Укр Рус

Дата: 15.12.2018

Підписка на новини

Не «Еврика!»

Автор:
Віталій Дрібниця
Опубліковано
14.05.2018

Експертний аналіз підручника Т. Ладиченко для 10 класу закладів загальної середньої освіти «Всесвітня історія (рівень стандарту)»

Чомусь життя вперто зіштовхує мене з Т. Ладиченко. Спочатку, у другій половині 1980-х рр., як з викладачем КДПІ ім. М. Горького, де я навчався на історичному факультеті. Пізніше, на початку 2000-х рр., як з автором підручників з всесвітньої історії. Перші свої критичні огляди підручників розпочав саме з підручника для 11-го класу Т. Ладиченко.
Ось і в цьому, 2018 р., коли я зареєструвався як експерт підручників для 10-го класу, життя знову мене зіштовхнуло з Т. Ладиченко. Щоправда, до оприлюднення Інститутом змісту та модернізації освіти (ІМЗО) перших 60 сторінок нових підручників я не знав, що підручник, експертом якого я є, то підручник саме Тетяни В’ячеславівни.
Після прочитання першого розділу про Першу світову війну, я крикнув «Еврика!» Я знайшов той підручник, що мені подобається і викладати я буду саме за ним! Щоправда, пізніше вияснилося, що до мене це вже кричав Архімед, а після прочитання інших розділів, зрозумів, що нічого доброго я не знайшов.
Що, все-таки, гарного я знайшов у підручнику. Зміст підручника структурований: є основний, виокремлений та додатковий тексти. Більшість ілюстрацій виконують пізнавальну, розвивальну чи виховну мету. Технічні засоби полегшення користування підручником відповідають вимогам, проте у підручника відсутні предметний та іменний покажчики. Мова підручника зрозуміла для учнів та відповідає нормам української літературної мови. У підручнику є завдання, що спонукають висловлювати власні судження, обґрунтовуючи їх, здійснювати оцінювальні дії, логічні міркування тощо.
Практично немає зауважень до Розділів 1 «Передумови Першої світової війни. Війна та революції», 2 «Облаштування повоєнного світу», 5 «Держави Азії та Латинської Америки» та 8 «Повсякденне життя та культура у міжвоєнний період».
Але далі, при уважному читанні, стало вияснятися, що все далеко не «Еврика!».
Погана робота коректора
У підручнику наявні недогляди коректора:
сторінка 83 – написано «Німеччсина», зайва літера «с», «догрогу» замість «дорогу» (зайва літера «г»). Мимодрук і на стор. 97 – у тексті «Це варто знати» замість «націонал-соціалізму та нацизму» вжито сполучник «на»;
сторінка 102 – у тексті про особливості непу є «відкрита дужка», проте немає «закритої»;
сторінка 106 – у тексті «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», після слова «підприємств» необхідна кома, а там крапка. У цьому ж реченні відкрили дужку після слова «покарання», а закрити забули;
сторінка 229 – неправильно написано прізвище А. Ідена – «Ідей»;
сторінка 249 – школа «Баугаух» замість «Баухаус» чи «Баухауз».
І це лише те, що я запримітив, але я не фаховий коректор.

Відсутність можливості роботи з історичною термінологією та датами
Загальноприйнятна наукова термінологія у підручнику використовується, але основні поняття та терміни, розуміння яких вимагає Програма, фактично відсутні. Самі терміни використовуються без пояснення. Термінологічний словник у макеті відсутній, що фактично унеможливлює розуміння та засвоєння учнями основних термінів та понять.
Так у Розділі 1 «Передумови Першої світової війни. Війна і революції» не прояснено поняття «система озброєного миру», відсутня обов’язкова дата вступу США у війну (стор. 23), революцій в Австрії, Німеччині, Болгарії (стор. 39).
Сторінка 31 – у матеріалі про Болгарію відсутні дані про революції в цій країні, що передбачено Програмою.
Не внормоване написання назви міжвоєнної Чехословаччини: вживається як «Чехословаччина» (наприклад, стор. 49), так і «Чехо-Словаччина». В українській історіографії склалася традиція вживати написання «Чехо-Словаччина» для існування цієї країни у 1938-1939 рр., коли під тиском нацистської Німеччини розпочався процес «федералізації» країни. Вживання назви «Чехо-Словаччина» до проголошення автономії Словаччини та Підкарпатської Русі є невмотивованим.
В Розділі 2 «Облаштування повоєнного світу» не розкриті поняття та терміни «система колективної безпеки», «демілітаризована зона», «санітарний кордон», «контрибуція».
Сторінка 63 – відсутні пояснення щодо правих, ультрарадикальних та ультранаціоналістичних угруповань та профспілок.
Сторінка 76 – є згадка про «проспериті», проте явище не пояснене.
Сторінка 78 – відсутнє що визначення «Великої депресії», що не існує пояснення цього явища. Відсутні терміни та поняття «світова економічна криза», «фондова біржа».
Сторінка 90 – після параграфу жодної обов’язкової дати, як після інших параграфів, хоча програма вимагає знати дату діяльності уряду Народного фронту у Франції.
Сторінка 94 – після параграфу жодної обов’язкової дати, як після інших параграфів, хоча програма вимагає знати дату приходу фашистів до влади.
Сторінка 100 – вжито словосполучення «арієзація промисловості», проте воно не пояснене. Там же бажано додати пояснення терміну «антисемітизм». Жодного пояснення щодо расистської ідеології у підпункті «3. Нацистська расистська ідеологія та антисемітизм» немає.
Сторінка 102 – є терміни «націоналізація», «трудова повинність», «мілітаризація праці», як складові частини «воєнного комунізму», проте відсутнє пояснення термінів. Там же серед особливостей непу названо концесії, проте учням цей термін не відомий, а він не пояснений.
Сторінка 105 – вжито термін «експропріація», проте він не пояснений.
Сторінка 107 – вжито терміни «спланована модернізація», «усуспільнення землі», проте що вони означають?
Сторінка 110 – відсутні обов’язкові дати, прописані у Програмі щодо історії СРСР.
У параграфі 21 «Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів» немає жодної згадки про термін «етатизм», як цього вимагає Програма. У параграфі 20 «Мусульманські держави» має бути передбачена Програмою дата революції в Туреччині, а не лише дата декларації Бальфура та проголошення Турецької республіки.
Сторінка 166 – відсутнє пояснення терміну «хунта», як того вимагає Програма, проте сам термін вжито.
Відсутність матеріалу для практичних робіт
У відповідності до Нової навчальної програми, що запроваджується у 10-у класі з 1 вересня 2018 р., у підручнику мають бути матеріали для практичних робіт. Проте такі матеріали подані лише до деяких розділів – Розділ 1 «Передумови Першої світової війни. Війна та революції», Розділ 3 «Провідні держави світу в міжвоєнний період» та Розділ 7 «Друга світова війна. Військові дії на території СРСР». Самі матеріали для практичних робіт не в повній мірі відповідають Програмі. Так на сторінці 39-40 розміщено матеріали для практичної роботи після Розділу 1 «Світовідчуття європейця… (на основі мемуарів і художніх творів)». Однак, подані у проекті підручника матеріали не відносяться ні до мемуарів, ні до художніх творів. У Змісті самого підручника матеріали для практичних робіт не вказані.
В Розділі 3 «Провідні держави світу в міжвоєнний період» у параграфах з 9 по 14 недостатньо матеріалу для розуміння учнями процесів, що відбувалися у цих країнах у першій половині XX століття. Текст то там є, але виловити в тому тексті навчальний матеріал не вдалося.
Зауваження до завдань
Багато зауважень викликають завдання, подані у підручнику.
Сторінка 39 – учні мають схарактеризувати процес утворення незалежної Фінляндії у той час, коли в тексті підручника цьому присвячено два речення.
Сторінка 73 – завдання на розвиток інформаційної компетентності «Використавши додаткові джерела, визначте, яким фашистським організаціям належать ці символи». Які символи? На стор. 73 жодного символу. Там же завдання на розвиток просторової компетентності «Покажіть на мапі, у яких країнах мав розповсюдження фашизм, а в яких – різновиди націонал-соціалізму». Фашизм – в одній країні (а не країнах) – Італії, різновидів націонал-соціалізму не було, оскільки він існував лише у Німеччині.
Сторінка 84 – завдання на розвиток хронологічної компетентності «Визначте хронологічну послідовність подій: Загальний страйк шахтарів; коаліційний уряд Д. Ллойд-Джорджа; зречення короля Едуарда VIII». Проте в тексті підручника відсутня згадка про загальний страйк шахтарів – «У 1935 –1937 рр. він (Болдуїн – Дрібниця В.) ще раз – востаннє – повертався до влади. Урядом Болдуїна було придушено страйковий рух, розірвано дипломатичні стосунки з Радянським Союзом, проводилася політика потурання німецько-фашистській агресії». Чи «страйковий рух» це і є про страйк шахтарів?
Сторінка 86 – дивує питання для бліц-обговорення. «Ви, мабуть, звернули вже увагу, що економічна модель західної демократії передбачає лише два, по черзі застосовувані варіанти дій: розгулу «вільної» економіки, з мінімальним втручанням туди держави, що неодмінно веде до кризи, й політика «затискання пасків» щодо основної частини населення з одночасним «включенням» регулювання державою. Чи можете ви запропонувати інший спосіб вирішення економічних проблем, що дозволяли б не допускати кризи?». Надзвичайно спрощене розуміння механізмів дії ринкової економіки чи маніпулювання свідомістю учня? «Розгул» вільної економіки, що «неодмінно веде до кризи»? Криза – невіддільна (частина/ознака) частина ринкової економіки, а не результат її «розгулу».
Сторінка 89 – друге завдання про інформаційну компетентність – заповнити таблицю «Діяльність урядів Франції у 1920–1930-х рр.» неможливо по причині недостатності матеріалу в самому тексті підручника. Там же завдання на логічну компетентність «7. Які причини розпаду Народного фронту? Дайте оцінку діяльності комуністів в уряді Народного фронту». Як можна дати оцінку діяльності комуністів в уряді Народного фронту за двома реченнями «Комуністи вирішили не входити в уряд, але обіцяли йому підтримку в парламенті» та «Так, комуністи й частина соціалістів вимагали повного викоренення фашизму, навіть з обмеженням конституційної законності, (обидва речення на стор. 88).
Сторінка 94 – завдання №5 на формування логічної компетентності вимагає аналізу документів, «які склали основу корпоративної системи в Італії». В тексті такі документи відсутні.
Сторінка 97 – фото Гітлера, його пряма мова та пояснення до фото ніякою логікою не пов’язані.
Відсутність українознавчого аспекту підручника
Українознавчий аспект підручника фактично відсутній, хоча його вимагає Програма. Слабко та з помилками висвітлюється перебування українських земель у складі сусідніх держав у міжвоєнний період. У підручнику відсутня інформація про видатних українців або вихідців з України, які зробили вагомий внесок у розвиток науки та культури.
Говорячи про єврейські погроми в Російській імперії під час Першої світової війни, приводиться приклад лише України. Таким чином іде маніпулювання свідомістю українського учня, якому нав’язують думку, що найбільші погроми єврейського населення – на українських землях, хоча відповідальність за них несуть російські чорносотенні організації. Проте автор, чомусь (?) «забув» на цьому акцентувати.
Сторінка 21 – приведена таблиця єврейських погромів часів Української революції 1917-1921 років. Яке відношення вона має до Першої світової війни? І, звичайно, найбільша кількість жертв – у період Директорії.
Сторінка 33 – у переліку національних комітетів, що утворилися влітку 1918 р. є український, який утворився у жовтні 1918 р. (УНРада), а не влітку.
Не визначений у тексті статус українських земель в результаті Версальсько-Вашингтонської системи договорів.
Сторінка 70 – з якою метою там подано текст про Д. Донцова? Як приклад українського інтегрального націоналізму? А текст під фото – зразок історичного абсурду, оскільки жодного відношення до поглядів Донцова не має. На стор. 71 написано, що інтегральний націоналізм є різновидом нацизму, а, отже, нав’язується думка, що Д. Донцов – нацист.
Сторінка 113 – у переліку українських територій, окупованих Польщею 1919 р. відсутня Східна Галичина. Там же Червона армія «звільняє» Житомир, Вінницю, Коростень. Від кого звільняє – від української та союзної їй польської армії? Пізніше в переліку українських земель, що перебували у складі Польщі, таки з’являється Східна Галичина, зате пропадає вже Західна Волинь.
Сторінка 119 – вказано, що більшість населення Закарпаття вважали себе «окремим (русинським) народом». Це для чого інформація? Можливо за результатами якогось чеського перепису це і відповідає дійсності, проте де реальні цифри? Чому не пояснено, що більшість населення – українці? Чому ж тоді (сторінка 119-120) навчання на Закарпатті проводилося російською та українською мовами? Де русинська?
Хвороба «лівизни», прорадянщина та російські погляди на історію
А ось найбільші зауваження з’явилися при прочитанні Розділі 3 «Провідні держави світу у міжвоєнний період», 6 «Передумови Другої світової війни» та 7 «Друга світова війна. Військові події на території СРСР». На мою думку ці розділи підлягають додатковій експертизі фаховими істориками, оскільки, на мою думку, не відповідають сучасним історичним підходам, що склалися в Україні при висвітленні фактів та процесів новітньої історії першої половини XX століття.
Що ж ми бачимо «крамольного»?
Сторінка 20 – подано документи, де вжито термін «ленінець», однак учні ще не вивчили тему, присвячену Росії, отже не розуміють зміст вживаного слова. Дуже «цікаві» питання до цього документа, який відбиває думку «простої людини» з лівими поглядами – «Кому, на вашу думку, була потрібна тоді війна? А нинішні війни?» Дане питання – маніпуляція свідомістю учня, питання мають підштовхнути дітей до думки, що всі війни ведуть лише панівні класи, а «простому народу» війни не потрібні.
Сторінка 28 – у якості ілюстрації кадр з радянського художнього фільму «Жовтень», на якому показано штурм Зимового палацу, хоча у поясненні до ілюстрації сказано, що «ніякого штурму не було». А для чого показувати тоді «штурм», якого не було та ще й не пояснити учням, що це кадр з художнього фільму?
Сторінка 48 – не повністю висвітлені територіальні втрати Німеччини за Версальським мирним договором – відсутні території, що відійшли до Польщі, Литви, статус Данцига (Гданська).
Сторінка 64 – у поясненні до ілюстрації написано, що прізвище лідера нацистів «Шикльгрубер (Гітлер)». Прізвище Гітлера – Гітлер. До 14 р. він був записаний на прізвище матері, допоки батько не визнав батьківство. Для чого подавати Гітлера за прізвищем матері? Те саме на стор. 97.
Сторінка 66 – не правильно написане прізвище іспанського генерала Санхурхо – Санхурно. Головним організатором заколоту був генерал Еміліо Мола, який не згадується, а згадується Хосе-Антоніо Пріма де Ріверо, участь якого в організації заколоту під сумнівом.
Сторінка 78-79 – надзвичайно мало матеріалу для розуміння «Нового курсу» Рузвельта.
Сторінка 82 – не розкриті «особливості розвитку Великої Британії в 1920-1930-ті роки», як того вимагає програма, перераховані лише прем’єр-міністри.
Сторінка 83 – націонал-соціалізм та нацизм синоніми. Для чого писати, що «Майн кампф» - «біблія» націонал-соціалізму та нацизму, якщо це синоніми?
Сторінка 87 – описується французький фашизм, у той час як на сторінці 73 є завдання до кари, де треба показати, в яких країнах поширився фашизм. Як діти можуть виконати це завдання на стор. 73, коли поширення фашизму, в даному випадку у Франції, подається лише на стор. 87?
Сторінка 95 – матеріал про вбивство Р. Люксембург та К. Лібкнехта та завдання до нього цікаві! Вони мають, на мою думку, наштовхнути учнів на відсутність судочинства в країнах Європи. В багатьох місцях підручника ідуть маніпуляції щодо злочинів в європейських країнах, особливо представників правих партій, урядів та рухів, проте жодної згадки про злочинну діяльність лівих урядів, а тим більше дуже «м’яко» прописане сталінське керівництво СРСР. Таке саме на стор. 97 – про розправи нацистів над комуністами та соціал-демократами.
Однозначно злочини були, проте їх здійснювали й ліві уряди, й праві. Проте треба розуміти суть тоталітарної системи, яка ґрунтується на репресіях і терору та демократичними країнами, де вину треба ще доказати у суді. Те саме на стор. 132 – про «звірячі» убивства болгарських лівих діячів. Про звірячі вбивства, вчинені комуністами – жодного слова, навіть у матеріалі про сталінські репресії.
Сторінка 99 – продовження вихваляння комуністів в розділі «Це варто знати». Г. Димитров – «відомий діяч комуністичного руху, «непересічна особистість». Щодо інших політичних діячів такої глорифікації не відмічено.
Найбільше питань виникає при прочитанні параграфу 14 «Радянський Союз».
Сторінка 101 – питання актуалізації «Пригадайте, у якому становищі перебувала країна після громадянської війни та іноземної інтервенції». Яка країна – Радянський Союз, де не було громадянської війни та іноземної інтервенції чи Росія, де все це було. СРСР дорівнює Росія? Серйозно? Там же говориться, що «політика «воєнного комунізму» – політика, спричинена громадянською війною та іноземною інтервенцією» І все? Тобто бажання побудувати комуністичне суспільство у комуністів не було?

Сторінка 102 – «Особливості непу» насправді є складовими частинами непу. Що означає положення «ринковий продаж надлишків»? Надлишків чого? В чому суть грошової реформи? Чому в словосполученні «нова економічна політика» всі слова пишуться з маленької літери, що правильно, а в абревіатурі НЕП всі літери великі?
Сторінка 104 – ілюстрація про підписання декларації про утворення СРСР. По-перше, ніхто нічого 30 грудня 1922 р. не підписував – утворення СРСР начебто 30 грудня 1922 р. – міф сталінської історіографії. До закріплення Сталіна при владі наприкінці 1920-х рр. днем утворення СРСР вважалося 6 липня. По-друге, подане завдання до ілюстрації виконати не можна – якість ілюстрації цього не дозволяє, та і не потрібно. Навіщо учням знати дрібних діячів комуністичної партії? Надзвичайно позитивні наслідки утворення СРСР.
Сторінка 105 – яку знаннєву, виховну чи розвивальну мету має плакат про колгоспне будівництво?
Сторінка 106 – текст, який пояснює «закон про п’ять колосків», не відповідає змісту постанови. У текст сказано, що «розкрадання майна прирівнювалось до державних злочинів і підлягало суворим видам покарання. У постанові не обумовлювалися мінімальні розміри вкраденого, що спричинило чимало випадків неадекватності покарання». Тобто, іде маніпуляція свідомістю учня, що покарання в цілому були адекватні. Тобто розстріли з 14 р. та мінімальний строк ув’язнення в 10 р. автор вважає адекватним?
Сторінка 106 – серед причин сталінізму визначено «переростання диктатури класу в диктатуру партії». Тобто ленінська диктатура є диктатурою класу?
Сторінка 107 – елементом колективізації визначено «усуспільнення землі, засобів виробництва, худоби». Тобто не одержавлення, а усуспільнення? Там же «У квітні 1934 р. 35 осіб, причетних до цієї трагедії (голоду – Дрібниця В.) було розстріляно; близько півсотні отримали терміни ув’язнення». Це про що? Сталін покарав винних у Голодоморі 1932-1933 років? Ай да Сталін, ай да молодець! Чергова маніпуляція – не Сталін та його оточення є винуватцями голоду, а 35 осіб, розстріляних?
Сторінка 114 – подається радянська версія убивства С. Шварцбардом С. Петлюри як помсти за родичів, а не як спецоперація радянських спецслужб. Бліц-обговорення «Знайдіть спільні й відмінні риси у вчинках Г. Принципа і С. Шварцбарда. Чому, на вашу думку, Г. Принципа було засуджено, а Шварцбарда – виправдано?» антиісторичне, оскільки учні не знають, що для С. Шварцбарда СРСР найняв кращих адвокатів, суспільна думка Франції була на боці «нещасного» Шварцбарда, який, начебто, втратив родичів.
Сторінка 117 – вказано, що чехи та словаки «братні народи». Який критерій запропонований автором для визначення «братерскості»?
Сторінка 122 – ілюстрація про мітинг в Будапешті та завдання до неї маніпулює свідомістю учня і підштовхує його до висновку, що він бачить масовий мітинг, а, значить, і підтримка комуністів в Угорщині була масовою.
Сторінка 123 – прізвище диктатора Угорщині заведено писати Горті, а не Хорті.
Сторінка 146 – ілюстрація та завдання до неї. Завдання не погане – знайти додаткову інформацію про японські війська у Маньчжурії, а для чого розглядати ілюстрацію, на якій видно чотири з половиною особи, двоє з яких японські військові.
Сторінка 148 – чергове вихваляння радянських. Похід гомінданівських військ 1926 р. звичайно «славнозвісний», адже розроблявся радянськими військовими спеціалістами.
Сторінка 162 – «Це варто знати», говориться про вигнання палестинців з території держави Ізраїль. Мало того, що матеріал 1947 р. – матеріал 11 класу, та ще й «вигнання» палестинців. Там же пропонується завдання заповнити схему щодо міграції до Палестини. У тексті не названі країни, з яких мігрували до Палестини, є згадка, що емігрували «особливо з країн Східної Європи». То як заповнити схему?
Сторінка 186 – не зрозуміло, з якою метою розміщено фото Сталіна і Молотова та текстом Молотова.
Сторінка 187-190 – фактично відкидається ідея секретних протоколів до пакту Ріббентропа-Молотова.
Сторінка 188 – під фото з підписами написано про «секретний протокол», а не «таємний протокол». При цьому у лапки це словосполучення взяв не я.
Сторінка 192 – вжито, проте не пояснена назву Абіссінія. Чому учні мають знати, що це італійською Ефіопія?
Сторінки 194-195 – передвоєнних інцидентів на польсько-німецькому кордоні було декілька. Говорити лише про інцидент у Глейвіце, як привід до війни марно – це значить іти на поводу у штурмбаннфюрера СС, офіцера розвідки Третього Рейху, керівника груп VI-F (технічні питання) Альфреда Гельмута Науйокса, який видав мемуари під голосною назвою «Я розпочав Другу світову війну». Убито у Глейвіце не декілька карних злочинців, а невинна особа Франтішек (Франц) Гоньок – німець, польський патріот.
Сторінка 196 – написано, що Черчилль (у тексті «Черчілль») «декларував необхідність боротьби з нацизмом». І все? Не воював, а лише декларував? Британія «тягнула» на собі всю війну «від дзвоника до дзвоника», а Черчилль лише декларував?
Сторінка 198 – Ш. де Голль «видатний», а Черчилль ні? Чому таке нелюбов до британця? Навіщо в біографії де Голля матеріал про повоєнний період – вивів Францію з військових структур НАТО? Учні ще не вивчали НАТО.
Сторінка 203 – написано, що план «Барбаросса» передбачав «черговий бліцкриг». Коли були попередні бліцкриги? Що означає «бліцкриг»? А карта плану «Барбаросса» взагалі шедевральна! На сучасну карту Європи наклали якість стрілки!!! Закарпаття у складі України (1945 р.)! Не Сталіно, а Донецьк, зате Кенігсберг, а не Калінінград. Сучасні кордони більшості країн.
Сторінка 204 – зазначено, що «На всіх напрямках наступу німецькі війська переважали Червону армію у 2–4 і більше разів». Автор історію Другої світової війни знає? На території України Червона армія переважала Вермахт від 1,2 (танки) до 8 разів (флот)! І жодного слова про поразки радянських військ у 1941-1942 рр., причини цих поразок. Як корінний перелом подається лише Сталінградська битва. Жодної перемоги американців під Мідвеєм чи військ коаліції під Ель-Аламейном.
Сторінка 206 – у бліц-обговоренні пропонується маразм «Існує версія, що Сталін нібито сам готувався до агресії проти сусідніх держав, але був випереджений Гітлером. Хто є найактивнішим провідником цієї ідеї? Як ви ставитеся до неї?». Це не версія, це – достатньо обґрунтована гіпотеза. Чергова прокомуністична маніпуляція.
Сторінка 206 – навіщо поданий факт біографії Жукова повоєнного періоду – «міністр оборони СРСР (1955-1957)»?
Сторінка 210 – чергова радянський стереотип про найбільшу танкову битву під Прохорівкою. Найбільша танкова битва відбулася у червні 1941 р. в районі Луцьк-Рівне-Броди. З радянського боку – 4,2 тис. (чотири тисячі двісті) танків. Під Прохорівкою з обох сторін – 1200 (одна тисяча двісті) танків.
Сторінка 213 – як і у всіх пострадянських підручниках початок антигітлерівської коаліції починається з 1941, а не з 1939 року.
Сторінка 214 – з якою метою приведена нацистська карикатура на СРСР, США та невідомо кого?
Там же, як у всій комуністичній пропаганді заявляється, що « поставки союзників не перевищували 3% від радянського виробництва продовольчих товарів і 4% від обсягів промислової продукції, використаних Радянським Союзом під час війни».
Сторінка 216 – зазначено, що окупанти розчленували Чехію. Окупанти розчленували Чехословаччину. Там же – західноукраїнські землі приєднано до «Польського генерал-губернаторства». Це не Польське, це – німецька генеральна губернія, утворена на польських землях. Там же – ілюстрація про Хатинь. Але жодного пояснення щодо цієї трагедії. І чому знову Хатинь? Знову радянські штампи. А Корюківка? Чому не згадали на сторінці 217?
Сторінка 217 – яку інформацію учні мають винести з цієї ілюстрації, хто такі поліцаї, в чому полягала їх «робота»?
Там же найкраща маніпуляція підручника – «Утім, насправді, «третього», нейтрального шляху й не було, оскільки пасивність або байдужість, не кажучи вже про активну протидію військам антигітлерівської коаліції, об’єктивно являли собою форми співпраці з гітлерівцями, або колабораціонізм».
Тобто боротьба УПА і проти Німеччини й проти СРСР «об’єктивно» – колабораціонізм!
Сторінка 218 – питання та завдання «Розвиваємо критичне мислення» ще раз підтверджують антиукраїнську, прокомуністичну та проросійську спрямованість всього підручника.
Сторінка 220 – зазначено, що «Рух Опору мав інтернаціональний і аполітичний характер». Жодної згадки про комуністичний та національний рухи Опору!
Сторінка 224 – знову про З. Космодем’янську як молоду партизанку. Людина, яка підпалювала хати мирних жителів – партизан з позитивною характеристикою! Чому вже тоді про Матросова та 28 панфіловців забули?
Сторінка 227 – черговий радянський міф та виправдання бездіяльності Червоної армії щодо Варшавського повстання. Мало того, Радянська армія допомагала повстанцям – постачала туди зброю, а ось «спроба без підготовки атакувати німецькі укріплення коштувала б радянській армії величезних жертв». А без підготовки покласти понад 100 тис. радянських воїнів під Берліном слабо! Як на сторінці 230, де треба було чомусь швидко взяти Берлін.
Сторінка 228 – ілюстрація та завдання до неї просто неймовірні! «Розгляньте», «прокоментуйте», «висловіть»… На фото куча народу. І все…
Сторінка 230 – жодного слова про капітуляцію німців перед союзниками 7 травня.
Сторінка 232 – завдання до ілюстрації є черговою маніпуляцією. «Розгляньте ілюстрацію. Висловіть власну точку зору, навіщо Радянський Союз взяв основну участь у війні з Японією, від якої вигравали лише США та Велика Британія»? Що значить «основна участь», чому від війни з Японією «вигравали лише США та Велика Британія»?
Сторінка 232-233 – чому Дуглас Макартур має ім’я, а українця генерала Дерев’янко не відзначили навіть ініціалами?
Параграф 30 «Основні ідеї та течії модернізму варто проілюструвати не лише портретами митців, а і їх творами.
Сторінка 252 – автор відносить фільм «Олександр Невський» до «кращих історичних фільмів світового кіномистецтва». А на сторінці 253 точно такі ж псевдоісторичні фільми Німеччини, Італії та Японії підпорядковані «цілям шовіністичної пропаганди». А «Олександр Невський» - не російська великодержавна шовіністична пропаганда?
Сторінка 252 – що проілюстровано у підручнику кадром з фільму «Арсенал»?
Висновки
В цілому складається враження, що авторка переписала значну частину матеріалу з сучасних російських підручників. Текст цих розділів - це суміш прокомуністичних, прорадянських та проросійських поглядів. Вважаю, що в такому вигляді даний підручник не має бути в українських школах.

Не «Еврика!».

Віталій Дрібниця, викладач-методист суспільних дисциплін Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж»

Не «Еврика!»
Не «Еврика!»

Експертний аналіз підручника Т. Ладиченко для 10 класу закладів загальної середньої освіти «Всесвітня історія (рівень стандарту)»

Чомусь життя вперто зіштовхує мене з Т. Ладиченко. Спочатку, у другій половині 1980-х рр., як з викладачем КДПІ ім. М. Горького, де я навчався на історичному факультеті. Пізніше, на початку 2000-х рр., як з автором підручників з всесвітньої історії. Перші свої критичні огляди підручників розпочав саме з підручника для 11-го класу Т. Ладиченко.
Ось і в цьому, 2018 р., коли я зареєструвався як експерт підручників для 10-го класу, життя знову мене зіштовхнуло з Т. Ладиченко. Щоправда, до оприлюднення Інститутом змісту та модернізації освіти (ІМЗО) перших 60 сторінок нових підручників я не знав, що підручник, експертом якого я є, то підручник саме Тетяни В’ячеславівни.
Після прочитання першого розділу про Першу світову війну, я крикнув «Еврика!» Я знайшов той підручник, що мені подобається і викладати я буду саме за ним! Щоправда, пізніше вияснилося, що до мене це вже кричав Архімед, а після прочитання інших розділів, зрозумів, що нічого доброго я не знайшов.
Що, все-таки, гарного я знайшов у підручнику. Зміст підручника структурований: є основний, виокремлений та додатковий тексти. Більшість ілюстрацій виконують пізнавальну, розвивальну чи виховну мету. Технічні засоби полегшення користування підручником відповідають вимогам, проте у підручника відсутні предметний та іменний покажчики. Мова підручника зрозуміла для учнів та відповідає нормам української літературної мови. У підручнику є завдання, що спонукають висловлювати власні судження, обґрунтовуючи їх, здійснювати оцінювальні дії, логічні міркування тощо.
Практично немає зауважень до Розділів 1 «Передумови Першої світової війни. Війна та революції», 2 «Облаштування повоєнного світу», 5 «Держави Азії та Латинської Америки» та 8 «Повсякденне життя та культура у міжвоєнний період».
Але далі, при уважному читанні, стало вияснятися, що все далеко не «Еврика!».
Погана робота коректора
У підручнику наявні недогляди коректора:
сторінка 83 – написано «Німеччсина», зайва літера «с», «догрогу» замість «дорогу» (зайва літера «г»). Мимодрук і на стор. 97 – у тексті «Це варто знати» замість «націонал-соціалізму та нацизму» вжито сполучник «на»;
сторінка 102 – у тексті про особливості непу є «відкрита дужка», проте немає «закритої»;
сторінка 106 – у тексті «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», після слова «підприємств» необхідна кома, а там крапка. У цьому ж реченні відкрили дужку після слова «покарання», а закрити забули;
сторінка 229 – неправильно написано прізвище А. Ідена – «Ідей»;
сторінка 249 – школа «Баугаух» замість «Баухаус» чи «Баухауз».
І це лише те, що я запримітив, але я не фаховий коректор.

Відсутність можливості роботи з історичною термінологією та датами
Загальноприйнятна наукова термінологія у підручнику використовується, але основні поняття та терміни, розуміння яких вимагає Програма, фактично відсутні. Самі терміни використовуються без пояснення. Термінологічний словник у макеті відсутній, що фактично унеможливлює розуміння та засвоєння учнями основних термінів та понять.
Так у Розділі 1 «Передумови Першої світової війни. Війна і революції» не прояснено поняття «система озброєного миру», відсутня обов’язкова дата вступу США у війну (стор. 23), революцій в Австрії, Німеччині, Болгарії (стор. 39).
Сторінка 31 – у матеріалі про Болгарію відсутні дані про революції в цій країні, що передбачено Програмою.
Не внормоване написання назви міжвоєнної Чехословаччини: вживається як «Чехословаччина» (наприклад, стор. 49), так і «Чехо-Словаччина». В українській історіографії склалася традиція вживати написання «Чехо-Словаччина» для існування цієї країни у 1938-1939 рр., коли під тиском нацистської Німеччини розпочався процес «федералізації» країни. Вживання назви «Чехо-Словаччина» до проголошення автономії Словаччини та Підкарпатської Русі є невмотивованим.
В Розділі 2 «Облаштування повоєнного світу» не розкриті поняття та терміни «система колективної безпеки», «демілітаризована зона», «санітарний кордон», «контрибуція».
Сторінка 63 – відсутні пояснення щодо правих, ультрарадикальних та ультранаціоналістичних угруповань та профспілок.
Сторінка 76 – є згадка про «проспериті», проте явище не пояснене.
Сторінка 78 – відсутнє що визначення «Великої депресії», що не існує пояснення цього явища. Відсутні терміни та поняття «світова економічна криза», «фондова біржа».
Сторінка 90 – після параграфу жодної обов’язкової дати, як після інших параграфів, хоча програма вимагає знати дату діяльності уряду Народного фронту у Франції.
Сторінка 94 – після параграфу жодної обов’язкової дати, як після інших параграфів, хоча програма вимагає знати дату приходу фашистів до влади.
Сторінка 100 – вжито словосполучення «арієзація промисловості», проте воно не пояснене. Там же бажано додати пояснення терміну «антисемітизм». Жодного пояснення щодо расистської ідеології у підпункті «3. Нацистська расистська ідеологія та антисемітизм» немає.
Сторінка 102 – є терміни «націоналізація», «трудова повинність», «мілітаризація праці», як складові частини «воєнного комунізму», проте відсутнє пояснення термінів. Там же серед особливостей непу названо концесії, проте учням цей термін не відомий, а він не пояснений.
Сторінка 105 – вжито термін «експропріація», проте він не пояснений.
Сторінка 107 – вжито терміни «спланована модернізація», «усуспільнення землі», проте що вони означають?
Сторінка 110 – відсутні обов’язкові дати, прописані у Програмі щодо історії СРСР.
У параграфі 21 «Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів» немає жодної згадки про термін «етатизм», як цього вимагає Програма. У параграфі 20 «Мусульманські держави» має бути передбачена Програмою дата революції в Туреччині, а не лише дата декларації Бальфура та проголошення Турецької республіки.
Сторінка 166 – відсутнє пояснення терміну «хунта», як того вимагає Програма, проте сам термін вжито.
Відсутність матеріалу для практичних робіт
У відповідності до Нової навчальної програми, що запроваджується у 10-у класі з 1 вересня 2018 р., у підручнику мають бути матеріали для практичних робіт. Проте такі матеріали подані лише до деяких розділів – Розділ 1 «Передумови Першої світової війни. Війна та революції», Розділ 3 «Провідні держави світу в міжвоєнний період» та Розділ 7 «Друга світова війна. Військові дії на території СРСР». Самі матеріали для практичних робіт не в повній мірі відповідають Програмі. Так на сторінці 39-40 розміщено матеріали для практичної роботи після Розділу 1 «Світовідчуття європейця… (на основі мемуарів і художніх творів)». Однак, подані у проекті підручника матеріали не відносяться ні до мемуарів, ні до художніх творів. У Змісті самого підручника матеріали для практичних робіт не вказані.
В Розділі 3 «Провідні держави світу в міжвоєнний період» у параграфах з 9 по 14 недостатньо матеріалу для розуміння учнями процесів, що відбувалися у цих країнах у першій половині XX століття. Текст то там є, але виловити в тому тексті навчальний матеріал не вдалося.
Зауваження до завдань
Багато зауважень викликають завдання, подані у підручнику.
Сторінка 39 – учні мають схарактеризувати процес утворення незалежної Фінляндії у той час, коли в тексті підручника цьому присвячено два речення.
Сторінка 73 – завдання на розвиток інформаційної компетентності «Використавши додаткові джерела, визначте, яким фашистським організаціям належать ці символи». Які символи? На стор. 73 жодного символу. Там же завдання на розвиток просторової компетентності «Покажіть на мапі, у яких країнах мав розповсюдження фашизм, а в яких – різновиди націонал-соціалізму». Фашизм – в одній країні (а не країнах) – Італії, різновидів націонал-соціалізму не було, оскільки він існував лише у Німеччині.
Сторінка 84 – завдання на розвиток хронологічної компетентності «Визначте хронологічну послідовність подій: Загальний страйк шахтарів; коаліційний уряд Д. Ллойд-Джорджа; зречення короля Едуарда VIII». Проте в тексті підручника відсутня згадка про загальний страйк шахтарів – «У 1935 –1937 рр. він (Болдуїн – Дрібниця В.) ще раз – востаннє – повертався до влади. Урядом Болдуїна було придушено страйковий рух, розірвано дипломатичні стосунки з Радянським Союзом, проводилася політика потурання німецько-фашистській агресії». Чи «страйковий рух» це і є про страйк шахтарів?
Сторінка 86 – дивує питання для бліц-обговорення. «Ви, мабуть, звернули вже увагу, що економічна модель західної демократії передбачає лише два, по черзі застосовувані варіанти дій: розгулу «вільної» економіки, з мінімальним втручанням туди держави, що неодмінно веде до кризи, й політика «затискання пасків» щодо основної частини населення з одночасним «включенням» регулювання державою. Чи можете ви запропонувати інший спосіб вирішення економічних проблем, що дозволяли б не допускати кризи?». Надзвичайно спрощене розуміння механізмів дії ринкової економіки чи маніпулювання свідомістю учня? «Розгул» вільної економіки, що «неодмінно веде до кризи»? Криза – невіддільна (частина/ознака) частина ринкової економіки, а не результат її «розгулу».
Сторінка 89 – друге завдання про інформаційну компетентність – заповнити таблицю «Діяльність урядів Франції у 1920–1930-х рр.» неможливо по причині недостатності матеріалу в самому тексті підручника. Там же завдання на логічну компетентність «7. Які причини розпаду Народного фронту? Дайте оцінку діяльності комуністів в уряді Народного фронту». Як можна дати оцінку діяльності комуністів в уряді Народного фронту за двома реченнями «Комуністи вирішили не входити в уряд, але обіцяли йому підтримку в парламенті» та «Так, комуністи й частина соціалістів вимагали повного викоренення фашизму, навіть з обмеженням конституційної законності, (обидва речення на стор. 88).
Сторінка 94 – завдання №5 на формування логічної компетентності вимагає аналізу документів, «які склали основу корпоративної системи в Італії». В тексті такі документи відсутні.
Сторінка 97 – фото Гітлера, його пряма мова та пояснення до фото ніякою логікою не пов’язані.
Відсутність українознавчого аспекту підручника
Українознавчий аспект підручника фактично відсутній, хоча його вимагає Програма. Слабко та з помилками висвітлюється перебування українських земель у складі сусідніх держав у міжвоєнний період. У підручнику відсутня інформація про видатних українців або вихідців з України, які зробили вагомий внесок у розвиток науки та культури.
Говорячи про єврейські погроми в Російській імперії під час Першої світової війни, приводиться приклад лише України. Таким чином іде маніпулювання свідомістю українського учня, якому нав’язують думку, що найбільші погроми єврейського населення – на українських землях, хоча відповідальність за них несуть російські чорносотенні організації. Проте автор, чомусь (?) «забув» на цьому акцентувати.
Сторінка 21 – приведена таблиця єврейських погромів часів Української революції 1917-1921 років. Яке відношення вона має до Першої світової війни? І, звичайно, найбільша кількість жертв – у період Директорії.
Сторінка 33 – у переліку національних комітетів, що утворилися влітку 1918 р. є український, який утворився у жовтні 1918 р. (УНРада), а не влітку.
Не визначений у тексті статус українських земель в результаті Версальсько-Вашингтонської системи договорів.
Сторінка 70 – з якою метою там подано текст про Д. Донцова? Як приклад українського інтегрального націоналізму? А текст під фото – зразок історичного абсурду, оскільки жодного відношення до поглядів Донцова не має. На стор. 71 написано, що інтегральний націоналізм є різновидом нацизму, а, отже, нав’язується думка, що Д. Донцов – нацист.
Сторінка 113 – у переліку українських територій, окупованих Польщею 1919 р. відсутня Східна Галичина. Там же Червона армія «звільняє» Житомир, Вінницю, Коростень. Від кого звільняє – від української та союзної їй польської армії? Пізніше в переліку українських земель, що перебували у складі Польщі, таки з’являється Східна Галичина, зате пропадає вже Західна Волинь.
Сторінка 119 – вказано, що більшість населення Закарпаття вважали себе «окремим (русинським) народом». Це для чого інформація? Можливо за результатами якогось чеського перепису це і відповідає дійсності, проте де реальні цифри? Чому не пояснено, що більшість населення – українці? Чому ж тоді (сторінка 119-120) навчання на Закарпатті проводилося російською та українською мовами? Де русинська?
Хвороба «лівизни», прорадянщина та російські погляди на історію
А ось найбільші зауваження з’явилися при прочитанні Розділі 3 «Провідні держави світу у міжвоєнний період», 6 «Передумови Другої світової війни» та 7 «Друга світова війна. Військові події на території СРСР». На мою думку ці розділи підлягають додатковій експертизі фаховими істориками, оскільки, на мою думку, не відповідають сучасним історичним підходам, що склалися в Україні при висвітленні фактів та процесів новітньої історії першої половини XX століття.
Що ж ми бачимо «крамольного»?
Сторінка 20 – подано документи, де вжито термін «ленінець», однак учні ще не вивчили тему, присвячену Росії, отже не розуміють зміст вживаного слова. Дуже «цікаві» питання до цього документа, який відбиває думку «простої людини» з лівими поглядами – «Кому, на вашу думку, була потрібна тоді війна? А нинішні війни?» Дане питання – маніпуляція свідомістю учня, питання мають підштовхнути дітей до думки, що всі війни ведуть лише панівні класи, а «простому народу» війни не потрібні.
Сторінка 28 – у якості ілюстрації кадр з радянського художнього фільму «Жовтень», на якому показано штурм Зимового палацу, хоча у поясненні до ілюстрації сказано, що «ніякого штурму не було». А для чого показувати тоді «штурм», якого не було та ще й не пояснити учням, що це кадр з художнього фільму?
Сторінка 48 – не повністю висвітлені територіальні втрати Німеччини за Версальським мирним договором – відсутні території, що відійшли до Польщі, Литви, статус Данцига (Гданська).
Сторінка 64 – у поясненні до ілюстрації написано, що прізвище лідера нацистів «Шикльгрубер (Гітлер)». Прізвище Гітлера – Гітлер. До 14 р. він був записаний на прізвище матері, допоки батько не визнав батьківство. Для чого подавати Гітлера за прізвищем матері? Те саме на стор. 97.
Сторінка 66 – не правильно написане прізвище іспанського генерала Санхурхо – Санхурно. Головним організатором заколоту був генерал Еміліо Мола, який не згадується, а згадується Хосе-Антоніо Пріма де Ріверо, участь якого в організації заколоту під сумнівом.
Сторінка 78-79 – надзвичайно мало матеріалу для розуміння «Нового курсу» Рузвельта.
Сторінка 82 – не розкриті «особливості розвитку Великої Британії в 1920-1930-ті роки», як того вимагає програма, перераховані лише прем’єр-міністри.
Сторінка 83 – націонал-соціалізм та нацизм синоніми. Для чого писати, що «Майн кампф» - «біблія» націонал-соціалізму та нацизму, якщо це синоніми?
Сторінка 87 – описується французький фашизм, у той час як на сторінці 73 є завдання до кари, де треба показати, в яких країнах поширився фашизм. Як діти можуть виконати це завдання на стор. 73, коли поширення фашизму, в даному випадку у Франції, подається лише на стор. 87?
Сторінка 95 – матеріал про вбивство Р. Люксембург та К. Лібкнехта та завдання до нього цікаві! Вони мають, на мою думку, наштовхнути учнів на відсутність судочинства в країнах Європи. В багатьох місцях підручника ідуть маніпуляції щодо злочинів в європейських країнах, особливо представників правих партій, урядів та рухів, проте жодної згадки про злочинну діяльність лівих урядів, а тим більше дуже «м’яко» прописане сталінське керівництво СРСР. Таке саме на стор. 97 – про розправи нацистів над комуністами та соціал-демократами.
Однозначно злочини були, проте їх здійснювали й ліві уряди, й праві. Проте треба розуміти суть тоталітарної системи, яка ґрунтується на репресіях і терору та демократичними країнами, де вину треба ще доказати у суді. Те саме на стор. 132 – про «звірячі» убивства болгарських лівих діячів. Про звірячі вбивства, вчинені комуністами – жодного слова, навіть у матеріалі про сталінські репресії.
Сторінка 99 – продовження вихваляння комуністів в розділі «Це варто знати». Г. Димитров – «відомий діяч комуністичного руху, «непересічна особистість». Щодо інших політичних діячів такої глорифікації не відмічено.
Найбільше питань виникає при прочитанні параграфу 14 «Радянський Союз».
Сторінка 101 – питання актуалізації «Пригадайте, у якому становищі перебувала країна після громадянської війни та іноземної інтервенції». Яка країна – Радянський Союз, де не було громадянської війни та іноземної інтервенції чи Росія, де все це було. СРСР дорівнює Росія? Серйозно? Там же говориться, що «політика «воєнного комунізму» – політика, спричинена громадянською війною та іноземною інтервенцією» І все? Тобто бажання побудувати комуністичне суспільство у комуністів не було?

Сторінка 102 – «Особливості непу» насправді є складовими частинами непу. Що означає положення «ринковий продаж надлишків»? Надлишків чого? В чому суть грошової реформи? Чому в словосполученні «нова економічна політика» всі слова пишуться з маленької літери, що правильно, а в абревіатурі НЕП всі літери великі?
Сторінка 104 – ілюстрація про підписання декларації про утворення СРСР. По-перше, ніхто нічого 30 грудня 1922 р. не підписував – утворення СРСР начебто 30 грудня 1922 р. – міф сталінської історіографії. До закріплення Сталіна при владі наприкінці 1920-х рр. днем утворення СРСР вважалося 6 липня. По-друге, подане завдання до ілюстрації виконати не можна – якість ілюстрації цього не дозволяє, та і не потрібно. Навіщо учням знати дрібних діячів комуністичної партії? Надзвичайно позитивні наслідки утворення СРСР.
Сторінка 105 – яку знаннєву, виховну чи розвивальну мету має плакат про колгоспне будівництво?
Сторінка 106 – текст, який пояснює «закон про п’ять колосків», не відповідає змісту постанови. У текст сказано, що «розкрадання майна прирівнювалось до державних злочинів і підлягало суворим видам покарання. У постанові не обумовлювалися мінімальні розміри вкраденого, що спричинило чимало випадків неадекватності покарання». Тобто, іде маніпуляція свідомістю учня, що покарання в цілому були адекватні. Тобто розстріли з 14 р. та мінімальний строк ув’язнення в 10 р. автор вважає адекватним?
Сторінка 106 – серед причин сталінізму визначено «переростання диктатури класу в диктатуру партії». Тобто ленінська диктатура є диктатурою класу?
Сторінка 107 – елементом колективізації визначено «усуспільнення землі, засобів виробництва, худоби». Тобто не одержавлення, а усуспільнення? Там же «У квітні 1934 р. 35 осіб, причетних до цієї трагедії (голоду – Дрібниця В.) було розстріляно; близько півсотні отримали терміни ув’язнення». Це про що? Сталін покарав винних у Голодоморі 1932-1933 років? Ай да Сталін, ай да молодець! Чергова маніпуляція – не Сталін та його оточення є винуватцями голоду, а 35 осіб, розстріляних?
Сторінка 114 – подається радянська версія убивства С. Шварцбардом С. Петлюри як помсти за родичів, а не як спецоперація радянських спецслужб. Бліц-обговорення «Знайдіть спільні й відмінні риси у вчинках Г. Принципа і С. Шварцбарда. Чому, на вашу думку, Г. Принципа було засуджено, а Шварцбарда – виправдано?» антиісторичне, оскільки учні не знають, що для С. Шварцбарда СРСР найняв кращих адвокатів, суспільна думка Франції була на боці «нещасного» Шварцбарда, який, начебто, втратив родичів.
Сторінка 117 – вказано, що чехи та словаки «братні народи». Який критерій запропонований автором для визначення «братерскості»?
Сторінка 122 – ілюстрація про мітинг в Будапешті та завдання до неї маніпулює свідомістю учня і підштовхує його до висновку, що він бачить масовий мітинг, а, значить, і підтримка комуністів в Угорщині була масовою.
Сторінка 123 – прізвище диктатора Угорщині заведено писати Горті, а не Хорті.
Сторінка 146 – ілюстрація та завдання до неї. Завдання не погане – знайти додаткову інформацію про японські війська у Маньчжурії, а для чого розглядати ілюстрацію, на якій видно чотири з половиною особи, двоє з яких японські військові.
Сторінка 148 – чергове вихваляння радянських. Похід гомінданівських військ 1926 р. звичайно «славнозвісний», адже розроблявся радянськими військовими спеціалістами.
Сторінка 162 – «Це варто знати», говориться про вигнання палестинців з території держави Ізраїль. Мало того, що матеріал 1947 р. – матеріал 11 класу, та ще й «вигнання» палестинців. Там же пропонується завдання заповнити схему щодо міграції до Палестини. У тексті не названі країни, з яких мігрували до Палестини, є згадка, що емігрували «особливо з країн Східної Європи». То як заповнити схему?
Сторінка 186 – не зрозуміло, з якою метою розміщено фото Сталіна і Молотова та текстом Молотова.
Сторінка 187-190 – фактично відкидається ідея секретних протоколів до пакту Ріббентропа-Молотова.
Сторінка 188 – під фото з підписами написано про «секретний протокол», а не «таємний протокол». При цьому у лапки це словосполучення взяв не я.
Сторінка 192 – вжито, проте не пояснена назву Абіссінія. Чому учні мають знати, що це італійською Ефіопія?
Сторінки 194-195 – передвоєнних інцидентів на польсько-німецькому кордоні було декілька. Говорити лише про інцидент у Глейвіце, як привід до війни марно – це значить іти на поводу у штурмбаннфюрера СС, офіцера розвідки Третього Рейху, керівника груп VI-F (технічні питання) Альфреда Гельмута Науйокса, який видав мемуари під голосною назвою «Я розпочав Другу світову війну». Убито у Глейвіце не декілька карних злочинців, а невинна особа Франтішек (Франц) Гоньок – німець, польський патріот.
Сторінка 196 – написано, що Черчилль (у тексті «Черчілль») «декларував необхідність боротьби з нацизмом». І все? Не воював, а лише декларував? Британія «тягнула» на собі всю війну «від дзвоника до дзвоника», а Черчилль лише декларував?
Сторінка 198 – Ш. де Голль «видатний», а Черчилль ні? Чому таке нелюбов до британця? Навіщо в біографії де Голля матеріал про повоєнний період – вивів Францію з військових структур НАТО? Учні ще не вивчали НАТО.
Сторінка 203 – написано, що план «Барбаросса» передбачав «черговий бліцкриг». Коли були попередні бліцкриги? Що означає «бліцкриг»? А карта плану «Барбаросса» взагалі шедевральна! На сучасну карту Європи наклали якість стрілки!!! Закарпаття у складі України (1945 р.)! Не Сталіно, а Донецьк, зате Кенігсберг, а не Калінінград. Сучасні кордони більшості країн.
Сторінка 204 – зазначено, що «На всіх напрямках наступу німецькі війська переважали Червону армію у 2–4 і більше разів». Автор історію Другої світової війни знає? На території України Червона армія переважала Вермахт від 1,2 (танки) до 8 разів (флот)! І жодного слова про поразки радянських військ у 1941-1942 рр., причини цих поразок. Як корінний перелом подається лише Сталінградська битва. Жодної перемоги американців під Мідвеєм чи військ коаліції під Ель-Аламейном.
Сторінка 206 – у бліц-обговоренні пропонується маразм «Існує версія, що Сталін нібито сам готувався до агресії проти сусідніх держав, але був випереджений Гітлером. Хто є найактивнішим провідником цієї ідеї? Як ви ставитеся до неї?». Це не версія, це – достатньо обґрунтована гіпотеза. Чергова прокомуністична маніпуляція.
Сторінка 206 – навіщо поданий факт біографії Жукова повоєнного періоду – «міністр оборони СРСР (1955-1957)»?
Сторінка 210 – чергова радянський стереотип про найбільшу танкову битву під Прохорівкою. Найбільша танкова битва відбулася у червні 1941 р. в районі Луцьк-Рівне-Броди. З радянського боку – 4,2 тис. (чотири тисячі двісті) танків. Під Прохорівкою з обох сторін – 1200 (одна тисяча двісті) танків.
Сторінка 213 – як і у всіх пострадянських підручниках початок антигітлерівської коаліції починається з 1941, а не з 1939 року.
Сторінка 214 – з якою метою приведена нацистська карикатура на СРСР, США та невідомо кого?
Там же, як у всій комуністичній пропаганді заявляється, що « поставки союзників не перевищували 3% від радянського виробництва продовольчих товарів і 4% від обсягів промислової продукції, використаних Радянським Союзом під час війни».
Сторінка 216 – зазначено, що окупанти розчленували Чехію. Окупанти розчленували Чехословаччину. Там же – західноукраїнські землі приєднано до «Польського генерал-губернаторства». Це не Польське, це – німецька генеральна губернія, утворена на польських землях. Там же – ілюстрація про Хатинь. Але жодного пояснення щодо цієї трагедії. І чому знову Хатинь? Знову радянські штампи. А Корюківка? Чому не згадали на сторінці 217?
Сторінка 217 – яку інформацію учні мають винести з цієї ілюстрації, хто такі поліцаї, в чому полягала їх «робота»?
Там же найкраща маніпуляція підручника – «Утім, насправді, «третього», нейтрального шляху й не було, оскільки пасивність або байдужість, не кажучи вже про активну протидію військам антигітлерівської коаліції, об’єктивно являли собою форми співпраці з гітлерівцями, або колабораціонізм».
Тобто боротьба УПА і проти Німеччини й проти СРСР «об’єктивно» – колабораціонізм!
Сторінка 218 – питання та завдання «Розвиваємо критичне мислення» ще раз підтверджують антиукраїнську, прокомуністичну та проросійську спрямованість всього підручника.
Сторінка 220 – зазначено, що «Рух Опору мав інтернаціональний і аполітичний характер». Жодної згадки про комуністичний та національний рухи Опору!
Сторінка 224 – знову про З. Космодем’янську як молоду партизанку. Людина, яка підпалювала хати мирних жителів – партизан з позитивною характеристикою! Чому вже тоді про Матросова та 28 панфіловців забули?
Сторінка 227 – черговий радянський міф та виправдання бездіяльності Червоної армії щодо Варшавського повстання. Мало того, Радянська армія допомагала повстанцям – постачала туди зброю, а ось «спроба без підготовки атакувати німецькі укріплення коштувала б радянській армії величезних жертв». А без підготовки покласти понад 100 тис. радянських воїнів під Берліном слабо! Як на сторінці 230, де треба було чомусь швидко взяти Берлін.
Сторінка 228 – ілюстрація та завдання до неї просто неймовірні! «Розгляньте», «прокоментуйте», «висловіть»… На фото куча народу. І все…
Сторінка 230 – жодного слова про капітуляцію німців перед союзниками 7 травня.
Сторінка 232 – завдання до ілюстрації є черговою маніпуляцією. «Розгляньте ілюстрацію. Висловіть власну точку зору, навіщо Радянський Союз взяв основну участь у війні з Японією, від якої вигравали лише США та Велика Британія»? Що значить «основна участь», чому від війни з Японією «вигравали лише США та Велика Британія»?
Сторінка 232-233 – чому Дуглас Макартур має ім’я, а українця генерала Дерев’янко не відзначили навіть ініціалами?
Параграф 30 «Основні ідеї та течії модернізму варто проілюструвати не лише портретами митців, а і їх творами.
Сторінка 252 – автор відносить фільм «Олександр Невський» до «кращих історичних фільмів світового кіномистецтва». А на сторінці 253 точно такі ж псевдоісторичні фільми Німеччини, Італії та Японії підпорядковані «цілям шовіністичної пропаганди». А «Олександр Невський» - не російська великодержавна шовіністична пропаганда?
Сторінка 252 – що проілюстровано у підручнику кадром з фільму «Арсенал»?
Висновки
В цілому складається враження, що авторка переписала значну частину матеріалу з сучасних російських підручників. Текст цих розділів - це суміш прокомуністичних, прорадянських та проросійських поглядів. Вважаю, що в такому вигляді даний підручник не має бути в українських школах.

Не «Еврика!».

Віталій Дрібниця, викладач-методист суспільних дисциплін Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж»

14.05.2018
Віталій Дрібниця
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews