Укр Рус

Дата: 24.02.2018

Підписка на новини

Нові матеріали

Голосування

Найхарактерніша ознака пострадянської освіти:
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
Всього голосів:
Перший голос:
Останій голос:
Назад
 
Powered by Sexy Polling
 

Автор:
Григорій Клочек
Опубліковано
05.12.2016

«А з якою метою художня література взагалі вивчається у школі?»

«А з якою метою художня література взагалі вивчається у школі?»

05.12.2016
Григорій Клочек

Автор:
Ольга Просіна
Опубліковано
02.12.2016

Українське суспільство активно долучається до обговорення проблем освіти та її реформування. Як для освітян, так і для батьків є зрозумілим, що сучасна шкільна освіта не відповідає вимогам світу.

Наразі з’явилась велика кількість людей, яка вважає себе експертами й намагається долучитися до руху за реформування сучасної загальноосвітньої школи. З одного боку, активність і небайдужість суспільства є позитивною ознакою, з іншого, – є небезпека, що на реформи можуть впливати представники громадськості, які не є професіоналами в питаннях освіти.

Так, наприклад, у бажанні розвантажити своїх дітей, батьки можуть мати хибну оцінку того, які предмети є важливішими для дитини та її розвитку, а які мають бути вилученими з навчального процесу, або на них має бути відведена менша кількість годин. 

Зокрема це стосується мистецьких дисциплін. Досить суттєва частина батьків вважає предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» тими, що є необов’язковими для вивчення в загальноосвітній школі.

Українське суспільство активно долучається до обговорення проблем освіти та її реформування. Як для освітян, так і для батьків є зрозумілим, що сучасна шкільна освіта не відповідає вимогам світу.

Наразі з’явилась велика кількість людей, яка вважає себе експертами й намагається долучитися до руху за реформування сучасної загальноосвітньої школи. З одного боку, активність і небайдужість суспільства є позитивною ознакою, з іншого, – є небезпека, що на реформи можуть впливати представники громадськості, які не є професіоналами в питаннях освіти.

Так, наприклад, у бажанні розвантажити своїх дітей, батьки можуть мати хибну оцінку того, які предмети є важливішими для дитини та її розвитку, а які мають бути вилученими з навчального процесу, або на них має бути відведена менша кількість годин. 

Зокрема це стосується мистецьких дисциплін. Досить суттєва частина батьків вважає предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» тими, що є необов’язковими для вивчення в загальноосвітній школі.

02.12.2016
Ольга Просіна

16 листопада у Верховній Раді України відбулися Парламентські слухання з питань фінансування освіти і науки. Вже традиційно не визнали за потрібне вшанувати своєю присутністю освітянський захід керівники Міністерства фінансів та інших органів економічного блоку Уряду. Не були помічені серед присутніх народні депутати, що є керівниками чи почесними керівниками вищих навчальних закладів. Не було багаторазового колишнього віце-прем’єра з економіки і міністра фінансів, а разом з цим професора і доктора економічних наук народного депутата Віктора Пинзеника, а також і багатьох інших депутатів та урядовців, що мають наукові ступені і вчені звання і здавалося мали б бути небайдужими до обговорюваних проблем. Зрозуміло, що в кожного окремого посадовця чи депутата може бути багато поважних причин для відсутності. Але у сукупності це створює враження, що для значної частини представників влади освіта і наука є скоріше непотрібним тягарем, ніж пріоритетом державної політики. 

16 листопада у Верховній Раді України відбулися Парламентські слухання з питань фінансування освіти і науки. Вже традиційно не визнали за потрібне вшанувати своєю присутністю освітянський захід керівники Міністерства фінансів та інших органів економічного блоку Уряду. Не були помічені серед присутніх народні депутати, що є керівниками чи почесними керівниками вищих навчальних закладів. Не було багаторазового колишнього віце-прем’єра з економіки і міністра фінансів, а разом з цим професора і доктора економічних наук народного депутата Віктора Пинзеника, а також і багатьох інших депутатів та урядовців, що мають наукові ступені і вчені звання і здавалося мали б бути небайдужими до обговорюваних проблем. Зрозуміло, що в кожного окремого посадовця чи депутата може бути багато поважних причин для відсутності. Але у сукупності це створює враження, що для значної частини представників влади освіта і наука є скоріше непотрібним тягарем, ніж пріоритетом державної політики. 

28.11.2016
Володимир Бахрушин

Після ухвалення чинного Закону «Про вищу освіту» знадобилося понад два роки для того, щоб Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти розпочало свою діяльність.

Після ухвалення чинного Закону «Про вищу освіту» знадобилося понад два роки для того, щоб Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти розпочало свою діяльність.

27.11.2016
Юрій Федорченко

Автор:
Омелян Вишневський
Опубліковано
14.11.2016

Про коріння деяких проблем 

Попри очевидну специфічність іноземної мови у школі її традиційно трактують як «стандартний предмет», поруч з математикою чи історією, як певну кількість інформації, яку учень повинен засвоїти у вигляді «знань». А відтак цьому предметові приписують і стандартну («державну») освітньо-виховну мету. У програмах минулих десятиліть лише згадувалася практична мета і відсувалася на периферію.

Про коріння деяких проблем 

Попри очевидну специфічність іноземної мови у школі її традиційно трактують як «стандартний предмет», поруч з математикою чи історією, як певну кількість інформації, яку учень повинен засвоїти у вигляді «знань». А відтак цьому предметові приписують і стандартну («державну») освітньо-виховну мету. У програмах минулих десятиліть лише згадувалася практична мета і відсувалася на периферію.

14.11.2016
Омелян Вишневський

Головний смисл «Звернення науково-педагогічної спільноти, представників громадськості та всіх небайдужих» до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич http://kotmetod.at.ua/Zarybijna/zvernennja_do_l.grinevich.docx дуже простий і зводиться до прохання не здійснювати інтеграцію шкільних навчальних дисциплін мовно-літературного циклу – української мови, літератури та зарубіжної літератури. У листі, під яким поставили підпис більше тисячі підписантів, йдеться про високу значущість цих навчальних предметів. Особливо ретельно аргументується важливість зарубіжної літератури: «Твердження, що в жодній країні світу немає шкільного предмета "Зарубіжна література", - пишеться в листі, - у жодному випадку не можемо вважати аргументом. Цей курс, справді, є унікальним, єдиним на всьому пострадянському просторі, він невипадково з’явився в роки, коли Україна здобула свою НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. (його поява за інших умов була НЕМОЖЛИВОЮ!). Він сприяє формуванню полікультурної особистості, яка живе у відкритому мультикультурному світі й має бути не лише толерантною до чужої культури, а й навчитися її поважати. Таким чином, курс зарубіжної літератури є своєрідним щепленням від ксенофобії, нацизму й сепаратизму». Наводимо це обґрунтування з метою наголосити: бачите, які ми розумні, бо лише ми здогадалися на пострадянському (і не лише на пострадянському) просторі ввести у шкільну програму вивчення зарубіжної літератури з метою оберегти себе таким способом від «ксенофобії, нацизму та сепаратизму». При цьому якось сором’язливо замовчується, що таке нововведення забрало майже половину навчального часу, який використовувався для вивчення рідної літератури. 

Головний смисл «Звернення науково-педагогічної спільноти, представників громадськості та всіх небайдужих» до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич http://kotmetod.at.ua/Zarybijna/zvernennja_do_l.grinevich.docx дуже простий і зводиться до прохання не здійснювати інтеграцію шкільних навчальних дисциплін мовно-літературного циклу – української мови, літератури та зарубіжної літератури. У листі, під яким поставили підпис більше тисячі підписантів, йдеться про високу значущість цих навчальних предметів. Особливо ретельно аргументується важливість зарубіжної літератури: «Твердження, що в жодній країні світу немає шкільного предмета "Зарубіжна література", - пишеться в листі, - у жодному випадку не можемо вважати аргументом. Цей курс, справді, є унікальним, єдиним на всьому пострадянському просторі, він невипадково з’явився в роки, коли Україна здобула свою НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. (його поява за інших умов була НЕМОЖЛИВОЮ!). Він сприяє формуванню полікультурної особистості, яка живе у відкритому мультикультурному світі й має бути не лише толерантною до чужої культури, а й навчитися її поважати. Таким чином, курс зарубіжної літератури є своєрідним щепленням від ксенофобії, нацизму й сепаратизму». Наводимо це обґрунтування з метою наголосити: бачите, які ми розумні, бо лише ми здогадалися на пострадянському (і не лише на пострадянському) просторі ввести у шкільну програму вивчення зарубіжної літератури з метою оберегти себе таким способом від «ксенофобії, нацизму та сепаратизму». При цьому якось сором’язливо замовчується, що таке нововведення забрало майже половину навчального часу, який використовувався для вивчення рідної літератури. 

08.11.2016
Григорій Клочек

Автор:
Олег Гірний
Опубліковано
04.11.2016

«Стипендія – нерегулярна фінансова допомога у вигляді оплати вартості навчання, а іноді й видачі щомісячної допомоги учням, як правило, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, а також аспірантам і докторантам». 

Російська Вікіпедія [5]

«Стипендія – нерегулярна фінансова допомога у вигляді оплати вартості навчання, а іноді й видачі щомісячної допомоги учням, як правило, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, а також аспірантам і докторантам». 

Російська Вікіпедія [5]

04.11.2016
Олег Гірний

Автор:
Юрій Федорченко
Опубліковано
03.11.2016

Міністерство освіти і науки запропонувало внести зміни до чинного Порядку присвоєння вчених звань. Ініціатива МОН викликала жваве обговорення. Як видається, подекуди такому обговоренню не вистачає відповідного масштабу та врахування складності питання. Відповідь на пропозиції МОН  має бути дана у відповідному контексті. Дискусія про чинний Порядок присвоєння вчених звань є дискусією про розуміння ролі та місця викладача у системі вищої освіти. 

Міністерство освіти і науки запропонувало внести зміни до чинного Порядку присвоєння вчених звань. Ініціатива МОН викликала жваве обговорення. Як видається, подекуди такому обговоренню не вистачає відповідного масштабу та врахування складності питання. Відповідь на пропозиції МОН  має бути дана у відповідному контексті. Дискусія про чинний Порядок присвоєння вчених звань є дискусією про розуміння ролі та місця викладача у системі вищої освіти. 

03.11.2016
Юрій Федорченко

Автор:
Володимир Бєлий
Опубліковано
01.11.2016

Збережена в Україні пострадянська за сутністю модель освіти змалечку  призвичаює дітей до сприйняття принципу кругової поруки як природного життєвого інструменту буття та вчить їх діяти на основі принципу кругової поруки як усталеної суспільної практики.

Першим кроком до вкорінення у свідомість учасників освітнього процесу  принципу кругової поруки є формування  їх прив’язки до «свого класу», «своєї школи». Так, чи не кожен український вчитель і учень міцно вживається у  поняття «мій/мої класи», а  ледь не кожного українського  директора школи поняття «мій навчальний заклад» і «я сам» стають як у вірші Маяковского: «Партия и Ленин — близнецы-братья» . 

Збережена в Україні пострадянська за сутністю модель освіти змалечку  призвичаює дітей до сприйняття принципу кругової поруки як природного життєвого інструменту буття та вчить їх діяти на основі принципу кругової поруки як усталеної суспільної практики.

Першим кроком до вкорінення у свідомість учасників освітнього процесу  принципу кругової поруки є формування  їх прив’язки до «свого класу», «своєї школи». Так, чи не кожен український вчитель і учень міцно вживається у  поняття «мій/мої класи», а  ледь не кожного українського  директора школи поняття «мій навчальний заклад» і «я сам» стають як у вірші Маяковского: «Партия и Ленин — близнецы-братья» . 

01.11.2016
Володимир Бєлий

Автор:
Вадим Лунячек
Опубліковано
21.10.2016

Працювати вчителем я почав у 1983 р., а в 1984 р. уже реалізовував «Основные направления реформы общеобразовательной и профессиональной школы». 

З 1991 року почалися реформи освіти в незалежній Україні. Це були численні програми, доктрини і концепції, перелік яких займає не одну сторінку. Якщо весь папір, що був переведений освітянською спільнотою на написання планів щодо реалізації цих реформ, використали б на друк підручників, то традиційна проблема їх відсутності була б уже давно вирішеною.

Працювати вчителем я почав у 1983 р., а в 1984 р. уже реалізовував «Основные направления реформы общеобразовательной и профессиональной школы». 

З 1991 року почалися реформи освіти в незалежній Україні. Це були численні програми, доктрини і концепції, перелік яких займає не одну сторінку. Якщо весь папір, що був переведений освітянською спільнотою на написання планів щодо реалізації цих реформ, використали б на друк підручників, то традиційна проблема їх відсутності була б уже давно вирішеною.

21.10.2016
Вадим Лунячек
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews