Укр Рус

Дата: 17.06.2019

Підписка на новини

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ «Якою має бути фахова передвища освіта у новій системі освіти України?»

Автор:
"Освітня політика"
Опубліковано
10.07.2018

Портал «Освітня політика» продовжує проведення серії віртуальних «круглих столів», під час яких обговорюються актуальні проблеми функціонування освітньої галузі.

Згідно з Концепцією розвитку освіти «Нова українська школа» минулого року було затверджено нову структуру освіти. Це відобразилося в Законі України «Про освіту», де, зокрема, у статті 10 – «Складники та рівні освіти» – невід’ємними складниками системи освіти визначені: «дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта». У цій статті зазначається, шо фахова передвища освіта відповідає п’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій.

У статті 16 подається тлумачення цієї ланки освіти:

- фахова передвища освіта спрямована на формування та розвиток освітньої кваліфікації, що підтверджує здатність особи до виконання типових спеціалізованих завдань у певній галузі професійної діяльності, пов’язаних з виконанням виробничих завдань підвищеної складності та/або здійсненням обмежених управлінських функцій, що характеризуються певною невизначеністю умов та потребують застосування положень і методів відповідної науки, і завершується здобуттям відповідної освітньої та/або професійної кваліфікації;

- фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту;

- заклади фахової передвищої освіти також мають право здійснювати за відповідними стандартами підготовку фахівців, компетентності яких відповідають третьому та четвертому рівням Національної рамки кваліфікацій. Ліцензування такої освітньої діяльності та акредитація відповідних освітніх програм здійснюються в загальному порядку. Заклади фахової передвищої освіти можуть утворювати навчально-методичні, навчальні, науково-виробничі та інші об’єднання за галузевими або професійними ознаками.

Учасники круглого столу використовували винесені за рішенням робочої групи Міністерства освіти і науки на громадське обговорення проект Закону «Про фахову передвищу освіту», внесений народними депутатами України Кремінем Т.Д. та Бриченком І.В., та проект Закону «Про фахову передвищу освіту», зареєстрований народним депутатом Марченком О.О., над текстом якого працювали представники ГО «Всеукраїнська Асоціація працівників вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації».

У процесі обговорення увага акцентувалася на таких аспектах проблеми:

1.Роль і місце фахової передвищої освіти в новій структурі освіти України.

2.Специфіка фахової передвищої освіти та її відмінності від професійної освіти та вищої освіти.

3.Вимоги до провадження та стандарти фахової передвищої освіти. 

* * *

Історія існування технікумів та коледжів в системі освіти України схожа на казку про Попелюшку, де заклади освіти, в яких готують фахівців середньої управлінської ланки, виступають у ролі падчерки і вимушені виборювати своє право на існування протягом останніх років ‒ періоду реформування галузі. З ухваленням у 2014 році Закону України "Про вищу освіту" Міністерство освіти і науки не може визначитись із місцем технікумів та коледжів, а також прирівняних до них училищ в освітній ієрархії, тримаючи в стані очікування багатотисячну громаду студентів, викладачів, батьків. На тлі всебічного реформування загальної середньої освіти, модернізації змісту вищої освіти, спроб реанімації професійної (професійно-технічної) освіти абсурдним виглядає ставлення профільного міністерства до технікумів та коледжів.

Починаючи з 2014 року, освітянські колективи технікумів та коледжів перебувають у стані невизначеності, бо "реформатори" освіти шляхом вилучення технікумів і коледжів із системи вищої освіти і об'єднання їх із системою професійно-технічної освіти вирішили наблизити вітчизняну освіту до європейської.

Законом "Про вищу освіту" був передбачений останній набір у технікуми та коледжі у системі вищої освіти у 2016 році та прирівняння дипломів "молодшого спеціаліста" до диплому "молодшого бакалавра". Задекларувавши цим же законом нікому не зрозумілий ступінь "молодшого бакалавра", ні до 2016 року, ні до цього часу орган виконавчої влади не розробив жодного нормативно-правового документа щодо його започаткування. Натомість були розроблені та затверджені ліцензійні умови з невиправдано завищеними вимогами до кадрового та матеріально-технічного забезпечення.  

У вересні 2017 року з ухваленням Закону України "Про освіту" для технікумів та коледжів передбачений окремий складник освіти ‒ фахова передвища освіта, який перетворив 669 технікумів, коледжів та прирівняних до них училищ із закладів вищої освіти на заклади передвищої освіти. Цим же законом Кабінету Міністрів доручено підготувати та подати на розгляд Верховної Ради проект Закону України "Про фахову передвищу освіту".

У листопаді 2017 року Міністерство освіти і науки створило робочу групу з розробки спеціального закону і навіть провело одне засідання цієї групи, але до травня 2018 року робочу групу в повному складі для розробки проекту закону не скликали.

Маючи гіркий досвід роботи над Концепцією реалізації державної політики з реформування підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем "молодшого спеціаліста", робота над якою розпочалась 22 лютого 2017 року і яка до цього часу так і не затверджена, громадська організація "Всеукраїнська Асоціація працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації" під керівництвом народного депутата України Олександра Марченка розробила та зареєструвала за № 8321 у Верховній Раді України законопроект "Про фахову передвищу освіту", який встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи фахової передвищої освіти. Він викристалізовувався в ході відкритого діалогу та обговорення громадськими організаціями, профспілками та в закладах освіти кожного регіону України, а також отримав позитивний висновок науково-правової експертизи.

І ось тут розпочинаються "освітні перегони"! В авральному режимі Міністерство освіти і науки України, не скликаючи робочу групу, розробляє альтернативний законопроект, а нардепи Кремінь Т.Д. та Бриченко І.В. його реєструють у Верховній Раді за № 8321-1.

Слід зазначити, що на 70 % зміст законопроектів збігається, Асоціація погоджується, що є зауваження та пропозиції, які дійсно необхідно виправити та додати, зокрема в питаннях щодо сертифікації педагогічних працівників, видачі дипломів державного зразка приватними закладами освіти тощо. Але є принципові положення законопроекту № 8321, які необхідно врахувати в Законі України "Про фахову передвищу освіту", з метою запобігання порушенню конституційних прав освітян технікумів та коледжів:

1) фінансування фахової передвищої освіти у державних закладах освіти здійснювати за рахунок державного бюджету (-ст.78 п.7 Закон України "Про освіту");

2) на підготовку здобувачів фахової передвищої освіти у державних закладах освіти передбачити державне замовлення;

3) рівень фахової передвищої освіти відповідає шостому рівню Національної рамки кваліфікацій (НРК). - Враховуючи те, що рівень освіти характеризується рівнем складності освітньої програми, та сукупністю компетентностей, що відповідають певному рівню НРК, зазначаємо, що саме шостий рівень НРК визначає сукупність компетентностей особи, які є типовими для здобувачів освіти у технікумах і коледжах на сьогоднішній день та були передбачені на п'ятому рівні НРК затвердженої у 2011 році.

4) законодавче визначення освітнього ступеня "молодшого бакалавра" (фахового бакалавра) та закріплення його за складником фахової передвищої освіти. За рекомендаціями європейських експертів Європейського фонду освіти та пропозиціями Академії педагогічних наук України вилучити ступінь молодшого бакалавра з вищої освіти.

Олександр Марченко, народний депутат України

http://svoboda.org.ua/news/articles/00122813

Прийнятий минулого року закон "Про освіту" залишив у невизначеному стані фахову передвищу освіту. Неврегульованими залишаються її статус і місце в освітній системі та питання фінансування. Щоб зняти соціальну напругу, Рада з питань освіти та науки Аграрної партії у комітетах Верховної Ради організувала дискусійний майданчик за участі освітян та депутатів місцевих рад. Головною метою зібрання було створити конструктивний за змістом дискусійний майданчик серед експертів передвищої освіти, представників громадських професійних асоціацій, керівників ВНЗ I-II рівнів акредитації та напрацювати пропозиції до обговорюваних законопроектів «Про фахову передвищу освіту» 8321 та 8321-1.

Заслухавши виступи та обговоривши низку дискусійних питань, учасники Розширеного засідання Ради з питань освіти і науки Аграрної партії України висловили наступні пропозиції щодо узгодження основних статей законопроектів:

- щодо ст. 15: типом закладів передвищої освіти визначити КОЛЕДЖ;

- щодо ст. 8 (ст. 6 у проекті 8321-1): визначити освітньо-професійний рівень МОЛОДШИЙ БАКАЛАВР, що відповідає шостому рівню Національної рамки кваліфікацій;

- щодо фінансування навчальних закладів: визначити принцип БАГАТОКАНАЛЬНОГО ФІНАНСУВАННЯ з пріоритетом державної складової на рівні 75% та співучастю бізнесу і місцевих органів влади;

- виписати на законодавчому рівні процедуру переходу навчальних закладів у комунальну власність місцевих громад та їх фінансування з місцевого бюджету;

- передбачити у проекті закону відповідні статті щодо процедури повернення статусу юридичної особи для навчальних закладів, що є структурними підрозділами відповідних університетів;

- передбачити зарахування абітурієнтів до навчальних закладів за результатами вступних випробувань (іспитів), а не на основі ЗНО;

- проводити ЗНО по закінченню навчального закладу – ЗНО випускного типу, що враховуватиме відповідні профільні компетенції.

Оксана Мусієнко, Голова Ради з питань освіти і науки Аграрної партії 

Об’єктивно, сьогодні освіта не є пріоритетом фінансування, це маргінальний напрямок. Той, хто тяжіє до зближення професійної та вищої освіти чинить неправильно. Пріоритетом має бути фахова передвища. На цьому наполягає Європа, це – майбутнє.

Щороку 700 000 молоді виїздить за кордон. А в майбутньому – 2,2 млн будуть виїздити.Маємо від Уряду 9 сценаріїв виходу з кризи, з них лише 2 – позитивні. Треба бути реалістами і передусім працевлаштовувати молодь.

Ірина Констанкевич, голова Підкомітету з питань позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти та освіти дорослих Комітету ВРУ з питань науки і освіти 

Ключове питання – фінансування і управління. Можна напрацювати будь-який нереальний законопроект (як у казці про золоту рибку). Потрібні кілька типів навчальних закладів. Державне фінансування необхідно посилити (хоча б 60%). Готувати спеціалістів орієнтуючись на перспективу, на десятиліття. Передвища освіта – це окрема ланка.

Алла Луцька

Професійна освіта – окрема ланка. На виробництві потрібен випускник коледжу. Необхідно відпрацювати механізм виходу технікумів з університетів.

   Тетяна Іщенко, в.о. директора ДУ «НМЦ «Агроосвіта»

Кількість дітей щороку зменшується. ЗНО має бути профільним, щоб випускник коледжу міг його скласти. Можемо втратити до 50% закладів. Необхідно визначити спеціальності, які матимуть державну підтримку.

Микола  Хоменко, заступник директора з навчально-методичної роботи ДУ «НМЦ «Агроосвіта»

Фахова освіта так і має називатись. За складністю програми вона ближча до вищої. Різниця медичного і будівельного коледжу суттєва – 1-й вища освіта, 2-й передвища.

Тетяна Коса,  представник Асоціації працівників ВНЗ І-ІІ р.а., заступник директора Київського коледжу будівництва, архітектури та дизайн

Роботодавець хоче бачити в себе скоріш людину з вищою освітою. Молодший спеціаліст збігається з 5 європейською рамкою. В ЄС – дефіцит висококваліфікованих робітників (братимуть з України?). В обох законопроектах є спільні моменти. Коледжі можуть і мають виконувати роль центрів професійної освіти. НРК потребує доопрацювання. Закон має гнучко реагувати на потреби ринку.

Анатолій Гармаш, директор департаменту розвитку трудового потенціалу та корпоративної соціальної відповідальності Федерації роботодавців України

За нашими даними, 70-80% випускників коледжів (при університетах) продовжують навчання у ВУЗі. Коледж готує бакалавра, передвища освіта (?). Слід чітко визначити потребу в ліцензуванні, уточнити вимоги до працівника коледжу – 2 роки стажу наукового працівника – не завжди можливо.

Володимир Цікало, директор правничого коледжу Львівського НАУ ім. Франка

На Полтавщині – 26 коледжів, з них на бюджеті – 11.  У маленьких містах коледжі – це осередки культури і освіти, рівномірно розподілені по території області. Сьогодні молодь виїздить за кордон, тоді як більшість випускників має йти на виробництво. У Швейцарії 1 агроуніверситет і 26 коледжів. Фінансування має бути з держбюджету, рівень перед вищої освіти – 6 НРК. Слід уважно вивчити пункт про обов’язковий прийом випускників 9 класу.

         Микола Шевніков, директор Аграрно-економічного коледжу Полтавської ДАА

Вважаю, що ЗНО має бути на виході з закладу. Стосовно фінансування – ми можемо самі заробляти (верстати наявні). Треба розширити перелік платних послуг.

   Микола Сторожук

Професійну освіту можуть знищити. Коледжі перетворять на факультети – це перше, що зроблять університети при браку фінансування, але коли вони юридичні особи – цього зробити не можна.

Дмитро Рижмань, директор Брацлавського агроекономічного коледжу, Вінницька обл.

Фахову передвищу освіту не можна залишати без державного фінансування. Народні депутати під час ухвалення законопроекту повинні врахувати можливості органів місцевого самоврядування утримувати заклади, які готують фахівців середньої ланки, і напрацювання викладацького корпусу таких закладів освіти.

У законопроектах існують певні розбіжності. Є бажання МОН, яке нині диктує умови розвитку всієї системи освіти України, і є думка знизу – людей, які реально працюють, формують у «полях» фахівців для будь-якої сфери економіки. Тому вкрай необхідно  прийти до єдиного займенника.

Л.П., м. Київ

Зараз тактичне завдання – зберегти фінансування для закладів фахової передвищої освіти на наступний рік, а стратегічне – забезпечити належні умови для підготовки фахівців середньої ланки.

Днями розпочнеться нова вступна кампанія, надзвичайно важливо розуміти, за якими правилами працюватиме фахова передвища освіта в Україні. Якщо Верховна Рада залишить фінансування лише на місцевому рівні, ми повинні усвідомлювати, що місцеві органи влади із цим просто не впораються. І стратегічне завдання – нам слід перепрофілювати нашу економіку із сировинної на таку, що має глибоку переробку. Новоствореним заводам будуть потрібні професійні кадри, і про їх підготовку необхідно думати вже зараз

Віталій Скоцик

Можна не знати нічого про «дифузію змін» Еверетта Роджерса, щоб розуміти просту сентенцію нашого часу: проникнення на ринок нових товарів, упровадження у виробництво нових технологій, прийняття суспільством нових ідей можуть відбуватися лише тоді, коли на це є запит і готовність соціуму. Освіта не зможе бути осучасненою, якщо до цього не готове суспільство. А воно, як видно з усього, НЕ ГОТОВЕ!!!

Не можна не усвідомлювати нині того факту, що частка видатків зведеного бюджету на освіту в 2010 році становила 21,1%, у 2017-му – лише 16,8%. Подають усе це під «соусом» реформ і «заправляють» особистим піаром пані міністра та наближених осіб. І це замість того, щоб системно, продумано, переконливо роз’яснювати населенню наші проблеми в освіті, особливо ті, що стосуються її якості.

Вважаю за необхідне:

1. Тим, хто хоче розвіяти загальну стурбованість станом освіти в Україні та вийти на реальні дії, думати не про своє місце в цій справі, а про розвиток освіти.

2. Економічно грамотно і ретельно формувати освітні регіональні центри. Визначитись із реальними потребами регіонів у фахівцях відповідних профілів з урахуванням нових технічних і техногологічних тенденцій на найближчі 20 (?) років та перспектив digital-тенденцій у виробничих процесах, а також із застосуванням досвіду європейських країн. Тут варто усвідомити: ми нового нічого не вигадаємо, тому потрібно переймати кращий іноземний досвід, але адаптувати його, а не сліпо формально «насаджувати», як це було з Болонською системою.

Необхідність створення реальних регіональних багатопрофільних освітніх центрів не під ректорів, а під регіональні потреби, назріла вже давно, і про неї неодноразово говорили освітяни із проактивним мисленням. У складі таких центрів варто було б: чітко визначити місце, кількість і профільність коледжів; скасувати дублювання підготовки кадрів за однаковим або спорідненим переліком професій; передбачити підготовку фахівців, компетенція яких відповідала б 4, 5, 6-му рівням національної рамки кваліфікацій у одному освітньому просторі; провести реальний аудит кількості учнів у ліцеях та професійних училищах, які зробити структурними підрозділами коледжів.

3. Фінансування від держави/регіону здійснювати не з розрахунку на одного формального студента, а шляхом аналізу якості підготовки фахівця до роботи в РЕАЛЬНИХ СУЧАСНИХ ВИРОБНИЧИХ УМОВАХ. Для цього є необхідність терміново розробити типову нову методику/порядок здійснення такої роботи і дозволити проводити її регіональним фахівцям із бізнесу, а не чиновникам галузі освіти.

Визначити законом не формальний, а реальний відсоток фінансування передвищої освіти від ВВП. Зокрема, вирахувати такий відсоток, що надходить до державної скарбниці від агросектору економіки України. На підставі встановленої суми можна легко розрахувати, скільки ми можемо ЯКІСНО фінансувати потрібних нам установ аграрної освіти. Подібні розрахунки слід провести і для інших галузей.

Необхідно попрацювати над тим, як зацікавити бізнес шляхом зміни податкового законодавства брати у своє підпорядкування окремі регіональні навчальні заклади (згадаймо тут прекрасний приклад Уманського аграрного ліцею).

4. На ЗАКОНОДАВЧОМУ РІВНІ вжити заходів, які б зацікавили бізнес сприяти зміцненню матеріальної бази навчальних закладів. Наприклад, звільнити компанії від сплати податків на суму, що була використана на придбання сучасних засобів навчання.

5. Змінити зміст навчання під СУЧАСНІ ВИМОГИ бізнесу. Вжити заходів із ТРАНСФОРМАЦІЇ наявних освітніх програм та стандартів. Забезпечити якісний відбір та підготовку викладачів не «по-любительськи», а професійно і системно. Розробити фінансові стимули для осіб, які виявлять бажання перейти із бізнесу до навчальних закладів працювати викладачами на постійній основі чи за сумісництвом.

Оксана Мусієнко

На розширеному засіданні Комітету з питань науки і освіти 16 травня 2018 року були розглянуті питання стану законодавчого забезпечення функціонування та розвитку закладів фахової передвищої освіти (вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації). За результатами обговорення було прийняте рішення, яким рекомендовано Міністерству освіти і науки України до 20 червня 2018 року здійснити узгодження та поетапне доопрацювання робочою групою альтернативних законопроектів про фахову передвищу освіту (реєстр. № 8321, внесений народним депутатом України Марченком О. О., та реєстр. № 8321-1, внесений народними депутатами України Кремінем Т. Д. та Бриченком І. В.) з метою напрацювання єдиного узгодженого проекту Закону України “Про фахову передвищу освіту”. У зв’язку з цим Комітетом було сплановано проведення 20 червня 2018 року розширеного засідання, на якому мало бути прийняте остаточне рішення щодо законодавчого визначення подальшої долі технікумів та коледжів.

На виконання вищезазначеного рішення на майданчику Міністерства освіти і науки України відбулось кілька засідань робочої групи, за результатами яких було встановлено наступне.
Робоча група не дійшла домовленості про узгодження ключових положень законопроектів щодо назви освітньо-професійного ступеня фахової передвищої освіти та про відповідність рівня фахової передвищої освіти Європейським кваліфікаційним нормам. 
Враховуючи, що ці положення є основними засадами, які повинен врегулювати законопроект, це унеможливлює подальшу роботу з його узгодження. Крім того, робоча група зазначила, що відповідно до висновків Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на законопроекти «Про фахову передвищу освіту» (реєстраційний №8321 від 24.04. 2018 р. та реєстраційний №8321-1 від 08.05.2018 р.) було рекомендовано взяти за основу законопроект реєстраційний №8321 від 24.04.2018 р. У висновках також рекомендовано врахувати низку зауважень та пропозицій, доопрацювання яких потребує додаткового часу. Тому, беручи до уваги зазначене вище, робоча група дійшла висновку щодо доцільності відтермінування проведення розширеного засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, спланованого з метою розгляду узгодженого проекту 20.06.2018 р., на наступну сесію Верховної Ради України.

Також у ході дискусії щодо визначення відповідності рівня фахової передвищої освіти Європейським кваліфікаційним нормам і невідповідності дескрипторів Національної рамки кваліфікацій, зазначених у Законі України «Про освіту», результатам навчання підготовки молодшого спеціаліста у коледжах та технікумах, представниками профільного міністерства був запропонований варіант врегулювання питання шляхом трансформації фахової передвищої освіти у початковий рівень вищої освіти. Представники коледжів і технікумів, які входять до складу робочої групи, погодились з тим, що такий варіант вирішення проблеми можливий за умови внесення окремого розділу до Закону України «Про вищу освіту», в якому будуть визначені особливості здобуття початкової вищої освіти практико орієнтованого спрямування, зокрема, одночасно з повною загальною середньою освітою та відповідних змін до Закону «Про освіту» та до Бюджетного кодексу України.
Така позиція була підтримана Міністерством освіти і науки України. Зокрема, Перший заступник Міністра освіти і науки Ковтунець В.В. звернувся до Комітету з листом, у якому повідомив про те, що за клопотанням членів робочої групи доцільно перенести розширене засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти з 20 червня 2018 року на наступну сесію у зв'язку з необхідністю більш широкого обговорення та доопрацювання узгодженого проекту Закону.

Зважаючи на вказане вище, а також з метою винесення на розгляд Комітету остаточно доопрацьованого та погодженого всіма зацікавленими сторонами рішення, Комітетом було підтримано пропозицію Міністерства освіти і науки України щодо перенесення розширеного засідання Комітету на пізніший термін. Очікуємо позитивних результатів робочої групи вже найближчим часом.

Олександр Співаковський

                                    ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

З метою запобігання порушенню конституційних прав освітян технікумів та коледжів необхідно врахувати в Законі України "Про фахову передвищу освіту" наступне:

- фінансування фахової передвищої освіти у державних закладах освіти має здійснюватись за рахунок державного бюджету (ст.78 п.7 Закон України "Про освіту");

- на підготовку здобувачів фахової передвищої освіти у державних закладах освіти слід передбачити державне замовлення;

- зафіксувати, що рівень фахової передвищої освіти відповідає шостому рівню Національної рамки кваліфікацій (НРК). 

- законодавчо визначити освітній ступеня "молодшого бакалавра" (фахового бакалавра) та закріплення його за складником фахової передвищої освіти. За рекомендаціями європейських експертів Європейського фонду освіти та пропозиціями Академії педагогічних наук України слід вилучити ступінь молодшого бакалавра з вищої освіти.

Зважаючи на те, що Міністерство освіти і науки України сьогодні пропонує встановити ступінь молодшого бакалавра, який  у Законі України "Про вищу освіту" передбачений для медичних, педагогічних закладів освіти та закладів культури і мистецтва потрібно якомога скоріше визначитись із цього питання, адже неможливо пояснити майбутньому абітурієнту, чому, вступивши до медичного або педагогічного коледжу, він отримує вищу освіту, а до технічного або економічного ‒ передвищу освіту.

                 Пропозиції щодо узгодження основних статей законопроектів:

  • щодо ст. 15: типом закладів передвищої освіти визначити коледж;
  •  щодо ст. 8 (ст. 6 у проекті 8321-1): визначити освітньо-професійний рівень молодший бакалавр, що відповідає шостому рівню Національної рамки кваліфікацій;
  •  щодо фінансування навчальних закладів: визначити принцип багатоканального фінансування з пріоритетом державної складової на рівні 75% та співучастю бізнесу і місцевих органів влади;
  • виписати на законодавчому рівні процедуру переходу навчальних закладів у комунальну власність місцевих громад та їх фінансування з місцевого бюджету;
  • передбачити у проекті закону відповідні статті щодо процедури повернення статусу юридичної особи для навчальних закладів, що є структурними підрозділами відповідних університетів;
  • передбачити зарахування абітурієнтів до навчальних закладів за результатами вступних випробувань (іспитів), а не на основі ЗНО;
  • проводити ЗНО по закінченню навчального закладу – ЗНО випускного типу, що враховуватиме відповідні профільні компетенції. 

Внести кардинальні зміни до принципів і методів фінансування закладів фахової освіти та організації освітнього процесу:

  • визначити законом не формальний, а реальний відсоток фінансування передвищої освіти від ВВП;
  • мотивувати бізнес шляхом зміни податкового законодавства брати у своє підпорядкування окремі регіональні навчальні заклади;
  • на законодавчому рівні вжити заходів, які б зацікавили бізнес сприяти зміцненню матеріальної бази закладів фахової освіти (наприклад, звільнити компанії від сплати податків на суму, що була використана на придбання сучасних засобів навчання);
  • оновити зміст навчання з урахуванням сучасних умов бізнесу, вжити заходів із трансформації наявних освітніх програм та стандартів;
  •  забезпечити якісний відбір та підготовку викладачів;
  • розробити фінансові стимули для осіб, які виявлять бажання перейти із бізнесу до закладів фахової освіти працювати викладачами на постійній основі або за сумісництвом.

Модератори круглого столу Віктор Громовий, Олександр Жосан

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ «Якою має бути фахова передвища освіта у новій системі освіти України?»
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ «Якою має бути фахова передвища освіта у новій системі освіти України?»

Портал «Освітня політика» продовжує проведення серії віртуальних «круглих столів», під час яких обговорюються актуальні проблеми функціонування освітньої галузі.

Згідно з Концепцією розвитку освіти «Нова українська школа» минулого року було затверджено нову структуру освіти. Це відобразилося в Законі України «Про освіту», де, зокрема, у статті 10 – «Складники та рівні освіти» – невід’ємними складниками системи освіти визначені: «дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта». У цій статті зазначається, шо фахова передвища освіта відповідає п’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій.

У статті 16 подається тлумачення цієї ланки освіти:

- фахова передвища освіта спрямована на формування та розвиток освітньої кваліфікації, що підтверджує здатність особи до виконання типових спеціалізованих завдань у певній галузі професійної діяльності, пов’язаних з виконанням виробничих завдань підвищеної складності та/або здійсненням обмежених управлінських функцій, що характеризуються певною невизначеністю умов та потребують застосування положень і методів відповідної науки, і завершується здобуттям відповідної освітньої та/або професійної кваліфікації;

- фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту;

- заклади фахової передвищої освіти також мають право здійснювати за відповідними стандартами підготовку фахівців, компетентності яких відповідають третьому та четвертому рівням Національної рамки кваліфікацій. Ліцензування такої освітньої діяльності та акредитація відповідних освітніх програм здійснюються в загальному порядку. Заклади фахової передвищої освіти можуть утворювати навчально-методичні, навчальні, науково-виробничі та інші об’єднання за галузевими або професійними ознаками.

Учасники круглого столу використовували винесені за рішенням робочої групи Міністерства освіти і науки на громадське обговорення проект Закону «Про фахову передвищу освіту», внесений народними депутатами України Кремінем Т.Д. та Бриченком І.В., та проект Закону «Про фахову передвищу освіту», зареєстрований народним депутатом Марченком О.О., над текстом якого працювали представники ГО «Всеукраїнська Асоціація працівників вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації».

У процесі обговорення увага акцентувалася на таких аспектах проблеми:

1.Роль і місце фахової передвищої освіти в новій структурі освіти України.

2.Специфіка фахової передвищої освіти та її відмінності від професійної освіти та вищої освіти.

3.Вимоги до провадження та стандарти фахової передвищої освіти. 

* * *

Історія існування технікумів та коледжів в системі освіти України схожа на казку про Попелюшку, де заклади освіти, в яких готують фахівців середньої управлінської ланки, виступають у ролі падчерки і вимушені виборювати своє право на існування протягом останніх років ‒ періоду реформування галузі. З ухваленням у 2014 році Закону України "Про вищу освіту" Міністерство освіти і науки не може визначитись із місцем технікумів та коледжів, а також прирівняних до них училищ в освітній ієрархії, тримаючи в стані очікування багатотисячну громаду студентів, викладачів, батьків. На тлі всебічного реформування загальної середньої освіти, модернізації змісту вищої освіти, спроб реанімації професійної (професійно-технічної) освіти абсурдним виглядає ставлення профільного міністерства до технікумів та коледжів.

Починаючи з 2014 року, освітянські колективи технікумів та коледжів перебувають у стані невизначеності, бо "реформатори" освіти шляхом вилучення технікумів і коледжів із системи вищої освіти і об'єднання їх із системою професійно-технічної освіти вирішили наблизити вітчизняну освіту до європейської.

Законом "Про вищу освіту" був передбачений останній набір у технікуми та коледжі у системі вищої освіти у 2016 році та прирівняння дипломів "молодшого спеціаліста" до диплому "молодшого бакалавра". Задекларувавши цим же законом нікому не зрозумілий ступінь "молодшого бакалавра", ні до 2016 року, ні до цього часу орган виконавчої влади не розробив жодного нормативно-правового документа щодо його започаткування. Натомість були розроблені та затверджені ліцензійні умови з невиправдано завищеними вимогами до кадрового та матеріально-технічного забезпечення.  

У вересні 2017 року з ухваленням Закону України "Про освіту" для технікумів та коледжів передбачений окремий складник освіти ‒ фахова передвища освіта, який перетворив 669 технікумів, коледжів та прирівняних до них училищ із закладів вищої освіти на заклади передвищої освіти. Цим же законом Кабінету Міністрів доручено підготувати та подати на розгляд Верховної Ради проект Закону України "Про фахову передвищу освіту".

У листопаді 2017 року Міністерство освіти і науки створило робочу групу з розробки спеціального закону і навіть провело одне засідання цієї групи, але до травня 2018 року робочу групу в повному складі для розробки проекту закону не скликали.

Маючи гіркий досвід роботи над Концепцією реалізації державної політики з реформування підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем "молодшого спеціаліста", робота над якою розпочалась 22 лютого 2017 року і яка до цього часу так і не затверджена, громадська організація "Всеукраїнська Асоціація працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації" під керівництвом народного депутата України Олександра Марченка розробила та зареєструвала за № 8321 у Верховній Раді України законопроект "Про фахову передвищу освіту", який встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи фахової передвищої освіти. Він викристалізовувався в ході відкритого діалогу та обговорення громадськими організаціями, профспілками та в закладах освіти кожного регіону України, а також отримав позитивний висновок науково-правової експертизи.

І ось тут розпочинаються "освітні перегони"! В авральному режимі Міністерство освіти і науки України, не скликаючи робочу групу, розробляє альтернативний законопроект, а нардепи Кремінь Т.Д. та Бриченко І.В. його реєструють у Верховній Раді за № 8321-1.

Слід зазначити, що на 70 % зміст законопроектів збігається, Асоціація погоджується, що є зауваження та пропозиції, які дійсно необхідно виправити та додати, зокрема в питаннях щодо сертифікації педагогічних працівників, видачі дипломів державного зразка приватними закладами освіти тощо. Але є принципові положення законопроекту № 8321, які необхідно врахувати в Законі України "Про фахову передвищу освіту", з метою запобігання порушенню конституційних прав освітян технікумів та коледжів:

1) фінансування фахової передвищої освіти у державних закладах освіти здійснювати за рахунок державного бюджету (-ст.78 п.7 Закон України "Про освіту");

2) на підготовку здобувачів фахової передвищої освіти у державних закладах освіти передбачити державне замовлення;

3) рівень фахової передвищої освіти відповідає шостому рівню Національної рамки кваліфікацій (НРК). - Враховуючи те, що рівень освіти характеризується рівнем складності освітньої програми, та сукупністю компетентностей, що відповідають певному рівню НРК, зазначаємо, що саме шостий рівень НРК визначає сукупність компетентностей особи, які є типовими для здобувачів освіти у технікумах і коледжах на сьогоднішній день та були передбачені на п'ятому рівні НРК затвердженої у 2011 році.

4) законодавче визначення освітнього ступеня "молодшого бакалавра" (фахового бакалавра) та закріплення його за складником фахової передвищої освіти. За рекомендаціями європейських експертів Європейського фонду освіти та пропозиціями Академії педагогічних наук України вилучити ступінь молодшого бакалавра з вищої освіти.

Олександр Марченко, народний депутат України

http://svoboda.org.ua/news/articles/00122813

Прийнятий минулого року закон "Про освіту" залишив у невизначеному стані фахову передвищу освіту. Неврегульованими залишаються її статус і місце в освітній системі та питання фінансування. Щоб зняти соціальну напругу, Рада з питань освіти та науки Аграрної партії у комітетах Верховної Ради організувала дискусійний майданчик за участі освітян та депутатів місцевих рад. Головною метою зібрання було створити конструктивний за змістом дискусійний майданчик серед експертів передвищої освіти, представників громадських професійних асоціацій, керівників ВНЗ I-II рівнів акредитації та напрацювати пропозиції до обговорюваних законопроектів «Про фахову передвищу освіту» 8321 та 8321-1.

Заслухавши виступи та обговоривши низку дискусійних питань, учасники Розширеного засідання Ради з питань освіти і науки Аграрної партії України висловили наступні пропозиції щодо узгодження основних статей законопроектів:

- щодо ст. 15: типом закладів передвищої освіти визначити КОЛЕДЖ;

- щодо ст. 8 (ст. 6 у проекті 8321-1): визначити освітньо-професійний рівень МОЛОДШИЙ БАКАЛАВР, що відповідає шостому рівню Національної рамки кваліфікацій;

- щодо фінансування навчальних закладів: визначити принцип БАГАТОКАНАЛЬНОГО ФІНАНСУВАННЯ з пріоритетом державної складової на рівні 75% та співучастю бізнесу і місцевих органів влади;

- виписати на законодавчому рівні процедуру переходу навчальних закладів у комунальну власність місцевих громад та їх фінансування з місцевого бюджету;

- передбачити у проекті закону відповідні статті щодо процедури повернення статусу юридичної особи для навчальних закладів, що є структурними підрозділами відповідних університетів;

- передбачити зарахування абітурієнтів до навчальних закладів за результатами вступних випробувань (іспитів), а не на основі ЗНО;

- проводити ЗНО по закінченню навчального закладу – ЗНО випускного типу, що враховуватиме відповідні профільні компетенції.

Оксана Мусієнко, Голова Ради з питань освіти і науки Аграрної партії 

Об’єктивно, сьогодні освіта не є пріоритетом фінансування, це маргінальний напрямок. Той, хто тяжіє до зближення професійної та вищої освіти чинить неправильно. Пріоритетом має бути фахова передвища. На цьому наполягає Європа, це – майбутнє.

Щороку 700 000 молоді виїздить за кордон. А в майбутньому – 2,2 млн будуть виїздити.Маємо від Уряду 9 сценаріїв виходу з кризи, з них лише 2 – позитивні. Треба бути реалістами і передусім працевлаштовувати молодь.

Ірина Констанкевич, голова Підкомітету з питань позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти та освіти дорослих Комітету ВРУ з питань науки і освіти 

Ключове питання – фінансування і управління. Можна напрацювати будь-який нереальний законопроект (як у казці про золоту рибку). Потрібні кілька типів навчальних закладів. Державне фінансування необхідно посилити (хоча б 60%). Готувати спеціалістів орієнтуючись на перспективу, на десятиліття. Передвища освіта – це окрема ланка.

Алла Луцька

Професійна освіта – окрема ланка. На виробництві потрібен випускник коледжу. Необхідно відпрацювати механізм виходу технікумів з університетів.

   Тетяна Іщенко, в.о. директора ДУ «НМЦ «Агроосвіта»

Кількість дітей щороку зменшується. ЗНО має бути профільним, щоб випускник коледжу міг його скласти. Можемо втратити до 50% закладів. Необхідно визначити спеціальності, які матимуть державну підтримку.

Микола  Хоменко, заступник директора з навчально-методичної роботи ДУ «НМЦ «Агроосвіта»

Фахова освіта так і має називатись. За складністю програми вона ближча до вищої. Різниця медичного і будівельного коледжу суттєва – 1-й вища освіта, 2-й передвища.

Тетяна Коса,  представник Асоціації працівників ВНЗ І-ІІ р.а., заступник директора Київського коледжу будівництва, архітектури та дизайн

Роботодавець хоче бачити в себе скоріш людину з вищою освітою. Молодший спеціаліст збігається з 5 європейською рамкою. В ЄС – дефіцит висококваліфікованих робітників (братимуть з України?). В обох законопроектах є спільні моменти. Коледжі можуть і мають виконувати роль центрів професійної освіти. НРК потребує доопрацювання. Закон має гнучко реагувати на потреби ринку.

Анатолій Гармаш, директор департаменту розвитку трудового потенціалу та корпоративної соціальної відповідальності Федерації роботодавців України

За нашими даними, 70-80% випускників коледжів (при університетах) продовжують навчання у ВУЗі. Коледж готує бакалавра, передвища освіта (?). Слід чітко визначити потребу в ліцензуванні, уточнити вимоги до працівника коледжу – 2 роки стажу наукового працівника – не завжди можливо.

Володимир Цікало, директор правничого коледжу Львівського НАУ ім. Франка

На Полтавщині – 26 коледжів, з них на бюджеті – 11.  У маленьких містах коледжі – це осередки культури і освіти, рівномірно розподілені по території області. Сьогодні молодь виїздить за кордон, тоді як більшість випускників має йти на виробництво. У Швейцарії 1 агроуніверситет і 26 коледжів. Фінансування має бути з держбюджету, рівень перед вищої освіти – 6 НРК. Слід уважно вивчити пункт про обов’язковий прийом випускників 9 класу.

         Микола Шевніков, директор Аграрно-економічного коледжу Полтавської ДАА

Вважаю, що ЗНО має бути на виході з закладу. Стосовно фінансування – ми можемо самі заробляти (верстати наявні). Треба розширити перелік платних послуг.

   Микола Сторожук

Професійну освіту можуть знищити. Коледжі перетворять на факультети – це перше, що зроблять університети при браку фінансування, але коли вони юридичні особи – цього зробити не можна.

Дмитро Рижмань, директор Брацлавського агроекономічного коледжу, Вінницька обл.

Фахову передвищу освіту не можна залишати без державного фінансування. Народні депутати під час ухвалення законопроекту повинні врахувати можливості органів місцевого самоврядування утримувати заклади, які готують фахівців середньої ланки, і напрацювання викладацького корпусу таких закладів освіти.

У законопроектах існують певні розбіжності. Є бажання МОН, яке нині диктує умови розвитку всієї системи освіти України, і є думка знизу – людей, які реально працюють, формують у «полях» фахівців для будь-якої сфери економіки. Тому вкрай необхідно  прийти до єдиного займенника.

Л.П., м. Київ

Зараз тактичне завдання – зберегти фінансування для закладів фахової передвищої освіти на наступний рік, а стратегічне – забезпечити належні умови для підготовки фахівців середньої ланки.

Днями розпочнеться нова вступна кампанія, надзвичайно важливо розуміти, за якими правилами працюватиме фахова передвища освіта в Україні. Якщо Верховна Рада залишить фінансування лише на місцевому рівні, ми повинні усвідомлювати, що місцеві органи влади із цим просто не впораються. І стратегічне завдання – нам слід перепрофілювати нашу економіку із сировинної на таку, що має глибоку переробку. Новоствореним заводам будуть потрібні професійні кадри, і про їх підготовку необхідно думати вже зараз

Віталій Скоцик

Можна не знати нічого про «дифузію змін» Еверетта Роджерса, щоб розуміти просту сентенцію нашого часу: проникнення на ринок нових товарів, упровадження у виробництво нових технологій, прийняття суспільством нових ідей можуть відбуватися лише тоді, коли на це є запит і готовність соціуму. Освіта не зможе бути осучасненою, якщо до цього не готове суспільство. А воно, як видно з усього, НЕ ГОТОВЕ!!!

Не можна не усвідомлювати нині того факту, що частка видатків зведеного бюджету на освіту в 2010 році становила 21,1%, у 2017-му – лише 16,8%. Подають усе це під «соусом» реформ і «заправляють» особистим піаром пані міністра та наближених осіб. І це замість того, щоб системно, продумано, переконливо роз’яснювати населенню наші проблеми в освіті, особливо ті, що стосуються її якості.

Вважаю за необхідне:

1. Тим, хто хоче розвіяти загальну стурбованість станом освіти в Україні та вийти на реальні дії, думати не про своє місце в цій справі, а про розвиток освіти.

2. Економічно грамотно і ретельно формувати освітні регіональні центри. Визначитись із реальними потребами регіонів у фахівцях відповідних профілів з урахуванням нових технічних і техногологічних тенденцій на найближчі 20 (?) років та перспектив digital-тенденцій у виробничих процесах, а також із застосуванням досвіду європейських країн. Тут варто усвідомити: ми нового нічого не вигадаємо, тому потрібно переймати кращий іноземний досвід, але адаптувати його, а не сліпо формально «насаджувати», як це було з Болонською системою.

Необхідність створення реальних регіональних багатопрофільних освітніх центрів не під ректорів, а під регіональні потреби, назріла вже давно, і про неї неодноразово говорили освітяни із проактивним мисленням. У складі таких центрів варто було б: чітко визначити місце, кількість і профільність коледжів; скасувати дублювання підготовки кадрів за однаковим або спорідненим переліком професій; передбачити підготовку фахівців, компетенція яких відповідала б 4, 5, 6-му рівням національної рамки кваліфікацій у одному освітньому просторі; провести реальний аудит кількості учнів у ліцеях та професійних училищах, які зробити структурними підрозділами коледжів.

3. Фінансування від держави/регіону здійснювати не з розрахунку на одного формального студента, а шляхом аналізу якості підготовки фахівця до роботи в РЕАЛЬНИХ СУЧАСНИХ ВИРОБНИЧИХ УМОВАХ. Для цього є необхідність терміново розробити типову нову методику/порядок здійснення такої роботи і дозволити проводити її регіональним фахівцям із бізнесу, а не чиновникам галузі освіти.

Визначити законом не формальний, а реальний відсоток фінансування передвищої освіти від ВВП. Зокрема, вирахувати такий відсоток, що надходить до державної скарбниці від агросектору економіки України. На підставі встановленої суми можна легко розрахувати, скільки ми можемо ЯКІСНО фінансувати потрібних нам установ аграрної освіти. Подібні розрахунки слід провести і для інших галузей.

Необхідно попрацювати над тим, як зацікавити бізнес шляхом зміни податкового законодавства брати у своє підпорядкування окремі регіональні навчальні заклади (згадаймо тут прекрасний приклад Уманського аграрного ліцею).

4. На ЗАКОНОДАВЧОМУ РІВНІ вжити заходів, які б зацікавили бізнес сприяти зміцненню матеріальної бази навчальних закладів. Наприклад, звільнити компанії від сплати податків на суму, що була використана на придбання сучасних засобів навчання.

5. Змінити зміст навчання під СУЧАСНІ ВИМОГИ бізнесу. Вжити заходів із ТРАНСФОРМАЦІЇ наявних освітніх програм та стандартів. Забезпечити якісний відбір та підготовку викладачів не «по-любительськи», а професійно і системно. Розробити фінансові стимули для осіб, які виявлять бажання перейти із бізнесу до навчальних закладів працювати викладачами на постійній основі чи за сумісництвом.

Оксана Мусієнко

На розширеному засіданні Комітету з питань науки і освіти 16 травня 2018 року були розглянуті питання стану законодавчого забезпечення функціонування та розвитку закладів фахової передвищої освіти (вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації). За результатами обговорення було прийняте рішення, яким рекомендовано Міністерству освіти і науки України до 20 червня 2018 року здійснити узгодження та поетапне доопрацювання робочою групою альтернативних законопроектів про фахову передвищу освіту (реєстр. № 8321, внесений народним депутатом України Марченком О. О., та реєстр. № 8321-1, внесений народними депутатами України Кремінем Т. Д. та Бриченком І. В.) з метою напрацювання єдиного узгодженого проекту Закону України “Про фахову передвищу освіту”. У зв’язку з цим Комітетом було сплановано проведення 20 червня 2018 року розширеного засідання, на якому мало бути прийняте остаточне рішення щодо законодавчого визначення подальшої долі технікумів та коледжів.

На виконання вищезазначеного рішення на майданчику Міністерства освіти і науки України відбулось кілька засідань робочої групи, за результатами яких було встановлено наступне.
Робоча група не дійшла домовленості про узгодження ключових положень законопроектів щодо назви освітньо-професійного ступеня фахової передвищої освіти та про відповідність рівня фахової передвищої освіти Європейським кваліфікаційним нормам. 
Враховуючи, що ці положення є основними засадами, які повинен врегулювати законопроект, це унеможливлює подальшу роботу з його узгодження. Крім того, робоча група зазначила, що відповідно до висновків Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на законопроекти «Про фахову передвищу освіту» (реєстраційний №8321 від 24.04. 2018 р. та реєстраційний №8321-1 від 08.05.2018 р.) було рекомендовано взяти за основу законопроект реєстраційний №8321 від 24.04.2018 р. У висновках також рекомендовано врахувати низку зауважень та пропозицій, доопрацювання яких потребує додаткового часу. Тому, беручи до уваги зазначене вище, робоча група дійшла висновку щодо доцільності відтермінування проведення розширеного засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, спланованого з метою розгляду узгодженого проекту 20.06.2018 р., на наступну сесію Верховної Ради України.

Також у ході дискусії щодо визначення відповідності рівня фахової передвищої освіти Європейським кваліфікаційним нормам і невідповідності дескрипторів Національної рамки кваліфікацій, зазначених у Законі України «Про освіту», результатам навчання підготовки молодшого спеціаліста у коледжах та технікумах, представниками профільного міністерства був запропонований варіант врегулювання питання шляхом трансформації фахової передвищої освіти у початковий рівень вищої освіти. Представники коледжів і технікумів, які входять до складу робочої групи, погодились з тим, що такий варіант вирішення проблеми можливий за умови внесення окремого розділу до Закону України «Про вищу освіту», в якому будуть визначені особливості здобуття початкової вищої освіти практико орієнтованого спрямування, зокрема, одночасно з повною загальною середньою освітою та відповідних змін до Закону «Про освіту» та до Бюджетного кодексу України.
Така позиція була підтримана Міністерством освіти і науки України. Зокрема, Перший заступник Міністра освіти і науки Ковтунець В.В. звернувся до Комітету з листом, у якому повідомив про те, що за клопотанням членів робочої групи доцільно перенести розширене засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти з 20 червня 2018 року на наступну сесію у зв'язку з необхідністю більш широкого обговорення та доопрацювання узгодженого проекту Закону.

Зважаючи на вказане вище, а також з метою винесення на розгляд Комітету остаточно доопрацьованого та погодженого всіма зацікавленими сторонами рішення, Комітетом було підтримано пропозицію Міністерства освіти і науки України щодо перенесення розширеного засідання Комітету на пізніший термін. Очікуємо позитивних результатів робочої групи вже найближчим часом.

Олександр Співаковський

                                    ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

З метою запобігання порушенню конституційних прав освітян технікумів та коледжів необхідно врахувати в Законі України "Про фахову передвищу освіту" наступне:

- фінансування фахової передвищої освіти у державних закладах освіти має здійснюватись за рахунок державного бюджету (ст.78 п.7 Закон України "Про освіту");

- на підготовку здобувачів фахової передвищої освіти у державних закладах освіти слід передбачити державне замовлення;

- зафіксувати, що рівень фахової передвищої освіти відповідає шостому рівню Національної рамки кваліфікацій (НРК). 

- законодавчо визначити освітній ступеня "молодшого бакалавра" (фахового бакалавра) та закріплення його за складником фахової передвищої освіти. За рекомендаціями європейських експертів Європейського фонду освіти та пропозиціями Академії педагогічних наук України слід вилучити ступінь молодшого бакалавра з вищої освіти.

Зважаючи на те, що Міністерство освіти і науки України сьогодні пропонує встановити ступінь молодшого бакалавра, який  у Законі України "Про вищу освіту" передбачений для медичних, педагогічних закладів освіти та закладів культури і мистецтва потрібно якомога скоріше визначитись із цього питання, адже неможливо пояснити майбутньому абітурієнту, чому, вступивши до медичного або педагогічного коледжу, він отримує вищу освіту, а до технічного або економічного ‒ передвищу освіту.

                 Пропозиції щодо узгодження основних статей законопроектів:

  • щодо ст. 15: типом закладів передвищої освіти визначити коледж;
  •  щодо ст. 8 (ст. 6 у проекті 8321-1): визначити освітньо-професійний рівень молодший бакалавр, що відповідає шостому рівню Національної рамки кваліфікацій;
  •  щодо фінансування навчальних закладів: визначити принцип багатоканального фінансування з пріоритетом державної складової на рівні 75% та співучастю бізнесу і місцевих органів влади;
  • виписати на законодавчому рівні процедуру переходу навчальних закладів у комунальну власність місцевих громад та їх фінансування з місцевого бюджету;
  • передбачити у проекті закону відповідні статті щодо процедури повернення статусу юридичної особи для навчальних закладів, що є структурними підрозділами відповідних університетів;
  • передбачити зарахування абітурієнтів до навчальних закладів за результатами вступних випробувань (іспитів), а не на основі ЗНО;
  • проводити ЗНО по закінченню навчального закладу – ЗНО випускного типу, що враховуватиме відповідні профільні компетенції. 

Внести кардинальні зміни до принципів і методів фінансування закладів фахової освіти та організації освітнього процесу:

  • визначити законом не формальний, а реальний відсоток фінансування передвищої освіти від ВВП;
  • мотивувати бізнес шляхом зміни податкового законодавства брати у своє підпорядкування окремі регіональні навчальні заклади;
  • на законодавчому рівні вжити заходів, які б зацікавили бізнес сприяти зміцненню матеріальної бази закладів фахової освіти (наприклад, звільнити компанії від сплати податків на суму, що була використана на придбання сучасних засобів навчання);
  • оновити зміст навчання з урахуванням сучасних умов бізнесу, вжити заходів із трансформації наявних освітніх програм та стандартів;
  •  забезпечити якісний відбір та підготовку викладачів;
  • розробити фінансові стимули для осіб, які виявлять бажання перейти із бізнесу до закладів фахової освіти працювати викладачами на постійній основі або за сумісництвом.

Модератори круглого столу Віктор Громовий, Олександр Жосан

10.07.2018
"Освітня політика"
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews