Укр Рус

Дата: 19.03.2024

Підписка на новини

Круглий стіл (у форматі Debate Chambers*) Методична служба у цифрову епоху: закрити не можна реформувати. Де поставити кому?

Автор:
"Освітня політика"
Опубліковано
10.09.2018

*Дебати між освітянами, які дотримуються протилежних поглядів на актуальні педагогічні проблеми.

22 серпня 2018 року портал «Освітня політика» спільно з Науково-методичним центром департаментуосвіти і науки Запорізької міської ради та Асоціацією молодих освітян м. Запоріжжя провели круглий стіл у форматі Debate Chambers «Методична служба у цифрову епоху: закрити не можна реформувати. Де поставити кому?» в рамках ІІ міського методичного конгресу.

Див. виступ завідувачки науково-методичного центру Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради Оксани Гусак про методичні пріоритети  на ІІ міському методичному конгресі "Нова генерація педагогів в освіті: проблеми, стимули, перспективи". https://www.youtube.com/watch?v=66BNK1O_NAo

Метою круглого столу було започаткування конструктивного діалогу щодо стратегії розвитку методичних служб у нових умовах та  визначення нових пріоритетів методичної роботи на підсилення зусиль, спрямованих на побудову нової української школи.

1.      Учасники круглого столу зосередились на пошуках відповідей на наступні питання:

У проекті Закону «Про повну загальну середню освіту» відсутня стаття «Науково-методичне забезпечення системи загальної середньої освіти». https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-proekt-zakonu-ukrayini-pro-povnu-zagalnu-serednyu-osvitu

Яким чином тепер буде здійснюватися науково-методичне забезпечення системи загальної середньої освіти?

У нині діючому законі України  "Про загальну середню освіту" є Стаття 42. «Здійснення науково-методичного забезпечення системи загальної середньої освіти», у якій зафіксовано:

«Науково-методичне забезпечення системи загальної середньої освіти здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, підпорядковані йому науково-методичні установи та вищі навчальні заклади, а також Державний вищий навчальний заклад "Університет менеджменту освіти" Національної академії педагогічних наук України, Кримський республіканський, обласні, Київський і Севастопольський міські інститути післядипломної педагогічної освіти, районні (міські) методичні кабінети, науково-дослідні установи Академії педагогічних наук України та Національної академії наук України, інші суб’єкти, що здійснюють наукове і методичне забезпечення відповідно до статті 75 Закону України "Про освіту"». 

2. Чи спроможна сучасна методична служба знайти адекватні відповіді на виклики цифрової епохи в умовах реформування вітчизняної освіти?

Якою має бути:

• Нова роль методичної служби у забезпеченні якості освіти;

• Науково-методична комунікація в цифрову епоху;

• Нові підходи до організації практичної роботи методичної служби(надання адресної допомоги, координація роботи постійних та динамічних, проблемних, проектних, експертних, робочих груп, дистанційне навчання тощо).

3. Як можна змінити формат методичної служби, щоб вона припинила контролювати педагогів, а могла сконцентруватись на координації та супроводі? Як унеможливити приховані перевірки під виглядом «надання методичної допомоги чи проведення «моніторингу»?

Подаємо огляд думок учасників круглого столу у форматі Pro et contra(За і проти).

 

Я не знаю, чим зараз займається методична служба, там одна бюрократія. На жаль, якісно організувати роботу мало хто з методистів з управлінь зможе та й одним школам підходить одне, а іншим ні. Така методична служба, яка є у нашому місті, давно віджила своє. Голова її - людина під 75 років. Це не нормально, все законсервоване і робиться лише на рівні організації конкурсів. олімпіад тощо.

Я вважаю, що наші вчителі за такої ситуації абсолютно не ростуть, більше того деградують до рівня хатніх питань.

Давно треба методичну службу УО розформувати та передати методичну роботу на рівень школи. Хай ті ставки методистів, які зараз є, фрагментуються по 0,25 і віддаються на кожну школу?

На місцях ми краще знаємо свої проблеми й знаємо як ефективну систему методичної роботи впроваджувати. Головне налаштувати учителів що це не перевірка, а діагностика роботи яка так необхідна кожному з нас.

Звичайно, нам теж не варто варитися у власному соку, тому двічі на рік можна влаштовувати методичні фестивалі, із запрошенням спікерів та лідерів педагогічної думки.

Хоча всі методисти завжди говорять, що виділяються копійки й щоб по-справжньому організувати методичну роботу місто має виділяти більше коштів, а воно навіть ті відсотки за ведення ШМК нам не платить.

З початком децентралізації повноваження методичних служб почали поступово переходити до школи. На серпневій нараді нашому місті Краматорську було наголошено, що методичні служби виконують сервісну функцію.

У нашій школі завуч з навчально-виховної роботи запропонувала і директор це підтримав скасувати ШМО, а замість них започаткувати освітні лабораторії, які будуть працювати над напрямками річного плану: національно-патріотичне виховання, якість освіти, інноваційні методи та технології, нова українська школа... Запропонували людям визначитися куди хто, відповідно у нашій єдиній методичній студії опинилося 5 вчителів з різних кафедр (колишніх) і з різним досвідом роботи.

Оксана Проселкова, м. Краматорськ, Донецька обл.

Ретро-анекдот про «кота-методиста»:

Старий, досвідчений кіт розповідає молодим котам, як правильно обходити киць. Усі його слухають з розкритим ротом, але раптом один, молодий і нахабний кіт, каже:

- Слухай, Васька, що ти нам голову морочиш. Ти ж кастрований!

- Ну і що, - відповідає Васька, - а зате я - кіт-методист!

Рекомендації як віднадити від себе "кота-методиста": Ой, Маріє Іванівно, ми Вас так чекали, так чекали... От ви нам всім педагогам покажіть як же реалізувати на цьому уроці технологію ажурної пилки (про яку ви зробили зауваження минулого разу під час відвідин мого уроку)...Покажіть це в класі... Кіт-методист втікав і більше не організовував наїзди з перевіркою.... Це про не дуже компетентного кота. Їх зазвичай не так багато...

Інна Червінська

Методист є  фахівцем із певного предмета. А що робити з тим фактом, що, по-перше, як правило у нашій дні методист "фахівець"- не завжди " справжній", а по-друге, часто методисти ВО їздять перевіряти документацію, журнали... , де роблять багато помилок у зауваженнях, бо не "фахівці" у тому, що перевіряють!

Сутність методиста у нашій системі освіти це не надання методичної допомоги, а вставляння профілактично-методичного  пістона! Бо навіть якщо все так, з точки зору методиста-перевіряльника "у вас все не то и все не так!..., адже  він живе за принципом «не знаю як, а не так", а "підмажеш", то все гарно і "помилки" якось автоматично самоліквідовуються!

На жаль, нема діла ні до дітей ні до реформування освіти для більшості методистів. Для них діти та вчителі "об’єкт" на якому можна наварити бабла, реалізуючи нікчемні методички для вчителів-роботів.  Звісно, можна ще і самоствердитися під час того самого "пістону", коли він принижуючи "освітнього раба системи", отримує від цього якесь дивне задоволення...

Звісно, не всі методисти погані, є і винятки, але в основній масі методист - це номенклатурне зло!!!

Наталія Осавчук

Чи можуть бути місцеві методичні служби агентами змін? Складно сказати. На жаль, поки що видно, що вони ледве встигають перелаштовуватися на новий лад. Причому, традиційно це робиться за побажанням «згори» - як правило, від МОН і далі по вертикалі. Здається, що головний критерій змін – вжити слово «інноваційний». Читаю в тій же мережі захоплений пост керівника відділу освіти, культури та спорту новоствореної ОТГ (об’єднаної територіальної громади) про те як інноваційно вони провели на два села ту ж таки серпневу конференцію. Дивлюся фото: та ж трибуна, ті ж виступи місцевих державотворців, ті ж грамоти, ті ж пісні-танці що багато років перед тим. А де ж інноваційність?

Чи може бути ефективним районний методист, який в умовах вічної нестачі фінансування поєднує купу портфелів у методичній службі? При тому, що для значної кількості з них вони не фахівці: історик, наприклад, веде методичну роботу в галузі фізкультури, образотворчого мистецтва, ОБЖ тощо. Колеги, які свого часу працювали в районній методичній службі, визнають, що головна їх місія в ранзі методистів полягала у вчасному заповненні різноманітних паперів та зборі й опрацюванні інформацій зі шкіл.

Прикро також, що деяка частина працівників методичних служб «змушена» грати роль інноваторів в силу своїх службових обов’язків.

Одним із наріжних каменів реформи має бути скидання кадрового баласту. Районні методичні служби у тому форматі, у якому вони існують не відповідають вимогам часу. Вони виконують роль запізнілого ретранслятора інформації. Ми вже знаємо новину і виконуємо, а вони ще тільки розсилають пошту. Утім, у нашій державі все може вирішитися лише вольовим рішенням згори. Знизу може бути лише саботаж і частковий ігнор системи. Але тоді доводиться весь час очікувати зауважень від цих інстанцій. Наприклад, за те, що вчасно не виставили на сайт статтю, про те, що не так відзначили якусь там річницю. На жаль, у нас не хочуть робити непопулярних кроків. То й тягнемо тяжку валізу без ручки неефективної системи. Це як звичка місяцями ходити з хворим зубом людини, яка боїться стоматолога. А я за те, що треба радикально лікувати - хай побуде боляче, але ж потім легше!

Мені подобається ідея зустрічей (фестивалі, клуби тощо) вчителів-практиків. Навіть хай це будуть люди різних фахів. За 20 років роботи зустрічей з колегами було дуже багато, але найкраще я пам'ятаю одну: нас возили на урок історії до авторитетного в районі вчителя Валерія Бердника. То було дійсно круто. Той учитель і його урок історії став для мене прикладом назавжди. А теперішнім своїм напрямом діяльності я взагалі завдячую вчительці математики та інформатики з сусіднього села, яка створила Віртуальну школу ІКТ і навчає дистанційно сотні вчителів з усієї України. Який відсоток районних методистів спроможний чи веде таку роботу? Якщо чесно, сучасні вчителі здатні самі вибудувати траєкторію професійного зростання. Слава Богу, зараз є куди поїхати й що подивитися в освітянській Україні. А не хочеш їхати - дистанційно, будь ласка, слухай вебінари, мандруй сайтами чи вчительськими спільнотами у мережі.

Олена Бурлака, учителька історії Городищенського економічного ліцею.

Якщо реально змінювати підходи до роботи методичної служби, варто залишити там одну розумну людину і платити їй не як зараз 4 тисячі, а 14 тисяч гривень. Тоді якість роботи буде іншою. Бо все одно все реальність підтверджує істину: неможливо якісно працювати за мінімальну зарплатню. За таку зарплатню працюють або «ідейники» (такі як я) або «ідейники», у яких чоловік добре заробляє.

Тетяна К. 

Одне просте питання: а коли методисти ділитимуться досвідом? Не теоретичним - розказувати як треба вчити, а практичним - демонструвати нові методи, проводячи уроки на реальних дітях в реальних класах....!!!!

Сергій Клепко, проректор з наукової роботи Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського

Поясніть, будь ласка, яка функція методиста, яке коло його обов’язків і відповідальності. Пропрацювала 25 років у школі, але цього часу зрозуміти не можу.

Я лише бачу цей цирк у виконанні  наших переляканих районних методистів, які грають не свої ролі. Вони, образно кажучи, родом з СРСР і більшості не сприймають новинок. А тепер будуть змушені грати роль новаторів та будівничих НУШ.

Скільки нероб на нашу голову розвелося…  Так, у них мізерні зарплати, тож в методкабінеті району сидять ті, хто боїться дітей або пенсіонери.

 Ірина М.

Очевидною є офіційна робоча місія методкабінетів у системі загальної середньої освіти. Методисти отримують зарплату для того, щоб допомагали вчителям запрацювати щораз ефективніше та на більш сучасному рівні вимог.

Неочевидним чомусь стало те, що допомагати вони мають власними «руками та головою», а не перевірками вчителів чи нав’язуванням проведення показових уроків одними вчителями для повчання інших. Не питаючи останніх чи саме цього вони потребують. Вже не кажучи про недопустимість втягування вчителів у «пащу бюрократозавра».

ЧИМ МЕТОДИСТИ МОГЛИ Б ДОПОМОГТИ ВЧИТЕЛЯМ?

По-перше, запровадити розклад власних індивідуально-групових консультацій задля допомоги у питаннях чи вправах зі змісту ЗНО попередніх років чи з інших особистих проблем вчителів-практиків.

По-друге, що є зараз ще більш актуальним – розробити учнівські завдання новітнього, тобто компетентісно-, творчо-, проектно-, інтегровано-спрямованих, щоб вчителі-практики мали з чого вибирати, дивлячись з потреб програмної теми та вікового рівня своїх учнів. І чим більше та різних їх буде, тим краще для вчителів, їхніх учнів та системи освіти загалом.

Адже є більш ніж очевидним, що для розробки такої бази завдань:

- якийсь вчитель не має достатньої кваліфікації;

- якийсь не має впевненості у власних здібностях;

- якийсь не має часу та сил, хоча й зміг би;

- якийсь може й має все для того, але з різних причин не збирається за те братися;

- якийсь може і здатен створити, але без оплати такої роботи вважає за краще працювати з учнями індивідуально за додаткову плату;

- якийсь може, навіть, і створює такі вправи, але в умовах, коли його роботу не можуть/не хочуть оплатити не стане ділитися з колегами;

- тощо.

У той же час, у методиста для цієї роботи є все – вища категорія, звання «Вчитель-методист», солідний стаж практичної роботи у школі й, головне, - постійний з року в рік робочий час та заробітна платня.

Чому не роблять?

А організатори його діяльності, що оплачується за кошти громади, НЕ СТАВЛЯТЬ такого робочого завдання!

ЧОМУ?

Питання передбачає спершу відповіді на інше питання: «А кому, власне, його адресувати?».

Володимир Бєлий, заступник директора ФТЛ м. Херсона

Зовсім недавно почала працювати методистом районного методичного кабінету, але вже бачу, що методична служба такою як вона є зараз, залишатися просто не може.

Чому?

По-перше, більшість педагогів все ще сприймають методиста районного кабінету не як помічника у роботі, а бачать в них «страшного» перевіряльника.

По-друге, застарілі форми роботи або спеціалісти не за фахом, які працюють на цих посадах - не дають змогу організовувати якісний методичний супровід.

По-третє, що особисто я вважаю великою проблемою в роботі методичних служб, це паперовий документообіг, який з кожним днем тільки збільшується і збільшується, що не дає часу для творчої роботи.

Що робити?

Нові форми роботи: в час повної технократизації суспільства в ХХІ столітті ми не повинні це сприймати як загрозу, а навпаки, використовувати наявні можливості для розбудови освітньої політики, введення її на новий, якісний рівень та зміни пріоритетів у роботі методичної служби. Окрім нових форм організації педагогів, які повинні з’являтись в роботі методичних кабінетів, слід не забувати про можливості Інтернет-ресурсів, що дає змогу створювати онлайн-мережі для надання якісних освітніх послуг. Так, наприклад, в цьому році ми почали створювати новий онлайн-простір для закладів дошкільної та загальної середньої освіти «практик, які працюють», що дасть змогу педагогам ознайомлюватись з практичними напрацюваннями колег району в межах однієї інформаційної онлайн-платформи.

Потреба зміни стереотипів: методична служба може мати різні назви – сервісний центр, інформаційно-методична агенція, центр освітньої інформації тощо – але вони мають надавати такі інформаційно-консультаційні, навчально-методичні, практичні чи ресурсні послуги, що педагог просто не зможе уявляти без них свого життя. Методист повинен стати помічником педагога!

Наразі, в освітянських колах триває дуже гостра дискусія щодо майбутнього методичної служби всіх рівнів в Україні. Ця проблема назріває вже давно, яку треба вирішувати якомога скоріше. Важливо зрозуміти кожному з нас, що зміни які зараз відбуваються, формують майбутнє української освіти й ті «практики, які працюють», якими наразі кожен може поділитися, зможуть стати гарним підґрунтям для реформування методичної ланки.

Луіза Цвєткова, методист районного методичного кабінету територіального відділу освіти Вознесенівського району м. Запоріжжя.

Методична служба міста Запоріжжя вважає одним із пріоритетів діяльності – забезпечення системи підтримки та професійного становлення молодих спеціалістів в межах міської освітньої системи, створення простору для їх фахової та творчої самореалізації, сприяння їх поступовому залученню в усі сфери шкільного життя. Саме тому на рівні міста вже протягом трьох років діє унікальний методичний проект «Асоціація молодих освітян». Цей проект реалізується через участь молодих вчителів у 5-ти тематичних коучинг-сесіях «Знайомство», «Специфіка фахової діяльності», «Стажування на базі своїх навчальних закладів», «Особливості освітньої системи району», «Мій перший успіх», які тривають протягом навчального року. Щороку контент проекту оновлюється в межах визначеного формату. Таким чином, учасники можуть залишатись у проекті від одного до трьох років.

Педагогів зі стажем роботи від 3-ох років ми запрошуємо до іншого міського методичного проекту «Міські методичні навчання», що забезпечує диверсифікацію форм удосконалення фахової компетентності педагогічних працівників. Формат проекту передбачає певні вимоги до підготовки та проведення занять в кожному модулі, а саме: актуальність, привабливість та затребуваність контенту; відповідність змістовного аспекту чинним навчальним програмам; урахування специфіки навчальних предметів; обов’язкове включення всіх учасників до активної та інтерактивної взаємодії; створення ситуації вибору (змісту, форм, методів, засобів навчання); створення атмосфери комфорту і співпраці, залучення до творчого пошуку та самоосвітньої діяльності. Лінгвостудія, коучинг-сесія, історичний клуб, тренінги, майстер-клас, практикуми, – такі форми проведення навчань сприяють активному залученню всіх учасників до фахової взаємодії.

А амбіційні педагоги, які мріють про кар’єру управлінця, можуть долучитись до потужного міського проекту «Управлінська сотня кадрового резерву», який вже другий рік поспіль реалізується з метою підготовки майбутніх керівних кадрів в закладах освіти м. Запоріжжя.

Тож, з перших днів педагогічної діяльності молоді освітяни Запоріжжя охоплені методичною підтримкою з боку міської методичної служби й завжди можуть розраховувати на адресну методичну допомогу.

Ірина Нагорнова, методист науково-методичного центру департаменту освіти і науки Запорізької міської ради:

Розвиток методичних послуг в освітній системі країни може відбуватися за аналогією з вступом до вищих навчальних закладів. З прийняттям «Закону про освіту» вчитель має можливість підвищувати кваліфікацію у будь-якому закладі освіти країни, який надає таку можливість. Тому конкуренція між закладами, в яких відбуватиметься професійне перезавантаження вчителя, унеможливить наявність «методичних кабінетів», які нібито «працюють».

Можу сказати, що декілька років у Запоріжжі вчителі беруть участь у методичних проектах лише за бажанням (за on-line реєстрацією), і під час майстер-класів мають змогу обрати ту тему, яка їм цікава.

Я за те, щоб створювалися освітні провідні осередки, які б фінансувалися державою і сприяли впровадженню реформи освіти.

Наталя Ряпісова, методист науково-методичного центру департаменту освіти і науки Запорізької міської ради

Однією із новітніх форм роботи методичної служби є робота на випередження. Що це? У Запоріжжя на основі системи соціологічних досліджень ми виявляємо проблему, аналізуємо спільні тенденції для всіх закладів освіти та пропонуємо варіанти розв'язання питання. Як ми це робимо? В тісній співпраці з фахівцями кафедри соціології та соціальної роботи Класичного приватного університету визначаємо мету, завдання та об'єкти дослідження та проводимо (у визначеній формі) польові роботи. Наступним етапом аналізуємо та розробляємо подальші кроки у роботі(тренінги, семінари для вчителів, майстер-класи тощо). Надалі є можливість обговорити з педагогами, батьками, громадою під час Міської конференції підсумки роботи та рухатись далі.

Ірина Олійник, методист науково-методичного центру департаменту освіти і науки Запорізької міської ради

Освітяни міста Запоріжжя мають змогу самостійно створювати індивідуальну траєкторію кар'єрного зростання в інноваційному проекті «Управлінська сотня кадрового резерву», який надає необхідний імпульс для оновлення управлінських кадрів міста, сприяє підготовці потужної команди Нової української школи!

Цей проект довготривалий. Хочу зазначити, що за результатами двох потоків навчання створено офіційну сторінку Проекту «Управлінська сотня кадрового резерву працівників освіти міста Запоріжжя» у соціальній мережі Facebook, де не тільки освітяни міста, а й вчителі з інших регіонів України мають можливість долучитись до віртуального спілкування. З метою розповсюдження досвіду випускників та фіналістів двох потоків навчання щодо розв'язання проблем за допомогою застосування різних управлінських прийомів, менеджменту та грантової діяльності у форматі «питання-відповідь» для усіх учасників Проекту створено віртуальний міський клуб «Лідери освіти». Звертаю увагу, що ТОП-10 фіналістів Проекту пройшли стажування 2-3 липня 2018 року, м. Харків в межах проведення Четвертої національної (не)конференції для педагогів EdCamp Ukraine 2018 за принципом "Give – Get" («Дай, якщо можеш – візьми, якщо хочеш»).

І нарешті, практичним результатом впровадження проекту є призначення на керівні посади трьох фіналістів проекту.

Людмила Бараннікова, методист науково-методичного центру департаменту освіти і науки Запорізької міської ради

На мій погляд, головним завданням методичної служби сьогодні, є допомога вчителю. Ми повинні вивчати «ініціативу знизу», тобто вивчати та розуміти потреби вчителів, яка методична допомога їм потрібна. Взаємодіяти разом з вчителями, та мати порозуміння того коло питань, які потрібно вирішувати. Фахівці, які працюють у методичній службі повинні бути професіоналами своєї справи, творчими, креативними особистостями.

Віктор Немчин, заступник завідувача науково-методичного центру департаменту освіти і науки Запорізької міської ради

Методична служба може та повинна бути важливим організатором між курсової системи післядипломної освіти. Саме вона повинна акумулювати інформацію про всі можливі шляхи, засоби та способи неформальної та інформальної післядипломної освіти, створювати умови для формування кадрового потенціалу освітньої реформи на місцях шляхом організації індивідуально орієнтованої НМР на компетентнісній та діяльнісній основі. Особливо в перехідний період.

Методична служба важливий елемент системи післядипломної освіти. Його не можна ліквідувати, необхідно реформувати. Вона володіє великим освітнім потенціалом. Необхідний серйозний системний нормативно-правовий документ, який регулює діяльність та правовий статус методичної служби. Цілі, завдання, ресурси, програмні документи, функції, структура, система діяльності, система діагностики та моніторингу діяльності методичної служби, система контролю повинні відповідати вимогам сьогоднішнього дня.

Світлана Тедєєва, завідувач  районним методичним кабінетом Хортицького територіального відділу освіти м. Запоріжжя

Під час реформування  всієї освітньої системи країни методична служба не може продовжувати своє існування в застарілому форматі. Потрібна нова, чітка і зрозуміла модель з конкретно визначеними векторами  діяльності методичної служби на всіх її рівнях (шкільному, районному, міському, обласному, тощо), яка враховує вимоги Нової української школи,   здатна надавати адресну, дієву методичну допомогу та підтримку педагогові, супроводжувати його професійний розвиток упродовж всього життя. Будуючи по-новому систему методичної підтримки педагогів, не зайве також задуматись на рівні держави над тим, що методист теж потребує професійної підтримки та системного навчання. Щоб не траплялося так, що кращі педагогічні працівники, приходячи в систему методичної роботи, з часом гублять свій потенціал…

Лідія Тертишна, завідувач  районним методичним кабінетом Шевченківського територіального відділу освіти м. Запоріжжя 

Вкрай необхідно  підняти престиж, імідж методиста та методичної служби.

В умовах інтенсифікації та інформатизації суспільства виникає потреба в розробці та використанні якісно нових підходів і шляхів розвитку сучасної школи освіченими, високопрофесійними кадрами. А для цього треба постійно здійснювати методичну підтримку фахівців та стимулювати їх професійний розвиток і зростання.

Теперішній педагог має володіти уміннями застосування інноваційних форм і методів роботи, упровадження інноваційних педагогічних технологій, що сприятиме оптимізації навчально-виховного процесу. Готовність учителів до виконання інноваційної діяльності здатна забезпечити узгоджена взаємодія закладів і установ різнорівневої методичної служби.

В. Загвязинський вказує, що «нове у педагогіці — це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які у таких поєднаннях ще не висувались або не використовувались, а й той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які несуть у собі прогресивне начало, що дає змогу в ході зміни умов і ситуацій. 

Ірина Федорченко, методист  районного методичного кабінету Вознесенівського територіального відділу освіти м. Запоріжжя 

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

В освітній сфері дається взнаки певна дисфункціональність методичної служби на яку часто покладаються невластиві їй функції контролю, звітності тощо. Тож, необхідна радикальна перебудова їх роботи як в організаційному, так і в змістовому та науково-методичному напрямках.

У зв’язку із децентралізацією виникла нагальна потреба у певному перерозподілі функцій та раціональному розмежуванні функціональних обов'язків всередині обласних методичних служб між обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти як основними науково-методичними й координаційними центрами, методичними установами районного і міського рівнів та методичними підрозділами на рівні закладів освіти (творчі групи, семінари, школи, майстер-класи, об’єднання, лабораторії, асоціації тощо).

Має прискоритись трансформація методичних кабінетів у сервісні та консалтингові науково-методичні центри, які б здійснювали на належному науково-методичному та організаційному рівні науково-методичний супровід проекту НУШ, профільної та інклюзивної освіти, вели різноманітні моніторингові дослідження, сприяли професійному розвиткові педагогічних працівників шляхом надання їм оперативної адресної допомоги тощо. Має відбутися перехід від колективних форм науково-методичного супроводу педагогічних працівників до індивідуальних форм роботи з тим, щоб сприяти побудові індивідуальної траєкторії професійного зростання кожного педагога з урахуванням індивідуальних професійно-особистісних потреб. Усе це потребує зміни ракурсу методичної роботи з інформаційної на соціокультурну, ціннісну та особистісно-розвивальну складову.

Актуальним є і завдання пошуку інноваційних форм організації роботи, зокрема, реалізація ідеї кластерної моделі методичної служби як організаційної форми об'єднання зусиль зацікавлених сторін, яка будується на взаєморозвитку і саморозвитку всіх структур методичної служби на основі сталого партнерства. У цьому випадку методична робота організовується не як обслуговування вчителів, а як спільна мережева взаємодія, яка забезпечує досягнення синергетичного ефекту.

Важливим є завдання організації різноманітних форм мережевої взаємодії у процесі науково-методичної роботи(шляхом створення спільнот «практик, які працюють», творчих груп з актуальних тем методичної роботи, проведення методичних мостів, педагогічних студій…) та налагодження мережевої взаємодії самих методичних установ.

Залишається невирішеною і проблема аналітико-експертного оцінювання діяльності методичних кабінетів, зокрема, розроблення критеріїв оцінки їх діяльності.

Гостро стоїть і проблема задіювання ефективних мотивувальних факторів постійного зростання професійної компетентності працівників методичних служб без вирішення якої неможливе утвердження інноваційних підходів до організації та проведення науково-методичної роботи з педагогічними кадрами.

Ефективний науково-методичний супровід процесу формування нового типу вчителя-професіонала з сучасним педагогічним мисленням і високою професійною культурою можливий лише за умови культивування мультиперспективності(спроможності вчителя сприймати різні перспективи), здатності бачити та розуміти різні точки зору, появи культури сумніву, відкритості до різних поглядів тощо. 

Модератори круглого столу Віктор Громовий, Оксана Гусак

Круглий стіл (у форматі Debate Chambers*) Методична служба у цифрову епоху: закрити не можна реформувати. Де поставити кому?
Круглий стіл (у форматі Debate Chambers*) Методична служба у цифрову епоху: закрити не можна реформувати. Де поставити кому?

*Дебати між освітянами, які дотримуються протилежних поглядів на актуальні педагогічні проблеми.

22 серпня 2018 року портал «Освітня політика» спільно з Науково-методичним центром департаментуосвіти і науки Запорізької міської ради та Асоціацією молодих освітян м. Запоріжжя провели круглий стіл у форматі Debate Chambers «Методична служба у цифрову епоху: закрити не можна реформувати. Де поставити кому?» в рамках ІІ міського методичного конгресу.

Див. виступ завідувачки науково-методичного центру Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради Оксани Гусак про методичні пріоритети  на ІІ міському методичному конгресі "Нова генерація педагогів в освіті: проблеми, стимули, перспективи". https://www.youtube.com/watch?v=66BNK1O_NAo

Метою круглого столу було започаткування конструктивного діалогу щодо стратегії розвитку методичних служб у нових умовах та  визначення нових пріоритетів методичної роботи на підсилення зусиль, спрямованих на побудову нової української школи.

1.      Учасники круглого столу зосередились на пошуках відповідей на наступні питання:

У проекті Закону «Про повну загальну середню освіту» відсутня стаття «Науково-методичне забезпечення системи загальної середньої освіти». https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-proekt-zakonu-ukrayini-pro-povnu-zagalnu-serednyu-osvitu

Яким чином тепер буде здійснюватися науково-методичне забезпечення системи загальної середньої освіти?

У нині діючому законі України  "Про загальну середню освіту" є Стаття 42. «Здійснення науково-методичного забезпечення системи загальної середньої освіти», у якій зафіксовано:

«Науково-методичне забезпечення системи загальної середньої освіти здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, підпорядковані йому науково-методичні установи та вищі навчальні заклади, а також Державний вищий навчальний заклад "Університет менеджменту освіти" Національної академії педагогічних наук України, Кримський республіканський, обласні, Київський і Севастопольський міські інститути післядипломної педагогічної освіти, районні (міські) методичні кабінети, науково-дослідні установи Академії педагогічних наук України та Національної академії наук України, інші суб’єкти, що здійснюють наукове і методичне забезпечення відповідно до статті 75 Закону України "Про освіту"». 

2. Чи спроможна сучасна методична служба знайти адекватні відповіді на виклики цифрової епохи в умовах реформування вітчизняної освіти?

Якою має бути:

• Нова роль методичної служби у забезпеченні якості освіти;

• Науково-методична комунікація в цифрову епоху;

• Нові підходи до організації практичної роботи методичної служби(надання адресної допомоги, координація роботи постійних та динамічних, проблемних, проектних, експертних, робочих груп, дистанційне навчання тощо).

3. Як можна змінити формат методичної служби, щоб вона припинила контролювати педагогів, а могла сконцентруватись на координації та супроводі? Як унеможливити приховані перевірки під виглядом «надання методичної допомоги чи проведення «моніторингу»?

Подаємо огляд думок учасників круглого столу у форматі Pro et contra(За і проти).

 

Я не знаю, чим зараз займається методична служба, там одна бюрократія. На жаль, якісно організувати роботу мало хто з методистів з управлінь зможе та й одним школам підходить одне, а іншим ні. Така методична служба, яка є у нашому місті, давно віджила своє. Голова її - людина під 75 років. Це не нормально, все законсервоване і робиться лише на рівні організації конкурсів. олімпіад тощо.

Я вважаю, що наші вчителі за такої ситуації абсолютно не ростуть, більше того деградують до рівня хатніх питань.

Давно треба методичну службу УО розформувати та передати методичну роботу на рівень школи. Хай ті ставки методистів, які зараз є, фрагментуються по 0,25 і віддаються на кожну школу?

На місцях ми краще знаємо свої проблеми й знаємо як ефективну систему методичної роботи впроваджувати. Головне налаштувати учителів що це не перевірка, а діагностика роботи яка так необхідна кожному з нас.

Звичайно, нам теж не варто варитися у власному соку, тому двічі на рік можна влаштовувати методичні фестивалі, із запрошенням спікерів та лідерів педагогічної думки.

Хоча всі методисти завжди говорять, що виділяються копійки й щоб по-справжньому організувати методичну роботу місто має виділяти більше коштів, а воно навіть ті відсотки за ведення ШМК нам не платить.

З початком децентралізації повноваження методичних служб почали поступово переходити до школи. На серпневій нараді нашому місті Краматорську було наголошено, що методичні служби виконують сервісну функцію.

У нашій школі завуч з навчально-виховної роботи запропонувала і директор це підтримав скасувати ШМО, а замість них започаткувати освітні лабораторії, які будуть працювати над напрямками річного плану: національно-патріотичне виховання, якість освіти, інноваційні методи та технології, нова українська школа... Запропонували людям визначитися куди хто, відповідно у нашій єдиній методичній студії опинилося 5 вчителів з різних кафедр (колишніх) і з різним досвідом роботи.

Оксана Проселкова, м. Краматорськ, Донецька обл.

Ретро-анекдот про «кота-методиста»:

Старий, досвідчений кіт розповідає молодим котам, як правильно обходити киць. Усі його слухають з розкритим ротом, але раптом один, молодий і нахабний кіт, каже:

- Слухай, Васька, що ти нам голову морочиш. Ти ж кастрований!

- Ну і що, - відповідає Васька, - а зате я - кіт-методист!

Рекомендації як віднадити від себе "кота-методиста": Ой, Маріє Іванівно, ми Вас так чекали, так чекали... От ви нам всім педагогам покажіть як же реалізувати на цьому уроці технологію ажурної пилки (про яку ви зробили зауваження минулого разу під час відвідин мого уроку)...Покажіть це в класі... Кіт-методист втікав і більше не організовував наїзди з перевіркою.... Це про не дуже компетентного кота. Їх зазвичай не так багато...

Інна Червінська

Методист є  фахівцем із певного предмета. А що робити з тим фактом, що, по-перше, як правило у нашій дні методист "фахівець"- не завжди " справжній", а по-друге, часто методисти ВО їздять перевіряти документацію, журнали... , де роблять багато помилок у зауваженнях, бо не "фахівці" у тому, що перевіряють!

Сутність методиста у нашій системі освіти це не надання методичної допомоги, а вставляння профілактично-методичного  пістона! Бо навіть якщо все так, з точки зору методиста-перевіряльника "у вас все не то и все не так!..., адже  він живе за принципом «не знаю як, а не так", а "підмажеш", то все гарно і "помилки" якось автоматично самоліквідовуються!

На жаль, нема діла ні до дітей ні до реформування освіти для більшості методистів. Для них діти та вчителі "об’єкт" на якому можна наварити бабла, реалізуючи нікчемні методички для вчителів-роботів.  Звісно, можна ще і самоствердитися під час того самого "пістону", коли він принижуючи "освітнього раба системи", отримує від цього якесь дивне задоволення...

Звісно, не всі методисти погані, є і винятки, але в основній масі методист - це номенклатурне зло!!!

Наталія Осавчук

Чи можуть бути місцеві методичні служби агентами змін? Складно сказати. На жаль, поки що видно, що вони ледве встигають перелаштовуватися на новий лад. Причому, традиційно це робиться за побажанням «згори» - як правило, від МОН і далі по вертикалі. Здається, що головний критерій змін – вжити слово «інноваційний». Читаю в тій же мережі захоплений пост керівника відділу освіти, культури та спорту новоствореної ОТГ (об’єднаної територіальної громади) про те як інноваційно вони провели на два села ту ж таки серпневу конференцію. Дивлюся фото: та ж трибуна, ті ж виступи місцевих державотворців, ті ж грамоти, ті ж пісні-танці що багато років перед тим. А де ж інноваційність?

Чи може бути ефективним районний методист, який в умовах вічної нестачі фінансування поєднує купу портфелів у методичній службі? При тому, що для значної кількості з них вони не фахівці: історик, наприклад, веде методичну роботу в галузі фізкультури, образотворчого мистецтва, ОБЖ тощо. Колеги, які свого часу працювали в районній методичній службі, визнають, що головна їх місія в ранзі методистів полягала у вчасному заповненні різноманітних паперів та зборі й опрацюванні інформацій зі шкіл.

Прикро також, що деяка частина працівників методичних служб «змушена» грати роль інноваторів в силу своїх службових обов’язків.

Одним із наріжних каменів реформи має бути скидання кадрового баласту. Районні методичні служби у тому форматі, у якому вони існують не відповідають вимогам часу. Вони виконують роль запізнілого ретранслятора інформації. Ми вже знаємо новину і виконуємо, а вони ще тільки розсилають пошту. Утім, у нашій державі все може вирішитися лише вольовим рішенням згори. Знизу може бути лише саботаж і частковий ігнор системи. Але тоді доводиться весь час очікувати зауважень від цих інстанцій. Наприклад, за те, що вчасно не виставили на сайт статтю, про те, що не так відзначили якусь там річницю. На жаль, у нас не хочуть робити непопулярних кроків. То й тягнемо тяжку валізу без ручки неефективної системи. Це як звичка місяцями ходити з хворим зубом людини, яка боїться стоматолога. А я за те, що треба радикально лікувати - хай побуде боляче, але ж потім легше!

Мені подобається ідея зустрічей (фестивалі, клуби тощо) вчителів-практиків. Навіть хай це будуть люди різних фахів. За 20 років роботи зустрічей з колегами було дуже багато, але найкраще я пам'ятаю одну: нас возили на урок історії до авторитетного в районі вчителя Валерія Бердника. То було дійсно круто. Той учитель і його урок історії став для мене прикладом назавжди. А теперішнім своїм напрямом діяльності я взагалі завдячую вчительці математики та інформатики з сусіднього села, яка створила Віртуальну школу ІКТ і навчає дистанційно сотні вчителів з усієї України. Який відсоток районних методистів спроможний чи веде таку роботу? Якщо чесно, сучасні вчителі здатні самі вибудувати траєкторію професійного зростання. Слава Богу, зараз є куди поїхати й що подивитися в освітянській Україні. А не хочеш їхати - дистанційно, будь ласка, слухай вебінари, мандруй сайтами чи вчительськими спільнотами у мережі.

Олена Бурлака, учителька історії Городищенського економічного ліцею.

Якщо реально змінювати підходи до роботи методичної служби, варто залишити там одну розумну людину і платити їй не як зараз 4 тисячі, а 14 тисяч гривень. Тоді якість роботи буде іншою. Бо все одно все реальність підтверджує істину: неможливо якісно працювати за мінімальну зарплатню. За таку зарплатню працюють або «ідейники» (такі як я) або «ідейники», у яких чоловік добре заробляє.

Тетяна К. 

Одне просте питання: а коли методисти ділитимуться досвідом? Не теоретичним - розказувати як треба вчити, а практичним - демонструвати нові методи, проводячи уроки на реальних дітях в реальних класах....!!!!

Сергій Клепко, проректор з наукової роботи Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського

Поясніть, будь ласка, яка функція методиста, яке коло його обов’язків і відповідальності. Пропрацювала 25 років у школі, але цього часу зрозуміти не можу.

Я лише бачу цей цирк у виконанні  наших переляканих районних методистів, які грають не свої ролі. Вони, образно кажучи, родом з СРСР і більшості не сприймають новинок. А тепер будуть змушені грати роль новаторів та будівничих НУШ.

Скільки нероб на нашу голову розвелося…  Так, у них мізерні зарплати, тож в методкабінеті району сидять ті, хто боїться дітей або пенсіонери.

 Ірина М.

Очевидною є офіційна робоча місія методкабінетів у системі загальної середньої освіти. Методисти отримують зарплату для того, щоб допомагали вчителям запрацювати щораз ефективніше та на більш сучасному рівні вимог.

Неочевидним чомусь стало те, що допомагати вони мають власними «руками та головою», а не перевірками вчителів чи нав’язуванням проведення показових уроків одними вчителями для повчання інших. Не питаючи останніх чи саме цього вони потребують. Вже не кажучи про недопустимість втягування вчителів у «пащу бюрократозавра».

ЧИМ МЕТОДИСТИ МОГЛИ Б ДОПОМОГТИ ВЧИТЕЛЯМ?

По-перше, запровадити розклад власних індивідуально-групових консультацій задля допомоги у питаннях чи вправах зі змісту ЗНО попередніх років чи з інших особистих проблем вчителів-практиків.

По-друге, що є зараз ще більш актуальним – розробити учнівські завдання новітнього, тобто компетентісно-, творчо-, проектно-, інтегровано-спрямованих, щоб вчителі-практики мали з чого вибирати, дивлячись з потреб програмної теми та вікового рівня своїх учнів. І чим більше та різних їх буде, тим краще для вчителів, їхніх учнів та системи освіти загалом.

Адже є більш ніж очевидним, що для розробки такої бази завдань:

- якийсь вчитель не має достатньої кваліфікації;

- якийсь не має впевненості у власних здібностях;

- якийсь не має часу та сил, хоча й зміг би;

- якийсь може й має все для того, але з різних причин не збирається за те братися;

- якийсь може і здатен створити, але без оплати такої роботи вважає за краще працювати з учнями індивідуально за додаткову плату;

- якийсь може, навіть, і створює такі вправи, але в умовах, коли його роботу не можуть/не хочуть оплатити не стане ділитися з колегами;

- тощо.

У той же час, у методиста для цієї роботи є все – вища категорія, звання «Вчитель-методист», солідний стаж практичної роботи у школі й, головне, - постійний з року в рік робочий час та заробітна платня.

Чому не роблять?

А організатори його діяльності, що оплачується за кошти громади, НЕ СТАВЛЯТЬ такого робочого завдання!

ЧОМУ?

Питання передбачає спершу відповіді на інше питання: «А кому, власне, його адресувати?».

Володимир Бєлий, заступник директора ФТЛ м. Херсона

Зовсім недавно почала працювати методистом районного методичного кабінету, але вже бачу, що методична служба такою як вона є зараз, залишатися просто не може.

Чому?

По-перше, більшість педагогів все ще сприймають методиста районного кабінету не як помічника у роботі, а бачать в них «страшного» перевіряльника.

По-друге, застарілі форми роботи або спеціалісти не за фахом, які працюють на цих посадах - не дають змогу організовувати якісний методичний супровід.

По-третє, що особисто я вважаю великою проблемою в роботі методичних служб, це паперовий документообіг, який з кожним днем тільки збільшується і збільшується, що не дає часу для творчої роботи.

Що робити?

Нові форми роботи: в час повної технократизації суспільства в ХХІ столітті ми не повинні це сприймати як загрозу, а навпаки, використовувати наявні можливості для розбудови освітньої політики, введення її на новий, якісний рівень та зміни пріоритетів у роботі методичної служби. Окрім нових форм організації педагогів, які повинні з’являтись в роботі методичних кабінетів, слід не забувати про можливості Інтернет-ресурсів, що дає змогу створювати онлайн-мережі для надання якісних освітніх послуг. Так, наприклад, в цьому році ми почали створювати новий онлайн-простір для закладів дошкільної та загальної середньої освіти «практик, які працюють», що дасть змогу педагогам ознайомлюватись з практичними напрацюваннями колег району в межах однієї інформаційної онлайн-платформи.

Потреба зміни стереотипів: методична служба може мати різні назви – сервісний центр, інформаційно-методична агенція, центр освітньої інформації тощо – але вони мають надавати такі інформаційно-консультаційні, навчально-методичні, практичні чи ресурсні послуги, що педагог просто не зможе уявляти без них свого життя. Методист повинен стати помічником педагога!

Наразі, в освітянських колах триває дуже гостра дискусія щодо майбутнього методичної служби всіх рівнів в Україні. Ця проблема назріває вже давно, яку треба вирішувати якомога скоріше. Важливо зрозуміти кожному з нас, що зміни які зараз відбуваються, формують майбутнє української освіти й ті «практики, які працюють», якими наразі кожен може поділитися, зможуть стати гарним підґрунтям для реформування методичної ланки.

Луіза Цвєткова, методист районного методичного кабінету територіального відділу освіти Вознесенівського району м. Запоріжжя.

Методична служба міста Запоріжжя вважає одним із пріоритетів діяльності – забезпечення системи підтримки та професійного становлення молодих спеціалістів в межах міської освітньої системи, створення простору для їх фахової та творчої самореалізації, сприяння їх поступовому залученню в усі сфери шкільного життя. Саме тому на рівні міста вже протягом трьох років діє унікальний методичний проект «Асоціація молодих освітян». Цей проект реалізується через участь молодих вчителів у 5-ти тематичних коучинг-сесіях «Знайомство», «Специфіка фахової діяльності», «Стажування на базі своїх навчальних закладів», «Особливості освітньої системи району», «Мій перший успіх», які тривають протягом навчального року. Щороку контент проекту оновлюється в межах визначеного формату. Таким чином, учасники можуть залишатись у проекті від одного до трьох років.

Педагогів зі стажем роботи від 3-ох років ми запрошуємо до іншого міського методичного проекту «Міські методичні навчання», що забезпечує диверсифікацію форм удосконалення фахової компетентності педагогічних працівників. Формат проекту передбачає певні вимоги до підготовки та проведення занять в кожному модулі, а саме: актуальність, привабливість та затребуваність контенту; відповідність змістовного аспекту чинним навчальним програмам; урахування специфіки навчальних предметів; обов’язкове включення всіх учасників до активної та інтерактивної взаємодії; створення ситуації вибору (змісту, форм, методів, засобів навчання); створення атмосфери комфорту і співпраці, залучення до творчого пошуку та самоосвітньої діяльності. Лінгвостудія, коучинг-сесія, історичний клуб, тренінги, майстер-клас, практикуми, – такі форми проведення навчань сприяють активному залученню всіх учасників до фахової взаємодії.

А амбіційні педагоги, які мріють про кар’єру управлінця, можуть долучитись до потужного міського проекту «Управлінська сотня кадрового резерву», який вже другий рік поспіль реалізується з метою підготовки майбутніх керівних кадрів в закладах освіти м. Запоріжжя.

Тож, з перших днів педагогічної діяльності молоді освітяни Запоріжжя охоплені методичною підтримкою з боку міської методичної служби й завжди можуть розраховувати на адресну методичну допомогу.

Ірина Нагорнова, методист науково-методичного центру департаменту освіти і науки Запорізької міської ради:

Розвиток методичних послуг в освітній системі країни може відбуватися за аналогією з вступом до вищих навчальних закладів. З прийняттям «Закону про освіту» вчитель має можливість підвищувати кваліфікацію у будь-якому закладі освіти країни, який надає таку можливість. Тому конкуренція між закладами, в яких відбуватиметься професійне перезавантаження вчителя, унеможливить наявність «методичних кабінетів», які нібито «працюють».

Можу сказати, що декілька років у Запоріжжі вчителі беруть участь у методичних проектах лише за бажанням (за on-line реєстрацією), і під час майстер-класів мають змогу обрати ту тему, яка їм цікава.

Я за те, щоб створювалися освітні провідні осередки, які б фінансувалися державою і сприяли впровадженню реформи освіти.

Наталя Ряпісова, методист науково-методичного центру департаменту освіти і науки Запорізької міської ради

Однією із новітніх форм роботи методичної служби є робота на випередження. Що це? У Запоріжжя на основі системи соціологічних досліджень ми виявляємо проблему, аналізуємо спільні тенденції для всіх закладів освіти та пропонуємо варіанти розв'язання питання. Як ми це робимо? В тісній співпраці з фахівцями кафедри соціології та соціальної роботи Класичного приватного університету визначаємо мету, завдання та об'єкти дослідження та проводимо (у визначеній формі) польові роботи. Наступним етапом аналізуємо та розробляємо подальші кроки у роботі(тренінги, семінари для вчителів, майстер-класи тощо). Надалі є можливість обговорити з педагогами, батьками, громадою під час Міської конференції підсумки роботи та рухатись далі.

Ірина Олійник, методист науково-методичного центру департаменту освіти і науки Запорізької міської ради

Освітяни міста Запоріжжя мають змогу самостійно створювати індивідуальну траєкторію кар'єрного зростання в інноваційному проекті «Управлінська сотня кадрового резерву», який надає необхідний імпульс для оновлення управлінських кадрів міста, сприяє підготовці потужної команди Нової української школи!

Цей проект довготривалий. Хочу зазначити, що за результатами двох потоків навчання створено офіційну сторінку Проекту «Управлінська сотня кадрового резерву працівників освіти міста Запоріжжя» у соціальній мережі Facebook, де не тільки освітяни міста, а й вчителі з інших регіонів України мають можливість долучитись до віртуального спілкування. З метою розповсюдження досвіду випускників та фіналістів двох потоків навчання щодо розв'язання проблем за допомогою застосування різних управлінських прийомів, менеджменту та грантової діяльності у форматі «питання-відповідь» для усіх учасників Проекту створено віртуальний міський клуб «Лідери освіти». Звертаю увагу, що ТОП-10 фіналістів Проекту пройшли стажування 2-3 липня 2018 року, м. Харків в межах проведення Четвертої національної (не)конференції для педагогів EdCamp Ukraine 2018 за принципом "Give – Get" («Дай, якщо можеш – візьми, якщо хочеш»).

І нарешті, практичним результатом впровадження проекту є призначення на керівні посади трьох фіналістів проекту.

Людмила Бараннікова, методист науково-методичного центру департаменту освіти і науки Запорізької міської ради

На мій погляд, головним завданням методичної служби сьогодні, є допомога вчителю. Ми повинні вивчати «ініціативу знизу», тобто вивчати та розуміти потреби вчителів, яка методична допомога їм потрібна. Взаємодіяти разом з вчителями, та мати порозуміння того коло питань, які потрібно вирішувати. Фахівці, які працюють у методичній службі повинні бути професіоналами своєї справи, творчими, креативними особистостями.

Віктор Немчин, заступник завідувача науково-методичного центру департаменту освіти і науки Запорізької міської ради

Методична служба може та повинна бути важливим організатором між курсової системи післядипломної освіти. Саме вона повинна акумулювати інформацію про всі можливі шляхи, засоби та способи неформальної та інформальної післядипломної освіти, створювати умови для формування кадрового потенціалу освітньої реформи на місцях шляхом організації індивідуально орієнтованої НМР на компетентнісній та діяльнісній основі. Особливо в перехідний період.

Методична служба важливий елемент системи післядипломної освіти. Його не можна ліквідувати, необхідно реформувати. Вона володіє великим освітнім потенціалом. Необхідний серйозний системний нормативно-правовий документ, який регулює діяльність та правовий статус методичної служби. Цілі, завдання, ресурси, програмні документи, функції, структура, система діяльності, система діагностики та моніторингу діяльності методичної служби, система контролю повинні відповідати вимогам сьогоднішнього дня.

Світлана Тедєєва, завідувач  районним методичним кабінетом Хортицького територіального відділу освіти м. Запоріжжя

Під час реформування  всієї освітньої системи країни методична служба не може продовжувати своє існування в застарілому форматі. Потрібна нова, чітка і зрозуміла модель з конкретно визначеними векторами  діяльності методичної служби на всіх її рівнях (шкільному, районному, міському, обласному, тощо), яка враховує вимоги Нової української школи,   здатна надавати адресну, дієву методичну допомогу та підтримку педагогові, супроводжувати його професійний розвиток упродовж всього життя. Будуючи по-новому систему методичної підтримки педагогів, не зайве також задуматись на рівні держави над тим, що методист теж потребує професійної підтримки та системного навчання. Щоб не траплялося так, що кращі педагогічні працівники, приходячи в систему методичної роботи, з часом гублять свій потенціал…

Лідія Тертишна, завідувач  районним методичним кабінетом Шевченківського територіального відділу освіти м. Запоріжжя 

Вкрай необхідно  підняти престиж, імідж методиста та методичної служби.

В умовах інтенсифікації та інформатизації суспільства виникає потреба в розробці та використанні якісно нових підходів і шляхів розвитку сучасної школи освіченими, високопрофесійними кадрами. А для цього треба постійно здійснювати методичну підтримку фахівців та стимулювати їх професійний розвиток і зростання.

Теперішній педагог має володіти уміннями застосування інноваційних форм і методів роботи, упровадження інноваційних педагогічних технологій, що сприятиме оптимізації навчально-виховного процесу. Готовність учителів до виконання інноваційної діяльності здатна забезпечити узгоджена взаємодія закладів і установ різнорівневої методичної служби.

В. Загвязинський вказує, що «нове у педагогіці — це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які у таких поєднаннях ще не висувались або не використовувались, а й той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які несуть у собі прогресивне начало, що дає змогу в ході зміни умов і ситуацій. 

Ірина Федорченко, методист  районного методичного кабінету Вознесенівського територіального відділу освіти м. Запоріжжя 

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

В освітній сфері дається взнаки певна дисфункціональність методичної служби на яку часто покладаються невластиві їй функції контролю, звітності тощо. Тож, необхідна радикальна перебудова їх роботи як в організаційному, так і в змістовому та науково-методичному напрямках.

У зв’язку із децентралізацією виникла нагальна потреба у певному перерозподілі функцій та раціональному розмежуванні функціональних обов'язків всередині обласних методичних служб між обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти як основними науково-методичними й координаційними центрами, методичними установами районного і міського рівнів та методичними підрозділами на рівні закладів освіти (творчі групи, семінари, школи, майстер-класи, об’єднання, лабораторії, асоціації тощо).

Має прискоритись трансформація методичних кабінетів у сервісні та консалтингові науково-методичні центри, які б здійснювали на належному науково-методичному та організаційному рівні науково-методичний супровід проекту НУШ, профільної та інклюзивної освіти, вели різноманітні моніторингові дослідження, сприяли професійному розвиткові педагогічних працівників шляхом надання їм оперативної адресної допомоги тощо. Має відбутися перехід від колективних форм науково-методичного супроводу педагогічних працівників до індивідуальних форм роботи з тим, щоб сприяти побудові індивідуальної траєкторії професійного зростання кожного педагога з урахуванням індивідуальних професійно-особистісних потреб. Усе це потребує зміни ракурсу методичної роботи з інформаційної на соціокультурну, ціннісну та особистісно-розвивальну складову.

Актуальним є і завдання пошуку інноваційних форм організації роботи, зокрема, реалізація ідеї кластерної моделі методичної служби як організаційної форми об'єднання зусиль зацікавлених сторін, яка будується на взаєморозвитку і саморозвитку всіх структур методичної служби на основі сталого партнерства. У цьому випадку методична робота організовується не як обслуговування вчителів, а як спільна мережева взаємодія, яка забезпечує досягнення синергетичного ефекту.

Важливим є завдання організації різноманітних форм мережевої взаємодії у процесі науково-методичної роботи(шляхом створення спільнот «практик, які працюють», творчих груп з актуальних тем методичної роботи, проведення методичних мостів, педагогічних студій…) та налагодження мережевої взаємодії самих методичних установ.

Залишається невирішеною і проблема аналітико-експертного оцінювання діяльності методичних кабінетів, зокрема, розроблення критеріїв оцінки їх діяльності.

Гостро стоїть і проблема задіювання ефективних мотивувальних факторів постійного зростання професійної компетентності працівників методичних служб без вирішення якої неможливе утвердження інноваційних підходів до організації та проведення науково-методичної роботи з педагогічними кадрами.

Ефективний науково-методичний супровід процесу формування нового типу вчителя-професіонала з сучасним педагогічним мисленням і високою професійною культурою можливий лише за умови культивування мультиперспективності(спроможності вчителя сприймати різні перспективи), здатності бачити та розуміти різні точки зору, появи культури сумніву, відкритості до різних поглядів тощо. 

Модератори круглого столу Віктор Громовий, Оксана Гусак

10.09.2018
"Освітня політика"
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews