Укр Рус

Дата: 19.11.2018

Підписка на новини

Освіта з паралельної реальності

Опубліковано
31.08.2018

У країні вже не перший рік йде війна. Тисячі квадратних кілометрів опинилися під чоботом окупантів. Сотні тисяч чоловіків та жінок, старих та малих стали біженцями. Щодня гинуть цивільні та військові. Вдень та вночі продовжуються обстріли. На окупованих територіях відбуваються репресії. Це не розповіді з минулого, це сьогодення України.

В сучасній державі система саме державної освіти є одним з основних стрижнів, завдяки якому держава впливає на більшу частину населення, проводить власну політику. Особливо це можливо побачити у тоталітарних державах або країнах перехідного періоду (від тоталітарного до демократичного ладу). Держава влада в Україні в наші дні теж активно використовує систему освіти.

Освіта в Україні в багатьох випадках є консервативною, бюрократичною і часто будується на авторитарному стилі. Особливо це проявляється в системі управління. Нормативна база освіти в багатьох випадках маЄ директивний характер і вимагає чіткого управління. Проте розбіжності в ієрархічних документах дозволяють маніпулювати роз’ясненнями.

В складнопідпорядкованій системі нормативно-правового забезпечення в освіті є певна структура подання матеріалу і вимог до вчителя. Стратегічні функції виконує Концепція, на основі якої розробляється Програма з кожного предметі. А тактичні функції мають Методичні рекомендації з кожного предмета, які вказують на певний шлях розвитку предмету в даному році. І не потрібно звертати увагу на слово «рекомендації», адже в бюрократичній системі управління освітою вони мають практично наказний характер.

У 2018 році Міністерство освіти і науки України ще на початку липня видало свій нормативний акт: «Щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2018/2019 навчальному році» (Лист МОН № 1/9-415 від 03.07.18 року).

У додатку до листа МОН розміщено 23 інструктивно-методичних рекомендацій з предметів.

Розглянемо методичні рекомендації, які як раз і формують погляди на політику держави с точки зору сучасного стану України, яка веде війну з Російською Федерацією та частина території якої окупована сусідньою державою, а саме Методичні рекомендації з наступних предметів:

  • Методичні рекомендації щодо викладання історії у 2018/2019 навчальному році
  • Методичні рекомендації щодо викладання правознавства у 2018/2019 навчальному році
  • Методичні рекомендації щодо викладання громадянської освіти (рівень стандарту) у 2018/2019 навчальному році
  • Методичні рекомендації щодо викладання курсів морально-духовного спрямування у 2018/2019 навчальному році
  • Методичні рекомендації щодо викладання географії у 2018/2019 навчальному році
  • Методичні рекомендації щодо викладання захисту Вітчизни у 2018/2019 навчальному році 

Захист Вітчизни

Сама назва курсу говорить за себе. Методичні рекомендації до цього курсу розміщені на 5 сторінках та мають безліч «рекомендацій»: прописані мета та завдання курсу, запровадження нової програми, кількість годин і безліч іншої інформації. Навіть є рекомендації щодо форми одягу викладача. От тільки жодного слова, що Україна перебуває в стані війни не має. Так, в Методичних рекомендаціях проголошується, що «Метою навчального предмета «Захист Вітчизни» є формування в учнівської молоді життєво необхідних знань, умінь і навичок щодо захисту Вітчизни та дій в умовах надзвичайних ситуацій, а також системного уявлення про військово-патріотичне виховання як складову частину національно-патріотичного виховання»[1], а серед багатьох завдань прописується що «усвідомлення учнівською молоддю свого обов’язку щодо захисту України у разі виникнення загрози суверенітету та територіальній цілісності держави». І одного разу навіть використовується термін «гібридна війна», проте він обумовлює необхідність опанування критичним мисленням та медіаграмотністю.

Географія

На 12 сторінках Методичних рекомендацій з географії прописуються певні рекомендації для вчителів: надається характеристика підручникам для 10 класу, розписуються компетенції, які запропоновані нормативними документами Нової української школи та інше. Але жодного слова про те, що частина території української держави знаходиться в російській окупації не має у рекомендаціях. Навіть вказуючи на міжнародне становище України та геополітичні проблеми, автори рекомендацій не вважають за необхідне звернути увагу на військові дії, які відбуваються на теренах України.

Курси морально-духовного спрямування

Маленькі за змістом Методичні рекомендації, які вмістилися трохи більше ніж на сторінку більше звертаються увагу на теперішні проблеми із запровадженням курсів із релігійним забарвленням, при чому враховуючи тільки одну з релігій. Формування етики та моралі, які буде відбуватися на уроках цих предметів, відповідно рекомендацій, не передбачають згадування про події на півдні та сході України. 

Громадянська освіта (рівень стандарту)

Дві сторінки, на яких вмістилися методичні рекомендації щодо громадянської освіти розповідають про запровадження нового курсу «Громадянська освіта» в 10 класі та надають певні погляди на викладання цього предмету. В методичних рекомендаціях вказується на  права та свободи, необхідні компетентності для життя у суспільстві та інші «корисні речі». Згадується в методрекомендаціях і про «велика кількість внутрішньо переміщених осіб із Криму й Сходу країни». Проте, не згадуючи причини виникнення цієї «великої кількості», рекомендації розглядають їх як певний виклику «що спонукає шукати дієві інструменти для адаптації та соціалізації в регіонах України людей, відмінних своїми мовними, релігійними, культурними та іншими характеристиками». А формування громадянської позиції під час військових дій та окупації країни не розглядається. І знов таки жодної згадки про війну та окупацію. 

Правознавство

Єдині методичні рекомендації, які напряму говорять про «війну України з Росією». Про війну говориться в контексті вивчення курсу за вибором «Міжнародне гуманітарне право» (для учнів 10 (11) класів закладів загальної середньої освіти). Основна мета та завдання курсу «сприятиме виробленню в учнів стійкої зацікавленості проблемами міжнародного гуманітарного права, формування вміння використовувати гуманістичні цінності, як базові в повсякденному житті та в подальшій професійній діяльності; вести діалог, спілкуватися з носіями різних культур і цінностей; культуру ненасильницьких відносин, здатність аналізувати свої погляди тощо. Також надзвичайно важливим є формування громадсько активних та відповідальних молодих людей, здатних дотримуватися норм гуманітарного права і принципів поваги до життя і людської гідності, захищати та розвивати їх у майбутніх сферах своєї діяльності. Школярі мають розуміти причини появи тимчасово переміщених осіб, біженців, складнощі їхнього життя тощо». Проте, мабуть, на цьому важливість питання війни з Російською Федерацією і завершується, адже у рекомендаціях до викладання курсу «Правознавство» питання війни та окупації не розглядаються. 

Суспільствознавчі дисципліни

Викладання історії в школі завжди було самим політизованим курсом, який визначав сучасну політику держави. На 7 сторінках методичних рекомендацій не можливо знайти будь якого згадування про сучасний стан в Україні, про війну із Росією, про окупацію Криму та частини Донецької й Луганської областей. Хоча для цього є безліч можливостей. Так рекомендації описують впровадження пропедевтичного курсу історії в 5 класі й надають багато порад, але не звертають увагу на бойові дії, які ведуться на Сході та на окупацію Криму, хоча така тематика як в Програмі, так і в підручниках, які з’являться в школах в цьому навчальному році. Також в методрекомендаціях наводяться різні дати, навіть створення «Українського національного хору під орудою Олександра Кошиця», наводяться певні «ювілейні» дати, а от події 1938 року не згадуються, проте аншлюс Австрії та поділ Чехословаччини в результаті Мюнхенського договору не згадується – але ж це напряму вказує на певні події, які дозволяють розглянути окупацію Криму крізь історичну ретроспективу. Питання окупації знов таки згадується, але тільки в розрізі дій «більшовицької Російської Федерації». 

Підсумовуючи потрібно зазначити, що Методичні рекомендації щодовивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2018/2019 навчальному році практично не згадують про окупацію Криму та війну на Сході України. 

Виходячи з вищевказаного потрібно «рекомендувати» Міністерству освіти і науки України стати установою країни, яка перебуває в стані війни та міністерством  держави, частину якої окупувала Росія. 

                Олег Охредько, експерт та аналітик Центру громадянської просвіти "Альменда"



[1] Тут і далі наводиться цитування з певних Методичних рекомендацій.

Освіта з паралельної реальності
Освіта з паралельної реальності

У країні вже не перший рік йде війна. Тисячі квадратних кілометрів опинилися під чоботом окупантів. Сотні тисяч чоловіків та жінок, старих та малих стали біженцями. Щодня гинуть цивільні та військові. Вдень та вночі продовжуються обстріли. На окупованих територіях відбуваються репресії. Це не розповіді з минулого, це сьогодення України.

В сучасній державі система саме державної освіти є одним з основних стрижнів, завдяки якому держава впливає на більшу частину населення, проводить власну політику. Особливо це можливо побачити у тоталітарних державах або країнах перехідного періоду (від тоталітарного до демократичного ладу). Держава влада в Україні в наші дні теж активно використовує систему освіти.

Освіта в Україні в багатьох випадках є консервативною, бюрократичною і часто будується на авторитарному стилі. Особливо це проявляється в системі управління. Нормативна база освіти в багатьох випадках маЄ директивний характер і вимагає чіткого управління. Проте розбіжності в ієрархічних документах дозволяють маніпулювати роз’ясненнями.

В складнопідпорядкованій системі нормативно-правового забезпечення в освіті є певна структура подання матеріалу і вимог до вчителя. Стратегічні функції виконує Концепція, на основі якої розробляється Програма з кожного предметі. А тактичні функції мають Методичні рекомендації з кожного предмета, які вказують на певний шлях розвитку предмету в даному році. І не потрібно звертати увагу на слово «рекомендації», адже в бюрократичній системі управління освітою вони мають практично наказний характер.

У 2018 році Міністерство освіти і науки України ще на початку липня видало свій нормативний акт: «Щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2018/2019 навчальному році» (Лист МОН № 1/9-415 від 03.07.18 року).

У додатку до листа МОН розміщено 23 інструктивно-методичних рекомендацій з предметів.

Розглянемо методичні рекомендації, які як раз і формують погляди на політику держави с точки зору сучасного стану України, яка веде війну з Російською Федерацією та частина території якої окупована сусідньою державою, а саме Методичні рекомендації з наступних предметів:

  • Методичні рекомендації щодо викладання історії у 2018/2019 навчальному році
  • Методичні рекомендації щодо викладання правознавства у 2018/2019 навчальному році
  • Методичні рекомендації щодо викладання громадянської освіти (рівень стандарту) у 2018/2019 навчальному році
  • Методичні рекомендації щодо викладання курсів морально-духовного спрямування у 2018/2019 навчальному році
  • Методичні рекомендації щодо викладання географії у 2018/2019 навчальному році
  • Методичні рекомендації щодо викладання захисту Вітчизни у 2018/2019 навчальному році 

Захист Вітчизни

Сама назва курсу говорить за себе. Методичні рекомендації до цього курсу розміщені на 5 сторінках та мають безліч «рекомендацій»: прописані мета та завдання курсу, запровадження нової програми, кількість годин і безліч іншої інформації. Навіть є рекомендації щодо форми одягу викладача. От тільки жодного слова, що Україна перебуває в стані війни не має. Так, в Методичних рекомендаціях проголошується, що «Метою навчального предмета «Захист Вітчизни» є формування в учнівської молоді життєво необхідних знань, умінь і навичок щодо захисту Вітчизни та дій в умовах надзвичайних ситуацій, а також системного уявлення про військово-патріотичне виховання як складову частину національно-патріотичного виховання»[1], а серед багатьох завдань прописується що «усвідомлення учнівською молоддю свого обов’язку щодо захисту України у разі виникнення загрози суверенітету та територіальній цілісності держави». І одного разу навіть використовується термін «гібридна війна», проте він обумовлює необхідність опанування критичним мисленням та медіаграмотністю.

Географія

На 12 сторінках Методичних рекомендацій з географії прописуються певні рекомендації для вчителів: надається характеристика підручникам для 10 класу, розписуються компетенції, які запропоновані нормативними документами Нової української школи та інше. Але жодного слова про те, що частина території української держави знаходиться в російській окупації не має у рекомендаціях. Навіть вказуючи на міжнародне становище України та геополітичні проблеми, автори рекомендацій не вважають за необхідне звернути увагу на військові дії, які відбуваються на теренах України.

Курси морально-духовного спрямування

Маленькі за змістом Методичні рекомендації, які вмістилися трохи більше ніж на сторінку більше звертаються увагу на теперішні проблеми із запровадженням курсів із релігійним забарвленням, при чому враховуючи тільки одну з релігій. Формування етики та моралі, які буде відбуватися на уроках цих предметів, відповідно рекомендацій, не передбачають згадування про події на півдні та сході України. 

Громадянська освіта (рівень стандарту)

Дві сторінки, на яких вмістилися методичні рекомендації щодо громадянської освіти розповідають про запровадження нового курсу «Громадянська освіта» в 10 класі та надають певні погляди на викладання цього предмету. В методичних рекомендаціях вказується на  права та свободи, необхідні компетентності для життя у суспільстві та інші «корисні речі». Згадується в методрекомендаціях і про «велика кількість внутрішньо переміщених осіб із Криму й Сходу країни». Проте, не згадуючи причини виникнення цієї «великої кількості», рекомендації розглядають їх як певний виклику «що спонукає шукати дієві інструменти для адаптації та соціалізації в регіонах України людей, відмінних своїми мовними, релігійними, культурними та іншими характеристиками». А формування громадянської позиції під час військових дій та окупації країни не розглядається. І знов таки жодної згадки про війну та окупацію. 

Правознавство

Єдині методичні рекомендації, які напряму говорять про «війну України з Росією». Про війну говориться в контексті вивчення курсу за вибором «Міжнародне гуманітарне право» (для учнів 10 (11) класів закладів загальної середньої освіти). Основна мета та завдання курсу «сприятиме виробленню в учнів стійкої зацікавленості проблемами міжнародного гуманітарного права, формування вміння використовувати гуманістичні цінності, як базові в повсякденному житті та в подальшій професійній діяльності; вести діалог, спілкуватися з носіями різних культур і цінностей; культуру ненасильницьких відносин, здатність аналізувати свої погляди тощо. Також надзвичайно важливим є формування громадсько активних та відповідальних молодих людей, здатних дотримуватися норм гуманітарного права і принципів поваги до життя і людської гідності, захищати та розвивати їх у майбутніх сферах своєї діяльності. Школярі мають розуміти причини появи тимчасово переміщених осіб, біженців, складнощі їхнього життя тощо». Проте, мабуть, на цьому важливість питання війни з Російською Федерацією і завершується, адже у рекомендаціях до викладання курсу «Правознавство» питання війни та окупації не розглядаються. 

Суспільствознавчі дисципліни

Викладання історії в школі завжди було самим політизованим курсом, який визначав сучасну політику держави. На 7 сторінках методичних рекомендацій не можливо знайти будь якого згадування про сучасний стан в Україні, про війну із Росією, про окупацію Криму та частини Донецької й Луганської областей. Хоча для цього є безліч можливостей. Так рекомендації описують впровадження пропедевтичного курсу історії в 5 класі й надають багато порад, але не звертають увагу на бойові дії, які ведуться на Сході та на окупацію Криму, хоча така тематика як в Програмі, так і в підручниках, які з’являться в школах в цьому навчальному році. Також в методрекомендаціях наводяться різні дати, навіть створення «Українського національного хору під орудою Олександра Кошиця», наводяться певні «ювілейні» дати, а от події 1938 року не згадуються, проте аншлюс Австрії та поділ Чехословаччини в результаті Мюнхенського договору не згадується – але ж це напряму вказує на певні події, які дозволяють розглянути окупацію Криму крізь історичну ретроспективу. Питання окупації знов таки згадується, але тільки в розрізі дій «більшовицької Російської Федерації». 

Підсумовуючи потрібно зазначити, що Методичні рекомендації щодовивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2018/2019 навчальному році практично не згадують про окупацію Криму та війну на Сході України. 

Виходячи з вищевказаного потрібно «рекомендувати» Міністерству освіти і науки України стати установою країни, яка перебуває в стані війни та міністерством  держави, частину якої окупувала Росія. 

                Олег Охредько, експерт та аналітик Центру громадянської просвіти "Альменда"



[1] Тут і далі наводиться цитування з певних Методичних рекомендацій.

31.08.2018
1239
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews