Укр Рус

Дата: 23.05.2019

Підписка на новини

Чужа школа: треба глибоко копати!

Опубліковано
18.03.2017

Дякуючи Центру інноваційної освіти, який організував освітній тур до Фінляндії, упродовж тижня уся фейсбучна громада мала можливість роздивлятись фотки та читати захоплені рефлексії про фінську школу.

Виявляється:

• У них, під час прогулянок діти в комбінезонах і гумових чоботях порпаються у калюжі з брудною водою.

• У них є шафи у коридорах, але речі можна носити з собою(повісити на стілець чи просто покласти їх на підлогу).

• У них відсутнє поняття "атестація вчителів", натомість кожен вчитель має власний щорічний "план професійного розвитку".

• У них є кімната відпочинку для вихователів та вчителів)))

• У них є туалетні кімнати з умивальниками, які розраховані на різний зріст дітей.

• У них немає тюлі на вікнах. Виключно жалюзі.

• У них старшокласник сам має можливість обирати собі предмети.

• У них діти можуть взяти собі їжу й думати над тестом жуючи)))

• У них замість випускного балу дванадцятикласники їдуть у подорож)))

• У них учні можуть не сидіти у класі на уроці. Якщо комусь у класі зашумно, він може вийти й виконувати завдання у холі…

І попри все це, фіни, навіть маючи одні з кращих результатів в освіті, не дуже задоволені власною системою освіти.

Ох і ах! Так це ж усе «елементарно, Ватсон»! І практично не потребує ніяких додаткових витрат.

Що заважає нам робити ці дуже прості й звичні для будь-якої європейської школи речі?

Наша застереотипленість, схибленість на підтримці видимості «порядку», закріпаченість і відсутність свободи робити те, що відповідає здоровому глузду.

Звісно, такі експрес-тури дають можливість побачити лише те, що лежить на поверхні. Щоб збагнути глибинну сутність чужої школи, треба не просто пробігтись «по верхах», а і зануритись в їх педагогічну реальність.

Наприклад, я почав розуміти навіть прості речі в японській системі освіти, тільки після того як пройшов двотижневий етап «ух-тихів і ахів» і лише на третьому тижні перебування там почав аналізувати: а чому у них так, а не інакше?

Ах, усі діти в Японії носять шкільну форму!

Хммм, а чому ця форма не викликає у них спротив? Чому вони не бояться виглядати «інкубаторськими»?

А тому, що у них інший стиль мислення. Там будь-яка людина у формі(поліціянт, залізничник...) викликає повагу, бо це означає, що ця людина «при ділі». Там дуже розвинуте почуття належності до якоїсь групи й форма є ідентифікатором цієї належності. Там шкільна форма у дівчаток, навіть, вибачте, вважається сексуальною…

Ух ти, головне призначення японської школи - підсилювати у дитини смак до життя!

Хммм, в уявленні японців школа перш за все має забезпечувати дві речі: yutori (room to grow) можливості для зростання й ikiru-chikara (zest for living) смак до життя, життєрадісність. Називають прості резони культивувати ikiru-chikara: життєрадісні діти щасливіші, менш невротичні, більш працездатні… Тому, уся їх педагогічна спільнота націлена на те, щоб розвивати у дітей відчуття оптимізму, уміння насолоджуватись радощами життя, спроможність налагоджувати соціальні контакти, здатність подбати про своє тіло, допомогти їм набути досвіду спілкування з природою тощо.

Тож, якщо копнути глибше, виявиться, що зовнішні ознаки іншої школи не є випадковими. Вони сигналізують про іншу філософію освіти, нову освітню парадигму…

І тоді починаєш розуміти, що головна проблема нашої освіти не у відсутності належного фінансування, а у відсутності свободи педагогічної думки та дії.

Тоді пропадають ілюзії щодо можливості змінити ситуацію лише косметичними засобами, без радикальної зміни системи управління та революції в педагогічній свідомості.

Чужа школа: треба глибоко копати!
Чужа школа: треба глибоко копати!

Дякуючи Центру інноваційної освіти, який організував освітній тур до Фінляндії, упродовж тижня уся фейсбучна громада мала можливість роздивлятись фотки та читати захоплені рефлексії про фінську школу.

Виявляється:

• У них, під час прогулянок діти в комбінезонах і гумових чоботях порпаються у калюжі з брудною водою.

• У них є шафи у коридорах, але речі можна носити з собою(повісити на стілець чи просто покласти їх на підлогу).

• У них відсутнє поняття "атестація вчителів", натомість кожен вчитель має власний щорічний "план професійного розвитку".

• У них є кімната відпочинку для вихователів та вчителів)))

• У них є туалетні кімнати з умивальниками, які розраховані на різний зріст дітей.

• У них немає тюлі на вікнах. Виключно жалюзі.

• У них старшокласник сам має можливість обирати собі предмети.

• У них діти можуть взяти собі їжу й думати над тестом жуючи)))

• У них замість випускного балу дванадцятикласники їдуть у подорож)))

• У них учні можуть не сидіти у класі на уроці. Якщо комусь у класі зашумно, він може вийти й виконувати завдання у холі…

І попри все це, фіни, навіть маючи одні з кращих результатів в освіті, не дуже задоволені власною системою освіти.

Ох і ах! Так це ж усе «елементарно, Ватсон»! І практично не потребує ніяких додаткових витрат.

Що заважає нам робити ці дуже прості й звичні для будь-якої європейської школи речі?

Наша застереотипленість, схибленість на підтримці видимості «порядку», закріпаченість і відсутність свободи робити те, що відповідає здоровому глузду.

Звісно, такі експрес-тури дають можливість побачити лише те, що лежить на поверхні. Щоб збагнути глибинну сутність чужої школи, треба не просто пробігтись «по верхах», а і зануритись в їх педагогічну реальність.

Наприклад, я почав розуміти навіть прості речі в японській системі освіти, тільки після того як пройшов двотижневий етап «ух-тихів і ахів» і лише на третьому тижні перебування там почав аналізувати: а чому у них так, а не інакше?

Ах, усі діти в Японії носять шкільну форму!

Хммм, а чому ця форма не викликає у них спротив? Чому вони не бояться виглядати «інкубаторськими»?

А тому, що у них інший стиль мислення. Там будь-яка людина у формі(поліціянт, залізничник...) викликає повагу, бо це означає, що ця людина «при ділі». Там дуже розвинуте почуття належності до якоїсь групи й форма є ідентифікатором цієї належності. Там шкільна форма у дівчаток, навіть, вибачте, вважається сексуальною…

Ух ти, головне призначення японської школи - підсилювати у дитини смак до життя!

Хммм, в уявленні японців школа перш за все має забезпечувати дві речі: yutori (room to grow) можливості для зростання й ikiru-chikara (zest for living) смак до життя, життєрадісність. Називають прості резони культивувати ikiru-chikara: життєрадісні діти щасливіші, менш невротичні, більш працездатні… Тому, уся їх педагогічна спільнота націлена на те, щоб розвивати у дітей відчуття оптимізму, уміння насолоджуватись радощами життя, спроможність налагоджувати соціальні контакти, здатність подбати про своє тіло, допомогти їм набути досвіду спілкування з природою тощо.

Тож, якщо копнути глибше, виявиться, що зовнішні ознаки іншої школи не є випадковими. Вони сигналізують про іншу філософію освіти, нову освітню парадигму…

І тоді починаєш розуміти, що головна проблема нашої освіти не у відсутності належного фінансування, а у відсутності свободи педагогічної думки та дії.

Тоді пропадають ілюзії щодо можливості змінити ситуацію лише косметичними засобами, без радикальної зміни системи управління та революції в педагогічній свідомості.

18.03.2017
932
*
Поділитися

Додати комментар

Через сайт
Через Вконтакті
Через Фейсбук

Коментарі  

Автор: Артур Кочарян
Опубліковано 18.03.2017 в 09:38
Пане Віктор Громовий, не претендую на "корону", але "люби Боже правду". Команда ЕдКемп є учасниками, які долучились до подорожі, організованоі Центром інноваційноі освіти, а саме мною та Маргаритою Калюжною. Буду вдячний за спростувпння інфопмаціі. Чекатиму вашоі відповіді.
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews