Укр Рус

Дата: 28.03.2024

Підписка на новини

Коментар щодо моніторингового дослідження якості загальної середньої освіти

Автор:
Лілія Гриневич
Опубліковано
07.11.2013

 Моніторингове дослідження якості загальної середньої освіти  заплановане у період з 12 листопада по 12 грудня 2013 року в загальноосвітніх навчальних закладах України згідно з наказами Міністерства освіти і науки України. 

 Ідеї такого моніторингу міг би позаздрити сам Остап Бендер. Громадяни сплачують податки, щоб держава надавала їх дітям якісну освіту. Переважна більшість сьогодні якістю освіти незадоволена. А Міносвіти знайшло спосіб, як показати високий результат роботи системи, та ще й примусити заплатити за це батьків учнів.

Яка може бути об’єктивність, якщо всі завдання для моніторингу будуть відомі заздалегідь, навіть продаються вже збірники відповідей до його завдань, а проводитимуть його самі ж учителі у школах, які зацікавлені у вищих результатах. Учителі опиняться перед вибором – чи допомогти своїм учням, чи показати гірший результат аніж інші.
Скільки коштує збір такої, з дозволу сказати, «об'єктивної інформації про якість?» Комплект збірників завдань для учнів 5-тих класів обійдеться сімейному бюджету щонайменше у 35 грн., а для учнів 10-тих класів – порядку 94 грн. Навіть якщо тільки для половини дітей батьки куплять для своїх дітей збірники завдань, то їх кишені спорожніють на понад 18 млн. грн. Ці збірники надруковані визначеним видавництвом, вказаним у листі Інституту інноваційних технологій та змісту освіти, що проводить моніторинг згідно з наказом МОН. А ще додаткові кошти будуть зароблені на книжечках із відповідями до завдань моніторингу, які вже можна придбати.
Оголошена МОН можливість видрукувати завдання та бланки з Інтернету також залишає без відповіді запитання: за які кошти має бути забезпечено придбання паперу, друк бланків відповідей та анкет, заправка картриджів і т.д.?

Окрім того, що це черговий бізнес-проект, який має знову витягнути гроші з кишень батьків і поповнити кишені окремих чиновників, цей моніторинг суперечить основним правилам проведення моніторингового дослідження. Зокрема: 1) для моніторингу не потрібні персоналізовані результати всіх учнів, тому його проводять, як правило, на стандартизованій репрезентативній вибірці учнів, що значно здешевлює дослідження і не порушує навчальний процес для усіх учнів; 2) проводити моніторинг і перевіряти роботи мають фахівці, які не навчають цих дітей.
Особливості «міністерського моніторингу» свідчать про те, що його справжньою метою не є виявлення справжнього стану якості освіти та пошуки вирішення реальних проблем школи, а створення можливостей для власного заробітку на матеріалах, необхідних для моніторингу з батьківських коштів, а також отримання заповнених персоналізованих матеріалів з усіх шкіл країнии, що можуть використовуватися для оцінювання праці вчителів та керівників закладів та впливу на них.

Україна не настільки багата країна, щоб дозволити собі такі фокуси. Ілюзіон керівників Міносвіти обходиться громадянам занадто дорого. Що треба робити? По-перше, я звернулася на ім’я прем’єр-міністра Азарова із проханням відмінити цей моніторинг як недоцільний в такому непрофесійному виконанні та такий, що потребує фінансування з коштів батьків. По-друге, нам потрібний справжня незалежна оцінка якості освіти. З цією функцією може впоратися Український центр оцінювання якості освіти, але йому потрібно надати відповідне фінансування. І по-третє, Україна має долучитися до міжнародного дослідження PISA. Ось тоді ми будемо мати об’єктивну картину і зможемо реально оцінити, чи відповідає якість освіти сплаченим громадянами податкам.

Коментар щодо моніторингового дослідження якості загальної середньої освіти
Коментар щодо моніторингового дослідження якості загальної середньої освіти

 Моніторингове дослідження якості загальної середньої освіти  заплановане у період з 12 листопада по 12 грудня 2013 року в загальноосвітніх навчальних закладах України згідно з наказами Міністерства освіти і науки України. 

