Укр Рус

Дата: 28.03.2024

Підписка на новини

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ «КРУГЛИЙ СТІЛ» НА ТЕМУ «ОПОРНА ШКОЛА ШКІЛЬНОГО ОКРУГУ: ІННОВАЦІЯ ЧИ ЧЕРГОВИЙ ПРОЖЕКТ?»

Автор:
"Освітня політика"
Опубліковано
31.03.2016

Створення опорних шкіл(hub-schools) прем’єр-міністр Арсеній Яценюк назвав "програмним завданням" на 2016 рік. Він запропонував уряду ухвалити рамкову постанову про створення опорних шкіл та якнайшвидше оголосити в областях тендери на закупівлю автобусів, які мають довозити дітей до базових шкіл.

Заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей пояснив, що опорні школи мають забезпечити якість освіти і її доступність, а також підвищити ефективність використання ресурсів. Він наголосив, що не йдеться про закриття початкових шкіл, бо вони мають бути наближені до місця проживання дитини. Мова йде  про те, щоб оптимізувати мережу шкіл, закривши школи з малою кількістю учнів. За даними П.Хобзея, зараз діє 612 шкіл, де навчається близько 20 учнів. Відповідно до концепції діти, які навчаються у 5-9-х класах, повинні перейти в опорну школу. Менші школи втратять стануть "філіями". Директор опорної школи відповідатиме за кадрову політику опорної школи і філій на відповідній території. Ресурсами розпоряджатиметься опорна школа.

"Ми будуємо вертикаль, ви будуйте горизонталь", - пояснив П. Хобзей позицію  МОН для місцевої влади.

Роботу круглого столу було організовано за такими тематичними напрямами:

1.    Ідея створення опорних шкіл ("hub-schools") як "точок прориву" і проблема забезпечення "рівного доступу до якісної освіти". 

2.    Українські освітні реалії і концептуальні підходи МОН до організації опорних шкіл: 

- консолідація мережі шкіл шляхом точкового покращення матеріального стану опорної школи, пониження ступеня або закриття наближених шкіл та організація довезення учнів шкіл-філій до опорної школи;

- в опорній школі має бути досвідчений директор, кваліфікований педагогічний колектив, гарна матеріально-технічна база;

- опорна школа, як правило, матиме не менше 360 учнів (мінімум два класи в кожній паралелі);

- опорні школи отримають інвестиції, які підуть на створення сучасних навчальних кабінетів та професійний розвиток учителів; 

- рішення про створення опорних шкіл прийматимуть місцеві громади, конкурс на найкращий проект опорної школи проводитиметься на рівні обласних управлінь освіти і науки. 

Питання круглого столу викликали значний інтерес як у науковців, так і у практиків.

У процесі їх обговорення використовувалася не лише презентація проекту створення опорних шкіл http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/oporni-shkoli.html, але й оновлене Кабінетом Міністрів України в лютому 2016 року Положення про освітній округ http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/777-2010-%D0%BF.

У цих документах були виявлені деякі розбіжності у трактуванні окремих понять (шкільний округ, освітній округ тощо).

Діапазон думок на круглому столі був широким: від повного несприйняття та нищівної критики чергової інновації міністерства до схвалення і повної підтримки. Утім, більшість учасників обговорення, висловлюючи критичні зауваження до змісту і структури проекту створення опорних шкіл, все-таки відзначали необхідність реформування системи загальної середньої освіти в сільській місцевості з метою створення умов для рівного доступу до якісної освіти та відсутність альтернативи скороченню мережі малокомплектних шкіл.

ОПОРНІ ШКОЛИ – ЧЕРГОВА ПРОФАНАЦІЯ РЕФОРМИ ТА/АБО НОВА КОРУПЦІЙНА СХЕМА

Враховуючи густину населення, для того, щоб школа назбирала 360 учнів в деяких регіонах доведеться їхати не в сусіднє село, а 40 кілометрів чи взагалі в райцентр.
Це типу дитина 5 клас, зимою в мороз, пішком іде снігом 3 кілометри до шкільного автобуса, а потім ще 30-40 хвилин з мокрими ногами в холодному автобусі їде до опорної школи?

Тарас Рутковський 

Бред сивої кобили! Я в свій час була" второсортною", "перефірією" - після 8 класів йшли до районної школи. Кістьми ляжимо, а філією не будемо! Наші сільські діти гідні навчання в школі І-ІІІ ступенів. Цікаво, а Яценюк та інші своїх дітей віддали б до філії?

Олена Мельникова 

На цьому зникне немало мільйонів грн. Адже обличчя на посадах ті ж самі, що за часів апетиту Табачника...

Светлана Дубинина (з сайту Facebook) 

Системних, послідовних, адекватних змін не видно. Головний меседж "реформи" - "кількість шкіл, педагогів, працівників, що буде скорочена". Може наша держава на решті зверне увагу на кількість педагогів, які працюють з дітьми, на кількість дітей в класі в провідних країнах світу. Тільки інклюзивне навчання вимагає додаткових педагогів. Ще немає планів розвитку навчальних закладів, а прем`єр вже виділяє на області автобуси (в Полтавську область - 1 тисячу автобусів). Цікаво, як порахували їх кількість, хто зацікавлений у їх закупівлі?

Лілія Зімакова (з сайту Facebook) 

2 млн. на одну опорную школу (200 млн. на 100 школ, как сказал Яценюк) - это смех, а не серьезный подход. Побелить, покрасить, поставить нормальне стекла - да, но не комьетерные классы и мультимедийные аудитории. Будет тоже, что и с учебниками в прошлом году и со школьными автобусами в этом...

Андрей Черных 

Ну і де тут РІВНИЙ доступ до якісної освіти? Точково покращується матеріальна база опорних шкіл за рахунок бюджету, а у решті шкіл (філіях) усе як було на плечах батьків і вчителів так і залишиться? Це не рівний доступ, це поділ шкіл на елітні, забезпечені усім необхідним за останнім словом техніки і решту, пардон, для плебеїв. Це штучне створення проблем, які необхідно вирішувати (переформатування шкіл, підвезення учнів (це по наших-то дорогах!!!), організація як мінімум дворазового харчування, а у випадку великої віддаленості то й постійного проживання учнів на території опорної школи). Це штучне збільшення безробіття серед освітян. Це створення підґрунтя для корупції (як влаштувати дитину в опорну школу? як педагогу потрапити на роботу в опорну школу?). І все заради чого? Заради чергової імітації реформ, на чому чинуші МОН уже "собаку з'їли"? А може усе значно простіше і це лише новий механізм дерибану бюджетних коштів?

Олександр Литвиненко (з сайту Facebook) 

Сумно слухати директорів деяких райцентрівських шкіл, які, потираючи руки в очікуванні наслідків «оптимізації», зверхньо ставляться до працівників сільських шкіл, і розповідають як гарно буде навчатися сільським дітям у передових райцентрівських школах. Може молоді освітяни і повірять їм, а я і мої ровесники нізащо. Я згадую 90-ті роки. Тоді нас, сільських учителів, ще не називали «трутнями», тоді ми неодноразово перемагали у професійних конкурсах, а наші учні - в олімпіадах і змаганнях. Тоді вчителі, яким у райцентрівських школах не вистачало годин, без особливих вагань погоджувались працювати ще й у сільських школах. Саме тоді у кінці 90-х, я молодий директор сільської школи, що мріяв про комп’ютерний клас, на свій страх і ризик за гроші учнів возив їх у цю ж райцентрівську школу на інформатику на «справжніх» комп’ютерах з операційною системою DOS!!! Тоді ми дружили з райцентрівським и учителями, відчували себе колегами, рівними. А тепер я чую, як «оптимізатори» вирішують долю сільських учителів. Вони нас «трутнів» не забудуть!!! Кому рік чи два залишилось, «допоможуть піти на пенсію», великодушно візьмуть супроводжувати учнів у шкільних автобусах, дозволять викладати кілька годин у передових райцентрівських школах. Може, навіть, дозволять доїзжати на уроки шкільними автобусами. До речі, про автобуси! В одне село їхали кореспонденти обласного телебачення заради фільмування сюжету про «оптимізацію» сільських шкіл. Їхали вони тими легендарними дорогами, якими мають возити «оптимізованих» учнів до школи. Та не доїхали! … Пробили бак! Думаємо, панове «оптимізатори», думаємо наполегливо, у якого з вітчизняних шкільних автобусів підвіска і ходова частина відповідає вимогам наших «неоптимізовани х доріг»? Думаємо, дядьки, думаємо!!! Поки не піднялися мамки сільських учнів! Ви їх ще не знаєте!!!

Ю.Бак (з сайту Facebook) 

Сегодня нет Технического Задания и нет понимания - что это такое и зачем "оно" нужно. Не исключаю, что из 100 условно заявленных школ у 2-3 что-то путнее получится.
Другое дело, тут все правы, что ни у кого нет целостного видения того конечного результата, по которому можно было бы судить об успехе как опорных школ, так и реформы в целом..., сравнивая - что "вот как плохо было", и "вот как хорошо стало".

В.Спиваковский 

Прочитав новий проект МОН. Думки слушні, нема з чого сперечатися! Все добре! От тільки як знайде гроші уряд на це дійство, так все й запрацює...  Бо обіцяного 3 роки чекають, у ПТУ це вже зрозуміли - грошей як не було заплановано, так їх немає й до тепер! Що ми такі наївні, чи можна про щось суттєве балакати, коли ані уряду, ані влади як такої не маємо!

Н.Романов

СТВОРЕННЯ ОСВІТНІХ ОКРУГІВ ТА ОПОРНИХ ШКІЛ – СПРОБА НАБЛИЗИТИСЯ ДО РОЗВЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНОГО ДОСТУПУ ДО ЯКІСНОЇ ОСВІТИ

Нам усім слід заспокоїтися і шукати відповіді на запитання: як надавати якісну освіту в навчальному закладі, в я кому навчається 30 учнів? Для школи І ступеня це прийнятно, а для школи ІІ-ІІІ ступенів хіба це реально? В будь-якому разі доведеться організовувати перевезення - якщо не учнів, то вчителів, оскільки в більшості сіл бракує кваліфікованих учителів-предметників, особливо для старшої профільної школи. Тому раджу уважніше вивчити положення про освітній округ і припинити огульну критику цього документу.

Д.Зайчук, м. Полтава 

Дякую за змістовну і цікаву розмову на круглому столі. В нашій області є приклади успішної реалізації ідей освітнього округу. Але є в них багато невирішених проблем, головні з яких – матеріально-технічні і фінансові. Батьки учнів у більшості своїй не виступають проти поїздок їхніх дітей до іншого села або до райцентру, але вони вкрай незадоволені умовами перевезення дітей: трапляються випадки, коли в автобусі, розрахованому на 20 пасажирів, їдуть 50 а то і 60 дітей. До того ж, нерідко автобус не виходить на лінію через поломку або брак пального, або погодні умови та стан доріг. Якщо не будуть вирішені ці питання, то про будь-яку реформу сільської шкільної мережі слід забути.

Олена Огризько, Петрівський район, Кіровоградська обл. 

Останніми днями чую багато істеричних заяв про "нові" ініціативи Міністерства освіти і науки. Насправді, нічого нового там немає. Цим ініціативам вже понад 6 років. І в деяких регіонах ці ідеї реалізовані. Читайте в Положенні про освітній округ (2010 р.): «Округ (опорний заклад, його філія) утворюється з метою: створення єдиного освітнього простору; забезпечення рівного доступу осіб до якісної освіти; створення умов для здобуття особами загальної середньої освіти, впровадження до профільної підготовки і профільного навчання, поглибленого вивчення окремих предметів, забезпечення всебічного розвитку особи, а також допрофесійного навчання незалежно від місця їх проживання; раціонального і ефективного використання наявних ресурсів суб’єктів округу, їх модернізації. Головними завданнями округу (опорного закладу, його філій) є концентрація та ефективне використання наявних ресурсів, їх спрямування на задоволення освітніх потреб учнів (вихованців), створення єдиної системи виховної роботи».

Проте, є термінологічна плутанина. У презентації МОН читаємо: опорна школа шкільного округу. У кінці лютого 2016 р. опублікована нова редакція Положення про освітній округ Виникає питання: чи узгоджені між собою ці документи? Чи шкільний округ і освітній округ - різні поняття?

Більшість критиків праві: в цій реформі багато невирішених питань. Наші сільські діти дійсно гідні навчання в школі І-ІІІ ступенів. Але чи зможе сільська школа І-ІІІ ступенів, в якій 15 учнів і 6 вчителів надати ПОВНОЦІННУ якісну середню освіту нашим дітям? Подумайте самі.

Н.Ольшенко 

На мою думку, ідея опорних шкіл має право на існування. Але і питань за матеріалами опублікованої МОН презентації є багато. Головне, наскільки ця ідея відповідатиме новому Закону України "Про освіту", проект якого на цей час передбачає суттєво іншу концепцію структури середньої освіти. Це зайвий раз доводить, що сьогодні не варто в Законі закладати жорсткі структури. Жорсткими мають бути лише мінімальні обов'язкові вимоги стандартів. Бо нові ідеї виникають набагато швидше, ніж ухвалюються та імплементуються Закони. Закон повинен надавати можливості реалізації будь-яких проектів, що йдуть на благо освіти і суспільства, а не обмежувати їх жорсткими структурами, які перешкоджають розвитку, але є зручними для органів управління і Мінфіну. При всій повазі до цих органів, не освіта існує для них, а вони для освіти.

Володимир Бахрушин 

Єдиний засіб зробити якісну освіту доступною — це відмовитись від думки створення біля кожного будинку своєї школи. Повинні бути базові опорні заклади, де зосереджені сучасні освітні ресурси, яких немає в окремо розташованій школі. А освітній округ — один із можливих варіантів в освітній мережі певного розміру створити необхідні й достатні умови для отримання освіти того чи іншого змісту і рівня. При цьому звільнення та перерозподіл ресурсів між освітніми закладами повинні сприяти створенню нових освітніх можливостей, зокрема і розвитку матеріально-технічної бази відповідно до сучасних вимог. Отже, округ не може створюватись як реакція на погіршення стану, як «удосконалення» старої системи. Його створення повинно бути орієнтоване на модернізацію та підвищення якості освіти в умовах 12-річної школи.

Як стверджують працівники облдержадміністрації, у Вінницькій області 159 малокомплектних шкіл, де навчаються до 40 учнів, і 27 шкіл, у яких – до 10. Протягом року закриють усі малочисельні навчальні заклади. Там кошти витрачаються не на освіту, а на приміщення.

 Сільські громади забороняють закривати школи, бо вважають їх освітньо-культурним осередком. Як переконати?Цим займаються районні відділи освіти. Спілкуються насамперед з головами сільрад. Якщо потрібно, виступають на зборах села. Найбільше батьки переживають не за освіту, а за те, що дитині доведеться їздити. Тут вже треба визначитися, яка освіта треба малечі. Один-два вчителі, які ведуть усі шкільні предмети, не можуть дати дітям повноцінні знання. Учні малокомплектних шкіл жодного разу не перемагали в предметних олімпіадах. І середній бал ЗНО у них один з найнижчих в області.

Чому якість освіти у сільській школі низька? Навчальний процес включає в себе і шкільну, і позашкільну освіту. У школах, де навчається менше 40 дітей, немає можливості залучити на 2 години вчителів фізики, хімії, біології. Там один учитель викладає кілька предметів. Тому рівень знань у школярів недостатній. Позашкільна робота практично відсутня, гуртки не ведуться.  Учні  не мають можливості розвиватись всебічно.

Завдяки оптимізації (скороченню персоналу) вчителям обіцяють підвищити зарплати, адже кошти залишаються в базовій школі і «можуть використовуватися директором на власний розсуд, для того щоб підвищити матеріально-технічне забезпечення школи та підвищити розмір заробітної платні для вчителів». У МОН уточнюють, що в Україні нині налічується 613 шкіл І-ІІ ступенів, де навчаються менше 25 учнів із 1-го по 9-й класи. Вартість навчання одного учня в таких навчальних закладах обходиться державі понад 50 тис. грн на рік при середній розрахунковій вартості навчання одного учня по країні у 9,1 тис. грн.

Надія Василенко, м. Вінниця 

Мені дуже сподобалася фраза із статті Н.В.Василенко «Опорна школа: панорамний погляд на проблему»: "Освітній округ — один із можливих варіантів в освітній мережі певного розміру створити необхідні й достатні умови для отримання освіти того чи іншого змісту і рівня. При цьому звільнення та перерозподіл ресурсів між освітніми закладами повинні сприяти створенню нових освітніх можливостей, зокрема і розвитку матеріально-технічної бази відповідно до сучасних вимог". Автор, аналізуючи як позитивні, так і негативні сторони реформи, різноманітні завдання, що висуваються новими проектами, задає важливе запитання: а хто це все і в який спосіб МАЄ ВИКОНУВАТИ? Ця стаття свідчить про глибоке розуміння змісту того, що обговорюється. На жаль, складається враження, що наше міністерство не завжди розуміє, що пропонує. Зокрема, є кілька суперечностей в тексті положення про освітній округ та в самій презентації. Хотілося б, щоб чиновники прочитали ці та інші думки учасників круглого столу.

В.Петренко 

1. Любое действие, направленное на хоть какое улучшение ситуации с образованием, позитивно, и его надо поддерживать.

2. Более того, предложенные опорные хабы актуальны, полезны и имеют перспективы...
НО!.. – Только (!) при одном непреложном условии: так как идея взята у скандинавских стран, где эти хабы возникли в связи с отдаленностью там многих районов, то создавать, управлять и использовать финансирование должны только приглашенные ф и н н ы или норвежцы, на 100%. И ни одного нашего образованца. Без выполнения этого условия будет очередное фиаско.

3. Увы, опорные школы выдернуты из всей реформы. А должно быть наоборот. Должно быть так: перечислено всё, что подлежит реформированию и объявлено, что начинаем, скажем, с опорных школ. Тогда было бы понятно, и можно было бы избежать критики.

Говоря по существу, полностью вся реформа системы среднего образования должна ответить на 7 базовых вопросов, которые если решить, то всё было бы замечательно:

  • чему учить (совсем другой курикулум, и это несложно),
  • кем учить (другие учителя-коучи),
  • как учить (иные технологии, более эффективные),
  • зачем учить (на другие результаты: навыки, умения и компетенции, а не только на ЗНО), как этим управлять (другая система управления, в том числе в этом пункте как раз упомянуть эти опорные школы, как часть новой системы управления),
  • сколько это должно стоить
  • кто за это должен заплатить,
  • на какой в конце рассчитывать результат.

Скажу, что ответы на все эти вопросы уже есть, концепция разработана и кое-где началось внедрение с помощью пилотных проектов. Потому что такая концепция оказалась полной, системной и практичной.
Так что реформа образования возможна. Как говорят американцы, All is possible, если сделать всё с умом.

Владимир Спиваковский (з сайту Facebook)

На цьому круглому столі було дуже багато гострої критики та гарної риторики. А ви запропонуйте свій варіант забезпечення рівного доступу до середньої освіти в ситуації, коли в сільській школі навчається всього 10 учнів, до того ж там немає 90% фахівців - вчителів-предметників. Що б ви зробили? На жаль, ніхто з тих, хто гостро критикував ідеї міністерства, ВЛАСНИХ ПРОДУКТИВНИХ ІДЕЙ виходу з кризи малокомплектних шкіл не надав. Положення про освітній округ, яке зараз починає реалізовуватися, вже існує 6 років. За цей час ви хоч одну пропозицію внесли щодо його змісту або практики реалізації? Критикувати завжди просто. Розробіть свій варіант забезпечення НОРМАЛЬНОЇ освіти дітям, що проживають у сільській місцевості.

В.Петренко 

                                     ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. Ідея створення опорних шкіл є на сьогодні актуальною, оскільки загострюється проблема фінансового, матеріально-технічного та навчально-методичного забезпечення функціонування малокомплектних шкіл, а також інших проблем забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітей та молоді, що проживають у сільській місцевості. Проте проблеми створення і функціонування опорних шкіл потрібно розглядати у контексті всієї реформи освіти. 
  1. Міністерство освіти і науки України виставило на громадське обговорення лише презентацію «Опорні школи» без необхідних пояснень та обґрунтування.  Це викликало чимало непорозумінь у тлумаченні основних понять, оскільки розглядати проблеми створення і функціонування опорних шкіл у відриві від змісту Положення про освітній округ є методологічно і методично неправильно. 
  1. Авторам презентації «Опорні школи» слід привести її у відповідність до Положення про освітній округ. Зокрема, слід виправити розбіжності у назві нового типу навчального закладу: у презентації йдеться про опорну школу ШКІЛЬНОГО округу, а в Положенні – про опорну школу ОСВІТНЬОГО округу. 
  1. Міністерству освіти і науки України варто було б спочатку проаналізувати уроки реалізації програми «Школа майбутнього», стан та результати п’ятирічної реалізації вимог і завдань Положення про освітній округ, вивчити та узагальнити досвід функціонування вже створених опорних шкіл освітніх округів, і лише після цього подавати презентацію «Опорні школи» як інновацію, яка спроможна суттєво поліпшити результати освітньої діяльності. 
  1. На сьогодні немає відповіді на питання: наскільки ідея створення опорних шкіл відповідатиме новому Закону України "Про освіту", проект якого на цей час передбачає суттєво іншу концепцію структури середньої освіти. 
  1. Презентація не дає вичерпної відповіді на питання щодо матеріально-технічного та фінансового забезпечення функціонування освітнього округу. Зокрема, відомо, що батьки учнів у більшості своїй не виступають проти поїздок їхніх дітей до іншого села або до райцентру, але вони вкрай незадоволені умовами перевезення дітей. Якщо ж  не будуть вирішені питання перевезення дітей, про будь-яку модернізацію сільської шкільної мережі слід забути. 
  1. Міністерство освіти і науки не вжило достатніх заходів щодо організаційного і технічного забезпечення впровадження цієї інновації (немає планів розвитку освітніх округів, технічних завдань тощо). 
  1. Виглядає незрозумілим порядок удосконалення навчально-методичного забезпечення роботи шкіл-філій, оскільки в презентації йдеться лише про опорні школи: «опорні школи отримають інвестиції, які підуть на створення сучасних навчальних кабінетів та професійний розвиток учителів»; «в опорній школі має бути досвідчений директор, кваліфікований педагогічний колектив, гарна матеріально-технічна база». А як функціонуватимуть філії? Продовжуватимуть занепадати? 
  1. У керівників та педагогічних працівників сільських шкіл наростає обурення негативним, а то і зневажливим ставленням до них чиновників із районних відділів освіти та педагогічних працівників опорних шкіл. 
  1. Усе, наведене вище, свідчить про недостатню роботу Міністерства освіти і науки та місцевих органів управління освітою щодо організаційно-методичного, матеріально-технічного забезпечення процесу реалізації цього проекту. З огляду на брак заходів із роз’яснення мети, методів, форм і засобів його реалізації, несформованістю відповідної мотивації та позитивної громадської думки, є великий ризик опору з боку учасників навчально-виховного процесу як шкіл-філій, так і опорних шкіл. 

Модератори круглого столу: В.Громовий, О.Жосан

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ «КРУГЛИЙ СТІЛ» НА ТЕМУ «ОПОРНА ШКОЛА ШКІЛЬНОГО ОКРУГУ: ІННОВАЦІЯ ЧИ ЧЕРГОВИЙ ПРОЖЕКТ?»
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ «КРУГЛИЙ СТІЛ» НА ТЕМУ «ОПОРНА ШКОЛА ШКІЛЬНОГО ОКРУГУ: ІННОВАЦІЯ ЧИ ЧЕРГОВИЙ ПРОЖЕКТ?»

Створення опорних шкіл(hub-schools) прем’єр-міністр Арсеній Яценюк назвав "програмним завданням" на 2016 рік. Він запропонував уряду ухвалити рамкову постанову про створення опорних шкіл та якнайшвидше оголосити в областях тендери на закупівлю автобусів, які мають довозити дітей до базових шкіл.

Заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей пояснив, що опорні школи мають забезпечити якість освіти і її доступність, а також підвищити ефективність використання ресурсів. Він наголосив, що не йдеться про закриття початкових шкіл, бо вони мають бути наближені до місця проживання дитини. Мова йде  про те, щоб оптимізувати мережу шкіл, закривши школи з малою кількістю учнів. За даними П.Хобзея, зараз діє 612 шкіл, де навчається близько 20 учнів. Відповідно до концепції діти, які навчаються у 5-9-х класах, повинні перейти в опорну школу. Менші школи втратять стануть "філіями". Директор опорної школи відповідатиме за кадрову політику опорної школи і філій на відповідній території. Ресурсами розпоряджатиметься опорна школа.

"Ми будуємо вертикаль, ви будуйте горизонталь", - пояснив П. Хобзей позицію  МОН для місцевої влади.

Роботу круглого столу було організовано за такими тематичними напрямами:

1.    Ідея створення опорних шкіл ("hub-schools") як "точок прориву" і проблема забезпечення "рівного доступу до якісної освіти". 

2.    Українські освітні реалії і концептуальні підходи МОН до організації опорних шкіл: 

- консолідація мережі шкіл шляхом точкового покращення матеріального стану опорної школи, пониження ступеня або закриття наближених шкіл та організація довезення учнів шкіл-філій до опорної школи;

- в опорній школі має бути досвідчений директор, кваліфікований педагогічний колектив, гарна матеріально-технічна база;

- опорна школа, як правило, матиме не менше 360 учнів (мінімум два класи в кожній паралелі);

- опорні школи отримають інвестиції, які підуть на створення сучасних навчальних кабінетів та професійний розвиток учителів; 

- рішення про створення опорних шкіл прийматимуть місцеві громади, конкурс на найкращий проект опорної школи проводитиметься на рівні обласних управлінь освіти і науки. 

Питання круглого столу викликали значний інтерес як у науковців, так і у практиків.

У процесі їх обговорення використовувалася не лише презентація проекту створення опорних шкіл http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/oporni-shkoli.html, але й оновлене Кабінетом Міністрів України в лютому 2016 року Положення про освітній округ http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/777-2010-%D0%BF.

У цих документах були виявлені деякі розбіжності у трактуванні окремих понять (шкільний округ, освітній округ тощо).

Діапазон думок на круглому столі був широким: від повного несприйняття та нищівної критики чергової інновації міністерства до схвалення і повної підтримки. Утім, більшість учасників обговорення, висловлюючи критичні зауваження до змісту і структури проекту створення опорних шкіл, все-таки відзначали необхідність реформування системи загальної середньої освіти в сільській місцевості з метою створення умов для рівного доступу до якісної освіти та відсутність альтернативи скороченню мережі малокомплектних шкіл.

ОПОРНІ ШКОЛИ – ЧЕРГОВА ПРОФАНАЦІЯ РЕФОРМИ ТА/АБО НОВА КОРУПЦІЙНА СХЕМА

Враховуючи густину населення, для того, щоб школа назбирала 360 учнів в деяких регіонах доведеться їхати не в сусіднє село, а 40 кілометрів чи взагалі в райцентр.
Це типу дитина 5 клас, зимою в мороз, пішком іде снігом 3 кілометри до шкільного автобуса, а потім ще 30-40 хвилин з мокрими ногами в холодному автобусі їде до опорної школи?

Тарас Рутковський 

Бред сивої кобили! Я в свій час була" второсортною", "перефірією" - після 8 класів йшли до районної школи. Кістьми ляжимо, а філією не будемо! Наші сільські діти гідні навчання в школі І-ІІІ ступенів. Цікаво, а Яценюк та інші своїх дітей віддали б до філії?

Олена Мельникова 

На цьому зникне немало мільйонів грн. Адже обличчя на посадах ті ж самі, що за часів апетиту Табачника...

Светлана Дубинина (з сайту Facebook) 

Системних, послідовних, адекватних змін не видно. Головний меседж "реформи" - "кількість шкіл, педагогів, працівників, що буде скорочена". Може наша держава на решті зверне увагу на кількість педагогів, які працюють з дітьми, на кількість дітей в класі в провідних країнах світу. Тільки інклюзивне навчання вимагає додаткових педагогів. Ще немає планів розвитку навчальних закладів, а прем`єр вже виділяє на області автобуси (в Полтавську область - 1 тисячу автобусів). Цікаво, як порахували їх кількість, хто зацікавлений у їх закупівлі?

Лілія Зімакова (з сайту Facebook) 

2 млн. на одну опорную школу (200 млн. на 100 школ, как сказал Яценюк) - это смех, а не серьезный подход. Побелить, покрасить, поставить нормальне стекла - да, но не комьетерные классы и мультимедийные аудитории. Будет тоже, что и с учебниками в прошлом году и со школьными автобусами в этом...

Андрей Черных 

Ну і де тут РІВНИЙ доступ до якісної освіти? Точково покращується матеріальна база опорних шкіл за рахунок бюджету, а у решті шкіл (філіях) усе як було на плечах батьків і вчителів так і залишиться? Це не рівний доступ, це поділ шкіл на елітні, забезпечені усім необхідним за останнім словом техніки і решту, пардон, для плебеїв. Це штучне створення проблем, які необхідно вирішувати (переформатування шкіл, підвезення учнів (це по наших-то дорогах!!!), організація як мінімум дворазового харчування, а у випадку великої віддаленості то й постійного проживання учнів на території опорної школи). Це штучне збільшення безробіття серед освітян. Це створення підґрунтя для корупції (як влаштувати дитину в опорну школу? як педагогу потрапити на роботу в опорну школу?). І все заради чого? Заради чергової імітації реформ, на чому чинуші МОН уже "собаку з'їли"? А може усе значно простіше і це лише новий механізм дерибану бюджетних коштів?

Олександр Литвиненко (з сайту Facebook) 

Сумно слухати директорів деяких райцентрівських шкіл, які, потираючи руки в очікуванні наслідків «оптимізації», зверхньо ставляться до працівників сільських шкіл, і розповідають як гарно буде навчатися сільським дітям у передових райцентрівських школах. Може молоді освітяни і повірять їм, а я і мої ровесники нізащо. Я згадую 90-ті роки. Тоді нас, сільських учителів, ще не називали «трутнями», тоді ми неодноразово перемагали у професійних конкурсах, а наші учні - в олімпіадах і змаганнях. Тоді вчителі, яким у райцентрівських школах не вистачало годин, без особливих вагань погоджувались працювати ще й у сільських школах. Саме тоді у кінці 90-х, я молодий директор сільської школи, що мріяв про комп’ютерний клас, на свій страх і ризик за гроші учнів возив їх у цю ж райцентрівську школу на інформатику на «справжніх» комп’ютерах з операційною системою DOS!!! Тоді ми дружили з райцентрівським и учителями, відчували себе колегами, рівними. А тепер я чую, як «оптимізатори» вирішують долю сільських учителів. Вони нас «трутнів» не забудуть!!! Кому рік чи два залишилось, «допоможуть піти на пенсію», великодушно візьмуть супроводжувати учнів у шкільних автобусах, дозволять викладати кілька годин у передових райцентрівських школах. Може, навіть, дозволять доїзжати на уроки шкільними автобусами. До речі, про автобуси! В одне село їхали кореспонденти обласного телебачення заради фільмування сюжету про «оптимізацію» сільських шкіл. Їхали вони тими легендарними дорогами, якими мають возити «оптимізованих» учнів до школи. Та не доїхали! … Пробили бак! Думаємо, панове «оптимізатори», думаємо наполегливо, у якого з вітчизняних шкільних автобусів підвіска і ходова частина відповідає вимогам наших «неоптимізовани х доріг»? Думаємо, дядьки, думаємо!!! Поки не піднялися мамки сільських учнів! Ви їх ще не знаєте!!!

Ю.Бак (з сайту Facebook) 

Сегодня нет Технического Задания и нет понимания - что это такое и зачем "оно" нужно. Не исключаю, что из 100 условно заявленных школ у 2-3 что-то путнее получится.
Другое дело, тут все правы, что ни у кого нет целостного видения того конечного результата, по которому можно было бы судить об успехе как опорных школ, так и реформы в целом..., сравнивая - что "вот как плохо было", и "вот как хорошо стало".

В.Спиваковский 

Прочитав новий проект МОН. Думки слушні, нема з чого сперечатися! Все добре! От тільки як знайде гроші уряд на це дійство, так все й запрацює...  Бо обіцяного 3 роки чекають, у ПТУ це вже зрозуміли - грошей як не було заплановано, так їх немає й до тепер! Що ми такі наївні, чи можна про щось суттєве балакати, коли ані уряду, ані влади як такої не маємо!

Н.Романов

СТВОРЕННЯ ОСВІТНІХ ОКРУГІВ ТА ОПОРНИХ ШКІЛ – СПРОБА НАБЛИЗИТИСЯ ДО РОЗВЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНОГО ДОСТУПУ ДО ЯКІСНОЇ ОСВІТИ

Нам усім слід заспокоїтися і шукати відповіді на запитання: як надавати якісну освіту в навчальному закладі, в я кому навчається 30 учнів? Для школи І ступеня це прийнятно, а для школи ІІ-ІІІ ступенів хіба це реально? В будь-якому разі доведеться організовувати перевезення - якщо не учнів, то вчителів, оскільки в більшості сіл бракує кваліфікованих учителів-предметників, особливо для старшої профільної школи. Тому раджу уважніше вивчити положення про освітній округ і припинити огульну критику цього документу.

Д.Зайчук, м. Полтава 

Дякую за змістовну і цікаву розмову на круглому столі. В нашій області є приклади успішної реалізації ідей освітнього округу. Але є в них багато невирішених проблем, головні з яких – матеріально-технічні і фінансові. Батьки учнів у більшості своїй не виступають проти поїздок їхніх дітей до іншого села або до райцентру, але вони вкрай незадоволені умовами перевезення дітей: трапляються випадки, коли в автобусі, розрахованому на 20 пасажирів, їдуть 50 а то і 60 дітей. До того ж, нерідко автобус не виходить на лінію через поломку або брак пального, або погодні умови та стан доріг. Якщо не будуть вирішені ці питання, то про будь-яку реформу сільської шкільної мережі слід забути.

Олена Огризько, Петрівський район, Кіровоградська обл. 

Останніми днями чую багато істеричних заяв про "нові" ініціативи Міністерства освіти і науки. Насправді, нічого нового там немає. Цим ініціативам вже понад 6 років. І в деяких регіонах ці ідеї реалізовані. Читайте в Положенні про освітній округ (2010 р.): «Округ (опорний заклад, його філія) утворюється з метою: створення єдиного освітнього простору; забезпечення рівного доступу осіб до якісної освіти; створення умов для здобуття особами загальної середньої освіти, впровадження до профільної підготовки і профільного навчання, поглибленого вивчення окремих предметів, забезпечення всебічного розвитку особи, а також допрофесійного навчання незалежно від місця їх проживання; раціонального і ефективного використання наявних ресурсів суб’єктів округу, їх модернізації. Головними завданнями округу (опорного закладу, його філій) є концентрація та ефективне використання наявних ресурсів, їх спрямування на задоволення освітніх потреб учнів (вихованців), створення єдиної системи виховної роботи».

Проте, є термінологічна плутанина. У презентації МОН читаємо: опорна школа шкільного округу. У кінці лютого 2016 р. опублікована нова редакція Положення про освітній округ Виникає питання: чи узгоджені між собою ці документи? Чи шкільний округ і освітній округ - різні поняття?

Більшість критиків праві: в цій реформі багато невирішених питань. Наші сільські діти дійсно гідні навчання в школі І-ІІІ ступенів. Але чи зможе сільська школа І-ІІІ ступенів, в якій 15 учнів і 6 вчителів надати ПОВНОЦІННУ якісну середню освіту нашим дітям? Подумайте самі.

Н.Ольшенко 

На мою думку, ідея опорних шкіл має право на існування. Але і питань за матеріалами опублікованої МОН презентації є багато. Головне, наскільки ця ідея відповідатиме новому Закону України "Про освіту", проект якого на цей час передбачає суттєво іншу концепцію структури середньої освіти. Це зайвий раз доводить, що сьогодні не варто в Законі закладати жорсткі структури. Жорсткими мають бути лише мінімальні обов'язкові вимоги стандартів. Бо нові ідеї виникають набагато швидше, ніж ухвалюються та імплементуються Закони. Закон повинен надавати можливості реалізації будь-яких проектів, що йдуть на благо освіти і суспільства, а не обмежувати їх жорсткими структурами, які перешкоджають розвитку, але є зручними для органів управління і Мінфіну. При всій повазі до цих органів, не освіта існує для них, а вони для освіти.

Володимир Бахрушин 

Єдиний засіб зробити якісну освіту доступною — це відмовитись від думки створення біля кожного будинку своєї школи. Повинні бути базові опорні заклади, де зосереджені сучасні освітні ресурси, яких немає в окремо розташованій школі. А освітній округ — один із можливих варіантів в освітній мережі певного розміру створити необхідні й достатні умови для отримання освіти того чи іншого змісту і рівня. При цьому звільнення та перерозподіл ресурсів між освітніми закладами повинні сприяти створенню нових освітніх можливостей, зокрема і розвитку матеріально-технічної бази відповідно до сучасних вимог. Отже, округ не може створюватись як реакція на погіршення стану, як «удосконалення» старої системи. Його створення повинно бути орієнтоване на модернізацію та підвищення якості освіти в умовах 12-річної школи.

Як стверджують працівники облдержадміністрації, у Вінницькій області 159 малокомплектних шкіл, де навчаються до 40 учнів, і 27 шкіл, у яких – до 10. Протягом року закриють усі малочисельні навчальні заклади. Там кошти витрачаються не на освіту, а на приміщення.

 Сільські громади забороняють закривати школи, бо вважають їх освітньо-культурним осередком. Як переконати?Цим займаються районні відділи освіти. Спілкуються насамперед з головами сільрад. Якщо потрібно, виступають на зборах села. Найбільше батьки переживають не за освіту, а за те, що дитині доведеться їздити. Тут вже треба визначитися, яка освіта треба малечі. Один-два вчителі, які ведуть усі шкільні предмети, не можуть дати дітям повноцінні знання. Учні малокомплектних шкіл жодного разу не перемагали в предметних олімпіадах. І середній бал ЗНО у них один з найнижчих в області.

Чому якість освіти у сільській школі низька? Навчальний процес включає в себе і шкільну, і позашкільну освіту. У школах, де навчається менше 40 дітей, немає можливості залучити на 2 години вчителів фізики, хімії, біології. Там один учитель викладає кілька предметів. Тому рівень знань у школярів недостатній. Позашкільна робота практично відсутня, гуртки не ведуться.  Учні  не мають можливості розвиватись всебічно.

Завдяки оптимізації (скороченню персоналу) вчителям обіцяють підвищити зарплати, адже кошти залишаються в базовій школі і «можуть використовуватися директором на власний розсуд, для того щоб підвищити матеріально-технічне забезпечення школи та підвищити розмір заробітної платні для вчителів». У МОН уточнюють, що в Україні нині налічується 613 шкіл І-ІІ ступенів, де навчаються менше 25 учнів із 1-го по 9-й класи. Вартість навчання одного учня в таких навчальних закладах обходиться державі понад 50 тис. грн на рік при середній розрахунковій вартості навчання одного учня по країні у 9,1 тис. грн.

Надія Василенко, м. Вінниця 

Мені дуже сподобалася фраза із статті Н.В.Василенко «Опорна школа: панорамний погляд на проблему»: "Освітній округ — один із можливих варіантів в освітній мережі певного розміру створити необхідні й достатні умови для отримання освіти того чи іншого змісту і рівня. При цьому звільнення та перерозподіл ресурсів між освітніми закладами повинні сприяти створенню нових освітніх можливостей, зокрема і розвитку матеріально-технічної бази відповідно до сучасних вимог". Автор, аналізуючи як позитивні, так і негативні сторони реформи, різноманітні завдання, що висуваються новими проектами, задає важливе запитання: а хто це все і в який спосіб МАЄ ВИКОНУВАТИ? Ця стаття свідчить про глибоке розуміння змісту того, що обговорюється. На жаль, складається враження, що наше міністерство не завжди розуміє, що пропонує. Зокрема, є кілька суперечностей в тексті положення про освітній округ та в самій презентації. Хотілося б, щоб чиновники прочитали ці та інші думки учасників круглого столу.

В.Петренко 

1. Любое действие, направленное на хоть какое улучшение ситуации с образованием, позитивно, и его надо поддерживать.

2. Более того, предложенные опорные хабы актуальны, полезны и имеют перспективы...
НО!.. – Только (!) при одном непреложном условии: так как идея взята у скандинавских стран, где эти хабы возникли в связи с отдаленностью там многих районов, то создавать, управлять и использовать финансирование должны только приглашенные ф и н н ы или норвежцы, на 100%. И ни одного нашего образованца. Без выполнения этого условия будет очередное фиаско.

3. Увы, опорные школы выдернуты из всей реформы. А должно быть наоборот. Должно быть так: перечислено всё, что подлежит реформированию и объявлено, что начинаем, скажем, с опорных школ. Тогда было бы понятно, и можно было бы избежать критики.

Говоря по существу, полностью вся реформа системы среднего образования должна ответить на 7 базовых вопросов, которые если решить, то всё было бы замечательно:

  • чему учить (совсем другой курикулум, и это несложно),
  • кем учить (другие учителя-коучи),
  • как учить (иные технологии, более эффективные),
  • зачем учить (на другие результаты: навыки, умения и компетенции, а не только на ЗНО), как этим управлять (другая система управления, в том числе в этом пункте как раз упомянуть эти опорные школы, как часть новой системы управления),
  • сколько это должно стоить
  • кто за это должен заплатить,
  • на какой в конце рассчитывать результат.

Скажу, что ответы на все эти вопросы уже есть, концепция разработана и кое-где началось внедрение с помощью пилотных проектов. Потому что такая концепция оказалась полной, системной и практичной.
Так что реформа образования возможна. Как говорят американцы, All is possible, если сделать всё с умом.

Владимир Спиваковский (з сайту Facebook)

На цьому круглому столі було дуже багато гострої критики та гарної риторики. А ви запропонуйте свій варіант забезпечення рівного доступу до середньої освіти в ситуації, коли в сільській школі навчається всього 10 учнів, до того ж там немає 90% фахівців - вчителів-предметників. Що б ви зробили? На жаль, ніхто з тих, хто гостро критикував ідеї міністерства, ВЛАСНИХ ПРОДУКТИВНИХ ІДЕЙ виходу з кризи малокомплектних шкіл не надав. Положення про освітній округ, яке зараз починає реалізовуватися, вже існує 6 років. За цей час ви хоч одну пропозицію внесли щодо його змісту або практики реалізації? Критикувати завжди просто. Розробіть свій варіант забезпечення НОРМАЛЬНОЇ освіти дітям, що проживають у сільській місцевості.

В.Петренко 

                                     ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. Ідея створення опорних шкіл є на сьогодні актуальною, оскільки загострюється проблема фінансового, матеріально-технічного та навчально-методичного забезпечення функціонування малокомплектних шкіл, а також інших проблем забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітей та молоді, що проживають у сільській місцевості. Проте проблеми створення і функціонування опорних шкіл потрібно розглядати у контексті всієї реформи освіти. 
  1. Міністерство освіти і науки України виставило на громадське обговорення лише презентацію «Опорні школи» без необхідних пояснень та обґрунтування.  Це викликало чимало непорозумінь у тлумаченні основних понять, оскільки розглядати проблеми створення і функціонування опорних шкіл у відриві від змісту Положення про освітній округ є методологічно і методично неправильно. 
  1. Авторам презентації «Опорні школи» слід привести її у відповідність до Положення про освітній округ. Зокрема, слід виправити розбіжності у назві нового типу навчального закладу: у презентації йдеться про опорну школу ШКІЛЬНОГО округу, а в Положенні – про опорну школу ОСВІТНЬОГО округу. 
  1. Міністерству освіти і науки України варто було б спочатку проаналізувати уроки реалізації програми «Школа майбутнього», стан та результати п’ятирічної реалізації вимог і завдань Положення про освітній округ, вивчити та узагальнити досвід функціонування вже створених опорних шкіл освітніх округів, і лише після цього подавати презентацію «Опорні школи» як інновацію, яка спроможна суттєво поліпшити результати освітньої діяльності. 
  1. На сьогодні немає відповіді на питання: наскільки ідея створення опорних шкіл відповідатиме новому Закону України "Про освіту", проект якого на цей час передбачає суттєво іншу концепцію структури середньої освіти. 
  1. Презентація не дає вичерпної відповіді на питання щодо матеріально-технічного та фінансового забезпечення функціонування освітнього округу. Зокрема, відомо, що батьки учнів у більшості своїй не виступають проти поїздок їхніх дітей до іншого села або до райцентру, але вони вкрай незадоволені умовами перевезення дітей. Якщо ж  не будуть вирішені питання перевезення дітей, про будь-яку модернізацію сільської шкільної мережі слід забути. 
  1. Міністерство освіти і науки не вжило достатніх заходів щодо організаційного і технічного забезпечення впровадження цієї інновації (немає планів розвитку освітніх округів, технічних завдань тощо). 
  1. Виглядає незрозумілим порядок удосконалення навчально-методичного забезпечення роботи шкіл-філій, оскільки в презентації йдеться лише про опорні школи: «опорні школи отримають інвестиції, які підуть на створення сучасних навчальних кабінетів та професійний розвиток учителів»; «в опорній школі має бути досвідчений директор, кваліфікований педагогічний колектив, гарна матеріально-технічна база». А як функціонуватимуть філії? Продовжуватимуть занепадати? 
  1. У керівників та педагогічних працівників сільських шкіл наростає обурення негативним, а то і зневажливим ставленням до них чиновників із районних відділів освіти та педагогічних працівників опорних шкіл. 
  1. Усе, наведене вище, свідчить про недостатню роботу Міністерства освіти і науки та місцевих органів управління освітою щодо організаційно-методичного, матеріально-технічного забезпечення процесу реалізації цього проекту. З огляду на брак заходів із роз’яснення мети, методів, форм і засобів його реалізації, несформованістю відповідної мотивації та позитивної громадської думки, є великий ризик опору з боку учасників навчально-виховного процесу як шкіл-філій, так і опорних шкіл. 

Модератори круглого столу: В.Громовий, О.Жосан

31.03.2016
"Освітня політика"
*
Поділитися

Додати комментар

Через сайт
Через Вконтакті
Через Фейсбук

Коментарі  

Автор: В.Петренко
Опубліковано 02.04.2016 в 06:42
Повністю згоден. Якби МОН забезпечувало розяснення своєї політики серед учителів малокомплектних шкіл та, головне, - серед батьків учнів, не було б таких безглуздих заяв та необгрунтованих звинувачень, які лунали на цьому круглому столі, у корумпованості та некомпетентност і тих, хто проводить реформи освіти і намагається справді створити необхідні умови для рівного доступу до якісної освіти для дітей у сільській місцевості.
Автор: Н.Ольшенко
Опубліковано 02.04.2016 в 06:36
Дякую організаторам і учасникам цього круглого слоту. Я, нарешті, зрозуміла в чому суть поняття "освітній округ", бо інформації про це МОН майже не давало. Як виявляється освітні округи існують в деяких областях вже кілька років. Чому про це не пишуть в ЗМІ, чому не поширюється передовий досвід? Невже його немає в жодному з існуючих округів? Це все - питання до нашого МОН. Це воно повинно здійснювати таку роботу. Тоді й не буде в людей ставлення до реформ як до чергової авантюри або відмивання грошей.
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews