Укр Рус

Дата: 23.05.2018

Підписка на новини

Нові матеріали

Голосування

У старшій школі слід відмовитись від традиційної класно-урочної системи з тим, щоб в учнів з’явилась реальна можливість рухатись за індивідуальною освітньою траєкторією
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
Всього голосів:
Перший голос:
Останій голос:
Назад
 
Powered by Sexy Polling
 

Опубліковано
27.02.2017
Автор:
НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА

27 жовтня 2016 року Колегія Міністерства освіти і науки схвалила Концептуальні засади реформування середньої освіти “Нова українська школа”. 

14 грудня 2016 року Кабінет міністрів України затвердив Політичну пропозицію щодо реформування загальної середньої освіти. 

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підтримав Концептуальні засади і закликав інтенсифікувати графік впровадження реформи.  

На виконання цього доручення Міністерство освіти і науки України у діалозі з незалежними експертами та громадянським суспільством розробило цей План впровадження Нової української школи. У ньому представлено покроковий сценарій реалізації реформи. 

План укладено з урахуванням перспективи прийняття у першому півріччі 2017 року нового Закону «Про освіту». Він закладе підвалини для прийняття подальших нормативно-правових актів та створення інституцій, необхідних для реалізації реформи. 

Іншою важливою передумовою реалізації цього плану є позитивна налаштованість Міністерства фінансів України. Надзвичайно важливою є підтримка з боку експертного та громадського середовища. Необхідне сприяння Міністерства регіонального розвитку і будівництва, Міністерства транспорту та інфраструктури, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих громад.  

Реформа української середньої школи – це консолідована мета всіх гілок влади і українського суспільства у цілому.

27 жовтня 2016 року Колегія Міністерства освіти і науки схвалила Концептуальні засади реформування середньої освіти “Нова українська школа”. 

14 грудня 2016 року Кабінет міністрів України затвердив Політичну пропозицію щодо реформування загальної середньої освіти. 

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підтримав Концептуальні засади і закликав інтенсифікувати графік впровадження реформи.  

На виконання цього доручення Міністерство освіти і науки України у діалозі з незалежними експертами та громадянським суспільством розробило цей План впровадження Нової української школи. У ньому представлено покроковий сценарій реалізації реформи. 

План укладено з урахуванням перспективи прийняття у першому півріччі 2017 року нового Закону «Про освіту». Він закладе підвалини для прийняття подальших нормативно-правових актів та створення інституцій, необхідних для реалізації реформи. 

Іншою важливою передумовою реалізації цього плану є позитивна налаштованість Міністерства фінансів України. Надзвичайно важливою є підтримка з боку експертного та громадського середовища. Необхідне сприяння Міністерства регіонального розвитку і будівництва, Міністерства транспорту та інфраструктури, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих громад.  

Реформа української середньої школи – це консолідована мета всіх гілок влади і українського суспільства у цілому.

27.02.2017
НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА

Автор:
Український інститут національної пам’яті
Опубліковано
14.02.2017

Вступ 

На сучасному етапі розвитку Української держави нагальною залишається проблема формування нації, становлення громадянського суспільства та його консолідація. Особлива роль у цих процесах належить історичній освіті. Вона має вагомий потенціал для забезпечення соціальної злагоди та єдності, в тому числі довкола історичного минулого. На історичній освіті ґрунтуються національна ідентичність і пам'ять як сукупність знань, досвіду та ціннісних оцінок подій минулого, що справили вирішальний вплив на становлення, самоусвідомлення, державотворчі й цивілізаційні досягнення Українського народу. 

Крім того, нині в умовах принципово нових способів поширення інформації, історія як наука і навчальна дисципліна може забезпечити ствердження України в європейській спільноті та її особливе місце. Розкриваючи широкий контекст і взаємовідносини із зовнішнім світом, історія спроможна розкрити суть власного національного розвитку. 

Крізь призму пріоритетності зазначених чинників має оновлюватися зміст шкільної історичної освіти. Важливо також враховувати, що вона формує світоглядні позиції, ціннісні орієнтири, виховує почуття патріотизму і розкриває значення соціальної активності школярів, їх здатність інтерпретувати досвід попередніх поколінь і здійснювати самостійний відповідальний вибір. 

Таким чином, історія як навчальний предмет у 10–11 класах має вивчатися інтегровано, розвиваючи в учнів інтерес до знань про минуле Українського народу та формуючи розуміння історії і культури України на тлі світової історії. 

Відповідно до мети навчання історії в загальноосвітній школі, окресленої Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти – розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу, – пропонується запровадження базового навчального предмета “Історія: Україна і світ”, який реалізовуватиметься замість базових предметів “Історія України” та “Всесвітня історія”.  

Вступ 

На сучасному етапі розвитку Української держави нагальною залишається проблема формування нації, становлення громадянського суспільства та його консолідація. Особлива роль у цих процесах належить історичній освіті. Вона має вагомий потенціал для забезпечення соціальної злагоди та єдності, в тому числі довкола історичного минулого. На історичній освіті ґрунтуються національна ідентичність і пам'ять як сукупність знань, досвіду та ціннісних оцінок подій минулого, що справили вирішальний вплив на становлення, самоусвідомлення, державотворчі й цивілізаційні досягнення Українського народу. 

Крім того, нині в умовах принципово нових способів поширення інформації, історія як наука і навчальна дисципліна може забезпечити ствердження України в європейській спільноті та її особливе місце. Розкриваючи широкий контекст і взаємовідносини із зовнішнім світом, історія спроможна розкрити суть власного національного розвитку. 

Крізь призму пріоритетності зазначених чинників має оновлюватися зміст шкільної історичної освіти. Важливо також враховувати, що вона формує світоглядні позиції, ціннісні орієнтири, виховує почуття патріотизму і розкриває значення соціальної активності школярів, їх здатність інтерпретувати досвід попередніх поколінь і здійснювати самостійний відповідальний вибір. 

Таким чином, історія як навчальний предмет у 10–11 класах має вивчатися інтегровано, розвиваючи в учнів інтерес до знань про минуле Українського народу та формуючи розуміння історії і культури України на тлі світової історії. 

Відповідно до мети навчання історії в загальноосвітній школі, окресленої Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти – розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу, – пропонується запровадження базового навчального предмета “Історія: Україна і світ”, який реалізовуватиметься замість базових предметів “Історія України” та “Всесвітня історія”.  

14.02.2017
Український інститут національної пам’яті

Присутні  65  учасників з 19-ти  областей України і  Києва, а також керівники органів місцевого самоврядування та управлінь освіти, керівники громадських освітянських організацій.

Заслухавши виступи і повідомлення міського голови Трускавця Андрія Кульчинського, начальника відділу освіти Ореста Лобика, Президента ВГУ Ярослава Турянського, віце - президентів ВГУ Юрія Йовбака і Анатолія Остапенка, членів редакційної колегії Концепції нової української Мирославу Товкало (ЛОІППО) і Юрія Захараїченка (НАУКМА), спікерів від КНЕУ (Віталій Паздрій), від ЦІТ «ПРО.СВІТ» (Ярослав Крицький),  від Київської СШ № 309 (Оксана Грудініна), від Львівської української гуманітарної гімназії (Лариса Василишин):                                                                   

Присутні  65  учасників з 19-ти  областей України і  Києва, а також керівники органів місцевого самоврядування та управлінь освіти, керівники громадських освітянських організацій.

Заслухавши виступи і повідомлення міського голови Трускавця Андрія Кульчинського, начальника відділу освіти Ореста Лобика, Президента ВГУ Ярослава Турянського, віце - президентів ВГУ Юрія Йовбака і Анатолія Остапенка, членів редакційної колегії Концепції нової української Мирославу Товкало (ЛОІППО) і Юрія Захараїченка (НАУКМА), спікерів від КНЕУ (Віталій Паздрій), від ЦІТ «ПРО.СВІТ» (Ярослав Крицький),  від Київської СШ № 309 (Оксана Грудініна), від Львівської української гуманітарної гімназії (Лариса Василишин):                                                                   

08.02.2017
Ярослав Турянський

Закінчилось чергове on-line опитування відвідувачів порталу «Освітня політика».

Закінчилось чергове on-line опитування відвідувачів порталу «Освітня політика».

08.02.2017
"Освітня політика"

Останнім часом у соціальних мережах почастішали дискусії щодо поновлення практики індоктринації в українських школах, яка полягає у намаганні прищепити індивіду фундаментальні світоглядні уявлення за  відсутності будь-якої критики. Якщо в радянські часи діяла потужна система компартійної індоктринації, то тепер є намагання запровадити елементи релігійної індоктринації у світських школах.

Останнім часом у соціальних мережах почастішали дискусії щодо поновлення практики індоктринації в українських школах, яка полягає у намаганні прищепити індивіду фундаментальні світоглядні уявлення за  відсутності будь-якої критики. Якщо в радянські часи діяла потужна система компартійної індоктринації, то тепер є намагання запровадити елементи релігійної індоктринації у світських школах.

04.02.2017
"Освітня політика"

Опубліковано
31.01.2017
Автор:
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти

Членами Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти розроблено та винесено на експертно-громадське обговорення проект Стратегічних напрямків діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на 2017- 2020 роки. 

Проект є програмою діяльності і пропонується на експертне громадське обговорення. Участь в якому ми запрошуємо прийняти представникам вищих навчальних закладів, наукових установ, Міністерства освіти і науки, громадських організацій, незалежних експертів з питань освіти, а також всіх, хто зацікавлений у ефективності системи забезпечення якості вищої освіти в Україні.

Членами Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти розроблено та винесено на експертно-громадське обговорення проект Стратегічних напрямків діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на 2017- 2020 роки. 

Проект є програмою діяльності і пропонується на експертне громадське обговорення. Участь в якому ми запрошуємо прийняти представникам вищих навчальних закладів, наукових установ, Міністерства освіти і науки, громадських організацій, незалежних експертів з питань освіти, а також всіх, хто зацікавлений у ефективності системи забезпечення якості вищої освіти в Україні.

31.01.2017
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти

Автор:
"Освітня політика"
Опубліковано
08.01.2017

Завершилось чергове опитування на порталі "Освітня політика".

Завершилось чергове опитування на порталі "Освітня політика".

08.01.2017
"Освітня політика"

Згідно з наказом МОН від 24.05.2007 № 420 було заборонене використання мобільних телефонів під час проведення навчальних занять. Згодом наказом від 07 серпня 2014 року № 910 «Про скасування наказу Міністерства освіти і науки України від 24 травня 2007 року № 420» цю заборону скасовували з тим, щоб поширювати «використання інформаційно-комунікаційних технологій під час навчально-виховного процесу».

Згідно з наказом МОН від 24.05.2007 № 420 було заборонене використання мобільних телефонів під час проведення навчальних занять. Згодом наказом від 07 серпня 2014 року № 910 «Про скасування наказу Міністерства освіти і науки України від 24 травня 2007 року № 420» цю заборону скасовували з тим, щоб поширювати «використання інформаційно-комунікаційних технологій під час навчально-виховного процесу».

28.12.2016
"Освітня політика"

ОФІЦІЙНО 

МОН України започаткував на своєму офіційному сайті обговорення проекту навчального плану для учнів 10 – 11-х класів на 2018-2019 навчальний рік - http://mon.gov.ua/citizens/zv%E2%80%99yazki-z-gromadskistyu/konsultacziyi-z-gromadskistyu/gromadske-obgovorennya-2016.html

Документ має таблиці розподілу годин по предметах та пояснювальну записку. Для візуальної зручності та з одночасним урахуванням ергономічності  розміщую тут лише цифрові табличні показники: 

ОФІЦІЙНО 

МОН України започаткував на своєму офіційному сайті обговорення проекту навчального плану для учнів 10 – 11-х класів на 2018-2019 навчальний рік - http://mon.gov.ua/citizens/zv%E2%80%99yazki-z-gromadskistyu/konsultacziyi-z-gromadskistyu/gromadske-obgovorennya-2016.html

Документ має таблиці розподілу годин по предметах та пояснювальну записку. Для візуальної зручності та з одночасним урахуванням ергономічності  розміщую тут лише цифрові табличні показники: 

27.12.2016
Володимир Бєлий

За ініціативою порталу «Освітня політика» двадцять дев’ятого жовтня 2016 року у Львові відбувся круглий стіл, учасниками якого стали члени робочої групи зі створення нового Стандарту загальної середньої освіти, представників освітніх середовищ міста Львова, батьків та громадськості. На порядку денному цієї зустрічі – окреслення основних засад Стандарту освіти та напрацювання інструментів впровадження компетентнісного підходу у практику школи.

За ініціативою порталу «Освітня політика» двадцять дев’ятого жовтня 2016 року у Львові відбувся круглий стіл, учасниками якого стали члени робочої групи зі створення нового Стандарту загальної середньої освіти, представників освітніх середовищ міста Львова, батьків та громадськості. На порядку денному цієї зустрічі – окреслення основних засад Стандарту освіти та напрацювання інструментів впровадження компетентнісного підходу у практику школи.

22.12.2016
"Освітня політика"
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews