Укр Рус

Дата: 22.03.2019

Підписка на новини

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО КРУГЛИЙ СТІЛ «ЧИ СТАНЕ ДУАЛЬНА ОСВІТА «СВІТЛОМ В КІНЦІ ТУНЕЛЮ» ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ) В УКРАЇНІ?»

Автор:
"Освітня політика"
Опубліковано
27.12.2018

Сьогодні катастрофічний стан нашої вищої та професійної освіти ні для кого не є секретом. Одним зі шляхів виходу із кризи є впровадження системи дуальної освіти, яка, як відомо, передбачає, що 50% часу навчання студенти проводять на підприємствах, відповідно до майбутньої спеціальності. Які переваги такого поєднання теорії та практики?

Голова Наглядових рад ПрAТ “Гідросилa ГРУП” та ПрAТ "Ельворті ГРУП» Павло Штутман упевнений: «Якщо студент безпосередньо виконує виробничі завдання на робочому місці, ті теоретичні знання, які він здобуває в університеті, краще закріплюються, швидше і більш точно трансформуються в необхідні компетентності.

Група наших підприємств «Гідросила ГРУП», «Ельворті ГРУП» та виставкова компанія «АгроЕкспо» вже протягом року спільно з Економіко-технологічним інститутом імені Роберта Ельворті проводять експеримент в області вищої дуальної освіти. Три дні студенти навчаються в аудиторіях, а три дні працюють на підприємстві, де беруть участь у реальній професійній діяльності. Звісно, це велике навантаження. Молодим людям важко, особливо жінкам, які мають сім'ю, дітей, але «гра, вартує свічок».

Зазвичай період навчання у такий спосіб ділиться на приблизно рівні частини. Наприклад, у вищій дуальній школі Гера-Айзенах, з якою ми співпрацюємо, вивчаємо і переймаємо її досвід, студенти три місяці навчаються в університеті, а три місяці працюють у роботодавця. Стосовно плати за навчання, у Німеччині в державних вишах вища освіта, включаючи дуальну, безкоштовна. В приватних дуальних вишах за навчання може заплатити роботодавець, а може студент, дивлячись як вони домовляться. Наші ж підприємства, які беруть участь в експерименті з вищої дуальної освіти, пропонують оплатити навчання у разі, якщо студент візьме на себе зобов’язання відпрацювати три роки на підприємстві.

Це має велике значення для тих молодих людей, у яких фінансові можливості обмежені. Крім того, вони отримують заробітну плату. Тобто дуальна система – це унікальна можливість здобути якісну вищу освіту, ще й заробляючи собі на життя. Хоча, за моїм глибоким переконанням, дуальна освіта – це не спосіб отримання вищої освіти в традиційному розумінні, а спосіб підготовки спеціалістів з вищою освітою, як правило, для конкретних підприємств. В Тюрингії, наприклад, понад 95% студентів-дуальщиків залишаються у роботодавця. Та й починається дуальна освіта, як правило, зі студента та роботодавця, які спочатку повинні домовитись між собою, і тільки тоді майбутній студент звертається в конкретний дуальний університет. Тих, хто бажає навчатися за дуальною системою у Німеччині, як правило, перевищує кількість можливих місць.

Що стосується професійно-технічної дуальної освіти, то зараз наші підприємства «Гідросила ГРУП» та «Ельворті ГРУП» співпрацюють з Центральноукраїнським вищим професійним училищем імені Миколи Федоровського».

  • Чи справді дуальна освіта зможе стати інновацією, що врятує вищу школу від остаточного занепаду?
  • Яким має бути навчальний план підготовки фахівця в сучасному закладі, який здійснює дуальну освіту?
  • Чи можуть студенти в закладі дуальної освіти навчатися за державним замовленням чи дуальна освіта в апріорі не передбачає втручання чиновників МОН?

Ці та інші питання обговорювалися за круглим столом, який проводився у дистанційній формі.

Майже всі учасники обговорення схвально висловлювалися щодо ідей дуальної освіти, але на круглому столі ставилися серйозні запитання і формулювалися важливі зауваження стосовно змісту, форм та методів реалізації цих ідей.

***

Дуальна система, як зазначалося вище, передбачає, що 50% часу навчання студенти проводять на підприємствах, відповідно до майбутньої спеціальності. При цьому кількість аудиторних годин – така ж, як і на стаціонарній денній формі навчання.

Про ефективність цього експерименту ми ще скажемо після того, як ці студенти отримають дипломи, і можна буде побачити якість їхньої підготовки, але те, що в таких вишах мотивація студентів є зовсім іншою, ніж у традиційних, а також в апріорі там не може бути місця для корупції, вселяє надію на успіх цієї інновації.

На тлі перманентних корупційних скандалів (найсвіжіший – викриття «мертвих душ» в одному з університетів Кропивницького) дуальна освіта виглядає як світло у кінці тунелю. Втім, деякі експерти переконані, що в нашій системі освіти немає не лише світла, але й самого тунелю.

ОлександрВознюк, м. Кропивницький

Існує розрив між вищою школою з однієї боку та вимогами економіки – з іншого. Нам потрібно працювати, щоб наблизити рівень університетів до рівня економіки. В епоху глобалізації кордони відкриті, ми змушені конкурувати на світових ринках. Виживають лише ті, хто відповідає світовому рівню. Тому роботодавці шукають, як отримати кадри, які теж відповідають вимогам світового ринку праці. Один із варіантів адекватної відповіді на ці виклики - дуальна освіта, яка дає змогу студенту з першого дня навчання бачити реальне підприємство, а університет націлений на тісний контакт з роботодавцем. Вони спільно вдосконалюють навчальні програми й ведуть постійний діалог. І це, в тому числі, спосіб контролю бюджетних витрат на освіту.

У лютому 2017-го ми провели презентацію проекту «Дуальна освіта в діалозі» в Федерації роботодавців України, на якій була присутня делегація Міністерства освіти і науки на чолі з Лілією Гриневич, представники Академії наук, народні депутати. За моєю пропозицією булла створена робоча група для розробки концепції дуальної вищої освіти в Україні.

Ми боролися за те, щоб максимально конкретизувати цей документ, поставити кордон між дуальним і іншими видами освіти, щоб наша модель максимально відповідала німецькому прототипу. Зрештою вийшла концепція, яка має компромісний характер. Від запровадження дуальної освіти виграти мають всі - народ і економіка України, різні компанії та університети, які будуть залучені в цей проект, студенти та викладачі.

Наш невеличкий експеримент показує, що студентам, які були залучені в процес дуального навчання, сподобалося. Ми бачимо користь, але нам не вистачає досвіду. Тому за допомогою німецьких партнерів та міністерством закордонних справ Німеччини зараз відкрита нова програма «Пілотний проект дуального вищої освіти в Україні».

Саме в її рамках у нас і в Києві відбувся семінар, в якому взяли участь представники Міністерства освіти і науки України на чолі з першим заступником міністра (на той час) Володимиром Ковтунцем, представники університетів та роботодавці, партнери з Німеччини та отримали відповіді на ряд питань, що стосуються деталей, які складно побачити в документах, але які досить важливі.

Павло Штутман, голова Нaглядових рад. ПрAТ “Гідросилa ГРУП” та ПрAТ "Ельворті ГРУП", член Національного комітету з промислового розвитку при Кабінеті Міністрів Укрaїни

Различение «подготовки» и «образования» как двух видов обучения также работает. Первое - это та же социальная адаптация, получение специальности, статуса и тому подобное, что требует таких способов проверки, как тесты, внешнего оценивания и тому подобное. Все это создаёт некую «значимость»человека в обществе. Второе - «образование» возникает и живет по внутренним мотивам и потребностям. И без него не обойдёшься, если стремишься жить осмысленно.

Ігор Соломатін

Сучасна освіта вимагає нових освітніх технологій, форм та інновацій, здатних забезпечити високу якість підготовки фахівців. Дуальна освітня система в системі вищої освіти представляє інноваційну модель організації освітнього процесу у закладі вищої освіти. Студенти Економіко-технологічного інституту імені Роберта Ельворті за бажанням можуть обрати дуальну форму навчання.

Дуальна форма навчання бакалаврів економічного напряму – це практико орієнтоване навчання, побудоване на підґрунті соціального партнерства, спрямоване на формування нової моделі професійної підготовки бакалаврів з обов’язковими періодами виробничого навчання й виробничої практики, що впроваджується на базі підприємств, установ, організацій, та передбачає зміцнення зв’язків навчання з виробництвом, визначення провідної ролі та підвищення відповідальності роботодавців за якість підготовки кваліфікованих кадрів. Досвід підготовки фахівців у провідних країнах Європи (Німеччині, Австрії, Швейцарії), який побудовано за дуальною системою навчання, свідчить про те, що така організація освітнього процесу є найбільш ефективною.

Основними завданнями дуального навчання є:

- зміцнення та удосконалення практичної складової освітнього процесу зі збереженням достатнього рівня теоретичної підготовки, що забезпечує дотримання стандартів освіти;

- підготовка кадрів, які максимально відповідають сучасним вимогам ринку праці та роботодавців;

- підвищення мотивації студентів до отримання кваліфікації (спеціальності) та можливості працевлаштування;

- підвищення професійної мобільності та конкурентоздатності випускника на ринку праці;

- забезпечення взаємозв’язку, взаємопроникнення та взаємовпливу різних систем (наука та освіта, наука і виробництво), які дозволять вносити якісні зміни в освіті;

- сприяння адаптації здобувачів вищої освіти до умов виробництва.

Мета впровадження дуальної форми навчання в Економіко-технологічному інституті імені Роберта Ельворті – це подолання диспропорції між пропозицією щодо надання освітніх послуг вищими навчальними закладами та запитами роботодавців щодо структури навчально-виробничого процесу, змісту та обсягу навчальних планів і програм, якості підготовки бакалаврів економічних спеціальностей, надання можливості мобільно реагувати на зміни бізнес-технологій та можливості модернізувати зміст вищої освіти, враховувати вимоги конкретних підприємств, установ, організацій – замовників фахівців при організації навчально-виробничого процесу.

Концепція дуальної освіти передбачає просторове і часове поєднання за принципом 50 на 50% навчання у навчальному закладі та стажування на підприємствах за обраною спеціальністю.

Виробниче навчання та виробнича практика здійснюється безпосередньо в умовах виробництва з використанням матеріально-технічної бази та кадрового потенціалу підприємства, що надає можливість студентам одночасно з навчанням у вищому навчальному закладі опановувати обрану спеціальність безпосередньо на виробництві.

Організація навчально-виробничого процесу за дуальною формою навчання базується на співпраці підприємств, установ, організацій та вищого навчального закладу, що мають взаємні права й обов’язки, які регулюються тристороннім договором між підприємством, вищим навчальним закладом та здобувачем вищої економічної освіти.

В. Зайчук, м. Кропивницький

Гаррі Джейкобс під час круглого столу «Нова освіта для нової економіки» у Верховній Раді висловив кілька цікавих думок. де Там шукали відповіді на запитання: Як Україні побудувати найкращу у світі систему освіти? Що нам потрібно зберегти, чого позбутися, а що створити нового? Як не перетворитися на донора талантів для інших успішних економік?

Ось деякі з них, що, на мою думку, певною мірою стосуються проблеми дуальної освіти.

Життя інтегроване. Треба відійти від фрагментарності знань, що виникла через швидке нагромадження інформації. Треба знайти спосіб говорити з молоддю про те, що не слід прагнути стати спеціалістом в ізольованій сфері, а навпаки — орієнтуватися на отримання знань широкого спрямування. Це допоможе співпраці з міжнародними інституціями з електронних досліджень та інженерії, які працюють над штучним інтелектом, доповненою реальністю.

Недостатньо розумітися на технологіях — треба знати, як технології впливають на людей. А вони мають спрацювати на благо всіх людей. Вважаю це одним з фундаментальних викликів, що стоять перед сучасним суспільством. З часом наукове академічне знання стане світовим надбанням і відокремиться від реальності, в якій ми живемо.

Наша освітня система має готувати наступне покоління, представники якого будуть готовими до викликів сучасного світу, а не тільки прагнутимуть отримати статус академіка чи науковця та присвятити більшу частину життя дослідженням та випуску матеріалів теоретичного спрямування в наукових журналах.

Треба спробувати закрити прогалини між тим, чого ми вчимо, і тим, який досвід дарує знання в реальному житті.

Гадаю, ці думки варто осмислити тим, хто сьогодні розробляє концепції корпоратизації освіти.

Ольга Веселова, м. Київ

Зі схожими проблемами як і в Україні, німецькі компанії зіткнулися на початку 90-х років минулого століття. Тож, відповіддю на виклик стала організація роботи Вищої дуальної школи Гера-Айзенах у м. Ерфурті, столиця землі Тюрингія, яка в минулому році уже відзначила своє 20-річчя.Тоді у нас теж з'явився дефіцит кадрів, а терміни підготовки інженера до виконання конкретної роботи на підприємстві були дуже тривалими. Керівники великих підприємств, які мали великий запит на робочу силу, пішли до університетів і сказали: хлопці, нам потрібні працівники, які відповідають нашим вимогам. Керівники університетів відповіли: ми готові розпочати експеримент з дуального навчання. Ми готувалися 5-6 років до створення дуального вишу Гера-Айзенах, але в Україні такого часу немає.

Німецька модель дуальної професійної освіти широко відома у світі, але вища дуальна освіта є лише в декількох німецьких землях, зокрема у Тюрингії.

Ще однією причиною організації дуальний університет Гера-Айзенах саме в Тюрингії була демографічна ситуація. Ця земля знаходиться на території колишньої НДР і там зарплати на момент об'єднання Німеччини були нижче, ніж на Заході, тому молоді люди почали масово виїжджати. Для того, щоб їх утримати, роботодавці та уряд Тюрингії почали розвивати дуальну освіту, за якої студентові відразу ж надається робоче місце, він має змогу інтегруватись в систему роботи підприємства і навіть заробляти гроші під час навчання.

Звісно, графік навчання та роботи студента-«дуаліста» є досить напруженим оскільки студент ще й укладає угоду з підприємством. Тож доводиться робити вибір: або веселе студентське життя, або серйозна підготовка та набуття практичних навичок.

Райнхард Дуддек, спікер міської ради міста Ерфурт з питань фінансово-економічної політики.

Щойно прочитав в інтернет-виданні про те, що конференц-залі Федерації роботодавців України 14 листопада 2018 року відбулася презентація проекту Міністерства закордонних справ Німеччини «Пілотний проект дуальної вищої освіти в України» за участі першого заступника міністра освіти і науки України Ковтунця Володимира Віталійовича. Презентація була проведена в рамках семінару: «Практичні кроки по управлінню дуальної освіти в вищих навчальних закладах України».

«На семінарі було презентовано спільний проект дуальної вищої освіти, який вже рік здійснюється між Економіко-технологічним інститутом імені Роберта Ельворті та підприємствами «Ельворті», «Гідросила Груп». Проект викликав широкий інтерес як у представників вищих навчальних закладах так і у роботодавців.

За підсумками зустрічей у Федерації роботодавців України в містах Київ та Кропивницький, Економіко-технологічний інститут імені Роберта Ельворті отримав запрошення долучитись до проекту Міністерства закордонних справ Німеччини «Пілотний проект дуальної вищої освіти в України» та відвідати в рамках проекту 10-14 грудня 2018 року Вищу дуальну школу Гера-Айзенах».

Все це – чудово! Тільки виникає багато питань, відповіді на які я поки ще не знаходжу ні в численних статтях про цю інновацію, ні в виступах П.Штутмана. Ось, наприклад: «Яким має бути навчальний план підготовки фахівця в сучасному закладі вищої дуальної освіти й хто його буде затверджувати?», «Чи пройшли нові дуальні заклади освіти ліцензування та акредитацію?». На сьогодні у вищій освіті існують певні правила, без дотримання яких випускники закладів не зможуть отримати документи державного зразка. Крім того, не можу уявити собі, як таке може бути: «50% часу навчання студенти проводять на підприємствах, відповідно до майбутньої спеціальності. При цьому кількість аудиторних годин – така ж, як і на стаціонарній денній формі навчання» (це з інтерв’ю П.Штутмана). Яким же тоді має бути робочий тиждень, щоб це забезпечити. А можливо тривалість навчання в таких закладах збільшується вдвічі (до 8 років)?

Отже, все це цікаво, але ясності поки ще тут немає. Гадаю, у цієї ідеї багато виникне перепон: і нормативно-правових, і бюрократичних.

В. Красько, м. Кропивницький

Мета реформи вищої освіти, про яку сьогодні почали багато писати, - дати студентам реальні знання та практичні вміння, щоб після закінчення вишів випускники були готові до роботи. Це зекономить гроші бізнесу і водночас розв'язати проблему з кадрами.

«Дуальна форма здобуття освіти — це не та форма, яка повинна охоплювати 90%чи 100%осіб, які навчаються. Але тим не менше це має бути певна кількість людей, які готуються до роботи у конкретного роботодавця, якій знає про своє майбутнє робоче місце. І з цими людьми має бути трудовий договір», — прокоментував гендиректор Директорату вищої освіти і освіти дорослих Олег Шаров. Європейський Союз уже давно обрав шлях дуальної освіти, і лідером цих змін стала Німеччина. Тепер німці допомагають нам.

В Україні концепцію дуальної освіти розробляли протягом двох років. Зміни мають відбутися як у навчальних програмах, так і всередині самих закладів, адже нерідко студенти практикуються на застарілому обладнанні. Приємно, що принципи дуальної освіти хочуть впровадити не тільки в університетах, а й у коледжах і технікумах.

Ідея справді досить прогресивна та актуальна. Усім відомо, яким є рівень випускників наших університетів. Це, передусім, пов’язано з величезною корупцією, яка пронизала всю вищу освіту. Чи не стане це проблемою і в дуальній освіті? Ось над чим, у першу чергу, треба замислитися засновникам та керівникам нових закладів освіти!

В. Перевєрзєв, м. Полтава

Слід звернути увагу на обмеженість дуальної освіти. Вважаю, що абітурієнтам потрібно роз’яснювати певні ризики дуальної освіти, яка обмежує їх майбутнє. Це небезпечно – прагнути стати спеціалістом в ізольованій сфері. Сучасній молоді, напевно, навпаки слід орієнтуватися на отримання знань широкого спрямування.

В.Г., Кіровоградська обл.

ВИСНОВКИ

В умовах поглиблення кризи вищої освіти в Україні, катастрофічного стану підготовки фахівців, незадовільного рівня професійної компетентності більшості з випускників, корпоратизація вищої, а також професійної (професійно-технічної) освіти є справді реальним і перспективним шляхом виходом із кризи. Однією із форм корпоратизації є дуальна освіта.

Дуальна освітня система в системі вищої, професійної (професійно-технічної) освіти – інноваційна модель організації освітнього процесу.

Дуальна форма навчання – це практико орієнтоване навчання, побудоване на підґрунті соціального партнерства, спрямоване на формування нової моделі професійної підготовки фахівців з обов’язковими періодами виробничого навчання й виробничої практики, що впроваджується на базі підприємств, установ, організацій, та передбачає зміцнення зв’язків навчання з виробництвом, визначення провідної ролі та підвищення відповідальності роботодавців за якість підготовки кваліфікованих кадрів. Досвід підготовки фахівців у провідних країнах Європи (Німеччині, Австрії, Швейцарії) за дуальною системою навчання, свідчить про те, що така організація освітнього процесу є найбільш ефективною.

Мета впровадження дуальної форми навчання – подолання диспропорції між пропозицією щодо надання освітніх послуг закладами освіти та запитами роботодавців щодо якості підготовки фахівців; надання можливості мобільно реагувати на зміни бізнес-технологій та модернізувати зміст вищої освіти, враховувати вимоги конкретних підприємств, установ, організацій – замовників фахівців.

Основними завданнями дуального навчання є:

- зміцнення та удосконалення практичної складової освітнього процесу зі збереженням достатнього рівня теоретичної підготовки, що забезпечує дотримання стандартів освіти;

- підготовка кадрів, які максимально відповідають сучасним вимогам ринку праці та роботодавців;

- підвищення мотивації студентів до отримання кваліфікації (спеціальності) та можливості працевлаштування;

- підвищення професійної мобільності та конкурентоздатності випускника на ринку праці;

- забезпечення взаємозв’язку, взаємопроникнення та взаємовпливу різних систем (наука та освіта, наука і виробництво), які дозволять вносити якісні зміни в систему освіти;

- сприяння адаптації здобувачів освіти до умов виробництва.

Концепція дуальної освіти передбачає просторове і часове поєднання за принципом 50% на 50% навчання у закладі освіти та стажування на підприємствах за обраною спеціальністю. Виробниче навчання та виробнича практика здійснюються безпосередньо на підприємстві з використанням його матеріально-технічної бази та кадрового потенціалу, що надає можливість студентам одночасно з навчанням у закладі опановувати обрану спеціальність безпосередньо на виробництві.

Важливою умовою результативності організації освітньо-виробничого процесу за дуальною формою навчання є співпраця підприємств, установ, організацій та закладу освіти, що мають певні права й обов’язки, які регулюються тристороннім договором між підприємством, закладом освіти та здобувачем освіти.

Проблематичними питаннями організації навчання за дуальною формою є:

- суперечність між необхідністю дотримання чинних нормативних документів Міністерства освіти і науки України щодо структури й змістових аспектів навчального плану закладу освіти та яскраво вираженою виробничою спрямованістю освітнього процесу, необхідністю його насичення максимальною кількістю потрібного для виробництва навчального матеріалу;

- організація робочого місця студента на підприємстві, правове, матеріально-технічне та фінансове забезпечення його діяльності (питання заробітної плати, відпусток, підпорядкованості згідно з вимогами трудового законодавства тощо);

- якість юридичного забезпечення підготовки та функціонування тристороннього договору між підприємством, закладом освіти та здобувачем освіти (відповідність норм договору чинному законодавству, наявність та дієвість санкцій за порушення вимог договору однією зі сторін тощо).

Модератори круглого столу: Віктор Громовий, Олександр Жосан

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО КРУГЛИЙ СТІЛ «ЧИ СТАНЕ ДУАЛЬНА ОСВІТА «СВІТЛОМ В КІНЦІ ТУНЕЛЮ» ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ) В УКРАЇНІ?»
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО КРУГЛИЙ СТІЛ «ЧИ СТАНЕ ДУАЛЬНА ОСВІТА «СВІТЛОМ В КІНЦІ ТУНЕЛЮ» ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ) В УКРАЇНІ?»

Сьогодні катастрофічний стан нашої вищої та професійної освіти ні для кого не є секретом. Одним зі шляхів виходу із кризи є впровадження системи дуальної освіти, яка, як відомо, передбачає, що 50% часу навчання студенти проводять на підприємствах, відповідно до майбутньої спеціальності. Які переваги такого поєднання теорії та практики?

Голова Наглядових рад ПрAТ “Гідросилa ГРУП” та ПрAТ "Ельворті ГРУП» Павло Штутман упевнений: «Якщо студент безпосередньо виконує виробничі завдання на робочому місці, ті теоретичні знання, які він здобуває в університеті, краще закріплюються, швидше і більш точно трансформуються в необхідні компетентності.

Група наших підприємств «Гідросила ГРУП», «Ельворті ГРУП» та виставкова компанія «АгроЕкспо» вже протягом року спільно з Економіко-технологічним інститутом імені Роберта Ельворті проводять експеримент в області вищої дуальної освіти. Три дні студенти навчаються в аудиторіях, а три дні працюють на підприємстві, де беруть участь у реальній професійній діяльності. Звісно, це велике навантаження. Молодим людям важко, особливо жінкам, які мають сім'ю, дітей, але «гра, вартує свічок».

Зазвичай період навчання у такий спосіб ділиться на приблизно рівні частини. Наприклад, у вищій дуальній школі Гера-Айзенах, з якою ми співпрацюємо, вивчаємо і переймаємо її досвід, студенти три місяці навчаються в університеті, а три місяці працюють у роботодавця. Стосовно плати за навчання, у Німеччині в державних вишах вища освіта, включаючи дуальну, безкоштовна. В приватних дуальних вишах за навчання може заплатити роботодавець, а може студент, дивлячись як вони домовляться. Наші ж підприємства, які беруть участь в експерименті з вищої дуальної освіти, пропонують оплатити навчання у разі, якщо студент візьме на себе зобов’язання відпрацювати три роки на підприємстві.

Це має велике значення для тих молодих людей, у яких фінансові можливості обмежені. Крім того, вони отримують заробітну плату. Тобто дуальна система – це унікальна можливість здобути якісну вищу освіту, ще й заробляючи собі на життя. Хоча, за моїм глибоким переконанням, дуальна освіта – це не спосіб отримання вищої освіти в традиційному розумінні, а спосіб підготовки спеціалістів з вищою освітою, як правило, для конкретних підприємств. В Тюрингії, наприклад, понад 95% студентів-дуальщиків залишаються у роботодавця. Та й починається дуальна освіта, як правило, зі студента та роботодавця, які спочатку повинні домовитись між собою, і тільки тоді майбутній студент звертається в конкретний дуальний університет. Тих, хто бажає навчатися за дуальною системою у Німеччині, як правило, перевищує кількість можливих місць.

Що стосується професійно-технічної дуальної освіти, то зараз наші підприємства «Гідросила ГРУП» та «Ельворті ГРУП» співпрацюють з Центральноукраїнським вищим професійним училищем імені Миколи Федоровського».

  • Чи справді дуальна освіта зможе стати інновацією, що врятує вищу школу від остаточного занепаду?
  • Яким має бути навчальний план підготовки фахівця в сучасному закладі, який здійснює дуальну освіту?
  • Чи можуть студенти в закладі дуальної освіти навчатися за державним замовленням чи дуальна освіта в апріорі не передбачає втручання чиновників МОН?

Ці та інші питання обговорювалися за круглим столом, який проводився у дистанційній формі.

Майже всі учасники обговорення схвально висловлювалися щодо ідей дуальної освіти, але на круглому столі ставилися серйозні запитання і формулювалися важливі зауваження стосовно змісту, форм та методів реалізації цих ідей.

***

Дуальна система, як зазначалося вище, передбачає, що 50% часу навчання студенти проводять на підприємствах, відповідно до майбутньої спеціальності. При цьому кількість аудиторних годин – така ж, як і на стаціонарній денній формі навчання.

Про ефективність цього експерименту ми ще скажемо після того, як ці студенти отримають дипломи, і можна буде побачити якість їхньої підготовки, але те, що в таких вишах мотивація студентів є зовсім іншою, ніж у традиційних, а також в апріорі там не може бути місця для корупції, вселяє надію на успіх цієї інновації.

На тлі перманентних корупційних скандалів (найсвіжіший – викриття «мертвих душ» в одному з університетів Кропивницького) дуальна освіта виглядає як світло у кінці тунелю. Втім, деякі експерти переконані, що в нашій системі освіти немає не лише світла, але й самого тунелю.

ОлександрВознюк, м. Кропивницький

Існує розрив між вищою школою з однієї боку та вимогами економіки – з іншого. Нам потрібно працювати, щоб наблизити рівень університетів до рівня економіки. В епоху глобалізації кордони відкриті, ми змушені конкурувати на світових ринках. Виживають лише ті, хто відповідає світовому рівню. Тому роботодавці шукають, як отримати кадри, які теж відповідають вимогам світового ринку праці. Один із варіантів адекватної відповіді на ці виклики - дуальна освіта, яка дає змогу студенту з першого дня навчання бачити реальне підприємство, а університет націлений на тісний контакт з роботодавцем. Вони спільно вдосконалюють навчальні програми й ведуть постійний діалог. І це, в тому числі, спосіб контролю бюджетних витрат на освіту.

У лютому 2017-го ми провели презентацію проекту «Дуальна освіта в діалозі» в Федерації роботодавців України, на якій була присутня делегація Міністерства освіти і науки на чолі з Лілією Гриневич, представники Академії наук, народні депутати. За моєю пропозицією булла створена робоча група для розробки концепції дуальної вищої освіти в Україні.

Ми боролися за те, щоб максимально конкретизувати цей документ, поставити кордон між дуальним і іншими видами освіти, щоб наша модель максимально відповідала німецькому прототипу. Зрештою вийшла концепція, яка має компромісний характер. Від запровадження дуальної освіти виграти мають всі - народ і економіка України, різні компанії та університети, які будуть залучені в цей проект, студенти та викладачі.

Наш невеличкий експеримент показує, що студентам, які були залучені в процес дуального навчання, сподобалося. Ми бачимо користь, але нам не вистачає досвіду. Тому за допомогою німецьких партнерів та міністерством закордонних справ Німеччини зараз відкрита нова програма «Пілотний проект дуального вищої освіти в Україні».

Саме в її рамках у нас і в Києві відбувся семінар, в якому взяли участь представники Міністерства освіти і науки України на чолі з першим заступником міністра (на той час) Володимиром Ковтунцем, представники університетів та роботодавці, партнери з Німеччини та отримали відповіді на ряд питань, що стосуються деталей, які складно побачити в документах, але які досить важливі.

Павло Штутман, голова Нaглядових рад. ПрAТ “Гідросилa ГРУП” та ПрAТ "Ельворті ГРУП", член Національного комітету з промислового розвитку при Кабінеті Міністрів Укрaїни

Различение «подготовки» и «образования» как двух видов обучения также работает. Первое - это та же социальная адаптация, получение специальности, статуса и тому подобное, что требует таких способов проверки, как тесты, внешнего оценивания и тому подобное. Все это создаёт некую «значимость»человека в обществе. Второе - «образование» возникает и живет по внутренним мотивам и потребностям. И без него не обойдёшься, если стремишься жить осмысленно.

Ігор Соломатін

Сучасна освіта вимагає нових освітніх технологій, форм та інновацій, здатних забезпечити високу якість підготовки фахівців. Дуальна освітня система в системі вищої освіти представляє інноваційну модель організації освітнього процесу у закладі вищої освіти. Студенти Економіко-технологічного інституту імені Роберта Ельворті за бажанням можуть обрати дуальну форму навчання.

Дуальна форма навчання бакалаврів економічного напряму – це практико орієнтоване навчання, побудоване на підґрунті соціального партнерства, спрямоване на формування нової моделі професійної підготовки бакалаврів з обов’язковими періодами виробничого навчання й виробничої практики, що впроваджується на базі підприємств, установ, організацій, та передбачає зміцнення зв’язків навчання з виробництвом, визначення провідної ролі та підвищення відповідальності роботодавців за якість підготовки кваліфікованих кадрів. Досвід підготовки фахівців у провідних країнах Європи (Німеччині, Австрії, Швейцарії), який побудовано за дуальною системою навчання, свідчить про те, що така організація освітнього процесу є найбільш ефективною.

Основними завданнями дуального навчання є:

- зміцнення та удосконалення практичної складової освітнього процесу зі збереженням достатнього рівня теоретичної підготовки, що забезпечує дотримання стандартів освіти;

- підготовка кадрів, які максимально відповідають сучасним вимогам ринку праці та роботодавців;

- підвищення мотивації студентів до отримання кваліфікації (спеціальності) та можливості працевлаштування;

- підвищення професійної мобільності та конкурентоздатності випускника на ринку праці;

- забезпечення взаємозв’язку, взаємопроникнення та взаємовпливу різних систем (наука та освіта, наука і виробництво), які дозволять вносити якісні зміни в освіті;

- сприяння адаптації здобувачів вищої освіти до умов виробництва.

Мета впровадження дуальної форми навчання в Економіко-технологічному інституті імені Роберта Ельворті – це подолання диспропорції між пропозицією щодо надання освітніх послуг вищими навчальними закладами та запитами роботодавців щодо структури навчально-виробничого процесу, змісту та обсягу навчальних планів і програм, якості підготовки бакалаврів економічних спеціальностей, надання можливості мобільно реагувати на зміни бізнес-технологій та можливості модернізувати зміст вищої освіти, враховувати вимоги конкретних підприємств, установ, організацій – замовників фахівців при організації навчально-виробничого процесу.

Концепція дуальної освіти передбачає просторове і часове поєднання за принципом 50 на 50% навчання у навчальному закладі та стажування на підприємствах за обраною спеціальністю.

Виробниче навчання та виробнича практика здійснюється безпосередньо в умовах виробництва з використанням матеріально-технічної бази та кадрового потенціалу підприємства, що надає можливість студентам одночасно з навчанням у вищому навчальному закладі опановувати обрану спеціальність безпосередньо на виробництві.

Організація навчально-виробничого процесу за дуальною формою навчання базується на співпраці підприємств, установ, організацій та вищого навчального закладу, що мають взаємні права й обов’язки, які регулюються тристороннім договором між підприємством, вищим навчальним закладом та здобувачем вищої економічної освіти.

В. Зайчук, м. Кропивницький

Гаррі Джейкобс під час круглого столу «Нова освіта для нової економіки» у Верховній Раді висловив кілька цікавих думок. де Там шукали відповіді на запитання: Як Україні побудувати найкращу у світі систему освіти? Що нам потрібно зберегти, чого позбутися, а що створити нового? Як не перетворитися на донора талантів для інших успішних економік?

Ось деякі з них, що, на мою думку, певною мірою стосуються проблеми дуальної освіти.

Життя інтегроване. Треба відійти від фрагментарності знань, що виникла через швидке нагромадження інформації. Треба знайти спосіб говорити з молоддю про те, що не слід прагнути стати спеціалістом в ізольованій сфері, а навпаки — орієнтуватися на отримання знань широкого спрямування. Це допоможе співпраці з міжнародними інституціями з електронних досліджень та інженерії, які працюють над штучним інтелектом, доповненою реальністю.

Недостатньо розумітися на технологіях — треба знати, як технології впливають на людей. А вони мають спрацювати на благо всіх людей. Вважаю це одним з фундаментальних викликів, що стоять перед сучасним суспільством. З часом наукове академічне знання стане світовим надбанням і відокремиться від реальності, в якій ми живемо.

Наша освітня система має готувати наступне покоління, представники якого будуть готовими до викликів сучасного світу, а не тільки прагнутимуть отримати статус академіка чи науковця та присвятити більшу частину життя дослідженням та випуску матеріалів теоретичного спрямування в наукових журналах.

Треба спробувати закрити прогалини між тим, чого ми вчимо, і тим, який досвід дарує знання в реальному житті.

Гадаю, ці думки варто осмислити тим, хто сьогодні розробляє концепції корпоратизації освіти.

Ольга Веселова, м. Київ

Зі схожими проблемами як і в Україні, німецькі компанії зіткнулися на початку 90-х років минулого століття. Тож, відповіддю на виклик стала організація роботи Вищої дуальної школи Гера-Айзенах у м. Ерфурті, столиця землі Тюрингія, яка в минулому році уже відзначила своє 20-річчя.Тоді у нас теж з'явився дефіцит кадрів, а терміни підготовки інженера до виконання конкретної роботи на підприємстві були дуже тривалими. Керівники великих підприємств, які мали великий запит на робочу силу, пішли до університетів і сказали: хлопці, нам потрібні працівники, які відповідають нашим вимогам. Керівники університетів відповіли: ми готові розпочати експеримент з дуального навчання. Ми готувалися 5-6 років до створення дуального вишу Гера-Айзенах, але в Україні такого часу немає.

Німецька модель дуальної професійної освіти широко відома у світі, але вища дуальна освіта є лише в декількох німецьких землях, зокрема у Тюрингії.

Ще однією причиною організації дуальний університет Гера-Айзенах саме в Тюрингії була демографічна ситуація. Ця земля знаходиться на території колишньої НДР і там зарплати на момент об'єднання Німеччини були нижче, ніж на Заході, тому молоді люди почали масово виїжджати. Для того, щоб їх утримати, роботодавці та уряд Тюрингії почали розвивати дуальну освіту, за якої студентові відразу ж надається робоче місце, він має змогу інтегруватись в систему роботи підприємства і навіть заробляти гроші під час навчання.

Звісно, графік навчання та роботи студента-«дуаліста» є досить напруженим оскільки студент ще й укладає угоду з підприємством. Тож доводиться робити вибір: або веселе студентське життя, або серйозна підготовка та набуття практичних навичок.

Райнхард Дуддек, спікер міської ради міста Ерфурт з питань фінансово-економічної політики.

Щойно прочитав в інтернет-виданні про те, що конференц-залі Федерації роботодавців України 14 листопада 2018 року відбулася презентація проекту Міністерства закордонних справ Німеччини «Пілотний проект дуальної вищої освіти в України» за участі першого заступника міністра освіти і науки України Ковтунця Володимира Віталійовича. Презентація була проведена в рамках семінару: «Практичні кроки по управлінню дуальної освіти в вищих навчальних закладах України».

«На семінарі було презентовано спільний проект дуальної вищої освіти, який вже рік здійснюється між Економіко-технологічним інститутом імені Роберта Ельворті та підприємствами «Ельворті», «Гідросила Груп». Проект викликав широкий інтерес як у представників вищих навчальних закладах так і у роботодавців.

За підсумками зустрічей у Федерації роботодавців України в містах Київ та Кропивницький, Економіко-технологічний інститут імені Роберта Ельворті отримав запрошення долучитись до проекту Міністерства закордонних справ Німеччини «Пілотний проект дуальної вищої освіти в України» та відвідати в рамках проекту 10-14 грудня 2018 року Вищу дуальну школу Гера-Айзенах».

Все це – чудово! Тільки виникає багато питань, відповіді на які я поки ще не знаходжу ні в численних статтях про цю інновацію, ні в виступах П.Штутмана. Ось, наприклад: «Яким має бути навчальний план підготовки фахівця в сучасному закладі вищої дуальної освіти й хто його буде затверджувати?», «Чи пройшли нові дуальні заклади освіти ліцензування та акредитацію?». На сьогодні у вищій освіті існують певні правила, без дотримання яких випускники закладів не зможуть отримати документи державного зразка. Крім того, не можу уявити собі, як таке може бути: «50% часу навчання студенти проводять на підприємствах, відповідно до майбутньої спеціальності. При цьому кількість аудиторних годин – така ж, як і на стаціонарній денній формі навчання» (це з інтерв’ю П.Штутмана). Яким же тоді має бути робочий тиждень, щоб це забезпечити. А можливо тривалість навчання в таких закладах збільшується вдвічі (до 8 років)?

Отже, все це цікаво, але ясності поки ще тут немає. Гадаю, у цієї ідеї багато виникне перепон: і нормативно-правових, і бюрократичних.

В. Красько, м. Кропивницький

Мета реформи вищої освіти, про яку сьогодні почали багато писати, - дати студентам реальні знання та практичні вміння, щоб після закінчення вишів випускники були готові до роботи. Це зекономить гроші бізнесу і водночас розв'язати проблему з кадрами.

«Дуальна форма здобуття освіти — це не та форма, яка повинна охоплювати 90%чи 100%осіб, які навчаються. Але тим не менше це має бути певна кількість людей, які готуються до роботи у конкретного роботодавця, якій знає про своє майбутнє робоче місце. І з цими людьми має бути трудовий договір», — прокоментував гендиректор Директорату вищої освіти і освіти дорослих Олег Шаров. Європейський Союз уже давно обрав шлях дуальної освіти, і лідером цих змін стала Німеччина. Тепер німці допомагають нам.

В Україні концепцію дуальної освіти розробляли протягом двох років. Зміни мають відбутися як у навчальних програмах, так і всередині самих закладів, адже нерідко студенти практикуються на застарілому обладнанні. Приємно, що принципи дуальної освіти хочуть впровадити не тільки в університетах, а й у коледжах і технікумах.

Ідея справді досить прогресивна та актуальна. Усім відомо, яким є рівень випускників наших університетів. Це, передусім, пов’язано з величезною корупцією, яка пронизала всю вищу освіту. Чи не стане це проблемою і в дуальній освіті? Ось над чим, у першу чергу, треба замислитися засновникам та керівникам нових закладів освіти!

В. Перевєрзєв, м. Полтава

Слід звернути увагу на обмеженість дуальної освіти. Вважаю, що абітурієнтам потрібно роз’яснювати певні ризики дуальної освіти, яка обмежує їх майбутнє. Це небезпечно – прагнути стати спеціалістом в ізольованій сфері. Сучасній молоді, напевно, навпаки слід орієнтуватися на отримання знань широкого спрямування.

В.Г., Кіровоградська обл.

ВИСНОВКИ

В умовах поглиблення кризи вищої освіти в Україні, катастрофічного стану підготовки фахівців, незадовільного рівня професійної компетентності більшості з випускників, корпоратизація вищої, а також професійної (професійно-технічної) освіти є справді реальним і перспективним шляхом виходом із кризи. Однією із форм корпоратизації є дуальна освіта.

Дуальна освітня система в системі вищої, професійної (професійно-технічної) освіти – інноваційна модель організації освітнього процесу.

Дуальна форма навчання – це практико орієнтоване навчання, побудоване на підґрунті соціального партнерства, спрямоване на формування нової моделі професійної підготовки фахівців з обов’язковими періодами виробничого навчання й виробничої практики, що впроваджується на базі підприємств, установ, організацій, та передбачає зміцнення зв’язків навчання з виробництвом, визначення провідної ролі та підвищення відповідальності роботодавців за якість підготовки кваліфікованих кадрів. Досвід підготовки фахівців у провідних країнах Європи (Німеччині, Австрії, Швейцарії) за дуальною системою навчання, свідчить про те, що така організація освітнього процесу є найбільш ефективною.

Мета впровадження дуальної форми навчання – подолання диспропорції між пропозицією щодо надання освітніх послуг закладами освіти та запитами роботодавців щодо якості підготовки фахівців; надання можливості мобільно реагувати на зміни бізнес-технологій та модернізувати зміст вищої освіти, враховувати вимоги конкретних підприємств, установ, організацій – замовників фахівців.

Основними завданнями дуального навчання є:

- зміцнення та удосконалення практичної складової освітнього процесу зі збереженням достатнього рівня теоретичної підготовки, що забезпечує дотримання стандартів освіти;

- підготовка кадрів, які максимально відповідають сучасним вимогам ринку праці та роботодавців;

- підвищення мотивації студентів до отримання кваліфікації (спеціальності) та можливості працевлаштування;

- підвищення професійної мобільності та конкурентоздатності випускника на ринку праці;

- забезпечення взаємозв’язку, взаємопроникнення та взаємовпливу різних систем (наука та освіта, наука і виробництво), які дозволять вносити якісні зміни в систему освіти;

- сприяння адаптації здобувачів освіти до умов виробництва.

Концепція дуальної освіти передбачає просторове і часове поєднання за принципом 50% на 50% навчання у закладі освіти та стажування на підприємствах за обраною спеціальністю. Виробниче навчання та виробнича практика здійснюються безпосередньо на підприємстві з використанням його матеріально-технічної бази та кадрового потенціалу, що надає можливість студентам одночасно з навчанням у закладі опановувати обрану спеціальність безпосередньо на виробництві.

Важливою умовою результативності організації освітньо-виробничого процесу за дуальною формою навчання є співпраця підприємств, установ, організацій та закладу освіти, що мають певні права й обов’язки, які регулюються тристороннім договором між підприємством, закладом освіти та здобувачем освіти.

Проблематичними питаннями організації навчання за дуальною формою є:

- суперечність між необхідністю дотримання чинних нормативних документів Міністерства освіти і науки України щодо структури й змістових аспектів навчального плану закладу освіти та яскраво вираженою виробничою спрямованістю освітнього процесу, необхідністю його насичення максимальною кількістю потрібного для виробництва навчального матеріалу;

- організація робочого місця студента на підприємстві, правове, матеріально-технічне та фінансове забезпечення його діяльності (питання заробітної плати, відпусток, підпорядкованості згідно з вимогами трудового законодавства тощо);

- якість юридичного забезпечення підготовки та функціонування тристороннього договору між підприємством, закладом освіти та здобувачем освіти (відповідність норм договору чинному законодавству, наявність та дієвість санкцій за порушення вимог договору однією зі сторін тощо).

Модератори круглого столу: Віктор Громовий, Олександр Жосан

27.12.2018
"Освітня політика"
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews