Дата: 19.03.2024
Автор:
Опубліковано
07.01.2023 |
10 грудня минулого року під час засідання уряду Сергій Шкарлет презентував програму великої трансформації «Освіта 4.0: український світанок».
Автор:
Опубліковано
11.12.2022 |
Пропоную увазі читачів порталу «Освітня політика» серію нарисів "Реформи освіти: від Черненка до Шкарлета".
Вчора на засіданні Уряду Сергій Шкарлет презентував програму великої трансформації «Освіта 4.0: український світанок». Тож, тепер «маємо, що маємо": чергову реформаторську ініціативу з запровадження СОУ(Світанкової Освіти України).
Саме це і спонукало мене зробити серію коротеньких нарисів «Реформи освіти: від Черненка до Шкарлета». До вашої уваги нарис №1
Автор:
Опубліковано
02.03.2021 |
Як відповідає Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти на виклик індивідуалізації?
Автор:
Опубліковано
03.12.2020 |
Питання дистанційного навчання сприймається дуже болюче і з цього приводу ведуться дискусії серед батьків і педагогів. Особливо гаряче проти такого навчання налаштовані батьки, які не дізнались, що таке справжнє дистанційне навчання – замість нього їм «підсунули» сурогат, в якому вся відповідальність за результат освітньої діяльності перекладена на батьків – від матеріального забезпечення і мотивації до пояснення матеріалу і роз’яснення найскладніших моментів. Деякі вчителі лишили за собою лише контролюючу функцію, і, навіть, до оцінювання учнів у багатьох дітей і батьків були серйозні, а часто, й справедливі претензії.
Автор:
Опубліковано
27.10.2020 |
Виробництво власного паперу в Україні почалося ще в ХІІІ ст. у Галичі. Але документальні підтвердження українських паперових промислів дійшли до нас лише з початку XVI ст. Історичні матеріали підтверджують існування щонайменш 200 таких підприємств, що працювали на території країни з XVI до початку ХХ ст. Така велика кількість папірень є свідченням високої культури тогочасного населення, яке проживало на наших землях.
Автор:
Опубліковано
07.07.2020 |
З 1 вересня не буде тотального дистанційного навчання.
Автор:
Опубліковано
20.06.2020 |
У 2005 році хвиля Помаранчевої революції винесла мене на посаду начальника управління освіти та науки ОДА. Звісно, подивився штатний розклад і почав знайомитись із колективом. Виявилось, що в управлінні є купа «зайвих» людей. Зайвих у прямому розумінні цього слова. Тобто вони є, але їх у штатному розкладі немає. Наприклад, у приймальні поряд зі штатною секретаркою сидить якась симпатична дівчина. Перше, що вона запитала мене «вбило» наповал. Переказую діалог:
Автор:
Опубліковано
02.05.2020 |
Найкраще з того, що сталось з системою освіти України за останні 100 років – це карантин, введений у зв’язку з пандемією коронавірусу?!*
Автор:
Опубліковано
11.12.2019 |
Українське суспільство, а особливу освіту, заполонила естетика жертовності, драматизму і скорботи. Перевернута догори дригом «інноваційна» колективна психіка шукає опори в давніх традиціях, але впирається в щось хибне - вона напинає на себе шаровари, які їй зовсім не допіру, і рятується через ідею берегинізації. Всі хлопчики у нас у школах - козаки, всі дівчатка - берегині. Але не полінуйтеся, загляньте в той самий міфологічний словник - і ви здивуєтеся, виявивши, що берегинями називалися неприкаяні духи, часто дівчата, які покінчили з собою через нещасливе кохання, і потім, очевидно, з метою помсти заманювали в непролазні болота оцих самих бравих козаків.
Автор:
Опубліковано
21.10.2019 |
«Втілювати ідеї НУШ і не вигорати на роботі вчителям допоможуть професійні супервізори – у МОН затвердили відповідний наказ»