Укр Рус

Дата: 19.03.2024

Підписка на новини

Що робити з проблемою "малокомплектних" груп у внз?

Опубліковано
10.09.2016

Набір 2016/2017 року загострив проблему "малокомплектних груп" (по 2-3-5-7 студентів). Вона існувала й раніше, але тільки для окремих спеціальностей/спеціалізацій. У цьому ж році ситуація стала загрозливою (іноді по 20-30% від усієї чисельності груп стали малокомплектними; звичайно, по різному в різних внз).Значною мірою, ця проблема загострилася у зв'язку із "дробленням" на 2-4 частини попереднього ліцензійного обсягу в актах узгодження спеціальностей за новим і старими переліками. А також у зв’язку зі зменшенням кількості потенційних абітурієнтів (через демографічний чинник та через те, що значна частина їх не склала ЗНО).

Набір 2016/2017 року загострив проблему "малокомплектних груп" (по 2-3-5-7 студентів). Вона існувалай раніше, але тільки для окремих спеціальності/спеціалізації. У цьому ж році ситуація стала загрозливою (іноді 20-30% від усієї чисельності груп, звичайно, по різному в різних внз).

Значною мірою, ця проблема загострилася у зв'язку із "дробленням" на 2-4 частини попереднього ліцензійного обсягу в актах узгодження спеціальностей за новим і старими переліками. А також у зв’язку зі зменшенням кількості потенційних абітурієнтів (через демографічний чинник та те, що значна частина їх не склала ЗНО).

Ректорам (особливо - державних внз) важко цю проблему вирішити: бо за цими групами - кафедри і люди (у т.ч. доктори наук, професори), та нелегкі процеси ліцензування й акредитації.

Але ж  є нормативи співвідношення … студентів / 1 викладача. І фактично, кафедри, які мають малокомплектні групи, «спонсоруються» за рахунок кафедр, які викладають для груп чисельністю 20-25 осіб. Частково ця проблема вирішується зведенням груп на загальноосвітні навчальні дисципліни. А частково … шляхом порушення норм Наказу № 450 від 2002 року та зменшення кількості ставок викладачів (переведення їх на оплату менше ніж на ставку, іноді – суттєво менше).

В принципі, шляхи вирішення цієї проблеми є. Наприклад:

-       широкі освітні програми (запровадження яких для рівня бакалавра й передбачалося на початку реформ);

-       навчання здобувачів за декількома освітніми програмами  ст.. 62, 11) Закону «Про вищу освіту», можливо, в рамках однієї академічної групи;

-       навчання за спеціальностями спеціалізаціями за поєднанням та додатковими спеціалізаціями (наприклад, відповідно до НаказуМОН http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0798-16 ), коли академічна група може вже на першому курсі формуватися  з набору за різними спеціальностями/спеціалізаціями.

Зрозуміло, що ідеального вирішення зазначеної проблеми немає. Але є вибір: багатьом викладачам працювати з дрібними групами, але на 0,… ставки, чи мати економічно доцільну чисельність студентів у групах, і забезпечення викладачів, що залишаться, більш достойною заробітною платою. На жаль, у існуючих економічних і демографічних реаліях України, шляхів для збільшення держзамовлення і набору за контрактом в усі існуючі спеціальності немає. МОН у цьому році обрав стратегію забезпечення здобувачами (й достойними заробітними платами) викладачів провідних внз або популярних спеціальностей. Для багатьох внз і спеціальностей постало питання щодо перспектив подальшого існування.

Офіційні особи МОН націлюють  регіональні Ради ректорів розглянути питання про можливе об’єднання внз в потужні регіональні університети. Але для цього є певні об’єктивні й суб’єктивні перепони. Та й подібні проекти потребують  ґрунтовних попередніх розрахунків (виявлення як позитивних, так і негативних наслідків і для колективу, і для регіону, і для всієї системи освіти).

У 1930-х – 1960-х роках була практика адміністративних рішень Міністерства вищої освіти УРСР щодо концентрації підготовки спеціалістів одного напряму в одних державних внз, а іншого напряму – в іншому внз. При цьому відбувався взаємний обмін студентами. Вважалося, що спеціальність, яка налічує менше, ніж три студентських групи є неповноцінною. Тому відповідно й розподілялося державне замовлення між внз.

Але ще у 1970-х – 1980-х  роках спеціальності почали територіально «розповзатися». Дуже прискорився цей процес у другій половині 1990-х років, коли кожен ректор внз намагався максимально розширити перелік ліцензований напрямів освіти/спеціальностей та збільшити обсяг набору. І це їм вдавалося – держава йшла на зустріч цим побажанням аж до початку 2010- років. Як і на масове відкриття нових внз (державних - на основі філій, технікумів, та недержавних). Отже, нинішня ситуація зі скороченнями викладачів має історичні передумови. 

Усі ці варіанти на практиці зараз реалізуються мало. Можливо, деякі з них проявляться наступного року, коли вдруге підряд відбудеться набір на освітні програми з малою чисельністю студентів у групах.

Що робити з проблемою "малокомплектних" груп у внз?
Що робити з проблемою "малокомплектних" груп у внз?

Набір 2016/2017 року загострив проблему "малокомплектних груп" (по 2-3-5-7 студентів). Вона існувала й раніше, але тільки для окремих спеціальностей/спеціалізацій. У цьому ж році ситуація стала загрозливою (іноді по 20-30% від усієї чисельності груп стали малокомплектними; звичайно, по різному в різних внз).
Значною мірою, ця проблема загострилася у зв'язку із "дробленням" на 2-4 частини попереднього ліцензійного обсягу в актах узгодження спеціальностей за новим і старими переліками. А також у зв’язку зі зменшенням кількості потенційних абітурієнтів (через демографічний чинник та через те, що значна частина їх не склала ЗНО).

Набір 2016/2017 року загострив проблему "малокомплектних груп" (по 2-3-5-7 студентів). Вона існувалай раніше, але тільки для окремих спеціальності/спеціалізації. У цьому ж році ситуація стала загрозливою (іноді 20-30% від усієї чисельності груп, звичайно, по різному в різних внз).

Значною мірою, ця проблема загострилася у зв'язку із "дробленням" на 2-4 частини попереднього ліцензійного обсягу в актах узгодження спеціальностей за новим і старими переліками. А також у зв’язку зі зменшенням кількості потенційних абітурієнтів (через демографічний чинник та те, що значна частина їх не склала ЗНО).

Ректорам (особливо - державних внз) важко цю проблему вирішити: бо за цими групами - кафедри і люди (у т.ч. доктори наук, професори), та нелегкі процеси ліцензування й акредитації.

Але ж  є нормативи співвідношення … студентів / 1 викладача. І фактично, кафедри, які мають малокомплектні групи, «спонсоруються» за рахунок кафедр, які викладають для груп чисельністю 20-25 осіб. Частково ця проблема вирішується зведенням груп на загальноосвітні навчальні дисципліни. А частково … шляхом порушення норм Наказу № 450 від 2002 року та зменшення кількості ставок викладачів (переведення їх на оплату менше ніж на ставку, іноді – суттєво менше).

В принципі, шляхи вирішення цієї проблеми є. Наприклад:

-       широкі освітні програми (запровадження яких для рівня бакалавра й передбачалося на початку реформ);

-       навчання здобувачів за декількома освітніми програмами  ст.. 62, 11) Закону «Про вищу освіту», можливо, в рамках однієї академічної групи;

-       навчання за спеціальностями спеціалізаціями за поєднанням та додатковими спеціалізаціями (наприклад, відповідно до НаказуМОН http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0798-16 ), коли академічна група може вже на першому курсі формуватися  з набору за різними спеціальностями/спеціалізаціями.

Зрозуміло, що ідеального вирішення зазначеної проблеми немає. Але є вибір: багатьом викладачам працювати з дрібними групами, але на 0,… ставки, чи мати економічно доцільну чисельність студентів у групах, і забезпечення викладачів, що залишаться, більш достойною заробітною платою. На жаль, у існуючих економічних і демографічних реаліях України, шляхів для збільшення держзамовлення і набору за контрактом в усі існуючі спеціальності немає. МОН у цьому році обрав стратегію забезпечення здобувачами (й достойними заробітними платами) викладачів провідних внз або популярних спеціальностей. Для багатьох внз і спеціальностей постало питання щодо перспектив подальшого існування.

Офіційні особи МОН націлюють  регіональні Ради ректорів розглянути питання про можливе об’єднання внз в потужні регіональні університети. Але для цього є певні об’єктивні й суб’єктивні перепони. Та й подібні проекти потребують  ґрунтовних попередніх розрахунків (виявлення як позитивних, так і негативних наслідків і для колективу, і для регіону, і для всієї системи освіти).

У 1930-х – 1960-х роках була практика адміністративних рішень Міністерства вищої освіти УРСР щодо концентрації підготовки спеціалістів одного напряму в одних державних внз, а іншого напряму – в іншому внз. При цьому відбувався взаємний обмін студентами. Вважалося, що спеціальність, яка налічує менше, ніж три студентських групи є неповноцінною. Тому відповідно й розподілялося державне замовлення між внз.

Але ще у 1970-х – 1980-х  роках спеціальності почали територіально «розповзатися». Дуже прискорився цей процес у другій половині 1990-х років, коли кожен ректор внз намагався максимально розширити перелік ліцензований напрямів освіти/спеціальностей та збільшити обсяг набору. І це їм вдавалося – держава йшла на зустріч цим побажанням аж до початку 2010- років. Як і на масове відкриття нових внз (державних - на основі філій, технікумів, та недержавних). Отже, нинішня ситуація зі скороченнями викладачів має історичні передумови. 

Усі ці варіанти на практиці зараз реалізуються мало. Можливо, деякі з них проявляться наступного року, коли вдруге підряд відбудеться набір на освітні програми з малою чисельністю студентів у групах.

10.09.2016
вища освіта; малокомплектні групи; реформа вищої освіти
794
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews