Автор:
Віктор Громовий
Опубліковано
29.11.2023 |
Історія повторюється двічі: перший раз у вигляді трагедії, другий - у вигляді фарсу.
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Дата: 19.03.2024
Автор:
Віктор Громовий
Опубліковано
29.11.2023 |
Історія повторюється двічі: перший раз у вигляді трагедії, другий - у вигляді фарсу.
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Автор:
Роман Пастушенко
Опубліковано
04.06.2023 |
Курс історії в ЗЗСО, без різниці це - історія України чи всесвітня історія, складається переважно з уроків. Нагадаю, що з позиції дидактики урок - це закінчений у смисловому, часовому та організаційному відношенні відрізок (елемент, ланка, етап) освітнього процесу, в межах якого відбувається навчання, виховання й особистісний розвиток учнів. Як базова організаційна одиниця урок має цілі - очікувані результати навчання, засоби, з допомогою яких цих цілей можна досягнути, та способи (прийоми/техніки), використовуючи які учасники освітнього процесу досягнуть визначених цілей. Загальні дидактичні вимоги до сучасних уроків, зокрема й уроків історії такі:
Автор:
Іван Осадчий
Опубліковано
17.01.2023 |
Впродовж останніх років, особливо після прийняття Законів України «Про освіту» (2017) і «Про повну загальну середню освіту» (2020), в закладах загальної середньої освіти та професійних спільнотах почало утверджуватися досить спрощене уявлення про організацію і здійснення виховання (далі – шкільне виховання). І що взагалі неприпустимо, – відбувається знеславлення тих педагогів і керівників закладів освіти, які планують і виконують цей, на мою думку, надзвичайно складний, важливий і затребуваний часом вид педагогічної діяльності. Критиці найчастіше піддаються окремі елементи або аспекти шкільного виховання, але вона досить гостра і насправді деструктивна.
Автор:
Володимир Бєлий.
Опубліковано
11.12.2022 |
Уже три десятиліття поспіль українське суспільство говорить що про руйнацію освіти та даремність спроб її реформування. При чому «градус» цих розмов сягає рівня, що виражається у таких експресивних словах «жах», «національна катастрофа» тощо.
Запропонований аналіз проблем дистанційного навчання базується на власному досвіді навчання вчителів, бесідах з батьками, учнями, вчителями та адміністрацією різних закладів освіти України.
Автор:
Сергій Терно
Опубліковано
11.10.2022 |
Передісторія.
Агресія путінського режиму проти України розпочалася передусім ідеологічним наступом на українську ідентичність. З цією метою з приходом В. Януковича до влади був здійснений перегляд державних стандартів та навчальних програм з історії у 2011–2012 р. Непомітно для громадськості були переглянуті програми з історії України. Наслідком роботи авторського колективу на чолі з членом-кореспондентом НАПН України О. Пометун став пропедевтичний курс історії України без України. На заваді повної й тихої «денацифікації» від Помєтун і Ко стали українські громадські діячи та методисти, які привернули увагу суспільства до деструктивної діяльності «реформаторів» історичної освіти від Табачника.
Автор:
Ірина Єгорченко
Опубліковано
12.07.2022 |
Програми відбудови — для донорів та для співгромадян
Автор:
Віктор Мисан
Опубліковано
04.07.2022 |
Останнім часом лунало як ніколи багато думок стосовно шкільної історії та її ролі у формуванні сучасного покоління. Хтось стверджував, що саме завдяки шкільній історії упродовж тридцяти років ми сформували потужу армію патріотів, які свого часу вийшли на Помаранчеву революцію, захистили ідеали свободи під час Революції гідності, без вагань кинулися боронити країну від рашистської навали наприкінці лютого 2022 року. А як бути з іншими мільйонами, які масово залишали, залишають і залишатимуть країну?
Автор:
Віктор Громовий
Опубліковано
30.01.2022 |
Якщо суперінтендат(начальник управління освіти) освітнього офісу у м. Чикаго хоче зробити дослідження якості початкової освіти і на його основі скласти рейтинг якості початкових шкіл міста, він(вона):
Кінець попереднього і початок нинішнього століття впевнено можна назвати «епохою якості» в усіх сферах світового суспільного виробництва.
У цей період вимога щодо неухильного дотримання норм внутрішніх і зовнішніх стандартів при виробництві товарів, робіт і послуг втрачає свою пріоритетність на користь забезпечення задоволеності потреб замовників і очікувань зацікавлених сторін. Завдяки цьому замовники і зацікавлені сторони отримують можливість задовольнити свої потреби, а для виробників відкриваються нові ринки та напрями розвитку.
У статті 41 Закону України «Про освіту» зазначено, що внутрішня система забезпечення якості освіти серед іншого може включати «систему та механізми забезпечення академічної доброчесності». Співставивши це положення з нормами статті 42 Закону України «Про повну загальну середню освіту», де визначено, що внутрішня система забезпечення якості освіти формується закладом освіти та «має, зокрема, включати механізми забезпечення академічної доброчесності, порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності, види академічної відповідальності педагогічних працівників та учнів за конкретні порушення академічної доброчесності», робимо висновок про те, що кожний заклад загальної середньої освіти повинен мати власну систему та механізми забезпечення академічної доброчесності, суголосні з положеннями вже названих статей та статті 42 Закону України «Про освіту» і статті 43 Закону України «Про загальну середню освіту», які унормовують процедури та визначають відповідальність за порушення академічної доброчесності.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
02.11.2021 |
Якраз з цієї причини (горе з розуму) наше сучасне українське суспільство тільки й говорить що про руйнацію освіти та безуспішність спроб її реформування. При чому «градус» цих розмов сягає рівня, коли вже це описують як «жах» або як «національна катастрофа».
Управляти якістю за результатами - це те саме, що їхати автомобілем уперед, орієнтуючись лише на дзеркало заднього огляду.
Вільям Едвардс Демінг
Автор:
Віктор Мисан
Опубліковано
10.08.2021 |
29 липня 2021 р. журналістка часопису «День» Інна Лихогляд намагалася проаналізувати причини низької якості шкільної історичної освіти у публікації «Чому шкільна історія в глухому куті?». Двічі перечитав цей матеріал, але відповідей на поставлене запитання так і не знайшов.
Автор:
Роман Пастушенко
Опубліковано
27.05.2021 |
Слухання в Комітеті, як випливає з офіційного оголошення, мають на меті відверту розмову про проблеми українського підручникотворення. Про існування проблем свідчать численні дописи у соціальних мережах та засобах масової інформації. Незадоволені якістю українських підручників не тільки учні та їх батьки. Педагоги і науковці теж нерідко вказують на фактичні помилки та навіть дурниці на зразок «гірко знаменитих» опусу про соду, яка лікує рак, чи мему з Кіану Рівзом, яким у підручнику з історії замінили відому світлину 1932 року «Обід на хмарочосі».
Автор:
Євген Ніколаєв
Опубліковано
06.04.2021 |
МОН нещодавно розробило професійний стандарт на групу професій «Викладачі закладів вищої освіти» (далі — стандарт). Мінекономіки своїм наказом від 23.03.2021 р. № 610 цей стандарт затвердило. Що це означає?
Автор:
Віктор Громовий
Опубліковано
25.03.2021 |
Я маю дуже погану звичку уважно читати документи, які спускаються зверху на нашу грішну голову. І все було б добре, якби я їх просто мовчки читав та щось «мотав собі на вус»(«тримав дулю в кишені» тощо). А ніт. Починаючи зі шкільних років, маю одну ментальну аномалію, яка позбавляє мене будь-яких шансів на кар'єрне зростання: невиліковну схильність ставити "дурні запитання".
Автор:
Леся Хлипавка
Опубліковано
15.01.2021 |
Якщо вважати затверджений восени Державний стандарт базової середньої освіти фундаментом (https://cutt.ly/gjWw7Ag), то винесений на громадське обговорення проєкт Типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти є стінами. Так от, коли дивлюся на пропонований для реалізації проєкт, мені чомусь здається, що ми вперто продовжуємо будувати гуртожиток. І в цьому гуртожитку й надалі всім буде тісно, усі будуть одне на одного злі та, відповідно, незадоволені.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
30.12.2020 |
Ось ті позиції (тут нижче), що пропонувалися автором ще до появи міністерського варіанту професійного стандарту вчителя, щойно прийнятого МОН.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
03.12.2020 |
Мета цього матеріалу у тім, що навернути увагу спільноти до розуміння, що головними формувальниками вищої якості апріорі можуть бути не лише і не стільки вчителі та адміністрація закладу чи органи управління освітою, а самі учні.
В Статті 41 Закону України «Про освіту» [1] визначено, що в закладі загальної середньої освіти функціонує внутрішня система забезпечення якості освіти (далі – ВСЗЯО), а в Статті 40 Закону України «Про повну загальну середню освіту» [2] вказано, що положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти (далі – Положення) схвалює педагогічна рада.
Довідка: Ромбокубооктаєдр – геометричне тіло, грані якого – різні за формою і розміром многокутники.
Автор:
Наталія Пастушенко
Опубліковано
09.06.2020 |
(Роздуми під впливом публічних консультацій Міністерства освіти і науки України щодо впровадження нового Державного стандарту для базової середньої освіти)
Автор:
Ірина Каневська
Опубліковано
13.04.2020 |
Ми вдома від 13 березня. До весняних канікул залишалося два тижні як школи перейшли на E-LearningDays (Дні І-навчання). Програма подібного навчання розроблялася на випадок закриття шкіл у зимовий період. В американських школах діти навчаються чітко визначену кількість годин, тому усе пропущене з різних причин відпрацьовується (вчителям не платять за пропущені дні та канікули, до речі). Наприклад, минулого року за зимовий період назбиралося із 7 днів “зачиненої школи” і шкільний рік продовжили на додатковий тиждень (до 6 червня). Зрозуміло, така практика створює певні проблеми, особливо для випускників. З цим вирішили боротися за допомогою технічного прогресу.
Автор:
Володимир Бєлий.
Опубліковано
24.03.2020 |
Виходячи з принципу розширення автономії закладу пропоную до уваги спільноти форму організації діяльності закладу системи загальної середньої освіти, яка на прикладі окремого інноваційного українського ліцею, з 30-річним стажем діяльності, показує свою практичну спроможність до неформального та ефективного втілення новітніх положень проєкту «Нова українська школа» та Закону України «Про освіту» щодо партнерської співпраці з батьками, законними представниками здобувачів освіти.
Автор:
Дейдиш Лариса
Опубліковано
25.02.2020 |
Що означає слово «програма»?
Термін «програма» - від фр. programme – письмове оголошення, порядок денний, від грец. Prógramma - вказівка, тобто програма – це заздалегідь затверджена (визначена) дія. З погляду педагогічного проектування, програма – це особливий вид проекту (конструктивно-технологічний або змістово-організаційний). Слово «проект» у перекладі з латини означає «кинутий вперед». У широкому розумінні «проект» - це уявлення про шляхи вирішення завдання, проблеми, шляхи удосконалення, модернізації, розвитку.
Автор:
Леся Хлипавка
Опубліковано
14.02.2020 |
Покритикувати шкільний підручник – тема, яка почасти об'єднує суспільство і Міністерство освіти, для якого це чудовий момент щоб перекласти відповідальність на когось іншого: авторів/видавництва/експертів. Проте якість підручників це якраз відповідальність всіх – МОНУ, видавництв, авторів, рецензентів, вчителів, адже кожен з них по-своєму впливає на його якість.
Автор:
Сергій Терно
Опубліковано
15.01.2020 |
Тема, яку пропоную обговорити, це – учнівські олімпіади та турніри з навчальних предметів.
Автор:
Леся Хлипавка
Опубліковано
15.12.2019 |
Там де всі думають однаково,
ніхто не думає багато
Волтер Ліпман
Автор:
Роман Пастушенко
Опубліковано
25.10.2019 |
У світі практикують дві основні форми платні найманим працівникам: відрядну, при якій заробітна плата нараховується пропорційно до рівня продуктивності праці, і почасову, що передбачає нарахування заробітної плати пропорційно до відпрацьованого часу. Зазвичай, почасова заробітна плата застосовується на виробництвах, де головну роль відіграє якість продукції; кількість виробленої за одиницю часу продукції у значній мірі залежить від технології (на автоматизованому виробництві, конвеєрі); неможливо або дуже важко точно нормувати працю, встановити норми часу і виробітку. Педагогічним працівникам платять сталу місячну зарплату з розрахунку 40 робочих годин на тиждень. Щодо вчителів, то їм платять почасово з урахуванням тижневого педагогічного навантаження на даний навчальний рік і педагогічного стажу роботи, оскільки об’єктивно встановити і оцінити особистий внесок кожного вчителя у рівень освіти кожного учня, якого він вчить – неможливо.
Автор:
Ірина Стеценко
Опубліковано
18.09.2019 |
ЧОМУ потрібне формувальне оцінювання?
Педагоги звикли, що оцінюють знання та вміння учнів. У такий спосіб ніби зайвий раз підкреслюють, що дитина — об’єкт навчання. Сучасні перетворення в освіті спрямовані, передусім, на те, щоб зробити дитину суб’єктом навчання та допомоги їй зрозуміти, що знання не надаються, а здобуваються. А для цього дитина має бачити, що знання, потрібні тут і зараз. В неї має виникнути щире бажання досліджувати світ навколо, поглиблювати й розширювати свої знання.
Автор:
Віктор Яськів
Опубліковано
16.08.2019 |
Розвиваючи, вдосконалюючи, реформуючи ту, чи іншу сферу суспільного життя, ми не помічаємо як втрачаємо зв’язок з засадами та ідейним фундаментом того чи іншого суспільного явища. Процес і його форма вихолощує і викривляє сенс і попередній задум «конструкції». Така метаморфоза, мені здається, відбулась і з такою сферою як фізична культура. Хто заглиблювався в ретроспективу розвитку фізичної культури та фізичного виховання хоча б з середини 19 ст. зауважив що дітище ідейних фундаторів цього суспільного феномену та гуманістичні цілі, які ними закладалися так би мовити «розчинились» і перетворились в химер та порожні словосполучення. І, можливо не тому що втратили актуальність та цінність і, відповідно поступились новому. Новаторство і консерватизм, насправді, не завжди антагоністи, мені, наприклад, подобається таке словосполучення як «модернізований традиціоналізм», тому запропоную такий собі «виток спіралі». Років 12 тому написав вступну лекцію з предмета «фізична культура» для студентів першокурсників аграрного університету. Про її актуальність можете скласти враження самі. Пропоную вашій увазі найбільш контроверсійну і до певної міри «провокативну» її частину.
Автор:
Олена Биковська
Опубліковано
04.08.2019 |
До Стратегії України 2030
Україна – новий центр європейської освіти
Автор:
Олена Панич
Опубліковано
25.07.2019 |
Університетська автономія може розглядатися як саморегульоване і авторитетне академічне середовище, яке створює і поширює знання, але її також розглядають як фінансово-організаційну самостійність закладів освіти, яка дозволяє бути ефективними на ринку освітніх послуг. Те, що питання автономії університетів все більше набуває економічного змісту, не в останню чергу пов’язано з концепцією «підприємницького університету» Бартона Кларка, який писав про «перевинайдення» університетської автономії, колегіальності і досягнень у зв’язку зі змінами умов життя сучасних університетів [1]. Автономія в економічному вимірі в умовах нестабільності чи скорочення державного фінансування надає університетам можливості диверсифікувати джерела фінансування. Автономія змінює обличчя університету, який активніше реагує на ринок, стає чутливішим до запитів споживачів, розвиває гнучкіші стратегії розвитку і забезпечення якості [2]. Обмеження автономії може бути викликано специфікою державного управління, або ж системою фінансування, коли держава, відповідно до власних очікувань, встановлює показники продуктивності і таким чином скеровує розвиток університетів [3]. В цілому сьогодні вважається доведеним, що збільшення автономії призводить до покращення економічного становища університету [4].
Автор:
Наталія Пастушенко
Опубліковано
06.07.2019 |
Державний стандарт визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання. Це документ, який дає уявлення суспільству про те, чого навчиться наша молодь в українській школі.
Автор:
Олена Панич
Опубліковано
22.06.2019 |
Незалежні установи оцінювання і забезпечення якості вищої освіти не є зовсім новим явищем для України, хоча здебільшого судження про них формуються на основі роботи зарубіжних акредитаційних агенцій, яких окремі українські університети спорадично запрошують для оцінювання своїх програм. Така практика направлена на отримання репутаційних вигод для програми чи закладу, зокрема, у міжнародному фаховому середовищі. Поки що вона охопила порівняно незначну кількість програм і не стала масовим явищем. Втім вже з цього досвіду можна спостерігати, що незалежні агенції акредитують освітні програми та заклади шляхом незалежного фахового оцінювання (peerreview), формують стандарти якості вищої освіти і є по суті організаціями професійного саморегулювання.
Автор:
Сергій Квіт
Опубліковано
11.06.2019 |
Шановні колеги! Нам варто з’ясувати, за яких умов українська вища освіта стане якісною і конкурентоздатною на міжнародній арені. Чи є вона такою зараз? Тобто чи задоволені ми з Вами теперішнім станом справ? Якщо відкинемо «великих слів велику силу», то маємо чесно визнати: ні, не задоволені. Отже, з якими викликами ми стикаємося сьогодні?
Автор:
Данило Косенко
Опубліковано
13.05.2019 |
Чи задовольняють будівлі наших шкіл потреби сучасної освіти? Протягом лише року чи двох у цьому питанні суспільство пройшло шлях від замовчування та несміливої критики до активних дій. Державний бюджет на пропозицію Міністерства освіти передбачає значні ресурси на облаштування класів Нової української школи. Міністерство регіонального розвитку спільно з МОН розвиває проект “Новий освітній простір”. Десятки шкіл та тисячі класів вже оновлено коштами державного та місцевих бюджетів, громадських та приватних фондів, іноземних донорів. Як завжди буває, коли нагальна проблема не вирішувалась роками – зміни мусять відбуватись швидко, і важко уникнути помилок та недоречностей. В цьому процесі набуває особливого значення планування та оцінювання якості того, що робиться – зокрема і якості освітнього простору. Для цього потрібно, з одного боку, обґрунтоване розуміння принципів формування освітнього простору школи, а з іншого – наявність критеріїв та інструментів його оцінювання.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
21.03.2019 |
Ухвалений у 2017 році Закон «Про освіту» передбачає формування шкіл трьох рівнів: початкової, базової середньої та профільної середньої, або старшої (академічної чи професійної) школи. На шляху формування шкіл різного рівня стоять відповідні перешкоди та складнощі; особливу проблему становить процес формування старшої академічної школи.
Автор:
Олена Панич
Опубліковано
20.03.2019 |
Справедливе визнання кваліфікацій є ключовим елементом права на освіту та обов'язком суспільства
(Лісабонська конвенція, 1997 р.)
Динамічні соціально-економічні процеси, глобалізація та інтернетизація суспільства зумовлюють структурні зміни в економіці та зростаючий попит на нові навички, а тому вимагають пристосування системи формування замовлення на підготовку фахівців та прогнозування змісту освіти відповідно до вимог часу. На жаль, сьогодні розподіл замовлення на підготовку фахівців у закладах професійної освіти все частіше здійснюється з метою відстрочення безробіття молоді соціально-незахищених верств населення, підтримання життєдіяльності окремих закладів освіти та забезпечення навантаження для викладачів, а не забезпечення реальних потреб ринку праці.
Автор:
Інна Семенець-Орлова
Опубліковано
11.03.2019 |
Метою освіти є всебічний розвиток людини …, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству….. Преамбула ЗУ «Про освіту»
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
07.03.2019 |
Проблеми хронічного недофінансування вищої освіти накопичуються вже багато років. Але лише сьогодні почалися серйозні обговорення того, як їх можна вирішувати.
Автор:
Олена Панич
Опубліковано
05.03.2019 |
Оновлення стандартів вищої освіти відбувається на основі Закону України «Про вищу освіту» (2014 р.), який визначив основні вимоги до стандартів, а також процедури їх розроблення [1]. Відповідно до закону, а також згідно з Методичними рекомендаціями щодо розроблення стандартів вищої освіти, затвердженими у червні 2016 р. [2], стандарти вищої освіти розробляються науково-методичними комісіями Міністерства освіти і науки України. До роботи комісій залучено понад 1000 науково-педагогічних та наукових працівників, експертів.
Автор:
Володимир Бєлий.
Опубліковано
28.02.2019 |
ЗАВДАННЯ
Керівник закладу відповідно до закону «Про освіту» (ст. 41 "Забезпечення якості освіти" п.2 - система забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти)) має сформувати адекватні цьому завданню механізми самооцінки.
У першу чергу, вони мають враховувати базову сутність зовнішніх систем забезпечення якості та стандарти освіти. Щоб потім не впадати у розпач від того, що ганялися за зовсім іншим ніж загальнодержавні основні виміри стандартів та індикаторів якості.
Тільки з усього цього вийде пшик, якщо керівник закладу не зможе зробити так, щоб учні не дурили вчителів, а вчителі — директора/завуча, тобто — заклад не обманював сам себе та батьків учнів.
ІНСТИТУЦІЇ
Як приклад стандартизованого щодо загальнодержавних вимог підходу до положень, які варто зафіксувати у відповідному розділі Статуту закладу пропоную наступну їх версію.
Автор:
Іван Осадчий
Опубліковано
12.02.2019 |
Важливо, що законодавство України про освіту створюється з урахуванням викликів та можливостей, які характерні для ринкового інформаційного суспільства. Але результативне упровадження новацій в освітню практику завжди передбачає їх освоєння педагогічною наукою з наступним розробленням на їх основі досконалого інструментарію управлінської та педагогічної діяльності.
У цій роботі здійснено спробу з позицій педагогіки як науки про організацію освіти розкрити сутність нових понять і підходів, акцентувати увагу на положеннях, які мають важливе практичне значення та розробити педагогічний інструментарій аналізу і удосконалення практики у сфері загальної середньої освіти.
Автор:
Віктор Громовий
Опубліковано
02.02.2019 |
Поняття якості освіти народжується на перетині цих різних світів і бачень. Як виробити консенсусне бачення? Адже проблема в тому, що всі учасники освітнього процесу сидять у своїх площинах. Окрім цього, малодотичними є паралельні реальності «лебедя, рака і щуки», які різновекторно тягнуть воза, та тих, хто сидить на возі.
Завершення конкурсу і затвердження складу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) (МОН України 2018c) робить неминучим початок дискусії про концептуальні рамки та принципи, якими Агентство керуватиметься у своїй діяльності. І, як не дивно, почати варто з базового: визначити, що ми розуміємо під якістю вищої освіти. Адже якщо пристати на закріплене у чинному законі розуміння, з великою імовірністю отримаємо процедури забезпечення якості обмеженої функціональності та корисності, якщо не сказати – суто формальні.
Автор:
Анатолій Шиян
Опубліковано
13.01.2019 |
Заклад вищої освіти (ЗВО) здійснює свою діяльність, спираючись на викладацький склад. В останні роки ЗВО отримали досить великі права для формування навчального процесу за власним рішенням. Внаслідок цього навчальні програми для одних і тих самих спеціальностей можуть відрізнятися для різних ЗВО. Тому виникає потреба довести до абітурієнтів інформацію про особливості навчання, які ЗВО вважає своїми перевагами перед іншими ЗВО України та світу.
Автор:
Іван Осадчий
Опубліковано
12.01.2019 |
Під час однієї з розмов із директором ІППО паном Михайлом Войцехівським народилася думка про те, що було б добре, якби відзначення 100-літнього ювілею великого українського педагога Василя Сухомлинського завершилося уведенням до українського правопису написання з великої літери слова Вчитель. А чому б і ні? Це було б хорошим результатом суспільної дискусії про роль вчительства у становленні кожної особистості, у розвитку української нації в цілому. А хто ж має навчати, розвивати і виховувати наших дітей і внуків, якщо не найкращі із дорослих, якщо не інтелектуальна та моральна еліта нації?
У вересні 2018 р. у Закон України «Про позашкільну освіту» внесено зміни у частині включення норми щодо ліцензування у сфері позашкільної освіти за бажанням.
Таким чином, виправлено юридичну колізію, яка порушувала рівні права і можливості щодо провадження освітньої діяльності. Оскільки, позашкільна освіта – єдиний складник освіти, який до 2015 р. ліцензувався, а потім був позбавлений такого права.
Більш детально, розглянемо важливість ліцензування у сфері позашкільної освіти для батьків, дітей, суб’єктів освітньої діяльності, держави та суспільства; пропозиції до сучасної процедури ліцензування у сфері позашкільної освіти, а також історію питання щодо ліцензування у сфері позашкільної освіти.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
24.12.2018 |
Протягом кількох останніх десятирічь в Україні і світі відбуваються істотні зміни системи освіти. Деякі з них зумовлені спільними факторами – глобалізація, масовизація вищої освіти, розвиток технологій. Інші є специфічними для окремих країн чи груп країн. Зокрема, для України важливими факторами впливу були різноспрямовані демографічні зміни, тривала соціально-економічна криза, розрив багатьох зворотних зв’язків між освітою та економікою і суспільством у цілому на початку 1990-х р. Разом з тим, останнім часом все сильнішим є вплив загальноєвропейських трендів та Європейського простору вищої освіти (ЄПВО), який поступово трансформується у ширший Європейський освітній простір і поглиблює кооперацію з Європейським дослідницьким простором.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
20.12.2018 |
5 грудня 2018 року було визначено майже повністю новий склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Засідання Конкурсної комісії відбулося в приміщенні МОН, за ходом засідання Комісії можна було спостерігати онлайн на сторінці Міністерства в Facebook.
Автор:
Луіза Цвєткова
Опубліковано
06.12.2018 |
Зараз ми часто чуємо про необхідність складання індивідуальної освітньої траєкторії для кожного здобувача освіти, але мало говоримо про те, хто це повинен робити.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
27.11.2018 |
Формування і реалізація освітніх програм є головним завданням у діяльності закладів вищої освіти. При оцінці освітньої діяльності того чи іншого закладу вищої освіти до уваги насамперед береться якість його освітніх програм. Саме освітні програми підлягають акредитації, а остання є одним із ключових елементів забезпечення якості вищої освіти. При формуванні та реалізації освітніх програм заклади вищої освіти мають послуговуватися відповідними підходами та принципами. При цьому підходи університетів та вищих професійних шкіл до питання формування освітніх програм мають суттєво відрізнятися. Дана стаття присвячена проясненню питання підходів до формування і реалізації освітніх програм в університетах. Університет є головним типом закладу вищої освіти. Лише університет може пропонувати освітні програми (освітньо-професійні та освітньо-наукові) на всіх рівнях вищої освіти.
Автор:
Ігор Лікарчук
Опубліковано
23.11.2018 |
Міністерство освіти і науки України опубліковано для громадського обговорення проект «Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти». Це базовий документ, який визначатиме діяльність Державної служби забезпечення якості освіти (ДСЯО) у реалізації одного із її головних завдань - проведенні інституційного аудиту.
Автор:
Світлана Благодєтєлєва-Вовк
Опубліковано
22.11.2018 |
Імовірно, що світоглядний зсув неприйняття негативних практик в освіті, зокрема вищій, відбувся у масовій свідомості під час Євромайдану. Однак, не слід недооцінювати внутрішні процеси, які сприяли усвідомленню важливості етичних принципів. Як мінімум, можна назвати два фактори, які їх обумовили:
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
02.11.2018 |
Протягом останніх двох тижнів Українська асоціація студентів провела Всеукраїнське обговорення Типового положення про ОСС [1], яке стало головним приводом для підготовки цієї статті. Разом з тим, у студентському середовищі відбувалися й інші події, які теж не могли не вплинути на її зміст та певні висновки і оцінки.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
01.11.2018 |
ПРО РЕАЛЬНІСТЬ
Сучасна Україна на 27 році своєї незалежної новітньої історії досі не має бодай одного по-справжньому ліцейського закладу для старшокласників. Нашим учням старшої ланки потрібно щотижня віднаходити час та сили на двадцять з лишком обов’язкових предметів навіть під час завершальних двох років навчання. Це при тому, що світ давно вирішує завдання освіти старшокласників, маючи не більше одного десятка предметів, з яких половина вивчається профільно-поглиблено протягом трьох років у 10-12 класах.
Автор:
Людмила Смольська
Опубліковано
26.10.2018 |
НУШ проголошена і з вересня стартувала. Ідеї, в неї закладені, узгоджуються з найкращим світовим досвідом ефективних шкільних систем.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
23.10.2018 |
Метою реформування сфери вищої освіти є підвищення якості останньої. Забезпечувати якість вищої освіти мають насамперед самі ж заклади вищої освіти (ЗВО). Імплементація норм Закону «Про вищу освіту» передбачає розбудову внутрішніх систем забезпечення якості вищої освіти у ЗВО. Стан розбудови таких систем слід визнати сьогодні незадовільним. Підтвердженням цього став аналітичний звіт «Впровадження локальних систем управління якістю в українських університетах», підготовлений Міжнародним фондом досліджень освітньої політики. На даний звіт ми можемо посилатися як на ґрунтовний та неупереджений аналіз ситуації з розбудовою внутрішніх систем забезпечення якості освіти в українських університетах. Загальні його висновки невтишні. Фактично, ми маємо не стільки процес повноцінної розбудови внутрішніх систем забезпечення якості освіти у ЗВО, скільки його підміну формальними діями та часто навіть його імітацію. Складно не погодитися з подібною оцінкою авторів дослідження.
