Укр Рус

Дата: 18.06.2019

Підписка на новини

Аналітичний звіт про віртуальний «круглий стіл» на тему «Атестація школи: бути чи не бути?!»

Автор:
В. Громовий, Ю. Шукевич
Опубліковано
24.07.2014

З огляду на те, що сьогодні відкрилось певне «вікно можливостей» для системних змін в освіті, ми прагнемо використати можливості нашого порталу як платформи для генерування нових ідей. Перш за все, Портал «Освітня політика» прагне, щоб був почутий освітянський Vox populi («голос народу», тобто голос усіх учасників освітнього процесу), голос професіоналів, експертів. 

  Щойно Портал «Освітня політика» провів черговий віртуальний «круглий стіл»  на тему  «Атестація школи: бути чи не бути?!». Актуальність обговорення цієї теми визначається тим фактом, що зараз у МОН завершується робота з розробки нового порядку атестації навчальних закладів.

Проект Концепції «Порядку державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, навчально-виховних комплексів та об’єднань» оприлюднено на офіційному веб-сайті Міністерство освіти і науки України (рубрика «Громадське обговорення»). 

http://www.mon.gov.ua/ua/pr-viddil/1312/1390288033/1405320263/

У рамках підготовки цього документа 6 червня 2014 року відбулося засідання фокус-групи в роботі якої брали участь і більшість учасників нашого «круглого столу». На цьому зібранні заступник Міністра Павло Полянський зазначив, що положення про критерії за яким буде здійснюватись атестація має бути «охоронною грамотою для тих, кого перевіряють, а не карт-бланшем  для тих, хто перевіряє». Адже, як показує практика, теперішні критерії атестації зручні для тих, хто перевіряє, але є малозрозумілими і нерідко несправедливими для тих, кого атестують. 

                   Ми винесли на обговорення «круглого столу»  два питання:

1. Чи потрібно передбачати таку форму «державного контролю» як атестація школи у майбутньому Законі «Про освіту»?

2. Якими мають бути критерії оцінки школи у тимчасовому положенні за яким буде здійснюватись атестація школи у наступному навчальному році?

Отримали на них кілька варіантів відповіді, які можна розподілити за наступними тематичними групами.

                                  Відмінити.

Третина учасників круглого столу, не вважає запровадження атестації школи прогресивним кроком. Частина з ним згадує, що в радянські часи і перші роки незалежності атестації не було, а її поява як ніяк не вплинула на якість освіти в Україні.

Інші учасники круглого столу доводять, що жодна освітянська контора(а будь-яке управління освіти за своєю суттю є саме конторою) не має ані інтелектуальних, ані організаційних ресурсів, щоб кваліфіковано оцінити роботу школи і тим більше, щоб на основі аналізу допомогти школам стати кращими.  На жаль, атестація в тому вигляді в якому вона зараз є, не виконує ролі інструменту відстежування результативності роботи школи.

Тож, в умовах коли і так здійснюється поточний явно надлишковий державний контроль не варто у новій редакції  Закону «Про освіту» передбачати таку форму «державного контролю» як атестація школи.

• Атестація школи - це регулярна, нікому непотрібна паперотворчість. Коли працівники райвно роблять вигляд, що вони вимогливо перевіряють, а школа робить вигляд, що вона страшенно боїться, вчителі замість того, щоб спокійно працювати, займаються паперотворчістю. На мою думку, більш дієвою формою контролю можуть бути регулярні(не менш, ніж раз на 5 років) тематичні або комплексні інспекції шкіл компетентними (тими, які самі були вчителями, директорами, заступниками) інспекторами. І не працівники школи повинні творити чергові папірці для звітування, а самі перевіряючі мають виявляти і аналізувати об’єктивні показники роботи школи. Хотів би застерегти від ще одного хибного підходу до оцінки роботи різних шкіл: не можна міряти одним аршином спеціалізовані, профільні, міські, районні та однокомплектні сільські школи. Звісно, мають бути якісь об’єктивні пороги, нижче яких опускатись не можна будь-якій школі.

                                               Юрій  Бак

• Аттестация = коррупция. Всем известно, что такое мероприятие, как аттестация учебного заведения являеться высшей степенью коррупции. Не секрет, что обычно коллективом школы на аттестацию школы всегда собираются определенная сумма - от 200 грн с каждого учителя.

                                                                   Владимир

• Атестація у ї нинішньому вигляді не має ані «батога»(бо всі школи зрештою атестують), ані пряника(к правило, відсутнє заохочення для тих, хто атестується «з відзнакою»). Тож, відмовившись від цієї безглуздої процедури, ми абсолютно нічого не втратимо, а збережемо, нерви, кошти, час… 

• Повноцінна атестація вимагає серйозних інтелектуальних зусиль і певних матеріальних витрат(на оплату праці незалежних експертів, відрядження тощо). Буде лише профанація самої ідеї атестації аж до того часу, поки ми не зможемо це дозволити, поки в нас не з’явиться фонд стимулювання досягнень…  

                                             Віктор Миргородський 

 Атестація нічого не дає школі. Це лише зайвий клопіт і витрати. Атестували з відзнакою? Ну і що з цього?!

Я маю практичний досвід організації проведення незалежної експертизи моєї школи, спеціально запрошеним експертом. Те, що підказав наш колега-експерт, виявилось набагато ціннішим того, що було зафіксовано під час формальної процедури атестації. 

                                           Олександр Остапчук

 Контролю і так забагато і ще один вид контролю раз на п’ять чи десять років не потрібен. Атестація могла б виправдати своє існування як стимул, як допомога, як підтримка…

                                                     Сергій Коваленко

 Наші начальники на рівні району стверджують, що їм потрібна атестація як внутрішньогалузева форма контролю. «А судді хто?!». Чи є у вас достатній рівень, щоб оцінити діяльність навчального закладу?! Чи може районне управління освіти виконувати функцію центру аналітики і прогнозування?!

                                                   Галина Созоненко

• До того часу поки ми не прийняли новий Закон «Про освіту» слід просто призупинити процедуру атестації школи. Не може оцінку якості надання освітніх послуг здійснювати той, хто їх організовує і здійснює постійний поточний контроль. Адже у цьому випадку управління освіти оцінює те, що воно саме має забезпечувати.

Оцінку якості роботи школи мають здійснювати незалежні агенції і це має бути складовою частиною національної системи моніторингу якості освіти.

                                            Людмила Паращенко

           Замінити чи поєднати.

Були окремі пропозиції замінитиатестацію школи (від лат. attestatio  – підтвердження) на її акредитацію(від лат. accredo  – довіряю). Звісно, сенс у  такій зміні буде лише  у випадку, якщо відбудеться зміщення акцентів: замість комплексної формально-бюрократичної перевірки роботи школи відбуватиметься офіційне підтвердження відповідності якості наданих освітніх послуг відповідним державним стандартам за єдиним критерієм оцінювання – рівень знань випускників.

За аналогією з вищою освітою, загальноосвітні навчальні заклади могли б мати і рівні акредитації:

I рівень — загальноосвітні школи;

II рівень — спеціалізовані школи;

III рівень — гімназії;

IV рівень — ліцеї.

• Атестація навчального закладу в сучасному варіанті - безглуздя. Хоча вона повинна бути, безумовно. Це-своєрідний зріз за певний період. Доцільно переглянути критерії, форму виходу результатів і принципи утворення експертної групи. Щодо останньої: вона не повинна складатись з чинуш від освіти, це повинні бути досвідчені, не зацікавлені, авторитетні освітяни, що представляють й науку, й практику з різних галузей. А по закінченні атестації заклад повинен мати якісь матеріалізовані результати...

 Відчула на собі як керівник разом з колективом у 2011 після атестації лише порожнечу. І яка різниця, що атестовані були на високому рівні? Де заохочення? Що сказати вчителю? Що - батькам? Що їм показати, чим мотивувати?! Може, щось треба запровадити на кшталт  «категоріальність» - як для спортшкіл?

                                                               Оксана Колесникова 

Наприклад в Росії за підсумками атестації школа отримує висновок, на підставі якого проводиться державна акредитація.

Див.: Положение о государственной аккредитации образовательных учреждений и научных организаций (утв. Постановлением Правительства РФ от 21 марта 2011 г. N 184) http://obrpravo.ru/page/27

З огляду на те, що  в Україні у загальній середні освіті немає акредитації як такої, не зрозуміло для чого взагалі проводиться процедура атестації шкіл, які й так знаходяться в умовах явно надлишкового поточного державно-бюрократичного контролю. 

Логічним завершенням процедури атестації школи (у випадку якщо ми її зберігаємо) має бути державна акредитація навчального закладу, тобто надання права видавати документи про освіту державного зразка.  Якщо ми це зробимо, будь-яка школа матиме лише два обов’язкових документи: свідоцтво про ліцензування(документ на право ведення освітньої діяльності для щойно відкритих шкіл) і  свідоцтво про акредитацію(документ на право видавати атестат про освіту державного зразка).

Щойно відкрита школа, яка отримала ліцензію на здійснення  освітньої діяльності,  напередодні першого випуску має довести право видавати відповідний документ про освіту. Давно працююча школа має періодично(раз на десять років) підтвердити право видавати документ(пройти акредитацію), який засвідчує можливість здобуття там освіти належної якості.

                        Удосконалити.

Дві третини учасників вважають, що атестацію проводити потрібно, принаймні до того часу покив Законі України «Про загальну середню освіту» є Стаття 40 п.3 у якій зафіксовано, що «основною   формою   державного   контролю   за  діяльністю  загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності є державна  атестація закладу,  яка проводиться не рідше одного разу на   10   років   у  порядку,  встановленому  центральним  органом виконавчої  влади,  що  забезпечує формування державної політики у сфері освіти».

Проводити атестацію потрібно, бо діє Наказ МОН №34 від 25.01.2008  «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за діяльністю навчальних закладів». У ньому основними формами державного контролю визначено:

     у вищих навчальних закладах - акредитаційна експертиза, експертна оцінка їх діяльності та інспектування;

     у професійно-технічних та загальноосвітніх навчальних закладах - атестація, інспектування, комплексні та тематичні перевірки.http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0077-08

Звісно, ми як законослухняні громадяни маємо дотримуватись  існуючих норм. Утім, це аніскільки не заважає добиватись їх зміни.

• Без динамічних показників - індикаторів, які б окреслювали рівні змін, встановлювали залежності та визначали якість сервісних механізмів, без самоаналізу навчального закладу і порівняльного дослідження експертами, процедура атестації, як механізму державного контролю виглядає формальною. 

Їх можна звести до трьох критеріїв - ефективність управління знаннями, ефективність управління комунікаціями та здатність до розвитку (самоорганізації).

                                                                                  Світлана Олексюк.

Пропозиції учасників обговорення, які вважають доцільним удосконалення атестації можна об’єднати у дві групи:

1. Позиціонуючи атестацію виключно як форму  «державного   контролю» (у реальності    державно-бюрократичного  контролю )ми чомусь забуваємо, що в освіті має  бути не тільки і не стільки  державний, а і недержавний контроль. Атестація може і повинна стати формою об’єднання  цих двох видів контролю, які в сукупності утворюють соціальний контроль.Тож, першою глибоко символічною зміною у Законі України «Про загальну середню освіту» має бути заміна поняття «державний контроль» на поняття «соціальний(державно-громадський)   контроль»  у визначені ролі атестації.

Якщо атестація стане «основною формою соціального (державно-громадського) контролю за діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності», це означатиме визнання активної ролі у цьому процесі громадськості (в першу чергу батьківської), недержавних організацій освітян, незалежних експертів тощо. Погляд на атестацію як на форму соціального (державно-громадського) контролю націлюватиме і на використання таких методів оцінювання, як, наприклад, контент-аналіз публікацій у місцевій пресі, соціологічні опитування(учнів батьків, мешканців шкільного мікрорайону), інтерв’ювання учасників освітнього процесу тощо. Зайве доводити, що це додасть об’єктивності процесу атестування, адже державно-бюрократичний контроль  базується на роботі з документами як основному методі оцінюванні. 

Необхідність заміни атестації як форми державно-бюрократичного контролю на сучасну форму державно-громадського(а ще краще громадсько-державного) контролю вказує і міжнародний досвід.

Навіть у деяких пострадянських країнах,  далеких від еталонів демократії в освіті принаймні задекларовано, що «аттестация является основной формой государственно - общественного контроля за качеством образования в образовательных учреждениях» (Див.: п.2 «Положения о порядке аттестации и государственной аккредитации образовательных учреждений» в ред. Приказа Минобразования РФ от 11.08.2000 N 2439

https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=2&ved=0CCcQFjAB&url=http%3A%2F%2Fwww.yarregion.ru%2Fdepts%2Fdobr%2Fdocsactivities%2Fpol_akr1327.doc&ei=yJu_U-_OJOOL0AXIuICABg&usg=AFQjCNFpGLBdv3Lb_Quc_gnaMbiWZIufkQ&sig2=DymE4e8Kso59_UErs7TIaA ) .

Погляд на атестацію як на форму державно-громадського контролю  утвердився там в демократичні 90-ті роки минулого століття. Не факт, що зараз існуюча практика атестації шкіл є вільною від адміністративного пресингу,  елементів корупції тощо.  

Комиссия работала три дня, содержание проверочных тестов было строго засекречено и привозилось в запечатанных пакетах, учителей к детям не допускали, словно в школе работала следственная группа, долженствующая уличить в чём-то злостных нарушителей закона. Группу детей, которые должны эти тесты писать, выбирал, вроде бы, компьютер, но выбрал он отчего-то одних троечников и двоечников. Светлана Сергеевна, наплевав на собственные принципы, велела самых слабых подменить сильными, поговорив предварительно с детьми, чтобы они не проговорились. Конечно, она понимала, что делать этого нельзя, что это ставит её в зависимость от собственных учеников, что это уродует психику подростка, но, в случае провала пришлось бы проходить аттестацию каждый год снова и снова, до победы, а этого она бы уже не вынесла. Впрочем, дети отнеслись к подменам с полным пониманием и даже некоторым азартом, показав, что соответствуют духу времени гораздо больше своего директора. И учителя, скинувшись из своих невеликих доходов, собрали энную сумму «на представительские расходы», добавив: «Пусть только они от нас на пять лет отвяжутся». Деньги пригодились и на угощение с балычком и икоркой, и на подарки в виде золотых безделушек; в общем, аттестацию прошли хорошо. http://pedsovet.org/forum/topic2229.html 

Та профанація ідеї на затьмарює саму ідею атестації саме  як  форми державно-громадського контролю.

• Атестацію слід розглядати як елемент політики держави в освітній сфері. Навіть у випадку, якщо б спрацьовував «батіг» і за підсумками атестації звільнили когось із непродвинутих директорів шкіл варто задуматись: чи варто заради цього застосовувати такий громіздкий механізм як атестація?!

Звісно, будь-яке управління освіти проводитиме атестації так як йому зручно, а не так як це було б зручно школі. Якщо ж ми задіємо кваліфікованих експертів, атестація з «каральної процедури» перетвориться на механізм удосконалення діяльності.

                                                     Костянтин Линьов

 2. Упродовж перехідного періоду атестація могла б бути ефективною формою системного  моніторингу прогресу(регресу) школи за певний час( 10 років) у випадку, якщо для здійснення такого моніторингу буде використовуватись  інший інструментарій і інші критерії. Див. пропозиції в додатках.

Необхідно також знайти оптимальне поєднання атестації як форми соціального контролю з такими формами поточного державного контролю за діяльністю навчальних закладів як «інспектування», «комплексні та тематичні перевірки». Якщо ми відійдемо від явно надлишкового зовнішнього управління загальноосвітніми навчальними закладами, саме атестація стане основною формою контролю. Інспектування, комплексні та тематичні перевірки мають відігравати допоміжну роль і використовуватись у чітко обумовлених випадках.

Інспектування може проводитись лише у зв’язку із виникненням надзвичайних ситуацій у навчальному закладі(нещасний випадок, обґрунтована скарга тощо) за ініціативою місцевого управління освітою.

Комплексні  та  тематичні перевірки(краще називати це моніторингом) мають проводитись виключно на запрошення  директора школи. Така практика є в абсолютній більшості країн світу, наприклад, в шкільних округах США домінує такий підхід. Директор школи, представляючи суперінтендантові план роботи на наступний навчальний рік, наприклад, каже: ми плануємо запровадити новий навчальний курс(у нас є проблеми з викладанням гуманітарного циклу предметів…), заплануйте, будь ласка, моніторинг стану викладання цього курсу(гуманітарного циклу предметів…) силами освітнього офісу на травень. Тобто директор школи сам собі замовляє «перевірку» з тим, щоб отримати об’єктивну картину у тому чи іншому сегменті роботи навчального закладу.

Якщо директор школи сам собі замовив «перевірку», то чи буде він боятись такої перевірки?  Чи буде він намагатись щось приховати чи створити показуху? Чи буде в нього потреба якось задобрити перевіряльників? 

Має утвердитись і  новий підхід до взаємин по лінії «школа-управляння освіти» радикально відмінний від існуючого зараз формально-бюрократичного підходу.  

На жаль, абсолютна більшість управлінь освіти у їх нинішньому вигляді не спроможні виміряти «температуру реформ», бути «великим спостерігачем». Тож, така атестація в формі моніторингового аналізу можлива лише у випадку задіювання незалежних агенцій чи принаймні залучення незалежних експертів з оцінки якості роботи школи. Головним результатом  атестації у такому випадку була б не лише констатація існуючого стану освітньої системи, а і консультативна допомога школі та місцевому управлінню освіти.

Така атестація була б і формою оцінки ефективності роботи тієї надбудови, яка є над школою(управління, інститут післядипломної освіти тощо).

Головна і принципова вимога всіх учасників обговорення: у новому порядку атестації навчальних закладів критерії оцінки діяльності школи мають охоплювати виключно ті сфери, які знаходяться у рамках повноважень самої школи. Наприклад, наявність земельної ділянки чи стадіону залежить від місцевих органів влади чи місця розташування школи(у центральний районах багатьох міст неможливо знайти для цього вільні площі). Тож, у критеріях оцінювання школи може бути лише пункт про ефективність використання дослідних ділянок чи стадіону у випадку, якщо вони є.

Атестації школи бути, але критерії слід змінити! Оскільки передбачається загальна децентралізація у сфері управління, то, напевно, відділи (управління) освіти будуть позбавлені звичних для  сучасної освітньої системи контролюючих функцій.  Якщо так відбудеться, в оцінюванні  якості надання освітніх послуг тим чи іншим навчальним закладом переважатиме самоконтроль і самооцінка. Можливо цей період має бути обмежений 4 роками, а на п’ятому  році від попередньої атестації варто її проводити.  Але дуже виважено і ретельно треба підійти до розробки Критеріїв, врахувавши при цьому європейський досвід. Мабуть, немає резону вносити зараз зміни у чинне Положення про атестацію педагогічних працівників, оскільки  МОН України розпочало системні зміни в освіті, а, отже, спочатку треба створити відповідні Закони, передбачивши у них  стратегічні напрямки функціонування і розвитку освітньої системи в цілому, а тоді під певні статті Закону створювати підзаконні акти.  

                                                              Марія Барна

 Я працюю в позашкільній освіті - тут із критеріями взагалі ПОХОРОН! Школа ще може показати якісні і відносні показники успішності. А ми??? Загалом, атестація важлива річ, але немає такої «рулетки» яка б виміряла творчі потуги керівників гуртків, педагогів. Тому домінує суб’єктивність у оцінюванні та вивчення формальний показників(охоплення конкурсами, фестивалями, змаганнями тощо). 

Андрій Куцевалов

 Для уникнення суб’єктивізму експертів, зокрема, можна використовувати формалізовані процедури підбору експертів, експертного оцінювання і обробки результатів експертизи. Ще один відомий метод - створення відкритої бази даних експертів.

                                               Володимир Бахрушин 

Потрібна нова філософія, новий підхід атестації як до інструменту відстежування результативності роботи школи. В атестаційних документах має з’явитись і нова термінологія(«управління якістю освіти», «управління інноваціями» тощо). 

Аналітична довідка за підсумками атестації має містити конкретні рекомендації школі з тим, щоб вона могла вийти на якісно вищий рівень роботи. Їх слід готувати за кращими вітчизняними та зарубіжними зразками. Давайте візьмемо приклад з Англії, де рекомендації інспектора є справді вагомим документом у якому сформульовано незагальні речі, які мають сенс і до яких варто прислуховуватись.

А який сенс у наших типових рекомендаціях із формулюваннями на кшталт «покращити» чи «удосконалити»!?

                                                   Віктор Ястремський

                                 Залишити як є.

Показово, що жоден учасник круглого столу  не висловився за те, щоб залишити атестацію шкіл у такому вигляді як зараз.

Тож, потрібні зміни. 

Додатки

Віктор Громовий, директор МБО «Центр тестових технологій та моніторингу якості освіти», шеф-редактор порталу «Освітня політика»

На мій погляд атестація має бути максимально простою і охоплювати лише три блоки аналізу(академічні досягнення учнів,професійний розвиток учителів та ефективність використання матеріально-технічної бази школи). Не потрібні ніякі бали, рейтингування, перевірки наявності стосів паперів… Має бути лише констатація за кожним із трьох груп показників: «школа прогресує»(атестуємо з відзнакою), «школа демонструє стабільно достатні(високі) результати»(атестуємо),  «спостерігається помітний регрес»(не атестуємо з огляду на академічне банкротство, професійну деградацію вчителів та неефективне використання матеріально-технічної бази).

 Схематично таке бачення сучасних підходів до атестації школи можна зобразити так:

І. Ефективність навчально-виховного процесу в школі

Індикатори, які дають можливість відстежити академічні досягнення учнів

Кількісні та якісні дані, які свідчать про рівень академічних досягнень учнів

Висновки про прогрес(регрес чи академічне банкрутство) школи

ЗНО(динаміка результатів за роками атестаційного періоду)

 

 

Вступ до ВНЗ(динаміка результатів за роками атестаційного періоду)

 

 

Контрольні зрізи знань з базових предметів

 

 

Інші показники академічних досягнень учнів(результати участі у конкурсах МАН, предметних олімпіадах тощо)

 

 

ІІ. Ефективність системи професійного розвитку вчителів

Рівні системи професійного розвитку вчителів

Форми професійного розвитку вчителів, які використовувались

Висновки про оптимальність використання відповідного рівня системи професійного розвитку вчителів

Надані послуги з професійного розвитку вчителів на рівні області(на базі інституту післядипломної освіти)

 

 

Надані послуги з професійного розвитку вчителів на рівні міста чи району(методичним кабінетом)

 

 

Організація професійного розвитку на рівні школи

 

 

Використання можливостей он-лайн навчання тощо.

 

 

Самоосвіта вчителів.

 

 

ІІІ. Розвиток та ефективність використання матеріально-технічної бази школи

1. Ефективність використання наданих за атестаційний період матеріальних ресурсів

Джерела фінансування чи матеріально-технічної підтримки

Обсяги та напрямки використання отриманих коштів

Висновки щодо внутрішньої економічної ефективності роботи школи

Отримані на розвиток матеріально-технічної бази школи кошти з місцевого бюджету(за роками атестаційного періоду)

Напрямки використання отриманих коштів

Висновки про достатність наданих коштів з місцевого бюджету та раціональність їх використання на рівні школи

Робота школи з фандрайзингу (за роками атестаційного періоду)

Напрямки використання отриманих коштів

Висновки про результативність роботи школи з фандрайзингу та ефективність використання залучених коштів

2. Ефективність використання основних матеріально-технічних фондів школи

Складові матеріально-технічної бази школи

Показники збереження та використання основних матеріально-технічних фондів школи

Висновки про оптимальність використання

Використання існуючої земельної ділянки

 

 

Використання існуючої спортивної бази

 

 

Використання корисної площі будівлі школи

Динаміка зміни кількості учнів на одиницю корисної площі будівлі школи  за атестаційний період

Використання приміщення в інтересах місцевої громади.

Висновки про оптимальність використання корисної площі будівлі школи

 Юрій Шукевич, голова ГО« Асоціація керівників шкіл м. Києва»

                                     Пропоную наступне. 

1. Кожна школа, що розпочинає свою діяльність та має на меті видавати учням документи про освіту державного зразка, повинна спочатку отримати від органу державної влади дозвіл ( ліцензію ) на право займатися освітньою діяльністю. По закінченні терміну дії ліцензії, але не пізніше року видачі учням документів проводиться єдина атастація школи, критерії якої потрібно розробити окремо.

У подальшому питання атестації школи виникають виключно при настанні форс-мажорних обставин, наприклад, для прийняття рішення про її закриття.

Відповідні положення і потрібно закласти у майбутній Закон «Про освіту».

Поняття «державний контроль» пропоную у майбутньому Законі замінити на «громадсько-державне оцінювання якості освіти в закладах та установах системи загальної середньої освіти».

 2. До прийняття новогоЗакону «Про освіту» атестацію шкіл у 2014-2015 н.р. потрібно здійснювати за тимчасовими спрощеними критеріями.

    Ці критерії повинні передбачати оцінювання ефективності забезпечення Державних стандартів загальної середньої освіти та дотримання  Державних санітарно-гігієнічних норм на території школи (відповідно до рівня фінансово-матеріального та кадрового забезпечення з боку органу державної влади-засновника школи, згідно до положень діючого законодавства). 

 Оскільки метою діяльності ЗНЗ будь-якого типу, ступеню та форми власності є забезпечення Державних стандартів загальної середньої освіти та дотримання Державних санітарно-гігієнічних норм, вважаю за доцільне тимчасові критерії атестації ЗНЗ пов’язувати саме з цим. В орієнтовних критеріях атестації на 2014-2015 н.р. не слід вводити показники, які на теренах України з різних причин реально не забезпечуються органами державної влади, інакше виникає потреба паралельно з атестацією ЗНЗ проводити атестацію державного органу управління освітою.

Схематично орієнтовні критерії атестації мають виглядати так:

Критерії атестаційної експертизи ЗНЗ

Одиниці оцінювання

Форма оцінювання

І. Забезпечення Державних стандартів ЗСО

1.  Наявність та загальний стан ведення базової шкільної документації

Від 1 до 10 балів

Вивчення стану

2.  Ефективність використання режиму занять (відповідно до робочого навчального плану та розкладу уроків)

Від 1 до 10 балів

Вивчення стану

3.  Ефективність використання ТЗН

Від 1 до 10 балів

Вивчення стану

4.  Рівень знань учнів випускного класу (відповідно до типу та ступеню школи)

% високого та % низького рівнявід 1 до 10 балів

Результати ЗНО, ДПА, зрізи знань

5.  Рівень мотивації учнів та учителів до продуктивного навчання

Від 1 до 10 балів

Анкетування «учитель очима учнів»

6.  Рівень соціалізації учнів, психологічний клімат, репутація школи

%, від 1 до 10 балів

Соціометрії по випускним класам, спостереження, анкетування

7.  Відсутність правомірних скарг батьків щодо набору, відрахування учнів тощо.

Кількість на 100 учнів за навчальний рік, від 1 до 10 балів

Звернення до місцевих управлінь освіти

ІІ. Забезпечення Державних санітарно-гігієнічних норм

1.  Ефективність використання навчальних меблів та інвентарю

Від 1 до 10 балів

Вивчення стану

2.  Ефективність використання туалетів та інших сантехнічних споруд

Від 1 до 10 балів

Вивчення стану

3.  Ефективність використання теплових мереж

Від 1 до 10 балів

Вивчення стану

4.  Ефективність використання прилеглої території

Від 1 до 10 балів

Вивчення стану

5.  Ефективність використання електрообладнання

Від 1 до 10 балів

Вивчення стану

 

О.М.Остапчук, директор Тернопільського навчально-виховного комплексу «Школа-ліцей № 6 ім. Н. Яремчука»

            Пропоную наступні критерії оцінки діяльності навчального закладу:

Чи слідкує педколектив за подальшим життям випускників, їх професійним досягненнями (до 10 років)?

       Так                            Частково                           Ні

Відповідність результатів ЗНО і ДПА річному оцінюванню?

       Так                                   Частково                                Ні

      85%                                  менше 85%                            менше 50%

Досягнення школярів в предметних олімпіадах, конкурсах, захистах Малої академії наук?

     Високий                                      Достатній                                       Низький 

      рівень                                           рівень                                             рівень

Участь школи у різноманітних фестивалях, конкурсах, спартакіада

     Високий                                        Достатній                                     Низький 

      рівень                                             рівень                                          рівень

Шкільна документація

     Високий                                        Достатній                                     Низький 

      рівень                                             рівень                                           рівень

Методична робота, педради

      Високий                                       Достатній                                     Низький 

       рівень                                             рівень                                          рівень

Угоди про співпрацю з організаціями, підприємствами, навчальними закладами

                     Достатньо                                                   Не достатньо 

Виховна робота: системність, різноманітність форм, зміст загальношкільних заходів

      Високий                                       Достатній                                     Низький 

      рівень                                             рівень                                           рівень

Пропагування системи шкільного життя: теле і радіопрограми про школу, участь в проектах, засобами масової інформації

      Високий                                       Достатній                                     Низький 

       рівень                                           рівень                                            рівень

Навчальний процес: форми організації навчальних занять, використання мультимедійних програм, оцінювання і стимулювання до навчання

      Високий                                       Достатній                                     Низький 

       рівень                                             рівень                                          рівень

Професіоналізм вчителів: участь в семінарах і конференціях; форми підвищення кваліфікації; друковані праці; комфортність умов праці; стимулювання та заохочення праці

      Високий                                       Достатній                                     Низький 

      рівень                                             рівень                                           рівень

Експериментальна робота: кількість експериментальних майданчиків різних видів, їх ефективність і раціональність

      Високий                                       Достатній                                     Низький 

      рівень                                             рівень                                          рівень

Інноваційна діяльність: кількість інновацій,  практична значущість; пропагування і використання іншими закладами

      Високий                                       Достатній                                     Низький 

      рівень                                             рівень                                          рівень

Атмосфера в навчальному закладі, співпраця між учнями і вчителем; співпраця між учнями і адміністрацією; стосунки між адміністрацією і вчителями; співпраця між вчителями і батьками.

     Високий                                        Достатній                                     Низький 

      рівень                                             рівень                                           рівень

Соціально-психологічна робота: контроль і допомога певним категоріям дітей; робота психолога; співпраця з державними і громадськими організаціями.

      Високий                                       Достатній                                     Низький 

      рівень                                             рівень                                           рівень

Шкільна демократія: активність учнів, вчителів, батьків в житті школи; загальношкільні заходи з питань комунікацій, розвитку цивілізації; робота учнівського самоврядування ради школи.

      Високий                                       Достатній                                     Низький 

      рівень                                             рівень                                           рівень

Охорона життя і здоровя учасників навчально-виховного процесу: техніка безпеки в школі, спортивна база і спортивний інвентар, умови для комфортного навчання і відпочинку, медичні послуги.

      Високий                                       Достатній                                     Низький 

      рівень                                             рівень                                           рівень

Стратегія розвитку навчального закладу, перспективне прогнозування.

      Достатній                         Частково                                       Не достатній 

       рівень                                            

 Відкритість навчального закладу: наявність власних учнівських організацій; громадські заходи в школі; культурний осередок; звіт директора.

         Достатній                         Частково                                       Не достатній 

          рівень                                            

Додаткові освітні послуги, різноманітні форми пізнавальної діяльності.

      Достатній                         Частково                                       Не достатній 

       рівень                                            

Самоаналіз діяльності

      Конкретний                         Задовільний                         Не задовільний

Інформація та реклама навчального закладу: сайт навчального закладу; сайт директора та вчителів, книги про навчальний заклад, шкільна символіка.

Матеріально-технічна база: естетика приміщень; класні кімнати та навчальні кабінети; мультимедіа; територія; спортивна база; умови для трудового навчання; бібліотека; їдальня; санітарний стан.

     Високий                                       Достатній                                     Низький 

      рівень                                             рівень                                         рівень

Фінанси: доходи від додаткових освітніх послуг; доходи від спонсорів і меценатів; допомога відповідних управлінь, влади.

       Достатній                             Частково                              Не задовільний

15 пунктів високого рівня + 9 пунктів достатнього рівня – високий рівень здійснення навчально-виховного процесу;

 8 пунктів низького рівня – низький рівень здійснення навчально-виховного процесу. 

Коваленко Сергій Петрович,

директор НВК «Олександрійський колегіум - спеціалізована школа»

Пропозиції щодо переліку  питань,  які варто аналізувати під час атестації навчального закладу:

1. Чи відповідає укомплектованість закладу педагогічними кадрами та умотивованість їх розстановки нормативно-правовій базі діяльності ЗНЗ.

2. Якість підвищення кваліфікації педагогічних працівників та організації їх атестації.

3. Наявність та доцільність наукової, науково-методичної,  дослідницької, експериментальної роботи педагогічних працівників.

4.  Доцільність та результативність впровадження інноваційних педагогічних технологій у навчальний процес.

5.  Впровадження інноваційних технологій в управління закладом, інформаційне забезпечення діяльності закладу.

6. Організація методичної роботи та її результативність.

7. Створення умов для варіативності навчання, запровадження допрофільного, профільного навчання (комплектування класів, поділ їх на групи, використання факультативів, курсів за виборів тощо).

8. Залучення додаткових ресурсів для удосконалення навчально-виховного процесу, для покращення матеріально-технічної бази.

9. Дотримання  вимог з техніки безпеки, охорони праці.

10. Рівень навчальних досягнень учнів за результатами річного оцінювання, ДПА та ЗНО.

11. Результативність участі учнів у міжнародних, Всеукраїнських, обласних, районних (міських) олімпіадах, турнірах, конкурсах МАН, змаганнях тощо (за останні 3 роки)

12. Дієвість та результативність виховної роботи, розвиток учнівського самоврядування, задоволення потреб учнів в організації різних форм позаурочної навчально-виховної роботи.

13. Стан реалізації Концепції розвитку навчального закладу.

14. Якість планування діяльності навчального закладу.

15. Стан виконання планів роботи.

16. Якість та результативність системи внутрішкільного контролю.

17. Взаємодія з органами місцевого самоврядування, громадськістю (радою, учнівським комітетом, батьківським комітетом, піклувальною радою навчального закладу, та ін.).

18. Суспільний рейтинг навчального закладу.

19. Створення умов для забезпечення прав і свобод учасників навчально-виховного процесу.

20. Наявність системи національно-патріотичного виховання.

21. Забезпечення соціальної підтримки дітей-сиріт, дітей з малозабезпечених сімей та інших учнів із соціально вразливих категорій.

22. Організація медичного обслуговування учнів та педагогічних працівників.

23. Організація  якісного харчування учнів.

24. Забезпечення умов для збереження здоров'я учнів.

25. Стан фізичного виховання (фізично-оздоровчі заходи, спортивно-масова робота тощо).

Аналітичний звіт про віртуальний «круглий стіл» на тему «Атестація школи: бути чи не бути?!»
Аналітичний звіт про віртуальний «круглий стіл» на тему «Атестація школи: бути чи не бути?!»

З огляду на те, що сьогодні відкрилось певне «вікно можливостей» для системних змін в освіті, ми прагнемо використати можливості нашого порталу як платформи для генерування нових ідей. Перш за все, Портал «Освітня політика» прагне, щоб був почутий освітянський Vox populi («голос народу», тобто голос усіх учасників освітнього процесу), голос професіоналів, експертів. 

  Щойно Портал «Освітня політика» провів черговий віртуальний «круглий стіл»  на тему  «Атестація школи: бути чи не бути?!». Актуальність обговорення цієї теми визначається тим фактом, що зараз у МОН завершується робота з розробки нового порядку атестації навчальних закладів.

Проект Концепції «Порядку державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, навчально-виховних комплексів та об’єднань» оприлюднено на офіційному веб-сайті Міністерство освіти і науки України (рубрика «Громадське обговорення»). 

http://www.mon.gov.ua/ua/pr-viddil/1312/1390288033/1405320263/

У рамках підготовки цього документа 6 червня 2014 року відбулося засідання фокус-групи в роботі якої брали участь і більшість учасників нашого «круглого столу». На цьому зібранні заступник Міністра Павло Полянський зазначив, що положення про критерії за яким буде здійснюватись атестація має бути «охоронною грамотою для тих, кого перевіряють, а не карт-бланшем  для тих, хто перевіряє». Адже, як показує практика, теперішні критерії атестації зручні для тих, хто перевіряє, але є малозрозумілими і нерідко несправедливими для тих, кого атестують. 

                   Ми винесли на обговорення «круглого столу»  два питання:

1. Чи потрібно передбачати таку форму «державного контролю» як атестація школи у майбутньому Законі «Про освіту»?

2. Якими мають бути критерії оцінки школи у тимчасовому положенні за яким буде здійснюватись атестація школи у наступному навчальному році?

Отримали на них кілька варіантів відповіді, які можна розподілити за наступними тематичними групами.

                                  Відмінити.

Третина учасників круглого столу, не вважає запровадження атестації школи прогресивним кроком. Частина з ним згадує, що в радянські часи і перші роки незалежності атестації не було, а її поява як ніяк не вплинула на якість освіти в Україні.

Інші учасники круглого столу доводять, що жодна освітянська контора(а будь-яке управління освіти за своєю суттю є саме конторою) не має ані інтелектуальних, ані організаційних ресурсів, щоб кваліфіковано оцінити роботу школи і тим більше, щоб на основі аналізу допомогти школам стати кращими.  На жаль, атестація в тому вигляді в якому вона зараз є, не виконує ролі інструменту відстежування результативності роботи школи.

Тож, в умовах коли і так здійснюється поточний явно надлишковий державний контроль не варто у новій редакції  Закону «Про освіту» передбачати таку форму «державного контролю» як атестація школи.

• Атестація школи - це регулярна, нікому непотрібна паперотворчість. Коли працівники райвно роблять вигляд, що вони вимогливо перевіряють, а школа робить вигляд, що вона страшенно боїться, вчителі замість того, щоб спокійно працювати, займаються паперотворчістю. На мою думку, більш дієвою формою контролю можуть бути регулярні(не менш, ніж раз на 5 років) тематичні або комплексні інспекції шкіл компетентними (тими, які самі були вчителями, директорами, заступниками) інспекторами. І не працівники школи повинні творити чергові папірці для звітування, а самі перевіряючі мають виявляти і аналізувати об’єктивні показники роботи школи. Хотів би застерегти від ще одного хибного підходу до оцінки роботи різних шкіл: не можна міряти одним аршином спеціалізовані, профільні, міські, районні та однокомплектні сільські школи. Звісно, мають бути якісь об’єктивні пороги, нижче яких опускатись не можна будь-якій школі.

                                               Юрій  Бак

• Аттестация = коррупция. Всем известно, что такое мероприятие, как аттестация учебного заведения являеться высшей степенью коррупции. Не секрет, что обычно коллективом школы на аттестацию школы всегда собираются определенная сумма - от 200 грн с каждого учителя.

                                                                   Владимир

• Атестація у ї нинішньому вигляді не має ані «батога»(бо всі школи зрештою атестують), ані пряника(к правило, відсутнє заохочення для тих, хто атестується «з відзнакою»). Тож, відмовившись від цієї безглуздої процедури, ми абсолютно нічого не втратимо, а збережемо, нерви, кошти, час… 

• Повноцінна атестація вимагає серйозних інтелектуальних зусиль і певних матеріальних витрат(на оплату праці незалежних експертів, відрядження тощо). Буде лише профанація самої ідеї атестації аж до того часу, поки ми не зможемо це дозволити, поки в нас не з’явиться фонд стимулювання досягнень…  

                                             Віктор Миргородський 

 Атестація нічого не дає школі. Це лише зайвий клопіт і витрати. Атестували з відзнакою? Ну і що з цього?!

Я маю практичний досвід організації проведення незалежної експертизи моєї школи, спеціально запрошеним експертом. Те, що підказав наш колега-експерт, виявилось набагато ціннішим того, що було зафіксовано під час формальної процедури атестації. 

                                           Олександр Остапчук

 Контролю і так забагато і ще один вид контролю раз на п’ять чи десять років не потрібен. Атестація могла б виправдати своє існування як стимул, як допомога, як підтримка…

                                                     Сергій Коваленко

 Наші начальники на рівні району стверджують, що їм потрібна атестація як внутрішньогалузева форма контролю. «А судді хто?!». Чи є у вас достатній рівень, щоб оцінити діяльність навчального закладу?! Чи може районне управління освіти виконувати функцію центру аналітики і прогнозування?!

                                                   Галина Созоненко

• До того часу поки ми не прийняли новий Закон «Про освіту» слід просто призупинити процедуру атестації школи. Не може оцінку якості надання освітніх послуг здійснювати той, хто їх організовує і здійснює постійний поточний контроль. Адже у цьому випадку управління освіти оцінює те, що воно саме має забезпечувати.

Оцінку якості роботи школи мають здійснювати незалежні агенції і це має бути складовою частиною національної системи моніторингу якості освіти.

                                            Людмила Паращенко

           Замінити чи поєднати.

Були окремі пропозиції замінитиатестацію школи (від лат. attestatio  – підтвердження) на її акредитацію(від лат. accredo  – довіряю). Звісно, сенс у  такій зміні буде лише  у випадку, якщо відбудеться зміщення акцентів: замість комплексної формально-бюрократичної перевірки роботи школи відбуватиметься офіційне підтвердження відповідності якості наданих освітніх послуг відповідним державним стандартам за єдиним критерієм оцінювання – рівень знань випускників.

За аналогією з вищою освітою, загальноосвітні навчальні заклади могли б мати і рівні акредитації:

I рівень — загальноосвітні школи;

II рівень — спеціалізовані школи;

III рівень — гімназії;

IV рівень — ліцеї.

• Атестація навчального закладу в сучасному варіанті - безглуздя. Хоча вона повинна бути, безумовно. Це-своєрідний зріз за певний період. Доцільно переглянути критерії, форму виходу результатів і принципи утворення експертної групи. Щодо останньої: вона не повинна складатись з чинуш від освіти, це повинні бути досвідчені, не зацікавлені, авторитетні освітяни, що представляють й науку, й практику з різних галузей. А по закінченні атестації заклад повинен мати якісь матеріалізовані результати...

 Відчула на собі як керівник разом з колективом у 2011 після атестації лише порожнечу. І яка різниця, що атестовані були на високому рівні? Де заохочення? Що сказати вчителю? Що - батькам? Що їм показати, чим мотивувати?! Може, щось треба запровадити на кшталт  «категоріальність» - як для спортшкіл?

                                                               Оксана Колесникова 

Наприклад в Росії за підсумками атестації школа отримує висновок, на підставі якого проводиться державна акредитація.

Див.: Положение о государственной аккредитации образовательных учреждений и научных организаций (утв. Постановлением Правительства РФ от 21 марта 2011 г. N 184) http://obrpravo.ru/page/27

З огляду на те, що  в Україні у загальній середні освіті немає акредитації як такої, не зрозуміло для чого взагалі проводиться процедура атестації шкіл, які й так знаходяться в умовах явно надлишкового поточного державно-бюрократичного контролю. 

Логічним завершенням процедури атестації школи (у випадку якщо ми її зберігаємо) має бути державна акредитація навчального закладу, тобто надання права видавати документи про освіту державного зразка.  Якщо ми це зробимо, будь-яка школа матиме лише два обов’язкових документи: свідоцтво про ліцензування(документ на право ведення освітньої діяльності для щойно відкритих шкіл) і  свідоцтво про акредитацію(документ на право видавати атестат про освіту державного зразка).

Щойно відкрита школа, яка отримала ліцензію на здійснення  освітньої діяльності,  напередодні першого випуску має довести право видавати відповідний документ про освіту. Давно працююча школа має періодично(раз на десять років) підтвердити право видавати документ(пройти акредитацію), який засвідчує можливість здобуття там освіти належної якості.

                        Удосконалити.

Дві третини учасників вважають, що атестацію проводити потрібно, принаймні до того часу покив Законі України «Про загальну середню освіту» є Стаття 40 п.3 у якій зафіксовано, що «основною   формою   державного   контролю   за  діяльністю  загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності є державна  атестація закладу,  яка проводиться не рідше одного разу на   10   років   у  порядку,  встановленому  центральним  органом виконавчої  влади,  що  забезпечує формування державної політики у сфері освіти».

Проводити атестацію потрібно, бо діє Наказ МОН №34 від 25.01.2008  «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за діяльністю навчальних закладів». У ньому основними формами державного контролю визначено:

     у вищих навчальних закладах - акредитаційна експертиза, експертна оцінка їх діяльності та інспектування;

     у професійно-технічних та загальноосвітніх навчальних закладах - атестація, інспектування, комплексні та тематичні перевірки.http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0077-08

Звісно, ми як законослухняні громадяни маємо дотримуватись  існуючих норм. Утім, це аніскільки не заважає добиватись їх зміни.

• Без динамічних показників - індикаторів, які б окреслювали рівні змін, встановлювали залежності та визначали якість сервісних механізмів, без самоаналізу навчального закладу і порівняльного дослідження експертами, процедура атестації, як механізму державного контролю виглядає формальною. 

Їх можна звести до трьох критеріїв - ефективність управління знаннями, ефективність управління комунікаціями та здатність до розвитку (самоорганізації).

                                                                                  Світлана Олексюк.

Пропозиції учасників обговорення, які вважають доцільним удосконалення атестації можна об’єднати у дві групи:

1. Позиціонуючи атестацію виключно як форму  «державного   контролю» (у реальності    державно-бюрократичного  контролю )ми чомусь забуваємо, що в освіті має  бути не тільки і не стільки  державний, а і недержавний контроль. Атестація може і повинна стати формою об’єднання  цих двох видів контролю, які в сукупності утворюють соціальний контроль.Тож, першою глибоко символічною зміною у Законі України «Про загальну середню освіту» має бути заміна поняття «державний контроль» на поняття «соціальний(державно-громадський)   контроль»  у визначені ролі атестації.

Якщо атестація стане «основною формою соціального (державно-громадського) контролю за діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності», це означатиме визнання активної ролі у цьому процесі громадськості (в першу чергу батьківської), недержавних організацій освітян, незалежних експертів тощо. Погляд на атестацію як на форму соціального (державно-громадського) контролю націлюватиме і на використання таких методів оцінювання, як, наприклад, контент-аналіз публікацій у місцевій пресі, соціологічні опитування(учнів батьків, мешканців шкільного мікрорайону), інтерв’ювання учасників освітнього процесу тощо. Зайве доводити, що це додасть об’єктивності процесу атестування, адже державно-бюрократичний контроль  базується на роботі з документами як основному методі оцінюванні. 

Необхідність заміни атестації як форми державно-бюрократичного контролю на сучасну форму державно-громадського(а ще краще громадсько-державного) контролю вказує і міжнародний досвід.

Навіть у деяких пострадянських країнах,  далеких від еталонів демократії в освіті принаймні задекларовано, що «аттестация является основной формой государственно - общественного контроля за качеством образования в образовательных учреждениях» (Див.: п.2 «Положения о порядке аттестации и государственной аккредитации образовательных учреждений» в ред. Приказа Минобразования РФ от 11.08.2000 N 2439

https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=2&ved=0CCcQFjAB&url=http%3A%2F%2Fwww.yarregion.ru%2Fdepts%2Fdobr%2Fdocsactivities%2Fpol_akr1327.doc&ei=yJu_U-_OJOOL0AXIuICABg&usg=AFQjCNFpGLBdv3Lb_Quc_gnaMbiWZIufkQ&sig2=DymE4e8Kso59_UErs7TIaA ) .

Погляд на атестацію як на форму державно-громадського контролю  утвердився там в демократичні 90-ті роки минулого століття. Не факт, що зараз існуюча практика атестації шкіл є вільною від адміністративного пресингу,  елементів корупції тощо.  

Комиссия работала три дня, содержание проверочных тестов было строго засекречено и привозилось в запечатанных пакетах, учителей к детям не допускали, словно в школе работала следственная группа, долженствующая уличить в чём-то злостных нарушителей закона. Группу детей, которые должны эти тесты писать, выбирал, вроде бы, компьютер, но выбрал он отчего-то одних троечников и двоечников. Светлана Сергеевна, наплевав на собственные принципы, велела самых слабых подменить сильными, поговорив предварительно с детьми, чтобы они не проговорились. Конечно, она понимала, что делать этого нельзя, что это ставит её в зависимость от собственных учеников, что это уродует психику подростка, но, в случае провала пришлось бы проходить аттестацию каждый год снова и снова, до победы, а этого она бы уже не вынесла. Впрочем, дети отнеслись к подменам с полным пониманием и даже некоторым азартом, показав, что соответствуют духу времени гораздо больше своего директора. И учителя, скинувшись из своих невеликих доходов, собрали энную сумму «на представительские расходы», добавив: «Пусть только они от нас на пять лет отвяжутся». Деньги пригодились и на угощение с балычком и икоркой, и на подарки в виде золотых безделушек; в общем, аттестацию прошли хорошо. http://pedsovet.org/forum/topic2229.html 

Та профанація ідеї на затьмарює саму ідею атестації саме  як  форми державно-громадського контролю.

• Атестацію слід розглядати як елемент політики держави в освітній сфері. Навіть у випадку, якщо б спрацьовував «батіг» і за підсумками атестації звільнили когось із непродвинутих директорів шкіл варто задуматись: чи варто заради цього застосовувати такий громіздкий механізм як атестація?!

Звісно, будь-яке управління освіти проводитиме атестації так як йому зручно, а не так як це було б зручно школі. Якщо ж ми задіємо кваліфікованих експертів, атестація з «каральної процедури» перетвориться на механізм удосконалення діяльності.

                                                     Костянтин Линьов

 2. Упродовж перехідного періоду атестація могла б бути ефективною формою системного  моніторингу прогресу(регресу) школи за певний час( 10 років) у випадку, якщо для здійснення такого моніторингу буде використовуватись  інший інструментарій і інші критерії. Див. пропозиції в додатках.

Необхідно також знайти оптимальне поєднання атестації як форми соціального контролю з такими формами поточного державного контролю за діяльністю навчальних закладів як «інспектування», «комплексні та тематичні перевірки». Якщо ми відійдемо від явно надлишкового зовнішнього управління загальноосвітніми навчальними закладами, саме атестація стане основною формою контролю. Інспектування, комплексні та тематичні перевірки мають відігравати допоміжну роль і використовуватись у чітко обумовлених випадках.

Інспектування може проводитись лише у зв’язку із виникненням надзвичайних ситуацій у навчальному закладі(нещасний випадок, обґрунтована скарга тощо) за ініціативою місцевого управління освітою.

Комплексні  та  тематичні перевірки(краще називати це моніторингом) мають проводитись виключно на запрошення  директора школи. Така практика є в абсолютній більшості країн світу, наприклад, в шкільних округах США домінує такий підхід. Директор школи, представляючи суперінтендантові план роботи на наступний навчальний рік, наприклад, каже: ми плануємо запровадити новий навчальний курс(у нас є проблеми з викладанням гуманітарного циклу предметів…), заплануйте, будь ласка, моніторинг стану викладання цього курсу(гуманітарного циклу предметів…) силами освітнього офісу на травень. Тобто директор школи сам собі замовляє «перевірку» з тим, щоб отримати об’єктивну картину у тому чи іншому сегменті роботи навчального закладу.

Якщо директор школи сам собі замовив «перевірку», то чи буде він боятись такої перевірки?  Чи буде він намагатись щось приховати чи створити показуху? Чи буде в нього потреба якось задобрити перевіряльників? 

Має утвердитись і  новий підхід до взаємин по лінії «школа-управляння освіти» радикально відмінний від існуючого зараз формально-бюрократичного підходу.  

На жаль, абсолютна більшість управлінь освіти у їх нинішньому вигляді не спроможні виміряти «температуру реформ», бути «великим спостерігачем». Тож, така атестація в формі моніторингового аналізу можлива лише у випадку задіювання незалежних агенцій чи принаймні залучення незалежних експертів з оцінки якості роботи школи. Головним результатом  атестації у такому випадку була б не лише констатація існуючого стану освітньої системи, а і консультативна допомога школі та місцевому управлінню освіти.

Така атестація була б і формою оцінки ефективності роботи тієї надбудови, яка є над школою(управління, інститут післядипломної освіти тощо).

Головна і принципова вимога всіх учасників обговорення: у новому порядку атестації навчальних закладів критерії оцінки діяльності школи мають охоплювати виключно ті сфери, які знаходяться у рамках повноважень самої школи. Наприклад, наявність земельної ділянки чи стадіону залежить від місцевих органів влади чи місця розташування школи(у центральний районах багатьох міст неможливо знайти для цього вільні площі). Тож, у критеріях оцінювання школи може бути лише пункт про ефективність використання дослідних ділянок чи стадіону у випадку, якщо вони є.

Атестації школи бути, але критерії слід змінити! Оскільки передбачається загальна децентралізація у сфері управління, то, напевно, відділи (управління) освіти будуть позбавлені звичних для  сучасної освітньої системи контролюючих функцій.  Якщо так відбудеться, в оцінюванні  якості надання освітніх послуг тим чи іншим навчальним закладом переважатиме самоконтроль і самооцінка. Можливо цей період має бути обмежений 4 роками, а на п’ятому  році від попередньої атестації варто її проводити.  Але дуже виважено і ретельно треба підійти до розробки Критеріїв, врахувавши при цьому європейський досвід. Мабуть, немає резону вносити зараз зміни у чинне Положення про атестацію педагогічних працівників, оскільки  МОН України розпочало системні зміни в освіті, а, отже, спочатку треба створити відповідні Закони, передбачивши у них  стратегічні напрямки функціонування і розвитку освітньої системи в цілому, а тоді під певні статті Закону створювати підзаконні акти.  

                                                              Марія Барна

 Я працюю в позашкільній освіті - тут із критеріями взагалі ПОХОРОН! Школа ще може показати якісні і відносні показники успішності. А ми??? Загалом, атестація важлива річ, але немає такої «рулетки» яка б виміряла творчі потуги керівників гуртків, педагогів. Тому домінує суб’єктивність у оцінюванні та вивчення формальний показників(охоплення конкурсами, фестивалями, змаганнями тощо). 

Андрій Куцевалов

 Для уникнення суб’єктивізму експертів, зокрема, можна використовувати формалізовані процедури підбору експертів, експертного оцінювання і обробки результатів експертизи. Ще один відомий метод - створення відкритої бази даних експертів.

                                               Володимир Бахрушин 

Потрібна нова філософія, новий підхід атестації як до інструменту відстежування результативності роботи школи. В атестаційних документах має з’явитись і нова термінологія(«управління якістю освіти», «управління інноваціями» тощо). 

Аналітична довідка за підсумками атестації має містити конкретні рекомендації школі з тим, щоб вона могла вийти на якісно вищий рівень роботи. Їх слід готувати за кращими вітчизняними та зарубіжними зразками. Давайте візьмемо приклад з Англії, де рекомендації інспектора є справді вагомим документом у якому сформульовано незагальні речі, які мають сенс і до яких варто прислуховуватись.

А який сенс у наших типових рекомендаціях із формулюваннями на кшталт «покращити» чи «удосконалити»!?

                                                   Віктор Ястремський

                                 Залишити як є.

Показово, що жоден учасник круглого столу  не висловився за те, щоб залишити атестацію шкіл у такому вигляді як зараз.

Тож, потрібні зміни. 

Додатки

Віктор Громовий, директор МБО «Центр тестових технологій та моніторингу якості освіти», шеф-редактор порталу «Освітня політика»

На мій погляд атестація має бути максимально простою і охоплювати лише три блоки аналізу(академічні досягнення учнів,професійний розвиток учителів та ефективність використання матеріально-технічної бази школи). Не потрібні ніякі бали, рейтингування, перевірки наявності стосів паперів… Має бути лише констатація за кожним із трьох груп показників: «школа прогресує»(атестуємо з відзнакою), «школа демонструє стабільно достатні(високі) результати»(атестуємо),  «спостерігається помітний регрес»(не атестуємо з огляду на академічне банкротство, професійну деградацію вчителів та неефективне використання матеріально-технічної бази).

 Схематично таке бачення сучасних підходів до атестації школи можна зобразити так:

І. Ефективність навчально-виховного процесу в школі

Індикатори, які дають можливість відстежити академічні досягнення учнів

Кількісні та якісні дані, які свідчать про рівень академічних досягнень учнів

Висновки про прогрес(регрес чи академічне банкрутство) школи

ЗНО(динаміка результатів за роками атестаційного періоду)

 

 

Вступ до ВНЗ(динаміка результатів за роками атестаційного періоду)

 

 

Контрольні зрізи знань з базових предметів

 

 

Інші показники академічних досягнень учнів(результати участі у конкурсах МАН, предметних олімпіадах тощо)

 

 

ІІ. Ефективність системи професійного розвитку вчителів

Рівні системи професійного розвитку вчителів

Форми професійного розвитку вчителів, які використовувались

Висновки про оптимальність використання відповідного рівня системи професійного розвитку вчителів

Надані послуги з професійного розвитку вчителів на рівні області(на базі інституту післядипломної освіти)

 

 

Надані послуги з професійного розвитку вчителів на рівні міста чи району(методичним кабінетом)

 

 

Організація професійного розвитку на рівні школи

 

 

Використання можливостей он-лайн навчання тощо.

 

 

Самоосвіта вчителів.

 

 

ІІІ. Розвиток та ефективність використання матеріально-технічної бази школи

1. Ефективність використання наданих за атестаційний період матеріальних ресурсів

Джерела фінансування чи матеріально-технічної підтримки

Обсяги та напрямки використання отриманих коштів

Висновки щодо внутрішньої економічної ефективності роботи школи

Отримані на розвиток матеріально-технічної бази школи кошти з місцевого бюджету(за роками атестаційного періоду)

Напрямки використання отриманих коштів

Висновки про достатність наданих коштів з місцевого бюджету та раціональність їх використання на рівні школи

Робота школи з фандрайзингу (за роками атестаційного періоду)

Напрямки використання отриманих коштів

Висновки про результативність роботи школи з фандрайзингу та ефективність використання залучених коштів

2. Ефективність використання основних матеріально-технічних фондів школи

Складові матеріально-технічної бази школи

Показники збереження та використання основних матеріально-технічних фондів школи

Висновки про оптимальність використання

Використання існуючої земельної ділянки

 

 

Використання існуючої спортивної бази

 

 

Використання корисної площі будівлі школи

Динаміка зміни кількості учнів на одиницю корисної площі будівлі школи  за атестаційний період

Використання приміщення в інтересах місцевої громади.

Висновки про оптимальність використання корисної площі будівлі школи

 Юрій Шукевич, голова ГО« Асоціація керівників шкіл м. Києва»

                                     Пропоную наступне. 

1. Кожна школа, що розпочинає свою діяльність та має на меті видавати учням документи про освіту державного зразка, повинна спочатку отримати від органу державної влади дозвіл ( ліцензію ) на право займатися освітньою діяльністю. По закінченні терміну дії ліцензії, але не пізніше року видачі учням документів проводиться єдина атастація школи, критерії якої потрібно розробити окремо.

У подальшому питання атестації школи виникають виключно при настанні форс-мажорних обставин, наприклад, для прийняття рішення про її закриття.

Відповідні положення і потрібно закласти у майбутній Закон «Про освіту».

Поняття «державний контроль» пропоную у майбутньому Законі замінити на «громадсько-державне оцінювання якості освіти в закладах та установах системи загальної середньої освіти».

 2. До прийняття новогоЗакону «Про освіту» атестацію шкіл у 2014-2015 н.р. потрібно здійснювати за тимчасовими спрощеними критеріями.

    Ці критерії повинні передбачати оцінювання ефективності забезпечення Державних стандартів загальної середньої освіти та дотримання  Державних санітарно-гігієнічних норм на території школи (відповідно до рівня фінансово-матеріального та кадрового забезпечення з боку органу державної влади-засновника школи, згідно до положень діючого законодавства). 

 Оскільки метою діяльності ЗНЗ будь-якого типу, ступеню та форми власності є забезпечення Державних стандартів загальної середньої освіти та дотримання Державних санітарно-гігієнічних норм, вважаю за доцільне тимчасові критерії атестації ЗНЗ пов’язувати саме з цим. В орієнтовних критеріях атестації на 2014-2015 н.р. не слід вводити показники, які на теренах України з різних причин реально не забезпечуються органами державної влади, інакше виникає потреба паралельно з атестацією ЗНЗ проводити атестацію державного органу управління освітою.

Схематично орієнтовні критерії атестації мають виглядати так:

Критерії атестаційної експертизи ЗНЗ

Одиниці оцінювання

Форма оцінювання

І. Забезпечення Державних стандартів ЗСО

1.  Наявність та загальний стан ведення базової шкільної документації

Від 1 до 10 балів

Вивчення стану

2.  Ефективність використання режиму занять (відповідно до робочого навчального плану та розкладу уроків)

Від 1 до 10 балів

Вивчення стану

3.  Ефективність використання ТЗН

Від 1 до 10 балів

Вивчення стану

4.  Рівень знань учнів випускного класу (відповідно до типу та ступеню школи)

% високого та % низького рівнявід 1 до 10 балів

Результати ЗНО, ДПА, зрізи знань

5.  Рівень мотивації учнів та учителів до продуктивного навчання

Від 1 до 10 балів

Анкетування «учитель очима учнів»

6.  Рівень соціалізації учнів, психологічний клімат, репутація школи

%, від 1 до 10 балів

Соціометрії по випускним класам, спостереження, анкетування

7.  Відсутність правомірних скарг батьків щодо набору, відрахування учнів тощо.

Кількість на 100 учнів за навчальний рік, від 1 до 10 балів

Звернення до місцевих управлінь освіти

ІІ. Забезпечення Державних санітарно-гігієнічних норм

1.  Ефективність використання навчальних меблів та інвентарю

Від 1 до 10 балів

Вивчення стану

2.  Ефективність використання туалетів та інших сантехнічних споруд

Від 1 до 10 балів

Вивчення стану

3.  Ефективність використання теплових мереж

Від 1 до 10 балів

Вивчення стану

4.  Ефективність використання прилеглої території

Від 1 до 10 балів

Вивчення стану

5.  Ефективність використання електрообладнання

Від 1 до 10 балів

Вивчення стану

 

О.М.Остапчук, директор Тернопільського навчально-виховного комплексу «Школа-ліцей № 6 ім. Н. Яремчука»

            Пропоную наступні критерії оцінки діяльності навчального закладу:

Чи слідкує педколектив за подальшим життям випускників, їх професійним досягненнями (до 10 років)?

       Так                            Частково                           Ні

Відповідність результатів ЗНО і ДПА річному оцінюванню?

       Так                                   Частково                                Ні

      85%                                  менше 85%                            менше 50%

Досягнення школярів в предметних олімпіадах, конкурсах, захистах Малої академії наук?

     Високий                                      Достатній                                       Низький 

      рівень                                           рівень                                             рівень

Участь школи у різноманітних фестивалях, конкурсах, спартакіада

     Високий                                        Достатній                                     Низький 

      рівень                                             рівень                                          рівень

Шкільна документація

     Високий                                        Достатній                                     Низький 

      рівень                                             рівень                                           рівень

Методична робота, педради

      Високий                                       Достатній                                     Низький 

       рівень                                             рівень                                          рівень

Угоди про співпрацю з організаціями, підприємствами, навчальними закладами

                     Достатньо                                                   Не достатньо 

Виховна робота: системність, різноманітність форм, зміст загальношкільних заходів

      Високий                                       Достатній                                     Низький 

      рівень                                             рівень                                           рівень

Пропагування системи шкільного життя: теле і радіопрограми про школу, участь в проектах, засобами масової інформації

      Високий                                       Достатній                                     Низький 

       рівень                                           рівень                                            рівень

Навчальний процес: форми організації навчальних занять, використання мультимедійних програм, оцінювання і стимулювання до навчання

      Високий                                       Достатній                                     Низький 

       рівень                                             рівень                                          рівень

Професіоналізм вчителів: участь в семінарах і конференціях; форми підвищення кваліфікації; друковані праці; комфортність умов праці; стимулювання та заохочення праці

      Високий                                       Достатній                                     Низький 

      рівень                                             рівень                                           рівень

Експериментальна робота: кількість експериментальних майданчиків різних видів, їх ефективність і раціональність

      Високий                                       Достатній                                     Низький 

      рівень                                             рівень                                          рівень

Інноваційна діяльність: кількість інновацій,  практична значущість; пропагування і використання іншими закладами

      Високий                                       Достатній                                     Низький 

      рівень                                             рівень                                          рівень

Атмосфера в навчальному закладі, співпраця між учнями і вчителем; співпраця між учнями і адміністрацією; стосунки між адміністрацією і вчителями; співпраця між вчителями і батьками.

     Високий                                        Достатній                                     Низький 

      рівень                                             рівень                                           рівень

Соціально-психологічна робота: контроль і допомога певним категоріям дітей; робота психолога; співпраця з державними і громадськими організаціями.

      Високий                                       Достатній                                     Низький 

      рівень                                             рівень                                           рівень

Шкільна демократія: активність учнів, вчителів, батьків в житті школи; загальношкільні заходи з питань комунікацій, розвитку цивілізації; робота учнівського самоврядування ради школи.

      Високий                                       Достатній                                     Низький 

      рівень                                             рівень                                           рівень

Охорона життя і здоровя учасників навчально-виховного процесу: техніка безпеки в школі, спортивна база і спортивний інвентар, умови для комфортного навчання і відпочинку, медичні послуги.

      Високий                                       Достатній                                     Низький 

      рівень                                             рівень                                           рівень

Стратегія розвитку навчального закладу, перспективне прогнозування.

      Достатній                         Частково                                       Не достатній 

       рівень                                            

 Відкритість навчального закладу: наявність власних учнівських організацій; громадські заходи в школі; культурний осередок; звіт директора.

         Достатній                         Частково                                       Не достатній 

          рівень                                            

Додаткові освітні послуги, різноманітні форми пізнавальної діяльності.

      Достатній                         Частково                                       Не достатній 

       рівень                                            

Самоаналіз діяльності

      Конкретний                         Задовільний                         Не задовільний

Інформація та реклама навчального закладу: сайт навчального закладу; сайт директора та вчителів, книги про навчальний заклад, шкільна символіка.

Матеріально-технічна база: естетика приміщень; класні кімнати та навчальні кабінети; мультимедіа; територія; спортивна база; умови для трудового навчання; бібліотека; їдальня; санітарний стан.

     Високий                                       Достатній                                     Низький 

      рівень                                             рівень                                         рівень

Фінанси: доходи від додаткових освітніх послуг; доходи від спонсорів і меценатів; допомога відповідних управлінь, влади.

       Достатній                             Частково                              Не задовільний

15 пунктів високого рівня + 9 пунктів достатнього рівня – високий рівень здійснення навчально-виховного процесу;

 8 пунктів низького рівня – низький рівень здійснення навчально-виховного процесу. 

Коваленко Сергій Петрович,

директор НВК «Олександрійський колегіум - спеціалізована школа»

Пропозиції щодо переліку  питань,  які варто аналізувати під час атестації навчального закладу:

1. Чи відповідає укомплектованість закладу педагогічними кадрами та умотивованість їх розстановки нормативно-правовій базі діяльності ЗНЗ.

2. Якість підвищення кваліфікації педагогічних працівників та організації їх атестації.

3. Наявність та доцільність наукової, науково-методичної,  дослідницької, експериментальної роботи педагогічних працівників.

4.  Доцільність та результативність впровадження інноваційних педагогічних технологій у навчальний процес.

5.  Впровадження інноваційних технологій в управління закладом, інформаційне забезпечення діяльності закладу.

6. Організація методичної роботи та її результативність.

7. Створення умов для варіативності навчання, запровадження допрофільного, профільного навчання (комплектування класів, поділ їх на групи, використання факультативів, курсів за виборів тощо).

8. Залучення додаткових ресурсів для удосконалення навчально-виховного процесу, для покращення матеріально-технічної бази.

9. Дотримання  вимог з техніки безпеки, охорони праці.

10. Рівень навчальних досягнень учнів за результатами річного оцінювання, ДПА та ЗНО.

11. Результативність участі учнів у міжнародних, Всеукраїнських, обласних, районних (міських) олімпіадах, турнірах, конкурсах МАН, змаганнях тощо (за останні 3 роки)

12. Дієвість та результативність виховної роботи, розвиток учнівського самоврядування, задоволення потреб учнів в організації різних форм позаурочної навчально-виховної роботи.

13. Стан реалізації Концепції розвитку навчального закладу.

14. Якість планування діяльності навчального закладу.

15. Стан виконання планів роботи.

16. Якість та результативність системи внутрішкільного контролю.

17. Взаємодія з органами місцевого самоврядування, громадськістю (радою, учнівським комітетом, батьківським комітетом, піклувальною радою навчального закладу, та ін.).

18. Суспільний рейтинг навчального закладу.

19. Створення умов для забезпечення прав і свобод учасників навчально-виховного процесу.

20. Наявність системи національно-патріотичного виховання.

21. Забезпечення соціальної підтримки дітей-сиріт, дітей з малозабезпечених сімей та інших учнів із соціально вразливих категорій.

22. Організація медичного обслуговування учнів та педагогічних працівників.

23. Організація  якісного харчування учнів.

24. Забезпечення умов для збереження здоров'я учнів.

25. Стан фізичного виховання (фізично-оздоровчі заходи, спортивно-масова робота тощо).

24.07.2014
В. Громовий, Ю. Шукевич
*
Поділитися

Додати комментар

Через сайт
Через Вконтакті
Через Фейсбук

Коментарі  

Автор: Lyubov Naydonova
Опубліковано 18.09.2014 в 18:45
На жаль, положення пишуть "добрими намірами в ад" - непрофесійно, як філологічні твори, а не управлінські інструменти: не моделюють процеси, які стоять за словами і фразами, не намагаються ці процеси спростити, зробити ефективними, зручними, комфортними для людей. Це давня біда - нагромадження слів. Положення потрібно вміти робити, на жаль, фахівців цієї справи слухають дуже мало, хіба в бізнесі, де вміють рахувати ресурси, бо це гроші, не врахуєш - прогориш. А в нашій освітянській справі розвелося стільки положень, комісій, атестацій, документацій. Мені дуже нагадує того робітника, який кожен день протягом 10 років набирав відро води з річки, вимірював температуру, заносячи в журнал, у той час як машину, що працювала на цій річковій воді, 9 років назад здали в металобрухт.
Автор: Тамара Захарченко‎
Опубліковано 18.09.2014 в 18:44
Сегодня занимались идиотизмом по сценарию министерства образования описанному в Положении об аттестации. Аттестовали педагога, который написал заявление на принятие его на работу директором школы. Это же каким местом думали, когда выписывали в положение порядок аттестации претендента на должность руководителя? Вчера пришел человек, узнал что есть вакансия, написал заявление, т.е реализовал свое право на работу согласно ст. 43 Конституции. А МОН считает, что комиссия имеет право НЕ РЕКОМЕНДОВАТЬ его на вакантную должность!!!? Вот так цидулька от чиновника, названная приказом, лишает человека Конституционног о права. Эмоции парализуют цензурную речь! Во времена табачника кричали, что эта норма придумана исключительно для пресса директоров школ, что бы обеспечить выборы януковича. А что сейчас? Кому будем обеспечивать выборы? партии нового президента? министр квит не умеет писать приказы об отмене идиотских приказов предыдущего руководства? Он не компетентен или имеет интерес?
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews