої школи (гуманітарної, технічної і т. ін.).
Наступні розділи в такому ж форматі і з додаванням своїх елементів, які враховуватимуть вік читача, мету закладу або його рівень тощо.
7. Назву документа подати в такій редакції «Орієнтовний літературний освітній канон в Україні». Підготовлений документ винести на всенародне обговорення, яке має тривати не менше року з наступним проведенням відповідних форумів за участю фахівців з літератури, педагогіки, психології, методики, гігієни читання, вихователів ДНЗ, працівників початкової школи, учителів літератури, батьків, учнів, громадських культурологічних організацій, спілок тощо. Провести апробацію в різних навчальних закладах упродовж 2-3 років, узагальнити напрацьоване, а потім упроваджувати в системі дошкільних закладів, початкової, основної, старшої та вищих шкіл. 

На сьогодні вже є «перспектива» пройти старими шляхами: знову на сайті МОН 27. 06. 2014 р. з’явилася інформація про участь в обговоренні змін до навчальних програм. Пропозиції подати до 10 липня, і це в той час, коли всі освітяни у планових відпустках. Можемо спрогнозувати, наскільки ця робота буде відкрита, продуктивна й результативна. Знову поспіхом, знову кабінетно, знову формально?!

Логічно було б зібрати представників усіх зацікавлених сторін, вибудувати стратегію й тактики модернізації чинної програми та скоординувати подальші дії співпраці, не звинувачуючи один одного. Як ніколи сьогодні важливо почути один одного і вибудувати національну систему літературної освіти своїх громадян заради майбутнього України. Це необхідно зробити відкрито, виважено, бути терпимим і терплячим, ґрунтовно відпрацювати всі варіанти та вийти на бажаний результат. А паралельно розробляти пакет нових документів, щоб літературна освіта в Україні сприяла у формуванні патріотів своєї держави, людини КУЛЬТУРИ, яка здатна буде толерантно жити й діяти як людина нomo sinergiosus (людина спільнодіюча) і нomo spiritus (людина духовна).

ЛІТЕРАТУРА

1. Айзерман Л. С. Пятьдесят лет спустя // Литература в школе. – 2006. - №№ 6, 9. – 2007. – № 1.
2. Антоненко Н. В. Ноосферное образование как образовательная система для устойчивого развития // http://raen-edueation.webhost. ru/plan.
3. Безруких М. Шкільні фактори ризику і здоров’я дітей // Педагогіка толерантності. – 1999. – № 3-4.
4. Борисенко К. Класика в школі: не без привидів … // http://www.baroqu.ru/classic.
5. Виговська О. Професіоналізм Учителя як гарант збереження його здоров’я // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2005. – № 2.
6. Волошина Н. Й. Формування готовності майбутнього вчителя літератури до особистісно зорієнтованої професійної діяльності // Науковий вісник Миколаївського державного університету: Збірник наукових праць. – Випуск 19: Педагогічні науки. – Миколаїв: МДУ, 2007.
7. Клочек Г. Королева искусств – на задворках образования // http://www.zn.ua.
8. Марковская Е. Формирование космического сознания методами ноосферной педагогики // http://raen-edueation.webhost.ru/plan.
9. Новиченко І. Інформаційне перенавантаження //  http://www.man.gov.ua/ statti.
10. Слоневская О. Косметический ремонт или реконструкция, или Беды и напасти украинской литературы в школе // http://www.zn.ua.
11. Українська література нам «без надобності»? публікація відкритого листа голів методоб’єднань учителів української мови та літератури до ректорату Львівського національного університету імені Івана Франка // http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2007/03/22174/ від 12 березня 2007 року.
12. Шуляр В. Урок літератури в умовах 12-річної школи: 5-9 класи // Практико-орієнтована монографія. 2-ге видання – Миколаїв: Вид-во «Іліон», 2008.
13. Шуляр В. І. Концепція літературної освіти школярів у системі профільного навчання (проект) Українська мова та література. – 2007. – Липень (27-28).
14. Шуляр В. І. Літературна освіта школярів : сучасний стан і перспективи / В. І. Шуляр // Українська література в загальноосвітній школі. – 2008. – № 12. – С. 10-13.
15. Шуляр В. І. Сучасний урок української літератури : науково-метод. посібник / В. І. Шуляр. – Х. : Вид. група «Основа», 2009. – 121 с. – (Бібліотека журналу «Вивчаємо українську мову та літературу»).
16. Шуляр В. І. Сучасний урок української літератури : теорія, методика, технологія : монографія / В. І. Шуляр. – Миколаїв : Іліон, 2012. – 876 с.

Додаток. Наказ Міністерства освіти і науки України №458 від 16 квітня 2014 року «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 26.01.2011 N 58».

16.07.2014
Василь Шуляр
*
Поділитися

Додати комментар

Через сайт
Через Вконтакті
Через Фейсбук

Коментарі  

Автор: Наталія Філоненко
Опубліковано 30.07.2014 в 11:52
Погоджуюся з думкою В. Бєлого про потребу конструктивної роботи над Концепцією. Цю статтю можна вважати початковим варіантом? Або ж підкажіть, де і як можна висловлювати власні пропозиції. Також підтримую Н. Момот стосовно актуальності й слушності Концепції Г. Клочека.
Автор: Бєлий Володимир
Опубліковано 30.07.2014 в 19:01
Дуже доречним буде "формула" від Богдана Гаврилишина: "Думай глобально, дій - локально". Видається, що саме портал "Освітня ПОЛІТИКА" має бути найкращою тому площадкою, з якої локально можна буде бачити справжню ціну нашим відомчим керманичам як менеджерам. Або вони здатні узріти цінні думки ПРОФІ, або мають ще кращі варіанти, бо ж за ними більший інформаційний базис, або це буде стара відома політична вправність - вміти пояснити чому оновлення ну ніяк не йдуть на нашому національному грунті.
Автор: Неля Момот
Опубліковано 18.07.2014 в 17:30
Шановний пане Василю! Ви дуже слушно зауважили про компроміс у створенні нової Концепції шляхом спроби об'єднання колективів розробників, адже не можна лишати поза увагою, наприклад, Концепцію професора Григорія Клочека, широке обговорення якої було розгорнуто на сторінках "Дивослова".
Автор: Ковбасенко Юрiй
Опубліковано 17.07.2014 в 12:03
Добре,що опублiковано концептуальнi думки В.I.Шуляра. Нарештi з'являються хоч якiсь АЛЬТЕРНАТИВНI документи,якi "затиралися" ранiше. А то почало складатися враження,що наскрiзь антиукраiнськi концепцii,прогр ами та пiдручники,нашв идкоруч "склепанi" в добу Табачника, абсолютно задовольняють команду Квiта. Адже за ширмою правильних ФРАЗ поки що нема жодних конкретних ДIЙ. Уже минуло не те що 100, а й 200 днiв МОНУ, а в середнiй школi "вiз i нинi там", суцiльна iмiтацiя
Автор: Василь ІвановичШуляр
Опубліковано 26.07.2014 в 05:33
Дякую, Юріє Івановичу, за оцінку й підтримку. Ваше слово варте того, щоб рухатися далі, обєднуватися з такими потужними науковцями і творити літературний канон для УКРАЇНЦІВ!
Автор: Бєлий Володимир
Опубліковано 16.07.2014 в 18:49
Шановним колегам, вчителям мови і літератури та й вчителям історії буде дуже корисним у цьому матеріалі побачити вже досить близьке майбутнє сутності своєї роботи з учнями, у тому числі й у рамках профільної освіти старшокласників . Прийшов час зрозуміти, що стара формула "дайте по-більше годин та б по-більше охопити митців (історичних фактів та подій)" надто витратна, безперспективна і вкрай неефективна. Звісно, якщо наше відомство таки спроможеться на дійсно оновлювальні дії. Цей матеріал дуже гарно резонує з попереднім матеріалом Григорія Клочека тим, що різні позиції (потреби) узгоджує між собою та враховує, що учні у школі різні за віком та профілем освіти. А нашому відомству потрібно замість простого нагромадження якомога більшої кількості пропозицій професійне вміння відділяти ЩО стало актуальним, а ЩО концептуально вже віджило свій вік. Просте нагромадження думок, кожна з яких завжди знайде контрдумку врешті-решт дасть лише черговий "пшик".
Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 16.07.2014 в 15:13
На мою думку, уроки літератури насамперед мають бути цікавими для учнів. Це залежить як від вчителів, так і від програм. Зокрема, підтримую думку автора, "що учні ХХІ століття все-таки мають більше вивчати літератури, яка враховує реалії сьогоднішнього дня". Втім, основною метою уроків літератури мало б бути не вивчення конкретних творів, жанрів, біографій авторів тощо. Перш за все, уроки літератури мають вчити тому, що таке добре, і що таке погано; як гідно жити у сучасному світі; що можна робити для досягнення своїх цілей і чого робити не можна і т. п.
Автор: Олександр Желiба
Опубліковано 17.07.2014 в 14:52
Підтримую. На жаль, сьогоднішня школа викладає не літературу, а історію літератури. Як головна мета, втілюється охопити якомога більше простору, часу, жанрів. Проте, на мою думку, література має виховати культуру читання та сформувати світогляд людини. Зважаючи на це головним критерієм відборів творів мають бути такі: вікова відповідність, висвітлення проблем важливих для читача, виховний ефект. Якщо діти навчаться якісно читати дитячу, підліткову та юнацьку літературу, в досрослому віці вони подужають дорослі твори.
Суджу по своєму сину. Твори, які даються на літературі, читає з-під палки. Фентезі, фантастику, пригоди, жахи ковтає швидко, ще й дискусії мені влаштовує про той чи інший епізод.
Прошу літераторів. Полюбіть дітей. Дайте їм їхні, а не ваші твори!
Автор: Ігор Суханов
Опубліковано 22.07.2014 в 17:25
Ужасная жуткая концепция!! Как ЖЕ , горе-филологи украинской литературы боитесь введения русской как части мировой!! Снова нацизм, снова полная дибилизация и украинизация!! Скоро на уроках литературы вместо приветствий будут кричать "Слава Украине!" КУДА МЫ КАТИМСЯ????? В ВАКАРЧУКОВСКОЕ ПРОШЛОЕ?? Где все русское снова будет ассоциироваться с российским а особенно сейчас? и все кто за русский язык будут врагами народа!! ГНАТЬ ВАС В ШЕЮ ГОРЕ-УЧИТЕЛЯ НАДО!! И ГОРЕ-ФИЛОЛОГИ С КУПЛЕННЫМИ ДИПЛОМАМИ ДОКТОРОВ И КАНДИДАТОВ НАУК!! Вам еще это аукнется!!
Автор: Василь ІвановичШуляр
Опубліковано 26.07.2014 в 05:29
Не знаю, п. Суханове, чи це "жуткая концепция", чи "ужасная" Ваша репліка... Час і колеги розсудять! А що поганого в націозорієнтова ності? Любити все рідне, чим славна титульна нація; любити державу, в якій живеш, український народ і її культуру; інші національності, що поважають державу, яка їх прийняла, ...; бути терпимим і толерантим до інокультур у державі Україні. "А катимся" до самодостатності , бути патріотами, гордими звання УКРАЇНЦЯ, який знає своє і вивчає інші культури ... І не потрібно "кричать", а варто своєю позицією і конкретними справами славити Україну-державу , в якій живеш. Запропонуйте інший варіант Концепції ..., розглянемо, віднайдемо раціо - сприймемо і приймемо; будьмо толерантними й конструктивними , щоб кожному "аукнолось" по заслугах!
Автор: Олександр Желiба
Опубліковано 25.07.2014 в 17:27
Не бачу ніякої логіки у цьому повідомленні.
Автор: Василь ІвановичШуляр
Опубліковано 26.07.2014 в 05:30
Дякую за підтримку, дійсно, логіки в репліці мало, одна агресія.
Автор: Бєлий Володимир
Опубліковано 17.07.2014 в 18:22
Зрозуміло було, що "радянський союз" не міг допустити отого "Полюбіть дітей. Дайте їм їхні, а не ваші твори!" концептуально. Чи спроможемося МИ, котрі вже перестали бути "радянськми" де-юро? Чи зможе наше відомче керівництво вистрибнути з "радянської" моделі освіти школярів у сучасних умовах, коли з одного боку має йти мова про, наприклад, офіцерську честь, а з іншого старшокласники читають, що наша військова техніка законсервована до часу "Х" виявилася без двигунів та коробок передач?
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews