Укр Рус

Дата: 19.03.2024

Підписка на новини

ОСВІТА І ЗНО: who is who?

Опубліковано
19.03.2017

Консерватизм у формі махрового популізму виходить на  "стежку війни" та, у міру просування, набирає дедалі нових прибічників.

Володимир Горбулін

СУЧАСНИЙ СВІТ ОСВІТ

Не лише з теорії, а й з отриманого у свій час трирічного досвіду занурення у закордонну освітню діяльність за міждержавним контрактом та декількох тижневих візитів до французьких академічних та професійних ліцеїв у рамках дружніх обмінів, знаю напевне: 
у світі КОЖЕН нижчий віковий рівень освіти є базою для наступного, а кожен вищий є потужним мотиваційним чинником для попереднього.

Елементом, що поєднує ці «шарніри» скрізь є зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО). Приміром, у Франції вже більше тридцяти років поспіль діє, навіть, така загальнонаціональна система як «ПРО-ЗНО», тобто ЗНО для випускників професійних ліцеїв. Ніде у світі нікому і в голову не приходить сумніватись у доцільності та ефективності таких підсистем національних систем освіти як:

- по-перше, мережу академічних та професійних ліцеїв, що охоплюють держбюджетною освітою ВСІХ старшокласників країни. І так у сотнях країн світу. Звісно, починаючи з усіх тих, у яких всі українські уряди вже як чверть століття поспіль «клянчать» гроші у позику. Це про економіку як похідну від освіти.

- по-друге, процедуру ЗНО для кожного окремого рівня освіти. На етапі входження випускників старшої ланки системи загальної середньої (12 – 13 класи) до університетської освіти ЗНО у більшості країн діє вже чи не століття поспіль. 

ВІТЧИЗНЯНЕ ЗНО: ВИ «ЗА»? А МИ «ПРОТИ»!

Натомість ми поки лише ламаємо списи щодо механізму профільної освіти як засобу до підвищення якості освіти та зняття явищ, що спотворюють освітній механізм настільки, що вже й не розрізнити - де освіта, а де її профанація. Так само у нас і з ЗНО – протидія та щораз нові спроби, щоб його маргіналізувати.

Попри муки пошуків своєї нової освітньої моделі та шляхів її втілення у життя, попри знання того, що у сотнях країн світу виставляються чіткі індикатори того освітнього рівня, який особа має досягти, щоб скористатися своїм правом на отримання освіти певного рівня, попри знання, що для входження в університетське середовище тамтешнім випускникам треба набрати у середньому 50% (+/-) абсолютних балів на національному ЗНО з півдесятка, а то й більше предметів.

Так, вже два роки поспіль в Україні пороговий бал з головних предметів утримується на рівні «випадкового вгадування». Здавалося б потрібно з цим не просто щось робити, а й однозначно зрозуміло ЩО саме. 

«ЗА»

Прикладом останнього може стати розширене засідання Громадської ради при 
Міністерстві освіти і науки України 20 лютого 2017 р.. На ньому: «… було заслухано Андрєєва Микиту Андрійовича - про питання впровадження нормативного запобіжника до встановлення прохідного балу ЗНО «здав/не здав» на рівні порогу сліпого вгадування з боку абітурієнтів ВНЗ (повний текст додається, на основі звернення В. Бєлого) та Карандія Вадима Анатолійовича, який за допомогою презентації доповів про систему зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти. Український центр оцінювання якості освіти створено 2005 року. Уперше зовнішнє незалежне оцінювання з української мови, математики та історії України відбулося 2006 року. За бажанням абітурієнт міг використати результати тестування під час вступу до вищого навчального закладу. З 2008 року проходження зовнішнього незалежного оцінювання є обов’язковою умовою для здобуття вищої освіти. Так, упродовж десяти років довіра суспільства до системи зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання залишається стабільно високою. Було повідомлено присутнім про природу порога «Склав/не склав», показника «випадкового вибору», надано статистичну інформацію щодо зміни методів (від статистичного до експертного).
Склярову Галину Миколаївну - про неприпустимість в односторонньому порядку внесення змін до підходів щодо цього питання, оскільки до вступної компанії залишилося не так багато часу, тому треба спитати батьків, чи хочуть вони цих змін.
Кудрявця Євгена Володимировича, який запропонував створити окрему робочу групу із зазначеного питання. Голосування: «за» - 17, «проти» - 0, «утримались» - 3 (протокол № 18). 

«ПРОТИ»

Попри це представники ВНЗ пробують взагалі прибрати навіть такий індикатор. 
Ось витяг із нещодавнього засідання робочої групи з доопрацювання рамкового проекту закону «Про освіту» щодо ЗНО: «Скасувати таке явище, як пороговий бал. Іноді кажуть, що порогові бали в нас надто низькі. Багато жаліються, що ВНЗ готові брати абітурієнтів з мінімальними балами ЗНО, і тому порогові бали потрібні, щоб хоча б відсіяти абсолютно не здатних навіть вгадати критичну кількість правильних відповідей. На мій погляд, це все профанація. По суті, порогові бали ЗНО тримати високими немає можливостей. З різних, перш за все, економічних причин. Тримати їх низькими - нічого не вирішує для якості освіти. Для того, щоб щось змінилося в питанні якості, мають змінитися самі стосунки всередині освіти. Має бути чесний договір між провайдером і здобувачем освіти, у ході якого кожен розуміє, що він вкладає, і що він отримує» - Олена Панич.

Ось так між справами українська освітня спільнота отримала можливість познайомитися з рівнем знань університетської еліти психології та основ навчальної мотивації учнів чи студентів. Це ж ЯК потрібно жити, щоб не бачити прямий зв'язок між простими поняттями «невисокі вимоги - невеликі й зусилля», а тим більше, якщо «не має вимог - то взагалі можна й «не паритися»»! 

ПРОФІЛЬНА СТАРША «ШКОЛА»

Сприяння ситуації за якої панує популізм на жаль йде від того, що бачення перспектив і вагомого значення профільної моделі освіти для українських старшокласників є внутрішнім переконанням лише поодиноких представників вищого освітнього менеджменту. Ось один з прикладів: «І трохи про школу. Ми живемо в цікавий час, коли стало модним заперечувати, не читаючи. Не можна залишати маразматичні навчальні плани загальної зрівнялівки у старшій школі. Одночасне вивчення 15-20 предметів може демотивувати будь-якого підлітка і вже точно не сприяє якості освіти. Реальним кроком від цього є (шкода, що не з 2017 року!) запроваджувана профільність у старшій школі. Це означає більше годин на природничі науки у класах відповідного профілю (і укрупнення гуманітарних предметів у них) і більше годин на гуманітарні науки у гуманітарних класах (і укрупнення природничих предметів у них). Школярі повинні здобувати освіту відповідно до своїх уподобань. Коли проти цього виступають відомі осередки консерватизму, то годі й очікувати на інше" – Олег Шаров.

До чого я тут про все це? А для того, щоб навернути увагу спільноти до наступного: ми тут всі вже у такому віці, статусі та з таким досвідом, що сподіватися когось у чомусь «просвітити» чи «переконати» було б більш ніж наївним. Просто у ході живого спілкування (згадаймо слова про розкіш спілкування як найбільшу розкіш світу від Сент Екзюпері) ми тут один одному та спільноті мимохідь показуємо хто на боці чого та за які цінності «кладе свого живота».

 

ОСВІТА І ЗНО: who is who?
ОСВІТА І ЗНО: who is who?

Консерватизм у формі махрового популізму виходить на  "стежку війни" та, у міру просування, набирає дедалі нових прибічників.

Володимир Горбулін

СУЧАСНИЙ СВІТ ОСВІТ

Не лише з теорії, а й з отриманого у свій час трирічного досвіду занурення у закордонну освітню діяльність за міждержавним контрактом та декількох тижневих візитів до французьких академічних та професійних ліцеїв у рамках дружніх обмінів, знаю напевне: 
у світі КОЖЕН нижчий віковий рівень освіти є базою для наступного, а кожен вищий є потужним мотиваційним чинником для попереднього.

Елементом, що поєднує ці «шарніри» скрізь є зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО). Приміром, у Франції вже більше тридцяти років поспіль діє, навіть, така загальнонаціональна система як «ПРО-ЗНО», тобто ЗНО для випускників професійних ліцеїв. Ніде у світі нікому і в голову не приходить сумніватись у доцільності та ефективності таких підсистем національних систем освіти як:

- по-перше, мережу академічних та професійних ліцеїв, що охоплюють держбюджетною освітою ВСІХ старшокласників країни. І так у сотнях країн світу. Звісно, починаючи з усіх тих, у яких всі українські уряди вже як чверть століття поспіль «клянчать» гроші у позику. Це про економіку як похідну від освіти.

- по-друге, процедуру ЗНО для кожного окремого рівня освіти. На етапі входження випускників старшої ланки системи загальної середньої (12 – 13 класи) до університетської освіти ЗНО у більшості країн діє вже чи не століття поспіль. 

ВІТЧИЗНЯНЕ ЗНО: ВИ «ЗА»? А МИ «ПРОТИ»!

Натомість ми поки лише ламаємо списи щодо механізму профільної освіти як засобу до підвищення якості освіти та зняття явищ, що спотворюють освітній механізм настільки, що вже й не розрізнити - де освіта, а де її профанація. Так само у нас і з ЗНО – протидія та щораз нові спроби, щоб його маргіналізувати.

Попри муки пошуків своєї нової освітньої моделі та шляхів її втілення у життя, попри знання того, що у сотнях країн світу виставляються чіткі індикатори того освітнього рівня, який особа має досягти, щоб скористатися своїм правом на отримання освіти певного рівня, попри знання, що для входження в університетське середовище тамтешнім випускникам треба набрати у середньому 50% (+/-) абсолютних балів на національному ЗНО з півдесятка, а то й більше предметів.

Так, вже два роки поспіль в Україні пороговий бал з головних предметів утримується на рівні «випадкового вгадування». Здавалося б потрібно з цим не просто щось робити, а й однозначно зрозуміло ЩО саме. 

«ЗА»

Прикладом останнього може стати розширене засідання Громадської ради при 
Міністерстві освіти і науки України 20 лютого 2017 р.. На ньому: «… було заслухано Андрєєва Микиту Андрійовича - про питання впровадження нормативного запобіжника до встановлення прохідного балу ЗНО «здав/не здав» на рівні порогу сліпого вгадування з боку абітурієнтів ВНЗ (повний текст додається, на основі звернення В. Бєлого) та Карандія Вадима Анатолійовича, який за допомогою презентації доповів про систему зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти. Український центр оцінювання якості освіти створено 2005 року. Уперше зовнішнє незалежне оцінювання з української мови, математики та історії України відбулося 2006 року. За бажанням абітурієнт міг використати результати тестування під час вступу до вищого навчального закладу. З 2008 року проходження зовнішнього незалежного оцінювання є обов’язковою умовою для здобуття вищої освіти. Так, упродовж десяти років довіра суспільства до системи зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання залишається стабільно високою. Було повідомлено присутнім про природу порога «Склав/не склав», показника «випадкового вибору», надано статистичну інформацію щодо зміни методів (від статистичного до експертного).
Склярову Галину Миколаївну - про неприпустимість в односторонньому порядку внесення змін до підходів щодо цього питання, оскільки до вступної компанії залишилося не так багато часу, тому треба спитати батьків, чи хочуть вони цих змін.
Кудрявця Євгена Володимировича, який запропонував створити окрему робочу групу із зазначеного питання. Голосування: «за» - 17, «проти» - 0, «утримались» - 3 (протокол № 18). 

«ПРОТИ»

Попри це представники ВНЗ пробують взагалі прибрати навіть такий індикатор. 
Ось витяг із нещодавнього засідання робочої групи з доопрацювання рамкового проекту закону «Про освіту» щодо ЗНО: «Скасувати таке явище, як пороговий бал. Іноді кажуть, що порогові бали в нас надто низькі. Багато жаліються, що ВНЗ готові брати абітурієнтів з мінімальними балами ЗНО, і тому порогові бали потрібні, щоб хоча б відсіяти абсолютно не здатних навіть вгадати критичну кількість правильних відповідей. На мій погляд, це все профанація. По суті, порогові бали ЗНО тримати високими немає можливостей. З різних, перш за все, економічних причин. Тримати їх низькими - нічого не вирішує для якості освіти. Для того, щоб щось змінилося в питанні якості, мають змінитися самі стосунки всередині освіти. Має бути чесний договір між провайдером і здобувачем освіти, у ході якого кожен розуміє, що він вкладає, і що він отримує» - Олена Панич.

Ось так між справами українська освітня спільнота отримала можливість познайомитися з рівнем знань університетської еліти психології та основ навчальної мотивації учнів чи студентів. Це ж ЯК потрібно жити, щоб не бачити прямий зв'язок між простими поняттями «невисокі вимоги - невеликі й зусилля», а тим більше, якщо «не має вимог - то взагалі можна й «не паритися»»! 

ПРОФІЛЬНА СТАРША «ШКОЛА»

Сприяння ситуації за якої панує популізм на жаль йде від того, що бачення перспектив і вагомого значення профільної моделі освіти для українських старшокласників є внутрішнім переконанням лише поодиноких представників вищого освітнього менеджменту. Ось один з прикладів: «І трохи про школу. Ми живемо в цікавий час, коли стало модним заперечувати, не читаючи. Не можна залишати маразматичні навчальні плани загальної зрівнялівки у старшій школі. Одночасне вивчення 15-20 предметів може демотивувати будь-якого підлітка і вже точно не сприяє якості освіти. Реальним кроком від цього є (шкода, що не з 2017 року!) запроваджувана профільність у старшій школі. Це означає більше годин на природничі науки у класах відповідного профілю (і укрупнення гуманітарних предметів у них) і більше годин на гуманітарні науки у гуманітарних класах (і укрупнення природничих предметів у них). Школярі повинні здобувати освіту відповідно до своїх уподобань. Коли проти цього виступають відомі осередки консерватизму, то годі й очікувати на інше" – Олег Шаров.

До чого я тут про все це? А для того, щоб навернути увагу спільноти до наступного: ми тут всі вже у такому віці, статусі та з таким досвідом, що сподіватися когось у чомусь «просвітити» чи «переконати» було б більш ніж наївним. Просто у ході живого спілкування (згадаймо слова про розкіш спілкування як найбільшу розкіш світу від Сент Екзюпері) ми тут один одному та спільноті мимохідь показуємо хто на боці чого та за які цінності «кладе свого живота».

 

19.03.2017
934
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews