Укр Рус

Дата: 23.05.2019

Підписка на новини

УРЯД – ПРОФІЛЬНЕ ВІДОМСТВО – ЦІЛЬ

Опубліковано
19.03.2017

Пропоную подивитись на останнє (рівень доцільності існування) як уряду, так і одного з його «робочих інструментів» (МОН) у теперішньому їхньому форматі та функціоналі на одному конкретному прикладі...

При цьому оцінити це (доцільність) виключно через конструктивістську точку зору. Мова про здатність відомства до формування СИСТЕМНОТВОРЧОГО впливу на розвиток  математично-природничої освіти підростаючого покоління. 

У звуженому темою ракурсі  мова піде про  вплив вищого державного освітнього менеджменту на вибір старшокласників своєї освітньої траєкторії у резонансі до стратегічних потреб української держави. Адже є аксіомою те, що держчиновники мають підтримувати все, що сприяє національним інтересам українського суспільства, блокувати все, що їм заважає і при цьому захищати населення від спроб ним маніпулювати підсовуючи  замість справжньої освіти її фальсифікат. Звісно, у населення має бути свобода вибору, але відповідального вибору, бо ж йдеться про діяльність оплачену загальнонародними грошима. Індивідуальні забаганки одинадцятикласника на кшталт «я й сам не знаю, що я хочу, а тому це ви маєте зробити мені щастя» не можуть бути прийнятними у будь-якій державній системі освіти.    

РОБОЧЕ МІСЦЕ 

Спільнота у ході останньої засідання Колегії МОН отримала два системно-значимих  інформаційних повідомлення про те, який «порядок» панує на її освітньому «робочому місці». 

По-перше, зараз в Україні лише 8% старшокласників вибирають для поглибленого навчання математично-природничий профіль. Такий показник у контексті сучасних викликів є більш ніж критично ризиковим. 

По-друге, громада попри цінні напрацювання НАН України у попередні роки, що були ще тоді спрямовані на по-етапне впровадження у систему національної загальної середньої освіти сучасної світової практики, за якої старша її ланка є профільно-орієнтованою для КОЖНОГО старшокласника  наразі замість пошуку шляхів їх втілення отримала спротив тієї ж НАНУ під гаслом «не дамо зруйнувати існуючу природничу освіту». Такий тренд суспільно-освітньої орієнтації деяких кіл державної еліти свідчить про те, що замість професійної доцільності мова пішла про банальне збереження існуючого «робочого місця» хай які застарілі інструменти та безлад його захаращують.  

ЦІЛЬОВЕ УПРАВЛІННЯ 

Основи сучасного проектного менеджменту передбачають акцент на методи цільової мотивації учасників діяльності, але ніяк не ломку їхньої волі чи потурання безвольному  стану щодо вибору власної освітньої траєкторії у відповідності до природної схильності кожної окремої особи.  

У цьому контексті національні проблеми розвитку математично-природничої освіти старшокласників (цей сегмент освіти на етапі 5 – 9 класів основної школи – це зовсім інша «пісня») отримають потужне «друге дихання» до розвитку якщо:

-                     по-перше, запровадити для всіх абітурієнтів до технічних та математично-прикладних напрямків освіти наступний базовий комплект сертифікатів: українська мова (як єдиний мовно-літературний елемент  освітньої компетентності), англійська мова (як чинник приналежності до глобального освітнього простору) і математику (як «робочу» мову всіх прикладних наук продуктивної сфери суспільства). І ніяких «або …», а лише «плюс …», що  відображатиме додаткову специфіку професії.

 

-                     по-друге, встановити для всіх випускників 11(12)-х класів наступний базовий комплект ДПА у формі ЗНО: українська мова, математика або історія, англійська мова і предмет за вибором. І ніяких «або/та» між математикою та історією. Саме у цій «дрібниці» (або/та)  й ховається той диявол, що робить усі потуги до становлення реально успішної профільної освіти марними. Звісно, що таке може спрацювати лише за умов існування в українському суспільстві феномена аморальної більшості. Не має у світі держав, які б підтримували таку університетську практику, за якої на фізматфакультет приймали такого абітурієнта, у котрого переважає схильність не до математики, а історії.   

УМОВИ ДІЯЛЬНОСТІ 

З ОДНОГО БОКУ, умови для розвитку освіти у нас не з кращих. І вже давно, а не лише від початку війни на Донбасі. При чому не лише у шкільному сегменті, а чи не у кожному напрямку суспільно-економічних стосунків держави і населення. Сутність проблеми у тім, що Україну накрили ризики, що несе у собі феномен аморальної більшості.

Якщо феноменом у земній ноосфері є те чи інше явище механічної, теплової, електро-магнітної чи хімічної тощо природи, то тут мова про схильність більшості або до порядності у веденні справи, або навпаки – до пошуку непорядного від неї зиску. 

Неможливо сформувати стан справ так, щоб забезпечувався суспільний стабільний розвиток, якщо при цьому більшість буде орієнтуватися на пошук шляхів до непорядного, тобто формально протиправного, зиску. Та ще й так, щоб при цьому не мати практично ніяких суттєвих ризиків («погавкають» та й забудеться, бо з’явиться наступний подразник). 

З ІНШОГО БОКУ, сприятливість у вирішені проблеми математично-природничої освіти у тім, що наше МОН є тим органом, який має всі повноваження до реалізації комплексно-узгодженого підходу до організації освітньої справи. Його як права, так і ліва  «рука» одночасно опікується і шкільною, і університетською освітою. Тому шанси на успішне вирішення проблеми є більш ніж перспективними. 

Для цього досить повести широку кампанію по оприлюдненні державницької позиції – МОН та всі інші органи управління освітою апріорі не можуть бути на боці аморальної більшості. І мова зараз тут не про всі проблемні складові теперішньої нашої системи освіти, яка зараз у нас скоріше така, що ніякої системи. 

Мова лише про підходи до реалізації державного інтересу по виведенню сегменту математично-природничої освіти з глибокої кризи. І не треба кивати на відсутність виробництва, бо завжди є дочасним започаткувати новий його, більш сучасний,  функціонал та зміст. Освіта щодо цього завжди має йти попереду. Математично-природнича особливо.      

У контексті того, що тут вище й потрібно-то всього лише поставити «з голови на ноги» наступний внутрішньо-освітній феномен. Змусити сучасних очільників ВНЗ до того, щоб публічно продемонструвати свою власну позицію, приміром, щодо наступного: 

-          Громадо, давайте скажемо собі чесно – хіба хтось не знає, що для хліба та макаронів вищого гатунку потрібно сіяти пшеницю твердих сортів. Пшениця мяких сортів передбачається для інших потреб. Вже не кажучи про агропідходи до насіння буряну. 

Тому не будемо робити вигляд, що університети здатні з абітурієнта, що прийшов до нас навчатися завдяки сертифікату з історії «зліпити» майбутнього  інженера, технолога чи  програміста тощо. Мова має бути про міцну державницьку позицію у процедурі ДПА-ЗНО щодо математики та історії на етапі завершення особою загальної середньої освіти. 

Для процедури ДПА  у  формі поєднання із ЗНО, що здійснюється за ДЕРЖАВНИЙ кошт кожен випускник має право вибору. Це плюс. Але  вибір вимагає однозначності:  або математика, або історія, як конкретний реально-цільовий засіб до самореалізації у принципово різних профільних освітніх напрямках. 

Якщо ж хтось є таким унікумом, котрий одночасно будете реалізовуватись  і в одній, і в іншій сфері діяльності, то ради Господа, будь  ласка. Але за рахунок окремого від ДПА відповідного такому рідкісному феномену ще одного ЗНО. 

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ЗАПЕРЕЧЕНЬ 

Автор впевнений, що саме так, на етапі, коли аморальна більшість в Україні «править балом»  порядний управлінський менеджмент зможе заблокувати поширення безладу на освітнє «робоче місце» та розрухи у головах  як здобувачів, так і надавачів освіти. 

Зрозуміло, якби кожен керівник від директора школи до ректора університету був здатним заблокувати учням/студентам/аспірантам можливості до списування та плагіату, то у нас і проблеми цієї (розриву щодо того, що і чому вчити) не було б: десь половина випускників 9-х класів основної школи (гімназії у проекті НУШ) продовжувала б освіту у ПТУ та професійних коледжах, а половина вчилась би за програмами поглибленого вивчення певного циклу профільних дисциплін. При цьому десь 30% з них орієнтувались би на дисципліни математично-природничого профілю, а 20% - на гуманітарні, бо знайти робоче місце у гуманітарній сфері діяльності не так просто.    

І не треба  говорити, що автономія ВНЗ має дозволяти необмежений хаос у визначенні потрібних для його спеціальностей сертифікатів ЗНО, бо не тільки на рівні окремих держав, а й у глобальному світовому освітньому просторі тримаються принципів узгодження, а не хаосу як щодо змісту освіти, так і процедур оцінюванні її результатів. Вже не кажучи про принцип державної відповідальності за дотриманням академічної доброчинності у сфері освіти населення як елемент культури дотримання адекватності між заявленими цілями та якістю виданого диплому про освіту.    

УРЯД – ПРОФІЛЬНЕ ВІДОМСТВО – ЦІЛЬ
УРЯД – ПРОФІЛЬНЕ ВІДОМСТВО – ЦІЛЬ

Пропоную подивитись на останнє (рівень доцільності існування) як уряду, так і одного з його «робочих інструментів» (МОН) у теперішньому їхньому форматі та функціоналі на одному конкретному прикладі...

При цьому оцінити це (доцільність) виключно через конструктивістську точку зору. Мова про здатність відомства до формування СИСТЕМНОТВОРЧОГО впливу на розвиток  математично-природничої освіти підростаючого покоління. 

У звуженому темою ракурсі  мова піде про  вплив вищого державного освітнього менеджменту на вибір старшокласників своєї освітньої траєкторії у резонансі до стратегічних потреб української держави. Адже є аксіомою те, що держчиновники мають підтримувати все, що сприяє національним інтересам українського суспільства, блокувати все, що їм заважає і при цьому захищати населення від спроб ним маніпулювати підсовуючи  замість справжньої освіти її фальсифікат. Звісно, у населення має бути свобода вибору, але відповідального вибору, бо ж йдеться про діяльність оплачену загальнонародними грошима. Індивідуальні забаганки одинадцятикласника на кшталт «я й сам не знаю, що я хочу, а тому це ви маєте зробити мені щастя» не можуть бути прийнятними у будь-якій державній системі освіти.    

РОБОЧЕ МІСЦЕ 

Спільнота у ході останньої засідання Колегії МОН отримала два системно-значимих  інформаційних повідомлення про те, який «порядок» панує на її освітньому «робочому місці». 

По-перше, зараз в Україні лише 8% старшокласників вибирають для поглибленого навчання математично-природничий профіль. Такий показник у контексті сучасних викликів є більш ніж критично ризиковим. 

По-друге, громада попри цінні напрацювання НАН України у попередні роки, що були ще тоді спрямовані на по-етапне впровадження у систему національної загальної середньої освіти сучасної світової практики, за якої старша її ланка є профільно-орієнтованою для КОЖНОГО старшокласника  наразі замість пошуку шляхів їх втілення отримала спротив тієї ж НАНУ під гаслом «не дамо зруйнувати існуючу природничу освіту». Такий тренд суспільно-освітньої орієнтації деяких кіл державної еліти свідчить про те, що замість професійної доцільності мова пішла про банальне збереження існуючого «робочого місця» хай які застарілі інструменти та безлад його захаращують.  

ЦІЛЬОВЕ УПРАВЛІННЯ 

Основи сучасного проектного менеджменту передбачають акцент на методи цільової мотивації учасників діяльності, але ніяк не ломку їхньої волі чи потурання безвольному  стану щодо вибору власної освітньої траєкторії у відповідності до природної схильності кожної окремої особи.  

У цьому контексті національні проблеми розвитку математично-природничої освіти старшокласників (цей сегмент освіти на етапі 5 – 9 класів основної школи – це зовсім інша «пісня») отримають потужне «друге дихання» до розвитку якщо:

-                     по-перше, запровадити для всіх абітурієнтів до технічних та математично-прикладних напрямків освіти наступний базовий комплект сертифікатів: українська мова (як єдиний мовно-літературний елемент  освітньої компетентності), англійська мова (як чинник приналежності до глобального освітнього простору) і математику (як «робочу» мову всіх прикладних наук продуктивної сфери суспільства). І ніяких «або …», а лише «плюс …», що  відображатиме додаткову специфіку професії.

 

-                     по-друге, встановити для всіх випускників 11(12)-х класів наступний базовий комплект ДПА у формі ЗНО: українська мова, математика або історія, англійська мова і предмет за вибором. І ніяких «або/та» між математикою та історією. Саме у цій «дрібниці» (або/та)  й ховається той диявол, що робить усі потуги до становлення реально успішної профільної освіти марними. Звісно, що таке може спрацювати лише за умов існування в українському суспільстві феномена аморальної більшості. Не має у світі держав, які б підтримували таку університетську практику, за якої на фізматфакультет приймали такого абітурієнта, у котрого переважає схильність не до математики, а історії.   

УМОВИ ДІЯЛЬНОСТІ 

З ОДНОГО БОКУ, умови для розвитку освіти у нас не з кращих. І вже давно, а не лише від початку війни на Донбасі. При чому не лише у шкільному сегменті, а чи не у кожному напрямку суспільно-економічних стосунків держави і населення. Сутність проблеми у тім, що Україну накрили ризики, що несе у собі феномен аморальної більшості.

Якщо феноменом у земній ноосфері є те чи інше явище механічної, теплової, електро-магнітної чи хімічної тощо природи, то тут мова про схильність більшості або до порядності у веденні справи, або навпаки – до пошуку непорядного від неї зиску. 

Неможливо сформувати стан справ так, щоб забезпечувався суспільний стабільний розвиток, якщо при цьому більшість буде орієнтуватися на пошук шляхів до непорядного, тобто формально протиправного, зиску. Та ще й так, щоб при цьому не мати практично ніяких суттєвих ризиків («погавкають» та й забудеться, бо з’явиться наступний подразник). 

З ІНШОГО БОКУ, сприятливість у вирішені проблеми математично-природничої освіти у тім, що наше МОН є тим органом, який має всі повноваження до реалізації комплексно-узгодженого підходу до організації освітньої справи. Його як права, так і ліва  «рука» одночасно опікується і шкільною, і університетською освітою. Тому шанси на успішне вирішення проблеми є більш ніж перспективними. 

Для цього досить повести широку кампанію по оприлюдненні державницької позиції – МОН та всі інші органи управління освітою апріорі не можуть бути на боці аморальної більшості. І мова зараз тут не про всі проблемні складові теперішньої нашої системи освіти, яка зараз у нас скоріше така, що ніякої системи. 

Мова лише про підходи до реалізації державного інтересу по виведенню сегменту математично-природничої освіти з глибокої кризи. І не треба кивати на відсутність виробництва, бо завжди є дочасним започаткувати новий його, більш сучасний,  функціонал та зміст. Освіта щодо цього завжди має йти попереду. Математично-природнича особливо.      

У контексті того, що тут вище й потрібно-то всього лише поставити «з голови на ноги» наступний внутрішньо-освітній феномен. Змусити сучасних очільників ВНЗ до того, щоб публічно продемонструвати свою власну позицію, приміром, щодо наступного: 

-          Громадо, давайте скажемо собі чесно – хіба хтось не знає, що для хліба та макаронів вищого гатунку потрібно сіяти пшеницю твердих сортів. Пшениця мяких сортів передбачається для інших потреб. Вже не кажучи про агропідходи до насіння буряну. 

Тому не будемо робити вигляд, що університети здатні з абітурієнта, що прийшов до нас навчатися завдяки сертифікату з історії «зліпити» майбутнього  інженера, технолога чи  програміста тощо. Мова має бути про міцну державницьку позицію у процедурі ДПА-ЗНО щодо математики та історії на етапі завершення особою загальної середньої освіти. 

Для процедури ДПА  у  формі поєднання із ЗНО, що здійснюється за ДЕРЖАВНИЙ кошт кожен випускник має право вибору. Це плюс. Але  вибір вимагає однозначності:  або математика, або історія, як конкретний реально-цільовий засіб до самореалізації у принципово різних профільних освітніх напрямках. 

Якщо ж хтось є таким унікумом, котрий одночасно будете реалізовуватись  і в одній, і в іншій сфері діяльності, то ради Господа, будь  ласка. Але за рахунок окремого від ДПА відповідного такому рідкісному феномену ще одного ЗНО. 

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ЗАПЕРЕЧЕНЬ 

Автор впевнений, що саме так, на етапі, коли аморальна більшість в Україні «править балом»  порядний управлінський менеджмент зможе заблокувати поширення безладу на освітнє «робоче місце» та розрухи у головах  як здобувачів, так і надавачів освіти. 

Зрозуміло, якби кожен керівник від директора школи до ректора університету був здатним заблокувати учням/студентам/аспірантам можливості до списування та плагіату, то у нас і проблеми цієї (розриву щодо того, що і чому вчити) не було б: десь половина випускників 9-х класів основної школи (гімназії у проекті НУШ) продовжувала б освіту у ПТУ та професійних коледжах, а половина вчилась би за програмами поглибленого вивчення певного циклу профільних дисциплін. При цьому десь 30% з них орієнтувались би на дисципліни математично-природничого профілю, а 20% - на гуманітарні, бо знайти робоче місце у гуманітарній сфері діяльності не так просто.    

І не треба  говорити, що автономія ВНЗ має дозволяти необмежений хаос у визначенні потрібних для його спеціальностей сертифікатів ЗНО, бо не тільки на рівні окремих держав, а й у глобальному світовому освітньому просторі тримаються принципів узгодження, а не хаосу як щодо змісту освіти, так і процедур оцінюванні її результатів. Вже не кажучи про принцип державної відповідальності за дотриманням академічної доброчинності у сфері освіти населення як елемент культури дотримання адекватності між заявленими цілями та якістю виданого диплому про освіту.    

19.03.2017
935
*
Поділитися

Додати комментар

Через сайт
Через Вконтакті
Через Фейсбук

Коментарі  

Автор: Ніна
Опубліковано 24.03.2017 в 23:22
На Волині декілька початкових класів в області працюють за системою розвивального навчання Ельконіна-Давид ової. Реально вдалий варіант початкової освіти, що ліг в основу нинішньої програми 1-4 кл. Результат бачу по дітях. Реальна самооцінка, логічне мислення- звідси шлях до якісної освіти. Але далі початкових класів навчання не йде. І що робити далі. Віддати дитину у 5 кл. зі звичайною прграмою-він математику рік не вчитиме і стане просто не цікаво. Школа ж звичайна. Що б ви запропонували у цьому випадку батькам. Перепідготовку вчителів варто було б зробити і далі формувати як ліцей з технологічним спрямуванням профес
. навчання... Цікава ваша думка.
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews