Укр Рус

Дата: 18.11.2018

Підписка на новини

Між повагою та покорою або життя в тренді НУШ

Опубліковано
13.08.2018

«Повага, пошана — абстрактна соціальна категорія, що відбиває оцінку почуття гідності, вищості, більшої ідеальності того, на кого направлена дана оцінка. Вона базується на визнанні високих якостей кого-небудь, чи чого-небудь, відносно яких проводиться ця соціальна оцінка». «Поко́ра — соціальна категорія, котра є матеріальною реалізацією узагальненішої соціальної категорії поваги, котра проявляє себе в соціальній чи етологічній поведінці суб'єкта, що когось або щось поважає. Соціальний абстрактний термін покора не слід плутати з теологічним (релігійним) терміном смирення. Їхні значення (семантичні ніші) перекриваються лише частково)».

                                               (З Вікіпедії)

Концепція НУШ, Закон України «Про освіту» заклали підмурок для ефективної освітньої діяльності. Здавалося б, ось тут і повага до вчителя виросте, і взаємодія в трикутнику «вчитель - дитина - батьки» вийде на новий покращений рівень, адже буде базуватися на взаємній повазі. Але на даному етапі розвитку української освіти нахил у бік покори тримається. Рекомендації щодо реалізації НУШ розуміються буквально і відповідно виконуються.

Пошану до вчителя намагаються підвищити штучно різноманітними засобами. Це і надбавка «за престижність», і вимоги до вчителя «бути дитиноцентрованим» (за це теж будуть поважати!).

А що сам вчитель? Як щодо самоповаги?

Вона є, але в багатьох педагогів вкладена в ті самі межі, що й у слухняної (читайте «зручної») дитини. Таку дитину хвалять, адже вона не завдає зайвого клопоту.

Що таке «послух» можна знайти на теренах інтернету, в тому числі й на персональних сторінках вчителів: «Навичка послуху виробляється через послух дорослим, у першу чергу, в сім’ї та в школі. Це послухи побутові, навчальні та трудові. Сказали тобі – зроби й не сперечайся, подобається тобі це чи ні. Хай від деяких послухів ти справедливо бачиш мало користі для блага конкретних людей або всього суспільства, але задля виховання свого характеру, вироблення навички послуху всі вимоги слід старанно виконувати.» Добре, що серед рекомендацій є й ті, які радять використовувати критичне мислення. Але справжнім «слухняним» воно ой як важко дається!

Звичайно, не всі слухняні сліпо підпорядковуються. Адже є послух зовнішній, коли про себе або у колі близьких висловлюється обурення. Серед освітянської спільноти таких людей багато. Та все одно й вони покірливо купують методичні розробки, стелять килимки, вішають стенди, ділять кабінети на чіткі сім зон. Все задля того, щоб бути в тренді «НУШ».

Чи не пора жити поза трендами?

Олена Єфименко, психолог, вчителька початкових класів.

Між повагою та покорою або життя в тренді НУШ
Між повагою та покорою або життя в тренді НУШ

«Повага, пошана — абстрактна соціальна категорія, що відбиває оцінку почуття гідності, вищості, більшої ідеальності того, на кого направлена дана оцінка. Вона базується на визнанні високих якостей кого-небудь, чи чого-небудь, відносно яких проводиться ця соціальна оцінка».
«Поко́ра — соціальна категорія, котра є матеріальною реалізацією узагальненішої соціальної категорії поваги, котра проявляє себе в соціальній чи етологічній поведінці суб'єкта, що когось або щось поважає. Соціальний абстрактний термін покора не слід плутати з теологічним (релігійним) терміном смирення. Їхні значення (семантичні ніші) перекриваються лише частково)»
.

                                               (З Вікіпедії)

Концепція НУШ, Закон України «Про освіту» заклали підмурок для ефективної освітньої діяльності. Здавалося б, ось тут і повага до вчителя виросте, і взаємодія в трикутнику «вчитель - дитина - батьки» вийде на новий покращений рівень, адже буде базуватися на взаємній повазі. Але на даному етапі розвитку української освіти нахил у бік покори тримається. Рекомендації щодо реалізації НУШ розуміються буквально і відповідно виконуються.

Пошану до вчителя намагаються підвищити штучно різноманітними засобами. Це і надбавка «за престижність», і вимоги до вчителя «бути дитиноцентрованим» (за це теж будуть поважати!).

А що сам вчитель? Як щодо самоповаги?

Вона є, але в багатьох педагогів вкладена в ті самі межі, що й у слухняної (читайте «зручної») дитини. Таку дитину хвалять, адже вона не завдає зайвого клопоту.

Що таке «послух» можна знайти на теренах інтернету, в тому числі й на персональних сторінках вчителів: «Навичка послуху виробляється через послух дорослим, у першу чергу, в сім’ї та в школі. Це послухи побутові, навчальні та трудові. Сказали тобі – зроби й не сперечайся, подобається тобі це чи ні. Хай від деяких послухів ти справедливо бачиш мало користі для блага конкретних людей або всього суспільства, але задля виховання свого характеру, вироблення навички послуху всі вимоги слід старанно виконувати.» Добре, що серед рекомендацій є й ті, які радять використовувати критичне мислення. Але справжнім «слухняним» воно ой як важко дається!

Звичайно, не всі слухняні сліпо підпорядковуються. Адже є послух зовнішній, коли про себе або у колі близьких висловлюється обурення. Серед освітянської спільноти таких людей багато. Та все одно й вони покірливо купують методичні розробки, стелять килимки, вішають стенди, ділять кабінети на чіткі сім зон. Все задля того, щоб бути в тренді «НУШ».

Чи не пора жити поза трендами?

Олена Єфименко, психолог, вчителька початкових класів.

13.08.2018
1228
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews