Укр Рус

Дата: 19.05.2019

Підписка на новини

ЯКОГО ПИСЬМА НАВЧАТИ НА УРОЦІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ?

Опубліковано
19.03.2019

Існує вираз: «Говорить, як по писаному», тобто – чітко, легко, безпомилково. Вислів має загалом позитивне забарвлення. Причина такого позитиву – логічність письмового викладу, його лексичне розмаїття, влучність добраних слів, почасти – підтекст, який ховається за тим, що бачиться на поверхні, цікава особистість автора, який уміє так говорити. Зізнаюсь, що коли я чую про навчання письма англійською мовою в школі, у моїй уяві виступає саме оця принада. І мені сумно стає від того, до чого зводиться зараз навчання письма. Мета, як видається – це   намуштрувати учнів на написання особистого чи офіційного листа та виконання «завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю» ( і придумають же таку бюрократичну фразу!).   В інтернеті виставлено десятки відео, де вчителі інструктують, які кліше слід ужити при звертанні, ЩО писати у вступі, як закінчувати повідомлення. Ці відео переглядати дуже нудно, і я впевнений, що після складання тесту хіба що одиниці із десятків тисяч наших випускників будуть писати листа своєму іноземному другові, повідомляючи його про те, як проходять канікули, та запрошуючи друга відвідати Україну.

Нехіть до такого письмового висловлювання іноземною мовою посилюватиметься ще й тому, що сучасна юнь в особистому письмовому спілкуванні за допомогою есемесок або в соціальних мережах віддає перевагу усіляким скороченням, емоджі, одночленним реченням, вибуховому стилю і т. д. Навчити «цивілізовано» спілкуватися на письмі (тим більше – іноземною мовою) можна лише виробивши позитивне ставлення до вже написаних текстів, які учні повинні спочатку читати і аналізувати, перш ніж вони почнуть щось писати.  І твердження «все, що ми пишемо, залежить від того, що ми читаємо», є абсолютно вірним. 

На моє переконання, слід починати з читання ділових (офіційних) листів, які зараз домінують як жанр. Це може бути запит на інформацію про умови вступу до зарубіжного вишу, повідомлення про свій специфічний випадок як абітурієнта, вияснення ситуації з наданням гуртожитку, можливість отримання стипендії чи влаштування на роботу в університетському містечку. Після прочитання десятка-двох подібних листів, учень буде в змозі компонувати свій власний офіційний лист з подібної тематики. Зауважу, що ця тематика тісніше ПОЄДНАНА З ІНТЕРЕСАМИ випускника школи, ніж звертання до «дорогого Джона» з проханням розповісти про музеї Единбурга.   Зразками можуть бути також електронні листи, що ними обмінюються менеджери компаній – з наступним завданням для учня уявити себе в ролі менеджера, який опікується устаткуванням кабінетів своєї школи, тощо.

Дуже важливим вважаю також спосіб створення цих послань: учень має писати листи не «від руки», а друкувати їх на комп’ютері та надсилати електронною поштою  учителеві чи екзаменаційній установі. Адже, в перспективі, учні писатимуть, використовуючи переважно клавіатуру. Тим більше, створення листа на комп’ютері або іншому аналогічному пристрої (планшет, смартфон) наближатиме навчальну ситуацію до реальної.   

Хотілося б, щоб через читання в учнів вироблявся СМАК до реалізації свого «я» за допомогою письмового мовлення. Регулярні особисті міні-нотатки (називайте це щоденником, блогом, а чи просто записами) сприяють творчому осмисленню прочитаного, вражень від подій і т.п., і врешті-решт вдосконалюють володіння іноземною мовою. Саме ведення таких щоденників деякі з нас практикували в мої студентські часи. Але ж письмова творчість може стати цілком реальною і захопливою навіть у молодшому  шкільному віці. Згадаймо казки, які колись масово писали учні Павлиської школи, де директорував В.Сухомлинський.   

Також займаючись уже довгий час професійним перекладом, не можу утриматися, щоб не порекомендувати саме цей вид діяльності для вироблення письмових навичок учнів. Причому, учитель може адаптувати український текст для перекладу англійською мовою вже для досить раннього етапу навчання. Якщо учневі дати відчути, що він МОЖЕ перекладати навіть на такому початковому рівні володіння іноземною, це вселятиме йому впевненість у своїх можливостях, мотивуватиме його.  Суттєвим тут є те, щоб текст містив цікавинку – якусь несподіванку, яка робить письмове освоєння тексту творчою справою. Як приклад, подаю для перекладу адаптоване мною оповідання зі згаданої вже літературної творчості в школі Сухомлинського. 

Списав  (Cheating).

Павлик не зробив домашнє завдання, і Таня дозволила йому списати приклади (copythesums) з її зошита. Списуючи, Павлик помітив у Тані помилку, написав у своєму зошиті правильно, але Тані про її помилку не сказав. Коли учні знову отримали зошити, оцінка Павлика була кращою, ніж оцінка Тані. Учитель похвалив Павлика. Таня поглянула на Павлика. Павлик почервонів (blushed) 

А відповідаючи на поставлене в заголовку запитання, якого письма навчати, скажу – ТВОРЧОГО. Без навчання кліше, орфографічної та лексико-граматичної правильності, звичайно, не обійтися. Але то мусить бути не кінцевою метою, а проміжним етапом. Якщо ж бачити творчість як ідеал, то тоді і вчитель, і учень будуть цікавими один для одного, вивчення іноземної мови ставатиме важелем зростання особистості і пізнання світу, а щаслива звичка довіряти свої думки паперові (чи то, пак, комп’ютерові) залишиться на все життя.   

ЯКОГО ПИСЬМА НАВЧАТИ НА УРОЦІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ?
ЯКОГО ПИСЬМА НАВЧАТИ НА УРОЦІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ?

Існує вираз: «Говорить, як по писаному», тобто – чітко, легко, безпомилково. Вислів має загалом позитивне забарвлення. Причина такого позитиву – логічність письмового викладу, його лексичне розмаїття, влучність добраних слів, почасти – підтекст, який ховається за тим, що бачиться на поверхні, цікава особистість автора, який уміє так говорити. Зізнаюсь, що коли я чую про навчання письма англійською мовою в школі, у моїй уяві виступає саме оця принада. І мені сумно стає від того, до чого зводиться зараз навчання письма. Мета, як видається – це   намуштрувати учнів на написання особистого чи офіційного листа та виконання «завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю» ( і придумають же таку бюрократичну фразу!).   В інтернеті виставлено десятки відео, де вчителі інструктують, які кліше слід ужити при звертанні, ЩО писати у вступі, як закінчувати повідомлення. Ці відео переглядати дуже нудно, і я впевнений, що після складання тесту хіба що одиниці із десятків тисяч наших випускників будуть писати листа своєму іноземному другові, повідомляючи його про те, як проходять канікули, та запрошуючи друга відвідати Україну.

Нехіть до такого письмового висловлювання іноземною мовою посилюватиметься ще й тому, що сучасна юнь в особистому письмовому спілкуванні за допомогою есемесок або в соціальних мережах віддає перевагу усіляким скороченням, емоджі, одночленним реченням, вибуховому стилю і т. д. Навчити «цивілізовано» спілкуватися на письмі (тим більше – іноземною мовою) можна лише виробивши позитивне ставлення до вже написаних текстів, які учні повинні спочатку читати і аналізувати, перш ніж вони почнуть щось писати.  І твердження «все, що ми пишемо, залежить від того, що ми читаємо», є абсолютно вірним. 

На моє переконання, слід починати з читання ділових (офіційних) листів, які зараз домінують як жанр. Це може бути запит на інформацію про умови вступу до зарубіжного вишу, повідомлення про свій специфічний випадок як абітурієнта, вияснення ситуації з наданням гуртожитку, можливість отримання стипендії чи влаштування на роботу в університетському містечку. Після прочитання десятка-двох подібних листів, учень буде в змозі компонувати свій власний офіційний лист з подібної тематики. Зауважу, що ця тематика тісніше ПОЄДНАНА З ІНТЕРЕСАМИ випускника школи, ніж звертання до «дорогого Джона» з проханням розповісти про музеї Единбурга.   Зразками можуть бути також електронні листи, що ними обмінюються менеджери компаній – з наступним завданням для учня уявити себе в ролі менеджера, який опікується устаткуванням кабінетів своєї школи, тощо.

Дуже важливим вважаю також спосіб створення цих послань: учень має писати листи не «від руки», а друкувати їх на комп’ютері та надсилати електронною поштою  учителеві чи екзаменаційній установі. Адже, в перспективі, учні писатимуть, використовуючи переважно клавіатуру. Тим більше, створення листа на комп’ютері або іншому аналогічному пристрої (планшет, смартфон) наближатиме навчальну ситуацію до реальної.   

Хотілося б, щоб через читання в учнів вироблявся СМАК до реалізації свого «я» за допомогою письмового мовлення. Регулярні особисті міні-нотатки (називайте це щоденником, блогом, а чи просто записами) сприяють творчому осмисленню прочитаного, вражень від подій і т.п., і врешті-решт вдосконалюють володіння іноземною мовою. Саме ведення таких щоденників деякі з нас практикували в мої студентські часи. Але ж письмова творчість може стати цілком реальною і захопливою навіть у молодшому  шкільному віці. Згадаймо казки, які колись масово писали учні Павлиської школи, де директорував В.Сухомлинський.   

Також займаючись уже довгий час професійним перекладом, не можу утриматися, щоб не порекомендувати саме цей вид діяльності для вироблення письмових навичок учнів. Причому, учитель може адаптувати український текст для перекладу англійською мовою вже для досить раннього етапу навчання. Якщо учневі дати відчути, що він МОЖЕ перекладати навіть на такому початковому рівні володіння іноземною, це вселятиме йому впевненість у своїх можливостях, мотивуватиме його.  Суттєвим тут є те, щоб текст містив цікавинку – якусь несподіванку, яка робить письмове освоєння тексту творчою справою. Як приклад, подаю для перекладу адаптоване мною оповідання зі згаданої вже літературної творчості в школі Сухомлинського. 

Списав  (Cheating).

Павлик не зробив домашнє завдання, і Таня дозволила йому списати приклади (copythesums) з її зошита. Списуючи, Павлик помітив у Тані помилку, написав у своєму зошиті правильно, але Тані про її помилку не сказав. Коли учні знову отримали зошити, оцінка Павлика була кращою, ніж оцінка Тані. Учитель похвалив Павлика. Таня поглянула на Павлика. Павлик почервонів (blushed) 

А відповідаючи на поставлене в заголовку запитання, якого письма навчати, скажу – ТВОРЧОГО. Без навчання кліше, орфографічної та лексико-граматичної правильності, звичайно, не обійтися. Але то мусить бути не кінцевою метою, а проміжним етапом. Якщо ж бачити творчість як ідеал, то тоді і вчитель, і учень будуть цікавими один для одного, вивчення іноземної мови ставатиме важелем зростання особистості і пізнання світу, а щаслива звичка довіряти свої думки паперові (чи то, пак, комп’ютерові) залишиться на все життя.   

19.03.2019
1331
uk-UA
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews