Укр Рус

Дата: 19.03.2024

Підписка на новини

Чому розумні люди погоджуються з колективної дурістю? ( За матеріалом «Корпорація дурості. Як компанії "вбивають" мозок співробітників»)

Опубліковано
22.03.2018

https://nv.ua/recommends/korporatsija-gluposti-kak-kompanii-ubivajut-mozg-sotrudnikov-1547919.html

Андре Спайсер, професор організаційної поведінки в Cass Business School at City, University of London, дає відповідь 

1.Винагороджують тих, хто навчиться відключати мозок: бездумних працівників сприймають як "лідерський матеріал" і просувають.

                                  Як наслідок, «розумні люди швидко вчаться тому, що 

  • просування - означає відключення мізків в той момент, коли ти заходиш в офіс,
  • енергію краще направляти на бюрократію замість виконання роботи,
  • використовувати інтелект не потрібно, а ставити складні запитання або глибше дивитися на речі небезпечно». 

«Їм даватимуть рутинну роботу, яку ті вважатимуть дурною. Якщо вони зроблять помилку, проявивши ініціативу, то їх чекають обурені стогони колег і ввічливі попередження начальників». 

Тому талановиті співробітники швидко вчаться використовувати свої неабиякі інтелектуальні здібності максимально вузько і короткозоро.

2. Сліпо  вірять у  «лідерство».

«У більшості організацій старші керівники не хочуть бути просто менеджерами. Вони хочуть бути лідерами. Вони бачать свою роль не тільки в управлінні бізнесом, а й у зміні своїх послідовників. Проте, коли ти уважніше дивишся на те, що ці самопроголошені лідери роблять кожного дня, історія змінюється.

Більшість виконавчих директорів просиджують днями на зборах, заповнюють бланки й передають інформацію. Іншими словами, вони - бюрократи. Але бути бюрократом не дуже цікаво. І це не дуже добре виглядає на візитці. Щоб уявити свою роль важливішою і хвилюючою, ніж вона є насправді, корпоративні керівники стають одержимими лідерством. Вони читають книги про лідерство. Вони ведуть довгі розмови про лідерство, усипляючи підлеглих. Але найважливіше - вони відвідують безліч курсів, семінарів і зустрічей зі словом "лідерство" в назві…

Незалежно від того, наскільки наполегливо ви шукаєте справжніх лідерів, їх дуже мало, якщо вони взагалі є».

3. Сліпо  вірять у  силу брендів. 

«Багато організацій, схоже, вважають, що змінивши вивіску, можна оновити всю компанію. На жаль, в більшості випадків керівники приймають бажане за дійсне».

4. Мають патологічне  бажання наслідувати інші організації. 

«Багато менеджерів хапаються за останні управлінські фішки, незалежно від того, чи підходять вони…

Але введення "передових практик" часто або взагалі не впливає на ситуацію, або слабо. А іноді, успадкування кращих практик індустрії може посилити проблему».

5. Культивують  культуру компанії, яка звужує кругозір співробітника.

                      Андре Спайсер згадує два зразки такої культури:

  • Культуру, яка базується на нав'язливій ідеї постійно змінюватися

(«Одна hi-tech-компанія була особливо стурбована змінами і змінювала щось кожні кілька років, часто досягаючи незначних результатів або не досягаючи зовсім. Програми запускалися з пафосом, але після мало що відбувалося. Всі були впевнені, що за зміни відповідає хтось інший. І коли ставало ясно, що нічого суттєво не змінюється, керівники відмовлялися від ініціативи і починали нову модну програму змін, так нічому і не навчившись). 

  • Культуру «незворушного позитиву»

(…Там співробітникам постійно говорили: "Не приносьте нам проблеми, приносьте тільки рішення". Цей бадьорий заклик повинен був створити щасливий робочий простір. Але один з консультантів компанії, який добре знав її структуру, сумнівався. Коли ми попросили його описати компанію, він нам сказав: "Це не компанія, це - релігія". Щира віра співробітників в постійний позитив, означає одне: коли з'являється справжня проблема без очевидного рішення, її не помічають»).

Загальний висновок Андре Спайсера:

«Можливо, ідеологам менеджменту пора перестати чіплятися за теорії організацій, заснованих на знаннях, і почати розробляти теорію про те, як працюють компанії, засновані на дурості».

Повний текст англійською читайте тут  https://aeon.co/essays/you-don-t-have-to-be-stupid-to-work-here-but-it-helps

Чому розумні люди погоджуються з колективної дурістю? ( За матеріалом «Корпорація дурості. Як компанії "вбивають" мозок співробітників»)
Чому розумні люди погоджуються з колективної дурістю? ( За матеріалом «Корпорація дурості. Як компанії "вбивають" мозок співробітників»)

https://nv.ua/recommends/korporatsija-gluposti-kak-kompanii-ubivajut-mozg-sotrudnikov-1547919.html

Андре Спайсер, професор організаційної поведінки в Cass Business School at City, University of London, дає відповідь 

1.Винагороджують тих, хто навчиться відключати мозок: бездумних працівників сприймають як "лідерський матеріал" і просувають.

                                  Як наслідок, «розумні люди швидко вчаться тому, що 

  • просування - означає відключення мізків в той момент, коли ти заходиш в офіс,
  • енергію краще направляти на бюрократію замість виконання роботи,
  • використовувати інтелект не потрібно, а ставити складні запитання або глибше дивитися на речі небезпечно». 

«Їм даватимуть рутинну роботу, яку ті вважатимуть дурною. Якщо вони зроблять помилку, проявивши ініціативу, то їх чекають обурені стогони колег і ввічливі попередження начальників». 

Тому талановиті співробітники швидко вчаться використовувати свої неабиякі інтелектуальні здібності максимально вузько і короткозоро.

2. Сліпо  вірять у  «лідерство».

«У більшості організацій старші керівники не хочуть бути просто менеджерами. Вони хочуть бути лідерами. Вони бачать свою роль не тільки в управлінні бізнесом, а й у зміні своїх послідовників. Проте, коли ти уважніше дивишся на те, що ці самопроголошені лідери роблять кожного дня, історія змінюється.

Більшість виконавчих директорів просиджують днями на зборах, заповнюють бланки й передають інформацію. Іншими словами, вони - бюрократи. Але бути бюрократом не дуже цікаво. І це не дуже добре виглядає на візитці. Щоб уявити свою роль важливішою і хвилюючою, ніж вона є насправді, корпоративні керівники стають одержимими лідерством. Вони читають книги про лідерство. Вони ведуть довгі розмови про лідерство, усипляючи підлеглих. Але найважливіше - вони відвідують безліч курсів, семінарів і зустрічей зі словом "лідерство" в назві…

Незалежно від того, наскільки наполегливо ви шукаєте справжніх лідерів, їх дуже мало, якщо вони взагалі є».

3. Сліпо  вірять у  силу брендів. 

«Багато організацій, схоже, вважають, що змінивши вивіску, можна оновити всю компанію. На жаль, в більшості випадків керівники приймають бажане за дійсне».

4. Мають патологічне  бажання наслідувати інші організації. 

«Багато менеджерів хапаються за останні управлінські фішки, незалежно від того, чи підходять вони…

Але введення "передових практик" часто або взагалі не впливає на ситуацію, або слабо. А іноді, успадкування кращих практик індустрії може посилити проблему».

5. Культивують  культуру компанії, яка звужує кругозір співробітника.

                      Андре Спайсер згадує два зразки такої культури:

  • Культуру, яка базується на нав'язливій ідеї постійно змінюватися

(«Одна hi-tech-компанія була особливо стурбована змінами і змінювала щось кожні кілька років, часто досягаючи незначних результатів або не досягаючи зовсім. Програми запускалися з пафосом, але після мало що відбувалося. Всі були впевнені, що за зміни відповідає хтось інший. І коли ставало ясно, що нічого суттєво не змінюється, керівники відмовлялися від ініціативи і починали нову модну програму змін, так нічому і не навчившись). 

  • Культуру «незворушного позитиву»

(…Там співробітникам постійно говорили: "Не приносьте нам проблеми, приносьте тільки рішення". Цей бадьорий заклик повинен був створити щасливий робочий простір. Але один з консультантів компанії, який добре знав її структуру, сумнівався. Коли ми попросили його описати компанію, він нам сказав: "Це не компанія, це - релігія". Щира віра співробітників в постійний позитив, означає одне: коли з'являється справжня проблема без очевидного рішення, її не помічають»).

Загальний висновок Андре Спайсера:

«Можливо, ідеологам менеджменту пора перестати чіплятися за теорії організацій, заснованих на знаннях, і почати розробляти теорію про те, як працюють компанії, засновані на дурості».

Повний текст англійською читайте тут  https://aeon.co/essays/you-don-t-have-to-be-stupid-to-work-here-but-it-helps

22.03.2018
1158
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews