Укр Рус

Дата: 17.06.2019

Підписка на новини

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ «КРУГЛИЙ СТІЛ» НА ТЕМУ «Освітній округ як засіб створення єдиного освітнього простору та забезпечення рівного доступу осіб до якісної освіти»

Автор:
"Освітня політика"
Опубліковано
19.03.2017

Як відомо, ще 2005 року під час чергової спроби розв’язання проблеми утримання малокомплектних шкіл, викликаної наслідками демографічної кризи, з’явилася ідея створення освітніх округів у сільській місцевості. У 2010 році уряд затвердив Положення про освітній округ, яке в січні 2016 року отримало нову редакцію.

Упродовж минулого року робота щодо створення освітніх округів набула неабиякої активності. У більшості регіонів країни з’явилася мережа пілотних проектів, у яких апробуються різні моделі освітніх округів, іноді таких, що суттєво відрізняються одне від одного. Педагогічна та батьківська громадськість активно обговорюють проблеми форм, методів діяльності певних ланок освітнього округу, його матеріально-технічного та фінансового забезпечення, висловлюючи різні, нерідко альтернативні погляди, висновки та пропозиції.

На нашому круглому столі ця проблема обговорювалася за тематичними напрямами:

1. Освітній округ: нова модель управління освітою чи додаткова ланка в наявній бюрократичній моделі організації та управління освітою?

2. Чи відповідає букві та духу реформ освіти в Україні чинне Положення про освітній округ?

Питання круглого столу викликали значний інтерес як у науковців, так і у практиків.

У процесі їх обговорення використовувалася оновлене Кабінетом Міністрів України в лютому 2016 року Положення про освітній округ (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 р. № 79) http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/777-2010-%D0%BF  

Про внесення змін до Положення про освітній округ (Постанова Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 р. № 574) http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/574-2016-%D0%BF

Презентація Міністерства освіти та науки України щодо основних принципів організації опорної школи http://decentralization.gov.ua/pics/attachments/Oporni_shkolii.pdf

Методичні рекомендації щодо створення системи управління освітою об'єднаних територіальних громад  http://decentralization.gov.ua/pics/attachments/2016-02-22-1.pdf

У цих документах були виявлені деякі розбіжності у трактування окремих понять.

Діапазон думок на круглому столі був досить широким: від повного несприйняття та суворої критики пропозицій МОН до схвалення і повної підтримки. Втім, більшість учасників обговорення, висловлюючи критичні зауваження до Положення про освітній округ, нормативних документів щодо створення опорних шкіл, підкреслювали необхідність реформування системи загальної середньої освіти в сільській місцевості з метою створення умов для рівного доступу до якісної освіти та відсутність альтернативи скороченню мережі малокомплектних шкіл. 

***

Колись, у радянській школі була така система: після закінчення восьми класів сільські діти йшли до районної школи. Там всі два роки навчання були другосортними. На них дивилися як на чужаків. Ніколи не забуду цього почуття. Ми, батьки дітей нашого села, зробимо все, щоб наші діти навчалися в нашій сільській середній школі, а не в філії, а потім десь у якійсь чужій «опорній» школі!

Л.В., Вінницька обл.

Системних, послідовних, адекватних змін не видно. Головний меседж "реформи" - "кількість шкіл, педагогів, працівників, що буде скорочена". Може наша держава нарешті зверне увагу на кількість педагогів, які працюють з дітьми, на кількість дітей в класі в провідних країнах світу. Тільки інклюзивне навчання вимагає додаткових педагогів. Ще немає планів розвитку навчальних закладів, а уряд вже виділяє на області автобуси (в Полтавську область - 1 тисячу автобусів). Цікаво, як порахували їх кількість, хто зацікавлений у їх закупівлі?

Лілія Зімакова (з сайту Facebook)

Ну і де тут РІВНИЙ доступ до якісної освіти? Точково покращується матеріальна база опорних шкіл за рахунок бюджету, а у решті шкіл (філіях) усе як було на плечах батьків і вчителів так і залишиться? Це не рівний доступ, це поділ шкіл на елітні, забезпечені усім необхідним за останнім словом техніки і решту, пардон, для плебеїв. Це штучне створення проблем, які необхідно вирішувати (переформатування шкіл, підвезення учнів (це по наших-то дорогах!!!), організація як мінімум дворазового харчування, а у випадку великої віддаленості то й постійного проживання учнів на території опорної школи). Це штучне збільшення безробіття серед освітян. Це створення підґрунтя для корупції (як влаштувати дитину в опорну школу? як педагогу потрапити на роботу в опорну школу?). І все заради чого? Заради чергової імітації реформ, на чому чинуші МОН уже "собаку з'їли"? А може усе значно простіше і це лише новий механізм дерибану бюджетних коштів?

Олександр Литвиненко (з сайту Facebook)

Сьогодні політичні методи роботи щодо регіональної освіти  обмежені двома крайнощами – нереалістичними обіцянками і нехтуванням розв’язання складних питань. Причиною цього є відсутність ефективних інструментів для розв’язання проблеми, зокрема і наукових. Насамперед ми маємо з’ясувати поняття «децентралізація», «територіальна громада», «освітні округи», «система опорних шкіл», від розуміння яких буде залежить отримання оптимального рішення для покращення узгодженості механізмів впровадження державної освітньої програми  на регіональному та місцевому рівнях.

Повинні бути базові опорні заклади, де зосереджені сучасні освітні ресурси, яких немає в окремо розташованій школі. А освітній округ  один із можливих варіантів в освітній мережі певного розміру створити необхідні й достатні умови для отримання освіти того чи іншого змісту і рівня. Отже, округ не може створюватись як реакція на погіршення стану, як «удосконалення» старої системи. Його створення повинно бути орієнтоване на модернізацію та підвищення  якості освіти в умовах 12-річної школи.

Досвід створення освітніх округів Україна переймає у Польщі. Як працює ця система у сусідній країні?У Польщі опорні школи є не тільки центром освіти, але й культури. Дитина знаходиться там цілий день. Зранку — навчання, після обіду — позашкільна робота. В перспективі й у нас школярі будуть навчатися і займатися в гуртках у школі протягом дня. На Вінниччині буде 141 освітній округ з опорними школами, в які учнів довозитимуть з навколишніх сіл. Зі шкільними автобусами постійні проблеми, є дуже старі. Деякі вирішили перевіряти щодня перед виїздом. Голова облдержадміністрації дав доручення звернути увагу на рівень підготовки водіїв та їх зовнішній вигляд. Забезпечення шкільними автобусами становить 97%.

Потрібно розмежувати обов’язки держави, органів освіти та громади.Держава має передбачити в умовах децентралізації, використання нової системи оподаткування прозоро і ефективно та надати можливість кожному члену громади бодай 2 види податків, спрямувати на розвиток проблем території, зокрема і освіти,  які вони вважають для себе або громади пріоритетними. Чим більше буде бажаючих перерахувати кошти на розвиток освіти, конкретно і на певний навчальний заклад, тим кращі будуть результати розвитку навчального закладу. Це надасть можливість скасувати норму «збору коштів з батьків на нужди навчального закладу». Для навчального опорного закладу працювати над підвищенням якості освіти буде додаткової мотивацією.

Н. Василенко, м. Вінниця

Сегодня нет Технического Задания и нет понимания - что это такое и зачем "оно" нужно. Не исключаю, что из 100 условно заявленных «опорних школ» у 2-3 что-то путнее получится.
Другое дело, тут все правы, что ни у кого нет целостного видения того конечного результата, по которому можно было бы судить об успехе как опорных школ, так и реформы в целом..., сравнивая - что "вот как плохо было", и "вот как хорошо стало".

В. Спиваковский(з сайту Facebook)

В Інтернеті побачила зауваження Н.Романова: «Прочитав новий проект МОН. Думки слушні, нема з чого сперечатися! Все добре! От тільки як знайде гроші уряд на це дійство, так все й запрацює.... Бо обіцяного 3 роки чекають, у ПТУ це вже зрозуміли - грошей як не було заплановано, так їх немає й до тепер! Що ми такі наївні, чи можна про щось суттєве балакати, коли ані уряду, ані влади як такої не маємо!» Абсолютно згодна з автором! Можу також додати, що ідея впровадження інклюзивного навчання вже майже провалилася (і не лише в сільській місцевості, а і в міській), оскільки уряд і міністерство в погоні за «оптимізацією» (а фактично закриттям) спеціальних шкіл і шкіл-інтернатів, забули виділити гроші на відкриття в загальноосвітніх школах реабілітаційних кабінетів, на влаштування пандусів на 2, 3, 4 поверхи, або ліфтів для певних категорій дітей, на придбання великої кількості навчальних приладів для дітей з особливими потребами, оплату праці асистентів вчителів, вчителів-дефектологів, яких немає в більшості шкіл, але без яких такі діти не будуть ні розвиватися, ні нормально і успішно навчатися в умовах інклюзії. Отже, одна ініціатива провалюється. На черзі – інша – «освітній округ».

Л. Горбатюк

Прочитала багато критичних зауважень стосовно впровадження ідей освітнього округу. Дехто пише, що головними ворогами реформи є батьки учнів. Не можу з цим погодитися. В нашому селі батьки у більшості своїй не виступають проти поїздок їхніх дітей до іншого села або до райцентру (в опорну школу), але вони вкрай не задоволені умовами перевезення дітей: трапляються випадки, коли в автобусі, розрахованому на двадцять пасажирів, їдуть до 50 дітей. До того ж, нерідко автобус не виходить на лінію через поломку або брак пального, або погодні умови та незадовільний стан доріг. Якщо не будуть вирішені ці питання, то про будь-яку реформу сільської шкільної мережі слід забути. Будь-яка ідея освітнього округу буде сприйматися населенням негативно.

О. Огризько

Більшість критиків праві: в реформі освіти взагалі та в оновленій ідеї освітніх округів багато невирішених питань. Сільські діти дійсно гідні навчання в школі І-ІІІ ступенів, а не в філії. Але чи зможе сільська школа І-ІІІ ступенів, в якій двадцять чи тридцять учнів надати якісну середню освіту нашим дітям? Відповідь очевидна. Про яке якісне вивчення фізики, хімії, двох іноземних мов може йтися в такій школі? Про які результати на ЗНО можна говорити і яке майбутнє готувати цим дітям?

К. Серопян

На мою думку, ідея опорних шкіл має право на існування. Але і питань за матеріалами опублікованої МОН презентації є багато. Головне, наскільки ця ідея відповідатиме новому Закону України "Про освіту", проект якого на цей час передбачає суттєво іншу концепцію структури середньої освіти. Це зайвий раз доводить, що сьогодні не варто в Законі закладати жорсткі структури. Жорсткими мають бути лише мінімальні обов'язкові вимоги стандартів. Бо нові ідеї виникають набагато швидше, ніж ухвалюються та імплементуються Закони. Закон повинен надавати можливості реалізації будь-яких проектів, що йдуть на благо освіти і суспільства, а не обмежувати їх жорсткими структурами, які перешкоджають розвитку, але є зручними для органів управління і Мінфіну. При всій повазі до цих органів, не освіта існує для них, а вони для освіти.

В. Бакрушин (з сайту Facebook)

За последние 20 лет количество учащихся в школах сократилось почти вдвое. Сейчас многие сельские школы, построенные в начале 90-х годов, работают неукомплектованными. Содержание школы, в которой учится всего 20-30 детей, очень дорогое, и качество образования оставляет желать лучшего: нет ни достаточного количества педагогов, ни материально-технической базы. Это показывают даже нынешние результаты ВНО. Бороться с проблемой решили с помощью опорных школ. Их создали в районах области на базе лучших учебных учреждений. Здесь будут отремонтированные классы, весь необходимый инвентарь для занятий физкультурой, интересная литература, предметные кабинеты для изучения физики, химии, биологии, в них — реактивы и лабораторные устройства. Занятия будут проводить опытные учителя. У каждой опорной школы будут филиалы — не менее 3 сельских школ.

В нашей области программа создания опорных школ работает довольно успешно. Проблема с автобусами и дорогами постепенно решается. Мы постоянно проводим разъяснительную работу среди населения сельской местности. Но иногда создаётся впечатление, что нас не слышат или НЕ ХОТЯТ слышать. Во многих сёлах, как сельские головы, так и родители учащихся твердят одно и то же: «Не дадим закрыть школу!». Им неинтересно, какой уровень образования в этой школе, какое качество знаний имеют их дети. Главное – какие-то их принципы.

А.П., Днепропетровская обл.

Освітній округ – один із можливих варіантів в освітній мережі певного розміру створити необхідні й достатні умови для отримання якісної освіти. При цьому звільнення та перерозподіл ресурсів між освітніми закладами повинні сприяти створенню нових освітніх можливостей, зокрема і розвитку матеріально-технічної бази відповідно до сучасних вимог. Аналізуючи мету освітньої реформи, різноманітні завдання, що висуваються новими проектами, часто виникає запитання: а хто це все і в який спосіб МАЄ ВИКОНУВАТИ? Сьогодні складається враження, що наше міністерство не завжди розуміє, що пропонує.

В.П., м. Черкаси

Останнім часом на Кіровоградську область раптом насунулося нове лихо у вигляді так званої освітньої реформи. До мене звертаються телефоном та приїздять на особисті зустрічі десятки вчителів, батьків та депутатів з районів, які просять допомогти та захистити їх освітні заклади від знищення. Ретельно розібравшись і вивчивши ситуацію, щодо цієї раптової реформи освіти, з метою сприяння органам місцевого врядування, я записав відео-звернення, в якому докладно охарактеризував ситуацію, пояснив що насправді відбувається, і як територіальним громадам сіл в цій ситуації захистити свої інтереси та зберегти школи.

Якщо коротко, то можу зазначити головне: відповідно до закону про місцеве самоврядування ніхто окрім територіальної громади села не має права визначати майбутнє сільських шкіл, єдине що в цих умовах громада має бути активною, тиснути на своїх депутатів й вимагати належного відстоювання їх інтересів. Європейська Хартія місцевого самоврядування і та гучно задекларована на вищих щаблях органів влади децентралізація передбачає абсолютну повноту права на прийняття рішень на місцях. І це право необхідно відстояти! Адже ми всі розуміємо, що з втратою своєї сільської школи, згодом зникне й село. Це неприпустимо! Пункт 30 частини першої статті 26 закону України «Про місцеве самоврядування» передбачає, що «Реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради», отже дії всупереч Закону матимуть неправомірний характер. Не можна допустити жодної злочинної оптимізації, скорочень, зміни типу або ступеню сільської школи, якщо територіальна громада категорично проти подібних рішень. Школи необхідно зберегти й навпаки покращувати стан їх матеріального забезпечення. Все в руках територіальних громад на місцях. Борімося - поборемо!»

І. Степура  http://terhromady.info/oporni-shkoly-reforma-osvity/ 

Інколи хочеться звернутися до тих критиканів, які будь-яку нову ідею зустрічають негативно: запропонуйте свій варіант забезпечення рівного доступу до середньої освіти в ситуації, коли в сільській школі навчається всього 10 учнів, до того ж там немає 90% фахівців - вчителів-предметників. Що б ви зробили? Ніхто з тих, хто гостро критикував ідеї міністерства щодо створення освітніх округів, власних продуктивних ідей виходу з кризи малокомплектних шкіл не надав. Положення про освітній округ, яке зараз починає реалізовуватися, вже існує 6 років. За цей час ви хоч одну пропозицію внесли щодо його змісту або практики реалізації? Критикувати завжди просто. Розробіть свій варіант забезпечення НОРМАЛЬНОЇ освіти дітям, що проживають у сільській місцевості, та подайте його для обговорення. На жаль, крім гострих зауважень, огульної критики та вигуків типу: «Зникне школа – зникне і село!» ви публікуєте. Між тим, слід пам’ятати, що не школа фінансує і утримує село, розвиває економіку та соціальну сферу. Люди їдуть із села не тому, що там немає школи, а ому, що там немає РОБОТИ і нормальних умов для життя. Скільки б ви штучно не зберігали малокомплектну неповноцінну школу, вона село не врятує!

В. Петренко

Проаналізувавши останні зміни до Положення про освітній округ, маю зробити висновок про більш глибоке занурення нашого уряду і МОН у дану проблему. Використавши зарубіжний позитивний досвід, до цього документу вони внесли чимало важливих аспектів, цікавих ідей. Головне тепер – роз’яснити людям необхідність реформування системи освіти в сільській місцевості. До того ж, потрібно нормативні документи про опорні школи привести у відповідність до цього положення. Опорні школи не можуть існувати самі по собі, без інших інституцій освітнього округу.

В. Холодій, м. Київ

У процесі проведення реформи виникає потреба у нових формах і змісті управління системою освіти. Очевидними завданнями є децентралізація управління, побудова державно-громадської системи освіти, необхідність враховувати запити місцевого населення, актуальні і перспективні потреби соціально-економічного та соціокультурного розвитку території. 

Сьогодні Міністерство освіти і науки України розглядає питання про освітній округ лише у контексті реалізації його у сільській місцевості. Але великий потенціал освітніх округів проглядається насамперед у містах-мільйонниках, де компактно мешкають у межах мікрорайонів великі групи населення, та у невеличких містах з невеликою кількістю шкіл, де районна ланка управління освітою може бути ліквідованою. Саме освітній округ може організаційно забезпечити поділ шкіл на початкову, гімназію та ліцей; зробити ефективним різноманітне профільне навчання; забезпечити реалізацію освітніх інновацій тощо. Вважаємо можливим створення двох-трьох освітніх округів у м. Києві в якості експерименту. Узагальнивши результати діяльності освітніх округів, можна було б рекомендувати цю ідею для масового запровадження. Підстави для виокремлення освітніх округів можуть бути різними і важливо забезпечити принцип різноманітності вибору моделей округів. Важливим є зацікавленість і підтримка округу з боку органу місцевого самоврядування.

Костянтин Линьов

У документі «Нова українська школа. План впровадження до 2020 року : Проект для обговорення» є розділ, присвячений реформі сільської загальноосвітньої школи. Там обґрунтовується необхідність створення опорних шкіл. Я не знайшла в тексті жодного слова про ОСВІТНІЙ ОКРУГ. Виникає питання: чи є місце і Новій українській школі освітнім округам, чи це явище тимчасове? Навіщо ж тоді було витрачати стільки сил і ресурсів, переробляючи (двічі протягом 2016 року!) Положення про освітній округ? Можливо в нашому МОН одна рука не знає, що робить друга?

Л. Веселова, м. Кропивницький

Сама ідея щодо утворення шкільних освітніх округів в межах поки що діючого законодавства про освіту є  безумовно продуктивною. Але у її авторів та натхненників не прослідковується соціально-політична та фінансово-економічна аналітика зазначеного питання. Зокрема,

1) яке місце освітні округи повинні відігравати у загальній схемі децентралізації та розбудови державно-громадської системи управління освіти?

2) чи розглядаються освітні округи для запровадження у містах-мільйонниках?

3) які поетапні інвестиції потребує зазначене питання і який термін їх окупності?

4) чи плануються ті чи інші пілотні проекти щодо зазначеного кола питань?

Взагалі, як завжди, не прослідковується сучасний квазіринковий підхід - мають місце тільки бухгалтерські, а не економічні розрахунки.

Юрій Шукевич

                                       ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Ідея створення освітніх округів є на сьогодні актуальною, оскільки в рамках проведення реформи виникає потреба у нових формах і змісті управління системою освіти. Очевидними завданнями є децентралізація управління, побудова державно-громадської системи освіти, необхідність враховувати запити місцевого населення, актуальні і перспективні потреби соціально-економічного та соціокультурного розвитку території. Крім того, загострюється проблема фінансового, матеріально-технічного та навчально-методичного забезпечення функціонування малокомплектних шкіл, забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітей та молоді, що проживають у сільській місцевості. Звісно, проблеми створення і функціонування освітніх округів потрібно розглядати у контексті всієї реформи освіти. 

2. Міністерство освіти і науки України виставило на громадське обговорення лише презентацію «Опорні школи» в якій відсутні необхідні пояснення та обґрунтування. Це викликало чимало непорозумінь у тлумаченні основних понять реформи, оскільки розглядати проблеми створення і функціонування опорних шкіл у відриві від змісту Положення про освітній округ є методологічно і методично неправильно. Як наслідок, з'явились розбіжності, зокрема, у назві нового типу навчального закладу(у презентації йдеться про опорну школу ШКІЛЬНОГО округу, а в Положенні – про опорну школу ОСВІТНЬОГО округу). 

3. На жаль, ніхто з авторів, поданої як інновації презентації «Опорні школи», не проаналізував стан та результати п’ятирічної реалізації вимог і завдань Положення про освітній округ, не вивчив та не узагальнив «практики, які працюють» уже створених опорних шкіл освітніх округів. 

4. Міністерство освіти і науки України розглядає питання про освітній округ лише у контексті реалізації його у сільській місцевості. Але великий потенціал освітніх округів проглядається насамперед у містах-мільйонниках, де компактно мешкають у межах мікрорайонів великі групи населення, та у невеличких містах з невеликою кількістю шкіл, де районна ланка управління освітою може бути ліквідованою. Саме освітній округ може організаційно забезпечити поділ шкіл на початкову, гімназію та ліцей; ефективне різноманітне профільне навчання; реалізацію освітніх інновацій тощо. 

5. Вважаємо можливим створення двох-трьох  експериментальних міських освітніх округів у м. Києві. Узагальнивши результати діяльності освітніх округів, можна було б рекомендувати цю ідею для масового запровадження. 

6. Підстави для виокремлення освітніх округів можуть бути різними й важливо забезпечити принцип різноманітності вибору моделей округів. Важливим є зацікавленість і підтримка округу з боку органу місцевого самоврядування. 

7. На сьогодні немає відповіді на питання: наскільки ідея створення освітніх округів відповідатиме новому Закону України "Про освіту", проект якого на цей час передбачає суттєво іншу концепцію структури середньої освіти. 

8. Положення про освітній округ не дає вичерпної відповіді на питання щодо матеріально-технічного та фінансового забезпечення функціонування освітнього округу. Зокрема, відомо, що батьки учнів у більшості своїй не виступають проти поїздок їхніх дітей до іншого села або до райцентру, але вони вкрай незадоволені умовами перевезення дітей. До того ж, нерідко автобус не виходить на лінію через їх ламання, брак пального або погодні умови та стан доріг. Якщо не будуть вирішені ці питання, то про будь-яку реформу сільської шкільної мережі слід забути. 

9. Міністерство освіти і науки не вжило достатніх заходів щодо організаційного і технічного забезпечення впровадження цієї інновації. Досі немає планів розвитку освітніх округів і відповідних навчальних закладів, а уряд вже виділяє кошти на придбання автобусів, визначаючи різні суми за невідомими освітянській спільноті критеріями.

10. Виглядає незрозумілим порядок удосконалення навчально-методичного забезпечення шкіл-філій, оскільки в чинних нормативних документах йдеться лише про опорні школи: «опорні школи отримають інвестиції, які підуть на створення сучасних навчальних кабінетів та професійний розвиток учителів»; «в опорній школі має бути досвідчений директор, кваліфікований педагогічний колектив, гарна матеріально-технічна база» тощо. А як забезпечуватиметься функціонування філій? 

11. Усе, наведене вище, свідчить про недостатню роботу Міністерства освіти і науки та місцевих органів управління освітою щодо організаційно-методичного, матеріально-технічного забезпечення даної інновації, а також незадовільну роботу з підготовки учасників навчально-виховного процесу до впровадження інновації, роз’яснення мети, методів, форм і засобів її реалізації; формування відповідної мотивації та позитивної громадської думки. З огляду на це, є великий ризик опору з боку учасників навчально-виховного процесу створенню широкої мережі освітніх округів.

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ «КРУГЛИЙ СТІЛ» НА ТЕМУ «Освітній округ як засіб створення єдиного освітнього простору та забезпечення рівного доступу осіб до якісної освіти»
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ «КРУГЛИЙ СТІЛ» НА ТЕМУ «Освітній округ як засіб створення єдиного освітнього простору та забезпечення рівного доступу осіб до якісної освіти»

Як відомо, ще 2005 року під час чергової спроби розв’язання проблеми утримання малокомплектних шкіл, викликаної наслідками демографічної кризи, з’явилася ідея створення освітніх округів у сільській місцевості. У 2010 році уряд затвердив Положення про освітній округ, яке в січні 2016 року отримало нову редакцію.

Упродовж минулого року робота щодо створення освітніх округів набула неабиякої активності. У більшості регіонів країни з’явилася мережа пілотних проектів, у яких апробуються різні моделі освітніх округів, іноді таких, що суттєво відрізняються одне від одного. Педагогічна та батьківська громадськість активно обговорюють проблеми форм, методів діяльності певних ланок освітнього округу, його матеріально-технічного та фінансового забезпечення, висловлюючи різні, нерідко альтернативні погляди, висновки та пропозиції.

На нашому круглому столі ця проблема обговорювалася за тематичними напрямами:

1. Освітній округ: нова модель управління освітою чи додаткова ланка в наявній бюрократичній моделі організації та управління освітою?

2. Чи відповідає букві та духу реформ освіти в Україні чинне Положення про освітній округ?

Питання круглого столу викликали значний інтерес як у науковців, так і у практиків.

У процесі їх обговорення використовувалася оновлене Кабінетом Міністрів України в лютому 2016 року Положення про освітній округ (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 р. № 79) http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/777-2010-%D0%BF  

Про внесення змін до Положення про освітній округ (Постанова Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 р. № 574) http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/574-2016-%D0%BF

Презентація Міністерства освіти та науки України щодо основних принципів організації опорної школи http://decentralization.gov.ua/pics/attachments/Oporni_shkolii.pdf

Методичні рекомендації щодо створення системи управління освітою об'єднаних територіальних громад  http://decentralization.gov.ua/pics/attachments/2016-02-22-1.pdf

У цих документах були виявлені деякі розбіжності у трактування окремих понять.

Діапазон думок на круглому столі був досить широким: від повного несприйняття та суворої критики пропозицій МОН до схвалення і повної підтримки. Втім, більшість учасників обговорення, висловлюючи критичні зауваження до Положення про освітній округ, нормативних документів щодо створення опорних шкіл, підкреслювали необхідність реформування системи загальної середньої освіти в сільській місцевості з метою створення умов для рівного доступу до якісної освіти та відсутність альтернативи скороченню мережі малокомплектних шкіл. 

***

Колись, у радянській школі була така система: після закінчення восьми класів сільські діти йшли до районної школи. Там всі два роки навчання були другосортними. На них дивилися як на чужаків. Ніколи не забуду цього почуття. Ми, батьки дітей нашого села, зробимо все, щоб наші діти навчалися в нашій сільській середній школі, а не в філії, а потім десь у якійсь чужій «опорній» школі!

Л.В., Вінницька обл.

Системних, послідовних, адекватних змін не видно. Головний меседж "реформи" - "кількість шкіл, педагогів, працівників, що буде скорочена". Може наша держава нарешті зверне увагу на кількість педагогів, які працюють з дітьми, на кількість дітей в класі в провідних країнах світу. Тільки інклюзивне навчання вимагає додаткових педагогів. Ще немає планів розвитку навчальних закладів, а уряд вже виділяє на області автобуси (в Полтавську область - 1 тисячу автобусів). Цікаво, як порахували їх кількість, хто зацікавлений у їх закупівлі?

Лілія Зімакова (з сайту Facebook)

Ну і де тут РІВНИЙ доступ до якісної освіти? Точково покращується матеріальна база опорних шкіл за рахунок бюджету, а у решті шкіл (філіях) усе як було на плечах батьків і вчителів так і залишиться? Це не рівний доступ, це поділ шкіл на елітні, забезпечені усім необхідним за останнім словом техніки і решту, пардон, для плебеїв. Це штучне створення проблем, які необхідно вирішувати (переформатування шкіл, підвезення учнів (це по наших-то дорогах!!!), організація як мінімум дворазового харчування, а у випадку великої віддаленості то й постійного проживання учнів на території опорної школи). Це штучне збільшення безробіття серед освітян. Це створення підґрунтя для корупції (як влаштувати дитину в опорну школу? як педагогу потрапити на роботу в опорну школу?). І все заради чого? Заради чергової імітації реформ, на чому чинуші МОН уже "собаку з'їли"? А може усе значно простіше і це лише новий механізм дерибану бюджетних коштів?

Олександр Литвиненко (з сайту Facebook)

Сьогодні політичні методи роботи щодо регіональної освіти  обмежені двома крайнощами – нереалістичними обіцянками і нехтуванням розв’язання складних питань. Причиною цього є відсутність ефективних інструментів для розв’язання проблеми, зокрема і наукових. Насамперед ми маємо з’ясувати поняття «децентралізація», «територіальна громада», «освітні округи», «система опорних шкіл», від розуміння яких буде залежить отримання оптимального рішення для покращення узгодженості механізмів впровадження державної освітньої програми  на регіональному та місцевому рівнях.

Повинні бути базові опорні заклади, де зосереджені сучасні освітні ресурси, яких немає в окремо розташованій школі. А освітній округ  один із можливих варіантів в освітній мережі певного розміру створити необхідні й достатні умови для отримання освіти того чи іншого змісту і рівня. Отже, округ не може створюватись як реакція на погіршення стану, як «удосконалення» старої системи. Його створення повинно бути орієнтоване на модернізацію та підвищення  якості освіти в умовах 12-річної школи.