Автор:
Ірина Єгорченко
Опубліковано
21.10.2018 |
Чому українській системі освіти потрібна академічна доброчесність
За європейські стандарти в освіті часто видають що завгодно - крім академічної доброчесності. Проте, новації не мають сенсу, поки в освітній системі немає завдання надавати та здобувати освіту - одні учасники освітнього процесу зображують навчання, інші готують пакети документів про наявність навчального процесу незалежно від його реальної наявності - яка, як здається, взагалі не хвилює численних контролерів. Контролери перевіряють документи, але ми не спостерігаємо жодних занепокоєнь щодо навчального процесу в деяких приватних університетах, ані щодо деяких державних, щодо яких в соцмережах розміщують числення свідчення практичної відсутності навчального процесу.
Автор:
Катерина Крутій
Опубліковано
15.10.2018 |
Трохи теорії про пасіонаріїв
Причиною багатьох негараздів розвитку сучасної дитини психологи й педагоги називають пасивність, небажання брати на себе роль організатора, лідера. Дефіцит активності, спілкування деформує процес соціалізації особистості вже в дошкільному віці. Така дитина уникає контактів, у неї проявляється схильність до самотності. Найбільш відчутно пасивність особистості виявляє себе у старшому дошкільному віці через низький рівень взаємопов’язаності емоційних і вербальних реакцій. Будь-яка активність, неважливо, в якій дитячій діяльності, викликає у таких дошкільників тривогу, оскільки доведеться проявляти себе, бути поміченим, отже, якщо є можливість, дитина цього уникає. Пасивність дошкільників згодом трансформується в сором’язливість, боязкість, замкнутість, відчуженість, які виникають спочатку як емоційна реакція, або як психологічний захист, потім стають стереотипною стратегією поведінки.
Автор:
Віктор Громовий
Опубліковано
07.10.2018 |
Надивитися кращих «практик, які працюють» дав змогу проект "Відображення: цінності німецької та української освіти у взаємному порівнянні", який організували ГО «Vita e.V» (м. Дортмунд), "Асоціація Керівників Шкіл м. Львова", ВБО «Громадська соціальна Рада», товариство Європа без кордонів (Дортмунд) та «Асоціація медіапсихологів та медіапедагогів України». https://www.facebook.com/Europa.Grenzenlos/posts/2097854793830405
Автор:
Віктор Мисан
Опубліковано
23.09.2018 |
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
22.09.2018 |
Сьогодні ідея студентоцентризму проголошується як одне з головних гасел реформи вищої освіти. Багатьом видається, що ця ідея є чимось абсолютно новим, породженим викликами, що постали перед європейською системою вищої освіти. Насправді ж, ідея студентоцентризму у вищій освіті обговорювалася майже протягом всього ХХ століття, особливо активно її почали обговорювати після завершення Першої світової війни. Мабуть, найбільш повно ідею студентоцентризму 88 років тому назад сформулював іспанський філософ Хосе Ортега-і-Гассет, який наполягав на тому, що «при організації вищої освіти, при проектуванні університету потрібно виходити з позиції студента, а не знання чи викладача… університет повинен бути інституціональною проекцією студента».
Реформа освіти розпочалася. Дуже не хотілося б, аби задекларовані цілі реформи, прописані ключові та предметні компетентності зникли з навчальних планів та програм через можливу зміну прізвищ людей, що приймають рішення. Однак запобіжником щодо таких побоювань стало б чітке дотримання процедур змін, про які говорилося ще у 2014 році[1], однак, на жаль, без наслідків.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
11.09.2018 |
Так вийшло, що автору за свою більш ніж сорокарічну професійну педагогічну діяльність випало власним спинним мозком пізнати особливості освітньої політики:
- авторитарної радянсько-імперської заідеологізованої системи;
- реально демократичних закордонних систем сталого освітнього розвитку;
- перехідної системи на зорі незалежності;
- розбалансованої системи компромісів між старим і новим теперішнього часу.
Дозволю собі нагадати деякі очевидно назрілі напрямки/лінії змін в актуальній освітній політиці, які у нас ігноруються десь методом замовчування, а десь відтермінуванням під приводом «браку коштів».
Автор:
Тарас Ткачук
Опубліковано
05.09.2018 |
Хто дуже хоче змінити український правопис?
1. Лінгвісти, які прагнуть реанімувати (хоча б частково) «репресований» правопис 1928 року, котрий нібито відображав норми справжньої української мови, серед яких, наприклад, форми на зразок радости, ночи, любови, міт, етер, авдиторія индик, проект тощо.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
30.08.2018 |
Забезпечення якості української освіти – це одне з основних завдань її реформування. Але саме поняття якості освіти є багатозначним і має різні значення в різних контекстах. Це зумовлює складність створення нормативної бази, що стосується забезпечення якості. Деякі підходи до розв'язання цієї проблеми я розглядав раніше на Порталі «Освітня політика», зокрема у статті [1].
Автор:
Віктор Мисан
Опубліковано
28.08.2018 |
Можливо я помиляюся, але … Складається враження, що ті, хто в останні роки (2010 - 2017) активно долучався до реформування шкільної історичної освіти, не лише не усвідомлювали відповідальності за справу, яку обрали добровільно, але й не знали як і що змінювати у цій царині. На основі чого зроблені такі висновки? По-перше, всі навчальні програми фактично залишилися старими. Вони не зазнали суттєвих змін. По-друге, обсяги матеріалу, не зважаючи на проведені маніпуляції (щось скоротили, додали, об’єднали), не дозволяють повноцінно реалізовувати компетентісний підхід, оскільки змісту і надалі залишається багато, а навчального часу на його опрацювання - мало. Подібне спонукає до упровадження "галопної" організації освітнього процесу. Фактично ми історії не вивчаємо, не досліджуємо, а "скачемо" минувшиною, втрачаючи її суть і основне – не використовуємо досвід поколінь, не розуміємо як і чому відбувалися події, критично не осмислюємо їх, не аналізуємо і відповідно – не змінюємо свій поступ на краще, враховуючи помилки тих, хто відійшов у небуття. По-третє, спроба запровадити практичну складову (практичні заняття) у редакціях програм 2012 та 2017 рр. виглядає намаганням щось змінити, але не докорінно. Загалом ці заняття дещо стишують вищезгаданий "галоп" і переконують у іншому - історію можна і потрібно вивчати по-новому, досліджуючи її. Ми не можемо дозволити собі досліджувати минуле, оскільки не лише бракує часу, але і відповідного структурування змісту, підбору інструментарію, технологій тощо. По-четверте, розрекламована інтеграція шкільних курсів історії для 10-11 класів більше схожа на "латаний кожух". Проблемно-тематичний принцип у "інтегрованому" курсі так "законспірований", що ніяке збільшувальне скло не спроможне його виявити. Чи зможе новий-старий зміст спонукати до іншої організації навчальної діяльності? Саме "інше" варто сприймати як нове, те, якого ще не було, яким не оволоділи, але до якого всі прагнуть, оскільки за ним нова якість. Власне саме таким повинен бути сенс реформування - досягти нової якості.
Автор:
Ірина Васильків
Опубліковано
23.08.2018 |
Щойно проаналізувала матеріали про вивчення історії на пострадянському просторі. З усієї інформації сформувались кілька тез.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
19.08.2018 |
МОН запропонувало для обговорення проект Тимчасового Порядку присудження науково-освітнього ступеня доктора філософії. https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-do-gromadskogo-obgovorennya-proekt-timchasovogo-poryadku-prisudzhennya-naukovo-osvitnogo-stupenya-doktora-filosofiyi
Автор:
Сергій Клепко
Опубліковано
10.08.2018 |
Зламана дверна ручка в одному із закладів освіти змусила автора розглянути у попередній статті поняття Нового Освітнього Простору (НОП) і встановити, що насправді в українських медіа мова йде про наздоганяючий освітній простір, а не про справжній НОП, який можливий і необхідний за сьогоднішнього розвитку освіти, науки та педагогіки у світі. Звичайно, економічні труднощі не є поясненням втрати інтересу до адекватного плану нового розвитку освіти. Ми маємо інтелект, який здатний подолати економічні проблеми, лише, на мій погляд, цей інтелект, на жаль, є зламаним, а тому велике українське освітнє ЛЕГО необхідно розпочинати укладати з ремонту зламаності цього інтелекту. Цей ремонт проводиться зараз методом скопусизації українських учених, і цей метод частково допоміг би, якщо б він не реалізовувався як абсолютний і у відриві від інших проблем українських інтелектуалів. А так він лише доламує український інтелект, спрямовуючи його на розв'язання проблем англомовних видань, а не проблем українського суспільства.
Однією з останніх є розроблення та розбудова НОП як Дослідницького Підтримуючого Навколишнього Середовища, у якому втілено принцип зосередження навчального процесу на справжніх артефактах. Щоб пояснити використання цього принципу, звернемося, з певною дозою іронії, до вже згаданих дверних ручок, які учні спостерігають як справжні артефакти в аутентичних ситуаціях, проілюструємо на їх прикладі глобальні проекти НОП.
Автор:
Едуард Рубін
Опубліковано
06.08.2018 |
З кожним роком дії безвізу, який зробив Європу доступною для українців, буде все яскравіше вимальовуватися картина, яка стала наочною в цьогорічну вступну кампанію: наші ВНЗ тепер змагаються не один з одним, а з європейськими університетами. І щоб оцінити поточну конкурентоспроможність української вищої освіти, досить поглянути на світові рейтинги, де в тисячі найкращих наша «най-най» шістка вишів займає місця між п'ятою та дев'ятою сотнями ранжиру.
Автор:
Сергій Клепко
Опубліковано
03.08.2018 |
Ця стаття породжена роздратуванням автора від зламаних двох дверних ручок у навчальному закладі, які тривалий час не можуть відремонтувати чи замінити. Добре, що ці дві зламані дверні ручки з'явилися наяву, "в реалі", бо якби зламана дверна ручка постала перед вами уві сні, то вона була б, як пишуть сонники, передвістям великих проблем, або, щонайменше, загрозою очікування невдач, попри всі ваші зусилля. У нашому випадку зламані дверні ручки реальні, до того ж вони не є масовим явищем і ці дві зламані ручки аж ніяк не презентують повно освітній простір України, є лише окремим випадком зламаності, підтвердженням тези про відсутність вічності всього сущого, але Ґете казав: "Що є загальне? Окремий випадок". І не обов'язково цим окремим випадком можуть бути дверні ручки, адже в українських освітніх середовищах немало інших зламаних речей, та що говорити про них, коли у центрі міста Полтави стоїть два десятиріччя зламана (зруйнована) дев'ятнадцятого століття могутня будівля Петровського Полтавського кадетського корпусу, а у суспільстві незліченно інших зламаних механізмів і відносин, які ремонтують переважно постправдою (тобто брехнею), дискурсом про корупцію, популізмом і тарифним залякуванням.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
29.07.2018 |
23 травня набули чинності суттєво оновлені Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності [1]. Тим не менш невдовзі почали виникати нові запитання, на які вони не надають відповідей. А нещодавно розпочався збір пропозицій щодо потрібних змін [2]. Чому так сталося?
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
23.07.2018 |
Одним з ключових питань, на яке мала б дати належну відповідь реформа сфери вищої освіти, мало б бути питання про суб’єктність та новий статус викладача вищої школи. На жаль, реалії реформування засвідчили, що стара вітчизняна модель вищої освіти, якій притаманне патерналістське ставлення до викладача вищої школи, лише зазнала незначного переоформлення, проте не демонструє тенденції до суттєвих змін. Не лише поміж освітянських управлінців, а й певної частини викладачів вищої школи та освітніх експертів існує певний консенсус щодо того, що викладача вищої школи потрібно постійно контролювати та спрямовувати, ставлячи перед ним все нові й нові завдання, які б дозволили залишитися в системі вищої освіти лише особливо наполегливим та готовим до компромісів, хоча, можливо, й далеко не завжди найкращим. Проте, людина, яка усвідомлює, що вона спроможна на щось більше, ніж постійно бути спрямованою кимось, рідко коли погодитися на те, щоб нею постійно помикали та не бажали бачити в ній самостійного та відповідального суб’єкта, спроможного ухвалювати власні зважені рішення, зокрема на власний розсуд формувати свій академічний кейс.
Серед усіх медійних розмов, балачок і часом справді дискусій проблеми освіти виглядають часом настільки хаотично, що виокремити напрямок, якому саме зараз має бути приділена найбільша увага, доволі складно. Не піддаючи сумніву важливість тих чи інших тем, які розглядаються на педагогічних майданчиках, звертаю увагу на те, що поки що під спорадичною увагою.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
27.06.2018 |
Нещодавно у Верховній Раді України зареєстровано Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо зміни системи управління закладами вищої освіти [1]. Трохи пізніше, МОН оприлюднило для громадського обговорення пакет законопроектів, які стосуються фінансування вищої освіти [2]. Всі вони зустріли неоднозначну оцінку ключових стейкхолдерів, і, зокрема, різке несприйняття з боку Спілки ректорів України [3, 4], а також ЦК профспілки працівників освіти і науки України [5].
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
23.06.2018 |
У вітчизняних дискусіях, що ведуться навколо питань захисту дисертацій та присудження наукового ступеня, помітна тривожна тенденція. Обговорення даних питань, як правило, відбувається в контексті чергових академічних скандалів. Саме через призму таких скандалів і обговорюються ці питання, останнє накладає свій відбиток на їх розуміння. Власне, повноцінного обговорення даних питань ми ще не досягли. Більш того, як видається, обговорення проблеми захисту дисертації, як правило, обумовлено хибним розумінням самого феномену дисертації. Як наслідок, ми маємо доволі химерні уявлення про те, за що саме присуджують науковий ступінь.
Автор:
Віктор Громовий, Андрій Близнюк
Опубліковано
19.06.2018 |
Віктор Громовий: Ви є організатором ГО «Батьківська спілка» та групи з такою ж назвою (близько 5 тис. учасників) у ФБ, яка є взірцем толерантності та конструктиву. https://www.facebook.com/groups/bspilka/?source_id=140267163373969
Яка мета та основні напрямки активності цієї групи?
Автор:
Анатолій Шиян
Опубліковано
17.06.2018 |
10 травня 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 347 [1] про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1187 про «Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності» (надалі буде використано назву «Ліцензійні умови»).
У статті буде проаналізовано тільки фрагменти, що застосовуються до викладачів ЗВО – закладів вищої освіти (раніше ВНЗ – «вищі навчальні заклади»).
Автор:
Павло Штутман, Віктор Громовий
Опубліковано
15.06.2018 |
Продовження інтерв’ю з головою Нaглядових рaд ПрAТ “Гідросилa ГРУП” тa ПрAТ "Ельворті ГРУП", членом Нaціонaльного комітету з промислового розвитку при Кaбінеті Міністрів Укрaїни Павлом Штутманом.
Див. початок розмови: http://education-ua.org/ua/articles/1139-korporativne-upravlinnya-universitetami-dlya-silnikh-rektoriv
Автор:
Людмила Смольська
Опубліковано
06.06.2018 |
У вітчизняній освіті ініціюються реформи. І вже маємо багато упереджень та спротиву. Психологічна готовність до змін має формуватись і освітянами, і членами громади по мірі усвідомлення їх власних бажань та практикування нової активної поведінки.
Автор:
Віктор Мисан
Опубліковано
03.06.2018 |
Про суперечки, дискусії, обговорення…
Насамперед хочу зауважити, що не ставлю на меті аналізувати "нову" (спеціально виділено в лапки, щоб вказати на відсутність у ній новизни) програму з історії України для 10 класу.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
27.05.2018 |
Прискіплива увага до питання розбудови систем із забезпечення якості вищої освіти в єдиному європейському просторі вищої освіти пов’язана з усвідомленням тих загроз, що постають з новими викликами. Одним з таких викликів є процес масовізації вищої освіти, насамперед університетської освіти.
Автор:
Катерина Крутій
Опубліковано
23.05.2018 |
Наука і держава – два зрадники Дитинства.
Напередодні Дня захисту дітей буде багато гасел чиновників, метушні педагогів і яскравих виступів дітей. Діти знову будуть засобом для дорослих попіаритись, промовити спіч, написаний спеціально для них. Майже за 40 років професійної праці в дошкільній освіті дійшла висновку, що назву цього свята треба скоректувати – День захисту Дитинства від дорослих…
Автор:
Олена Пометун, Нестор Гупан
Опубліковано
22.05.2018 |
Останнім часом в українському суспільстві не вщухають суперечки щодо реформування шкільної історичної освіти. Модернізація її впродовж кількох років пов'язується із щорічними оновленнями навчальних програм. Причому не завжди ці оновлення викликані потребами, наприклад, декомунізації чи остаточного розвіювання радянських міфів. Іноді невідомі автори-укладачі (адже на сайті Міністерства освіти України зазвичай не згадують і не шанують тих, хто докладають зусиль до таких змін) оновлених програм абсолютно необґрунтовано доповнюють зміст навчального матеріалу чи то своїми улюбленими сюжетами, чи то сюжетами, що відбивають певні ідеологічні уподобання. До традиційних «хвороб» навчальних програм з історії відносяться також постійне зростання кількості матеріалу, зокрема і для запам’ятовування, а також ігнорування авторами методичних вимог до побудови самої програми. Недосконалість програми призводить до відтворення цих проблем у підручниках і, відповідно, у процесі й результатах навчання учнів. Все це можемо, на жаль, спостерігати й на прикладі нової програми з історії України 10 класу, на основі якої нещодавно відбувся і конкурс нових підручників. [5].
Автор:
Віктор Яськів
Опубліковано
14.05.2018 |
Поштовхом для написання цього тексту стала відносно недавня постанова кабміну № 1045 від 9 грудня 2015 року «Про затвердження Порядку проведення щорічного оцінювання фізичної підготовленості населення України» http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1045-2015-%D0%BF
Автор:
Євген Ніколаєв
Опубліковано
04.05.2018 |
Нещодавнє виявлення масштабних некоректних текстових запозичень у низці дисертацій з філософії та реакція на ці знахідки філософської спільноти висвітлює кілька проблем підготовки дисертацій, які раніше не обговорювалися, та вкотре засвідчує важливість зміни вимог до процедур захисту дисертацій.
У цій статті для ознайомлення громадськості пропонуються проекти нормативних актів з питань акредитації освітніх програм, розроблені Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти у співробітництві з вітчизняними та міжнародними експертами. До переліку документів входять:
1. Положення про акредитацію освітніх програм Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти;
2. Критерії оцінки якості програм вищої освіти та методичні рекомендації щодо їх застосування під час акредитації;
3. Положення про галузеві експертні ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти;
4. Положення про експертів з зовнішнього оцінювання якості вищої освіти.
Автор:
Олег Охредько
Опубліковано
26.04.2018 |
Офіційно вступна кампанія ще не почалася, проте де-факто вона відбувається через складання ЗНО та інші дії. Серед багатьох вступників є й діти з анексованого Криму. Це вже п’ята вступна кампанія з початку окупації Криму Росією і за цей період сформувалася певна система вступу випускниць та випускників з анексованого Криму. Для того, щоб зрозуміти сучасний стан речей потрібно проаналізувати систему, формування якої остаточно відбулося у 2017 році. Адже у 2018 році суттєвих змін не передбачається. І так …
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
23.04.2018 |
Розбудова системи вищої освіти потребує адекватного розуміння природи її головних інституційних суб’єктів – вищих навчальних закладів. Власне, всі інші інституційні суб’єкти системи вищої освіти (центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інституції із забезпечення якості вищої освіти) покликані лише сприяти освітній та науковій діяльності у вищих навчальних закладах. В умовах реформування системи вищої освіти особливе значення має визначеність щодо типів вищих навчальних закладів, що передбачаються такою системою.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
17.04.2018 |
Приводом для підготовки цієї статті стали дискусії з питань студентського самоврядування при підготовці пакету змін до Закону України «Про вищу освіту».
Автор:
Юрій Ковбасенко
Опубліковано
15.04.2018 |
Штрих 1. Замість преамбули, або Позитивні зрушення в освіті
Позитивні зрушення в українській освіті є незаперечним фактом. Насамперед, 2017 р. суттєво зросло матеріальне стимулювання праці педагогів, тож нині зарплата вчителя є чи не вищою за ставку доцента ВНЗ (звісно, це ненормально, але через обмежений обсяг статті залишаю це питання без розгляду).
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
05.04.2018 |
МЕНЕДЖМЕНТ
З власного управлінського досвіду по залученню виконавців базового рівня до переходу на інноваційні форми діяльності та з порівняльного аналізу успішних закордонних практик знаю, що питання нормативної деталізації правил діяльності мають велике практичне значення. Проектне впровадження новоякісних принципів організації освіти не реально втілити лише закликами, треба враховувати схильністьрядових освітян до збереження старої, але звичної, навчальної практики. Не буде толку з нормативного контенту, який не йде далі переліку загальних принципів, замість того, щоб приділити увагу розробці конкретних засобів протидії контрагентам змін.
Автор:
Данило Косенко
Опубліковано
02.04.2018 |
Урізноманітнення варіантів організації навчального простору в класі, використання мобільних робочих місць, які легко трансформувати для групової роботи – таку ідею закладено у Концепції НУШ [1].
Щойно оприлюднені “Методичні рекомендації щодо організації освітнього простору Нової української школи” [2] конкретизують цю тезу, уточнюють вимоги до шкільних меблів, пропонують створення у класі певних навчальних осередків. Див. https://imzo.gov.ua/2018/03/25/nakaz-mon-vid-23-03-2018-283-pro-zatverdzhennya-metodychnyh-rekomendatsij-schodo-orhanizatsiji-osvitnoho-prostoru-novoji-ukrajinskoji-shkoly/
Враховуючи як те, що на реалізацію цих підходів у держбюджеті передбачено майже мільярд гривень, так і (в першу чергу) те, що наслідки цих новацій вже першого вересня відчують на собі десятки тисяч вчителів та сотні тисяч дітей, варто розглянути деякі з цих рекомендацій детальніше.
Автор:
Кучеренко Роман
Опубліковано
30.03.2018 |
Війни виграють не генерали, війни виграють шкільні вчителі та парафіяльні священики.
Отто фон Бісмарк, німецький державний діяч
Автор:
Сергій Квіт
Опубліковано
23.03.2018 |
Цей документ був створений в рамках проекту “Сприяння реформам у вищій освіті України з погляду розвитку академічної доброчесності”, підтриманого Міжнародним благодійним фондом “Відродження”. Працюючи над ним, ми звернулися до 20 експертів з питань вищої освіти, які працюють у провідних вищих навчальних закладах, у т.ч. зарубіжних, в академічних установах, аналітичних центрах, громадських організаціях, у бізнесі та на державній службі. Головним критерієм була не інституційна приналежність, а той факт, що всі вони вже проявили себе як експерти. Ми намагалися звернути увагу на питання, що стосуються вищої освіти в цілому, не залежно від галузевої приналежності чи форм власності. Так само, Дорожня карта не розділяє підготовку фахівців, які орієнтуються на ринок праці чи на подальшу участь в академічному житті. Важливим було сформулювати, що в першу чергу необхідно для розвитку українських закладів вищої освіти і без чого вони не можуть обійтися. Я сподіваюся на те, що надзвичайна суспільна важливість цієї проблематики спричиниться до широкого обговорення і вплине на політичний порядок денний в Україні.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
22.03.2018 |
Новий Закон України «Про освіту» суттєво змінює систему управління освітою. Істотно розширюється автономія шкіл та інших закладів освіти, зменшується кількість нормативних документів і обсяг державного регулювання, а функції органів управління з керування закладами зміщуються у бік розроблення та забезпечення реалізації освітньої політики, збирання статистичних даних, побудови прогнозів і підготовки документів стратегічного прогнозування. Паралельно відбуваються інші законодавчі зміни, пов’язані з дерегуляцією, децентралізацією, реформуванням державного управління і місцевого самоврядування тощо. Втім, зміни, що вносяться до законодавства, не завжди узгоджені за змістом і часом.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
21.03.2018 |
Проблема академічної недоброчесності лише на перший погляд може видатися доволі простою. Може скластися враження, що дану проблему можна вирішити рішучими кроками з реалізації певного переліку превентивно-каральних заходів, зокрема рішучого виявлення та покарання тих, хто або сам вдається до академічної недоброчесності, або своєю діяльністю чи бездіяльністю сприяє процвітанню відповідної негативної практики. Проте, спроба вирішення проблеми академічної недоброчесності в рамках реалізації програми превентивно-каральних заходів може не лише не досягти позитивних результатів, а й навіть сприяти посиленню тих негативних тенденцій, що спостерігаються сьогодні в академічному середовищі. Небезпека останнього посилюється в тому разі, якщо виокремлюються окремі форми академічної недоброчесності, протидія яким здійснюється без врахування глибинних причин, що породжують масові прояви відповідної форми академічної недоброчесності. Завжди при цьому варто остерігатися гучних кампаній, які, як правило, керуються виключно міркуваннями поточного моменту.
Автор:
Олег Охредько
Опубліковано
12.03.2018 |
Російська Федерація в ХХІ ст. стрімко рухається шляхом перетворення на тоталітарну державу. Основним напрямком в освітній сфері, у сфері державної політики в молодіжній та дитячій площині стала мілітаризація. Росія йде декількома шляхами щодо мілітаризації освіти й роботі з дітьми та молоддю. Основний шлях – це державна система освіти.
Автор:
Роман Пастушенко
Опубліковано
09.03.2018 |
Реформа загальної освіти може завершитись, так і не розпочавшись. Відчуття цього не покидає мене відтоді, як Міністр освіти і науки України запропонувала перевести директорів усіх закладів загальної освіти на шестирічний контракт без оголошення конкурсу. Ця рекомендація означає, що питання реорганізації управління системою відкладається на шість років. Нову українську школу будуватимуть усі ті, хто «успішно» кермував старою.
Автор:
Ганна Дудіч
Опубліковано
27.02.2018 |
Моє знайомство з Scientix (Європейською спільнотою для вчителів природничо-математичного циклу) і European Schoolnet (мережею, до якої входять представники міністерств освіти 34 країн Європи) почалось коли колектив гімназії, в якій я працюю, вирішив відмовитись від традиційних предметних тижнів, замінивши їх на трансдисциплінарні STEАM-декади, де навколо спільної теми об’єднуються всі шкільні предмети. Подорожуючи сторінками Інтернету, я натрапила на надзвичайно цікавий ресурс з STEM-освіти Scientix. Дана онлайн платформа містить дидактичні матеріали для вчителів природничо-математичних дисциплін, а також інформує європейську освітянську спільноту про інноваційні освітні конкурси - Європейський тиждень STEM (STEM Discovery Week) та STEM Ahead Competition. Перемога гімназійних проектів в цих конкурсах дала нам змогу взяти участь в двох семінарах-практикумах "Наукові проекти в класній лабораторії майбутнього", що відбулися в Брюсселі під егідою European Schoolnet та побачити сучасне освітнє середовище Future Classroom Lab.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
26.02.2018 |
Qu'est-ce qu'un manuel scolaire?
(що таке шкільний підручник?)
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
22.02.2018 |
Ухвалення Закону «Про вищу освіту» в 2014 році мало дати старт реформі вищої освіти. Ухвалений Закон став не юридичним оформленням концепції майбутньої системи вищої освіти, а лише результатом компромісу стейкхолдерів. Сьогодні на різних рівнях існує розуміння проблемності чинного Закону. Про необхідність внесення змін до Закону «Про вищу освіту» на Колегії МОН заявила міністр Лілія Гриневич.
Автор:
Кучеренко Роман
Опубліковано
21.02.2018 |
За чверть століття незалежності України динаміка розвитку її Збройних сил нагадувала лижні стрибки з трампліна. До 2014 року наш «лижник» стрімголов летів донизу, набираючи швидкість, проте так само швидко наближуючись до падіння. Тимчасом, ЗСУ повністю втрачали боєздатність, свій кількісний та якісний склад, руйнувалася цілісність структури. Здавалося, такий стрімкий спуск триватиме до повного знищення армії, проте, несподівано, хоч і не бажано, лижник, відірвавшись, так само стрімко злетів догори. Допінг у вигляді агресії з боку сусідньої держави та дещо запізніла відповідь на неї у вигляді антитерористичної операції на сході до невпізнанності змінили ЗСУ, зробили військо України найбоєздатнішим у Східній Європі. Наразі, за рейтингом Global Firepower, військо України посідає 25 місце між арміями Швеції та Сингапуру.
Дзеркально мав би змінюватися і зміст викладання предмету «Захист Вітчизни» в загальноосвітніх навчальних закладах, адже армія, що воює, вдосконалюючись, незворотно змінюється. Проте чи відреагувала школа на зміни? Розберемося із цим спершу з погляду звичайного військового комісаріату, як органу місцевого військового управління.
Автор:
Павло Штутман, Віктор Громовий
Опубліковано
18.02.2018 |
Портал «Освітня політика» уже брав інтерв’ю у голови Нaглядових рaд ПрAТ “Гідросилa ГРУП” тa ПрAТ "Ельворті ГРУП", члена Нaціонaльного комітету з промислового розвитку при Кaбінеті Міністрів Укрaїни Павла Штутмана в травні минулого року.
Автор:
Ірина Сокол, Маргарита Калюжна
Опубліковано
16.02.2018 |
24-27 січня у Лондоні відбулась щорічна Міжнародна освітня виставка BETT-2018 на якій були презентовані найновіші тренди для побудови сучасного освітнього середовища: 850 компаній, 103 нових стартапів в освіті, понад 34.700 учасників з 131 країни світу. Розглянемо найцікавіші продукти.
Автор:
Євген Ніколаєв
Опубліковано
09.02.2018 |
За останні два-три роки тема академічної доброчесності в Україні встигла пройти шлях від повної новизни до певного визнання освітньою і науковою спільнотою. Про останнє свідчать як конкретні дії університетів із прийняття кодексів академічної етики й передплати на «антиплагіатні» комп’ютерні системи, так і прописування змісту, складових академічної доброчесності, видів її порушення (зокрема надане визначення академічному плагіатові) й варіантів відповідних санкцій у статті 42 нової редакції Закону України «Про освіту», ухваленої восени 2017 р. Портал «Освітня політика» надав свої електронні сторінки для кількох дуже слушних матеріалів з цієї теми й нещодавно на віртуальному «круглому столі» [1] узагальнив найбільш важливі питання, що виникають в академічної спільноти у зв’язку із просуванням «доброчесних» цінностей.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
07.02.2018 |
Останнім часом з’являється все більше матеріалів про глибоку кризу академічної доброчесності, свідченням чого є збільшення кількості зафіксованих випадків плагіату, фальсифікації та фабрикації результатів в наукових працях українських вчених та освітян. До факторів, що її зумовили, належать:
Автор:
Олег Охредько
Опубліковано
27.01.2018 |
Нещодавно Міністерство освіти і науки України запропонувала для громадського обговорення Концепцію розвитку громадянської освіти в Україні (далі просто Концепція).
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
24.01.2018 |
В університетську аудиторію як викладач має заходити той, хто сьогодні є найкраще підготовленим поміж потенційних кандидатів для відповідної науково-педагогічної роботи, а не був таким 20-30 років тому назад.
Автор:
Тетяна Швець
Опубліковано
22.01.2018 |
«Сила та майбутнє держави залежить значною мірою від того, чи зможе вона розумно скористатися талантами своїх громадян. Ті країни, в яких завданням освіти є пошук талантів молодої людини, розвиток їх та створення умов для їх реалізації - виграють. Але для такої роботи потрібні навчені дорослі особи – готові брати на себе відповідальність за роботу з такою винятковою річчю, як людський талант. Саме тьютори і можуть бути тими дорослими особами»
Пьотр Чекєрда (Piotr Czekierda), президент Collegium Wrtaslaviense.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
16.01.2018 |
У продовження опису індикаторів справжності нашої освітньої реформи пропоную до уваги читача з переліку позицій, викладених у ч.1 цієї статті http://education-ua.org/ua/articles/1097-osvitnya-reforma-indikatori-spravzhnosti-chastina-i-zauvazhennya
наступне продовження:
Автор:
Данило Косенко
Опубліковано
09.01.2018 |
Яскраві «мурали» та медіатеки з вай-фаєм, пандуси та інтерактивні дошки, мобільні робочі місця та енергоефективні фасади, лабораторне обладнання та «класи без стін» – чого тільки не знайдеш у мережі за тегом «новий освітній простір». Зорієнтуватись у цьому потужному потоці інформації не так вже й просто. Начебто й очевидно, що освітній простір – це матеріальні засоби освіти: архітектура та інтер'єр шкільної будівлі, меблювання та обладнання, різноманітне навчальне приладдя тощо. Неочевидним є інше: яким чином цей «освітній простір» взаємодіє із власне педагогічною складовою, зі змістом, формами та методами освітньої діяльності? Що з того, що пропонується як новація, є дійсно потрібним у сучасній школі, а що є лише швидкоплинною модою чи давно відкинутим результатом невдалого експерименту? Якими є принципи створення сучасного освітнього простору? Врешті, який освітній простір може вважатись «сучасним» чи «новим», а який таким не є?
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
08.01.2018 |
Нещодавно було внесено зміни до Бюджетного кодексу України [1] (п. 46 Прикінцевих та перехідних положень), які передбачають, що «обсяг видатків державного бюджету на вищу освіту розподіляється між вищими навчальними закладами на основі формули, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, та затверджується Кабінетом Міністрів України і має враховувати, зокрема, такі параметри:
Автор:
Олена Панич
Опубліковано
03.01.2018 |
Вища освіта, як відомо, націлена не лише на відтворення знань, а й на розвиток дослідницьких та аналітичних здібностей людини. Через те підготовка майбутніх науковців у сфері вищої освіти є важливою. Під поняттям «науковці» я маю на увазі фахівців, здатних проводити наукові дослідження та оприлюднювати результати цих досліджень у такій формі, яка забезпечить адекватне сприйняття їх фаховою академічною спільнотою і суспільством в цілому. Останнім часом проблема актуалізувалася у зв’язку з кампанією боротьби проти плагіату й академічної недоброчесності. Проте поширення плагіату в дисертаціях і інших кваліфікаційних роботах є всього лише наслідком процесів, які потребують глибшого осмислення. У цій статті зроблено спробу ще раз привернути увагу до проблеми, зокрема, в контексті реформи аспірантури й впровадження програм підготовки докторів філософії [1].
Автор:
Анатолій Шиян
Опубліковано
28.12.2017 |
Україна сьогодні стоїть перед низкою викликів. Прийняті нещодавно закони надають потенційну можливість сформувати інструменти для здійснення змін в освітньому середовищі. На жаль, чіткого бачення стратегії необхідного розвитку ще не сформовано. Як наслідок, Україна не просто втрачає темп реформ і підтримку викладачів. У нашій країні формується освітнє середовище із кастовою системою управління та прийняття рішень на кожному з ієрархічних рівнів.
Автор:
Віктор Мисан
Опубліковано
24.12.2017 |
Завершується календарний рік і всі ми, в очікуванні новорічних і різдвяних свят, можемо дозволити дещо відійти від робочих справ, розслабитися і поринути у світ домашніх і сімейних приготувань. Та це не означає, що після свят до нас не завітають будні, які загалом у нашому житті мають іншу вагу, оскільки саме повсякденням наповнені події, які згодом фіксуються як факти, явища, процеси. На тлі святкової метушні хотілося б поміркувати далеко не про святкові речі, а про будні, що формують сьогодення шкільної історії, а якщо точніше – формуватимуть його у найближчий час і роки. Йтиметься про інтегрований курс, запропонований МОНУ для 10-11 класів «Історія: Україна і світ».
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
23.12.2017 |
Одним із найбільш обговорюваних питань, що стосується сфери вищої освіти, є питання академічної недоброчесності (нечесності) у вищій школі. Особливо активно сьогодні обговорюються випадки зухвалого плагіату. Однак, чи є питання академічної недоброчесності таким, що може бути зведено виключно до моральних чеснот окремих учасників навчального процесу та наукової спільноти? Чи не є воно частиною питання, що стосується системної кризи сфери вищої освіти? Від розуміння даних питань та відповіді на них буде залежати вибір підходів до проблеми та вибір конкретних рекомендацій.
Автор:
Юрій Шукевич
Опубліковано
20.12.2017 |
(Окремі положення «Закону про загальну середню освіту» у редакції від 05.09.2017р. та їх імплементація у поточну практику діяльності закладів загальної середньої освіти )
Автор:
Вадим Лунячек
Опубліковано
14.12.2017 |
Диверсифікація системи післядипломної педагогічної освіти в Україні в контексті вимог Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 р.№ 2145-VIII актуалізувала потребу у створенні дорожньої карти на перехідний період, яка повинна узгоджуватися із відповідним світовим досвідом, певні аспекти якого вже висвітлювалися в матеріалах «Освітнього порталу» (Ковальчук В. Професійний розвиток вчителів: зарубіжний досвід [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://education-ua.org/ua/porivnyalna-pedagogika/485-profesijnij-rozvitok-uchiteliv-zarubizhnij-dosvid) і брати до уваги стратегічні цілі розвитку освіти в Україні.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
09.12.2017 |
Щонайперше варто зауважити, що сама декларація щодо тієї чи іншої візії реформ апріорі не може бути справжнім виразником останньої. Так, бачення сутності, змісту та реформаторських цілей, як і прагнення до їх втілення у життя є важливими, але це ще, навіть, не їхній початок.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
28.11.2017 |
Існування та діяльність значної частини українських вищих навчальних закладів є демонстрацією брутального нехтування якістю освіти та неприкритою насмішкою зі спроб забезпечення академічної доброчесності в сфері вищої освіти країни. Важко вимагати від окремої людини дотримання стандартів академічної доброчесності, якщо на інституційному рівні діють геть інші «стандарти».
Автор:
Вадим Лунячек
Опубліковано
21.11.2017 |
Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 р.№ 2145-VIII, який набрав чинності 28.09.2017 р., передбачає низку змін в системі післядипломної педагогічної освіти. Ретельний його аналіз з урахуванням практики підвищення кваліфікації педагогічних працівників за новітній період, ознайомлення з концептуальними засадами реформування загальної середньої освіти в Україні, що відображені в документі, який отримав назву «Нова українська школа», свідчить про необхідність реформування не тільки форм і методів підвищення кваліфікації вчителів, внесення суттєвих змін в зміст навчальних планів і програм, а й веде до висновку щодо необхідності створення нових організаційних механізмів.
Автор:
Олена Єфименко
Опубліковано
18.11.2017 |
Єдиний спосіб відкриття меж можливого —
це зробити крок за ці межі, у неможливе.
(Другий закон Артура Кларка)
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
12.11.2017 |
НОРМАТИВИ
Згідно з новим рамковим законом «Про освіту» система має перейти до стану з більш високим кадровим потенціалом завдяки тому, що:
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
09.11.2017 |
28 вересня набув чинності новий Закон України «Про освіту». Він закладає підстави для створення більш сучасної та ефективної системи освіти, на основі децентралізації управління, суттєвого перегляду принципів управління, значного розширення академічної, організаційної, фінансової та кадрової автономії закладів освіти і академічних свобод учасників освітнього процесу. У зв’язку з цим потребує оновлення все освітнє законодавство, у тому числі й відносно нещодавно прийнятий закон про вищу освіту. Крім того, три роки роботи за новим законом виявили окремі неузгодженості між його нормами. Деякі норми не мають ефективних механізмів їх реалізації, деякі досі не працюють через колізії з іншими законами, спротив старої системи, відсутність чи застарілість потрібних підзаконних нормативних документів, проблеми зі створенням передбачених законом нових структур та з інших причин. Тому при Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти створено робочу групу з напрацювання комплексних змін до закону про вищу освіту.
Автор:
Олександр Остапчук, Віктор Громовий
Опубліковано
05.11.2017 |
Віктор Громовий: Читаю коментарі з нагоди ювілею Тернопільського навчально-виховного комплексу "Школа-ліцей №6 ім. Н.Яремчука".
Автор:
Сергій Штовба
Опубліковано
28.10.2017 |
Захисти кандидатських дисертацій вже багато років є достатньо рутиною процедурою. В Україні щогодини захищають 3–4 дисертації, і так кожного робочого дня, із року в рік. На фінальну частину відкритої експертизи дисертації – на засідання спецради залучають 15 – 25 фахівців найвищої кваліфікації. Це достатньо дороге задоволення. Чи виправдано воно для такої пересіченої події? Напевно, що у більшості випадків – ні.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
26.10.2017 |
Український університет традиційно завжди був зорієнтованим на німецький університет, якому притаманні поділ на факультети та кафедри. Розуміння кафедри з часом суттєво змінювалося. Раніше вираз «отримати кафедру» буквально означав отримати право читати лекції з кафедри як ординарний професор, наприклад як професор математики чи філософії, отримуючи при цьому гарантовану платню з казни (бюджету). Університет традиційно мав і приват-доцентів, які отримували платню лише зі студентів, котрі записалися на їхні курси.
Автор:
Ганна Дудіч
Опубліковано
25.10.2017 |
Форум QUDWA 2017 був спрямований на розширення можливостей учителів для покращення освіти майбутнього. QUDWA в перекладі з арабської означає «приклад для наслідування».
Автор:
Оксана Данилевська
Опубліковано
15.10.2017 |
Підручник як масова навчальна книжка для школи має свою історію. Для пересічного користувача ця історія – це історія поліграфії, тобто те, на якому папері надруковано навчальну книжку, якої якості в ній ілюстрації, скільки тих ілюстрацій, який дизайн обкладинки тощо. Якщо ми подивимося поглядом сучасного користувача на перші масові підручники, наприклад, української мови Івана Огієнка, опубліковані 1918 р., то оцінимо їх не надто високими характеристиками. Та ці характеристики аж ніяк не применшують тієї ролі, яку відіграли згадані книжки для становлення національної системи освіти. Адже в них закладено ідеї, які спонукали до розвитку українську лінгводидактику. Більше того: ці ідеї не втратили актуальності сьогодні. Саме тому про них зобов’язаний знати той, хто береться створювати навчальну книжку сьогодні, і не просто знати, а намагатися втілити в сучасній поліграфічній формі. Так само потенційний автор має знати й про спадок радянських підручників – аби розуміти, з одного боку, чого потрібно уникати сьогодні в школі, а з іншого – щоб краще розуміти, на чому ґрунтується, як це не прикро констатувати, методика роботи багатьох учителів.
Автор:
Олена Панич
Опубліковано
12.10.2017 |
Говорячи про українську вищу освіту, песимісти зазвичай називають її «совковою», а оптимісти стверджують, що вона все ще «зберігає кращі радянські традиції».
Автор:
Антоніна Міщук
Опубліковано
07.10.2017 |
Сучасна система освіти переживає кризу і вимагає негайного впровадження реформ.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
30.09.2017 |
5 вересня Верховна Рада України прийняла новий Закон «Про освіту» [1]. 25 вересня Закон був підписаний Президентом і 28 вересня набув чинності. Тим не менше не припиняються обговорення окремих норм. Ще більш важливими є питання практичної реалізації нового закону.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
27.09.2017 |
Реформа теперішньої школи передбачає формування старшої школи, що має постати як цілком самостійний навчальний заклад. Повноцінне реформування вищої освіти також передбачає появу старшої академічної школи. Більш того, старша академічна школа має стати ключовим елементом у переході від середньої до вищої освіти. Сьогодні між середньою та вищою освітою спостерігається певний розрив. Подолати такий розрив і має бути покликана старша академічна школа. Потрібно не лише подолати такий розрив, а й зробити сам доступ до вищої освіти більш цивілізованим.
Автор:
Анатолій Шиян
Опубліковано
25.09.2017 |
Вступ
Закінчилася вступна кампанія 2017 у ВНЗ. Проводилася вона за тією ж схемою, що і в 2016 році: «Кошти ходять за студентом».
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
11.09.2017 |
МЕТА
Метою цієї статті є побіжний аналіз ефективності використання освітніх ресурсів у загальноосвітньому сегменті міської громади типового обласного центру.
Автор:
Віктор Громовий
Опубліковано
06.09.2017 |
«Я все-таки хочу, чтобы меня правильно поняли наверху …».
Михаил Жванецкий
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
29.08.2017 |
Для того, щоб можна було вирішити певну проблему, її потрібно насамперед правильно сформулювати. Проблему університетської науки в Україні належним чином до цього часу ще не сформулювали. Більш того, про це дуже часто навіть не підозрюють у тих владних кабінетах, в яких пропонують плани порятунку вітчизняної університетської науки.
Автор:
Олена Єфименко
Опубліковано
28.08.2017 |
Метою початкової освіти є гармонійний розвиток дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, виховання загальнолюдських цінностей, підтримка життєвого оптимізму, розвиток самостійності, творчості та допитливості.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
26.08.2017 |
Вступна кампанія 2017 р. виявилася однією з найскладніших за останні роки. Причин багато. Насамперед, це затримка із запровадженням нових моделей фінансування вищої освіти. Тим не менш, на сьогодні прийом у в основному вже закінчився, і можна робити попередні висновки, необхідні для роботи над Умовами прийому – 2018.
Автор:
Олексій Греков
Опубліковано
25.08.2017 |
В Україні є люди, які тут і зараз творять іншу освітню реальність. Портал «Освітня політика пропонує вашій увазі інтерв'ю з одним із найяскравіших представників альтернативної педагогіки Олексієм Грековим, співзасновником столичної Приватної школи "Афіни", президент International Academy of Tutoring.
Автор:
Олена Панич
Опубліковано
23.08.2017 |
Інститут акредитації в українській системі вищої освіти має свою історію [1]. Він склався як дозвільна процедура, в результаті якої вищий навчальний заклад отримує «право провадити освітню діяльність» і видавати диплом «державного зразка» [2]. Закон України «Про вищу освіту» 2014 року визначив основні засади реформи цього інституту, згідно з якими акредитація має стати одним із засобів забезпечення якості вищої освіти у відповідності до Європейських стандартів та рекомендацій [3]. Підготовка до реформи розпочалася декілька місяців тому, так, що нова концепція акредитації, як очікується, має бути оприлюднена найближчим часом. Ця стаття є спробою узагальнити досвід і думки автора, що з’явилися під час підготовки нової концепції акредитації на етапі роботи спеціальної робочої групи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Варто окреслити декілька проблемних аспектів, навколо яких виникали помітні дискусії і які заслуговують на увагу експертної спільноти. До таких слід насамперед віднести питання ролі стандартів освіти у процесі акредитації, критеріїв оцінювання, роботи експертів, місця акредитації в системі забезпечення якості, а також ціни, у яку обійдеться нова система акредитації навчальним закладам. Врахування всіх цих аспектів потребуватиме виважених рішень та суспільної згоди.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
21.08.2017 |
Проблема
Усім відомо, що жодні зміни у бік покращення результативності справи неможливо здійснити простими засобами. Просто робляться лише погані речі. Гарні вимагають складних механізмів здійснення.
Автор:
Ксеня Смірнова
Опубліковано
14.08.2017 |
У червні «народилися» нові навчальні програми для 5-9 класів з 17 основних предметів загальноосвітньої школи. Як йдеться у відеорепортажі від pravdatut.uа, «запропоновані у профільному міністерстві зміни мають допомогти школярам швидше і якісніше опановувати українську та іноземні мови, розвивати звичку вчитися впродовж усього життя, спонукати ініціативності». http://pravdatut.ua/news/onovleni-programy-dlya-uchniv-5-9-klasiv
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
27.07.2017 |
Понад два роки тому робота над новим Законом України «Про освіту» перейшла у нову фазу публічного обговорення. 20 травня 2015 р. в Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти відбулися слухання на тему: «Про підготовку проекту Закону України «Про освіту»: концептуальні засади». У резолюції слухань, зокрема, було зазначено [1], що українська освіта перебуває в критичному стані для виходу з якого необхідно комплексне оновлення нормативно-правової бази та прийняття нового закону про освіту. Серед основних причин такого стану у проекті резолюції зазначалися:
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
23.07.2017 |
Для того, щоб уникнути непорозуміння, відразу зазначимо, що мова йде не про заснування академічної інституції, вищого навчального закладу тощо. Мова йде про формування повноцінного феномену незалежного освітнього експерта в країні, діяльність якого буде уможливлюватися зокрема і завдяки тим інституціям, які ще мають бути розбудовані.
Сьогодні інститут незалежного освітнього експерта в країні майже відсутній, вірніше кажучи, незалежний освітній експерт мало впливає як на систему освіти в цілому, так і на практику ухвалення управлінських рішень на всіх рівнях сфери освіти. Освітянські управлінці, керівники вищих навчальних закладів самі для себе виступають експертами з усіх питань.
Автор:
Віктор Мисан
Опубліковано
07.07.2017 |
(Ніколи не пізно аналізувати навчальну програму, навіть якщо вона вже рекомендована колегією МОНУ)
Див. попередній матеріал тут ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ …. (МАЙЖЕ ЗА ТАРАСОМ ШЕВЧЕНКОМ ПРО ОНОВЛЕННЯ ПРОГРАМ З ІСТОРІЇ) http://education-ua.org/ua/articles/991-dumi-moji-dumi-moji-majzhe-za-tarasom-shevchenkom-pro-onovlennya-program-z-istoriji
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
03.07.2017 |
Реформа вищої освіти, яка ніби то мала б забезпечити формування сприятливих умов для становлення і розвитку вищих навчальних закладів, зокрема університетів, відбувається під гаслом: зробимо так, як на Заході. Намагаючись скопіювати західні зразки та практики, ми не враховуємо того, що самі західні університети перебувають у складному процесі трансформації, яка значною мірою викликана тими змінами, що принесло з собою сучасне інформаційне суспільство.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
23.06.2017 |
При розробці нового закону про освіту одним з найбільш дискусійних виявилися питання освітньо-кваліфікаційного рівня молодших спеціалістів та ВНЗ 1-2 рівнів акредитації, які їх готують. Пошуку рішень у цьому випадку суттєво перешкоджало намагання окремих учасників дискусій базувати свою аргументацію не на законодавстві, фактах і логіці, а на міфах. А також нерозуміння ними того, що не існує варіантів рішень, які б захистили коледжі та їх викладачів від необхідності змінюватися, підвищувати якість освіти і конкурувати за абітурієнтів.
Автор:
Віталій Дрібниця
Опубліковано
19.06.2017 |
Див. початок тут http://education-ua.org/ua/component/content/article/19-blogi/tema-1/990-ura-nas-rozvantazhili
Короткий аналіз проекту програми для 10-го класу з історії України (проект винесено на обговорення 29.05.2017 р.).
Автор:
Віктор Мисан
Опубліковано
17.06.2017 |
Цитата 1.
Чому люди не літають? Чому люди – не птахи?
Цитата 2.
Народжені повзати – літати не можуть!
Автор:
Ольга Васильченко
Опубліковано
14.06.2017 |
«Что-то заговорили о патриотизме. Наверное, опять проворовались».
Салтыков-Щедрин
Автор:
Олена Биковська
Опубліковано
27.05.2017 |
У Комітеті Верховної Ради України з питань науки та освіти триває робота над проектом нової редакції Закону України «Про освіту» (№ 3491-д).
Автор:
Віктор Громовий
Опубліковано
22.05.2017 |
Відеолекторій для вчителів та керівників навчальних закладів.
Автор:
Віктор Громовий
Опубліковано
22.05.2017 |
Портал «Освітня політика» започатковує авторський онлайн проект з професійного розвитку вчителів та керівників навчальних закладів.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
14.05.2017 |
Протягом багатьох століть європейської історії школа була інструментом у розпорядженні церкви та держави. Практики мотивування учнів шкіл значною мірою визначалися вищезазначеними інститутами. Побудова людиноцентричної школи означає відмову школи від її фактичного статусу інструменту та її розбудова як самостійного суб’єкта. На цьому шляху потрібно позбутися нав’язаних школі ззовні практик мотивування, що передбачає поміж іншого і переосмислення феномену (інституту) оцінювання. Цього не можна досягти шляхом несвідомого наслідування закордонних рецептів, бо останні часто виписуються в системі координат, яка потребує переосмислення.
Автор:
Павло Штутман, Віктор Громовий
Опубліковано
08.05.2017 |
Приводом для розмови з Павлом Штутманом, головою Нaглядових рaд ПрAТ “Гідросилa ГРУП” тa ПрAТ "Ельворті ГРУП", членом Нaціонaльного комітету з промислового розвитку при Кaбінеті Міністрів Укрaїни стали його коментарі до посту першого заступника Голови Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України, Олександра Співаковського, який на своїй сторінці в Фейсбуці описував свій візит до Центральноукраїнського (донедавна - Кіровоградського) національного технічного університету.
Автор:
Віктор Огнев'юк
Опубліковано
05.05.2017 |
Управління справедливо вважається доволі складним, багатоаспектним і значною мірою залежним від суб’єктивних чинників процесом. З усіх сфер управління найскладніші ті, в яких людський чинник є вирішальним. Сфера освіти належить саме до таких.
Автор:
"Освітня політика"
Опубліковано
30.04.2017 |
Автор:
Світлана Олексюк
Опубліковано
27.04.2017 |
Розпочато громадське обговорення нової інструкції з ведення шкільної документації. Уважно ознайомившись з текстом, вимушено констатую, що більш невчасного та несучасного документа сьогодні на теренах освіти важко уявити!
Див. текст проекту: http://education-ua.org/ua/draft-regulations/940-tipova-instruktsiya-z-dilovodstva-u-zagalnoosvitnikh-navchalnikh-zakladakh-usikh-tipiv-i-form-vlasnosti
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
11.04.2017 |
Ухвалений у 2014 р. закон України «Про освіту» передбачає створення нових стандартів вищої освіти, які суттєво відрізнятимуться від попередніх державних і галузевих стандартів. Зокрема, вони не будуть містити переліки навчальних дисциплін, а вимоги до компетентностей і обов’язкових результатів навчання суттєво скорочуються. Замість звичних «знань та вмінь» з дисциплін ці вимоги будуть містити інтегровані формулювання, що стосуватимуться не тільки спеціальності чи освітньої програми, але і загальних якостей випускника чи фахівця. На сьогодні проекти більшості стандартів для освітнього рівня «бакалавр» вже пройшли громадське обговорення і можна сподіватися, що найближчим часом будуть затверджені. Однією з галузей знань, для яких підготовка стандартів вищої освіти відбувається з істотним запізненням, є галузь 01 – Освіта/педагогіка. Така затримка, насамперед, пов’язана із необхідністю врахування у стандартах вимог, що висуватимуть до педагогів Концепція Нової української школи та новий закон України «Про освіту».
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
31.03.2017 |
Ухвалення нового Закону «Про вищу освіту» та проведення реформи вищої освіти в цілому проголошувалися під гаслом: надання автономії вищим навчальним закладам. Сьогодні вже можна судити як про те, що саме відбулося з наданням реальної автономії вищим навчальним закладам, так і про те, що лежить на шляху набуття вищими навчальними закладами справжньої автономії.
Автор:
Марія Васюник-Кулієва
Опубліковано
23.03.2017 |
Бачення без завдань залишається лише мрією.
Завдання без бачення - важка, нудна праця.
Бачення та завдання - це надія світу.
Напис на стіні древнього монастиря в Англії
Автор:
Володимир Сацик
Опубліковано
16.03.2017 |
Замість вступу
Доброчесність в сучасному цивілізованому світі є тим наріжним каменем, який складає фундамент внутрішньої гармонії людини, стійкість її характеру та послідовність морального образу. Вища освіта через навчання і дослідження фактично скріплює цей фундамент елементами академічної доброчесності, які покликані виховувати інтелектуальну гідність і повагу до різноманіття думок та ідей, реалізуючи тим самим свою соціальну місію. Однак, сучасна університетська практика засвідчує, що вищі навчальні заклади часто-густо не дотримуються такого імперативу у своїй діяльності, допускаючи академічну нечесність або ігноруючи академічні проступки з боку студентів, викладачів чи представників адміністрації. Академічна нечесність великою мірою нівелює саму цінність освіти, сприяє фальсифікації вищої школи й тим самим зменшенню її внеску у суспільно-економічний розвиток.
Автор:
Олена Михайленко, Тод Блейон
Опубліковано
08.03.2017 |
Культурні відмінності суспільств, за дослідженнями М. Вебера, Ф. Фукуями, Д. Ландеса, Р. Інглехарта та ін., є одним з найбільш визначальних чинників економічного процвітання одних країн і відсталості інших. Формуючись під впливом релігії, історичного та економічного розвитку, ці підсвідомі “програми мислення” (Hofstede & Hofstede, 1991) відтворюються у поколіннях, повільно змінюючись під впливом власного й колективного досвіду.
Автор:
Віктор Громовий
Опубліковано
01.03.2017 |
Що бачать діти в школі? Їх замучили заходами для галочки. Галочки, галочки й тільки галочки. А для чого вчителям ці "галочки"?!!!
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
27.02.2017 |
Ситуація із забезпеченням якості вищої освіти не зазнала суттєвих змін за останні два-три роки, або за час, що минув після ухвалення нового Закону «Про вищу освіту». Викладач вищої школи, який наважиться об’єктивно оцінювати академічні успіхи студентів, неодмінно рано чи пізно буде звинувачений у всіх гріхах та вступить у прямий конфлікт з керівниками структурних підрозділів (кафедри, факультетів) та керівництвом вищого навчального закладу. Необ’єктивність оцінювання у вищій школі залишається сьогодні неодмінною умовою «комфортного» життя викладача вищої школи. Реформа вищої освіти мала б змінити ситуацію або принаймні відкрити перспективи для відповідних змін, однак цього не сталося. Від викладача вищої школи продовжують вимагати не професіоналізму, а лише «слухняності » та прислуговування.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
12.02.2017 |
Абревіатура ЗНО є знаковим символом суспільної довіри й постійно потребує підкріплення добрими справами. Подібних проявів інституційної довіри можна наводити безліч, вони є визначальним показником ефективності роботи та базисом для формування соціального капіталу, що сприятиме впровадженню змін у майбутньому.
Ольга Манчук, журналістка
http://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2017/01/ZVIT_ZNO_2016_Tom_1.pdf
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
07.02.2017 |
Разом із загальними питаннями реформування вищої освіти сьогодні активно обговорюють і проблеми окремих галузей, зокрема інженерної, медичної, мистецької, педагогічної, юридичної вищої освіти. Можливо, найбільш просунулися у цьому напрямі правознавці, які ще декілька місяців тому презентували проект «Концепції вдосконалення правничої освіти для фахової підготовки правника відповідно до європейських стандартів вищої освіти та правничої професії» [1]. Він зараховує до правничих професії судді, адвоката, прокурора і нотаріуса та визначає такі завдання Концепції:
Автор:
Костянтин Линьов
Опубліковано
05.02.2017 |
У минулому році вийшло друге видання книги Валерія Пекаря «Різнобарвний менеджмент», що зайвий раз говорить про інтерес як науковців, так і практиків управління до теорії спіральної (інтегральної) динаміки, а також до її авторів – Дона Бека та Кріса Кована. Книга з результатами їх досліджень «Спіральна динаміка: управляючи цінностями, лідерством та змінами» побачила світ у 1996 році, а в перекладі російською мовою вийшла у 2010 році.
Давно не знайомився з такою красивою, елегантною теорією, такою, яка має практичне застосування, пояснює складні речі простою мовою, може стати дороговказом для практиків управління в епоху реформ та змін. Бувши викладачем в університеті, запропонував матеріал зі спіральної динаміки студентам магістерської програми «Управління навчальним закладом» та слухачам Програми підвищення кваліфікації керівників навчальних закладів м. Києва й отримав підтвердження у необхідності популяризації нової теорії. Саме це дає мені сміливість запропонувати нижченаведений матеріал для експертного середовища.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
24.01.2017 |
Питання доступу до вищої освіти сьогодні залишається одним із найбільш дискусійних питань, що стосується сфери вищої освіти.
Автор:
Олександр Співаковський, Олена Панич
Опубліковано
20.01.2017 |
Напевне, цей проект буде виглядати дещо абстрактним переліком цілей чи «благих намірів». Великою мірою так воно і є, проте важливо мати згоду щодо намірів для того, щоб бути готовим до співпраці.
Як один з авторів проекту, я виходила з міркування, що є дві важливі речі, які сьогодні необхідно зробити для української освіти: зберегти освітні інституції і мати прозорі, чесні правила гри на ринку освітніх послуг. Все інше, про що так модно сьогодні говорити – якість освіти, фінансування, студентоцентризм і тому подібні речі – стане неодмінним наслідком. На разі в освітній політиці України не вистачає саме цих двох стратегічних аспектів. Надто часто відбувається протилежне – ставляться цілі знищення інституцій, а правила гри переписуються під інтереси конкретних людей.
В освіті, як і в інших сферах суспільного життя, можна жити і розвиватися лише тоді, коли поруч з тобою живуть і розвиваються інші. Ті, хто сьогодні добилися для себе особливих умов, преференцій чи монопольного доступу до суспільних ресурсів, завтра стикнуться з тим, що ресурси вичерпуються, а здатність до конкуренції, потенціал до інновацій і розвитку втрачено. Коли корпоративно-монополістичний егоїзм стає загальною ідеологією країни, руйнування потенціалу такої країни неминуче. На жаль, ознаки цього ми спостерігаємо зараз в Україні.
Для того, щоб окреслити деякі орієнтири для подолання цієї ситуації, зокрема, у сфері української освіти пропонується ця програма.
Олена Панич
Автор:
Сергій Іщеряков
Опубліковано
17.01.2017 |
Нещодавно глава IBM Джинні Рометті(Ginni Rometty) написала лист обраному президенту США Дональду Трампу https://www.ibm.com/blogs/policy/ibm-ceo-ginni-romettys-letter-u-s-president-elect/ , в якому заявила, що співробітникам IT не обов'язково здобувати вищу освіту, щоб займати високооплачувані посади, працюючи в сфері кібербезпеки, big data, когнітивістики, штучного інтелекту. Вона попрохала новообраного президента підтримати спеціальні шестирічні програми навчання інформаційних технологій в старшій школі.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
02.01.2017 |
Питання фінансування вищої освіти вже тривалий час в Україні залишається виключно заручником міркувань політичної доцільності та вербальних маніпулювань.
Автор:
Федір Брецко
Опубліковано
31.12.2016 |
Нещодавно на сайті «Освітня політика» прочитав дві статті Володимира Бєлого, заступника директора з НВР фізико-технічного ліцею м. Херсона. Перша має назву «Олімпіади школярів у контексті ХХІ століття» (від 02. 12. 2013 р.), друга – «Недоліки проведення олімпіад» (від 16. 11. 2016 р.). Маючи 25-річний досвід у проведенні учнівських олімпіад, конкурсів з навчальних предметів, конкурсів-захисту науково-дослідницьких робіт, олімпіад зі спеціальних дисциплін, конкурсів фахової майстерності, турнірів, інших інтелектуальних змагань, хочу висловити своє бачення щодо проведення в Україні учнівських предметних олімпіад.
Автор:
Олена Биковська
Опубліковано
29.12.2016 |
У Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти відбувається робота над проектом нової редакції Закону України “Про освіту” (р.н. 3491-д від 04.04.2016 р.). Цей законопроект є базовим у сфері освіти й буде торкатися понад 10 млн. громадян України.
Закон, як відомо, “це встановлене найвищим органом державної влади загальнообов’язкове правило, яке має найвищу юридичну силу” [9]. Закон є фундаментом, а закон про освіту має стати фундаментом усієї освітянської галузі. Яким буде цей фундамент? Залежить від кожної норми, прописаної у даному законопроекті. Тому суспільство велику увагу приділяє даному законопроекту. У законопроекті вводяться нові терміни “формальна, неформальна та інформальна освіта”. До кінця не з’ясовано, які переваги введення даних термінів дасть українському суспільству. Але є велике застереження, що введення даних термінів обмежить право на освіту.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
28.12.2016 |
Проект нового закону України про освіту запроваджує багато нових термінів, які не завжди зрозумілі не тільки громадськості, але і багатьом освітянам. Частково я вже писав про це у статті [1]. Серед ключових новацій є поняття неформальної та інформальної освіти.Відповідно до освітнього глосарію ЮНЕСКО [http://uis.unesco.org/en/glossary]:
Автор:
Вадим Лунячек
Опубліковано
26.12.2016 |
14 грудня 2016 року на засіданні Кабінету Міністрів України було представлено Політичну пропозицію «Нова українська школа». Цей документ є стратегічною основою для подальшої діяльності Уряду щодо реформування загальної середньої освіти до 2029 року. Документ є безумовно позитивним, але в значній мірі декларативним. Його положення потребують конкретних механізмів з чітко визначеними термінами реалізації, відповідальними особами і їх персональною відповідальністю за невиконання певних кроків в межах реформ, які заявлені. Частково ці питання розглянуті в матеріалі «Чому не йдуть реформи освіти в Україні» http://education-ua.org/ua/articles/819-chomu-ne-jdut-reformi-osviti-v-ukrajini
Автор:
Людмила Паращенко, Ірина Барматова
Опубліковано
19.12.2016 |
Під кінець року завжди загострюються питання фінансування освіти. У Бюджеті України на 2017 р. зроблені певні кроки з реформування механізмів фінансування, зокрема конкретизовано сутність освітньої субвенції, розділені соціальні та академічні стипендії, враховані торішні помилки з ПТНЗ та ін. Водночас запроваджені зміни виглядають точковими, і безсумнівно, що достатньої кількості коштів у казні на освіту як не було, так і не буде. Профільне Міністерство шукає різні способи подолання браку коштів та механізми удосконалення системи фінансування освіти. Саме цим МОНУ пояснює свою нову ініціативу - прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу (щодо неприбуткового статусу навчальних закладів та наукових установ)», який минулого тижня в міністерстві обговорювали із залученням громадських експертів.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
17.12.2016 |
У розвинених країнах старшокласники після початкової та основної школи, як правило, проходять процедуру вступу до профільних академічних чи професійних ліцеїв.
Автор:
Людмила Смольська
Опубліковано
12.12.2016 |
Психологічна безпека в сім’ї та школі – одна з умов, за якої формується готовність справлятись з труднощами у відкритому життєвому просторі, та за якої людина розкриває свій потенціал творця. Вона – процесуальний продукт системної роботи команди стратегів-професіоналів, які зважають на кризу цінностей та враховують нові виклики глобальної індустрії.
Автор:
Григорій Клочек
Опубліковано
05.12.2016 |
«А з якою метою художня література взагалі вивчається у школі?»
Автор:
Ольга Просіна
Опубліковано
02.12.2016 |
Українське суспільство активно долучається до обговорення проблем освіти та її реформування. Як для освітян, так і для батьків є зрозумілим, що сучасна шкільна освіта не відповідає вимогам світу.
Наразі з’явилась велика кількість людей, яка вважає себе експертами й намагається долучитися до руху за реформування сучасної загальноосвітньої школи. З одного боку, активність і небайдужість суспільства є позитивною ознакою, з іншого, – є небезпека, що на реформи можуть впливати представники громадськості, які не є професіоналами в питаннях освіти.
Так, наприклад, у бажанні розвантажити своїх дітей, батьки можуть мати хибну оцінку того, які предмети є важливішими для дитини та її розвитку, а які мають бути вилученими з навчального процесу, або на них має бути відведена менша кількість годин.
Зокрема це стосується мистецьких дисциплін. Досить суттєва частина батьків вважає предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» тими, що є необов’язковими для вивчення в загальноосвітній школі.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
28.11.2016 |
16 листопада у Верховній Раді України відбулися Парламентські слухання з питань фінансування освіти і науки. Вже традиційно не визнали за потрібне вшанувати своєю присутністю освітянський захід керівники Міністерства фінансів та інших органів економічного блоку Уряду. Не були помічені серед присутніх народні депутати, що є керівниками чи почесними керівниками вищих навчальних закладів. Не було багаторазового колишнього віце-прем’єра з економіки і міністра фінансів, а разом з цим професора і доктора економічних наук народного депутата Віктора Пинзеника, а також і багатьох інших депутатів та урядовців, що мають наукові ступені і вчені звання і здавалося мали б бути небайдужими до обговорюваних проблем. Зрозуміло, що в кожного окремого посадовця чи депутата може бути багато поважних причин для відсутності. Але у сукупності це створює враження, що для значної частини представників влади освіта і наука є скоріше непотрібним тягарем, ніж пріоритетом державної політики.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
27.11.2016 |
Після ухвалення чинного Закону «Про вищу освіту» знадобилося понад два роки для того, щоб Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти розпочало свою діяльність.
Автор:
Омелян Вишневський
Опубліковано
14.11.2016 |
Про коріння деяких проблем
Попри очевидну специфічність іноземної мови у школі її традиційно трактують як «стандартний предмет», поруч з математикою чи історією, як певну кількість інформації, яку учень повинен засвоїти у вигляді «знань». А відтак цьому предметові приписують і стандартну («державну») освітньо-виховну мету. У програмах минулих десятиліть лише згадувалася практична мета і відсувалася на периферію.
Автор:
Григорій Клочек
Опубліковано
08.11.2016 |
Головний смисл «Звернення науково-педагогічної спільноти, представників громадськості та всіх небайдужих» до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич http://kotmetod.at.ua/Zarybijna/zvernennja_do_l.grinevich.docx дуже простий і зводиться до прохання не здійснювати інтеграцію шкільних навчальних дисциплін мовно-літературного циклу – української мови, літератури та зарубіжної літератури. У листі, під яким поставили підпис більше тисячі підписантів, йдеться про високу значущість цих навчальних предметів. Особливо ретельно аргументується важливість зарубіжної літератури: «Твердження, що в жодній країні світу немає шкільного предмета "Зарубіжна література", - пишеться в листі, - у жодному випадку не можемо вважати аргументом. Цей курс, справді, є унікальним, єдиним на всьому пострадянському просторі, він невипадково з’явився в роки, коли Україна здобула свою НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. (його поява за інших умов була НЕМОЖЛИВОЮ!). Він сприяє формуванню полікультурної особистості, яка живе у відкритому мультикультурному світі й має бути не лише толерантною до чужої культури, а й навчитися її поважати. Таким чином, курс зарубіжної літератури є своєрідним щепленням від ксенофобії, нацизму й сепаратизму». Наводимо це обґрунтування з метою наголосити: бачите, які ми розумні, бо лише ми здогадалися на пострадянському (і не лише на пострадянському) просторі ввести у шкільну програму вивчення зарубіжної літератури з метою оберегти себе таким способом від «ксенофобії, нацизму та сепаратизму». При цьому якось сором’язливо замовчується, що таке нововведення забрало майже половину навчального часу, який використовувався для вивчення рідної літератури.
Автор:
Олег Гірний
Опубліковано
04.11.2016 |
«Стипендія – нерегулярна фінансова допомога у вигляді оплати вартості навчання, а іноді й видачі щомісячної допомоги учням, як правило, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, а також аспірантам і докторантам».
Російська Вікіпедія [5]
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
03.11.2016 |
Міністерство освіти і науки запропонувало внести зміни до чинного Порядку присвоєння вчених звань. Ініціатива МОН викликала жваве обговорення. Як видається, подекуди такому обговоренню не вистачає відповідного масштабу та врахування складності питання. Відповідь на пропозиції МОН має бути дана у відповідному контексті. Дискусія про чинний Порядок присвоєння вчених звань є дискусією про розуміння ролі та місця викладача у системі вищої освіти.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
01.11.2016 |
Збережена в Україні пострадянська за сутністю модель освіти змалечку призвичаює дітей до сприйняття принципу кругової поруки як природного життєвого інструменту буття та вчить їх діяти на основі принципу кругової поруки як усталеної суспільної практики.
Першим кроком до вкорінення у свідомість учасників освітнього процесу принципу кругової поруки є формування їх прив’язки до «свого класу», «своєї школи». Так, чи не кожен український вчитель і учень міцно вживається у поняття «мій/мої класи», а ледь не кожного українського директора школи поняття «мій навчальний заклад» і «я сам» стають як у вірші Маяковского: «Партия и Ленин — близнецы-братья» .
Автор:
Вадим Лунячек
Опубліковано
21.10.2016 |
Працювати вчителем я почав у 1983 р., а в 1984 р. уже реалізовував «Основные направления реформы общеобразовательной и профессиональной школы».
З 1991 року почалися реформи освіти в незалежній Україні. Це були численні програми, доктрини і концепції, перелік яких займає не одну сторінку. Якщо весь папір, що був переведений освітянською спільнотою на написання планів щодо реалізації цих реформ, використали б на друк підручників, то традиційна проблема їх відсутності була б уже давно вирішеною.
Автор:
Григорій Клочек
Опубліковано
20.10.2016 |
Це популярне слово – «компетенції»…
Споконвіку школа існувала для того, щоб чогось навчити учнів, дати їм певні знання та уміння, котрі пригодяться в житті. Навчання без мети, без бачення кінцевого результату – нонсенс.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
19.10.2016 |
Нещодавно Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проект нового Закону України «Про освіту». Його метою є приведення законодавства про освіту у відповідність до існуючих економічних і соціальних реалій, створення передумов для зупинення деградації і поступового переходу до розвитку української освіти на засадах, притаманних розвиненим країнам сучасного світу.
Автор:
Тетяна Єфімова
Опубліковано
18.10.2016 |
Українські батьки часто нарікають на те, як дорого коштує наша «безкоштовна» освіта. Між тим у світі існують різні види «безкоштовного» навчання, що можуть стати прикладом для нашої країни. А тим часом Верховна Рада затверджує проект нового Закону «Про освіту», що має наблизити нас до освіти світового рівня. Тож з’ясуємо, на яку «безкоштовність» краще нам рівнятись і чи туди нас приведе новий Закон.
Автор:
Людмила Паращенко, Віктор Громовий
Опубліковано
10.10.2016 |
1. Перехід до освіти, що ґрунтується на цінностях, як загальносвітова тенденція.
В основі суспільного розвитку лежать цінності. Цей висновок доведено численними спеціальними дослідженнями, які ведуться по всьому світу. Виходячи з цього твердження, можемо зробити припущення: якщо в нас система освіти не розвивається, а занепадає, то значить щось в ній не так якраз із цінностями.
Автор:
Віктор Громовий
Опубліковано
07.10.2016 |
(Продовження, читайте частину І
Автор:
Ірина Єгорченко
Опубліковано
06.10.2016 |
Катастрофа математичної освіти - шукаємо вихід
“Стокгольмським синдромом” зазвичай називають психологічне явище “дружби заручника з викрадачем”, та ототожнювання себе з ним. Цей термін з'явився в результаті аналізу ситуації із захоплення заручників в Стокгольмі в 1973 році. Заручники підтримали протистояння терористів із поліцією, почали ототожнювати себе з ними й після звільнення навіть наймали їм адвокатів.
Автор:
Сергій Штовба
Опубліковано
30.09.2016 |
В 2016 р. прийом на навчання бакалаврів здійснено за принципово новим принципом «гроші за студентом». Раніше в розподілі держзамовлення діяв чиновникоцентровий підхід – головним було зробити там, щоб особи з МОНу, які приймали рішення, виділили університету найбільшу кількість місць. Для цього застосовувалися різні механізми, наприклад, потрібно, щоб в університеті працювало X професорів – університет надавав відповідну довідку, потрібно, щоб університет займав перші сходинки у рейтингах – університет працював на рейтинги тощо. Неформальний вплив на осіб, які приймали рішення, можливо, теж застосовувався.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
28.09.2016 |
Можна скільки завгодно довго дорікати ректорам українських університетів за ту ситуацію, що склалася як у сфері вищої освіти взагалі, так і в окремих університетах зокрема. Однак варто визнати, що теперішня ситуація не створена ректорами, останні швидше до неї пристосувалися та навчилися її використовувати, як правило, на свою користь.
Автор:
Віктор Мисан
Опубліковано
19.09.2016 |
Саме "агентом змін" постає перед нами ця скромна, забута Богом і державою, здебільшого згадувана лише 1 вересня, у першу неділю жовтня, день останнього дзвоника, особа сучасного українського учителя. Ні, він вже не "зоря світова", "матінка сивочола", "майстер, що віддає своє серцем дітям". Тепер він – "агент змін": фасилітатор, тьютор, модератор, коуч з академічною свободою, укладач індивідуальних програм, тактик і стратег в освітній індивідуальній траєкторії дитини, фахівець, що оволодів ІКТ та користується освітнім порталом з методичними та дидактичними матеріалами, українськими е-енциклопедіями, мультимедійними підручниками та інтерактивними он-лайн-ресурсами. І все це, на думку розробників концепції середньої освіти "Нова школа", має зробити його вмотивованим. Чи отримає найближчим часом саме такого педагога українська школа? Думаю, що ні. Могла б, але…
Автор:
Віктор Громовий
Опубліковано
17.09.2016 |
А Кощій відповідає:
— Ніхто ще в світі мою смерть не находив і не найде, ніхто мене не вб'є. А смерть моя на морі-океані, на острові Діяні. На тім острові є дуб, а під тим дубом скриня, а в тій скрині заєць, у зайці качка, а в качці яйце, у тому яйці моя смерть.
(з казки «Про Кощія Безсмертного, як його убили Іван-царевич і Булат-молодець» http://kazky.org.ua/zbirky/verbova/kazka-pro-koszczija-bezsmertnoho )
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
01.09.2016 |
Держава і система управління у сфері вищої освіти
Відомо, що держава є поганим менеджером. Вірніше кажучи, поганими менеджерами часто виявляють себе державні чиновники. І справа не в тотальній відсутності певних здібностей саме в державних чиновників. Справа в природі чи характері державного управління в певних сферах, зокрема в сфері вищої освіти.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
28.08.2016 |
ПРОБЛЕМА
Пострадянська організація освіти у постмайданній Україні стає більш ніж історичним атавізмом.
Гальмування процесу зміни старих авторитарних форм управління та організації освіти в Україні підтримує корумпована частина суспільства. Її ядром є посадовці, котрі попри скромні офіційні статки звикли до такого рівня матеріального багатства, яке не може, навіть, приснитись їхнім закордонним колегам. Утім, зростає маса критично налаштованих громадян, котрі розуміють усю історичну безперспективність сподівань на сталий життєвий розвиток за рахунок корупційних тіньових оборудок чи так званих «схем». Люди починають розуміти, що надії на безперешкодне успадковування такого багатства у межах кастового суспільства надто примарні.
Попри дефіцит демократичних навиків життя, в Україні поступово виростає справжнє громадянське суспільство. Волонтерський рух на підтримку спротиву агресії Росії є тому підтвердженням, а волонтерська ініціатива змін у програмі початкової школи один з прикладів його поширення.
Тому ігнорування владою того факту, що українське громадянське суспільство доросло до природної потреби прямо впливати на організацію власного суспільного життя може стати черговим випробуванням для всієї країни, у тому числі й в освітньому сегменті.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
19.08.2016 |
Вступ до вищих навчальних закладів завжди був гарячою темою, але цей рік побив багато рекордів з погляду гостроти і кількості обговорюваних громадськістю питань. Серед них є реальні проблеми, які треба вирішити до наступного року. Є об’єктивні і суб’єктивні проблеми, вирішення яких потребує більшого часу. Частина з них зумовлена перехідним періодом і початком реформування вищої освіти, інші накопичувалися протягом багатьох років. Є і вигадані проблеми, обговорення яких часто починалося з поширення свідомо чи несвідомо викривленої інформації.
Автор:
Олександр Жосан
Опубліковано
14.08.2016 |
Уже понад п’ять років у нашій країні впроваджується нова для нас форма навчання учнів з особливими освітніми потребами – інклюзивна. Вона суттєво відрізняється від того, що було раніше (навчання в спеціальних навчальних закладах або за індивідуальною формою), оскільки передбачає присутність та продуктивну діяльність учня на всіх уроках і заняттях у класі та в позаурочний час.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
04.08.2016 |
Останнім часом все більшої актуальності набувають питання фінансування освіти взагалі і, зокрема, вищої освіти. Серед найбільш болючих проблем:
- загальний обсяг фінансування, який не дає можливостей для розвитку і забезпечення якості освіти;
- розподіл бюджетного фінансування за рівнями освіти, який не відповідає, ані аналогічному розподілу в інших країнах, ані пріоритетам, що декларуються органами державної влади;
- розподіл бюджетного фінансування між вищими навчальними закладами, який раніше не враховував вибір абітурієнтів, а сьогодні, на думку багатьох освітян, ставить під загрозу збереження вищої освіти в регіонах;
- застарілий механізм бюджетного фінансування вищої освіти, створений за зовсім інших умов і не дає можливості ефективно вирішувати найбільш актуальні на сьогодні проблеми.
Автор:
Роман Пастушенко
Опубліковано
31.07.2016 |
25 липня 2016 року завершився конкурс на посаду директора департаменту освіти і науки Львівської ОДА. Конкурс був організований за нормами нового Закону про державну службу. Спробуємо, розглянувши перебіг і результати цього конкурсу, оцінити процедуру відбору державних службовців, а також роботу державного апарату у цьому напрямку на відповідність принципам, визначеним нормативним документом, прийнятим для реалізації положень цього Закону: забезпечення рівного доступу; політичної неупередженості; законності; довіри суспільства; недискримінації; прозорості; доброчесності; надійності та відповідності методів тестування; узгодженості застосування методів тестування; ефективного і справедливого процесу відбору[1].
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
25.07.2016 |
Усім відомий той факт, що праця педагога сьогодні не є престижною. У педагогічні вищі навчальні заклади значна частина абітурієнтів йде не стільки з бажанням у подальшому присвятити себе педагогічній діяльності, скільки з цілого ряду інших міркувань, які мало пов’язані з педагогічною діяльністю.
Сьогодні вкрай важливо припинити подібну практику. Немає сенсу надалі марнувати бюджетні кошти на підготовку людей, які як на момент вступу, так і під час навчання у педагогічному вищому навчальному закладі не мають жодного бажання працювати в системі шкільної освіти.
Найгірше, що може трапитися з такими людьми, це вимушена робота в школі. Такі невмотивовані люди, які лише в силу збігу обставин потрапили на роботу до школи отруююватимуть життя не лише собі, а й учням. Відсоток таких вчителів в українських школах доволі значний і має тенденцію до зростання. Ця тенденція обумовлена кількома факторами: падінням авторитету педагогічної роботи, процесом вступу та навчання у педагогічних ВНЗ, природою самих педагогічних ВНЗ, кадровою політикою в системі шкільної освіти.
Автор:
Євген Ніколаєв
Опубліковано
15.07.2016 |
На початку липня МОН запропоновував до громадського обговорення проект нового Порядку присудження наукових ступенів [1]. У цьому зв’язку хочу, по-перше, прокоментувати окремі положення оприлюдненого проекту та, по-друге, запропонувати певний контекст, в якому слід визначати оптимальні напрями оновлення формату захисту дисертацій.
Автор:
Юрій Шукевич
Опубліковано
07.07.2016 |
Темою даної публікації є виокремлення найбільш загальних рис, що характеризують роль сучасної української школи з позицій як держави, так і батьків, громадськості. Важливо дізнатись, у якій мірі погляди співпадають, а у якій відрізняються.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
01.07.2016 |
Останнім часом частина освітянської громадськості, окремі народні депутати та урядовці активно обговорюють проблеми початку роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). Це агентство є новою для України структурою, яка мала б сприяти підвищенню якості української вищої освіти. Воно повинно було почати роботу майже рік тому, але з різних політичних, юридичних, організаційних та інших причин не працює і досі.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
28.06.2016 |
Найбільшою нашою ілюзією у царині вищої освіти є наша віра в те, що в Україні все ще продовжує існувати система вищої освіти. Саме ця ілюзія перешкоджає оцінити реальний стан справ та визначитися з адекватними кроками у реформуванні вищої школи. Хтось може не погодитися з цією тезою. Особливо заперечувати чи не погоджуватися можуть українські чиновники від освіти. Мовляв, як так, – скажуть вони собі, – ми є, ми отримуємо зарплатню. Хіба може в такому разі не існувати система вищої освіти? Так, може.
Автор:
Віктор Мисан
Опубліковано
19.06.2016 |
Під час цьогорічного ДПА-ЗНО з історії України у тестових завданнях був використаний фрагмент оцінки Революції Гідності, поданий в інтерпретації Оксани Забужко. Щоб дізнатися правильну відповідь на тестове завдання, одинадцятикласники «атакували» запитаннями письменницю. Це викликало у неї емоційну реакцію:
"Панове, а якби прибрати з тексту прізвище Забужко – ви що, правда б на це питання не відповіли? Чи ж для вас справді аж ДО ТАКОЇ МІРИ "тьомєн і нєясєн" смисл історичних подій, котрі відбуваються за вашого життя і на вашій пам’яті?" (Оксана Забужко).
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
11.06.2016 |
Питання оптимізації закладів освіти, наукових установ, лікарень тощо перебувають на слуху вже протягом багатьох років. Стосовно освіти їх досить часто використовують у поєднанні з такими словами та словосполученнями, як «скорочення» (кількості, фінансування, ...), «закриття» (навчальних закладів), «об’єднання» (навчальних закладів), «економія» (бюджетних коштів) тощо. Все це свідчить про те, що управлінці, які приймають подібні рішення, а також журналісти та експерти, які їх коментують, дуже часто не розуміють, що таке справжня оптимізація. Ось і в ухваленому днями Плані пріоритетних дій Уряду на 2016 рік згадуються «Оптимізація процедур розробки та прийняття урядових рішень», «створення оптимальної системи центральних органів виконавчої влади», «оптимізація правового регулювання у сфері здійснення державного контролю», «оптимізація територіальної організації влади», «формування оптимальної системи навчальних закладів, закладів охорони здоров’я та соціального захисту, дільничних інспекторів» тощо [1]. Але зміст відповідних пунктів плану немає жодного відношення до справжньої оптимізації.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
24.05.2016 |
Здоровий глузд підказує організаторам будь-якої діяльності системно і взаємопов'язано опиратися на два наступних важливих чинники успіху:
- культивування в системі позитивістських цінностей;
- використання в поточній діяльності відповідного інструментарію та формату організації діяльності.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
22.05.2016 |
Система фінансування може і має стати потужним інструментом, через який має здійснюватися ефективне управління системою вищої освіти. І хоча сьогодні мова йде здебільшого лише про розподіл бюджетного фінансування поміж вищими навчальними закладами. Все ж у наших умовах мова йде про суттєвий важіль впливу на систему вищої освіти. Разом з тим, доводиться констатувати, що може мати місце і, як мені видається, вже має місце неадекватна оцінка значення та ролі системи фінансування у системі вищої освіти в цілому. Розмови про справедливість розподілу бюджетного фінансування можуть підміняти собою пошук ефективної моделі системи фінансування як механізму, що буде сприяти забезпеченню якості вищої освіти.
Автор:
Олена Колесникова, Віктор Громовий
Опубліковано
18.05.2016 |
Нещодавно портал «Освітня політика» взяв інтерв'ю у новопризначеного міністра освіти і науки України Лілії Гриневич. Див. http://education-ua.org/ua/articles/700-osvita-potrebue-uvagi-elit-ta-investitsij
А зараз нашу рубрику «Діалоги» продовжує розмова про актуальні питання розвитку сфери освіти з міністром освіти опозиційного уряду Оленою Колесниковою.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
09.05.2016 |
У попередній статті [1] я наводив загальне бачення нових стандартів вищої освіти. Найскладнішими для розробників і найважливішими для університетів їх складовими імовірно стануть переліки компетентностей та результатів навчання. Необхідно розібратися, що стоїть за цими термінами в стандартах, бо у нормативній базі з цього приводу є певні суперечності.
Автор:
Лілія Гриневич, Віктор Громовий
Опубліковано
06.05.2016 |
Портал «Освітня політика» продовжує рубрику «Діалоги». На цей раз пропонуємо увазі читачів розмову про шляхи розвитку освіти з новопризначеним міністром освіти і науки України Лілією Гриневич.
Автор:
Ірина Єгорченко
Опубліковано
03.05.2016 |
Тема оцінки наукових результатів та публікацій стає актуальною для системи вищої освіти – дуже ймовірно, що результати наукових досліджень викладачів та студентів університетів будуть враховуватись в процесі розподілу фінансування між навчальними закладами. Системи оцінки та врахування наукових публікацій, які використовуються зараз, не враховують якості публікацій (або враховують мало релевантні критерії типу індексації в наукометричних базах), і фактично стимулюють множення імітаційних низькоякісних публікацій, викривлення самого поняття наукової діяльності, надають значні переваги платоспроможним імітаторам наукової діяльності. Наприклад, в Україні можна захистити навіть докторську дисертацію на основі „статей” в муляжах „зарубіжних журналів”, сфабрикованих за певну суму комерційною фірмою, навіть якщо ця фірма вже викрита як шахрайська, що „публікує” що завгодно за гроші, та „апробації” на фіктивних конференціях, щодо яких пошукові системи знаходять лише одного цього „учасника” – і неможливо скасувати ступінь на цій підставі, бо відсутні жодні вимоги щодо „зарубіжних публікацій” та „конференцій”. Відомі постанови МОН №1111 та 1112 від 2012 року насправді покращили умови діяльності та збільшили доходи фабрик дисертацій та псевдонаукових видавців, дозволивши використовувати замість місцевих неякісних, але реальних видань фіктивні псевдозарубіжні – де ніхто не побачить „творчість” плагіаторів та імітаторів. Спецради послужливо закривають очі та/або самі не мають належної кваліфікації. Можу додати, що найскандальніша з останніх відомих дисертацій захищена саме за такими „публікаціями”.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
28.04.2016 |
Закон “Про вищу освіту” (стаття 23) визначає статус незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти. Однак у процесі імплементації норм нового Закону чомусь забули про цю важливу статтю. У розпалі дискусій та перманентного скандалу навколо формування Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти про незалежні установи майже не згадують. При цьому не враховують того, що без формування мережі незалежних установ створення самого НАЗЯВО втрачає сенс.
Автор:
Євген Ніколаєв
Опубліковано
22.04.2016 |
Нещодавно ухвалені нові вимоги до здобувачів учених звань не знайшли широкої підтримки в освітянській та науковій спільноті України. Критика цих вимог вже прозвучала у публікаціях, в «живих» та «мережевих» дискусіях. Як відомо, критика корисна тоді, коли вона пропонує кращу альтернативу. Відповідні пропозиції також були озвучені, але вони поки що є недостатньо систематизованими.
Пропонуємо Вашій увазі інтерв’ю з командою Всеукраїнської Програми «Демократична школа»: керівником Програми Іриною Сабор, старшим радником Європейського Центру ім.Вергеланда (Норвегія) – експертного центру Ради Європи у сфері освіти для демократичного громадянства і прав людини, координаторами Програми в Україні Христиною Чушак, старшим науковим співробітником, і Андрієм Донцем, керівником проектів громадської організації ISAR “Єднання» та Маженою Рафальскою (Польща), старшим тренером Програми й експертом Ради Європи.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
14.04.2016 |
Нещодавно були сформовані науково-методична рада та науково-методичні комісії МОН, які мають розробити нові стандарти вищої освіти. Загальна рамка цих стандартів визначена Законом України про вищу освіту [1]. Відповідно до статті 10 Закону:
Автор:
Яков Фельдман
Опубліковано
07.04.2016 |
Педагогика, обучение, образование
Если человек целенаправленно приобретает знания, то это обучение.
Если другой человек ему в этом помогает, то это педагогика.
Но это если вблизи. А если посмотреть издали, то это образование.
В самой плохой системе образования бывают хорошие школы.
А в самой плохой школе бывают хорошие ученики.
Поэтому о хорошем образовании, хорошем обучении и хорошей педагогике надо говорить отдельно.
Автор:
Вадим Лунячек
Опубліковано
30.03.2016 |
Ретельно перечитавши Закон України «Про освіту» (далі Закон) після затвердження його у першому читанні, з позицій людини, що пройшла майже всі щаблі освітянської ієрархії і, розуміючи, що в сприйнятті кожного з представників педагогічної спільноти, в тому числі й у мене є певний елемент суб’єктивізму щодо положень цього Закону вирішив викласти на сторінках Освітнього порталу деякі роздуми, які стосуються його окремих положень.
Коли цей матеріал був практично готовий, на сайті Комітету ВР з питань науки і освіти був оприлюднений варіант Закону представлений на повторне перше читання (дата розгляду в Комітеті ВР – 30.03.2016 р.), що потребувало внесення певних коректив. Хочу відмітити, що оновлений варіант має суттєву позитивну динаміку і якісно відрізняється від попереднього варіанту, але все ж…
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
21.03.2016 |
Головною проблемою у проведенні реформи вищої освіти є відсутність належного стратегічного мислення в тих, хто відповідає за таку реформу. Однак списувати провину лише на керівництво МОН було б не зовсім справедливо. Цілий ряд причин та факторів призводять до провалу реформи вищої освіти.
Автор:
Юрій Шукевич
Опубліковано
17.03.2016 |
У чому полягає актуальність порушеного питання? Наведу декілька основних причин, які змушують автора у черговий раз повернутися до даної теми.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
10.03.2016 |
Чи мають студенти право бути членами профспілок?
Чи мають право на існування студентські профспілки (коректніше було б говорити про студентські первинні організації профспілки працівників освіти і науки)?
Хто повинен очолювати студентські профспілки?
Наскільки ефективна робота студентських профспілок
Як розподілити повноваження між ними та органами студентського самоврядування?
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
07.03.2016 |
Автор цього матеріалу пройшов в освіті довгий шлях. Він почався із скептичної репліки, яку я кинув моєму вчителеві фізики: «дурень той, хто йде учитися на вчителя». Цю репліку я спростував більш ніж 40-річноу практичною педагогічною роботою з учнями, вчителями,яка поєднується з багаторічною громадсько-експертною діяльністю.
З висоти свого «педагогічного Олімпу» спробую виділити наступні складові суспільних очікувань від освітньої реформи.
Автор:
Євген Ніколаєв
Опубліковано
01.03.2016 |
Важливою складовою проблеми оздоровлення та розвитку наукової сфери в Україні є підвищення якості наукових публікацій українських дослідників та викладачів вищої школи. У межах цієї проблеми існує вужче питання — поліпшення стандартів роботи українських наукових журналів, якості статей, що в них публікуються. Якщо правда те, що в Україні видаються серйозні наукові журнали, які дотримуються належних стандартів й знаходять своїх авторів та читачів у всьому світі, то така сама правда полягає в тому, що ці журнали, на жаль, перебувають в абсолютній меншості. Більшість же української наукової періодики (особливо ця біда відчутна у суспільних і гуманітарних науках) перебуває поза межами загальновизнаних належних наукових стандартів і практик, а частина — є очевидними «мурзилками», що публікують будь-які наукоподібні за формою тексти.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
23.02.2016 |
Питання побудови ефективної системи освітнього моніторингу, як складової забезпечення якості вищої освіти, за його важливістю можна поставити в один ряд з питаннями реформування системи фінансування в освіті та побудови ефективної системи ухвалення управлінських рішень. Ці три питання між собою тісно пов’язані. Відсутність ефективної системи моніторингу вищої освіти є однією з причин, що обумовлюють неможливість побудови ефективної системи фінансування та ухвалення управлінських рішень у системі вищої освіти. Будь-які обіцянки побудови нової системи фінансування вищої освіти без ефективної системи моніторингу якості вищої освіти будуть залишатися порожніми деклараціями. Перехід від тотального державного контролю в системі вищої освіти до цивілізованого освітнього моніторингу залишається одним з найактуальніших завдань сьогоднішнього дня.
Автор:
Ігор Лікарчук, Віктор Громовий
Опубліковано
19.02.2016 |
Упродовж останніх 20-ти років ми постійно констатуємо: застаріла система профтехосвіти не відповідає потребам соціально-економічного розвитку України, навчальні заклади профтехосвіти закриті технологічному прогресу, навчальний процес у них свідомо приречений на архаїчність…Та нічого не відбувається для того, щоб радикально змінити ситуацію. Нинішній стан системи профтехосвіти є яскравою ілюстрацією здійснення сценарію «path dependency» (залежність від попереднього шляху), коли інституційна модель, способи мислення і дії попередньої системи відтворюються в сучасних практиках.
Автор:
Євген Ніколаєв
Опубліковано
16.02.2016 |
У рамках переходу від «кандидата наук» до «доктора філософії» як першого наукового ступеня в Україні змінюються окремі законодавчі норми і вимоги, що стосуються двох ланок підготовки наукових кадрів — аспірантури та спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій. Новації можуть посприяти вирішенню окремих проблем здобуття наукового ступеня, наведених на рис. 1 — але лише за умови, що навчання в аспірантурі й робота спецрад зазнають якісного, а не тільки косметичного вдосконалення.
Ця стаття висвітлює можливі складові реформи аспірантури в Україні, окремі проблеми законодавчих норм, за якими функціонуватимуть ради із захисту дисертацій, і пропонує підхід до модернізації системи здобуття наукових ступенів, який наближатиме її до сучасних європейських вимог.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
11.02.2016 |
28 грудня 2015 р. відбулося розширене засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, присвячене розгляду доопрацьованого проекту Закону України «Про освіту». У проекті рішення Комітету, зазначається необхідність уточнення окремих термінів, зокрема, визначення понять «освітня програма» та «стандарт» відповідно до сучасної європейської практики.
Автор:
Юрій Шукевич
Опубліковано
10.02.2016 |
Нещодавно, перебуваючи у відрядженні у Львові, довелося взяти участь у дискусії, яка торкнулася реальних прав та обов’язків директора школи відносно педагогічних працівників. Директорка однієї з відомих у місті гімназій стверджувала, що відділ освіти може просто направити до школи професійно непідготовлену вчительку і директор школи не має права відмовити їй у наданні педагогічного навантаження.
Автор:
Вадим Лунячек
Опубліковано
03.02.2016 |
Постановка проблеми
Протягом 2015 р. в освітянських колах тривала дискусія стосовно подальших напрямів розвитку післядипломної педагогічної освіти. Одним із ключових її аспектів була доля обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
29.01.2016 |
Доцільність існування великої кількості вищих навчальних закладів в Україні є постійним предметом дискусії. Такі дискусії час від часу активізуються. Як правило, це обумовлено як заявами високопосадовців МОН, так і конфліктними ситуаціями навколо окремих вищих навчальних закладів. Обговорення питання оптимізації мережі вищих навчальних закладів, на жаль, дуже часто набуває деструктивного характеру. Часто саме нерозважливі заяви можновладців визначають неправильний вектор дискусії. Дискусія про те, скільки саме потрібно залишити ВНЗ, насправді, є позбавленою сенсу. На жаль, цього не розуміють ті, хто провокує подібні дискусії. Питання оптимізації мережі вищих навчальних закладів не зводиться до питання закриття та зменшення кількості вищих навчальних закладів.
Автор:
Іламі Ясна, Людмила Филипович
Опубліковано
27.01.2016 |
Ми продовжуємо цикл інтерв’ю, присвячений гуманітарній освіті в Україні. У попередніх бесідах своїми думками з цього приводу поділилися філософи Сергій Пролеєв, Вахтанґ Кебуладзе, Олексій Панич та Олег Хома. Сьогодні ми передаємо слово представнику релігієзнавчої науки та освіти – завідувачу відділу історії релігії та практичного релігієзнавства Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, віце-президенту Української асоціації релігієзнавців, доктору філософських наук, професору Людмилі Филипович.
Автор:
Сергій Клепко
Опубліковано
20.01.2016 |
Коли вкотре читаю критику на зміст української шкільної освіти, то причини невдоволення ним вбачаю в уразливих уявленнях про домінанти освітніх галузей в авторів програм і підручників та в неналежних спробах визначення їхнього змісту. Метою цієї статті є окреслення діючих уявлень домінант освітніх галузей шкільної освіти та проектування шляхів їхнього розвитку.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
18.01.2016 |
КОНТЕКСТ
Мова йтиме про ті чинники діяльності національної системи загальної середньої освіти, котрі пов’язують різні типи шкіл, зокрема про такий виразник видозмін в освіті, як автономія школи. У контексті суспільних очікувань від нового рамкового закону «Про освіту» питанню автономії школи відводиться важливе місце. Найбільш потужними його лобістами є стейкхолдери, пов'язані з приватними закладами системи загальної середньої освіти (ЗСО). Цей вектор змін (автономія) є чітким індикатором значимості приватної школи як рушійної сили у справі розвитку національної системи загальної середньої освіти в цілому. Освітня експертна спільнота одностайна в тім, що без повноцінного впровадження принципу фінансової та академічної автономії втрачається сам сенс існування приватних шкіл як таких, а з тим – і сподівання на справжню свободу педагогічної діяльності і в комунальній школі.
З іншого боку, організація діяльності державних шкіл конче потребує того, щоб принцип їхньої автономності невіддільно пов’язувався з існуванням інституційних запобіжників щодо ризиків появи неофеодальних «порядків». Тому-то ця лінія законотворчості (автономність школи) має бути представлена у вигляді чітких, системно-нормативних регуляторів, що враховуватимуть специфіку як комунальних, так і приватних закладів.
Заради такого системно-цілісного правового поля в сегменті загальної середньої освіти автор статті й подає на розгляд експертної спільноти пропозиції та аргументи до того, як фактором приватної школи можна впливати на формування новоякісних змін у масштабах усієї системи.
Автор:
Людмила Калініна
Опубліковано
13.01.2016 |
На парламентських слуханнях «Правове забезпечення реформи освіти в Україні» 9 грудня 2015 року розглядалося важливе питання щодо реалізації конституційного права громадян на одержання якісної освіти європейського ґатунку. Учасниками парламентських слухань обговорювався доопрацьований проект закону України «Про освіту» (обсяг 56 сторінок), зареєстрований в «Секторі реєстрації законопроектів» за номером 3491 від 19.11.2015 р. Утім складається враження, що все-таки не відбулося остаточного узгодження ключових засадничих положень розробниками двох законопроектів, які наявні в законодавчому дискурсі і, звісно, не відбулося узагальнення консолідованого змісту законопроекту.
Незважаючи на наявну n-кількість варіантів законопроекту, після Парламентських слухань ще й досі триває його обговорення в суспільстві та професійних колах. Зважаючи на це, та на необхідність здійснення кардинальних змін в освіті та управлінні нею, потребують подальшого розгляду чимало питань щодо узгодженості концептуальних положень, основних термінів і їх визначення, конкретизація суті окремих постатейних положень і розділів законопроекту.
Автор:
Омелян Вишневський
Опубліковано
10.01.2016 |
Живемо в час бурхливих цивілізаційних і національно-історичних змін. Нова політична реальність торкається і освіти та виховання, бо їхнє призначення – діяти відповідно до замовлення суспільства.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
29.12.2015 |
В останній час доводиться знайомитися з діаметрально протилежними думками про систему оцінювання в школі та вищих навчальних закладах. Особливо гострими є дискусії навколо питання оцінювання академічних успіхів учнів шкіл.
Автор:
Сергій Клепко
Опубліковано
25.12.2015 |
"... ні ми, ні предмети нічого не виграємо тільки з того, що їм притаманне буття. Важливим є зміст, важливо, чи істинний він. Те, що предмети просто є наявними, ще не рятує їх: прийде час, і суще стане несущим»
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель [I]
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
24.12.2015 |
На 2016 рік планується суттєве оновлення законодавства України про освіту – прийняття нових Законів про освіту і професійну освіту, нової редакції Закону про загальну середню освіту, внесення суттєвих змін до Законів про дошкільну та позашкільну освіту. Разом з тим, досвід імплементації ухваленого у минулому році Закону про вищу освіту не вселяє оптимізму щодо швидкості та адекватності передбачених змін реальним потребам нашого суспільства. Не стільки через ті чи інші помилки влади і недоліки документів, скільки через відсутність консолідованої позиції суспільства і освітянської громадськості з багатьох принципових питань.
Автор:
Рафик Алиев
Опубліковано
13.12.2015 |
Профтехучилище, - это учебно-производственное заведение, являющееся как подсистемой образования, так и звеном экономического комплекса, которое выступает и в роли производителя продукции. Это и учебное заведение, и мини-предприятие, в котором важнейшим средством профессиональной подготовки учащихся, на всех этапах их обучения, является производительный труд.
Автор:
Іламі Ясна, Олег Хома
Опубліковано
09.12.2015 |
Ми продовжуємо цикл інтерв’ю, присвячений гуманітарній освіті в Україні. В попередніх бесідах своїми думками з цього приводу поділилися Сергій Пролеєв, Вахтанг Кебуладзе та Олексій Панич. Сьогодні «естафету» підтримав завідувач кафедри філософії та гуманітарних наук Вінницького національного технічного університету, головний редактор філософського часопису «Sententiae», доктор філософських наук Олег Хома.
Автор:
Віктор Громовий, Петро Кендзьор
Опубліковано
01.12.2015 |
Портал «Освітня політика» пропонує вашій увазі інтерв’ю з Петром Кендзьором, кандидатом педагогічних наук, координатором програми «Класна школа», що здійснюється Всеукраїнською асоціацією «Нова Доба» у партнерстві з Центром освіти для демократичного громадянства CEO (Варшава, Польща).
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
26.11.2015 |
19 листопада у Верховній Раді під номером 3491 було зареєстровано проект нового Закону України «Про освіту» [1]. Утім, дискусії з багатьох його норм не тільки не втихають, але і стають все палкішими. Зокрема, продовжується активне обговорення сучасного розуміння освіти, її місії та завдань, доцільності переходу на 12-річну загальну середню освіту, створення профільної старшої школи, механізмів фінансування, розподілу повноважень органів влади і управління, сертифікації педагогічних працівників, соціального захисту освітян та здобувачів освіти та інших принципових питань. Тому не є несподіваним ухвалене 25 листопада рішення Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти про повернення законопроекту до Кабінету Міністрів на доопрацювання.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
24.11.2015 |
Дуже часто доводиться чути, що суть реформи вищої освіти полягає в наданні автономії вищим навчальним закладам. Загальні розмірковування про автономію українських вищих навчальних закладів часто позбавлені розуміння всієї складності процесу набуття автономії вищими навчальними закладами, адже, фактично, мова йде про набуття вищими навчальними закладами нової суб’єктності. Декларування нових прав для вищих навчальних закладів є далеким від набуття останніми реальної автономії. Більш того, як видається, правими є саме ті, хто вважає, що за теперішніх умов ми отримаємо не стільки автономні університети, скільки посилення ректорського свавілля та погіршення безправного положення викладацького складу українських вищих навчальних закладів.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
22.11.2015 |
МЕРЕЖА
Для формування новоякісної мережі комунальних закладів освіти, по-перше, потрібно попрацювати над такими демографічними показниками місцевої громади та індикативними нормами із загальнонаціональних стандартів, як:
- кількість дітей у розрізі початкової, основної і старшої школи;
- норматив кількості дітей на клас;
- кількість класів до фінансування;
- кількість шкіл у розрізі за ступенями навчання;
- окремо кількість профільних ліцеїв у розрізі академічних і професійних;
- окремо кількість професійних коледжів.
Автор:
Ірина Єгорченко
Опубліковано
20.11.2015 |
Різні цифри та приклади окремих успішних науковців та груп наводити непотрібно – я їх теж знаю. Але це результат особистого героїзму та ентузіазму – за рахунок надзвичайних здібностей та зусиль, здоров’я, сімей, а не можливостей для системного розвитку.
Автор:
Юрій Рашкевич
Опубліковано
18.11.2015 |
Вимоги, сформульовані в Законі України “Про вищу освіту” щодо концепції побудови нових стандартів вищої освіти та створення на їх основі освітніх програм, створюють серйозні виклики як перед відповідними державними інституціями, так і перед широкою університетською спільнотою. Адже маємо практично кінець року, а з вересня 2016 року вищі навчальні заклади повинні запровадити освітні програми нового покоління. Досі не сформовані ані Науково-методична рада та відповідні науково-методичні комісії МОН, ані Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, на які власне Законом і покладене завдання створення державних стандартів освітньої діяльності та вищої освіти. Про відповідні методики створення освітніх програм мова тим паче не йде.
У публікації наведені деякі європейські приклади стандартизації змісту вищої освіти, запропонована структура Державного стандарту вищої освіти за певною спеціальністю, проаналізовані методологія та деякі аспекти створення студентоцентрованої освітньої програми.
Автор:
Ігор Лікарчук, Віктор Громовий
Опубліковано
14.11.2015 |
Впровадження ЗНО є чи не єдиною реформою у вітчизняній освіті за всі роки незалежності.
Останні 10 років ЗНО пробивало собі шлях у постійній боротьбі за право на існування. Здавалося, Рубікон мав бути давно перейдений, але резонансні події, які відбулися влітку цього року, засвідчили: боротьба триває.
Редакція порталу «Освітня політика» попросила Ігоря Лікарчука, директора Українського центру оцінювання якості освіти у 2006-10 і 2014-15 роках, відповісти на деякі проблемні питання щодо організації ЗНО – 2016 та участі України у міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти.
Автор:
Іламі Ясна, Олексій Панич
Опубліковано
08.11.2015 |
Ми продовжуємо дискусію про стан, проблеми та перспективи гуманітаристики в Україні, а також про місце гуманітарної (в першу чергу, філософської) освіти у вітчизняній освітній системі, що відбувається в межах проекту «Філософсько-гуманітарний ліцей» ініціативи «Ребрендинг філософії». У попередніх бесідах точкою зору з цього приводу поділилися філософи Сергій Пролеєв та Вахтанґ Кебуладзе. Сьогодні пропонуємо вашій увазі інтерв'ю з провідним науковим співробітником НВО «Дух і літера», доктором філософських наук Олексієм Паничем.
Автор:
Михайло Жук
Опубліковано
05.11.2015 |
Традиційними передумовами успішності українських освітніх реформ є
по-перше, довіра (готовність населення певний час очікувати зміни, які обіцяла влада) та консолідована підтримка суспільством реформаторів,
по-друге, спроможність до прогностичної аналітики, ефективного менеджменту, формування дорожніх карт реформ.
ХХІ століття визначило нові складові реформ – транзит сучасного ефективного досвіду та розробка власних інноваційних практик.
Автор:
Іламі Ясна, Вахтанґ Кебуладзе
Опубліковано
27.10.2015 |
Цей текст продовжує цикл публікацій, пов’язаних із проблематикою гуманітарної освіти в Україні в межах ініціативи "Ребрендинг філософії".
Сьогодні доктор філософських наук, доцент кафедри філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Вахтанґ Кебуладзе порушить питання про те, чи можна говорити про існування в сучасній Україні університетів в класичному сенсі, розповість про три засадові моделі університетської освіти, що існують у сучасному світі, та запропонує начерк стратегії і тактики імплементації цих моделей в українському освітньому просторі.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
24.10.2015 |
Питання забезпечення якості вищої освіти залишаються однією з основних проблем її реформування. Ще з радянських часів загроза відрахування була одним з основних важелів впливу на недбайливих студентів, а відтак і одним з основних інструментів забезпечення якості вищої освіти. Невипадково, і сьогодні законодавство зберігає норми щодо відрахування студентів за невиконання навчального плану чи академічну неуспішність. Багато хто з викладачів і керівників освіти навіть не уявляє собі, як можна забезпечити якість за відсутності такого важеля. Разом з тим, досвід багатьох країн свідчить, що зміна існуючих нормативів і традицій у цьому питанні не тільки можлива, але і потрібна. Особливо в сучасних умовах, коли пропозиція в українській вищій освіті істотно перевищує попит, а якість освіти не задовольняє вимоги не тільки суспільства, але і багатьох студентів. Іншим стимулом для змін має бути необхідність створення університетами передбачених чинним Законом України про вищу освіту внутрішніх систем забезпечення якості, в яких умови відрахування мають бути узгоджені з іншими складовими.
Автор:
Євген Ніколаєв
Опубліковано
23.10.2015 |
У моїй попередній статті [1], присвяченій «дисертаційним» проблемам, йшлося про практики українського дисертаційного процесу, які потребують модернізації. Серед них — удосконалення вимог до публікації результатів дисертаційного дослідження, лібералізація процедур, пов’язаних із підготовкою дисертації до захисту, підвищення відповідальності за якість своїх рішень науковців-учасників процесу захисту, концентрація надмірного обсягу повноважень з регулювання «дисертаційних процедур» в органах державної влади. У цій статті хочу детальніше звернутися до останнього з перелічених питань: за якими складовими державі варто відійти від надмірного регулювання різних етапів підготовки та захисту дисертаційного дослідження і які важелі можна натомість запровадити, аби ця дерегуляція не перетворилась на безвідповідальність і безлад.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
18.10.2015 |
Майже кожен викладач вищої школи в Україні вважає за необхідне захистити хоча б кандидатську дисертацію. При цьому кожен самостійно визначає для себе, яким саме шляхом він прийде до отримання наукового ступеня. Однак визначаючи такий шлях, кожен потенційний дисертант має рахуватися з тією системою та практикою отримання наукового ступеня, яка вже склалася. В Україні це означає, що потенційний дисертант має наперед погодитися з тим абсурдом, з яким йому доведеться зустрітися у процесі підготовки та захисту дисертації. Також він має бути готовим піти на певні можливі компроміси з власним сумлінням та можливі приниження власної гідності.
Автор:
Іламі Ясна, Сергій Пролеєв
Опубліковано
14.10.2015 |
Цей текст розпочинає цикл публікацій, пов’язаних із проблематикою гуманітарної освіти в Україні в контексті ініціативи «Ребрендинг філософії», перший організаційний етап якої завершився проведенням 19 червня 2015 року в Інституті філософії імені Григорія Сковороди НАН України однойменного круглого столу. Аналітичний звіт про це розміщено на порталі «Освітня політика»
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
12.10.2015 |
Big Data
Нарешті всі вчителі тих предметів, що у цьому році виносилися на ЗНО отримали можливість побачити стан справ зі свого предмета хоча б опосередкованим чином. На сайті http://testportal.gov.ua/ у розділі «Звіти ЗНО» розміщено «Офіційний звіт про проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, для осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів України в 2015 році. Том 2».
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
27.09.2015 |
Заголовок цієї статті сформульовано дещо провокаційно не для того, щоб зайвий раз нагадати про кризовий стан української вищої освіти. А для того, щоб підкреслити необхідність швидкого знаходження шляхів виходу з цієї кризи. Потрібні заходи неодмінно будуть складними і важкими для законодавчої та виконавчої влади, університетів, викладачів, студентів і всіх, хто так чи інакше пов’язаний з вищою освітою. Як Одисей свого часу знайшов шлях між Сциллою та Харибдою, так і ми маємо сьогодні знайти шлях розвитку, який би, з одного боку, запобіг повернення до авторитаризму, а з іншого, – забезпечив збереження керованості та попередив повне руйнування української вищої школи.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
23.09.2015 |
ОЧІКУВАННЯ
За уважного аналізу атмосфери освітнього інтелектуального середовища не складно помітити два концентрованих полюса експертних думок щодо шкільного обсягу знань як такого.
Автор:
Євген Ніколаєв
Опубліковано
16.09.2015 |
Цими днями оприлюднена постанова Кабміну № 656 від 19.08.2015 р. «Деякі питання реалізації статті 54 Закону України „Про вищу освіту”» [2] (далі — «постанова № 656»), згідно з якою з 1 січня 2016 р. впроваджуються деякі новації у вимоги до присвоєння вчених звань професора, доцента і старшого дослідника (колишнього старшого наукового співробітника). Спробую висловити деякі міркування щодо цієї постанови.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
16.09.2015 |
Процес підготовки та непростого обговорення нового "Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань", яке тривало з весни цього року, завершився ухваленням доволі сумнівної постанови Кабінету Міністрів “Деякі питання реалізації статті 54 Закону України "Про вищу освіту” № 656, якою визначено новий "Порядок затвердження рішень про присвоєння вчених звань". Ця постанова відкрила новий етап на шляху відвертої профанації реформи вищої освіти в Україні. Це ще не завершення історії формування нового Порядку, оскільки як можна судити, на нас ще чекає окремий наказ МОН, яким буде доповнений та уточнений даний Порядок. Фактично, ухвалення нового "Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань" стало свідченням нехтування керівництвом МОН думки експертів щодо самої концепції нового Порядку. Перша редакція проекту "Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань", яка отримала різку критику, зокрема при обговоренні нового Порядку у комітеті Верховної Ради з питань науки і освіти 18 березня 2015 року, була замінена новою ухваленою редакцією, яка однак не лише містить у собі в імпліцитному вигляді майже все, що було піддано критиці в першій редакції, однак надала можливість МОН на свій розсуд тлумачити положення даного Порядку.
Автор:
Ігор Смагін
Опубліковано
04.09.2015 |
«Не вбили методичні служби, доб’ємо інститут ненужний!»
Першого вересня в мережі з’явилися тексти проектів майбутнього рішення вересневої колегії Міністерства освіти і науки України та наказу Міністра про ліквідацію обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти та передачу їх функцій і майна державним педагогічним, класичним університетам.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
01.09.2015 |
Останнім часом все більше занепокоєння суспільства викликає проблема якості вищої освіти. Про це говорять батьки, освітяни, журналісти, громадські активісти, керівництво держави та галузі. Багато хто бачить основну причину у різкому збільшенні частки випускників шкіл, які продовжують навчання у вищих навчальних закладах і пропонує переорієнтувати основну частку молоді на навчання у закладах професійної освіти. Нерідко можна почути, що головною метою вищої освіти в Україні є амортизація безробіття, заробляння грошей університетами тощо. Все це відбувається на тлі істотного погіршення якості середньої освіти, а також фактичного зникнення багатьох напрямів професійної освіти. Динаміку прийому на навчання за різними рівнями післясередньої освіти ілюструє рис. 1, побудований за даними [1, 2].
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
31.08.2015 |
Головна відповідальність щодо забезпечення якості вищої освіти лежить на самих вищих навчальних закладах, які мають створювати внутрішні системи забезпечення якості вищої освіти. Здавалося б, що самі вищі навчальні заклади мають бути зацікавлені у забезпеченні якості вищої освіти, однак на практиці часто вищі навчальні заклади задля отримання певних вигод нехтують якістю тієї освіти, яку вони надають. Тож система внутрішнього забезпечення якості вищої освіти у самих вищих навчальних закладах потребує доповнення системою зовнішнього забезпеченням якості вищої освіти.
Автор:
Анастасія Кислинська
Опубліковано
30.08.2015 |
Пророцтва- справа невдячна. Але, на щастя, мені не потрібно пророкувати. Напружмо мізки і перенесімося в лютий 2016-го року у зал, де відзначатиметься друга річниця від тоді, як очільниками Міністерства освіти і науки України (далі–МОН) стали, так би мовити, обранці Майдану. От які б відповіді прозвучали від них на поставлені нижче питання.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
25.08.2015 |
ТЕНДЕНЦІЯ
Проблема пробуксовки реформ, зокрема освітньої, виникає у наслідок надлишкового бюрократичного впливу з боку державної системи на суспільне життя країни.
Автор:
Олена Панич
Опубліковано
19.08.2015 |
Американський антрополог Кліфорд Гірц у своїй відомій праці «Релігія як культурна система» писав, що релігійні вірування оточені «аурою правдоподібності». Ця аура створюється за допомогою ритуальних та символічних дій (наприклад, молитов, релігійного співу, проповідей, побутових звичаїв і традицій), які покликані підтримувати і зміцнювати віру. Довговічність релігійних вірувань залежить лише від спільноти віруючих, від її здатності ці вірування зберігати. Аура правдоподібності існує у всіх релігіях і дозволяє підтримувати навіть неймовірні, дивні та ірраціональні уявлення, якщо їх поділяє стабільна кількість людей.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
13.08.2015 |
Нещодавно на сайті МОН були опубліковані для громадського обговорення два нові документи, що стосуються ліцензування освітньої діяльності [1]. Першим з них є Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» стосовно питань ліцензування діяльності у сфері вищої освіти». Другий – це нові Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності закладами освіти.
Автор:
Юрій Шукевич
Опубліковано
07.08.2015 |
Грошей, розуму та честі завжди менше, ніж припускаєш.
Італійське прислів’я.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
29.07.2015 |
Поміж важливих питань, що підлягають моніторингу у вищій освіті, є одне питання, яке має надзвичайно важливе значення. Це питання ефективності та прозорості кадрової політики у вищих навчальних закладах (ВНЗ). Саме відповідна кадрова політика ВНЗ визначає спроможність даного закладу забезпечити на відповідному рівні освітні стандарти, оскільки останні мають бути підтриманні конкретними викладачами з певним рівнем професійної підготовки.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
26.07.2015 |
Добігло кінця зовнішнє незалежне оцінювання 2015 р. З’явилися перші статистичні дані про його результати. Тож є можливість підбити деякі підсумки. Звісно, що на цей момент вони можуть бути лише попередніми. Надати більш точну і повну оцінку можна буде лише після публікації та вивчення узагальнених звітів про результати ЗНО та інформації вищих навчальних закладів про кореляцію його результатів з якістю навчання цьогорічних першокурсників. З іншого боку, вже зараз треба починати інтенсивну підготовку до ЗНО-2016 р. Тому хоча б перші висновки теж актуальні і важливі.
Автор:
Юрій Ковбасенко
Опубліковано
24.07.2015 |
Скарги деяких освітян на незадовільні результати ЗНО нагадують скарги хворого на незадовільні показники термометра
Альгірдас Забуліоніс
Автор:
Людмила Паращенко, Ірина Барматова
Опубліковано
13.07.2015 |
У суспільстві нині активно обговорюються конституційні зміни в частині децентралізації, які затвердила Конституційна комісія. Проте в контексті розроблення нової редакції Закону України «Про освіту» надзвичайно актуальності набуває розуміння сутності й обсягу права на освіту. Конституційна комісія також анонсує внесення змін в Ст.53 чинної Конституції України «Право на освіту». Проте наразі суспільний діалог за участі представників громадянського суспільства щодо процедури формування та змісту відповідних змін відсутній. Про це, зокрема, засвідчила наша участь у роботі Міжвузівського науково-методологічного семінару з освітнього права і освітньої політики «Конституційні гарантії права на освіту» (22.06.2015, м. Київ).
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
22.06.2015 |
Минає рік з часу прийняття нового закону України «Про вищу освіту» [1]. Поступово ейфорія змінюється розумінням того, що сам по собі закон мало що змінює. Особливо у суспільстві, яке звикло до того, що «суворість законів компенсується необов’язковістю їх виконання». Усе частіше лунають думки, що новий закон жодних проблем не вирішив, а деякі навіть і посилив. При цьому далеко не завжди критики звертають увагу на те, що негативні зміни, які продовжуються у сфері вищої освіти, значною мірою зумовлені не законом про вищу освіту, а іншими факторами – інерцією попереднього розвитку, фінансовою кризою, боротьбою кланів, які сформувалися вже давно, та ін. Існує необхідність обговорення всього комплексу проблем. Мабуть тому Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти на початку липня запланував спеціальні слухання з приводу імплементації закону «Про вищу освіту».
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
14.06.2015 |
Створення Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) можна розглядати як один із найважливіших кроків реформи вищої освіти. Разом з тим безпосередній процес формування НАЗЯВО як колегіального органу вже викликав багато нарікань та взаємних звинувачень. Питання формування НАЗЯВО розглядається у відриві від питання про забезпечення умов для формування незалежних агенцій з забезпечення якості вищої освіти.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
07.06.2015 |
Після численних запитів громадськості ми нарешті маємо тексти двох проектів нового закону України «Про освіту», презентованих Міністерством освіти і науки України (МОН) та Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти (КВР) [1, 2]. Тож можемо не тільки вислухати думки керівників галузі з окремих аспектів, але і порівняти ці проекти між собою, чіткіше побачити пропоновані напрями реформування і зрозуміти, що нас чекає у випадку прийняття кожного з них.
Автор:
Олена Биковська, Віктор Громовий
Опубліковано
06.06.2015 |
Сьогоднішня тематика розмови в рубриці «Діалоги» була визначена з огляду на те, що 05 червня 2015 р. у Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти відбувся круглий стіл “Позашкільна освіта в умовах реформування системи освіти України”.
Одне з питань, що піднімалося у процесі обговорення, – концептуальні засади позашкільної освіти у новій редакції Закону України “Про освіту”.
Портал «Освітня політика» пропонує увазі читачів розмову про основні напрями розвитку позашкільної освіти з фахівцем, який понад 20 років займається питаннями теорії і методики позашкільної освіти, членом Президії Європейської асоціації позашкільної освіти (EAICY), завідувачем кафедри позашкільної освіти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, доктором педагогічних наук, професором Оленою Биковською.
Автор:
Віктор Мисан
Опубліковано
05.06.2015 |
Лише ледачий сьогодні не роздає порад стосовно того, як реформувати освіту. Найдивовижнішим є те, що всі ніби й знають як потрібно її змінювати, але щось не дуже поспішають. Складається враження, що ми рухаємося тим самим освітнім колом і на кожному його вигоні знову з’являються старі-нові проблеми, які не розв’язують ні «зверху», ні «знизу». Проблеми гальмують поступальний розвиток і заганяють освітні ініціативи в глухий кут. Коло перетворюється в такий собі многокутник, в якому блукати приходиться довше і постійно спотикатися на якихось Епізодах. Одні з них додають сили і впевненості рухатися вперед, а інші навпаки – викликають бажання повернутися в старе коло і човгати протоптаною борозною…
Автор:
Омелян Вишневський
Опубліковано
01.06.2015 |
Кишенькові шкільні ради як «п’яте колесо до воза» нинішньої системи управління освітою
В освіті процеси демократизації позначаються передачею владних повноважень згори донизу. Та, на жаль, свобода, за якою йде відповідальність, опинилася лише перед порогом школи. Два чинники із шлейфу минулого зупинили її.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
27.05.2015 |
Реформування освіти подолало черговий важливий рубіж. 20 травня у Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти відбулися слухання «Про підготовку проекту Закону України «Про освіту»: концептуальні засади». Від самого початку Голова Комітету Л. Гриневич наголосила, що з багатьох питань ще йдуть палкі дискусії. І це підтвердили як виступи учасників обговорення, так і дискусії, що відбуваються досі.
Автор:
Олена Панич
Опубліковано
14.05.2015 |
Мета цієї статті* полягає в тому, щоб з’ясувати, на яких засадах в Україні може бути сформований інститут незалежної оцінки якості вищої освіти. Актуальність цього питання визначається практичною потребою удосконалення політики управління якістю освіти як невід’ємної частини освітньої реформи.
Є декілька аспектів питання, яких я маю намір тут торкнутися і які можуть підштовхнути нас до важливих висновків. Зокрема, це проблема недосконалості інституту державної акредитації ВНЗ, інтереси стейкхолдерів у забезпеченні якості вищої освіти, місія незалежних агенцій оцінювання якості, міжнародний аспект та вплив зовнішньої оцінки якості освіти на довіру до навчальних закладів. Звичайно, формат короткої статті не дозволяє висвітлити всі ці аспекти в їхній повноті, але деякі міркування все ж таки повинні бути оприлюднені.
Портал «Освітня політика» продовжує надавати трибуну для оприлюднення різних точок зору в ході дискусії, яка розпочалась після публікації нами інтерв'ю «ЯКБИ МИ ВЧИЛИСЬ ТАК, ЯК ТРЕБА» з директором Українського центру оцінювання якості освіти Ігорем Лікарчуком http://education-ua.org/ua/articles/416-yakbi-mi-vchilis-tak-yak-treba
та оприлюднення офіційної інформації «ДО ПИТАННЯ ПРО ЗМІСТ ДЕЯКИХ ЗАВДАНЬ ТЕСТУ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАВСЯ ПІД ЧАС ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ У 2015 РОЦІ» http://education-ua.org/ua/articles/415-do-pitannya-pro-zmist-deyakikh-zavdan-testu-z-ukrajinskoji-movi-i-literaturi-shcho-vikoristovuvavsya-pid-chas-zovnishnogo-nezalezhnogo-otsinyuvannya-u-2015-rotsi
На цей раз надаємо слово двом учителям української мови та літератури з різних регіонів України.
Автор:
Ігор Лікарчук, Віктор Громовий
Опубліковано
30.04.2015 |
Це інтерв'ю з Ігорем Лікарчуком було записано пізно увечері 27 квітня. Директор Українського центру оцінювання якості освіти згодився надати його нашому порталу після тривалого і напруженого робочого дня. Це був перший робочий день після бурхливих вихідних, в один із яких УЦОЯО опублікував правильні відповіді на завдання тесту з української мови і літератури. Ця публікація зумовила протестну хвилю в Інтернеті, активні дискусії в соціальних мережах, підписання петицій, заяв...
Нам важливо було почути думку щодо цих та інших питань людини, яка є в центрі подій.
Автор:
УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
Опубліковано
28.04.2015 |
Після проведення тестування з української мови і літератури розпочалася бурхлива дискусія щодо змісту окремих завдань і відповідей до них тесту з української мови і літератури. Портал "Освітня політика" звернувся до Українського Центру Оцінювання якості освіти з проханням надати відповідний коментар.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
25.04.2015 |
Будь-який закон сам по собі не змінює життя на краще. Підтвердженням цієї тези є тяжкий процес імплементації нового закону про вищу освіту. Та без новоякісного закону про освіту радикальних змін в освітній сфері точно не буде.
Сила закону у тому, що він відкриває дорогу потенційно можливій новій реальності. Бо навіть такі «дрібнички» прописані у законі як, наприклад, очищення процедури конкурсу від суб'єктивних факторів впливу, створять у реальному житті принципово іншу платформу для впровадження суспільно-позивних змін.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
19.04.2015 |
Omnia tempus habent
Повноцінний феномен освітнього консалтингу не лише залишається відсутнім в Україні, але й викликає певне несприйняття в освітянській спільноті. При чому таке несприйняття значною мірою поділяється як викладачами, так і освітянським менеджментом на всіх рівнях.
Автор:
Євген Ніколаєв
Опубліковано
13.04.2015 |
За умовами нового закону «Про вищу освіту», з 2016 р. в Україні почнеться підготовка аспірантів за програмами доктора філософії. Цей крок є важливим елементом модернізації освітнього і наукового процесу в Україні, наближення його до світових і європейських стандартів. Для його реалізації Міністерство освіти і науки готує новий «Порядок підготовки докторів філософії та докторів наук у вищих навчальних закладах (наукових установах)» [2; 11], університети розробляють навчальні програми з підготовки докторів філософії.
Автор:
Вадим Лунячек
Опубліковано
05.04.2015 |
Система освіти в Україні перебуває сьогодні в ситуації чергового реформування. Педагогічна громада ж вкотре має надію, що воно буде більш системним ніж попередні і реально поліпшить якість надання освітніх послуг в країні та матеріальне становище вчителів і науково-педагогічних працівників, хоча б до певного рівня самоповаги до себе як представників професії, що готує нові покоління до життя. Необхідною умовою успішності реформ є принципові зміни в системі управління освітою. Дослідження проблеми поліпшення управління освітою не мають сьогодні системного характеру, не координуються на державному рівні, не підкріплені даними моніторингових досліджень за відповідною тематикою тощо.В цій ситуації важко розраховувати на позитивні результати та ефективність розпочатих реформ.
Автор:
Роман Пастушенко
Опубліковано
30.03.2015 |
Українська освіта очікує реформування, наслідок якого, як справедливо вважають автори проекту «Концепції розвитку освіти України на період 2015–2025 років», – «всеосяжна трансформація освітнього сектору».
Автор:
Володимир Співаковський, Віктор Громовий
Опубліковано
26.03.2015 |
Портал «Освітня політика» започаткував нову рубрику «Діалоги». Продовжуємо діалог з президентом освітньої корпорації «Гранд», вченим, письменником, бізнесменом Володимиром Співаковським.
Автор:
Володимир Співаковський, Віктор Громовий
Опубліковано
19.03.2015 |
Портал «Освітня політика» започатковує нову рубрику «Діалоги». Перший діалог про шляхи розвитку освіти відбувся з президентом освітньої корпорації «Гранд», вченим, письменником, бізнесменом Володимиром Співаковським.
Автор:
Ігор Лікарчук
Опубліковано
15.03.2015 |
Міністерство освіти і науки запропонувало освітянській спільноті обговорити проект цікавого і важливого документа. Йдеться про «Порядок здійснення органами управління освітою державного інспектування навчальних закладів»
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
09.03.2015 |
05 березня група народних депутатів України (Співаковський О.В., Гордєєв А.А., Хлань С.В., Кремінь Т.Д., Вінник І.Ю.) зареєстрували проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (щодо забезпечення рівних прав на здобуття вищої освіти)» – законопроект № 2335 [1]. Він значною мірою повторює основні ідеї знятого з розгляду авторами законопроекту [2]. Тому нагадаю його оцінку із статті [3]: «Жодних проблем вступної кампанії цей законопроект не вирішує, а за кількістю грубих змістових і правових помилок у розрахунку на загальну кількість слів у документі, можливо, є рекордним для України». Але автори, основна частина яких є розробниками і попереднього законопроекту, вирішили не зупинятися на досягнутому рівні. Проілюструю це лише однією фразою з їх пропозиції:
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
23.02.2015 |
Проект концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років передбачає відокремлення школи ІІІ ступеню від основної школи, створення мережі старших шкіл. Цією статтею ми продовжуємо цикл публікацій на тему «Старша школа: практики, які працюють». Початок див.: http://education-ua.org/ua/articles?start=10
Автор:
Галина Сазоненко
Опубліковано
14.02.2015 |
1. Учитель
Міжнародне дослідження успішних педагогічних систем середньої освіти, проведене Майклом Барбером визначило серед найголовніших впливів на результативність середньої освіти такий фактор як висока кваліфікація вчителя та його соціальний статус…[1].
Автор:
Ігор Лікарчук
Опубліковано
11.02.2015 |
За кілька місяців стартує зовнішнє незалежне оцінювання – 2015. Одним із важливих цьогорічних нововведень в оцінюванні є запровадження європейської практики визначення його результатів, що передбачає встановлення так званого порогового бала «здав/не здав». Насамперед про те, чому виникла необхідність відмовитися від тієї системи, що існувала дотепер.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
01.02.2015 |
29 січня група народних депутатів України (Співаковський О.В., Вінник І.Ю., Кремінь Т.Д., Соловей Ю.І., Іонова М.М., Геращенко І.В., Жолобецький О.О., Мельниченко В.В., Гвоздьов М.О., Яриніч К.В.) зареєстрували проект Закону України « Про особливості вступу до вищих навчальних закладів в 2015 році» (законопроект № 1876) [1]. Він відразу викликав шквал критичних зауважень з боку освітянської громадськості. І недаремно. Бо жодних проблем вступної кампанії цей законопроект не вирішує, а за кількістю грубих змістових і правових помилок у розрахунку на загальну кількість слів у документі, можливо, є рекордним для України.
Автор:
Ігор Лікарчук
Опубліковано
31.01.2015 |
Усе-таки гарна штука Facebook. Кілька рухів мишкою і ти на стіні (сторінці) людини, яку можеш, сидячи у зручному кріслі, похвалити, підтримати чи, навпаки, образити, сказати їй «у вічі», як тобі здається «правду», або вилити на неї цілу помийницю бруду... І при цьому показати рівень свої культури: внутрішньої, мовленнєвої, комунікаційної. Ось так на нашій стіні у Facebook після посту про необхідність змін у системі управління освітою України з’явився коментар однієї відвідувачки. Якби не текст коментаря, ніколи б не подумав, що його автором є... директор ліцею. Між іншим, у наших друзях по соцмережі вона не числиться, особисто з нею я не знайомий. Але, користуючись тим, що право доступу до стіни надане усім бажаючим, вона ним скористалася. І написала таке: (орфографія та пунктуація збережені повністю):
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
29.01.2015 |
Несправедлива система не може бути ефективною
Система фінансування є потужним інструментом, вона може бути як консервуючою, так і стимулюючою. Система фінансування освіти, яка існує сьогодні в Україні, була, по суті, сформована ще за радянських часів, а в незалежній Україні вона була лише модифікована, проте не більше. Існуюча система безумовно є консервуючою, вона лише дозволяє на певному рівні підтримувати існуючу систему освіти та науки, проте не дозволяє розвивати її.
Автор:
Олег Хома
Опубліковано
28.01.2015 |
Вступ
1. Доводиться визнати, що у сфері вищої освіти виникло несприйняття представниками тих гуманітарних дисциплін, що мають у вишах статус загальноосвітніх (передовсім – філософії), деяких аспектів.
2. Це протистояння видається штучним і може бути легко розв’язане здійсненням низки нормативних кроків, що, не порушуючи принципів університетської автономії, усунуть вельми істотні загрози змістові та якості вищої освіти.
3. Головне питання: блок філософсько-гуманітарних або, в термінології наказу № 642 від 09.07.2009 р., «дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки для бакалаврів (спеціалістів медичного та ветеринарно-медичного спрямувань) усіх напрямів (спеціальностей)», за нових умов постає абсолютно неузаконеним.
Автор:
Олена Єльникова
Опубліковано
25.01.2015 |
Домашнє навчання - спосіб здобуття освіти, шляхом навчання дитини в домашніх умовах, без відвідування загальноосвітньої школи, або навчання в різного виду домашніх школах. Отримання атестату відбувається на підставі зданих екзаменів за визначеним державою базовим стандартом.
Автор:
Ігор Лікарчук
Опубліковано
16.01.2015 |
Однією із головних «фішок» нового Закону України «Про вищу освіту» є ідея університетської автономії. Відверто кажучи, автори закону, представники громадянського суспільства і експертного середовища цілком об’єктивно вбачають у розвитку автономії один із найбільш ефективних шляхів реформування освітньої системи України.
Автор:
Редколегія порталу «Освітня політика»
Опубліковано
25.12.2014 |
Продовжуючи, започатковану минулого року ініціативу, портал «Освітня політика» провів експертне опитування «Українська освіта ―2014. ТОП 10 подій».
Автор:
Олена Єльникова
Опубліковано
24.12.2014 |
“Щось я трохи підзабув зміст лекції, яку вперше слухав 10 років тому. Ну нічого - мені восени проходити “підвищення” кваліфікації в ОІППО - поїду і послухаю ту лекцію ще раз”
З розмови про післядипломну освіту з директором школи.
Автор:
Юрій Шукевич
Опубліковано
20.12.2014 |
Сподіваюсь, нікого не потрібно переконувати принаймні у двох значимих речах:
1. Загальний стан здоров’я дітей шкільного віку не є нормальним.
2. Протягом навчання у школі стан здоров’я має тенденцію погіршуватися.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
15.12.2014 |
Останнім часом активізувалися дискусії з приводу майбутнього української освіти, її основних цілей та завдань, оптимальної структури, напрямів та механізмів реформування тощо. З 6 вересня набув чинності новий Закон про вищу освіту, інтенсивно ведеться підготовка нового базового Закону про освіту, оновлюється нормативна база освіти. На громадське обговорення винесено проекти Концепції розвитку освіти України на період 2015–2025 років [1] та Стратегії реформування вищої освіти в Україні до 2020 року [2]. Як часто буває, думки учасників дискусій з багатьох питань є дуже різними, а іноді і взагалі діаметрально протилежними. Тому при обговоренні проблем реформування і подальшого розвитку освітньої галузі варто враховувати деякі базові принципи.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
13.12.2014 |
Цією статтею ми започатковуємо цикл публікацій на тему "Якою має бути старша школа?". Проект концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років передбачає відокремлення школи ІІІ ступеню від основної школи, створення мережі старших шкіл. Тож логічним є інтерес до «практик, які працюють» до яких належить і фізико-технічний ліцей м. Херсона.
Автор:
Редколегія порталу «Освітня політика»
Опубліковано
08.12.2014 |
Завершується буремний рік 2014 рік. Надзвичайно різноманітною була мозаїка подій, що так чи інакше вплинули на розвиток вітчизняної освіти: студентські протести, новий "Закон про вищу освіту", зміна керівництва МОН та УЦОЯО, поява документів, які окреслюють контури нової освіти України, евакуація ВНЗ із окупованих територій…
Подій, які збурювали громадську думку, викликали схвалення у одних і спротив у інших.
Подій, які обнадіювали і розчаровували.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
06.12.2014 |
Система освіти є доволі інерційною. Це не дозволяє очікувати на швидкі реформи в освіті, а головне на досягнення швидкого ефекту від проведення реформ. Інерційність системи освіти має в собі і значний позитивний момент, адже саме інерційність дозволяє їй захищатися від нерозважливих кроків, направлених на її зміну. Очікувати на швидкий ефект від проведення реформ в освіті може лише дуже наївна людина; лише певні проміжні результати можна буде побачити вже за кілька років.
Автор:
Олег Гірний
Опубліковано
30.11.2014 |
Як відомо, за Законом України «Про освіту», наші молоді люди, які закінчують середню загальноосвітню школу, здобувають так звану «повну загальну середню освіту. Слово «повний» означає те ж саме, що «наповнений до кінця» чи «наповнений цілковито». Тож, коли ви маєте «повну середню освіту», далі ви можете здобувати лише вищу освіту, бо середня освіта вже «повністю» вами здобута.
Автор:
Юрій Шукевич
Опубліковано
28.11.2014 |
Підняти зарплату вчителю?
Часто на різних зібраннях чую висловлювання: «щоб підвищити якість освіти, треба підняти мотивацію та кваліфікацію вчителів. А щоб мотивувати працюючого вчителя та поступово залучати до школи нових непересічних особистостей, потрібно суттєво підняти їх доходи». З цим твердженням важко сперечатися, але виникає багато питань щодо ефективності цього кроку.
Автор:
Тарас Ткачук
Опубліковано
24.11.2014 |
У своїй попередній статті (http://education-ua.org/ua/articles/311-zvidki-potribno-reformuvati-osvitu-z-dakhu-chi-z-pidmurku) я пропонував розпочати реформування освіти із розв’язання проблеми кадрового забезпечення шкіл. Звичайно, це лише один з кроків, які треба зробити насамперед, але він, на мою думку, є дуже важливим. Навіть найкращі закони не запрацюють, якщо їх відверто саботуватимуть на місцях.
Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
21.11.2014 |
До питання обговорення освітньої реформи: передумови та умови повноцінного експертного обговорення.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
12.11.2014 |
І Концепція, і інші пропозиції до змін сприймаються освітянською спільнотою в цілому - погано. Навіть просте висловлювання Інни Совсун (чи інших) про те, що необхідно переглянути ...(підставте що хочете) – викликає більше 100 негативних коментарів у перші ж півгодини (сайті освіта.юа). Таке враження, що крім підвищення зарплати освітяни жодних проблем не бачать і змінювати нічого не хочуть. А Концепції дійсно реформаторські є. Варто їх обговорювати і довести до спільного знаменника. Простою критикою ще нічого не робилося. Навіть просте впровадження інформаційної системи управління на рівні району (міста) може позбавити школи від звітності взагалі. Системи безкоштовні, варто лише трохи попрацювати. Як не дивно, але саме вчителі є головною силою, що блокує цей процес.
Олена Єльникова, кандидат пед. наук, незалежний експерт з питань інформатизації освіти.
Автор:
Вадим Лунячек
Опубліковано
05.11.2014 |
Рівень підготовки керівників освіти до професійної діяльності залишається низьким і має незадовільну тенденцію до поліпшення. Зважаючи на переломний момент у розвитку держави актуальність цього питання посилюється.
Певні пропозиції щодо вимог до призначення керівних кадрів у сфері освіти України від інституційного до загальнодержавного рівня ми сформулювали у 2013 р. і оприлюднили на «Освітньому порталі» . Див.: http://education-ua.org/ua/articles/139-priznachennya-kadriv-u-sferi-osviti-neobkhidnist-zmini-protseduri
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
01.11.2014 |
Нещодавно прийнятий новий закон України "Про вищу освіту" [1] істотно змінює правове регулювання у цій сфері. Зокрема, це стосується самого поняття вищої освіти, принципів її державного регулювання, системи взаємовідносин між основними групами інтересів тощо. Разом з тим, багато питань поки залишаються без відповідей. Тому сьогодні йдуть палкі дискусії навколо завдань імплементації цього закону і наступних кроків у реформуванні вищої освіти. Чи не основними проблемами при цьому є нерозуміння необхідності вироблення стратегії реформ, визначення її головних напрямів, як основними політичними силами, так значною частиною освітянської громадськості. Багато учасників дискусій не розуміють обмежень, які накладають на напрями і швидкість просування реформ економіка і стан суспільства. Як видно з добірки передвиборчих програм учасників виборів до Верховної Ради України, наведеної у статті І. Лікарчука [2], переважна більшість політичних партій або взагалі не згадує про проблеми освіти, або обмежуються загальними фразами, які нічого не говорять про сутність пропонованих ними заходів. До того ж їх обіцянки нерідко стосуються другорядних питань, а не основних проблем системи освіти.
Автор:
Юрій Шукевич
Опубліковано
29.10.2014 |
Перш ніж викласти міркування з обраної теми, зобов’язаний спочатку звернутися до типології директорів шкіл: такої, яка склалася на теренах України за роки її незалежності. З авторів, що пишуть про шкільну освіту, найбільш чітко та послідовно такі узагальнення вдаються В. Громовому.
Автор:
Тарас Юрчишин
Опубліковано
20.10.2014 |
Сьогодні ведеться багато розмов про необхідність реформ в українській освіті. ІКТ визначається як необхідна, хоч і недостатня складова для проведення таких реформ. Мільйони потрачені на закупівлю техніки, створення державних програм, проектів, інституцій на кшталт «Відкритого світу», введення “Сходинок до інформатики”, на закупівлі техніки, на ініціативи «Сто відсотків», створення Єдиної державної бази з питань освіти, створення таких проектів як ІСУО, ІВС-освіта тощо.
Автор:
Валерій Бойко
Опубліковано
17.10.2014 |
Зовнішнє незалежне оцінювання, увійшовши дев’ять років тому в освітній простір України, посіло в ньому чільне місце та довело суспільству свою життєздатність. Завдячуючи ЗНО, успіх вступу абітурієнта до ВНЗ став визначатися лише знаннями. Двері провідних вишів відкрилися для усіх талановитих випускників шкіл не залежно від того, наскільки далеко вони мешкають від столиці або обласних центрів. Безперечними перевагами ЗНО, на наш погляд, є: об’єктивна оцінка знань; автоматизація системи визначення результатів; створення об’єктивного механізму оцінки якості освіти; зменшення поля для корупції; транспарентність системи; підвищення мобільності абітурієнтів (отримання доступу на навчання в кращих вишах, незалежно від місця проживання, можливість подавати документи одразу до кількох університетів).
Автор:
Ігор Лікарчук
Опубліковано
17.10.2014 |
26 жовтня відбудуться позачергові вибори до Верховної Ради України. Газети, пакети, рекламні щити рясніють обличчями тих, хто дуже хоче називатися «народним обранцем». А політичні партії не втомлюються декларувати основні тези своїх політичних програм
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
13.10.2014 |
У минулому сторіччі Україна була одним з провідних центрів розвитку фізичних досліджень на теренах колишнього СРСР. Ще у XIX ст. українські науковці отримали низку результатів світового значення в цій галузі. Зокрема, випускник Харківського університету Микола Остроградський першим довів одну з основних теорем векторного числення, яка і сьогодні широко застосовується в різних розділах фізики – механіці суцільного середовища, гідродинаміці, електродинаміці, теорії гравітації тощо. Виходець з Галичини Іван Пулюй був одним з першовідкривачів рентгенівського випромінювання, пояснив його фізичну природу, відкрив стимульовану цим випромінюванням електропровідність газів, а також довів можливість застосування рентгенівського випромінювання у медичних цілях. Фахівцям були добре відомі наукові та педагогічні здобутки М. Авенаріуса, І. Земанчика, Т. Осиповського, М. Пальчикова, М. Смолуховського, М. Шіллера та інших представників Київського, Львівського і Харківського університетів.
Автор:
Тарас Ткачук
Опубліковано
09.10.2014 |
Я прийшов працювати у школу в 1995 році й з тих пір кожних 2 – 3 роки спостерігав за зміною концепцій, підходів, методів, програм, підручників. На моїх очах чергувалися міністри, кожен з яких починав реформування чомусь виключно з вищої школи, а коли там уже не було що змінювати, то знехотя спускалися до середньої, починаючи переставляти теми у програмах, передруковувати підручники та оголошувати нові напрямки то на гуманізацію, то на демократизацію, то на особистісно-зорієнтоване навчання, на компетентісний підхід, нарешті – на європейські цінності… Науковці ретельно переписували концепції, у результаті чого ми отримали жахливо перевантажені програми, виконати які можна повністю за умови, якщо просидіти за партою 20 – 30 років. Складається враження, що на поганенький підмурок ми щоразу добудовуємо черговий поверх і постійно дивуємося, чому тріскаються стіни? Найгірше в цій ситуації те, що на ремонти цієї будівлі ми витрачаємо шалені кошти, які з успіхом можна було б використати для будівництва нового комфортного дому.
Автор:
Людмила Смольська
Опубліковано
05.10.2014 |
Життя вимагає кваліфікованої освітньої політики. Та в нас із цим поки що, як у славнозвісному «сила є, воля є, а сили волі немає» - освіта є, політика є, а освітньої політики немає.
Гадаю, слід від критики і констатації ляпсусів перейти до створення концептуальної ідейної платформи.
Автор:
Володимир Сацик
Опубліковано
25.09.2014 |
Серед основних пріоритетів сучасної освітньої політики у багатьох країнах світу чільне місце посідає розробка та реалізація ефективної стратегії розвитку вищої освіти на основі механізмів, які дозволяють університетам забезпечувати високу якість освітніх послуг, реалізувати перспективні дослідницькі проекти та всебічно інтегруватися у глобальний науково-технічний простір. Особливої ваги питання становлення конкурентоспроможних університетів набувають в Україні, де ресурсне забезпечення та фінансові можливості ВНЗ ще недостатні для їх ефективної конкурентної боротьби на міжнародному рівні. Разом з тим, відсутнє й цілісне загальнодержавне бачення стратегічного розвитку українського університетського сектору на майбутнє, потенційне місце вищої освіти в системі суспільно-економічного відтворення загалом, не дивлячись на останні законодавчі трансформації у цій сфері. З огляду на це, у статті на основі останніх теоретико-методологічних розробок, міжнародного досвіду здійснено спробу розробити та економічно обґрунтувати стратегічну архітектуру новітньої державної політики у сфері вищої освіти для становлення в Україні конкурентоспроможних університетів.
Автор:
Ірина Костюк
Опубліковано
23.09.2014 |
Слово «процедура» знайоме нам усім. Воно має різні приклади використання і має різне емоційне забарвлення. З одного боку , це слово має негативну конотацію, означає для багатьох затягування, бюрократичну тяганину, окозамилювання тощо. З іншого, - з огляду на орієнтацію на демократичні цінності, - процедура пов’язується із прозорістю, зрозумілістю прийняття рішень. Але буквальний переклад з латини - просування вперед, тобто встановлений порядок, певна послідовність дій для досягнення результату.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
21.09.2014 |
Прийняття нового закону України "Про вищу освіту" [1] та обговорення Умов прийому у вищі навчальні заклади на 2015 р. знов привернули увагу до проблем зовнішнього незалежного оцінювання абітурієнтів (ЗНО). Мені вже доводилося висловлювати деякі думки з цього приводу на порталі "Освітня політика" [2, 3]. Нові умови функціонування системи вищої освіти вирішують низку проблем, що існували раніше, але не всі. Є і нові проблеми, які теж потребують уваги громадськості.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
15.09.2014 |
СПІЛКУВАННЯ
Зі свого багаторічного досвіду ми знаємо, що учням властиво поєднувати непоєднуване – любити свою школу, учителів і майже ненавидіти шкільні уроки. Чому так? Тому, що школа є найкращим для цього віку місцем спілкування, у тому числі й з учителями. Школярі завше готові з ранку до вечора організовувати та проводити різні шкільні чи класні заходи, бути їхніми глядачами тощо. Їхній настрій псується лише з моменту, коли звучить дзвінок на урок, бо там на них чекає НАУКА. Хочемо ми чи ні, а у своїй місії школа не може обмежитись лише організацією спілкування школярів, їхнім залученням лише до культурно-спортивної сфери діяльності. Питання засвоєння основ наук та формування наукової компетентності випускників не може виноситись за дужки головного завдання школи.
Автор:
Олена Панич
Опубліковано
10.09.2014 |
Згідно з новим Законом «Про вищу освіту», акредитація вищих навчальних закладів має стати однією зі сфер активного реформування. Наскільки прийнятий закон дозволяє впровадити конструктивні зміни в процедуру акредитації, покаже час. Але слід ще раз звернути увагу на характер і місію акредитації, як інституту, в підтримку якого вкладаються суспільні кошти і який має сьогодні надзвичайно вагомий вплив на якість вищої освіти.
У цій статті я маю намір долучитися до обговорення цілей і завдань акредитації вищих навчальних закладів в Україні і тих чинників, що сприяють чи заважають її ефективності. Я буду намагатися порівняти те, як розуміють цілі акредитації ВНЗ у нас, з тими традиціями акредитування ВНЗ, що існують в розвинених країнах, зокрема, в США. Вибір на користь США зроблений свідомо, незважаючи на те, що в наших освітянських колах більш прийнято рівнятися на європейські країни. Американська освіта, що обслуговує динамічну і глобалізовану економіку, ефективна і здатна розвиватися навіть в умовах обмежених державних ресурсів [1].
Автор:
Віктор Мисан
Опубліковано
31.08.2014 |
Про історичні міфи, пам'ять, свідомість.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
27.08.2014 |
Новий закон України "Про вищу освіту" [1] істотно змінює систему стандартів у сфері вищої освіти. Однією з новацій є запровадження стандартів вищої освіти. Саме вони мають стати основою для оцінювання якості вищої освіти, ліцензування та акредитації освітніх програм у вищих навчальних закладах, атестації випускників. Але перед тим, як починати розробку стандартів, треба визначитися з низкою принципових питань.
Автор:
Юрій Ковбасенко
Опубліковано
21.08.2014 |
Автор:
Юрій Шукевич
Опубліковано
20.08.2014 |
Парадокси національної шкільної освіти явно деформують її ефективність. А чому б не врахувати світовий досвід, навіщо постійно винаходити « український велосипед»?
Експертна група Коаліції неурядових організацій «За освітню реформу» звертається до учасників серпневої Колегії Міністерства освіти і науки України, регіональних педагогічних конференцій і всіх небайдужих освітян з пропозицією долучитися до загальнонаціональної дискусії з питань реформування української освіти та створення «Дорожньої карти освітніх реформ» як результату суспільного діалогу.
Автор:
Олександр Жосан
Опубліковано
11.08.2014 |
Останніми роками, а особливо останніми місяцями часто лунали і лунають заклики до критичного аналізу нормативно-правової бази освіти. Звісно, це слід робити, проте, на моє глибоке переконання, її недосконалість не є головною причиною гальмування розвитку загальноосвітньої школи. Постійно стикаюсь із прикладами того, що прогресивні ідеї, які вже закладені у діючі сьогодні нормативно-правові документи, нівелюються освітньою практикою. Підтвердженням того, що усі наші реформаторські зусилля «зверху» приречені на невдачу може слугувати аналіз планування роботи на рівні школи.
Автор:
"Освітня політика"
Опубліковано
11.08.2014 |
Портал «Освітня політика» продовжує проведення серії «круглих столів», під час яких будуть обговорюватися актуальні проблеми функціонування освітньої галузі
Автор:
Василь Шуляр
Опубліковано
09.08.2014 |
Намагаючись зреагувати на сучасні виклики індустріального суспільства, школа обрала екстенсивний шлях розвитку. Він не виправдовує себе, про це аргументовано пише професор Г. Клочек, пропонуючи «інтенсивний спосіб сконцентрованого осягнення сутності». Нові програми для загальноосвітніх навчальних закладів знову засвідчили велику кількість імен авторів і художніх творів. Учитель знову «гнатиметься» за тим, аби учні запам’ятали фабулу й не сплутували літературних персонажів, перевантаження всіх суб’єктів навчального процесу залишилося тощо.
Автор:
Сергій Клепко
Опубліковано
01.08.2014 |
На сайті НАПН України з'явилося запрошення академічній спільноті до обговорення проекту Стратегії розвитку НАПН України на 2015-2017 роки [1].
Автор:
Григорій Клочек
Опубліковано
31.07.2014 |
Освіта не любить реформувань, усяких різких рухів. Вона любить спокій та дотримання традицій. Для неї найкращий «рух уперед» є уповільнено-еволюційним, і при цьому з усіх можливих точок зору він має бути добре вивіреним. Проте руйнування освітньої галузі, яке відбувалося довго і майже непомітно для «неозброєного ока», в останні кілька років стало настільки відчутним, що з’являлося враження: у цьому стрімкому падінні ось-ось досягнемо дна. І якщо зараз уже стала загальновідомою інформація про повне нищення армії, міліції, службу безпеки і т. д., то про освіту з повним правом можна говорити те ж саме – вона теж належить до стратегічно важливих державних інституцій. Як складова суспільно-політичної системи вона почала активно перетворюватися у такий собі симулякр. І це зрозуміло: система, що активно формувалася в ці останні роки не потребувала людей розумних, гідних, національно свідомих – такі люди були її органічними ворогами. Система потребувала відповідного «електорату», яким би легко можна було маніпулювати. А те, що сучасні інформаційні технології, коли вони «працюють» з відповідно підготовленим «матеріалом», можуть багато, ми вже добре переконалися на прикладі сусідньої держави.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
27.07.2014 |
Прийнятий нещодавно новий закон України "Про вищу освіту" істотно змінює систему стандартів у сфері вищої освіти. Як наслідок, необхідно вносити відповідні зміни до багатьох інших нормативних документів, що регулюють цю сферу. Станом на момент написання статті, цей закон ще не підписаний Президентом. Але часу на розробку нових стандартів дуже мало, тому готувати їх потрібно вже сьогодні. Якими мають бути ці нові стандарти, хто і як повинен їх розробляти та затверджувати? Спільної думки освітянської громадськості з цих питань сьогодні немає. Але у будь-якому випадку вони повинні базуватися на новому законі про вищу освіту.
Автор:
Евгений Медреш
Опубліковано
24.07.2014 |
И не нужно себя обманывать, о проблемах школы никто много читать не будет... И вообще – от школы всем нужно мало, но разное: учителям – зарплата, родителям – приятные оценки и поступление в ВУЗ, начальству – отчеты и справки, политикам – правильная ориентация на момент выборов. Поэтому - тезисы.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
21.07.2014 |
Цінність керівника у будь-якій бюрократичній системі полягає у тому, що він
здатний ініціювати або гальмувати розгляд одних рішень і гальмувати розгляд інших.
Сергій Сидоренко
Освіта, як система державна, не в змозі обійтися без бюрократів. Головне, щоб зворотні зв'язки в системі «співучасники освітньої діяльності – управлінська бюрократія» були збалансовані та опиралися на реальну фактологічну базу. І саме з останнім у нас величезні проблеми.
Пропоную розглянути актуальну проблему реформування атестації навчальних закладів.
Автор:
Василь Шуляр
Опубліковано
16.07.2014 |
Проблеми літературної освіти взагалі та україномовної зокрема тепер як ніколи стали архіважливими та болючими.
Концепція літературної освіти, яка була затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України №58 від 26 січня 2011 року, приймалась ударними темпами. У серпні 2010 р. на сайті МОН було «почеплено» проект, а за декілька днів учителів-словесників зібрали для обговорення та прийняття Концепції.
Автор:
Григорій Клочек
Опубліковано
14.07.2014 |
Програми та підручники
Тихий гомін невдоволення станом сучасної освіти зараз почав переходити у тривожні дзвони. І першими забили на сполох не працівники освіти, не міністерські чиновники, не чисельні кандидати та доктори педагогічних наук, а молоді журналісти та письменники, а, точніше, журналістки і письменниці, діти яких нещодавно пішли до школи, і вони як добропорядні та відповідальні і до того ж добре освічені мами змушені були вечорами готувати уроки зі своїми чадами, рятуючи їх від можливих завтрашніх двійок. І ось у ці години тривожних вечірніх підготовок до завтрашніх уроків, вони раптом відкрили для себе, що програми та підручники уже не ті, за якими вони вчилися, що в них уже багато нового, не зрозумілого для них самих, що своїм дітям вони уже не завжди в змозі допомогти - треба звертатися до репетиторів.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
07.07.2014 |
Останнім часом Інтернет ресурси все ширше використовуються в освіті. З одного боку, це можуть бути спеціально створені матеріали, розміщені на сайтах навчальних закладів, наукових видань тощо. З іншого – різноманітні спеціалізовані та міждисциплінарні освітні і наукові портали. Крім цього, в Інтернет є велика кількість сайтів окремих користувачів, які публікують там власні розробки, а також матеріали з інших джерел. Ці ресурси істотно відрізняються один від одного за повнотою охоплення матеріалу, його якістю, кількістю помилок тощо.
Автор:
Людмила Паращенко
Опубліковано
02.07.2014 |
Чи справді у нас недостатнє фінансування шкільної освіти?
Упродовж останніх двох десятиліть сучасний стан вітчизняної системи середньої освіти прийнято характеризувати з позиції хронічної недостатності її фінансування. У цій ситуації неминуче відходять на задній план усі інші проблеми, зокрема щодо оновлення змісту освіти, забезпечення якості освіти, професійного розвитку учительства тощо. Загальноприйнятим є і уявлення про те, що майже всі ці проблеми породжуються, перш за все, недостатнім фінансуванням.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
23.06.2014 |
Бюрократія – папери – комерція
Давайте через призму експертно-критичного аналізу подивимося лише на деякі проблемні аспекти нашої управлінської здатності в системі «координат» української шкільної освіти.
Автор:
Юрій Шукевич
Опубліковано
19.06.2014 |
Спочатку «гола» правда: в нашій державі Україні тільки приватні школи мають власний бюджет. Мабуть, тому що самі його утворюють, самі збирають доходи, самі визначають, на що їх витрачати, самі платять податки. Це означає, що у фінансовій сфері кожна приватна школа автономна, самостійна.
Автор:
Юрій Ковбасенко
Опубліковано
13.06.2014 |
“Революції – ТАК! Імітації – НІ!” Це гасло Майдану-2014 пригадав, прочитавши у “Фейсбуці” допис директора УЦОЯО Ігоря Лікарчука [1] про останню масову нараду, що відбулася в МОНУ 27.05.2014: “Іще й досі знаходжусь під враженням учорашньої наради з проблем загальної середньої освіти. Коли я вийшов на трибуну і побачив в залі силу-силенну різних освітянських начальників (а їх дуже багатьох занадто добре знаю), в голові засіла одна думка, якої не можу позбутися... 75% тих, хто сидів у залі, РЕФОРМИ РОБИТИ НЕ БУДУТЬ. Бо український освітній чиновник і реформи – це дві паралельні прямі, які ніколи не можуть перетнутися. Бачив у залі й тих, хто насправді заганяв учителів у Партію регіонів, примушував їздити на мітинги в Маріїнський парк, організовував мітинги на підтримку тодішніх вождів. Вони будуть робити реформи? Ніколи не повірю...”
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
04.06.2014 |
Зміни, що відбуваються сьогодні в українському суспільстві, і, зокрема, проект нового закону України про вищу освіту передбачають значне посилення ролі громадськості в оцінюванні якості вищої освіти. Важливим інструментом такого оцінювання є створення прозорих та якісних рейтингів вищих навчальних закладів, які б надавали можливість об’єктивно оцінювати успішність їхньої діяльності за основними напрямами. Сьогодні в Україні більш відомими є світові університетські рейтинги – ARWU, QS, THE та Webometrix. Але у світі також широко використовують різноманітні національні та регіональні рейтинги, які зазвичай призначені для інших цільових груп, застосовують інші показники оцінювання і нерідко дають суттєво інші оцінки вищих навчальних закладів.
Автор:
Ігор Лікарчук
Опубліковано
31.05.2014 |
Закінчив свій життєвий шлях Михайло Володимирович Фоменко. Маю за честь його називати своїм Учителем. Він надихнув мене до написання книги "Міністри освіти України", на підготовку якої було затрачено майже 10 років. Михайло Володимирович особисто прочитав верстку розділу про себе і твердим учительським почерком виправив помилки та всі хвалебності на свою адресу. І розповів мені багато такого, без чого моє дослідження не було б тим, яким стало. Але головним є той слід, який він залишив після себе в освітній системі Україні. Для того, щоб іще раз нагадати про нього, я пропоную відвідувачам порталу ознайомитися з електронною версією розділу про Михайла Володимировича, котрий увійшов до другого тому книги "Міністри освіти України"
Автор:
"Освітня політика"
Опубліковано
20.05.2014 |
Портал «Освітня політика» продовжує проведення серії «круглих столів», під час яких будуть обговорюватися актуальні проблеми функціонування освітньої галузі
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
08.05.2014 |
Останнім часом освітянська громадськість приділяє багато уваги питанням вдосконалення зовнішнього незалежного оцінювання. У попередній статті [1] було висловлено деякі думки стосовно шляхів покращення тестів та тестових завдань ЗНО. Але є низка інших питань, що стосуються його організації та використання результатів.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
05.05.2014 |
Шановні експерти, урядовці, давайте візьмемо країни, які однозначно мають визнання у суспільно-економічному вимірі і подивимось на їхні підходи до організації освіти старшокласників. Так, мова не про університетську освіту, а саме про старшу шкільну ланку. І не про дитсадки, початкову чи основну (5 – 9 класи) школу.
Автор:
Олексій Панич
Опубліковано
27.04.2014 |
Аналізуючи проект нової редакції Закону України «Про вищу освіту», поданий народним депутатом В.І.Балогою, я виходжу з того, що цей проект вже прийнятий у першому читанні, а отже, наразі йдеться лише про «точкові» зміни, де і як вони можливі без зміни загальної архітектури проекту в цілому.
Автор:
Михайло Савчин
Опубліковано
25.04.2014 |
Проект закону про вищу освіту (далі – ЗппВО, законопроект), нещодавно схвалений Верховною Радою України у першому читанні є значним кроком вперед у реформуванні системи вищої освіти та системи освіти в Україні загалом. У цьому матеріалі буде здійснений аналіз цього законопроекту з точки зору автономії університетів, оскільки складно зробити всеосяжний аналіз по всіх його компонентах.
Автор:
Ірина Світящук
Опубліковано
22.04.2014 |
Українські університети здебільшого не готові до автономії та відповідальності перед громадськістю, яку вона передбачає. Причому проблема не стільки у законодавстві, скільки у відсутності поняття прозорості в дискурсі української вищої школи.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
17.04.2014 |
Сьогодні ЗНО є головним інструментом відбору студентів на бакалаврські програми вищої освіти в Україні. Але існує багато питань стосовно якості цього інструменту, а також можливості його застосування для вирішення інших завдань.
Автор:
Андрій Миляник
Опубліковано
14.04.2014 |
Чи можемо ми використати досвід Польщі для реформування системи ЗНО в Україні
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
13.04.2014 |
Чи винуваті тести в тому, що випускник основної школи (9-й клас) читати-писати вміє, але змісту прочитаного не уявляє?
Автор:
Александра Баглай
Опубліковано
08.04.2014 |
Домашнее образование стало объектом широкой дискуссии, и, как следствие, обросло невиданной нелепости слухами и мифами, спровоцировало ряд вполне разумных вопросов и опасений и вызвало полный надежды энтузиазм у многих родителей и альтернативных «клубов образования».
Автор:
Олександр Желiба
Опубліковано
06.04.2014 |
Який викладач історії для загальноосвітньої школи нам потрібний?
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
31.03.2014 |
До питання про запровадження стандартизованих тестів при відборі абітурієнтів до магістратури доцільно повернутися лише після переосмислення цілей та змісту магістратури.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
28.03.2014 |
Справжність пронародності уряду буде не у популістському «каждой сестре по серьге», а залучення гарантованих ресурсів для ШКОЛИ, бо саме вона є тим, через що проходить кожен громадянин країни без виключень. Що окрім доходів від корисних копалин та звісно совісті правителів може бути більшою гарантією для стабільного гідного фінансування шкільної системи як народної структури?
Автор:
Віктор Мисан
Опубліковано
24.03.2014 |
Настав час відмовитися від фантазій та розпочати конструювати шкільні курси історії так, як того вимагає наука і освітянська практика?
Автор:
Ірина Світящук
Опубліковано
21.03.2014 |
ГО «Центр досліджень суспільства» оприлюднив нещодавно результати дослідження щодо відкритості українських університетів. Одна з тем, що зацікавила дослідників, стосувалася нерухомості та транспортних засобів університетів, які мають статус національних.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
17.03.2014 |
У попередній статті [1] було наведено аналіз тестів ЗНО з математики. В цій статті розглянемо питання якості тестів з фізики. Перш за все, слід зазначити, що протягом останніх років не було суттєвих зауважень з боку абітурієнтів та фахівців на грубі помилки в цих тестах. Проте, висловлювалося багато думок про надмірну простоту чи, навпаки, складність тестів, їхню невідповідність вимогам до педагогічних тестів тощо.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
13.03.2014 |
Наша неспроможність по-справжньому вдуматись у тезу «школи мають бути різними» виростає ще й з того, що в нас добропорядні люди весь час втягуються в «обслуговування чужих пороків» — починаючи з лінивого 16-ти річного «дитяти» і закінчуючи непорядним президентом. Замість того, щоб обмежитись формуванням рівних та добрих умов для всіх і кожного, видаємо так, що саме вчителі чи суспільні громадські авторитети мають виправити душу і долю недоука чи циніка при владі.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
11.03.2014 |
В останні роки зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) стало основним інструментом відбору студентів до вищих навчальних закладів України. У зв’язку з цим питання якості тестів і, зокрема, тестових завдань ЗНО привертають постійну увагу освітянської громадськості. Автор вже обговорював на цьому порталі деякі загальні питання якості тестів ЗНО [1, 2]. В цій статті більш докладно буде розглянуте питання якості тестів з математики.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
09.03.2014 |
«Державна підсумкова атестація буде пом'якшена для дітей, адже це важкий нервовий рік», - так у одній із своїх перших публічних заяв проголосив Сергій Квіт, новопризначений міністр освіти і науки України
Автор:
Юрій Шукевич
Опубліковано
06.03.2014 |
Нині важко передбачити, хто з міністрів освіти визріє до потреби виступити каталізатором шкільних реформ європейського типу
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
04.03.2014 |
Система державного оцінювання вищих навчальних закладів повинна будуватися на основі кваліметричних методів оцінювання і застосування багатовимірних оцінок, основними складовими яких можуть бути оцінки освітньої, науково-дослідної та інноваційної, фінансово-економічної, соціально-виховної та міжнародної діяльності ВНЗ.
Автор:
Учасники "круглого столу"
Опубліковано
03.03.2014 |
28 лютого 2014 року відбувся віртуальний «круглий стіл» учасники якого обговорювали питання; «Якими мають бути перші кроки нового Міністра освіти і науки України». Публікуємо дайджест пропозицій його учасників у авторській редакції.
Автор:
Лілія Гриневич
Опубліковано
28.02.2014 |
Голова Комітету Верховної ради України з питань науки та освіти пропонує для обговорення громадськості власний план освітніх реформ
Автор:
"Освітня політика"
Опубліковано
27.02.2014 |
Експерти порталу «Освітня політика» про першочергові зміни в системі освіти. Результати експрес-опитування.
Автор:
І. Лікарчук, С. Ніколаєнко
Опубліковано
27.02.2014 |
Керівники громадських організацій заявляють про існування серйозних ризиків для успішного проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2014 році
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
22.02.2014 |
Свою історичну роль чиновник пострадянського зразка вже сповна відіграв, його «сонце» відходить у глибоку історичну тінь.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
12.02.2014 |
Пострадянський стиль управління не здатний стримувати себе, щоб не перенасичувати базовий шкільний рівень суєтними бюрократичними заходами та паперовою круговертю, чим тільки підігріває агресивності самих вчителів. Від навали бюрократичних «треба» вони не встигають ні спокійно навчати, ні папери плодити, ні хоч якось перепочити. Відтак їхня знервованість та напруженість мимовільно передається учням.
Автор:
Альберт Оганесян
Опубліковано
11.02.2014 |
Процес зниження рівня освіченості випускників шкіл і вузів збігся в часі з процесом заміни перевірених часом «застарілих» методів контролю успішності сучасним «прогресивним» тестуванням. Неможливо не помітити зв'язку цих процесів.
Автор:
Д.Б. Сандаков
Опубліковано
09.02.2014 |
Як правило, Портал "Освітня політика" не практикує перепост матеріалів, опублікованих на інших Інтернет-ресурсах. Але стаття, яку ми подаємо нижче, на думку редколегії, може бути винятком із правил...
Автор:
Віталій Дрібниця
Опубліковано
08.02.2014 |
У попередніх двох статтях, опублікованих на порталі «Освітня політика» нами були проаналізовані помилки в підручнику з всесвітньої історії для 11-го класу. Критичного матеріалу в цьому підручнику вистачить ще не на одну статтю... Але сьогодні йтиме мова про діючий підручник авторів Реєнта О. і Малій Ю. «Історія України. 10 клас. Рівень стандарту, академічний рівень». — К., Генеза[1], 2010.
Автор:
Ігор Лікарчук
Опубліковано
04.02.2014 |
Українську систему зовнішнього оцінювання необхідно серйозно реформувати. І чим швидше розпочати цей процес, тим ефективнішими будуть його результати.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
01.02.2014 |
На сайті Держаної інспекції навчальних закладів України для громадського обговорення опубліковано проекти основних критеріїв оцінювання та показників розвитку і результатів діяльності вищих навчальних закладів III-IVрівнів акредитації.
Автор:
Сергій Терно
Опубліковано
30.01.2014 |
Як виявилося, не лише програму, а й самі навчальні книжки важко віднести до ретельно підготовлених та методично грамотних документів (та навіть просто грамотних). Помилки, помилки, помилки…
Автор:
Інна Совсун
Опубліковано
27.01.2014 |
Від березня на сайті Державної інспекції навчальних закладів у розділі “Громадське обговорення” розміщено “Проект орієнтовних критеріїв оцінювання діяльності вищих навчальних закладів”. Коментувати цей витвір бюрократичного розуму немає особливого сенсу, переважно через звичку органів управління освітою ігнорувати будь-які незалежні коментарі від громадськості. Проте зараз ходять наполегливі чутки, що документ найближчим чином буде затверджено, тому варто уважніше подивитись, що очікує на вищі навчальні заклади при чергових перевірках ДІНЗ.
Автор:
Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Опубліковано
25.01.2014 |
Протест Майдану, який знайшов відгук серед мільйонів українців усіх регіонів, – це гнів і повстання проти обману, кривди і зла.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
23.01.2014 |
Всі ми часто користуємося добре відомою формулою, що критерієм істини є практика. Будь-яка струнка та красива теорія отримує визнання лише опісля практичного підтвердження.
Автор:
Ігор Юхновський
Опубліковано
20.01.2014 |
Я, Юхновський Ігор Рафаїлович, доктор фізико-математичних наук, професор, академік Національної академії наук України, герой України, як один із членів групи «Першого грудня» висловлюю глибоку повагу ректорам і професорсько-викладацькому складу усіх університетів України і хочу звернутися до Вас з проханням про підтримку боротьби українських студентів за приєднання України до Європейської спільноти держав, як перший крок – через підписання Угоди про асоціацію.
Автор:
Ігор Лікарчук
Опубліковано
19.01.2014 |
Експерти порталу продовжують обговорювати проблему участі українських учнів у міжнародних порівняльних дослідженнях.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
17.01.2014 |
Портал продовжує публікувати експертні матеріали про систему атестації загальноосвітніх навчальних закладів, яка, начебто, «працює» в Україні та роль у цьому процесі «Критеріїв оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів».
Автор:
Віктор Громовий
Опубліковано
14.01.2014 |
Учительство в Україні переживає професійну кризу. Заради справедливості зазначимо, що вчителювання як професія переживає не кращі часи в усьому світі. Не дарма ж наші американські колеги кажуть: «Вчителювання ще не стало втраченим мистецтвом, але повага до вчителювання, на жаль, вже стає втраченою традицією». Причому мова йде не лише про «зовнішню» повагу до носіїв цього мистецтва, а й про їхню самоповагу.
Автор:
Михайло Савчин
Опубліковано
11.01.2014 |
На «Освітньому порталі» раніше публікувалися матеріали з експертною оцінкою професійно-кваліфікаційних характеристик працівників закладів освіти, що набули чинності у 2013 році. У новому експертному дослідженні кваліфікаційні характеристики аналізуються з позицій створення умов для реалізації одного із основоположних принципів європейської системи освіти ― забезпечення індивідуальної академічної свободи.
Автор:
Учасники круглого столу
Опубліковано
09.01.2014 |
9 січня 2014 року в ІА "Укрінформ" відбувся, ініційований редколегією порталу, "круглий стіл" "Українська освіта 2013. Підсумки і прогнози".
Автор:
Експерти порталу
Опубліковано
09.01.2014 |
У період із 15 до 30 грудня порталом «Освітня політика» було проведено експертне опитування «Освіта України 2013. ТОП-10», під час якого експертам пропонувалося визначити 10 найбільш значущих (як у позитивному, так і в негативному аспектах) подій в освіті України упродовж 2013 року.
Автор:
Вадим Лунячек
Опубліковано
07.01.2014 |
Пройшло шість місяців із того дня, коли Міністерство освіти і науки затвердило «Орієнтовні критерії оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів». Настав час для перших його оцінок у контексті можливої ефективності.
Автор:
Віталій Дрібниця
Опубліковано
04.01.2014 |
Експерти «Освітнього порталу» продовжують аналізувати шкільні підручники
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
28.12.2013 |
Останнім часом в Україні й у світі активно обговорюють проблеми майбутнього вищої освіти. Значною мірою це зумовлено тими змінами, що відбуваються у цій сфері.
Автор:
Інна Совсун, Андрій Солодько
Опубліковано
24.12.2013 |
29 листопада на сайті Міністерства освіти і науки України з'явилась новина про розширене засідання Правління Громадської ради при Міністерстві освіти, головною темою якого було питання наближення української професійної і вищої освіти до європейських стандартів.
Автор:
Ігор Лікарчук
Опубліковано
21.12.2013 |
Українські новорічні свята завжди були цікавими своєю містикою, настроєм, радісними сподіваннями і сюрпризами.
Автор:
Григорій Науменко
Опубліковано
18.12.2013 |
11 січня 2012 року офіційно розпочався пілот Національного проекту «Відкритий світ», в ході якого в окремих середніх школах України були протестовані технічні та організаційні рішення, а також мультимедійні електронно-освітні ресурси, які передбачається використовувати при розгортанні Національного проекту «Відкритий світ».
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
12.12.2013 |
Зрозуміло, що освіта є інструментом реалізації життєвих цілей, а не навпаки, коли «отримання» освіти є життєвою ціллю. Попри це нашу країну накрила тінь освітнього провалу, бо стало надто багато як тих, що заклопотані власне «отриманням» атестату/диплому, так і тих, хто живе їхньою «видачею».
Автор:
Редколегія порталу «Освітня політика»
Опубліковано
09.12.2013 |
Завершується 2013 рік. Упродовж року в освітній системі України відбулося чимало подій, що так чи інакше вплинули на її розвиток.
Автор:
Ігор Лікарчук
Опубліковано
08.12.2013 |
Ця стаття була підготовлена кілька днів тому. Але на її публікацію наштовхнув виступ на Народному Віче у Києві 8 грудня 2013 року ректора Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергія Квіта.
Автор:
Віталій Дрібниця
Опубліковано
07.12.2013 |
Ну не було в мене жодної причини взяти списа, осідлати свого Росинанта і піти на війну з вітряками, бачачи в них страшних драконів. Ой, не було!
Автор:
Анатолій Шванц
Опубліковано
05.12.2013 |
Готуючись до участі в недавніх парламентських слуханнях, вирішив доскіпливіше придивитися до нової навчальної літератури для початкової школи.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
02.12.2013 |
Концепція сучасного олімпійського руху належить барону П'єр де Кубертену, з чиєї ініціативи 23 червня 1894 року було засновано Міжнародний олімпійський комітет (МОК). З тих пір повсюдно стали дотримуватись принципу, згідно якого олімпійський рух являє собою життєву філософію, що підносить і поєднує в єдине ціле переваги тіла, волі і розуму. Поєднуючи спорт з культурою і освітою, він прагне до створення способу життя, заснованого на радості від зусилля, на виховній цінності гарного прикладу й на повазі до загальних основних етичних принципів. Критерієм належності до Олімпійського руху є згода дотримуватися положень Олімпійської хартії.
Автор:
Гриневич, Оробець, Полянський, Лікарчук
Опубліковано
30.11.2013 |
Лілія Гриневич, Леся Оробець, Павло Полянський та Ігор Лікарчук у відкритому зверненні закликали ректорів і викладачів українських вишів не перешкоджати студентам брати участь в акціях на підтримку євроінтеграції
У зверненні наголошується, що керівники і викладачі багатьох українських вишів з повагою поставились до невід’ємного права молодих людей висловити свою громадянську позицію. Вони або самі беруть активну участь у громадянській кампанії на підтримку євроінтеграції, або, щонайменше, не чинять перешкод студентам щодо участі в Євромайданах.
Разом з тим, є й такі, які погрожують студентам втратою стипендії чи навіть відрахуванням за «прогули без поважних причин», перешкоджають їх участі у громадських акціях.
«Януш Корчак поклав своє життя за право до останнього залишатися разом зі своїми вихованцями. Від вас не вимагається жертовності, а лише підтримки, не на словах, а на ділі, студентського самоврядування та права молодого покоління на висловлення громадянської позиції», - йдеться у зверненні.
Автор:
Людмила Паращенко, Віктор Громовий
Опубліковано
29.11.2013 |
Різноманітність типів навчальних закладів і форм здобуття освіти , як відомо, є обов’язковою передумовою для динамічного розвитку будь-якої освітньої системи. На початку 90-х років, коли стара система освіти опинилась у досить продуктивному стані «на межі хаосу», в нашій країні стало можливим народження приватних шкіл. Це було яскравим свідченням реалізації творчої і громадянської ініціативи небайдужих педагогів та прагнення надати шкільній освіті демократичних форм.
Автор:
Станіслав Ніколаєнко
Опубліковано
28.11.2013 |
Поки була підготовка до парламентських виборів, то освіту, науку, культуру, охорону здоров‘я всі любили. І владці, і опозиція. Та пройшли вибори. Любов закінчилась, не розпочавшись. На освіту в Держбюджеті-2013 так і залишилась цифра в 6,2% від ВВП, а на науку 0,3% ВВП, що відповідно нижче на 3,8% і 1,4% від передбаченого Законом. Ніхто обіцяні вчителям і вченим зміни до бюджету за підсумками І кварталу вносити не буде і не збирається.
Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
26.11.2013 |
Спершу дещо про Францію для так званих євроскептиків. У французькій системі шкільної освіти існують тупикові траєкторії щодо отримання вищої освіти, що нас сильно дивує. Так, якщо ти після закінчення коледжу (9-й клас) не маєш прохідного балу до академічного ліцею, то йдеш до ліцею професійного. Після нього йдеш працювати. І все тому, що в університетах, як і в академічних ліцеях, вчитись досить складно. Навчання у Франції скрізь організовано таким чином, що списування чи «малювання» оцінок, блат чи підкуп не існують як явище. Саме останнє, над чим ми практично не працюємо як над проблемою всіх рівнів, забезпечує французам, приміром, наступні конкретні здобутки.
Автор:
Ігор Лікарчук
Опубліковано
23.11.2013 |
Незадовго до початку нового навчального року проїжджав я мимо однієї сільської школи, кілометрів за сто від столиці. У розпал спекотного дня на шкільному подвір'ї директор та його неповнолітній син розвантажували машину зелено-жовтих напівзів’ялих огірків, що кличуть в народі «жовтяками».
Автор:
Вадим Лунячек
Опубліковано
19.11.2013 |
Модернізація системи освіти безпосередньо пов’язана зі створенням ефективної системи управління цією сферою, що можливо лише за умови послідовної державної кадрової політики. Призначення на керівні посади осіб, які мають необхідну професійну компетентність, є важливим чинником надання якісних освітніх послуг населенню України, сталого розвитку держави. Існуюча сьогодні процедура призначення керівних кадрів у сфері освіти потребує суттєвого вдосконалення з урахуванням як позитивного, так і негативного вітчизняного й зарубіжного досвіду та перспектив розвитку країни.
Автор:
Ірина Світящук
Опубліковано
17.11.2013 |
Останніми роками не стихає критика глобальних тенденцій комерціалізації освіти. Йдеться про концептуальну зміну сприйняття освіти як серед політиків, так і серед населення. Її розглядають як простий інструмент-інвестицію, яка вимагає значних капіталовкладень та суттєвих затрат часу з метою отримання в майбутньому якнайвищого доходу. Відповідно до такого підходу, різні освітні програми та окремі університети ранжуються за принципом конкурентоспроможності: чим вищі доходи отримують випускники окремих університетів, тим більший «попит» на «освітні послуги» цих вишів серед населення. Коротко кажучи, ринкова логіка вводиться в освітній вимір, що часто суперечить його первинним завданням і принципам. Зважаючи на вищесказане, мій аналіз фінансування освіти зовсім не має на меті виразити якість освіти в окремій країні в її доларовому еквіваленті. Він виступає доступним інструментом для того, щоб подивитись на українську освіту в міжнародному контексті, а також спробувати розвінчати окремі стереотипи стосовно освіти на Заході, поширені в Україні, та, сподіваюся, змістити курс критики української освітньої системи в більш конструктивне русло.
Автор:
Інна Совсун
Опубліковано
13.11.2013 |
Роль ректорів у реформуванні вищої освіти у будь-якій країні важко переоцінити. Знаходячись посередині між владою і університетським середовищем, ректори схильні до пошуку компромісних рішень. Разом з тим, така позиція ректорів уможливлюється лише в умовах публічності і діалогу.
Автор:
Ігор Лікарчук
Опубліковано
10.11.2013 |
12 листопада 2013 року в загальноосвітніх навчальних закладах України розпочнеться моніторинг якості загальної середньої освіти. Впродовж місяця учні 5-х та 10-х класів загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності складуть 5 тестів — з математики, з української, російської та іноземної мов, а також комбінований тест (Я і Україна / Основи правознавства).Учні 10-х класів мають пройти моніторинг з 12-ти предметів та скласти тести з української мови, іноземної мови, історії України, всесвітньої історії, української літератури, геометрії, алгебри, біології, хімії, фізики, географії та технології. Офіційною метою акції є оцінювання стану системи освіти та отримання об’єктивної інформації про її якість за результатами навчання учнів у початковій та основній школі.
Автор:
Віктор Громовий
Опубліковано
10.11.2013 |
Здається, Міністерство освіти і науки України знайшло своєрідну «паличку-виручалочку», одним помахом якої можна вирішити майже всі проблеми загальної середньої освіти в Україні — на їхню думку, принаймні. Як зазначив Міністр освіти і науки Дмитро Табачник у нещодавньому своєму виступі на парламентських слуханнях у Верховній Раді 23 жовтня 2013 року, на сьогодні в Україні функціонує близько 2-х тисяч освітніх округів і на місцях продовжується робота з розроблення планів створення освітніх округів, що дає можливість припинити безпідставне закриття шкіл.
Автор:
Лілія Гриневич
Опубліковано
07.11.2013 |
Моніторингове дослідження якості загальної середньої освіти заплановане у період з 12 листопада по 12 грудня 2013 року в загальноосвітніх навчальних закладах України згідно з наказами Міністерства освіти і науки України.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
06.11.2013 |
У попередній публікації[1] було розглянуто деякі теоретичні й методичні проблеми ЗНО, пов’язані з освітніми вимірюваннями. Ця стаття присвячена проблемам, що стосуються інших практичних застосувань сучасних методів освітніх вимірювань, насамперед — проблеми комплексного оцінювання абітурієнтів при вступі до ВНЗ. Як і попередня публікація, вона є суб'єктивними поглядами автора з деяких питань, що обговорювалися на IV Міжнародної науково-методичній конференції «Освітні вимірювання — 2013», що відбувалася у Татарові 1-4 жовтня 2013 р.
Автор:
Віктор Мисан
Опубліковано
03.11.2013 |
Запропонована стаття не присвячена сучасній мовній політиці та становищу української мови в державі Україна. Назва статті «Неовалуєвщина» обрана не випадково. У 1863 р. після прийняття Валуєвського циркуляра в Російській імперії започатковано нову хвилю антиукраїнської політики, яка мала негативні наслідки не лише в сфері використання мови, але й у галузях, дотичних до неї. Йдеться про освіту, культуру, науку. Розпорядження міністра спричинило наступ на українознавство і в оцінці дослідників дістало назву валуєвщина. Валуєвщина — це не лише система антиукраїнських заходів, алей ті суб’єкти, що акумулювали ці заходи. Їм притаманний певний тип мислення, стереотипи, види діяльності. За останні 150 років вони не зникли з сфери державного управління. Вони постійно видозмінюються, як і їх діяльність. Які ж форми та масштаби неовалуєвщини сьогодні?
Автор:
Ігор Лікарчук
Опубліковано
31.10.2013 |
За кілька тижнів до проведення парламентських слухань з питань доступності та якості загальної середньої освіти на Міжнародній науково-практичній конференції «Освітні вимірювання – 2013»,серед організаторів якої є Міністерство освіти і науки України, був наведений прикрий, але дуже показовий факт. Під час цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання з математики більшість учасників не впоралися з розв'язанням рівняння 2/x = 5. Навіть серед тих, хто отримав за цей тест понад 180 балів,більше 10% абітурієнтів не спромоглися дати правильну відповідь[1].Іншими словами, десятки тисяч випускників українських шкіл (ЗНО з математики цього року складали більше 90 тис. абітурієнтів) не змогли розв’язати одне з найпростіших завдань!
Автор:
Віктор Громовий
Опубліковано
31.10.2013 |
Цього року оприлюднено два накази Міністерства освіти і науки України,що мають відношення до атестації педагогічних працівників.
Автор:
Павло Полянський
Опубліковано
28.10.2013 |
Перелік резонансних подій в освіті 23 жовтня поповнився ще однією - парламентськими слуханнями «Доступність і якість загальної середньої освіти: стан і шляхи поліпшення». Чи стане ця подія відправною точкою для поліпшення шкільної освіти залежатиме від того, які висновки будуть зроблені й у які конкретні прагматичні кроки будуть втіленні рекомендації слухань. Обнадійливо прозвучали на слуханнях слова голови парламентського Комітету з питань науки та освіти Лілії Гриневич, про те, що, оцінюючи стан і перспективи розвитку українського шкільництва, серйозно поставитись до результатів міжнародних досліджень, щоботримати реальну картину й прийняти правильні рішення в освітній політиці».Все ще хочеться сподіватись, що так воно й станеться.
Автор:
Михайло Савчин
Опубліковано
26.10.2013 |
Правове регулювання формування і розміщення державного замовлення серед вищих навчальних закладів в Україні є доволі дивним як з точки зору законодавчої техніки, так і в світлі принципів Лімської декларації про академічні свободи і автономію вищих навчальних закладів. Акцентую увагу на Лімській декларації, оскільки у сфері академічних свобод вона становить своєрідну juscogens (імперативні норми міжнародного звичаєвого права), сукупність положень яких мають перевагу перед іншими нормами в силу авторитету та наявності згоди, inter alia, міжнародного академічного співтовариства. Той факт, що Лімська декларація не завжди є предметом дискусій в українському академічному товаристві, яке сконцентрувало увагу переважно на формальних (а не матеріальних аспектах!) Болонського процесу, власне і характеризує стан реальної автономії університетів і академічних свобод в Україні.
Автор:
Лілія Гриневич
Опубліковано
25.10.2013 |
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
24.10.2013 |
Добре відома стара істина — керувати можна лише тим, що можна вимірювати. Саме тому останнім часом проблема освітніх вимірювань привертає підвищену увагу фахівців. Ці питання викликають багато дискусій.Деякі відомі фахівці заперечують саму можливість вимірювання освітніх досягнень, навчальної компетентності чи інших подібних освітніх показників. З іншого боку, поширеною є й така думка, що, незважаючи на окремі недоліки, існуючі методи освітніх вимірювань загалом є достатньо якісними, щоб взагалі відмовитися від суб’єктивних оцінок викладачів.
Автор:
Конференція освітян
Опубліковано
21.10.2013 |
23 жовтня 2013 р. відбудуться парламентські слухання «Доступність та якість загальної середньої освіти: стан і шляхи поліпшення». Напередодні, 16 жовтня, освітяни Львівщини зібралися на конференцію «Стандарти та зміст освіти в загальноосвітній школі». За результатами обговорення цієї проблеми вони звернулися до учасників парламентських слухань із відкритим листом про стан справ у системі загальної середньої освіти України. Портал «Освітня політика», розцінюючи текст цього звернення, як колективну точку зору найліпших експертів – освітян-практиків, публікує його у повному викладі.
Автор:
Віктор Мисан
Опубліковано
17.10.2013 |
Скажу відверто, що з нетерпінням чекав появи нових підручників історії для п’ятикласників. Чому? Спробую пояснити — і тим, кому відомо про дискусію, що виникла навколо програми з історичної пропедевтики, і тим, хто вперше долучається до обговорення сучасної шкільної історичної освіти та її найважливішого компоненту — змісту.
Автор:
Ігор Лікарчук
Опубліковано
14.10.2013 |
На порталі «Освітня політика» завершилося перше в його історії on-line голосування. На питання «Чи хочуть ректори українських університетів реформування вищої освіти»? дали відповідь 143 відвідувачі порталу.
Автор:
Станіслав Ніколаєнко
Опубліковано
10.10.2013 |
На одному із останніх засідань уряду прем’єр-міністр Азаров дав доручення міністру освіти і науки Табачнику підготувати пропозиції до законодавства щодо обов’язкового відпрацювання молодими вчителями в школі після закінчення університету. Мовляв, в школі більше 17% працює пенсіонерів та ще є й вакансії до того. Переконаний, що з цього нічого не буде — примусом учителів в школі не утримаєш.
Автор:
Єгор Стадний
Опубліковано
08.10.2013 |
Тема навчального навантаження викладачів, тобто саме перевантаження, набирає все більше й більше обертів. На щастя медіа вже не настільки оминають увагою цю проблему та й самі викладачі починають реагувати, поки що у соціальних мережах та на форумах, однак їх голос стає більш відвертим та критичним. Після проведення опитування серед викладачів ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації Центр дослідження суспільства отримав і продовжує отримувати чимало відгуків з різних куточків країни. Викладачі найчастіше повідомляють про порушення їх прав та різні способи протизаконного збільшення навантаження.
Автор:
Григорій Науменко
Опубліковано
06.10.2013 |
Зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень випускників шкіл — це одна з найбільш дискусійних тем в суспільстві за останні роки. Я маю право говорити про незалежне оцінювання якості освіти як людина, освітянин, державний службовець, який був серед ініціаторів розробки і запровадження цієї системи в Україні.
Автор:
Лідія Поперечна
Опубліковано
03.10.2013 |
Професійні дискусії навколо питань реформування шкільної бібліотеки точаться давно. Хто є їх ініціатором? Ті самі шкільні бібліотекарі. А ще методисти, що опікуються їх діяльністю. Ефективність цих багаторічних дискусій, що не виходять за межі бібліотечної спільноти, дорівнює нулю. В умовах інноваційних освітніх змін бібліотека школи все частіше асоціюється з образом Попелюшки: працелюбної простої дівчинки, яка терпляче зносить усі випробування долі, не нарікаючи і, як не дивно, отримуючи задоволення від тяжкої роботи. Єдиною втіхою залишається світ її мрій…
Автор:
Інна Совсун
Опубліковано
30.09.2013 |
Нещодавно Дмитро Табачник вкотре заявив, що Болонська система в Україні потребує вдосконалення. І з паном міністром складно не погодитись. Шкода, що головний освітянський чиновник зрозумів це лише на третьому році перебування на посаді, проте, зрештою — краще пізно, аніж ніколи.
Автор:
Незалежний експерт
Опубліковано
27.09.2013 |
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
25.09.2013 |
Вже кілька років складання тестів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) є основним шляхом вступу до вищих навчальних закладів України. Але наскільки якісним є цей інструмент оцінювання якості загальної освіти?
Автор:
Марія Барна
Опубліковано
20.09.2013 |
Cуспільно-політичні зміни в Україні, орієнтація на європейські стандарти у різних галузях, в тому числі й в освіті, сприяє переходу до демократичного процесу навчання. У зв'язку з цим й прийняті нові Державні стандарти загальної середньої освіти, зазнали змін навчальні плани та програми і, звичайно, шкільні підручники й навчально-методичні посібники. Проблема навчальних видань в освітньому процесі на сучасному етапі є дуже гострою і потребує серйозного ставлення, оскільки у цих виданнях є багато недоліків і порушень.
Автор:
Ігор Лікарчук
Опубліковано
17.09.2013 |
12 вересня 2013 у Львові в рамках 20-го Міжнародного форуму видавців відбувся «круглий» стіл «Сучасний стан та перспективи видання навчальної літератури в Україні». За твердженнями багатьох видавців – учасників подібних «круглих столів», такого гострого та відвертого обговорення проблеми видання шкільних підручників дотепер не було.
Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
10.09.2013 |
Автор:
Сергій Клепко
Опубліковано
09.09.2013 |
Напередодні нового, 2013/2014-го навчального року Міністерство освіти й науки України направило в Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій лист «Про методичні рекомендації для проведення державної атестації та внутрішнього контролю навчальних закладів» (Лист МОН № 1/9-533 від 07 серпня 2013 року, http://osvita.ua/legislation/other/36771). Як зазначено в листі, додані до нього «методичні рекомендації для проведення державної атестації та внутрішнього контролю дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних навчальних закладів» підготовлені «з метою удосконалення програмно-методичного забезпечення здійснення місцевими органами управління освітою контрольних заходів у підпорядкованих їм навчальних закладах». У Додатках надано:
Автор:
Лілія Гриневич
Опубліковано
05.09.2013 |
Як не буває випадкових перемог у професійному спорті, як кожне наукове відкриття є результатом років напруженої кропіткої праці, так само країни не добиваються успіху без цілеспрямованої підготовки. Історією десятків країн доведено — першим і головним кроком успішної модернізації завжди є створення провідної системи освіти.
Автор:
Ігор Лікарчук
Опубліковано
04.09.2013 |
За кілька днів першовересневим дзвінком розпочнеться новий навчальний рік. З нагоди свята освітянські чиновники різних рангів знову почнуть говорити про реформи в освіті, називати цифри, цитувати документи, не забуваючи, звісно, згадати очільників держави, міністерства освіти й науки, місцевих своїх начальників... І так — більше двадцяти років поспіль: змінюються лише цифри, назви та прізвища, а от балачки про реформи — фактор постійний. Хоча, починаючи з дня проголошення незалежності України, власне реформ у нас і немає — звичайно, якщо вважати такими реальні перетворення в освітній галузі, а не часткові зміни через суб’єктивні чи політичні чинники. Бо такі «реформи» закінчуються відразу, як ці чинники втрачають свою вагу, а їхні провідники — посади. Прикладів цьому безліч: невдала «розбудова» української національної школи, термінове запровадження й не менш термінова відмова від 12-річного навчання, тотальне закриття дитячих садків та їхнє авральне відновлення, успішне приєднання до Болонського процесу і провальні результати його запровадження, гра в багатоканальне фінансування галузі та багато іншого. Це були «реформи» крупного масштабу, а до них додавалася купа «дрібничок», які чиновники називали складовими реформ: запровадження уроку «футболу», надання вищої освіти у профтехучилищах, постійні зміни навчальних планів... А в цей час педагоги зубожіли, матеріально-технічна база, створена ще за СРСР, занепадала і руйнувалася, а освіта загалом втрачала свою суспільно-консолідуючу і культуротворчу місію.
Автор:
Павло Полянський
Опубліковано
03.09.2013 |
«Скількома іноземними мовами Ви володієте?
- Трьома: англійською, німецькою і французькою.
- А скажіть щось французькою.
- Доброе утро!
- То це ж російською…
- У такому разі – чотирма!»
Автор:
Віктор Мисан
Опубліковано
02.09.2013 |
24 серпня вкотре ми відсвяткуємо день проголошення незалежності нашої держави. Цьогоріч це буде 22-е народження України. За 22 роки державності підросло молоде покоління, яке не лише народилося в незалежній Україні, але здобуло повну середню освіту, закінчило вуз (рівень бакалавра) і, якщо не в цьому році, то в наступному — обов’язково, поповнить когорту працюючого люду. До цієї категорії належить і мій молодший син, якому виповнюється також 22 роки. З гордістю й одночасно із сумом дивлюсь я на нього та його однолітків. З гордістю, оскільки переді мною покоління, яке виросло в молодій державі, сформувалося на нових засадах, абсолютно в інших суспільно-політичних реаліях, на відміну від їх батьків. Це молодь, яка зростала разом із нашою державою, вчилася жити за новими законами, перевіряла дію демократії на практиці, а не лише студіюючи її основні постулати в шкільних та вузівських підручниках. Вони дорослішали дещо в іншому культурно-освітньому просторі, позбавленому заборон і закритих тем, в умовах швидкого розвитку комунікацій, отримавши необмежений доступ до інформаційних ресурсів. Вони далеко не такі, як ми, оскільки в основній масі є більш прагматичними, реалістично сприймають оточуючий світ і досить критично оцінюють його.
Автор:
Сергій Терно
Опубліковано
01.09.2013 |
Напевно, багато хто пам'ятає дискусії навколо ЗНО та навчальних програм з історії, що розгорнулися у лютому 2013 р. Спочатку обговорювалось питання про внесення змін до програми ЗНО-2013. Нагадаємо, що тоді завідувачка лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН і керівниця авторського колективу з укладання програми О.Пометун звинуватила директорку УЦОЯО І.Зайцеву та директора департаменту МОН О.Єреська у фальсифікації програми ЗНО з історії. Згодом постало питання щодо програми з історії для 5-го класу від 2012 р. (керівник авторського колективу — О.Пометун), з якої, у порівнянні з програмою 2004 р., зникли Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Михайло Грушевський, Іван Франко, Леся Українка та багато інших творців української нації, а також був суттєво скорочений час на вивчення славетних та знакових сторінок історії України (12 годин замість 27). В тій дискусії взяли участь В.Мисан, Є.Стадній, І.Костюк та автор цієї статті.
Автор:
Віктор Громовий
Опубліковано
31.08.2013 |
Для чого потрібно оновлювати зміст освіти у «школі «навиворіт»?
Почну з риторичних запитань…
Вам зручно було б жити в такому будинку?
Автор:
Михайло Савчин
Опубліковано
29.08.2013 |
Міністерством освіти і науки України винесено на громадське обговорення проект Положення про кваліфікації (ступені) вищої освіти (далі – проект Положення), який би мав систематизувати порядок визначення ступенів вищої освіти, що регулюється сьогодні багатьма законодавчими актами. Актуальність цього питання зумовлена необхідністю інтеграції України в регіональний (європейський) і світовий освітній простір, основою чого є взаємне визнання ступенів (рівнів) вищої освіти, а також різного рівня професійних освітніх програм. Зокрема, для забезпечення взаємного визнання ступенів освіти та мобільності студентів і академічної спільноти Україна приєдналася до Болонського процесу.
Автор:
Володимир Бахрушин, Олександр Горбань
Опубліковано
28.08.2013 |
17 липня 2013 р. на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України опубліковано для громадського обговорення проект Положення про кваліфікації (ступені) вищої освіти (надалі ― проект Положення). Його метою є визначення загальних вимог до змісту, обсягу та рівня вищої освіти відповідно до кваліфікаційних рівнів Національної рамки кваліфікацій (надалі ― НРК), а також встановлення вимог до результатів навчання, яких має досягнути особа в процесі здобуття кваліфікацій вищої освіти.