Укр Рус

Дата: 17.08.2018

Голосування

У старшій школі слід відмовитись від традиційної класно-урочної системи з тим, щоб в учнів з’явилась реальна можливість рухатись за індивідуальною освітньою траєкторією

Строительная доска объявлений на сайте fortstroi.com.ua
Как заработать на недвижимости, подробнее на сайте comintour.net
Придомовая территория, норматив здесь http://stroidom-shop.ru/pravila/pridomovaya-territoriya.html

Підписка на новини

Нові матеріали

Зламана дверна ручка в одному із закладів освіти змусила автора розглянути у попередній статті поняття Нового Освітнього Простору (НОП) і встановити, що насправді в українських медіа мова йде про наздоганяючий освітній простір, а не про справжній НОП, який можливий і необхідний за сьогоднішнього розвитку освіти, науки та педагогіки у світі. Звичайно, економічні труднощі не є поясненням втрати інтересу до адекватного плану нового розвитку освіти. Ми маємо інтелект, який здатний подолати економічні проблеми, лише, на мій погляд, цей інтелект, на жаль, є зламаним, а тому велике українське освітнє ЛЕГО необхідно розпочинати укладати з ремонту зламаності цього інтелекту. Цей ремонт проводиться зараз методом скопусизації українських учених, і цей метод частково допоміг би, якщо б він не реалізовувався як абсолютний і у відриві від інших проблем українських інтелектуалів. А так він лише доламує український інтелект, спрямовуючи його на розв'язання проблем англомовних видань, а не проблем українського суспільства. 

Однією з останніх є розроблення та розбудова НОП як Дослідницького Підтримуючого Навколишнього Середовища, у якому втілено принцип зосередження навчального процесу на справжніх артефактах. Щоб пояснити використання цього принципу, звернемося, з певною дозою іронії, до вже згаданих дверних ручок, які учні спостерігають як справжні артефакти в аутентичних ситуаціях, проілюструємо на їх прикладі глобальні проекти НОП.

Зламана дверна ручка в одному із закладів освіти змусила автора розглянути у попередній статті поняття Нового Освітнього Простору (НОП) і встановити, що насправді в українських медіа мова йде про наздоганяючий освітній простір, а не про справжній НОП, який можливий і необхідний за сьогоднішнього розвитку освіти, науки та педагогіки у світі. Звичайно, економічні труднощі не є поясненням втрати інтересу до адекватного плану нового розвитку освіти. Ми маємо інтелект, який здатний подолати економічні проблеми, лише, на мій погляд, цей інтелект, на жаль, є зламаним, а тому велике українське освітнє ЛЕГО необхідно розпочинати укладати з ремонту зламаності цього інтелекту. Цей ремонт проводиться зараз методом скопусизації українських учених, і цей метод частково допоміг би, якщо б він не реалізовувався як абсолютний і у відриві від інших проблем українських інтелектуалів. А так він лише доламує український інтелект, спрямовуючи його на розв'язання проблем англомовних видань, а не проблем українського суспільства. 

Однією з останніх є розроблення та розбудова НОП як Дослідницького Підтримуючого Навколишнього Середовища, у якому втілено принцип зосередження навчального процесу на справжніх артефактах. Щоб пояснити використання цього принципу, звернемося, з певною дозою іронії, до вже згаданих дверних ручок, які учні спостерігають як справжні артефакти в аутентичних ситуаціях, проілюструємо на їх прикладі глобальні проекти НОП.

10.08.2018
Сергій Клепко

Автор:
Едуард Рубін
Опубліковано
06.08.2018

З кожним роком дії безвізу, який зробив Європу доступною для українців, буде все яскравіше вимальовуватися картина, яка стала наочною в цьогорічну вступну кампанію: наші ВНЗ тепер змагаються не один з одним, а з європейськими університетами. І щоб оцінити поточну конкурентоспроможність української вищої освіти, досить поглянути на світові рейтинги, де в тисячі найкращих наша «най-най» шістка вишів займає місця між п'ятою та дев'ятою сотнями ранжиру.

З кожним роком дії безвізу, який зробив Європу доступною для українців, буде все яскравіше вимальовуватися картина, яка стала наочною в цьогорічну вступну кампанію: наші ВНЗ тепер змагаються не один з одним, а з європейськими університетами. І щоб оцінити поточну конкурентоспроможність української вищої освіти, досить поглянути на світові рейтинги, де в тисячі найкращих наша «най-най» шістка вишів займає місця між п'ятою та дев'ятою сотнями ранжиру.

06.08.2018
Едуард Рубін

Ця стаття породжена роздратуванням автора від зламаних двох дверних ручок у навчальному закладі, які тривалий час не можуть відремонтувати чи замінити. Добре, що ці дві зламані дверні ручки з'явилися наяву, "в реалі", бо якби зламана дверна ручка постала перед вами уві сні, то вона була б, як пишуть сонники, передвістям великих проблем, або, щонайменше, загрозою очікування невдач, попри всі ваші зусилля. У нашому випадку зламані дверні ручки реальні, до того ж вони не є масовим явищем і ці дві зламані ручки аж ніяк не презентують повно освітній простір України, є лише окремим випадком зламаності, підтвердженням тези про відсутність вічності всього сущого, але Ґете казав: "Що є загальне? Окремий випадок". І не обов'язково цим окремим випадком можуть бути дверні ручки, адже в українських освітніх середовищах немало інших зламаних речей, та що говорити про них, коли у центрі міста Полтави стоїть два десятиріччя зламана (зруйнована) дев'ятнадцятого століття могутня будівля Петровського Полтавського кадетського корпусу, а у суспільстві незліченно інших зламаних механізмів і відносин, які ремонтують переважно постправдою (тобто брехнею), дискурсом про корупцію, популізмом і тарифним залякуванням.

Ця стаття породжена роздратуванням автора від зламаних двох дверних ручок у навчальному закладі, які тривалий час не можуть відремонтувати чи замінити. Добре, що ці дві зламані дверні ручки з'явилися наяву, "в реалі", бо якби зламана дверна ручка постала перед вами уві сні, то вона була б, як пишуть сонники, передвістям великих проблем, або, щонайменше, загрозою очікування невдач, попри всі ваші зусилля. У нашому випадку зламані дверні ручки реальні, до того ж вони не є масовим явищем і ці дві зламані ручки аж ніяк не презентують повно освітній простір України, є лише окремим випадком зламаності, підтвердженням тези про відсутність вічності всього сущого, але Ґете казав: "Що є загальне? Окремий випадок". І не обов'язково цим окремим випадком можуть бути дверні ручки, адже в українських освітніх середовищах немало інших зламаних речей, та що говорити про них, коли у центрі міста Полтави стоїть два десятиріччя зламана (зруйнована) дев'ятнадцятого століття могутня будівля Петровського Полтавського кадетського корпусу, а у суспільстві незліченно інших зламаних механізмів і відносин, які ремонтують переважно постправдою (тобто брехнею), дискурсом про корупцію, популізмом і тарифним залякуванням.

03.08.2018
Сергій Клепко

Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
29.07.2018

23 травня набули чинності суттєво оновлені Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності [1]. Тим не менш невдовзі почали виникати нові запитання, на які вони не надають відповідей. А нещодавно розпочався збір пропозицій щодо потрібних змін [2]. Чому так сталося?

23 травня набули чинності суттєво оновлені Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності [1]. Тим не менш невдовзі почали виникати нові запитання, на які вони не надають відповідей. А нещодавно розпочався збір пропозицій щодо потрібних змін [2]. Чому так сталося?

29.07.2018
Володимир Бахрушин

Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
23.07.2018

Одним з ключових питань, на яке мала б дати належну відповідь реформа сфери вищої освіти, мало б бути питання про суб’єктність та новий статус викладача вищої школи. На жаль, реалії реформування засвідчили, що стара вітчизняна модель вищої освіти, якій притаманне патерналістське ставлення до викладача вищої школи, лише зазнала незначного переоформлення, проте не демонструє тенденції до суттєвих змін. Не лише поміж освітянських управлінців, а й певної частини викладачів вищої школи та освітніх експертів існує певний консенсус щодо того, що викладача вищої школи потрібно постійно контролювати та спрямовувати, ставлячи перед ним все нові й нові завдання, які б дозволили залишитися в системі вищої освіти лише особливо наполегливим та готовим до компромісів, хоча, можливо, й далеко не завжди найкращим. Проте, людина, яка усвідомлює, що вона спроможна на щось більше, ніж постійно бути спрямованою кимось, рідко коли погодитися на те, щоб нею постійно помикали та не бажали бачити в ній самостійного та відповідального суб’єкта, спроможного ухвалювати власні зважені рішення, зокрема на власний розсуд формувати свій академічний кейс.

Одним з ключових питань, на яке мала б дати належну відповідь реформа сфери вищої освіти, мало б бути питання про суб’єктність та новий статус викладача вищої школи. На жаль, реалії реформування засвідчили, що стара вітчизняна модель вищої освіти, якій притаманне патерналістське ставлення до викладача вищої школи, лише зазнала незначного переоформлення, проте не демонструє тенденції до суттєвих змін. Не лише поміж освітянських управлінців, а й певної частини викладачів вищої школи та освітніх експертів існує певний консенсус щодо того, що викладача вищої школи потрібно постійно контролювати та спрямовувати, ставлячи перед ним все нові й нові завдання, які б дозволили залишитися в системі вищої освіти лише особливо наполегливим та готовим до компромісів, хоча, можливо, й далеко не завжди найкращим. Проте, людина, яка усвідомлює, що вона спроможна на щось більше, ніж постійно бути спрямованою кимось, рідко коли погодитися на те, щоб нею постійно помикали та не бажали бачити в ній самостійного та відповідального суб’єкта, спроможного ухвалювати власні зважені рішення, зокрема на власний розсуд формувати свій академічний кейс.

23.07.2018
Юрій Федорченко

Автор:
Ірина Костюк
Опубліковано
07.07.2018

Серед усіх медійних розмов, балачок і часом справді дискусій проблеми освіти виглядають часом настільки хаотично, що виокремити напрямок, якому саме зараз має бути приділена найбільша увага, доволі складно. Не піддаючи сумніву важливість тих чи інших тем, які розглядаються на педагогічних майданчиках, звертаю увагу на те, що поки що під спорадичною увагою.

Серед усіх медійних розмов, балачок і часом справді дискусій проблеми освіти виглядають часом настільки хаотично, що виокремити напрямок, якому саме зараз має бути приділена найбільша увага, доволі складно. Не піддаючи сумніву важливість тих чи інших тем, які розглядаються на педагогічних майданчиках, звертаю увагу на те, що поки що під спорадичною увагою.

07.07.2018
Ірина Костюк

Нещодавно у Верховній Раді України зареєстровано Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо зміни системи управління закладами вищої освіти [1]. Трохи пізніше, МОН оприлюднило для громадського обговорення пакет законопроектів, які стосуються фінансування вищої освіти [2]. Всі вони зустріли неоднозначну оцінку ключових стейкхолдерів, і, зокрема, різке несприйняття з боку Спілки ректорів України [3, 4], а також ЦК профспілки працівників освіти і науки України [5].

Нещодавно у Верховній Раді України зареєстровано Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо зміни системи управління закладами вищої освіти [1]. Трохи пізніше, МОН оприлюднило для громадського обговорення пакет законопроектів, які стосуються фінансування вищої освіти [2]. Всі вони зустріли неоднозначну оцінку ключових стейкхолдерів, і, зокрема, різке несприйняття з боку Спілки ректорів України [3, 4], а також ЦК профспілки працівників освіти і науки України [5].

Нещодавно у Верховній Раді України зареєстровано Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо зміни системи управління закладами вищої освіти [1]. Трохи пізніше, МОН оприлюднило для громадського обговорення пакет законопроектів, які стосуються фінансування вищої освіти [2]. Всі вони зустріли неоднозначну оцінку ключових стейкхолдерів, і, зокрема, різке несприйняття з боку Спілки ректорів України [3, 4], а також ЦК профспілки працівників освіти і науки України [5].

27.06.2018
Володимир Бахрушин

Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
23.06.2018

У вітчизняних дискусіях, що ведуться навколо питань захисту дисертацій та присудження наукового ступеня, помітна тривожна тенденція. Обговорення даних питань, як правило, відбувається в контексті чергових академічних скандалів. Саме через призму таких скандалів і обговорюються ці питання, останнє накладає свій відбиток на їх розуміння. Власне, повноцінного обговорення даних питань ми ще не досягли. Більш того, як видається, обговорення проблеми захисту дисертації, як правило, обумовлено хибним розумінням самого феномену дисертації. Як наслідок, ми маємо доволі химерні уявлення про те, за що саме присуджують науковий ступінь.

У вітчизняних дискусіях, що ведуться навколо питань захисту дисертацій та присудження наукового ступеня, помітна тривожна тенденція. Обговорення даних питань, як правило, відбувається в контексті чергових академічних скандалів. Саме через призму таких скандалів і обговорюються ці питання, останнє накладає свій відбиток на їх розуміння. Власне, повноцінного обговорення даних питань ми ще не досягли. Більш того, як видається, обговорення проблеми захисту дисертації, як правило, обумовлено хибним розумінням самого феномену дисертації. Як наслідок, ми маємо доволі химерні уявлення про те, за що саме присуджують науковий ступінь.

23.06.2018
Юрій Федорченко

Автор:
Віктор Громовий, Андрій Близнюк
Опубліковано
19.06.2018

Віктор Громовий: Ви є  організатором ГО «Батьківська спілка» та групи з такою ж назвою (близько 5 тис. учасників) у ФБ, яка є взірцем толерантності та конструктиву. https://www.facebook.com/groups/bspilka/?source_id=140267163373969

Яка мета та основні напрямки активності цієї групи?

Віктор Громовий: Ви є  організатором ГО «Батьківська спілка» та групи з такою ж назвою (близько 5 тис. учасників) у ФБ, яка є взірцем толерантності та конструктиву. https://www.facebook.com/groups/bspilka/?source_id=140267163373969

Яка мета та основні напрямки активності цієї групи?

19.06.2018
Віктор Громовий, Андрій Близнюк

10 травня 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 347 [1] про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1187 про «Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності» (надалі буде використано назву «Ліцензійні умови»).

У статті буде проаналізовано тільки фрагменти, що застосовуються до викладачів ЗВО – закладів вищої освіти (раніше ВНЗ – «вищі навчальні заклади»).

10 травня 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 347 [1] про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1187 про «Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності» (надалі буде використано назву «Ліцензійні умови»).

У статті буде проаналізовано тільки фрагменти, що застосовуються до викладачів ЗВО – закладів вищої освіти (раніше ВНЗ – «вищі навчальні заклади»).

17.06.2018
Анатолій Шиян

Автор:
Павло Штутман, Віктор Громовий
Опубліковано
15.06.2018

Продовження інтерв’ю з головою Нaглядових рaд ПрAТ “Гідросилa ГРУП” тa ПрAТ "Ельворті ГРУП", членом Нaціонaльного комітету з промислового розвитку при Кaбінеті Міністрів Укрaїни Павлом Штутманом.

Див. початок розмови: http://education-ua.org/ua/articles/1139-korporativne-upravlinnya-universitetami-dlya-silnikh-rektoriv

Продовження інтерв’ю з головою Нaглядових рaд ПрAТ “Гідросилa ГРУП” тa ПрAТ "Ельворті ГРУП", членом Нaціонaльного комітету з промислового розвитку при Кaбінеті Міністрів Укрaїни Павлом Штутманом.

Див. початок розмови: http://education-ua.org/ua/articles/1139-korporativne-upravlinnya-universitetami-dlya-silnikh-rektoriv

15.06.2018
Павло Штутман, Віктор Громовий

У вітчизняній освіті ініціюються реформи. І вже маємо багато упереджень та спротиву. Психологічна готовність до змін має формуватись і освітянами, і членами громади по мірі усвідомлення їх власних бажань та практикування нової активної поведінки.

У вітчизняній освіті ініціюються реформи. І вже маємо багато упереджень та спротиву. Психологічна готовність до змін має формуватись і освітянами, і членами громади по мірі усвідомлення їх власних бажань та практикування нової активної поведінки.

06.06.2018
Людмила Смольська

Про суперечки, дискусії, обговорення… 

            Насамперед хочу зауважити, що не ставлю на меті аналізувати "нову" (спеціально виділено в лапки, щоб вказати на відсутність у ній новизни) програму з історії України для 10 класу.

Про суперечки, дискусії, обговорення… 

            Насамперед хочу зауважити, що не ставлю на меті аналізувати "нову" (спеціально виділено в лапки, щоб вказати на відсутність у ній новизни) програму з історії України для 10 класу.

03.06.2018
Віктор Мисан

Прискіплива увага до питання розбудови систем із забезпечення якості вищої освіти в єдиному європейському просторі вищої освіти пов’язана з усвідомленням тих загроз, що постають з новими викликами. Одним з таких викликів є процес масовізації вищої освіти, насамперед університетської освіти.

Прискіплива увага до питання розбудови систем із забезпечення якості вищої освіти в єдиному європейському просторі вищої освіти пов’язана з усвідомленням тих загроз, що постають з новими викликами. Одним з таких викликів є процес масовізації вищої освіти, насамперед університетської освіти.

27.05.2018
Юрій Федорченко

Автор:
Катерина
Опубліковано
23.05.2018

Наука і держава – два зрадники Дитинства.

Напередодні Дня захисту дітей буде багато гасел чиновників, метушні педагогів і яскравих виступів дітей. Діти знову будуть засобом для дорослих попіаритись, промовити спіч, написаний спеціально для них. Майже за 40 років професійної праці в дошкільній освіті дійшла висновку, що назву цього свята треба скоректувати – День захисту Дитинства від дорослих…

Наука і держава – два зрадники Дитинства.

Напередодні Дня захисту дітей буде багато гасел чиновників, метушні педагогів і яскравих виступів дітей. Діти знову будуть засобом для дорослих попіаритись, промовити спіч, написаний спеціально для них. Майже за 40 років професійної праці в дошкільній освіті дійшла висновку, що назву цього свята треба скоректувати – День захисту Дитинства від дорослих…

23.05.2018
Катерина

Автор:
Олена Пометун, Нестор Гупан
Опубліковано
22.05.2018

         Останнім часом в українському суспільстві не вщухають суперечки щодо реформування шкільної історичної освіти. Модернізація її впродовж кількох років пов'язується із щорічними оновленнями навчальних програм. Причому не завжди ці оновлення викликані потребами, наприклад, декомунізації чи остаточного розвіювання радянських міфів. Іноді невідомі автори-укладачі (адже на сайті Міністерства освіти України зазвичай не згадують і не шанують тих, хто докладають зусиль до таких змін) оновлених програм абсолютно необґрунтовано доповнюють зміст навчального матеріалу чи то своїми улюбленими сюжетами, чи то сюжетами, що відбивають певні ідеологічні уподобання. До традиційних «хвороб» навчальних програм з історії відносяться також постійне зростання кількості матеріалу, зокрема і для запам’ятовування, а також ігнорування авторами методичних вимог до побудови самої програми. Недосконалість програми призводить до відтворення цих проблем у підручниках і, відповідно, у процесі й результатах навчання учнів. Все це можемо, на жаль, спостерігати й на прикладі нової програми з історії України 10 класу, на основі якої нещодавно відбувся і конкурс нових підручників. [5].

         Останнім часом в українському суспільстві не вщухають суперечки щодо реформування шкільної історичної освіти. Модернізація її впродовж кількох років пов'язується із щорічними оновленнями навчальних програм. Причому не завжди ці оновлення викликані потребами, наприклад, декомунізації чи остаточного розвіювання радянських міфів. Іноді невідомі автори-укладачі (адже на сайті Міністерства освіти України зазвичай не згадують і не шанують тих, хто докладають зусиль до таких змін) оновлених програм абсолютно необґрунтовано доповнюють зміст навчального матеріалу чи то своїми улюбленими сюжетами, чи то сюжетами, що відбивають певні ідеологічні уподобання. До традиційних «хвороб» навчальних програм з історії відносяться також постійне зростання кількості матеріалу, зокрема і для запам’ятовування, а також ігнорування авторами методичних вимог до побудови самої програми. Недосконалість програми призводить до відтворення цих проблем у підручниках і, відповідно, у процесі й результатах навчання учнів. Все це можемо, на жаль, спостерігати й на прикладі нової програми з історії України 10 класу, на основі якої нещодавно відбувся і конкурс нових підручників. [5].

22.05.2018
Олена Пометун, Нестор Гупан

Автор:
Віктор Яськів
Опубліковано
14.05.2018

Поштовхом для написання цього тексту стала відносно недавня постанова кабміну № 1045 від 9 грудня 2015 року «Про затвердження Порядку проведення щорічного оцінювання фізичної підготовленості населення України» http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1045-2015-%D0%BF

Поштовхом для написання цього тексту стала відносно недавня постанова кабміну № 1045 від 9 грудня 2015 року «Про затвердження Порядку проведення щорічного оцінювання фізичної підготовленості населення України» http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1045-2015-%D0%BF

14.05.2018
Віктор Яськів

Нещодавнє виявлення масштабних некоректних текстових запозичень у низці дисертацій з філософії та реакція на ці знахідки філософської спільноти висвітлює кілька проблем підготовки дисертацій, які раніше не обговорювалися, та вкотре засвідчує важливість зміни вимог до процедур захисту дисертацій.

Нещодавнє виявлення масштабних некоректних текстових запозичень у низці дисертацій з філософії та реакція на ці знахідки філософської спільноти висвітлює кілька проблем підготовки дисертацій, які раніше не обговорювалися, та вкотре засвідчує важливість зміни вимог до процедур захисту дисертацій.

04.05.2018
Євген Ніколаєв

Автор:
Олена Панич
Опубліковано
03.05.2018

У цій статті для ознайомлення громадськості пропонуються проекти нормативних актів з питань акредитації освітніх програм, розроблені Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти у співробітництві з вітчизняними та міжнародними експертами. До переліку документів входять:

1. Положення про акредитацію освітніх програм Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти;

2. Критерії оцінки якості програм вищої освіти та методичні рекомендації щодо їх застосування під час акредитації;

3. Положення про галузеві експертні ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти;

4. Положення про експертів з зовнішнього оцінювання якості вищої освіти.

У цій статті для ознайомлення громадськості пропонуються проекти нормативних актів з питань акредитації освітніх програм, розроблені Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти у співробітництві з вітчизняними та міжнародними експертами. До переліку документів входять:

1. Положення про акредитацію освітніх програм Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти;

2. Критерії оцінки якості програм вищої освіти та методичні рекомендації щодо їх застосування під час акредитації;

3. Положення про галузеві експертні ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти;

4. Положення про експертів з зовнішнього оцінювання якості вищої освіти.

03.05.2018
Олена Панич

Офіційно вступна кампанія ще не почалася, проте де-факто вона відбувається через складання ЗНО та інші дії. Серед багатьох вступників є й діти з анексованого Криму. Це вже п’ята вступна кампанія з початку окупації Криму Росією і за цей період сформувалася певна система вступу випускниць та випускників з анексованого Криму. Для того, щоб зрозуміти сучасний стан речей потрібно проаналізувати систему, формування якої остаточно відбулося у 2017 році. Адже у 2018 році суттєвих змін не передбачається. І так …

Офіційно вступна кампанія ще не почалася, проте де-факто вона відбувається через складання ЗНО та інші дії. Серед багатьох вступників є й діти з анексованого Криму. Це вже п’ята вступна кампанія з початку окупації Криму Росією і за цей період сформувалася певна система вступу випускниць та випускників з анексованого Криму. Для того, щоб зрозуміти сучасний стан речей потрібно проаналізувати систему, формування якої остаточно відбулося у 2017 році. Адже у 2018 році суттєвих змін не передбачається. І так …

26.04.2018
Олег Охредько

Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
23.04.2018

Розбудова системи вищої освіти потребує адекватного розуміння природи її головних інституційних суб’єктів – вищих навчальних закладів. Власне, всі інші інституційні суб’єкти системи вищої освіти (центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інституції із забезпечення якості вищої освіти) покликані лише сприяти освітній та науковій діяльності у вищих навчальних закладах. В умовах реформування системи вищої освіти особливе значення має визначеність щодо типів вищих навчальних закладів, що передбачаються такою системою. 

Розбудова системи вищої освіти потребує адекватного розуміння природи її головних інституційних суб’єктів – вищих навчальних закладів. Власне, всі інші інституційні суб’єкти системи вищої освіти (центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інституції із забезпечення якості вищої освіти) покликані лише сприяти освітній та науковій діяльності у вищих навчальних закладах. В умовах реформування системи вищої освіти особливе значення має визначеність щодо типів вищих навчальних закладів, що передбачаються такою системою. 

23.04.2018
Юрій Федорченко

Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
17.04.2018

Приводом для підготовки цієї статті стали дискусії з питань студентського самоврядування при підготовці пакету змін до Закону України «Про вищу освіту».

Приводом для підготовки цієї статті стали дискусії з питань студентського самоврядування при підготовці пакету змін до Закону України «Про вищу освіту».

17.04.2018
Володимир Бахрушин

Автор:
Юрій Ковбасенко
Опубліковано
15.04.2018

Штрих 1. Замість преамбули, або Позитивні зрушення в освіті

Позитивні зрушення в українській освіті є незаперечним фактом. Насамперед, 2017 р. суттєво зросло матеріальне стимулювання праці педагогів, тож нині зарплата вчителя є чи не вищою за ставку доцента ВНЗ (звісно, це ненормально, але через обмежений обсяг статті залишаю це питання без розгляду).

Штрих 1. Замість преамбули, або Позитивні зрушення в освіті

Позитивні зрушення в українській освіті є незаперечним фактом. Насамперед, 2017 р. суттєво зросло матеріальне стимулювання праці педагогів, тож нині зарплата вчителя є чи не вищою за ставку доцента ВНЗ (звісно, це ненормально, але через обмежений обсяг статті залишаю це питання без розгляду).

15.04.2018
Юрій Ковбасенко

МЕНЕДЖМЕНТ

З власного управлінського досвіду по залученню виконавців базового рівня до переходу на інноваційні форми діяльності та з порівняльного аналізу успішних закордонних практик знаю, що питання нормативної деталізації правил діяльності мають велике практичне значення. Проектне впровадження новоякісних принципів організації освіти не реально втілити лише закликами, треба враховувати схильністьрядових освітян до збереження старої, але звичної, навчальної практики. Не буде толку з нормативного контенту, який не йде далі переліку загальних принципів, замість того, щоб приділити увагу розробці конкретних засобів протидії контрагентам змін.

МЕНЕДЖМЕНТ

З власного управлінського досвіду по залученню виконавців базового рівня до переходу на інноваційні форми діяльності та з порівняльного аналізу успішних закордонних практик знаю, що питання нормативної деталізації правил діяльності мають велике практичне значення. Проектне впровадження новоякісних принципів організації освіти не реально втілити лише закликами, треба враховувати схильністьрядових освітян до збереження старої, але звичної, навчальної практики.
Не буде толку з нормативного контенту, який не йде далі переліку загальних принципів, замість того, щоб приділити увагу розробці конкретних засобів протидії контрагентам змін.

05.04.2018
Володимир Бєлий

Автор:
Данило Косенко
Опубліковано
02.04.2018

Урізноманітнення варіантів організації навчального простору в класі, використання мобільних робочих місць, які легко трансформувати для групової роботи – таку ідею закладено у Концепції НУШ [1].

Щойно оприлюднені “Методичні рекомендації щодо організації освітнього простору Нової української школи” [2] конкретизують цю тезу, уточнюють вимоги до шкільних меблів, пропонують створення у класі певних навчальних осередків. Див. https://imzo.gov.ua/2018/03/25/nakaz-mon-vid-23-03-2018-283-pro-zatverdzhennya-metodychnyh-rekomendatsij-schodo-orhanizatsiji-osvitnoho-prostoru-novoji-ukrajinskoji-shkoly/

Враховуючи як те, що на реалізацію цих підходів у держбюджеті передбачено майже мільярд гривень, так і (в першу чергу) те, що наслідки цих новацій вже першого вересня відчують на собі десятки тисяч вчителів та сотні тисяч дітей, варто розглянути деякі з цих рекомендацій детальніше.

Урізноманітнення варіантів організації навчального простору в класі, використання мобільних робочих місць, які легко трансформувати для групової роботи – таку ідею закладено у Концепції НУШ [1].

Щойно оприлюднені “Методичні рекомендації щодо організації освітнього простору Нової української школи” [2] конкретизують цю тезу, уточнюють вимоги до шкільних меблів, пропонують створення у класі певних навчальних осередків. Див. https://imzo.gov.ua/2018/03/25/nakaz-mon-vid-23-03-2018-283-pro-zatverdzhennya-metodychnyh-rekomendatsij-schodo-orhanizatsiji-osvitnoho-prostoru-novoji-ukrajinskoji-shkoly/

Враховуючи як те, що на реалізацію цих підходів у держбюджеті передбачено майже мільярд гривень, так і (в першу чергу) те, що наслідки цих новацій вже першого вересня відчують на собі десятки тисяч вчителів та сотні тисяч дітей, варто розглянути деякі з цих рекомендацій детальніше.

02.04.2018
Данило Косенко

Автор:
Кучеренко Роман
Опубліковано
30.03.2018

Війни виграють не генерали, війни виграють шкільні вчителі та парафіяльні священики.

               Отто фон Бісмарк, німецький державний діяч

Війни виграють не генерали, війни виграють шкільні вчителі та парафіяльні священики.

               Отто фон Бісмарк, німецький державний діяч

30.03.2018
Кучеренко Роман

Автор:
Сергій Квіт
Опубліковано
23.03.2018

Цей документ був створений в рамках проекту “Сприяння реформам у вищій освіті України з погляду розвитку академічної доброчесності”, підтриманого Міжнародним благодійним фондом “Відродження”. Працюючи над ним, ми звернулися до 20 експертів з питань вищої освіти, які працюють у провідних вищих навчальних закладах, у т.ч. зарубіжних, в академічних установах, аналітичних центрах, громадських організаціях, у бізнесі та на державній службі. Головним критерієм була не інституційна приналежність, а той факт, що всі вони вже проявили себе як експерти. Ми намагалися звернути увагу на питання, що стосуються вищої освіти в цілому, не залежно від галузевої приналежності чи форм власності. Так само, Дорожня карта не розділяє підготовку фахівців, які орієнтуються на ринок праці чи на подальшу участь в академічному житті. Важливим було сформулювати, що в першу чергу необхідно для розвитку українських закладів вищої освіти і без чого вони не можуть обійтися. Я сподіваюся на те, що надзвичайна суспільна важливість цієї проблематики спричиниться до широкого обговорення і вплине на політичний порядок денний в Україні.

Цей документ був створений в рамках проекту “Сприяння реформам у вищій освіті України з погляду розвитку академічної доброчесності”, підтриманого Міжнародним благодійним фондом “Відродження”. Працюючи над ним, ми звернулися до 20 експертів з питань вищої освіти, які працюють у провідних вищих навчальних закладах, у т.ч. зарубіжних, в академічних установах, аналітичних центрах, громадських організаціях, у бізнесі та на державній службі. Головним критерієм була не інституційна приналежність, а той факт, що всі вони вже проявили себе як експерти. Ми намагалися звернути увагу на питання, що стосуються вищої освіти в цілому, не залежно від галузевої приналежності чи форм власності. Так само, Дорожня карта не розділяє підготовку фахівців, які орієнтуються на ринок праці чи на подальшу участь в академічному житті. Важливим було сформулювати, що в першу чергу необхідно для розвитку українських закладів вищої освіти і без чого вони не можуть обійтися. Я сподіваюся на те, що надзвичайна суспільна важливість цієї проблематики спричиниться до широкого обговорення і вплине на політичний порядок денний в Україні.

23.03.2018
Сергій Квіт

Автор:
Володимир Бахрушин
Опубліковано
22.03.2018

Новий Закон України «Про освіту» суттєво змінює систему управління освітою. Істотно розширюється автономія шкіл та інших закладів освіти, зменшується кількість нормативних документів і обсяг державного регулювання, а функції органів управління з керування закладами зміщуються у бік розроблення та забезпечення реалізації освітньої політики, збирання статистичних даних, побудови прогнозів і підготовки документів стратегічного прогнозування. Паралельно відбуваються інші законодавчі зміни, пов’язані з дерегуляцією, децентралізацією, реформуванням державного управління і місцевого самоврядування тощо. Втім, зміни, що вносяться до законодавства, не завжди узгоджені за змістом і часом.

Новий Закон України «Про освіту» суттєво змінює систему управління освітою. Істотно розширюється автономія шкіл та інших закладів освіти, зменшується кількість нормативних документів і обсяг державного регулювання, а функції органів управління з керування закладами зміщуються у бік розроблення та забезпечення реалізації освітньої політики, збирання статистичних даних, побудови прогнозів і підготовки документів стратегічного прогнозування. Паралельно відбуваються інші законодавчі зміни, пов’язані з дерегуляцією, децентралізацією, реформуванням державного управління і місцевого самоврядування тощо. Втім, зміни, що вносяться до законодавства, не завжди узгоджені за змістом і часом.

22.03.2018
Володимир Бахрушин

Проблема академічної недоброчесності лише на перший погляд може видатися доволі простою. Може скластися враження, що дану проблему можна вирішити рішучими кроками з реалізації певного переліку превентивно-каральних заходів, зокрема рішучого виявлення та покарання тих, хто або сам вдається до академічної недоброчесності, або своєю діяльністю чи бездіяльністю сприяє процвітанню відповідної негативної практики. Проте, спроба вирішення проблеми академічної недоброчесності в рамках реалізації програми превентивно-каральних заходів може не лише не досягти позитивних результатів, а й навіть сприяти посиленню тих негативних тенденцій, що спостерігаються сьогодні в академічному середовищі. Небезпека останнього посилюється в тому разі, якщо виокремлюються окремі форми академічної недоброчесності, протидія яким здійснюється без врахування глибинних причин, що породжують масові прояви відповідної форми академічної недоброчесності. Завжди при цьому варто остерігатися гучних кампаній, які, як правило, керуються виключно міркуваннями поточного моменту.

Проблема академічної недоброчесності лише на перший погляд може видатися доволі простою. Може скластися враження, що дану проблему можна вирішити рішучими кроками з реалізації певного переліку превентивно-каральних заходів, зокрема рішучого виявлення та покарання тих, хто або сам вдається до академічної недоброчесності, або своєю діяльністю чи бездіяльністю сприяє процвітанню відповідної негативної практики. Проте, спроба вирішення проблеми академічної недоброчесності в рамках реалізації програми превентивно-каральних заходів може не лише не досягти позитивних результатів, а й навіть сприяти посиленню тих негативних тенденцій, що спостерігаються сьогодні в академічному середовищі. Небезпека останнього посилюється в тому разі, якщо виокремлюються окремі форми академічної недоброчесності, протидія яким здійснюється без врахування глибинних причин, що породжують масові прояви відповідної форми академічної недоброчесності. Завжди при цьому варто остерігатися гучних кампаній, які, як правило, керуються виключно міркуваннями поточного моменту.

21.03.2018
Юрій Федорченко

Автор:
Олег Охредько
Опубліковано
12.03.2018

Російська Федерація в ХХІ ст. стрімко рухається шляхом перетворення на тоталітарну державу. Основним напрямком в освітній сфері, у сфері державної політики в молодіжній та дитячій площині стала мілітаризація. Росія йде декількома шляхами щодо мілітаризації освіти й роботі з дітьми та молоддю. Основний шлях – це державна система освіти.

Російська Федерація в ХХІ ст. стрімко рухається шляхом перетворення на тоталітарну державу. Основним напрямком в освітній сфері, у сфері державної політики в молодіжній та дитячій площині стала мілітаризація. Росія йде декількома шляхами щодо мілітаризації освіти й роботі з дітьми та молоддю. Основний шлях – це державна система освіти.

12.03.2018
Олег Охредько

Реформа загальної освіти може завершитись, так і не розпочавшись. Відчуття цього не покидає мене відтоді, як Міністр освіти і науки України запропонувала перевести директорів усіх закладів загальної освіти на шестирічний контракт без оголошення конкурсу. Ця рекомендація означає, що питання реорганізації управління системою відкладається на шість років. Нову українську школу будуватимуть усі ті, хто «успішно» кермував старою. 

Реформа загальної освіти може завершитись, так і не розпочавшись. Відчуття цього не покидає мене відтоді, як Міністр освіти і науки України запропонувала перевести директорів усіх закладів загальної освіти на шестирічний контракт без оголошення конкурсу. Ця рекомендація означає, що питання реорганізації управління системою відкладається на шість років. Нову українську школу будуватимуть усі ті, хто «успішно» кермував старою. 

09.03.2018
Роман Пастушенко

Автор:
Ганна Дудіч
Опубліковано
27.02.2018

Моє знайомство з Scientix (Європейською спільнотою для вчителів природничо-математичного циклу) і European Schoolnet (мережею, до якої входять представники міністерств освіти 34 країн Європи) почалось коли колектив гімназії, в якій я працюю, вирішив відмовитись від традиційних предметних тижнів, замінивши їх на трансдисциплінарні STEАM-декади, де навколо спільної теми об’єднуються всі шкільні предмети. Подорожуючи сторінками Інтернету, я натрапила на надзвичайно цікавий ресурс з STEM-освіти Scientix. Дана онлайн платформа містить дидактичні матеріали для вчителів природничо-математичних дисциплін, а також інформує європейську освітянську спільноту про інноваційні освітні конкурси - Європейський тиждень STEM (STEM Discovery Week) та STEM Ahead Competition. Перемога гімназійних проектів в цих конкурсах дала нам змогу взяти участь в двох семінарах-практикумах "Наукові проекти в класній лабораторії майбутнього", що відбулися в Брюсселі під егідою European Schoolnet та побачити сучасне освітнє середовище Future Classroom Lab.

Моє знайомство з Scientix (Європейською спільнотою для вчителів природничо-математичного циклу) і European Schoolnet (мережею, до якої входять представники міністерств освіти 34 країн Європи) почалось коли колектив гімназії, в якій я працюю, вирішив відмовитись від традиційних предметних тижнів, замінивши їх на трансдисциплінарні STEАM-декади, де навколо спільної теми об’єднуються всі шкільні предмети. Подорожуючи сторінками Інтернету, я натрапила на надзвичайно цікавий ресурс з STEM-освіти Scientix. Дана онлайн платформа містить дидактичні матеріали для вчителів природничо-математичних дисциплін, а також інформує європейську освітянську спільноту про інноваційні освітні конкурси - Європейський тиждень STEM (STEM Discovery Week) та STEM Ahead Competition. Перемога гімназійних проектів в цих конкурсах дала нам змогу взяти участь в двох семінарах-практикумах "Наукові проекти в класній лабораторії майбутнього", що відбулися в Брюсселі під егідою European Schoolnet та побачити сучасне освітнє середовище Future Classroom Lab.

27.02.2018
Ганна Дудіч

Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
26.02.2018

Qu'est-ce qu'un manuel scolaire?

(що таке шкільний підручник?)

Qu'est-ce qu'un manuel scolaire?

(що таке шкільний підручник?)

26.02.2018
Володимир Бєлий