Шкідливі практики як норми вітчизняної системи освіти
Автор:
Опубліковано
18.03.2018 |
Будь-які порушення прав дитини можна назвати шкідливою практикою. Погляньмо на ситуацію в сфері освіти.
З початком нової хвилі реформ багато було сказано й написано про те, як покращити якість навчання, як створити комфортні для дітей умови в школі.
Що виходить на практиці? Більшість дій спрямована на перші класи, тобто на початок навчального 2018 – 2019 року.
А як стосовно цьогорічних першокласників? Як приклад. У багатьох класах поклали килими. Що з того вийшло, неодноразово писали у соціальних мережах. Я спостерігала, як килимок дбайливо охороняли від забруднення, тобто діти не могли на ньому грати. Тим, хто надто прагнув відпочити на килимку, робили зауваження. (Причину можна зрозуміти, адже чистити килими важко.) Таким чином і діє шкідлива практика.
А як щодо домашніх завдань? Задають! Лише тепер вчителі це роблять в усній формі. А якщо батьки не бажають його записувати, кажуть: «Ви не хочете, щоб дитина відставала?»
Карантин сприяв розквіту шкідливих практик, адже діти самостійно мали опрацьовувати не лише знайомі теми, а й нові.
Обов’язкова шкільна форма – ще одна шкідлива практика. Дитина лишається права вибору. А форму носять не лише першокласники.
Шкідливою практикою є також обов’язкові конкурси та олімпіади, адже для багатьох дітей це зайве навантаження.
Психологічне та емоційне насилля – традиційні форми впливу в нашій системі освіти. А найгірше те, що система освіти сприяє збереженню традиційних шкідливих практик в родині. Психологічне та емоційне насилля для багатьох родин є нормою.
Таким чином, шкідливі практики дестабілізують сталий розвиток дитини.
Пора відкрити очі. Перш за все слід створити умови, щоб мінімізувати рівень шкідливих практик в системі освіти.