Укр Рус

Дата: 17.06.2019

Підписка на новини

ЗВЕРНЕННЯ ІІI Львівського фестивалю з гуманної педагогіки «Як любити дітей»

Опубліковано
06.09.2017
Автор:
Оргкомітет ІІI Львівського фестивалю з гуманної педагогіки

09-11 червня 2017 року у м. Львові на базі Національного університету «Львівська політехніка» і КЗ ЛОР «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» відбувся Третій Львівський фестиваль гуманної педагогіки «Як любити дітей»

Фестиваль зібрав науковців, педагогів, психологів, учителів, студентів, культурних і громадських діячів, яким не байдужі питання навчання і виховання дітей, формування здорового і духовно багатого покоління. Лейтмотивом Читань стало усвідомлення необхідності безумовної любові до дитини, її безумовного прийняття, формування в учасників педагогічного процесу гуманного педагогічного мислення, гуманно-особистісного підходу до дитини, висловлене в крилатій фразі Януша Корчака:  «Люби свою дитину будь-якою:  неталановитою, невдахою, дорослою. спілкуючись з нею – радій, бо дитина – це свято, яке поки що з тобою».      

Програма фестивалю була насиченою і цікавою:  пленарне засідання,  майстер-класи,  круглі столи, панельні дискусії, тренінги, обмін досвідом в рубриці «Перлинки мого досвіду» а також виступи провідних експертів в галузі любові до дітей – самих дітей, які в художній формі ділились з дорослими наболілим.

         Науково-практичний характер фестивалю дозволив його учасникам ознайомитися із найновішими науковими віяннями у царині педагогіки і психології, а також проаналізувати досвід гуманізації освітнього простору, наповнення його любов’ю до дитини і всіх учасників освітнього процесу, повагою до людської гідності.

Спираючись на проведену роботу, зважаючи на те, що людина є єдністю тіла, душі і духу, фестиваль рекомендує   дорослим -  батькам і вчителям - проявляти потрійну дієву любов до дитини у трьох головних  аспектах:

  Фізичному:

- забезпечити гідний рівень безпеки  життя і здоров’я учасників освітнього процесу (гарантований Конвенцією про права дитини,  прийнятою резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року) ;

-  не допускати жодного насильства над дитиною: фізичного, психологічного чи морального; фізичні заходи впливу і образи дитини категорично заборонені;

-  створити дітям умови для рухової активності, занять спортом, формувати у них власним прикладом здоровий спосіб життя;

- застерігати про небезпеку тютюнопаління, алкоголю, наркотиків, токсикоманії, допомагати дітям уникнути чи позбутися шкідливих звичок і залежностей;

- пропонувати дітям живу свіжу натуральну їжу, багату на вітаміни і мінерали (овочі, фрукти, молочні продукти та ін.); уникати консервантів і підсилювачів смаку та штучної сурогатної їжі (сухариків, чіпсів, "мівіни", "кока-коли", енергетиків, їжі, яка містить штучні елементи,  що несуть енергії смерті), генетично  модифікованих продуктів; 

-  створювати проекти із  залученням  батьків разом з дітьми до здорового способу життя, до  забезпечення екологічної безпеки,  збереження довкілля, очищення водойм та відродження малих річок,  запровадження  природного енергоощадного господарювання без використання хімії, до збереження лісів та відновлення вирубаних, збереження  природно-заповідного фонду України, тваринного та рослинного світу, природних біоресурсів країни;

- забезпечити дітям у сімї і в школі чисту воду для пиття у потрібній кількості; інформувати дітей про необхідний питний режим та цілющі властивості води;

- забезпечити дітям здоровий повноцінний сон і змістовний відпочинок, виробивши для цього оптимальний режим дня, якого необхідно дотримуватись;

- під час навчальних занять проводити валеохвилинки, які б знімали напругу і стрес, перевантаження дітей та відновлювали їх сили і творчий потенціал;

- розвантажити навчальні програми, не нав’язувати дітям у школі зайвої, шкідливої, застарілої інформації, а вчити їх мислити і самостійно здобувати необхідні знання, важливі для життя;

- проявляти любов до дитини через тілесний дотик, тепло, обійми дарувати відчуття захисту і безпеки;

  Душевному (психологічному):

-  визнавати, поважати і підтримувати процес природного росту наших дітей, коли «тіло росте, а душа болить»;

- не навязувати дітям своїх поглядів, дозволити їм бути собою, допомагати вирішувати необхідні для росту життєві завдання;

- допомогти дитині з раннього віку визначити своє життєве призначення і рухатися в напрямку розкриття її природних задатків, вроджених здібностей і талантів; допомогти знайти «споріднену працю», грамотно проводячи профорієнтаційну роботу;

-  не порушувати принципу "природовідповідності" у навчанніі вихованні;

-  не занижувати самооцінку дитини, а навпаки, сприяти формуванню здорової адекватно високої самооцінки, позитивної «Я-концепції», віри в себе;

- створити безпечне, психологічно комфортне, любляче, тепле живильне середовище, у якому дитина має можливість розвинути і проявити свій потенціал;

-  дати можливість дитині спробувати себе у різних видах творчості, поки вона не знайде своє улюблене заняття, до якого має здібності і натхнення;

-  перейти до гуманного виховання: від методів, які базуються на звинуваченні і залякуванні, до методів, що базуються на любові;

- ставитися до дітей з повагою, як до рівноправних особистостей: не принижувати їх, уникати наказового менторського тону, а просити, у тому числі просити пробачення, якщо дорослий зробив щось не так; бути чесними з дітьми і з собою;

-  формувати у дітей цілісне мислення, розвивати не лише логіку, а й інтуїцію, не пригнічувати творчі здібності, а дати можливість їм розкритися;

-  не рівняти всіх під один стандарт, а визнавати індивідуальність і неповторність кожної молодої людини, поважати її «іншість», дати можливість бути собою, приймати її безумовно;

-  допомогти дитині у разі необхідності адаптуватися в соціумі, у колективі, не бути байдужим до нав’язування їй усіляких ярликів, образливих прізвиськ, жорстокого поводження з дитиною дорослих чи однолітків;

- давати дітям чіткі зрозумілі інструкції щодо того, що ми, дорослі, від них очікуємо і чим це обґрунтовано;

-  дозволити дитині помилятися, усвідомлювати і виправляти свої помилки;

- дозволяти дітям брати участь у прийнятті рішень, у несенні частини відповідальності, дотримуватися прийнятих домовленостей;

-  проявляти терпимість до труднощів розвитку дитини, любити і приймати її за будь-яких обставин;

-  ніколи не принижувати дитину, давати їй свободу вибору у певних встановлених рамках;

-  хвалити дітей, захоплюватися ними, окрилювати, створювати ситуації успіху;

-  відкрити серце для дитини: любляче серце не може бути озлобленим, мстивим чи жорстоким;

«Бережіть сльози своїх дітей, щоб вони могли проливати їх на вашій могилі» (Піфагор).

  Духовному:

-  приділяти дітям достатньо уваги і турботи, проводити з ними час, навчитися їх слухати і чути;

-  допомагати дітям у визначенні їх життєвої цілі і виконанні життєвої місії, не дозволяти собі насмішки чи скептичні зауваження, коли дитина говорить про свої погляди;

- створити дітям можливості для спілкування з природою, ознайомлення з високим мистецтвом, які збагачують духовно і відновлюють енергетичний потенціал;

- не ставити дітям невиправдані діагнози (гіперактивний розлад, дефіцит уваги тощо), шукати і знаходити немедикаментозні методи відновлення рівноваги;

- плекати у дітей мудрість, дозволити їй проявитися у них, налаштовувати їх на вічні цінності (любові, милосердя, добра, істини і краси, свободи);

-  визнавати у дітей, попри їх юний вік, мудру зрілу душу, і рахуватися з нею;

-  не навязувати дітям показову релігійність, зовнішню обрядовість, а плекати у них і підтримувати перш за все живу віру в живого Бога, який перебуває у серці кожної людини;

- учити дітей духовних законів, а не лише соціальних чи природних, бо саме духовні закони світобудови первинні і визначальні і є також законами успіху;

- допомогти дитині відновити втрачені або деформовані зв’язки з родом, народом, рідною землею, звичаями і традиціями рідного народу, його мовою і культурою;

-  не чинити зовнішній тиск на дитину через усілякі показові «виховні впливи», «заходи», моралізаторство, а спонукати дитину до роботи над собою, залучити її до самовиховання і саморозвитку, здійснюючи вміле педагогічне керівництво, психолого-педагогічний супровід цього процесу;

- говорити дітям слова щирої любові, висловлювати їм своє захоплення і вдячність;

- навчитися слухати і чути дітей, дослухатися до їх порад, визнати їх як наших учителів, вчитися у них;

-  навчитися "відпускати" дитину,  доручити свою дитину Богові;

 Фестиваль закликає все доросле суспільство України: любімо дітей, адже саме вони  здатні показати нам плоди цієї любові, коли стануть дорослими і посядуть провідні місця в суспільній ієрархії, любімо одне одного, бо це дасть нам творчі сили прожити своє життя щасливо, любімо  й себе,   щоб плекати в собі шляхетність душі, що прагне пізнати Творця.  

Від імені учасників фестивалю Оргкомітет: 

Валентина Матяшук, голова ГО «Львівський обласний центр гуманної педагогіки»,   канд. іст.наук, зав. кафедри суспільствознавчої освіти ЛОІППО;

Олександра Білан, канд. пед.наук, доц. кафедри практичної психології ЛОІППО;

Анна-Марія Богосвятська, канд. філол. н., доц ЛОІППО, член-кор. НАНО;

Ліліана Кудрик, доктор філософії, психолог, доц. ЛОІППО, професор МКА; 

    Світлана Гаврилюк, директор Притулку для дітей служби у справах дітей Львівської ОДА.

ЗВЕРНЕННЯ ІІI Львівського фестивалю з гуманної педагогіки «Як любити дітей»
ЗВЕРНЕННЯ ІІI Львівського фестивалю з гуманної педагогіки «Як любити дітей»

09-11 червня 2017 року у м. Львові на базі Національного університету «Львівська політехніка» і КЗ ЛОР «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» відбувся Третій Львівський фестиваль гуманної педагогіки «Як любити дітей»

Фестиваль зібрав науковців, педагогів, психологів, учителів, студентів, культурних і громадських діячів, яким не байдужі питання навчання і виховання дітей, формування здорового і духовно багатого покоління. Лейтмотивом Читань стало усвідомлення необхідності безумовної любові до дитини, її безумовного прийняття, формування в учасників педагогічного процесу гуманного педагогічного мислення, гуманно-особистісного підходу до дитини, висловлене в крилатій фразі Януша Корчака:  «Люби свою дитину будь-якою:  неталановитою, невдахою, дорослою. спілкуючись з нею – радій, бо дитина – це свято, яке поки що з тобою».      

Програма фестивалю була насиченою і цікавою:  пленарне засідання,  майстер-класи,  круглі столи, панельні дискусії, тренінги, обмін досвідом в рубриці «Перлинки мого досвіду» а також виступи провідних експертів в галузі любові до дітей – самих дітей, які в художній формі ділились з дорослими наболілим.

         Науково-практичний характер фестивалю дозволив його учасникам ознайомитися із найновішими науковими віяннями у царині педагогіки і психології, а також проаналізувати досвід гуманізації освітнього простору, наповнення його любов’ю до дитини і всіх учасників освітнього процесу, повагою до людської гідності.

Спираючись на проведену роботу, зважаючи на те, що людина є єдністю тіла, душі і духу, фестиваль рекомендує   дорослим -  батькам і вчителям - проявляти потрійну дієву любов до дитини у трьох головних  аспектах:

  Фізичному:

- забезпечити гідний рівень безпеки  життя і здоров’я учасників освітнього процесу (гарантований Конвенцією про права дитини,  прийнятою резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року) ;

-  не допускати жодного насильства над дитиною: фізичного, психологічного чи морального; фізичні заходи впливу і образи дитини категорично заборонені;

-  створити дітям умови для рухової активності, занять спортом, формувати у них власним прикладом здоровий спосіб життя;

- застерігати про небезпеку тютюнопаління, алкоголю, наркотиків, токсикоманії, допомагати дітям уникнути чи позбутися шкідливих звичок і залежностей;

- пропонувати дітям живу свіжу натуральну їжу, багату на вітаміни і мінерали (овочі, фрукти, молочні продукти та ін.); уникати консервантів і підсилювачів смаку та штучної сурогатної їжі (сухариків, чіпсів, "мівіни", "кока-коли", енергетиків, їжі, яка містить штучні елементи,  що несуть енергії смерті), генетично  модифікованих продуктів; 

-  створювати проекти із  залученням  батьків разом з дітьми до здорового способу життя, до  забезпечення екологічної безпеки,  збереження довкілля, очищення водойм та відродження малих річок,  запровадження  природного енергоощадного господарювання без використання хімії, до збереження лісів та відновлення вирубаних, збереження  природно-заповідного фонду України, тваринного та рослинного світу, природних біоресурсів країни;

- забезпечити дітям у сімї і в школі чисту воду для пиття у потрібній кількості; інформувати дітей про необхідний питний режим та цілющі властивості води;

- забезпечити дітям здоровий повноцінний сон і змістовний відпочинок, виробивши для цього оптимальний режим дня, якого необхідно дотримуватись;

- під час навчальних занять проводити валеохвилинки, які б знімали напругу і стрес, перевантаження дітей та відновлювали їх сили і творчий потенціал;

- розвантажити навчальні програми, не нав’язувати дітям у школі зайвої, шкідливої, застарілої інформації, а вчити їх мислити і самостійно здобувати необхідні знання, важливі для життя;

- проявляти любов до дитини через тілесний дотик, тепло, обійми дарувати відчуття захисту і безпеки;

  Душевному (психологічному):

-  визнавати, поважати і підтримувати процес природного росту наших дітей, коли «тіло росте, а душа болить»;

- не навязувати дітям своїх поглядів, дозволити їм бути собою, допомагати вирішувати необхідні для росту життєві завдання;

- допомогти дитині з раннього віку визначити своє життєве призначення і рухатися в напрямку розкриття її природних задатків, вроджених здібностей і талантів; допомогти знайти «споріднену працю», грамотно проводячи профорієнтаційну роботу;

-  не порушувати принципу "природовідповідності" у навчанніі вихованні;

-  не занижувати самооцінку дитини, а навпаки, сприяти формуванню здорової адекватно високої самооцінки, позитивної «Я-концепції», віри в себе;

- створити безпечне, психологічно комфортне, любляче, тепле живильне середовище, у якому дитина має можливість розвинути і проявити свій потенціал;

-  дати можливість дитині спробувати себе у різних видах творчості, поки вона не знайде своє улюблене заняття, до якого має здібності і натхнення;

-  перейти до гуманного виховання: від методів, які базуються на звинуваченні і залякуванні, до методів, що базуються на любові;

- ставитися до дітей з повагою, як до рівноправних особистостей: не принижувати їх, уникати наказового менторського тону, а просити, у тому числі просити пробачення, якщо дорослий зробив щось не так; бути чесними з дітьми і з собою;

-  формувати у дітей цілісне мислення, розвивати не лише логіку, а й інтуїцію, не пригнічувати творчі здібності, а дати можливість їм розкритися;

-  не рівняти всіх під один стандарт, а визнавати індивідуальність і неповторність кожної молодої людини, поважати її «іншість», дати можливість бути собою, приймати її безумовно;

-  допомогти дитині у разі необхідності адаптуватися в соціумі, у колективі, не бути байдужим до нав’язування їй усіляких ярликів, образливих прізвиськ, жорстокого поводження з дитиною дорослих чи однолітків;

- давати дітям чіткі зрозумілі інструкції щодо того, що ми, дорослі, від них очікуємо і чим це обґрунтовано;

-  дозволити дитині помилятися, усвідомлювати і виправляти свої помилки;

- дозволяти дітям брати участь у прийнятті рішень, у несенні частини відповідальності, дотримуватися прийнятих домовленостей;

-  проявляти терпимість до труднощів розвитку дитини, любити і приймати її за будь-яких обставин;

-  ніколи не принижувати дитину, давати їй свободу вибору у певних встановлених рамках;

-  хвалити дітей, захоплюватися ними, окрилювати, створювати ситуації успіху;

-  відкрити серце для дитини: любляче серце не може бути озлобленим, мстивим чи жорстоким;

«Бережіть сльози своїх дітей, щоб вони могли проливати їх на вашій могилі» (Піфагор).

  Духовному:

-  приділяти дітям достатньо уваги і турботи, проводити з ними час, навчитися їх слухати і чути;

-  допомагати дітям у визначенні їх життєвої цілі і виконанні життєвої місії, не дозволяти собі насмішки чи скептичні зауваження, коли дитина говорить про свої погляди;

- створити дітям можливості для спілкування з природою, ознайомлення з високим мистецтвом, які збагачують духовно і відновлюють енергетичний потенціал;

- не ставити дітям невиправдані діагнози (гіперактивний розлад, дефіцит уваги тощо), шукати і знаходити немедикаментозні методи відновлення рівноваги;

- плекати у дітей мудрість, дозволити їй проявитися у них, налаштовувати їх на вічні цінності (любові, милосердя, добра, істини і краси, свободи);

-  визнавати у дітей, попри їх юний вік, мудру зрілу душу, і рахуватися з нею;

-  не навязувати дітям показову релігійність, зовнішню обрядовість, а плекати у них і підтримувати перш за все живу віру в живого Бога, який перебуває у серці кожної людини;

- учити дітей духовних законів, а не лише соціальних чи природних, бо саме духовні закони світобудови первинні і визначальні і є також законами успіху;

- допомогти дитині відновити втрачені або деформовані зв’язки з родом, народом, рідною землею, звичаями і традиціями рідного народу, його мовою і культурою;

-  не чинити зовнішній тиск на дитину через усілякі показові «виховні впливи», «заходи», моралізаторство, а спонукати дитину до роботи над собою, залучити її до самовиховання і саморозвитку, здійснюючи вміле педагогічне керівництво, психолого-педагогічний супровід цього процесу;

- говорити дітям слова щирої любові, висловлювати їм своє захоплення і вдячність;

- навчитися слухати і чути дітей, дослухатися до їх порад, визнати їх як наших учителів, вчитися у них;

-  навчитися "відпускати" дитину,  доручити свою дитину Богові;

 Фестиваль закликає все доросле суспільство України: любімо дітей, адже саме вони  здатні показати нам плоди цієї любові, коли стануть дорослими і посядуть провідні місця в суспільній ієрархії, любімо одне одного, бо це дасть нам творчі сили прожити своє життя щасливо, любімо  й себе,   щоб плекати в собі шляхетність душі, що прагне пізнати Творця.  

Від імені учасників фестивалю Оргкомітет: 

Валентина Матяшук, голова ГО «Львівський обласний центр гуманної педагогіки»,   канд. іст.наук, зав. кафедри суспільствознавчої освіти ЛОІППО;

Олександра Білан, канд. пед.наук, доц. кафедри практичної психології ЛОІППО;

Анна-Марія Богосвятська, канд. філол. н., доц ЛОІППО, член-кор. НАНО;

Ліліана Кудрик, доктор філософії, психолог, доц. ЛОІППО, професор МКА; 

    Світлана Гаврилюк, директор Притулку для дітей служби у справах дітей Львівської ОДА.

06.09.2017
Оргкомітет ІІI Львівського фестивалю з гуманної педагогіки
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews