«Стоп маразм»: перші висновки
«Стоп маразм»: перші висновки
На основі контент-аналізу коментарів у соціальних мережах, на порталі Освітня політика" та "Osvita.ua", можу зробити перші висновки щодо реакції широкого освітянського загалу на мою серію публікацій «Стоп маразм».
«Стоп маразм»: перші висновки
По-перше, вчителі та керівники шкіл справді потерпають від багатьох маразмів і хочуть, щоб від них нарешті відчепились(прибрали мікрорайон, обов'язкові конспекти, норми відвідування уроків, конкурсоманію, наказоманію та ювілейоманію, перевірку готовності шкіл до нового навчального року тощо), дали хоч трохи розпрямити крила, дихнути повітрям свободи.
По-друге, ніхто в системі освіти не хоче втрачати маразматичні, але звичні приємності й привілеї. Це стосується як дрібних(квіткові церемонії), так і системних речей(припинення маніпуляцій з набором учнів до школи, масового добровільно-вимушеного репетиторства тощо).
По-третє, абсолютна більшість вчителів та керівників не розуміє, патологічно боїться і не бажає хоч трішечки "підняти власну дупу" заради будь-яких змін. Про щоб не йшла мова(наприклад, про ліквідацію гібрида «слона і носорога» школи І-ІІІ ступенів та створення мережі окремих шкіл І ступеня, шкіл ІІ ступеня та шкіл ІІІ ступеня, про відмову від цифрової нумерації шкіл чи про відмову від шкільної новомови, яка походить з тоталітарного минулого), відразу ж лунає заклик: нічого не чіпайте, хай буде як є, бо буде ще гірше!