Нашій освіті катастрофічно не вистачає сутнісних управлінців. Такий управлінець має перш за все керуватися сутнісною основою справи, прагнути з'ясувати сутнісні характеристики та взаємозв'язки, дбати про сутнісне наповнення будь-якої діяльності. Він має відчувати сенс і глибинну сутність тих чи інших освітніх процесів, а не лише "професійно" виконувати заданий кимось "там наверху" алгоритм дії. Така людина ненавидить офіціоз, Сізіфову працю, гостро реагує на фальш і непрофесіоналізм, вміє деконструювати спрощену картину освітнього буття.

Широко відомою є історія, яка відбулася після Другої світової війни на одному з островів Мікронезії. Під час війни там був американський аеродром, на який великі металеві птахи приносили різні вантажі(англ. cargo). Усілякими смаколиками американці ділились із тубільцями, але війна скінчилася, американці забралися звідти геть… 

Та через кілька років етнографічна експедиція знайшла аеродром у повному порядку: на злітній смузі стояли плетені з соломи літаки,  в хижі радиста сидів дикун з половинками кокосових  горіхів замість справжніх навушників, по плато марширували тубільці.  Дикуни вірили, що наслідуючи білих людей, вони матимуть "манну небесну".

 Вони закинули землеробство, голодували, але продовжували надягати кокоси на голову і вимовляти слова, які нагадували  позивні.

У них форма абсолютно замінила зміст, вони запозичили формальні речі, думаючи, що таким чином зможуть задобрити чарівних залізних птахів і ті знову прилетять з вантажем. 

Та смаколики з неба так і не впали…

Консерватизм у формі махрового популізму виходить на  "стежку війни" та, у міру просування, набирає дедалі нових прибічників.

Володимир Горбулін

Вчора знову мала нерівний бій на робочій групі з законопроекту "Про освіту". На цей раз стосовно ЗНО. Не секрет, що мені хотілось би реформувати систему ЗНО. Але не тому, що вона погано працює. На сьогодні вона відлагоджена доволі добре (принаймні, залежно, з чим порівнювати). Реформа необхідна тому, що ЗНО є монополією. Державна монополія на доступ до освіти (в даному разі вищої). Я проти монополій. По суті це ідеологічна позиція, яку важко довести людям, які кажуть: для чого відмовлятися від монополії, якщо вона добре працює? Монополія є злом в стратегічній перспективі, яке важко побачити з точки зору сьогоденного прагматизму.

Комментарии к Главе 7 "Мысль и слово".

Л.С.Выготский. Мышление и речь. Собр.соч., т.2, М.: Педагогика, 1979, 1982 - с.307-313.