Укр Рус

Дата: 22.10.2018

Підписка на новини

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ «Чи є місце відродженим та новоствореним у 90-ті роки гімназіям і ліцеям у новій структурі загальної середньої освіти України?»

Автор:
"Освітня політика"
Опубліковано
05.06.2018

На порядок денний круглого столу було винесено вкрай актуальне питання про нову структуру загальної середньої освіти та про долю відроджених і новостворених у середині 90-х років минулого століття гімназій та інших «закладів освіти нового типу».

Це питання викликає широкий суспільний резонанс і вже зараз стає підставою для політичних заяв, відкритих листів, звернень трудових колективів тощо.

Так, у Заяві Ради з питань освіти і науки Аграрної партії щодо загрозливої ситуації в загальній середній освіті міститься вимога «внести зміни до Закону «Про загальну середню освіту», які б врахували суспільну необхідність різноманітності навчальних закладів» https://agroparty.org.ua/pres-tsentr/novini/zaiava-rady-z-pytan-osvity-i-nauky-ahrarnoi-partii-shchodo-zahrozlyvoi-sytuatsii-v-zahalnii-serednii-osviti

У відкритому листі Президента асоціації «Відроджені гімназії України» Ярослава Турянського до Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич є рекомендація: «для відроджених гімназії, як закладів історичних, у Законі потрібно передбачити право іменуватися так, як вони вже іменуються 26 років».

Автор листа не розуміє логіки дій МОН із копіювання польської моделі від якої самі поляки вже відмовились:

«І коли, 5 вересня 2017 року, був прийнятий новий ЗУ «Про освіту», ми всі оніміли від здивування: «А що ж ви прийняли? Яку систему освіти? Німецьку чи французьку?». Нам пояснили, що польську, 1999 року. Суміш німецької та французької! Але вже на той час було відомо, що поляки відмовились від змішаної системи й в 2017 році перейшли на французьку: 8 років основної школи + 4 роки профільного ліцею. Бо попередня змішана реформа була визнана польським суспільством невдалою. Невже ви, пропонуючи нову структуру української системи середньої освіти, цього не знали? Тоді ваші «творчі групи» заслуговують дуже низької оцінки. Але ми все-таки надіялись на ваш здоровий глузд і що ви до нового проекту Закону «Про повну загальну середню освіту» внесете необхідні зміни.

2 травня 2018 року, на сайті МОН, оприлюднено довгоочікуваний проект ЗУ «Про повну загальну середню освіту», за авторством невідомої редколегії… На 51 сторінці Проекту дано роз’яснення, як має застосовуватись ЗУ «Про освіту» для середньої школи. І в якому, не внесено, для нової структури української системи загальної середньої освіти, необхідних змін».

Справді, з початку 90-х років в Україні почав утверджуватись основний принцип розвитку будь-якої системи – принцип необхідної різноманітності, саме завдяки появі «закладів освіти нового типу». Відроджені гімназії та ліцеї руйнували радянську уніфіковану систему освіти, створюючи передумови для її успішної трансформації.

В обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти навіть були створені в 1995 році згідно з наказом Міністерства освіти «науково-дослідні лабораторії інноваційних процесів у закладах освіти нового типу». Проходили міжнародні конференції з назвами на кшталт, "Елітарна освіта в кризовому суспільстві: шляхи становлення і виживання"(1996 рік, м. Кіровоград).

Сьогодні ж структура загальної середньої освіти, затверджена новим законодавством про освіту, передбачає, що, починаючи з 5 класу ВСІ заклади стають ГІМНАЗІЯМИ, а в школи ІІІ ступеня (10-12 класи) стають ЛІЦЕЯМИ.

Отже, напевно, втрачається основна ідея гімназійної (ліцейної) освіти: забезпечення максимально комфортного освітнього середовища для обдарованих учнів, спроможних там досягти значно вищих результатів, ніж в умовах звичайної загальноосвітньої школи.

Що тепер чекає обдарованих дітей? Чи зможуть вони реалізувати свій потенціал в тепер уже масових гімназіях і ліцеях?

Що варто передбачити для того, щоб зберегти здобутки та традиції колективів закладів освіти нового типу?

Як не допустити нівелювання самої ідеї гімназійної освіти в умовах переходу до нової структури загальної середньої освіти?

Учасники дискусії пробували знайти відповіді на ці питання, на основі аналізу тестів Законів «Про освіту», «Про загальну середню освіту», а також проекту Закону України «Про повну загальну середню освіту», який був нещодавно опублікований на сайті МОН.

Як і варто було очікувати, думки учасників дискусії розділилися за діаметрально протилежними позиціями: 

- одна частина презентувала вкрай негативне ставлення до спроб уряду кардинально змінити структуру загальної середньої освіти («ліквідувати класичну гімназійну освіту», «знищити краще надбання освіти України за останні 20 років», «нівелювати ідею рівного доступу до якісної освіти», «позбавити прав дітей на здобуття якісної (елітарної) освіти» тощо); 

- друга частина виправдовувала уряд, зауважуючи критикам реформи на їхню необізнаність, оскільки в нормативно-правових документах МОН стосовно спеціалізованої освіти міститься ідея щодо збереження закладів для інтелектуально обдарованих дітей і передбачено організаційно-методичну форму для цього – науковий ліцей. 

Подаємо короткий огляд думок учасників дискусії.

* * *

У нашому місті успішно працюють кілька гімназій з різними профілями. Кожна із них має свої неповторні здобутки, гарні традиції, що сформувалися протягом двох десятиліть. Дуже шкода, якщо це все зникне. Згідно з задумом нашого міністерства, тепер всі заклади освіти на ІІ ступені стануть гімназіями. Ці заклади не матимуть права на поглиблене вивчення предметів і, найголовніше, не матимуть права на конкурсний відбір учнів. Все це, на мою думку, призведе до вирівнювання всіх шкіл не в кращий бік. Замість якісної освіти для обдарованих учнів ми можемо отримати освіту низької якості для всіх.

В. Пономаренко, м. Біла Церква Київської обл.

Основная идея гимназий и, прежде всего, физико-математических гимназий, «основна ідея гімназійної (ліцейної) освіти»  никогда не могла формулироваться столь биологизаторски-наивно: «забезпечення максимально комфортного освітнього середовища для обдарованих учнів, спроможних там досягти значно більш високих результатів, ніж в умовах звичайної загальноосвітньої школи».  Я учился в лучшей физматшколе Украины - физматшколе № 27 в период ее расцвета. Эту школу основали великие физики и математики ХХ века. которые прекрасно понимали, что никаких одаренных детей в принципе не бывает. В физматшколу принимали ВСЕХ детей седьмого класса, которые очень хотели учиться в физматшколе - и это было ЕДИНСТВЕННЫЙ КРИТЕРИЙ ПРИЕМА. Яркие математические способности или способности к физике ФОРМИРУЮТСЯ в специализированной школе и являются результатом тесного общения гениального педагога физики или математики и подростка, который просто очень хочет заниматься математикой или физикой, решать интересные задачи, читать книги Эйнштейна, Бора, Лакатоса ( список которых висел на двери в кабинет директора, где прием и происходил).

Сергей Курганов (ФБ)

Якісна освіта для ВСІХ можлива лише тоді, коли ВСІ не лише готові по-справжньому напружуватися, щоб вчитися на межі сил та здоров'я, а й прагнуть того, вимагаючи до себе уваги як місцевої, так і центральної влади. Останнє буває саме таким лише тоді, коли організація освіти у частині поточних занять за щоденним розкладом стоїть на двох "китах": на початку - за однаковим для всіх змістом мінімального держстандарту, а на завершальному етапі (ІІІ ступінь системи ЗСО) - профільно-орієнтованою на особистісні пріоритети та здатність старшокласників. Усі школи/гімназії можуть у державі бути однаково гарними за змістом та зовнішньо, але ліцеї для старшокласників не лише гарними, а й обов'язково різними за змістом та за специфікою континенту своїх учнів. Якісну освіту не отримують, а лише здобувають. З розумінням цієї істини у нас складно. Зверніть увагу на те, що каже більшість наших людей, коли після розмови переходять до наступного для кожного з них напрямку турбот і що каже більшість іноземців: у нас - "Ну, давай!" у них - "Так, ну пішли". Ми чекаємо, що нам мають дати, а у світі йдуть, щоб робити справу. Так і у навчанні - наші діти/батьки вважають, що їм мають надати освіту, а у світі - не уявляють, щоб влада не зробила своєї справи (створила умови), яка надає їм можливість здобути свого.

Коріння, на якому у нас вперто чіпляються за ранню профілізацію не у природних властивостях дітей віком до 14-15 років, у тім, що ті вчителі високої кваліфікації, котрі схильні працювати на рівні поглибленого вивчення свого предмета не як ремісники, а як небайдужі ентузіасти, не мають повного навантаження без класів основної ланки (5 - 9 класи), а влада фактичного нічого не робить у бік створення справжніх потужних ліцеїв для старшокласників на рівні районних та обласних центрів.

Якби не згаяли час на реорганізацію, корінь якої у тім, щоб замість мережі класів громади/району фінансувати мережу її закладів, то б ці контроверсійні дискусії щодо структури освіти були давно у минулому і спільнота зосередилася б на шліфуванні якості своїх мереж, де б всі КОМУНАЛЬНІ (не мова про приватні школи/гімназії були б однаково гарними за змістом та зовнішньо, але ліцеї для старшокласників були б не лише гарними, а й обов'язково різними за змістом та за специфікою свого учнівського контингенту. Адже їх (різні індивідуальні пріоритети) не реалізуєш у рамках одного класу, а зібрати до одного класу «однодумців» - це як раз присісти.

Модель, яка робить акцент на поглиблено-профільне вивчення предметів у трирічних ліцеях для особистісно орієнтованих на те старшокласників набагато ефективніша, ніж рання профілізація. до профільних ліцеїв будуть не "переходити", а поступати на основі результатів ЗНО після 9-го класу.

Володимир Бєлий 

100 % погоджуюся, що саме 3-х річна старша профільна школа – або фундаментальна підготовка до університету, або сучасна робоча спеціальність широкого профілю – створює успіх провідних країн світу. Також згоден, що у такі ліцеї учні поступати мають виключно за результатами ЗНО після 9 класу.

В.Б.

Тільки велика повага до першопрохідців, які відроджували в Україні класичну західноєвропейську освіту (початкова школа + гімназія). На вівтар майбутнього української школи було покладено в першу чергу здоров'я! Частини колег вже немає серед нас! Але залишились потужні навчальні заклади високого світового рівня! Тоді, а не з 2014 року почалась нова українська школа! Як би не хотіла Ліля Гриневич та її компанія, присвоїти собі лаври першопрохідців - нічого не вийде! Бо вибраний її радниками підхід до знищення класичної європейської освіти в Україні приведе тільки до дуже гострого конфлікту! Не можна з водою з ванни вихлюпнути дитину! Це класика! А не освітня політика на знищення останнього що є ще добре в українській освіті!

Ярослав Турянський

 Ліквідація гімназій – повернення до радянської системи освіти. Наша гімназія народилась за Австрії. Працювала за Польщі. Закрита за совітів. Відродилась за України. Реформувалась та померла. Хіба це потрібно для Української Держави. Це я про Рогатинську гімназію.

Ігор Доронюк

Шкода! Але міносвіти повністю нівелює, навіть знищує гімназійну систему! І в розумінні структури освіти, і в якісному розумінні! Робота сотень і тисяч ентузіастів - коту під хвіст! Далі, як при комуністах, будемо однаково безликі! З класами де вчиться по 27-30 школярів! Залишилося ще всім галстуки пов'язати як у колишніх піонерів!

Берегівська Гімназія І така ж історія Берегівської, і долю їй таку ж малюють!...І сумно, що така перспектива чекає на тисячі гімназій, які самовіддано шукали й вносили новизну в освітньому процесі!!!! Не даймося!!!!

Працівники Берегівської гімназії (ФБ)

У нашій гімназії двадцять років відбувався конкурсний набір до 1-го, 5-го, 10-го класів. Зараз слухаю міністра п. Л.Гриневич яка заявляє, що всі конкурси були корупційними. Виходить, що я директор районної гімназії є чи не найбільшим корупціонером принаймні у нашому містечку. Називається - дожився...

Валерій Скоцик

Значит качественное обучение в стране создать для всех не напрягаются. Что-то мне это очень плотненько напоминает обучение в царской России, которой и Украина принадлежала, где-то в 19 веке. К чему привело - думаю многие помнят. Ясное дело, генетическая память дело крепкое. Ну никак не получается продумать, п о ч е м у в развитых странах Европы стараются в с е м детям организовать качественное обучение за деньги налогоплательщиков. Вот интересно, п о ч е м у? Ведь не все налогоплательщики имеют детей.

Т. Сердечна (ФБ)

Гімназійний рух 90-х – це найкраще, що сталось у нашій освіті за чверть століття.

Гімназія – заклад нового типу, головною метою якого є задовольнити запити суспільства, держави у загальній середній освіті шляхом відбору і навчання обдарованих та здібних дітей, забезпечення їх науково-теоретичної, гуманітарної, загальнокультурної підготовки для подальшого навчання у навчальних закладах вищого рівня.

Згідно із "старим" Законом України «Про загальну середню освіту», прийнятим 13 травня 1999 гімназія, це: загальноосвітній навчальний заклад II-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю.

Учора ми почули приємну звістку про те, що українська збірна здобула 112 медалей на ХVII Всесвітній літній Гімназіаді в місті Марракеші (Королівство Марроко), посівши перше місце в медальному заліку(у скарбниці українських спортсменів 39 золотих, 39 срібних та 34 бронзові медалі). Про цей здобуток написав навіть на своїй сторінці у Твіттері Президент України Петро Порошенко. У змаганнях брали участь понад 100 українських спортсменів-школярів віком 14-17 років. Увага, запитання: кого ми пошлемо на наступну гімназіаду 2022, якщо "гімназія" у нас тепер буде лише проміжною ланкою між початковою і старшою школою? Адже гімназистів-старшокласників 14-17 років у нас не буде...

С.П.

Гадаю, всім тим, хто так голосно протестує проти «знищення» гімназійної освіти слід уважніше прочитати проект Закону «Про загальну середню освіту». Там у ст.  серед різних типів закладів передбачено і такий: «науковий ліцей (науковий ліцей з пансіоном) – заклад спеціалізованої освіти II-III або III ступеня наукового профілю».Напевно, це і є спробою передбачити у структурі загальної середньої освіти те, що за старим Законом було гімназією.

Засновником закладу освіти мають бути забезпечені можливості для:

реалізації інтелектуальної творчої діяльності, спрямованої на одержання нових знань та (або) пошук шляхів їх застосування, основними видами якої є фундаментальні та прикладні наукові дослідження;

реалізації наукової діяльності, спрямованої на одержання і використання нових знань для розв’язання технологічних, інженерних, економічних, соціальних та гуманітарних проблем, основними видами якої є прикладні наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки;

набуття знань щодо провадження інноваційної діяльності з метою подальшого провадження підприємництва та впровадження результатів наукової та науково-технічної діяльності;

розвитку інноваційної культури.

Головними завданнями закладів освіти є:

здійснення освітньої діяльності, спрямованої на залучення та підготовку учнів до наукової і науково-технічної діяльності;

забезпечення здобуття учнями освіти понад вимоги відповідного державного освітнього стандарту;

організація навчання дітей, які виявили здібності у певній освітній галузі відповідно до наукового профілю закладу освіти.

Катерина Зінченко, м. Київ 

Маю звернути увагу учасників дискусії на те, що в проекті Положення про науковий ліцей та науковий ліцей-інтернат є ідеї, які свідчать про бажання МОН забезпечити можливість розвитку інтелектуально обдарованих учнів в умовах навчання в окремому спеціалізованому закладі, який сьогодні відомий усім як гімназія. Напевно, кращі гімназії, які функціонують з 90-х років, мають шанс стати такими закладами. Що ж це таке – НАУКОВИЦЙ ЛІЦЕЙ?

Науковий ліцей (науковий ліцей з пансіоном) – заклад спеціалізованої освіти II-III або III ступеня наукового профілю. Що ж мається на увазі під цим? Читаємо у проекті Положення:

«У закладі освіти освітній процес поєднується з науковою, науково-технічною діяльністю, експериментальною роботою. Освітній процес здійснюється відповідно до навчальних планів, складених на основі освітніх програм, схвалених педагогічною радою закладу та затверджених його директором. Навчальний план закладу конкретизує перелік окремих предметів та кількість годин на тиждень на їх вивчення. Освітні програми, розроблені у відповідності до структури та змісту типових освітніх програм, можуть передбачати перерозподіл навчального часу між навчальними предметами інваріантної складової не більше, ніж 15 відсотків річного обсягу навчального часу. Такі освітні програми не потребують окремого затвердження центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти». Мені здається, це саме те, про що багато говорили й про що мріяли керівники та педагоги сучасних гімназій.

Тому не треба так огульно критикувати задум МОН, не розібравшись у його сутності. Гадаю, слід було б уважно вичитати, обговорити це положення та надіслати до МОН пропозиції щодо його удосконалення.

В. Зайчук

Не могу согласиться с теми, кто кричит о ликвидации в Украине «элитарного образования». Так называемый «научный лицей» и есть то же самое, что и та классическая гимназия, которая была «возрождена» в 1992 году (кстати, никакая она у нас не классическая! Но это отдельный вопрос).

Впрочем, в предлагаемом министерством варианте «научный лицей» представляется мне не таким уже и научным, но он по содержанию и по структуре очень похож на действующую гимназию. Поэтому всем, кто ратует за «збереження елітарної освіти» нужно просто сесть и внимательно вычитать проект «Положення про науковий ліцей та науковий ліцей-інтернат». Я в свое время много сил потратил на обеспечение полноценного филологического профиля в гимназии. Но, в силу ряда причин, уже много лет там не работаю и не знаю особенностей современной гимназии. Вы же, руководители гимназий, можете качественно и профессионально проанализировать, оценить новый документ и отправить Министерству необходимые замечания, комментарии и предложения с целью его усовершенствования. Важно, как мне кажется, предусмотреть правила реорганизации существующих гимназий (возможно, не всех, но лучших!) в новый тип учреждения – научный лицей. Кстати, мне не очень нравится такое название. Поэтому и в этом аспекте есть поле для дискуссии.

В. Гордиенко

Міністерство освіти і науки кілька днів тому опублікувало для обговорення цікавий документ – «Положення про науковий ліцей та науковий ліцей-інтернат». Саме там, на мою думку, і зосереджені ідеї для забезпечення «елітної освіти» для обдарованих дітей, про які пишуть учасники круглого і які сьогодні реалізуються гімназіями:

«У складі такого закладу освіти створюються: класи (групи) з поглибленим вивченням окремих предметів для досягнення учнями результатів навчання та компетентностей понад вимоги відповідного державного освітнього стандарту; циклові комісії, які визначають проблеми (технологічні, інженерні, економічні, соціальні або гуманітарні), над дослідженням та розв’язанням яких працюють групи; групи учнів, які працюють над проектами з метою розв'язання проблем технологічного, інженерного, економічного, соціального або гуманітарного характеру. Для підготовки до участі в заходах змагального характеру наукового (науково-технічного) напряму (конкурсах, олімпіадах, турнірах тощо) можуть створюватися тимчасові групи учнів».

Т. Соколова, м. Кропивницький

Шановні «захисники» гімназій! Перед тим, як писати про начебто обраний Лілією Гриневич «підхід до знищення класичної європейської освіти в Україні» вам варто було б прочитати до кінця проект Закону про загальну середню освіту та ознайомитися з проектом Положення про науковий ліцей танауковий ліцей-інтернат. Там є те, про що ви пишете і що намагаєтеся «захистити».

Л.К., м. Вінниця

                               ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Більшість учасників круглого столу констатували, що гімназійний рух упродовж більше чверті століття був і лишається потужною реальною силою змін вітчизняній освіті. На початку 90-х років минулого століття саме рух за відродження гімназійної освіти руйнував уніфіковану радянську модель «єдиної трудової політехнічної» школи. Тоді поява навчальних закладів нового (добре забутого)старого типу створювала передумову для розвитку вітчизняного шкільництва: необхідну різноманітність, яка є фундаментальним принципом розвитку будь-якої системи.

Колективам більшості навчальних закладів, які стали гімназіями, вдалось не просто змінити їх назву, а й створити атмосферу (дух) гімназії та мотивувальне середовище, які є головними ознаками справжньої гімназійної освіти. Гімназії стали потужним сектором «Альтернатива» і «точками» зростання для всієї системи освіти.

Згідно з Законом України «Про освіту», який був прийнятий 5 вересня 2017 року, та проектом Закону України «Про повну загальну середню освіту» тепер впроваджується нова структура загальної середньої освіти, у якій всі заклади ІІ ступеня отримують назву «гімназія». Приймаються й інші підзаконні акти, зокрема, Наказ МОН № 367 від 16.04.2018 року «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти», які зводять нанівець багаторічні напрацювання вітчизняних гімназій.

Зараз по суті здійснюються п’ять кроків до знищення повноцінної гімназійної освіти в Україні, які схематично можна окреслити наступними напрямками:

1. Зробити всі школи ІІ ступеня «гімназіями».

2. Перетворити «гімназію» на проміжну ланку між початковою і старшою школою.

3. Навісити всім «гімназіям» територію обслуговування.

4. Ліквідувати можливість відбору обдарованих та здібних дітей до гімназії.

5. Провести кампанію із дискредитації самої ідеї гімназійної освіти.

На думку більшості учасників круглого столу, гімназія має залишатись повноцінною школою ІІ-ІІІ ступенів, а не «проміжною ланкою» між початковою школою і старшою школою (ліцеєм). Інакше буде спотворено сутність гімназійної освіти як передуніверситетського етапу навчання.

Це аж ніяк не суперечитиме наміру МОН забезпечити можливість розвитку інтелектуально обдарованих учнів в окремому спеціалізованому закладі – науковому ліцеї.

Міністерству освіти і науки України слід вивчити й врахувати зауваження і пропозиції до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про науковий ліцей та науковий ліцей-інтернат», та обов’язково в процесі зміни структури загальної середньої освіти передбачити збереження надбань гімназій, які функціонують сьогодні.

Модератори круглого столу: Віктор Громовий, Олександр Жосан

 

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ «Чи є місце відродженим та новоствореним у 90-ті роки гімназіям і ліцеям у новій структурі загальної середньої освіти України?»
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ «Чи є місце відродженим та новоствореним у 90-ті роки гімназіям і ліцеям у новій структурі загальної середньої освіти України?»

На порядок денний круглого столу було винесено вкрай актуальне питання про нову структуру загальної середньої освіти та про долю відроджених і новостворених у середині 90-х років минулого століття гімназій та інших «закладів освіти нового типу».

Це питання викликає широкий суспільний резонанс і вже зараз стає підставою для політичних заяв, відкритих листів, звернень трудових колективів тощо.

Так, у Заяві Ради з питань освіти і науки Аграрної партії щодо загрозливої ситуації в загальній середній освіті міститься вимога «внести зміни до Закону «Про загальну середню освіту», які б врахували суспільну необхідність різноманітності навчальних закладів» https://agroparty.org.ua/pres-tsentr/novini/zaiava-rady-z-pytan-osvity-i-nauky-ahrarnoi-partii-shchodo-zahrozlyvoi-sytuatsii-v-zahalnii-serednii-osviti

У відкритому листі Президента асоціації «Відроджені гімназії України» Ярослава Турянського до Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич є рекомендація: «для відроджених гімназії, як закладів історичних, у Законі потрібно передбачити право іменуватися так, як вони вже іменуються 26 років».

Автор листа не розуміє логіки дій МОН із копіювання польської моделі від якої самі поляки вже відмовились:

«І коли, 5 вересня 2017 року, був прийнятий новий ЗУ «Про освіту», ми всі оніміли від здивування: «А що ж ви прийняли? Яку систему освіти? Німецьку чи французьку?». Нам пояснили, що польську, 1999 року. Суміш німецької та французької! Але вже на той час було відомо, що поляки відмовились від змішаної системи й в 2017 році перейшли на французьку: 8 років основної школи + 4 роки профільного ліцею. Бо попередня змішана реформа була визнана польським суспільством невдалою. Невже ви, пропонуючи нову структуру української системи середньої освіти, цього не знали? Тоді ваші «творчі групи» заслуговують дуже низької оцінки. Але ми все-таки надіялись на ваш здоровий глузд і що ви до нового проекту Закону «Про повну загальну середню освіту» внесете необхідні зміни.

2 травня 2018 року, на сайті МОН, оприлюднено довгоочікуваний проект ЗУ «Про повну загальну середню освіту», за авторством невідомої редколегії… На 51 сторінці Проекту дано роз’яснення, як має застосовуватись ЗУ «Про освіту» для середньої школи. І в якому, не внесено, для нової структури української системи загальної середньої освіти, необхідних змін».

Справді, з початку 90-х років в Україні почав утверджуватись основний принцип розвитку будь-якої системи – принцип необхідної різноманітності, саме завдяки появі «закладів освіти нового типу». Відроджені гімназії та ліцеї руйнували радянську уніфіковану систему освіти, створюючи передумови для її успішної трансформації.

В обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти навіть були створені в 1995 році згідно з наказом Міністерства освіти «науково-дослідні лабораторії інноваційних процесів у закладах освіти нового типу». Проходили міжнародні конференції з назвами на кшталт, "Елітарна освіта в кризовому суспільстві: шляхи становлення і виживання"(1996 рік, м. Кіровоград).

Сьогодні ж структура загальної середньої освіти, затверджена новим законодавством про освіту, передбачає, що, починаючи з 5 класу ВСІ заклади стають ГІМНАЗІЯМИ, а в школи ІІІ ступеня (10-12 класи) стають ЛІЦЕЯМИ.

Отже, напевно, втрачається основна ідея гімназійної (ліцейної) освіти: забезпечення максимально комфортного освітнього середовища для обдарованих учнів, спроможних там досягти значно вищих результатів, ніж в умовах звичайної загальноосвітньої школи.

Що тепер чекає обдарованих дітей? Чи зможуть вони реалізувати свій потенціал в тепер уже масових гімназіях і ліцеях?

Що варто передбачити для того, щоб зберегти здобутки та традиції колективів закладів освіти нового типу?

Як не допустити нівелювання самої ідеї гімназійної освіти в умовах переходу до нової структури загальної середньої освіти?

Учасники дискусії пробували знайти відповіді на ці питання, на основі аналізу тестів Законів «Про освіту», «Про загальну середню освіту», а також проекту Закону України «Про повну загальну середню освіту», який був нещодавно опублікований на сайті МОН.

Як і варто було очікувати, думки учасників дискусії розділилися за діаметрально протилежними позиціями: 

- одна частина презентувала вкрай негативне ставлення до спроб уряду кардинально змінити структуру загальної середньої освіти («ліквідувати класичну гімназійну освіту», «знищити краще надбання освіти України за останні 20 років», «нівелювати ідею рівного доступу до якісної освіти», «позбавити прав дітей на здобуття якісної (елітарної) освіти» тощо); 

- друга частина виправдовувала уряд, зауважуючи критикам реформи на їхню необізнаність, оскільки в нормативно-правових документах МОН стосовно спеціалізованої освіти міститься ідея щодо збереження закладів для інтелектуально обдарованих дітей і передбачено організаційно-методичну форму для цього – науковий ліцей. 

Подаємо короткий огляд думок учасників дискусії.

* * *

У нашому місті успішно працюють кілька гімназій з різними профілями. Кожна із них має свої неповторні здобутки, гарні традиції, що сформувалися протягом двох десятиліть. Дуже шкода, якщо це все зникне. Згідно з задумом нашого міністерства, тепер всі заклади освіти на ІІ ступені стануть гімназіями. Ці заклади не матимуть права на поглиблене вивчення предметів і, найголовніше, не матимуть права на конкурсний відбір учнів. Все це, на мою думку, призведе до вирівнювання всіх шкіл не в кращий бік. Замість якісної освіти для обдарованих учнів ми можемо отримати освіту низької якості для всіх.

В. Пономаренко, м. Біла Церква Київської обл.

Основная идея гимназий и, прежде всего, физико-математических гимназий, «основна ідея гімназійної (ліцейної) освіти»  никогда не могла формулироваться столь биологизаторски-наивно: «забезпечення максимально комфортного освітнього середовища для обдарованих учнів, спроможних там досягти значно більш високих результатів, ніж в умовах звичайної загальноосвітньої школи».  Я учился в лучшей физматшколе Украины - физматшколе № 27 в период ее расцвета. Эту школу основали великие физики и математики ХХ века. которые прекрасно понимали, что никаких одаренных детей в принципе не бывает. В физматшколу принимали ВСЕХ детей седьмого класса, которые очень хотели учиться в физматшколе - и это было ЕДИНСТВЕННЫЙ КРИТЕРИЙ ПРИЕМА. Яркие математические способности или способности к физике ФОРМИРУЮТСЯ в специализированной школе и являются результатом тесного общения гениального педагога физики или математики и подростка, который просто очень хочет заниматься математикой или физикой, решать интересные задачи, читать книги Эйнштейна, Бора, Лакатоса ( список которых висел на двери в кабинет директора, где прием и происходил).

Сергей Курганов (ФБ)

Якісна освіта для ВСІХ можлива лише тоді, коли ВСІ не лише готові по-справжньому напружуватися, щоб вчитися на межі сил та здоров'я, а й прагнуть того, вимагаючи до себе уваги як місцевої, так і центральної влади. Останнє буває саме таким лише тоді, коли організація освіти у частині поточних занять за щоденним розкладом стоїть на двох "китах": на початку - за однаковим для всіх змістом мінімального держстандарту, а на завершальному етапі (ІІІ ступінь системи ЗСО) - профільно-орієнтованою на особистісні пріоритети та здатність старшокласників. Усі школи/гімназії можуть у державі бути однаково гарними за змістом та зовнішньо, але ліцеї для старшокласників не лише гарними, а й обов'язково різними за змістом та за специфікою континенту своїх учнів. Якісну освіту не отримують, а лише здобувають. З розумінням цієї істини у нас складно. Зверніть увагу на те, що каже більшість наших людей, коли після розмови переходять до наступного для кожного з них напрямку турбот і що каже більшість іноземців: у нас - "Ну, давай!" у них - "Так, ну пішли". Ми чекаємо, що нам мають дати, а у світі йдуть, щоб робити справу. Так і у навчанні - наші діти/батьки вважають, що їм мають надати освіту, а у світі - не уявляють, щоб влада не зробила своєї справи (створила умови), яка надає їм можливість здобути свого.

Коріння, на якому у нас вперто чіпляються за ранню профілізацію не у природних властивостях дітей віком до 14-15 років, у тім, що ті вчителі високої кваліфікації, котрі схильні працювати на рівні поглибленого вивчення свого предмета не як ремісники, а як небайдужі ентузіасти, не мають повного навантаження без класів основної ланки (5 - 9 класи), а влада фактичного нічого не робить у бік створення справжніх потужних ліцеїв для старшокласників на рівні районних та обласних центрів.

Якби не згаяли час на реорганізацію, корінь якої у тім, щоб замість мережі класів громади/району фінансувати мережу її закладів, то б ці контроверсійні дискусії щодо структури освіти були давно у минулому і спільнота зосередилася б на шліфуванні якості своїх мереж, де б всі КОМУНАЛЬНІ (не мова про приватні школи/гімназії були б однаково гарними за змістом та зовнішньо, але ліцеї для старшокласників були б не лише гарними, а й обов'язково різними за змістом та за специфікою свого учнівського контингенту. Адже їх (різні індивідуальні пріоритети) не реалізуєш у рамках одного класу, а зібрати до одного класу «однодумців» - це як раз присісти.

Модель, яка робить акцент на поглиблено-профільне вивчення предметів у трирічних ліцеях для особистісно орієнтованих на те старшокласників набагато ефективніша, ніж рання профілізація. до профільних ліцеїв будуть не "переходити", а поступати на основі результатів ЗНО після 9-го класу.

Володимир Бєлий 

100 % погоджуюся, що саме 3-х річна старша профільна школа – або фундаментальна підготовка до університету, або сучасна робоча спеціальність широкого профілю – створює успіх провідних країн світу. Також згоден, що у такі ліцеї учні поступати мають виключно за результатами ЗНО після 9 класу.

В.Б.

Тільки велика повага до першопрохідців, які відроджували в Україні класичну західноєвропейську освіту (початкова школа + гімназія). На вівтар майбутнього української школи було покладено в першу чергу здоров'я! Частини колег вже немає серед нас! Але залишились потужні навчальні заклади високого світового рівня! Тоді, а не з 2014 року почалась нова українська школа! Як би не хотіла Ліля Гриневич та її компанія, присвоїти собі лаври першопрохідців - нічого не вийде! Бо вибраний її радниками підхід до знищення класичної європейської освіти в Україні приведе тільки до дуже гострого конфлікту! Не можна з водою з ванни вихлюпнути дитину! Це класика! А не освітня політика на знищення останнього що є ще добре в українській освіті!

Ярослав Турянський

 Ліквідація гімназій – повернення до радянської системи освіти. Наша гімназія народилась за Австрії. Працювала за Польщі. Закрита за совітів. Відродилась за України. Реформувалась та померла. Хіба це потрібно для Української Держави. Це я про Рогатинську гімназію.

Ігор Доронюк

Шкода! Але міносвіти повністю нівелює, навіть знищує гімназійну систему! І в розумінні структури освіти, і в якісному розумінні! Робота сотень і тисяч ентузіастів - коту під хвіст! Далі, як при комуністах, будемо однаково безликі! З класами де вчиться по 27-30 школярів! Залишилося ще всім галстуки пов'язати як у колишніх піонерів!

Берегівська Гімназія І така ж історія Берегівської, і долю їй таку ж малюють!...І сумно, що така перспектива чекає на тисячі гімназій, які самовіддано шукали й вносили новизну в освітньому процесі!!!! Не даймося!!!!

Працівники Берегівської гімназії (ФБ)

У нашій гімназії двадцять років відбувався конкурсний набір до 1-го, 5-го, 10-го класів. Зараз слухаю міністра п. Л.Гриневич яка заявляє, що всі конкурси були корупційними. Виходить, що я директор районної гімназії є чи не найбільшим корупціонером принаймні у нашому містечку. Називається - дожився...

Валерій Скоцик

Значит качественное обучение в стране создать для всех не напрягаются. Что-то мне это очень плотненько напоминает обучение в царской России, которой и Украина принадлежала, где-то в 19 веке. К чему привело - думаю многие помнят. Ясное дело, генетическая память дело крепкое. Ну никак не получается продумать, п о ч е м у в развитых странах Европы стараются в с е м детям организовать качественное обучение за деньги налогоплательщиков. Вот интересно, п о ч е м у? Ведь не все налогоплательщики имеют детей.

Т. Сердечна (ФБ)

Гімназійний рух 90-х – це найкраще, що сталось у нашій освіті за чверть століття.

Гімназія – заклад нового типу, головною метою якого є задовольнити запити суспільства, держави у загальній середній освіті шляхом відбору і навчання обдарованих та здібних дітей, забезпечення їх науково-теоретичної, гуманітарної, загальнокультурної підготовки для подальшого навчання у навчальних закладах вищого рівня.

Згідно із "старим" Законом України «Про загальну середню освіту», прийнятим 13 травня 1999 гімназія, це: загальноосвітній навчальний заклад II-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю.

Учора ми почули приємну звістку про те, що українська збірна здобула 112 медалей на ХVII Всесвітній літній Гімназіаді в місті Марракеші (Королівство Марроко), посівши перше місце в медальному заліку(у скарбниці українських спортсменів 39 золотих, 39 срібних та 34 бронзові медалі). Про цей здобуток написав навіть на своїй сторінці у Твіттері Президент України Петро Порошенко. У змаганнях брали участь понад 100 українських спортсменів-школярів віком 14-17 років. Увага, запитання: кого ми пошлемо на наступну гімназіаду 2022, якщо "гімназія" у нас тепер буде лише проміжною ланкою між початковою і старшою школою? Адже гімназистів-старшокласників 14-17 років у нас не буде...

С.П.

Гадаю, всім тим, хто так голосно протестує проти «знищення» гімназійної освіти слід уважніше прочитати проект Закону «Про загальну середню освіту». Там у ст.  серед різних типів закладів передбачено і такий: «науковий ліцей (науковий ліцей з пансіоном) – заклад спеціалізованої освіти II-III або III ступеня наукового профілю».Напевно, це і є спробою передбачити у структурі загальної середньої освіти те, що за старим Законом було гімназією.

Засновником закладу освіти мають бути забезпечені можливості для:

реалізації інтелектуальної творчої діяльності, спрямованої на одержання нових знань та (або) пошук шляхів їх застосування, основними видами якої є фундаментальні та прикладні наукові дослідження;

реалізації наукової діяльності, спрямованої на одержання і використання нових знань для розв’язання технологічних, інженерних, економічних, соціальних та гуманітарних проблем, основними видами якої є прикладні наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки;

набуття знань щодо провадження інноваційної діяльності з метою подальшого провадження підприємництва та впровадження результатів наукової та науково-технічної діяльності;

розвитку інноваційної культури.

Головними завданнями закладів освіти є:

здійснення освітньої діяльності, спрямованої на залучення та підготовку учнів до наукової і науково-технічної діяльності;

забезпечення здобуття учнями освіти понад вимоги відповідного державного освітнього стандарту;

організація навчання дітей, які виявили здібності у певній освітній галузі відповідно до наукового профілю закладу освіти.

Катерина Зінченко, м. Київ 

Маю звернути увагу учасників дискусії на те, що в проекті Положення про науковий ліцей та науковий ліцей-інтернат є ідеї, які свідчать про бажання МОН забезпечити можливість розвитку інтелектуально обдарованих учнів в умовах навчання в окремому спеціалізованому закладі, який сьогодні відомий усім як гімназія. Напевно, кращі гімназії, які функціонують з 90-х років, мають шанс стати такими закладами. Що ж це таке – НАУКОВИЦЙ ЛІЦЕЙ?

Науковий ліцей (науковий ліцей з пансіоном) – заклад спеціалізованої освіти II-III або III ступеня наукового профілю. Що ж мається на увазі під цим? Читаємо у проекті Положення:

«У закладі освіти освітній процес поєднується з науковою, науково-технічною діяльністю, експериментальною роботою. Освітній процес здійснюється відповідно до навчальних планів, складених на основі освітніх програм, схвалених педагогічною радою закладу та затверджених його директором. Навчальний план закладу конкретизує перелік окремих предметів та кількість годин на тиждень на їх вивчення. Освітні програми, розроблені у відповідності до структури та змісту типових освітніх програм, можуть передбачати перерозподіл навчального часу між навчальними предметами інваріантної складової не більше, ніж 15 відсотків річного обсягу навчального часу. Такі освітні програми не потребують окремого затвердження центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти». Мені здається, це саме те, про що багато говорили й про що мріяли керівники та педагоги сучасних гімназій.

Тому не треба так огульно критикувати задум МОН, не розібравшись у його сутності. Гадаю, слід було б уважно вичитати, обговорити це положення та надіслати до МОН пропозиції щодо його удосконалення.

В. Зайчук

Не могу согласиться с теми, кто кричит о ликвидации в Украине «элитарного образования». Так называемый «научный лицей» и есть то же самое, что и та классическая гимназия, которая была «возрождена» в 1992 году (кстати, никакая она у нас не классическая! Но это отдельный вопрос).

Впрочем, в предлагаемом министерством варианте «научный лицей» представляется мне не таким уже и научным, но он по содержанию и по структуре очень похож на действующую гимназию. Поэтому всем, кто ратует за «збереження елітарної освіти» нужно просто сесть и внимательно вычитать проект «Положення про науковий ліцей та науковий ліцей-інтернат». Я в свое время много сил потратил на обеспечение полноценного филологического профиля в гимназии. Но, в силу ряда причин, уже много лет там не работаю и не знаю особенностей современной гимназии. Вы же, руководители гимназий, можете качественно и профессионально проанализировать, оценить новый документ и отправить Министерству необходимые замечания, комментарии и предложения с целью его усовершенствования. Важно, как мне кажется, предусмотреть правила реорганизации существующих гимназий (возможно, не всех, но лучших!) в новый тип учреждения – научный лицей. Кстати, мне не очень нравится такое название. Поэтому и в этом аспекте есть поле для дискуссии.

В. Гордиенко

Міністерство освіти і науки кілька днів тому опублікувало для обговорення цікавий документ – «Положення про науковий ліцей та науковий ліцей-інтернат». Саме там, на мою думку, і зосереджені ідеї для забезпечення «елітної освіти» для обдарованих дітей, про які пишуть учасники круглого і які сьогодні реалізуються гімназіями:

«У складі такого закладу освіти створюються: класи (групи) з поглибленим вивченням окремих предметів для досягнення учнями результатів навчання та компетентностей понад вимоги відповідного державного освітнього стандарту; циклові комісії, які визначають проблеми (технологічні, інженерні, економічні, соціальні або гуманітарні), над дослідженням та розв’язанням яких працюють групи; групи учнів, які працюють над проектами з метою розв'язання проблем технологічного, інженерного, економічного, соціального або гуманітарного характеру. Для підготовки до участі в заходах змагального характеру наукового (науково-технічного) напряму (конкурсах, олімпіадах, турнірах тощо) можуть створюватися тимчасові групи учнів».

Т. Соколова, м. Кропивницький

Шановні «захисники» гімназій! Перед тим, як писати про начебто обраний Лілією Гриневич «підхід до знищення класичної європейської освіти в Україні» вам варто було б прочитати до кінця проект Закону про загальну середню освіту та ознайомитися з проектом Положення про науковий ліцей танауковий ліцей-інтернат. Там є те, про що ви пишете і що намагаєтеся «захистити».

Л.К., м. Вінниця

                               ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Більшість учасників круглого столу констатували, що гімназійний рух упродовж більше чверті століття був і лишається потужною реальною силою змін вітчизняній освіті. На початку 90-х років минулого століття саме рух за відродження гімназійної освіти руйнував уніфіковану радянську модель «єдиної трудової політехнічної» школи. Тоді поява навчальних закладів нового (добре забутого)старого типу створювала передумову для розвитку вітчизняного шкільництва: необхідну різноманітність, яка є фундаментальним принципом розвитку будь-якої системи.

Колективам більшості навчальних закладів, які стали гімназіями, вдалось не просто змінити їх назву, а й створити атмосферу (дух) гімназії та мотивувальне середовище, які є головними ознаками справжньої гімназійної освіти. Гімназії стали потужним сектором «Альтернатива» і «точками» зростання для всієї системи освіти.

Згідно з Законом України «Про освіту», який був прийнятий 5 вересня 2017 року, та проектом Закону України «Про повну загальну середню освіту» тепер впроваджується нова структура загальної середньої освіти, у якій всі заклади ІІ ступеня отримують назву «гімназія». Приймаються й інші підзаконні акти, зокрема, Наказ МОН № 367 від 16.04.2018 року «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти», які зводять нанівець багаторічні напрацювання вітчизняних гімназій.

Зараз по суті здійснюються п’ять кроків до знищення повноцінної гімназійної освіти в Україні, які схематично можна окреслити наступними напрямками:

1. Зробити всі школи ІІ ступеня «гімназіями».

2. Перетворити «гімназію» на проміжну ланку між початковою і старшою школою.

3. Навісити всім «гімназіям» територію обслуговування.

4. Ліквідувати можливість відбору обдарованих та здібних дітей до гімназії.

5. Провести кампанію із дискредитації самої ідеї гімназійної освіти.

На думку більшості учасників круглого столу, гімназія має залишатись повноцінною школою ІІ-ІІІ ступенів, а не «проміжною ланкою» між початковою школою і старшою школою (ліцеєм). Інакше буде спотворено сутність гімназійної освіти як передуніверситетського етапу навчання.

Це аж ніяк не суперечитиме наміру МОН забезпечити можливість розвитку інтелектуально обдарованих учнів в окремому спеціалізованому закладі – науковому ліцеї.

Міністерству освіти і науки України слід вивчити й врахувати зауваження і пропозиції до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про науковий ліцей та науковий ліцей-інтернат», та обов’язково в процесі зміни структури загальної середньої освіти передбачити збереження надбань гімназій, які функціонують сьогодні.

Модератори круглого столу: Віктор Громовий, Олександр Жосан

 

05.06.2018
"Освітня політика"
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews