Укр Рус

Дата: 19.05.2019

Підписка на новини

ЧИ БУДЕ АУДІЮВАННЯ ПІД ЧАС ЗНО З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЦЬОГО РОКУ ТАКИМ, ЯК СЛІД?

Опубліковано
05.03.2019

З усіх чотирьох видів мовленнєвої діяльності іноземною мовою – розуміння на слух, говоріння, читання та письмо – найскладнішим є перший вид, який методисти називають аудіюванням. Визначимо основні причини такої складності, тим більше, що минулого року саме цей аспект викликав найбільше збурення учнів і батьків після виконання тесту ЗНО.

Для розуміння того, як відбувається становлення навичок розуміння на слух, поглянемо, як починає розуміти мову новонароджений. Дитина може чути широкий спектр мовних звуків – десь близько 600 приголосних і приблизно 200 голосних, якщо візьмемо до уваги офіційно визнані мови у світі. З перших днів від свого народження мозок дитини починає спеціалізуватись на сприйнятті звуків, що їх промовляють ті, хто з нею розмовляє. Дитина поступово «настроює» свій слуховий апарат саме на ті звуки, які вона чує від інших, відкидаючи звуки непотрібні,несуттєві для спілкування. Саме тут – ключ до того, як учень виробляє свої навички розуміння іноземного мовлення. Для учня існують, в основному, два джерела усної мови, яку він чує – це його вчитель (найчастіше – не носій мови) та аудіо/відео записи. При всій повазі до вчителя, слід визнати, що пріоритет мусить бути надано навчальним записам, зробленим носіями мови, оскільки такі записи є еталонними, особливо на початковому і середньому етапі вивчення мови. Слухаючи та імітуючи фонетичні записи, учень – так само, як і новонароджена дитина, визначає, що є дійсно важливим у фонетиці для спілкування, ігноруючи зайвий «шум». Як варіант еталонного іншомовного запису, учень, може паралельно засвоїти (а отже, добре розуміти) ще й мову свого вчителя, бо той часто спілкується з учнем. Але, щоб без проблем розуміти вже іншу особу, учень мусить налаштувати свій слуховий апарат саме на неї, призвичаївшись до особливостей, притаманних говорінню іншого мовця.

Згадую показовий момент, який трапився зі мною під час викладання в середній школі міста Шеффілд в Англії. Десь посеред уроку (у мене був старший клас) постукали у двері і на порозі з’явилося маленьке дівчатко – певно з наймолодшого класу. Щось воно «пропищало», запитально дивлячись на мене. Абсолютно нічого не зрозумівши, я сказав тільки «Yes», подумавши, що то, мабуть, найбезпечніший варіант у моєму становищі. Дівчатко підійшло до дошки, взяло шмат крейди і пішло. Виявляється, учителька попросила її  знайти десь крейду, якої не стало у них на занятті. Вивчавши до цього англійську мову в школі, у виші, не один рік спілкувавшись з англійцями та американцями, я не зрозумів простого запитання дитини, бо «дитячої англійської» практично ніколи не чув. Для того щоб розуміти англійську (чи іншу іноземну) у всьому асортименті її жанрів, діалектів, індивідуальних особливостей мовлення, тембрів і т.п., слід слухати мову дорослих, дітей, людей старшого віку, мовців з різним рівнем освіти, представників різних регіонів і професій.

Ось тут і перша причина, чому учні часто не розуміли того, що слухали під час ЗНО з англійської мови в минулому році. Інструкція про те, як виконувати завдання з аудіювання, була зроблена носієм мови. З його вуст лунав американський варіант, але цей варіант є частиною згаданого мною еталону. Тим більше, якщо мову вчать упродовж усього перебування в середній школі, то засвоєння американського варіанту не оминути. Але коли деякі діалоги стали озвучуватися українцями з притаманними їм національними та індивідуальними акцентами, то вже була несподіванка. І справа не в тому, що їх мова була незрозуміла для учнів. В принципі, зрозуміти її можна було, але потрібен був час, щоб налаштуватись саме на «українську англійську», а такого часу не було, бо йшлося про секунди, за які потрібно було осягнути сказане і занести відповіді в тестовий бланк.

Я здійснив невеличкий експеримент: зайшов на сайт https://www.youtube.com/watch?v=dQjC66n64cI, де розміщено аудіозапис минулорічного завдання ЗНО з англійської мови і увімкнув функцію «голос-текст» (субтитри), значок якої розміщено внизу тут же праворуч на екрані. Ця функція теж не бездоганна, але коли мовець дотримується еталонної вимови, вона спрацьовує на 99 відсотків. Тож у випадку, коли ЗНО озвучували носії мови, рядки випливали на екрані безпомилково. Щойно починали говорити «наші», рухомий рядок ставав абсурдним. Наведу приклади для тих, хто знає англійську. Правильне звучання «and relax there” перетворювалося на “in relaxed bear”  “the weather will be dry and bright”  -- на “the weather will be drawing bright-eyed,” “Riofantastic landscape” – на “Greece fantastic landscape.”  Фраза “it was on the news” репрезентувалась як “it was on the knees”, а “this bag of fertilizers” – “this becc fertilizers” і т.д. Стосовно останнього випадку, я подумав, що коли програма видала слово “ becca”, то, мабуть, таке слово існує. Зробив пошук. Виявилося, що це скорочене ім’я “Rebecca.” 

І ще один момент. Як я розумію, під час ЗНО минулого року звук з одного цифрового носія лунав на всю аудиторію. Це ставило в нерівні умови учнів. Той, хто сидів ближче, міг чути краще. Різні учні могли мати неоднакової гостроти слух. Та й випадковий шум за вікном, в коридорі чи тут же, у класі (хтось випустив книжку з рук) на якусь мить відволікають від слухання. Бажано у цьому році таких каменів спотикання уникнути. І нехай не посилаються наші освітянські очільники на класика, говорячи «якби ви вчились так, як треба, (то розуміли б)». Вивчення іноземної мови – недешеве задоволення. Організація тестового випробування – теж. Слід запросити носіїв мови для запису (очевидно, заплативши їм), закупити навушники, технічно обладнати аудиторії для прослуховування. Послухайте звуковий супровід таких тестів, як TOEFL чи IELTS. Якщо досягнемо таких стандартів, поважатимуть і нас, і з довірою ставитимуться до наших вимог. 

ЧИ БУДЕ АУДІЮВАННЯ ПІД ЧАС ЗНО З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЦЬОГО РОКУ ТАКИМ, ЯК СЛІД?
ЧИ БУДЕ АУДІЮВАННЯ ПІД ЧАС ЗНО З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЦЬОГО РОКУ ТАКИМ, ЯК СЛІД?

З усіх чотирьох видів мовленнєвої діяльності іноземною мовою – розуміння на слух, говоріння, читання та письмо – найскладнішим є перший вид, який методисти називають аудіюванням. Визначимо основні причини такої складності, тим більше, що минулого року саме цей аспект викликав найбільше збурення учнів і батьків після виконання тесту ЗНО.

Для розуміння того, як відбувається становлення навичок розуміння на слух, поглянемо, як починає розуміти мову новонароджений. Дитина може чути широкий спектр мовних звуків – десь близько 600 приголосних і приблизно 200 голосних, якщо візьмемо до уваги офіційно визнані мови у світі. З перших днів від свого народження мозок дитини починає спеціалізуватись на сприйнятті звуків, що їх промовляють ті, хто з нею розмовляє. Дитина поступово «настроює» свій слуховий апарат саме на ті звуки, які вона чує від інших, відкидаючи звуки непотрібні,несуттєві для спілкування. Саме тут – ключ до того, як учень виробляє свої навички розуміння іноземного мовлення. Для учня існують, в основному, два джерела усної мови, яку він чує – це його вчитель (найчастіше – не носій мови) та аудіо/відео записи. При всій повазі до вчителя, слід визнати, що пріоритет мусить бути надано навчальним записам, зробленим носіями мови, оскільки такі записи є еталонними, особливо на початковому і середньому етапі вивчення мови. Слухаючи та імітуючи фонетичні записи, учень – так само, як і новонароджена дитина, визначає, що є дійсно важливим у фонетиці для спілкування, ігноруючи зайвий «шум». Як варіант еталонного іншомовного запису, учень, може паралельно засвоїти (а отже, добре розуміти) ще й мову свого вчителя, бо той часто спілкується з учнем. Але, щоб без проблем розуміти вже іншу особу, учень мусить налаштувати свій слуховий апарат саме на неї, призвичаївшись до особливостей, притаманних говорінню іншого мовця.

Згадую показовий момент, який трапився зі мною під час викладання в середній школі міста Шеффілд в Англії. Десь посеред уроку (у мене був старший клас) постукали у двері і на порозі з’явилося маленьке дівчатко – певно з наймолодшого класу. Щось воно «пропищало», запитально дивлячись на мене. Абсолютно нічого не зрозумівши, я сказав тільки «Yes», подумавши, що то, мабуть, найбезпечніший варіант у моєму становищі. Дівчатко підійшло до дошки, взяло шмат крейди і пішло. Виявляється, учителька попросила її  знайти десь крейду, якої не стало у них на занятті. Вивчавши до цього англійську мову в школі, у виші, не один рік спілкувавшись з англійцями та американцями, я не зрозумів простого запитання дитини, бо «дитячої англійської» практично ніколи не чув. Для того щоб розуміти англійську (чи іншу іноземну) у всьому асортименті її жанрів, діалектів, індивідуальних особливостей мовлення, тембрів і т.п., слід слухати мову дорослих, дітей, людей старшого віку, мовців з різним рівнем освіти, представників різних регіонів і професій.

Ось тут і перша причина, чому учні часто не розуміли того, що слухали під час ЗНО з англійської мови в минулому році. Інструкція про те, як виконувати завдання з аудіювання, була зроблена носієм мови. З його вуст лунав американський варіант, але цей варіант є частиною згаданого мною еталону. Тим більше, якщо мову вчать упродовж усього перебування в середній школі, то засвоєння американського варіанту не оминути. Але коли деякі діалоги стали озвучуватися українцями з притаманними їм національними та індивідуальними акцентами, то вже була несподіванка. І справа не в тому, що їх мова була незрозуміла для учнів. В принципі, зрозуміти її можна було, але потрібен був час, щоб налаштуватись саме на «українську англійську», а такого часу не було, бо йшлося про секунди, за які потрібно було осягнути сказане і занести відповіді в тестовий бланк.

Я здійснив невеличкий експеримент: зайшов на сайт https://www.youtube.com/watch?v=dQjC66n64cI, де розміщено аудіозапис минулорічного завдання ЗНО з англійської мови і увімкнув функцію «голос-текст» (субтитри), значок якої розміщено внизу тут же праворуч на екрані. Ця функція теж не бездоганна, але коли мовець дотримується еталонної вимови, вона спрацьовує на 99 відсотків. Тож у випадку, коли ЗНО озвучували носії мови, рядки випливали на екрані безпомилково. Щойно починали говорити «наші», рухомий рядок ставав абсурдним. Наведу приклади для тих, хто знає англійську. Правильне звучання «and relax there” перетворювалося на “in relaxed bear”  “the weather will be dry and bright”  -- на “the weather will be drawing bright-eyed,” “Riofantastic landscape” – на “Greece fantastic landscape.”  Фраза “it was on the news” репрезентувалась як “it was on the knees”, а “this bag of fertilizers” – “this becc fertilizers” і т.д. Стосовно останнього випадку, я подумав, що коли програма видала слово “ becca”, то, мабуть, таке слово існує. Зробив пошук. Виявилося, що це скорочене ім’я “Rebecca.” 

І ще один момент. Як я розумію, під час ЗНО минулого року звук з одного цифрового носія лунав на всю аудиторію. Це ставило в нерівні умови учнів. Той, хто сидів ближче, міг чути краще. Різні учні могли мати неоднакової гостроти слух. Та й випадковий шум за вікном, в коридорі чи тут же, у класі (хтось випустив книжку з рук) на якусь мить відволікають від слухання. Бажано у цьому році таких каменів спотикання уникнути. І нехай не посилаються наші освітянські очільники на класика, говорячи «якби ви вчились так, як треба, (то розуміли б)». Вивчення іноземної мови – недешеве задоволення. Організація тестового випробування – теж. Слід запросити носіїв мови для запису (очевидно, заплативши їм), закупити навушники, технічно обладнати аудиторії для прослуховування. Послухайте звуковий супровід таких тестів, як TOEFL чи IELTS. Якщо досягнемо таких стандартів, поважатимуть і нас, і з довірою ставитимуться до наших вимог. 

05.03.2019
1323
uk-UA
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews