Укр Рус

Дата: 18.06.2019

Підписка на новини

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ПАНЕЛЬНУ ДИСКУСІЮ НА ТЕМУ «ВЕКТОР РОЗВИТКУ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: ВИКЛИКИ ЧАСУ»

Автор:
Редколегія порталу «Освітня політика»
Опубліковано
29.05.2015

22 травня 2015 року на базі Київського Палацу дітей та юнацтва відбулась панельна дискусія «Вектор розвитку позашкільної освіти: виклики часу», в якій взяли участь директори позашкільних навчальних закладів 12 областей України та міста Києва, представники МОН України, науковці, громадські діячі, батьки. 

Актуальність обговорення цієї теми викликана розумінням нагальної необхідності реформування освіти в Україні, потребою  визначити роль і місце позашкілля в системній архітектурі освіти, яке має бути зафіксоване і  новою редакцією Закону України «Про освіту». 

Учасникам дискусії зосередились на обговоренні  трьох питань:

1.Сучасна стратегія державної політики в галузі позашкільної освіти.

2.Якість позашкільної освіти як основа її конкурентоспроможності. 

3.Позашкільна освіта: призначення й доступність у найближчий перспективі.  

Учасникам дискусії  була також запропонована анкета, яка дозволила вивчити думку позашкільників із кількох актуальних  питань.

Так, на  питання: «Яким чином у Вашому позашкільному навчальному закладі формується перелік пропонованих освітніх послуг?» 15% присутніх відповіли, що ПНЗ пропонує освітні послуги відповідно до своє матеріальної бази; 73%  - ПНЗ намагається знайти баланс між можливостями закладу та бажаннями й інтересами дітей та батьків; 12% - назвали щось інше.

Учасники опитування визначили чотири найбільш перспективні напрями роботи позашкільної освіти найближчим часом: національно-патріотичне виховання, профорієнтаційна робота, художньо-естетичне виховання, науково-технічну творчість. 

Щодо перспектив забезпечення доступності  позашкільної освіти для всіх охочих лише  43% налаштовані оптимістично, а  66% обрали варіант відповіді – «Важко відповісти».

Рівень готовності педагогів ПНЗ до роботи в нових умовах 81% опитаних оцінили як середній і лише 19% як високий.

88% опитаних вважають, що роль соціального ліфту буде  головне призначення позашкільної освіти у найближчій перспективі(8% головним призначенням позашкілля вважають роботу з обдарованими діти; 4% - підтримку дітей з особливими потребами). 

Розглядаючи перше питання «Сучасна стратегія державної політики в галузі позашкільної освіти», учасники дискусії зазначили, що за 15 років, які пройшли з моменту прийняття Закону України «Про позашкільну освіту» (22.06 2000 р.) відбулись якісні зміни у вітчизняному позашкіллі. Нормативне закріплення статусу позашкільної освіти як складової безперервної освіти, стало поштовхом до її розвитку та до створення чіткого бачення подальшої перспективи. Зараз позашкільна освіта спільно з дошкільною, загальною середньою, професійною, вищою освітою формує цілісний освітній простір держави.

За статистичними даними Міністерства освіти і науки в Україні станом на 1 січня 2015 року в системі освіти функціонують  1369 державних і комунальних позашкільних навчальних закладів: будинки, центри, клуби, станції дитячої творчості тощо, та 544 дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Всього – 1913 закладів.  Працюють 79,8 тис. гуртків, творчих об'єднань художньо-естетичного, науково-технічного, еколого-натуралістичного, туристсько-краєзнавчого, фізкультурно-спортивного профілю тощо.  Позашкільні навчальні заклади відвідують 1 млн. 286 тис. вихованців, що становить майже 35 %  дітей шкільного віку. Із загальної кількості вихованців позашкільних закладів 13,2 тис. - діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування; 6,8 тис. - діти з особливими освітніми потребами;  40 тис. -  діти з малозабезпечених та багатодітних  сімей. 

Закон «Про позашкільну освіту» відповідає Конвенції ООН про права дитини  (від 27.11 1989 р.), яку Україна ратифікувала  27. 02 1991 року і  тим самим взяла на себе зобов’язання захищати права дитини, серед яких і право на отримання якісної освіти, в тому числі і позашкільної.

Закон України «Про позашкільну освіту» відповідає статті 53 Конституції  України і визначає державну політику у сфері позашкільної освіти, її правові, соціально-економічні а також організаційні, освітні та виховні засади.

Сьогодні Україна має потужну нормативно-правову базу позашкільної освіти, позашкільних навчальних закладів, яка включає понад 70 документів.

У нинішній ситуації, в період реформування всіх  ланок суспільного життя, нарощуються виклики системі освіти взагалі і позашкільній освіті зокрема. Все гостріше стає питання суспільного розуміння необхідності позашкільної освіти.

Учасники дискусії наголосили на необхідності донесення до всіх і кожного інформації про місію позашкільної освіти, яка полягає у більш повному забезпеченні права дитини на розвиток і вільний вибір різних видів діяльності у вільний час. Саме у цьому секторі освіти пришвидшується особистісне і професійне самовизначення дітей та підлітків. Позашкільна освіта є потужним каталізатором процесу розвитку особистості, засобом включення її в соціокультурну практику.

Головним питанням  обговорення учасниками дискусії стало місце позашкільної освіти в новій редакції Закону України «Про освіту». Учасники дискусії висловили занепокоєння тим, що нова редакція виключає позашкільну освіту із структури формальної освіти, залишаючи в ній такі рівні як дошкільна освіта, середня освіта, професійна освіта, вища освіта. Розробники нової редакції розглядають позашкільну освіту як складову неформальної освіти, що на погляд експертів  може стати кроком назад і поставити під загрозу не тільки існуючу нормативно-правову базу, а і унеможливить збереження цієї ланки освіти.

Учасники панельної дискусії  не погодились з  ідеологами проекту Закону України «Про освіту», які не вважають за доцільне виділяти окремий рівень позашкільної освіти, оскільки для цього рівня, на їх думку, потрібно було б знайти відповідність у національній рамці кваліфікацій та визначити його розташування стосовно інших рівнів освіти. Прихильники цього погляду вважають, що позашкільна освіта може бути складовою горизонтальної структури в межах рівнів, які відповідають середній освіті. Аргументи про те, що для розвитку позашкільної освіти це немає жодного значення, не були переконливими для цієї аудиторії.

Нова редакція Закону України «Про освіту» змінює структуру освіти і вводить нові поняття: формальна, неформальна та інформальна освіта. Звідки взялись ці поняття? Ці поняття взято із Міжнародної стандартної класифікації освіти (МСКО) – концептуального документу, розробленого Інститутом статистики ЮНЕСКО і призначеного для класифікації і надання відповідних статистичних даних на міжнародному рівні. Оскільки кожна держава керується своїми нормативними документами, це унеможливлює використання МСКО як єдиного нормативного документа для всіх країн.

Головною проблемою є те, що позашкільну освіту у новому Законі «відривають» від дошкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти.  Таким чином, позашкільна освіта буде переходити суто в комерційний сектор, що порушує право дитини на позашкільну освіту згідно ст. 53 Конституції України.

                                                   Олена Биковська 

В умовах реформування усіх ланок суспільно-господарського устрою держави, ми розуміємо необхідність змін і у нашій системі, і готові брати участь в обговоренні стратегії її реформування. Але проект Закону «Про освіту» повинен бути винесений  для широкого обговорення освітянами, в тому числі і позашкільниками. Серед нас є багато розумних, творчих та відданих своїй справі людей. Давайте разом збережемо краще, що є в системі  позашкільної освіти і проведемо її реформування з найменшими втратами, насамперед, для дітей. 

Не зрозумілим залишаються джерела фінансування позашкільних закладів, що в умовах фінансової кризи та посилення процесів децентралізації створює реальну загрозу існування системи позашкільної освіти  взагалі.

                                                    Ганна Суркова

Після затвердження Державного бюджету, внесення змін до Бюджетного кодексу, до Закону України «Про позашкільну освіту» ситуація погіршилась. У зв’язку із недостатнім фінансуванням галузі наявні факти злиття закладів, а в деяких регіонах місцевими радами вже прийняті рішення про закриття з 1 червня 2015 року позашкільних закладів (м. Мукачево Закарпатської області, м. Люботин Харківської області). У січні цього року Міністр освіти звернувся особисто до кожного голови ОДА з проханням зберегти діючу мережу позашкільних навчальних закладів. Але не всі органи місцевої влади дослухаються до позиції Міністерства, та з урахуванням фінансово-економічних труднощів регіонів не зважають на думку центрального органу освіти.

                                                         Світлана Бут 

С большим вниманием и уважением всегда изучаем опыт работы внешкольников Украины. Надеемся, что вы успешно преодолеете те проблемы, которые сегодня имеют место быть, и внешкольное образование будет развиваться и процветать, пользоваться уважением со стороны общества и государства. 

Несколько слов о ситуации в Белоруссии. До 2011 года вид образования, о котором мы сейчас говорим, в Белоруссии назывался внешкольное воспитание и обучение. И только13 января 2011 года впервые в Кодексе Республики Беларусь об образовании № 243-3 появился раздел XIII «ДОПОЛНИТЕЛЬНОЕ ОБРАЗОВАНИЕ ДЕТЕЙ И МОЛОДЕЖИ». Этот раздел достаточно основательно и подробно освещает различные аспекты деятельности: систему, учреждения дополнительного образования, организацию учебного процесса при реализации образовательной программы дополнительного образования детей и молодежи, научно-методическое обеспечение дополнительного образования детей и молодежи.

Но конечно требуется дальнейшая разработка нормативных локальных правовых актов, например, аттестация педагогов дополнительного образования. 

                                                 Ирина Яковлева (Белоруссия) 

Україні потрібна нова Концепція позашкільної освіти як концептуальний документ, що визначає основні засади розвитку системи позашкільної освіти в позашкільних та інших закладах у сучасних умовах. Існуюча сьогодні Концепція була прийнята в 1996 році і не відповідає сучасним вимогам. Вже розпочалась робота над створенням нової Концепції позашкільної освіти і до роботи творчої групи може приєднатися кожен бажаючий.

                                                    Олена Биковська 

Рекомендації учасників обговорення із першого питання: 

1. Залишити позашкільну освіту серед  пріоритетів освітньої політики держави як одну із умов розвитку особистості дитини, її  талантів і нахилів. 

2. Розробити та затвердити нову  Концепцію позашкільної освіти України з урахуванням  викликів і вимог сучасності. 

3. Чітко визначитись з поняттями, які використовуються в новій редакції Закону України «Про освіту», не допустивши вилучення позашкільної освіти із структури «формальної освіти». 

4. На законодавчому рівні убезпечити заклади позашкільної освіти від зміни форм власності та передачі їхнього майна. 

5. Впроваджувати нові моделі фінансування позашкільних навчальних закладів та шляхи модернізації їх матеріально-технічної бази. 

Оговорюючи питання «Якість позашкільної освіти як основа її конкурентоспроможності» учасники дискусії наголосили, що позашкільна освіта має конкурентні переваги позашкільної освіти в порівнянні з іншими видами формальної освіти, зокрема, в цьому секторі створено умови для реалізації дитиною власної освітньої траєкторії, є можливість вільного особистісного вибору тієї діяльності, яка сприяє індивідуальному розвитку, забезпечується широка варіативність змісту і форм організації освітнього процесу тощо.

Учасники обговорення виділили чотири ключові умови якісної позашкільної освіти:

 

  • дитина повинна навчатися в належних умовах;
  • дитина має навчатися , використовуючи сучасне обладнання;
  • дитина повинна мати можливість розвиватися в середовищі повноцінного спілкування з однолітками; 
  • дитина повинна навчатися у кваліфікованого педагога, який орієнтується на високі результати стандарти якості і результату освіти. 

 

Було констатовано, що інфраструктура позашкільної освіти, яка в масі своїй була створена десятки років тому, потребує якісної зміни відповідно до сучасних вимог. Система позашкільної освіти відчуває гострий дефіцит в сучасному обладнанні, інвентарі, комп’ютерній техніці, Інтернет зв’язку особливо для реалізації високотехнологічних програм: інженерних, науково-технічних, дослідницьких, винахідницьких.

Сьогодні, коли ми говоримо про якість освіти як основу її конкурентоспроможності, ми повинні розуміти, що час вимагає від позашкільної освіти змін. Змін у змісті, розширенні пропозицій сучасних освітніх послуг, наданні допрофесійної освіти, модернізації і створенню сучасної матеріально-технічної бази тощо. У вирішенні цих питань нашими партнерами і надійними помічниками повинні стати родини наших дітей.  Дуже важливо залучити широку громадськість до подальшого розвитку позашкільних навчальних закладів. Сучасний позашкільний заклад повинен стати дійсно відкритою соціально-педагогічною системою, відкритою для сучасних технологій, сучасних направлень роботи, які викликають у дітей зацікавленість. Ця сфера може і повинна стати інноваційним майданчиком для апробації освітніх моделей і технологій майбутнього. Звісно, без допомоги держави нам неможливо вижити. Але й мати надію тільки на державу ми не повинні. Сьогодні кожен заклад повинен зробити все для залучення позабюджетних коштів, залучення до роботи бізнес-партнерів, всіх кого турбує майбутнє наших дітей.

                                                  Оксана Добровольська 

В Україні існує не так багато переваг в освіті, які залишились із пострадянського періоду. Однією з переваг позашкільної освіти є те, що це – «територія свободи», яка не має жорстких вимог, має необхідну гнучкість, забезпечує свободу вибору виду діяльності, індивідуальний темп руху за власною освітньою траєкторією. Але, на мій погляд, найбільша проблема сучасної позашкільної  освіти полягає в тому, що на існуючій базі неможливо  задовольнити широке  поле інтересів сучасної дитини. Я, як батько двох синів, хотів би бачити в центрах технічної творчості не матеріально-технічну базу 60-років, а сучасну модернову базу,  яка б дала їм можливість займатися робототехнікою, дизайном, винахідництвом, освоювати нові технології. Звертаю на це увагу не тільки як батько, а й як директор Кіровоградської гімназії ім. Тараса Шевченка(1992 -2005 роки), яка в своєму складі мала центр дитячої творчості «Контакт»(він утворював разом із гімназією навчально-виховний комплекс).

Сьогодні, коли їде робота над Законом «Про освіту», існує спокуса в умовах кризи зберегти лише «обов’язкове» і залишити без державної підтримки те на чому можна «заощадити».

На мій погляд, сучасна позашкільна освіта потребує не стільки реформування, скільки модернізації до рівня сучасних вимог. І тут потрібно шукати партнерів, залучати бізнес.

                                                      Віктор Громовий

Для збереження та подальшого розвитку позашкільної освіти важливо знаходити нові підходи, сучасні форми роботи, впроваджувати нові проекти, з урахуванням потреб суспільства, інтересів дітей та їх батьків в окремо взятому регіоні, місті, селищі. А це означає, що якість надання таких послуг повинна бути високо.

Якість освіти в позашкіллі напряму залежить від кадрів! Педагог ПНЗ – керівник гуртка, до якого приходять діти, має бути гарним співрозмовником, цікаво викладати, майстерно демонструвати власні здібності, володіти навичками психолога, постійно підвищувати свій рівень (державна кваліфікація, неформальне навчання – тренінги, майстер класи тощо). Задача директора ПНЗ спонукати керівника гуртка до навчання, підвищення кваліфікації та надавати таку можливість.

                                                               Світлана Бут

Надзвичайно важливим є підготовка молодих педагогів позашкільної освіти. Тому, у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова відкрита перша в Україні кафедра позашкільної освіти. 

                                                     Олена Биковська 

Мы считаем своим достижением перевод руководителей кружков в статус педагога дополнительного образования, что дало нам определенные преимущества.

                                           Ирина Яковлева (Белоруссия)

      Рекомендації учасників обговоренняіз другого питання: 

1. Переглянути й  удосконалити систему науково-методичного забезпечення позашкільної освіти,  підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів для позашкільної освіти. 

2. Забезпечити реалізацію комплексу заходів, спрямованих на підняття престижу педагога позашкільної освіти у суспільстві.  

3. Позашкільним закладам активніше використовувати потенціал сучасних засобів комунікації для розвитку партнерства з родинами, бізнес-структурами, неурядовими організаціями, підвищення рівня поінформованості  про свої досягнення і проблеми. 

4. Розвивати інфраструктуру позашкільної освіти відповідно до вимог сьогодення. 

5. Оновити зміст позашкільної освіти у відповідності до інтересів дітей, потреб сімей і суспільства. 

6. Розвивати міжнародне співробітництво у сфері позашкільної освіти, адаптовувати і використовувати кращий європейський і світовий досвід.

Учасники дискусії також зосередились на питанні призначення й доступності позашкільної освіти у найближчий перспективі.

Було зазначено, що доступність позашкільної освіти є фундаментальною умовою забезпечення ефективності її діяльності. Позашкільна освіта є важливим фактором забезпечення соціальної стабільності і справедливості в суспільстві шляхом створення умов для успішності кожної дитини незалежно  від місця проживання і соціально-економічного статусу родини. Позашкільна освіта виконує функції «соціального ліфта» для значної кількості дітей, компенсуючи або надаючи альтернативні можливості для освітніх і соціальних досягнень усіх дітей в тому числі й таких категорій, як діти з обмеженими можливостями здоров’я  і діти, які знаходяться в складних життєвих ситуаціях.

Останнім часом відзначається підвищена зацікавленість родин в отриманні їхніми дітьми позашкільної освіти.

У новій редакції Закону України «Про освіту» зафіксовано, що фінансування позашкільної освіти здійснюється за кошти державного і місцевого бюджетів, батьків дітей або їх законних представників та з інших джерел не заборонених законодавством. Але за кошти державного і місцевого бюджетів можуть фінансуватися лише акредитовані програми.

 

Учасники дискусії зазначили що навіть у нинішній непростій ситуації  ні в якому разі не можна відмовлятись від конституційних гарантій загальної доступності і безкоштовності позашкільної освіти. Різке згортання цілого ряду проектів та програм, спрямованих на розвиток позашкільної освіти, загрожує позбавленням дітей умов  для розвитку своїх здібностей, порушенням їх прав на підтримку творчого, інтелектуального та культурного потенціалу. Зрештою, це може призвести до небажаних соціально-економічних наслідків: зростання бездоглядності дітей та підлітків, підвищення рівня дитячої злочинності та правопорушень; зниження ефективності заходів превентивного виховання; припинення підтримки обдарованих дітей та молоді; неможливість організації  їх змістовного дозвілля.

Коли ми говоримо про призначення і доступність позашкільної освіти, ми перш за все уявляємо дитину, яка може прийти в будь-який позашкільний навчальний заклад, знайти там  комфортні умови, обрати цікаву для неї програму та кваліфікованого педагога. Дитина буде приходити доПНЗ, якщо  їй там буде  цікаво. Якщо їй не цікаво, вона йде. Чи кожна дитина користується послугами позашкільного закладу? На жаль, ні. Анкетування показує, що 40% батьків не інформовані, які заклади позашкільної освіти знаходяться в їхньому мікрорайоні. Наше завдання кардинально змінити це. Існує хибний погляд у людей, які не знайомі з роботою ПНЗ і не дуже цим цікавляться, що це лише місце де співають і танцюють.  Часто і місцева влада розглядає ПНЗ як таку собі візитна картка, якою всі користуються. Нам слід показати весь спектр направлень діяльності ПНЗ,  розширити можливості для задоволення широкого поля інтересів сучасної дитини. А для цього інтереси дітей  потрібно знати. Сьогодні дуже важливо прислухатися до думки дітей і їх батьків. І тому ми не можемо не використовувати постійно моніторинг нашої діяльності.

 

                                                 Тетяна Свирська

Я була одним з авторів-укладачів української версії  програми «Батьківство в радість», що  розроблена  батьками-психологами і педагогами штату Орегон (США), а потім  набула поширення в інших штатах і країнах. У мене була змога побачити, як працює ця програма у США. Під час зустрічі у сенаті штату Орегон  один з сенаторів  зазначив,  що  навіть  в період економічних криз фінансування  на освіту і культуру не скорочується, тому що кожний долар, вкладений у ці галузі, заощаджує  у перспективі 5 доларів, які не потрібно вкладати в будівництво  тюрем, створення нових  силових підрозділів, впровадження високо вартісних програм соціальної реабілітації. Наразі нам стає відомий успішний західний досвід по створенню фондів для розвитку освіти на регіональному рівні, адже дуже багато залежить від і місцевих органів влади.

                                                Галина Лактіонова

Антон Семенович Макаренко свого часу сказав: «Наші діти – це в майбутньому наші сльози, або радість». Сьогодні від кожного з нас залежить будемо ми плакати чи радіти. Ми розуміємо, що прийняття проекту Закону України «Про освіту», який стане найближчим часом Законом, базовим для всіх гілок освіти, вирішує долю наших дітей. Сьогодні не кожна родина може взяти на себе фінансування позашкільної освіти своєї дитини. На мій погляд у цьому питанні важливу роль можуть відіграти місцеві громади. Коли в 2013 році постало питання переводу музичних шкіл на госпрозрахунок, депутати місцевих рад за ініціативою Києва об’єднались і переконали Кабмін скасувати це рішення.

Зараз обговорюється територіальна реформа, головною ідеєю якої є розширення повноважень територіальних громад. І це правильно. Люди живуть на місцях і зацікавлені в розвитку своїх регіонів. Тут зараз зібрались представники різних регіонів України. Нам потрібно об’єднати свої зусилля. Тому я пропоную активізувати з вашого боку роботу місцевих рад спрямовану  на вирішення проблем освіти взагалі і позашкільної освіти зокрема. У цьому питанні не може бути байдужих. Байдужість треба долати легальними методами, перш за все спільною роботою з депутатами місцевих рад.

                                                            Алла Шлапак

Рекомендації учасників обговорення із третього питання: 

1. Створити механізми фінансової підтримки права дитини на участь  в програмах позашкільної освіти не залежно від місця проживання і соціально-економічного статусу родини.

2. Розробити і адаптувати програм позашкільної освіти, які сприяють соціально-психологічній реабілітації дітей з обмеженими можливостями.

3. Подбати про більш активне залучення сім’ї, громадськості територіальної громади до  управління позашкільною освітою дітей.

4. Забезпечити збереження та розвиток міжвідомчого характеру системи позашкільної освіти дітей та молоді 

Отже, як показала дискусія, переважна більшість її учасників із розумінням ставиться до необхідності  реформування освіти, готова до проведення  якісних змін в позашкільній освіті відповідно до сучасних вимог, але у них викликає занепокоєння той факт, що в проектах нового Закону «Про освіту» вилучена рівноправна складова освітньої системи України – позашкільна освіта,  яка дозволяє кожній дитині реалізувати своє право на вільний вибір змісту власної освіти та засобів її досягнення, створює рівні стартові можливості для кожної дитини. 

Учасники дискусії, усвідомлюючи важливість позашкільної освіти в структурі освіти України, закликали народних депутатів до виважених підходів у процесі  формування освітянського законодавства.

 

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ПАНЕЛЬНУ ДИСКУСІЮ НА ТЕМУ «ВЕКТОР РОЗВИТКУ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: ВИКЛИКИ ЧАСУ»
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ПАНЕЛЬНУ ДИСКУСІЮ НА ТЕМУ «ВЕКТОР РОЗВИТКУ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: ВИКЛИКИ ЧАСУ»

22 травня 2015 року на базі Київського Палацу дітей та юнацтва відбулась панельна дискусія «Вектор розвитку позашкільної освіти: виклики часу», в якій взяли участь директори позашкільних навчальних закладів 12 областей України та міста Києва, представники МОН України, науковці, громадські діячі, батьки. 

Актуальність обговорення цієї теми викликана розумінням нагальної необхідності реформування освіти в Україні, потребою  визначити роль і місце позашкілля в системній архітектурі освіти, яке має бути зафіксоване і  новою редакцією Закону України «Про освіту». 

Учасникам дискусії зосередились на обговоренні  трьох питань:

1.Сучасна стратегія державної політики в галузі позашкільної освіти.

2.Якість позашкільної освіти як основа її конкурентоспроможності. 

3.Позашкільна освіта: призначення й доступність у найближчий перспективі.  

Учасникам дискусії  була також запропонована анкета, яка дозволила вивчити думку позашкільників із кількох актуальних  питань.

Так, на  питання: «Яким чином у Вашому позашкільному навчальному закладі формується перелік пропонованих освітніх послуг?» 15% присутніх відповіли, що ПНЗ пропонує освітні послуги відповідно до своє матеріальної бази; 73%  - ПНЗ намагається знайти баланс між можливостями закладу та бажаннями й інтересами дітей та батьків; 12% - назвали щось інше.

Учасники опитування визначили чотири найбільш перспективні напрями роботи позашкільної освіти найближчим часом: національно-патріотичне виховання, профорієнтаційна робота, художньо-естетичне виховання, науково-технічну творчість. 

Щодо перспектив забезпечення доступності  позашкільної освіти для всіх охочих лише  43% налаштовані оптимістично, а  66% обрали варіант відповіді – «Важко відповісти».

Рівень готовності педагогів ПНЗ до роботи в нових умовах 81% опитаних оцінили як середній і лише 19% як високий.

88% опитаних вважають, що роль соціального ліфту буде  головне призначення позашкільної освіти у найближчій перспективі(8% головним призначенням позашкілля вважають роботу з обдарованими діти; 4% - підтримку дітей з особливими потребами). 

Розглядаючи перше питання «Сучасна стратегія державної політики в галузі позашкільної освіти», учасники дискусії зазначили, що за 15 років, які пройшли з моменту прийняття Закону України «Про позашкільну освіту» (22.06 2000 р.) відбулись якісні зміни у вітчизняному позашкіллі. Нормативне закріплення статусу позашкільної освіти як складової безперервної освіти, стало поштовхом до її розвитку та до створення чіткого бачення подальшої перспективи. Зараз позашкільна освіта спільно з дошкільною, загальною середньою, професійною, вищою освітою формує цілісний освітній простір держави.

За статистичними даними Міністерства освіти і науки в Україні станом на 1 січня 2015 року в системі освіти функціонують  1369 державних і комунальних позашкільних навчальних закладів: будинки, центри, клуби, станції дитячої творчості тощо, та 544 дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Всього – 1913 закладів.  Працюють 79,8 тис. гуртків, творчих об'єднань художньо-естетичного, науково-технічного, еколого-натуралістичного, туристсько-краєзнавчого, фізкультурно-спортивного профілю тощо.  Позашкільні навчальні заклади відвідують 1 млн. 286 тис. вихованців, що становить майже 35 %  дітей шкільного віку. Із загальної кількості вихованців позашкільних закладів 13,2 тис. - діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування; 6,8 тис. - діти з особливими освітніми потребами;  40 тис. -  діти з малозабезпечених та багатодітних  сімей. 

Закон «Про позашкільну освіту» відповідає Конвенції ООН про права дитини  (від 27.11 1989 р.), яку Україна ратифікувала  27. 02 1991 року і  тим самим взяла на себе зобов’язання захищати права дитини, серед яких і право на отримання якісної освіти, в тому числі і позашкільної.

Закон України «Про позашкільну освіту» відповідає статті 53 Конституції  України і визначає державну політику у сфері позашкільної освіти, її правові, соціально-економічні а також організаційні, освітні та виховні засади.

Сьогодні Україна має потужну нормативно-правову базу позашкільної освіти, позашкільних навчальних закладів, яка включає понад 70 документів.

У нинішній ситуації, в період реформування всіх  ланок суспільного життя, нарощуються виклики системі освіти взагалі і позашкільній освіті зокрема. Все гостріше стає питання суспільного розуміння необхідності позашкільної освіти.

Учасники дискусії наголосили на необхідності донесення до всіх і кожного інформації про місію позашкільної освіти, яка полягає у більш повному забезпеченні права дитини на розвиток і вільний вибір різних видів діяльності у вільний час. Саме у цьому секторі освіти пришвидшується особистісне і професійне самовизначення дітей та підлітків. Позашкільна освіта є потужним каталізатором процесу розвитку особистості, засобом включення її в соціокультурну практику.

Головним питанням  обговорення учасниками дискусії стало місце позашкільної освіти в новій редакції Закону України «Про освіту». Учасники дискусії висловили занепокоєння тим, що нова редакція виключає позашкільну освіту із структури формальної освіти, залишаючи в ній такі рівні як дошкільна освіта, середня освіта, професійна освіта, вища освіта. Розробники нової редакції розглядають позашкільну освіту як складову неформальної освіти, що на погляд експертів  може стати кроком назад і поставити під загрозу не тільки існуючу нормативно-правову базу, а і унеможливить збереження цієї ланки освіти.

Учасники панельної дискусії  не погодились з  ідеологами проекту Закону України «Про освіту», які не вважають за доцільне виділяти окремий рівень позашкільної освіти, оскільки для цього рівня, на їх думку, потрібно було б знайти відповідність у національній рамці кваліфікацій та визначити його розташування стосовно інших рівнів освіти. Прихильники цього погляду вважають, що позашкільна освіта може бути складовою горизонтальної структури в межах рівнів, які відповідають середній освіті. Аргументи про те, що для розвитку позашкільної освіти це немає жодного значення, не були переконливими для цієї аудиторії.

Нова редакція Закону України «Про освіту» змінює структуру освіти і вводить нові поняття: формальна, неформальна та інформальна освіта. Звідки взялись ці поняття? Ці поняття взято із Міжнародної стандартної класифікації освіти (МСКО) – концептуального документу, розробленого Інститутом статистики ЮНЕСКО і призначеного для класифікації і надання відповідних статистичних даних на міжнародному рівні. Оскільки кожна держава керується своїми нормативними документами, це унеможливлює використання МСКО як єдиного нормативного документа для всіх країн.

Головною проблемою є те, що позашкільну освіту у новому Законі «відривають» від дошкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти.  Таким чином, позашкільна освіта буде переходити суто в комерційний сектор, що порушує право дитини на позашкільну освіту згідно ст. 53 Конституції України.

                                                   Олена Биковська 

В умовах реформування усіх ланок суспільно-господарського устрою держави, ми розуміємо необхідність змін і у нашій системі, і готові брати участь в обговоренні стратегії її реформування. Але проект Закону «Про освіту» повинен бути винесений  для широкого обговорення освітянами, в тому числі і позашкільниками. Серед нас є багато розумних, творчих та відданих своїй справі людей. Давайте разом збережемо краще, що є в системі  позашкільної освіти і проведемо її реформування з найменшими втратами, насамперед, для дітей. 

Не зрозумілим залишаються джерела фінансування позашкільних закладів, що в умовах фінансової кризи та посилення процесів децентралізації створює реальну загрозу існування системи позашкільної освіти  взагалі.

                                                    Ганна Суркова

Після затвердження Державного бюджету, внесення змін до Бюджетного кодексу, до Закону України «Про позашкільну освіту» ситуація погіршилась. У зв’язку із недостатнім фінансуванням галузі наявні факти злиття закладів, а в деяких регіонах місцевими радами вже прийняті рішення про закриття з 1 червня 2015 року позашкільних закладів (м. Мукачево Закарпатської області, м. Люботин Харківської області). У січні цього року Міністр освіти звернувся особисто до кожного голови ОДА з проханням зберегти діючу мережу позашкільних навчальних закладів. Але не всі органи місцевої влади дослухаються до позиції Міністерства, та з урахуванням фінансово-економічних труднощів регіонів не зважають на думку центрального органу освіти.

                                                         Світлана Бут 

С большим вниманием и уважением всегда изучаем опыт работы внешкольников Украины. Надеемся, что вы успешно преодолеете те проблемы, которые сегодня имеют место быть, и внешкольное образование будет развиваться и процветать, пользоваться уважением со стороны общества и государства. 

Несколько слов о ситуации в Белоруссии. До 2011 года вид образования, о котором мы сейчас говорим, в Белоруссии назывался внешкольное воспитание и обучение. И только13 января 2011 года впервые в Кодексе Республики Беларусь об образовании № 243-3 появился раздел XIII «ДОПОЛНИТЕЛЬНОЕ ОБРАЗОВАНИЕ ДЕТЕЙ И МОЛОДЕЖИ». Этот раздел достаточно основательно и подробно освещает различные аспекты деятельности: систему, учреждения дополнительного образования, организацию учебного процесса при реализации образовательной программы дополнительного образования детей и молодежи, научно-методическое обеспечение дополнительного образования детей и молодежи.

Но конечно требуется дальнейшая разработка нормативных локальных правовых актов, например, аттестация педагогов дополнительного образования. 

                                                 Ирина Яковлева (Белоруссия) 

Україні потрібна нова Концепція позашкільної освіти як концептуальний документ, що визначає основні засади розвитку системи позашкільної освіти в позашкільних та інших закладах у сучасних умовах. Існуюча сьогодні Концепція була прийнята в 1996 році і не відповідає сучасним вимогам. Вже розпочалась робота над створенням нової Концепції позашкільної освіти і до роботи творчої групи може приєднатися кожен бажаючий.

                                                    Олена Биковська 

Рекомендації учасників обговорення із першого питання: 

1. Залишити позашкільну освіту серед  пріоритетів освітньої політики держави як одну із умов розвитку особистості дитини, її  талантів і нахилів. 

2. Розробити та затвердити нову  Концепцію позашкільної освіти України з урахуванням  викликів і вимог сучасності. 

3. Чітко визначитись з поняттями, які використовуються в новій редакції Закону України «Про освіту», не допустивши вилучення позашкільної освіти із структури «формальної освіти». 

4. На законодавчому рівні убезпечити заклади позашкільної освіти від зміни форм власності та передачі їхнього майна. 

5. Впроваджувати нові моделі фінансування позашкільних навчальних закладів та шляхи модернізації їх матеріально-технічної бази. 

Оговорюючи питання «Якість позашкільної освіти як основа її конкурентоспроможності» учасники дискусії наголосили, що позашкільна освіта має конкурентні переваги позашкільної освіти в порівнянні з іншими видами формальної освіти, зокрема, в цьому секторі створено умови для реалізації дитиною власної освітньої траєкторії, є можливість вільного особистісного вибору тієї діяльності, яка сприяє індивідуальному розвитку, забезпечується широка варіативність змісту і форм організації освітнього процесу тощо.

Учасники обговорення виділили чотири ключові умови якісної позашкільної освіти:

 

  • дитина повинна навчатися в належних умовах;
  • дитина має навчатися , використовуючи сучасне обладнання;
  • дитина повинна мати можливість розвиватися в середовищі повноцінного спілкування з однолітками; 
  • дитина повинна навчатися у кваліфікованого педагога, який орієнтується на високі результати стандарти якості і результату освіти. 

 

Було констатовано, що інфраструктура позашкільної освіти, яка в масі своїй була створена десятки років тому, потребує якісної зміни відповідно до сучасних вимог. Система позашкільної освіти відчуває гострий дефіцит в сучасному обладнанні, інвентарі, комп’ютерній техніці, Інтернет зв’язку особливо для реалізації високотехнологічних програм: інженерних, науково-технічних, дослідницьких, винахідницьких.

Сьогодні, коли ми говоримо про якість освіти як основу її конкурентоспроможності, ми повинні розуміти, що час вимагає від позашкільної освіти змін. Змін у змісті, розширенні пропозицій сучасних освітніх послуг, наданні допрофесійної освіти, модернізації і створенню сучасної матеріально-технічної бази тощо. У вирішенні цих питань нашими партнерами і надійними помічниками повинні стати родини наших дітей.  Дуже важливо залучити широку громадськість до подальшого розвитку позашкільних навчальних закладів. Сучасний позашкільний заклад повинен стати дійсно відкритою соціально-педагогічною системою, відкритою для сучасних технологій, сучасних направлень роботи, які викликають у дітей зацікавленість. Ця сфера може і повинна стати інноваційним майданчиком для апробації освітніх моделей і технологій майбутнього. Звісно, без допомоги держави нам неможливо вижити. Але й мати надію тільки на державу ми не повинні. Сьогодні кожен заклад повинен зробити все для залучення позабюджетних коштів, залучення до роботи бізнес-партнерів, всіх кого турбує майбутнє наших дітей.

                                                  Оксана Добровольська 

В Україні існує не так багато переваг в освіті, які залишились із пострадянського періоду. Однією з переваг позашкільної освіти є те, що це – «територія свободи», яка не має жорстких вимог, має необхідну гнучкість, забезпечує свободу вибору виду діяльності, індивідуальний темп руху за власною освітньою траєкторією. Але, на мій погляд, найбільша проблема сучасної позашкільної  освіти полягає в тому, що на існуючій базі неможливо  задовольнити широке  поле інтересів сучасної дитини. Я, як батько двох синів, хотів би бачити в центрах технічної творчості не матеріально-технічну базу 60-років, а сучасну модернову базу,  яка б дала їм можливість займатися робототехнікою, дизайном, винахідництвом, освоювати нові технології. Звертаю на це увагу не тільки як батько, а й як директор Кіровоградської гімназії ім. Тараса Шевченка(1992 -2005 роки), яка в своєму складі мала центр дитячої творчості «Контакт»(він утворював разом із гімназією навчально-виховний комплекс).

Сьогодні, коли їде робота над Законом «Про освіту», існує спокуса в умовах кризи зберегти лише «обов’язкове» і залишити без державної підтримки те на чому можна «заощадити».

На мій погляд, сучасна позашкільна освіта потребує не стільки реформування, скільки модернізації до рівня сучасних вимог. І тут потрібно шукати партнерів, залучати бізнес.

                                                      Віктор Громовий

Для збереження та подальшого розвитку позашкільної освіти важливо знаходити нові підходи, сучасні форми роботи, впроваджувати нові проекти, з урахуванням потреб суспільства, інтересів дітей та їх батьків в окремо взятому регіоні, місті, селищі. А це означає, що якість надання таких послуг повинна бути високо.

Якість освіти в позашкіллі напряму залежить від кадрів! Педагог ПНЗ – керівник гуртка, до якого приходять діти, має бути гарним співрозмовником, цікаво викладати, майстерно демонструвати власні здібності, володіти навичками психолога, постійно підвищувати свій рівень (державна кваліфікація, неформальне навчання – тренінги, майстер класи тощо). Задача директора ПНЗ спонукати керівника гуртка до навчання, підвищення кваліфікації та надавати таку можливість.

                                                               Світлана Бут

Надзвичайно важливим є підготовка молодих педагогів позашкільної освіти. Тому, у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова відкрита перша в Україні кафедра позашкільної освіти. 

                                                     Олена Биковська 

Мы считаем своим достижением перевод руководителей кружков в статус педагога дополнительного образования, что дало нам определенные преимущества.

                                           Ирина Яковлева (Белоруссия)

      Рекомендації учасників обговоренняіз другого питання: 

1. Переглянути й  удосконалити систему науково-методичного забезпечення позашкільної освіти,  підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів для позашкільної освіти. 

2. Забезпечити реалізацію комплексу заходів, спрямованих на підняття престижу педагога позашкільної освіти у суспільстві.  

3. Позашкільним закладам активніше використовувати потенціал сучасних засобів комунікації для розвитку партнерства з родинами, бізнес-структурами, неурядовими організаціями, підвищення рівня поінформованості  про свої досягнення і проблеми. 

4. Розвивати інфраструктуру позашкільної освіти відповідно до вимог сьогодення. 

5. Оновити зміст позашкільної освіти у відповідності до інтересів дітей, потреб сімей і суспільства. 

6. Розвивати міжнародне співробітництво у сфері позашкільної освіти, адаптовувати і використовувати кращий європейський і світовий досвід.

Учасники дискусії також зосередились на питанні призначення й доступності позашкільної освіти у найближчий перспективі.

Було зазначено, що доступність позашкільної освіти є фундаментальною умовою забезпечення ефективності її діяльності. Позашкільна освіта є важливим фактором забезпечення соціальної стабільності і справедливості в суспільстві шляхом створення умов для успішності кожної дитини незалежно  від місця проживання і соціально-економічного статусу родини. Позашкільна освіта виконує функції «соціального ліфта» для значної кількості дітей, компенсуючи або надаючи альтернативні можливості для освітніх і соціальних досягнень усіх дітей в тому числі й таких категорій, як діти з обмеженими можливостями здоров’я  і діти, які знаходяться в складних життєвих ситуаціях.

Останнім часом відзначається підвищена зацікавленість родин в отриманні їхніми дітьми позашкільної освіти.

У новій редакції Закону України «Про освіту» зафіксовано, що фінансування позашкільної освіти здійснюється за кошти державного і місцевого бюджетів, батьків дітей або їх законних представників та з інших джерел не заборонених законодавством. Але за кошти державного і місцевого бюджетів можуть фінансуватися лише акредитовані програми.

 

Учасники дискусії зазначили що навіть у нинішній непростій ситуації  ні в якому разі не можна відмовлятись від конституційних гарантій загальної доступності і безкоштовності позашкільної освіти. Різке згортання цілого ряду проектів та програм, спрямованих на розвиток позашкільної освіти, загрожує позбавленням дітей умов  для розвитку своїх здібностей, порушенням їх прав на підтримку творчого, інтелектуального та культурного потенціалу. Зрештою, це може призвести до небажаних соціально-економічних наслідків: зростання бездоглядності дітей та підлітків, підвищення рівня дитячої злочинності та правопорушень; зниження ефективності заходів превентивного виховання; припинення підтримки обдарованих дітей та молоді; неможливість організації  їх змістовного дозвілля.

Коли ми говоримо про призначення і доступність позашкільної освіти, ми перш за все уявляємо дитину, яка може прийти в будь-який позашкільний навчальний заклад, знайти там  комфортні умови, обрати цікаву для неї програму та кваліфікованого педагога. Дитина буде приходити доПНЗ, якщо  їй там буде  цікаво. Якщо їй не цікаво, вона йде. Чи кожна дитина користується послугами позашкільного закладу? На жаль, ні. Анкетування показує, що 40% батьків не інформовані, які заклади позашкільної освіти знаходяться в їхньому мікрорайоні. Наше завдання кардинально змінити це. Існує хибний погляд у людей, які не знайомі з роботою ПНЗ і не дуже цим цікавляться, що це лише місце де співають і танцюють.  Часто і місцева влада розглядає ПНЗ як таку собі візитна картка, якою всі користуються. Нам слід показати весь спектр направлень діяльності ПНЗ,  розширити можливості для задоволення широкого поля інтересів сучасної дитини. А для цього інтереси дітей  потрібно знати. Сьогодні дуже важливо прислухатися до думки дітей і їх батьків. І тому ми не можемо не використовувати постійно моніторинг нашої діяльності.

 

                                                 Тетяна Свирська

Я була одним з авторів-укладачів української версії  програми «Батьківство в радість», що  розроблена  батьками-психологами і педагогами штату Орегон (США), а потім  набула поширення в інших штатах і країнах. У мене була змога побачити, як працює ця програма у США. Під час зустрічі у сенаті штату Орегон  один з сенаторів  зазначив,  що  навіть  в період економічних криз фінансування  на освіту і культуру не скорочується, тому що кожний долар, вкладений у ці галузі, заощаджує  у перспективі 5 доларів, які не потрібно вкладати в будівництво  тюрем, створення нових  силових підрозділів, впровадження високо вартісних програм соціальної реабілітації. Наразі нам стає відомий успішний західний досвід по створенню фондів для розвитку освіти на регіональному рівні, адже дуже багато залежить від і місцевих органів влади.

                                                Галина Лактіонова

Антон Семенович Макаренко свого часу сказав: «Наші діти – це в майбутньому наші сльози, або радість». Сьогодні від кожного з нас залежить будемо ми плакати чи радіти. Ми розуміємо, що прийняття проекту Закону України «Про освіту», який стане найближчим часом Законом, базовим для всіх гілок освіти, вирішує долю наших дітей. Сьогодні не кожна родина може взяти на себе фінансування позашкільної освіти своєї дитини. На мій погляд у цьому питанні важливу роль можуть відіграти місцеві громади. Коли в 2013 році постало питання переводу музичних шкіл на госпрозрахунок, депутати місцевих рад за ініціативою Києва об’єднались і переконали Кабмін скасувати це рішення.

Зараз обговорюється територіальна реформа, головною ідеєю якої є розширення повноважень територіальних громад. І це правильно. Люди живуть на місцях і зацікавлені в розвитку своїх регіонів. Тут зараз зібрались представники різних регіонів України. Нам потрібно об’єднати свої зусилля. Тому я пропоную активізувати з вашого боку роботу місцевих рад спрямовану  на вирішення проблем освіти взагалі і позашкільної освіти зокрема. У цьому питанні не може бути байдужих. Байдужість треба долати легальними методами, перш за все спільною роботою з депутатами місцевих рад.

                                                            Алла Шлапак

Рекомендації учасників обговорення із третього питання: 

1. Створити механізми фінансової підтримки права дитини на участь  в програмах позашкільної освіти не залежно від місця проживання і соціально-економічного статусу родини.

2. Розробити і адаптувати програм позашкільної освіти, які сприяють соціально-психологічній реабілітації дітей з обмеженими можливостями.

3. Подбати про більш активне залучення сім’ї, громадськості територіальної громади до  управління позашкільною освітою дітей.

4. Забезпечити збереження та розвиток міжвідомчого характеру системи позашкільної освіти дітей та молоді 

Отже, як показала дискусія, переважна більшість її учасників із розумінням ставиться до необхідності  реформування освіти, готова до проведення  якісних змін в позашкільній освіті відповідно до сучасних вимог, але у них викликає занепокоєння той факт, що в проектах нового Закону «Про освіту» вилучена рівноправна складова освітньої системи України – позашкільна освіта,  яка дозволяє кожній дитині реалізувати своє право на вільний вибір змісту власної освіти та засобів її досягнення, створює рівні стартові можливості для кожної дитини. 

Учасники дискусії, усвідомлюючи важливість позашкільної освіти в структурі освіти України, закликали народних депутатів до виважених підходів у процесі  формування освітянського законодавства.

 

29.05.2015
Редколегія порталу «Освітня політика»
*
Поділитися

Додати комментар

Через сайт
Через Вконтакті
Через Фейсбук

Коментарі  

Автор: Оксана Гусак
Опубліковано 11.06.2015 в 08:41
Наші колеги в ході дискусії дуже влучно виявили болючу критичну точку галузі. Це - позашкільна освіта, розвиваючий, виховний та творчий потенціал якої важко переоцінити!
Читаю серед рекомендацій по результатам дискусії: "Переглянути й удосконалити систему науково-методич ного забезпечення позашкільної освіти, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів для позашкільної освіти".
Як на мою думку, і перше, і друге слід не переглядати та вдосконалювати, а створювати з нуля.
В Запоріжжі - потужна система позашкілля. Це результат роботи багатьох професіоналів, підтримки міської влади, ентузіазму талановитих педагогів.
Але при цьому, недосконалість нормативно-прав ової бази стає фактором того, що виникають питання які потребують вирішення: атестація педагогів-керів ників гуртків, програмно-метод ичне забезпечення, системний методичний супровід позашкільної освіти.
Такий мій внесок в дискусійний рух під гаслом "Рятуйте позашкілля!" в якому, чесно кажучи, зовсім немає перебільшення.. .
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews