Укр Рус

Дата: 19.08.2017

Підписка на новини

Нові матеріали

Голосування

Реформувати шкільну освіту знизу можна лише шляхом
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
Всього голосів:
Перший голос:
Останій голос:
Назад
 
Powered by Sexy Polling
 

Автор:
Ксеня Смірнова
Опубліковано
14.08.2017

У червні «народилися» нові навчальні програми для 5-9 класів з 17 основних предметів загальноосвітньої школи. Як йдеться у відеорепортажі від pravdatut.uа, «запропоновані у профільному міністерстві зміни мають допомогти школярам швидше і якісніше опановувати українську та іноземні мови, розвивати звичку вчитися впродовж усього життя, спонукати ініціативності». http://pravdatut.ua/news/onovleni-programy-dlya-uchniv-5-9-klasiv

У червні «народилися» нові навчальні програми для 5-9 класів з 17 основних предметів загальноосвітньої школи. Як йдеться у відеорепортажі від pravdatut.uа, «запропоновані у профільному міністерстві зміни мають допомогти школярам швидше і якісніше опановувати українську та іноземні мови, розвивати звичку вчитися впродовж усього життя, спонукати ініціативності». http://pravdatut.ua/news/onovleni-programy-dlya-uchniv-5-9-klasiv

14.08.2017
Ксеня Смірнова

Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
27.07.2017

Понад два роки тому робота над новим Законом України «Про освіту» перейшла у нову фазу публічного обговорення. 20 травня 2015 р. в Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти відбулися слухання на тему: «Про підготовку проекту Закону України «Про освіту»: концептуальні засади». У резолюції слухань, зокрема, було зазначено [1], що українська освіта перебуває в критичному стані для виходу з якого необхідно комплексне оновлення нормативно-правової бази та прийняття нового закону про освіту. Серед основних причин такого стану у проекті резолюції зазначалися:

Понад два роки тому робота над новим Законом України «Про освіту» перейшла у нову фазу публічного обговорення. 20 травня 2015 р. в Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти відбулися слухання на тему: «Про підготовку проекту Закону України «Про освіту»: концептуальні засади». У резолюції слухань, зокрема, було зазначено [1], що українська освіта перебуває в критичному стані для виходу з якого необхідно комплексне оновлення нормативно-правової бази та прийняття нового закону про освіту. Серед основних причин такого стану у проекті резолюції зазначалися:

27.07.2017
Володимир Бахрушин

Для того, щоб уникнути непорозуміння, відразу зазначимо, що мова йде не про заснування академічної інституції, вищого навчального закладу тощо. Мова йде про формування повноцінного  феномену незалежного освітнього експерта в країні, діяльність якого буде уможливлюватися зокрема і завдяки тим інституціям, які ще мають бути розбудовані. 

Сьогодні інститут незалежного освітнього експерта в країні майже відсутній, вірніше кажучи, незалежний освітній експерт мало впливає як на систему освіти в цілому, так і на практику ухвалення управлінських рішень на всіх рівнях  сфери освіти. Освітянські управлінці, керівники вищих навчальних закладів самі для себе виступають експертами з усіх питань. 

Для того, щоб уникнути непорозуміння, відразу зазначимо, що мова йде не про заснування академічної інституції, вищого навчального закладу тощо. Мова йде про формування повноцінного  феномену незалежного освітнього експерта в країні, діяльність якого буде уможливлюватися зокрема і завдяки тим інституціям, які ще мають бути розбудовані. 

Сьогодні інститут незалежного освітнього експерта в країні майже відсутній, вірніше кажучи, незалежний освітній експерт мало впливає як на систему освіти в цілому, так і на практику ухвалення управлінських рішень на всіх рівнях  сфери освіти. Освітянські управлінці, керівники вищих навчальних закладів самі для себе виступають експертами з усіх питань. 

23.07.2017
Юрій Федорченко

Автор:
Віктор Мисан
Опубліковано
07.07.2017

(Ніколи не пізно аналізувати навчальну програму, навіть якщо вона вже рекомендована колегією МОНУ)

Див. попередній матеріал тут ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ …. (МАЙЖЕ ЗА ТАРАСОМ ШЕВЧЕНКОМ ПРО ОНОВЛЕННЯ ПРОГРАМ З ІСТОРІЇ) http://education-ua.org/ua/articles/991-dumi-moji-dumi-moji-majzhe-za-tarasom-shevchenkom-pro-onovlennya-program-z-istoriji

(Ніколи не пізно аналізувати навчальну програму, навіть якщо вона вже рекомендована колегією МОНУ)

Див. попередній матеріал тут ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ …. (МАЙЖЕ ЗА ТАРАСОМ ШЕВЧЕНКОМ ПРО ОНОВЛЕННЯ ПРОГРАМ З ІСТОРІЇ) http://education-ua.org/ua/articles/991-dumi-moji-dumi-moji-majzhe-za-tarasom-shevchenkom-pro-onovlennya-program-z-istoriji

07.07.2017
Віктор Мисан

Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
03.07.2017

Реформа вищої освіти, яка ніби то мала б забезпечити формування сприятливих умов для становлення і розвитку вищих навчальних закладів, зокрема університетів, відбувається під гаслом: зробимо так, як на Заході. Намагаючись скопіювати західні зразки та практики, ми не враховуємо того, що самі західні університети перебувають у складному процесі трансформації, яка значною мірою викликана тими змінами, що принесло з собою сучасне інформаційне суспільство. 

Реформа вищої освіти, яка ніби то мала б забезпечити формування сприятливих умов для становлення і розвитку вищих навчальних закладів, зокрема університетів, відбувається під гаслом: зробимо так, як на Заході. Намагаючись скопіювати західні зразки та практики, ми не враховуємо того, що самі західні університети перебувають у складному процесі трансформації, яка значною мірою викликана тими змінами, що принесло з собою сучасне інформаційне суспільство. 

03.07.2017
Юрій Федорченко

Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
23.06.2017

При розробці нового закону про освіту одним з найбільш дискусійних виявилися питання освітньо-кваліфікаційного рівня молодших спеціалістів та ВНЗ 1-2 рівнів акредитації, які їх готують. Пошуку рішень у цьому випадку суттєво перешкоджало намагання окремих учасників дискусій базувати свою аргументацію не на законодавстві, фактах і логіці, а на міфах. А також нерозуміння ними того, що не існує варіантів рішень, які б захистили коледжі та їх викладачів від необхідності змінюватися, підвищувати якість освіти і конкурувати за абітурієнтів. 

При розробці нового закону про освіту одним з найбільш дискусійних виявилися питання освітньо-кваліфікаційного рівня молодших спеціалістів та ВНЗ 1-2 рівнів акредитації, які їх готують. Пошуку рішень у цьому випадку суттєво перешкоджало намагання окремих учасників дискусій базувати свою аргументацію не на законодавстві, фактах і логіці, а на міфах. А також нерозуміння ними того, що не існує варіантів рішень, які б захистили коледжі та їх викладачів від необхідності змінюватися, підвищувати якість освіти і конкурувати за абітурієнтів. 

23.06.2017
Володимир Бахрушин

Автор:
Віталій Дрібниця
Опубліковано
19.06.2017

Див. початок тут http://education-ua.org/ua/component/content/article/19-blogi/tema-1/990-ura-nas-rozvantazhili

Короткий аналіз проекту програми для 10-го класу з історії України (проект винесено на обговорення 29.05.2017 р.).

Див. початок тут http://education-ua.org/ua/component/content/article/19-blogi/tema-1/990-ura-nas-rozvantazhili

Короткий аналіз проекту програми для 10-го класу з історії України (проект винесено на обговорення 29.05.2017 р.).

19.06.2017
Віталій Дрібниця

Цитата 1.

Чому люди не літають? Чому люди – не птахи?

Цитата 2. 

Народжені повзати – літати не можуть!

Цитата 1.

Чому люди не літають? Чому люди – не птахи?

Цитата 2. 

Народжені повзати – літати не можуть!

17.06.2017
Віктор Мисан

Автор:
Ольга Васильченко
Опубліковано
14.06.2017

«Что-то заговорили о патриотизме. Наверное, опять проворовались». 

Салтыков-Щедрин

«Что-то заговорили о патриотизме. Наверное, опять проворовались». 

Салтыков-Щедрин

14.06.2017
Ольга Васильченко

Автор:
Олена Биковська
Опубліковано
27.05.2017

У Комітеті Верховної Ради України з питань науки та освіти триває робота над проектом нової редакції Закону України «Про освіту» (№ 3491-д).

У Комітеті Верховної Ради України з питань науки та освіти триває робота над проектом нової редакції Закону України «Про освіту» (№ 3491-д).

27.05.2017
Олена Биковська

Автор:
Віктор Громовий
Опубліковано
22.05.2017

Відеолекторій для вчителів та керівників навчальних закладів.

Відеолекторій для вчителів та керівників навчальних закладів.

22.05.2017
Віктор Громовий

Автор:
Віктор Громовий
Опубліковано
22.05.2017

Портал «Освітня політика» започатковує авторський онлайн проект з професійного розвитку вчителів та керівників навчальних закладів.

Портал «Освітня політика» започатковує авторський онлайн проект з професійного розвитку вчителів та керівників навчальних закладів.

22.05.2017
Віктор Громовий

Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
14.05.2017

Протягом багатьох століть європейської історії школа була інструментом у розпорядженні церкви та держави. Практики мотивування учнів шкіл значною мірою визначалися вищезазначеними інститутами. Побудова людиноцентричної  школи означає відмову школи  від її фактичного статусу інструменту та  її розбудова як самостійного суб’єкта. На цьому шляху потрібно позбутися нав’язаних школі ззовні практик мотивування, що передбачає поміж іншого і переосмислення феномену (інституту) оцінювання. Цього не можна досягти шляхом несвідомого наслідування закордонних рецептів, бо останні часто виписуються в системі координат, яка потребує переосмислення.  

Протягом багатьох століть європейської історії школа була інструментом у розпорядженні церкви та держави. Практики мотивування учнів шкіл значною мірою визначалися вищезазначеними інститутами. Побудова людиноцентричної  школи означає відмову школи  від її фактичного статусу інструменту та  її розбудова як самостійного суб’єкта. На цьому шляху потрібно позбутися нав’язаних школі ззовні практик мотивування, що передбачає поміж іншого і переосмислення феномену (інституту) оцінювання. Цього не можна досягти шляхом несвідомого наслідування закордонних рецептів, бо останні часто виписуються в системі координат, яка потребує переосмислення.  

14.05.2017
Юрій Федорченко

Приводом для розмови з Павлом Штутманом, головою Нaглядових рaд ПрAТ “Гідросилa ГРУП” тa ПрAТ "Ельворті ГРУП", членом Нaціонaльного комітету з промислового розвитку при Кaбінеті Міністрів Укрaїни стали його коментарі до посту першого заступника Голови Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України, Олександра Співаковського, який на своїй сторінці в Фейсбуці описував свій візит до Центральноукраїнського (донедавна - Кіровоградського) національного технічного університету.

Приводом для розмови з Павлом Штутманом, головою Нaглядових рaд ПрAТ “Гідросилa ГРУП” тa ПрAТ "Ельворті ГРУП", членом Нaціонaльного комітету з промислового розвитку при Кaбінеті Міністрів Укрaїни стали його коментарі до посту першого заступника Голови Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України, Олександра Співаковського, який на своїй сторінці в Фейсбуці описував свій візит до Центральноукраїнського (донедавна - Кіровоградського) національного технічного університету.

08.05.2017
Павло Штутман, Віктор Громовий

Автор:
Віктор Огнев'юк
Опубліковано
05.05.2017

Управління справедливо вважається доволі складним, багатоаспектним і значною мірою залежним від суб’єктивних чинників процесом. З усіх сфер управління найскладніші ті, в яких людський чинник є вирішальним. Сфера освіти належить саме до таких. 

Управління справедливо вважається доволі складним, багатоаспектним і значною мірою залежним від суб’єктивних чинників процесом. З усіх сфер управління найскладніші ті, в яких людський чинник є вирішальним. Сфера освіти належить саме до таких. 

05.05.2017
Віктор Огнев'юк

Автор:
Світлана Олексюк
Опубліковано
27.04.2017

Розпочато громадське обговорення нової інструкції з ведення шкільної документації. Уважно ознайомившись з текстом, вимушено констатую, що більш невчасного та несучасного документа сьогодні на теренах освіти важко уявити! 

Див. текст проекту: http://education-ua.org/ua/draft-regulations/940-tipova-instruktsiya-z-dilovodstva-u-zagalnoosvitnikh-navchalnikh-zakladakh-usikh-tipiv-i-form-vlasnosti

Розпочато громадське обговорення нової інструкції з ведення шкільної документації. Уважно ознайомившись з текстом, вимушено констатую, що більш невчасного та несучасного документа сьогодні на теренах освіти важко уявити! 

Див. текст проекту: http://education-ua.org/ua/draft-regulations/940-tipova-instruktsiya-z-dilovodstva-u-zagalnoosvitnikh-navchalnikh-zakladakh-usikh-tipiv-i-form-vlasnosti

27.04.2017
Світлана Олексюк

Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
11.04.2017

Ухвалений у 2014 р. закон України «Про освіту» передбачає створення нових стандартів вищої освіти, які суттєво відрізнятимуться від попередніх державних і галузевих стандартів. Зокрема, вони не будуть містити переліки навчальних дисциплін, а вимоги до компетентностей і обов’язкових результатів навчання суттєво скорочуються. Замість звичних «знань та вмінь» з дисциплін ці вимоги будуть містити інтегровані формулювання, що стосуватимуться не тільки спеціальності чи освітньої програми, але і загальних якостей випускника чи фахівця. На сьогодні проекти більшості стандартів для освітнього рівня «бакалавр» вже пройшли громадське обговорення і можна сподіватися, що найближчим часом будуть затверджені. Однією з галузей знань, для яких підготовка стандартів вищої освіти відбувається з істотним запізненням, є галузь 01 – Освіта/педагогіка. Така затримка, насамперед, пов’язана із необхідністю врахування у стандартах вимог, що висуватимуть до педагогів Концепція Нової української школи та новий закон України «Про освіту».

Ухвалений у 2014 р. закон України «Про освіту» передбачає створення нових стандартів вищої освіти, які суттєво відрізнятимуться від попередніх державних і галузевих стандартів. Зокрема, вони не будуть містити переліки навчальних дисциплін, а вимоги до компетентностей і обов’язкових результатів навчання суттєво скорочуються. Замість звичних «знань та вмінь» з дисциплін ці вимоги будуть містити інтегровані формулювання, що стосуватимуться не тільки спеціальності чи освітньої програми, але і загальних якостей випускника чи фахівця. На сьогодні проекти більшості стандартів для освітнього рівня «бакалавр» вже пройшли громадське обговорення і можна сподіватися, що найближчим часом будуть затверджені. Однією з галузей знань, для яких підготовка стандартів вищої освіти відбувається з істотним запізненням, є галузь 01 – Освіта/педагогіка. Така затримка, насамперед, пов’язана із необхідністю врахування у стандартах вимог, що висуватимуть до педагогів Концепція Нової української школи та новий закон України «Про освіту».

11.04.2017
Володимир Бахрушин

Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
31.03.2017

Ухвалення нового Закону «Про вищу освіту» та проведення реформи вищої освіти в цілому проголошувалися під гаслом: надання автономії вищим навчальним закладам. Сьогодні вже можна судити як про те, що саме відбулося з наданням реальної автономії вищим навчальним закладам, так і про те, що лежить на шляху набуття вищими навчальними закладами справжньої автономії.

Ухвалення нового Закону «Про вищу освіту» та проведення реформи вищої освіти в цілому проголошувалися під гаслом: надання автономії вищим навчальним закладам. Сьогодні вже можна судити як про те, що саме відбулося з наданням реальної автономії вищим навчальним закладам, так і про те, що лежить на шляху набуття вищими навчальними закладами справжньої автономії.

31.03.2017
Юрій Федорченко

Автор:
Марія Васюник-Кулієва
Опубліковано
23.03.2017

Бачення без завдань залишається лише мрією.

Завдання без бачення - важка, нудна праця.

Бачення та завдання - це надія світу. 

                                                     Напис на стіні древнього монастиря в Англії

Бачення без завдань залишається лише мрією.

Завдання без бачення - важка, нудна праця.

Бачення та завдання - це надія світу. 

                                                     Напис на стіні древнього монастиря в Англії

23.03.2017
Марія Васюник-Кулієва

Замість вступу 

Доброчесність в сучасному цивілізованому світі є тим наріжним каменем, який складає фундамент внутрішньої гармонії людини, стійкість її характеру та послідовність морального образу. Вища освіта через навчання і дослідження фактично скріплює цей фундамент елементами академічної доброчесності, які покликані виховувати інтелектуальну гідність і повагу до різноманіття думок та ідей, реалізуючи тим самим свою соціальну місію. Однак, сучасна університетська практика засвідчує, що вищі навчальні заклади часто-густо не дотримуються такого імперативу у своїй діяльності, допускаючи академічну нечесність або ігноруючи академічні проступки з боку студентів, викладачів чи представників адміністрації. Академічна нечесність великою мірою нівелює саму цінність освіти, сприяє фальсифікації вищої школи й тим самим зменшенню її внеску у суспільно-економічний розвиток.

Замість вступу 

Доброчесність в сучасному цивілізованому світі є тим наріжним каменем, який складає фундамент внутрішньої гармонії людини, стійкість її характеру та послідовність морального образу. Вища освіта через навчання і дослідження фактично скріплює цей фундамент елементами академічної доброчесності, які покликані виховувати інтелектуальну гідність і повагу до різноманіття думок та ідей, реалізуючи тим самим свою соціальну місію. Однак, сучасна університетська практика засвідчує, що вищі навчальні заклади часто-густо не дотримуються такого імперативу у своїй діяльності, допускаючи академічну нечесність або ігноруючи академічні проступки з боку студентів, викладачів чи представників адміністрації. Академічна нечесність великою мірою нівелює саму цінність освіти, сприяє фальсифікації вищої школи й тим самим зменшенню її внеску у суспільно-економічний розвиток.

16.03.2017
Володимир Сацик

Автор:
Олена Михайленко, Тод Блейон
Опубліковано
08.03.2017

Культурні відмінності суспільств, за дослідженнями М. Вебера, Ф. Фукуями, Д. Ландеса, Р. Інглехарта та ін., є  одним з найбільш визначальних чинників економічного процвітання одних країн і відсталості інших. Формуючись під впливом релігії, історичного та економічного розвитку, ці підсвідомі “програми мислення” (Hofstede & Hofstede, 1991) відтворюються у поколіннях, повільно змінюючись під впливом власного й колективного досвіду. 

Культурні відмінності суспільств, за дослідженнями М. Вебера, Ф. Фукуями, Д. Ландеса, Р. Інглехарта та ін., є  одним з найбільш визначальних чинників економічного процвітання одних країн і відсталості інших. Формуючись під впливом релігії, історичного та економічного розвитку, ці підсвідомі “програми мислення” (Hofstede & Hofstede, 1991) відтворюються у поколіннях, повільно змінюючись під впливом власного й колективного досвіду. 

08.03.2017
Олена Михайленко, Тод Блейон

Що бачать діти в школі? Їх замучили заходами для галочки. Галочки, галочки й тільки галочки. А для чого вчителям ці "галочки"?!!!

Що бачать діти в школі? Їх замучили заходами для галочки. Галочки, галочки й тільки галочки. А для чого вчителям ці "галочки"?!!!

01.03.2017
Віктор Громовий

Ситуація із забезпеченням якості вищої освіти не зазнала суттєвих змін за останні два-три роки, або за час, що минув після ухвалення нового Закону «Про вищу освіту». Викладач вищої школи, який наважиться об’єктивно оцінювати академічні успіхи студентів, неодмінно рано чи пізно буде звинувачений у всіх гріхах та вступить у прямий конфлікт з керівниками структурних підрозділів  (кафедри, факультетів) та керівництвом вищого навчального закладу.  Необ’єктивність оцінювання у вищій школі  залишається сьогодні  неодмінною умовою «комфортного» життя викладача вищої школи. Реформа вищої освіти мала б змінити ситуацію або принаймні відкрити перспективи для відповідних змін, однак цього не сталося. Від викладача вищої школи продовжують вимагати не професіоналізму, а лише «слухняності » та прислуговування. 

Ситуація із забезпеченням якості вищої освіти не зазнала суттєвих змін за останні два-три роки, або за час, що минув після ухвалення нового Закону «Про вищу освіту». Викладач вищої школи, який наважиться об’єктивно оцінювати академічні успіхи студентів, неодмінно рано чи пізно буде звинувачений у всіх гріхах та вступить у прямий конфлікт з керівниками структурних підрозділів  (кафедри, факультетів) та керівництвом вищого навчального закладу.  Необ’єктивність оцінювання у вищій школі  залишається сьогодні  неодмінною умовою «комфортного» життя викладача вищої школи. Реформа вищої освіти мала б змінити ситуацію або принаймні відкрити перспективи для відповідних змін, однак цього не сталося. Від викладача вищої школи продовжують вимагати не професіоналізму, а лише «слухняності » та прислуговування. 

27.02.2017
Юрій Федорченко

Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
12.02.2017

Абревіатура ЗНО є знаковим символом суспільної довіри й постійно потребує підкріплення добрими справами. Подібних проявів інституційної довіри можна наводити безліч, вони є визначальним показником ефективності роботи та базисом для формування соціального капіталу, що сприятиме впровадженню змін у майбутньому.

Ольга Манчук, журналістка

http://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2017/01/ZVIT_ZNO_2016_Tom_1.pdf

Абревіатура ЗНО є знаковим символом суспільної довіри й постійно потребує підкріплення добрими справами. Подібних проявів інституційної довіри можна наводити безліч, вони є визначальним показником ефективності роботи та базисом для формування соціального капіталу, що сприятиме впровадженню змін у майбутньому.

Ольга Манчук, журналістка

http://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2017/01/ZVIT_ZNO_2016_Tom_1.pdf

12.02.2017
Володимир Бєлий

Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
07.02.2017

Разом із загальними питаннями реформування вищої освіти сьогодні активно обговорюють і проблеми окремих галузей, зокрема інженерної, медичної, мистецької, педагогічної, юридичної вищої освіти. Можливо, найбільш просунулися у цьому напрямі правознавці, які ще декілька місяців тому презентували проект «Концепції вдосконалення правничої освіти для фахової підготовки правника відповідно до європейських стандартів вищої освіти та правничої професії» [1]. Він зараховує до правничих професії судді, адвоката, прокурора і нотаріуса та визначає такі завдання Концепції:

Разом із загальними питаннями реформування вищої освіти сьогодні активно обговорюють і проблеми окремих галузей, зокрема інженерної, медичної, мистецької, педагогічної, юридичної вищої освіти. Можливо, найбільш просунулися у цьому напрямі правознавці, які ще декілька місяців тому презентували проект «Концепції вдосконалення правничої освіти для фахової підготовки правника відповідно до європейських стандартів вищої освіти та правничої професії» [1]. Він зараховує до правничих професії судді, адвоката, прокурора і нотаріуса та визначає такі завдання Концепції:

07.02.2017
Володимир Бахрушин

Автор:
Костянтин Линьов
Опубліковано
05.02.2017

У минулому році вийшло друге видання книги Валерія Пекаря «Різнобарвний менеджмент», що зайвий раз говорить про інтерес як науковців, так і практиків управління до теорії спіральної (інтегральної) динаміки, а також до її авторів – Дона Бека та Кріса Кована. Книга з результатами їх досліджень «Спіральна динаміка: управляючи цінностями, лідерством та змінами» побачила світ у 1996 році, а в перекладі російською мовою вийшла у 2010 році. 

Давно не знайомився з такою красивою, елегантною теорією, такою, яка має практичне застосування, пояснює складні речі простою мовою, може стати дороговказом для практиків управління в епоху реформ та змін. Бувши викладачем в університеті, запропонував матеріал зі спіральної динаміки студентам магістерської програми «Управління навчальним закладом» та слухачам Програми підвищення кваліфікації керівників навчальних закладів м. Києва й отримав підтвердження у необхідності популяризації нової теорії. Саме це дає мені сміливість запропонувати нижченаведений матеріал для експертного середовища.

У минулому році вийшло друге видання книги Валерія Пекаря «Різнобарвний менеджмент», що зайвий раз говорить про інтерес як науковців, так і практиків управління до теорії спіральної (інтегральної) динаміки, а також до її авторів – Дона Бека та Кріса Кована. Книга з результатами їх досліджень «Спіральна динаміка: управляючи цінностями, лідерством та змінами» побачила світ у 1996 році, а в перекладі російською мовою вийшла у 2010 році. 

Давно не знайомився з такою красивою, елегантною теорією, такою, яка має практичне застосування, пояснює складні речі простою мовою, може стати дороговказом для практиків управління в епоху реформ та змін. Бувши викладачем в університеті, запропонував матеріал зі спіральної динаміки студентам магістерської програми «Управління навчальним закладом» та слухачам Програми підвищення кваліфікації керівників навчальних закладів м. Києва й отримав підтвердження у необхідності популяризації нової теорії. Саме це дає мені сміливість запропонувати нижченаведений матеріал для експертного середовища.

05.02.2017
Костянтин Линьов

Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
24.01.2017

Питання доступу до вищої освіти сьогодні залишається одним із найбільш дискусійних питань, що стосується сфери вищої освіти. 

Питання доступу до вищої освіти сьогодні залишається одним із найбільш дискусійних питань, що стосується сфери вищої освіти. 

24.01.2017
Юрій Федорченко

Автор:
Олександр Співаковський, Олена Панич
Опубліковано
20.01.2017

Напевне, цей проект буде виглядати дещо абстрактним переліком цілей чи «благих намірів». Великою мірою так воно і є, проте важливо мати згоду щодо намірів для того, щоб бути готовим до співпраці.

Як один з авторів проекту, я виходила з міркування, що є дві важливі речі, які сьогодні необхідно зробити для української освіти: зберегти освітні інституції і мати прозорі, чесні правила гри на ринку освітніх послуг. Все інше, про що так модно сьогодні говорити – якість освіти, фінансування, студентоцентризм і тому подібні речі – стане неодмінним наслідком. На разі в освітній політиці України не вистачає саме цих двох стратегічних аспектів. Надто часто відбувається протилежне – ставляться цілі знищення інституцій, а правила гри переписуються під інтереси конкретних людей.

В освіті, як і в інших сферах суспільного життя, можна жити і розвиватися лише тоді, коли поруч з тобою живуть і розвиваються інші. Ті, хто сьогодні добилися для себе особливих умов, преференцій чи монопольного доступу до суспільних ресурсів, завтра стикнуться з тим, що ресурси вичерпуються, а здатність до конкуренції, потенціал до інновацій і розвитку втрачено. Коли корпоративно-монополістичний егоїзм стає загальною ідеологією країни, руйнування потенціалу такої країни неминуче. На жаль, ознаки цього ми спостерігаємо зараз в Україні.

Для того, щоб окреслити деякі орієнтири для подолання цієї ситуації, зокрема, у сфері української освіти пропонується ця програма. 

                                                                                                 Олена Панич

Напевне, цей проект буде виглядати дещо абстрактним переліком цілей чи «благих намірів». Великою мірою так воно і є, проте важливо мати згоду щодо намірів для того, щоб бути готовим до співпраці.

Як один з авторів проекту, я виходила з міркування, що є дві важливі речі, які сьогодні необхідно зробити для української освіти: зберегти освітні інституції і мати прозорі, чесні правила гри на ринку освітніх послуг. Все інше, про що так модно сьогодні говорити – якість освіти, фінансування, студентоцентризм і тому подібні речі – стане неодмінним наслідком. На разі в освітній політиці України не вистачає саме цих двох стратегічних аспектів. Надто часто відбувається протилежне – ставляться цілі знищення інституцій, а правила гри переписуються під інтереси конкретних людей.

В освіті, як і в інших сферах суспільного життя, можна жити і розвиватися лише тоді, коли поруч з тобою живуть і розвиваються інші. Ті, хто сьогодні добилися для себе особливих умов, преференцій чи монопольного доступу до суспільних ресурсів, завтра стикнуться з тим, що ресурси вичерпуються, а здатність до конкуренції, потенціал до інновацій і розвитку втрачено. Коли корпоративно-монополістичний егоїзм стає загальною ідеологією країни, руйнування потенціалу такої країни неминуче. На жаль, ознаки цього ми спостерігаємо зараз в Україні.

Для того, щоб окреслити деякі орієнтири для подолання цієї ситуації, зокрема, у сфері української освіти пропонується ця програма. 

                                                                                                 Олена Панич

20.01.2017
Олександр Співаковський, Олена Панич

Автор:
Сергій Іщеряков
Опубліковано
17.01.2017

Нещодавно глава IBM Джинні Рометті(Ginni Rometty) написала лист обраному президенту США Дональду Трампу https://www.ibm.com/blogs/policy/ibm-ceo-ginni-romettys-letter-u-s-president-elect/ , в якому заявила, що співробітникам IT не обов'язково здобувати вищу освіту, щоб займати високооплачувані посади, працюючи в сфері кібербезпеки, big data, когнітивістики, штучного інтелекту. Вона попрохала новообраного президента підтримати спеціальні шестирічні програми навчання інформаційних технологій в старшій школі.

Нещодавно глава IBM Джинні Рометті(Ginni Rometty) написала лист обраному президенту США Дональду Трампу https://www.ibm.com/blogs/policy/ibm-ceo-ginni-romettys-letter-u-s-president-elect/ , в якому заявила, що співробітникам IT не обов'язково здобувати вищу освіту, щоб займати високооплачувані посади, працюючи в сфері кібербезпеки, big data, когнітивістики, штучного інтелекту. Вона попрохала новообраного президента підтримати спеціальні шестирічні програми навчання інформаційних технологій в старшій школі.

17.01.2017
Сергій Іщеряков

Питання фінансування вищої освіти вже тривалий час в Україні залишається виключно заручником міркувань політичної  доцільності та вербальних маніпулювань. 

Питання фінансування вищої освіти вже тривалий час в Україні залишається виключно заручником міркувань політичної  доцільності та вербальних маніпулювань. 

02.01.2017
Юрій Федорченко

Автор:
Федір Брецко
Опубліковано
31.12.2016

     Нещодавно на сайті «Освітня політика» прочитав дві статті Володимира Бєлого, заступника директора з НВР фізико-технічного ліцею м. Херсона. Перша має назву «Олімпіади школярів у контексті ХХІ століття» (від 02. 12. 2013 р.), друга – «Недоліки проведення олімпіад» (від 16. 11. 2016 р.). Маючи 25-річний досвід у проведенні учнівських олімпіад, конкурсів з навчальних предметів, конкурсів-захисту науково-дослідницьких робіт, олімпіад зі спеціальних дисциплін, конкурсів фахової майстерності, турнірів, інших інтелектуальних змагань, хочу висловити своє бачення щодо проведення в Україні учнівських предметних олімпіад.

     Нещодавно на сайті «Освітня політика» прочитав дві статті Володимира Бєлого, заступника директора з НВР фізико-технічного ліцею м. Херсона. Перша має назву «Олімпіади школярів у контексті ХХІ століття» (від 02. 12. 2013 р.), друга – «Недоліки проведення олімпіад» (від 16. 11. 2016 р.). Маючи 25-річний досвід у проведенні учнівських олімпіад, конкурсів з навчальних предметів, конкурсів-захисту науково-дослідницьких робіт, олімпіад зі спеціальних дисциплін, конкурсів фахової майстерності, турнірів, інших інтелектуальних змагань, хочу висловити своє бачення щодо проведення в Україні учнівських предметних олімпіад.

31.12.2016
Федір Брецко

У Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти відбувається робота над проектом нової редакції Закону України “Про освіту” (р.н. 3491-д від 04.04.2016 р.). Цей законопроект є базовим у сфері освіти й буде торкатися понад 10 млн. громадян України. 

Закон, як відомо, “це встановлене найвищим органом державної влади загальнообов’язкове правило, яке має найвищу юридичну силу” [9]. Закон є фундаментом, а закон про освіту має стати фундаментом усієї освітянської галузі. Яким буде цей фундамент? Залежить від кожної норми, прописаної у даному законопроекті. Тому суспільство велику увагу приділяє даному законопроекту. У законопроекті вводяться нові терміни “формальна, неформальна та інформальна освіта”. До кінця не з’ясовано, які переваги введення даних термінів дасть українському суспільству. Але є велике застереження, що введення даних термінів обмежить право на освіту.

У Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти відбувається робота над проектом нової редакції Закону України “Про освіту” (р.н. 3491-д від 04.04.2016 р.). Цей законопроект є базовим у сфері освіти й буде торкатися понад 10 млн. громадян України. 

Закон, як відомо, “це встановлене найвищим органом державної влади загальнообов’язкове правило, яке має найвищу юридичну силу” [9]. Закон є фундаментом, а закон про освіту має стати фундаментом усієї освітянської галузі. Яким буде цей фундамент? Залежить від кожної норми, прописаної у даному законопроекті. Тому суспільство велику увагу приділяє даному законопроекту. У законопроекті вводяться нові терміни “формальна, неформальна та інформальна освіта”. До кінця не з’ясовано, які переваги введення даних термінів дасть українському суспільству. Але є велике застереження, що введення даних термінів обмежить право на освіту.

29.12.2016
Олена Биковська

Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
28.12.2016

Проект нового закону України про освіту запроваджує багато нових термінів, які не завжди зрозумілі не тільки громадськості, але і багатьом освітянам. Частково я вже писав про це у статті [1]. Серед ключових новацій є поняття неформальної та інформальної освіти.Відповідно до освітнього глосарію ЮНЕСКО [http://uis.unesco.org/en/glossary]:

Проект нового закону України про освіту запроваджує багато нових термінів, які не завжди зрозумілі не тільки громадськості, але і багатьом освітянам. Частково я вже писав про це у статті [1]. Серед ключових новацій є поняття неформальної та інформальної освіти.Відповідно до освітнього глосарію ЮНЕСКО [http://uis.unesco.org/en/glossary]:

28.12.2016
Володимир Бахрушин

14 грудня 2016 року на засіданні Кабінету Міністрів України було представлено Політичну пропозицію «Нова українська школа». Цей документ є стратегічною основою для подальшої діяльності Уряду щодо реформування загальної середньої освіти до 2029 року. Документ є безумовно позитивним, але в значній мірі декларативним. Його положення потребують конкретних механізмів з чітко визначеними термінами реалізації, відповідальними особами і їх персональною відповідальністю за невиконання певних кроків в межах реформ, які заявлені. Частково ці питання розглянуті в матеріалі «Чому не йдуть реформи освіти в Україні» http://education-ua.org/ua/articles/819-chomu-ne-jdut-reformi-osviti-v-ukrajini

14 грудня 2016 року на засіданні Кабінету Міністрів України було представлено Політичну пропозицію «Нова українська школа». Цей документ є стратегічною основою для подальшої діяльності Уряду щодо реформування загальної середньої освіти до 2029 року. Документ є безумовно позитивним, але в значній мірі декларативним. Його положення потребують конкретних механізмів з чітко визначеними термінами реалізації, відповідальними особами і їх персональною відповідальністю за невиконання певних кроків в межах реформ, які заявлені. Частково ці питання розглянуті в матеріалі «Чому не йдуть реформи освіти в Україні» http://education-ua.org/ua/articles/819-chomu-ne-jdut-reformi-osviti-v-ukrajini

26.12.2016
Вадим Лунячек

Під кінець року завжди загострюються питання фінансування освіти. У Бюджеті України на 2017 р. зроблені певні кроки з реформування механізмів фінансування, зокрема конкретизовано сутність освітньої субвенції, розділені соціальні та академічні стипендії, враховані торішні помилки з ПТНЗ та ін. Водночас запроваджені зміни виглядають точковими, і безсумнівно, що достатньої кількості коштів у казні на освіту як не було, так і не буде. Профільне Міністерство шукає різні способи подолання браку коштів та механізми удосконалення системи фінансування освіти. Саме цим МОНУ пояснює свою нову ініціативу - прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу (щодо неприбуткового статусу навчальних закладів та наукових установ)», який минулого тижня в міністерстві обговорювали із залученням громадських експертів.

Під кінець року завжди загострюються питання фінансування освіти. У Бюджеті України на 2017 р. зроблені певні кроки з реформування механізмів фінансування, зокрема конкретизовано сутність освітньої субвенції, розділені соціальні та академічні стипендії, враховані торішні помилки з ПТНЗ та ін. Водночас запроваджені зміни виглядають точковими, і безсумнівно, що достатньої кількості коштів у казні на освіту як не було, так і не буде. Профільне Міністерство шукає різні способи подолання браку коштів та механізми удосконалення системи фінансування освіти. Саме цим МОНУ пояснює свою нову ініціативу - прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу (щодо неприбуткового статусу навчальних закладів та наукових установ)», який минулого тижня в міністерстві обговорювали із залученням громадських експертів.

19.12.2016
Людмила Паращенко, Ірина Барматова

У розвинених країнах старшокласники після початкової та основної школи, як правило, проходять процедуру вступу до профільних академічних чи професійних ліцеїв. 

У розвинених країнах старшокласники після початкової та основної школи, як правило, проходять процедуру вступу до профільних академічних чи професійних ліцеїв. 

17.12.2016
Володимир Бєлий

Автор:
Людмила Смольська
Опубліковано
12.12.2016

Психологічна безпека в сім’ї та школі – одна з умов, за якої формується готовність справлятись з труднощами у відкритому життєвому просторі, та за якої людина розкриває свій потенціал творця. Вона – процесуальний продукт системної роботи команди стратегів-професіоналів, які зважають на кризу цінностей та враховують нові виклики глобальної індустрії. 

Психологічна безпека в сім’ї та школі – одна з умов, за якої формується готовність справлятись з труднощами у відкритому життєвому просторі, та за якої людина розкриває свій потенціал творця. Вона – процесуальний продукт системної роботи команди стратегів-професіоналів, які зважають на кризу цінностей та враховують нові виклики глобальної індустрії. 

12.12.2016
Людмила Смольська

Автор:
Григорій Клочек
Опубліковано
05.12.2016

«А з якою метою художня література взагалі вивчається у школі?»

«А з якою метою художня література взагалі вивчається у школі?»

05.12.2016
Григорій Клочек

Автор:
Ольга Просіна
Опубліковано
02.12.2016

Українське суспільство активно долучається до обговорення проблем освіти та її реформування. Як для освітян, так і для батьків є зрозумілим, що сучасна шкільна освіта не відповідає вимогам світу.

Наразі з’явилась велика кількість людей, яка вважає себе експертами й намагається долучитися до руху за реформування сучасної загальноосвітньої школи. З одного боку, активність і небайдужість суспільства є позитивною ознакою, з іншого, – є небезпека, що на реформи можуть впливати представники громадськості, які не є професіоналами в питаннях освіти.

Так, наприклад, у бажанні розвантажити своїх дітей, батьки можуть мати хибну оцінку того, які предмети є важливішими для дитини та її розвитку, а які мають бути вилученими з навчального процесу, або на них має бути відведена менша кількість годин. 

Зокрема це стосується мистецьких дисциплін. Досить суттєва частина батьків вважає предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» тими, що є необов’язковими для вивчення в загальноосвітній школі.

Українське суспільство активно долучається до обговорення проблем освіти та її реформування. Як для освітян, так і для батьків є зрозумілим, що сучасна шкільна освіта не відповідає вимогам світу.

Наразі з’явилась велика кількість людей, яка вважає себе експертами й намагається долучитися до руху за реформування сучасної загальноосвітньої школи. З одного боку, активність і небайдужість суспільства є позитивною ознакою, з іншого, – є небезпека, що на реформи можуть впливати представники громадськості, які не є професіоналами в питаннях освіти.

Так, наприклад, у бажанні розвантажити своїх дітей, батьки можуть мати хибну оцінку того, які предмети є важливішими для дитини та її розвитку, а які мають бути вилученими з навчального процесу, або на них має бути відведена менша кількість годин. 

Зокрема це стосується мистецьких дисциплін. Досить суттєва частина батьків вважає предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» тими, що є необов’язковими для вивчення в загальноосвітній школі.

02.12.2016
Ольга Просіна

16 листопада у Верховній Раді України відбулися Парламентські слухання з питань фінансування освіти і науки. Вже традиційно не визнали за потрібне вшанувати своєю присутністю освітянський захід керівники Міністерства фінансів та інших органів економічного блоку Уряду. Не були помічені серед присутніх народні депутати, що є керівниками чи почесними керівниками вищих навчальних закладів. Не було багаторазового колишнього віце-прем’єра з економіки і міністра фінансів, а разом з цим професора і доктора економічних наук народного депутата Віктора Пинзеника, а також і багатьох інших депутатів та урядовців, що мають наукові ступені і вчені звання і здавалося мали б бути небайдужими до обговорюваних проблем. Зрозуміло, що в кожного окремого посадовця чи депутата може бути багато поважних причин для відсутності. Але у сукупності це створює враження, що для значної частини представників влади освіта і наука є скоріше непотрібним тягарем, ніж пріоритетом державної політики. 

16 листопада у Верховній Раді України відбулися Парламентські слухання з питань фінансування освіти і науки. Вже традиційно не визнали за потрібне вшанувати своєю присутністю освітянський захід керівники Міністерства фінансів та інших органів економічного блоку Уряду. Не були помічені серед присутніх народні депутати, що є керівниками чи почесними керівниками вищих навчальних закладів. Не було багаторазового колишнього віце-прем’єра з економіки і міністра фінансів, а разом з цим професора і доктора економічних наук народного депутата Віктора Пинзеника, а також і багатьох інших депутатів та урядовців, що мають наукові ступені і вчені звання і здавалося мали б бути небайдужими до обговорюваних проблем. Зрозуміло, що в кожного окремого посадовця чи депутата може бути багато поважних причин для відсутності. Але у сукупності це створює враження, що для значної частини представників влади освіта і наука є скоріше непотрібним тягарем, ніж пріоритетом державної політики. 

28.11.2016
Володимир Бахрушин

Після ухвалення чинного Закону «Про вищу освіту» знадобилося понад два роки для того, щоб Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти розпочало свою діяльність.

Після ухвалення чинного Закону «Про вищу освіту» знадобилося понад два роки для того, щоб Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти розпочало свою діяльність.

27.11.2016
Юрій Федорченко

Автор:
Омелян Вишневський
Опубліковано
14.11.2016

Про коріння деяких проблем 

Попри очевидну специфічність іноземної мови у школі її традиційно трактують як «стандартний предмет», поруч з математикою чи історією, як певну кількість інформації, яку учень повинен засвоїти у вигляді «знань». А відтак цьому предметові приписують і стандартну («державну») освітньо-виховну мету. У програмах минулих десятиліть лише згадувалася практична мета і відсувалася на периферію.

Про коріння деяких проблем 

Попри очевидну специфічність іноземної мови у школі її традиційно трактують як «стандартний предмет», поруч з математикою чи історією, як певну кількість інформації, яку учень повинен засвоїти у вигляді «знань». А відтак цьому предметові приписують і стандартну («державну») освітньо-виховну мету. У програмах минулих десятиліть лише згадувалася практична мета і відсувалася на периферію.

14.11.2016
Омелян Вишневський

Головний смисл «Звернення науково-педагогічної спільноти, представників громадськості та всіх небайдужих» до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич http://kotmetod.at.ua/Zarybijna/zvernennja_do_l.grinevich.docx дуже простий і зводиться до прохання не здійснювати інтеграцію шкільних навчальних дисциплін мовно-літературного циклу – української мови, літератури та зарубіжної літератури. У листі, під яким поставили підпис більше тисячі підписантів, йдеться про високу значущість цих навчальних предметів. Особливо ретельно аргументується важливість зарубіжної літератури: «Твердження, що в жодній країні світу немає шкільного предмета "Зарубіжна література", - пишеться в листі, - у жодному випадку не можемо вважати аргументом. Цей курс, справді, є унікальним, єдиним на всьому пострадянському просторі, він невипадково з’явився в роки, коли Україна здобула свою НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. (його поява за інших умов була НЕМОЖЛИВОЮ!). Він сприяє формуванню полікультурної особистості, яка живе у відкритому мультикультурному світі й має бути не лише толерантною до чужої культури, а й навчитися її поважати. Таким чином, курс зарубіжної літератури є своєрідним щепленням від ксенофобії, нацизму й сепаратизму». Наводимо це обґрунтування з метою наголосити: бачите, які ми розумні, бо лише ми здогадалися на пострадянському (і не лише на пострадянському) просторі ввести у шкільну програму вивчення зарубіжної літератури з метою оберегти себе таким способом від «ксенофобії, нацизму та сепаратизму». При цьому якось сором’язливо замовчується, що таке нововведення забрало майже половину навчального часу, який використовувався для вивчення рідної літератури. 

Головний смисл «Звернення науково-педагогічної спільноти, представників громадськості та всіх небайдужих» до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич http://kotmetod.at.ua/Zarybijna/zvernennja_do_l.grinevich.docx дуже простий і зводиться до прохання не здійснювати інтеграцію шкільних навчальних дисциплін мовно-літературного циклу – української мови, літератури та зарубіжної літератури. У листі, під яким поставили підпис більше тисячі підписантів, йдеться про високу значущість цих навчальних предметів. Особливо ретельно аргументується важливість зарубіжної літератури: «Твердження, що в жодній країні світу немає шкільного предмета "Зарубіжна література", - пишеться в листі, - у жодному випадку не можемо вважати аргументом. Цей курс, справді, є унікальним, єдиним на всьому пострадянському просторі, він невипадково з’явився в роки, коли Україна здобула свою НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. (його поява за інших умов була НЕМОЖЛИВОЮ!). Він сприяє формуванню полікультурної особистості, яка живе у відкритому мультикультурному світі й має бути не лише толерантною до чужої культури, а й навчитися її поважати. Таким чином, курс зарубіжної літератури є своєрідним щепленням від ксенофобії, нацизму й сепаратизму». Наводимо це обґрунтування з метою наголосити: бачите, які ми розумні, бо лише ми здогадалися на пострадянському (і не лише на пострадянському) просторі ввести у шкільну програму вивчення зарубіжної літератури з метою оберегти себе таким способом від «ксенофобії, нацизму та сепаратизму». При цьому якось сором’язливо замовчується, що таке нововведення забрало майже половину навчального часу, який використовувався для вивчення рідної літератури. 

08.11.2016
Григорій Клочек

Автор:
Олег Гірний
Опубліковано
04.11.2016

«Стипендія – нерегулярна фінансова допомога у вигляді оплати вартості навчання, а іноді й видачі щомісячної допомоги учням, як правило, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, а також аспірантам і докторантам». 

Російська Вікіпедія [5]

«Стипендія – нерегулярна фінансова допомога у вигляді оплати вартості навчання, а іноді й видачі щомісячної допомоги учням, як правило, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, а також аспірантам і докторантам». 

Російська Вікіпедія [5]

04.11.2016
Олег Гірний

Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
03.11.2016

Міністерство освіти і науки запропонувало внести зміни до чинного Порядку присвоєння вчених звань. Ініціатива МОН викликала жваве обговорення. Як видається, подекуди такому обговоренню не вистачає відповідного масштабу та врахування складності питання. Відповідь на пропозиції МОН  має бути дана у відповідному контексті. Дискусія про чинний Порядок присвоєння вчених звань є дискусією про розуміння ролі та місця викладача у системі вищої освіти. 

Міністерство освіти і науки запропонувало внести зміни до чинного Порядку присвоєння вчених звань. Ініціатива МОН викликала жваве обговорення. Як видається, подекуди такому обговоренню не вистачає відповідного масштабу та врахування складності питання. Відповідь на пропозиції МОН  має бути дана у відповідному контексті. Дискусія про чинний Порядок присвоєння вчених звань є дискусією про розуміння ролі та місця викладача у системі вищої освіти. 

03.11.2016
Юрій Федорченко

Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
01.11.2016

Збережена в Україні пострадянська за сутністю модель освіти змалечку  призвичаює дітей до сприйняття принципу кругової поруки як природного життєвого інструменту буття та вчить їх діяти на основі принципу кругової поруки як усталеної суспільної практики.

Першим кроком до вкорінення у свідомість учасників освітнього процесу  принципу кругової поруки є формування  їх прив’язки до «свого класу», «своєї школи». Так, чи не кожен український вчитель і учень міцно вживається у  поняття «мій/мої класи», а  ледь не кожного українського  директора школи поняття «мій навчальний заклад» і «я сам» стають як у вірші Маяковского: «Партия и Ленин — близнецы-братья» . 

Збережена в Україні пострадянська за сутністю модель освіти змалечку  призвичаює дітей до сприйняття принципу кругової поруки як природного життєвого інструменту буття та вчить їх діяти на основі принципу кругової поруки як усталеної суспільної практики.

Першим кроком до вкорінення у свідомість учасників освітнього процесу  принципу кругової поруки є формування  їх прив’язки до «свого класу», «своєї школи». Так, чи не кожен український вчитель і учень міцно вживається у  поняття «мій/мої класи», а  ледь не кожного українського  директора школи поняття «мій навчальний заклад» і «я сам» стають як у вірші Маяковского: «Партия и Ленин — близнецы-братья» . 

01.11.2016
Володимир Бєлий

Автор:
Вадим Лунячек
Опубліковано
21.10.2016

Працювати вчителем я почав у 1983 р., а в 1984 р. уже реалізовував «Основные направления реформы общеобразовательной и профессиональной школы». 

З 1991 року почалися реформи освіти в незалежній Україні. Це були численні програми, доктрини і концепції, перелік яких займає не одну сторінку. Якщо весь папір, що був переведений освітянською спільнотою на написання планів щодо реалізації цих реформ, використали б на друк підручників, то традиційна проблема їх відсутності була б уже давно вирішеною.

Працювати вчителем я почав у 1983 р., а в 1984 р. уже реалізовував «Основные направления реформы общеобразовательной и профессиональной школы». 

З 1991 року почалися реформи освіти в незалежній Україні. Це були численні програми, доктрини і концепції, перелік яких займає не одну сторінку. Якщо весь папір, що був переведений освітянською спільнотою на написання планів щодо реалізації цих реформ, використали б на друк підручників, то традиційна проблема їх відсутності була б уже давно вирішеною.

21.10.2016
Вадим Лунячек

Це популярне слово – «компетенції»…

Споконвіку школа існувала для того, щоб чогось навчити учнів, дати їм певні знання та уміння, котрі пригодяться в житті. Навчання без мети, без бачення кінцевого результату – нонсенс.

Це популярне слово – «компетенції»…

Споконвіку школа існувала для того, щоб чогось навчити учнів, дати їм певні знання та уміння, котрі пригодяться в житті. Навчання без мети, без бачення кінцевого результату – нонсенс.

20.10.2016
Григорій Клочек

Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
19.10.2016

Нещодавно Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проект нового Закону України «Про освіту». Його метою є приведення законодавства про освіту у відповідність до існуючих економічних і соціальних реалій, створення передумов для зупинення деградації і поступового переходу до розвитку української освіти на засадах, притаманних розвиненим країнам сучасного світу.

Нещодавно Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проект нового Закону України «Про освіту». Його метою є приведення законодавства про освіту у відповідність до існуючих економічних і соціальних реалій, створення передумов для зупинення деградації і поступового переходу до розвитку української освіти на засадах, притаманних розвиненим країнам сучасного світу.

19.10.2016
Володимир Бахрушин

Українські батьки часто нарікають на те, як дорого коштує наша «безкоштовна» освіта. Між тим у світі існують різні види «безкоштовного» навчання, що можуть стати прикладом для нашої країни. А тим часом Верховна Рада затверджує проект нового Закону «Про освіту», що має наблизити нас до освіти світового рівня. Тож з’ясуємо, на яку «безкоштовність» краще нам рівнятись і чи туди нас приведе новий Закон.

Українські батьки часто нарікають на те, як дорого коштує наша «безкоштовна» освіта. Між тим у світі існують різні види «безкоштовного» навчання, що можуть стати прикладом для нашої країни. А тим часом Верховна Рада затверджує проект нового Закону «Про освіту», що має наблизити нас до освіти світового рівня. Тож з’ясуємо, на яку «безкоштовність» краще нам рівнятись і чи туди нас приведе новий Закон.

18.10.2016
Тетяна Єфімова

Автор:
Людмила Паращенко, Віктор Громовий
Опубліковано
10.10.2016

1. Перехід до освіти, що ґрунтується на цінностях, як загальносвітова  тенденція. 

В основі суспільного розвитку лежать цінності. Цей висновок доведено численними спеціальними дослідженнями, які ведуться по всьому світу. Виходячи з цього твердження, можемо зробити припущення:  якщо в нас система освіти не розвивається, а занепадає, то значить щось в ній не так якраз із цінностями.

1. Перехід до освіти, що ґрунтується на цінностях, як загальносвітова  тенденція. 

В основі суспільного розвитку лежать цінності. Цей висновок доведено численними спеціальними дослідженнями, які ведуться по всьому світу. Виходячи з цього твердження, можемо зробити припущення:  якщо в нас система освіти не розвивається, а занепадає, то значить щось в ній не так якраз із цінностями.

10.10.2016
Людмила Паращенко, Віктор Громовий

Автор:
Ірина Єгорченко
Опубліковано
06.10.2016

Катастрофа математичної освіти - шукаємо вихід 

“Стокгольмським синдромом” зазвичай називають психологічне явище “дружби заручника з викрадачем”, та ототожнювання себе з ним. Цей термін з'явився в результаті аналізу ситуації із захоплення заручників в Стокгольмі в 1973 році. Заручники підтримали протистояння терористів із поліцією, почали ототожнювати себе з ними й після звільнення навіть наймали їм адвокатів.

Катастрофа математичної освіти - шукаємо вихід 

“Стокгольмським синдромом” зазвичай називають психологічне явище “дружби заручника з викрадачем”, та ототожнювання себе з ним. Цей термін з'явився в результаті аналізу ситуації із захоплення заручників в Стокгольмі в 1973 році. Заручники підтримали протистояння терористів із поліцією, почали ототожнювати себе з ними й після звільнення навіть наймали їм адвокатів.

06.10.2016
Ірина Єгорченко

Автор:
Сергій Штовба
Опубліковано
30.09.2016

В 2016 р. прийом на навчання бакалаврів здійснено за принципово новим принципом «гроші за студентом». Раніше в розподілі держзамовлення діяв чиновникоцентровий підхід – головним було зробити там, щоб особи з МОНу, які приймали рішення, виділили університету найбільшу кількість місць. Для цього застосовувалися різні механізми, наприклад, потрібно, щоб в університеті працювало X професорів – університет надавав відповідну довідку, потрібно, щоб університет займав перші сходинки у рейтингах – університет працював на рейтинги тощо. Неформальний вплив на осіб, які приймали рішення, можливо, теж застосовувався.

В 2016 р. прийом на навчання бакалаврів здійснено за принципово новим принципом «гроші за студентом». Раніше в розподілі держзамовлення діяв чиновникоцентровий підхід – головним було зробити там, щоб особи з МОНу, які приймали рішення, виділили університету найбільшу кількість місць. Для цього застосовувалися різні механізми, наприклад, потрібно, щоб в університеті працювало X професорів – університет надавав відповідну довідку, потрібно, щоб університет займав перші сходинки у рейтингах – університет працював на рейтинги тощо. Неформальний вплив на осіб, які приймали рішення, можливо, теж застосовувався.

30.09.2016
Сергій Штовба

Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
28.09.2016

Можна скільки завгодно довго дорікати ректорам українських університетів за ту ситуацію, що склалася як у сфері вищої освіти взагалі, так і в окремих університетах зокрема. Однак варто визнати, що теперішня ситуація не створена ректорами, останні швидше до неї пристосувалися та навчилися її використовувати, як правило, на свою користь.

Можна скільки завгодно довго дорікати ректорам українських університетів за ту ситуацію, що склалася як у сфері вищої освіти взагалі, так і в окремих університетах зокрема. Однак варто визнати, що теперішня ситуація не створена ректорами, останні швидше до неї пристосувалися та навчилися її використовувати, як правило, на свою користь.

28.09.2016
Юрій Федорченко