Досвід створення освітніх округів Україна переймає у Польщі. Як працює ця система у сусідній країні?У Польщі опорні школи є не тільки центром освіти, але й культури. Дитина знаходиться там цілий день. Зранку — навчання, після обіду — позашкільна робота. В перспективі й у нас школярі будуть навчатися і займатися в гуртках у школі протягом дня. На Вінниччині буде 141 освітній округ з опорними школами, в які учнів довозитимуть з навколишніх сіл. Зі шкільними автобусами постійні проблеми, є дуже старі. Деякі вирішили перевіряти щодня перед виїздом. Голова облдержадміністрації дав доручення звернути увагу на рівень підготовки водіїв та їх зовнішній вигляд. Забезпечення шкільними автобусами становить 97%.

Потрібно розмежувати обов’язки держави, органів освіти та громади.Держава має передбачити в умовах децентралізації, використання нової системи оподаткування прозоро і ефективно та надати можливість кожному члену громади бодай 2 види податків, спрямувати на розвиток проблем території, зокрема і освіти,  які вони вважають для себе або громади пріоритетними. Чим більше буде бажаючих перерахувати кошти на розвиток освіти, конкретно і на певний навчальний заклад, тим кращі будуть результати розвитку навчального закладу. Це надасть можливість скасувати норму «збору коштів з батьків на нужди навчального закладу». Для навчального опорного закладу працювати над підвищенням якості освіти буде додаткової мотивацією.

Н. Василенко, м. Вінниця

Сегодня нет Технического Задания и нет понимания - что это такое и зачем "оно" нужно. Не исключаю, что из 100 условно заявленных «опорних школ» у 2-3 что-то путнее получится.
Другое дело, тут все правы, что ни у кого нет целостного видения того конечного результата, по которому можно было бы судить об успехе как опорных школ, так и реформы в целом..., сравнивая - что "вот как плохо было", и "вот как хорошо стало".

В. Спиваковский(з сайту Facebook)

В Інтернеті побачила зауваження Н.Романова: «Прочитав новий проект МОН. Думки слушні, нема з чого сперечатися! Все добре! От тільки як знайде гроші уряд на це дійство, так все й запрацює.... Бо обіцяного 3 роки чекають, у ПТУ це вже зрозуміли - грошей як не було заплановано, так їх немає й до тепер! Що ми такі наївні, чи можна про щось суттєве балакати, коли ані уряду, ані влади як такої не маємо!» Абсолютно згодна з автором! Можу також додати, що ідея впровадження інклюзивного навчання вже майже провалилася (і не лише в сільській місцевості, а і в міській), оскільки уряд і міністерство в погоні за «оптимізацією» (а фактично закриттям) спеціальних шкіл і шкіл-інтернатів, забули виділити гроші на відкриття в загальноосвітніх школах реабілітаційних кабінетів, на влаштування пандусів на 2, 3, 4 поверхи, або ліфтів для певних категорій дітей, на придбання великої кількості навчальних приладів для дітей з особливими потребами, оплату праці асистентів вчителів, вчителів-дефектологів, яких немає в більшості шкіл, але без яких такі діти не будуть ні розвиватися, ні нормально і успішно навчатися в умовах інклюзії. Отже, одна ініціатива провалюється. На черзі – інша – «освітній округ».

Л. Горбатюк

Прочитала багато критичних зауважень стосовно впровадження ідей освітнього округу. Дехто пише, що головними ворогами реформи є батьки учнів. Не можу з цим погодитися. В нашому селі батьки у більшості своїй не виступають проти поїздок їхніх дітей до іншого села або до райцентру (в опорну школу), але вони вкрай не задоволені умовами перевезення дітей: трапляються випадки, коли в автобусі, розрахованому на двадцять пасажирів, їдуть до 50 дітей. До того ж, нерідко автобус не виходить на лінію через поломку або брак пального, або погодні умови та незадовільний стан доріг. Якщо не будуть вирішені ці питання, то про будь-яку реформу сільської шкільної мережі слід забути. Будь-яка ідея освітнього округу буде сприйматися населенням негативно.

О. Огризько

Більшість критиків праві: в реформі освіти взагалі та в оновленій ідеї освітніх округів багато невирішених питань. Сільські діти дійсно гідні навчання в школі І-ІІІ ступенів, а не в філії. Але чи зможе сільська школа І-ІІІ ступенів, в якій двадцять чи тридцять учнів надати якісну середню освіту нашим дітям? Відповідь очевидна. Про яке якісне вивчення фізики, хімії, двох іноземних мов може йтися в такій школі? Про які результати на ЗНО можна говорити і яке майбутнє готувати цим дітям?

К. Серопян

На мою думку, ідея опорних шкіл має право на існування. Але і питань за матеріалами опублікованої МОН презентації є багато. Головне, наскільки ця ідея відповідатиме новому Закону України "Про освіту", проект якого на цей час передбачає суттєво іншу концепцію структури середньої освіти. Це зайвий раз доводить, що сьогодні не варто в Законі закладати жорсткі структури. Жорсткими мають бути лише мінімальні обов'язкові вимоги стандартів. Бо нові ідеї виникають набагато швидше, ніж ухвалюються та імплементуються Закони. Закон повинен надавати можливості реалізації будь-яких проектів, що йдуть на благо освіти і суспільства, а не обмежувати їх жорсткими структурами, які перешкоджають розвитку, але є зручними для органів управління і Мінфіну. При всій повазі до цих органів, не освіта існує для них, а вони для освіти.

В. Бакрушин (з сайту Facebook)

За последние 20 лет количество учащихся в школах сократилось почти вдвое. Сейчас многие сельские школы, построенные в начале 90-х годов, работают неукомплектованными. Содержание школы, в которой учится всего 20-30 детей, очень дорогое, и качество образования оставляет желать лучшего: нет ни достаточного количества педагогов, ни материально-технической базы. Это показывают даже нынешние результаты ВНО. Бороться с проблемой решили с помощью опорных школ. Их создали в районах области на базе лучших учебных учреждений. Здесь будут отремонтированные классы, весь необходимый инвентарь для занятий физкультурой, интересная литература, предметные кабинеты для изучения физики, химии, биологии, в них — реактивы и лабораторные устройства. Занятия будут проводить опытные учителя. У каждой опорной школы будут филиалы — не менее 3 сельских школ.

В нашей области программа создания опорных школ работает довольно успешно. Проблема с автобусами и дорогами постепенно решается. Мы постоянно проводим разъяснительную работу среди населения сельской местности. Но иногда создаётся впечатление, что нас не слышат или НЕ ХОТЯТ слышать. Во многих сёлах, как сельские головы, так и родители учащихся твердят одно и то же: «Не дадим закрыть школу!». Им неинтересно, какой уровень образования в этой школе, какое качество знаний имеют их дети. Главное – какие-то их принципы.

А.П., Днепропетровская обл.

Освітній округ – один із можливих варіантів в освітній мережі певного розміру створити необхідні й достатні умови для отримання якісної освіти. При цьому звільнення та перерозподіл ресурсів між освітніми закладами повинні сприяти створенню нових освітніх можливостей, зокрема і розвитку матеріально-технічної бази відповідно до сучасних вимог. Аналізуючи мету освітньої реформи, різноманітні завдання, що висуваються новими проектами, часто виникає запитання: а хто це все і в який спосіб МАЄ ВИКОНУВАТИ? Сьогодні складається враження, що наше міністерство не завжди розуміє, що пропонує.

В.П., м. Черкаси

Останнім часом на Кіровоградську область раптом насунулося нове лихо у вигляді так званої освітньої реформи. До мене звертаються телефоном та приїздять на особисті зустрічі десятки вчителів, батьків та депутатів з районів, які просять допомогти та захистити їх освітні заклади від знищення. Ретельно розібравшись і вивчивши ситуацію, щодо цієї раптової реформи освіти, з метою сприяння органам місцевого врядування, я записав відео-звернення, в якому докладно охарактеризував ситуацію, пояснив що насправді відбувається, і як територіальним громадам сіл в цій ситуації захистити свої інтереси та зберегти школи.

Якщо коротко, то можу зазначити головне: відповідно до закону про місцеве самоврядування ніхто окрім територіальної громади села не має права визначати майбутнє сільських шкіл, єдине що в цих умовах громада має бути активною, тиснути на своїх депутатів й вимагати належного відстоювання їх інтересів. Європейська Хартія місцевого самоврядування і та гучно задекларована на вищих щаблях органів влади децентралізація передбачає абсолютну повноту права на прийняття рішень на місцях. І це право необхідно відстояти! Адже ми всі розуміємо, що з втратою своєї сільської школи, згодом зникне й село. Це неприпустимо! Пункт 30 частини першої статті 26 закону України «Про місцеве самоврядування» передбачає, що «Реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради», отже дії всупереч Закону матимуть неправомірний характер. Не можна допустити жодної злочинної оптимізації, скорочень, зміни типу або ступеню сільської школи, якщо територіальна громада категорично проти подібних рішень. Школи необхідно зберегти й навпаки покращувати стан їх матеріального забезпечення. Все в руках територіальних громад на місцях. Борімося - поборемо!»

І. Степура  http://terhromady.info/oporni-shkoly-reforma-osvity/ 

Інколи хочеться звернутися до тих критиканів, які будь-яку нову ідею зустрічають негативно: запропонуйте свій варіант забезпечення рівного доступу до середньої освіти в ситуації, коли в сільській школі навчається всього 10 учнів, до того ж там немає 90% фахівців - вчителів-предметників. Що б ви зробили? Ніхто з тих, хто гостро критикував ідеї міністерства щодо створення освітніх округів, власних продуктивних ідей виходу з кризи малокомплектних шкіл не надав. Положення про освітній округ, яке зараз починає реалізовуватися, вже існує 6 років. За цей час ви хоч одну пропозицію внесли щодо його змісту або практики реалізації? Критикувати завжди просто. Розробіть свій варіант забезпечення НОРМАЛЬНОЇ освіти дітям, що проживають у сільській місцевості, та подайте його для обговорення. На жаль, крім гострих зауважень, огульної критики та вигуків типу: «Зникне школа – зникне і село!» ви публікуєте. Між тим, слід пам’ятати, що не школа фінансує і утримує село, розвиває економіку та соціальну сферу. Люди їдуть із села не тому, що там немає школи, а ому, що там немає РОБОТИ і нормальних умов для життя. Скільки б ви штучно не зберігали малокомплектну неповноцінну школу, вона село не врятує!

В. Петренко

Проаналізувавши останні зміни до Положення про освітній округ, маю зробити висновок про більш глибоке занурення нашого уряду і МОН у дану проблему. Використавши зарубіжний позитивний досвід, до цього документу вони внесли чимало важливих аспектів, цікавих ідей. Головне тепер – роз’яснити людям необхідність реформування системи освіти в сільській місцевості. До того ж, потрібно нормативні документи про опорні школи привести у відповідність до цього положення. Опорні школи не можуть існувати самі по собі, без інших інституцій освітнього округу.

В. Холодій, м. Київ

У процесі проведення реформи виникає потреба у нових формах і змісті управління системою освіти. Очевидними завданнями є децентралізація управління, побудова державно-громадської системи освіти, необхідність враховувати запити місцевого населення, актуальні і перспективні потреби соціально-економічного та соціокультурного розвитку території. 

Сьогодні Міністерство освіти і науки України розглядає питання про освітній округ лише у контексті реалізації його у сільській місцевості. Але великий потенціал освітніх округів проглядається насамперед у містах-мільйонниках, де компактно мешкають у межах мікрорайонів великі групи населення, та у невеличких містах з невеликою кількістю шкіл, де районна ланка управління освітою може бути ліквідованою. Саме освітній округ може організаційно забезпечити поділ шкіл на початкову, гімназію та ліцей; зробити ефективним різноманітне профільне навчання; забезпечити реалізацію освітніх інновацій тощо. Вважаємо можливим створення двох-трьох освітніх округів у м. Києві в якості експерименту. Узагальнивши результати діяльності освітніх округів, можна було б рекомендувати цю ідею для масового запровадження. Підстави для виокремлення освітніх округів можуть бути різними і важливо забезпечити принцип різноманітності вибору моделей округів. Важливим є зацікавленість і підтримка округу з боку органу місцевого самоврядування.

Костянтин Линьов

У документі «Нова українська школа. План впровадження до 2020 року : Проект для обговорення» є розділ, присвячений реформі сільської загальноосвітньої школи. Там обґрунтовується необхідність створення опорних шкіл. Я не знайшла в тексті жодного слова про ОСВІТНІЙ ОКРУГ. Виникає питання: чи є місце і Новій українській школі освітнім округам, чи це явище тимчасове? Навіщо ж тоді було витрачати стільки сил і ресурсів, переробляючи (двічі протягом 2016 року!) Положення про освітній округ? Можливо в нашому МОН одна рука не знає, що робить друга?

Л. Веселова, м. Кропивницький

Сама ідея щодо утворення шкільних освітніх округів в межах поки що діючого законодавства про освіту є  безумовно продуктивною. Але у її авторів та натхненників не прослідковується соціально-політична та фінансово-економічна аналітика зазначеного питання. Зокрема,

1) яке місце освітні округи повинні відігравати у загальній схемі децентралізації та розбудови державно-громадської системи управління освіти?

2) чи розглядаються освітні округи для запровадження у містах-мільйонниках?

3) які поетапні інвестиції потребує зазначене питання і який термін їх окупності?

4) чи плануються ті чи інші пілотні проекти щодо зазначеного кола питань?

Взагалі, як завжди, не прослідковується сучасний квазіринковий підхід - мають місце тільки бухгалтерські, а не економічні розрахунки.

Юрій Шукевич

                                       ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Ідея створення освітніх округів є на сьогодні актуальною, оскільки в рамках проведення реформи виникає потреба у нових формах і змісті управління системою освіти. Очевидними завданнями є децентралізація управління, побудова державно-громадської системи освіти, необхідність враховувати запити місцевого населення, актуальні і перспективні потреби соціально-економічного та соціокультурного розвитку території. Крім того, загострюється проблема фінансового, матеріально-технічного та навчально-методичного забезпечення функціонування малокомплектних шкіл, забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітей та молоді, що проживають у сільській місцевості. Звісно, проблеми створення і функціонування освітніх округів потрібно розглядати у контексті всієї реформи освіти. 

2. Міністерство освіти і науки України виставило на громадське обговорення лише презентацію «Опорні школи» в якій відсутні необхідні пояснення та обґрунтування. Це викликало чимало непорозумінь у тлумаченні основних понять реформи, оскільки розглядати проблеми створення і функціонування опорних шкіл у відриві від змісту Положення про освітній округ є методологічно і методично неправильно. Як наслідок, з'явились розбіжності, зокрема, у назві нового типу навчального закладу(у презентації йдеться про опорну школу ШКІЛЬНОГО округу, а в Положенні – про опорну школу ОСВІТНЬОГО округу). 

3. На жаль, ніхто з авторів, поданої як інновації презентації «Опорні школи», не проаналізував стан та результати п’ятирічної реалізації вимог і завдань Положення про освітній округ, не вивчив та не узагальнив «практики, які працюють» уже створених опорних шкіл освітніх округів. 

4. Міністерство освіти і науки України розглядає питання про освітній округ лише у контексті реалізації його у сільській місцевості. Але великий потенціал освітніх округів проглядається насамперед у містах-мільйонниках, де компактно мешкають у межах мікрорайонів великі групи населення, та у невеличких містах з невеликою кількістю шкіл, де районна ланка управління освітою може бути ліквідованою. Саме освітній округ може організаційно забезпечити поділ шкіл на початкову, гімназію та ліцей; ефективне різноманітне профільне навчання; реалізацію освітніх інновацій тощо. 

5. Вважаємо можливим створення двох-трьох  експериментальних міських освітніх округів у м. Києві. Узагальнивши результати діяльності освітніх округів, можна було б рекомендувати цю ідею для масового запровадження. 

6. Підстави для виокремлення освітніх округів можуть бути різними й важливо забезпечити принцип різноманітності вибору моделей округів. Важливим є зацікавленість і підтримка округу з боку органу місцевого самоврядування. 

7. На сьогодні немає відповіді на питання: наскільки ідея створення освітніх округів відповідатиме новому Закону України "Про освіту", проект якого на цей час передбачає суттєво іншу концепцію структури середньої освіти. 

8. Положення про освітній округ не дає вичерпної відповіді на питання щодо матеріально-технічного та фінансового забезпечення функціонування освітнього округу. Зокрема, відомо, що батьки учнів у більшості своїй не виступають проти поїздок їхніх дітей до іншого села або до райцентру, але вони вкрай незадоволені умовами перевезення дітей. До того ж, нерідко автобус не виходить на лінію через їх ламання, брак пального або погодні умови та стан доріг. Якщо не будуть вирішені ці питання, то про будь-яку реформу сільської шкільної мережі слід забути. 

9. Міністерство освіти і науки не вжило достатніх заходів щодо організаційного і технічного забезпечення впровадження цієї інновації. Досі немає планів розвитку освітніх округів і відповідних навчальних закладів, а уряд вже виділяє кошти на придбання автобусів, визначаючи різні суми за невідомими освітянській спільноті критеріями.

10. Виглядає незрозумілим порядок удосконалення навчально-методичного забезпечення шкіл-філій, оскільки в чинних нормативних документах йдеться лише про опорні школи: «опорні школи отримають інвестиції, які підуть на створення сучасних навчальних кабінетів та професійний розвиток учителів»; «в опорній школі має бути досвідчений директор, кваліфікований педагогічний колектив, гарна матеріально-технічна база» тощо. А як забезпечуватиметься функціонування філій? 

11. Усе, наведене вище, свідчить про недостатню роботу Міністерства освіти і науки та місцевих органів управління освітою щодо організаційно-методичного, матеріально-технічного забезпечення даної інновації, а також незадовільну роботу з підготовки учасників навчально-виховного процесу до впровадження інновації, роз’яснення мети, методів, форм і засобів її реалізації; формування відповідної мотивації та позитивної громадської думки. З огляду на це, є великий ризик опору з боку учасників навчально-виховного процесу створенню широкої мережі освітніх округів.

19.03.2017
"Освітня політика"
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews