Укр Рус

Дата: 18.11.2018

Підписка на новини

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ «КРУГЛИЙ СТІЛ» НА ТЕМУ «КОНЦЕПЦІЯ СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ, РОЗРОБЛЕНА НАПН УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ДЛЯ ПРОРИВУ ДО СВІТОВИХ СТАНДАРТІВ ШКІЛЬНОЇЇ ОСВІТИ ЧИ НАБІР «ПРАВИЛЬНИХ СЛІВ»?»

Автор:
"Освітня політика"
Опубліковано
28.04.2016

Зважаючи на те, що Президія НАПН України 23.03.2016 р. винесла на громадське обговорення проект Концепції середньої загальноосвітньої школи України, портал «Освітня політика» зробив це темою чергового віртуального круглого столу.

Особливу увагу викликали наступні напрямки обговорення: 

- шляхи трансформації змісту освіти через запровадження компетентнісно орієнтованих стандартів, які характеризуються відходом від традиційної «предметності» в реалізації змісту і структуровані за освітніми галузями;

- ідеї створення нових організаційно-педагогічних систем, які розширюють можливості вільного переміщення учнів між різноманітними освітніми та професійними напрямами підготовки, трансформація профільного навчання в школі та професійної підготовки в багатокомпонентну модель, де кожен учень може обрати власну траєкторію здобуття загальної середньої освіти у поєднанні зі здобуттям професії.

ДІАПАЗОН ДУМОК НА ЦЬОМУ КРУГЛОМУ СТОЛІ НЕ БУВ ДУЖЕ ШИРОКИМ, ПОЛЯРНИХ ОЦІНОК ТАКОЖ МАЙЖЕ НЕ БУЛО.

Переважна більшість учасників визнала основні ідеї та положення концепції серйозними, актуальними, вагомими і перспективними, але такими, що потребують суттєвого доопрацювання та значною мірою переосмислення. Учасники обговорення зауважували на певні суперечності в тексті концепції та термінологічну неузгодженість.

*** 

У цьому проекті зазначено: «Концепція має стати основним документом, який відображає ті пріоритети розвитку загальноосвітніх шкіл України, що мають забезпечити якомога повнішу й ефективнішу реалізацію її функцій як основної інституції щодо здобуття громадянами України загальної середньої освіти. Ці пріоритети визначено на основі виокремлення й аналізу актуальних проблем нинішньої шкільної освіти, урахування вітчизняних багаторічних освітніх традицій і визначальних тенденцій розвитку освітніх систем провідних країн світу». І справді ми вперше за останні 30 років бачимо глибоке розуміння авторами документу змісту того, про що вони пишуть. На жаль, переважна більшість їх пропозицій, напевне, залишаться на папері, бо в нашому суспільстві немає необхідного розуміння для таких суттєвих перетворень.

Л.Побережна, м. Кіровоград

Концепція декларує багато нового: суттєві зміни у змісті навчання, впровадження інноваційних технологій в організацію освітнього процесу та управління освітою – це дійсно відповідає реаліям сьогодення. Та чи здатна на практиці пересічна українська школа забезпечити ефективне виконання подібних державних стандартів освіти? При тому, що в деяких регіонах катастрофічно бракує коштів на елементарне – освітлення та опалення, у шкільних закладах районів застаріле навчально-наочне приладдя. Держава щоразу виділяє мільярди гривень на нові реформи, проте ніхто ніколи не несе відповідальності за їх недієвість. Очевидно, що будь-яка реформа насамперед повинна мати наукове й експериментальне обґрунтування, і важіль впливу політичних чинників на ініціювання її проведення визначальним бути не може.

М.Геращенко, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл. 

У концепції знову зявилася ідея про необхідність включення передшкільної підготовки до обов’язкової освіти. А хто прорахував міру готовності до цього: матеріально-технічної (для ДНЗ сьогодні бракує приміщень – радянські дитячі садки розпродані або здані в оренду на 99 років, а нові не будуються). Зараз потрібні величезні кошти тільки для матеріально-технічного забезпечення реалізації цієї ідеї. А про навчально-методичне і кадрове навіть і говорити не варто.

В.Холодій, м. Полтава  

Однак слова "курікулум" нема у проекті концепції загальноосвітньої школи від АПН. І у цьому ж проекті нема про навчання вчителів, про те, яким має бути продуктивний навчально-виховний простір. Лише перелік ще радянських напрямків виховання, серед яких особливо тішить "трудове".

Потрібно було б написати щось логічніше і сучасніше, а не набір слів, які начебто правильні, але разом- треш.

І. Костюк 

Аналізуючи зміст цієї концепції та інших, не можемо не погодитися з В.Співаковським: «Ми живемо в інформаційну епоху, та роботі з інформацією нас ніхто не навчає. В XXI столітті інформацію потрібно вміти знаходити, фільтрувати, аналізувати, розпізнавати, узагальнювати, конструювати та застосовувати. Вчителі в багатьох випадках безнадійно відстали від своїх учнів, які зараз набагато впевненіше користуватися усіма новими інформативно-комунікативними технологіями, порівняно зі старшим поколінням. І підвищенням заробітної плати тут не зарадиш. Вчитель не зможе просто так почати вчити краще навіть за більшу оплату. Педагогам потрібне володіння сучасними технологіями та орієнтування не на ЗНО, а на якісно інші результати». До прикладу, у Туреччині років п’ять тому була схожа проблема. Учителям підвищили платню з 200 до 600 дол. Закінчилося все тим, що до викладання кинулись чоловіки, витіснивши жінок. Гендерну проблему було вирішено, проте якість освіти не поліпшилась. Тим часом ряд фахівців підкреслює, що правило «довше вчишся – більше знаєш» спрацьовує далеко не завжди, а в економічно зруйнованій країні з невідповідними умовами для якісної освіти й поготів. Освітня система не ізольована від інших сфер життєдіяльності суспільства – економічної, соціальної, правової, культурної, технологічної тощо. Тож, мабуть, і зміни в освіті не можуть бути набагато швидшими, ніж зміни в цих сферах.

Експертна група, м. Кіровоград 

У концепції зазначається, що далеко не повністю реалізується компетентнісний підхід у навчанні, неефективно здійснюється формування ключових компетентностей, зокрема здатності вчитися, що є причиною більшості навчальних невдач школярів і низької результативності навчання. Пишуть:  «Потребує вдосконалення також зміст загальної середньої освіти. Як показав аналіз, здійснений ученими НАПН України, він переобтяжений другорядним, фактологічним матеріалом, у багатьох випадках нераціонально структурований, надмірно регламентований для обов’язкового вивчення особливо в початковій і старшій школі, недостатньо сприяє формуванню цілісної свідомості, цілісного образу світу, розкриттю місії і місця людини в ньому». «Застосовувані в масовій шкільній практиці дидактичні системи і технології не завжди відповідають сучасним тенденціям розвитку освіти. Процеси трасформації домінуючого поки що інформаційно-репродуктивного навчання відбуваються недостатньо інтенсивно».

Цікаво, а хто всі ці підходи свого часу запроваджував? Хіба не Кремінь – спочатку в МОН, а потім в АПН? Складається враження, що до нас звідкись прилетіла Академія пед. наук і почала глибоко аналізувати школу. Все це слід було б робити набагато раніше. А у нас були лише гасла, не підкріплені ні матеріально, ні фінансово. Перепідготовкою вчителів щодо нових – компетентнісних – підходів до навчального процесу також ніхто серйозно не займався. Були лише наміри. У новій концепції ми бачимо деякі спроби передбачити забезпечення зазначених умов, але вони дуже слабкі і, до того ж, не узгоджені з МОН та проектом нового закону про освіту.

В.Загородній 

Потребує радикальної модернізації зміст і організація навчання в старшій профільній школі. У зв’язку з децентралізаційними процесами в країні нові підходи мають бути покладені в основу управління школою та її фінансування з метою розширення автономності закладу в реалізації його функцій». Дуже правильна думка стосовно старшої школи, хоча до кінця незрозуміло, що саме потребує модернізації – адже ми ще не розпочали реалізацію стандарту старшої профільної школи (початок цього був запланований на 2018 р.). АПН вирішила змінити стандарт, який ще не увійшов в дію? Добре, але в тексті концепції це все прослідковується слабко.

В.Волкогонов, м. Харків 

Автори концепції вважають за необхідне розробку середньострокової державної програми переходу шкіл на нову структуру і зміст освіти з відповідним фінансовим забезпеченням запланованих заходів. Я згодна з такою ідеєю, але чи обговорювалося це з Л.Гриневич, з міністерством фінансів, з В.Гройсманом? це все потребує погодження, затвердження та контролю, щоб цю концепцію не спіткала доля попередніх.

Л.Веселова, м. Кременчук 

 «У зв’язку з децентралізаційними процесами в країні нові підходи мають бути покладені в основу управління школою та її фінансування з метою розширення автономності закладу в реалізації його функцій», - пишуть автори концепції. Я пропрацював в сільській школі 36 років, пройшов все: був піонервожатим, вихователем гпд, вчителем початкових класів, вчителем фізики, хімії, біології, завучем. І я переконаний, що скільки б не робили реформ, скільки б не укрупнювали громади (це вже колись було), скільки б не проголошували децентралізацію, але якщо громаді НЕ ДАТИ ГРОШЕЙ, то нічого не буде. Отже, справа тут не в структурі наших органів самоврядування і не в розширенні їхніх прав, а в тому, що в них НЕМАЄ коштів. Ті податки, що їм залишають, не дозволяють не лише здійснювати реформи освіти, але навіть просто утримувати школи на своєму балансі.

Г.Казнадій

Проектом Концепції передбачено, що з 2017/18 навчального року в системі післядипломної освіти має розпочатись підвищення кваліфікації вчителів початкової школи відповідно до нових навчальних програм початкової школи; з 2018/19 навчального року – учителів, що працюватимуть у ліцеях. А чому лише в ліцеях? А як бути з учителями гімназій? Їх навчати непотрібно? Там не буде нових стандартів та навчальних програм?

К.Вознюк 

Недавно прочитал такие слова В. Спиваковского о системе образования Финляндии, которая сегодня считается лучшей в мире: «Добились они этого одним простым словом, которое они сделали символом их реформ: "Доверие". У нас это слово до сих пор подозрительное и ненадежное. А у них оно в ранге святого. Там родители доверяют учителям и не оскорбляют их, что-де учат детей как-то не так. Там начальство доверяет директорам и не заставляет их писать отчеты, планы и не унижает бесконечными проверками. Там учителя доверяют детям - и те... не списывают. Даже не знают что это такое и как такое можно». Вот если бы такие идеи присутствовали в новой концепции АПН, я бы её целиком и полностью поддержал. Но, к сожалению, ничего подобного там я не нашёл.

Л.Гуменный, г. Харьков 

Які б гасла і наміри реформувати освіту ми б не вигадували, результату не буде, поки середня освіта буде залишатись радянською... А вона такою залишається донині, починаючи від "вичитування матеріалу" і закінчуючи організаційною структурою та управлінням. А ми збираємось на радянський проржавілий каркас одягнути профільність, 12-річну освіту, опорні школи і т. д. Зрозуміло, що цей каркас не витримає і все рухне, в решті решт... Так, у нас сьогодні є паростки, але, по-перше, вони тільки окремі, а, по-друге, їм ще рости потрібно. Спочатку ми маємо каркас хоча бпідправити, зміцнити, якщо на новий не вистачає інвестиційних ресурсів, а потім вже запроваджувати новації... Це логічно... Гасла проголошувати легше за все... Якщо так і далі буде продовжуватись, то, в решті решт, усім нам суспільство дасть добрячого копняка під зад і скаже - така освіта нам не потрібна.

Mark Bobrovsky (Facebook)

У Концепції зазначається, що нові зовнішні і внутрішні чинники зумовлюють потребу коригування ряду принципових положень щодо діяльності загальноосвітньої школи України. Зокрема, глобалізаційні виклики сьогодення спричиняють необхідність наднаціонального узгодження головних параметрів функціонування загальноосвітньої школи (мети, змісту, організації та результатів навчання) відповідно до міжнародних тенденцій розвитку освіти. Це дуже цікаво і важливо, але я не зрозуміла, яким чином наші академіки збираються все це узгоджувати. Напевне, слід було б спочатку щось з кимось узгодити, а потім публікувати документ.

Н.Якименко

Наша академія педнаук, гадаю, перебільшує роль і значення так званих опорних шкіл. Чи справді це прорив у майбутнє? Адже в цій системі точково поліпшується матеріальна база опорних шкіл за рахунок бюджету, а у решті шкіл району (філіях) усе як було на плечах батьків і вчителів так і залишиться? Це не рівний доступ до якісної освіти, а поділ шкіл на елітні, забезпечені усім необхідним за останнім словом науки і техніки та ІНШІ. Крім того, виникає і корупційна складова: вчителі тепер будуть прагнути потрапити на роботу, а батьки будуть намагатися всіма способами влаштувати дитину до елітної ОПОРНОЇ школи. Я не проти опорних шкіл як таких, але слід подбати про рівне матеріально-технічне, навчально-методичне та кадрове забезпечення ВСІХ шкіл, а не лише опорних.

В.Ратушняк, Кіровоградська обл.

Структура середньої загальноосвітньої школи, як зазначено в концепції, зумовлюється зазначеними рівнями повної загальної середньої освіти: перший рівень забезпечує початкова школа, другий рівень – гімназія, третій рівень – ліцей. Акількома абзацами нижче, в описі мети й завдань школи ІІІ рівня йдеться вже про ліцей та коледж: «Основною метою академічних і професійних ліцеїв і коледжів,які надають повну загальну середню освіту, єзадоволення освітніх потреб здобувачів освіти відповідно до їхніх здібностей, інтересів, вибору подальшого життєвого шляху, у результаті чого вони набувають знаннєвих, соціальних, загальнокультурних і професійних компетентностей, достатніх для саморозвитку впродовж життя і самореалізації в суспільстві, на ринку праці та у продовженні освіти». Далі без будь-якого логічного переходу зазначається: «Професійні ліцеї та коледжі здійснюють професійну підготовку з певної професії/кваліфікації та надають повну загальну середню освіту. Професійні ліцеї можуть також здійснювати підготовку фахівців без здобуття ними повної загальної середньої освіти, а також здійснювати підготовку фахівців на 4-му рівні освіти». Отже, бачимо якийсь ІV рівень, якого немає в структурі загальноосвітньої школи. Гадаю, авторам концепції слід було б уважніше поставитися до подання та опису структури загальноосвітньої школи.

Експертна група, м. Кіровоград

У концепції в розділі «Структура школи» подаються такі ланки школи: 1) початкова школа, 2) гімназія, 3) ліцей. В іншому ж розділі зазначається: «Реалізація профільного навчання в старшій школі сільської місцевості набуває різних модифікацій:

- опорна школа з мережею філій (поєднує багатопрофільність; однопрофільність та допрофільну підготовку);

- школа - ресурсний центр (багатопрофільний навчальний заклад), що надає освітні послуги як вчителям, так і учням інших шкіл;

- спеціалізована школа для обдарованих дітей сільської місцевості (спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії тощо), в яких реалізуються навчальні програми поглибленого рівня);

- профільна школа з індивідуальною та очно-заочною формою навчання, переважно орієнтована на дистанційне індивідуальне навчання, індивідуальне консультування та т’юторський супровід».

Із цього можна зробити висновки: автори концепції передбачають функціонування різних типів навчальних закладів для міської і сільської місцевості. Зокрема, у містах не буде СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ШКІЛ ДЛЯ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ, вони функціонуватимуть лише в селах. Крім того, в сільській місцевості існуватимуть інші заклади, які не передбачені структурою загальноосвітньої школи: опорна школа з мережею філій; школа - ресурсний центр (багатопрофільний навчальний заклад), що надає освітні послуги як вчителям, так і учням інших шкіл.

Отже, автори концепції ототожнюють поняття «модифікація реалізації навчання» та «тип навчального закладу», а також вперше в історії незалежної України встановлюють різні типи навчальних закладів для міської та сільської місцевості. Чи правильно це і чи законно?

В.Кравченко, м. Вінниця

Глобалізаційні виклики сьогодення, як зазначається в концепції, спричиняють необхідність наднаціонального узгодження головних параметрів функціонування загальноосвітньої школи(мети, змісту, організації та результатів навчання) відповідно до міжнародних тенденцій розвитку освіти. До основних із них, на думку авторів концепції, належить трансформація змісту освіти на компетентнісних та інтеграційних засадах через запровадження компетентнісно орієнтованих стандартів, які характеризуються відходом від традиційної «предметності» в реалізації змісту і структуровані за освітніми галузями. Прочитавши це, я не повірила своїм очам: невже в нас буде така ж система, як у Фінляндії, де фактично відмовилися від предметного навчання та класно-урочної системи у її звичному розумінні?! Але не так все просто… Дочитавши концепцію до кінця я зрозуміла, що до Фінляндії нам ще дуже далеко, бо те, що автори концепції називають відходом від традиційної «предметності», на справді є зменшенням кількості предметів у межах галузі, при чому відсутні навіть спроби використати вітчизняний досвід навчання без предметів (1922-1933 рр.) за освітніми комплексами та без уроку як основної форми навчання. Гадаю, нам є що взяти з історії педагогіки. Це стосується не лише змісту, але і методів навчання (метод проектів, Дальтон-план, бригадно-лабораторний метод тощо). Авторам концепції слід на це звернути увагу.

Л.Коробова

                                             ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Ідея про передшкільну обов’язкову підготовку дітей актуальна, але її реалізація потребує суттєвого оновлення матеріально-технічної бази (для ДНЗ сьогодні бракує приміщень), навчально-методичного і кадрового забезпечення діяльності дошкільних навчальних закладів.

2. Передбачити в розділі «Умови та етапи реалізації Концепції»:

- заходи щодо забезпечення впровадження обов’язкової передшкільної підготовки дітей та підвищення кваліфікації вихователів;

- заходи з підвищення кваліфікації педагогічних працівників гімназій;

- заходи щодо модернізації змісту, форм та методів навчання педагогічних працівників у системі післядипломної освіти. 

3. Зважаючи на те, що лише подовження терміну навчання в школі не є реформою шкільної освіти, слід звернути увагу на загальний контекст  реформування освітньої системи. З огляду на те, що освіта не ізольована від інших сфер життєдіяльності суспільства(економічної, соціальної, правової, культурної, технологічної тощо), МОН України потрібно максимально узгоджувати етапи реформи та її ключові заходи з планами і заходами інших Міністерств та відомств. 

Зокрема, існують серйозні побоювання, що процес децентралізації, не підкріплений фінансово, може призвести лише до погіршення стану функціонування загальноосвітніх навчальних закладів. 

4. Авторам концепції слід коректніше виписати СТРУКТУРУ загальноосвітньої школи, оскільки в одному місці тексту йдеться про ТРИ рівні, а в іншому – про ЧОТИРИ.

5. Потребує уточнення питання щодо різних типів навчальних закладів для міської та сільської місцевості. Зокрема, учасики обговорення акцентували увагу на тому, що згідно з проектом у містах не буде СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ШКІЛ ДЛЯ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ(вони функціонуватимуть лише в селах?). Окрім того, в сільській місцевості існуватимуть інші заклади, які не передбачені в розділі «Структура школи»: опорна школа з мережею філій; школа - ресурсний центр (багатопрофільний навчальний заклад), що надає освітні послуги як вчителям, так і учням інших шкіл. 

6. Задекларовані НАПН шляхи трансформації змісту освіти через запровадження компетентнісно орієнтованих стандартів, які характеризуються відходом від традиційної «предметності» в реалізації змісту і структуровані за освітніми галузями, не відповідають існуючим трендам у західноєвропейській авангардній педагогіці. Зокрема, те, що автори концепції називають відходом від традиційної «предметності», насправді є простим зменшенням кількості предметів у межах галузі. Залишається незапитаним як вітчизняний досвід навчання без предметів (1922-1933 рр.) за освітніми комплексами та без уроку як основної форми навчання, так і зарубіжні «практики, які працюють».  У процесі побудови нової моделі змісту освіти не передбачається використання і загальноприйнятого терміну "курікулум".  Звісно, модернова концепція мала б сприяти поширенню курикулярних ідей в Україні,  віднайденню оптимальних варіантів кореляції курикулуму з національними підходами до структурування змісту освіти та організації навчального процесу.

Тож, запропоновані підходи щодо «створення нових організаційно-педагогічних систем, які розширюють можливості вільного переміщення учнів між різноманітними освітніми та професійними напрямами підготовки, трансформації профільного навчання в школі та професійної підготовки в багатокомпонентну модель, де кожен учень може обрати власну траєкторію здобуття загальної середньої освіти у поєднанні зі здобуттям професії», потребують суттєвого доопрацювання з метою наближення до європейських стандартів та чіткого визначення джерел фінансового, кадрового і матеріально-технічного забезпечення. 

                            Модератори круглого столу: В.Громовий, О.Жосан

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ «КРУГЛИЙ СТІЛ» НА ТЕМУ «КОНЦЕПЦІЯ СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ, РОЗРОБЛЕНА НАПН УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ДЛЯ ПРОРИВУ ДО СВІТОВИХ СТАНДАРТІВ ШКІЛЬНОЇЇ ОСВІТИ ЧИ НАБІР «ПРАВИЛЬНИХ СЛІВ»?»
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ «КРУГЛИЙ СТІЛ» НА ТЕМУ «КОНЦЕПЦІЯ СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ, РОЗРОБЛЕНА НАПН УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ДЛЯ ПРОРИВУ ДО СВІТОВИХ СТАНДАРТІВ ШКІЛЬНОЇЇ ОСВІТИ ЧИ НАБІР «ПРАВИЛЬНИХ СЛІВ»?»

Зважаючи на те, що Президія НАПН України 23.03.2016 р. винесла на громадське обговорення проект Концепції середньої загальноосвітньої школи України, портал «Освітня політика» зробив це темою чергового віртуального круглого столу.

Особливу увагу викликали наступні напрямки обговорення: 

- шляхи трансформації змісту освіти через запровадження компетентнісно орієнтованих стандартів, які характеризуються відходом від традиційної «предметності» в реалізації змісту і структуровані за освітніми галузями;

- ідеї створення нових організаційно-педагогічних систем, які розширюють можливості вільного переміщення учнів між різноманітними освітніми та професійними напрямами підготовки, трансформація профільного навчання в школі та професійної підготовки в багатокомпонентну модель, де кожен учень може обрати власну траєкторію здобуття загальної середньої освіти у поєднанні зі здобуттям професії.

ДІАПАЗОН ДУМОК НА ЦЬОМУ КРУГЛОМУ СТОЛІ НЕ БУВ ДУЖЕ ШИРОКИМ, ПОЛЯРНИХ ОЦІНОК ТАКОЖ МАЙЖЕ НЕ БУЛО.

Переважна більшість учасників визнала основні ідеї та положення концепції серйозними, актуальними, вагомими і перспективними, але такими, що потребують суттєвого доопрацювання та значною мірою переосмислення. Учасники обговорення зауважували на певні суперечності в тексті концепції та термінологічну неузгодженість.

*** 

У цьому проекті зазначено: «Концепція має стати основним документом, який відображає ті пріоритети розвитку загальноосвітніх шкіл України, що мають забезпечити якомога повнішу й ефективнішу реалізацію її функцій як основної інституції щодо здобуття громадянами України загальної середньої освіти. Ці пріоритети визначено на основі виокремлення й аналізу актуальних проблем нинішньої шкільної освіти, урахування вітчизняних багаторічних освітніх традицій і визначальних тенденцій розвитку освітніх систем провідних країн світу». І справді ми вперше за останні 30 років бачимо глибоке розуміння авторами документу змісту того, про що вони пишуть. На жаль, переважна більшість їх пропозицій, напевне, залишаться на папері, бо в нашому суспільстві немає необхідного розуміння для таких суттєвих перетворень.

Л.Побережна, м. Кіровоград

Концепція декларує багато нового: суттєві зміни у змісті навчання, впровадження інноваційних технологій в організацію освітнього процесу та управління освітою – це дійсно відповідає реаліям сьогодення. Та чи здатна на практиці пересічна українська школа забезпечити ефективне виконання подібних державних стандартів освіти? При тому, що в деяких регіонах катастрофічно бракує коштів на елементарне – освітлення та опалення, у шкільних закладах районів застаріле навчально-наочне приладдя. Держава щоразу виділяє мільярди гривень на нові реформи, проте ніхто ніколи не несе відповідальності за їх недієвість. Очевидно, що будь-яка реформа насамперед повинна мати наукове й експериментальне обґрунтування, і важіль впливу політичних чинників на ініціювання її проведення визначальним бути не може.

М.Геращенко, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл. 

У концепції знову зявилася ідея про необхідність включення передшкільної підготовки до обов’язкової освіти. А хто прорахував міру готовності до цього: матеріально-технічної (для ДНЗ сьогодні бракує приміщень – радянські дитячі садки розпродані або здані в оренду на 99 років, а нові не будуються). Зараз потрібні величезні кошти тільки для матеріально-технічного забезпечення реалізації цієї ідеї. А про навчально-методичне і кадрове навіть і говорити не варто.

В.Холодій, м. Полтава  

Однак слова "курікулум" нема у проекті концепції загальноосвітньої школи від АПН. І у цьому ж проекті нема про навчання вчителів, про те, яким має бути продуктивний навчально-виховний простір. Лише перелік ще радянських напрямків виховання, серед яких особливо тішить "трудове".

Потрібно було б написати щось логічніше і сучасніше, а не набір слів, які начебто правильні, але разом- треш.

І. Костюк 

Аналізуючи зміст цієї концепції та інших, не можемо не погодитися з В.Співаковським: «Ми живемо в інформаційну епоху, та роботі з інформацією нас ніхто не навчає. В XXI столітті інформацію потрібно вміти знаходити, фільтрувати, аналізувати, розпізнавати, узагальнювати, конструювати та застосовувати. Вчителі в багатьох випадках безнадійно відстали від своїх учнів, які зараз набагато впевненіше користуватися усіма новими інформативно-комунікативними технологіями, порівняно зі старшим поколінням. І підвищенням заробітної плати тут не зарадиш. Вчитель не зможе просто так почати вчити краще навіть за більшу оплату. Педагогам потрібне володіння сучасними технологіями та орієнтування не на ЗНО, а на якісно інші результати». До прикладу, у Туреччині років п’ять тому була схожа проблема. Учителям підвищили платню з 200 до 600 дол. Закінчилося все тим, що до викладання кинулись чоловіки, витіснивши жінок. Гендерну проблему було вирішено, проте якість освіти не поліпшилась. Тим часом ряд фахівців підкреслює, що правило «довше вчишся – більше знаєш» спрацьовує далеко не завжди, а в економічно зруйнованій країні з невідповідними умовами для якісної освіти й поготів. Освітня система не ізольована від інших сфер життєдіяльності суспільства – економічної, соціальної, правової, культурної, технологічної тощо. Тож, мабуть, і зміни в освіті не можуть бути набагато швидшими, ніж зміни в цих сферах.

Експертна група, м. Кіровоград 

У концепції зазначається, що далеко не повністю реалізується компетентнісний підхід у навчанні, неефективно здійснюється формування ключових компетентностей, зокрема здатності вчитися, що є причиною більшості навчальних невдач школярів і низької результативності навчання. Пишуть:  «Потребує вдосконалення також зміст загальної середньої освіти. Як показав аналіз, здійснений ученими НАПН України, він переобтяжений другорядним, фактологічним матеріалом, у багатьох випадках нераціонально структурований, надмірно регламентований для обов’язкового вивчення особливо в початковій і старшій школі, недостатньо сприяє формуванню цілісної свідомості, цілісного образу світу, розкриттю місії і місця людини в ньому». «Застосовувані в масовій шкільній практиці дидактичні системи і технології не завжди відповідають сучасним тенденціям розвитку освіти. Процеси трасформації домінуючого поки що інформаційно-репродуктивного навчання відбуваються недостатньо інтенсивно».

Цікаво, а хто всі ці підходи свого часу запроваджував? Хіба не Кремінь – спочатку в МОН, а потім в АПН? Складається враження, що до нас звідкись прилетіла Академія пед. наук і почала глибоко аналізувати школу. Все це слід було б робити набагато раніше. А у нас були лише гасла, не підкріплені ні матеріально, ні фінансово. Перепідготовкою вчителів щодо нових – компетентнісних – підходів до навчального процесу також ніхто серйозно не займався. Були лише наміри. У новій концепції ми бачимо деякі спроби передбачити забезпечення зазначених умов, але вони дуже слабкі і, до того ж, не узгоджені з МОН та проектом нового закону про освіту.

В.Загородній 

Потребує радикальної модернізації зміст і організація навчання в старшій профільній школі. У зв’язку з децентралізаційними процесами в країні нові підходи мають бути покладені в основу управління школою та її фінансування з метою розширення автономності закладу в реалізації його функцій». Дуже правильна думка стосовно старшої школи, хоча до кінця незрозуміло, що саме потребує модернізації – адже ми ще не розпочали реалізацію стандарту старшої профільної школи (початок цього був запланований на 2018 р.). АПН вирішила змінити стандарт, який ще не увійшов в дію? Добре, але в тексті концепції це все прослідковується слабко.

В.Волкогонов, м. Харків 

Автори концепції вважають за необхідне розробку середньострокової державної програми переходу шкіл на нову структуру і зміст освіти з відповідним фінансовим забезпеченням запланованих заходів. Я згодна з такою ідеєю, але чи обговорювалося це з Л.Гриневич, з міністерством фінансів, з В.Гройсманом? це все потребує погодження, затвердження та контролю, щоб цю концепцію не спіткала доля попередніх.

Л.Веселова, м. Кременчук 

 «У зв’язку з децентралізаційними процесами в країні нові підходи мають бути покладені в основу управління школою та її фінансування з метою розширення автономності закладу в реалізації його функцій», - пишуть автори концепції. Я пропрацював в сільській школі 36 років, пройшов все: був піонервожатим, вихователем гпд, вчителем початкових класів, вчителем фізики, хімії, біології, завучем. І я переконаний, що скільки б не робили реформ, скільки б не укрупнювали громади (це вже колись було), скільки б не проголошували децентралізацію, але якщо громаді НЕ ДАТИ ГРОШЕЙ, то нічого не буде. Отже, справа тут не в структурі наших органів самоврядування і не в розширенні їхніх прав, а в тому, що в них НЕМАЄ коштів. Ті податки, що їм залишають, не дозволяють не лише здійснювати реформи освіти, але навіть просто утримувати школи на своєму балансі.

Г.Казнадій

Проектом Концепції передбачено, що з 2017/18 навчального року в системі післядипломної освіти має розпочатись підвищення кваліфікації вчителів початкової школи відповідно до нових навчальних програм початкової школи; з 2018/19 навчального року – учителів, що працюватимуть у ліцеях. А чому лише в ліцеях? А як бути з учителями гімназій? Їх навчати непотрібно? Там не буде нових стандартів та навчальних програм?

К.Вознюк 

Недавно прочитал такие слова В. Спиваковского о системе образования Финляндии, которая сегодня считается лучшей в мире: «Добились они этого одним простым словом, которое они сделали символом их реформ: "Доверие". У нас это слово до сих пор подозрительное и ненадежное. А у них оно в ранге святого. Там родители доверяют учителям и не оскорбляют их, что-де учат детей как-то не так. Там начальство доверяет директорам и не заставляет их писать отчеты, планы и не унижает бесконечными проверками. Там учителя доверяют детям - и те... не списывают. Даже не знают что это такое и как такое можно». Вот если бы такие идеи присутствовали в новой концепции АПН, я бы её целиком и полностью поддержал. Но, к сожалению, ничего подобного там я не нашёл.

Л.Гуменный, г. Харьков 

Які б гасла і наміри реформувати освіту ми б не вигадували, результату не буде, поки середня освіта буде залишатись радянською... А вона такою залишається донині, починаючи від "вичитування матеріалу" і закінчуючи організаційною структурою та управлінням. А ми збираємось на радянський проржавілий каркас одягнути профільність, 12-річну освіту, опорні школи і т. д. Зрозуміло, що цей каркас не витримає і все рухне, в решті решт... Так, у нас сьогодні є паростки, але, по-перше, вони тільки окремі, а, по-друге, їм ще рости потрібно. Спочатку ми маємо каркас хоча бпідправити, зміцнити, якщо на новий не вистачає інвестиційних ресурсів, а потім вже запроваджувати новації... Це логічно... Гасла проголошувати легше за все... Якщо так і далі буде продовжуватись, то, в решті решт, усім нам суспільство дасть добрячого копняка під зад і скаже - така освіта нам не потрібна.

Mark Bobrovsky (Facebook)

У Концепції зазначається, що нові зовнішні і внутрішні чинники зумовлюють потребу коригування ряду принципових положень щодо діяльності загальноосвітньої школи України. Зокрема, глобалізаційні виклики сьогодення спричиняють необхідність наднаціонального узгодження головних параметрів функціонування загальноосвітньої школи (мети, змісту, організації та результатів навчання) відповідно до міжнародних тенденцій розвитку освіти. Це дуже цікаво і важливо, але я не зрозуміла, яким чином наші академіки збираються все це узгоджувати. Напевне, слід було б спочатку щось з кимось узгодити, а потім публікувати документ.

Н.Якименко

Наша академія педнаук, гадаю, перебільшує роль і значення так званих опорних шкіл. Чи справді це прорив у майбутнє? Адже в цій системі точково поліпшується матеріальна база опорних шкіл за рахунок бюджету, а у решті шкіл району (філіях) усе як було на плечах батьків і вчителів так і залишиться? Це не рівний доступ до якісної освіти, а поділ шкіл на елітні, забезпечені усім необхідним за останнім словом науки і техніки та ІНШІ. Крім того, виникає і корупційна складова: вчителі тепер будуть прагнути потрапити на роботу, а батьки будуть намагатися всіма способами влаштувати дитину до елітної ОПОРНОЇ школи. Я не проти опорних шкіл як таких, але слід подбати про рівне матеріально-технічне, навчально-методичне та кадрове забезпечення ВСІХ шкіл, а не лише опорних.

В.Ратушняк, Кіровоградська обл.

Структура середньої загальноосвітньої школи, як зазначено в концепції, зумовлюється зазначеними рівнями повної загальної середньої освіти: перший рівень забезпечує початкова школа, другий рівень – гімназія, третій рівень – ліцей. Акількома абзацами нижче, в описі мети й завдань школи ІІІ рівня йдеться вже про ліцей та коледж: «Основною метою академічних і професійних ліцеїв і коледжів,які надають повну загальну середню освіту, єзадоволення освітніх потреб здобувачів освіти відповідно до їхніх здібностей, інтересів, вибору подальшого життєвого шляху, у результаті чого вони набувають знаннєвих, соціальних, загальнокультурних і професійних компетентностей, достатніх для саморозвитку впродовж життя і самореалізації в суспільстві, на ринку праці та у продовженні освіти». Далі без будь-якого логічного переходу зазначається: «Професійні ліцеї та коледжі здійснюють професійну підготовку з певної професії/кваліфікації та надають повну загальну середню освіту. Професійні ліцеї можуть також здійснювати підготовку фахівців без здобуття ними повної загальної середньої освіти, а також здійснювати підготовку фахівців на 4-му рівні освіти». Отже, бачимо якийсь ІV рівень, якого немає в структурі загальноосвітньої школи. Гадаю, авторам концепції слід було б уважніше поставитися до подання та опису структури загальноосвітньої школи.

Експертна група, м. Кіровоград

У концепції в розділі «Структура школи» подаються такі ланки школи: 1) початкова школа, 2) гімназія, 3) ліцей. В іншому ж розділі зазначається: «Реалізація профільного навчання в старшій школі сільської місцевості набуває різних модифікацій:

- опорна школа з мережею філій (поєднує багатопрофільність; однопрофільність та допрофільну підготовку);

- школа - ресурсний центр (багатопрофільний навчальний заклад), що надає освітні послуги як вчителям, так і учням інших шкіл;

- спеціалізована школа для обдарованих дітей сільської місцевості (спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії тощо), в яких реалізуються навчальні програми поглибленого рівня);

- профільна школа з індивідуальною та очно-заочною формою навчання, переважно орієнтована на дистанційне індивідуальне навчання, індивідуальне консультування та т’юторський супровід».

Із цього можна зробити висновки: автори концепції передбачають функціонування різних типів навчальних закладів для міської і сільської місцевості. Зокрема, у містах не буде СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ШКІЛ ДЛЯ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ, вони функціонуватимуть лише в селах. Крім того, в сільській місцевості існуватимуть інші заклади, які не передбачені структурою загальноосвітньої школи: опорна школа з мережею філій; школа - ресурсний центр (багатопрофільний навчальний заклад), що надає освітні послуги як вчителям, так і учням інших шкіл.

Отже, автори концепції ототожнюють поняття «модифікація реалізації навчання» та «тип навчального закладу», а також вперше в історії незалежної України встановлюють різні типи навчальних закладів для міської та сільської місцевості. Чи правильно це і чи законно?

В.Кравченко, м. Вінниця

Глобалізаційні виклики сьогодення, як зазначається в концепції, спричиняють необхідність наднаціонального узгодження головних параметрів функціонування загальноосвітньої школи(мети, змісту, організації та результатів навчання) відповідно до міжнародних тенденцій розвитку освіти. До основних із них, на думку авторів концепції, належить трансформація змісту освіти на компетентнісних та інтеграційних засадах через запровадження компетентнісно орієнтованих стандартів, які характеризуються відходом від традиційної «предметності» в реалізації змісту і структуровані за освітніми галузями. Прочитавши це, я не повірила своїм очам: невже в нас буде така ж система, як у Фінляндії, де фактично відмовилися від предметного навчання та класно-урочної системи у її звичному розумінні?! Але не так все просто… Дочитавши концепцію до кінця я зрозуміла, що до Фінляндії нам ще дуже далеко, бо те, що автори концепції називають відходом від традиційної «предметності», на справді є зменшенням кількості предметів у межах галузі, при чому відсутні навіть спроби використати вітчизняний досвід навчання без предметів (1922-1933 рр.) за освітніми комплексами та без уроку як основної форми навчання. Гадаю, нам є що взяти з історії педагогіки. Це стосується не лише змісту, але і методів навчання (метод проектів, Дальтон-план, бригадно-лабораторний метод тощо). Авторам концепції слід на це звернути увагу.

Л.Коробова

                                             ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Ідея про передшкільну обов’язкову підготовку дітей актуальна, але її реалізація потребує суттєвого оновлення матеріально-технічної бази (для ДНЗ сьогодні бракує приміщень), навчально-методичного і кадрового забезпечення діяльності дошкільних навчальних закладів.

2. Передбачити в розділі «Умови та етапи реалізації Концепції»:

- заходи щодо забезпечення впровадження обов’язкової передшкільної підготовки дітей та підвищення кваліфікації вихователів;

- заходи з підвищення кваліфікації педагогічних працівників гімназій;

- заходи щодо модернізації змісту, форм та методів навчання педагогічних працівників у системі післядипломної освіти. 

3. Зважаючи на те, що лише подовження терміну навчання в школі не є реформою шкільної освіти, слід звернути увагу на загальний контекст  реформування освітньої системи. З огляду на те, що освіта не ізольована від інших сфер життєдіяльності суспільства(економічної, соціальної, правової, культурної, технологічної тощо), МОН України потрібно максимально узгоджувати етапи реформи та її ключові заходи з планами і заходами інших Міністерств та відомств. 

Зокрема, існують серйозні побоювання, що процес децентралізації, не підкріплений фінансово, може призвести лише до погіршення стану функціонування загальноосвітніх навчальних закладів. 

4. Авторам концепції слід коректніше виписати СТРУКТУРУ загальноосвітньої школи, оскільки в одному місці тексту йдеться про ТРИ рівні, а в іншому – про ЧОТИРИ.

5. Потребує уточнення питання щодо різних типів навчальних закладів для міської та сільської місцевості. Зокрема, учасики обговорення акцентували увагу на тому, що згідно з проектом у містах не буде СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ШКІЛ ДЛЯ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ(вони функціонуватимуть лише в селах?). Окрім того, в сільській місцевості існуватимуть інші заклади, які не передбачені в розділі «Структура школи»: опорна школа з мережею філій; школа - ресурсний центр (багатопрофільний навчальний заклад), що надає освітні послуги як вчителям, так і учням інших шкіл. 

6. Задекларовані НАПН шляхи трансформації змісту освіти через запровадження компетентнісно орієнтованих стандартів, які характеризуються відходом від традиційної «предметності» в реалізації змісту і структуровані за освітніми галузями, не відповідають існуючим трендам у західноєвропейській авангардній педагогіці. Зокрема, те, що автори концепції називають відходом від традиційної «предметності», насправді є простим зменшенням кількості предметів у межах галузі. Залишається незапитаним як вітчизняний досвід навчання без предметів (1922-1933 рр.) за освітніми комплексами та без уроку як основної форми навчання, так і зарубіжні «практики, які працюють».  У процесі побудови нової моделі змісту освіти не передбачається використання і загальноприйнятого терміну "курікулум".  Звісно, модернова концепція мала б сприяти поширенню курикулярних ідей в Україні,  віднайденню оптимальних варіантів кореляції курикулуму з національними підходами до структурування змісту освіти та організації навчального процесу.

Тож, запропоновані підходи щодо «створення нових організаційно-педагогічних систем, які розширюють можливості вільного переміщення учнів між різноманітними освітніми та професійними напрямами підготовки, трансформації профільного навчання в школі та професійної підготовки в багатокомпонентну модель, де кожен учень може обрати власну траєкторію здобуття загальної середньої освіти у поєднанні зі здобуттям професії», потребують суттєвого доопрацювання з метою наближення до європейських стандартів та чіткого визначення джерел фінансового, кадрового і матеріально-технічного забезпечення. 

                            Модератори круглого столу: В.Громовий, О.Жосан

28.04.2016
"Освітня політика"
*
Поділитися

Додати комментар

Через сайт
Через Вконтакті
Через Фейсбук

Коментарі  

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 29.04.2016 в 09:56
Цей текст від НАПН на сучасному етапі на проект КОНЦЕПЦІЇ точно не тягне. Хіба що є розлогим оголошенням про концептуальні наміри.
Автор: Л.Коробова
Опубліковано 28.04.2016 в 18:59
Уважно прочитала зауваження та коментарі. Більшість із низ збігається з моїи баченням перспектив розвитку загальноосвітнь ої школи і це приємно. Але мене турбує інше: чи прочитають ці досить серйозні зауваження і пропозиції автори Концепції та працівники МОН, від яких значною мірою залежить подальша доля цієї концепції і всієї реформи?
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews