Укр Рус

Дата: 23.09.2018

Голосування

У старшій школі слід відмовитись від традиційної класно-урочної системи з тим, щоб в учнів з’явилась реальна можливість рухатись за індивідуальною освітньою траєкторією
  • Votes: (0%)
  • Votes: (0%)
  • Votes: (0%)
  • Votes: (0%)
  • Votes: (0%)
Total Votes:
First Vote:
Last Vote:

Підписка на новини

ДВЕРНІ РУЧКИ І СУЧАСНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ: НАВКОЛО ДИСКУРСУ У МЕДІА Частина І

Автор:
Сергій Клепко
Опубліковано
03.08.2018

Ця стаття породжена роздратуванням автора від зламаних двох дверних ручок у навчальному закладі, які тривалий час не можуть відремонтувати чи замінити. Добре, що ці дві зламані дверні ручки з'явилися наяву, "в реалі", бо якби зламана дверна ручка постала перед вами уві сні, то вона була б, як пишуть сонники, передвістям великих проблем, або, щонайменше, загрозою очікування невдач, попри всі ваші зусилля. У нашому випадку зламані дверні ручки реальні, до того ж вони не є масовим явищем і ці дві зламані ручки аж ніяк не презентують повно освітній простір України, є лише окремим випадком зламаності, підтвердженням тези про відсутність вічності всього сущого, але Ґете казав: "Що є загальне? Окремий випадок". І не обов'язково цим окремим випадком можуть бути дверні ручки, адже в українських освітніх середовищах немало інших зламаних речей, та що говорити про них, коли у центрі міста Полтави стоїть два десятиріччя зламана (зруйнована) дев'ятнадцятого століття могутня будівля Петровського Полтавського кадетського корпусу, а у суспільстві незліченно інших зламаних механізмів і відносин, які ремонтують переважно постправдою (тобто брехнею), дискурсом про корупцію, популізмом і тарифним залякуванням.

Мета цієї статті – з'ясувати поняття нового освітнього середовища, широко згадуваного у медіа як концептуального і практичного вістря нової української школи, та розібратися у причинах серійних традиційних дисфункціональностей у сучасних освітніх середовищах, встановити філософсько-освітні принципи їх подолання. Головна думка автора – освіта буде ефективною, якщо у школі та суспільстві не буде зламаних речей, кожна з яких сигналізує про дисфункційність, зламаність суспільних інститутів, що і є насправді корупцією.

1. Про стан дослідження проблеми "дверні ручки" + "освітнє середовище"

Пошук google на запити "освітнє середовище" надає 49,700 результатів, на цей запит без лапок – освітнє середовище – 199,000 результатів. Дещо частіше зустрічаються термін "дверні ручки" – 51,600 результатів, а запит без лапок – дверні ручки – 223,000 результати. Отже, можна стверджувати що "дверні ручки" для Інтернету є майже в п'ять разів цікавішими ніж "освітнє середовище". Але для дослідників більш масове явище не становить інтересу. Пошук google за комбінованим запитом – "дверні ручки"+"освітнє середовище" – надає лише 9 результатів, що свідчить про нульову досліджуваність феномену "дверні ручки", адже існує лише 9 текстів, у яких водночас уживаються два терміни "дверні ручки" і "освітнє середовище".

Одним із таких текстів є навчально-методичний посібник «Нова українська школа: порадник для вчителя», який містить матеріали та практичні завдання, що допоможуть педагогам створювати освітнє середовище, забезпечувати різні форми інтегрованого навчання, залучати до педагогічної взаємодії родини дітей, інших партнерів, оцінювати власну практику в контексті освітніх новацій, здійснювати моніторинг розвитку учнів. Термін "дверні ручки" у цьому посібнику згадується один раз у параграфі "Особливості організації фізичного середовища, яке має відповідати принципам універсального дизайну".

Процитуємо цю частину тексту у посібнику, полегшуючи читачу працю читання моєї статті та зважаючи на важливість поняття універсального дизайну, яке ще не набуло відповідного засвоєння у педагогічних колах:

"Деякі особливості облаштування фізичного середовища, зумовлені додатковими потребами дітей (фізичними, сенсорними, психологічними та ін.), розглядалися у попередніх розділах. Тому у цій частині ми б хотіли коротко зупинитися на понятті універсального дизайну, який закріплено в документах Ради Європи, Європейського Союзу, Організації Об’єднаних Націй, зокрема у статті 2 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. У контексті організації освітнього середовища основні принципи універсального дизайну мають таке трактування[I] :

– Рівноправне використання: архітектурно доступне та безпечне шкільне середовище; навчальні матеріали підготовлені таким чином, що можуть бути використані учнями з різними функціональними порушеннями; веб-сайт школи розроблений так, що інформація на ньому доступна учням і дорослим із порушеннями зору та слуху.

– Гнучкість користування: навчальний процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей учнів; забезпечує гнучкі методи навчання, викладання, представлення навчального матеріалу; навчальні плани та освітні програми відповідають особливостям розвитку дітей.

– Просте та зручне використання: навчальні матеріали є простими для використання незалежно від навичок і досвіду учнів; лабораторне обладнання з чіткими та інтуїтивно зрозумілими кнопками управління.

– Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей: використання кольору, світла, звуків, текстури; легкий доступ до інформаційно-комунікаційних технологій.

– Припустимість помилок: учні мають вдосталь часу, щоб надати відповідь на запитання; використання навчального програмного забезпечення, яке має вказівки / застереження при неправильному виборі учнем.

– Низький рівень фізичних зусиль: двері, які легко відчиняти учням з різними функціональними порушеннями; застосування ергономічних вимог / деталей (наприклад, дверні ручки, меблі).

– Наявність необхідного розміру і простору: учні з різними функціональними порушеннями мають можливість вільного доступу до всіх елементів навчального середовища та вільного переміщення; вхід до шкільної будівлі має бути один для всіх" [II]. 

 Проте проблема дверних ручок ергономічною вимогою низького рівня фізичних зусиль не вичерпується. Школа вільних та небайдужих (Львів 79007, вул. Клепарівська, 39, https://www.facebook.com/vilni.school/) щодня дезінфікує дверні ручки у всіх приміщеннях, у кожному класі встановила зволожувачі повітря, замовила кварцові лампи й встановлює їх у кожному класі з метою двічі на тиждень у вечірній час (коли учнів уже не буде у школі) кварцувати приміщення класів… На черзі – системи енергоощадної вентиляції, рекуператори, які ідеально підійдуть для боротьби з бацилами [III]

Дверна ручка – невіддільна ї деталь освітнього середовища. Здавалося б, така дрібниця – дверні ручки. Але без них, нагадують крамарі, ніяк не можна обійтися, хіба що зовсім відмовитися від дверей, щоб і відкривати було нічого. Напевно, мало хто на це здатний, і таких помешкань, де немає дверей, хоча б у ванну кімнату, просто не знайти.

Хоча вже існують школи «без дверей», які можна побачити в різних країнах світу.

Наприклад, Школою за принципом відкритий простір є гімназія Орестад у Копенгагені (ØrestadGymnasium), будівля якої, спроектована компанією 3XN, є справжнім витвором сучасного мистецтва як зсередини, так і зовні. Аудиторії школи відокремлені одна від одної доволі умовно – всі класи практично навчаються в одному величезному приміщенні. Розкішні кручені сходи, які з’єднують чотири рівні гімназії, називають серцем будівлі. Під час перерв учні валяються на яскравих подушках і роздивляються прикрашену круглими лампами стелю, що нагадує зоряне небо. Це перший навчальний заклад, відкритий у Данії у рамках національної освітньої реформи. Учні Орестад – старшокласники, які планують здобувати вищу освіту в галузі ЗМІ. У всьому будинку працює бездротовий інтернет, тому старшокласники постійно взаємодіють не тільки в реальному, а й у віртуальному просторі [IV]

Японську школу, де в класах немає дверей, описує письменниця Поліна Кацура, автор книги «Японістка. Книга 1: Хижа Сакура», в якій розповідає про особливості культури та звичаїв країни самураїв [V]. Поліна Кацура пише: 

"Діти вчаться не кожен клас у своїй кімнаті, а кожен клас у своїй ніші. При цьому на уроках тиша. Діти не шумлять, щоб не заважати вчитися іншим класам. … Принцип "школа без дверей" демонструє багато що. По-перше, політику школи, тобто, що вона відкрита до нових культур, ідей і методів. По-друге, таким чином школа викорінила знущання всередині школи. За закритими дверима класу може відбуватися все що завгодно, а от коли на тебе дивляться і діти, і вчителі з інших класів, тут вже подумаєш десять разів що говорити, а що ні. По-третє, в цій школі немає конкуренції між класами. Я пам'ятаю, як ми учні «А» класу вважали всіх «бешек» дурнями. А все чому? Тому що не спілкувалися з ними, а бачилися лише на «Веселих Стартах», коли треба було захистити честь класу. А тут як зміна, всі разом ходять один в одного, дивляться малюнки, вироби, спілкуються, разом поливають город (у багатьох школах є город і кролики, і коники в спеціальних клітинах, за якими доглядають самі діти). Я чула думку однієї іноземки, яка викладає англійську в молодшій школі, що в таких школах вести урок дуже не зручно, тому що ні музику не поставиш, ні гру гучну НЕ затієш. Запитала про це наших вчителів. Вони сказали, що справа звички. Все можна, але не дуже голосно. Але, як матір, мене більше цікавить комфорт дітей, ніж комфорт учителів, тому ми все-таки думаємо, що це не погано. Справедливості заради, треба сказати, що таких шкіл як наша в Японії одиниці, тому не всі японські діти вчаться в таких умовах.

Якщо в школі немає дверей, то немає і забору, і воріт, немає охоронців і турнікета. …Відсутність забору тільки допомагає безпеці. Все видно, сховатися ніде. Шкільне подвір'я видно не тільки з усіх балконів поблизу розташованих будинків, а й з офісів адміністрації, які знаходяться на першому поверсі. Видно все. …

І ще. Всім батькам видають бейджики, на яких написано: «Я Стежу За Безпекою». Якщо хтось помітив щось підозріле, одразу телефонує в поліцію"[VI].

Такі школи є не лише особливістю розвинутих країн. Туристам, що мріють про "ув'язнення" на островах Мальдіви, розповідається, що неодмінним атрибутом будь-якого мальдівського села (острова) є "школа без дверей і вікон (вони просто не потрібні). Учні ходять у стильній білій формі. На найбільшому острові знаходиться футбольне поле" [VII].

Концепції освітнього простору здебільшого розбудовуються на метафорі вікон (хоча лише в Амстердамі вікна важливіші за двері, бо через вікна в будівлях все важке і велике вноситься і виноситься), та все ж освітнє середовище без дверей уявити важко.

Проте існують в освітньому просторі місця, в яких двері не очікувано зникають… У Росії на сайті thequestion.ru обговорюється питання "Чому в багатьох школах туалетні кабінки без дверей?". Хоча у російських СанПіН № 129 від 2010 року у пункті № 88 чітко зазначено, що дверцята в туалетних кабінках для учнів повинні бути: "Унітази в санітарних вузлах встановлюються для учнів 1-4 класів у закритих без запору напівкабінах, для учнів 5-11 класів – у закритих на замок напівкабінах. Унітази повинні оснащуватися накладними сидіннями. Кімнати особистої гігієни дівчаток обладнуються унітазом, біде, умивальником, тумбочкою і педальним бачком".

Катерина Болдирєва, учитель-логопед, дефектолог, однозначної відповіді на питання "Чому в багатьох школах туалетні кабінки без дверей?"не знайшла, і висловила лише свої здогадки:

1. Дефіцит бюджету. Як зазвичай. Якщо у деяких шкіл немає грошей на парти, то що говорити про двері в туалет.

2. Превентивні заходи. Що може творитися за закритими дверима туалету в школі? Та що завгодно. Тому роблять максимально доступними спостереження за учнями.

3. Безпека. Раптом учневі стало погано, раптом він не може відкритися. Простіше не ставити двері, ніж їх вибивати.

4. "ЕГЭ": Без дверей "ЕГЭ" не спишеш [VIII].

Проте це не лише російський екстрим. Український телесюжет [Жовтень, 13, 2017] стверджує, що "у більшості харківських шкіл… у шкільних туалетах досі СРСР… У туалетах немає ні мила, ні туалетного паперу, їх треба щоразу просити у класного керівника. Двері не зачиняються, їх школярі тримають руками"[IX].

Не буду розшукувати загальну статистику про шкільні туалети в Україні, про успішне розв'язування цієї проблеми уже майже десятиліття нам звітують. Та тележурналісти показують протилежне:

"У більшості навчальних закладів належним чином не обладнані дитячі туалети. Діти вимушені природні потреби справляти на очах в інших школярів. Або ж бігати на перерві додому, або терпіти цілий день. А це виливається у комплекси та психологічні проблеми, так кажуть спеціалісти. Хоча ціна питання – не більше 1000 грн." і риторично запитують: "Чому у школі з пластиковими вікнами, комп`ютерами, мультимедійними дошками, туалети виглядають у дусі радянських часів?" [там само].

Туалет без дверей – пострадянська проблема, вона є й у європейській Польщі. Так, познімали двері до туалетів у Нобелівській вищій школі в Зеленій Гурі (тепер це частина школи №11), бо учні курили цигарки. Батьки не приховують своє обурення порушенням особистої свободи учнів, адже ніхто не має спостерігати за такими інтимними справами, як відвідування туалету. Тим паче, що поряд з учнівськими є туалети для шкільних працівників, з дверима, які зачиняються на ключ. У Зеленій Гурі шкільні вихователі всіх закладів у місті почали працювати над загальною шкільною системою для подолання порушень школярами правил школи. Це стосується не лише насильства, але й усіх видів діяльності, таких як перешкоджання професійній діяльності або порушення шкільної безпеки. Коли вони ввійдуть у життя, такі індивідуальні ідеї, як забирання дверей зі шкільних туалетів, маємо надію, зникнуть [X].

Отже, в багатьох школах туалетні кабінки без дверей…

В Україні йде впровадження Нового Освітнього Простору (НОП) у школах України, у рамках якого буде створений сучасний мотивувальний шкільний простір, де діти хочуть навчатися»… Українські медіа переповнені повідомленнями про створення нового освітнього середовища, що розуміється як переобладнання кабінетів і лабораторій сучасною матеріально-технічною базою, будівництво сучасних спортмайданчиків тощо [XI]. Наприклад, 10 загальноосвітніх шкіл Полтавщини відібрали для участі у пілотному проекті зі створення нового освітнього середовища. З часом усі заклади регіону запрацюють за новими стандартами. Наразі уже більшість з 10-ти відповідають сучасним вимогам [XII]. У 2017/2018 навчальному році Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №37 стала однією зі 100 шкіл в Україні (в Полтавській області – 4), які долучилися до пілотного впровадження нового державного стандарту початкової освіти у рамках запровадження Концепції Нової української школи. Щоб створити у цих класах відповідне сучасне освітнє середовище, згідно з вимогами наказу Міністерства освіти і науки України від 13.07.2017 №1021, з міського бюджету виділені додаткові кошти – близько 256 тисяч грн. – та проведено закупівлю необхідного обладнання: інтерактивний мультимедійний комплекс, нові 3-х-рівневі парти, понад 20 позицій засобів навчання в нових умовах (наприклад, математичний планшет, танграм, килимок-пазл тощо)[XIII].

Проте блогери, котрі, мабуть, переймаються на власному досвіді подібними проблемами, численні статті про нові освітні середовища характеризують як «пустий набір слів». А тому «питання залишається – Що таке нове освітнє середовище?»: "Хотілося б більше знати що є "новим освітнім середовищем"? Мені чомусь видається, що "найсуттєвішим викликом" наразі є "нове освітнє середовище". Можливо, це тому, що у кабінеті інформатики для молодших школярів стоять комп’ютери 2004 року виготовлення?" [XIV].

2. Що таке нове освітнє середовище?

Роботу зі створення шкіл за стандартами Нового Освітнього Простору (НОП) у рамках концепції МОН «Нова Українська Школа» розпочато у 2017 р. з підписання спільного листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства та Міністерства освіти та науки. У ньому повідомлялося, що «у цьому році Мінрегіон спільно з Міністерством освіти і науки, облдержадміністраціями та територіальними громадами розпочинає реалізацію спільного проекту із впровадження Нового Освітнього Простору (НОП) у школах України, у рамках якого буде створений сучасний мотивувальний  шкільний простір, де діти хочуть навчатися». Проект НОП передбачає проведення комплексних заходів щодо:

- енергоефективності будівель;

- використання яскравих і креативних дизайнерських рішень;

- закупівлі обладнання та програмного забезпечення;

- проведення швидкісного Інтернету та встановлення Wi-Fi;

- створення умов для інклюзивного навчання дітей.

"Нове освітнє середовище – це сучасний простір, сукупність умов, засобів і технологій для комфортного навчання учнів, учителів і самих батьків" [XV].

Малоінформативні офіційні визначення НОП намагаються розшифрувати дослідники. Так, на порталі http://education-ua.org/ua/Ганна Дудіч виклала свою точку зору щодо НОП, вказавши, що для сучасного освітнього простору характерно:

"1. Наявність необхідної різноманітності навчального середовища (як варіант, поділ на декілька навчальних зон).

2. Забезпечення можливості для динамічного навчання (надавати учням змогу переміщуватись по класу під час уроку, працювати в групах або індивідуально, залежно від етапу уроку тощо).

3. Сприяти трансдисциплінарному підходу, об’єднанню різних навчальних предметів довкола наскрізних тем.

4. Бути простором для дослідження, творчості, свободи самовираження.

5. Забезпечувати ситуацію успіху і результативність навчання для учнів з різними типами засвоєння інформації, сприяти всебічному розвитку особистості, спонукати учнів до самоосвіти." [XVI]

Утім, на завершення, Ганна Дудіч особливо підкреслює, що "головне в сучасному освітньому просторі не обладнання, а розуміння того, чого і як ми, вчителі, можемо навчити сучасних дітей у школі". Можна погодитися із цим твердженням, якщо не бачити, що архітектура і стан більшості шкільних приміщень України "онтологічно" навряд чи дозволить створювати НОП, у старі міхи не увіллєш нове вино…

Різні презентації на тему "Сучасне освітнє середовище", наприклад, [XVII], стверджуючи, що "Планування і дизайн освітнього простору школи, нового освітнього середовища, буде спрямований на розвиток дитини та мотивацію її до навчання", для чого "Виділятимуться окремі приміщення з відкритим освітнім простором", "Розвиватиметься інфраструктура для забезпечення різних форм навчання", "широко використовуватимуться нові ІТ- технології, нові мультимедійні засоби навчання, оновлення лабораторної бази", "Кожна школа матиме у своїй структурі сучасну бібліотеку" тощо, копіюють вимоги до освітнього середовища шкіл розвинутих країн і нічого нового у цьому контексті не становлять. Швидше, ми створюємо "наздоганяючий" освітній простір, бо власне НОП, швидше є антитезою, запереченням або "зняттям" масового використання нових ІТ- технологій в освітньому процесі.

Поняття "Новий Освітній Простір" вимагає аналізу категорії освітнього середовища.

Категорію освітнього середовища формулюють безліччю способів, додаючи до поняття території навчального закладу і того, що на ній знаходиться, різні інші "шматки" світу, соціуму та віртуального світу.

Наприклад, "Об’єднуючи суб’єктивний та об’єктивний погляди на «освітнє середовище», можна стверджувати: освітнє середовище – це сукупність природних, фізичних та соціальних об’єктів й суб’єктів, які впливають на формування учня, на його творчий, професійний та особистісний розвиток, сприяють становленню міжсуб’єктних взаємодій та особистісно орієнтованих педагогічних комунікацій в освітньому процесі, забезпечують умови комфортної життєдіяльності учня в навчальному закладі та поза його межами."

Зрозуміло, що полігоном освітніх вправ людини потенційно є весь світ, тому категорія освітнього середовища щоразу може інтерпретуватися по-різному [XVIII]. Не заглиблюючись, як на мене, в словесну еквілібристику таких інтерпретацій, і приймаючи право кожного дослідника сконструювати своє уявлення про категорію освітнього середовища, я ж тут в це поняття зараховую лише територію навчального закладу і того, що на ній знаходиться.

Провідні тенденції світової освіти пов'язані з ідеєю створення освітнього середовища, що сприяє самореалізації кожного учня. Це передусім проектування Дослідницьких Підтримуючих Навколишніх Середовищ (Study Support Environments – SSEs) замість "навчальних систем" або "навчаючих навколишніх середовищ" ("instruction alsys tems" чи “learningenvironments"). Дослідницькі Підтримуючі Навколишні Середовища – SSEs – дозволяють створити "місце для дослідження у світі навчання" [XXIII]. Цю ідею розвивають у США щонайменше із 1971 року, і найповніше сьогодні її реалізує приватна школа Ілона Маска AdAstra [XXIV].

Як повідомляється у статті про школу Ілона Маска, головна увага у закладі спрямована не на вивчення технологій, інжинірингу, науки та математики (STEM – Science, Technology, Engineering, Mathematics), які здаються сьогодні найбільш придатними для успіху в сучасному світі. По суті, ці напрямки є частиною минулого. Одним із підтверджень цього є і той факт, що акцент на STEM-дисципліни в шкільній освіті був зроблений у низці країн ще на початку минулого століття, зокрема в 1903 році у школах Австралії. У зовсім недалекому майбутньому сьогоднішнім дітям доведеться працювати зі штучним інтелектом, розбиратися у стратегії, володіти етикою прийняття рішень і навичками кооперації, а також просто вести абстрактні філософські міркування про важливі життєві питання. І саме на цьому зосереджується вся освіта в AdAstra. У ній не надають великого значення електронним девайсам як інструментам навчання. Більшість часу діти залучені до практичних занять і дискусій на території штаб-квартири SpaceX, а все теоретичне навчання часто зводиться до однієї години роботи за стаціонарними комп'ютерами Mac (в AdAstra не використовують планшети), за якими діти взаємодіють зі службою GoogleClassroom і освітніми платформами KhanAcademy, CodeAcademy, Edx тощо.

"Діти хочуть взаємодіяти один з одним. І часто для найпродуктивніших занять їм потрібно лише аркуш паперу, бо діти в цьому віці відмінно вміють уявляти тавізуалізувати. Для нас важливо масштабувати ці вміння у правильному напрямку, і тому я турбуюся за той час, який вони проводять перед моніторами», – ділиться своїми міркуваннями директор AdAstraДжошуа Дан [там само].

Такий підхід і застосовується у програмах Дослідницьких Підтримуючих Навколишніх Середовищ із різних предметів навчання – історії, природничих наук, літератури. Додатково до вивчення певного змісту, за цими програмами учні здобувають навички інтерпретування та аргументації. Цей підхід було апробовано у Dalton-Школі (K-12-незалежна школа Нью-Йорку) у програмах Archaeotype (6-й клас, історія), Galileo (астрономія в 11-12 – класах) та Playbill (10-й клас, англійська мова). Виявилося, що учні, які навчалися за цими програмами, у зовсім новій галузі здійснювали спостереження та інтерпретації краще, ніж учні, які не навчалися за цими програмами.

Перелічимо конструктивні принципи ICON проекту (ICON - An Interpretation Construction Approachto Constructivist Design) [XXV], що претендують на основні принципи НОП:

• Спостереження: учні спостерігають справжні артефакти в аутентичних ситуаціях.

• Побудова інтерпретацій: учні конструюють інтерпретації на основі спостережень і аргументують їхню істинність.

• Контекстуалізація: забезпечується доступ учнів до передумов і різноманітних контекстних матеріалів, щоб допомогти розробляти інтерпретації та аргументацію.

• Пізнавальне учнівство: учні виступають як учні викладачів, майстерних у спостереженнях, інтерпретаціях та контекстуалізації.

• Співпраця: учні співпрацюють у спостереженнях, висуванні інтерпретацій і контекстуалізації.

• Множинність інтерпретацій: учні здобувають пізнавальну гнучкість при висуванні множинних інтерпретацій

• Множинність маніфестацій: учні навчаються внаслідок розгляду різноманітних проявів одних і тих самих інтерпретацій.

Перелічені принципи є адаптацією пропозицій різних дослідників, але принцип зосередження навчального процесу на справжніх артефактах є унікальним.

Обґрунтування програми ICON проекту забезпечується розглядом п'яти граней дослідницько-навчальних навколишніх середовищ, запропонованих Перкінсом [XXVI]. Як він показав, будь-яке дослідницько-навчальне навколишнє середовище – від традиційних класних кімнат до футуристичних навчальних технологій – здійснюються через проходження учнями п'яти освітніх етапів: інформаційні банки (традиційні енциклопедії і словники), символьні клавіатури (традиційні записники та робочі зошити), конструктори (традиційні Tinker Toys і Legos), феноменарії (традиційні акваріуми та тераріуми) та скеровуючі завдання. Archaeotype, Galileo і Playbill зосереджуються в основному на гранях інформаційного банку і феноменаріях. Зокрема, моделі археологічної ділянки, моделі неба і фото, одержані за допомогою телескопа, – феноменарій, розроблений, щоб дати учням основну інформацію для спостереження, яку вони повинні осмислити, будуючи інтерпретації.

Отже, НОП не постане внаслідок лише забезпечення енергоефективності будівель; яскравих і креативних дизайнерських рішень; закупівлі обладнання та програмного забезпечення; проведення швидкісного Інтернету та встановлення Wi-Fi; створення умов для інклюзивного навчання дітей і завезення у школи комплектів ЛЕГО та іграшкових наборів геометричних фігур, розвішування плакатиків трафаретних "навчальних зон". Щоб цей наздоганяючий НОП перетворити у дійсний НОП, необхідні інші рішення. Потрібно прагнути, щоб кожна школа була найкрасивішою і найпривабливішою архітектурною спорудою у місті чи селі, щоб вона була зведена за принципами інтелектуального будинку, в якому буде все прекрасним: і туалети, і двері, і дослідницьке підтримуюче навколишнє середовище. Потрібні не лише набори ЛЕГО у школах, а передусім ВЕЛИКЕ ОСВІТНЄ ЛЕГО як генеральний план побудови нових шкіл і реконструкції, у разі можливості, теперішніх шкільних приміщень, створення у кожному закладі оригінального дослідницького освітнього середовища. Для ВЕЛИКОГО УКРАЇНСЬКОГО ОСВІТНЬОГО ЛЕГО потрібно багато різних пазлів, про два з них - дизайн звичних речей як філософію освіти та правильне розуміння природи корупції – у наступній статті. 

Сергій Клепко, доктор філософських наук, доцент, проректор з наукової роботи Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського

Джерела:

I. Школа для кожного посібник / упорядник: Байда Л. Ю. – К., 2015. – 60 с.

II. Нова українська школа: порадник для вчителя / підзаг. ред. Бібік Н. М. — К.: ТОВ «Видавничийдім «Плеяди», 2017. — 206 с. – С.11-12.

ІII. Школа вільних та небайдужих [9 февраля 2018]// https://www.facebook.com/vilni.school/posts/328921687610843.

IV. ТОП-10 чудернацьких шкіл у світі [22.01.2018]// http://pedpresa.ua/103233-najnezvychajnishi-shkoly-svitu-vyznacheno.html.

V. Кацуро, Полина. Японистка [Текст] / Полина Кацуро. - Москва : Издательский дом В. Ема, 2015-. Кн. 1: Хищная сакура. - 2015. - 271 с.Кн. 2: Как стать самураем. - 2017. - 215 с.

VI. Кацуро, Полина. Как мы пошли в японскую школу [Oct. 18th, 2017] // https://polinakatsuro.livejournal.com/6390.html.

VII. Поездка на Мальдивы: что ждет отдыхающих? (часть 2) [Mar 19, 2013] // http://grandseashostmark.com/aziya/maldivy/poezdka-na-maldivy-chto-zhdet-otdyxayushhix-chast-2.html.

VIII. Почему во многих школах туалетные кабинки без дверей? [сентябрь 2016] // https://thequestion.ru/questions/165586/pochemu-vo-mnogikh-shkolakh-tualetnye-kabinki-bez-dverei.

IX. Факти / Відео / Україна / Дірка в підлозі, без дверей і черга очікуючих. Чому у шкільних туалетах досі СРСР [Жовтень, 13 , 2017]// https://fakty.ictv.ua/ua/videos/dirka-v-pidlozi-bez-dverej-i-cherga-ochikuyuchyh-chomu-u-shkilnyh-tualetah-dosi-srsr/.

X. Туалет без дверей – резонанс у нижньосілезькій школі [18.09.2017] // https://inpoland.net.pl/novosti/tualet-bez-dverejj-rezonans-u-nizhnosilezkijj-shkoli/.

XI. Полтавці взялися створювати нове освітнє середовище 05.01.2018 // https://poltava365.com/poltavczi-vzyalisya-stvoryuvati-nove-osvitne-seredovishhe.html.

XII. Школи Полтавщини відібрали для участі у пілотному проекті зі створення нового освітнього середовища. Прес-служба Полтавської ОДА // https://poltava.to/project/2669/.

XIII. Створено новеосвітнєсередовище для пілотнихкласівшколи № 37 // http://www.osvitapoltava.gov.ua/nova-skola/1121-seredovishe-2.html.

XIV. Нове освітнє середовище - яке воно? [11 серпня 2017] // https://blog.poltava.to/zolotuhin/6463/.

XV. В уряді розробили проект створення шкіл із новим стандартом викладання [25 Квiтня, 2017]// https://glavcom.ua/country/science/v-uryadi-rozrobili-proekt-stvorennya-shkil-z-novim-standartom-vikladannya-411484.html.

XVI. Дудіч Ганна. Futureclassroomlab як модель сучасного освітнього середовища 27.02.2018 // Http://education-ua.org/ua/articles/1144-future-classroom-lab-yak-model-suchasnogo-osvitnogo-seredovishcha.

XVII. Презентація "Сучасне освітнє середовище" // https://naurok.com.ua/prezentaciya-suchasne-osvitne-seredovische-2097.html.

XVIII. Гонтаровська Н. Б. Освітнє середовище як фактор розвитку особистості дитини : монографія / Н. Б. Гонтаровська ; НАПН України, Ін-т пробл. виховання. - Д. : Дніпро-VAL, 2010. - 622, [16] с.

XIX. Гонтаровська Н. Б. Теоретичні і методичні засади створення освітнього середовища як фактору розвитку особистості школяра : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.07 / Гонтаровська Наталія Борисівна ; Ін-т пробл. виховання НАПН України. - К., 2012. - 40с.

XX. Формування освітнього середовища профільної школи : монографія / [Піддячий М. І. та ін. ; за ред. М. І. Піддячего] ; Нац. акад. пед. наук України, Ін-т педагогіки. - Київ :Педагогічна думка, 2013. - 199 с.

XXI. Мартинець Л. А. Управління освітнім середовищемпрофесійногорозвиткувчителів у загальноосвітньомунавчальномузакладі :монографія / Л. А. Мартинець. - Вінниця : [б. в.], 2017. - 408 с.

XXII. Black John B. and McClintock R. An Interpretation Construction Approachto Constructivist Design // In В. Wilson (Ed.) Constructivist learning environments. Englewood Cliffs, NJ: Educationa lTechnology Publications, 1995.

XXIII. McClintock, R. (1971) Toward à placeforstudyin à worldofinstruction. TeachersCollegeRecord, 72, P. 405-416.

XXIV. AdAstra: секретная частная школа Илона Маска Опубликовано: 26.02.2018 // http://under35.me/2018/02/ad-astra-elon-musk-school/.

XXV. An Interpretation Construction Approach to Constructivist Design / John B. Black and Robert O. McClintock / Original article published: In B. Wilson (Ed.) Constructivist learning environments.Englewood Cliffs, NJ: Educational Technology Publications, 1995. / (1) An Interpretation Construction Approach to Constructivist Design. Available from: https://www.researchgate.net/publication/245345648_An_Interpretation_Construction_Approach_to_Constructivist_Design [accessed Jul 31 2018].

XXVI. Perkins, D.N. Technology meets constructivism: Do they make а marriage? In T.M. Duffyand D.H. Jonassen (Eds.) Constructivism and the technology of instruction: А conversation. Hillsdale, NJ: LEA, 1992. 

ДВЕРНІ РУЧКИ І СУЧАСНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ: НАВКОЛО ДИСКУРСУ У МЕДІА Частина І
ДВЕРНІ РУЧКИ І СУЧАСНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ: НАВКОЛО ДИСКУРСУ У МЕДІА Частина І

Ця стаття породжена роздратуванням автора від зламаних двох дверних ручок у навчальному закладі, які тривалий час не можуть відремонтувати чи замінити. Добре, що ці дві зламані дверні ручки з'явилися наяву, "в реалі", бо якби зламана дверна ручка постала перед вами уві сні, то вона була б, як пишуть сонники, передвістям великих проблем, або, щонайменше, загрозою очікування невдач, попри всі ваші зусилля. У нашому випадку зламані дверні ручки реальні, до того ж вони не є масовим явищем і ці дві зламані ручки аж ніяк не презентують повно освітній простір України, є лише окремим випадком зламаності, підтвердженням тези про відсутність вічності всього сущого, але Ґете казав: "Що є загальне? Окремий випадок". І не обов'язково цим окремим випадком можуть бути дверні ручки, адже в українських освітніх середовищах немало інших зламаних речей, та що говорити про них, коли у центрі міста Полтави стоїть два десятиріччя зламана (зруйнована) дев'ятнадцятого століття могутня будівля Петровського Полтавського кадетського корпусу, а у суспільстві незліченно інших зламаних механізмів і відносин, які ремонтують переважно постправдою (тобто брехнею), дискурсом про корупцію, популізмом і тарифним залякуванням.

Мета цієї статті – з'ясувати поняття нового освітнього середовища, широко згадуваного у медіа як концептуального і практичного вістря нової української школи, та розібратися у причинах серійних традиційних дисфункціональностей у сучасних освітніх середовищах, встановити філософсько-освітні принципи їх подолання. Головна думка автора – освіта буде ефективною, якщо у школі та суспільстві не буде зламаних речей, кожна з яких сигналізує про дисфункційність, зламаність суспільних інститутів, що і є насправді корупцією.

1. Про стан дослідження проблеми "дверні ручки" + "освітнє середовище"

Пошук google на запити "освітнє середовище" надає 49,700 результатів, на цей запит без лапок – освітнє середовище – 199,000 результатів. Дещо частіше зустрічаються термін "дверні ручки" – 51,600 результатів, а запит без лапок – дверні ручки – 223,000 результати. Отже, можна стверджувати що "дверні ручки" для Інтернету є майже в п'ять разів цікавішими ніж "освітнє середовище". Але для дослідників більш масове явище не становить інтересу. Пошук google за комбінованим запитом – "дверні ручки"+"освітнє середовище" – надає лише 9 результатів, що свідчить про нульову досліджуваність феномену "дверні ручки", адже існує лише 9 текстів, у яких водночас уживаються два терміни "дверні ручки" і "освітнє середовище".

Одним із таких текстів є навчально-методичний посібник «Нова українська школа: порадник для вчителя», який містить матеріали та практичні завдання, що допоможуть педагогам створювати освітнє середовище, забезпечувати різні форми інтегрованого навчання, залучати до педагогічної взаємодії родини дітей, інших партнерів, оцінювати власну практику в контексті освітніх новацій, здійснювати моніторинг розвитку учнів. Термін "дверні ручки" у цьому посібнику згадується один раз у параграфі "Особливості організації фізичного середовища, яке має відповідати принципам універсального дизайну".

Процитуємо цю частину тексту у посібнику, полегшуючи читачу працю читання моєї статті та зважаючи на важливість поняття універсального дизайну, яке ще не набуло відповідного засвоєння у педагогічних колах:

"Деякі особливості облаштування фізичного середовища, зумовлені додатковими потребами дітей (фізичними, сенсорними, психологічними та ін.), розглядалися у попередніх розділах. Тому у цій частині ми б хотіли коротко зупинитися на понятті універсального дизайну, який закріплено в документах Ради Європи, Європейського Союзу, Організації Об’єднаних Націй, зокрема у статті 2 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. У контексті організації освітнього середовища основні принципи універсального дизайну мають таке трактування[I] :

– Рівноправне використання: архітектурно доступне та безпечне шкільне середовище; навчальні матеріали підготовлені таким чином, що можуть бути використані учнями з різними функціональними порушеннями; веб-сайт школи розроблений так, що інформація на ньому доступна учням і дорослим із порушеннями зору та слуху.

– Гнучкість користування: навчальний процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей учнів; забезпечує гнучкі методи навчання, викладання, представлення навчального матеріалу; навчальні плани та освітні програми відповідають особливостям розвитку дітей.

– Просте та зручне використання: навчальні матеріали є простими для використання незалежно від навичок і досвіду учнів; лабораторне обладнання з чіткими та інтуїтивно зрозумілими кнопками управління.

– Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей: використання кольору, світла, звуків, текстури; легкий доступ до інформаційно-комунікаційних технологій.

– Припустимість помилок: учні мають вдосталь часу, щоб надати відповідь на запитання; використання навчального програмного забезпечення, яке має вказівки / застереження при неправильному виборі учнем.

– Низький рівень фізичних зусиль: двері, які легко відчиняти учням з різними функціональними порушеннями; застосування ергономічних вимог / деталей (наприклад, дверні ручки, меблі).

– Наявність необхідного розміру і простору: учні з різними функціональними порушеннями мають можливість вільного доступу до всіх елементів навчального середовища та вільного переміщення; вхід до шкільної будівлі має бути один для всіх" [II]. 

 Проте проблема дверних ручок ергономічною вимогою низького рівня фізичних зусиль не вичерпується. Школа вільних та небайдужих (Львів 79007, вул. Клепарівська, 39, https://www.facebook.com/vilni.school/) щодня дезінфікує дверні ручки у всіх приміщеннях, у кожному класі встановила зволожувачі повітря, замовила кварцові лампи й встановлює їх у кожному класі з метою двічі на тиждень у вечірній час (коли учнів уже не буде у школі) кварцувати приміщення класів… На черзі – системи енергоощадної вентиляції, рекуператори, які ідеально підійдуть для боротьби з бацилами [III]

Дверна ручка – невіддільна ї деталь освітнього середовища. Здавалося б, така дрібниця – дверні ручки. Але без них, нагадують крамарі, ніяк не можна обійтися, хіба що зовсім відмовитися від дверей, щоб і відкривати було нічого. Напевно, мало хто на це здатний, і таких помешкань, де немає дверей, хоча б у ванну кімнату, просто не знайти.

Хоча вже існують школи «без дверей», які можна побачити в різних країнах світу.

Наприклад, Школою за принципом відкритий простір є гімназія Орестад у Копенгагені (ØrestadGymnasium), будівля якої, спроектована компанією 3XN, є справжнім витвором сучасного мистецтва як зсередини, так і зовні. Аудиторії школи відокремлені одна від одної доволі умовно – всі класи практично навчаються в одному величезному приміщенні. Розкішні кручені сходи, які з’єднують чотири рівні гімназії, називають серцем будівлі. Під час перерв учні валяються на яскравих подушках і роздивляються прикрашену круглими лампами стелю, що нагадує зоряне небо. Це перший навчальний заклад, відкритий у Данії у рамках національної освітньої реформи. Учні Орестад – старшокласники, які планують здобувати вищу освіту в галузі ЗМІ. У всьому будинку працює бездротовий інтернет, тому старшокласники постійно взаємодіють не тільки в реальному, а й у віртуальному просторі [IV]

Японську школу, де в класах немає дверей, описує письменниця Поліна Кацура, автор книги «Японістка. Книга 1: Хижа Сакура», в якій розповідає про особливості культури та звичаїв країни самураїв [V]. Поліна Кацура пише: 

"Діти вчаться не кожен клас у своїй кімнаті, а кожен клас у своїй ніші. При цьому на уроках тиша. Діти не шумлять, щоб не заважати вчитися іншим класам. … Принцип "школа без дверей" демонструє багато що. По-перше, політику школи, тобто, що вона відкрита до нових культур, ідей і методів. По-друге, таким чином школа викорінила знущання всередині школи. За закритими дверима класу може відбуватися все що завгодно, а от коли на тебе дивляться і діти, і вчителі з інших класів, тут вже подумаєш десять разів що говорити, а що ні. По-третє, в цій школі немає конкуренції між класами. Я пам'ятаю, як ми учні «А» класу вважали всіх «бешек» дурнями. А все чому? Тому що не спілкувалися з ними, а бачилися лише на «Веселих Стартах», коли треба було захистити честь класу. А тут як зміна, всі разом ходять один в одного, дивляться малюнки, вироби, спілкуються, разом поливають город (у багатьох школах є город і кролики, і коники в спеціальних клітинах, за якими доглядають самі діти). Я чула думку однієї іноземки, яка викладає англійську в молодшій школі, що в таких школах вести урок дуже не зручно, тому що ні музику не поставиш, ні гру гучну НЕ затієш. Запитала про це наших вчителів. Вони сказали, що справа звички. Все можна, але не дуже голосно. Але, як матір, мене більше цікавить комфорт дітей, ніж комфорт учителів, тому ми все-таки думаємо, що це не погано. Справедливості заради, треба сказати, що таких шкіл як наша в Японії одиниці, тому не всі японські діти вчаться в таких умовах.

Якщо в школі немає дверей, то немає і забору, і воріт, немає охоронців і турнікета. …Відсутність забору тільки допомагає безпеці. Все видно, сховатися ніде. Шкільне подвір'я видно не тільки з усіх балконів поблизу розташованих будинків, а й з офісів адміністрації, які знаходяться на першому поверсі. Видно все. …

І ще. Всім батькам видають бейджики, на яких написано: «Я Стежу За Безпекою». Якщо хтось помітив щось підозріле, одразу телефонує в поліцію"[VI].

Такі школи є не лише особливістю розвинутих країн. Туристам, що мріють про "ув'язнення" на островах Мальдіви, розповідається, що неодмінним атрибутом будь-якого мальдівського села (острова) є "школа без дверей і вікон (вони просто не потрібні). Учні ходять у стильній білій формі. На найбільшому острові знаходиться футбольне поле" [VII].

Концепції освітнього простору здебільшого розбудовуються на метафорі вікон (хоча лише в Амстердамі вікна важливіші за двері, бо через вікна в будівлях все важке і велике вноситься і виноситься), та все ж освітнє середовище без дверей уявити важко.

Проте існують в освітньому просторі місця, в яких двері не очікувано зникають… У Росії на сайті thequestion.ru обговорюється питання "Чому в багатьох школах туалетні кабінки без дверей?". Хоча у російських СанПіН № 129 від 2010 року у пункті № 88 чітко зазначено, що дверцята в туалетних кабінках для учнів повинні бути: "Унітази в санітарних вузлах встановлюються для учнів 1-4 класів у закритих без запору напівкабінах, для учнів 5-11 класів – у закритих на замок напівкабінах. Унітази повинні оснащуватися накладними сидіннями. Кімнати особистої гігієни дівчаток обладнуються унітазом, біде, умивальником, тумбочкою і педальним бачком".

Катерина Болдирєва, учитель-логопед, дефектолог, однозначної відповіді на питання "Чому в багатьох школах туалетні кабінки без дверей?"не знайшла, і висловила лише свої здогадки:

1. Дефіцит бюджету. Як зазвичай. Якщо у деяких шкіл немає грошей на парти, то що говорити про двері в туалет.

2. Превентивні заходи. Що може творитися за закритими дверима туалету в школі? Та що завгодно. Тому роблять максимально доступними спостереження за учнями.

3. Безпека. Раптом учневі стало погано, раптом він не може відкритися. Простіше не ставити двері, ніж їх вибивати.

4. "ЕГЭ": Без дверей "ЕГЭ" не спишеш [VIII].

Проте це не лише російський екстрим. Український телесюжет [Жовтень, 13, 2017] стверджує, що "у більшості харківських шкіл… у шкільних туалетах досі СРСР… У туалетах немає ні мила, ні туалетного паперу, їх треба щоразу просити у класного керівника. Двері не зачиняються, їх школярі тримають руками"[IX].

Не буду розшукувати загальну статистику про шкільні туалети в Україні, про успішне розв'язування цієї проблеми уже майже десятиліття нам звітують. Та тележурналісти показують протилежне:

"У більшості навчальних закладів належним чином не обладнані дитячі туалети. Діти вимушені природні потреби справляти на очах в інших школярів. Або ж бігати на перерві додому, або терпіти цілий день. А це виливається у комплекси та психологічні проблеми, так кажуть спеціалісти. Хоча ціна питання – не більше 1000 грн." і риторично запитують: "Чому у школі з пластиковими вікнами, комп`ютерами, мультимедійними дошками, туалети виглядають у дусі радянських часів?" [там само].

Туалет без дверей – пострадянська проблема, вона є й у європейській Польщі. Так, познімали двері до туалетів у Нобелівській вищій школі в Зеленій Гурі (тепер це частина школи №11), бо учні курили цигарки. Батьки не приховують своє обурення порушенням особистої свободи учнів, адже ніхто не має спостерігати за такими інтимними справами, як відвідування туалету. Тим паче, що поряд з учнівськими є туалети для шкільних працівників, з дверима, які зачиняються на ключ. У Зеленій Гурі шкільні вихователі всіх закладів у місті почали працювати над загальною шкільною системою для подолання порушень школярами правил школи. Це стосується не лише насильства, але й усіх видів діяльності, таких як перешкоджання професійній діяльності або порушення шкільної безпеки. Коли вони ввійдуть у життя, такі індивідуальні ідеї, як забирання дверей зі шкільних туалетів, маємо надію, зникнуть [X].

Отже, в багатьох школах туалетні кабінки без дверей…

В Україні йде впровадження Нового Освітнього Простору (НОП) у школах України, у рамках якого буде створений сучасний мотивувальний шкільний простір, де діти хочуть навчатися»… Українські медіа переповнені повідомленнями про створення нового освітнього середовища, що розуміється як переобладнання кабінетів і лабораторій сучасною матеріально-технічною базою, будівництво сучасних спортмайданчиків тощо [XI]. Наприклад, 10 загальноосвітніх шкіл Полтавщини відібрали для участі у пілотному проекті зі створення нового освітнього середовища. З часом усі заклади регіону запрацюють за новими стандартами. Наразі уже більшість з 10-ти відповідають сучасним вимогам [XII]. У 2017/2018 навчальному році Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №37 стала однією зі 100 шкіл в Україні (в Полтавській області – 4), які долучилися до пілотного впровадження нового державного стандарту початкової освіти у рамках запровадження Концепції Нової української школи. Щоб створити у цих класах відповідне сучасне освітнє середовище, згідно з вимогами наказу Міністерства освіти і науки України від 13.07.2017 №1021, з міського бюджету виділені додаткові кошти – близько 256 тисяч грн. – та проведено закупівлю необхідного обладнання: інтерактивний мультимедійний комплекс, нові 3-х-рівневі парти, понад 20 позицій засобів навчання в нових умовах (наприклад, математичний планшет, танграм, килимок-пазл тощо)[XIII].

Проте блогери, котрі, мабуть, переймаються на власному досвіді подібними проблемами, численні статті про нові освітні середовища характеризують як «пустий набір слів». А тому «питання залишається – Що таке нове освітнє середовище?»: "Хотілося б більше знати що є "новим освітнім середовищем"? Мені чомусь видається, що "найсуттєвішим викликом" наразі є "нове освітнє середовище". Можливо, це тому, що у кабінеті інформатики для молодших школярів стоять комп’ютери 2004 року виготовлення?" [XIV].

2. Що таке нове освітнє середовище?

Роботу зі створення шкіл за стандартами Нового Освітнього Простору (НОП) у рамках концепції МОН «Нова Українська Школа» розпочато у 2017 р. з підписання спільного листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства та Міністерства освіти та науки. У ньому повідомлялося, що «у цьому році Мінрегіон спільно з Міністерством освіти і науки, облдержадміністраціями та територіальними громадами розпочинає реалізацію спільного проекту із впровадження Нового Освітнього Простору (НОП) у школах України, у рамках якого буде створений сучасний мотивувальний  шкільний простір, де діти хочуть навчатися». Проект НОП передбачає проведення комплексних заходів щодо:

- енергоефективності будівель;

- використання яскравих і креативних дизайнерських рішень;

- закупівлі обладнання та програмного забезпечення;

- проведення швидкісного Інтернету та встановлення Wi-Fi;

- створення умов для інклюзивного навчання дітей.

"Нове освітнє середовище – це сучасний простір, сукупність умов, засобів і технологій для комфортного навчання учнів, учителів і самих батьків" [XV].

Малоінформативні офіційні визначення НОП намагаються розшифрувати дослідники. Так, на порталі http://education-ua.org/ua/Ганна Дудіч виклала свою точку зору щодо НОП, вказавши, що для сучасного освітнього простору характерно:

"1. Наявність необхідної різноманітності навчального середовища (як варіант, поділ на декілька навчальних зон).

2. Забезпечення можливості для динамічного навчання (надавати учням змогу переміщуватись по класу під час уроку, працювати в групах або індивідуально, залежно від етапу уроку тощо).

3. Сприяти трансдисциплінарному підходу, об’єднанню різних навчальних предметів довкола наскрізних тем.

4. Бути простором для дослідження, творчості, свободи самовираження.

5. Забезпечувати ситуацію успіху і результативність навчання для учнів з різними типами засвоєння інформації, сприяти всебічному розвитку особистості, спонукати учнів до самоосвіти." [XVI]

Утім, на завершення, Ганна Дудіч особливо підкреслює, що "головне в сучасному освітньому просторі не обладнання, а розуміння того, чого і як ми, вчителі, можемо навчити сучасних дітей у школі". Можна погодитися із цим твердженням, якщо не бачити, що архітектура і стан більшості шкільних приміщень України "онтологічно" навряд чи дозволить створювати НОП, у старі міхи не увіллєш нове вино…

Різні презентації на тему "Сучасне освітнє середовище", наприклад, [XVII], стверджуючи, що "Планування і дизайн освітнього простору школи, нового освітнього середовища, буде спрямований на розвиток дитини та мотивацію її до навчання", для чого "Виділятимуться окремі приміщення з відкритим освітнім простором", "Розвиватиметься інфраструктура для забезпечення різних форм навчання", "широко використовуватимуться нові ІТ- технології, нові мультимедійні засоби навчання, оновлення лабораторної бази", "Кожна школа матиме у своїй структурі сучасну бібліотеку" тощо, копіюють вимоги до освітнього середовища шкіл розвинутих країн і нічого нового у цьому контексті не становлять. Швидше, ми створюємо "наздоганяючий" освітній простір, бо власне НОП, швидше є антитезою, запереченням або "зняттям" масового використання нових ІТ- технологій в освітньому процесі.

Поняття "Новий Освітній Простір" вимагає аналізу категорії освітнього середовища.

Категорію освітнього середовища формулюють безліччю способів, додаючи до поняття території навчального закладу і того, що на ній знаходиться, різні інші "шматки" світу, соціуму та віртуального світу.

Наприклад, "Об’єднуючи суб’єктивний та об’єктивний погляди на «освітнє середовище», можна стверджувати: освітнє середовище – це сукупність природних, фізичних та соціальних об’єктів й суб’єктів, які впливають на формування учня, на його творчий, професійний та особистісний розвиток, сприяють становленню міжсуб’єктних взаємодій та особистісно орієнтованих педагогічних комунікацій в освітньому процесі, забезпечують умови комфортної життєдіяльності учня в навчальному закладі та поза його межами."

Зрозуміло, що полігоном освітніх вправ людини потенційно є весь світ, тому категорія освітнього середовища щоразу може інтерпретуватися по-різному [XVIII]. Не заглиблюючись, як на мене, в словесну еквілібристику таких інтерпретацій, і приймаючи право кожного дослідника сконструювати своє уявлення про категорію освітнього середовища, я ж тут в це поняття зараховую лише територію навчального закладу і того, що на ній знаходиться.

Провідні тенденції світової освіти пов'язані з ідеєю створення освітнього середовища, що сприяє самореалізації кожного учня. Це передусім проектування Дослідницьких Підтримуючих Навколишніх Середовищ (Study Support Environments – SSEs) замість "навчальних систем" або "навчаючих навколишніх середовищ" ("instruction alsys tems" чи “learningenvironments"). Дослідницькі Підтримуючі Навколишні Середовища – SSEs – дозволяють створити "місце для дослідження у світі навчання" [XXIII]. Цю ідею розвивають у США щонайменше із 1971 року, і найповніше сьогодні її реалізує приватна школа Ілона Маска AdAstra [XXIV].

Як повідомляється у статті про школу Ілона Маска, головна увага у закладі спрямована не на вивчення технологій, інжинірингу, науки та математики (STEM – Science, Technology, Engineering, Mathematics), які здаються сьогодні найбільш придатними для успіху в сучасному світі. По суті, ці напрямки є частиною минулого. Одним із підтверджень цього є і той факт, що акцент на STEM-дисципліни в шкільній освіті був зроблений у низці країн ще на початку минулого століття, зокрема в 1903 році у школах Австралії. У зовсім недалекому майбутньому сьогоднішнім дітям доведеться працювати зі штучним інтелектом, розбиратися у стратегії, володіти етикою прийняття рішень і навичками кооперації, а також просто вести абстрактні філософські міркування про важливі життєві питання. І саме на цьому зосереджується вся освіта в AdAstra. У ній не надають великого значення електронним девайсам як інструментам навчання. Більшість часу діти залучені до практичних занять і дискусій на території штаб-квартири SpaceX, а все теоретичне навчання часто зводиться до однієї години роботи за стаціонарними комп'ютерами Mac (в AdAstra не використовують планшети), за якими діти взаємодіють зі службою GoogleClassroom і освітніми платформами KhanAcademy, CodeAcademy, Edx тощо.

"Діти хочуть взаємодіяти один з одним. І часто для найпродуктивніших занять їм потрібно лише аркуш паперу, бо діти в цьому віці відмінно вміють уявляти тавізуалізувати. Для нас важливо масштабувати ці вміння у правильному напрямку, і тому я турбуюся за той час, який вони проводять перед моніторами», – ділиться своїми міркуваннями директор AdAstraДжошуа Дан [там само].

Такий підхід і застосовується у програмах Дослідницьких Підтримуючих Навколишніх Середовищ із різних предметів навчання – історії, природничих наук, літератури. Додатково до вивчення певного змісту, за цими програмами учні здобувають навички інтерпретування та аргументації. Цей підхід було апробовано у Dalton-Школі (K-12-незалежна школа Нью-Йорку) у програмах Archaeotype (6-й клас, історія), Galileo (астрономія в 11-12 – класах) та Playbill (10-й клас, англійська мова). Виявилося, що учні, які навчалися за цими програмами, у зовсім новій галузі здійснювали спостереження та інтерпретації краще, ніж учні, які не навчалися за цими програмами.

Перелічимо конструктивні принципи ICON проекту (ICON - An Interpretation Construction Approachto Constructivist Design) [XXV], що претендують на основні принципи НОП:

• Спостереження: учні спостерігають справжні артефакти в аутентичних ситуаціях.

• Побудова інтерпретацій: учні конструюють інтерпретації на основі спостережень і аргументують їхню істинність.

• Контекстуалізація: забезпечується доступ учнів до передумов і різноманітних контекстних матеріалів, щоб допомогти розробляти інтерпретації та аргументацію.

• Пізнавальне учнівство: учні виступають як учні викладачів, майстерних у спостереженнях, інтерпретаціях та контекстуалізації.

• Співпраця: учні співпрацюють у спостереженнях, висуванні інтерпретацій і контекстуалізації.

• Множинність інтерпретацій: учні здобувають пізнавальну гнучкість при висуванні множинних інтерпретацій

• Множинність маніфестацій: учні навчаються внаслідок розгляду різноманітних проявів одних і тих самих інтерпретацій.

Перелічені принципи є адаптацією пропозицій різних дослідників, але принцип зосередження навчального процесу на справжніх артефактах є унікальним.

Обґрунтування програми ICON проекту забезпечується розглядом п'яти граней дослідницько-навчальних навколишніх середовищ, запропонованих Перкінсом [XXVI]. Як він показав, будь-яке дослідницько-навчальне навколишнє середовище – від традиційних класних кімнат до футуристичних навчальних технологій – здійснюються через проходження учнями п'яти освітніх етапів: інформаційні банки (традиційні енциклопедії і словники), символьні клавіатури (традиційні записники та робочі зошити), конструктори (традиційні Tinker Toys і Legos), феноменарії (традиційні акваріуми та тераріуми) та скеровуючі завдання. Archaeotype, Galileo і Playbill зосереджуються в основному на гранях інформаційного банку і феноменаріях. Зокрема, моделі археологічної ділянки, моделі неба і фото, одержані за допомогою телескопа, – феноменарій, розроблений, щоб дати учням основну інформацію для спостереження, яку вони повинні осмислити, будуючи інтерпретації.

Отже, НОП не постане внаслідок лише забезпечення енергоефективності будівель; яскравих і креативних дизайнерських рішень; закупівлі обладнання та програмного забезпечення; проведення швидкісного Інтернету та встановлення Wi-Fi; створення умов для інклюзивного навчання дітей і завезення у школи комплектів ЛЕГО та іграшкових наборів геометричних фігур, розвішування плакатиків трафаретних "навчальних зон". Щоб цей наздоганяючий НОП перетворити у дійсний НОП, необхідні інші рішення. Потрібно прагнути, щоб кожна школа була найкрасивішою і найпривабливішою архітектурною спорудою у місті чи селі, щоб вона була зведена за принципами інтелектуального будинку, в якому буде все прекрасним: і туалети, і двері, і дослідницьке підтримуюче навколишнє середовище. Потрібні не лише набори ЛЕГО у школах, а передусім ВЕЛИКЕ ОСВІТНЄ ЛЕГО як генеральний план побудови нових шкіл і реконструкції, у разі можливості, теперішніх шкільних приміщень, створення у кожному закладі оригінального дослідницького освітнього середовища. Для ВЕЛИКОГО УКРАЇНСЬКОГО ОСВІТНЬОГО ЛЕГО потрібно багато різних пазлів, про два з них - дизайн звичних речей як філософію освіти та правильне розуміння природи корупції – у наступній статті. 

Сергій Клепко, доктор філософських наук, доцент, проректор з наукової роботи Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського

Джерела:

I. Школа для кожного посібник / упорядник: Байда Л. Ю. – К., 2015. – 60 с.

II. Нова українська школа: порадник для вчителя / підзаг. ред. Бібік Н. М. — К.: ТОВ «Видавничийдім «Плеяди», 2017. — 206 с. – С.11-12.

ІII. Школа вільних та небайдужих [9 февраля 2018]// https://www.facebook.com/vilni.school/posts/328921687610843.

IV. ТОП-10 чудернацьких шкіл у світі [22.01.2018]// http://pedpresa.ua/103233-najnezvychajnishi-shkoly-svitu-vyznacheno.html.

V. Кацуро, Полина. Японистка [Текст] / Полина Кацуро. - Москва : Издательский дом В. Ема, 2015-. Кн. 1: Хищная сакура. - 2015. - 271 с.Кн. 2: Как стать самураем. - 2017. - 215 с.

VI. Кацуро, Полина. Как мы пошли в японскую школу [Oct. 18th, 2017] // https://polinakatsuro.livejournal.com/6390.html.

VII. Поездка на Мальдивы: что ждет отдыхающих? (часть 2) [Mar 19, 2013] // http://grandseashostmark.com/aziya/maldivy/poezdka-na-maldivy-chto-zhdet-otdyxayushhix-chast-2.html.

VIII. Почему во многих школах туалетные кабинки без дверей? [сентябрь 2016] // https://thequestion.ru/questions/165586/pochemu-vo-mnogikh-shkolakh-tualetnye-kabinki-bez-dverei.

IX. Факти / Відео / Україна / Дірка в підлозі, без дверей і черга очікуючих. Чому у шкільних туалетах досі СРСР [Жовтень, 13 , 2017]// https://fakty.ictv.ua/ua/videos/dirka-v-pidlozi-bez-dverej-i-cherga-ochikuyuchyh-chomu-u-shkilnyh-tualetah-dosi-srsr/.

X. Туалет без дверей – резонанс у нижньосілезькій школі [18.09.2017] // https://inpoland.net.pl/novosti/tualet-bez-dverejj-rezonans-u-nizhnosilezkijj-shkoli/.

XI. Полтавці взялися створювати нове освітнє середовище 05.01.2018 // https://poltava365.com/poltavczi-vzyalisya-stvoryuvati-nove-osvitne-seredovishhe.html.

XII. Школи Полтавщини відібрали для участі у пілотному проекті зі створення нового освітнього середовища. Прес-служба Полтавської ОДА // https://poltava.to/project/2669/.

XIII. Створено новеосвітнєсередовище для пілотнихкласівшколи № 37 // http://www.osvitapoltava.gov.ua/nova-skola/1121-seredovishe-2.html.

XIV. Нове освітнє середовище - яке воно? [11 серпня 2017] // https://blog.poltava.to/zolotuhin/6463/.

XV. В уряді розробили проект створення шкіл із новим стандартом викладання [25 Квiтня, 2017]// https://glavcom.ua/country/science/v-uryadi-rozrobili-proekt-stvorennya-shkil-z-novim-standartom-vikladannya-411484.html.

XVI. Дудіч Ганна. Futureclassroomlab як модель сучасного освітнього середовища 27.02.2018 // Http://education-ua.org/ua/articles/1144-future-classroom-lab-yak-model-suchasnogo-osvitnogo-seredovishcha.

XVII. Презентація "Сучасне освітнє середовище" // https://naurok.com.ua/prezentaciya-suchasne-osvitne-seredovische-2097.html.

XVIII. Гонтаровська Н. Б. Освітнє середовище як фактор розвитку особистості дитини : монографія / Н. Б. Гонтаровська ; НАПН України, Ін-т пробл. виховання. - Д. : Дніпро-VAL, 2010. - 622, [16] с.

XIX. Гонтаровська Н. Б. Теоретичні і методичні засади створення освітнього середовища як фактору розвитку особистості школяра : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.07 / Гонтаровська Наталія Борисівна ; Ін-т пробл. виховання НАПН України. - К., 2012. - 40с.

XX. Формування освітнього середовища профільної школи : монографія / [Піддячий М. І. та ін. ; за ред. М. І. Піддячего] ; Нац. акад. пед. наук України, Ін-т педагогіки. - Київ :Педагогічна думка, 2013. - 199 с.

XXI. Мартинець Л. А. Управління освітнім середовищемпрофесійногорозвиткувчителів у загальноосвітньомунавчальномузакладі :монографія / Л. А. Мартинець. - Вінниця : [б. в.], 2017. - 408 с.

XXII. Black John B. and McClintock R. An Interpretation Construction Approachto Constructivist Design // In В. Wilson (Ed.) Constructivist learning environments. Englewood Cliffs, NJ: Educationa lTechnology Publications, 1995.

XXIII. McClintock, R. (1971) Toward à placeforstudyin à worldofinstruction. TeachersCollegeRecord, 72, P. 405-416.

XXIV. AdAstra: секретная частная школа Илона Маска Опубликовано: 26.02.2018 // http://under35.me/2018/02/ad-astra-elon-musk-school/.

XXV. An Interpretation Construction Approach to Constructivist Design / John B. Black and Robert O. McClintock / Original article published: In B. Wilson (Ed.) Constructivist learning environments.Englewood Cliffs, NJ: Educational Technology Publications, 1995. / (1) An Interpretation Construction Approach to Constructivist Design. Available from: https://www.researchgate.net/publication/245345648_An_Interpretation_Construction_Approach_to_Constructivist_Design [accessed Jul 31 2018].

XXVI. Perkins, D.N. Technology meets constructivism: Do they make а marriage? In T.M. Duffyand D.H. Jonassen (Eds.) Constructivism and the technology of instruction: А conversation. Hillsdale, NJ: LEA, 1992. 

03.08.2018
Сергій Клепко
*
Поділитися

Додати комментар

Через сайт
Через Вконтакті
Через Фейсбук

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews