Укр Рус

Дата: 17.06.2019

Підписка на новини

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ «КРУГЛИЙ СТІЛ» ДРУГА ІНОЗЕМНА МОВА: ДОБРІ НАМІРИ ТА НЕВТІШНІ РЕАЛІЇ

Автор:
"Освітня політика"
Опубліковано
01.11.2016

З 2012 року в Україні був обраний курс на запровадження в школі викладання другої іноземної мови з 5 класу. Та ті, хто приймав це рішення, не враховували той факт, що в значній частині районів просто відсутні спеціалісти з німецької, іспанської, французької та інших мов. У більшості шкіл немає також необхідної навчально-методичної бази (підручники, посібники, наочність тощо) для організації викладання другої іноземної мови.

Обґрунтування такого кроку було досить сучасним: у Європі вивчають у школах 2-3 іноземні мови. Як відомо, на Барселонському саміті Європейської ради (2002 р.) глави держав і урядів оголосили про впровадження в освітні системи країн-членів принципу "рідна мова плюс дві іноземні" та "індикатора лінгвістичної компетентності". Він передбачає вивчення, щонайменше, двох іноземних мов з раннього віку і має стати частиною діяльності закладів шкільної, університетської та професійно-технічної освіти ЄС. Отже, за кордоном дійсно існує прагнення до вивчення мов. Але до ЯКИХ?

Перспектива домінування англійської мови в комунікації спільноти примусила європейських інтелектуалів говорити про необхідність заохочення європейських громадян вивчати другу мову, яка не є мовою міжнародного спілкування. У нас теж періодично з'являються заклики, на кшталт «Учителі та викладачі просять МОН урятувати німецьку мову в Україні». Очевидно, що в Україні мовна політика має проводитися саме з огляду на перспективу євроінтеграції. Саме інтеграції України у Європейський Союз мала б сприяти практична реалізація на наших теренах загальноєвропейської політики навчання іноземних мов. Проте сьогодні ми бачимо, що у значній частині загальноосвітніх шкіл другою іноземною мовою для наших учнів стала російська мова (директори шкіл «довантажують» своїх учителів російської мови, оскільки їм останніми десятиліттями постійно бракувало годин).

Учасниками цього круглого столу були в основному батьки учнів та працівники управлінь і відділів освіти. Переважна більшість батьків загалом підтримує ідею вивчення їхніми дітьми другої іноземної мови, мотивуючи це прагненням України до Європи та акцентуючи увагу на тому, що не вважають російську іноземною і не бажають, щоб їхні діти її вивчали. Іншим важливим аспектом мотивації батьків є те, що російська є мовою агресорів і окупантів і не повинна вивчатися в українських школах. Утім дехто з батьків не проти вивчення російської як другої іноземної, але підкреслюють, що вона не повинна бути основним предметом і має вивчатися факультативно.

Висловлювалися також думки, що вивчення другої іноземної мови не повинно нав’язуватися учням. Вона може вивчатися як курс за вибором у варіативній складовій навчального плану. Отже, були підтримані рішення МОН про скасування обов’язкового вивчення другої іноземної мови. Зокрема висловлювалися пропозиції повернення до навчальних планів у 5-6 класах етики як обов’язкового предмета (саме за рахунок етики свого часу ввели другу іноземну мову).

***

Наштовхнувся в Інтернеті на цікаву інформацію, датовану серпнем 2012 року: «З нового навчального року в Україні набуває чинності розпорядження Міністерства освіти та науки про обов'язкове вивчення в школах з 5-го класу другої іноземної мови - нею може бути будь-яка іноземна мова, або російська, або інша мова національних меншин. Голова парламентського комітету з освіти та науки Лілія Гриневич Голова комітету наголосила, що у Міносвіти не створили жодних умов для якісного вивчення другої іноземної мови: "У результаті, на уроках замість другої іноземної діти вивчатимуть мову, яку добре знають - оскільки російська для частини дітей є рідною, а для іншої частини - однією з мов щоденного спілкування". Вона вважає, що таким чином сотні тисяч дітей реально не вивчать другу іноземну мову і "для цих дітей Міністерство насправді звужує, а не розширює стартові життєві можливості". Л.Гриневич упевнена, що введення вивчення другої іноземної мови в школах треба починати зі створення умов, насамперед - із забезпечення соціального статусу педагога, а також видання необхідної кількості якісних навчальних матеріалів. Сьогодні оплата праці молодого вчителя іноземної мови трохи вища, ніж зарплата технічного працівника школи. Молодий викладач не зацікавлений йти працювати в школу, оскільки на ринку праці, просто займаючись перекладами, він може без проблем знайти кращі пропозиції", - підсумувала депутат. Цілком згоден з Л.Гриневич. Але додам, що за ці чотири роки в статусі вчителя та в наявності необхідних навчальних матеріалів нічого не змінилося.

Л.Карпов, м. Вінниця

С 1 сентября 2013 г. в школах Украины вступило в силу распоряжение Министерства образования об обязательном изучении второго иностранного.

В сообщениях СМИ отмечалось, что в городах с выполнением приказа сложностей не возникло, так как проблем с преподавателями не было. А вот в селах действовали, исходя из того, какой язык может преподавать имеющийся в наличии учитель. Часто оказывалось, что это русский. Чтобы подготовить учителей к урокам, их обязали пройти трехдневные курсы «повышения квалификации»: «Особенности преподавания русского языка как второго иностранного». «Во времена украинизации у нас многие преподаватели, в основном, окончившие русскую филологию, также в спешном порядке переучивались, чтобы получить право вести уроки по украинскому. Так что нам сейчас куда проще вспомнить былые знания по русскому», — рассказали в одной из школ Киевской области.

Из этого сообщения 2013 года можно сделать вывод, что «времена украинизации» прошли. Наверное, это и было главной задачей министерства Табачника.

Л.Василенко, г. Белая Церковь, Киевская обл.

Говорячи про вивчення російської мови в школі, слід пам’ятати, що Конституція України визначає російську мову як мову національних менших. Тож вивчення російської можна організувати в російськомовних школах або в україномовних спеціалізованих школах – це право, захищене Конституцією. Російська мова в Україні не вважається іноземною, її вивчення як іноземної не може нав’язуватися. Водночас, коли набрала чинності вимога в школах вивчати дві іноземні мови, школи зверталися до МОН з проханнями дозволити вивчення замість другої іноземної мови російської мови. Крім того, до МОН звертаються батьки зі скаргами проти вивчення російської як другої іноземної мови в школах.

В.К., м. Київ

Мені сподобалось повідомлення в Фейсбуці: «Сьогодні телефонує мені менеджер зі Спортлайфу і починає щось російською втирати. Я їй кажу: "вибачте, а чому ви спілкуєтесь зі мною іноземною мовою?" На тому кінці дроту здивувались: "А чому це іноземною?" Тобто люди навіть не відчувають, що вони знаходяться на території України. Знадобилось кілька вагомих аргументів з посиланнями на Конституцію, щоб переконати. Вони навіть не здогадуються, що ані в Україні, ані в Києві російська не має жодного статусу. Більш того, коли клієнт робить їм зауваження, що хоче спілкуватись державною, вони готові сперечатись». Те ж саме можу сказати про директора нашої школи. Він розмовляє лише російською. Я намагався з’ясувати причини того, що в школі вивчається в усіх класах в якості другої іноземної лише російська. Батьків ніхто не запитував. Педрада затвердила навчальний план – і вперед. Відповідь була приблизно такою: «А як ми можемо без російської? А чим ще я довантажу вчителів?»

Леонід, м. Київ 

На сайті Президента України у вересні була розміщена електронна петиція «ПОВЕРНУТИ ОБОВ'ЯЗКОВЕ ВИВЧЕННЯ ДВОХ ІНОЗЕМНИХ МОВ з 5 або 6 класу з 1 вересня 2016 р. та збільшити години на вивчення другої іноземної мови». У ній йшлося про необхідність викладання в школі двох мов країн Євросоюзу. Вона набрала 160 голосів із 25000 необхідних. Це ще раз підтверджує рівень готовності суспільства до цієї інновації МОН, започаткованої ще 2012 року та відкоригованої 2014 року. Напевно, цьому є пояснення. Дослідники скажуть. Я ж можу лише припустити, що причиною такого ставлення громадськості до цієї проблеми є брак кваліфікованих кадрів.

В.Скворцов, м. Полтава

1 вересня мене спіткала новина, що син вивчатиме в 6 класі російську. Я одна на весь клас цього не хотіла. Я не сварилася. Діяла спокійно і впевнено, опираючись на закон. У результаті двотижневої наполегливої роботи я отримала дозвіл від директора одному моєму синові на весь клас (школу) замість російської вчити французьку. Цей приклад надихнув батьків, нас стало двоє, потім троє. Сьогодні, на 16 день наполегливості, наш клас поділили на дві групи: російську і французьку. Процес пішов…

Батьки мають пам’ятати, що все в їхніх силах. Ідете мирно до директора та просите вирішити питання на рівні школи. Директор може опиратися, кажучи, що навчальні плани вже складено, але ви стійте на своєму. Далі директор піде в управління освіти проконсультуватися та піде вам на зустріч. Якщо ні — то варто звернутися до громадських організацій та робити справу публічною. Батьки мають бути впевнені в своїй правоті. Потрібно показати, що ви не будете миритися і якщо буде потрібно, то підете далі. Директор буде дуже бунтувати, казати, що вже є плани, зарплати нараховані і люди працюють. Та ви повинні стояти на своєму, адже ганебну практику потрібно ламати.

Не бійтеся піднімати це питання. Щоб не нашкодити дитині, робіть це ввічливо, м'яко, але наполегливо. Якщо на дитину розсердиться директор – це ще не значить, що сердитимуться всі вчителі. Будьте доброзичливі. За тему скоро забудуть, а от скандальних батьків запам'ятають надовго. Тому, будьте незламні, але чемні. Наголошуйте, що не маєте нічого поганого проти вчителя (якщо справді не маєте). Але ви такий патріот, що "російська вам не дає дихати". Як вірянин не може стріляти, так Ви не можете вчити мову окупанта.

Пам'ятайте, починати завжди страшно. Але ситуація зараз в країні така, що Вас зрозуміють і підтримають, і у владних кабінетах також є порядні люди й патріоти.

Лариса Ніцой (Facebook)

Нещодавно з’явилася інформація про ухвалення рішення про затвердження змін до Типових навчальних планів для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів де сказано, що можна відмовитися від вивчення другої іноземної мови.

Я неймовірно зраділа, бо сподівалася, що ми справді можемо відмовитися від вивчення німецької мови в 6 класі (причини різні) і просити повернути нам забрану годину англійської. Коли я запитала про це у школі, то мені відповіли, що діти можуть вивчати російську…

Син вивчав німецьку рік. У нас вчитель приходить двічі на тиждень. Підозрюю, що студентка. Інші класи вивчають російську. Непокоїть те, що пропонують замінити німецьку російською. Батьків запитувати поки що не планують. Нічого поганого у другій іноземній, звісно, немає. Але ж при цьому клас не ділиться на групи та й вивчення англійської скоротили. Діти не знатимуть ні тієї, ні іншої мови».

Ольга

1 сентября нашому 5 классу об’явили, что он будет изучать русский язык. Мы надеялись на польский или немецкий, т.к. считаем, что они больше пригодятся в жизни, но директор сказал, что учителя польского не нашли, а у учителя немецкого и так есть нагрузка. А вот учителю русского часов не хватает. Так что же это получается: в школе предметы вводятся не по желанию родителей, а для того, чтобы обеспечить часами учителя русского языка?

Сергей К.

Друга іноземна мова потрібна. Якщо немає спеціалістів з інших мов, то хай вчать російську, так само, як ми свого часу вчили, нічого поганого в тому не бачу. Але вона не повинна бути головним предметом, можливо, факультативним.

В.Степанчук, м. Хмельницький

Все зависит прежде всего от желания детей и родителей. Наша школа выбрала вторым языком польский. В школе № 73 преподают турецкий, в некоторых школах – китайский и японский. Кадры всегда найти можно. Было бы желание.

К.Веселова, г. Киев

Найбільша зараз проблема - це вивчення іноземних мов. У нашій школі діти вчать фактично чотири мови (!!!) в 5 класі: українську, англійську, німецьку та мають спецкурс з російської. Здогадайтесь, які успіхи вони мають? Не знають до пуття жодної з чотирьох.

Наталка Д., смт Онуфріївка, Кіровоградська обл.

Ціннісні орієнтири навчальних планів української загальноосвітньої школи останніми десятиліттями були різними. З 2005 до 2012 рр. у школі у 5-6 класах вивчалася етика. Міністерство освіти та науки навіть дозволяло за бажанням учнів і батьків та наявністю кадрів викладати замість загальної етики етику релігійну (християнську або іншу за схваленими програмами). Але 2012 року урядом М.Азарова був обраний курс на впровадження в школі викладання другої іноземної мови з 5 класу чомусь на місці етики. Чи справді етика є тим зайвим предметом у школі, за рахунок якого слід було змінювати зміст навчального плану? Тодішній міністр так це пояснив: «Ми ж не викинули етику. Ми її лише перевели з інваріантної складової навчального плану до варіативної. Якщо учні і батьки схочуть, то виберуть цей предмет для факультативного навчання». Але Міністр не уточнив, що у варіативній складовій етику ніхто не чекав. До того ж, там було всього лише 2-3 години на факультативи, а в переважній більшості шкіл, особливо сільських, до оплати дозволялося лише 1 год. – в кращому разі (сьогодні ситуація погіршилася, в деяких районах, посилаючись на брак коштів, варіативна складова взагалі не фінансується). Отже, етика фактично зникла з загальної середньої освіти.

Батьків, до речі, ніхто не питав: міністерство вирішило, що друга іноземна мова – більш важлива для їхніх дітей, ніж етика. Мені здається таке рішення хибним.

С.Корнійчук, м. Кропивницький

Цього року наша школа перейшла на українську мову (повністю, всі класи – за бажанням учнів і батьків), але російська в більшості класів стала другою іноземною. Завуч пояснила нам, що для викладання інших мов в нашому районі кадрів немає, хоча нам відомо, що двоє учнів класу займаються французькою мовою у репетитора. Отже, кадри є. У чому ж причина? Думаємо…

С.Воронов, Донецька обл.

В Мариуполе в части школ, в том числе и в нашей, изучают французский. Были проблемы с учебниками. Но, к счастью, мы их уже получили. Наши знакомые пытались организовать для своих детей изучение немецкого как второго, но у них ничего не вышло. Оказывается в городе большие проблемы с учителями немецкого. Поэтому весь класс изучает русский. Знаю, что многие жители города раньше стремились к изучению русского, но сейчас настроения резко изменились. Они хотели бы, чтобы их дети изучали другие языки, например, болгарский и греческий, но в управлении образования говорят, что могут обеспечить школы только учителями английского и русского.

В.Савчук, г. Мариуполь

В большинстве сельских школ нашей области первоклассники учат английский, а со второго класса — русский. В некоторых школах нашли учителей со знанием немецкого. Там изучают немецкий. После событий 2014 г. многие родители стали высказываться против изучения их детьми руського язика, но, как нам объяснили в отделе образования, изменить уже ничего нельзя, т.к. учащиеся 2 года изучали русский и перейти тепер на другой язик невозможно.

Вера Ивановна, Житомирская обл.

Я хочу, чтобы мой сын учил немецкий, а могут преподавать русский, потому что кадров нет. Директор сказал: «Специально для вас приглашать учителей из Чернигова никто не будет».

С.Глинская, Черниговская обл.

У мене є діти, які чудово роблять табуретки, але їм зовсім не хочеться вчити другу іноземну мову. Друга іноземна - це не музика чи образотворче мистецтво. Її не мусять вчити всі підряд для загального розвитку. Будьмо реалістами і щодо російської мови: яка ж це іноземна мова, якщо її розуміють усі в країні без перекладача.

Ксенія С., м. Стрий, Львівська обл. 

Можливо не всі знають, що другу іноземну мову Міністерство Табачника ввело за рахунок етики. Чомусь чиновники вважали, що моральні цінності менш важливі, ніж знання іноземних мов. У 2014 р. урядом А.Яценюка була здійснена спроба повернути цей предмет до інваріантної складової навчального плану (тобто зробити обов’язковим). Для цього було розроблено додаток до навчального плану № 13, де в 5-6 класах дозволялося викладати етику або релігійну етику як один з основних предметів. Втім, впроваджене 2012 р. викладання другої іноземної мови продовжується в переважній більшості шкіл (це викликає подив, бо в значній частині районів просто відсутні спеціалісти з німецької, іспанської, французької та інших мов). Сьогодні за різними даними всього лише від 5% до 7% учнів загальноосвітніх шкіл країни вивчають етику.

У концепції нової української школи, розробленій Міністерством освіти та науки України у серпні 2016 року, багато уваги приділяється формуванню ціннісних орієнтирів дітей та молоді. Виникає питання: чи не слід внести корективи до навчального плану з метою посилення духовно-моральних аспектів його змісту? Адже такі гуманітарні предмети, як історія, література, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо у своїх програмах далеко не завжди містять матеріал, пов'язаний винятково з високодуховними й високоморальними цінностями. І це й не дивно, оскільки в зазначених предметів є свої мета й завдання, серед яких формування загальнолюдських і традиційних моральних цінностей нашого народу є лише одним із кількох. До того ж, не слід забувати, що поняття «культура», «мистецтво» не є синонімами понять «духовність» і «моральність».

Л.Кононенко

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. В Україні мовна політика має проводитися з огляду на перспективу євроінтеграції. Саме інтеграції України у Європейський Союз мала б сприяти практична реалізація на наших теренах загальноєвропейської політики навчання іноземних мов. Проте сьогодні ми бачимо, що у значній частині загальноосвітніх шкіл другою іноземною мовою для наших учнів стала російська мова (директори шкіл «довантажують» своїх учителів російської мови, оскільки їм останніми десятиліттями постійно бракувало годин).

2. Говорячи про вивчення російської мови в школі, слід пам’ятати, що Конституція України визначає російську мову як мову національних менших і вивчається в російськомовних школах або в україномовних спеціалізованих школах – це право, захищене Конституцією. Російська мова в Україні не вважається іноземною, її вивчення як іноземної не може нав’язуватися.

3. У процесі вибору другої іноземної мови адміністрація школи має дотримуватися усіх передбачених нормативно-правовими документами процедур, зокрема обов’язково проводити відповідне опитування учнів та їх батьків.

4. Міністерству освіти та науки України необхідно створити усі необхідні умови для вивчення другої іноземної мови (навчально-методичні та кадрові), звернувши особливу увагу на заходи щодо підготовки й підвищення кваліфікації вчителів німецької, французької, іспанської, італійської та інших європейських мов. 

5. Вивчення другої іноземної мови не повинно нав’язуватися учням. Вона може вивчатися як курс за вибором у варіативній складовій навчального плану. Зважаючи на це, Міністерству освіти та науки України варто розглянути питання про повернення в усі варіанти навчального плану загальноосвітньої школи предмета «Етика» як обов’язкового, який був виведений до варіативної складової саме з метою впровадження другої іноземної мови.

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ «КРУГЛИЙ СТІЛ» ДРУГА ІНОЗЕМНА МОВА: ДОБРІ НАМІРИ ТА НЕВТІШНІ РЕАЛІЇ
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ «КРУГЛИЙ СТІЛ» ДРУГА ІНОЗЕМНА МОВА: ДОБРІ НАМІРИ ТА НЕВТІШНІ РЕАЛІЇ

З 2012 року в Україні був обраний курс на запровадження в школі викладання другої іноземної мови з 5 класу. Та ті, хто приймав це рішення, не враховували той факт, що в значній частині районів просто відсутні спеціалісти з німецької, іспанської, французької та інших мов. У більшості шкіл немає також необхідної навчально-методичної бази (підручники, посібники, наочність тощо) для організації викладання другої іноземної мови.

Обґрунтування такого кроку було досить сучасним: у Європі вивчають у школах 2-3 іноземні мови. Як відомо, на Барселонському саміті Європейської ради (2002 р.) глави держав і урядів оголосили про впровадження в освітні системи країн-членів принципу "рідна мова плюс дві іноземні" та "індикатора лінгвістичної компетентності". Він передбачає вивчення, щонайменше, двох іноземних мов з раннього віку і має стати частиною діяльності закладів шкільної, університетської та професійно-технічної освіти ЄС. Отже, за кордоном дійсно існує прагнення до вивчення мов. Але до ЯКИХ?

Перспектива домінування англійської мови в комунікації спільноти примусила європейських інтелектуалів говорити про необхідність заохочення європейських громадян вивчати другу мову, яка не є мовою міжнародного спілкування. У нас теж періодично з'являються заклики, на кшталт «Учителі та викладачі просять МОН урятувати німецьку мову в Україні». Очевидно, що в Україні мовна політика має проводитися саме з огляду на перспективу євроінтеграції. Саме інтеграції України у Європейський Союз мала б сприяти практична реалізація на наших теренах загальноєвропейської політики навчання іноземних мов. Проте сьогодні ми бачимо, що у значній частині загальноосвітніх шкіл другою іноземною мовою для наших учнів стала російська мова (директори шкіл «довантажують» своїх учителів російської мови, оскільки їм останніми десятиліттями постійно бракувало годин).

Учасниками цього круглого столу були в основному батьки учнів та працівники управлінь і відділів освіти. Переважна більшість батьків загалом підтримує ідею вивчення їхніми дітьми другої іноземної мови, мотивуючи це прагненням України до Європи та акцентуючи увагу на тому, що не вважають російську іноземною і не бажають, щоб їхні діти її вивчали. Іншим важливим аспектом мотивації батьків є те, що російська є мовою агресорів і окупантів і не повинна вивчатися в українських школах. Утім дехто з батьків не проти вивчення російської як другої іноземної, але підкреслюють, що вона не повинна бути основним предметом і має вивчатися факультативно.

Висловлювалися також думки, що вивчення другої іноземної мови не повинно нав’язуватися учням. Вона може вивчатися як курс за вибором у варіативній складовій навчального плану. Отже, були підтримані рішення МОН про скасування обов’язкового вивчення другої іноземної мови. Зокрема висловлювалися пропозиції повернення до навчальних планів у 5-6 класах етики як обов’язкового предмета (саме за рахунок етики свого часу ввели другу іноземну мову).

***

Наштовхнувся в Інтернеті на цікаву інформацію, датовану серпнем 2012 року: «З нового навчального року в Україні набуває чинності розпорядження Міністерства освіти та науки про обов'язкове вивчення в школах з 5-го класу другої іноземної мови - нею може бути будь-яка іноземна мова, або російська, або інша мова національних меншин. Голова парламентського комітету з освіти та науки Лілія Гриневич Голова комітету наголосила, що у Міносвіти не створили жодних умов для якісного вивчення другої іноземної мови: "У результаті, на уроках замість другої іноземної діти вивчатимуть мову, яку добре знають - оскільки російська для частини дітей є рідною, а для іншої частини - однією з мов щоденного спілкування". Вона вважає, що таким чином сотні тисяч дітей реально не вивчать другу іноземну мову і "для цих дітей Міністерство насправді звужує, а не розширює стартові життєві можливості". Л.Гриневич упевнена, що введення вивчення другої іноземної мови в школах треба починати зі створення умов, насамперед - із забезпечення соціального статусу педагога, а також видання необхідної кількості якісних навчальних матеріалів. Сьогодні оплата праці молодого вчителя іноземної мови трохи вища, ніж зарплата технічного працівника школи. Молодий викладач не зацікавлений йти працювати в школу, оскільки на ринку праці, просто займаючись перекладами, він може без проблем знайти кращі пропозиції", - підсумувала депутат. Цілком згоден з Л.Гриневич. Але додам, що за ці чотири роки в статусі вчителя та в наявності необхідних навчальних матеріалів нічого не змінилося.

Л.Карпов, м. Вінниця

С 1 сентября 2013 г. в школах Украины вступило в силу распоряжение Министерства образования об обязательном изучении второго иностранного.

В сообщениях СМИ отмечалось, что в городах с выполнением приказа сложностей не возникло, так как проблем с преподавателями не было. А вот в селах действовали, исходя из того, какой язык может преподавать имеющийся в наличии учитель. Часто оказывалось, что это русский. Чтобы подготовить учителей к урокам, их обязали пройти трехдневные курсы «повышения квалификации»: «Особенности преподавания русского языка как второго иностранного». «Во времена украинизации у нас многие преподаватели, в основном, окончившие русскую филологию, также в спешном порядке переучивались, чтобы получить право вести уроки по украинскому. Так что нам сейчас куда проще вспомнить былые знания по русскому», — рассказали в одной из школ Киевской области.

Из этого сообщения 2013 года можно сделать вывод, что «времена украинизации» прошли. Наверное, это и было главной задачей министерства Табачника.

Л.Василенко, г. Белая Церковь, Киевская обл.

Говорячи про вивчення російської мови в школі, слід пам’ятати, що Конституція України визначає російську мову як мову національних менших. Тож вивчення російської можна організувати в російськомовних школах або в україномовних спеціалізованих школах – це право, захищене Конституцією. Російська мова в Україні не вважається іноземною, її вивчення як іноземної не може нав’язуватися. Водночас, коли набрала чинності вимога в школах вивчати дві іноземні мови, школи зверталися до МОН з проханнями дозволити вивчення замість другої іноземної мови російської мови. Крім того, до МОН звертаються батьки зі скаргами проти вивчення російської як другої іноземної мови в школах.

В.К., м. Київ

Мені сподобалось повідомлення в Фейсбуці: «Сьогодні телефонує мені менеджер зі Спортлайфу і починає щось російською втирати. Я їй кажу: "вибачте, а чому ви спілкуєтесь зі мною іноземною мовою?" На тому кінці дроту здивувались: "А чому це іноземною?" Тобто люди навіть не відчувають, що вони знаходяться на території України. Знадобилось кілька вагомих аргументів з посиланнями на Конституцію, щоб переконати. Вони навіть не здогадуються, що ані в Україні, ані в Києві російська не має жодного статусу. Більш того, коли клієнт робить їм зауваження, що хоче спілкуватись державною, вони готові сперечатись». Те ж саме можу сказати про директора нашої школи. Він розмовляє лише російською. Я намагався з’ясувати причини того, що в школі вивчається в усіх класах в якості другої іноземної лише російська. Батьків ніхто не запитував. Педрада затвердила навчальний план – і вперед. Відповідь була приблизно такою: «А як ми можемо без російської? А чим ще я довантажу вчителів?»

Леонід, м. Київ 

На сайті Президента України у вересні була розміщена електронна петиція «ПОВЕРНУТИ ОБОВ'ЯЗКОВЕ ВИВЧЕННЯ ДВОХ ІНОЗЕМНИХ МОВ з 5 або 6 класу з 1 вересня 2016 р. та збільшити години на вивчення другої іноземної мови». У ній йшлося про необхідність викладання в школі двох мов країн Євросоюзу. Вона набрала 160 голосів із 25000 необхідних. Це ще раз підтверджує рівень готовності суспільства до цієї інновації МОН, започаткованої ще 2012 року та відкоригованої 2014 року. Напевно, цьому є пояснення. Дослідники скажуть. Я ж можу лише припустити, що причиною такого ставлення громадськості до цієї проблеми є брак кваліфікованих кадрів.

В.Скворцов, м. Полтава

1 вересня мене спіткала новина, що син вивчатиме в 6 класі російську. Я одна на весь клас цього не хотіла. Я не сварилася. Діяла спокійно і впевнено, опираючись на закон. У результаті двотижневої наполегливої роботи я отримала дозвіл від директора одному моєму синові на весь клас (школу) замість російської вчити французьку. Цей приклад надихнув батьків, нас стало двоє, потім троє. Сьогодні, на 16 день наполегливості, наш клас поділили на дві групи: російську і французьку. Процес пішов…

Батьки мають пам’ятати, що все в їхніх силах. Ідете мирно до директора та просите вирішити питання на рівні школи. Директор може опиратися, кажучи, що навчальні плани вже складено, але ви стійте на своєму. Далі директор піде в управління освіти проконсультуватися та піде вам на зустріч. Якщо ні — то варто звернутися до громадських організацій та робити справу публічною. Батьки мають бути впевнені в своїй правоті. Потрібно показати, що ви не будете миритися і якщо буде потрібно, то підете далі. Директор буде дуже бунтувати, казати, що вже є плани, зарплати нараховані і люди працюють. Та ви повинні стояти на своєму, адже ганебну практику потрібно ламати.

Не бійтеся піднімати це питання. Щоб не нашкодити дитині, робіть це ввічливо, м'яко, але наполегливо. Якщо на дитину розсердиться директор – це ще не значить, що сердитимуться всі вчителі. Будьте доброзичливі. За тему скоро забудуть, а от скандальних батьків запам'ятають надовго. Тому, будьте незламні, але чемні. Наголошуйте, що не маєте нічого поганого проти вчителя (якщо справді не маєте). Але ви такий патріот, що "російська вам не дає дихати". Як вірянин не може стріляти, так Ви не можете вчити мову окупанта.

Пам'ятайте, починати завжди страшно. Але ситуація зараз в країні така, що Вас зрозуміють і підтримають, і у владних кабінетах також є порядні люди й патріоти.

Лариса Ніцой (Facebook)

Нещодавно з’явилася інформація про ухвалення рішення про затвердження змін до Типових навчальних планів для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів де сказано, що можна відмовитися від вивчення другої іноземної мови.

Я неймовірно зраділа, бо сподівалася, що ми справді можемо відмовитися від вивчення німецької мови в 6 класі (причини різні) і просити повернути нам забрану годину англійської. Коли я запитала про це у школі, то мені відповіли, що діти можуть вивчати російську…

Син вивчав німецьку рік. У нас вчитель приходить двічі на тиждень. Підозрюю, що студентка. Інші класи вивчають російську. Непокоїть те, що пропонують замінити німецьку російською. Батьків запитувати поки що не планують. Нічого поганого у другій іноземній, звісно, немає. Але ж при цьому клас не ділиться на групи та й вивчення англійської скоротили. Діти не знатимуть ні тієї, ні іншої мови».

Ольга

1 сентября нашому 5 классу об’явили, что он будет изучать русский язык. Мы надеялись на польский или немецкий, т.к. считаем, что они больше пригодятся в жизни, но директор сказал, что учителя польского не нашли, а у учителя немецкого и так есть нагрузка. А вот учителю русского часов не хватает. Так что же это получается: в школе предметы вводятся не по желанию родителей, а для того, чтобы обеспечить часами учителя русского языка?

Сергей К.

Друга іноземна мова потрібна. Якщо немає спеціалістів з інших мов, то хай вчать російську, так само, як ми свого часу вчили, нічого поганого в тому не бачу. Але вона не повинна бути головним предметом, можливо, факультативним.

В.Степанчук, м. Хмельницький

Все зависит прежде всего от желания детей и родителей. Наша школа выбрала вторым языком польский. В школе № 73 преподают турецкий, в некоторых школах – китайский и японский. Кадры всегда найти можно. Было бы желание.

К.Веселова, г. Киев

Найбільша зараз проблема - це вивчення іноземних мов. У нашій школі діти вчать фактично чотири мови (!!!) в 5 класі: українську, англійську, німецьку та мають спецкурс з російської. Здогадайтесь, які успіхи вони мають? Не знають до пуття жодної з чотирьох.

Наталка Д., смт Онуфріївка, Кіровоградська обл.

Ціннісні орієнтири навчальних планів української загальноосвітньої школи останніми десятиліттями були різними. З 2005 до 2012 рр. у школі у 5-6 класах вивчалася етика. Міністерство освіти та науки навіть дозволяло за бажанням учнів і батьків та наявністю кадрів викладати замість загальної етики етику релігійну (християнську або іншу за схваленими програмами). Але 2012 року урядом М.Азарова був обраний курс на впровадження в школі викладання другої іноземної мови з 5 класу чомусь на місці етики. Чи справді етика є тим зайвим предметом у школі, за рахунок якого слід було змінювати зміст навчального плану? Тодішній міністр так це пояснив: «Ми ж не викинули етику. Ми її лише перевели з інваріантної складової навчального плану до варіативної. Якщо учні і батьки схочуть, то виберуть цей предмет для факультативного навчання». Але Міністр не уточнив, що у варіативній складовій етику ніхто не чекав. До того ж, там було всього лише 2-3 години на факультативи, а в переважній більшості шкіл, особливо сільських, до оплати дозволялося лише 1 год. – в кращому разі (сьогодні ситуація погіршилася, в деяких районах, посилаючись на брак коштів, варіативна складова взагалі не фінансується). Отже, етика фактично зникла з загальної середньої освіти.

Батьків, до речі, ніхто не питав: міністерство вирішило, що друга іноземна мова – більш важлива для їхніх дітей, ніж етика. Мені здається таке рішення хибним.

С.Корнійчук, м. Кропивницький

Цього року наша школа перейшла на українську мову (повністю, всі класи – за бажанням учнів і батьків), але російська в більшості класів стала другою іноземною. Завуч пояснила нам, що для викладання інших мов в нашому районі кадрів немає, хоча нам відомо, що двоє учнів класу займаються французькою мовою у репетитора. Отже, кадри є. У чому ж причина? Думаємо…

С.Воронов, Донецька обл.

В Мариуполе в части школ, в том числе и в нашей, изучают французский. Были проблемы с учебниками. Но, к счастью, мы их уже получили. Наши знакомые пытались организовать для своих детей изучение немецкого как второго, но у них ничего не вышло. Оказывается в городе большие проблемы с учителями немецкого. Поэтому весь класс изучает русский. Знаю, что многие жители города раньше стремились к изучению русского, но сейчас настроения резко изменились. Они хотели бы, чтобы их дети изучали другие языки, например, болгарский и греческий, но в управлении образования говорят, что могут обеспечить школы только учителями английского и русского.

В.Савчук, г. Мариуполь

В большинстве сельских школ нашей области первоклассники учат английский, а со второго класса — русский. В некоторых школах нашли учителей со знанием немецкого. Там изучают немецкий. После событий 2014 г. многие родители стали высказываться против изучения их детьми руського язика, но, как нам объяснили в отделе образования, изменить уже ничего нельзя, т.к. учащиеся 2 года изучали русский и перейти тепер на другой язик невозможно.

Вера Ивановна, Житомирская обл.

Я хочу, чтобы мой сын учил немецкий, а могут преподавать русский, потому что кадров нет. Директор сказал: «Специально для вас приглашать учителей из Чернигова никто не будет».

С.Глинская, Черниговская обл.

У мене є діти, які чудово роблять табуретки, але їм зовсім не хочеться вчити другу іноземну мову. Друга іноземна - це не музика чи образотворче мистецтво. Її не мусять вчити всі підряд для загального розвитку. Будьмо реалістами і щодо російської мови: яка ж це іноземна мова, якщо її розуміють усі в країні без перекладача.

Ксенія С., м. Стрий, Львівська обл. 

Можливо не всі знають, що другу іноземну мову Міністерство Табачника ввело за рахунок етики. Чомусь чиновники вважали, що моральні цінності менш важливі, ніж знання іноземних мов. У 2014 р. урядом А.Яценюка була здійснена спроба повернути цей предмет до інваріантної складової навчального плану (тобто зробити обов’язковим). Для цього було розроблено додаток до навчального плану № 13, де в 5-6 класах дозволялося викладати етику або релігійну етику як один з основних предметів. Втім, впроваджене 2012 р. викладання другої іноземної мови продовжується в переважній більшості шкіл (це викликає подив, бо в значній частині районів просто відсутні спеціалісти з німецької, іспанської, французької та інших мов). Сьогодні за різними даними всього лише від 5% до 7% учнів загальноосвітніх шкіл країни вивчають етику.

У концепції нової української школи, розробленій Міністерством освіти та науки України у серпні 2016 року, багато уваги приділяється формуванню ціннісних орієнтирів дітей та молоді. Виникає питання: чи не слід внести корективи до навчального плану з метою посилення духовно-моральних аспектів його змісту? Адже такі гуманітарні предмети, як історія, література, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо у своїх програмах далеко не завжди містять матеріал, пов'язаний винятково з високодуховними й високоморальними цінностями. І це й не дивно, оскільки в зазначених предметів є свої мета й завдання, серед яких формування загальнолюдських і традиційних моральних цінностей нашого народу є лише одним із кількох. До того ж, не слід забувати, що поняття «культура», «мистецтво» не є синонімами понять «духовність» і «моральність».

Л.Кононенко

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. В Україні мовна політика має проводитися з огляду на перспективу євроінтеграції. Саме інтеграції України у Європейський Союз мала б сприяти практична реалізація на наших теренах загальноєвропейської політики навчання іноземних мов. Проте сьогодні ми бачимо, що у значній частині загальноосвітніх шкіл другою іноземною мовою для наших учнів стала російська мова (директори шкіл «довантажують» своїх учителів російської мови, оскільки їм останніми десятиліттями постійно бракувало годин).

2. Говорячи про вивчення російської мови в школі, слід пам’ятати, що Конституція України визначає російську мову як мову національних менших і вивчається в російськомовних школах або в україномовних спеціалізованих школах – це право, захищене Конституцією. Російська мова в Україні не вважається іноземною, її вивчення як іноземної не може нав’язуватися.

3. У процесі вибору другої іноземної мови адміністрація школи має дотримуватися усіх передбачених нормативно-правовими документами процедур, зокрема обов’язково проводити відповідне опитування учнів та їх батьків.

4. Міністерству освіти та науки України необхідно створити усі необхідні умови для вивчення другої іноземної мови (навчально-методичні та кадрові), звернувши особливу увагу на заходи щодо підготовки й підвищення кваліфікації вчителів німецької, французької, іспанської, італійської та інших європейських мов. 

5. Вивчення другої іноземної мови не повинно нав’язуватися учням. Вона може вивчатися як курс за вибором у варіативній складовій навчального плану. Зважаючи на це, Міністерству освіти та науки України варто розглянути питання про повернення в усі варіанти навчального плану загальноосвітньої школи предмета «Етика» як обов’язкового, який був виведений до варіативної складової саме з метою впровадження другої іноземної мови.

01.11.2016
"Освітня політика"
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews