Укр Рус

Дата: 17.06.2019

Підписка на новини

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ «КРУГЛИЙ СТІЛ» НА ТЕМУ «Якою має бути початкова школа?»

Автор:
"Освітня політика"
Опубліковано
01.03.2016

У грудні 2015 року було опублікувало для громадського обговорення проект Концепції початкової освіти, основні положення якої розробили співробітники відділу початкової освіти Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, а доповнили їх члени творчої групи. https://goo.gl/mE7dKZ

Автори документу висловили сподівання, що концепція буде позитивно сприйнята педагогічною та батьківською громадськістю, оскільки вона враховує зарубіжний досвід та кращі надбання вітчизняної освіти. Вони характеризують цю концепцію як «унікальний український продукт – чіткий і практикоорієнтований».

Завдяки запропонованим у проекті концепції підходам можуть бути вирішені деякі проблеми освіти молодших школярів, зокрема ті, що стосуються наступності між дошкільною і початковою ланками. Також науковці прагнули впоратися із проблемою навчального перевантаження школярів.

Роботу круглого столу було організовано за такими тематичними напрямами:

1. Місія, мета і зміст початкової освіти. Оцінювання результатів навчання в початковій школі.

2. Організація, дидактичне, методичне і матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу в початковій школі. 

3. Тривалість навчання в початковій школі (4, 5 чи 6 років?).

Матеріали обговорювалися на нашому порталі та в соціальній мережі Facebook.

Наводимо нижче думки науковців і практиків.

1.      Місія, мета і зміст початкової освіти. Діагностування готовності дітей до навчання, оцінювання результатів навчання в початковій школі

Дивлюся Концепцію початкової освіти. Одним з головних завдань названо формування в дитини цілісної наукової картини світу. У нас доктори наук не завжди відповідають цій вимозі, а тут початкова школа.

  Володимир Бахрушин 

Одним із основних принципів навчання є принцип наступності, який має важливе значення стосовно дошкільної і початкової школи. Виходячи з цього, позитивним аспектом проекту Концепції початкової освіти є забезпечення підготовки до шкільного навчання учнів, яка відбуватиметься згідно з новим Базовим компонентом дошкільної освіти за єдиною програмою для всіх закладів, які її  здійснюють. Чітко визначено тривалість переходу в розділі «Входження у шкільне життя».  Важливим є  безконкурсна основа зарахування дітей до першого класу. Однак  у контексті розгляду даного питання слід вживати такі поняття, як «шкільна зрілість» шестирічної дитини, що свідчить про її готовність вступити до школи. Коли ж  ідеться про вивчення рівня розвитку дітей семи років з метою визначення їхньої можливості пристосуватися до вимог школи, виявлення відповідності основних якостей дитини віковим нормам, тоді необхідно вживати термін «психологічна готовність» до навчання у дітей, які вступають у сім років.

Ми вважаємо, що не потрібно змінювати діючі критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які ґрунтуються на позитивному принципі та індивідуальному підході і дійсно передбачають врахування досягнень учнів, а не їх ступінь невдач.

Експертна група, м. Кіровоград 

Як психологу мені імпонує запропонована проектом Концепції система оцінювання навчальних досягнень учнів. Адже не оцінка визначає розвиток учня, а грамотне вербальне оцінювання.

Г.Руда, м. Чернівці 

Почну з відгуків мам потенційних споживачів   пропонованих ідéй.«… Цілісному засвоєнню змісту початкової освіти сприятиме наскрізна інтеграція курсу мистецтва з усіма іншими навчальними предметами». И дальше смотрите таблицу: 3-й час физкультуры – это физкультминутки, разминки на уроках (по 5 мин – час и наберется), то же самое  с  искусством (Юлія). Ужас.Катимся все ниже и ниже (Ника). Не знаю у кого как, но у нас в школе – что рисование, что музыка ничего не развивáли.  На музыке мы просто пели песни на выбор [не знаю кого]. Но кроме Гимна ничего полезного… Нам не рассказывали о нотах (до сих пор понятия не имею, что такое ноты) или о композиторах. И на рисовании нам не показывали известные картины, не рассказывали о художниках. Не рассказывали о технике рисования. Просто кто как мог, так и мазюкал. Наверное, школа сильно заморачивала с языками и профильными предметами  и забывала  о  прекрасном. – Это я к тому, что такие уроки я бы не против и отменить.  А если сын захочет, то больше толку будет  от частных школ ИЗО или музыки.

Маргарита 

Десять років тому запитав директора однієї передової школи в містечку біля Копенгаґена: Які у вас найважливіші навчальні предмети? Директор відповів:  Релігія, данська мова, англійська мова. Релігія – щоб діти були людьми, данська мова – щоб зростали данцями, англійська – щоб могли спілкуватися зі світом.  Про  Релігію  (Християнську етику) – в Концепції  п. Цимбалару – ні одного слова! Сказано лише, що мета початкової освіти – виховання особистості, її гармонійний розвиток Але ж усі олігархи – від А до Я – особистості,  бо вміють думати і говорити. Та яка користь Україні і свíтові  від більшості отих "гармонійно розвинених" особистостей  "із доброю англійською"  –  що не мають  «ні Бога в серці, ні царя в голові»? Основною метою початкової освіти має бути:  – виховання дитини, яка б усі найважливіші справи  свідомо чинила  на славу Божу,  на честь України,  на радість батькам, вчителям;  і лише після цього – на кóристь собі.

Роман Дверій,  ст. викл. Львівського ОІППО 

Як зазначається у концепції, «до 1 класу вступають діти, яким станом на 1 вересня виповнюється 6-7 років та які за результатами психолого-педагогічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання. Діагностування готовності дитини до навчання у школі здійснюється комісією у складі психолога, логопеда, педагога, які працюють на підставі затверджених МОН положення та інструкції щодо психолого-педагогічної діагностики готовності дитини до навчання у школі». Виникає питання: а чому із чотирьох фахів учителів-дефектологів обрано лише логопеда? Хіба нас не цікавить думка олігофренопедагога, тифлопедагога та сурдопедагога? Хіба до школи можуть прийти лише діти з вадами мовлення? Гадаю, слід розширити склад зазначеної комісії. Варто також додати до цього складу ще й соціального педагога, який безпосередньо працює з сім’ями учнів, зокрема й майбутніх, знає особливості їх життєдіяльності. Важливо також закріпити норму, що наповнюваність класів у початковій школі не має перевищувати 25 учнів, в інклюзивних класах – не більше 15 учнів. Але в це з трудом віриться.

Н.Шишненко 

У цьому проекту багато зовсім дивних «інновацій». Наприклад, в основних проблемах початкової освіти відзначається погіршення здоров’я дітей. Але щоб навчити дітей бути здоровими, безпечно поводитися, успішно соціалізуватися і ефективно учитися пропонується вилучити з типового навчального плану обов’язковий  предмет «Основи здоров’я», який саме цьому і навчає. А замість нього в типовий навчальний план пропонується включити, як обов’язковий предмет, «Хореографію» (а чому не футбол чи аеробіку?). «З метою інтеграції» автори проекту пропонують об’єднати в рамках нового предмету «Світознавство» зміст предметів «Природознавство», «Основи здоров’я»  і «Я у світі» - тобто предметів, які реалізують абсолютно різні ключові компетентності! При цьому замість 14 годин на тиждень (як було) пропонують набути ці ключові компетентності всього за 8. Освітню галузь «Мистецтво» також «розчинили», але вже серед всіх предметів. Такі «новації», насамперед стосовно предмету «Основи здоров’я» є неприйнятними і такими, що відкидають Україну на десятиліття назад.

Володимир Пономаренко (Портал превентивної освіти)

Сьогодні ознайомилася з проектом Концепції базової початкової освіти і хочу висловити свою думку, точніше сказати:  гнів, обурення і злість!!! У мене склалося таке враження, що розробкою цієї, так званої концепції, займалися люди, далекі від школи, дітей та освіти взагалі! Ми так багато говоримо про те, що наші діти в першу чергу повинні  бути культурними, шанувати традиції, звичаї нашого народу, але коли приходить до справи, бачимо ось такі "концепції".  На мою думку, нинішня програма початкової школи, мяко кажучи, недосконала, проте та, яку прагнуть впровадити, просто абсурдна і необдумана!!! Наші  вчителі "дуріють" від програмового каламбуру, а діти тупіють. Якщо зараз забрати від дітей предмети, які вони люблять і чекають найбільше (адже це не секрет, що найулюбленішими уроками дітей  у всі часи були музика і малювання), які дають нашим дітям емоційне розвантаження, творчий мистецький розвиток і моральне задоволення, це зовсім відіб’є бажання у дітей ходити до школи. 

Ця концепція має на меті в першу чергу знищити у наших дітей почуття прекрасного,  любов до мистецтва і як наслідок, породити бездушність, безкультуря, грубість. Не можемо ми виховати справжнього патріота своєї держави без співу народних  пісень, та змальованих краєвидів рідної землі. Наші діти повинні вчитися патріотизму від спадщини українських митців - композиторів, художників, скульпторів та архітекторів, гордитися та брати їхню творчість за взірець. І ніякий класовод  на виховній годині це не зробить краще за вчителя фахівця музичного чи образотворчого мистецтва. 

Шановні "реформатори"! Не робіть помилок, про які пізніше будете шкодувати! Такі кардинальні зміни в освіті призведуть до загибелі української культури! Не обкрадайте наших дітей, не нехтуйте вчителями музичного та образотворчого мистецтва!!!

Ольга Теслюк 

2. Організація, дидактичне, методичне і матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу в початковій школі

Завдяки запропонованим у проекті концепції підходам можуть бути вирішені деякі проблеми освіти наймолодших школярів. Зокрема ті, що стосуються наступності між дошкільною і початковою ланками. Також приємно, що автори концепції прагнули впоратися із навчальним перевантаженням школярів, яке суттєво впливає на стан їхнього здоров’я. Основні зміни стосуються доцільності запровадження різноманітних проектів та експериментів. Не є секретом, що вони нарощують обсяг і дублюють зміст освіти. Чимало змін стосується підручникотворення і розроблення нових засобів навчання для молодших школярів, індивідуалізації освітнього середовища та організації виховного процесу в початковій школі.

В.Засенко, Вінницька обл.

Вважаємо за доцільне визначення тривалості навчального року (34 робочі тижні), введення автономії у виборі тривалості робочого тижня (кількості робочих і вихідних днів: 5 і 2 дні або 6 і 1 день відповідно, зменшення наповнюваності учнів у класах та групах продовженого дня, поділу на групи дітей для вивчення мов, інформатики. Однак незрозуміло, який буде механізм переходу роботи початкової школи на режим повного робочого дня. Зокрема, це стосується учнів шестирічного віку, які потребують  особливих умов. Де взяти відповідну кількість приміщень для проведення уроків? Чи не спричинить пропозиція проведення уроків у другу половину дня накладання робочого часу вчителя і вихователя?

М.В., м. Кіровоград

Про  Інтеграційну Мистецьку Вертикаль. У своїй Концепції  автор ні разу не прохопилася про існування Музики, тому нагадаю читачам і пані Цимбалару. Найгеніальніший (за словами Ш.Амонашвілі) педагог 20 ст. Василь Сухомлинський писав: «Музика – уява – фантазія – казка – творчість – така доріжка, йдучи якою, дитина розвиває свої духовні сили.  Музична мелодія розбуджує в дітей яскраві уявлення.  Вона ні з чим не зрівняний засіб виховання творчих сил розумуМузика – могутнє джерело думки.  Без музичного виховання неможливий повноцінний розумовий розвиток дитини …».  Не врахóвувати позицію Сухомлинського – означає ставити себе вище від нього. Це є: або проявом гордині,  або свідоме "підспівування" українофобам, які хочуть якнайскоріше звільнити Україну від українців.Причиною цієї  нелюбові до Музики  є її сила –  вона єднáє народ. А нинішні  очíльники  бояться нашої єдності… Батькам і вчителям для роздумів:  скоротивши кількість годин на математику [у спеціалізованій математичній школі, Естонія], там збільшили години, відведені на музику. В результаті –знання математики  полíпшилося. Угорські педагоги виявили цікаву закономірність – у дітей, яких вчать музичної імпровізації та хорового співу, міняється характер інтелекту.  Для них знайти вирішення нешаблонної задачі є справою, що не вимагає великої напруги. Продемонстрували діти й високорозвинену здатність до колективних дій, до спільної праці. Фінські вчені виявили, що  додаткóві уроки музики  покращують ставлення учнів до школи, атмосферу в класі.  Учні, які  додатково займалися музикою, були більш задоволені шкільним життям, аніж ті, в яких цей предмет був лише рáз на тиждень. У школах, вважаю, крім обов’язкóвого уроку музики  необхідно проводити ще й "хорові перерви", а також "виховні години зі співом" [спільне виконання 2-3 пісень учнями, вчителями і адміністрацією (а далі за планом…)]. – Лише так зможемо підняти початкову освіту України  до рівня  стандартів  японської освіти  (взірцевої освіти !). Філософ Андрій Тарґовський визначає мудрість, як здоровий глузд і правильний вибір.   Тож будьмо мýдрими,   вельмишановні батьки, вчителі, керівники освіти. – Зробімо прáвильний вибір згідно зі здорóвим глуздом.  Не даймо ініціаторам  інтеграційної вертикалі вкрáсти у наших дітей  «чудодійну силу (…) емоційне джерело енергії мúслення»– Музику!

Роман Дверій,  ст. викл. Львівського ОІППО

Цей системний документ окреслює основні проблеми початкової освіти, а також конкретні шляхи їх вирішення. У проекті багато позитиву, але є й багато побажань. Зокрема, хочеться бачити не тільки проект Концепції, а й – програми, плани та підручники. Варто до навчального плану включити і такі навчальні предмети, як «Мистецтво» та «Музичне мистецтво».

Т.Богачик, м. Чернівці

Схвально, що в інваріантному складнику навчального процесу для всіх класів початкової школи пропонується по вісім годин. Учні повинні у першу чергу оволодіти рідною мовою. На предмет іноземна мова в проекті базового плану навчально-виховного процесу  виділено дві години у 1 класі та три години у 3-4 класі. Пропонуємо одну годину перерозподілити на курс мистецтво, а забрану годину на іноземну мову виділити з варіативного складника за потребою. Це дасть можливість ввести галузь «Мистецтво» та реалізувати її  окремими предметами інваріантної складової, а саме: музичне мистецтво та образотворче мистецтво.

Рекомендуємо освітню галузь Технології реалізовувати через предмети трудове навчання і інформатика. Недоцільно водити інтегрований курс, який охоплює зміст раніше існуючих навчальних предметів природознавство, основи здоров’я і «Я у світі». На основі позитивного досвіду пропонуємо залишити галузь «Природознавство» та реалізацію її через предмет «Природознавство», а галузь «Суспільствознавство» реалізовувати через предмет «Я у світі». Пропонуємо програму з природознавства привести у відповідність до вікових особливостей щодо сприйняття навчального матеріалу учнями початкових класів, а основи здоров’я інтегрувати з усіма іншими навчальними предметів та через виховні заняття,  які входять до інваріантного складника. Доречною є пропозиція щодо двох годин предмета «Фізична культура» та інтеграції третьої години в окремі навчальні предмети у формі фізкультхвилинок, динамічних пауз тощо. Постає також питання: чи не забагато п’яти виховних годин на тиждень? Варто було б включити у ці години безпосередньо підготовку до свят та інших форм. Розклад виховних годин визначається на семестр. Як бути, якщо свято триває дві години?

Експертна група, м. Кіровоград

У Концепції початкової освіти подається такий розділ базового плану навчально-виховногопроцесу:

 ІНВАРІАНТНИЙ СКЛАДНИК ВИХОВНОГОПРОЦЕСУ

 

1 клас

2 клас

3 клас

4 клас

Виховнезаняття

5

5

5

5

Враховуючи те, що автори Концепції пропонують матеріал предметів галузі «Мистецтво» викладати саме під час проведення виховних заходів, хочу дізнатися, як оплачуватимуться ці години спеціалістам, наприклад, учителям музичного мистецтва та образотворчого мистецтва. Чи здійснюватиметься їм доплата за категорію.

В.Гірник

У концепції початкової освіти зазначається: «Виховні заходи можуть проводити як учителі-класоводи, так і вчителі-предметники за планом виховної роботи на навчальний рік і планом-сценарієм виховного заходу». Виникає запитання: як оплачуватимуться ці години вчителю-предметнику? Згідно з яким навантаженням та на якій підставі? І таких запитань чимало. Наприклад, незрозуміло, хто матиме право проводити уроки за «інтегрованими» предметами, якщо такий інтегрований предмет містить предмети з різних освітніх галузей? Чи оплачуватиметься категорія вчителю, який не має основної вищої освіти з предмета іншої галузі? Чи потрібно йому проходити курси підвищення кваліфікації для того, щоб він мав право викладати даний предмет тощо. Всі ці питання слід було б розглянути до того, як публікувати проект концепції.

Л.Проценко, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

У проекті Концепції читаю: «Зважаючи на вікові особливості молодших школярів першого вікового мікроперіоду (6-7 років), з метою підвищення ефективності організації навчально-виховного процесу для кожного класу, де кількість дітей більша за 20, а в інклюзивних класах – більша за 10, передбачено ставку вихователя (помічника/асистента вчителя). У разі, якщо кількість учнів у класах менша за 20, відводиться ставка одного вихователя на двакласи. Вчителю додатково оплачується 5 виховних годин на тиждень, класне керівництво (ведення документації, робота з батьками тощо), завідування кабінетом, перевірка зошитів в залежності від кількості учнів. Навантаження (на посадовий оклад) педагога-вихователя (помічника/асистента вчителя), керівника гуртка встановлюється на рівні 20 годин натиждень». Тут міститься кілька суперечностей, на які маю звернути увагу колег.

1.      В одному місці нова посада, якої, до речі, немає в сучасному штатному розписі загальноосвітнього навчального закладу, звучить як «вихователь (помічник/асистент вчителя)», а в іншому – як «педагог-вихователь (помічник/асистент вчителя)». Що це все-таки за посада? Чим має займатися цей працівник? Сьогодні є лише кваліфікаційна характеристика АСИСТЕНТА ВЧИТЕЛЯ класу з інклюзивним навчанням. Це дуже специфічна посада і вимоги до неї досить непрості. Змішувати ж дві посади – асистента вчителя і вихователя неможна, оскільки в них різні функції і вони займаються різними дітьми. На жаль, наші науковці настільки далекі від практики, що не розуміють цього.

2.      «Вчителю додатково оплачується 5 виховних годин на тиждень»… Якому вчителю? Якщо вчителю-класоводу, то як бути з оплатою праці, наприклад вчителя музики, який згідно з новою ідеєю наших науковців, буде здійснювати під час виховних заходів РЕАЛІЗАЦІЮ освітньої галузі «Мистецтво»? Адже уроків з музичного або образотворчого мистецтва в навчальному плані не передбачено. Вчителі-класоводи у переважній більшості не володіють жодним інструментом і не готові викладати музичне мистецтво, як, до речі, і образотворче мистецтво.

Гадаю, авторам Концепції слід було б звернути на це увагу та переглянути деякі позиції.

Л.Кондратюк, м. Дніпропетровськ

У Концепції зазначено: «Вчителю забезпечується право обирати підручники з огляду на власні педагогічні пріоритети та з урахуванням індивідуальних особливостей школярів». А як бути з думкою батьків учнів? Чи буде вона враховуватися і в який спосіб? Яким буде механізм відбору та придбання підручників та за чиї кошти?

Н.Архіпова, Кіровоградська обл.

Прочитала у проекті нової концепції, що у 4 класі запроваджується оцінка результатів навчальної діяльності учнів, яка виражаєтьсясловами-символами: «відмінно» (В), «добре» (Д), «задовільно» (З), «потребує покращення» (П), які відповідають рівням навчальних досягнень учнів: «відмінно» – високий рівень, «добре» – достатній рівень, «задовільно» – середній рівень, «потребує покращення» – початковий рівень. Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі та індивідуальному підході і передбачає врахування досягнень учня, а не ступеня йогоневдач. Отже, ми повертаємось до 4-бальної системи? Чому? Яка ж буде наступність, якщо наші учні прийдуть у 5 лас і на них несподівано звалиться 12-бальна система. І головне: чим 4-бальна система краще за 12-бальну. Спираючись на багаторічний досвід роботи як у початковій школі, так і у середній, можу стверджувати, що НАСТУПНІСТЬ – дуже важливий дидактичний принцип, нехтувати яким не слід. На жаль, у концепції багато слів про це, але дуже мало конкретики.

М.Берестовенко

3. Тривалість навчання в початковій школі (4, 5 чи 6 років?)

У 2014 році Міносвіти вчергове взялося за реформування української школи та розробку нового закону про середню освіту, відбулася презентація Концепції розвитку освіти України на період 2015 – 2025 рр. «Державний стандарт початкової освіти потребує чим швидшого і абсолютного перегляду, бо сьогодні він виховує комплекс неповноцінності в наших дітях і в батьках цих дітей. Друга ж стратегічна мета  –  змінити саму структуру школи, як з точки зору змісту, так і з точки зору мережі», – такі пріоритети під час презентації концепції окреслила народний депутат, голова Комітету з питань освіти та науки Лілія Гриневич.  Після громадського обговорення й доопрацювання проекту експертною групою Концепція мала стати основою для Дорожньої карти освітньої реформи, яка відображатиме детальний план реалізації основних положень Концепції – з  чітко визначеними індикаторами, описом очікуваних результатів, аналізом ризиків, підрахунками часових і фінансових витрат. Проте, в новому проекті Концепції початкової освіти бачимо чимало позицій, які не відповідають Концепції розвитку освіти України. Передусім це стосується структури загальної середньої освіти: від структури 6 + 3 + 3 пропонується перейти до 4 + ? + ?. До того ж, пропозиції щодо інтеграції навчальних предметів, що знаходяться в різних освітніх галузях, виглядає як прояв недостатнього рівня професійної компетентності тих працівників, які розробляли нову концепцію. Гадаю, у такому вигляді новий стандарт початкової освіти нічого позитивного не привнесе в розвиток учнів і продовжуватиме виховувати «комплекс неповноцінності в наших дітях і в батьках цих дітей».

Л.Скоробогатова, м. Суми

Нам довго пояснювали, що собою має 6-річна початкова школа у цивілізованих країнах, як добре там навчаються і розвиваються учні. І ми майже повірили і майже сприйняли цю інформацію і вже почали психологічну підготовку до реалізації цієї «європейської» ідеї. Потім несподівано нам сказали, що початкова школа має бути 5-річною, а в грудні минулого року ми дізналися про те, що вона все-таки буде 4-річною. Я так до кінця і не зрозумів, чим 4-річна школа краще за 5-річну або за 6-річну. До того ж, невідомо, яким буде її місце і роль у системі загальноосвітньої школи, бо ми на сьогодні не знаємо, якими будуть структурно та за змістом інші її ланки (ІІ і ІІІ ступені). Крім загальних фраз я так і не знайшов у жодних останніх документах МОН відповіді на ці запитання. Як же можна розробляти концепцію початкової освіти, не маючи відповідних концепцій середньої та старшої ланок загальноосвітньої школи?

Л.К., м. Житомир

Автори проекту нової концепції початкової освіти використали багато слів стосовно необхідності дотримання принципу наступності у навчанні. Але складається враження, що вони мали на увазі наступність між дошкільною освітою та початковою. А як бути з принципом наступності між початковою школою та середньою школою. Сьогодні, як і раніше, більшість дітей, що приходять до 5 класу, отримують значний стрес, оскільки вимоги навчальних програм 5 класу суттєво відрізняються від вимог 4 класу. Крім того, не можу зрозуміти, чому автори концепції відкинули ідеї попередньої концепції про розвиток освіти України на 2015-2025 рр. та зупинилися саме на 4-річній початковій школі.

В.Зайчук

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Частина учасників круглого столу відзначає позитивні аспекти проекту Концепції початкової освіти. Зокрема, це стосується проблем наступності між дошкільною і початковою ланками, забезпечення підготовки до шкільного навчання. Підкреслюється, що чітко визначено тривалість перехідного періоду в розділі «Входження у шкільне життя». Важливою є безконкурсна основа зарахування дітей до першого класу. Отримали підтримку пропозиції щодо тривалості навчального року (34 робочі тижні), введення автономії у виборі тривалості робочого тижня (кількості робочих і вихідних днів: 5 і 2 дні або 6 і 1 день відповідно, зменшення наповнюваності учнів у класах та групах продовженого дня, поділу на групи дітей для вивчення мов та інформатики.

Схвально в цілому сприйнято ідею про створення комісії для діагностування готовності дитини до навчання у школі у складі психолога, логопеда, педагога, які працюють на підставі затверджених МОН положення та інструкції щодо психолого-педагогічної діагностики готовності дитини до навчання у школі.

Деяким фахівцям імпонує запропонована проектом Концепції система оцінювання навчальних досягнень учнів, оскільки не оцінка визначає розвиток учня, а «грамотне вербальне оцінювання».

Зазначається також, що автори концепції прагнули впоратися із навчальним перевантаженням школярів, яке суттєво впливає на стан їхнього здоров’я. Зокрема йдеться про доцільність проведення різноманітних проектів та експериментів, які нарощують обсяг і дублюють зміст освіти. Вітаються зусилля щодо змін у підручникотворенні та розробленні нових засобів навчання для молодших школярів, індивідуалізації освітнього середовища та організації виховного процесу.

Проте, переважна більшість учасників обговорення поставилися до проекту Концепції початкової освіти критично. Діапазон думок досить широкий, є і повне несприйняття основних її ідей, є і низка ґрунтовних зауважень до її основних засад.

Узагальнивши всі критичні висловлювання, виокремлюємо наступні зауваження та рекомендації:

1. Викликають заперечення пропозиції вилучити з навчального плану предмет «Основи здоров’я», а замість нього включити як обов’язковий предмет «Хореографія» (а чому не футбол чи аеробіку?). Неприйнятними також вважаються спроби об’єднати в рамках нового предмету «Світознавство» зміст предметів освітніх галузей «Природознавство», «Основи здоров’я»  і «Суспільствознавство», які формують абсолютно різні ключові компетентності.

2. Більшість педагогів вважають за потрібне залишити в навчальному плані окрему галузь «Природознавство»(реалізовувати її через предмет «Природознавство») та галузь «Суспільствознавство», яку слід реалізовувати через предмет «Я у світі».

3. Найбільше заперечень викликала ідея розчинення освітньої галузі «Мистецтво» серед предметів інших галузей та виховних заходів. Педагоги пропонують вихід із такої неприйнятної ситуації. На предмет іноземна мова в проекті базового плану навчально-виховного процесу виділено дві години у 1 класі та три години у 3-4 класі. Доцільно одну годину перерозподілити на музичне та образотворче мистецтво, а забрану годину на іноземну мову виділити з варіативного складника за потребою як факультатив. Це дасть можливість повернути до інваріантного складника навчального плану галузь «Мистецтво».

4. Суттєвим недоліком концепції деякі учасники обговорення вважають відсутність у запропонованій системі виховної роботи традиційних для українського народу релігійних морально-етичних засад.

5. Викликає невдоволення склад комісії, що має проводити діагностування готовності дитини до навчання у школі: «психолог, логопед, педагог». Пропонується ввести до її складу олігофренопедагога, тифлопедагога та сурдопедагога, оскільки до школи можуть прийти лише діти з вадами мовлення, та соціального педагога, який безпосередньо працює з сім’ями учнів, зокрема й майбутніх, знає особливості їх життєдіяльності.

6. Потребують вирішення деякі питання організації навчально-виховного процесу. Зокрема, незрозуміло, який буде механізм переходу початкової школи на режим повного робочого дня. Передусім, це стосується учнів шестирічного віку, які потребують особливих умов. Де взяти відповідну кількість приміщень для проведення уроків? Чи не спричинить пропозиція проведення окремих уроків у другій половині дня накладання робочого часу вчителя і вихователя? Враховуючи те, що автори Концепції пропонують матеріал предметів галузі «Мистецтво» викладати саме під час проведення виховних заходів, є незрозумілим, як оплачуватимуться ці години спеціалістам, наприклад, учителям музичного мистецтва та образотворчого мистецтва, чи здійснюватиметься їм доплата за категорію.Незрозуміло також, хто матиме право проводити уроки за «інтегрованими» предметами, якщо такий інтегрований предмет містить предмети з різних освітніх галузей? Чи оплачуватиметься категорія вчителю, який не має основної вищої освіти з предмета іншої галузі? Чи потрібно йому проходити курси підвищення кваліфікації для того, щоб він мав право викладати даний предмет тощо.

7. Потребує уточнення визначення нової посади, яку автори концепції пропонують ввести до штатного розпису загальноосвітнього навчального закладу. В одному місці ця посада звучить як «вихователь (помічник/асистент вчителя)», а в іншому – як «педагог-вихователь (помічник/асистент вчителя)». Чим має займатися цей працівник? Сьогодні є лише кваліфікаційна характеристика асистента вчителя класу з інклюзивним навчанням. Це дуже специфічна посада і вимоги до неї досить непрості. Змішувати ж дві посади – асистента вчителя і вихователя неможна, оскільки в них різні функції і вони займаються різними дітьми.

8. У Концепції зазначено: «Вчителю забезпечується право обирати підручники з огляду на власні педагогічні пріоритети та з урахуванням індивідуальних особливостей школярів», але не вказано, чи потрібно враховувати думку батьків учнів і в який спосіб, яким буде механізм відбору і придбання підручників та за чиї кошти.

9. У концепції багато слів про необхідність врахування принципу наступності в змісті, формах і методах навчання і виховання, але мало конкретики. Це стосується, передусім, питань наступності між початковою школою та середньою. Зокрема, учасники дискусії звертають увагу, що пропонується фактично повернутися до 4-бальної системи («відмінно» (В), «добре» (Д), «задовільно» (З), «потребує покращення» (П)). Це викликає здивування педагогів.

10. Стосовно тривалості навчання у початковій школі учасниками обговорення пропонується авторам Концепції обґрунтувати спробу відходу від ідей, закладених у проектах Концепції розвитку освіти України на період 2015–2025 років, інших документах, та повернення до ідеї 4-річної початкової школи.

11. Звертається увага на недоречність розробки Концепції початкової освіти, не маючи відповідних концепцій середньої та старшої ланок загальноосвітньої школи. Невідомо, яким будуть місце і роль початкової школи у системі загальноосвітньої школи, адже ми на сьогодні не знаємо, якими будуть структурно та за змістом інші її ланки (ІІ і ІІІ ступені).

12. Авторам Концепції слід ще раз проаналізувати адекватність використаної термінології і поставлених завдань віковим особливостям дітей молодшої школи(можливість формування в 7-11 річної дитини цілісної наукової картини світу тощо).

                                                       Модератори круглого столу: В.Громовий, О.Жосан

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ «КРУГЛИЙ СТІЛ» НА ТЕМУ «Якою має бути початкова школа?»
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ «КРУГЛИЙ СТІЛ» НА ТЕМУ «Якою має бути початкова школа?»

У грудні 2015 року було опублікувало для громадського обговорення проект Концепції початкової освіти, основні положення якої розробили співробітники відділу початкової освіти Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, а доповнили їх члени творчої групи. https://goo.gl/mE7dKZ

Автори документу висловили сподівання, що концепція буде позитивно сприйнята педагогічною та батьківською громадськістю, оскільки вона враховує зарубіжний досвід та кращі надбання вітчизняної освіти. Вони характеризують цю концепцію як «унікальний український продукт – чіткий і практикоорієнтований».

Завдяки запропонованим у проекті концепції підходам можуть бути вирішені деякі проблеми освіти молодших школярів, зокрема ті, що стосуються наступності між дошкільною і початковою ланками. Також науковці прагнули впоратися із проблемою навчального перевантаження школярів.

Роботу круглого столу було організовано за такими тематичними напрямами:

1. Місія, мета і зміст початкової освіти. Оцінювання результатів навчання в початковій школі.

2. Організація, дидактичне, методичне і матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу в початковій школі. 

3. Тривалість навчання в початковій школі (4, 5 чи 6 років?).

Матеріали обговорювалися на нашому порталі та в соціальній мережі Facebook.

Наводимо нижче думки науковців і практиків.

1.      Місія, мета і зміст початкової освіти. Діагностування готовності дітей до навчання, оцінювання результатів навчання в початковій школі

Дивлюся Концепцію початкової освіти. Одним з головних завдань названо формування в дитини цілісної наукової картини світу. У нас доктори наук не завжди відповідають цій вимозі, а тут початкова школа.

  Володимир Бахрушин 

Одним із основних принципів навчання є принцип наступності, який має важливе значення стосовно дошкільної і початкової школи. Виходячи з цього, позитивним аспектом проекту Концепції початкової освіти є забезпечення підготовки до шкільного навчання учнів, яка відбуватиметься згідно з новим Базовим компонентом дошкільної освіти за єдиною програмою для всіх закладів, які її  здійснюють. Чітко визначено тривалість переходу в розділі «Входження у шкільне життя».  Важливим є  безконкурсна основа зарахування дітей до першого класу. Однак  у контексті розгляду даного питання слід вживати такі поняття, як «шкільна зрілість» шестирічної дитини, що свідчить про її готовність вступити до школи. Коли ж  ідеться про вивчення рівня розвитку дітей семи років з метою визначення їхньої можливості пристосуватися до вимог школи, виявлення відповідності основних якостей дитини віковим нормам, тоді необхідно вживати термін «психологічна готовність» до навчання у дітей, які вступають у сім років.

Ми вважаємо, що не потрібно змінювати діючі критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які ґрунтуються на позитивному принципі та індивідуальному підході і дійсно передбачають врахування досягнень учнів, а не їх ступінь невдач.

Експертна група, м. Кіровоград 

Як психологу мені імпонує запропонована проектом Концепції система оцінювання навчальних досягнень учнів. Адже не оцінка визначає розвиток учня, а грамотне вербальне оцінювання.

Г.Руда, м. Чернівці 

Почну з відгуків мам потенційних споживачів   пропонованих ідéй.«… Цілісному засвоєнню змісту початкової освіти сприятиме наскрізна інтеграція курсу мистецтва з усіма іншими навчальними предметами». И дальше смотрите таблицу: 3-й час физкультуры – это физкультминутки, разминки на уроках (по 5 мин – час и наберется), то же самое  с  искусством (Юлія). Ужас.Катимся все ниже и ниже (Ника). Не знаю у кого как, но у нас в школе – что рисование, что музыка ничего не развивáли.  На музыке мы просто пели песни на выбор [не знаю кого]. Но кроме Гимна ничего полезного… Нам не рассказывали о нотах (до сих пор понятия не имею, что такое ноты) или о композиторах. И на рисовании нам не показывали известные картины, не рассказывали о художниках. Не рассказывали о технике рисования. Просто кто как мог, так и мазюкал. Наверное, школа сильно заморачивала с языками и профильными предметами  и забывала  о  прекрасном. – Это я к тому, что такие уроки я бы не против и отменить.  А если сын захочет, то больше толку будет  от частных школ ИЗО или музыки.

Маргарита 

Десять років тому запитав директора однієї передової школи в містечку біля Копенгаґена: Які у вас найважливіші навчальні предмети? Директор відповів:  Релігія, данська мова, англійська мова. Релігія – щоб діти були людьми, данська мова – щоб зростали данцями, англійська – щоб могли спілкуватися зі світом.  Про  Релігію  (Християнську етику) – в Концепції  п. Цимбалару – ні одного слова! Сказано лише, що мета початкової освіти – виховання особистості, її гармонійний розвиток Але ж усі олігархи – від А до Я – особистості,  бо вміють думати і говорити. Та яка користь Україні і свíтові  від більшості отих "гармонійно розвинених" особистостей  "із доброю англійською"  –  що не мають  «ні Бога в серці, ні царя в голові»? Основною метою початкової освіти має бути:  – виховання дитини, яка б усі найважливіші справи  свідомо чинила  на славу Божу,  на честь України,  на радість батькам, вчителям;  і лише після цього – на кóристь собі.

Роман Дверій,  ст. викл. Львівського ОІППО 

Як зазначається у концепції, «до 1 класу вступають діти, яким станом на 1 вересня виповнюється 6-7 років та які за результатами психолого-педагогічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання. Діагностування готовності дитини до навчання у школі здійснюється комісією у складі психолога, логопеда, педагога, які працюють на підставі затверджених МОН положення та інструкції щодо психолого-педагогічної діагностики готовності дитини до навчання у школі». Виникає питання: а чому із чотирьох фахів учителів-дефектологів обрано лише логопеда? Хіба нас не цікавить думка олігофренопедагога, тифлопедагога та сурдопедагога? Хіба до школи можуть прийти лише діти з вадами мовлення? Гадаю, слід розширити склад зазначеної комісії. Варто також додати до цього складу ще й соціального педагога, який безпосередньо працює з сім’ями учнів, зокрема й майбутніх, знає особливості їх життєдіяльності. Важливо також закріпити норму, що наповнюваність класів у початковій школі не має перевищувати 25 учнів, в інклюзивних класах – не більше 15 учнів. Але в це з трудом віриться.

Н.Шишненко 

У цьому проекту багато зовсім дивних «інновацій». Наприклад, в основних проблемах початкової освіти відзначається погіршення здоров’я дітей. Але щоб навчити дітей бути здоровими, безпечно поводитися, успішно соціалізуватися і ефективно учитися пропонується вилучити з типового навчального плану обов’язковий  предмет «Основи здоров’я», який саме цьому і навчає. А замість нього в типовий навчальний план пропонується включити, як обов’язковий предмет, «Хореографію» (а чому не футбол чи аеробіку?). «З метою інтеграції» автори проекту пропонують об’єднати в рамках нового предмету «Світознавство» зміст предметів «Природознавство», «Основи здоров’я»  і «Я у світі» - тобто предметів, які реалізують абсолютно різні ключові компетентності! При цьому замість 14 годин на тиждень (як було) пропонують набути ці ключові компетентності всього за 8. Освітню галузь «Мистецтво» також «розчинили», але вже серед всіх предметів. Такі «новації», насамперед стосовно предмету «Основи здоров’я» є неприйнятними і такими, що відкидають Україну на десятиліття назад.

Володимир Пономаренко (Портал превентивної освіти)

Сьогодні ознайомилася з проектом Концепції базової початкової освіти і хочу висловити свою думку, точніше сказати:  гнів, обурення і злість!!! У мене склалося таке враження, що розробкою цієї, так званої концепції, займалися люди, далекі від школи, дітей та освіти взагалі! Ми так багато говоримо про те, що наші діти в першу чергу повинні  бути культурними, шанувати традиції, звичаї нашого народу, але коли приходить до справи, бачимо ось такі "концепції".  На мою думку, нинішня програма початкової школи, мяко кажучи, недосконала, проте та, яку прагнуть впровадити, просто абсурдна і необдумана!!! Наші  вчителі "дуріють" від програмового каламбуру, а діти тупіють. Якщо зараз забрати від дітей предмети, які вони люблять і чекають найбільше (адже це не секрет, що найулюбленішими уроками дітей  у всі часи були музика і малювання), які дають нашим дітям емоційне розвантаження, творчий мистецький розвиток і моральне задоволення, це зовсім відіб’є бажання у дітей ходити до школи. 

Ця концепція має на меті в першу чергу знищити у наших дітей почуття прекрасного,  любов до мистецтва і як наслідок, породити бездушність, безкультуря, грубість. Не можемо ми виховати справжнього патріота своєї держави без співу народних  пісень, та змальованих краєвидів рідної землі. Наші діти повинні вчитися патріотизму від спадщини українських митців - композиторів, художників, скульпторів та архітекторів, гордитися та брати їхню творчість за взірець. І ніякий класовод  на виховній годині це не зробить краще за вчителя фахівця музичного чи образотворчого мистецтва. 

Шановні "реформатори"! Не робіть помилок, про які пізніше будете шкодувати! Такі кардинальні зміни в освіті призведуть до загибелі української культури! Не обкрадайте наших дітей, не нехтуйте вчителями музичного та образотворчого мистецтва!!!

Ольга Теслюк 

2. Організація, дидактичне, методичне і матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу в початковій школі

Завдяки запропонованим у проекті концепції підходам можуть бути вирішені деякі проблеми освіти наймолодших школярів. Зокрема ті, що стосуються наступності між дошкільною і початковою ланками. Також приємно, що автори концепції прагнули впоратися із навчальним перевантаженням школярів, яке суттєво впливає на стан їхнього здоров’я. Основні зміни стосуються доцільності запровадження різноманітних проектів та експериментів. Не є секретом, що вони нарощують обсяг і дублюють зміст освіти. Чимало змін стосується підручникотворення і розроблення нових засобів навчання для молодших школярів, індивідуалізації освітнього середовища та організації виховного процесу в початковій школі.

В.Засенко, Вінницька обл.

Вважаємо за доцільне визначення тривалості навчального року (34 робочі тижні), введення автономії у виборі тривалості робочого тижня (кількості робочих і вихідних днів: 5 і 2 дні або 6 і 1 день відповідно, зменшення наповнюваності учнів у класах та групах продовженого дня, поділу на групи дітей для вивчення мов, інформатики. Однак незрозуміло, який буде механізм переходу роботи початкової школи на режим повного робочого дня. Зокрема, це стосується учнів шестирічного віку, які потребують  особливих умов. Де взяти відповідну кількість приміщень для проведення уроків? Чи не спричинить пропозиція проведення уроків у другу половину дня накладання робочого часу вчителя і вихователя?

М.В., м. Кіровоград

Про  Інтеграційну Мистецьку Вертикаль. У своїй Концепції  автор ні разу не прохопилася про існування Музики, тому нагадаю читачам і пані Цимбалару. Найгеніальніший (за словами Ш.Амонашвілі) педагог 20 ст. Василь Сухомлинський писав: «Музика – уява – фантазія – казка – творчість – така доріжка, йдучи якою, дитина розвиває свої духовні сили.  Музична мелодія розбуджує в дітей яскраві уявлення.  Вона ні з чим не зрівняний засіб виховання творчих сил розумуМузика – могутнє джерело думки.  Без музичного виховання неможливий повноцінний розумовий розвиток дитини …».  Не врахóвувати позицію Сухомлинського – означає ставити себе вище від нього. Це є: або проявом гордині,  або свідоме "підспівування" українофобам, які хочуть якнайскоріше звільнити Україну від українців.Причиною цієї  нелюбові до Музики  є її сила –  вона єднáє народ. А нинішні  очíльники  бояться нашої єдності… Батькам і вчителям для роздумів:  скоротивши кількість годин на математику [у спеціалізованій математичній школі, Естонія], там збільшили години, відведені на музику. В результаті –знання математики  полíпшилося. Угорські педагоги виявили цікаву закономірність – у дітей, яких вчать музичної імпровізації та хорового співу, міняється характер інтелекту.  Для них знайти вирішення нешаблонної задачі є справою, що не вимагає великої напруги. Продемонстрували діти й високорозвинену здатність до колективних дій, до спільної праці. Фінські вчені виявили, що  додаткóві уроки музики  покращують ставлення учнів до школи, атмосферу в класі.  Учні, які  додатково займалися музикою, були більш задоволені шкільним життям, аніж ті, в яких цей предмет був лише рáз на тиждень. У школах, вважаю, крім обов’язкóвого уроку музики  необхідно проводити ще й "хорові перерви", а також "виховні години зі співом" [спільне виконання 2-3 пісень учнями, вчителями і адміністрацією (а далі за планом…)]. – Лише так зможемо підняти початкову освіту України  до рівня  стандартів  японської освіти  (взірцевої освіти !). Філософ Андрій Тарґовський визначає мудрість, як здоровий глузд і правильний вибір.   Тож будьмо мýдрими,   вельмишановні батьки, вчителі, керівники освіти. – Зробімо прáвильний вибір згідно зі здорóвим глуздом.  Не даймо ініціаторам  інтеграційної вертикалі вкрáсти у наших дітей  «чудодійну силу (…) емоційне джерело енергії мúслення»– Музику!

Роман Дверій,  ст. викл. Львівського ОІППО

Цей системний документ окреслює основні проблеми початкової освіти, а також конкретні шляхи їх вирішення. У проекті багато позитиву, але є й багато побажань. Зокрема, хочеться бачити не тільки проект Концепції, а й – програми, плани та підручники. Варто до навчального плану включити і такі навчальні предмети, як «Мистецтво» та «Музичне мистецтво».

Т.Богачик, м. Чернівці

Схвально, що в інваріантному складнику навчального процесу для всіх класів початкової школи пропонується по вісім годин. Учні повинні у першу чергу оволодіти рідною мовою. На предмет іноземна мова в проекті базового плану навчально-виховного процесу  виділено дві години у 1 класі та три години у 3-4 класі. Пропонуємо одну годину перерозподілити на курс мистецтво, а забрану годину на іноземну мову виділити з варіативного складника за потребою. Це дасть можливість ввести галузь «Мистецтво» та реалізувати її  окремими предметами інваріантної складової, а саме: музичне мистецтво та образотворче мистецтво.

Рекомендуємо освітню галузь Технології реалізовувати через предмети трудове навчання і інформатика. Недоцільно водити інтегрований курс, який охоплює зміст раніше існуючих навчальних предметів природознавство, основи здоров’я і «Я у світі». На основі позитивного досвіду пропонуємо залишити галузь «Природознавство» та реалізацію її через предмет «Природознавство», а галузь «Суспільствознавство» реалізовувати через предмет «Я у світі». Пропонуємо програму з природознавства привести у відповідність до вікових особливостей щодо сприйняття навчального матеріалу учнями початкових класів, а основи здоров’я інтегрувати з усіма іншими навчальними предметів та через виховні заняття,  які входять до інваріантного складника. Доречною є пропозиція щодо двох годин предмета «Фізична культура» та інтеграції третьої години в окремі навчальні предмети у формі фізкультхвилинок, динамічних пауз тощо. Постає також питання: чи не забагато п’яти виховних годин на тиждень? Варто було б включити у ці години безпосередньо підготовку до свят та інших форм. Розклад виховних годин визначається на семестр. Як бути, якщо свято триває дві години?

Експертна група, м. Кіровоград

У Концепції початкової освіти подається такий розділ базового плану навчально-виховногопроцесу:

 ІНВАРІАНТНИЙ СКЛАДНИК ВИХОВНОГОПРОЦЕСУ

 

1 клас

2 клас

3 клас

4 клас

Виховнезаняття

5

5

5

5

Враховуючи те, що автори Концепції пропонують матеріал предметів галузі «Мистецтво» викладати саме під час проведення виховних заходів, хочу дізнатися, як оплачуватимуться ці години спеціалістам, наприклад, учителям музичного мистецтва та образотворчого мистецтва. Чи здійснюватиметься їм доплата за категорію.

В.Гірник

У концепції початкової освіти зазначається: «Виховні заходи можуть проводити як учителі-класоводи, так і вчителі-предметники за планом виховної роботи на навчальний рік і планом-сценарієм виховного заходу». Виникає запитання: як оплачуватимуться ці години вчителю-предметнику? Згідно з яким навантаженням та на якій підставі? І таких запитань чимало. Наприклад, незрозуміло, хто матиме право проводити уроки за «інтегрованими» предметами, якщо такий інтегрований предмет містить предмети з різних освітніх галузей? Чи оплачуватиметься категорія вчителю, який не має основної вищої освіти з предмета іншої галузі? Чи потрібно йому проходити курси підвищення кваліфікації для того, щоб він мав право викладати даний предмет тощо. Всі ці питання слід було б розглянути до того, як публікувати проект концепції.

Л.Проценко, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

У проекті Концепції читаю: «Зважаючи на вікові особливості молодших школярів першого вікового мікроперіоду (6-7 років), з метою підвищення ефективності організації навчально-виховного процесу для кожного класу, де кількість дітей більша за 20, а в інклюзивних класах – більша за 10, передбачено ставку вихователя (помічника/асистента вчителя). У разі, якщо кількість учнів у класах менша за 20, відводиться ставка одного вихователя на двакласи. Вчителю додатково оплачується 5 виховних годин на тиждень, класне керівництво (ведення документації, робота з батьками тощо), завідування кабінетом, перевірка зошитів в залежності від кількості учнів. Навантаження (на посадовий оклад) педагога-вихователя (помічника/асистента вчителя), керівника гуртка встановлюється на рівні 20 годин натиждень». Тут міститься кілька суперечностей, на які маю звернути увагу колег.

1.      В одному місці нова посада, якої, до речі, немає в сучасному штатному розписі загальноосвітнього навчального закладу, звучить як «вихователь (помічник/асистент вчителя)», а в іншому – як «педагог-вихователь (помічник/асистент вчителя)». Що це все-таки за посада? Чим має займатися цей працівник? Сьогодні є лише кваліфікаційна характеристика АСИСТЕНТА ВЧИТЕЛЯ класу з інклюзивним навчанням. Це дуже специфічна посада і вимоги до неї досить непрості. Змішувати ж дві посади – асистента вчителя і вихователя неможна, оскільки в них різні функції і вони займаються різними дітьми. На жаль, наші науковці настільки далекі від практики, що не розуміють цього.

2.      «Вчителю додатково оплачується 5 виховних годин на тиждень»… Якому вчителю? Якщо вчителю-класоводу, то як бути з оплатою праці, наприклад вчителя музики, який згідно з новою ідеєю наших науковців, буде здійснювати під час виховних заходів РЕАЛІЗАЦІЮ освітньої галузі «Мистецтво»? Адже уроків з музичного або образотворчого мистецтва в навчальному плані не передбачено. Вчителі-класоводи у переважній більшості не володіють жодним інструментом і не готові викладати музичне мистецтво, як, до речі, і образотворче мистецтво.

Гадаю, авторам Концепції слід було б звернути на це увагу та переглянути деякі позиції.

Л.Кондратюк, м. Дніпропетровськ

У Концепції зазначено: «Вчителю забезпечується право обирати підручники з огляду на власні педагогічні пріоритети та з урахуванням індивідуальних особливостей школярів». А як бути з думкою батьків учнів? Чи буде вона враховуватися і в який спосіб? Яким буде механізм відбору та придбання підручників та за чиї кошти?

Н.Архіпова, Кіровоградська обл.

Прочитала у проекті нової концепції, що у 4 класі запроваджується оцінка результатів навчальної діяльності учнів, яка виражаєтьсясловами-символами: «відмінно» (В), «добре» (Д), «задовільно» (З), «потребує покращення» (П), які відповідають рівням навчальних досягнень учнів: «відмінно» – високий рівень, «добре» – достатній рівень, «задовільно» – середній рівень, «потребує покращення» – початковий рівень. Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі та індивідуальному підході і передбачає врахування досягнень учня, а не ступеня йогоневдач. Отже, ми повертаємось до 4-бальної системи? Чому? Яка ж буде наступність, якщо наші учні прийдуть у 5 лас і на них несподівано звалиться 12-бальна система. І головне: чим 4-бальна система краще за 12-бальну. Спираючись на багаторічний досвід роботи як у початковій школі, так і у середній, можу стверджувати, що НАСТУПНІСТЬ – дуже важливий дидактичний принцип, нехтувати яким не слід. На жаль, у концепції багато слів про це, але дуже мало конкретики.

М.Берестовенко

3. Тривалість навчання в початковій школі (4, 5 чи 6 років?)

У 2014 році Міносвіти вчергове взялося за реформування української школи та розробку нового закону про середню освіту, відбулася презентація Концепції розвитку освіти України на період 2015 – 2025 рр. «Державний стандарт початкової освіти потребує чим швидшого і абсолютного перегляду, бо сьогодні він виховує комплекс неповноцінності в наших дітях і в батьках цих дітей. Друга ж стратегічна мета  –  змінити саму структуру школи, як з точки зору змісту, так і з точки зору мережі», – такі пріоритети під час презентації концепції окреслила народний депутат, голова Комітету з питань освіти та науки Лілія Гриневич.  Після громадського обговорення й доопрацювання проекту експертною групою Концепція мала стати основою для Дорожньої карти освітньої реформи, яка відображатиме детальний план реалізації основних положень Концепції – з  чітко визначеними індикаторами, описом очікуваних результатів, аналізом ризиків, підрахунками часових і фінансових витрат. Проте, в новому проекті Концепції початкової освіти бачимо чимало позицій, які не відповідають Концепції розвитку освіти України. Передусім це стосується структури загальної середньої освіти: від структури 6 + 3 + 3 пропонується перейти до 4 + ? + ?. До того ж, пропозиції щодо інтеграції навчальних предметів, що знаходяться в різних освітніх галузях, виглядає як прояв недостатнього рівня професійної компетентності тих працівників, які розробляли нову концепцію. Гадаю, у такому вигляді новий стандарт початкової освіти нічого позитивного не привнесе в розвиток учнів і продовжуватиме виховувати «комплекс неповноцінності в наших дітях і в батьках цих дітей».

Л.Скоробогатова, м. Суми

Нам довго пояснювали, що собою має 6-річна початкова школа у цивілізованих країнах, як добре там навчаються і розвиваються учні. І ми майже повірили і майже сприйняли цю інформацію і вже почали психологічну підготовку до реалізації цієї «європейської» ідеї. Потім несподівано нам сказали, що початкова школа має бути 5-річною, а в грудні минулого року ми дізналися про те, що вона все-таки буде 4-річною. Я так до кінця і не зрозумів, чим 4-річна школа краще за 5-річну або за 6-річну. До того ж, невідомо, яким буде її місце і роль у системі загальноосвітньої школи, бо ми на сьогодні не знаємо, якими будуть структурно та за змістом інші її ланки (ІІ і ІІІ ступені). Крім загальних фраз я так і не знайшов у жодних останніх документах МОН відповіді на ці запитання. Як же можна розробляти концепцію початкової освіти, не маючи відповідних концепцій середньої та старшої ланок загальноосвітньої школи?

Л.К., м. Житомир

Автори проекту нової концепції початкової освіти використали багато слів стосовно необхідності дотримання принципу наступності у навчанні. Але складається враження, що вони мали на увазі наступність між дошкільною освітою та початковою. А як бути з принципом наступності між початковою школою та середньою школою. Сьогодні, як і раніше, більшість дітей, що приходять до 5 класу, отримують значний стрес, оскільки вимоги навчальних програм 5 класу суттєво відрізняються від вимог 4 класу. Крім того, не можу зрозуміти, чому автори концепції відкинули ідеї попередньої концепції про розвиток освіти України на 2015-2025 рр. та зупинилися саме на 4-річній початковій школі.

В.Зайчук

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Частина учасників круглого столу відзначає позитивні аспекти проекту Концепції початкової освіти. Зокрема, це стосується проблем наступності між дошкільною і початковою ланками, забезпечення підготовки до шкільного навчання. Підкреслюється, що чітко визначено тривалість перехідного періоду в розділі «Входження у шкільне життя». Важливою є безконкурсна основа зарахування дітей до першого класу. Отримали підтримку пропозиції щодо тривалості навчального року (34 робочі тижні), введення автономії у виборі тривалості робочого тижня (кількості робочих і вихідних днів: 5 і 2 дні або 6 і 1 день відповідно, зменшення наповнюваності учнів у класах та групах продовженого дня, поділу на групи дітей для вивчення мов та інформатики.

Схвально в цілому сприйнято ідею про створення комісії для діагностування готовності дитини до навчання у школі у складі психолога, логопеда, педагога, які працюють на підставі затверджених МОН положення та інструкції щодо психолого-педагогічної діагностики готовності дитини до навчання у школі.

Деяким фахівцям імпонує запропонована проектом Концепції система оцінювання навчальних досягнень учнів, оскільки не оцінка визначає розвиток учня, а «грамотне вербальне оцінювання».

Зазначається також, що автори концепції прагнули впоратися із навчальним перевантаженням школярів, яке суттєво впливає на стан їхнього здоров’я. Зокрема йдеться про доцільність проведення різноманітних проектів та експериментів, які нарощують обсяг і дублюють зміст освіти. Вітаються зусилля щодо змін у підручникотворенні та розробленні нових засобів навчання для молодших школярів, індивідуалізації освітнього середовища та організації виховного процесу.

Проте, переважна більшість учасників обговорення поставилися до проекту Концепції початкової освіти критично. Діапазон думок досить широкий, є і повне несприйняття основних її ідей, є і низка ґрунтовних зауважень до її основних засад.

Узагальнивши всі критичні висловлювання, виокремлюємо наступні зауваження та рекомендації:

1. Викликають заперечення пропозиції вилучити з навчального плану предмет «Основи здоров’я», а замість нього включити як обов’язковий предмет «Хореографія» (а чому не футбол чи аеробіку?). Неприйнятними також вважаються спроби об’єднати в рамках нового предмету «Світознавство» зміст предметів освітніх галузей «Природознавство», «Основи здоров’я»  і «Суспільствознавство», які формують абсолютно різні ключові компетентності.

2. Більшість педагогів вважають за потрібне залишити в навчальному плані окрему галузь «Природознавство»(реалізовувати її через предмет «Природознавство») та галузь «Суспільствознавство», яку слід реалізовувати через предмет «Я у світі».

3. Найбільше заперечень викликала ідея розчинення освітньої галузі «Мистецтво» серед предметів інших галузей та виховних заходів. Педагоги пропонують вихід із такої неприйнятної ситуації. На предмет іноземна мова в проекті базового плану навчально-виховного процесу виділено дві години у 1 класі та три години у 3-4 класі. Доцільно одну годину перерозподілити на музичне та образотворче мистецтво, а забрану годину на іноземну мову виділити з варіативного складника за потребою як факультатив. Це дасть можливість повернути до інваріантного складника навчального плану галузь «Мистецтво».

4. Суттєвим недоліком концепції деякі учасники обговорення вважають відсутність у запропонованій системі виховної роботи традиційних для українського народу релігійних морально-етичних засад.

5. Викликає невдоволення склад комісії, що має проводити діагностування готовності дитини до навчання у школі: «психолог, логопед, педагог». Пропонується ввести до її складу олігофренопедагога, тифлопедагога та сурдопедагога, оскільки до школи можуть прийти лише діти з вадами мовлення, та соціального педагога, який безпосередньо працює з сім’ями учнів, зокрема й майбутніх, знає особливості їх життєдіяльності.

6. Потребують вирішення деякі питання організації навчально-виховного процесу. Зокрема, незрозуміло, який буде механізм переходу початкової школи на режим повного робочого дня. Передусім, це стосується учнів шестирічного віку, які потребують особливих умов. Де взяти відповідну кількість приміщень для проведення уроків? Чи не спричинить пропозиція проведення окремих уроків у другій половині дня накладання робочого часу вчителя і вихователя? Враховуючи те, що автори Концепції пропонують матеріал предметів галузі «Мистецтво» викладати саме під час проведення виховних заходів, є незрозумілим, як оплачуватимуться ці години спеціалістам, наприклад, учителям музичного мистецтва та образотворчого мистецтва, чи здійснюватиметься їм доплата за категорію.Незрозуміло також, хто матиме право проводити уроки за «інтегрованими» предметами, якщо такий інтегрований предмет містить предмети з різних освітніх галузей? Чи оплачуватиметься категорія вчителю, який не має основної вищої освіти з предмета іншої галузі? Чи потрібно йому проходити курси підвищення кваліфікації для того, щоб він мав право викладати даний предмет тощо.

7. Потребує уточнення визначення нової посади, яку автори концепції пропонують ввести до штатного розпису загальноосвітнього навчального закладу. В одному місці ця посада звучить як «вихователь (помічник/асистент вчителя)», а в іншому – як «педагог-вихователь (помічник/асистент вчителя)». Чим має займатися цей працівник? Сьогодні є лише кваліфікаційна характеристика асистента вчителя класу з інклюзивним навчанням. Це дуже специфічна посада і вимоги до неї досить непрості. Змішувати ж дві посади – асистента вчителя і вихователя неможна, оскільки в них різні функції і вони займаються різними дітьми.

8. У Концепції зазначено: «Вчителю забезпечується право обирати підручники з огляду на власні педагогічні пріоритети та з урахуванням індивідуальних особливостей школярів», але не вказано, чи потрібно враховувати думку батьків учнів і в який спосіб, яким буде механізм відбору і придбання підручників та за чиї кошти.

9. У концепції багато слів про необхідність врахування принципу наступності в змісті, формах і методах навчання і виховання, але мало конкретики. Це стосується, передусім, питань наступності між початковою школою та середньою. Зокрема, учасники дискусії звертають увагу, що пропонується фактично повернутися до 4-бальної системи («відмінно» (В), «добре» (Д), «задовільно» (З), «потребує покращення» (П)). Це викликає здивування педагогів.

10. Стосовно тривалості навчання у початковій школі учасниками обговорення пропонується авторам Концепції обґрунтувати спробу відходу від ідей, закладених у проектах Концепції розвитку освіти України на період 2015–2025 років, інших документах, та повернення до ідеї 4-річної початкової школи.

11. Звертається увага на недоречність розробки Концепції початкової освіти, не маючи відповідних концепцій середньої та старшої ланок загальноосвітньої школи. Невідомо, яким будуть місце і роль початкової школи у системі загальноосвітньої школи, адже ми на сьогодні не знаємо, якими будуть структурно та за змістом інші її ланки (ІІ і ІІІ ступені).

12. Авторам Концепції слід ще раз проаналізувати адекватність використаної термінології і поставлених завдань віковим особливостям дітей молодшої школи(можливість формування в 7-11 річної дитини цілісної наукової картини світу тощо).

                                                       Модератори круглого столу: В.Громовий, О.Жосан

01.03.2016
"Освітня політика"
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews