Укр Рус

Дата: 17.06.2019

Підписка на новини

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ «ВСТУПНА КАМПАНІЯ ДО ВНЗ-2017: ПРОВАЛ ЧИ ПЕРЕМОГА?»

Автор:
"Освітня політика"
Опубліковано
08.09.2017

Сьогодні громадськість активно обговорює вступну кампанію до вищих навчальних закладів, яка цього року опинилась під загрозою зриву через неналежну роботу Єдиної державної електронної бази з питань освіти, яка не працювала або працювала зі збоями та систематичними помилками.

Міністерство освіти і науки України створило комісію з проведення аудиту вступної кампанії 2017 року.

На засідання Комітету ВРУ з питань науки і освіти 6 вересня 2017 року теж було розглянуте питання «Про результати, стан і проблеми вступної кампанії 2017 року до вищих і професійно-технічних навчальних закладів України».

На порталі «Освітня політика» уже публікувалась стаття  Володимира Бахрушина, Деякі підсумки вступної кампанії: електронна база і коефіцієнти http://education-ua.org/ua/articles/1033-deyaki-pidsumki-vstupnoji-kampaniji-elektronna-baza-i-koefitsienti

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман вважає, що побудована МОН електронна система довела свою ефективність, але потребує додаткової уваги для усунення всіх існуючих операційних питань. 

"Головна перемога - що це програмне забезпечення є державним і "приватники" не впливають на управління цим процесом. Це важливо з точки зору безпеки, - сказав Прем'єр-міністр. https://ua.censor.net.ua/n450872  

«Вступна кампанія – для Міністерства та освіти в цілому – це був дуже складний процес, з певними проблемами. Я розумію, що багато перешкод, у тому числі технічних, треба було здолати, – сказав Глава Уряду. – Дуже важливо, щоб система, яку сьогодні створює Міністерство освіти і науки, була відкритою, конкурентною, щоб молоді люди могли вступити у той навчальний заклад, який вони вважають, дасть можливість їм стати більш конкурентними і отримати більш якісні знання». http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=250181560&cat_id=244274130

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич роз’яснила, що проблеми, що виникали, були пов’язані у першу чергу із запровадженням нового програмного забезпечення. Його розробка через цілу низку причин проводилася в надкороткі строки. І саме тому різноманітні недоліки доводилося виправляти вже в процесі вступної кампанії. Але сьогодні, відповідно до укладеного договору, інститут-розробник програмного забезпечення протягом року зобов’язаний повністю усунути будь-які недоліки, розвинути та вдосконалити сервіси, які потрібні університетам.

Отже, причини «проблем, що виникали» у проведенні вступної кампанії, урядовці вбачають у суто технічних питаннях. Чи справді це так?

Обговорення проблеми пройшло за наступними тематичними напрямами:

1. Уроки організації та проведення вступної кампанії до ВНЗ -2017.

2. Навіщо ЗНО, якщо абітурієнти, що мають найвищі бали, не можуть поступити до ВНЗ на бюджетні місця?

3. Якою має бути Єдина електронна база з питань освіти для забезпечення безпроблемного вступу до ВНЗ, обліку дітей дошкільного віку, дебюрократизації звітності та налагодження освітньої аналітики?

Більшість учасників дискусії, висловлюючи численні критичні зауваження до змісту і процедур проведення ЗНО, прийшла до висновку, що сьогодні альтернативи йому в нашій країні немає.

Привернули увагу педагогів і батьків учнів приклади організації вступних іспитів до ВНЗ в інших країнах. Напевно, Міністерство освіти і науки має врахувати закордонний досвід у процесі удосконалення форм і методів перевірки навчальних досягнень учнів як аспекту реформування освіти України. 

Подаємо огляд думок щодо трьох блоків питань круглого столу.

Мислення чиновників МОН просто вбиває. Завдяки абсолютно прозорій системі вступу випускник з дуже високими балами не потрапив на бюджет. Це нормально? Виявляється нормально. Вся Україна сміється. Хто з МОН, хто з невдахи. А у МОН задоволені. Ще б пак. Бачите яку класну систему вступу сотворили! Справжня рулетка. Навіть найрозумніші пролітають, а зі 100 балами радіють! Але тепер можна невдасі допомогти. Особисто втрутитися і явити милість. Але батьки випускника милостині не захотіли й вирішили оплачувати навчання самі. На престижній спеціальності у престижному ВНЗ. Благо в Україні навчання у ВНЗ приблизно коштує як комунальні послуги. Хоча для половини громадян це значна сума. І знову у МОН задоволені. Бо мають додаткове бюджетне місце для пільговика з низькими балами. Який буде тому дуже вдячний. А це точно міністерство освіти й науки? Може це міністерство притулку й милосердя? Думки про те що, "ой, ми тут щось накосячили із вступом, раз випускник із дуже високими балами не потрапив на бюджет, давайте ми дамо йому бюджетне місце на його вибір (бо це ж ми його загнали у таку ситуацію)" не приходить. І взагалі це ж уже буде певно корупція.

Ігор Шелевицький 

Найбільшим розчаруванням літа 2017 року стала вступна кампанія до вищих навчальних закладів. Не здивуюся, якщо наступного року (2018) суттєво збільшиться відсоток випускників загальноосвітніх шкіл, які взагалі не виявлять бажання подавати документи до українських вишів і для подальшого навчання оберуть виші сусідніх європейських країн. Життя у непрогнозованій країні із непрофесійними управлінцями стає вкрай небезпечним. Воно руйнує сподівання, підриває віру у справедливість, чесну конкурентність, розчаровує і швидко позбавляє тих рожевих окулярів фірми «Життя - прекрасне», яку активно продукує загальноосвітня школа.

Чи важливо для вас, яку школу (сільську, міську, зони окупації) закінчував майбутній лікар, інженер, педагог, юрист, економіст, архітектор? Наскільки важливим залишається для вас соціальний статус майбутнього фахівця? Ви надасте перевагу як майбутньому спеціалісту колишній сироті, дитині учасника бойових дій, дитині-інваліду чи дитині з багатодітної сім’ї?

Гадаю, що коли ви обиратимете фахівця (лікаря, педагога, юриста тощо), вас не цікавитимуть озвучені вище запитання. Для вас важливо – мати справу з гарним спеціалістом. Чи може стати гарним лікарем колишній учень, який досконало не освоїв шкільних курсів біології, хімії, фізики, але вступив до ВНЗ користуючись  «сільським коефіцієнтом», статусом «дитина-сирота», «дитина-інвалід», «дитина учасника АТО» тощо? Якщо за шкільною партою учень не оволодів основами фізики, математики, то чи стане він висококласним інженером, механіком, програмістом, енергетиком? Ви хотіли б отримувати послуги від «спеціаліста», що вступив до ВНЗ без сертифікатів ЗНО (приватні ВНЗ чомусь користуються такою практикою)?

У свій час, коли запроваджували ЗНО як форму вступу до українських вишів і встановлювали прохідний (пороговий) бал прийому сертифікатів, у нас з’явилася надія, що до вишів підуть кращі, що нова система набору студентів поволі буде вдосконалюватися і виведе нас до європейського рівня. Врешті-решт, що це приведе й до скорочення кількості ВНЗ, що у свою черг вплине і на якість підготовки самих фахівців. Можна ще довго перелічувати сподівання, що стосувалися якісного оновлення освіти тощо. Але цього не трапилося і найближчим часом даремно очікувати змін, прориву в освіті, підготовці фахівців тощо? Чому? Вся наша освітня система перебуває в режимі «ручного управління» непрофесіоналів.

Непрофесіоналам, а простіше – нездарам, важливо створювати видимість, імітувати діяльність. З прикладами такої імітації ми зустрічаємося у повсякденні на кожному кроці: а) створюють опорні школи замість того, щоб йти шляхом оновлення і модернізації існуючих закладів освіти; б) запроваджують різного роду коефіцієнти при вступі, щоб реанімувати ВНЗ, які опинилися на межі зникнення; в) здійснюють штучний розподіл абітурієнтів за категоріями (загальна, пільгова) замість того, щоб створити рівний доступ до освіти та забезпечити всіх якісною освітою.

Ми живемо у непередбачуваній країні, де важко все, що відбувається, логічно обґрунтувати й пояснити. Чому? Нам ще не вдалося подолати совдепівське гасло «Я – начальник, ти - дурень».

Важко спрогнозувати, перед якими викликами постануть випускники 2018 р. Що вже їм підготує ця армія неуків і «експериментаторів»?

Віктор Мисан

В Азербайджані ЗНО з'явилось ще у 1992 році. Тоді там на президентських виборах на хвилі боротьби з корупцією здобув перемогу Абульфаз Ельчибей, лідер Народного Фронту Азербайджану. ЗНО було тоді ну дуже доречним і показовим кроком нової влади. Звісно, на початку 90-х на пострадянському просторі ще не утвердились індивідуально-орієнтовані підходи до навчання, а цифрова ера тільки-тільки стукала нам у двері, тож стандартизовані тести тоді ще остаточно не вичерпали свій потенціал інструмента оцінювання навчальних досягнень випускників шкіл.На початку 2000-х азербайджанські колеги приїздили в Україну "ділитися досвідом". Я задав їм одне просте запитання: які загрози матиме запровадження ЗНО в Україні? Відповідь мене вразила: у вас відразу ж настане епоха репетиторів, які тупо "натаскуватимуть" дітей на складання стандартизованих тестів! Ви опинитесь у ситуації, коли "школа фсьо", принаймні у старших класах!

З початку 90-х, мабуть, не було в країні більш активного прихильника ЗНО, аніж я. На жаль, ми на десяток років запізнились із його запровадженням. Коли його запровадили в 2006-07 році, я розглядав це як тимчасовий вимушений крок на максимум 10 років. Доки не реформуються вітчизняні ВНЗ, які мали б тепер самі ганятись за розумними абітурієнтами. Не реформувались, занепали остаточно... Але місць в університетах, тепер більше, аніж абітурієнтів. Сьогодні треба думати як робити справжні реформи заради освіти 4.0, не чіплятись за "священну корову"(ЗНО) з арсеналу освіти 1.0. Думати як ми будемо з нього виходити, опанувавши сучасні інструменти... Такою є сутність закону діалектики(заперечення заперечення): те, що в свій час було прогресивним кроком, з часом стає гальмом для розвитку.

Віктор Громовий 

Чомусь у таких проекціях хочеться оглядатися не на Азербайджан, а на США. Аналог ЗНО в США запровадили ще в 1926 (!) році й з того часу його постійно вдосконалюють, і над цією проблемою працюють цілі інституції, які йдуть шляхом покращання, а не відкидання. Безперечно, ЗНО - це не вирішення освітянських та освітніх проблем - це лише ОДИН з кроків, які потрібно робити на шляху до РЕАЛЬНИХ змін. Але без інших реформ на цьому етапі відкидати ЗНО - це повний абсурд.

Taras Tkachuk 

Нет аналога ЗНО в США - там ведь нету национальной программы по предмету и потому тест вроде SAT не "привязан" к школьной программе...

Algirdas Zabulionis

SAT - це комплексний тест, який перевіряє знання випускника школи з англійської мови, математики, а також уміння зв'язно висловлювати свої думки з приводу заданої теми за схемою: теза - аргументи - докази - висновок. Тому між ЗНО та SAT - дуже багато спільного, оскільки наші спеціалісти так чи інакше орієнтувалися на аналогічні зразки у світовій практиці. Мінус нашого ЗНО в тому, що воно дійсно занадто прив'язане до шкільної програми, яка занадто перевантажена усіляким непотребом.

Taras Tkachuk 

Не треба ототожнювати ЗНО з тестами. Там багато завдань НЕ ТЕСТОВИХ. Та й на тестах з математики думати треба, а не в "хрестики - нулики" грати. Не бачила, ще жодної дитини, яка б погано навчалася та "вгадала" на тестовій частині на високий бал з математики.

ЗНО не можна називати тестами. Там тільки частина завдань у форматі тестів. Більшість тих,хто навчається, а не штани протирає у школах за ЗНО, тому ще це шанс без хабара навчатися там, де хочеш.

Тетяна Вовк 

ЗНО - це найкраще, що створила система освіти за 25 років. Так,воно недосконале. Але якби не ЗНО, то хабарництво при вступах прцвітало б надалі.

Ірина Краснопольська 

Я не хочу порівнював США з Україною, але маю підтвердити, що результати тестів все ще враховуються в США - не тільки есе. Есе не є більш важливими, ніж тестові результати у більшості університетів США.

У США результат тесту в переважній більшості університетів є першим критерієм - вони (окремі ВНЗ) ставлять мінімальний прохідний для поступання до ЇХ університету.

Christina Pendzola-Naumenko 

Основна проблема наших ВНЗ - нема довіри. ЗНО взагалі переходить в ДПА. Так і має бути. А якась співбесіда чи рекомендаційний лист можливий тільки коли буд довіра до ВНЗ до системи освіти України. поки цього нема це усе переливання з пустого в порожнє.

Головне і найбільше досягнення ЗНО, якого не вдалося реалізувати жодними іншими реформами це є все ж таки вступ у престижні ВНЗ на бюджет розумних студентів без грошей.

Усі хто проти ЗНО, припускаю два варіанти у вас немає дітей, ви маєте багато грошей і вчитимете своє чадо закордоном. Моя донька в 7 класі, маю надію поки дійде до 9 введуть таки ЗНО.

Наталія Глюз 

Давно пора в Україні ліквідувати ЗНО!!! В епоху інформатизації суспільства воно все більше знищують школу! А якщо це ще буде в 9 класі - школи треба закривати!

Ярослав Турянський 

Яка коротка пам'ять! Ще недавно дорога до ВНЗ була прямою лише для дітей можновладців та 'грошових' мішків.Нині розумні діти вчаться запросто в КІМО і не тільки.Не можна зараз відміняти ЗНО.Особливо зараз!

Сергій Саєнко

Мій син у 2009 році вступив до престижного університету і зараз вже третій рік успішно і з задоволенням працює за отриманою спеціальністю. До репетитора син ходив всього 2 місяці і лише з 1 предмета і лише тому, що сам так вирішив. Ніяких сільських коефіцієнтів та інших пільг, крім пільг для інвалідів і сиріт, тоді не було. І самі ці пільги діяли лише тоді, коли абітурієнт набирав необхідну кількість балів – тоді вибирали його замість того, хто пільги не мав. Якби не ЗНО, то наш син, враховуючи наші статки, НІКОЛИ не зміг би навчатися в ВНЗ. Наші сусіди для дочки, яка у 2007 році вступала до університету, 5 років, відмовляючи в усьому собі, збирали необхідні 3 тис. доларів (це – тільки для вступу).

Мені байдуже як називатиметься іспит для абітурієнтів або випускників. Головне, щоб він був безкоштовним і вільним від корупційних схем.

Ніна Головатюк 

Так справа не в ЗНО, а в мотивації до навчання, спрямованості на набуття знань. ЗНО цього не дає. Думаю, ви теж маєте досвід того, що найкращі знання з того предмету, який викладає Вчитель, а не відбувайло. Я вдячна ЗНО за одне - готуючись до математики, моя донька зустріла Вчителя. ЗНО не панацея. Можна зазубрити та й забути. Вам з вашою дитиною бажаю наснаги й успіхів!

Олена Єфіменко 

Дуже незрозуміло мені, яка провина ЗНО в тому, що система освіти потребує вдосконалення? При чому тут ЗНО?? ЗНО це спосіб (чесний спосіб) вступу до ВНЗ, а в школах вчать хіба тести на уроках? Хто це зліпив мух і котлети разом?

Так от, якщо зараз, НЕ дай Боже скасовувати ЗНО корупція при вступі буде ще більшою ніж в совєтські часи. Тоді хоч ховались, тишком нишком, а зараз будуть безсовісно називати ціну. Хто більше дасть! Не скасовувати ЗНО потрібно, а вдосконалювати. І цей процес ми спостерігаємо. В математиці, наприклад на ЗНО, є звичайні задачі №31-32-33, розв'язати які можна тільки володіючи матеріалом!

Краще б вдосконалювали систему вступу, а то "ліві " бали звідкілясь беруться в абітурієнтів, а ЗНО винне. Якщо через ЗНО вступати, так через ЗНО, а не якийсь гібридний спосіб!!

В. Ярмак

Це все безглуздя буде продовжуватись у будь-якій формі і при будь-яких фільтрах доки університети продаватимуть дипломи у розстрочку і доки єдиним джерелом фінансування університетів будуть студенти. І така ситуація принципово не дозволяє з'явитися альтернативним ВНЗ.

Ігор Шелевицький

Украинский ЗНО – в первую очередь инструмент борьбы с коррупцией… Хорошее доказательство тому – введение ЗНО для будущих магистров-юристов. Тогда почему приводите примеры стран, где экзамены – чисто педагогическое измерение, разные годовые отметки основаны на доверии к учителю и т.д. Странная дискуссия получается, если не понять, что экзамены – не остров в океане, а продукт вашего общества…

Общая тенденция постсоцстран: от внешних вступительных тестов - к надежным педагогическим выпускным экзаменам при окончании среднего образования, т.е. к классической Матуре для всех (на основе которых позже и будет проходить отбор в ВУЗы тех, кто захочет поступать). Страна уже сама выбирает путь такой эволюции (в зависимости от "локальной" ситуации в обществе и в системе образования), но направление задано.

Algirdas Zabulionis 

Фокус у тім, що й до нас починає доходити світовий тренд - освіта і списування/плагіат є несумісними - що давно утвердився на більшій території планети. Там учні й студенти й не пробують списувати, бо вже декілька поколінь зрозуміло, що не варто. І зрозуміли не завдяки якомусь небесному чи виховному прозрінню, а з причини безальтернативності НЕЗАЛЕЖНОЇ форми оцінювання результатів навчання на ВСІХ рівнях. Цей тренд буде лише підсилюватися на тлі того, що найбільшим запитом у світі стала боротьба з корупцією. Вступна кампанія 2017, на мій погляд, поховала Довіру до того, що відбувається з процесами формування людських ресурсів найвищого ґатунку в Україні.

Володимир Бєлий

Неварто протиставляти: "The New Matura is an external examination, uniform throughout the country".https://www.cke.edu.pl/.../English/the_matura_exam.pdf Важлива відмінність не в тому, що ЗНОце зовнішнє оцінювання, а матура ні. Матура теж зовнішнє оцінювання. Відмінність у тому, що ЗНО сьогодні оцінює абітурієнтів, а матура випускників. Втім і в нас ЗНО поступово переміщується до школи.

Володимир Бахрушин

На самом деле, всё проще. Дети делятся на 3 группы: кто лучше запоминает, кто лучше излагает и кто лучше сочиняет. Всем заказчикам образования нужны все три эти группы. Поэтому любые экзамены, тесты и контрольные должны проверять отдельно: память, рерайты и генерирование нового.Тогда, кстати, автоматически исчезнут проблемы с плагиатом. Потому что корни плагиата уходят в проблему, когда человек органически не умеет придумывать или запоминать, а его с помощью ЗНО или диссертаций это заставляют делать. И он начинает выкручиваться.Выход в том, чтобы в каждом ребенке (человеке) экзаменовать то, что ему органически свойственно. Это как в спорте: нет смысл от бегуна требовать поднимать рекордную штангу.

Поэтому мы у себя вводим три вида тестирования:

1. На память (а она, кстати, бывает разная: краткосрочная, долговременная, ассоциативная, на лица, на цифры...)

2. На умение излагать и пересказывать (это прекрасное качество нужно для будущих "исполнителей")...

3. На способности генерирование нового (идей, смыслов, текстов, видео...)
Тогда всё становится системным, понятным, безнервным и результативным.

Владимир Спиваковский

Анекдот про барана і грузина знаєте? "В Тбилиси садится грузин в самолет и тащит за собой барана. – Гражданин, зачем везете барана? – Это не баран, это диплом, а баран у меня в Москве учится!". ЗНО – це єдиний шанс для дітей, чиї батьки не мають "баранів в літаках", вибрати собі хороший ВНЗ і омріяну професію. Я проти будь-яких есе, співбесід, мотиваційних нарисів тощо, бо все це буде супроводжуватись жирними конвертами. А розумні діти з бідними батьками зможуть вчитися хіба в педвишах.

Ксенія Смірнова 

До завершення епохи ЗНО ще ой-як довго. Для цього потрібні величезні зміни в економіці та суспільній свідомості: 1) навчання - для майбутнього працевлаштування за профілем освітньої програми, а не ради наявності диплома (як частіше буває); 2) працевлаштування не за блатом / хабаром, а за сформованими компетентностями. А доки цього не буде – дипломи й робочі місця будуть продаватися, корупція процвітатиме.

Леонід Булава

Трохи аналізу постанови про ЄДЕБО.

1. Власником Єдиної бази є держава. Розпорядником Єдиної бази та володільцем її відомостей та даних є МОН. Де в постанові написано, що власником ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ є держава? Яка гарантія того, що завтра власник ПЗ не зміниться на приватну особу чи ТОВ? Ніякої! Виходить, розмови про державне ПЗ - тільки слова, які нічого не гарантують?

2. Єдина база забезпечує роботу таких сервісів у сфері освіти: автоматизація ліцензування освітньої діяльності у сферах професійно-технічної, вищої та післядипломної освіти.

Постанова про ліцензійні умови – післядипломна освіта не ліцензується, немає ліцензійних умов для неї. Суперечність двох нормативно-правових актів. Відсутній сервіс, пов'язаний з акредитацією програм, сертифікатами, який для вищої освіти є надто актуальним (видача документів державного зразка). Є відомості про акредитацію навчального закладу – але то інше, наразі не передбачено законом про вищу освіту. Відсутні пошук ліцензії, перевірка її достовірності. При цьому інших реєстрів ліцензій в МОН немає.

3. Наступний сервіс ЄДЕБО - забезпечення ВСТУПУ ДО НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ шляхом подання документів через Інтернет (електронний вступ). Електронний вступ до яких закладів? Шкіл? ПТНЗ? ВНЗ? Щось неоднозначне та незрозуміле. Вступ до шкіл, ПТНЗ – через Інтернет?

При цьому про ЄДЕБО згадується лише в одному законі про ВИЩУ освіту. Там учнів немає. Звідки взялися УЧНІВСЬКІ КВИТКИ?

4. Не встановлено в постанові платності доступу надавачів освітніх послуг до Єдиної бази й не надано право розпоряднику Єдиної бази (МОН) встановлювати таке право і визначати розміри оплати!!!

5. Єдина база включає: РЕЄСТР НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ (Всіх, абсолютно всіх навчальних закладів? Щось не те. Абсурд. Уявляєте, всі дитсадки будуть, або школи всієї країни?) Містить, зокрема, відомості про кількість здобувачів освіти за спеціальностями, професіями, рівнями освіти, роками навчання, за окремими категоріями, визначеними розпорядником Єдиної бази; відомості про кількість наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників за посадами, освітою, науковими ступенями та вченими званнями - це все для кожного дитсадка-ясел та школи ??? Реєстр документів про освіту… До зазначеного Реєстру включаються відомості про: ДОКУМЕНТИ ПРО ОСВІТУ та наукові ступені державного зразка, видані НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ/науковими установами України з 2000 року, КРІМ інформації про випускників ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ навчальних закладів та військових навчальних підрозділів ВИЩИХ навчальних закладів. Тобто всі документи всіх закладів, крім вищих військових НЗ.

6. Чому розповсюджено "дію" ЄДЕБО у профтехосвіті, загальній середній освіті, дошкільній освіті, якщо профільними законами це не передбачено?! Це невідповідність профільним галузевим Законам? Чи перевищення повноважень в постанові?
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/550-2017-%D0%BF/paran5

Андрій Черних 

Стосовно квот та сільського коефіцієнта. Держава повинна піклуватись про пільговиків. Я розумію, що для плагіаторів з МОН додавання неіснуючих балів – це єдина зрозуміла їм форма допомоги. Крім того, реальна допомога потребує коштів, тому вони не мають жодного бажання її впроваджувати. Щоб дійсно виправити ситуацію, можна, наприклад, створити онлайн-курси з підготовки до ЗНО. Хороші курси з хорошими викладачами, яким платять пристойну зарплатню, з лекційним курсом і з індивідуальними заняттями по скайпу. Тобто, практично забезпечити абітурієнтам пільгових категорій, хороших репетиторів, якщо викладання в їх школі не дуже, чи абітурієнт – фронтовик, який вже забув, чому його в школі вчили. Створити по всій країні класи (наприклад, в приміщеннях шкіл), в яких старшокласники й мешканці даного населеного пункту, які школу вже закінчили, будуть мати змогу вчитись на цих онлайн курсах, якщо у них немає комп’ютера чи інтернету вдома. Користування такими класами, та навчання на курсах має бути безкоштовним для сільських дітей, та інших категорій пільговиків, та платним для решти.

Такі ж курси можна створити й для молодших дітей, щоб не треба було потім надолужувати все, що не вивчено за попередні 11 років. А ще, для школярів різного віку, необхідні наукові табори, в які вони будуть їздити в канікули. І потрібні вони в значно більшій кількості, ніж є зараз, стараннями купки ентузіастів. І треба їх робити за державний кошт, і для пільговиків вони мають бути безкоштовними. А ще, треба музеї науки, для початку хоча б у великих містах. І багато чого іншого можна зробити, щоб діти пільгових категорій мали рівні умови зі всіма іншими дітьми. Пільговикам треба забезпечити можливість, вчитись, якщо вони хочуть.

А от здавати ЗНО і вступати вони мають на тих же підставах, що і всі інші. Додавати якісь бали при вступі є резон, хіба що, інвалідам. Бо для них, на рівні фізіології, все важче, ніж для тих, хто відносно здоровий. З таких же міркувань, для інвалідів можна складати індивідуальний план навчання, якщо їм зручніше вчитись повільніше, наприклад п’ять років на закінчення бакалаврату, а не чотири.

Де взяти кошти на це все? Елементарно Ватсон! Скоротити фінансування Академії Педагогічних Наук (167 мільйонів гривень на рік) до розмірів фінансування Інституту Теоретичної Фізики (14,7 мільйона гривень на рік). Отримаємо суму 152.3 мільйона гривень на рік. Та Міносвіти це все, звичайно, не потрібно. Так що пільговики і надалі будуть потрапляти у виші без жодних знань, сидіти потрібну кількість років, бо вигнати їх практично не можливо, і отримувати свій фейковий диплом.

А ще, значна кількість з них, буде мати від держави соціальні стипендії з коштів платників податків. А потім, нам дуже пощастить, як той пільговик, зі своїм фейковим дипломом, піде торгувати взуттям в бутік, а не лікувати нас, бувати мости, чи вчити наших дітей та онуків.

Коротше, як хто пам’ятає фільм «Баламут»: «Мы опять набираем футбольную команду!»

Тетяна Колесник 

Узагальнення щодо результатів політики вирівнювання при вступі цього року:

- провал у застосуванні галузевого коефіцієнту;

- зловживання у використанні сільським коефіцієнтом;

- загроза монополізації держзамовлення у декількох вишах Києва.

Підхід був корисним. Тепер треба розбиратися як вирішити оптимізаційну задачу так, щоб гармонізувати інтереси різних стейкголдерів.

Svitlana Vovk

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Потрібно внести суттєві зміни до ЄДЕБО, передбачивши необхідність приведення її функціонування до чинного законодавства та удосконалення її технологічного, технічного забезпечення і програмного забезпечення (визначення відповідальних осіб за підготовку вимог до ТЗ, з’ясування термінів готовності окремих модулів і відповідності цієї інформації Угоді та Наказу про прийняття в експлуатацію тощо).

Слід притягнути до відповідальності розробників програмного забезпечення із НДІ ПІТ, зокрема шляхом стягнення штрафних санкцій за фактично порушені вимоги договору щодо вчасної готовності до експлуатації ПЗ або розірвання договору та відшкодування збитків.

2. Зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень учнів сьогодні в Україні не має альтернативи до того часу, доки не буде здійснено радикальну трансформацію системи вищої освіти, але воно є недосконалим стосовно змісту тестових завдань та забезпечення мотивації навчання учнів в школі, перетворюючи старші класи в систему репетиторства.

3. Міністерству освіти і науки потрібно шукати нові моделі ЗНО, не відмовляючись від базового принципу – забезпечення рівного доступу представників різних прошарків населення, незалежно від соціального статусу та майнового стану родин, до якісної освіти.

4. З огляду на відсутність законних підстав для існування регіонального, галузевого, сільського коефіцієнтів в Умовах прийому до ВНЗ, пільги в сучасному їх вигляді певним категоріям абітурієнтів потрібно скасовувати.

Як зазначають, більшість учасників обговорення, колишній учень, який досконало не засвоїв шкільних курсів біології, хімії, фізики, але вступив до ВНЗ користуючись «сільським коефіцієнтом», статусом «дитина-сирота», «дитина-інвалід», «дитина учасника АТО» тощо, не зможе стати висококласним інженером, механіком, програмістом, енергетиком, лікарем, якщо за шкільною партою учень не оволодів основами фізики, математики чи біології.

5. Слід кардинально змінити підходи до системи роботи з пільговими категоріями абітурієнтів, практично забезпечивши їм можливість безкоштовних додаткових занять із репетиторами, якщо викладання в їх школі не на достатньому рівні чи впровадити по всій країні підготовчі курси (наприклад, в приміщеннях шкіл), на яких старшокласники й мешканці даного населеного пункту, які школу вже закінчили, матимуть змогу вчитись як очно, так і в онлайн-режимі. Навчання на таких курсах має бути безкоштовним для сільських дітей та інших категорій пільговиків, але вступати до ВНЗ всі пільговики мають на загальних підставах.

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ «ВСТУПНА КАМПАНІЯ ДО ВНЗ-2017: ПРОВАЛ ЧИ ПЕРЕМОГА?»
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ «ВСТУПНА КАМПАНІЯ ДО ВНЗ-2017: ПРОВАЛ ЧИ ПЕРЕМОГА?»

Сьогодні громадськість активно обговорює вступну кампанію до вищих навчальних закладів, яка цього року опинилась під загрозою зриву через неналежну роботу Єдиної державної електронної бази з питань освіти, яка не працювала або працювала зі збоями та систематичними помилками.

Міністерство освіти і науки України створило комісію з проведення аудиту вступної кампанії 2017 року.

На засідання Комітету ВРУ з питань науки і освіти 6 вересня 2017 року теж було розглянуте питання «Про результати, стан і проблеми вступної кампанії 2017 року до вищих і професійно-технічних навчальних закладів України».

На порталі «Освітня політика» уже публікувалась стаття  Володимира Бахрушина, Деякі підсумки вступної кампанії: електронна база і коефіцієнти http://education-ua.org/ua/articles/1033-deyaki-pidsumki-vstupnoji-kampaniji-elektronna-baza-i-koefitsienti

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман вважає, що побудована МОН електронна система довела свою ефективність, але потребує додаткової уваги для усунення всіх існуючих операційних питань. 

"Головна перемога - що це програмне забезпечення є державним і "приватники" не впливають на управління цим процесом. Це важливо з точки зору безпеки, - сказав Прем'єр-міністр. https://ua.censor.net.ua/n450872  

«Вступна кампанія – для Міністерства та освіти в цілому – це був дуже складний процес, з певними проблемами. Я розумію, що багато перешкод, у тому числі технічних, треба було здолати, – сказав Глава Уряду. – Дуже важливо, щоб система, яку сьогодні створює Міністерство освіти і науки, була відкритою, конкурентною, щоб молоді люди могли вступити у той навчальний заклад, який вони вважають, дасть можливість їм стати більш конкурентними і отримати більш якісні знання». http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=250181560&cat_id=244274130

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич роз’яснила, що проблеми, що виникали, були пов’язані у першу чергу із запровадженням нового програмного забезпечення. Його розробка через цілу низку причин проводилася в надкороткі строки. І саме тому різноманітні недоліки доводилося виправляти вже в процесі вступної кампанії. Але сьогодні, відповідно до укладеного договору, інститут-розробник програмного забезпечення протягом року зобов’язаний повністю усунути будь-які недоліки, розвинути та вдосконалити сервіси, які потрібні університетам.

Отже, причини «проблем, що виникали» у проведенні вступної кампанії, урядовці вбачають у суто технічних питаннях. Чи справді це так?

Обговорення проблеми пройшло за наступними тематичними напрямами:

1. Уроки організації та проведення вступної кампанії до ВНЗ -2017.

2. Навіщо ЗНО, якщо абітурієнти, що мають найвищі бали, не можуть поступити до ВНЗ на бюджетні місця?

3. Якою має бути Єдина електронна база з питань освіти для забезпечення безпроблемного вступу до ВНЗ, обліку дітей дошкільного віку, дебюрократизації звітності та налагодження освітньої аналітики?

Більшість учасників дискусії, висловлюючи численні критичні зауваження до змісту і процедур проведення ЗНО, прийшла до висновку, що сьогодні альтернативи йому в нашій країні немає.

Привернули увагу педагогів і батьків учнів приклади організації вступних іспитів до ВНЗ в інших країнах. Напевно, Міністерство освіти і науки має врахувати закордонний досвід у процесі удосконалення форм і методів перевірки навчальних досягнень учнів як аспекту реформування освіти України. 

Подаємо огляд думок щодо трьох блоків питань круглого столу.

Мислення чиновників МОН просто вбиває. Завдяки абсолютно прозорій системі вступу випускник з дуже високими балами не потрапив на бюджет. Це нормально? Виявляється нормально. Вся Україна сміється. Хто з МОН, хто з невдахи. А у МОН задоволені. Ще б пак. Бачите яку класну систему вступу сотворили! Справжня рулетка. Навіть найрозумніші пролітають, а зі 100 балами радіють! Але тепер можна невдасі допомогти. Особисто втрутитися і явити милість. Але батьки випускника милостині не захотіли й вирішили оплачувати навчання самі. На престижній спеціальності у престижному ВНЗ. Благо в Україні навчання у ВНЗ приблизно коштує як комунальні послуги. Хоча для половини громадян це значна сума. І знову у МОН задоволені. Бо мають додаткове бюджетне місце для пільговика з низькими балами. Який буде тому дуже вдячний. А це точно міністерство освіти й науки? Може це міністерство притулку й милосердя? Думки про те що, "ой, ми тут щось накосячили із вступом, раз випускник із дуже високими балами не потрапив на бюджет, давайте ми дамо йому бюджетне місце на його вибір (бо це ж ми його загнали у таку ситуацію)" не приходить. І взагалі це ж уже буде певно корупція.

Ігор Шелевицький 

Найбільшим розчаруванням літа 2017 року стала вступна кампанія до вищих навчальних закладів. Не здивуюся, якщо наступного року (2018) суттєво збільшиться відсоток випускників загальноосвітніх шкіл, які взагалі не виявлять бажання подавати документи до українських вишів і для подальшого навчання оберуть виші сусідніх європейських країн. Життя у непрогнозованій країні із непрофесійними управлінцями стає вкрай небезпечним. Воно руйнує сподівання, підриває віру у справедливість, чесну конкурентність, розчаровує і швидко позбавляє тих рожевих окулярів фірми «Життя - прекрасне», яку активно продукує загальноосвітня школа.

Чи важливо для вас, яку школу (сільську, міську, зони окупації) закінчував майбутній лікар, інженер, педагог, юрист, економіст, архітектор? Наскільки важливим залишається для вас соціальний статус майбутнього фахівця? Ви надасте перевагу як майбутньому спеціалісту колишній сироті, дитині учасника бойових дій, дитині-інваліду чи дитині з багатодітної сім’ї?

Гадаю, що коли ви обиратимете фахівця (лікаря, педагога, юриста тощо), вас не цікавитимуть озвучені вище запитання. Для вас важливо – мати справу з гарним спеціалістом. Чи може стати гарним лікарем колишній учень, який досконало не освоїв шкільних курсів біології, хімії, фізики, але вступив до ВНЗ користуючись  «сільським коефіцієнтом», статусом «дитина-сирота», «дитина-інвалід», «дитина учасника АТО» тощо? Якщо за шкільною партою учень не оволодів основами фізики, математики, то чи стане він висококласним інженером, механіком, програмістом, енергетиком? Ви хотіли б отримувати послуги від «спеціаліста», що вступив до ВНЗ без сертифікатів ЗНО (приватні ВНЗ чомусь користуються такою практикою)?

У свій час, коли запроваджували ЗНО як форму вступу до українських вишів і встановлювали прохідний (пороговий) бал прийому сертифікатів, у нас з’явилася надія, що до вишів підуть кращі, що нова система набору студентів поволі буде вдосконалюватися і виведе нас до європейського рівня. Врешті-решт, що це приведе й до скорочення кількості ВНЗ, що у свою черг вплине і на якість підготовки самих фахівців. Можна ще довго перелічувати сподівання, що стосувалися якісного оновлення освіти тощо. Але цього не трапилося і найближчим часом даремно очікувати змін, прориву в освіті, підготовці фахівців тощо? Чому? Вся наша освітня система перебуває в режимі «ручного управління» непрофесіоналів.

Непрофесіоналам, а простіше – нездарам, важливо створювати видимість, імітувати діяльність. З прикладами такої імітації ми зустрічаємося у повсякденні на кожному кроці: а) створюють опорні школи замість того, щоб йти шляхом оновлення і модернізації існуючих закладів освіти; б) запроваджують різного роду коефіцієнти при вступі, щоб реанімувати ВНЗ, які опинилися на межі зникнення; в) здійснюють штучний розподіл абітурієнтів за категоріями (загальна, пільгова) замість того, щоб створити рівний доступ до освіти та забезпечити всіх якісною освітою.

Ми живемо у непередбачуваній країні, де важко все, що відбувається, логічно обґрунтувати й пояснити. Чому? Нам ще не вдалося подолати совдепівське гасло «Я – начальник, ти - дурень».

Важко спрогнозувати, перед якими викликами постануть випускники 2018 р. Що вже їм підготує ця армія неуків і «експериментаторів»?

Віктор Мисан

В Азербайджані ЗНО з'явилось ще у 1992 році. Тоді там на президентських виборах на хвилі боротьби з корупцією здобув перемогу Абульфаз Ельчибей, лідер Народного Фронту Азербайджану. ЗНО було тоді ну дуже доречним і показовим кроком нової влади. Звісно, на початку 90-х на пострадянському просторі ще не утвердились індивідуально-орієнтовані підходи до навчання, а цифрова ера тільки-тільки стукала нам у двері, тож стандартизовані тести тоді ще остаточно не вичерпали свій потенціал інструмента оцінювання навчальних досягнень випускників шкіл.На початку 2000-х азербайджанські колеги приїздили в Україну "ділитися досвідом". Я задав їм одне просте запитання: які загрози матиме запровадження ЗНО в Україні? Відповідь мене вразила: у вас відразу ж настане епоха репетиторів, які тупо "натаскуватимуть" дітей на складання стандартизованих тестів! Ви опинитесь у ситуації, коли "школа фсьо", принаймні у старших класах!

З початку 90-х, мабуть, не було в країні більш активного прихильника ЗНО, аніж я. На жаль, ми на десяток років запізнились із його запровадженням. Коли його запровадили в 2006-07 році, я розглядав це як тимчасовий вимушений крок на максимум 10 років. Доки не реформуються вітчизняні ВНЗ, які мали б тепер самі ганятись за розумними абітурієнтами. Не реформувались, занепали остаточно... Але місць в університетах, тепер більше, аніж абітурієнтів. Сьогодні треба думати як робити справжні реформи заради освіти 4.0, не чіплятись за "священну корову"(ЗНО) з арсеналу освіти 1.0. Думати як ми будемо з нього виходити, опанувавши сучасні інструменти... Такою є сутність закону діалектики(заперечення заперечення): те, що в свій час було прогресивним кроком, з часом стає гальмом для розвитку.

Віктор Громовий 

Чомусь у таких проекціях хочеться оглядатися не на Азербайджан, а на США. Аналог ЗНО в США запровадили ще в 1926 (!) році й з того часу його постійно вдосконалюють, і над цією проблемою працюють цілі інституції, які йдуть шляхом покращання, а не відкидання. Безперечно, ЗНО - це не вирішення освітянських та освітніх проблем - це лише ОДИН з кроків, які потрібно робити на шляху до РЕАЛЬНИХ змін. Але без інших реформ на цьому етапі відкидати ЗНО - це повний абсурд.

Taras Tkachuk 

Нет аналога ЗНО в США - там ведь нету национальной программы по предмету и потому тест вроде SAT не "привязан" к школьной программе...

Algirdas Zabulionis

SAT - це комплексний тест, який перевіряє знання випускника школи з англійської мови, математики, а також уміння зв'язно висловлювати свої думки з приводу заданої теми за схемою: теза - аргументи - докази - висновок. Тому між ЗНО та SAT - дуже багато спільного, оскільки наші спеціалісти так чи інакше орієнтувалися на аналогічні зразки у світовій практиці. Мінус нашого ЗНО в тому, що воно дійсно занадто прив'язане до шкільної програми, яка занадто перевантажена усіляким непотребом.

Taras Tkachuk 

Не треба ототожнювати ЗНО з тестами. Там багато завдань НЕ ТЕСТОВИХ. Та й на тестах з математики думати треба, а не в "хрестики - нулики" грати. Не бачила, ще жодної дитини, яка б погано навчалася та "вгадала" на тестовій частині на високий бал з математики.

ЗНО не можна називати тестами. Там тільки частина завдань у форматі тестів. Більшість тих,хто навчається, а не штани протирає у школах за ЗНО, тому ще це шанс без хабара навчатися там, де хочеш.

Тетяна Вовк 

ЗНО - це найкраще, що створила система освіти за 25 років. Так,воно недосконале. Але якби не ЗНО, то хабарництво при вступах прцвітало б надалі.

Ірина Краснопольська 

Я не хочу порівнював США з Україною, але маю підтвердити, що результати тестів все ще враховуються в США - не тільки есе. Есе не є більш важливими, ніж тестові результати у більшості університетів США.

У США результат тесту в переважній більшості університетів є першим критерієм - вони (окремі ВНЗ) ставлять мінімальний прохідний для поступання до ЇХ університету.

Christina Pendzola-Naumenko 

Основна проблема наших ВНЗ - нема довіри. ЗНО взагалі переходить в ДПА. Так і має бути. А якась співбесіда чи рекомендаційний лист можливий тільки коли буд довіра до ВНЗ до системи освіти України. поки цього нема це усе переливання з пустого в порожнє.

Головне і найбільше досягнення ЗНО, якого не вдалося реалізувати жодними іншими реформами це є все ж таки вступ у престижні ВНЗ на бюджет розумних студентів без грошей.

Усі хто проти ЗНО, припускаю два варіанти у вас немає дітей, ви маєте багато грошей і вчитимете своє чадо закордоном. Моя донька в 7 класі, маю надію поки дійде до 9 введуть таки ЗНО.

Наталія Глюз 

Давно пора в Україні ліквідувати ЗНО!!! В епоху інформатизації суспільства воно все більше знищують школу! А якщо це ще буде в 9 класі - школи треба закривати!

Ярослав Турянський 

Яка коротка пам'ять! Ще недавно дорога до ВНЗ була прямою лише для дітей можновладців та 'грошових' мішків.Нині розумні діти вчаться запросто в КІМО і не тільки.Не можна зараз відміняти ЗНО.Особливо зараз!

Сергій Саєнко

Мій син у 2009 році вступив до престижного університету і зараз вже третій рік успішно і з задоволенням працює за отриманою спеціальністю. До репетитора син ходив всього 2 місяці і лише з 1 предмета і лише тому, що сам так вирішив. Ніяких сільських коефіцієнтів та інших пільг, крім пільг для інвалідів і сиріт, тоді не було. І самі ці пільги діяли лише тоді, коли абітурієнт набирав необхідну кількість балів – тоді вибирали його замість того, хто пільги не мав. Якби не ЗНО, то наш син, враховуючи наші статки, НІКОЛИ не зміг би навчатися в ВНЗ. Наші сусіди для дочки, яка у 2007 році вступала до університету, 5 років, відмовляючи в усьому собі, збирали необхідні 3 тис. доларів (це – тільки для вступу).

Мені байдуже як називатиметься іспит для абітурієнтів або випускників. Головне, щоб він був безкоштовним і вільним від корупційних схем.

Ніна Головатюк 

Так справа не в ЗНО, а в мотивації до навчання, спрямованості на набуття знань. ЗНО цього не дає. Думаю, ви теж маєте досвід того, що найкращі знання з того предмету, який викладає Вчитель, а не відбувайло. Я вдячна ЗНО за одне - готуючись до математики, моя донька зустріла Вчителя. ЗНО не панацея. Можна зазубрити та й забути. Вам з вашою дитиною бажаю наснаги й успіхів!

Олена Єфіменко 

Дуже незрозуміло мені, яка провина ЗНО в тому, що система освіти потребує вдосконалення? При чому тут ЗНО?? ЗНО це спосіб (чесний спосіб) вступу до ВНЗ, а в школах вчать хіба тести на уроках? Хто це зліпив мух і котлети разом?

Так от, якщо зараз, НЕ дай Боже скасовувати ЗНО корупція при вступі буде ще більшою ніж в совєтські часи. Тоді хоч ховались, тишком нишком, а зараз будуть безсовісно називати ціну. Хто більше дасть! Не скасовувати ЗНО потрібно, а вдосконалювати. І цей процес ми спостерігаємо. В математиці, наприклад на ЗНО, є звичайні задачі №31-32-33, розв'язати які можна тільки володіючи матеріалом!

Краще б вдосконалювали систему вступу, а то "ліві " бали звідкілясь беруться в абітурієнтів, а ЗНО винне. Якщо через ЗНО вступати, так через ЗНО, а не якийсь гібридний спосіб!!

В. Ярмак

Це все безглуздя буде продовжуватись у будь-якій формі і при будь-яких фільтрах доки університети продаватимуть дипломи у розстрочку і доки єдиним джерелом фінансування університетів будуть студенти. І така ситуація принципово не дозволяє з'явитися альтернативним ВНЗ.

Ігор Шелевицький

Украинский ЗНО – в первую очередь инструмент борьбы с коррупцией… Хорошее доказательство тому – введение ЗНО для будущих магистров-юристов. Тогда почему приводите примеры стран, где экзамены – чисто педагогическое измерение, разные годовые отметки основаны на доверии к учителю и т.д. Странная дискуссия получается, если не понять, что экзамены – не остров в океане, а продукт вашего общества…

Общая тенденция постсоцстран: от внешних вступительных тестов - к надежным педагогическим выпускным экзаменам при окончании среднего образования, т.е. к классической Матуре для всех (на основе которых позже и будет проходить отбор в ВУЗы тех, кто захочет поступать). Страна уже сама выбирает путь такой эволюции (в зависимости от "локальной" ситуации в обществе и в системе образования), но направление задано.

Algirdas Zabulionis 

Фокус у тім, що й до нас починає доходити світовий тренд - освіта і списування/плагіат є несумісними - що давно утвердився на більшій території планети. Там учні й студенти й не пробують списувати, бо вже декілька поколінь зрозуміло, що не варто. І зрозуміли не завдяки якомусь небесному чи виховному прозрінню, а з причини безальтернативності НЕЗАЛЕЖНОЇ форми оцінювання результатів навчання на ВСІХ рівнях. Цей тренд буде лише підсилюватися на тлі того, що найбільшим запитом у світі стала боротьба з корупцією. Вступна кампанія 2017, на мій погляд, поховала Довіру до того, що відбувається з процесами формування людських ресурсів найвищого ґатунку в Україні.

Володимир Бєлий

Неварто протиставляти: "The New Matura is an external examination, uniform throughout the country".https://www.cke.edu.pl/.../English/the_matura_exam.pdf Важлива відмінність не в тому, що ЗНОце зовнішнє оцінювання, а матура ні. Матура теж зовнішнє оцінювання. Відмінність у тому, що ЗНО сьогодні оцінює абітурієнтів, а матура випускників. Втім і в нас ЗНО поступово переміщується до школи.

Володимир Бахрушин

На самом деле, всё проще. Дети делятся на 3 группы: кто лучше запоминает, кто лучше излагает и кто лучше сочиняет. Всем заказчикам образования нужны все три эти группы. Поэтому любые экзамены, тесты и контрольные должны проверять отдельно: память, рерайты и генерирование нового.Тогда, кстати, автоматически исчезнут проблемы с плагиатом. Потому что корни плагиата уходят в проблему, когда человек органически не умеет придумывать или запоминать, а его с помощью ЗНО или диссертаций это заставляют делать. И он начинает выкручиваться.Выход в том, чтобы в каждом ребенке (человеке) экзаменовать то, что ему органически свойственно. Это как в спорте: нет смысл от бегуна требовать поднимать рекордную штангу.

Поэтому мы у себя вводим три вида тестирования:

1. На память (а она, кстати, бывает разная: краткосрочная, долговременная, ассоциативная, на лица, на цифры...)

2. На умение излагать и пересказывать (это прекрасное качество нужно для будущих "исполнителей")...

3. На способности генерирование нового (идей, смыслов, текстов, видео...)
Тогда всё становится системным, понятным, безнервным и результативным.

Владимир Спиваковский

Анекдот про барана і грузина знаєте? "В Тбилиси садится грузин в самолет и тащит за собой барана. – Гражданин, зачем везете барана? – Это не баран, это диплом, а баран у меня в Москве учится!". ЗНО – це єдиний шанс для дітей, чиї батьки не мають "баранів в літаках", вибрати собі хороший ВНЗ і омріяну професію. Я проти будь-яких есе, співбесід, мотиваційних нарисів тощо, бо все це буде супроводжуватись жирними конвертами. А розумні діти з бідними батьками зможуть вчитися хіба в педвишах.

Ксенія Смірнова 

До завершення епохи ЗНО ще ой-як довго. Для цього потрібні величезні зміни в економіці та суспільній свідомості: 1) навчання - для майбутнього працевлаштування за профілем освітньої програми, а не ради наявності диплома (як частіше буває); 2) працевлаштування не за блатом / хабаром, а за сформованими компетентностями. А доки цього не буде – дипломи й робочі місця будуть продаватися, корупція процвітатиме.

Леонід Булава

Трохи аналізу постанови про ЄДЕБО.

1. Власником Єдиної бази є держава. Розпорядником Єдиної бази та володільцем її відомостей та даних є МОН. Де в постанові написано, що власником ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ є держава? Яка гарантія того, що завтра власник ПЗ не зміниться на приватну особу чи ТОВ? Ніякої! Виходить, розмови про державне ПЗ - тільки слова, які нічого не гарантують?

2. Єдина база забезпечує роботу таких сервісів у сфері освіти: автоматизація ліцензування освітньої діяльності у сферах професійно-технічної, вищої та післядипломної освіти.

Постанова про ліцензійні умови – післядипломна освіта не ліцензується, немає ліцензійних умов для неї. Суперечність двох нормативно-правових актів. Відсутній сервіс, пов'язаний з акредитацією програм, сертифікатами, який для вищої освіти є надто актуальним (видача документів державного зразка). Є відомості про акредитацію навчального закладу – але то інше, наразі не передбачено законом про вищу освіту. Відсутні пошук ліцензії, перевірка її достовірності. При цьому інших реєстрів ліцензій в МОН немає.

3. Наступний сервіс ЄДЕБО - забезпечення ВСТУПУ ДО НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ шляхом подання документів через Інтернет (електронний вступ). Електронний вступ до яких закладів? Шкіл? ПТНЗ? ВНЗ? Щось неоднозначне та незрозуміле. Вступ до шкіл, ПТНЗ – через Інтернет?

При цьому про ЄДЕБО згадується лише в одному законі про ВИЩУ освіту. Там учнів немає. Звідки взялися УЧНІВСЬКІ КВИТКИ?

4. Не встановлено в постанові платності доступу надавачів освітніх послуг до Єдиної бази й не надано право розпоряднику Єдиної бази (МОН) встановлювати таке право і визначати розміри оплати!!!

5. Єдина база включає: РЕЄСТР НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ (Всіх, абсолютно всіх навчальних закладів? Щось не те. Абсурд. Уявляєте, всі дитсадки будуть, або школи всієї країни?) Містить, зокрема, відомості про кількість здобувачів освіти за спеціальностями, професіями, рівнями освіти, роками навчання, за окремими категоріями, визначеними розпорядником Єдиної бази; відомості про кількість наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників за посадами, освітою, науковими ступенями та вченими званнями - це все для кожного дитсадка-ясел та школи ??? Реєстр документів про освіту… До зазначеного Реєстру включаються відомості про: ДОКУМЕНТИ ПРО ОСВІТУ та наукові ступені державного зразка, видані НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ/науковими установами України з 2000 року, КРІМ інформації про випускників ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ навчальних закладів та військових навчальних підрозділів ВИЩИХ навчальних закладів. Тобто всі документи всіх закладів, крім вищих військових НЗ.

6. Чому розповсюджено "дію" ЄДЕБО у профтехосвіті, загальній середній освіті, дошкільній освіті, якщо профільними законами це не передбачено?! Це невідповідність профільним галузевим Законам? Чи перевищення повноважень в постанові?
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/550-2017-%D0%BF/paran5

Андрій Черних 

Стосовно квот та сільського коефіцієнта. Держава повинна піклуватись про пільговиків. Я розумію, що для плагіаторів з МОН додавання неіснуючих балів – це єдина зрозуміла їм форма допомоги. Крім того, реальна допомога потребує коштів, тому вони не мають жодного бажання її впроваджувати. Щоб дійсно виправити ситуацію, можна, наприклад, створити онлайн-курси з підготовки до ЗНО. Хороші курси з хорошими викладачами, яким платять пристойну зарплатню, з лекційним курсом і з індивідуальними заняттями по скайпу. Тобто, практично забезпечити абітурієнтам пільгових категорій, хороших репетиторів, якщо викладання в їх школі не дуже, чи абітурієнт – фронтовик, який вже забув, чому його в школі вчили. Створити по всій країні класи (наприклад, в приміщеннях шкіл), в яких старшокласники й мешканці даного населеного пункту, які школу вже закінчили, будуть мати змогу вчитись на цих онлайн курсах, якщо у них немає комп’ютера чи інтернету вдома. Користування такими класами, та навчання на курсах має бути безкоштовним для сільських дітей, та інших категорій пільговиків, та платним для решти.

Такі ж курси можна створити й для молодших дітей, щоб не треба було потім надолужувати все, що не вивчено за попередні 11 років. А ще, для школярів різного віку, необхідні наукові табори, в які вони будуть їздити в канікули. І потрібні вони в значно більшій кількості, ніж є зараз, стараннями купки ентузіастів. І треба їх робити за державний кошт, і для пільговиків вони мають бути безкоштовними. А ще, треба музеї науки, для початку хоча б у великих містах. І багато чого іншого можна зробити, щоб діти пільгових категорій мали рівні умови зі всіма іншими дітьми. Пільговикам треба забезпечити можливість, вчитись, якщо вони хочуть.

А от здавати ЗНО і вступати вони мають на тих же підставах, що і всі інші. Додавати якісь бали при вступі є резон, хіба що, інвалідам. Бо для них, на рівні фізіології, все важче, ніж для тих, хто відносно здоровий. З таких же міркувань, для інвалідів можна складати індивідуальний план навчання, якщо їм зручніше вчитись повільніше, наприклад п’ять років на закінчення бакалаврату, а не чотири.

Де взяти кошти на це все? Елементарно Ватсон! Скоротити фінансування Академії Педагогічних Наук (167 мільйонів гривень на рік) до розмірів фінансування Інституту Теоретичної Фізики (14,7 мільйона гривень на рік). Отримаємо суму 152.3 мільйона гривень на рік. Та Міносвіти це все, звичайно, не потрібно. Так що пільговики і надалі будуть потрапляти у виші без жодних знань, сидіти потрібну кількість років, бо вигнати їх практично не можливо, і отримувати свій фейковий диплом.

А ще, значна кількість з них, буде мати від держави соціальні стипендії з коштів платників податків. А потім, нам дуже пощастить, як той пільговик, зі своїм фейковим дипломом, піде торгувати взуттям в бутік, а не лікувати нас, бувати мости, чи вчити наших дітей та онуків.

Коротше, як хто пам’ятає фільм «Баламут»: «Мы опять набираем футбольную команду!»

Тетяна Колесник 

Узагальнення щодо результатів політики вирівнювання при вступі цього року:

- провал у застосуванні галузевого коефіцієнту;

- зловживання у використанні сільським коефіцієнтом;

- загроза монополізації держзамовлення у декількох вишах Києва.

Підхід був корисним. Тепер треба розбиратися як вирішити оптимізаційну задачу так, щоб гармонізувати інтереси різних стейкголдерів.

Svitlana Vovk

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Потрібно внести суттєві зміни до ЄДЕБО, передбачивши необхідність приведення її функціонування до чинного законодавства та удосконалення її технологічного, технічного забезпечення і програмного забезпечення (визначення відповідальних осіб за підготовку вимог до ТЗ, з’ясування термінів готовності окремих модулів і відповідності цієї інформації Угоді та Наказу про прийняття в експлуатацію тощо).

Слід притягнути до відповідальності розробників програмного забезпечення із НДІ ПІТ, зокрема шляхом стягнення штрафних санкцій за фактично порушені вимоги договору щодо вчасної готовності до експлуатації ПЗ або розірвання договору та відшкодування збитків.

2. Зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень учнів сьогодні в Україні не має альтернативи до того часу, доки не буде здійснено радикальну трансформацію системи вищої освіти, але воно є недосконалим стосовно змісту тестових завдань та забезпечення мотивації навчання учнів в школі, перетворюючи старші класи в систему репетиторства.

3. Міністерству освіти і науки потрібно шукати нові моделі ЗНО, не відмовляючись від базового принципу – забезпечення рівного доступу представників різних прошарків населення, незалежно від соціального статусу та майнового стану родин, до якісної освіти.

4. З огляду на відсутність законних підстав для існування регіонального, галузевого, сільського коефіцієнтів в Умовах прийому до ВНЗ, пільги в сучасному їх вигляді певним категоріям абітурієнтів потрібно скасовувати.

Як зазначають, більшість учасників обговорення, колишній учень, який досконало не засвоїв шкільних курсів біології, хімії, фізики, але вступив до ВНЗ користуючись «сільським коефіцієнтом», статусом «дитина-сирота», «дитина-інвалід», «дитина учасника АТО» тощо, не зможе стати висококласним інженером, механіком, програмістом, енергетиком, лікарем, якщо за шкільною партою учень не оволодів основами фізики, математики чи біології.

5. Слід кардинально змінити підходи до системи роботи з пільговими категоріями абітурієнтів, практично забезпечивши їм можливість безкоштовних додаткових занять із репетиторами, якщо викладання в їх школі не на достатньому рівні чи впровадити по всій країні підготовчі курси (наприклад, в приміщеннях шкіл), на яких старшокласники й мешканці даного населеного пункту, які школу вже закінчили, матимуть змогу вчитись як очно, так і в онлайн-режимі. Навчання на таких курсах має бути безкоштовним для сільських дітей та інших категорій пільговиків, але вступати до ВНЗ всі пільговики мають на загальних підставах.

08.09.2017
"Освітня політика"
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews