Укр Рус

Дата: 22.03.2019

Підписка на новини

Школа це лише один із дороговказів, на кшталт, таблички на стовпі...

Опубліковано
31.08.2017

Читаю: 

"Педагоги нашої школи-ліцею на першому засіданні педагогічної ради обговорили напрямки роботи зі створення освітнього середовища в умовах підготовки до початку реформи в українській освіті ("Нова українська початкова школа")"...

Насправді добре, що в цій школі говорять про управління освітнім середовищем, адже освітній менеджмент стрімко розвивається. Поки ми ставили на меті навчитися керувати не людьми, а процесами, виявилось, що процесно-орієнтоване управління уже не працює. Школа має стати навчальним простором, що самоорганізується, для Self-Organized Learning (самоорганізованого навчання). 
Тепер школою треба керувати як середовищем взаємодії, «мереживом стосунків» усіх учасників освітнього процесу. Тож, треба думати, як по-новому збудувати систему взаємодії. А значить, треба вчитись і вчити навігації в освітньому просторі, шукати шляхи створення системи непрямого впливу на процес розвитку особистості. Тому продвинуті освітяни все більше замість терміну «освітній процес» використовується термін «освітній простір» (освітній ландшафт тощо).
Погано, що у назві педради використовують похідні фрази з призабутого "у світлі рішень... з'їзду партії" - "в умовах підготовки до початку реформи в українській освіті ("Нова українська початкова школа")".:-) Сьогодні побудова будь-якої ефективної педагогічної системи має ставити на перше місце завдання: реалізувати на практиці ідею творення спільного простору - середовища розвитку всіх учасників освітнього процесу. Адже справжній розвиток відбувається не стільки в процесі цілеспрямованого набуття знань на уроці, скільки в процесі реальної взаємодії з непередбачуваною різноманітністю освітнього простору в школі та у навколишньому світі.
Причому в розвивальному середовищі розвиток усіх учасників освітнього процесу має відбуватись природним шляхом без необхідності застосовувати «зовнішню» мотивацію до навчання, оскільки тут пробуджуються внутрішні мотиви до саморозвитку (самовизначення, зацікавлення, усвідомлене ставлення до навчання тощо).
Тож, таки треба ставити завдання формування якісного освітнього простору в нашій країні для всіх і створення навчального середовища на рівні кожної школи в якому кожен учень може розвиватись, може бути продуктивним. А можливість створити власний освітній простір, "сконструювати світ освіти", - стає чи не єдиним способом персоналізації освіти.
Сподіваюсь, що люди намагаються зробити певні кроки у напрямку формування простору нового мислення і нових сенсів як передумови для успішного проведення реформи освітньої системи знизу.
Не тільки окремий навчальний заклад, а і усе сучасне суспільство стає тепер навчальним довкіллям для кожного. Якщо буде реально існувати єдиний «освітній простір» міста, можна буде, наприклад, забезпечити умови, щоб діти могли вчитися не в одній школі, а відразу в декількох. Це дасть їм змогу здобути кращу освіту.
Ці школи можуть знаходитись не тільки в різних регіонах, а і в різних країнах. Ще 15 років тому(у 2002 році) бачив як такі можливості надавала американським дітям Єдина телекомунікаційна система штату Айова. Тоді це було дорогим задоволенням, тепер із появою Скайп-звязку, соціальних мереж усе це вже є буденним і фактично безкоштовним.
Ще в 90-х роках гімназія ім. Тараса Шевченка надівала можливість своїм учням стати учнями Стрийської гімназії під час візитів до гімназії-партнера чи вчителі зі Стрия могли запропонувати свої уроки нашим учням, коли вони відвідували Кіровоград.
Завдяки таким партнерським зв'язкам шкільна освіта стає більш широким поняттям, яке виходить за межі того, що відбувається в одній будівлі. Школа більше взагалі не буде асоціюватись із якимось будинком…
Ти опиняєшся в «освітньому просторі», а школа це лише один із дороговказів (на кшталт, таблички на стовпі), а ти маєш самостійно обрати свій шлях. 
Звісно, кожен навчальний заклад буде намагатись стати школою-магнітом у сформованому ним полі освітніх можливостей, щастя і натхнення.
Наприклад, якщо та чи інша школа вибудовує інноваційну педагогічну систему, усі учасники освітнього процесу опиняються у просторі ідей.

Школа це лише один із дороговказів, на кшталт, таблички на стовпі...
Школа це лише один із дороговказів, на кшталт, таблички на стовпі...

Читаю: 

"Педагоги нашої школи-ліцею на першому засіданні педагогічної ради обговорили напрямки роботи зі створення освітнього середовища в умовах підготовки до початку реформи в українській освіті ("Нова українська початкова школа")"...

Насправді добре, що в цій школі говорять про управління освітнім середовищем, адже освітній менеджмент стрімко розвивається. Поки ми ставили на меті навчитися керувати не людьми, а процесами, виявилось, що процесно-орієнтоване управління уже не працює. Школа має стати навчальним простором, що самоорганізується, для Self-Organized Learning (самоорганізованого навчання). 
Тепер школою треба керувати як середовищем взаємодії, «мереживом стосунків» усіх учасників освітнього процесу. Тож, треба думати, як по-новому збудувати систему взаємодії. А значить, треба вчитись і вчити навігації в освітньому просторі, шукати шляхи створення системи непрямого впливу на процес розвитку особистості. Тому продвинуті освітяни все більше замість терміну «освітній процес» використовується термін «освітній простір» (освітній ландшафт тощо).
Погано, що у назві педради використовують похідні фрази з призабутого "у світлі рішень... з'їзду партії" - "в умовах підготовки до початку реформи в українській освіті ("Нова українська початкова школа")".:-) Сьогодні побудова будь-якої ефективної педагогічної системи має ставити на перше місце завдання: реалізувати на практиці ідею творення спільного простору - середовища розвитку всіх учасників освітнього процесу. Адже справжній розвиток відбувається не стільки в процесі цілеспрямованого набуття знань на уроці, скільки в процесі реальної взаємодії з непередбачуваною різноманітністю освітнього простору в школі та у навколишньому світі.
Причому в розвивальному середовищі розвиток усіх учасників освітнього процесу має відбуватись природним шляхом без необхідності застосовувати «зовнішню» мотивацію до навчання, оскільки тут пробуджуються внутрішні мотиви до саморозвитку (самовизначення, зацікавлення, усвідомлене ставлення до навчання тощо).
Тож, таки треба ставити завдання формування якісного освітнього простору в нашій країні для всіх і створення навчального середовища на рівні кожної школи в якому кожен учень може розвиватись, може бути продуктивним. А можливість створити власний освітній простір, "сконструювати світ освіти", - стає чи не єдиним способом персоналізації освіти.
Сподіваюсь, що люди намагаються зробити певні кроки у напрямку формування простору нового мислення і нових сенсів як передумови для успішного проведення реформи освітньої системи знизу.
Не тільки окремий навчальний заклад, а і усе сучасне суспільство стає тепер навчальним довкіллям для кожного. Якщо буде реально існувати єдиний «освітній простір» міста, можна буде, наприклад, забезпечити умови, щоб діти могли вчитися не в одній школі, а відразу в декількох. Це дасть їм змогу здобути кращу освіту.
Ці школи можуть знаходитись не тільки в різних регіонах, а і в різних країнах. Ще 15 років тому(у 2002 році) бачив як такі можливості надавала американським дітям Єдина телекомунікаційна система штату Айова. Тоді це було дорогим задоволенням, тепер із появою Скайп-звязку, соціальних мереж усе це вже є буденним і фактично безкоштовним.
Ще в 90-х роках гімназія ім. Тараса Шевченка надівала можливість своїм учням стати учнями Стрийської гімназії під час візитів до гімназії-партнера чи вчителі зі Стрия могли запропонувати свої уроки нашим учням, коли вони відвідували Кіровоград.
Завдяки таким партнерським зв'язкам шкільна освіта стає більш широким поняттям, яке виходить за межі того, що відбувається в одній будівлі. Школа більше взагалі не буде асоціюватись із якимось будинком…
Ти опиняєшся в «освітньому просторі», а школа це лише один із дороговказів (на кшталт, таблички на стовпі), а ти маєш самостійно обрати свій шлях. 
Звісно, кожен навчальний заклад буде намагатись стати школою-магнітом у сформованому ним полі освітніх можливостей, щастя і натхнення.
Наприклад, якщо та чи інша школа вибудовує інноваційну педагогічну систему, усі учасники освітнього процесу опиняються у просторі ідей.

31.08.2017
1039
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews