Про емоційний інтелект та методику навчання
Автор:
Опубліковано
11.09.2017 |
«Навіщо знати психологію, треба просто гарно знати методику навчання» (з коментарів).
У «Проекті Стандарту початкової освіти» серед наскрізних умінь розвитку зазначено й «Розвиваю власний емоційний інтелект».
У «Вікіпедії» можна прочитати: «Емоці́йний інтеле́кт (EI) (англ. Emotionalintelligence) — група ментальних здібностей, які беруть участь в усвідомленні та розумінні власних емоцій і емоцій оточуючих. Люди з високим рівнем емоційного інтелекту добре розуміють свої емоції і почуття інших людей, можуть ефективно керувати своєю емоційною сферою, і тому в суспільстві їхня поведінка більш адаптивна і вони легше досягають своїх цілей у взаємодії з оточуючими.»
Отже, безсумнівно, треба створювати умови для розвитку у дітей емоційного інтелекту. Але як планується це робити?
Розглянемо «Проект Стандарту початкової освіти». Так, у «Мовно-літературній освітній галузі» серед «Загальних очікуваних результатів» є такі:
1.8 |
Регулюю свій емоційний стан |
Розповідаю про свої відчуттята емоції від прослуханого/ побаченого. Увічливо спілкуюся |
Описую свої емоції та емоції співрозмовника від прослуханого/ побаченого. Доречно використовую у власному мовленні формули мовленнєвого етикету |
Отже, якщо подивитися на таблицю, можна зробити висновок, що «Регулюю свій емоційний стан» (уміння) дорівнює «Розповідаю про свої відчуттята емоції від прослуханого/ побаченого» (1-2 клас) та «Описую свої емоції та емоції співрозмовника від прослуханого/ побаченого.» (3-4 клас).
Але, щоб регулювати емоційний стан, недостатньо розповідати про емоції та описувати їх. Треба оволодіти навичками саморегуляції.
Далі в цьому ж розділі можна прочитати:
2.3 |
Збагачую свій емоційно-чуттєвий досвід |
Розповідаю про свої почуття та емоції від прочитаного художнього тексту
|
Аналізую емоційний стан персонажів, співпереживаю |
Знову невідповідність. «Збагачую свій емоційно-чуттєвий досвід» (уміння) має серед складових «Розповідаю про свої почуття та емоції від прочитаного художнього тексту» (1-2 клас) та «Аналізую емоційний стан персонажів, співпереживаю» (3-4 клас). Чи можна збагатити свій емоційно-чуттєвий досвід, не відчуваючи, а розповідаючи? Серед умінь також зазначено «співпереживаю». Емоції умовно поділяють на позитивні та негативні. Чому треба вчитися лише співпереживати? Емоційний інтелект має широкий спектр складових.
А в галузях «Іншомовна освіта», «Математична освітня галузь», «Природнича освітня галузь», «Технологічна освітня галузь», «Інформатична освітня галузь» як виявляється, можна обійтись і без емоційного інтелекту.
Особливо здивувала «Фізкультурна освітня галузь»:
3.3 |
Дотримуюся етичних норм у руховій діяльності |
Дотримуюся правил чесної гри під час рухової діяльності, маю за приклад етичну поведінку спортсменів. Намагаюся не розчаровуватися із програшу |
Дотримуюся правил чесної гри під час рухової діяльності. Прагну вигравати, не розчаровуюся з програшу. Гідно сприймаю гідно поразку
|
Уміння «Намагаюся не розчаровуватися із програшу» (1-2 клас) та «Прагну вигравати, не розчаровуюся з програшу.» (3-4 клас) неприємно дивують. «Не розчаровуюся» - заборона собі відчувати емоції. Про який розвиток емоційного інтелекту може йти мова за таких вимог?
Звичайно, є й позитивні складові. Так, в розділі « Громадянська та історична освітня галузь» серед умінь зазначені такі:
6.3 |
Протидію і запобігаю виявам дискримінації та нерівного ставлення |
Розпізнаю вчинки і слова, які можуть підтримати або образити. Поважаю різноманітність, справедливо ставлюся до інших
|
Спілкуюся, враховуючи особливості інших людей. Пояснюю, чому потрібно діяти справедливо |
Уміння «Розпізнаю вчинки і слова, які можуть підтримати або образити.» (1-2 клас) та «Спілкуюся, враховуючи особливості інших людей.» (3-4 клас) дозволяють говорити про розвиток емоційного інтелекту.
«Мистецька освітня галузь» має можливість допомогти дитині розвивати свій емоційний інтелект. Серед позитивних складових розділу такі:
2.2 |
Оцінюю мистецтво |
Пояснюю, що мені подобається у творі, а що – ні, намагаюся його оцінити |
Виявляю своє враження від твору мистецтва, обговорюю його з друзями |
Хоча й зазначено «Оцінюю мистецтво», все ж уміння «Пояснюю, що мені подобається у творі, а що – ні» (1-2 клас) та «Виявляю своє враження від твору мистецтва» (3-4 клас) допомагають рухатися в напрямі розвитку емоційного інтелекту.
Сприяють розвитку емоційного інтелекту й такі уміння:
3.3 |
Регулюю свій емоційний стан засобами мистецтва
|
Вирізняю твори і види художньо-творчої діяльності, які мені подобаються. Ділюся емоціями від сприймання мистецьких творів. Творю для задоволення
|
Пояснюю власні емоції від сприймання мистецьких творів, добираю твори і види художньо-творчої діяльності відповідно до свого настрою. Пояснюю, від чого одержую насолоду у своїй творчості
|
Але формулювання «Регулюю свій емоційний стан засобами мистецтва» є некоректним, адже регулювання емоційного стану - це перш за все саморегуляція. Інакше, можна було б просто подивитися на гарну картину, і, як результат, зразу виникла б така емоція як, наприклад, радість.Показав всьому класу – всі радісні.
Замість висновку. Серед тих, хто писав «Проект Стандарту початкової освіти» зазначені: «найкращі вчителі-практики, науковці, громадські активісти, представники батьківських спільнот, іноземні консультанти.» А психологи?... Чи достатньо просто знати методику навчання?...