Укр Рус

Дата: 23.05.2019

Підписка на новини

САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ-2

Опубліковано
04.01.2019

Початок вивчення іноземної мови можна порівняти зі спробою зайти з берега в океан. Хвилі прибою біля берега збивають плавця з ніг, але якщо він зуміє відійти від берега трохи далі, то плисти буде легше і спокійніше. Початківець часто втрачає ентузіазм («згорає») якраз на першому етапі вивченні  іноземної тому, що застрягає біля берега і захлинається у хвилях мовного океану. Потрібно чітко усвідомити: іноземну мову буде нелегко вчити, і перші кроки будуть найважчими. Етап вростання в іноземну мову може тривати довше або коротше – залежно від суб’єктивних та об’єктивних факторів. І нехай не дезорієнтують студента рекламні проспекти типу «Англійська мова за три тижні» чи «Англійська за кермом». Кавалерійською атакою мовні фортеці ще ніким не здобувалися. 

Цього разу ми говоритимемо про один із згаданих вище суб’єктивних чинників – пам’ять. Часто посилаються на «погану» пам’ять та кажуть, що у когось пам’ять «хороша», і тому той «хтось» вчить іноземну легко. Поганої чи хорошої пам’яті не буває. Є пам’ять нетренована і тренована. Біда нашої сучасної школи полягає ще й у тому, що запам’ятовуванню навчального матеріалу приділяється значно менше уваги, ніж це було раніше. Серйозною причиною цього є розвиток технологій, практично миттєвий доступ до будь-якої інформації. Учитель математики сказав мені якось, що не всі учні в його випускному класі середньої школи знають навіть таблицю множення. Мовляв, для чого? Адже є девайси. За час навчання в середній школі я вивчив не один десяток віршів та прозових уривків, більшість із яких можу процитувати й зараз. А чи багато сучасних старшокласників можуть прочитати напам’ять уривки з «Лісової пісні» Лесі Українки або з «Intermezzo» Михайла Коцюбинського? Освітянські методисти посилаються на те, що слід розвивати творче мислення учня. Цікавим у цьому відношенні було б згадати, що давньогрецька богиня пам’яті Мнемозіна вважалася матір’ю дев’ятьох муз, які якраз і реалізовували отой творчий потенціал. Для жителів античності пам’ять і творчість були двома сторонами однієї медалі. По-справжньому творчим можна було лише тоді, коли творча особистість мала здатність моментально видобувати зі своєї пам’яті потрібну інформацію і трансформувати її в нове знання, твір мистецтва або винахід. І не випадково латинське слово invenire «знаходити» дало (через французьку мову) англійській мові слова  inventory «склад, запас товарів» та invention «винахід». Винайти чи створити щось справжнє можна тільки тоді, коли тримаєш у пам’яті інформацію, яка виявиться легко доступною у момент творчого натхнення. Та й натхнення часто приходить завдяки тому, що митець чи дослідник багато знає, бачив, вивчав.

Такий теоретичний відступ я змушений був зробити, щоб підкреслити важливість того, що часто називають механічною пам’яттю (не плутати із зазубрюванням). Механічна пам’ять якраз і лежить в основі запам’ятовування слів – цеглинок, з яких будується мова. Слова вивчаються через контекст або шляхом цілеспрямованого заучування окремих слів , словосполучень (звичайно з їх значеннями), або поєднанням цих двох підходів. Контекст – це все те, що передує слову та стоїть після нього. Методисти називають контекст королем засвоєння іноземної мови. Для прикладу, коли біля Софійського собору у Києві до вас звернеться кілька іноземців, простягаючи фотоапарат  і вказуючи на собор, ви – навіть не знаючи мови, якою до вас звертаються – зрозумієте, що вас просять сфотографувати всю групу на фоні собору Контекстом у цьому випадку буде сама ситуація. Якщо ви будете досить комунікативним, то дізнаєтесь, як ваші нові знайомі називають фотоапарат, та засвоїте слово «дякую» іноземною мовою. У друкованому контексті рекомендується мати одне незнайоме слово на 20-25 знайомих слів для ефективного запам’ятовування цього незнайомого слова.

Проте контекстний спосіб вивчення слів досить довготривалий, якщо його не супроводжувати спеціальною роботою над окремими лексичними одиницями. Ці слова бажано виписувати на окремі картки: з одного боку картки пишете англійське слово (часто у поєднанні з іншим словом), а з другого – значення слова /словосполучення українською мовою. Бажано не вписувати в одну картку більше одного слова /словосполучення. Для прикладу, якщо йдеться про слово get, то окремо слід готувати картки для get out of bed ” вставати з ліжка», get dressed «одягатися», get ready «готуватися», get some sandwiches «взяти з собою бутерброди», get to work«добиратися до роботи» і т.д. Вчити слова і вирази слід читаючи спочатку (обов’язково вголос) англійський варіант та пригадуючи його значення українською мовою. На більш просунутому етапі – коли ви засвоїли значення слів – можна, дивлячись на українські відповідники, промовляти (знову ж таки вголос) англійський варіант. Промовляння вголос необхідне для того, щоб у пам’яті створювався звуковий образ англійського слова, що пізніше полегшить (пришвидшить) його розпізнавання, коли будете слухати англійське мовлення.

Зараз існують електронні картки для запам’ятовування слів іноземною мовою, пропоновані, наприклад,  веб-сайтами Anki чи Quizlet. Студент може сам створювати ці картки, які потім зберігаються у відповідних хмарних серверах, і використовувати їх для запам’ятовування. Як на мене, давній спосіб власноручного написання таких карток зручніший. По-перше, коли ви пишете слова, то цим самим створюєте ще й психомоторний образ англійського слова, що полегшує його запам’ятовування – тобто, ваша рука «допомагає» вам краще запам’ятати це слово. А по-друге, паперові картки у вашій кишені зручні ще й тим, що ви їх можете використовувати будь-де і в будь-який час, групувати (ділити) їх на слова, які ви вивчили, які знаєте не зовсім добре чи які нелегко піддаються запам’ятовуванню.

Фахівці з психології вивчення іноземних мов кажуть, що для початкового запам’ятовування слова чи виразу, його слід одразу проглянути (і пригадати його значення) не менше чотирьох-п’яти разів. Подальше повторення вивченого таким чином слова мусить відбуватися через певні періоди часу, які постійно збільшуються – наприклад, наступного дня, потім через два дні, чотири дні, через тиждень, два тижні та через місяць. Це так зване «роздільне повторення» (spaced repetition) Вважається, що при паралельному читанні (в контексті!) ці слова через місяць повинні вже міцно перебувати у довгостроковій пам’яті студента. До речі, програмне забезпечення згаданих цифрових карток автоматично створює режим такого роздільного повторення.

Вивчення лексики англійської мови має ще кілька цікавих аспектів. Але про це – в наступному блозі. 

САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ-2
САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ-2

Початок вивчення іноземної мови можна порівняти зі спробою зайти з берега в океан. Хвилі прибою біля берега збивають плавця з ніг, але якщо він зуміє відійти від берега трохи далі, то плисти буде легше і спокійніше. Початківець часто втрачає ентузіазм («згорає») якраз на першому етапі вивченні  іноземної тому, що застрягає біля берега і захлинається у хвилях мовного океану. Потрібно чітко усвідомити: іноземну мову буде нелегко вчити, і перші кроки будуть найважчими. Етап вростання в іноземну мову може тривати довше або коротше – залежно від суб’єктивних та об’єктивних факторів. І нехай не дезорієнтують студента рекламні проспекти типу «Англійська мова за три тижні» чи «Англійська за кермом». Кавалерійською атакою мовні фортеці ще ніким не здобувалися. 

Цього разу ми говоритимемо про один із згаданих вище суб’єктивних чинників – пам’ять. Часто посилаються на «погану» пам’ять та кажуть, що у когось пам’ять «хороша», і тому той «хтось» вчить іноземну легко. Поганої чи хорошої пам’яті не буває. Є пам’ять нетренована і тренована. Біда нашої сучасної школи полягає ще й у тому, що запам’ятовуванню навчального матеріалу приділяється значно менше уваги, ніж це було раніше. Серйозною причиною цього є розвиток технологій, практично миттєвий доступ до будь-якої інформації. Учитель математики сказав мені якось, що не всі учні в його випускному класі середньої школи знають навіть таблицю множення. Мовляв, для чого? Адже є девайси. За час навчання в середній школі я вивчив не один десяток віршів та прозових уривків, більшість із яких можу процитувати й зараз. А чи багато сучасних старшокласників можуть прочитати напам’ять уривки з «Лісової пісні» Лесі Українки або з «Intermezzo» Михайла Коцюбинського? Освітянські методисти посилаються на те, що слід розвивати творче мислення учня. Цікавим у цьому відношенні було б згадати, що давньогрецька богиня пам’яті Мнемозіна вважалася матір’ю дев’ятьох муз, які якраз і реалізовували отой творчий потенціал. Для жителів античності пам’ять і творчість були двома сторонами однієї медалі. По-справжньому творчим можна було лише тоді, коли творча особистість мала здатність моментально видобувати зі своєї пам’яті потрібну інформацію і трансформувати її в нове знання, твір мистецтва або винахід. І не випадково латинське слово invenire «знаходити» дало (через французьку мову) англійській мові слова  inventory «склад, запас товарів» та invention «винахід». Винайти чи створити щось справжнє можна тільки тоді, коли тримаєш у пам’яті інформацію, яка виявиться легко доступною у момент творчого натхнення. Та й натхнення часто приходить завдяки тому, що митець чи дослідник багато знає, бачив, вивчав.

Такий теоретичний відступ я змушений був зробити, щоб підкреслити важливість того, що часто називають механічною пам’яттю (не плутати із зазубрюванням). Механічна пам’ять якраз і лежить в основі запам’ятовування слів – цеглинок, з яких будується мова. Слова вивчаються через контекст або шляхом цілеспрямованого заучування окремих слів , словосполучень (звичайно з їх значеннями), або поєднанням цих двох підходів. Контекст – це все те, що передує слову та стоїть після нього. Методисти називають контекст королем засвоєння іноземної мови. Для прикладу, коли біля Софійського собору у Києві до вас звернеться кілька іноземців, простягаючи фотоапарат  і вказуючи на собор, ви – навіть не знаючи мови, якою до вас звертаються – зрозумієте, що вас просять сфотографувати всю групу на фоні собору Контекстом у цьому випадку буде сама ситуація. Якщо ви будете досить комунікативним, то дізнаєтесь, як ваші нові знайомі називають фотоапарат, та засвоїте слово «дякую» іноземною мовою. У друкованому контексті рекомендується мати одне незнайоме слово на 20-25 знайомих слів для ефективного запам’ятовування цього незнайомого слова.

Проте контекстний спосіб вивчення слів досить довготривалий, якщо його не супроводжувати спеціальною роботою над окремими лексичними одиницями. Ці слова бажано виписувати на окремі картки: з одного боку картки пишете англійське слово (часто у поєднанні з іншим словом), а з другого – значення слова /словосполучення українською мовою. Бажано не вписувати в одну картку більше одного слова /словосполучення. Для прикладу, якщо йдеться про слово get, то окремо слід готувати картки для get out of bed ” вставати з ліжка», get dressed «одягатися», get ready «готуватися», get some sandwiches «взяти з собою бутерброди», get to work«добиратися до роботи» і т.д. Вчити слова і вирази слід читаючи спочатку (обов’язково вголос) англійський варіант та пригадуючи його значення українською мовою. На більш просунутому етапі – коли ви засвоїли значення слів – можна, дивлячись на українські відповідники, промовляти (знову ж таки вголос) англійський варіант. Промовляння вголос необхідне для того, щоб у пам’яті створювався звуковий образ англійського слова, що пізніше полегшить (пришвидшить) його розпізнавання, коли будете слухати англійське мовлення.

Зараз існують електронні картки для запам’ятовування слів іноземною мовою, пропоновані, наприклад,  веб-сайтами Anki чи Quizlet. Студент може сам створювати ці картки, які потім зберігаються у відповідних хмарних серверах, і використовувати їх для запам’ятовування. Як на мене, давній спосіб власноручного написання таких карток зручніший. По-перше, коли ви пишете слова, то цим самим створюєте ще й психомоторний образ англійського слова, що полегшує його запам’ятовування – тобто, ваша рука «допомагає» вам краще запам’ятати це слово. А по-друге, паперові картки у вашій кишені зручні ще й тим, що ви їх можете використовувати будь-де і в будь-який час, групувати (ділити) їх на слова, які ви вивчили, які знаєте не зовсім добре чи які нелегко піддаються запам’ятовуванню.

Фахівці з психології вивчення іноземних мов кажуть, що для початкового запам’ятовування слова чи виразу, його слід одразу проглянути (і пригадати його значення) не менше чотирьох-п’яти разів. Подальше повторення вивченого таким чином слова мусить відбуватися через певні періоди часу, які постійно збільшуються – наприклад, наступного дня, потім через два дні, чотири дні, через тиждень, два тижні та через місяць. Це так зване «роздільне повторення» (spaced repetition) Вважається, що при паралельному читанні (в контексті!) ці слова через місяць повинні вже міцно перебувати у довгостроковій пам’яті студента. До речі, програмне забезпечення згаданих цифрових карток автоматично створює режим такого роздільного повторення.

Вивчення лексики англійської мови має ще кілька цікавих аспектів. Але про це – в наступному блозі. 

04.01.2019
1301
uk-UA
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews