Освітній менеджмент стрімко розвивається. У нас же ще навіть не відбувся перехід до процесуально-орієнтованого управління, а в новому тисячолітті все більше замість терміну «освітній процес» використовується термін «освітній простір» («освітнє середовище», «освітній ландшафт» тощо).

Закінчилось on-line опитування відвідувачів порталу «Освітня політика».

Міністерство освіти і науки презентувало концепцію “Нової української школи” – ідеологію реформи середньої освіти, що почне діяти в 2018 році.

Міністерство освіти і науки виносить на громадське обговорення нову інструкцію з діловодства у загальноосвітніх навчальних закладах.Після затвердження розроблений документ встановить обов'язкові загальні вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами в школах усіх типів і форм власності.

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проект Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, а також надання їм академічної відпустки.

Як відомо, ще 2005 року під час чергової спроби розв’язання проблеми утримання малокомплектних шкіл, викликаної наслідками демографічної кризи, з’явилася ідея створення освітніх округів у сільській місцевості. У 2010 році уряд затвердив Положення про освітній округ, яке в січні 2016 року отримало нову редакцію.

Завершилось чергове опитування на порталі "Освітня політика".

27 жовтня 2016 року Колегія Міністерства освіти і науки схвалила Концептуальні засади реформування середньої освіти “Нова українська школа”. 

14 грудня 2016 року Кабінет міністрів України затвердив Політичну пропозицію щодо реформування загальної середньої освіти. 

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підтримав Концептуальні засади і закликав інтенсифікувати графік впровадження реформи.  

На виконання цього доручення Міністерство освіти і науки України у діалозі з незалежними експертами та громадянським суспільством розробило цей План впровадження Нової української школи. У ньому представлено покроковий сценарій реалізації реформи. 

План укладено з урахуванням перспективи прийняття у першому півріччі 2017 року нового Закону «Про освіту». Він закладе підвалини для прийняття подальших нормативно-правових актів та створення інституцій, необхідних для реалізації реформи. 

Іншою важливою передумовою реалізації цього плану є позитивна налаштованість Міністерства фінансів України. Надзвичайно важливою є підтримка з боку експертного та громадського середовища. Необхідне сприяння Міністерства регіонального розвитку і будівництва, Міністерства транспорту та інфраструктури, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих громад.  

Реформа української середньої школи – це консолідована мета всіх гілок влади і українського суспільства у цілому.

Вступ 

На сучасному етапі розвитку Української держави нагальною залишається проблема формування нації, становлення громадянського суспільства та його консолідація. Особлива роль у цих процесах належить історичній освіті. Вона має вагомий потенціал для забезпечення соціальної злагоди та єдності, в тому числі довкола історичного минулого. На історичній освіті ґрунтуються національна ідентичність і пам'ять як сукупність знань, досвіду та ціннісних оцінок подій минулого, що справили вирішальний вплив на становлення, самоусвідомлення, державотворчі й цивілізаційні досягнення Українського народу. 

Крім того, нині в умовах принципово нових способів поширення інформації, історія як наука і навчальна дисципліна може забезпечити ствердження України в європейській спільноті та її особливе місце. Розкриваючи широкий контекст і взаємовідносини із зовнішнім світом, історія спроможна розкрити суть власного національного розвитку. 

Крізь призму пріоритетності зазначених чинників має оновлюватися зміст шкільної історичної освіти. Важливо також враховувати, що вона формує світоглядні позиції, ціннісні орієнтири, виховує почуття патріотизму і розкриває значення соціальної активності школярів, їх здатність інтерпретувати досвід попередніх поколінь і здійснювати самостійний відповідальний вибір. 

Таким чином, історія як навчальний предмет у 10–11 класах має вивчатися інтегровано, розвиваючи в учнів інтерес до знань про минуле Українського народу та формуючи розуміння історії і культури України на тлі світової історії. 

Відповідно до мети навчання історії в загальноосвітній школі, окресленої Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти – розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу, – пропонується запровадження базового навчального предмета “Історія: Україна і світ”, який реалізовуватиметься замість базових предметів “Історія України” та “Всесвітня історія”.  

Присутні  65  учасників з 19-ти  областей України і  Києва, а також керівники органів місцевого самоврядування та управлінь освіти, керівники громадських освітянських організацій.

Заслухавши виступи і повідомлення міського голови Трускавця Андрія Кульчинського, начальника відділу освіти Ореста Лобика, Президента ВГУ Ярослава Турянського, віце - президентів ВГУ Юрія Йовбака і Анатолія Остапенка, членів редакційної колегії Концепції нової української Мирославу Товкало (ЛОІППО) і Юрія Захараїченка (НАУКМА), спікерів від КНЕУ (Віталій Паздрій), від ЦІТ «ПРО.СВІТ» (Ярослав Крицький),  від Київської СШ № 309 (Оксана Грудініна), від Львівської української гуманітарної гімназії (Лариса Василишин):