Укр Рус

Дата: 22.10.2018

Підписка на новини

ЗНО: ПОШУК ШЛЯХІВ УДОСКОНАЛЕННЯ

Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
12.02.2017

Абревіатура ЗНО є знаковим символом суспільної довіри й постійно потребує підкріплення добрими справами. Подібних проявів інституційної довіри можна наводити безліч, вони є визначальним показником ефективності роботи та базисом для формування соціального капіталу, що сприятиме впровадженню змін у майбутньому.

Ольга Манчук, журналістка

http://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2017/01/ZVIT_ZNO_2016_Tom_1.pdf

НЕДОЛІК ПЕРШИЙ 

Одним із явних і прикрих недоліків існуючої моделі нашої системи ЗНО є відсутність у ньому запобіжника до встановлення прохідного балу «здав/не здав» волюнтаристським чином, за якого він може опускатися до рівня порогу сліпого вгадування  або, як його ще називають, «порогу випадкового вибору». 

З часів здобуття Україною державної незалежності кількісні показники системи загальної середньої та пов’язаними з нею вищої і професійно-технічно-сервісної освіти суттєво змінилися в бік зменшення як кількості закладів системи загальної середньої освіти, так і числа їхніх випускників 11-х класів. Так, якщо 2004 року 11-й клас закінчили 526 тис., то 2016 року – лише 229 тис. учнів. 

Натомість за цей час з причини появи платної форми здобуття вищої освіти та лобістського рішення про надання значному числу колишніх коледжів статусу ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації різко збільшилась  не лише загальна кількість закладів системи вищої освіти, а й кількість університетів ІV-го (вищого)  рівня акредитації. Так, якщо на момент розпаду радянської імперії в Україні діяло 143 ВНЗ (0,8 млн. студентів) і 742 технікуми та училища, то 2016 року вже було 659 ВНЗ та 798 ПТУ. При цьому на сьогодні в Україні навчається 1,6 млн. студентів ВНЗ і лише 304,1 тис. учнів набувають професії в закладах системи ПТО.  Крім того, як зазначає Єгор Стадний: «…наші коледжі та технікуми, наприклад, у 2016 році випустили 67 987 осіб, з них 45 771 осіб одразу ж вступили до університетів», а відтак (він же продовжує): «… робота цих закладів є здебільшого на самих себе, адже для абітурієнтів цінність коледжів та технікумів полягає переважно в тому, що вони дозволяють вступити до університету, обійшовши ЗНО». 

Вплив цих факторів у поєднанні з практикою проведення вступних екзаменів самими ВНЗ та існуючими з радянських часів недоліками систем внутрішнього моніторингу успішності студентів у цих закладах призвели до різкого падіння середнього рівня навчальної підготовки випускників ВНЗ. 

Не сприяло покращенню якості вищої освіти й рішення одного зі складу МОН про скасування негативних оцінок у школі. Продовження радянської практики видачі атестатів усім випускникам, попри те що частина з них як була, так і є неспроможною здати ДПА без списування та натягування оцінок, призвела до поєднання тіньових інтересів двох груп освітніх стейкхолдерів: батьків мало-спроможних до навчання за програмами ВНЗ  учнів шкіл та тих ВНЗ, що мали проблеми з набором студентів. Як перші, так і другі попри суспільні норми моралі та професійну етику стали спільниками в бажанні відкрити доступ до ВНЗ для абітурієнтів хай з як слабкою освітньою базою. 

Крім того, проблему якості освіти як проблему змісту навчання, оцінювання його результативності та відбору здобувачів відповідного рівня затіняли проблеми корупційного змісту, які супроводжують систему й досі. 

Утім, варто визнати, що останнім часом завдяки зовнішньому незалежному оцінюванню (ЗНО) проблема корупційних діянь з площини вступної компанії змістилася у площину академічних сесій у самих ВНЗ. 

Натомість у площині проведення ЗНО лишається актуальним питання якості відбору студентів як чинника, який мав би: 

- по-перше, забезпечувати умови для здійснення поточної навчальної роботи ВНЗ у відповідності до складності програм вищого освітнього рівня завдяки відповідному їм контингенту здобувачів освіти;
- по-друге, сприяти ефективному використанню бюджетних коштів на освітню підготовку випускників ВНЗ; за певних недоліків змісту тестових завдань останні не є визначальними щодо якості відібраного контингенту, бо усі претенденти на вступ до ВНЗ перебувають у рівних умовах, а практикований рівень складності завдань не може бути бар’єром до вступу не лише талановитим, творчим, а й  навіть  випускникам із середнім рівнем підготовки;
- по-третє, здійснювати вплив на зміст освіти та рівень вимог до старшокласників та випускників закладів загальної середньої освіти;
- по-четверте, спрямувати частину випускників 11-х класів  у сегмент закладів системи ПТО демократичним чином.

Саме з причини неприродньо низького прохідного для вступу до ВНЗ порогу в Україні склалася ситуація, коли найбільшим деструктивним щодо місії університету чинником стала велика кількість абітурієнтів зі слабкою шкільною навчальною підготовкою, які попри те зараховуються до вищих навчальних закладів ІV-го рівня акредитації. Стан системи, за якого вона переповнена «пацієнтами», нездатними «переварювати» її стандартні навчальні «продукти»,  неминуче понижує потенціал ще й  викладачів та наукових працівників університетів країни, які мають ті стандарти забезпечувати. 

Вибіркові порівняльні дослідження результатів першокурсників з їхнім рівнем здачі ЗНО це прямо підтверджують попри бажання авторів цих досліджень спонукати спільноту до висновку про «неправильність» та й, взагалі, непотрібність самого ЗНО як такого. Щодо останнього, то варто бути коректним щодо наступного: якщо незадовільний для продовження здобуття вищої освіти рівень успішності студента з окремих предметів у різних ВНЗ коливається від 60% до 40% зі 100-бальної шкали, то вступ до цих ВНЗ ними ж пропонується здійснювати з рівня не вищого  за 20% цієї ж 100-бальної шкали володіння шкільною програмою. Адже за коректного застосування цих показників університети давно мали б вимагати прохідного до ВНЗ балу не нижче ніж 50% правильно виконаного обсягу завдання зі шкільної програми. 

Натомість у нас давно панує практика відхилення від вступу до ВНЗ  ІV-го рівня акредитації лише десь 10% всіх бажаючих до них вступити. Зберігати  таке надалі є більш ніж недоречним, адже навіть неспеціалісту відомо, що складність програм вищої школи у рази перевищує шкільну. Обсяги абстрактних наукових понять, дефініцій та дискретно-варіативно-залежного змісту діяльності ВНЗ у десятки разів перевищують цей сегмент у шкільному навчальному матеріалі, де переважають об’єктно-алгоритмічні його форми.  Крім того, то в одній, то в іншій країні буває так, що якогось року абітурієнтів здатних подолати вступний поріг на певну спеціальність,  взагалі не виявляється. Відтак старшокласники роблять висновки і починають краще вчитися, але університети не знижують свій базовий стандарт. 

РЕГУЛЯЦІЯ 

Певним регулятором якості вступного відбору до ВНЗ на початку впровадження ЗНО були мінімальні 124 – бали з кожного предмета. За фактично 100-бальної та ще й рейтингової  шкали оцінювання і  такого змісту тестування, коли чи не всі предмети не мали жодного завдання під розгорнуту відповідь,  цей показник був лише дещо вищим за рівень сліпого вгадування.

При цьому університетська спільнота факт використання низьких результатів ЗНО замовчувала і ніяких щодо цього досліджень чи конструктивних пропозицій з виправлення ситуації за всі роки так і не зробила. 

Більше того, відсутнє також і висвітлення потреби освітньої системи як комплексного національного механізму в такому мінімальному рівні вимог до абітурієнтів  ВНЗ, що був би одночасно і регулятором до забезпечення національної економіки випускниками закладів системи ПТО, без чого  втрачається сенс державної цільової  підготовки спеціалістів з вищою освітою. 

Тому були зрозумілими спроби вищого освітнього менеджменту взятися за вирішення цієї комплексної проблеми якості освіти, яка складається з проблеми ефективного використання бюджетних коштів на освіту та оптимізації розподілу кадрового національного потенціалу по рівнях освіти. У особі УЦОЯО було з 2015 року започатковано використання експертного методу визначення прохідного до ВНЗ балу «здав/не здав». 

Але вже перше засідання з визначення порогу ЗНО-2015 з української мови показало інституційні недоліки прийнятого регламенту роботи комісій, що мають визначати цей прохідний бал. 

По-перше, більшість членів комісії заключного етапу вимагали ще нижчого порогу вступу ніж інтегральні висновки від регіональних експертних комісій. І це попри те, що ці комісії складалися з провідних регіональних учителів/викладачів-предметників. Були навіть пропозиції такого прохідного балу, який попадав у сегмент шкільної оцінки на рівні 3-х балів з 12-ти, тобто рівнявся «двійці» в колишній 5-бальній. 

По-друге, лише декілька членів тієї комісії заключного етапу пробували самотужки підрахувати поріг випадкового вгадування та привернути до цього увагу інших членів комісії, щоб робота останньої не втрачала здорового  глузду та не виходила за межі відповідальної громадянської позиції. 

Принагідно, що наступного, 2016 року, робоча група УЦОЯО зі своєї ініціативи  підготувала розрахунок порогу сліпого вгадування до кожного засідання і для кожного з предметів ЗНО. На жаль, більшість членів комісії проігнорували і цей засіб до обєктивного визначення показника якості відбору студентів. Знову встановлювався прохідний бал «здав/не здав» не лише на вкрай низькому освітньому рівні, а навіть нижче за рівень сліпого вгадування.

Так, з ключового для вступної кампанії предмета – математики - інтегральний показник вступного порогу регіональними експертами-предметниками пропонувався на рівні 12 балів, показник «випадкового вибору» (сліпого вгадування) був для того тесту - 10 балів, а комісія в підсумку проголосувала – 9 балів.

ПОЛІПШЕННЯ 

Вирішенню задачі дотримання державних інтересів по забезпеченню відповідальної діяльності закладів освіти дорослих може сприяти впровадження в регламент роботи експертної  комісії заключного етапу наступної відомчої норми – недопущення до розгляду комісії всіх пропозицій щодо прохідного балу, які є на рівні чи нижче математично встановленого показника «випадкового вибору».

Для вищевказаного пропоную нашому профільному міністерству (МОН): 

Перше: спочатку у «Положенні про експертну комісію з питань визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання, що використовуються під час прийому до навчальних закладів, при Українському центрі оцінювання якості освіти», затвердженому Наказом Міністерства освіти і науки України 16.03.2015 № 299 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2015 р. за № 357/26802 (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0357-15/paran4#n4)

змінити наявну редакцію пункту 18 «Готує зведену інформацію про висновки регіональних експертних груп щодо порога «склав/не склав», статистичні характеристики результатів виконання сертифікаційних робіт для розгляду експертною комісією, а також генерує з урахуванням установлених експертною комісією порогів «склав/не склав» таблиці за шкалою 100-200 балів робоча група Українського центру оцінювання якості освіти (далі - робоча група) у складі не менше п’яти осіб» на наступну:

«Готує зведену інформацію про висновки регіональних експертних груп щодо порога «склав/не склав», статистичні характеристики результатів виконання сертифікаційних робіт для розгляду експертною комісією, а також генерує з урахуванням установлених експертною комісією порогів «склав/не склав» таблиці за шкалою 100-200 балів та  вираховує  значення порогу сліпого вгадування для кожного тесту ЗНО поточного року робоча група Українського центру оцінювання якості освіти (далі - робоча група) у складі не менше п’яти осіб». (текст змін виділено). 

Друге: змінити у наказі МОН  від 1.04.2016  № 418, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2016 р. за № 644/28774 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства освіти і науки України щодо визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0644-16/paran33#n33)

пункт 11 з наявної редакції « 11. Експертна комісія приймає рішення щодо встановлення порога «склав/не склав» з урахуванням експертних висновків членів регіональних експертних груп з питань визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання (далі - регіональні експертні групи)» на наступну:

« 11. Експертна комісія приймає рішення щодо встановлення порога «склав/не склав» з урахуванням експертних висновків членів регіональних експертних груп з питань визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання (далі - регіональні експертні групи) за умови, що він не є нижчим чи рівним значенню порога сліпого вгадування, що визначається робочою групою Українського центру оцінювання якості освіти згідно з п. 18 «Положення про експертну комісію з питань визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання, що використовуються під час прийому до навчальних закладів, при Українському центрі оцінювання якості освіти», затвердженому Наказом Міністерства освіти і науки України 16.03.2015 № 299 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2015 р. за № 357/26802»

(текст змін виділено).

НЕДОЛІК ДРУГИЙ 

Надважливим для якості діяльності закладів системи освіти є питання змісту освіти як такого, що орієнтується не лише на фактологічні чи теоретичні знання, а, у першу чергу, на вміння випускників закладів освіти застосовувати теоретико-наукові знання. У цьому контексті другим недоліком нашого ЗНО є існуюча його практика, за якої зміст ЗНО складає лише невеликий обсяг завдань, що вимагають розгорнутої відповіді. Такий стан справ у нашій системі ЗНО негативно впливає у зворотному напрямку – на зміст шкільного навчання. Діяльність старшої ланки загальної середньої освіти спрямувалася в бік мінімізації часу роботи над завданнями, що вимагають глибокого розгорнутого опрацювання. Замість так важливого для якісної освіти останнього компоненту школа більше зосередилася на однозначних питаннях фактологічного чи суто теоретичного змісту. За такого наші проектні плани щодо компетентісно-орієнтованої освіти школярів будуть не більше ніж ілюзорно ідеалістичними. 

Досвід роботи старшої ланки, наприклад, польської системи загальної середньої освіти є позитивним для нас прикладом – зміст тамтешньої «матури» (аналог нашого ЗНО)  зовсім не має завдань з варіантами відповідей на вибір. Недарма польські вже 15-річні школярі показують одні з кращих результатів у світі під час випробувань PISA, бо ж знають,  що їх чекає на заключному етапі повної середньої освіти. 

Час іде, а існуючі у нас процедури та зміст завдань практично лишаються без змін у бік осучаснення, починаючи з постійного виходу абітурієнтів до туалетів під час іспиту, чого не було на колишніх інститутських 4-х годинних письмових екзаменах і чого немає в жодній країні світу під час тамтешніх сесіях ЗНО. Зрозуміло, що питання очищення екзаменаційної процедури ЗНО від тих життєвих поточних процедур, що надають можливості для спроб порушувати чистоту академічної діяльності потребує зміни принципу застосування санкцій. Мова про перехід від санкцій лише за таке заборонене діяння, що принесло порушнику певні конкретно очевидні «здобутки», до безумовного застосування санкцій лише за спробу порушити процедуру тестування. Наприклад, щось сказати вголос. 

ВИХІД 

Як же зарадити процесу осучаснення змісту завдань ЗНО у бік розширення його бази аналітично-творчих завдань, що вимагають розгорнутих відповідей уже зараз, у досить скрутних умовах сьогодення? 

Перший контраргумент від влади – це акцент на брак коштів на перевірку завдань такого формату. Цьому може зарадити не лише зміна структури фінансування в різних сегментах діяльності освітньої системи, а й зустрічні ініціативи з боку самої підсистеми – функціонал ЗНО. 

У контексті пошуку засобів для переходу на новий зміст тестування пропоную розглянути наступні зауваження щодо організації роботи із завданнями та їх перевіркою. 

По-перше, можна відмовитися від існуючої практики тестових зошитів на 20-ть сторінок формату А-4, більша частина яких учнями так і лишається невикористаною для записів. 

Під час роботи за контрактом за кордоном залучався до тамтешнього варіанту незалежного зовнішнього оцінювання і бачив, що для чотиригодинного іспиту було достатньо одного листа формату А-3, перегнутого навпіл, що давало поле виконання в обсязі чотирьох сторінок  розміром А-4. Тільки у виняткових випадках для деяких ліцеїстів профільного академічного сегменту була потрібна додаткова вкладка. 

Зрозуміло, що для тексту завдання  було достатньо половини листочка формату А-4. Не менш зрозумілою є потреба у практиці, за якої відповідальні за проведення іспиту особи  мають повноваження негайно видаляти з нього тих, хто спробував заговорити чи бодай щось дістати. Ніхто нікуди під час іспиту не виходить, відповідальні особи весь час знаходяться по діаметральним куткам  аудиторії, ніхто нікому нічого не роздає, не підходить для пояснень чи відповіді на якісь питання, а тим більше, щоб обговорити між собою останні новини.  як те практикує дехто з наших відповідальних за роботу аудиторії осіб на нашому ЗНО. 

Само собою зрозуміло, що за сучасних технологій не є проблемою ні захист самих листів роботи, ні методи їх шифрування  для «сліпої» перевірки вже  іншої частини комісії і завжди в іншому місті. 

По-друге, для формування комісій з перевірки робіт у частині розгорнутих відповідей варто просто порядним чином організувати робочий час частини вчителів шкіл у період закінчення занять за розкладом. Для забезпечення позитивного сприйняття цільового направлення  найбільш підготовлених для такої роботи вчителів державної системи освіти на виконання одного з її робочих завдань достатньо забезпечити системне сприяння таким вчителям у питаннях їхньої атестації/сертифікації та їх преміювання.

Звісно, окрім цього потрібно орієнтуватись на такий робочий день під час перевірочних сесій, який би не перевищував тарифікаційне навантаження кожного окремого вчителя. Усе інше знайде своє природне місце як звичайні складові поточної дисципліни праці та громадянської позиції особи, яка на ділі не розходиться з принципами педагогічної етики. 

ПЕРСПЕКТИВИ 

Час іде, залишати такий важливий процес, як оцінювання результатів бюджетом забезпеченої діяльності 0,4 мільйони вчителів та 0,2 мільйони   випускників 11-х класів на рівні тестування лише варіантами відповідей під вгадування    буде більш ніж безвідповідально.

Будь-яка нова програма підготовки вчителів не вплине на  удосконалення  професійного рівня та не спрямує  їхньої роботи у русло компетентісно-орієнтованої освітньої парадигми ніж практика широкого їх залучення до перевірки завдань ЗНО аналітико-творчого змісту. 

Це спрацює, причому в автоматичному режимі, буде ефект «довгого хвоста» від щорічного занурення десятків, а то й сотень тисяч учителів у атмосферу дієвих практичних семінарів високого рівня персональної відповідальності та співучасті на прикладі змісту їхньої поточної роботи із сотнями тисяч учнів. 

Такі щорічні сесії спричинятимуть системний зворотний позитивний вплив  на зміст та якість навчання у школах, ліцеях та гімназіях, бо:

- по-перше, «притомний» учитель не зможе не поширити досвід, який він набув під час перевірки гарних  робіт невідомих йому учнів. Як і не укріпитися у власній впевненості за зворотного бачення  - масової певної слабини у чужих учнівських роботах;
- по-друге, досвідчений чи молодий, але вправний учитель, який залучався до перевірки робіт ЗНО автоматично стає консультантом для своїх колег, які до того ще не доросли;
- по-третє, практичне ознайомлення з організацією командної роботи перевіряльників великого масиву учнівських робіт, що шифруються буде імпульсом до впровадження подібних форм для внутрішньо шкільного моніторингу якості навчальної підготовки;
- по-четверте, занурення великої кількості вчителів у сутність такої процедури освітнього моніторингу, котра як проводилася, так і оцінювалася без тіньових аморальних проявів чи то списування, чи то «махлювання» з оцінками автоматично формує потужну суспільну групу агентів змін у бік освітніх компетентностей задля позитивного ціннісного застосування;
- по-п’яте, система зовнішнього незалежного оцінювання із суб’єкта, який шкільна та університетська спільнота здебільшого сприймає як свого опонента набуде не лише статус партнера, а й лишиться незалежною тільки від негативних тіньових суб’єктних впливів. Натомість, за усіма іншими напрямками своєї діяльності стане чи не правою рукою як для школи, так і для університетів та менеджменту освіти усіх рівнів.

Зрозуміло, що запропоновані елементи вдосконалення  існуючої системи ЗНО  не є вичерпними. Це лише окремі локальні інструменти змін, але ж якраз саме сума малих цільових дій формує  значимий ефект. 

Володимир Бєлий, заступник директора ФТЛ м. Херсона, експерт РПР-ОСВІТА.

ЗНО: ПОШУК ШЛЯХІВ УДОСКОНАЛЕННЯ
ЗНО: ПОШУК ШЛЯХІВ УДОСКОНАЛЕННЯ

Абревіатура ЗНО є знаковим символом суспільної довіри й постійно потребує підкріплення добрими справами. Подібних проявів інституційної довіри можна наводити безліч, вони є визначальним показником ефективності роботи та базисом для формування соціального капіталу, що сприятиме впровадженню змін у майбутньому.

Ольга Манчук, журналістка

http://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2017/01/ZVIT_ZNO_2016_Tom_1.pdf

НЕДОЛІК ПЕРШИЙ 

Одним із явних і прикрих недоліків існуючої моделі нашої системи ЗНО є відсутність у ньому запобіжника до встановлення прохідного балу «здав/не здав» волюнтаристським чином, за якого він може опускатися до рівня порогу сліпого вгадування  або, як його ще називають, «порогу випадкового вибору». 

З часів здобуття Україною державної незалежності кількісні показники системи загальної середньої та пов’язаними з нею вищої і професійно-технічно-сервісної освіти суттєво змінилися в бік зменшення як кількості закладів системи загальної середньої освіти, так і числа їхніх випускників 11-х класів. Так, якщо 2004 року 11-й клас закінчили 526 тис., то 2016 року – лише 229 тис. учнів. 

Натомість за цей час з причини появи платної форми здобуття вищої освіти та лобістського рішення про надання значному числу колишніх коледжів статусу ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації різко збільшилась  не лише загальна кількість закладів системи вищої освіти, а й кількість університетів ІV-го (вищого)  рівня акредитації. Так, якщо на момент розпаду радянської імперії в Україні діяло 143 ВНЗ (0,8 млн. студентів) і 742 технікуми та училища, то 2016 року вже було 659 ВНЗ та 798 ПТУ. При цьому на сьогодні в Україні навчається 1,6 млн. студентів ВНЗ і лише 304,1 тис. учнів набувають професії в закладах системи ПТО.  Крім того, як зазначає Єгор Стадний: «…наші коледжі та технікуми, наприклад, у 2016 році випустили 67 987 осіб, з них 45 771 осіб одразу ж вступили до університетів», а відтак (він же продовжує): «… робота цих закладів є здебільшого на самих себе, адже для абітурієнтів цінність коледжів та технікумів полягає переважно в тому, що вони дозволяють вступити до університету, обійшовши ЗНО». 

Вплив цих факторів у поєднанні з практикою проведення вступних екзаменів самими ВНЗ та існуючими з радянських часів недоліками систем внутрішнього моніторингу успішності студентів у цих закладах призвели до різкого падіння середнього рівня навчальної підготовки випускників ВНЗ. 

Не сприяло покращенню якості вищої освіти й рішення одного зі складу МОН про скасування негативних оцінок у школі. Продовження радянської практики видачі атестатів усім випускникам, попри те що частина з них як була, так і є неспроможною здати ДПА без списування та натягування оцінок, призвела до поєднання тіньових інтересів двох груп освітніх стейкхолдерів: батьків мало-спроможних до навчання за програмами ВНЗ  учнів шкіл та тих ВНЗ, що мали проблеми з набором студентів. Як перші, так і другі попри суспільні норми моралі та професійну етику стали спільниками в бажанні відкрити доступ до ВНЗ для абітурієнтів хай з як слабкою освітньою базою. 

Крім того, проблему якості освіти як проблему змісту навчання, оцінювання його результативності та відбору здобувачів відповідного рівня затіняли проблеми корупційного змісту, які супроводжують систему й досі. 

Утім, варто визнати, що останнім часом завдяки зовнішньому незалежному оцінюванню (ЗНО) проблема корупційних діянь з площини вступної компанії змістилася у площину академічних сесій у самих ВНЗ. 

Натомість у площині проведення ЗНО лишається актуальним питання якості відбору студентів як чинника, який мав би: 

- по-перше, забезпечувати умови для здійснення поточної навчальної роботи ВНЗ у відповідності до складності програм вищого освітнього рівня завдяки відповідному їм контингенту здобувачів освіти;
- по-друге, сприяти ефективному використанню бюджетних коштів на освітню підготовку випускників ВНЗ; за певних недоліків змісту тестових завдань останні не є визначальними щодо якості відібраного контингенту, бо усі претенденти на вступ до ВНЗ перебувають у рівних умовах, а практикований рівень складності завдань не може бути бар’єром до вступу не лише талановитим, творчим, а й  навіть  випускникам із середнім рівнем підготовки;
- по-третє, здійснювати вплив на зміст освіти та рівень вимог до старшокласників та випускників закладів загальної середньої освіти;
- по-четверте, спрямувати частину випускників 11-х класів  у сегмент закладів системи ПТО демократичним чином.

Саме з причини неприродньо низького прохідного для вступу до ВНЗ порогу в Україні склалася ситуація, коли найбільшим деструктивним щодо місії університету чинником стала велика кількість абітурієнтів зі слабкою шкільною навчальною підготовкою, які попри те зараховуються до вищих навчальних закладів ІV-го рівня акредитації. Стан системи, за якого вона переповнена «пацієнтами», нездатними «переварювати» її стандартні навчальні «продукти»,  неминуче понижує потенціал ще й  викладачів та наукових працівників університетів країни, які мають ті стандарти забезпечувати. 

Вибіркові порівняльні дослідження результатів першокурсників з їхнім рівнем здачі ЗНО це прямо підтверджують попри бажання авторів цих досліджень спонукати спільноту до висновку про «неправильність» та й, взагалі, непотрібність самого ЗНО як такого. Щодо останнього, то варто бути коректним щодо наступного: якщо незадовільний для продовження здобуття вищої освіти рівень успішності студента з окремих предметів у різних ВНЗ коливається від 60% до 40% зі 100-бальної шкали, то вступ до цих ВНЗ ними ж пропонується здійснювати з рівня не вищого  за 20% цієї ж 100-бальної шкали володіння шкільною програмою. Адже за коректного застосування цих показників університети давно мали б вимагати прохідного до ВНЗ балу не нижче ніж 50% правильно виконаного обсягу завдання зі шкільної програми. 

Натомість у нас давно панує практика відхилення від вступу до ВНЗ  ІV-го рівня акредитації лише десь 10% всіх бажаючих до них вступити. Зберігати  таке надалі є більш ніж недоречним, адже навіть неспеціалісту відомо, що складність програм вищої школи у рази перевищує шкільну. Обсяги абстрактних наукових понять, дефініцій та дискретно-варіативно-залежного змісту діяльності ВНЗ у десятки разів перевищують цей сегмент у шкільному навчальному матеріалі, де переважають об’єктно-алгоритмічні його форми.  Крім того, то в одній, то в іншій країні буває так, що якогось року абітурієнтів здатних подолати вступний поріг на певну спеціальність,  взагалі не виявляється. Відтак старшокласники роблять висновки і починають краще вчитися, але університети не знижують свій базовий стандарт. 

РЕГУЛЯЦІЯ 

Певним регулятором якості вступного відбору до ВНЗ на початку впровадження ЗНО були мінімальні 124 – бали з кожного предмета. За фактично 100-бальної та ще й рейтингової  шкали оцінювання і  такого змісту тестування, коли чи не всі предмети не мали жодного завдання під розгорнуту відповідь,  цей показник був лише дещо вищим за рівень сліпого вгадування.

При цьому університетська спільнота факт використання низьких результатів ЗНО замовчувала і ніяких щодо цього досліджень чи конструктивних пропозицій з виправлення ситуації за всі роки так і не зробила. 

Більше того, відсутнє також і висвітлення потреби освітньої системи як комплексного національного механізму в такому мінімальному рівні вимог до абітурієнтів  ВНЗ, що був би одночасно і регулятором до забезпечення національної економіки випускниками закладів системи ПТО, без чого  втрачається сенс державної цільової  підготовки спеціалістів з вищою освітою. 

Тому були зрозумілими спроби вищого освітнього менеджменту взятися за вирішення цієї комплексної проблеми якості освіти, яка складається з проблеми ефективного використання бюджетних коштів на освіту та оптимізації розподілу кадрового національного потенціалу по рівнях освіти. У особі УЦОЯО було з 2015 року започатковано використання експертного методу визначення прохідного до ВНЗ балу «здав/не здав». 

Але вже перше засідання з визначення порогу ЗНО-2015 з української мови показало інституційні недоліки прийнятого регламенту роботи комісій, що мають визначати цей прохідний бал. 

По-перше, більшість членів комісії заключного етапу вимагали ще нижчого порогу вступу ніж інтегральні висновки від регіональних експертних комісій. І це попри те, що ці комісії складалися з провідних регіональних учителів/викладачів-предметників. Були навіть пропозиції такого прохідного балу, який попадав у сегмент шкільної оцінки на рівні 3-х балів з 12-ти, тобто рівнявся «двійці» в колишній 5-бальній. 

По-друге, лише декілька членів тієї комісії заключного етапу пробували самотужки підрахувати поріг випадкового вгадування та привернути до цього увагу інших членів комісії, щоб робота останньої не втрачала здорового  глузду та не виходила за межі відповідальної громадянської позиції. 

Принагідно, що наступного, 2016 року, робоча група УЦОЯО зі своєї ініціативи  підготувала розрахунок порогу сліпого вгадування до кожного засідання і для кожного з предметів ЗНО. На жаль, більшість членів комісії проігнорували і цей засіб до обєктивного визначення показника якості відбору студентів. Знову встановлювався прохідний бал «здав/не здав» не лише на вкрай низькому освітньому рівні, а навіть нижче за рівень сліпого вгадування.

Так, з ключового для вступної кампанії предмета – математики - інтегральний показник вступного порогу регіональними експертами-предметниками пропонувався на рівні 12 балів, показник «випадкового вибору» (сліпого вгадування) був для того тесту - 10 балів, а комісія в підсумку проголосувала – 9 балів.

ПОЛІПШЕННЯ 

Вирішенню задачі дотримання державних інтересів по забезпеченню відповідальної діяльності закладів освіти дорослих може сприяти впровадження в регламент роботи експертної  комісії заключного етапу наступної відомчої норми – недопущення до розгляду комісії всіх пропозицій щодо прохідного балу, які є на рівні чи нижче математично встановленого показника «випадкового вибору».

Для вищевказаного пропоную нашому профільному міністерству (МОН): 

Перше: спочатку у «Положенні про експертну комісію з питань визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання, що використовуються під час прийому до навчальних закладів, при Українському центрі оцінювання якості освіти», затвердженому Наказом Міністерства освіти і науки України 16.03.2015 № 299 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2015 р. за № 357/26802 (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0357-15/paran4#n4)

змінити наявну редакцію пункту 18 «Готує зведену інформацію про висновки регіональних експертних груп щодо порога «склав/не склав», статистичні характеристики результатів виконання сертифікаційних робіт для розгляду експертною комісією, а також генерує з урахуванням установлених експертною комісією порогів «склав/не склав» таблиці за шкалою 100-200 балів робоча група Українського центру оцінювання якості освіти (далі - робоча група) у складі не менше п’яти осіб» на наступну:

«Готує зведену інформацію про висновки регіональних експертних груп щодо порога «склав/не склав», статистичні характеристики результатів виконання сертифікаційних робіт для розгляду експертною комісією, а також генерує з урахуванням установлених експертною комісією порогів «склав/не склав» таблиці за шкалою 100-200 балів та  вираховує  значення порогу сліпого вгадування для кожного тесту ЗНО поточного року робоча група Українського центру оцінювання якості освіти (далі - робоча група) у складі не менше п’яти осіб». (текст змін виділено). 

Друге: змінити у наказі МОН  від 1.04.2016  № 418, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2016 р. за № 644/28774 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства освіти і науки України щодо визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0644-16/paran33#n33)

пункт 11 з наявної редакції « 11. Експертна комісія приймає рішення щодо встановлення порога «склав/не склав» з урахуванням експертних висновків членів регіональних експертних груп з питань визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання (далі - регіональні експертні групи)» на наступну:

« 11. Експертна комісія приймає рішення щодо встановлення порога «склав/не склав» з урахуванням експертних висновків членів регіональних експертних груп з питань визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання (далі - регіональні експертні групи) за умови, що він не є нижчим чи рівним значенню порога сліпого вгадування, що визначається робочою групою Українського центру оцінювання якості освіти згідно з п. 18 «Положення про експертну комісію з питань визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання, що використовуються під час прийому до навчальних закладів, при Українському центрі оцінювання якості освіти», затвердженому Наказом Міністерства освіти і науки України 16.03.2015 № 299 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2015 р. за № 357/26802»

(текст змін виділено).

НЕДОЛІК ДРУГИЙ 

Надважливим для якості діяльності закладів системи освіти є питання змісту освіти як такого, що орієнтується не лише на фактологічні чи теоретичні знання, а, у першу чергу, на вміння випускників закладів освіти застосовувати теоретико-наукові знання. У цьому контексті другим недоліком нашого ЗНО є існуюча його практика, за якої зміст ЗНО складає лише невеликий обсяг завдань, що вимагають розгорнутої відповіді. Такий стан справ у нашій системі ЗНО негативно впливає у зворотному напрямку – на зміст шкільного навчання. Діяльність старшої ланки загальної середньої освіти спрямувалася в бік мінімізації часу роботи над завданнями, що вимагають глибокого розгорнутого опрацювання. Замість так важливого для якісної освіти останнього компоненту школа більше зосередилася на однозначних питаннях фактологічного чи суто теоретичного змісту. За такого наші проектні плани щодо компетентісно-орієнтованої освіти школярів будуть не більше ніж ілюзорно ідеалістичними. 

Досвід роботи старшої ланки, наприклад, польської системи загальної середньої освіти є позитивним для нас прикладом – зміст тамтешньої «матури» (аналог нашого ЗНО)  зовсім не має завдань з варіантами відповідей на вибір. Недарма польські вже 15-річні школярі показують одні з кращих результатів у світі під час випробувань PISA, бо ж знають,  що їх чекає на заключному етапі повної середньої освіти. 

Час іде, а існуючі у нас процедури та зміст завдань практично лишаються без змін у бік осучаснення, починаючи з постійного виходу абітурієнтів до туалетів під час іспиту, чого не було на колишніх інститутських 4-х годинних письмових екзаменах і чого немає в жодній країні світу під час тамтешніх сесіях ЗНО. Зрозуміло, що питання очищення екзаменаційної процедури ЗНО від тих життєвих поточних процедур, що надають можливості для спроб порушувати чистоту академічної діяльності потребує зміни принципу застосування санкцій. Мова про перехід від санкцій лише за таке заборонене діяння, що принесло порушнику певні конкретно очевидні «здобутки», до безумовного застосування санкцій лише за спробу порушити процедуру тестування. Наприклад, щось сказати вголос. 

ВИХІД 

Як же зарадити процесу осучаснення змісту завдань ЗНО у бік розширення його бази аналітично-творчих завдань, що вимагають розгорнутих відповідей уже зараз, у досить скрутних умовах сьогодення? 

Перший контраргумент від влади – це акцент на брак коштів на перевірку завдань такого формату. Цьому може зарадити не лише зміна структури фінансування в різних сегментах діяльності освітньої системи, а й зустрічні ініціативи з боку самої підсистеми – функціонал ЗНО. 

У контексті пошуку засобів для переходу на новий зміст тестування пропоную розглянути наступні зауваження щодо організації роботи із завданнями та їх перевіркою. 

По-перше, можна відмовитися від існуючої практики тестових зошитів на 20-ть сторінок формату А-4, більша частина яких учнями так і лишається невикористаною для записів. 

Під час роботи за контрактом за кордоном залучався до тамтешнього варіанту незалежного зовнішнього оцінювання і бачив, що для чотиригодинного іспиту було достатньо одного листа формату А-3, перегнутого навпіл, що давало поле виконання в обсязі чотирьох сторінок  розміром А-4. Тільки у виняткових випадках для деяких ліцеїстів профільного академічного сегменту була потрібна додаткова вкладка. 

Зрозуміло, що для тексту завдання  було достатньо половини листочка формату А-4. Не менш зрозумілою є потреба у практиці, за якої відповідальні за проведення іспиту особи  мають повноваження негайно видаляти з нього тих, хто спробував заговорити чи бодай щось дістати. Ніхто нікуди під час іспиту не виходить, відповідальні особи весь час знаходяться по діаметральним куткам  аудиторії, ніхто нікому нічого не роздає, не підходить для пояснень чи відповіді на якісь питання, а тим більше, щоб обговорити між собою останні новини.  як те практикує дехто з наших відповідальних за роботу аудиторії осіб на нашому ЗНО. 

Само собою зрозуміло, що за сучасних технологій не є проблемою ні захист самих листів роботи, ні методи їх шифрування  для «сліпої» перевірки вже  іншої частини комісії і завжди в іншому місті. 

По-друге, для формування комісій з перевірки робіт у частині розгорнутих відповідей варто просто порядним чином організувати робочий час частини вчителів шкіл у період закінчення занять за розкладом. Для забезпечення позитивного сприйняття цільового направлення  найбільш підготовлених для такої роботи вчителів державної системи освіти на виконання одного з її робочих завдань достатньо забезпечити системне сприяння таким вчителям у питаннях їхньої атестації/сертифікації та їх преміювання.

Звісно, окрім цього потрібно орієнтуватись на такий робочий день під час перевірочних сесій, який би не перевищував тарифікаційне навантаження кожного окремого вчителя. Усе інше знайде своє природне місце як звичайні складові поточної дисципліни праці та громадянської позиції особи, яка на ділі не розходиться з принципами педагогічної етики. 

ПЕРСПЕКТИВИ 

Час іде, залишати такий важливий процес, як оцінювання результатів бюджетом забезпеченої діяльності 0,4 мільйони вчителів та 0,2 мільйони   випускників 11-х класів на рівні тестування лише варіантами відповідей під вгадування    буде більш ніж безвідповідально.

Будь-яка нова програма підготовки вчителів не вплине на  удосконалення  професійного рівня та не спрямує  їхньої роботи у русло компетентісно-орієнтованої освітньої парадигми ніж практика широкого їх залучення до перевірки завдань ЗНО аналітико-творчого змісту. 

Це спрацює, причому в автоматичному режимі, буде ефект «довгого хвоста» від щорічного занурення десятків, а то й сотень тисяч учителів у атмосферу дієвих практичних семінарів високого рівня персональної відповідальності та співучасті на прикладі змісту їхньої поточної роботи із сотнями тисяч учнів. 

Такі щорічні сесії спричинятимуть системний зворотний позитивний вплив  на зміст та якість навчання у школах, ліцеях та гімназіях, бо:

- по-перше, «притомний» учитель не зможе не поширити досвід, який він набув під час перевірки гарних  робіт невідомих йому учнів. Як і не укріпитися у власній впевненості за зворотного бачення  - масової певної слабини у чужих учнівських роботах;
- по-друге, досвідчений чи молодий, але вправний учитель, який залучався до перевірки робіт ЗНО автоматично стає консультантом для своїх колег, які до того ще не доросли;
- по-третє, практичне ознайомлення з організацією командної роботи перевіряльників великого масиву учнівських робіт, що шифруються буде імпульсом до впровадження подібних форм для внутрішньо шкільного моніторингу якості навчальної підготовки;
- по-четверте, занурення великої кількості вчителів у сутність такої процедури освітнього моніторингу, котра як проводилася, так і оцінювалася без тіньових аморальних проявів чи то списування, чи то «махлювання» з оцінками автоматично формує потужну суспільну групу агентів змін у бік освітніх компетентностей задля позитивного ціннісного застосування;
- по-п’яте, система зовнішнього незалежного оцінювання із суб’єкта, який шкільна та університетська спільнота здебільшого сприймає як свого опонента набуде не лише статус партнера, а й лишиться незалежною тільки від негативних тіньових суб’єктних впливів. Натомість, за усіма іншими напрямками своєї діяльності стане чи не правою рукою як для школи, так і для університетів та менеджменту освіти усіх рівнів.

Зрозуміло, що запропоновані елементи вдосконалення  існуючої системи ЗНО  не є вичерпними. Це лише окремі локальні інструменти змін, але ж якраз саме сума малих цільових дій формує  значимий ефект. 

Володимир Бєлий, заступник директора ФТЛ м. Херсона, експерт РПР-ОСВІТА.

12.02.2017
Володимир Бєлий
*
Поділитися

Додати комментар

Через сайт
Через Вконтакті
Через Фейсбук

Коментарі  

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 21.02.2017 в 16:14
Микита Андрєєв: "Вчора відбулося засідання Громадської ради при Міністерстві освіти і науки України
Участь у засіданні взяв і новий державний секретар МОН, Pavlo Polianskyi. Розглядали низку важливих питань, одне з яких було ініційовано Володимир Бєлий і озвучене мною, - це занадто низькі порогові бали "склав/не склав" під час встановлення результатів зовнішнього незалежного оцінювання. Наприклад, в минулому році пороговий бал з математики був встановлений на рівні 9 правильних відповідей з 72, при тому, що поріг "сліпого вгадування" був на рівні 10 відповідей. Те, що майже всі випускники шкіл стають студентами вишів, погано впливає на якість їх навчання і де-факто девальвує цінність диплому про вищу освіту. Домовилися розробити нові підходи до формування експертної комісії, яка буде встановлювати порогові бали "склав/не склав" в цьому і наступних роках. Дякую директору Український центр оцінювання якості освіти, Вадим Карандій за класну дискусію".
Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 14.02.2017 в 15:48
Реакція у Мережі. З боку рядових педагогів:
Mark Bobrovsky: "Удосконалювати ЗНО потрібно по шляху відмови завдань на перевірку знань... Ну і, погоджуюсь, пороговий бал ніякого функціонального смислу не несе... У всякому разі у тому вигляді, у якому він зараз використовується".

Ігор Лікарчук: "Будь-яка система, що не розвивається, приречена на стагнацію і самознищення. У такій ситуації наразі перебуває система ЗНО. Вона НЕ РОЗВИВАЄТЬСЯ. Несистемні зміни у процедурі - не розвиток. Але найбільш прикрим є те, що подібна ситуація влаштовує, як МОН, так і УЦОЯО".

Автор статті: "А варто звернути увагу на те, як люди управляють поведінкою відповідальних за справу людей ЗМІСТОМ ПРОЦЕДУР: "Первый вице-спикер полагает, что "должен быть до ума доведен законопроект, который сейчас зарегистрирован в Верховной Раде, о реформировании работы парламента". "И, возможно, стоит выйти на тот европейский принцип - голосование большинством присутствующих. Тогда все будут ходить, как зайчики, если будут осознавать, что не 226, а большинство собравшихся принимает то или иное решение, как во многих парламентах мира. Мне кажется, это бы усилило тогда депутатскую дисциплину", - добавила Геращенко. Источник: censor.net.ua/n427750
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews