Укр Рус

Дата: 14.12.2018

Підписка на новини

Нові матеріали

Зараз ми часто чуємо про необхідність складання індивідуальної освітньої траєкторії для кожного здобувача освіти, але мало говоримо про те, хто це повинен робити.

Зараз ми часто чуємо про необхідність складання індивідуальної освітньої траєкторії для кожного здобувача освіти, але мало говоримо про те, хто це повинен робити.

06.12.2018
Луіза Цвєткова

Формування і реалізація освітніх програм є головним завданням у діяльності закладів вищої освіти. При оцінці освітньої діяльності того чи іншого закладу вищої освіти до уваги насамперед береться якість його освітніх програм. Саме освітні програми підлягають акредитації, а остання є одним із ключових елементів забезпечення якості вищої освіти. При формуванні та реалізації освітніх програм заклади вищої освіти мають послуговуватися відповідними підходами та принципами. При цьому підходи університетів та вищих професійних шкіл до питання формування освітніх програм мають суттєво відрізнятися. Дана стаття присвячена проясненню питання підходів до формування і реалізації освітніх програм в університетах. Університет є головним типом закладу вищої освіти. Лише університет може пропонувати освітні програми (освітньо-професійні та освітньо-наукові) на всіх рівнях вищої освіти.

Формування і реалізація освітніх програм є головним завданням у діяльності закладів вищої освіти. При оцінці освітньої діяльності того чи іншого закладу вищої освіти до уваги насамперед береться якість його освітніх програм. Саме освітні програми підлягають акредитації, а остання є одним із ключових елементів забезпечення якості вищої освіти. При формуванні та реалізації освітніх програм заклади вищої освіти мають послуговуватися відповідними підходами та принципами. При цьому підходи університетів та вищих професійних шкіл до питання формування освітніх програм мають суттєво відрізнятися. Дана стаття присвячена проясненню питання підходів до формування і реалізації освітніх програм в університетах. Університет є головним типом закладу вищої освіти. Лише університет може пропонувати освітні програми (освітньо-професійні та освітньо-наукові) на всіх рівнях вищої освіти.

27.11.2018
Юрій Федорченко

Міністерство освіти і науки України опубліковано для громадського обговорення проект «Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти». Це базовий документ, який визначатиме діяльність Державної служби забезпечення якості освіти (ДСЯО) у реалізації одного із її головних завдань - проведенні інституційного аудиту.

Міністерство освіти і науки України опубліковано для громадського обговорення проект «Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти». Це базовий документ, який визначатиме діяльність Державної служби забезпечення якості освіти (ДСЯО) у реалізації одного із її головних завдань - проведенні інституційного аудиту.

23.11.2018
Ігор Лікарчук

Імовірно, що світоглядний зсув неприйняття негативних практик в освіті, зокрема вищій, відбувся у масовій свідомості під час Євромайдану. Однак, не слід недооцінювати внутрішні процеси, які сприяли усвідомленню важливості етичних принципів. Як мінімум, можна назвати два фактори, які їх обумовили:

Імовірно, що світоглядний зсув неприйняття негативних практик в освіті, зокрема вищій, відбувся у масовій свідомості під час Євромайдану. Однак, не слід недооцінювати внутрішні процеси, які сприяли усвідомленню важливості етичних принципів. Як мінімум, можна назвати два фактори, які їх обумовили:

22.11.2018
Світлана Благодєтєлєва-Вовк

Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
02.11.2018
університет, заклади вищої освіти, студент, вища освіта, реформа вищої освіти

Протягом останніх двох тижнів Українська асоціація студентів провела Всеукраїнське обговорення Типового положення про ОСС [1], яке стало головним приводом для підготовки цієї статті. Разом з тим, у студентському середовищі відбувалися й інші події, які теж не могли не вплинути на її зміст та певні висновки і оцінки.

Протягом останніх двох тижнів Українська асоціація студентів провела Всеукраїнське обговорення Типового положення про ОСС [1], яке стало головним приводом для підготовки цієї статті. Разом з тим, у студентському середовищі відбувалися й інші події, які теж не могли не вплинути на її зміст та певні висновки і оцінки.

02.11.2018
Володимир Бахрушин

Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
01.11.2018

                                                  ПРО РЕАЛЬНІСТЬ

Сучасна Україна на 27 році своєї незалежної новітньої історії досі не має бодай одного по-справжньому ліцейського закладу для старшокласників. Нашим учням старшої ланки потрібно щотижня віднаходити  час та сили на двадцять з лишком обов’язкових предметів навіть під час завершальних двох років навчання.  Це при тому, що світ давно вирішує завдання освіти старшокласників, маючи не більше одного десятка предметів, з яких половина вивчається профільно-поглиблено протягом трьох років у 10-12 класах.

                                                  ПРО РЕАЛЬНІСТЬ

Сучасна Україна на 27 році своєї незалежної новітньої історії досі не має бодай одного по-справжньому ліцейського закладу для старшокласників. Нашим учням старшої ланки потрібно щотижня віднаходити  час та сили на двадцять з лишком обов’язкових предметів навіть під час завершальних двох років навчання.  Це при тому, що світ давно вирішує завдання освіти старшокласників, маючи не більше одного десятка предметів, з яких половина вивчається профільно-поглиблено протягом трьох років у 10-12 класах.

01.11.2018
Володимир Бєлий

Автор:
Людмила Смольська
Опубліковано
26.10.2018
інтегральне лідерство, НУШ, цінності в освіті, реформування освіти

НУШ проголошена і з вересня стартувала.  Ідеї, в неї закладені, узгоджуються з найкращим світовим досвідом ефективних шкільних систем.

НУШ проголошена і з вересня стартувала.  Ідеї, в неї закладені, узгоджуються з найкращим світовим досвідом ефективних шкільних систем.

26.10.2018
Людмила Смольська

Метою реформування сфери вищої освіти є підвищення якості останньої. Забезпечувати якість вищої освіти мають насамперед самі ж заклади вищої освіти (ЗВО). Імплементація норм Закону «Про вищу освіту» передбачає розбудову внутрішніх систем забезпечення якості вищої освіти у ЗВО. Стан розбудови таких систем слід визнати сьогодні незадовільним. Підтвердженням цього став аналітичний звіт «Впровадження локальних систем управління якістю в українських університетах», підготовлений Міжнародним фондом досліджень освітньої політики. На даний звіт ми можемо посилатися як на ґрунтовний та неупереджений аналіз ситуації з розбудовою внутрішніх систем забезпечення якості освіти в українських університетах. Загальні його висновки невтишні. Фактично, ми маємо не стільки процес повноцінної розбудови внутрішніх систем забезпечення якості освіти у ЗВО, скільки його підміну формальними діями та часто навіть його імітацію. Складно не погодитися з подібною оцінкою авторів дослідження.

Метою реформування сфери вищої освіти є підвищення якості останньої. Забезпечувати якість вищої освіти мають насамперед самі ж заклади вищої освіти (ЗВО). Імплементація норм Закону «Про вищу освіту» передбачає розбудову внутрішніх систем забезпечення якості вищої освіти у ЗВО. Стан розбудови таких систем слід визнати сьогодні незадовільним. Підтвердженням цього став аналітичний звіт «Впровадження локальних систем управління якістю в українських університетах», підготовлений Міжнародним фондом досліджень освітньої політики. На даний звіт ми можемо посилатися як на ґрунтовний та неупереджений аналіз ситуації з розбудовою внутрішніх систем забезпечення якості освіти в українських університетах. Загальні його висновки невтишні. Фактично, ми маємо не стільки процес повноцінної розбудови внутрішніх систем забезпечення якості освіти у ЗВО, скільки його підміну формальними діями та часто навіть його імітацію. Складно не погодитися з подібною оцінкою авторів дослідження.

23.10.2018
Юрій Федорченко
Академічна доброчесність, плагіат, імітація боротьби за академічну доброчесність

Чому українській системі освіти потрібна академічна доброчесність

За європейські стандарти в освіті часто видають що завгодно - крім академічної доброчесності. Проте, новації не мають сенсу, поки в освітній системі немає завдання надавати та здобувати освіту - одні учасники освітнього процесу зображують навчання, інші готують пакети документів про наявність навчального процесу незалежно від його реальної наявності - яка, як здається, взагалі не хвилює численних контролерів. Контролери перевіряють документи, але ми не спостерігаємо жодних занепокоєнь щодо навчального процесу в деяких приватних університетах, ані щодо деяких державних, щодо яких в соцмережах розміщують числення свідчення практичної відсутності навчального процесу.

Чому українській системі освіти потрібна академічна доброчесність

За європейські стандарти в освіті часто видають що завгодно - крім академічної доброчесності. Проте, новації не мають сенсу, поки в освітній системі немає завдання надавати та здобувати освіту - одні учасники освітнього процесу зображують навчання, інші готують пакети документів про наявність навчального процесу незалежно від його реальної наявності - яка, як здається, взагалі не хвилює численних контролерів. Контролери перевіряють документи, але ми не спостерігаємо жодних занепокоєнь щодо навчального процесу в деяких приватних університетах, ані щодо деяких державних, щодо яких в соцмережах розміщують числення свідчення практичної відсутності навчального процесу.

21.10.2018
Ірина Єгорченко

Автор:
Катерина Крутій
Опубліковано
15.10.2018

Трохи теорії про пасіонаріїв

Причиною багатьох негараздів розвитку сучасної дитини психологи й педагоги називають пасивність, небажання брати на себе роль організатора, лідера. Дефіцит активності, спілкування деформує процес соціалізації особистості вже в дошкільному віці. Така дитина уникає контактів, у неї проявляється схильність до самотності. Найбільш відчутно пасивність особистості виявляє себе у старшому дошкільному віці через низький рівень взаємопов’язаності емоційних і вербальних реакцій. Будь-яка активність, неважливо, в якій дитячій діяльності, викликає у таких дошкільників тривогу, оскільки  доведеться проявляти себе, бути поміченим,  отже, якщо є можливість, дитина цього уникає. Пасивність дошкільників згодом трансформується в сором’язливість, боязкість, замкнутість, відчуженість, які виникають спочатку як емоційна реакція, або як психологічний захист, потім стають стереотипною стратегією поведінки.

Трохи теорії про пасіонаріїв

Причиною багатьох негараздів розвитку сучасної дитини психологи й педагоги називають пасивність, небажання брати на себе роль організатора, лідера. Дефіцит активності, спілкування деформує процес соціалізації особистості вже в дошкільному віці. Така дитина уникає контактів, у неї проявляється схильність до самотності. Найбільш відчутно пасивність особистості виявляє себе у старшому дошкільному віці через низький рівень взаємопов’язаності емоційних і вербальних реакцій. Будь-яка активність, неважливо, в якій дитячій діяльності, викликає у таких дошкільників тривогу, оскільки  доведеться проявляти себе, бути поміченим,  отже, якщо є можливість, дитина цього уникає. Пасивність дошкільників згодом трансформується в сором’язливість, боязкість, замкнутість, відчуженість, які виникають спочатку як емоційна реакція, або як психологічний захист, потім стають стереотипною стратегією поведінки.

15.10.2018
Катерина Крутій

Автор:
Віктор Громовий
Опубліковано
07.10.2018

Надивитися кращих «практик, які працюють» дав змогу проект  "Відображення: цінності німецької та української освіти у взаємному порівнянні", який організували ГО «Vita e.V» (м. Дортмунд), "Асоціація Керівників Шкіл м. Львова", ВБО «Громадська соціальна Рада», товариство Європа без кордонів (Дортмунд) та «Асоціація медіапсихологів та медіапедагогів України». https://www.facebook.com/Europa.Grenzenlos/posts/2097854793830405 

Надивитися кращих «практик, які працюють» дав змогу проект  "Відображення: цінності німецької та української освіти у взаємному порівнянні", який організували ГО «Vita e.V» (м. Дортмунд), "Асоціація Керівників Шкіл м. Львова", ВБО «Громадська соціальна Рада», товариство Європа без кордонів (Дортмунд) та «Асоціація медіапсихологів та медіапедагогів України». https://www.facebook.com/Europa.Grenzenlos/posts/2097854793830405 

07.10.2018
Віктор Громовий

Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
22.09.2018

Сьогодні ідея студентоцентризму проголошується як одне з головних гасел реформи вищої освіти. Багатьом видається, що ця ідея є чимось абсолютно новим, породженим викликами, що постали перед європейською системою вищої освіти. Насправді ж, ідея студентоцентризму у вищій освіті обговорювалася майже протягом всього ХХ століття, особливо активно її почали обговорювати після завершення Першої світової війни. Мабуть, найбільш повно ідею студентоцентризму 88 років тому назад сформулював іспанський філософ Хосе Ортега-і-Гассет, який наполягав на тому, що «при організації вищої освіти, при проектуванні університету потрібно виходити з позиції студента, а не знання чи викладача… університет повинен бути інституціональною проекцією студента».

Сьогодні ідея студентоцентризму проголошується як одне з головних гасел реформи вищої освіти. Багатьом видається, що ця ідея є чимось абсолютно новим, породженим викликами, що постали перед європейською системою вищої освіти. Насправді ж, ідея студентоцентризму у вищій освіті обговорювалася майже протягом всього ХХ століття, особливо активно її почали обговорювати після завершення Першої світової війни. Мабуть, найбільш повно ідею студентоцентризму 88 років тому назад сформулював іспанський філософ Хосе Ортега-і-Гассет, який наполягав на тому, що «при організації вищої освіти, при проектуванні університету потрібно виходити з позиції студента, а не знання чи викладача… університет повинен бути інституціональною проекцією студента».

22.09.2018
Юрій Федорченко

Автор:
Ірина Костюк
Опубліковано
18.09.2018

Реформа освіти розпочалася. Дуже не хотілося б, аби задекларовані цілі реформи, прописані ключові та предметні компетентності зникли з навчальних планів та програм через можливу зміну прізвищ людей, що приймають рішення. Однак запобіжником щодо таких побоювань стало б чітке дотримання процедур змін, про які говорилося ще у 2014 році[1], однак, на жаль, без наслідків.

Реформа освіти розпочалася. Дуже не хотілося б, аби задекларовані цілі реформи, прописані ключові та предметні компетентності зникли з навчальних планів та програм через можливу зміну прізвищ людей, що приймають рішення. Однак запобіжником щодо таких побоювань стало б чітке дотримання процедур змін, про які говорилося ще у 2014 році[1], однак, на жаль, без наслідків.

18.09.2018
Ірина Костюк

Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
11.09.2018

Так вийшло, що автору за свою більш ніж сорокарічну професійну педагогічну діяльність випало власним спинним мозком пізнати особливості освітньої політики:

- авторитарної радянсько-імперської заідеологізованої системи;

- реально демократичних закордонних систем сталого освітнього розвитку;

- перехідної системи на зорі незалежності;

- розбалансованої системи компромісів між старим і новим теперішнього часу.

Дозволю собі нагадати деякі очевидно назрілі  напрямки/лінії змін в актуальній освітній політиці, які у нас ігноруються десь методом замовчування, а десь відтермінуванням під приводом «браку коштів».

Так вийшло, що автору за свою більш ніж сорокарічну професійну педагогічну діяльність випало власним спинним мозком пізнати особливості освітньої політики:

- авторитарної радянсько-імперської заідеологізованої системи;

- реально демократичних закордонних систем сталого освітнього розвитку;

- перехідної системи на зорі незалежності;

- розбалансованої системи компромісів між старим і новим теперішнього часу.

Дозволю собі нагадати деякі очевидно назрілі  напрямки/лінії змін в актуальній освітній політиці, які у нас ігноруються десь методом замовчування, а десь відтермінуванням під приводом «браку коштів».

11.09.2018
Володимир Бєлий

Хто дуже хоче змінити український правопис?

1. Лінгвісти, які прагнуть реанімувати (хоча б частково) «репресований» правопис 1928 року, котрий нібито відображав норми справжньої української мови, серед яких, наприклад, форми на зразок радости, ночи, любови, міт, етер, авдиторія индик, проект тощо.

Хто дуже хоче змінити український правопис?

1. Лінгвісти, які прагнуть реанімувати (хоча б частково) «репресований» правопис 1928 року, котрий нібито відображав норми справжньої української мови, серед яких, наприклад, форми на зразок радости, ночи, любови, міт, етер, авдиторія индик, проект тощо.

05.09.2018
Тарас Ткачук

Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
30.08.2018

Забезпечення якості української освіти – це одне з основних завдань її реформування. Але саме поняття якості освіти є багатозначним і має різні значення в різних контекстах. Це зумовлює складність створення нормативної бази, що стосується забезпечення якості. Деякі підходи до розв'язання цієї проблеми я розглядав раніше на Порталі «Освітня політика», зокрема у статті [1].

Забезпечення якості української освіти – це одне з основних завдань її реформування. Але саме поняття якості освіти є багатозначним і має різні значення в різних контекстах. Це зумовлює складність створення нормативної бази, що стосується забезпечення якості. Деякі підходи до розв'язання цієї проблеми я розглядав раніше на Порталі «Освітня політика», зокрема у статті [1].

30.08.2018
Володимир Бахрушин

Можливо я помиляюся, але … Складається враження, що ті, хто в останні роки (2010 - 2017) активно долучався до реформування шкільної історичної освіти, не лише не усвідомлювали відповідальності за справу, яку обрали добровільно, але й не знали як і що змінювати у цій царині. На основі чого зроблені такі висновки? По-перше, всі навчальні програми фактично залишилися старими. Вони не зазнали суттєвих змін. По-друге, обсяги матеріалу, не зважаючи на проведені маніпуляції (щось скоротили, додали, об’єднали), не дозволяють повноцінно реалізовувати компетентісний підхід, оскільки змісту і надалі залишається багато, а навчального часу на його опрацювання - мало. Подібне спонукає до упровадження "галопної" організації освітнього процесу. Фактично ми історії не вивчаємо, не досліджуємо, а "скачемо" минувшиною, втрачаючи її суть і основне – не використовуємо досвід поколінь, не розуміємо як і чому відбувалися події, критично не осмислюємо їх, не аналізуємо і відповідно – не змінюємо свій поступ на краще, враховуючи помилки тих, хто відійшов у небуття. По-третє, спроба запровадити практичну складову (практичні заняття) у редакціях програм 2012 та 2017 рр. виглядає намаганням щось змінити, але не докорінно. Загалом ці заняття дещо стишують вищезгаданий "галоп" і переконують у іншому - історію можна і потрібно вивчати по-новому, досліджуючи її. Ми не можемо дозволити собі досліджувати минуле, оскільки не лише бракує часу, але і відповідного структурування змісту, підбору інструментарію, технологій тощо. По-четверте, розрекламована інтеграція шкільних курсів історії для 10-11 класів більше схожа на "латаний кожух". Проблемно-тематичний принцип у "інтегрованому" курсі так "законспірований", що ніяке збільшувальне скло не спроможне його виявити. Чи зможе новий-старий зміст спонукати до іншої організації навчальної діяльності? Саме "інше" варто сприймати як нове, те, якого ще не було, яким не оволоділи, але до якого всі прагнуть, оскільки за ним нова якість. Власне саме таким повинен бути сенс реформування - досягти нової якості.

Можливо я помиляюся, але … Складається враження, що ті, хто в останні роки (2010 - 2017) активно долучався до реформування шкільної історичної освіти, не лише не усвідомлювали відповідальності за справу, яку обрали добровільно, але й не знали як і що змінювати у цій царині. На основі чого зроблені такі висновки? По-перше, всі навчальні програми фактично залишилися старими. Вони не зазнали суттєвих змін. По-друге, обсяги матеріалу, не зважаючи на проведені маніпуляції (щось скоротили, додали, об’єднали), не дозволяють повноцінно реалізовувати компетентісний підхід, оскільки змісту і надалі залишається багато, а навчального часу на його опрацювання - мало. Подібне спонукає до упровадження "галопної" організації освітнього процесу. Фактично ми історії не вивчаємо, не досліджуємо, а "скачемо" минувшиною, втрачаючи її суть і основне – не використовуємо досвід поколінь, не розуміємо як і чому відбувалися події, критично не осмислюємо їх, не аналізуємо і відповідно – не змінюємо свій поступ на краще, враховуючи помилки тих, хто відійшов у небуття. По-третє, спроба запровадити практичну складову (практичні заняття) у редакціях програм 2012 та 2017 рр. виглядає намаганням щось змінити, але не докорінно. Загалом ці заняття дещо стишують вищезгаданий "галоп" і переконують у іншому - історію можна і потрібно вивчати по-новому, досліджуючи її. Ми не можемо дозволити собі досліджувати минуле, оскільки не лише бракує часу, але і відповідного структурування змісту, підбору інструментарію, технологій тощо. По-четверте, розрекламована інтеграція шкільних курсів історії для 10-11 класів більше схожа на "латаний кожух". Проблемно-тематичний принцип у "інтегрованому" курсі так "законспірований", що ніяке збільшувальне скло не спроможне його виявити. Чи зможе новий-старий зміст спонукати до іншої організації навчальної діяльності? Саме "інше" варто сприймати як нове, те, якого ще не було, яким не оволоділи, але до якого всі прагнуть, оскільки за ним нова якість. Власне саме таким повинен бути сенс реформування - досягти нової якості.

28.08.2018
Віктор Мисан

Щойно проаналізувала матеріали про вивчення історії на пострадянському просторі. З усієї інформації сформувались кілька тез.

Щойно проаналізувала матеріали про вивчення історії на пострадянському просторі. З усієї інформації сформувались кілька тез.

23.08.2018
Ірина Васильків

МОН запропонувало для обговорення проект Тимчасового Порядку присудження науково-освітнього ступеня доктора філософії. https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-do-gromadskogo-obgovorennya-proekt-timchasovogo-poryadku-prisudzhennya-naukovo-osvitnogo-stupenya-doktora-filosofiyi

МОН запропонувало для обговорення проект Тимчасового Порядку присудження науково-освітнього ступеня доктора філософії. https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-do-gromadskogo-obgovorennya-proekt-timchasovogo-poryadku-prisudzhennya-naukovo-osvitnogo-stupenya-doktora-filosofiyi

19.08.2018
Юрій Федорченко

Зламана дверна ручка в одному із закладів освіти змусила автора розглянути у попередній статті поняття Нового Освітнього Простору (НОП) і встановити, що насправді в українських медіа мова йде про наздоганяючий освітній простір, а не про справжній НОП, який можливий і необхідний за сьогоднішнього розвитку освіти, науки та педагогіки у світі. Звичайно, економічні труднощі не є поясненням втрати інтересу до адекватного плану нового розвитку освіти. Ми маємо інтелект, який здатний подолати економічні проблеми, лише, на мій погляд, цей інтелект, на жаль, є зламаним, а тому велике українське освітнє ЛЕГО необхідно розпочинати укладати з ремонту зламаності цього інтелекту. Цей ремонт проводиться зараз методом скопусизації українських учених, і цей метод частково допоміг би, якщо б він не реалізовувався як абсолютний і у відриві від інших проблем українських інтелектуалів. А так він лише доламує український інтелект, спрямовуючи його на розв'язання проблем англомовних видань, а не проблем українського суспільства. 

Однією з останніх є розроблення та розбудова НОП як Дослідницького Підтримуючого Навколишнього Середовища, у якому втілено принцип зосередження навчального процесу на справжніх артефактах. Щоб пояснити використання цього принципу, звернемося, з певною дозою іронії, до вже згаданих дверних ручок, які учні спостерігають як справжні артефакти в аутентичних ситуаціях, проілюструємо на їх прикладі глобальні проекти НОП.

Зламана дверна ручка в одному із закладів освіти змусила автора розглянути у попередній статті поняття Нового Освітнього Простору (НОП) і встановити, що насправді в українських медіа мова йде про наздоганяючий освітній простір, а не про справжній НОП, який можливий і необхідний за сьогоднішнього розвитку освіти, науки та педагогіки у світі. Звичайно, економічні труднощі не є поясненням втрати інтересу до адекватного плану нового розвитку освіти. Ми маємо інтелект, який здатний подолати економічні проблеми, лише, на мій погляд, цей інтелект, на жаль, є зламаним, а тому велике українське освітнє ЛЕГО необхідно розпочинати укладати з ремонту зламаності цього інтелекту. Цей ремонт проводиться зараз методом скопусизації українських учених, і цей метод частково допоміг би, якщо б він не реалізовувався як абсолютний і у відриві від інших проблем українських інтелектуалів. А так він лише доламує український інтелект, спрямовуючи його на розв'язання проблем англомовних видань, а не проблем українського суспільства. 

Однією з останніх є розроблення та розбудова НОП як Дослідницького Підтримуючого Навколишнього Середовища, у якому втілено принцип зосередження навчального процесу на справжніх артефактах. Щоб пояснити використання цього принципу, звернемося, з певною дозою іронії, до вже згаданих дверних ручок, які учні спостерігають як справжні артефакти в аутентичних ситуаціях, проілюструємо на їх прикладі глобальні проекти НОП.

10.08.2018
Сергій Клепко

Автор:
Едуард Рубін
Опубліковано
06.08.2018

З кожним роком дії безвізу, який зробив Європу доступною для українців, буде все яскравіше вимальовуватися картина, яка стала наочною в цьогорічну вступну кампанію: наші ВНЗ тепер змагаються не один з одним, а з європейськими університетами. І щоб оцінити поточну конкурентоспроможність української вищої освіти, досить поглянути на світові рейтинги, де в тисячі найкращих наша «най-най» шістка вишів займає місця між п'ятою та дев'ятою сотнями ранжиру.

З кожним роком дії безвізу, який зробив Європу доступною для українців, буде все яскравіше вимальовуватися картина, яка стала наочною в цьогорічну вступну кампанію: наші ВНЗ тепер змагаються не один з одним, а з європейськими університетами. І щоб оцінити поточну конкурентоспроможність української вищої освіти, досить поглянути на світові рейтинги, де в тисячі найкращих наша «най-най» шістка вишів займає місця між п'ятою та дев'ятою сотнями ранжиру.

06.08.2018
Едуард Рубін

Ця стаття породжена роздратуванням автора від зламаних двох дверних ручок у навчальному закладі, які тривалий час не можуть відремонтувати чи замінити. Добре, що ці дві зламані дверні ручки з'явилися наяву, "в реалі", бо якби зламана дверна ручка постала перед вами уві сні, то вона була б, як пишуть сонники, передвістям великих проблем, або, щонайменше, загрозою очікування невдач, попри всі ваші зусилля. У нашому випадку зламані дверні ручки реальні, до того ж вони не є масовим явищем і ці дві зламані ручки аж ніяк не презентують повно освітній простір України, є лише окремим випадком зламаності, підтвердженням тези про відсутність вічності всього сущого, але Ґете казав: "Що є загальне? Окремий випадок". І не обов'язково цим окремим випадком можуть бути дверні ручки, адже в українських освітніх середовищах немало інших зламаних речей, та що говорити про них, коли у центрі міста Полтави стоїть два десятиріччя зламана (зруйнована) дев'ятнадцятого століття могутня будівля Петровського Полтавського кадетського корпусу, а у суспільстві незліченно інших зламаних механізмів і відносин, які ремонтують переважно постправдою (тобто брехнею), дискурсом про корупцію, популізмом і тарифним залякуванням.

Ця стаття породжена роздратуванням автора від зламаних двох дверних ручок у навчальному закладі, які тривалий час не можуть відремонтувати чи замінити. Добре, що ці дві зламані дверні ручки з'явилися наяву, "в реалі", бо якби зламана дверна ручка постала перед вами уві сні, то вона була б, як пишуть сонники, передвістям великих проблем, або, щонайменше, загрозою очікування невдач, попри всі ваші зусилля. У нашому випадку зламані дверні ручки реальні, до того ж вони не є масовим явищем і ці дві зламані ручки аж ніяк не презентують повно освітній простір України, є лише окремим випадком зламаності, підтвердженням тези про відсутність вічності всього сущого, але Ґете казав: "Що є загальне? Окремий випадок". І не обов'язково цим окремим випадком можуть бути дверні ручки, адже в українських освітніх середовищах немало інших зламаних речей, та що говорити про них, коли у центрі міста Полтави стоїть два десятиріччя зламана (зруйнована) дев'ятнадцятого століття могутня будівля Петровського Полтавського кадетського корпусу, а у суспільстві незліченно інших зламаних механізмів і відносин, які ремонтують переважно постправдою (тобто брехнею), дискурсом про корупцію, популізмом і тарифним залякуванням.

03.08.2018
Сергій Клепко

Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
29.07.2018

23 травня набули чинності суттєво оновлені Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності [1]. Тим не менш невдовзі почали виникати нові запитання, на які вони не надають відповідей. А нещодавно розпочався збір пропозицій щодо потрібних змін [2]. Чому так сталося?

23 травня набули чинності суттєво оновлені Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності [1]. Тим не менш невдовзі почали виникати нові запитання, на які вони не надають відповідей. А нещодавно розпочався збір пропозицій щодо потрібних змін [2]. Чому так сталося?

29.07.2018
Володимир Бахрушин

Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
23.07.2018

Одним з ключових питань, на яке мала б дати належну відповідь реформа сфери вищої освіти, мало б бути питання про суб’єктність та новий статус викладача вищої школи. На жаль, реалії реформування засвідчили, що стара вітчизняна модель вищої освіти, якій притаманне патерналістське ставлення до викладача вищої школи, лише зазнала незначного переоформлення, проте не демонструє тенденції до суттєвих змін. Не лише поміж освітянських управлінців, а й певної частини викладачів вищої школи та освітніх експертів існує певний консенсус щодо того, що викладача вищої школи потрібно постійно контролювати та спрямовувати, ставлячи перед ним все нові й нові завдання, які б дозволили залишитися в системі вищої освіти лише особливо наполегливим та готовим до компромісів, хоча, можливо, й далеко не завжди найкращим. Проте, людина, яка усвідомлює, що вона спроможна на щось більше, ніж постійно бути спрямованою кимось, рідко коли погодитися на те, щоб нею постійно помикали та не бажали бачити в ній самостійного та відповідального суб’єкта, спроможного ухвалювати власні зважені рішення, зокрема на власний розсуд формувати свій академічний кейс.

Одним з ключових питань, на яке мала б дати належну відповідь реформа сфери вищої освіти, мало б бути питання про суб’єктність та новий статус викладача вищої школи. На жаль, реалії реформування засвідчили, що стара вітчизняна модель вищої освіти, якій притаманне патерналістське ставлення до викладача вищої школи, лише зазнала незначного переоформлення, проте не демонструє тенденції до суттєвих змін. Не лише поміж освітянських управлінців, а й певної частини викладачів вищої школи та освітніх експертів існує певний консенсус щодо того, що викладача вищої школи потрібно постійно контролювати та спрямовувати, ставлячи перед ним все нові й нові завдання, які б дозволили залишитися в системі вищої освіти лише особливо наполегливим та готовим до компромісів, хоча, можливо, й далеко не завжди найкращим. Проте, людина, яка усвідомлює, що вона спроможна на щось більше, ніж постійно бути спрямованою кимось, рідко коли погодитися на те, щоб нею постійно помикали та не бажали бачити в ній самостійного та відповідального суб’єкта, спроможного ухвалювати власні зважені рішення, зокрема на власний розсуд формувати свій академічний кейс.

23.07.2018
Юрій Федорченко

Автор:
Ірина Костюк
Опубліковано
07.07.2018

Серед усіх медійних розмов, балачок і часом справді дискусій проблеми освіти виглядають часом настільки хаотично, що виокремити напрямок, якому саме зараз має бути приділена найбільша увага, доволі складно. Не піддаючи сумніву важливість тих чи інших тем, які розглядаються на педагогічних майданчиках, звертаю увагу на те, що поки що під спорадичною увагою.

Серед усіх медійних розмов, балачок і часом справді дискусій проблеми освіти виглядають часом настільки хаотично, що виокремити напрямок, якому саме зараз має бути приділена найбільша увага, доволі складно. Не піддаючи сумніву важливість тих чи інших тем, які розглядаються на педагогічних майданчиках, звертаю увагу на те, що поки що під спорадичною увагою.

07.07.2018
Ірина Костюк

Нещодавно у Верховній Раді України зареєстровано Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо зміни системи управління закладами вищої освіти [1]. Трохи пізніше, МОН оприлюднило для громадського обговорення пакет законопроектів, які стосуються фінансування вищої освіти [2]. Всі вони зустріли неоднозначну оцінку ключових стейкхолдерів, і, зокрема, різке несприйняття з боку Спілки ректорів України [3, 4], а також ЦК профспілки працівників освіти і науки України [5].

Нещодавно у Верховній Раді України зареєстровано Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо зміни системи управління закладами вищої освіти [1]. Трохи пізніше, МОН оприлюднило для громадського обговорення пакет законопроектів, які стосуються фінансування вищої освіти [2]. Всі вони зустріли неоднозначну оцінку ключових стейкхолдерів, і, зокрема, різке несприйняття з боку Спілки ректорів України [3, 4], а також ЦК профспілки працівників освіти і науки України [5].

Нещодавно у Верховній Раді України зареєстровано Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо зміни системи управління закладами вищої освіти [1]. Трохи пізніше, МОН оприлюднило для громадського обговорення пакет законопроектів, які стосуються фінансування вищої освіти [2]. Всі вони зустріли неоднозначну оцінку ключових стейкхолдерів, і, зокрема, різке несприйняття з боку Спілки ректорів України [3, 4], а також ЦК профспілки працівників освіти і науки України [5].

27.06.2018
Володимир Бахрушин

Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
23.06.2018

У вітчизняних дискусіях, що ведуться навколо питань захисту дисертацій та присудження наукового ступеня, помітна тривожна тенденція. Обговорення даних питань, як правило, відбувається в контексті чергових академічних скандалів. Саме через призму таких скандалів і обговорюються ці питання, останнє накладає свій відбиток на їх розуміння. Власне, повноцінного обговорення даних питань ми ще не досягли. Більш того, як видається, обговорення проблеми захисту дисертації, як правило, обумовлено хибним розумінням самого феномену дисертації. Як наслідок, ми маємо доволі химерні уявлення про те, за що саме присуджують науковий ступінь.

У вітчизняних дискусіях, що ведуться навколо питань захисту дисертацій та присудження наукового ступеня, помітна тривожна тенденція. Обговорення даних питань, як правило, відбувається в контексті чергових академічних скандалів. Саме через призму таких скандалів і обговорюються ці питання, останнє накладає свій відбиток на їх розуміння. Власне, повноцінного обговорення даних питань ми ще не досягли. Більш того, як видається, обговорення проблеми захисту дисертації, як правило, обумовлено хибним розумінням самого феномену дисертації. Як наслідок, ми маємо доволі химерні уявлення про те, за що саме присуджують науковий ступінь.

23.06.2018
Юрій Федорченко