Укр Рус

Дата: 17.06.2019

Підписка на новини

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ «Хто стане справжньою «силою змін» у процесі реформування української школи?»

Автор:
"Освітня політика"
Опубліковано
03.04.2018

Портал «Освітня політика» продовжує проведення серії віртуальних «круглих столів», під час яких обговорюються актуальні проблеми функціонування освітньої галузі.

Заступник Міністра освіти і науки України Павло Хобзей під час Міні-EdCampKyivнаголосив: «Завжди, коли починаєш зміни, є агенти змін, які підтримують, є ті, хто чинить опір, є ті, хто чекає і дивиться, до чого це все приведе. Але в нас немає часу і ресурсу боротися з тими, хто чинить опір. Наше завдання – підтримати тих агентів змін, які роблять, і разом з ними боротися за ту частину, яка визначається».

Лілія Гриневич, виступаючи перед різними аудиторіями, як правило, націлювала на пошук та підтримку агентів змін - УЧИТЕЛІВ.

Хтось вважає, що сили змін дрімають у середовищі ДИРЕКТОРІВ закладів освіти, дехто – БАТЬКІВ учнів, аргументуючи це тим, що без них в освіті нічого не зміниться, бо вчителі насправді не бажають реформ.

У соцмережах нерідко можна зустріти відверту іронію щодо так званих «агентів змін» нової хвилі.

На круглому у столі обговорювались два питання: 

  • На кого ж з учасників освітнього процесу Міністерство освіти і науки має спиратися в своїй надзвичайно складній і тяжкій роботі з корінної перебудови вітчизняної освіти?
  • Що потрібно зробити, аби з’явилися сьогодні справжні агенти змін і стали опорою і рушійною силою реформи?  

Думки учасників обговорення розділилися. Відносна більшість вважає справжніми агентами змін прогресивних учителів, але значна частина бачить рушійними силами реформи новаторів з помір керівників закладу освіти, а дехто зауважує, що без спільної узгодженої діяльності всіх учасників освітнього процесу жодних позитивних змін не відбудеться.

Слід зазначити також, що на цьому круглому у столі не було голосів проти реформи, ніхто не заперечував необхідності її здійснення.

* * *

Перш за все, агентами змін мають стати вчителі, бо саме вони повинні бути ініціаторами НУШ. Але… й учні! – бо для них ми намагаємось впровадити зміни, хочемо покращити життя школи. І тільки учні зможуть переконати своїх батьків. Отже, всі разом!! Але не потрібно забувати для кого (!) впроваджуються зміни. Висновок: педагоги + учні + батьки + грамотна законодавча база = оптимальне покращення впровадження реформи освіти.

С.П., Кіровоградська обл.

Потенційно готовим до змін вважаю саме вчителя, тому, що його діяльність поширена на роботу з учнями, батьками, колегами, адміністрацією. Готовою до змін повинна бути й адміністративна частина, оскільки від неї залежить формування структури, каркаса діяльності навчального закладу. А учні завжди готові до змін, особливо теперішні, вони прагнуть змін в освіті.

А. Короп

«Агентами змін» НУШ, на мою думку, спочатку стає адміністрація навчального закладу, яка наставляє, заохочує, ознайомлює, мотивує. Вчителі підхоплюють нововведення і разом з учнями втілюють в навчальний процес. Отже, основними, ключовими «агентами змін» є вчителі.

Ці вчителі повинні бути гарно мотивовані, це вчителі – які не бояться змінюватися вчитися впродовж життя. Це вчителі креативні, активні та ініціативні. В кожній школі такі є, але більше все-таки інших, яким все по барабану. Їм головне, щоб грошей платили побільше, а все ці інновації – не для них. Навіть якщо їм в 5 раз підняти зарплату, вони не будуть старатися щось змінити.

Павло Воловоденко

Реформа системи шкільної освіти в Україні – це не лише ухвалення нового закону і запровадження концепції. Передусім ідеться про психологічну готовність педагогів працювати і у новому нормативному полі, і у новому полі суспільних очікувань.

Вчителю надається більше свободи, але й очікується більше відповідальності та самостійності. НУШ виходить з того, що у центрі навчального процесу – дитина, а не методика. Стосунки будуються на партнерстві між учителем, учнем, батьками, а також – співпраці педагогів між собою. Це потребує не лише "підвищення кваліфікації", але й "перепрошивки" особистості вчителя. А значить потрібні умови для того, щоби педагог міг стати кращою версією себе. Це передбачає комплексний або ж – інтегральний підхід.

Саме про це масштабна програма "Інтегральне лідерство в освіті", ініційована консорціумом організацією "Вільна хата", Міжнародний інститут інтегрального розвитку "Empatia.pro" та підтримана Посольством Литви в Україні та програмою розвитку і співробітництва, Шведським інститутом. Відкрив програму тренінг "Емпатія як основа педагогіки партнерства. Навички XXI століття. Емоційний інтелект, усвідомлене вчителювання та інновації в освіті". Одним із його завдань була спроба сформулювати основні виклики, з якими стикаються педагоги та директори шкіл запроваджуючи зміни на своєму рівні.

Учасниками події були педагоги та управлінці у сфери освіти з низки міст як Сходу, так і Заходу України. Їх склад можна розглядати як доволі репрезентативну фокус-групу, що дозволяє визначити виклики, які постають перед агентами змін в освіті на теперішньому етапі. Зокрема, учасники тренінгу озвучили таке:

1. Багато зусиль поглинає громіздка система управління в освіті, Педагоги перевантажені звітністю.

2. Професійне вигорання (відбувається не лише в загальноосвітніх, але й альтернативних школах).

3. Підручники зорієнтовані на знання, а не на компетентності.

4. Вчитель скерований у навчальному процесі на підготовку ЗНО, натомість бракує сил, щоби розкрити особистість учня.

5. Мислення вчителя націлене на особистісний успіх, а не на командну роботу (у спілкуванні виявилося, що так однозначно як було озвучено, колектив неоднорідний і в ньому є протистояння угруповань).

6. Рейтинги шкіл перешкоджають партнерству.

7. Якщо сам педагог не володіє навичками і не розділяє цінності, він їх не передасть учням.

Ось що, на думку учасників тренінгу, МОЖНА ЗРОБИТИ ВЖЕ ТЕПЕР НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ОСВІТНЬОГО ПОЛЯ:

1. Сформувати в Україні власну модель освіти за формулою: "від цінностей до соціальних норм, від норм – до практик".

2. Формування у школі й навколо неї атмосфери емоційної безпеки через нові моделі відносин і ставлення.

3. Орієнтація на побудову індивідуальних траєкторій навчання як для учнів, так і для вчителів.

4. Введення у навчальний процес практик оцінки через формування портфоліо учня і наповнення його виконаними проектами.

Звісно, це ще далеко не системне рішення. І тим більше – не чарівний ключик. Але, що цінно у подібних навчальних форматах для педагогів і наведених висновках – вони є симбіозом практики і натхнення від нового досвіду.

Такий підхід дає змогу намацати реалістичну точку входу для змін у доволі невизначеному середовищі. Адже пропонуються кроки, які легко зробити вже сьогодні, з доступними вже тепер ресурсами і можливостями.

Микола Скиба, експерт з питань освіти Українського інституту майбутнього (УП)

На мою думку, агентом змін є учні, тому, що це діти нового Z-покоління. І всі зміни зосереджені саме тому, що учні зараз кардинально відрізняються від попередніх. Також іде прогрес інформаційних комп’ютерних технологій і суспільство потребує нових професій, основи якої можна (і потрібно) надати в школі.

В К., Кіровоградська обл.

На даному етапі розвитку і модернізації сучасної освіти, на мою думку, агентом змін є учні та суспільство. Чому саме суспільство, тому, що воно має безпосередній вплив на думку батьків, учнів та й самих педагогів. Суспільна думка поширюється через ЗМІ, обговорення у різних колективах, і ця думка має дуже велику вагу для інших. А сучасні учні також уже на сьогодні є самостійними й здатними приймати певні позиції й чітко їх дотримуватися, тому  вони є досить вагомою силою нашого суспільства.

Агенти змін також – громадські організації, об’єднання громадян, які створюються для реалізації спільних інтересів.

Вчитель біології, м. Кропивницький

Одним зі стратегічних напрямів розвитку зарубіжної теорії освітніх змін наприкінці ХХ – початку ХХІ століття стала підготовка вчителів як агентів змін. Проблема наявності в у закладах освіти фахівців, які досконало володіють елементами формальної освіти, тобто вміють мислити, аналізувати та знаходити шляхи розв’язання складних проблемних ситуацій, вважається в США основоположною для досягнення успішного результату реформування шкіл, зокрема впровадження інновацій в освітній процес.

Поняття «вчитель як агент змін» є предметом широкого обговорення дослідників. М.Фуллан пропонує називати таку особу «позитивним девіантом» (positive deviant), Д.Ловінгфосс, Д.Моллой, K.Харріс – «шкільним стюардом» (school steward). Дж. Кобб пропонує список необхідних способів поведінки вчителя як агента змін; інші підкреслюють особливий статус учителя як «посередника» (go between) або воротаря (gatekeeper). Деякі науковці вживають поняття «агент змін» і «вчитель-лідер» (teacher leader) як рівнозначні та взаємозамінні. Не можна не погодитися з думкою американської дослідниці K.Лукекс, яка вважає, що кожне взяте окремо поняття не пояснює його сутності та не розкриває ролі та функцій таких осіб у шкільних структурах. Для пояснення того, як агент змін взаємодіє з іншими для створення змін, слід звернутися до характеристики середовища, у якому вчителі співпрацюють для створення позитивного клімату для змін як у класі, так і в школі.

Значущою складовою процесу підготовки агента змін є привласнення проблеми. Оскільки визнання вчителем існування проблеми не робить його автоматично агентом змін, потрібно віднайти правильний спосіб її розв’язання. Дж. Раддак пропонує розглядати поняття привласнення як створення мотивації до змін, що виникає на особистісному рівні та стосується професійної ситуації. Розуміння своїх професійних проблем, віра у власну ефективність та сили – ключові властивості вчителя як агента змін. На думку канадсько-американського психолога А.Бандури, самоефективність є відчуттям особою своєї здатності розв’язати проблему, тобто упевненістю в результативності власних дій, переконанням людини в тому, що у складній ситуації вона зможе активно діяти.

С. Лайтфут вживає поняття «розширення повноважень» і пов’язує з можливостями людини в отриманні більшої самостійності, посиленні відповідальності, виборі та впливі на інших. У міжнародних дослідженнях пропонуються такі шляхи розширення повноважень учителя: включення у процес прийняття рішень, що не тільки зміцнює відчуття власної значимості та поваги в учителів, а й заохочує їх до вдосконалення власної педагогічної практики; підвищення професіоналізму, рівень якого залежить від відповідності знань і вмінь учителя певним вимогам.

Готовність до ризику є значущим аспектом формування вчителя як агента змін. Будь-яка зміна пов’язана з ризиком, тому розуміння шляхів подолання можливих труднощів, невдач, оволодіння необхідними технологіями є важливим для агента змін.

Доведено, що зміни рідко відбуваються в школі без участі так званої «кулуарної» діяльності (backstage activity), що відбуватється в будь-якій соціальній організації. Співпраця в межах такої діяльності потребує обговорення, компромісу, вміння авторитетно впливати на інших. Учитель як агент змін для досягнення мети повинен володіти знаннями та досвідом на мікрополітичному рівні, досвідчено використовувати формальний/неформальний вплив для досягнення мети.

Американські науковці переконані, що для запровадження й поширення змін учитель повинен стати членом професійної спільноти, яка дозволяє створювати разом нове знання і, таким чином, сприяє його професійному зростанню.

 Дослідниками освітніх реформ доведено, що результати змін залежать визначальною мірою від особистого та спільного потенціалу вчителів та здатності шкіл сприяти успішному навчанню учнів. Перетворення шкіл на професійні громади, що навчаються (Professional Learning Communities), сприяє їх успішному удосконаленню, а вихід таких громад за межі школи, їх спільна праця та навчання і, як результат, встановлення спільної відповідальності та контролю над змінами, призводить до системного поширення змін. Цікавим є визначення Ш.Хорда, який застосовує термін «професійна спільнота тих, хто навчається» (professional community of learners). Науковець визначає громаду як таку, де шкільні вчителі та їх адміністрація постійно оволодівають новими знаннями разом і діють на основі навчання. Мета їх спільних дій – підвищувати свою ефективність як професіоналів на користь учнів, і звідси така організація може називатися «громадами (спільнотами), що навчаються та удосконалюють себе».

Отже, зміни в системі середньої освіти залежать від того, що думають та як діють учителі. Реформа школи – це, насамперед, реформа в людському мисленні, тобто кардинальна зміна ментальних моделей, які є джерелом стереотипної та часто неправильної поведінки вчителів та їх негативної реакції на зміни. Для налагодження успішної діяльності з розв’язання проблем у школах учителі повинні володіти не тільки професійною компетентністю, але й сміливістю у прийнятті рішень, здатністю творчо вирішувати складні практичні завдання, тобто виконувати ролі агентів змін. Шкільні професійні громади, що навчаються, є ефективним інструментом формування в учителів прагнення сприймати, генерувати, реалізувати, управляти та підтримувати сталість змін.

К. Шихненко, м. Житомир (за матеріалами статті в ж-лі «Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології». – 2015. – № 1)

Агентами змін в освіті будуть вчителі, які віддані своїй справі. Батьки, які будуть підтримувати вчителів у їх починаннях, та учні або, як тепер здобувачі знань, на яких це все буде позначатися. На мою думку, треба спитати усіх дітей, вчителів, батьків, щоб вони хотіли змінити в освіті. По друге подивитися на питання освіти в інших країнах, які досягли високих показників в економіці. Звернути увагу, що діти зовсім інші, і тому треба змінювати школу, вчителя, методи, форми й взагалі все навчання.

Л. Коробова, м. Кропивницький

Головна рушійна сила змін в освіті – дитина, тому що зміни норм – це необхідно для неї. Діти вступають в життя нової ери, нових технологій, їм будувати майбутнє. Вони не зможуть внести зміни без вчителів, отже змінювати потрібно систему роботи вчителів: форми, види, методи роботи. Але необхідно об’єднати всі зусилля щоб можна було щось змінити.

Світлана, м. Полтава

Агентом змін може бути в НУШ керівник закладу, який враховує думку всіх учасників освітнього процесу: вчителів, учнів як здобувачів освіти та батьків.

Все в школі залежить від керівника закладу, якщо він є творчою, креативною, підприємливою людиною, то дійсно, школа може стати іншою. Звісно керівнику повинні допомагати й підтримувати весь педагогічний колектив.

В.П., Кіровоградська обл.

Учасниками освітнього процесу є не лише вчителі й учні, а й представники адміністрації шкільного, міського, обласного рівня та МОН, батьки. Учні займають, на жаль, найнижчий рівень, адже не є рівноправними учасниками освітнього процесу, а є об’єктом впливу, на який спрямовано тиск суб’єкта взаємовпливу. Вище за всіх, як і зазвичай, знаходиться МОН. Ієрархічна структура зберігається. Трохи осторонь стоять батьки учнів, але й вони теж не рівноправними учасниками освітнього процесу, адже й серед більшості батьків зберігається відданість традиційним схемам навчання.

Вчителі як «агенти змін». Як сказали вчителі після семінару, який проводили представники обласного ІППО, вони отримали чітке розпорядження: «Ви тепер не вчителі, а агенти змін». Чи ж всі хочуть бути агентами змін? Як же свобода вибору? Навіть, якщо вчитель буде називати себе агентом змін, чи будуть оновлені його методи роботи?

В освітньому середовищі зберігаються, до того ж старанно, різноманітні шкідливі практики, наприклад:

• Підпорядкування «начальству». Рівень недостатньої самостійності регулюється як «згори», так і «знизу», адже гарна картинка все'дно важлива.

• Учень – об’єкт впливу. Учні не мають вибору. Так, під час карантину, дистанційне навчання ґрунтувалося на виконанні того, що задає вчитель. І, як показала практика, вчителі, тобто «агенти змін», задавали більше, ніж діти виконали б в школі за такий період.

• Батьки учнів – небажана складова освітнього процесу. Звісно, не завжди. Матеріальна допомога, привітання від них на свята (звісно, такої практики вже немає) вітаються. Але батьків учнів не допускають до планування й організації освітнього процесу.

А тепер перед учителями – «агентами змін» стоїть завдання (для всіх) – пройти перепідготовку. Навіть не допускається й думки про те, що є вчителі, які працювали й працюють за стандартами, які далеко перегнали стандарти НУШ і не потребують обов’язкової перепідготовки. Не завжди оновлення є доречним. 

Так хто ж стане справжньою «силою змін»? Це може бути школа як автономна система, яка не буде залежати від міського УО, ІППО, МОН. Школа як спільнота однодумців, у якій є три рівноправні складові – вчителі, учні, батьки учнів, а всі інші – гості, що приходять лише за запрошенням. Саме в цьому випадку буде здорова конкуренція між школами, не буде залежності від місця проживання.

Олена Єфименко

Адміністрація і вчителі разом, тому що це «пара» тягне на собі всі реформи та зміни, і завжди готова впроваджувати все, що тільки хтось забажає.

Л.В., Кіровоградська обл.

Агент змін – адміністрація закладу (директор). Тому, що на нашу думку, в більшій мірі ознайомлена з потенційними змінами в структурі освіти, змістом освіти, інших напрямках освітньої діяльності. Адміністрація здатна створити необхідні умови для нововведень, а педагогічний колектив    реалізатор.

Володимир, м. Вінниця

Агентом змін можуть бути учні. Саме вони вимагають змін у системі сучасної освіти. Саме вони спонукають сучасних учителів працювати по-новому, використовувати європейську практику, впроваджуючи нові технології. Агентом змін повинен бути творчий вчитель, який вміло володіє сучасними методиками навчання та виховання, та вміє їх адаптувати до сучасних дітей та до вимог сучасного суспільства. Агентом зміни НУШ, насправді, можуть бути одночасно учні, батьки, вчителі, оскільки ця система нероздільна в освітньому процесі.

К. Сорочан 

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

У процесі реалізації концепції «Нова українська школа» важливою є активність усіх учасників освітнього процесу. Без їх спільної узгодженої діяльності жодних позитивних змін не відбудеться. Рушійними силами реформи мають бути й адміністрація закладу освіти, і учні з їхніми батьками, і громадськість, але без корінних змін у теоретичній та методичній підготовці вчителя, а у його професійній ціннісній орієнтації сподівання на успіх реформи будуть марними.

Поняття «вчитель як агент змін» є предметом широкого обговорення дослідників.  Дослідниками підкреслюється, що роль учителя як агента змін слід розглядати в більш широкому контексті освітніх змін. Для пояснення того, як агент змін взаємодіє з іншими для створення змін, слід звернутися до характеристики середовища, у якому вчителі співпрацюють для створення позитивного клімату для змін як у класі, так і в школі.

Значущою складовою процесу підготовки учителя до виконання ролі агента змін є розширення можливостей для «привласнення проблеми» та «розширення повноважень». Зокрема, мова йде про:

- включення вчителя у процес прийняття рішень, що не тільки зміцнює відчуття власної вагомості та поваги в учителів, а й заохочує їх до вдосконалення власної педагогічної практики;

- підвищення рівня професіоналізму та мотивації вчителів з тим, щоб вони були зацікавленими у професійному зростанні, постійно аналізували власну діяльність, були активними членами професійної громади, що навчається тощо.

Значущим аспектом підсилення ролі вчителя як агента змін є поява у нього готовності до ризику, адже будь-яка зміна пов’язана з ризиком, тож розуміння шляхів подолання можливих труднощів, невдач, оволодіння відповідними технологіями обов’язково має входити у програму підготовки нового вчителя.

Перетворення колективів закладів освіти на професійні громади, що навчаються, сприятиме їх успішному удосконаленню, а вихід таких громад за межі школи, їх спільна праця та навчання і, як результат, встановлення спільної відповідальності та контролю над змінами, призводить до системного поширення змін.

Необхідними умовами для становлення вчителя як агента змін є:

- підвищення суспільного статусу та матеріального стану вчителя;

- психологічне забезпечення його діяльності, сприяння зростанню впевненості у власних силах;

- ліквідація надлишкового адміністрування т посилення автономії у процесі створення та впровадженні інновацій в освітній процес;

- матеріально-технічне забезпечення освітнього процесу та діяльності вчителя, припинення практики примусу вчителя та батьків учнів до придбання навчальних матеріалів за власні кошти;

- розвиток умінь здійснення впливу на шкільне оточення з метою формування його готовності до змін;

- кардинальні зміни у змісті та формах і методах підготовки вчителя в вищих навчальних закладах;

- диверсифікація та оновлення форм і методів післядипломної освіти вчителя;

- зміни принципів та порядку атестації вчителя, орієнтація не на процес діяльності, а на її результат (освітні досягнення учнів), впровадження зовнішнього незалежного оцінювання рівня професійної компетентності вчителя.

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ «Хто стане справжньою «силою змін» у процесі реформування української школи?»
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ «Хто стане справжньою «силою змін» у процесі реформування української школи?»

Портал «Освітня політика» продовжує проведення серії віртуальних «круглих столів», під час яких обговорюються актуальні проблеми функціонування освітньої галузі.

Заступник Міністра освіти і науки України Павло Хобзей під час Міні-EdCampKyivнаголосив: «Завжди, коли починаєш зміни, є агенти змін, які підтримують, є ті, хто чинить опір, є ті, хто чекає і дивиться, до чого це все приведе. Але в нас немає часу і ресурсу боротися з тими, хто чинить опір. Наше завдання – підтримати тих агентів змін, які роблять, і разом з ними боротися за ту частину, яка визначається».

Лілія Гриневич, виступаючи перед різними аудиторіями, як правило, націлювала на пошук та підтримку агентів змін - УЧИТЕЛІВ.

Хтось вважає, що сили змін дрімають у середовищі ДИРЕКТОРІВ закладів освіти, дехто – БАТЬКІВ учнів, аргументуючи це тим, що без них в освіті нічого не зміниться, бо вчителі насправді не бажають реформ.

У соцмережах нерідко можна зустріти відверту іронію щодо так званих «агентів змін» нової хвилі.

На круглому у столі обговорювались два питання: 

  • На кого ж з учасників освітнього процесу Міністерство освіти і науки має спиратися в своїй надзвичайно складній і тяжкій роботі з корінної перебудови вітчизняної освіти?
  • Що потрібно зробити, аби з’явилися сьогодні справжні агенти змін і стали опорою і рушійною силою реформи?  

Думки учасників обговорення розділилися. Відносна більшість вважає справжніми агентами змін прогресивних учителів, але значна частина бачить рушійними силами реформи новаторів з помір керівників закладу освіти, а дехто зауважує, що без спільної узгодженої діяльності всіх учасників освітнього процесу жодних позитивних змін не відбудеться.

Слід зазначити також, що на цьому круглому у столі не було голосів проти реформи, ніхто не заперечував необхідності її здійснення.

* * *

Перш за все, агентами змін мають стати вчителі, бо саме вони повинні бути ініціаторами НУШ. Але… й учні! – бо для них ми намагаємось впровадити зміни, хочемо покращити життя школи. І тільки учні зможуть переконати своїх батьків. Отже, всі разом!! Але не потрібно забувати для кого (!) впроваджуються зміни. Висновок: педагоги + учні + батьки + грамотна законодавча база = оптимальне покращення впровадження реформи освіти.

С.П., Кіровоградська обл.

Потенційно готовим до змін вважаю саме вчителя, тому, що його діяльність поширена на роботу з учнями, батьками, колегами, адміністрацією. Готовою до змін повинна бути й адміністративна частина, оскільки від неї залежить формування структури, каркаса діяльності навчального закладу. А учні завжди готові до змін, особливо теперішні, вони прагнуть змін в освіті.

А. Короп

«Агентами змін» НУШ, на мою думку, спочатку стає адміністрація навчального закладу, яка наставляє, заохочує, ознайомлює, мотивує. Вчителі підхоплюють нововведення і разом з учнями втілюють в навчальний процес. Отже, основними, ключовими «агентами змін» є вчителі.

Ці вчителі повинні бути гарно мотивовані, це вчителі – які не бояться змінюватися вчитися впродовж життя. Це вчителі креативні, активні та ініціативні. В кожній школі такі є, але більше все-таки інших, яким все по барабану. Їм головне, щоб грошей платили побільше, а все ці інновації – не для них. Навіть якщо їм в 5 раз підняти зарплату, вони не будуть старатися щось змінити.

Павло Воловоденко

Реформа системи шкільної освіти в Україні – це не лише ухвалення нового закону і запровадження концепції. Передусім ідеться про психологічну готовність педагогів працювати і у новому нормативному полі, і у новому полі суспільних очікувань.

Вчителю надається більше свободи, але й очікується більше відповідальності та самостійності. НУШ виходить з того, що у центрі навчального процесу – дитина, а не методика. Стосунки будуються на партнерстві між учителем, учнем, батьками, а також – співпраці педагогів між собою. Це потребує не лише "підвищення кваліфікації", але й "перепрошивки" особистості вчителя. А значить потрібні умови для того, щоби педагог міг стати кращою версією себе. Це передбачає комплексний або ж – інтегральний підхід.

Саме про це масштабна програма "Інтегральне лідерство в освіті", ініційована консорціумом організацією "Вільна хата", Міжнародний інститут інтегрального розвитку "Empatia.pro" та підтримана Посольством Литви в Україні та програмою розвитку і співробітництва, Шведським інститутом. Відкрив програму тренінг "Емпатія як основа педагогіки партнерства. Навички XXI століття. Емоційний інтелект, усвідомлене вчителювання та інновації в освіті". Одним із його завдань була спроба сформулювати основні виклики, з якими стикаються педагоги та директори шкіл запроваджуючи зміни на своєму рівні.

Учасниками події були педагоги та управлінці у сфери освіти з низки міст як Сходу, так і Заходу України. Їх склад можна розглядати як доволі репрезентативну фокус-групу, що дозволяє визначити виклики, які постають перед агентами змін в освіті на теперішньому етапі. Зокрема, учасники тренінгу озвучили таке:

1. Багато зусиль поглинає громіздка система управління в освіті, Педагоги перевантажені звітністю.

2. Професійне вигорання (відбувається не лише в загальноосвітніх, але й альтернативних школах).

3. Підручники зорієнтовані на знання, а не на компетентності.

4. Вчитель скерований у навчальному процесі на підготовку ЗНО, натомість бракує сил, щоби розкрити особистість учня.

5. Мислення вчителя націлене на особистісний успіх, а не на командну роботу (у спілкуванні виявилося, що так однозначно як було озвучено, колектив неоднорідний і в ньому є протистояння угруповань).

6. Рейтинги шкіл перешкоджають партнерству.

7. Якщо сам педагог не володіє навичками і не розділяє цінності, він їх не передасть учням.

Ось що, на думку учасників тренінгу, МОЖНА ЗРОБИТИ ВЖЕ ТЕПЕР НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ОСВІТНЬОГО ПОЛЯ:

1. Сформувати в Україні власну модель освіти за формулою: "від цінностей до соціальних норм, від норм – до практик".

2. Формування у школі й навколо неї атмосфери емоційної безпеки через нові моделі відносин і ставлення.

3. Орієнтація на побудову індивідуальних траєкторій навчання як для учнів, так і для вчителів.

4. Введення у навчальний процес практик оцінки через формування портфоліо учня і наповнення його виконаними проектами.

Звісно, це ще далеко не системне рішення. І тим більше – не чарівний ключик. Але, що цінно у подібних навчальних форматах для педагогів і наведених висновках – вони є симбіозом практики і натхнення від нового досвіду.

Такий підхід дає змогу намацати реалістичну точку входу для змін у доволі невизначеному середовищі. Адже пропонуються кроки, які легко зробити вже сьогодні, з доступними вже тепер ресурсами і можливостями.

Микола Скиба, експерт з питань освіти Українського інституту майбутнього (УП)

На мою думку, агентом змін є учні, тому, що це діти нового Z-покоління. І всі зміни зосереджені саме тому, що учні зараз кардинально відрізняються від попередніх. Також іде прогрес інформаційних комп’ютерних технологій і суспільство потребує нових професій, основи якої можна (і потрібно) надати в школі.

В К., Кіровоградська обл.

На даному етапі розвитку і модернізації сучасної освіти, на мою думку, агентом змін є учні та суспільство. Чому саме суспільство, тому, що воно має безпосередній вплив на думку батьків, учнів та й самих педагогів. Суспільна думка поширюється через ЗМІ, обговорення у різних колективах, і ця думка має дуже велику вагу для інших. А сучасні учні також уже на сьогодні є самостійними й здатними приймати певні позиції й чітко їх дотримуватися, тому  вони є досить вагомою силою нашого суспільства.

Агенти змін також – громадські організації, об’єднання громадян, які створюються для реалізації спільних інтересів.

Вчитель біології, м. Кропивницький

Одним зі стратегічних напрямів розвитку зарубіжної теорії освітніх змін наприкінці ХХ – початку ХХІ століття стала підготовка вчителів як агентів змін. Проблема наявності в у закладах освіти фахівців, які досконало володіють елементами формальної освіти, тобто вміють мислити, аналізувати та знаходити шляхи розв’язання складних проблемних ситуацій, вважається в США основоположною для досягнення успішного результату реформування шкіл, зокрема впровадження інновацій в освітній процес.

Поняття «вчитель як агент змін» є предметом широкого обговорення дослідників. М.Фуллан пропонує називати таку особу «позитивним девіантом» (positive deviant), Д.Ловінгфосс, Д.Моллой, K.Харріс – «шкільним стюардом» (school steward). Дж. Кобб пропонує список необхідних способів поведінки вчителя як агента змін; інші підкреслюють особливий статус учителя як «посередника» (go between) або воротаря (gatekeeper). Деякі науковці вживають поняття «агент змін» і «вчитель-лідер» (teacher leader) як рівнозначні та взаємозамінні. Не можна не погодитися з думкою американської дослідниці K.Лукекс, яка вважає, що кожне взяте окремо поняття не пояснює його сутності та не розкриває ролі та функцій таких осіб у шкільних структурах. Для пояснення того, як агент змін взаємодіє з іншими для створення змін, слід звернутися до характеристики середовища, у якому вчителі співпрацюють для створення позитивного клімату для змін як у класі, так і в школі.

Значущою складовою процесу підготовки агента змін є привласнення проблеми. Оскільки визнання вчителем існування проблеми не робить його автоматично агентом змін, потрібно віднайти правильний спосіб її розв’язання. Дж. Раддак пропонує розглядати поняття привласнення як створення мотивації до змін, що виникає на особистісному рівні та стосується професійної ситуації. Розуміння своїх професійних проблем, віра у власну ефективність та сили – ключові властивості вчителя як агента змін. На думку канадсько-американського психолога А.Бандури, самоефективність є відчуттям особою своєї здатності розв’язати проблему, тобто упевненістю в результативності власних дій, переконанням людини в тому, що у складній ситуації вона зможе активно діяти.

С. Лайтфут вживає поняття «розширення повноважень» і пов’язує з можливостями людини в отриманні більшої самостійності, посиленні відповідальності, виборі та впливі на інших. У міжнародних дослідженнях пропонуються такі шляхи розширення повноважень учителя: включення у процес прийняття рішень, що не тільки зміцнює відчуття власної значимості та поваги в учителів, а й заохочує їх до вдосконалення власної педагогічної практики; підвищення професіоналізму, рівень якого залежить від відповідності знань і вмінь учителя певним вимогам.

Готовність до ризику є значущим аспектом формування вчителя як агента змін. Будь-яка зміна пов’язана з ризиком, тому розуміння шляхів подолання можливих труднощів, невдач, оволодіння необхідними технологіями є важливим для агента змін.

Доведено, що зміни рідко відбуваються в школі без участі так званої «кулуарної» діяльності (backstage activity), що відбуватється в будь-якій соціальній організації. Співпраця в межах такої діяльності потребує обговорення, компромісу, вміння авторитетно впливати на інших. Учитель як агент змін для досягнення мети повинен володіти знаннями та досвідом на мікрополітичному рівні, досвідчено використовувати формальний/неформальний вплив для досягнення мети.

Американські науковці переконані, що для запровадження й поширення змін учитель повинен стати членом професійної спільноти, яка дозволяє створювати разом нове знання і, таким чином, сприяє його професійному зростанню.

 Дослідниками освітніх реформ доведено, що результати змін залежать визначальною мірою від особистого та спільного потенціалу вчителів та здатності шкіл сприяти успішному навчанню учнів. Перетворення шкіл на професійні громади, що навчаються (Professional Learning Communities), сприяє їх успішному удосконаленню, а вихід таких громад за межі школи, їх спільна праця та навчання і, як результат, встановлення спільної відповідальності та контролю над змінами, призводить до системного поширення змін. Цікавим є визначення Ш.Хорда, який застосовує термін «професійна спільнота тих, хто навчається» (professional community of learners). Науковець визначає громаду як таку, де шкільні вчителі та їх адміністрація постійно оволодівають новими знаннями разом і діють на основі навчання. Мета їх спільних дій – підвищувати свою ефективність як професіоналів на користь учнів, і звідси така організація може називатися «громадами (спільнотами), що навчаються та удосконалюють себе».

Отже, зміни в системі середньої освіти залежать від того, що думають та як діють учителі. Реформа школи – це, насамперед, реформа в людському мисленні, тобто кардинальна зміна ментальних моделей, які є джерелом стереотипної та часто неправильної поведінки вчителів та їх негативної реакції на зміни. Для налагодження успішної діяльності з розв’язання проблем у школах учителі повинні володіти не тільки професійною компетентністю, але й сміливістю у прийнятті рішень, здатністю творчо вирішувати складні практичні завдання, тобто виконувати ролі агентів змін. Шкільні професійні громади, що навчаються, є ефективним інструментом формування в учителів прагнення сприймати, генерувати, реалізувати, управляти та підтримувати сталість змін.

К. Шихненко, м. Житомир (за матеріалами статті в ж-лі «Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології». – 2015. – № 1)

Агентами змін в освіті будуть вчителі, які віддані своїй справі. Батьки, які будуть підтримувати вчителів у їх починаннях, та учні або, як тепер здобувачі знань, на яких це все буде позначатися. На мою думку, треба спитати усіх дітей, вчителів, батьків, щоб вони хотіли змінити в освіті. По друге подивитися на питання освіти в інших країнах, які досягли високих показників в економіці. Звернути увагу, що діти зовсім інші, і тому треба змінювати школу, вчителя, методи, форми й взагалі все навчання.

Л. Коробова, м. Кропивницький

Головна рушійна сила змін в освіті – дитина, тому що зміни норм – це необхідно для неї. Діти вступають в життя нової ери, нових технологій, їм будувати майбутнє. Вони не зможуть внести зміни без вчителів, отже змінювати потрібно систему роботи вчителів: форми, види, методи роботи. Але необхідно об’єднати всі зусилля щоб можна було щось змінити.

Світлана, м. Полтава

Агентом змін може бути в НУШ керівник закладу, який враховує думку всіх учасників освітнього процесу: вчителів, учнів як здобувачів освіти та батьків.

Все в школі залежить від керівника закладу, якщо він є творчою, креативною, підприємливою людиною, то дійсно, школа може стати іншою. Звісно керівнику повинні допомагати й підтримувати весь педагогічний колектив.

В.П., Кіровоградська обл.

Учасниками освітнього процесу є не лише вчителі й учні, а й представники адміністрації шкільного, міського, обласного рівня та МОН, батьки. Учні займають, на жаль, найнижчий рівень, адже не є рівноправними учасниками освітнього процесу, а є об’єктом впливу, на який спрямовано тиск суб’єкта взаємовпливу. Вище за всіх, як і зазвичай, знаходиться МОН. Ієрархічна структура зберігається. Трохи осторонь стоять батьки учнів, але й вони теж не рівноправними учасниками освітнього процесу, адже й серед більшості батьків зберігається відданість традиційним схемам навчання.

Вчителі як «агенти змін». Як сказали вчителі після семінару, який проводили представники обласного ІППО, вони отримали чітке розпорядження: «Ви тепер не вчителі, а агенти змін». Чи ж всі хочуть бути агентами змін? Як же свобода вибору? Навіть, якщо вчитель буде називати себе агентом змін, чи будуть оновлені його методи роботи?

В освітньому середовищі зберігаються, до того ж старанно, різноманітні шкідливі практики, наприклад:

• Підпорядкування «начальству». Рівень недостатньої самостійності регулюється як «згори», так і «знизу», адже гарна картинка все'дно важлива.

• Учень – об’єкт впливу. Учні не мають вибору. Так, під час карантину, дистанційне навчання ґрунтувалося на виконанні того, що задає вчитель. І, як показала практика, вчителі, тобто «агенти змін», задавали більше, ніж діти виконали б в школі за такий період.

• Батьки учнів – небажана складова освітнього процесу. Звісно, не завжди. Матеріальна допомога, привітання від них на свята (звісно, такої практики вже немає) вітаються. Але батьків учнів не допускають до планування й організації освітнього процесу.

А тепер перед учителями – «агентами змін» стоїть завдання (для всіх) – пройти перепідготовку. Навіть не допускається й думки про те, що є вчителі, які працювали й працюють за стандартами, які далеко перегнали стандарти НУШ і не потребують обов’язкової перепідготовки. Не завжди оновлення є доречним. 

Так хто ж стане справжньою «силою змін»? Це може бути школа як автономна система, яка не буде залежати від міського УО, ІППО, МОН. Школа як спільнота однодумців, у якій є три рівноправні складові – вчителі, учні, батьки учнів, а всі інші – гості, що приходять лише за запрошенням. Саме в цьому випадку буде здорова конкуренція між школами, не буде залежності від місця проживання.

Олена Єфименко

Адміністрація і вчителі разом, тому що це «пара» тягне на собі всі реформи та зміни, і завжди готова впроваджувати все, що тільки хтось забажає.

Л.В., Кіровоградська обл.

Агент змін – адміністрація закладу (директор). Тому, що на нашу думку, в більшій мірі ознайомлена з потенційними змінами в структурі освіти, змістом освіти, інших напрямках освітньої діяльності. Адміністрація здатна створити необхідні умови для нововведень, а педагогічний колектив    реалізатор.

Володимир, м. Вінниця

Агентом змін можуть бути учні. Саме вони вимагають змін у системі сучасної освіти. Саме вони спонукають сучасних учителів працювати по-новому, використовувати європейську практику, впроваджуючи нові технології. Агентом змін повинен бути творчий вчитель, який вміло володіє сучасними методиками навчання та виховання, та вміє їх адаптувати до сучасних дітей та до вимог сучасного суспільства. Агентом зміни НУШ, насправді, можуть бути одночасно учні, батьки, вчителі, оскільки ця система нероздільна в освітньому процесі.

К. Сорочан 

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

У процесі реалізації концепції «Нова українська школа» важливою є активність усіх учасників освітнього процесу. Без їх спільної узгодженої діяльності жодних позитивних змін не відбудеться. Рушійними силами реформи мають бути й адміністрація закладу освіти, і учні з їхніми батьками, і громадськість, але без корінних змін у теоретичній та методичній підготовці вчителя, а у його професійній ціннісній орієнтації сподівання на успіх реформи будуть марними.

Поняття «вчитель як агент змін» є предметом широкого обговорення дослідників.  Дослідниками підкреслюється, що роль учителя як агента змін слід розглядати в більш широкому контексті освітніх змін. Для пояснення того, як агент змін взаємодіє з іншими для створення змін, слід звернутися до характеристики середовища, у якому вчителі співпрацюють для створення позитивного клімату для змін як у класі, так і в школі.

Значущою складовою процесу підготовки учителя до виконання ролі агента змін є розширення можливостей для «привласнення проблеми» та «розширення повноважень». Зокрема, мова йде про:

- включення вчителя у процес прийняття рішень, що не тільки зміцнює відчуття власної вагомості та поваги в учителів, а й заохочує їх до вдосконалення власної педагогічної практики;

- підвищення рівня професіоналізму та мотивації вчителів з тим, щоб вони були зацікавленими у професійному зростанні, постійно аналізували власну діяльність, були активними членами професійної громади, що навчається тощо.

Значущим аспектом підсилення ролі вчителя як агента змін є поява у нього готовності до ризику, адже будь-яка зміна пов’язана з ризиком, тож розуміння шляхів подолання можливих труднощів, невдач, оволодіння відповідними технологіями обов’язково має входити у програму підготовки нового вчителя.

Перетворення колективів закладів освіти на професійні громади, що навчаються, сприятиме їх успішному удосконаленню, а вихід таких громад за межі школи, їх спільна праця та навчання і, як результат, встановлення спільної відповідальності та контролю над змінами, призводить до системного поширення змін.

Необхідними умовами для становлення вчителя як агента змін є:

- підвищення суспільного статусу та матеріального стану вчителя;

- психологічне забезпечення його діяльності, сприяння зростанню впевненості у власних силах;

- ліквідація надлишкового адміністрування т посилення автономії у процесі створення та впровадженні інновацій в освітній процес;

- матеріально-технічне забезпечення освітнього процесу та діяльності вчителя, припинення практики примусу вчителя та батьків учнів до придбання навчальних матеріалів за власні кошти;

- розвиток умінь здійснення впливу на шкільне оточення з метою формування його готовності до змін;

- кардинальні зміни у змісті та формах і методах підготовки вчителя в вищих навчальних закладах;

- диверсифікація та оновлення форм і методів післядипломної освіти вчителя;

- зміни принципів та порядку атестації вчителя, орієнтація не на процес діяльності, а на її результат (освітні досягнення учнів), впровадження зовнішнього незалежного оцінювання рівня професійної компетентності вчителя.

03.04.2018
"Освітня політика"
*
Поділитися

Додати комментар

Через сайт
Через Вконтакті
Через Фейсбук

Коментарі  

Автор: Шепеленко Антоніна
Опубліковано 22.11.2018 в 19:39
Справжні агенти змін — це вчителі, які йдуть у ногу з часом, інколи навіть випереджаючи його.Вони не чекають вказівок від адміністрації школи ,а намагаються самостійно шукати шляхи вирішення різних педагогічних ситуацій,в яких розкривається їх індивідуальніст ь ,креативність та артистизм.Лише завдяки їм можна з певністю сказати,що реформи здійснюються своєчасно,прохо дячи через серце і втілюються в освітньому процесі,навчаюч и і розвиваючи наступне покоління через гру та дослідницьку діяльність,де учень є дослідником,а вчитель -модератором та тьютором для досягнення потрібного результату.
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews