Укр Рус

Дата: 22.02.2019

Підписка на новини

Нові матеріали

Важливо, що законодавство України про освіту створюється з урахуванням викликів та можливостей, які характерні для ринкового інформаційного суспільства. Але результативне упровадження новацій в освітню практику завжди передбачає їх освоєння педагогічною наукою з наступним розробленням на їх основі досконалого інструментарію управлінської та педагогічної діяльності.

У цій роботі здійснено спробу з позицій педагогіки як науки про організацію освіти розкрити сутність нових понять і підходів, акцентувати увагу на положеннях, які мають важливе практичне  значення та розробити педагогічний інструментарій аналізу і удосконалення практики у сфері загальної середньої освіти.

Важливо, що законодавство України про освіту створюється з урахуванням викликів та можливостей, які характерні для ринкового інформаційного суспільства. Але результативне упровадження новацій в освітню практику завжди передбачає їх освоєння педагогічною наукою з наступним розробленням на їх основі досконалого інструментарію управлінської та педагогічної діяльності.

У цій роботі здійснено спробу з позицій педагогіки як науки про організацію освіти розкрити сутність нових понять і підходів, акцентувати увагу на положеннях, які мають важливе практичне  значення та розробити педагогічний інструментарій аналізу і удосконалення практики у сфері загальної середньої освіти.

12.02.2019
Іван Осадчий

Автор:
Віктор Громовий
Опубліковано
02.02.2019
01

Поняття якості освіти народжується на перетині цих різних світів і бачень. Як виробити консенсусне бачення? Адже проблема в тому, що всі учасники освітнього процесу сидять у своїх площинах. Окрім цього, малодотичними є паралельні реальності «лебедя, рака і щуки», які різновекторно тягнуть воза, та тих, хто сидить на возі.

Поняття якості освіти народжується на перетині цих різних світів і бачень. Як виробити консенсусне бачення? Адже проблема в тому, що всі учасники освітнього процесу сидять у своїх площинах. Окрім цього, малодотичними є паралельні реальності «лебедя, рака і щуки», які різновекторно тягнуть воза, та тих, хто сидить на возі.

02.02.2019
Віктор Громовий

Завершення конкурсу і затвердження складу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) (МОН України 2018c) робить неминучим початок дискусії про концептуальні рамки та принципи, якими Агентство керуватиметься у своїй діяльності. І, як не дивно, почати варто з базового: визначити, що ми розуміємо під якістю вищої освіти. Адже якщо пристати на закріплене у чинному законі розуміння, з великою імовірністю отримаємо процедури забезпечення якості обмеженої функціональності та корисності, якщо не сказати  –  суто формальні.

Завершення конкурсу і затвердження складу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) (МОН України 2018c) робить неминучим початок дискусії про концептуальні рамки та принципи, якими Агентство керуватиметься у своїй діяльності. І, як не дивно, почати варто з базового: визначити, що ми розуміємо під якістю вищої освіти. Адже якщо пристати на закріплене у чинному законі розуміння, з великою імовірністю отримаємо процедури забезпечення якості обмеженої функціональності та корисності, якщо не сказати  –  суто формальні.

21.01.2019
Євстіфеєв Микита

Автор:
Анатолій Шиян
Опубліковано
13.01.2019

Заклад вищої освіти (ЗВО) здійснює свою діяльність, спираючись на викладацький склад. В останні роки ЗВО отримали досить великі права для формування навчального процесу за власним рішенням. Внаслідок цього навчальні програми для одних і тих самих спеціальностей можуть відрізнятися для різних ЗВО. Тому виникає потреба довести до абітурієнтів інформацію про особливості навчання, які ЗВО вважає своїми перевагами перед іншими ЗВО України та світу.

Заклад вищої освіти (ЗВО) здійснює свою діяльність, спираючись на викладацький склад. В останні роки ЗВО отримали досить великі права для формування навчального процесу за власним рішенням. Внаслідок цього навчальні програми для одних і тих самих спеціальностей можуть відрізнятися для різних ЗВО. Тому виникає потреба довести до абітурієнтів інформацію про особливості навчання, які ЗВО вважає своїми перевагами перед іншими ЗВО України та світу.

13.01.2019
Анатолій Шиян

Автор:
Іван Осадчий
Опубліковано
12.01.2019

Під час однієї з розмов із директором ІППО паном Михайлом Войцехівським народилася думка про те, що було б добре, якби відзначення 100-літнього ювілею великого українського педагога Василя Сухомлинського завершилося уведенням до українського правопису написання з великої літери слова Вчитель. А чому б і ні? Це було б хорошим результатом суспільної дискусії про роль вчительства у становленні кожної особистості, у розвитку української нації в цілому. А хто ж має навчати, розвивати і виховувати наших дітей і внуків, якщо не найкращі із дорослих, якщо не інтелектуальна та моральна еліта нації?

Під час однієї з розмов із директором ІППО паном Михайлом Войцехівським народилася думка про те, що було б добре, якби відзначення 100-літнього ювілею великого українського педагога Василя Сухомлинського завершилося уведенням до українського правопису написання з великої літери слова Вчитель. А чому б і ні? Це було б хорошим результатом суспільної дискусії про роль вчительства у становленні кожної особистості, у розвитку української нації в цілому. А хто ж має навчати, розвивати і виховувати наших дітей і внуків, якщо не найкращі із дорослих, якщо не інтелектуальна та моральна еліта нації?

12.01.2019
Іван Осадчий

Автор:
Олена Биковська
Опубліковано
03.01.2019

У вересні 2018 р. у Закон України «Про позашкільну освіту» внесено зміни у частині включення норми щодо ліцензування у сфері позашкільної освіти за бажанням.

Таким чином, виправлено юридичну колізію, яка порушувала рівні права і можливості щодо провадження освітньої діяльності. Оскільки, позашкільна освіта – єдиний складник освіти, який до 2015 р. ліцензувався, а потім був позбавлений такого права.

Більш детально, розглянемо важливість ліцензування у сфері позашкільної освіти для батьків, дітей, суб’єктів освітньої діяльності, держави та суспільства; пропозиції до сучасної процедури ліцензування у сфері позашкільної освіти, а також  історію питання щодо ліцензування у сфері позашкільної освіти.

У вересні 2018 р. у Закон України «Про позашкільну освіту» внесено зміни у частині включення норми щодо ліцензування у сфері позашкільної освіти за бажанням.

Таким чином, виправлено юридичну колізію, яка порушувала рівні права і можливості щодо провадження освітньої діяльності. Оскільки, позашкільна освіта – єдиний складник освіти, який до 2015 р. ліцензувався, а потім був позбавлений такого права.

Більш детально, розглянемо важливість ліцензування у сфері позашкільної освіти для батьків, дітей, суб’єктів освітньої діяльності, держави та суспільства; пропозиції до сучасної процедури ліцензування у сфері позашкільної освіти, а також  історію питання щодо ліцензування у сфері позашкільної освіти.

03.01.2019
Олена Биковська

Протягом кількох останніх десятирічь в Україні і світі відбуваються істотні зміни системи освіти. Деякі з них зумовлені спільними факторами – глобалізація, масовизація вищої освіти, розвиток технологій. Інші є специфічними для окремих країн чи груп країн. Зокрема, для України важливими факторами впливу були різноспрямовані демографічні зміни, тривала соціально-економічна криза, розрив багатьох зворотних зв’язків між освітою та економікою і суспільством у цілому на початку 1990-х р. Разом з тим, останнім часом все сильнішим є вплив загальноєвропейських трендів та Європейського простору вищої освіти (ЄПВО), який поступово трансформується у ширший Європейський освітній простір і поглиблює кооперацію з Європейським дослідницьким простором.

Протягом кількох останніх десятирічь в Україні і світі відбуваються істотні зміни системи освіти. Деякі з них зумовлені спільними факторами – глобалізація, масовизація вищої освіти, розвиток технологій. Інші є специфічними для окремих країн чи груп країн. Зокрема, для України важливими факторами впливу були різноспрямовані демографічні зміни, тривала соціально-економічна криза, розрив багатьох зворотних зв’язків між освітою та економікою і суспільством у цілому на початку 1990-х р. Разом з тим, останнім часом все сильнішим є вплив загальноєвропейських трендів та Європейського простору вищої освіти (ЄПВО), який поступово трансформується у ширший Європейський освітній простір і поглиблює кооперацію з Європейським дослідницьким простором.

24.12.2018
Володимир Бахрушин

5 грудня 2018 року було визначено майже повністю новий склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Засідання Конкурсної комісії відбулося в приміщенні МОН, за ходом засідання Комісії можна було спостерігати онлайн на сторінці Міністерства в Facebook.

5 грудня 2018 року було визначено майже повністю новий склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Засідання Конкурсної комісії відбулося в приміщенні МОН, за ходом засідання Комісії можна було спостерігати онлайн на сторінці Міністерства в Facebook.

20.12.2018
Юрій Федорченко

Зараз ми часто чуємо про необхідність складання індивідуальної освітньої траєкторії для кожного здобувача освіти, але мало говоримо про те, хто це повинен робити.

Зараз ми часто чуємо про необхідність складання індивідуальної освітньої траєкторії для кожного здобувача освіти, але мало говоримо про те, хто це повинен робити.

06.12.2018
Луіза Цвєткова

Формування і реалізація освітніх програм є головним завданням у діяльності закладів вищої освіти. При оцінці освітньої діяльності того чи іншого закладу вищої освіти до уваги насамперед береться якість його освітніх програм. Саме освітні програми підлягають акредитації, а остання є одним із ключових елементів забезпечення якості вищої освіти. При формуванні та реалізації освітніх програм заклади вищої освіти мають послуговуватися відповідними підходами та принципами. При цьому підходи університетів та вищих професійних шкіл до питання формування освітніх програм мають суттєво відрізнятися. Дана стаття присвячена проясненню питання підходів до формування і реалізації освітніх програм в університетах. Університет є головним типом закладу вищої освіти. Лише університет може пропонувати освітні програми (освітньо-професійні та освітньо-наукові) на всіх рівнях вищої освіти.

Формування і реалізація освітніх програм є головним завданням у діяльності закладів вищої освіти. При оцінці освітньої діяльності того чи іншого закладу вищої освіти до уваги насамперед береться якість його освітніх програм. Саме освітні програми підлягають акредитації, а остання є одним із ключових елементів забезпечення якості вищої освіти. При формуванні та реалізації освітніх програм заклади вищої освіти мають послуговуватися відповідними підходами та принципами. При цьому підходи університетів та вищих професійних шкіл до питання формування освітніх програм мають суттєво відрізнятися. Дана стаття присвячена проясненню питання підходів до формування і реалізації освітніх програм в університетах. Університет є головним типом закладу вищої освіти. Лише університет може пропонувати освітні програми (освітньо-професійні та освітньо-наукові) на всіх рівнях вищої освіти.

27.11.2018
Юрій Федорченко

Міністерство освіти і науки України опубліковано для громадського обговорення проект «Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти». Це базовий документ, який визначатиме діяльність Державної служби забезпечення якості освіти (ДСЯО) у реалізації одного із її головних завдань - проведенні інституційного аудиту.

Міністерство освіти і науки України опубліковано для громадського обговорення проект «Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти». Це базовий документ, який визначатиме діяльність Державної служби забезпечення якості освіти (ДСЯО) у реалізації одного із її головних завдань - проведенні інституційного аудиту.

23.11.2018
Ігор Лікарчук

Імовірно, що світоглядний зсув неприйняття негативних практик в освіті, зокрема вищій, відбувся у масовій свідомості під час Євромайдану. Однак, не слід недооцінювати внутрішні процеси, які сприяли усвідомленню важливості етичних принципів. Як мінімум, можна назвати два фактори, які їх обумовили:

Імовірно, що світоглядний зсув неприйняття негативних практик в освіті, зокрема вищій, відбувся у масовій свідомості під час Євромайдану. Однак, не слід недооцінювати внутрішні процеси, які сприяли усвідомленню важливості етичних принципів. Як мінімум, можна назвати два фактори, які їх обумовили:

22.11.2018
Світлана Благодєтєлєва-Вовк

Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
02.11.2018
університет, заклади вищої освіти, студент, вища освіта, реформа вищої освіти

Протягом останніх двох тижнів Українська асоціація студентів провела Всеукраїнське обговорення Типового положення про ОСС [1], яке стало головним приводом для підготовки цієї статті. Разом з тим, у студентському середовищі відбувалися й інші події, які теж не могли не вплинути на її зміст та певні висновки і оцінки.

Протягом останніх двох тижнів Українська асоціація студентів провела Всеукраїнське обговорення Типового положення про ОСС [1], яке стало головним приводом для підготовки цієї статті. Разом з тим, у студентському середовищі відбувалися й інші події, які теж не могли не вплинути на її зміст та певні висновки і оцінки.

02.11.2018
Володимир Бахрушин

Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
01.11.2018

                                                  ПРО РЕАЛЬНІСТЬ

Сучасна Україна на 27 році своєї незалежної новітньої історії досі не має бодай одного по-справжньому ліцейського закладу для старшокласників. Нашим учням старшої ланки потрібно щотижня віднаходити  час та сили на двадцять з лишком обов’язкових предметів навіть під час завершальних двох років навчання.  Це при тому, що світ давно вирішує завдання освіти старшокласників, маючи не більше одного десятка предметів, з яких половина вивчається профільно-поглиблено протягом трьох років у 10-12 класах.

                                                  ПРО РЕАЛЬНІСТЬ

Сучасна Україна на 27 році своєї незалежної новітньої історії досі не має бодай одного по-справжньому ліцейського закладу для старшокласників. Нашим учням старшої ланки потрібно щотижня віднаходити  час та сили на двадцять з лишком обов’язкових предметів навіть під час завершальних двох років навчання.  Це при тому, що світ давно вирішує завдання освіти старшокласників, маючи не більше одного десятка предметів, з яких половина вивчається профільно-поглиблено протягом трьох років у 10-12 класах.

01.11.2018
Володимир Бєлий

Автор:
Людмила Смольська
Опубліковано
26.10.2018
інтегральне лідерство, НУШ, цінності в освіті, реформування освіти

НУШ проголошена і з вересня стартувала.  Ідеї, в неї закладені, узгоджуються з найкращим світовим досвідом ефективних шкільних систем.

НУШ проголошена і з вересня стартувала.  Ідеї, в неї закладені, узгоджуються з найкращим світовим досвідом ефективних шкільних систем.

26.10.2018
Людмила Смольська

Метою реформування сфери вищої освіти є підвищення якості останньої. Забезпечувати якість вищої освіти мають насамперед самі ж заклади вищої освіти (ЗВО). Імплементація норм Закону «Про вищу освіту» передбачає розбудову внутрішніх систем забезпечення якості вищої освіти у ЗВО. Стан розбудови таких систем слід визнати сьогодні незадовільним. Підтвердженням цього став аналітичний звіт «Впровадження локальних систем управління якістю в українських університетах», підготовлений Міжнародним фондом досліджень освітньої політики. На даний звіт ми можемо посилатися як на ґрунтовний та неупереджений аналіз ситуації з розбудовою внутрішніх систем забезпечення якості освіти в українських університетах. Загальні його висновки невтишні. Фактично, ми маємо не стільки процес повноцінної розбудови внутрішніх систем забезпечення якості освіти у ЗВО, скільки його підміну формальними діями та часто навіть його імітацію. Складно не погодитися з подібною оцінкою авторів дослідження.

Метою реформування сфери вищої освіти є підвищення якості останньої. Забезпечувати якість вищої освіти мають насамперед самі ж заклади вищої освіти (ЗВО). Імплементація норм Закону «Про вищу освіту» передбачає розбудову внутрішніх систем забезпечення якості вищої освіти у ЗВО. Стан розбудови таких систем слід визнати сьогодні незадовільним. Підтвердженням цього став аналітичний звіт «Впровадження локальних систем управління якістю в українських університетах», підготовлений Міжнародним фондом досліджень освітньої політики. На даний звіт ми можемо посилатися як на ґрунтовний та неупереджений аналіз ситуації з розбудовою внутрішніх систем забезпечення якості освіти в українських університетах. Загальні його висновки невтишні. Фактично, ми маємо не стільки процес повноцінної розбудови внутрішніх систем забезпечення якості освіти у ЗВО, скільки його підміну формальними діями та часто навіть його імітацію. Складно не погодитися з подібною оцінкою авторів дослідження.

23.10.2018
Юрій Федорченко
Академічна доброчесність, плагіат, імітація боротьби за академічну доброчесність

Чому українській системі освіти потрібна академічна доброчесність

За європейські стандарти в освіті часто видають що завгодно - крім академічної доброчесності. Проте, новації не мають сенсу, поки в освітній системі немає завдання надавати та здобувати освіту - одні учасники освітнього процесу зображують навчання, інші готують пакети документів про наявність навчального процесу незалежно від його реальної наявності - яка, як здається, взагалі не хвилює численних контролерів. Контролери перевіряють документи, але ми не спостерігаємо жодних занепокоєнь щодо навчального процесу в деяких приватних університетах, ані щодо деяких державних, щодо яких в соцмережах розміщують числення свідчення практичної відсутності навчального процесу.

Чому українській системі освіти потрібна академічна доброчесність

За європейські стандарти в освіті часто видають що завгодно - крім академічної доброчесності. Проте, новації не мають сенсу, поки в освітній системі немає завдання надавати та здобувати освіту - одні учасники освітнього процесу зображують навчання, інші готують пакети документів про наявність навчального процесу незалежно від його реальної наявності - яка, як здається, взагалі не хвилює численних контролерів. Контролери перевіряють документи, але ми не спостерігаємо жодних занепокоєнь щодо навчального процесу в деяких приватних університетах, ані щодо деяких державних, щодо яких в соцмережах розміщують числення свідчення практичної відсутності навчального процесу.

21.10.2018
Ірина Єгорченко

Автор:
Катерина Крутій
Опубліковано
15.10.2018

Трохи теорії про пасіонаріїв

Причиною багатьох негараздів розвитку сучасної дитини психологи й педагоги називають пасивність, небажання брати на себе роль організатора, лідера. Дефіцит активності, спілкування деформує процес соціалізації особистості вже в дошкільному віці. Така дитина уникає контактів, у неї проявляється схильність до самотності. Найбільш відчутно пасивність особистості виявляє себе у старшому дошкільному віці через низький рівень взаємопов’язаності емоційних і вербальних реакцій. Будь-яка активність, неважливо, в якій дитячій діяльності, викликає у таких дошкільників тривогу, оскільки  доведеться проявляти себе, бути поміченим,  отже, якщо є можливість, дитина цього уникає. Пасивність дошкільників згодом трансформується в сором’язливість, боязкість, замкнутість, відчуженість, які виникають спочатку як емоційна реакція, або як психологічний захист, потім стають стереотипною стратегією поведінки.

Трохи теорії про пасіонаріїв

Причиною багатьох негараздів розвитку сучасної дитини психологи й педагоги називають пасивність, небажання брати на себе роль організатора, лідера. Дефіцит активності, спілкування деформує процес соціалізації особистості вже в дошкільному віці. Така дитина уникає контактів, у неї проявляється схильність до самотності. Найбільш відчутно пасивність особистості виявляє себе у старшому дошкільному віці через низький рівень взаємопов’язаності емоційних і вербальних реакцій. Будь-яка активність, неважливо, в якій дитячій діяльності, викликає у таких дошкільників тривогу, оскільки  доведеться проявляти себе, бути поміченим,  отже, якщо є можливість, дитина цього уникає. Пасивність дошкільників згодом трансформується в сором’язливість, боязкість, замкнутість, відчуженість, які виникають спочатку як емоційна реакція, або як психологічний захист, потім стають стереотипною стратегією поведінки.

15.10.2018
Катерина Крутій

Автор:
Віктор Громовий
Опубліковано
07.10.2018

Надивитися кращих «практик, які працюють» дав змогу проект  "Відображення: цінності німецької та української освіти у взаємному порівнянні", який організували ГО «Vita e.V» (м. Дортмунд), "Асоціація Керівників Шкіл м. Львова", ВБО «Громадська соціальна Рада», товариство Європа без кордонів (Дортмунд) та «Асоціація медіапсихологів та медіапедагогів України». https://www.facebook.com/Europa.Grenzenlos/posts/2097854793830405 

Надивитися кращих «практик, які працюють» дав змогу проект  "Відображення: цінності німецької та української освіти у взаємному порівнянні", який організували ГО «Vita e.V» (м. Дортмунд), "Асоціація Керівників Шкіл м. Львова", ВБО «Громадська соціальна Рада», товариство Європа без кордонів (Дортмунд) та «Асоціація медіапсихологів та медіапедагогів України». https://www.facebook.com/Europa.Grenzenlos/posts/2097854793830405 

07.10.2018
Віктор Громовий

Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
22.09.2018

Сьогодні ідея студентоцентризму проголошується як одне з головних гасел реформи вищої освіти. Багатьом видається, що ця ідея є чимось абсолютно новим, породженим викликами, що постали перед європейською системою вищої освіти. Насправді ж, ідея студентоцентризму у вищій освіті обговорювалася майже протягом всього ХХ століття, особливо активно її почали обговорювати після завершення Першої світової війни. Мабуть, найбільш повно ідею студентоцентризму 88 років тому назад сформулював іспанський філософ Хосе Ортега-і-Гассет, який наполягав на тому, що «при організації вищої освіти, при проектуванні університету потрібно виходити з позиції студента, а не знання чи викладача… університет повинен бути інституціональною проекцією студента».

Сьогодні ідея студентоцентризму проголошується як одне з головних гасел реформи вищої освіти. Багатьом видається, що ця ідея є чимось абсолютно новим, породженим викликами, що постали перед європейською системою вищої освіти. Насправді ж, ідея студентоцентризму у вищій освіті обговорювалася майже протягом всього ХХ століття, особливо активно її почали обговорювати після завершення Першої світової війни. Мабуть, найбільш повно ідею студентоцентризму 88 років тому назад сформулював іспанський філософ Хосе Ортега-і-Гассет, який наполягав на тому, що «при організації вищої освіти, при проектуванні університету потрібно виходити з позиції студента, а не знання чи викладача… університет повинен бути інституціональною проекцією студента».

22.09.2018
Юрій Федорченко

Автор:
Ірина Костюк
Опубліковано
18.09.2018

Реформа освіти розпочалася. Дуже не хотілося б, аби задекларовані цілі реформи, прописані ключові та предметні компетентності зникли з навчальних планів та програм через можливу зміну прізвищ людей, що приймають рішення. Однак запобіжником щодо таких побоювань стало б чітке дотримання процедур змін, про які говорилося ще у 2014 році[1], однак, на жаль, без наслідків.

Реформа освіти розпочалася. Дуже не хотілося б, аби задекларовані цілі реформи, прописані ключові та предметні компетентності зникли з навчальних планів та програм через можливу зміну прізвищ людей, що приймають рішення. Однак запобіжником щодо таких побоювань стало б чітке дотримання процедур змін, про які говорилося ще у 2014 році[1], однак, на жаль, без наслідків.

18.09.2018
Ірина Костюк

Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
11.09.2018

Так вийшло, що автору за свою більш ніж сорокарічну професійну педагогічну діяльність випало власним спинним мозком пізнати особливості освітньої політики:

- авторитарної радянсько-імперської заідеологізованої системи;

- реально демократичних закордонних систем сталого освітнього розвитку;

- перехідної системи на зорі незалежності;

- розбалансованої системи компромісів між старим і новим теперішнього часу.

Дозволю собі нагадати деякі очевидно назрілі  напрямки/лінії змін в актуальній освітній політиці, які у нас ігноруються десь методом замовчування, а десь відтермінуванням під приводом «браку коштів».

Так вийшло, що автору за свою більш ніж сорокарічну професійну педагогічну діяльність випало власним спинним мозком пізнати особливості освітньої політики:

- авторитарної радянсько-імперської заідеологізованої системи;

- реально демократичних закордонних систем сталого освітнього розвитку;

- перехідної системи на зорі незалежності;

- розбалансованої системи компромісів між старим і новим теперішнього часу.

Дозволю собі нагадати деякі очевидно назрілі  напрямки/лінії змін в актуальній освітній політиці, які у нас ігноруються десь методом замовчування, а десь відтермінуванням під приводом «браку коштів».

11.09.2018
Володимир Бєлий

Хто дуже хоче змінити український правопис?

1. Лінгвісти, які прагнуть реанімувати (хоча б частково) «репресований» правопис 1928 року, котрий нібито відображав норми справжньої української мови, серед яких, наприклад, форми на зразок радости, ночи, любови, міт, етер, авдиторія индик, проект тощо.

Хто дуже хоче змінити український правопис?

1. Лінгвісти, які прагнуть реанімувати (хоча б частково) «репресований» правопис 1928 року, котрий нібито відображав норми справжньої української мови, серед яких, наприклад, форми на зразок радости, ночи, любови, міт, етер, авдиторія индик, проект тощо.

05.09.2018
Тарас Ткачук

Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
30.08.2018

Забезпечення якості української освіти – це одне з основних завдань її реформування. Але саме поняття якості освіти є багатозначним і має різні значення в різних контекстах. Це зумовлює складність створення нормативної бази, що стосується забезпечення якості. Деякі підходи до розв'язання цієї проблеми я розглядав раніше на Порталі «Освітня політика», зокрема у статті [1].

Забезпечення якості української освіти – це одне з основних завдань її реформування. Але саме поняття якості освіти є багатозначним і має різні значення в різних контекстах. Це зумовлює складність створення нормативної бази, що стосується забезпечення якості. Деякі підходи до розв'язання цієї проблеми я розглядав раніше на Порталі «Освітня політика», зокрема у статті [1].

30.08.2018
Володимир Бахрушин

Можливо я помиляюся, але … Складається враження, що ті, хто в останні роки (2010 - 2017) активно долучався до реформування шкільної історичної освіти, не лише не усвідомлювали відповідальності за справу, яку обрали добровільно, але й не знали як і що змінювати у цій царині. На основі чого зроблені такі висновки? По-перше, всі навчальні програми фактично залишилися старими. Вони не зазнали суттєвих змін. По-друге, обсяги матеріалу, не зважаючи на проведені маніпуляції (щось скоротили, додали, об’єднали), не дозволяють повноцінно реалізовувати компетентісний підхід, оскільки змісту і надалі залишається багато, а навчального часу на його опрацювання - мало. Подібне спонукає до упровадження "галопної" організації освітнього процесу. Фактично ми історії не вивчаємо, не досліджуємо, а "скачемо" минувшиною, втрачаючи її суть і основне – не використовуємо досвід поколінь, не розуміємо як і чому відбувалися події, критично не осмислюємо їх, не аналізуємо і відповідно – не змінюємо свій поступ на краще, враховуючи помилки тих, хто відійшов у небуття. По-третє, спроба запровадити практичну складову (практичні заняття) у редакціях програм 2012 та 2017 рр. виглядає намаганням щось змінити, але не докорінно. Загалом ці заняття дещо стишують вищезгаданий "галоп" і переконують у іншому - історію можна і потрібно вивчати по-новому, досліджуючи її. Ми не можемо дозволити собі досліджувати минуле, оскільки не лише бракує часу, але і відповідного структурування змісту, підбору інструментарію, технологій тощо. По-четверте, розрекламована інтеграція шкільних курсів історії для 10-11 класів більше схожа на "латаний кожух". Проблемно-тематичний принцип у "інтегрованому" курсі так "законспірований", що ніяке збільшувальне скло не спроможне його виявити. Чи зможе новий-старий зміст спонукати до іншої організації навчальної діяльності? Саме "інше" варто сприймати як нове, те, якого ще не було, яким не оволоділи, але до якого всі прагнуть, оскільки за ним нова якість. Власне саме таким повинен бути сенс реформування - досягти нової якості.

Можливо я помиляюся, але … Складається враження, що ті, хто в останні роки (2010 - 2017) активно долучався до реформування шкільної історичної освіти, не лише не усвідомлювали відповідальності за справу, яку обрали добровільно, але й не знали як і що змінювати у цій царині. На основі чого зроблені такі висновки? По-перше, всі навчальні програми фактично залишилися старими. Вони не зазнали суттєвих змін. По-друге, обсяги матеріалу, не зважаючи на проведені маніпуляції (щось скоротили, додали, об’єднали), не дозволяють повноцінно реалізовувати компетентісний підхід, оскільки змісту і надалі залишається багато, а навчального часу на його опрацювання - мало. Подібне спонукає до упровадження "галопної" організації освітнього процесу. Фактично ми історії не вивчаємо, не досліджуємо, а "скачемо" минувшиною, втрачаючи її суть і основне – не використовуємо досвід поколінь, не розуміємо як і чому відбувалися події, критично не осмислюємо їх, не аналізуємо і відповідно – не змінюємо свій поступ на краще, враховуючи помилки тих, хто відійшов у небуття. По-третє, спроба запровадити практичну складову (практичні заняття) у редакціях програм 2012 та 2017 рр. виглядає намаганням щось змінити, але не докорінно. Загалом ці заняття дещо стишують вищезгаданий "галоп" і переконують у іншому - історію можна і потрібно вивчати по-новому, досліджуючи її. Ми не можемо дозволити собі досліджувати минуле, оскільки не лише бракує часу, але і відповідного структурування змісту, підбору інструментарію, технологій тощо. По-четверте, розрекламована інтеграція шкільних курсів історії для 10-11 класів більше схожа на "латаний кожух". Проблемно-тематичний принцип у "інтегрованому" курсі так "законспірований", що ніяке збільшувальне скло не спроможне його виявити. Чи зможе новий-старий зміст спонукати до іншої організації навчальної діяльності? Саме "інше" варто сприймати як нове, те, якого ще не було, яким не оволоділи, але до якого всі прагнуть, оскільки за ним нова якість. Власне саме таким повинен бути сенс реформування - досягти нової якості.

28.08.2018
Віктор Мисан