 Ідеї такого моніторингу міг би позаздрити сам Остап Бендер. Громадяни сплачують податки, щоб держава надавала їх дітям якісну освіту. Переважна більшість сьогодні якістю освіти незадоволена. А Міносвіти знайшло спосіб, як показати високий результат роботи системи, та ще й примусити заплатити за це батьків учнів.

Яка може бути об’єктивність, якщо всі завдання для моніторингу будуть відомі заздалегідь, навіть продаються вже збірники відповідей до його завдань, а проводитимуть його самі ж учителі у школах, які зацікавлені у вищих результатах. Учителі опиняться перед вибором – чи допомогти своїм учням, чи показати гірший результат аніж інші.
Скільки коштує збір такої, з дозволу сказати, «об'єктивної інформації про якість?» Комплект збірників завдань для учнів 5-тих класів обійдеться сімейному бюджету щонайменше у 35 грн., а для учнів 10-тих класів – порядку 94 грн. Навіть якщо тільки для половини дітей батьки куплять для своїх дітей збірники завдань, то їх кишені спорожніють на понад 18 млн. грн. Ці збірники надруковані визначеним видавництвом, вказаним у листі Інституту інноваційних технологій та змісту освіти, що проводить моніторинг згідно з наказом МОН. А ще додаткові кошти будуть зароблені на книжечках із відповідями до завдань моніторингу, які вже можна придбати.
Оголошена МОН можливість видрукувати завдання та бланки з Інтернету також залишає без відповіді запитання: за які кошти має бути забезпечено придбання паперу, друк бланків відповідей та анкет, заправка картриджів і т.д.?

Окрім того, що це черговий бізнес-проект, який має знову витягнути гроші з кишень батьків і поповнити кишені окремих чиновників, цей моніторинг суперечить основним правилам проведення моніторингового дослідження. Зокрема: 1) для моніторингу не потрібні персоналізовані результати всіх учнів, тому його проводять, як правило, на стандартизованій репрезентативній вибірці учнів, що значно здешевлює дослідження і не порушує навчальний процес для усіх учнів; 2) проводити моніторинг і перевіряти роботи мають фахівці, які не навчають цих дітей.
Особливості «міністерського моніторингу» свідчать про те, що його справжньою метою не є виявлення справжнього стану якості освіти та пошуки вирішення реальних проблем школи, а створення можливостей для власного заробітку на матеріалах, необхідних для моніторингу з батьківських коштів, а також отримання заповнених персоналізованих матеріалів з усіх шкіл країнии, що можуть використовуватися для оцінювання праці вчителів та керівників закладів та впливу на них.

Україна не настільки багата країна, щоб дозволити собі такі фокуси. Ілюзіон керівників Міносвіти обходиться громадянам занадто дорого. Що треба робити? По-перше, я звернулася на ім’я прем’єр-міністра Азарова із проханням відмінити цей моніторинг як недоцільний в такому непрофесійному виконанні та такий, що потребує фінансування з коштів батьків. По-друге, нам потрібний справжня незалежна оцінка якості освіти. З цією функцією може впоратися Український центр оцінювання якості освіти, але йому потрібно надати відповідне фінансування. І по-третє, Україна має долучитися до міжнародного дослідження PISA. Ось тоді ми будемо мати об’єктивну картину і зможемо реально оцінити, чи відповідає якість освіти сплаченим громадянами податкам.

07.11.2013
Лілія Гриневич
*
Поділитися

Додати комментар

Через сайт
Через Вконтакті
Через Фейсбук

Коментарі  

Автор: Fedorets Nicolay
Опубліковано 08.11.2013 в 10:23
Ok!
Автор: Галичанка
Опубліковано 08.11.2013 в 07:04
З Вашою точкою зору погодяться тисячі освітян України, батьків і учнів.

Хочеться вірити, що й відповідальні посадові особи, до яких Ви звернулися, зрозуміють власну помилку і знайдуть у собі мужність відмовитися від проведення явно непрофесійного моніторингу.
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews